Ефективність нових способів профілактики ускладнень ексимерлазерної корекції міопії

Размещено на http://www.allbest.ru/

0

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА «ІНСТИТУТ ОЧНИХ ХВОРОБ І ТКАНИННОЇ ТЕРАПІЇ ім. В.П. ФІЛАТОВА АМН УКРАЇНИ»

14.01.18 - офтальмологія

УДК 617.753.2+615.849.19]-06-084

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

ЕФЕКТИВНІСТЬ НОВИХ СПОСОБІВ ПРОФІЛАКТИКИ УСКЛАДНЕНЬ ЕКСИМЕРЛАЗЕРНОЇ КОРЕКЦІЇ МІОПІЇ

ПАВЛЮЧЕНКО АНДРІЙ

КОСТЯНТИНОВИЧ

Одеса - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Донецькому національному медичному університеті ім. М. Горького МОЗ України.

Науковий керівник:

д.мед.н., професор Могілевський Сергій Юрійович, Донецький національний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України, професор кафедри офтальмології

Офіційні опоненти:

д.мед.н., старший науковий співробітник Дрожжина Галина Іванівна, ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України», керівник відділу патології рогівки ока член-кор. НАН і НАМН України, д.мед.н., професор Сергієнко Микола Маркович, Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, професор кафедри офтальмології

Захист відбудеться «7» жовтня 2011 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.556.01 у ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України» за адресою: 65061, Україна, м. Одеса, Французький бульвар, 49/51.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П.Філатова АМН України» (65061, Україна, м. Одеса, Французький бульвар, 49/51).

Автореферат розісланий «6» вересня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат медичних наук О.В. Зборовська

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Аномалії рефракції - поширений вид порушень зорових функцій, що зустрічається серед населення різних вікових груп всіх регіонів світу. В Україні в структурі первинної інвалідності значне місце займає міопія - серед осіб працездатного віку вона складає 16 %.

Найбільш поширені методи корекції аномалій рефракції за допомогою окулярів та контактних лінз не завжди забезпечують високий візуальний і косметичний результат. Крім того, можливості такої корекції обмежені в цілому ряді випадків (анізометропія, захворювання рогової оболонки та інші).

Технологія ексимерлазерної корекції (ЕЛК) зору дозволяє отримати високу якість зору без окулярів або контактної корекції у людей з різними видами аметропій, особливо міопією різного ступеня.

Протягом останніх 10 років лазерний субепітеліальний кератомільоз (LASEK) зайняв одну з провідних ролей серед методів корекції аномалій рефракції, особливо при міопії і міопічному астигматизмі. Даний вид лікування визнаний високоефективним і безпечним методом корекції міопії, дає стабільні і високі результати.

Серед післяопераційних ускладнень найсерйознішим є субепітеліальне помутніння рогової оболонки (СПР). Встановлено, що СПР є неспецифічною реакцією на ексимерлазерну дію, а рубець рогівки формується у відповідь на стромальну травму. СПР можуть бути різними за ступенем виразності, від легких «хмаркоподібних» помутнінь до стійких, обширних помутнінь. Частота даного ускладнення коливається в широких межах і залежить від великої кількості чинників. На сьогоднішній день не існує єдиної думки з приводу причин розвитку СПР, відповідно немає єдиної тактики післяопераційного ведення пацієнтів з даним ускладненням.

Не дивлячись на те, що ексимерлазерна хірургія виконується в рефракційній хірургії досить давно, опубліковані в науковій літературі огляди (A. Quurke et al, 1998), захищені дисертації (В.В. Куренков, 1998; О.А. Румянцева, 2003; Л.Н. Коваленко, 2007; Т.В. Манойло, 2007), присвячені різним ускладненням після ЕЛК, сьогодні існує необхідність у встановленні та аналізі безпосередніх причин їх виникнення, що дозволить знизити частоту і тривалість ускладнень і підвищити ефективність ЕЛК.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є фрагментом науково-дослідної роботи кафедри офтальмології Донецького національного медичного університету ім. М. Горького МОЗ України «Розробка i застосування нових методiв лiкування захворювань кришталика, сiткiвки, судинної i рогової оболонок ока» (№ держреєстрації 0105U008724, 2004-2006 рр.), в якій автор був співвиконавцем.

