Роль метаболічних і гемодинамічних факторів в формуванні гіпотонії та субатрофії очного яблука у хворих на увеїт

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА "ІНСТИТУТ ОЧНИХ ХВОРОБ І ТКАНИННОЇ ТЕРАПІЇ ІМ. В.П. ФІЛАТОВА АМН УКРАЇНИ"

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

РОЛЬ МЕТАБОЛІЧНИХ І ГЕМОДИНАМІЧНИХ ФАКТОРІВ В ФОРМУВАННІ ГІПОТОНІЇ ТА СУБАТРОФІЇ ОЧНОГО ЯБЛУКА У ХВОРИХ НА УВЕЇТ

14.01.18 - офтальмологія

ХРАМОВА ТЕТЯНА ОЛЕКСАНДРІВНА

Одеса- 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському національному медичному університеті МОЗ України.

Науковий доктор медичних наук, професор

керівник: ПАНЧЕНКО Микола Володимирович, Харківський національний медичний університет МОЗ України, професор кафедри офтальмології

Офіційні доктор медичних наук, старший науковий співробітник

опоненти: САВКО Валентин Владиславович,

ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В. П. Філатова АМН України», керівник відділу запальної патології ока

доктор медичних наук, професор

СОБОЛЕВА Ірина Анатоліївна,

Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, професор кафедри офтальмології

Захист відбудеться «_17__» ____червня_____ 2011 р. о __14___ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.556.01 в ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України» за адресою: 65061,

Україна, м. Одеса, Французький бульвар, 49/51.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України» (65061, Україна, м. Одеса, Французький бульвар, 49/51).

Автореферат розісланий «_10__» __травня_______2011 р.

Вчений секретар

cпеціалізованої вченої ради,

кандидат медичних наук О. В. Зборовська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

увеїт очний гіпотонія субатрофія

Актуальність теми. Увеїти та їх наслідки в наш час є вагомою причиною сліпоти та інвалідності по зору й у структурі первинної інвалідності на Україні та у Росії. За даними дослідників (Ферфильфайн И. Л., Рыков С. А., 2005; Либман Е. С. с соавт., 2006) патологія судинної оболонки займає одне із провідних місць. В цілому увеїти, як причина інвалідності по зору становлять від 8,8% до 39%, а при окремих нозологічних формах досягають 37-42,8% (Зайцева Н. С., Кацнельсон Л. А., 1982). Одними з важких ускладнень запальних захворювань судинного тракту є гіпотонія й субатрофія очного яблука.

Відповідно до загальноприйнятої думки більшість увеїтів в активній стадії захворювання розвивається на тлі нормального або зниженого внутрішньоочного тиску, хоча при цьому частота стійкої гіпотонії значно нижче. Так, частота стійкої гіпотонії в ранньому періоді після ентеровірусного увеїта в дітей досягає 15% (Катаргина Л. А. с соавт., 2000). Згідно Tugal-Tutkun I. et al. (1996) гіпотонія ускладнює перебіг увеїта на тлі ювенільного ревматоїдного артриту у дітей в 19% випадків. Частота субатрофії очного яблука при увеїтах на тлі системних і синдромних захворювань (Зайцева Н. С. с соавт., 1984) становить 9,2%, при HLA-B27 асоційованих увеїтах - 2,3% (Дроздова Е. А., 2005). У дитячому віці частота субатрофії очного яблука при ендогенних увеїтах вище та становить 12% (Гусева М. Р., 2004) і 4-17% за даними Кaren M., 2008, а при внутрішньоутробно перенесених увеїтах досягає 42,5% (Катаргина Л. А. с соавт., 2000).

Фактори, що сприяють розвитку гіпотонії й субатрофії очного яблука внаслідок увеїтів, не можна вважати до кінця вивченими. Одним з таких факторів є зміни склоподібного тіла, які значною мірою визначають перебіг і прогноз запальних захворювань судинної оболонки. Так, формування шварт у склоподібному тілі може привести до виникнення тракційного відшарування внутрішніх оболонок (Азнабаев М. Т. с соавт., 2004; Robert H., Janigain Jr., 2008) і бути причиною субатрофії очного яблука. Іншим важливим фактором формування субатрофії очного яблука є гіпотонія, розвиток якої при увеїтах може бути пов'язаний з некрозом (Miyamoto C. et al., 2001; Rapp P. et al., 2003) або атрофією війкового тіла (De Smet MD, Gunning F., Feenstra R., 2005). Тривала гіпотонія ока веде до порушення метаболізму внутрішньоочних структур, що може привести до розвитку субатрофії (Гундорова Р. А., 2009).

Залишаються невивченими гемодинамічні порушення у хворих з увеїтами, ускладненими гіпотонією й субатрофією очного яблука, та їх взаємозв'язок з метаболічними порушеннями.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом науково-дослідної роботи Харківського національного медичного університету «Патогенетичне обґрунтування лікування (механізмів запалення і його наслідків) вірусних, бактеріальних інфекцій і їхніх асоціацій» (2004-2006 р.р. виконання), (№ державної реєстрації 0140U002236), у якій автор була співвиконавцем.

Мета роботи: встановити роль метаболічних і гемодинамічних порушень в розвитку увеїтів, ускладнених гіпотонією і субатрофією очного яблука, шляхом отримання нових даних про спрямованість і виразність їх змін, заснованих на експериментальних моделях патологій, що вивчаються, і клінічних дослідженнях.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі завдання:

1. Розробити експериментальні моделі увеїтів, ускладнених гіпотонією та субатрофією очного яблука.

2. Вивчити на розроблених моделях значення змін регіональної гемодинаміки при увеїтах у розвитку гіпотонії й субатрофії очного яблука.

3. Вивчити на розроблених моделях увеїта, ускладненого гіпотонією й субатрофією очного яблука, морфологічні зміни тканин ока. Провести порівняльний аналіз морфологічних змін тканин експериментальних тварин і тканин хворих увеїтами, ускладненими субатрофією очного яблука.

4. Визначити значення стану регіональної гемодинаміки в розвитку гіпотонії та субатрофії очного яблука у хворих увеїтами.

5. Вивчити роль порушень метаболізму (продукти перекисного окислювання ліпідів, рівні стабільних метаболітів оксида азоту) у розвитку гіпотонії та субатрофії у хворих увеїтами.

6. Вивчити прогностичне значення гемодинамічних показників у перебігу субатрофії очного яблука у хворих увеїтом і розробити математичну модель прогнозу перебігу субатрофії.

Об'єкт дослідження: ендогенні увеїти, ускладнені гіпотонією та субатрофією очного яблука.

