Під час прееклампсії вагітних екзоцитарна лізосомальна реакція в ЦНГ відбувається на фоні зближення ПЛ з мітохондріями аж до їх контакту і значного зменшення наявності глікогену в даних формених елементах крові (від 2,72±0,14 у невагітних жінок до 1,59±0,11, 1,02±0,09 і (0,50±0,06) СЦК у вагітних з фізіологічною гестацією, з прееклампсією легкого і середньотяжкого ступеня відповідно, р<0,05), що можливо вказує на існування залежності екзоцитозу від внутрішньоклітинних систем забезпечення енергетичними ресурсами.

Паралельно в цитоплазмі спостерігаються дислокаційні та якісні зміни ПЛ в результаті розвитку різних механізмів екзоцитозу: екзоцитоз вмісту ПЛ внаслідок їх контакту з плазмолемою, екзоцитоз сформованих або цільних ПЛ, екзоцитоз вмісту ПЛ внаслідок виникнення аутофагоцитарного процесу.

Це зумовлює одночасне значне зменшення кількості ПЛ у ЦНГ (від 100,0 % ЦНГ, які містять ПЛ, у невагітних жінок до 81,3±1,21, 72,8±1,09 і 59,2±1,88 % у вагітних з фізіологічною гестацією, з прееклампсією легкого і середньотяжкого ступеня відповідно, р<0,05) без проникнення ферментів ПЛ у цитоплазму таких ЦНГ.

Дослідження ультраструктурних особливостей розвитку в циркулюючих тромбоцитах реакції вивільнення показало, що при цьому відбуваються: зміна форми тромбоцитарного профілю, гіпертрофія системи каналів і вакуолей, пов'язаних з тромбоцитарною поверхнею (поверхнево-вакулярна система), що виражається в характерній вакуолізації цитоплазми ЦТ, зміна кількості щільних тілець (на екваторіальному зрізі від 1,6±0,12 штук у невагітних жінок до 2,9±0,18, 4,1±0,29 і 0,28±0,02 штук у вагітних з фізіологічною гестацією, з прееклампсією легкого і середньотяжкого ступеня відповідно, р<0,05) і цитоплазматичних мембранних включень (від 2,1±0,11 до 3,2±0,26, 4,8±0,33 і 0,31±0,04 відповідно, р<0,05), залучення бГ в аутофагоцитарний процес, збільшення відповідних профілів елементів щільної тубулярної системи, зниження вмісту глікогену (від 2,89±0,15 СЦК до 1,71±0,13, 1,11±0,10 і 0,59±0,09 СЦК, р<0,05), зниження електронної густини матриксу бГ (відносна кількість електронно-щільних бГ на екваторіальному зрізі від 87,5±3,91 до 48,7±2,87, 27,1±1,01 і 9,3±0,68 %, р<0,05, зменшення кількості бГ на екваторіальному зрізі (від 10,9±0,27 до 8,1±0,19, 6,2±0,21 и 2,3±0,18, р<0,05) аж до їх повного зникнення, що зумовлює наявність в судинному руслі гіпогранулярних (від 4,1±0,24 до 16,6±0,58, 53,2±2,76 і 71,5±5,56 %, р<0,05) і агранулярних (від 0,53±0,02 до 9,4±0,39, 32,7±1,93 і 41,8±3,61 %, р<0,05) форм тромбоцитів.

Були встановлені можливі варіанти розвитку секреторної екстратромбоцитарної реакції вивільнення і послідовність їх реалізації: частковий або повний екзоцитоз б-гранул з участю поверхнево-вакуолярної системи; екзоцитоз б-гранул з участю поверхнево-вакуолярної системи з утворенням щільного тільця або цитоплазматичного мембранного включення; екзоцитоз б-гранул в результаті утворення фаголізосом; повний екзоцитоз б-гранул з залученням поверхневої тромбоцитарної мембрани.

Отже, при прееклампсії вагітних були виявлені раніше невідомі особливості ультраструктурних механізмів розвитку екзоцитарної лізосомальної реакції в ЦНГ і синхронного прогресування секреторної екстратромбоцитарної реакції вивільнення в ЦТ.