Мета роботи: оптимізація нових способів профілактики ускладнень ексимерлазерної корекції міопії та міопічного астигматизму шляхом вивчення особливостей біохімічного складу сльози у пацієнтів з наступним обґрунтованим використанням препаратів «Мексидол» та «Бакплан» в до- та післяопераційному періоді та використанням вдосконаленої контактної лінзи.

Задачі дослідження:

1. Вивчити характер, частоту і тривалість операційних, ранніх і пізніх післяопераційних ускладнень ЕЛК міопії і міопічного астигматизму методом LASEK.

2. Вивчити особливості біохімічного складу сльози (рівень глюкози, лактату, активності лактатдегідрогенази, загального білка і показник рН) пацієнтів з міопією і міопічним астигматизмом та їх вплив на характер, частоту і тривалість ускладнень після ЕЛК.

3. Розробити вдосконалений метод ЕЛК міопії і міопічного астигматизму методом LASEK і вивчити його ефективність.

4. Розробити новий медикаментозний метод профілактики і лікування післяопераційних ускладнень ЕЛК міопії і міопічного астигматизму із застосуванням антиоксиданту «Мексидол».

5. Розробити новий медикаментозний метод профілактики і лікування післяопераційних ускладнень ЕЛК міопії і міопічного астигматизму із застосуванням природного біорегулятору «Бакплан».

Об'єкт дослідження: міопія, міопічний астигматизм.

Предмет дослідження: стан зорових функцій і прозорості рогівки хворих, яким була виконана ЕЛК методом LASEK відомими і розробленими технологіями, характер, частота і тривалість ранніх і пізніх післяопераційних ускладнень. Стан біохімічного складу сльози (рівень глюкози, лактату, активності лактатдегідрогенази, загального білка і показник рН). Порівняльна характеристика традиційних і нових методів ексимерлазерного лікування і профілактики післяопераційного лікування. Процеси регенерації рогівки ока після ЕЛК. Вплив хірургічного методу ЕЛК в комплексі із застосуванням очних крапель «Систейн» в порівнянні з традиційною схемою проведення ЕЛК зору за методом LASEK і традиційною схемою лікування субепітеліального помутніння рогової оболонки. Вплив нового природного біорегулятору рослинного походження «Бакплан» на частоту і характер субепітеліального помутніння, його ефективність в клініці в комбінації з традиційною схемою лікування субепітеліального помутніння рогівки. Вплив препарату «Мексидол», його ефективність в клініці в комбінації з традиційною схемою лікування субепітеліального помутніння рогової оболонки.

Методи дослідження: офтальмологічні (візометрія, авторефрактометрія, кератометрія, пневмотонометрія, кератотопографія, пахіметрія, периметрія, біомікроскопія, офтальмоскопія, дослідження швидкості епітелізації рогової оболонки за допомогою флюоресцєїнового тесту), біохімічні (визначення в сльозі рівня глюкози, лактату, активності лактатдегідрогенази, загального білка і показника рН), методи статистичного аналізу отриманих результатів.

Наукова новизна одержаних результатів. Уточнені наукові дані про біохімічний склад сльози у пацієнтів з міопією і міопічним астигматизмом, який не залежав від статі, ступеня короткозорості і віку, що проявлявся в рівні глюкози 0,8 ммоль/л, лактату 0,9 ммоль/л, лактатдегідрогенази 22,3 мкат/л, білка 7,5 г/л і рН 7,0.

Розширені знання про стан біохімічного складу сльози пацієнтів з міопією і міопічним астигматизмом, у яких субепітеліальне помутніння не розвивалося. Достовірних відмінностей рівня глюкози, лактату, активності лактатдегідрогенази (ЛДГ), загального білка і показника рН сльози до ЕЛК, через добу і 2 тижні після ЕЛК не виявлено.