Предмет дослідження: периферичний кровообіг (при реоофтальмографії - пульсовий об'ємний кровоток (ПОК), хвилинний об'ємний кровоток (ХОК) і реографічний коефіцієнт (RQ), при доплерографії - систолічна (Vmax) і діастолічна (Vmin) швидкість кровотоку, індекс резистентності (RI) в очній та в задніх коротких війкових артеріях), метаболічні показники (дієнові кон'югати (ДК), малоновий діальдегід (МДА), церулоплазмін (ЦП), нітрати й нітрити), морфологія енуклейованих тканин ока. Периферичний кровообіг (доплерографія - систолічна і діастолічна швидкість кровотоку, індекс резистентності в очній та в задніх коротких війкових артеріях), метаболічні показники (нітрати та нітрити), морфологія тканин ока у експериментальних тварин.

Методи дослідження: офтальмологічні - біомікроскопія, офтальмоскопія, тонометрія, тонографія, одномірна й двомірна ехоскопія, ехобіометрія, ультразвукова доплерографія (у клініці та в експерименті), ультразвукова біомікроскопія переднього відрізка, компю'терна реоофтальмографія, візометрія, периметрія, гоніоскопія, циклоскопія (у клініці).

Біохімічні - визначення первинних (дієнові кон'югати) і вторинних (малоновий діальдегід) продуктів перекисного окислювання ліпідів (ПОЛ), активність антиоксидантного ферменту церулоплазміна у сироватці крові, визначення рівня стабільних метаболітів оксида азоту в крові.

Гістологічні дослідження змін оболонок і структур очного яблука при експериментальному увеїті, ускладненому гіпотонією та субатрофією, у кролів і в енук-лейованих очах пацієнтів із субатрофією внаслідок увеїта.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше створені експериментальні моделі увеїту, ускладненого гіпотонією і субатрофією очного яблука, заснованих на тригерному впливі аргініна глутамату, що приводить до активації індуцибельної NO-синтази і на тлі запального процесу до утворення токсичної речовини пероксинітриту, який діє пошкоджуючи на тканини ока.

Уточнені наукові дані про порушення кровообігу в системі очної артерії, що підтверджуються зниженням систолічної швидкості кровотоку в очній артерії при експериментальному увеїті, ускладненому гіпотонією очного яблука, на 37%, а при експериментальному увеїті, ускладненому субатрофією очного яблука, на 47% в порівнянні з парним оком.

Встановлено, що запропоновані експериментальні увеїти, ускладнені гіпотонією і субатрофією очного яблука, адекватні за морфологічними критеріями (набряк зорового нерва - при гіпотонії, атрофія війкового тіла, судинної оболонки і сітківки - при субатрофії) морфологічним проявам аналогічних захворювань у людей.

Доповнені наукові дані про гемодинамічні порушення у пацієнтів з увеїтами, ускладненими гіпотонією та субатрофією очного яблука, і показано, що систолічна швидкість кровотоку в очній артерії знижена на 42%, а в задніх коротких війкових артеріях у пацієнтів з увеїтами, ускладненими субатрофією очного яблука, - на 40%.

Уточнені наукові дані про активацію перекисного окислювання ліпідів у хворих з увеїтами, ускладненими гіпотонією і субатрофією очного яблука, підтверджені підвищенням малонового діальдегіду на 53,8%, яка супроводжується компенсаторним підвищенням активності антиоксидантної системи при гіпотонії, що виражається в підвищенні церулоплазміну на 13,3% та відсутністю його підвищення при субатрофії.

Доповнені наукові дані про порушення месенджерних функцій біологічного медіатора оксида азоту, що проявляються в підвищенні його кінцевих метаболітів - нітратів і нітритів в сироватці крові у хворих з увеїтами, ускладненими гіпотонією очного яблука, на 39%, тоді як у хворих з увеїтами, ускладненими субатрофією очного яблука, відмічений великий ступінь їх підвищення - на 50,5%.

Вперше встановлено, що гемодинамічними чинниками прогресу субатрофії є зниження хвилинного об'ємного кровотоку і максимальної систолічної швидкості кровотоку в задніх коротких війкових артеріях, і за конкретними значеннями даних показників за допомогою запропонованої математичної моделі можна прогнозувати перебіг субатрофії внаслідок увеїту.

Практична значимість одержаних результатів. Запропоновано експериментальні моделі увеїтів, ускладнених гіпотонією й субатрофією очного яблка, розроблені шляхом введення донатора оксида азоту аргініна глутамату, клінічно й морфологічно подібних до захворювання в людей (Патент України № UA 24840 U, Патент України № UA 24841 U).

Визначені гемодинамічні та метаболічні фактори, несприятливі відносно розвитку або прогресування субатрофії (при наявності гіпотонії) у хворих на ендогенний увеїт.

Гемодинамічними факторами є зниження максимальної систолічної швидкості кровотоку в задніх коротких війкових артеріях на 40% та більше в порівнянні з парним оком або її значиме зниження в динаміці; зниження хвилинного об'ємного кровотоку на 57% й пульсового об'ємного кровотоку на 66% в порівнянні з парним оком або їх значиме зниження в динаміці.

Метаболічними факторами є активація процесів перекисного окислювання ліпідів (підвищення малонового діальдегіда на 53,8%), що проходить на тлі «виснаження» антиоксидантної системи (відсутність компенсаторного підвищення активності церулоплазміна); виражена гіперпродукція оксида азоту (підвищення нітратів і нітритів у сироватці крові на 50,5% більше в порівнянні зі здоровими особами).

Виявлені зміни війкового тіла, визначені за допомогою ультразвукової біомікроскопії переднього відрізку, можуть служити критерієм адекватного лікування, що проводиться, при увеїтах, ускладнених гіпотонією очного яблука (потовщення війкового тіла при незавершеному запальному процесі), що вимагає продовження протизапальної терапії і уточнення причин порушення вироблення водянистої вологи при субатрофії (відшарування або атрофія війкового тіла у хворих на увеїт, ускладнений субатрофією очного яблука).

Розроблена та запропонована математична модель прогнозу перебігу субатрофії очного яблука, що дозволяє прогнозувати прогресування або стаціонарний перебіг субатрофії очного яблука з точністю до 86,7%.

Впровадження в практику. Результати дослідження впроваджені в клінічну практику дорослого очного відділення Харківської обласної клінічної лікарні і у Центрі офтальмологічної діагностики «ЗіР».