Це свідчить про функціональну активність нейтрофільних гранулоцитів і тромбоцитів, одночасно циркулюючих в судинному руслі, і з урахуванням наших вищевикладених результатів деталізує субклітинний механізм ініціюючої дії ЦНГ на системну гемоваскулярну регуляцію при прееклампсії вагітних. Таким чином, проведеними дослідженнями вперше при прееклампсії вагітних доведена ініціююча участь циркулюючих нейтрофільних гранулоцитів з розвитком екзоцитарної лізосомальної реакції в порушеннях системної гемоваскулярної регуляції.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі розв'язана важлива наукова проблема: встановлений один з раніше невідомих механізмів патогенезу прееклампсії вагітних, а саме доведена участь циркулюючих нейтрофільних гранулоцитів з розвитком екзоцитарної лізосомальної реакції в гемоваскулярній регуляції через системне підвищення активності ангіотензинперетворюючого ферменту, який бере участь в механізмі АПФ-залежної регуляції судинного тонусу, і ініціацію в циркулюючих тромбоцитах секреторної екстратромбоцитарної реакції вивільнення, що є однією з важливих патогенетичних ланок синдрому дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові.

1. У вагітних з прееклампсією на тлі абсолютного нейтрофільного гранулоцитозу в циркулюючих нейтрофільних гранулоцитах посилюється екзоцитарна лізосомальна реакція, яка проявляється: зменшенням у 1,8 рази у вагітних з прееклампсією середньотяжкого ступеня кількості первинних лізосом відносно невагітних жінок при зниженні на 64,9 % резистентності їх мембран, зменшенням на 40,9 % вмісту в нейтрофільних гранулоцитах лізосомальних низькомолекулярних неферментних катіонних білків і зниженням активності маркерних ферментів первинних лізосом - катепсина Д і кислої фосфатази (на 16,2 і 26,3 % відповідно) з одночасним підвищенням більш ніж у 10 разів системної активності маркерних лізосомальних ферментів. При цьому активність ангіотензинперетворюючого ферменту зростає майже втричі.

2. У вагітних з прееклампсією відносно невагітних жінок при поглибленні тромбоцитопенії та підвищенні тромбоцитарної адгезивно-агрегаційної активності (на 60,9 і 52,9 % відповідно) посилюється секреторна екстратромбоцитарна реакція вивільнення в циркулюючих тромбоцитах: зменшується в 3,5 раза кількість б-гранул і підвищується більш ніж в 4 рази активність тромбоцитарного фактора 4.

3. Пологи, що розвинулися на фоні прееклампсії, є додатковим фактором стресу, що поглиблює виявлені зміни: посилюється абсолютний нейтрофільний гранулоцитоз з наростанням екзоцитарної лізосомальної реакції і збільшенням системної активності ангіотензинперетворюючого ферменту до (41,8±0,47) нмоль·хв.^-1· мл^-1 при прееклампсії середньотяжкого ступеня щодо (29,4±0,95) нмоль· хв.^-1· мл^-1 при нормальних пологах (p < 0,001). При цьому поглиблюється тромбоцитопенія та у тромбоцитах посилюється екстратромбоцитарна реакція вивільнення, при якій підвищується активність тромбоцитарного фактора 4 до 11,3±0,32 щодо (6,9±0,38) с відповідно (p < 0,001).

4. При моделюванні на лабораторних тваринах стрес-синдрому і стрес-синдрому на фоні селективної мієлодепресії, встановлено, що лізосомальна гіперферментемія обумовлена активністю ферментів лізосом різних тканин (печінки, легенів, нирок та наднирникових залоз) і циркулюючих нейтрофільних гранулоцитів, але саме останні при цьому мають переважне значення.

5. Моделювання у лабораторних тварин стрес-синдрому і стрес-синдрому на фоні селективної мієлодепресії доводить, що розвиток у циркулюючих нейтрофільних гранулоцитах екзоцитарної лізосомальної реакції викликає системне підвищення активності ангіотензинперетворюючого ферменту та тромбоцитарного фактора 4, який бере участь у розвитку гіперкоагуляції.

6. При моделюванні у лабораторних тварин прееклампсії вагітних без селективної мієлодепресії і на її фоні відносно невагітних і сукрольних кролиць з неускладненою вагітністю встановлена виражена активація гранулоцитопоезу, яка зумовлює наростання абсолютного нейтрофільного гранулоцитозу. При цьому в самих циркулюючих нейтрофільних гранулоцитах інтенсивно розвивається екзоцитарна лізосомальна реакція, що визначає позалейкоцитарне вивільнення вмісту первинних лізосом.