Розширені наукові знання про ускладнення ЕЛК, які вказують, що одним з механізмів їх появи є наявність чи розвиток гіпоксії тканин органу зору, що проявлялось у вигляді підвищення рівня лактату в групі з раннім субепітеліальним помутнінням рогової оболонки в першу добу та два тижні після операції на 27 %, в групі з пізнім субепітеліальним помутнінням рогової оболонки - на 51 %, рівень лактатдегідрогенази підвищився на 35 % лише в групі з пізнім субепітеліальним помутнінням.

Уточнено, що в післяопераційному періоді відмічається активація основного енергетичного компоненту обмінних процесів - глюкози, яка в групі з раннім субепітеліальним помутнінням рогової оболонки підвищувалася в першу добу після операції на 23 %, в той час як в групі з розвинутим пізнім субепітеліальним помутнінням рогової оболонки рівень її залишався високим і за два тижні спостереження і складав на 31 % більше, ніж до операції.

Доповнені дані про дисбаланс кислотно-лужної рівноваги біохімічного складу сльози, який знижується в першу добу після операції на 7,2 % у групах як з раннім, так і з пізнім субепітеліальним помутнінням рогової оболонки, тоді як за два тижні - на 4,2 %.

Практичне значення одержаних результатів. Запропоновано і впроваджено в практику вдосконалений спосіб ЕЛК, в якому для профілактики розвитку субепітеліального помутніння рогової оболонки використовувалася розроблена нами контактна лінза кільцеподібної форми з центральним отвором діаметром 5 мм і додатковим використанням очних крапель «Систейн» по 1 краплі 4 рази на день впродовж одного місяця після операції (Пат. 39898 Україна, МПК А61f 9/00/ - № u200814082, 2009). Його застосування дозволило достовірно знизити частоту ранніх післяопераційних ускладнень (синдром рогівки - на 25 %, набряк епітеліального клаптя - на 13,9 % і сповільнену епітелізацію - на 11,3 %), раннього та пізнього субепітеліального помутніння на 12,7 % і 8,2 % відповідно, а також підвищити кількість пацієнтів з гостротою зору 1,0 в найближчі на 13,5 % і на 8,5 % у віддалені терміни спостереження.

Додатково запропоновано і впроваджено в практику спосіб профілактики субепітеліального помутніння рогової оболонки після ЕЛК, що полягає в застосуванні препарату «Мексидол» по 2 пігулці 2 рази на день за 7 днів до оперативного втручання і впродовж одного місяця після нього, дозволив достовірно знизити частоту ранніх післяопераційних ускладнень (синдром рогівки - на 13,8 %, набряк епітеліального клаптя - на 12,6 %, сповільнену епітелізацію - на 14,3 %, реактивні ускладнення - на 3,9 %), раннього і пізнього субепітеліального помутніння на 13,1 % і 9,3 % відповідно, а також підвищити кількість пацієнтів з гостротою зору 1,0 через 6 місяців на 9,64 % і 1 рік після ЕЛК на 9,42 %.

Розроблено і впроваджено в практику новий метод профілактики розвитку субепітеліального помутніння рогової оболонки, що полягає в застосуванні природного біорегулятору рослинного походження «Бакплан» у вигляді інстиляцій 1 % стерильного водного розчину сухого порошку (Пат. 33867 Україна, МПК А61f 9/007. - № u200803855, 2008), починаючи з першого дня після ЕЛК по 2 краплі 4-5 разів на день, протягом 9-10 днів, який дозволив достовірно знизити частоту ранніх післяопераційних ускладнень (синдром рогівки - на 46,7 %, набряк епітеліального клаптя - на 37,8 %, сповільнену епітелізацію - на 32,8 %, реактивні ускладнення - на 8,5 %), раннього і пізнього субепітеліального помутніння на 13,5 % і 7,6 % відповідно, а також підвищити кількість пацієнтів з гостротою зору 1,0 через 6 місяців на 11,5 % і 1 рік після ЕЛК на 11,0 %.