Особистий внесок дисертанта. Разом з науковим керівником, д.мед.н., професором Панченко М. В. визначена тема роботи, сформульовані мета й завдання дослідження, а також вибрані методи їх вирішення. Особисто автором проведений патентно-інформаційний пошук з проблеми увеїтів, ускладнених гіпотонією й субатрофією очного яблука. Біохімічні дослідження проводились на кафедрі біохімії Харківського національного медичного уніерситету, трактування результатів здійснювалося за консультативною допомогою д.мед.н., професора, завідувача кафедри біохімії ХНМУ Жуко- ва В. І. Гістологічні дослідження препаратів проводилися за консультативною допомогою д.мед.н., професора кафедри патологічної анатомії ХНМУ Сорокіної І. В. Моделювання увеїтів, ускладнених гіпотонією та субатрофією очного яблука, і статистична обробка даних проводилися самостійно. Самостійно проведене повне офтальмологічне обстеження хворих увеїтами й ультразвукова біомікроскопія переднього відрізка ока на базі Центра офтальмологічної діагностики «ЗіР». З'ясовані метаболічні та гемодинамічні фактори, що сприяють розвитку субатрофії очного яблука. Розробка методу моделювання увеїту, ускладненого гіпотонією та субатрофією очного яблука, проведена разом з науковим керівником, д.мед.н., професором Панченком М. В. Здобувач самостійно провела аналіз отриманих результатів, написала всі розділи дисертації. Висновки сформульовано разом з науковим керівником.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботивикладені автором та обговорені на науково-практичних конференціях: ІI міжнародній науковій конференції офтальмологів Причорномор'я (Одеса, 2004), науково-практичній конференції з міжнародною участю «Хірургічне лікування та реабілітація хворих з офтальмологічною патологією» (Київ, 2004), міжнародному науковому симпозіумі «Дистрофічні захворювання органа зору» (Одеса, 2005), першій всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених-офтальмологів «Сучасні аспекти судинних і дистрофічних захворювань органа зору» (Харків, 2006), всеукраїнській науково-практичній конференції «Фармакотерапія в офтальмології» (Харків, 2007).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 26 наукових праць, з них 9 статей у провідних виданнях, затверджених ВАК України, отримано 2 патенти України, 15 робіт - у матеріалах і тезах з'їздів, науково-практичних конференцій, симпозіумів.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена російською мовою на 202 сторінках комп'ютерного тексту. Складається зі вступу, огляду літератури, матеріалів і методів дослідження, п'яти розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів дослідження, висновків, додатку і списку використаних джерел, що містить 200 публікацій і займає 22 сторінки. Робота ілюстрована 75 рисунками та 24 таблицями, що займають 24 окремих сторінок, та додатку, який розташований на 21 сторінці.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Нами був обстежений 101 пацієнт (124 ока) з ендогенними увеїтами, що перебували на стаціонарному лікуванні в дорослому і дитячому очному відділеннях Харківської обласної клінічної лікарні або обстежених амбулаторно. З них чоловіків - 64, жінок - 37. Вік пацієнтів коливався від 5 до 84 років.

Пацієнти були розподілені на три групи. Перша група включала 32 пацієнта (47 очей) з ендогенними увеїтами, ускладненими гіпотонією очного яблука. У другу групу ввійшли 30 хворих (33 ока) з ендогенними увеїтами, ускладненими субатрофією очного яблука. Третя група представлена 39 пацієнтами (44 ока) з ендогенними увеїтами, що розвиваються на тлі нормального внутрішньоочного тиску. Контрольну групу склали 30 здорових парних очей при реоофтальмографічному і доплерографічному дослідженнях та 30 здорових осіб для порівняльного аналізу біохімічних досліджень.

Експериментальні дослідження проведені на 44 кролях (44 ока) масою 2000-3000 г породи «Шиншила». Експериментальний увеїт за запропонованою нами методикою викликався на правому оці (44 ока), ліве око було інтактним (44 ока).

Протягом 14 днів, два рази на день, нами був проведений вимір внутрішньоочного тиску (ВОТ) за допомогою тонометра Маклакова вагою 10 г під епібульбарною анестезією (розчином алкаїна 0,5%). На всіх очах ВОТ коливався в межах від 17 до 23 мм рт. ст. і в середньому був 18,3±0,2 мм рт. ст. Потім тонометрія проводилася щодня протягом всього експерименту, до моменту його закінчення, а в період розпалу увеїту та період стійкої гіпотонії - кожну другу годину.

Клінічну картину розвитку експериментального увеїта оцінювали за допомогою біомікроскопії й офтальмоскопії щодня й щогодини в період розпалу.

На апаратах SonoMark SM 400 М Oftalmo biometr було проведено вимір передньо-заднього розміру (ПЗР), а на апаратах Sonoline-SI-450 і Sonoline Versa-Pro датчиком частотою 7,5 МГц було проведено ультразвукове дослідження (УЗД) та доплерографія правого очного яблука, а також контрольного лівого ока до початку експерименту, на першу добу експерименту, через тиждень, через місяць і перед закінченням експерименту. Вибір строків ультразвукового дослідження визначався тим, що на першу добу відзначалася розгорнута клінічна картина експериментального увеїта, через тиждень - період стійкої гіпотонії, через місяць - ознаки активного запального процесу були відсутні. Дати проведення доплерографії та забору крові аналогічні таким при УЗД.

Кролі виводилися з експерименту повітряною емболією через три години (у період розвитку увеїта) і після закінчення експерименту.

Морфологічні дослідження проводилися за наступною методикою: фіксували очні яблука в розчині формаліну, потім промивали й проводили спиртову проводку. Целоїдин-парафіновим методом проводилося заливання матеріалу. Препарати пофарбували гематоксилін-еозином, за ван Гізоном та за Ейнарсоном.

Офтальмологічне обстеження пацієнтів: візометрія, периметрія, біомікроскопія, офтальмоскопія, циклоскопія, тонометрія, тонографія.

Клініко-інструментальні дослідження: ультразвукова діагностика очного яблука, ультразвукова доплерографія й комп'ютерна реоофтальмографія.

Ультразвукове дослідження проводили за допомогою двомірної ехоскопії на апаратах Sonoline-SI-450 і Sonoline Versa-Pro датчиком частотою 7,5 МГц і на апараті UMAX ІІ з частотою 10 і 20 МГц. Нами були проведені обстеження пацієнтів у А та В режимі сканування очного яблука. За допомогою ультразвукової біомікроскопії переднього відрізка (УБМ) нами були визначені співвідношення структур переднього відрізка очного яблука стосовно один одного (кут передньої камери; конфігурація та розмір передньої і задньої камер ока; положення, товщина райдужки та кришталика, виявлені зміни війкового тіла, а саме його відшарування, зменшення й розширення супраувеального простору). Обстеження проводилося на апараті UMAX ІІ, частота датчика 35 МГц і 50 МГц.

Стан регіонарної гемодинаміки очного яблука ми вивчали за допомогою реоофтальмографії на апараті ReoCom та ультразвукової доплерографії на апаратах, на яких проводилися обстеження тварин. Були оцінені об'ємні показники кровотоку: ХОК, ПОК та RQ. Були оцінені гемодинамічні показники: Vmax, Vmin та Ri в очній артерії та в задніх коротких війкових артеріях.

Для визначення активності процесів перекисного окислювання ліпідів і стану антиоксидантної системи були використані біохімічні методи, за допомогою яких виявлені показники первинних (дієнові кон'югати) (Косухин А.Б. с соавт., 1987) і вторинних (малоновий діальдегід) продуктів перекисного окислювання ліпідів (Федорова Т. Н., 1983), активність антиоксидантного ферменту (церулоплазмін) у сироватці крові. Оксид азоту є нестійким з'єднанням, строк життя якого не перевищує частки секунди, тому рівень оксида азоту ми оцінювали за його кінцевими продуктами. Нами були визначені стабільні метаболіти оксида азоту в крові - нітрати й нітрити (Киселик І. О., 2001).