7. У експериментальних тварин з моделлю прееклампсії вагітних посилюється розвиток в циркулюючих нейтрофільних гранулоцитах екзоцитарної лізосомальної реакції зі збільшенням активності ангіотензинперетворюючого ферменту, що бере участь в АПФ-залежному механізмі регуляції судинного тонусу, і одночасно відбувається ініціація в циркулюючих тромбоцитах секреторної екстратромбоцитарної реакції вивільнення, яка викликає в системі гемостазу патологічну активацію у вигляді першої стадії синдрому дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові.

8. Порівняльні патогістологічні дослідження тканин печінки, легенів, нирок та наднирникової залози лабораторних тварин з моделлю прееклампсії на фоні мієлодепресії і без неї свідчать, що циркулюючі нейтрофільні гранулоцити з розвитком лізосомальної екзоцитарної реакції ініціюють в тромбоцитах крові реакцію вивільнення, яка обумовлює морфологічні ознаки синдрому дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові (мікротромбування, агрегати формених елементів крові, геморагічні та некротичні прояви на фоні генералізованого вазоспазму).

9. У дослідженнях на ізольованих нейтрофільних гранулоцитах людини встановлено, що ангіотензинперетворюючий фермент локалізований в азурофільних гранулах, фактори його інгібування - в специфічних гранулах, а активації - в малих лізосомоподібних гранулах. Наявність такої системи ангіотензинперетворюючого ферменту може свідчити про безпосередню участь циркулюючих нейтрофільних гранулоцитів у регуляції судинного тонусу за АПФ-залежним механізмом за допомогою впливу на утворення ангіотензину ІІ і розпад брадикініну.

10. У модельних дослідженнях на ізольованих тромбоцитах при прямій дії факторів різних цитоплазматичних гранулярних структур нейтрофільних гранулоцитів встановлено, що саме ферменти їх первинних лізосом явно викликають розвиток секреторної екстратромбоцитарної реакції вивільнення з підвищенням антигепаринового фактора тромбоцитів (тромбоцитарного фактора 4), який стимулює гіперкоагуляцію.

11. В ультраструктурних дослідженнях нейтрофільних гранулоцитів, циркулюючих в крові вагітних з прееклампсією, встановлені певні особливості: збільшується кількість нейтрофільних гранулоцитів з вираженою активацією (більш ніж у 100 разів при прееклампсії середньотяжкого ступеня відносно значень у невагітних), у ядрі нейтрофільних гранулоцитів збільшується співвідношення еухроматин/гетерохроматин в 7,2 раза та виявляються локальні розшарування нуклеоми. Встановлені різні варіанти розвитку екзоцитарної лізосомальної реакції: частковий або повний екзоцитоз вмісту первинних лізосом; екзоцитоз вмісту первинних лізосом внаслідок утворення аутофаголізосом; екзоцитоз сформованої цільної первинної лізосоми.

12. Встановлені при прееклампсії вагітних ультрастуктурні особливості розвитку секреторної екстратромбоцитарної реакції вивільнення: частковий або повний екзоцитоз б-гранул за участі поверхнево-вакуолярної системи з її подальшими гіпертрофічними змінами; екзоцитоз б-гранул за участі поверхнево-вакуолярної системи з її гіпертрофією і утворенням щільного тільця чи цитоплазматичного мембранного включення; екзоцитоз внаслідок утворення фаголізосом; повний екзоцитоз б-гранул з залученням поверхневої тромбоцитарної мембрани, що зумовлює наявність у крові гіпо- і агранулярних значно морфологічно змінених форм тромбоцитів

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Активность кислой фосфатазы в сыворотке крови у крыс при гипоксии различного происхождения / М.М. Середенко, И.И. Антонова, С.Б. Коваль, П.В. Гачковский // Физиологический журнал. - 1991. - Т. 37, №3. - С. 115-118 (проведення експерименту, аналіз отриманих результатів).