Впровадження в практику. Розроблені методи прогнозування і профілактики субепітеліального помутніння рогової оболонки після ЕЛК за методом LASEK впроваджені в офтальмологічних клініках «ЛАЗЕР Плюс» (м. Донецьк, м. Львів, м. Маріуполь), офтальмологічній клініці «Новий зiр» (м. Київ, м. Дніпропетровськ), «Луганському обласному центрі очних хвороб» (м. Луганськ).

Основні положення дисертації включені в програму лекцій і практичних занять кафедри офтальмології і кафедри офтальмології факультету інтернатури та післядипломної освіти Донецького національного медичного університету ім. М. Горького, кафедри офтальмології національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, кафедри офтальмології Луганського державного медичного університету.

Особистий внесок автора. Спільно з науковим керівником, д.мед.н., професором Могілевським С.Ю. визначена мета і сформульовані завдання дисертаційної роботи. Автор самостійно провів клінічні обстеження в до- і післяопераційному періодах. Автор самостійно виконав 437 ексимерлазерних корекцій за методом LASEK, провів збір отриманих результатів, досліджував ускладнення, отримані в післяопераційному періоді.

Автором самостійно проведений пошук наукової літератури, підготовлені друкарські і дисертаційна роботи. Статистична обробка результатів досліджень проводилася за консультативною допомогою доцента кафедри соціальної медицини, організації охорони здоров'я та історії медицини Донецького національного медичного університету ім. М. Горького, к.мед.н. Коктишева І.В. Біохімічні дослідження проводилися за допомогою с.н.с., зав. відділу медичної хімії центральної науково-дослідної лабораторії Донецького національного медичного університету ім. М. Горького, к.мед.н. Якубенко О.Д. Аналіз клінічних результатів, формулювання наукових положень і висновків зроблені спільно з керівником дисертації.

Запропоновані способи профілактики і лікування помутніння рогової оболонки після проведення ексимерлазерної корекції за методом LASEK розроблені претендентом спільно з науковим керівником Могілевським С.Ю.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідались та обговорювались на ІІІ Симпозіумі з катарактальної та рефракційної хірургії, IV Українсько-Польській конференції з офтальмології (Київ, 2003); II Міжнародній науковій конференції офтальмологів Причорномор'я (Одеса, 2004); XI з'їзді офтальмологів України (Одеса, 2006); Міжнародній науковій конференції, присвяч. 100-річчю з дня народження академіка Н.О. Пучківської «Сучасні аспекти клініки, діагностики та лікування очних хвороб» (Одеса, 2008); 5-му Симпозіумі з офтальмохірургїї в Україні «Сучасні досягнення в хірургії переднього та заднього сегментів ока» з практичним семінаром «Жива хірургія» за участю міжнародних спеціалістів (Донецьк, 2007); науково-практичній конференції за участю міжнародних спеціалістів «Новітні проблеми офтальмології» (Київ, 2008); науково-практичній конференції з міжнародною участю «Сучасні питання практичної офтальмології» (Харків, 2008); науково-практичній конференції офтальмологів з міжнародною участю «Філатовські читання» (Одеса, 2009); науково-практичній конференції «Актуальні питання офтальмології» (Дніпропетровськ, 2009); ХІІ з'їзді офтальмологів України (Одеса, 2010).

Публікації. Основні аспекти дисертації викладені в 19 публікаціях. З них 5 - статті в журналах і збірках наукових статей відповідно до переліку ВАК України, 12 - у тезах доповідей на наукових конференціях і симпозіумах, отримано 2 патенти України.

Об'єм та структура роботи. Дисертація написана російською мовою, викладена на 154 сторінках. Складається зі вступу, огляду літератури, матеріалу і методів дослідження, трьох розділів власних досліджень, висновків, списку використаних джерел. Ілюстрована 43 таблицями (з них 2 таблиці на окремих аркушах). Список використаних джерел містить 201 найменування та викладений на 20 сторінках.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. Клінічне спостереження і оперативне лікування проводилося в офтальмологічній клініці «Лазер плюс», що є клінічною базою кафедри офтальмології Донецького національного медичного університету ім. М. Горького. Під спостереженням знаходилися 322 пацієнти (437 очей). У всіх пацієнтів була стаціонарна міопія або міопічний астигматизм різного ступеня чи їх поєднання.