Нами було проведено макроскопічне й мікроскопічне дослідження очей, енуклейованних з приводу увеїтів, ускладнених субатрофією очного яблука. Розміри й форма очного яблука визначалися при макроскопічному дослідженні; стан оболонок очного яблука (товщина, деформація оболонок, наявність патологічних змін, у тому числі вогнищ, синехій, їх локалізація) - мікроскопічно.

Достовірність різниць середніх величин проводилась з використанням критеріїв Ст'юдента та Мана-Уітні. Для побудови моделі множинної регресії визначення передньо-заднього розміру у хворих з увеїтами, ускладненими субатрофією очного яблука, у порівнянні з парним оком були розглянуті кореляції Пірсона й Спірмена, використовували метод множинної лінійної регресії. Застосовувалося кілька методів: стандартний (Standard) з одночасним включенням, покроковий із включенням (Forward stepwise) і покроковий з виключенням (Backward stepwise) всіх змінних у моделі. Незалежність залишківм перевіряли за критерієм Дарбіна-Уотсона для обох моделей (Новиков Д. А., 2005).

Результати дослідження та їх обговорення. Роль метаболічних та гемодинамічних порушень у розвитку експериментальних увеїтів, ускладнених гіпотонією і субатрофією очного яблука. Моделювання увеїту, ускладненого гіпотонією очного яблука, проводилося на 22 кролях (22 ока), 22 ока були інтактними. Після епібульбарної анестезії 0,5% розчином алкаїна пунктували передню камеру ока та вводили в неї 0,2 мл 40% розчину аргініна глутамату (глутаргіна). Через 1,5-3 години після початку досліду у тварин розвився передній увеїт і через 8-9 годин експерименту - ускладнений гіпотонією очного яблука. Гіпотонія (у середньому на рівні 13-14 мм рт. ст.) трималася протягом двох тижнів на тлі активного запального процесу й по мірі стихання запального процесу внутрішньоочний тиск підвищувався. Повне зникнення запального процесу в судинній оболонці відзначалося в середньому на 20-22 добу експерименту.

Моделювання увеїту, ускладненого субатрофією очного яблука, проводилося на 22 кролях (22 ока) під епібульбарною анестезією 0,5% розчином алкаїна. Пунктували передню камеру ока й одночасно вводили в неї та інтравітреально 0,2 мл 40% розчину аргініна глутамату (глутаргіна).

Розвиток початкових клінічних ознак запального процесу починався вже через короткий проміжок часу після введення аргініна глутамату в передню камеру й склоподібне тіло. Починаючи з трьох годин після початку експерименту, запальний процес у судинному тракті супроводжувався короткочасною офтальмогіпертензією, яка змінювалася на стійку гіпотонію (з кінця других - початку третьої доби експерименту). Починаючи з 30-40 доби експериментальний увеїт супроводжувався розвитком дистрофії райдужної оболонки, клінічно подібної до такої на субатрофічних очах хворих. Хронічний перебіг запального процесу в судинній оболонці приводив до помутніння кришталика, що також зближає клінічну картину даного експериментального увеїта із клінікою ендогенних увеїтів, ускладнених субатрофією очного яблука, в людей. На 50-55 добу увеїт ускладнювався розвитком субатрофії очного яблука, що проявлялося зменшенням діаметра рогівки в порівнянні зі здоровими очима, зменшенням ПЗР на 4-5 мм (при ультразвуковому дослідженні). Після виводу кролів з експерименту макроскопічно встановлене зменшення розмірів очного яблука - як діаметру рогівки й ПЗР ока, так і розмірів очного яблука у фронтальній площині.

При доплерографії спостерігалося зниження Vmax в очній артерії в експериментальних тварин з увеїтами, ускладненими гіпотонією (18,1±1,2 см/с) на 37% та субатрофією (15,1±1,1 см/с) очного яблука на 47%, в порівнянні з контрольною групою (28,6±2,1 см/с).

Нами встановлено підвищення нітратів і нітритів у сироватці крові на тлі ак-тивного запального процесу в кролів з увеїтом, ускладненим гіпотонією (16,6±1,3 мкмоль/л) на 53,6% і субатрофією (20,7±1,5 мкмоль/л) на 79,5%, у порівнянні з контролем (11,2±1,1 мкмоль/л) (р<0,05).

У кролів з увеїтами, ускладненими субатрофією очного яблука, у період «стихання» запального процесу спостерігалося зниження нітратів і нітритів до 18,3±1,3 мкмоль/л, однак їх вміст у сироватці крові не досягав норми до моменту виводу з експерименту (14,8±1,1 мкмоль/л).

Морфологічно при експериментальному увеїті, ускладненому гіпотонією очного яблука, поряд з ознаками запального процесу визначався набряк зорового нерву з розширенням периневральних просторів і набряком центральних відділів сітківки. При експериментальному увеїті, ускладненому субатрофією очного яблука, виявлені ознаки атрофії й метапластичного переродження війкового тіла, судинної оболонки й сітківки на тлі залишкових явищ увеїту у вигляді незначної лімфоїдної інфільтрації, а також вираженої еозинофільної інфільтрації судинної оболонки ока.

Метаболічні та гемодинамічні порушення у хворих на увеїт, ускладнений гіпотонією. За допомогою УБМ виявлені ознаки ексудації в передній і задній камерах, над війковим тілом і периферичною частиною сітчастої оболонки. У пацієнтів в «активній» стадії визначалося потовщення війкового тіла, а при тривалому хронічному перебігу увеїту відзначалася його атрофія. Ознаки циліохоріоїдального відшарування візуалізувалися у декількох випадках.

При доплерографії визначалося, що Vmax в очній артерії у пацієнтів з увеїтами, ускладненими гіпотонією, становила 9,7±2,4 см/с і була знижена в порівнянні з контрольною групою (32,4±2,8 см/с; р<0,05) на 40%. При реоофтальмографії ПОК у хворих увеїтами, ускладненими гіпотонією, становив 8,6±0,45 мм³ і був знижений у порівнянні з контролем (14,2±0,6 мм³; р<0,05) на 40%. ХОК в обстежених пацієнтів склав у середньому 703±38 мм³/мін, що нижче на 25,5%, ніж у контрольній групі (944±51 мм³; р<0,05), також визначено зниження RQ до 2,86±0,06, на 30,5% у порівнянні з парними очима (4,12±0,1; р<0,05).