2. Середенко М.М. Стан лізосомального апарату деяких тканин організму за умов гіпоксії, викликаної крововтратою / М.М. Середенко, І.І.Антонова, С.Б. Коваль // Фізіологічний журнал. - 1992. - Т. 38, № 6. - С. 20-25 (сбір та аналіз первинних даних).

3. Вплив інсуліну на функціональний стан лізосомального апарату нейтрофільних лейкоцитів за умов формування стрес-синдрому / Н.В. Луніна, О.О. Можаєва, С.Б. Коваль, В.В. Степаненко // Фізіологічний журнал. - 1998. - Т. 44, № 5-6. - С. 80-88 (обгрунтування задачі, набір матеріалу, формулювання висновків).

4. Коваль С.Б. Функціональні взаємовідносини циркулюючих нейтрофільних гранулоцитів і ангіотензинперетворюючого ферменту при системній гіпертензії в умовах пригнічення гранулоцитопоезу / С.Б. Коваль // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики: Зб. наук. Статей. - Запоріжжя: ЗДМУ, 1998. - Вип. 2, т. 2. - С. 35-42.

5. Боярчук О.Д. Вплив пригнічення гранулоцитопоезу на зміни лізосомального апарату нейтрофільних лейкоцитів при ДВЗ-синдромі / О.Д. Боярчук, Н.В.Луніна, С.Б. Коваль // Фізіологічний журнал. - 1998. - Т.44, № 3. - С.183 (збирання первинного матеріалу , аналіз отриманих результатів).

6. Коваль С.Б. Синдром дегрануляції нейтрофільних лейкоцитів (огляд)/ С.Б.Коваль, Н.В.Луніна, М.М. Середенко //Буковинський медичний вісник. - 1998. - Т. 2, №4. - С. 204-213 (підбір і аналіз літератури).

7. Коваль С.Б. Функціональні відносини системи нейтрофільних гранулоцитів і ангіотензинперетворюючого ферменту за умов гіпоксичного синдрому при системної гіпертензії / С.Б. Коваль // Журнал Волинського державного університету ім. Лесі Українки: Науковий вісник ВДУ. - 1998. - № 4. - С. 151-154.

8. Коваль С.Б. Порівняльне морфофункціональне вивчення лізосомального апарату нейтрофільних лейкоцитів людини та ряду лабораторних тварин за умов реалізації адаптаційного синдрому у організмі / С.Б. Коваль // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. - 1998. - Вип. 6, ч. 1. - С. 70-74.

9. Коваль С.Б. Реактивні зміни лізосомального апарату циркулюючих нейтрофільних лейкоцитів та активність ангіонтензинперетворюючого ферменту / С.Б.Коваль, О.О. Гончар // Фізіологічний журнал. - 1998. - Т.44, № 3. - С.5 (основна ідея, аналіз матеріалу).

10. Луніна Н.В. Стан гемостазу при дії стресору неінфекційної природи в умовах нестачі інсуліну / Н.В.Луніна, О.О.Можаєва, С.Б. Коваль // Український біохімічний журнал. - 1999. - Т. 71, № 3. - С. 90-94 (збирання і аналіз матеріалу).

11. Коваль С.Б. Некоторые аспекты функциональных взаимоотношений нейтрофильных лейкоцитов, ангиотензинконвертирующего фермента, калликреина в организме женщин при физиологической беременности и осложненной поздним гестозом / С.Б. Коваль // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики. - Запоріжжя: ЗДМУ, 1999. - Вип. 3. - С. 104-110.

12. Коваль С.Б. Некоторые патогенетические особенности развития в организме распространенного ДВС-синдрома / С.Б.Коваль, Е.Д. Боярчук // Довкілля та здоров'я. - 1999. - № 1 (8). - С. 62-65 (основна ідея, аналіз матеріалу, формулювання висновків).

13. Коваль С.Б. Реакция лизосомального аппарата циркулирующих нейтрофильных лейкоцитов и измение активности ангиотензин-конвертирующего фермента в сыворотке крови рожениц при физиологических и осложненных родах / С.Б. Коваль // Медико-социальные проблемы семьи. - 1999. - Т. 4, № 1. - С. 18-23.

14. Коваль С.Б. Вплив реакцій лізосомального апарату циркулюючих нейтрофілів на гемостаз та морфологічні зміни деяких внутрішніх органів при синдромі внутрішньосудинного згортання крові / С.Б.Коваль, О.Д.Боярчук, Н.В. Луніна // Фізіологічний журнал - 1999. - Т. 45, № 3. - С. 61-68 (основна ідея, збирання та аналіз матеріалу).