Першу групу спостереження склали 163 пацієнти (240 очей), яким була проведена ЕЛК зору методом LASEK. В даній групі спостереження застосовувалася стандартна схема до- і післяопераційного ведення пацієнтів. З них у 61 пацієнта (61 око) вивчався біохімічний склад сльози (рівень глюкози, лактату, активності ЛДГ, загального білка і показник рН) до і після ЕЛК за методом LASEK.

Другу групу спостереження склали 58 пацієнтів (64 ока), яким була проведена ЕЛК зору методом LASEK із застосуванням розробленої нами контактною лінзою кільцеподібної форми і використанням в післяопераційному періоді очних крапель «Систейн» для профілактики розвитку субепітеліального помутніння рогової оболонки.

Третю групу спостереження склали 52 пацієнти (58 очей), в яких для профілактики розвитку субепітеліального помутніння рогової оболонки застосовували в до- і післяопераційному періоді препарат «Мексидол».

Четверту групу спостереження склали 49 пацієнтів (75 очей), яким в післяопераційному періоді для профілактики розвитку субепітеліального помутніння рогової оболонки застосовували у вигляді інстиляцій водний розчин сухого екстракту біорегулятору «Бакплан».

У всіх спостережуваних групах анатомічні та візометрічні показники рефракцій були статистично порівняні.

Техніка виконання ЕЛК зору методом LASEK: методика LASEK виконувалася за допомогою ексимерного лазера Schwind Keratom Multiscan за загальноприйнятою методикою.

Вдосконалена технологія проведення ЕЛК зору методом LASEK: новим в даній схемі проведення ЕЛК зору було вживання м'якої контактної лінзи, в якій перед початком операції на стерильному операційному столі трепаном вирізали отвір діаметром 5 мм. Після закінчення операції епітеліальний клапоть накривали цією заздалегідь підготовленою лінзою кільцеподібної форми, центральна частина якої мала отвір 5 мм. Таким чином, покращувався метаболізм рогової оболонки (Пат. 39898 Україна, МПК А61F 9/00/ - № u200814082, 2009). На додаток до стандартної схеми медикаментозного лікування в даній групі спостереження в післяопераційному періоді застосовували очні краплі «Систейн» (Alcon). «Систейн» - багатокомпонентний препарат з унікальною гельово-лубрикантною формулою на основі гідроксилпропіл-гуару. При взаємодії із сльозою він формує гелеподібну сітку на поверхні ока. «Систейн» призначали з першої доби після операції 4 рази на день протягом 1 місяця.

Післяопераційне ведення пацієнтів (загальноприйнята схема): огляд пацієнтів проводили через 30 хвилин після ЕЛК, наступного дня, на 6-7 добу, через 14 днів, через місяць, 3, 6, 12 місяців після ЕЛК зору методом LASEK.

Після ЕЛК призначали очні краплі «Офтаквікс» по 1 краплі 6 разів на день, «Хіло-комод» по 1 краплі 3 рази на день протягом 10 днів. З шостого дня після ЕЛК також призначалися очні краплі «Офтан-дексаметазон» по 1 краплі 6 разів на день 4 дні, потім по 1 краплі 5 разів на день 4 дні, потім по 1 краплі 2 рази на день протягом 2-х місяців. Також з 6-го дня після ЕЛК призначалися очні краплі «Офтан-тімолол» по 1 краплі 2 рази на день на весь час інстиляцій «Офтан-дексаметазону».