Проведені дослідження ПОЛ показали, що у хворих увеїтами, ускладненими гіпотонією очного яблука, визначалося підвищення рівня ДК (22,4±1,9 ммоль/л) на 38%, у порівнянні з контрольною групою пацієнтів (13,9±1,7 ммоль/л; р<0,05). Визначалося значне підвищення рівня МДА (5,34±0,3 ммоль/л) у порівнянні з контрольною групою (2,19±0,4 ммоль/л; р<0,05) на 59%. При цьому спостерігалося компенсаторне підвищення ферменту антиоксидантної системи церулоплазміна на тлі активації процесів ПОЛ у хворих з увеїтами, ускладненими гіпотонією очного яблука. Так, рівень ЦП (623±18 ммоль/л) був підвищеним на 13,3% у порівнянні з контрольною групою (540±16 ммоль/л; р<0,05). У даній групі також визначалося підвищення рівня нітратів і нітритів у сироватці крові (22,1±1,2 мг/л) у порівнянні з контролем на 39% (р<0,05), що свідчить про гіперпродукцію оксида азоту.

Метаболічні та гемодинамічні порушення у хворих на увеїт, ускладнений субатрофією. При дослідженні клінічної картини увеїтів, ускладнених субатрофією очного яблука, встановлено, що характерним була наявність задніх синехій, зрощення й зарощення зіниці. При В-скануванні дистрофічні зміни склоподібного тіла визначалися в 100% випадків. На всіх очах спостерігалося зменшення ПЗР від 1 мм і більше 6 мм. При УБМ виявлені іридокорнеальні синехії, закриття кута передньої камери, зменшення товщини та відшарування війкового тіла, також визначалися ознаки фіброзу. Гіпотонія I ст. визначена в 2,1%, II ст. - в 78,8%, III ст. - в 6,1% випадків. Чіткої залежності між величиною вкорочення ПЗР очного яблука й ступенем гіпотонії не встановлено.

При доплерографії в обстежених нами пацієнтів середнє значення Vmax в очній артерії становило 18,5±1,9 см/с і було знижено в порівнянні з контрольною групою (32,4±2,8 см/с; р<0,05) на 43%. В задніх коротких війкових артеріях визначалося зниження Vmax (8,3±1,2 см/с) у порівнянні з контролем (13,9±1,5 см/с; р<0,05) на 40%.

При реоофтальмографії ПОК у пацієнтів даної групи становив 4,8±0,2 мм³ і був знижений у порівнянні з контролем (14,2±0,6; р<0,05) на 66%. ХОК склав у середньому 406±29 мм³/мін, що значно нижче, ніж у контрольній групі (944±51 мм³/мін; р<0,05) на 57%. RQ (2,74±0,05) у порівнянні з контролем (4,12±0,1; р<0,05) був знижений на 33,5%.

У хворих з увеїтами, ускладненими субатрофією очного яблука, спостерігалося незначне підвищення рівня проміжних продуктів ПОЛ (ДК склали 16,7±1,5 ммоль/л і були підвищені на 17% (р>0,05) у порівнянні з контролем) на тлі превалювання підвищення кінцевих продуктів ПОЛ, що пояснюється наявністю хронічного запального процесу. Зміст кінцевого продукту МДА було підвищено до 5,07±0,2 мкмоль/л у порівнянні з контролем (2,19±0,4 мкмоль/л; p<0,05) на 57%. Визначено підвищення вмісту нітратів і нітритів у сироватці крові (27,3±1,1 мкмоль/л) у порівнянні з контролем (13,5±1,6 мкмоль/л; р<0,05) на 50,5%, що свідчить про гіперпродукцію оксида азоту.

Морфологічно в енуклейованих очах з субатрофією очного яблука внаслідок увеїта визначалася клітинна інфільтрація в оболонках очного яблука, з ознаками їх атрофії й склерозу.

Роль метаболічних і гемодинамічних порушень у розвитку увеїтів, ускладнених гіпотонією та субатрофією очного яблука, та їх прогностичне значення. Нами встановлено, що Vmax в очній артерії в порівнянні з неускладненими увеїтами (29,3±1,7 см/с) нижче на 33% у пацієнтів з увеїтами, ускладненими гіпотонією, і в пацієнтів з увеїтами, ускладненими субатрофією на 37% (р<0,05) (рис. 1). Vmax в задніх коротких війкових артеріях у пацієнтів з увеїтами, ускладненими субатрофією, становила 8,3±1,2 см/с, а у пацієнтів з увеїтами, ускладненими гіпотонією, - 12,1±0,6 см/с, що вище на 27% (р<0,05) (рис. 2).

Рис. 1. Максимальна та мінімальна систолічна швидкість кровотоку в очній артерії у хворих неускладненими увеїтами та увеїтами, ускладненими гіпотонією й субатрофією очного яблука.

Примітка. * - р < 0,05 - рівень значимості між середніми значеннями показників у пацієнтів з увеїтами, ускладненими субатрофією і гіпотонією, і неускладненими увеїтами.



Рис. 2. Максимальна та мінімальна систолічна швидкість кровотоку у задніх коротких війкових артеріях у хворих неускладненими увеїтами та увеїтами, ускладненими гіпотонією й субатрофією очного яблука.

Примітка. * - р < 0,05 - рівень значимості між середніми значеннями показників у пацієнтів з увеїтами, ускладненими субатрофією і гіпотонією, і неускладненими увеїтами.

У порівнянні з неускладненими увеїтами (9,72±0,3 мм³) ПОК був знижений у пацієнтів з увеїтами, ускладненими гіпотонією очного яблука, на 12%, і в пацієнтів з увеїтами, ускладненими субатрофією очного яблука, на 50% (р<0,05). Відзначалося зниження ХОК у пацієнтів з увеїтами, ускладненими субатрофією (406±29 мм³/хвил), на 57,7% у порівнянні з увеїтами, ускладненими гіпотонією (703±38 мм³/хвил) (р<0,05). У порівнянні з неускладненими увеїтами (29,3±1,7 мм³/хвил) ХОК був знижений у пацієнтів з увеїтами, ускладненими субатрофією очного яблука, на 50% (р<0,05) (рис. 3).



Рис. 3. Пульсовий та хвилинний об'ємний кровоток у хворих неускладненими увеїтами та увеїтами, ускладненими гіпотонією та субатрофією очного яблука.

Примітка. * - р < 0,05 - рівень значимості між середніми значеннями показників у пацієнтів з увеїтами, ускладненими субатрофією та гіпотонією, й неускладненими увеїтами.

Результати дослідження ПОЛ показали, що ДК були підвищені у пацієнтів з увеїтами, ускладненими гіпотонією, (22,4±1,9 ммоль/л) на 38% і у пацієнтів з неускладненими увеїтами (20,1±1,8 ммоль/л) на 31% порівняно з групою контроля (13,9±1,7 ммоль/л).

При вивченні показників кінцевого продукту ПОЛ відмічено підвищення МДА у всіх досліджуваних групах пацієнтів порівняно із здоровими особами (2,19±0,4 мкмоль/л, р<0,05). У хворих з увеїтами, ускладненими гіпотонією та субатрофією очного яблука, визначалося підвищення МДА на 53,8% порівняно з контролем.