15. Вплив гіпоксії різного генезу та ступеня важкості на функціональну активність лізосомального аппарату / І.І.Антонова, М.М.Середенко, О.О. Гончар [та ін.] // Фізіологічний журнал. - 2000. - Т. 46, № 4. - С. 45-51 (статистична обробка отриманих результатів, оформлення статті).

16. Коваль С.Б. Зміни лізосомального апарату нейтрофільних лейкоцитів при синдромі дисемінованого згортання крові / С.Б.Коваль, О.Д.Боярчук, Н.В. Луніна // Фізіол. журн. - 2000. - Т. 46, № 3. - С. 72-77 (основна ідея, збирання та аналіз матеріалу).

17. Коваль С.Б. Особливості впливу деяких мієлодепресантів на гемостаз при його неспецифічному системному порушенні / С.Б.Коваль, М.М. Середенко // Ліки України. - 2000. - № 10. - С. 58-59 (основна ідея, збирання та аналіз матеріалу).

18. Коваль С.Б. Роль нейтрофільних лейкоцитів у системі ангіотензинперетворюючого ферменту / С.Б.Коваль, Н.В.Луніна, М.М. Середенко // Буковинський медичний вісник. - 2000. - Т. 4, № 1. - С. 179-187 (основна ідея, збирання та аналіз матеріалу).

19. Роль нейтрофилов в формировании стресс-синдрома / Н.В. Лунина, С.Б.Коваль, Е.Д.Боярчук, В.И.Шейко //Вісник Луганського державного педагогічного університету ім. Т.Шевченка. - 2000. - №3(23). - С. 115-119 (збирання та аналіз матеріалу).

20. Коваль С.Б. Особливості патогенезу деяких клінічних аспектів полісимптомного пізнього гестозу вагітних / С.Б.Коваль, М.М. Середенко, О.О. Гончар // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. - 2001. - № 2. - С. 67-72 (аналіз матеріалу, формулювання висновків).

21. Коваль С.Б. Лизосомальные реакции нейтрофилов, активность фосфатаз, капепсина и ангиотензинконвертирующего фермента при осложненных чистым полисимптомным поздним гестозом родах / С.Б. Коваль // Сучасні аспекти військової медицини. - К.: ГВКГ, 2001. - Вип. 6. - С. 325-330.

22. Коваль С.Б. Механізми впливу циркулюючих нейтрофільних гранулоцитів на реакцію вивільнення із тромбоцитів крові людини / С.Б.Коваль, М.М.Середенко, Н.В. Луніна // Фізіологічний журнал. - 2001. - Т. 47, № 3. - С. 26-34 (основна ідея, аналіз матеріалу).

23. Функціональний стан моноцитів та деякі механізми його регуляції при розвитку стрес-реакції / Н.В.Луніна, В.В.Степаненко, С.Б.Коваль, О.О.Гончар // Фізіологічний журнал. - 2001. - Т. 47, № 4. - С. 30-35 (збирання та аналіз первинних даних).

24. Коваль С.Б. Участь тромбоцитів у фізіологічному та ускладненому гестаційному процесі / С.Б.Коваль, Т.М.Коваленко, М.М. Середенко // Фізіологічний журнал. - 2002. - Т. 48, № 1. - С. 41-49 (основна ідея, аналіз первинних даних).

25. Вплив нових фторвмісних аналогів пінацидилу на деякі ланки клітинного метаболізму / О.О.Гончар, Н.О.Горчакова, Б.М.Клебанов [та ін.] // Ліки. - 2002. - № 1-2. - С. 80-84 (підбір літератури, аналіз отриманих результатів).

26. Коваль С.Б. Зміни в системі тромбоцити - гранулоцити при ускладнених полісимптомним пізднім гестозом пологах / С.Б.Коваль, М.М. Середенко // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. - 2002. - № 2. - С. 59-63 (основна ідея, збирання та аналіз матеріалу, формулювання висновків).