Післяопераційне ведення пацієнтів (схема із використанням «Мексидолу»): з метою профілактики розвитку субепітеліального помутніння рогової оболонки був призначений препарат «Мексидол», який відноситься до гетероароматичних антиоксидантів, є інгібітором вільнорадикальних процесів і мембранопротектором, має антигіпоксичну та антистресову дію. Механізм дії препарату «Мексидол» обумовлений його антиоксидантною, мембранопротекторною та антигіпоксичною активністю. «Мексидол» в умовах гіпоксії викликає компенсаторну активацію аеробного гліколізу і зменшує пригноблення окислювальних процесів в циклі Кребса з підвищенням вмісту АТФ і креатинфосфату, активацію енергосинтезуючої функції мітохондрій, стабілізацію клітинних мембран. Препарат приймався по 2 пігулки (по 125 міліграм) 2 рази на день. Добова доза склала 500 міліграм. «Мексидол» приймали протягом тижня до ЕЛК і місяця після виконання ЕЛК. Доцільність використання препарату «Мексидол» в комплексі заходів щодо профілактики субепітеліального помутніння рогової оболонки була пов'язана з його антигіпоксичною та антистресорною дією.

Післяопераційне ведення пацієнтів (схема із використанням «Бакплану»): додатково до стандартної схеми з 1-го дня після операції призначали інстиляції 1 % водного розчину сухого екстракту препарату «Бакплан» по 2-3 краплі 4-5 разів на день впродовж 9-10 днів (Пат. 33867 Україна, МПК А61F 9/007. - № u200803855, 2008).

«Бакплан» - препарат, розроблений в Донецькому національному медичному університеті ім. М. Горького і отриманий за оригінальною технологією з кори дуба черешчатого, містить флавоноїди, органічні кислоти, альдегіди, дубильні речовини, кетон, білок і нуклеїнові кислоти. Є жовто-коричневим порошком, добре розчинним у воді, гіркувато-терпкого смаку, із специфічним запахом лікарської рослини, з якої отриманий. Препарат нетоксичний, не має мутагенного і тератогенного ефекту.

Методи статистичної обробки. Статистична обробка отриманих цифрових даних проводилася на РС IBM за допомогою програми STATISTICA for Windows ХР і таблиць Microsoft Execel 2003. Для порівняння середніх значень в двох незалежних групах використовували U-критерій Манна-Уїтні (Mann-Whitney test), який є найбільш потужною непараметричною альтернативою t-критерію Ст'юдента. При вивченні динаміки зміни середніх значень в досліджуваних групах використовували Т-критерій Вілкоксона (Wilcoxon test) для двох залежних (зв'язаних) вибірок. Нульову гіпотезу про рівність значень ознак відкидали і відмінності між порівнюваними показниками вважали достовірними при рівні значущості р<0,05. Для порівняння структури груп у відсотках (P ± m) в різні терміни спостереження ми використовували ц* критерій Фішера (кутове перетворення Фішера), що призначений для зіставлення двох вибірок, в яких ефект (ознака) зустрічалася частіше. Для вивчення кореляційної залежності застосовували коефіцієнт кореляції Спірмена. За допомогою методу бінарної логістичної регресії ми досліджували залежність дихотомічних змінних від незалежних змінних. Як правило, у випадку з дихотомічними змінними йдеться про деякі події, які можуть статися або не статися. Бінарна логістична регресія у такому разі розраховує вірогідність події залежно від значень незалежних змінних. Якість наближення регресійної моделі оцінювали за допомогою функції подібності. Мірою правдоподібності служить негативне подвоєне значення логарифма цієї функції -2Чlog (Likelihood) (-2LL). Для вивчення статистичної порівняності груп спостереження, що вивчаються, використовувався критерій Пірсона і його рівень значущості.

Основні результати та їх обговорення. В ході досліджень було встановлено, що найбільш характерними ускладненнями раннього післяопераційного періоду після ЕЛК є синдром рогівки, набряк епітеліального клаптя, сповільнена епітелізація рогової оболонки, рідше - реактивні ускладнення і транзиторна гіпертензія. В процесі досліджень був встановлений прямий кореляційний зв'язок сильного ступеня між ступенем міопії та астигматизму і частотою та тривалістю ранніх післяопераційних ускладнень. Також був встановлений зворотний кореляційний зв'язок сильного ступеня між діаметром зони абляції рогової оболонки і частотою та тривалістю ранніх післяопераційних ускладнень. Необхідно відзначити, що ранні післяопераційні ускладнення і субепітеліальне помутніння рогової оболонки були основними причинами зниження гостроти зору в перші два місяці після ЕЛК. Крім того, субепітеліальне помутніння було причиною оптичних феноменів, особливо на очах з високим ступенем міопії, де діаметр абляції був 6,5 і 6,0 мм.