При цьому активація процесів перекисного окислювання ліпідів супроводжується компенсаторним підвищенням фермента антиоксидантної системи ЦП у хворих на увеїт, ускладнений гіпотонією (623±18 мг/л) на 13,3%, та відсутності його підвищення у хворих на увеїт, ускладнений субатрофією очного яблука, порівняно з контролем (540±16 мг/л).

У хворих з увеїтами, ускладненими субатрофією очного яблука, превалювало підвищення МДА (5,07±0,2 мкмоль/л) при незначно підвищених рівнях ДК (16,7±1,5 ммоль/л), що пояснюється наявністю хронічного запального процесу, на відміну від увеїтів, ускладнених гіпотонією, й неускладнених увеїтів. Крім того, у пацієнтів з увеїтами, ускладненими субатрофією очного яблука, не відзначалося підвищення активності ЦП (551±14 мг/л), що свідчить про роль «виснаження» антиоксидантної системи у формуванні субатрофії при увеїтах.

Рівні оксида азоту вірогідно більш високі при увеїтах, ускладнених субатрофією (27,3±1,1 мкмоль/л), у порівнянні з увеїтами, ускладненими гіпотонією (22,1±1,2 мкмоль/л, р<0,05), і неускладненими увеїтами (18,2±1,1 мкмоль/л, р<0,05).

Збереження показників об'ємного кровотоку (за даними реоофтальмографії) на рівні 57% і високі (практично до норми) показники лінійної швидкості кровотоку в задніх коротких війкових артеріях (за даними ультразвукової доплерографії) у пацієнтів з ендогенними увеїтами, ускладненими гіпотонією, сприяють досягненню кращих функціональних результатів лікування.

Математичне моделювання прогнозування прогресування субатрофії очного яблука при увеїтах. З метою прогнозування розвитку й прогресування субатрофії очного яблука при увеїтах нами розроблена математична модель прогресування вкорочення очного яблука при субатрофії внаслідок увеїтів у порівнянні з парним оком, що описується наступним рівнянням:

y = 4,64 + 0,00354 x₁ + 0,015x₂+ 4,674x_3,

де y - різниця між ПЗР парного (здорового) ока й ПЗР хворого ока (ПЗР парного - ПЗР хворого), х₁ - різниця між ХОК парного (здорового) ока й ХОК хворого ока (ХОК парного - ХОК хворого), х₂ - різниця між Vmax у задніх коротких війкових артеріях парного (здорового) ока й Vmax у задніх коротких війкових артеріях хворого ока (Vmax парного - Vmax хворого), х₃ - різниця між Ri у задніх коротких війкових артеріях парного (здорового) ока та Ri у задніх коротких війкових артеріях у порівнянні із хворим оком (Ri парного - Ri хворого).

Константа 4,64 (А) у представленій формулі по суті являє собою «початкове» середнє вкорочення ПЗР в оці із субатрофією внаслідок увеїтів в обстеженій нами гру- пі хворих. Коефіцієнт (k) прогресування субатрофії внаслідок увеїтів (по вкороченню

із ПЗР в порівнянні з парним оком) визначається за формулою:

k = y/A

де k - коефіцієнт прогресування субатрофії внаслідок увеїтів,

y - розрахункова величина вкорочення в субатрофічному оці (визначається за наведеною вище формулою),

A - константа 4,64.

При значенні коефіцієнта k = 2,0 і більше прогнозується прогресуючий перебіг субатрофії (з вкороченням ПЗР більше, ніж на 1 мм у рік), а при значенні коефіцієнта k менше 2,0 прогнозується стаціонарний перебіг увеїта, ускладненого субатрофією очного яблука (зі зміною ПЗР не більше 1 мм у рік).

Нами проведено спостереження в динаміці в строки не менше 1 року 15 пацієнтів (15 очей) із субатрофією внаслідок увеїтів, які з різних причин не проходили за цей час підтримуючих і профілактичних курсів лікування. За допомогою запропонованої математичної моделі всім їм був спрогнозований перебіг субатрофії.

Спостереження протягом року показало, що прогнозування перебігу було правильним в 86,7% (p<0,05).

Таким чином, вивчення клінічних, гемодинамічних та метаболічних особливостей у хворих увеїтами, ускладненими гіпотонією і субатрофією очного яблука, розробка експериментальних моделей та математичної моделі прогресування субатрофії очного яблука свідчить про важливу роль гемодинамічних та метаболічнихпорушень при увеїтах, ускладнених гіпотонією та субатрофією очного яблука.

ВИСНОВКИ

1. Гіпотонія та субатрофія очного яблука є досить частими ускладненнями ендогенних увеїтів. Частота стійкої гіпотонії у хворих з увеїтами становить 15-19%, а частота субатрофії досягає 9-12%. Фактори, що сприяють розвитку гіпотонії та субатрофії очного яблука внаслідок увеїтів, не можна вважати до кінця вивченими. У зв'язку із цим вивчення ролі метаболічних і гемодинамічних порушень, які сприяють формуванню гіпотонії й субатрофії при увеїтах, є актуальною проблемою.

2. Розроблено та запропоновано експериментальні моделі увеїтів, завдяки застосуванню донатора оксида азоту; внаслідок чого розвивався увеїт, ускладнений гіпотонією та субатрофією очного яблука, в основі розвитку якого лежить гіперпродукція оксида азоту.

3. В розвитку експериментальних увеїтів, ускладнених гіпотонією та субатрофією очного яблука, відмічена гіперпродукція оксида азоту, що проявляється в підвищенні його кінцевих продуктів метаболізму на 53,6% при гіпотонії і на 79,5% при субатрофії.

4. Визначено, що гемодинамічні порушення є одним з механізмів розвитку гіпотонії та субатрофії при експериментальних увеїтах, про що свідчить зниження систолічної швидкості кровотоку в очній артерії на 37% при гіпотонії та на 47% при субатрофії в порівнянні з парним оком.

5. Розроблені моделі увеїту, ускладненого гіпотонією та субатрофією очного яблука, за морфологічними критеріями (набряк зорового нерва - при гіпотонії, атрофія війкового тіла, судинної оболонки і сітківки - при субатрофії) адекватні морфологічним проявам аналогічних захворювань у людей.

6. Встановлено порушення регіонарної гемодинаміки в пацієнтів з увеїтами, ускладненими гіпотонією та cубатрофією очного яблука, що виражаються в зниженні систолічної швидкості кровотоку в очній артерії на 42% та в зниженні на 40% систолічної швидкості кровотоку в задніх коротких війкових артеріях у пацієнтів з увеїтами, ускладненими субатрофією очного яблука

7. Визначено зниження об'ємних показників кровотоку у хворих з увеїтами, ускладненими гіпотонією та субатрофією очного яблука, що підтверджується зниженням пульсового об'ємного кровотоку на 40% при гіпотонії й на 66% при субатрофії, хвилинного об'ємного кровотоку на 25,5% при гіпотонії й на 57% при субатрофії та зниженням реографічного коефіцієнта на 30,5% при гіпотонії й на 33,5% при субатрофії.