27. Коваль С.Б. Зміни лізосомального аппарата нейтрофільних лейкоцитів та активності катепсину, кислої фосфатази, ангіотензин-конвертуючого ферменту в сироватці крові жінок при фізіологічній та ускладненій вагітності / С.Б. Коваль // Проблеми військової охорони здоров'я. - К.: RISO, 2002. - Вип. 9. - С. 205-209.

28. Коваль С.Б. Интратромбоцитарные изменения при беременности осложненной ОПГ-гестозом / С.Б.Коваль, Т.Н. Коваленко, М.М. Середенко //Журнал акушерства и женских болезней. - 2003. - Т. 52, вып. 1. - С. 33-39 (основна ідея, збирання матеріалу, формулювання висновків).

29. Коваль С.Б. Реактивні зміни циркулюючих нейтрофільних гранулоцитів при фізіологічному та ускладненому гестаційному процесі / С.Б. Коваль // Фізіологічний журнал. - 2003. - Т. 49, № 1. - С. 67-75.

30. Коваль С.Б. Активность ангиотензинпревращающего фермента и лизосомальных энзимов в сыворотке крови на фоне реактивных изменений циркулирующих нейтрофильных гранулоцитов у беременных с манифестно выраженной преэклампсией / С.Б. Коваль // Проблеми військової охорони здоров'я. - К.: Курсор, 2006. - Вип. 16. - С. 530-533.

31. Коваль С.Б. Симультанні реакції деяких формених елементів крові при розвитку у організмі людини поширеного хронічного ДВЗ-синдрому / С.Б.Коваль, В.М.Величко, В.В. Петкау // Проблеми військової охорони здоров'я. - К.: Шико, 2006. - Вип. 17. - С. 548-553 (основна ідея, збирання та аналіз матеріалу, формулювання висновків).

32. Морфофункциональные особенности в этиопатогенезе экспериментального синдрома диссеминированного внутрисосудистого свертывания крови / С.Б.Коваль, О.В.Сергиенко, И.В.Собко, В.Н. Величко // Проблеми військової охорони здоров'я: зб. наук. праць УВМА. - К.: Вір. реал., 2008. - Вип. 22. - С. 356-362 (основна ідея, аналіз отриманих результатів).

33. Вплив високогірної гіпоксії на ступінь десинхронізації зорово-моторної та серцевої діяльності людини / Ю.В.Краченко, В.М.Ільїн, М.М.Михайлович [та ін.] //Медична інформатика та інженерія. - 2009. - №1. - С. 16-20 (аналіз результатів, формулювання висновків).

34. Структурно-лінгвістичний аналіз реакцій людини на фізичне навантаження / В.М.Ільїн, Л.І.Чернес, С.Б.Коваль, Г.В.Коробейников //Медична інформатика та інженерія. - 2009. - №3. - С. 48-54 (збирання первинного матеріалу, формулювання висновків).

35. Коваль С.Б. Изменение лизосомального аппарата циркулирующих нейтрофильных лейкоцитов при эндотоксиновом шоке / С.Б.Коваль , Н.В. Лунина // Структура и функции лизосом: ІІІ Всесоюз. симпоз. с междунар. участием , 17-21 ноября 1986 (Тбилиси); тез. докл. - М., 1986. - С.93-94 (аналіз результатів, підготовка до друку).

36. Роль нейтрофільних лейкоцитів у формуванні компенсаторно-адаптаційних процесів при екстремальних діях / Луніна Н.В., Коваль С.Б., Полтавський А.П. [та ін.] // Матеріали ХІІ з'їзду Українського фізіологічного товариства ім. І.П.Павлова (Львів, вересень 1986 р). - Львів, 1986. - С.241 (основна ідея, формулювання висновків).

37. Некоторые аспекты функционирования системы карбоксикатепсина при физиологических и патологических состояниях / С.Б.Коваль , М.М.Середенко , Н.В. Лунина [и др.] // Системно-антисистемная регуляция в норме и патологи: научн. тр. 3-го междунар. Симпозиума, 10-13 ноября 1993 (Киев). - К., 1993. - С.65-67 (аналіз отриманих результатів).

38. Коваль С.Б. Морфофункциональные изменения в нейтрофильных гранулоцитах, которые циркулируют в периферической крови у лабор. животных до и после развития в организме неспецифического стресс-синдрома / С.Б.Коваль // Фізіологічний журнал. - 2010. - Т.56, № 2. - С.121.