При обстеженні пацієнтів через 1 рік після LASEK серед пізніх післяопераційних ускладнень були зафіксовані «центральні острівці», регрес рефракційного ефекту, оптичні феномени і субепітеліальне помутніння. Частота субепітеліального помутніння склала 14,9 %.

Зниження гостроти зору в порівнянні з максимальною, отриманою після ЕЛК, відзначалося в 17,79 % випадків. Причинами зниження гостроти зору були пізнє субепітеліальне помутніння, «центральні острівці», регрес рефракційного ефекту або їх поєднання. Таким чином, нами було встановлено, що ЕЛК за методом LASEK дозволяє отримати гостроту зору 1,0 без корекції в 61,47 % випадків через 1 місяць і в 83,17 % випадків через 1 рік після втручання. Основною причиною зниження гостроти і якості зору, а також виникнення небажаних оптичних феноменів є субепітеліальне помутніння.

Розробка нових методів і технологій профілактики і лікування різних патологічних станів, в тому числі і субепітеліального помутніння рогової оболонки після ЕЛК, можлива лише за умови вивчення всіх механізмів їх виникнення і розвитку. Сьогодні не підлягає сумніву той факт, що різні патологічні процеси супроводжуються порушенням багатьох біохімічних циклів в організмі, встановлюються нові шляхи обміну зі зміною концентрацій речовин, швидкостей хімічних реакцій у всіх органах і тканинах.

Для міопії характерні зміни органа зору з дистрофією судинної і сітчастої оболонок і підвищеною ламкістю судин, що приводить до стану гіпоксії. Простим, доступним та інформативним методом, що дозволяє отримати інформацію про метаболічні процеси органа зору, є аналіз слізної рідини. Сльоза є універсальним індикатором порушення обмінних процесів при патологічних станах органа зору. У зв'язку з цим були вивчені особливості біохімічного складу сльози пацієнтів з міопією і міопічним астигматизмом - рівень глюкози, лактату, активності лактатдегідрогенази, загального білка і показника рН. Глюкоза є головним компонентом енергетичного обміну рогівки. Нами також були досліджені біохімічні маркери, що відображають реакцію рогівки на гіпоксію: лактат і лактатдегідрогеназа. Білки слізної рідини беруть участь в процесах регуляції поверхневого натягнення слізної плівки, підтримці буферної ємкості, захисних і трофічних процесах ока. Зміна показника рН, вміст білка в сльозі відносять до критеріїв ризику розвитку післяопераційних ускладнень.