8. Встановлена патогенетична роль активації процесів перекисного окислювання ліпідів у пацієнтів з увеїтами, ускладненими гіпотонією та субатрофією очного яблука, що виражається в підвищенні малонового діальдегіда на 53,8% і проходить на тлі підвищення активності церулоплазміна в сироватці крові на 13,3% при гіпотонії та відсутності його підвищення при субатрофії.

9. Встановлені дані щодо збільшення продукції оксида азоту у хворих з увеїтами, ускладненими гіпотонією та субатрофією очного яблука, що виявляється в підвищенні рівня нітратів і нітритів у сироватці крові на 39% при гіпотонії й на 50,5% при субатрофії.

10. Гемодинамічними факторами ризику прогресування субатрофії є зниження хвилинного об'ємного кровотоку й лінійної максимальної швидкості в задніх коротких війкових артеріях. Запропонована математична модель дає можливість прогнозувати перебіг субатрофії з точністю до 86,7 %.

ПЕРЕЛІК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Панченко Н. В. Клинические особенности эндогенных увеитов, осложненных гипотонией / Н. В. Панченко, И. Г. Дурас, Т. А. Кудина*, К. А. Внукова // Актуальные проблемы медицины и биологии : сб. науч. трудов. - К., 2004. - Вип. 1. - С. 420-422. Автором проведено відбір та клінічне обстеження хворих, обробка і аналіз результатів.

2. Панченко Н. В. Состояние регионарной гемодинамики у пациентов с эндогенными увеитами, осложненными гипотонией и субатрофией глазного яблока / Н. В. Панченко, И. Г. Дурас, Т. А. Кудина, Л. Ю. Борисова, Н. Н. Федорченко // Офтальмол. журн. - 2007. - № 1. - С. 12-15. Автором був проведений аналіз доплерографічного обстеження хворих увеїтом, ускладненим гіпотонією і субатрофією очного яблука.

3. Панченко Н. В. Морфологические изменения в глазах с субатрофией вследствие увеитов / Н. В. Панченко, И. Г. Дурас, Т. А. Кудина, К. А. Внукова // Харківська хірургічна школа. - 2005. - № 1. - С. 78-80. Автором проведено аналіз морфологічних змін в очах енуклейованих внаслідок увеїту.

4. Панченко Н. В. Клинические особенности увеитов, осложненных субатрофией глазного яблока / Н. В. Панченко, И. Г. Дурас, Т. А. Кудина, К. А. Внукова, Т. А. Сытник // Експериментальна i клiнiчна медицина. - 2005. - № 2. - С. 154-156. Автором проведено відбір хворих для дослідження, клінічні і функціональні методи обстеження пацієнтів, статистична обробка отриманих результатів та оформлення статті.

5. Панченко Н. В. Варианты течения и морфологические изменения при синдроме острого некроза сетчатки / Н. В. Панченко, П. А. Бездетко, И. В. Сорокина, Н. Н. Питенько, И. Г. Дурас, Т. А. Кудина, К. А. Внукова, Е. Н. Панченко, М. А. Федорченко // Офтальмол. журн. - 2006. - № 4. - С. 19-22. Автором проведено клінічне обстеження хворого гострим некрозом сітківки, який привів до субатрофії очного яблука.

6. Панченко Н. В. Динамика показателей ультразвуковой допплерографии после лечения пациентов с эндогенными увеитами, осложненными гипотонией / Н. В. Панченко, Т. А. Кудина // Ультразвукова перинатальна діагностика - 2006. - № 22. - С. 108-112. Автором проведено аналіз доплерографічних показників після лікування хворих увеїтом, ускладненим гіпотонією.

7. Панченко М. В. Результати лікування ендогенних увеїтів, ускладнених гіпотонією / М. В. Панченко, І. Г. Дурас, Т. О. Кудіна // Клінічна фармація. - 2007. - Т. 11, № 1. - С. 4-6. Автором проведено відбір хворих для дослідження, клінічне обстеження і лікування хворих, обробка і аналіз результатів до і після лікування і представлена робота у вигляді доповіді на конференції в м. Харкові «Фармакотерапія в офтальмології», березень 2007р.

8. Панченко Н. В. Прогноз прогрессирования субатрофии глазного яблока вследствие увеита / Н. В. Панченко, Т. А. Храмова // Харківська хірургічна школа. - 2010. - № 4 (42). - С. 42-44. Автор брала участь в розробці математичної моделі прогресування вкорочення очного яблука при субатрофії унаслідок увеїтів в порівнянні з парним оком.

9. Панченко Н. В. Сравнительная характеристика метаболических нарушений при неосложненных увеитах и увеитах, осложненных гипотонией и субатрофией глазного яблока / Н. В. Панченко, Т. А. Храмова // Медицина сегодня и завтра. - 2010. - № 2-3 (47-48). - С. 229-232. Автором проведено аналіз метаболічних змін у хворих на неускладнений увеїт і увеїт, ускладнений гіпотонією та субатрофією очного яблука.

10. Пат. на корисну модель UА 24840 U Україна, МПК7 G 09 В 23/28, G 09 В 23/34. Спосіб моделювання увеїту, ускладненого гіпотонією / М. В. Панченко, Т. О. Кудіна, О. М. Панченко; заявник та патентовласник Харьківський державний медичний університет. - № u200704313; заявл. 19.04.2007 ; опубл. 10.07.2007 р., Бюл. №10. Автор брала участь в моделюванні увеїта, ускладненого гіпотонією очного яблука, проводила інформаційно-патентний пошук, опис суті способу.

11. Пат. на корисну модель UА 24841 U України МПК7: G 09 В 23/28, G 09 В 23/34 Спосіб моделювання увеїту, ускладненого субатрофією очного яблука / М. В. Панченко, Т. О. Кудіна, О. М. Панченко; заявник та патентовласник Харьківський державний медичний університет. - № u200704345; заявл. 19.04.2007 ; опубл. 10.07.2007 р., Бюл. №10. Автор брала участь в моделюванні увеїта, ускладненого субатрофією очного яблука, проводила інформаційно-патентний пошук, опис суті способу.

12. Панченко Н. В. Стабильные метаболиты оксида азота в динамике развития острого увеита / Н. В. Панченко, П. А. Бездетко, И. Г. Дурас, Т. А. Кудина // ІI міжнар. наук. конф. офтальмологів Причорномор'я, 8-10 вересня 2004 р.: тези. - Одеса, 2004. - С. 108.

13. Панченко Н. В. Динамика оксида азота при остром увеите / Н. В. Панченко, П. А. Бездетко, И. Г. Дурас, Т. А. Кудина // Хірургічне лікування та реабілітація хворих з офтальмологічною патологією : науково-практична конференція з міжнародною участю, 7-8 жовтня 2004 р.: матеріали. - К., 2004. - С. 177-178.