39. Патент України 31257 А 6 G 01 Н 33/48. Спосіб оцінки функціональної резистентності організму людини / Інститут фізіології ім.. О.О.Богомольця/ С.Б. Коваль, М.М. Середенко, О.О. Гончар. - № u 98074054; Заявл. 23.07.1998; Опубл. 29.03.2000. Бюл. № №7- ІІ. (Промислова власність)

Висловлюю щиру подяку професору М.М. Середенку та професору Н.В. Луніній за підтримку і допомогу на перших етапах виконання роботи.

АНОТАЦІЯ

Коваль С.Б. Роль циркулюючих нейтрофільних гранулоцитів у механізмах порушень системної гемоваскулярної регуляції при прееклампсії вагітних. - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.03.04 - патологічна фізіологія. - Інститут фізіології ім.О.О. Богомольця НАН України, Київ, 2011.

Встановлений один з раніше невідомих механізмів патогенезу прееклампсії вагітних - визначена участь циркулюючих нейтрофільних гранулоцитів з розвитком екзоцитарної лізосомальної реакції в гемоваскулярній регуляції через системне підвищення активності ангіотензинперетворюючого ферменту, який бере участь у механізмі АПФ-залежної регуляції судинного тонусу, та ініціацію в циркулюючих тромбоцитах секреторної екстратромбоцитарної реакції вивільнення, що є однією з важливих патогенетичних ланок синдрому дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові.

Така важлива роль циркулюючих нейтрофільних гранулоцитів у патогенезі прееклампсії була з'ясована при обстеженні вагітних та роділь з цим ускладненням. Це також підтверджено експериментальними дослідженнями на лабораторних тваринах з моделюванням стресу та прееклампсії вагітних і застосуванням селективної мієлодепресії, дослідженнями на ізольованих нейтрофільних гранулоцитах і тромбоцитах людини, ультраструктурними дослідженнями нейтрофільних гранулоцитів і тромбоцитів, циркулюючих у крові вагітних з прееклампсією.

Ключові слова: прееклампсія вагітних, нейтрофільні гранулоцити, екзоцитарна лізосомальна реакція, екстратромбоцитарна реакція вивільнення, гемоваскулярна регуляція

АННОТАЦИЯ

Коваль С.Б. Роль циркулирующих нейтрофильных гранулоцитов в механизмах нарушений системной гемоваскулярной регуляции при преэклампсии беременных. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени доктора медицинских наук по специальности 14.03.04 - патологическая физиология. - Институт физиологии им.А.А. Богомольца НАН Украины, Киев, 2011.

Проведенные исследования позволили установить один из ранее неизвестных механизмов патогенеза преэклампсии беременных - участие циркулирующих нейтрофильных гранулоцитов с развитием экзоцитарной лизосомальной реакции в гемоваскулярной регуляции посредством системного повышения активности ангиотензинпревращающего фермента, участвующего в механизме АПФ-зависимой регуляции сосудистого тонуса, и инициацией в циркулирующих тромбоцитах секреторной экстратромбоцитарной реакции высвобождения, участвующей в патогенезе синдрома диссеменированного внутрисосудистого свертывания крови.

Установлено, что беременных с преэклампсией на фоне абсолютного нейтрофильного гранулоцитоза в циркулирующих нейтрофильных гранулоцитах нарастает экзоцитарная лизосомальная реакция, которая проявляется: уменьшением в цитоплазме числа первичных лизосом при снижении резистентности их мембран, уменьшением содержания в нейтрофильных гранулоцитах лизосомальных низкомолекулярных неферментных катионных белков, снижением активности маркерных ферментов первичных лизосом с одновременным повышением системной активности маркерных лизосомальных ферментов. При этом в крови активность свободной формы ангиотензинпревращающего фермента возрастает почти в 3 раза. При углублении тромбоцитопении и повышении тромбоцитарной адгезивно-агрегационной активности нарастает секреторная экстратромбоцитарная реакция высвобождения в циркулирующих тромбоцитах: уменьшается количество б-гранул в цитоплазме тромбоцита и повышается системная активность тромбоцитарного фактора 4. Роды, развившиеся на фоне преэклампсии, являются дополнительным фактором стресса, углубляющим выявленные изменения.

У лабораторных животных с моделью преэклампсии беременных происходит усиление развития в циркулирующих нейтрофильных гранулоцитах экзоцитарной лизосомальной реакции, при которой нарастает активность свободной формы ангиотензинпревращающего фермента, участвующего в АПФ-зависимом механизме регуляции сосудистого тонуса, и которая инициирует развитие в циркулирующих тромбоцитах секреторной экстратромбоцитарной реакции высвобождения, вызывающей в системе гемостаза патологическую активацию, проявляющуюся в первой стадии синдрома диссеменированного внутрисосудистого свертывания крови.

В исследованиях на изолированных нейтрофильных гранулоцитах человека установлено, что ангиотензинпревращающий фермент локализован в азурофильных гранулах, факторы его ингибирования - в специфических гранулах, а факторы активации - в малых лизосомоподобных гранулах. Наличие такой системы АПФ дает основания говорить о непосредственном участии циркулирующих нейтрофильных гранулоцитов в регуляции сосудистого тонуса по АПФ-зависимому механизму путем воздействия на образование ангиотензина ІІ и разрушение брадикинина.

В модельных исследованиях при прямом воздействии факторов различных цитоплазматических гранулярных структур нейтрофильных гранулоцитов установлено, что именно ферменты их первичных лизосом явно вызывают развитие секреторной экстратромбоцитарной реакции высвобождения с выделением антигепаринового фактора тромбоцитов (тромбоцитарного фактора 4). Последний участвует в развитии гиперкоагуляции.

В ультраструктурных исследованиях циркулирующих нейтрофильных гранулоцитов беременных с преэклампсией установлены определенные особенности: увеличение количества нейтрофильных гранулоцитов с выраженной активацией, в ядре нейтрофильных гранулоцитов увеличение соотношения эухроматин/гетерохроматин, выявление локальных расслоений нуклеоммы. Детализированы субклеточные механизмы развития экзоцитарной лизосомальной реакции.

Выявлены при преэклампсии беременных ультрастуктурные особенности развития секреторной экстратромбоцитарной реакции высвобождения: частичный или полный экзоцитоз б-гранул при участии поверхностно-вакуолярной системы с ее последующими гипертрофическими изменениями; экзоцитоз б-гранул при участии поверхностно-вакуолярной системы с ее гипертрофией и образованием плотного тельца или цитоплазматического мембранного включения; экзоцитоз в результате образования фаголизосом; полный экзоцитоз б-гранул с привлечением поверхностной тромбоцитарной мембраны, что обуславливает наличие в крови гипо- и агранулярных значительно морфологически измененных форм тромбоцитов.

Ключевые слова: преэклампсия беременных, нейтрофильные гранулоциты, экзоцитарная лизосомальная реакция, экстратромбоцитарная реакция высвобождения, гемоваскулярная регуляция

SUMMARY

Koval S.B. Role of circulating neutrophilic granulocytes in mechanisms of abnormalities in systemic hemovascular regulation in preeclampsia of pregnancy. - Manuscript.

Dissertation for the degree of Doctor of Medical Science in speciality 14.01.01 - pathologic physiology. - Bogomoletz Institute of Physiology National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 2011.

One of formerly unknown mechanisms in the pathogenesis of preeclampsia in pregnancy is established - participation of circulating neutrophilic granulocytes with development of extracellular lysosomal reaction in hemovascular regulation by means of systemic increase of the activity of angiotensin converting enzyme, which participates in the mechanism of the ACE-dependent regulation of vascular tone and initiation of platelet release reaction in circulating platelets, thus being one of the important pathogenetic links of a syndrome of disseminated intravascular coagulation.

Important role of circulating neutrophilic granulocytes in the pathogenesis of this complication of pregnancy is shown by investigations of pregnant women and women during labor with preeclampsia. It is also confirmed by experimental studies on laboratory animals with stress and preeclampsia of pregnancy modeling and with application of selective myelodepression, by studies of human isolated neutrophilic granulocyte and platelet, by ultrastructural studies of circulating in blood of pre-eclamptic women neutrophilic granulocytes and platelets.

Key words: preeclampsia in pregnancy, neutrophilic granulocytes, extracellular lysosomal reaction, platelet release reaction, hemovascular regulation

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ

Размещено на Allbest.ru