14. Панченко Н. В. Эхоскопические изменения у больных с субатрофией глазного яблока вследствие увеитов / Н. В. Панченко, И. Г. Дурас, Т. А. Кудина // Роль сучасних методів діагностики в лікуванні та реабілітації хворих : IІІ конф. Харківської обл. клін. лікарні, 10 листоп. 2004 р.: матеріали. - Х., 2004. - С. 85-89.

15. Панченко М. В. Динаміка вмісту амінного азоту в елімінаті з очей при увеїті, лікованому окубраксом / М. В. Панченко, І. Г. Дурас, М. В. Нєжина, Т. А. Ситник, Т. О. Кудіна, К. О. Внукова // Етіотропна терапія в лікуванні запальних захворювань очей : конференція кафедри офтальмології ХДМУ, присвячена 200-річчю Харківського державного медичного університету, 23 грудня 2004 р.: тези. - Х., 2004. - С. 49-50.

16. Панченко Н. В. Эффективность антибактериальной терапии больных с увеитами, осложненными гипотонией / Н. В. Панченко, И. Г. Дурас, Т. А. Кудина, К. А. Внукова // Етіотропна терапія в лікуванні запальних захворювань очей : конференція кафедри офтальмології ХДМУ, присвячена 200-річчю Харківського державного медичного університету, 23 грудня 2004 р.: тези доповідей. - Х., 2004. - С. 54-55.

17. Панченко Н. В. Гемодинамические нарушения при увеитах, осложненных гипотонией и субатрофией глазного яблока / Н. В. Панченко, И. Г. Дурас, Т. А. Кудина, К. А. Внукова // Дистрофічні захворювання органа зору : ХІV міжнародний науковий симпозіум «Одеса - Генуя», 8-9 вересня 2005 р.: тези. - Одеса, 2005. - С. 90-91.

18. Панченко Н. В. Особенности формирования субатрофии глазного яблока вследствие увеитов в детском возрасте / Н. В. Панченко, И. Г. Дурас, Т. А. Кудина, Т. А. Сытник, К. А. Внукова // Запобігання сліпоті у дітей в Україні в рамках виконання програми ВООЗ «Зір - 2020» з практичним семінаром «Жива хірургія» : міжнар. наук.-практ. конф. лікарів - офтальмологів України, 11-12 березня 2005 р.: тези та лекції. - К. 2005. - С. 213-215.

19. Панченко Н. В. Применение ультразвуковой допплерографии для оценки гемодинамических нарушений в глазах с увеитами, осложненными субатрофией / Н. В. Панченко, П. А. Бездетко, И. Г. Дурас, Т. А. Кудина // Нове в офтальмології : наук.-практ. конф. з міжнар. участю, присвяченої 130-річчю з дня народження акад. В. П. Філатова, 13 травня 2005 р.: тези. - Одеса, 2005. - С. 192-193.

20. Панченко Н. В. Соотношение максимальной линейной скорости кровотоку в глазничной артерии и задних коротких цилиарных артериях у пациентов с увеитами, осложненными субатрофией глазного яблока / Н. В. Панченко, Т. А. Кудина // Пробле-

ми регіональної медицини : IV конф. Харківської обл. клін. лікарні, 25 листопада 2005 р.: тези доповідей. - Х., 2005. - С. 46-48.

21. Панченко Н. В. Динамика внутриглазного давления при лечении увеитов, осложненных гипотонией / Н. В. Панченко, И. Г. Дурас, Т. А. Кудина // Синдром червоного ока в офтальмології : наук.-практ. конф. з міжнар. участю : тези доповідей. - Х., 2005. - С. 45-46.

22. Панченко Н. В. Взаимосвязь повышения внутриглазного давления и функциональных результатов лечения увеитов, осложненных гипотонией / Н. В. Панченко, И. Г. Дурас, Т. А. Кудина // Синдром червоного ока в офтальмології : наук.-практ. конф. з міжнар. участю : тези доповідей. - Х., 2005. - С. 46-47.

23. Кудина Т. А. Морфоструктурные изменения оболочек глазного яблока при субатрофиях вследствие увеитов / Т. А. Кудина // Сучасні аспекти судинних і дистрофічних захворювань органа зору : перша науково-практична конференція молодих вчених-офтальмологів України, 30-31 березня 2006 р.: тези доповідей. - Х., 2006. - С. 73-74.

24. Панченко Н. В. Клинические и гемодинамические особенности эндогенных увеитов, осложненных субатрофией глазного яблока, у детей / Н. В. Панченко, Т. А. Кудина // Актуальні проблеми медико-соціальної реабілітації дітей з інвалідизуючою очною патологією : III наук.-практ. конф. з міжнар. участю, 4 - 6 жовтня 2006 р.: тези та лекції. - Євпаторія, АР Крим, Україна, 2006. - С. 164-165.

25. Храмова Т. А. Клинические особенности переднего отрезка у пациентов с эндогенными увеитами, осложненных субатрофией глазного яблока / Т. А. Храмова // Сучасні методи діагностики та лікування в офтальмології : друга всеукраїнська конференція, 19-20 червня 2008 р.: матеріали. - Х., - С. 126-127.

26. Панченко Н. В. Оксид азота в патогенезе увеита, осложненного гипотонией глазного яблока / Н. В. Панченко, Т. А. Храмова // Проблеми регіональної медицини : VІІІ конференція Харківської обласної клінічної лікарні : матеріали. - Х., 2009. - С. 77-78.

АНОТАЦІЯ

Храмова Т.О. Роль метаболічних і гемодинамічних факторів в формуванні гіпотонії та субатрофії очного яблука у хворих на увеїт. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.18 - офтальмологія. - Державна установа «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України», Одеса, 2011.

Дисертація присвячена ролі метаболічних і гемодинамічних порушень в розвитку увеїтів, ускладнених гіпотонією та субатрофією. На підставі розроблених моделей увеїтів, ускладнених гіпотонією та субатрофією очного яблука, обґрунтована роль оксида азоту в патогенезі увеїтів, ускладнених гіпотонією та субатрофією очного яблука. Встановлено, що одним з механізмів розвитку гіпотонії та субатрофії при експериментальних увеїтах є гемодинамічні порушення.

Встановлено порушення реґіонарної гемодинаміки (зниження систолічної швидкості кровотоку в очній артерії, в задніх коротких війкових артеріях та об'ємних показників кровотоку) та роль активації процесів перекисного окислювання ліпідів (підвищення малонового діальдегіда, що проходить на тлі підвищення активності церулоплазміна в сироватці крові при гіпотонії та відсутності його підвищення при субатрофії) у хворих на увеїт, ускладнений гіпотонією та субатрофією очного яблука. Встановлені дані по збільшенню продукції оксида азоту (підвищення рівня нітратів і нітритів у сироватці крові) у хворих з увеїтами, ускладненими гіпотонією й субатрофією очного яблука.

На основі розробленої математичної моделі встановлено, що гемодинамічними факторами ризику прогресування субатрофії очного яблука є зниження хвилинного об'ємного кровотоку й лінійної максимальної швидкості в задніх коротких війкових артеріях.

...