Уточнені знання про біохімічний склад сльози пацієнтів з міопією і міопічним астигматизмом. Рівень глюкози, лактату, активності ЛДГ, загального білка і показника рН не залежав від статі, віку, ступеня міопії і міопічного астигматизму пацієнтів. Нами була вивчена динаміка біохімічного складу сльози пацієнтів з міопією і міопічним астигматизмом після виконання ЕЛК. Було встановлено, що у пацієнтів, у яких субепітеліальне помутніння не розвинулося, достовірних відмінностей рівня лактату, активності ЛДГ, загального білка і показника рН сльози до ЕЛК, через добу і 2 тижні після ЕЛК не було. Також було встановлено, що у пацієнтів з розвинутим раннім субепітеліальним помутнінням в сльозі через добу після ЕЛК був достовірно підвищений рівень глюкози на 22,0 %, лактату - на 28,0 % і активність ЛДГ - на 40,0 % і достовірно знижений показник рН через добу на 10 % і 2 тижні - на 12 %. У пацієнтів з пізнім субепітеліальним помутнінням через добу після ЕЛК в сльозі був достовірно підвищений рівень глюкози на 25,2 %, лактату - 56,7 % і активність ЛДГ - на 53,5 % і знижений показник рН на 2,8 %. Через 2 тижні після ЕЛК визначалося достовірне підвищення в сльозі рівня лактату на 38,9 % і активності ЛДГ на 39,9 % і зниження показника рН на 3,1 %. Рівень загального білка в сльозі до ЕЛК, через добу і 2 тижні після ЕЛК у пацієнтів з раннім і пізнім субепітеліальним помутнінням достовірно не відрізнявся. Встановлений зв'язок між характером і частотою розвитку раннього і пізнього субепітеліального помутніння рогової оболонки після ЕЛК і рівня глюкози, лактату, активності ЛДГ і показником рН в сльозі пацієнтів з міопією і міопічним астигматизмом, на нашу думку, пов'язаний з наступним. Достовірне підвищення в сльозі пацієнтів з раннім субепітеліальним помутнінням рівня глюкози було результатом стресу, як місцевого - органа зору, пов'язаного з безпосередньою дією ексимерного лазера, так і загальною - всього організму, пов'язаного з фактом оперативного втручання. Абсолютно очевидно, що в цих умовах підвищується рівень гормону стресу - кортизолу, що викликає зниження рівня інсуліну і підвищення рівня глюкози в крові і як наслідок - в сльозі.

Також у пацієнтів з розвинутим раннім субепітеліальним помутнінням відзначалося достовірне підвищення в сльозі в першу добу після ЕЛК рівня лактату (молочної кислоти) - кінцевого продукту анаеробного гліколізу. При повноцінному постачанні киснем тканин лактат не накопичується, а руйнується до нейтральних продуктів. Підвищення рівня лактату є свідоцтвом тканинної гіпоксії і відображає ступінь ішемії тканин. Крім того, підвищення рівня лактату спостерігається при дегідратації тканин, особливо в перші години після виконання ЕЛК. Ці зміни більш виражені на очах з більшою глибиною фотоабляції при високих ступенях аметропії.

В процесі досліджень нами було встановлено достовірне підвищення в сльозі через добу після ЕЛК активності ЛДГ у пацієнтів з раннім і пізнім субепітеліальним помутнінням і через 2 тижні - з пізнім помутнінням. ЛДГ - внутрішньоклітинний ензим, який присутній у всіх тканинах організму, бере участь в процесі окислення глюкози і утворенні молочної кислоти. Збільшення активності ЛДГ спостерігається при станах гіпоксії.

Що стосується рівня загального білка в сльозі, який практично не мінявся після ЕЛК як у пацієнтів, у яких субепітеліальне помутніння не розвинулося, так і у тих, у кого розвинулося раннє і пізнє субепітеліальне помутніння, то, на нашу думку, це пов'язано з тим, що все ж-таки ЕЛК за методом LASEK, не дивлячись на те, що при ній поєднується випромінювання ексимерного лазера і механічна дія, є по відношенню до рогової оболонки досить делікатною процедурою, порівняно, наприклад, з травмою або опіками. Відомо, що рівень загального білка в сльозі при цих станах, а також при іридоциклітах і увеїтах значно підвищується. За даними В.В. Куренкова (2002 р.) ексимерлазерне випромінювання не викликає значних порушень в метаболізмі рогової оболонки, оскільки не впливає на ендотелій рогівки і не порушує його бар'єрну функцію.

Що стосується достовірного зниження рН сльози через добу і 2 тижні після ЕЛК у пацієнтів як з раннім, так і пізнім субепітеліальним помутнінням рогової оболонки, то ці зміни були пов'язані з накопиченням лактату в сльозі. Накопичення лактату зменшує показник рН, знижує рівень іонів бікарбонату і приводить до метаболічного адідозу (лактоадіозу), який практично завжди супроводжує гіпоксію тканин. Динаміка коливань рівня біохімічного статусу органа зору пацієнтів з міопією та міопічним астигматизмом до ексимерлазерної корекції, через добу та 2 тижні після ЕЛК зображена в таблиці 1. астигматизм ексимерлазерний корекція міопія

Таблиця 1 Діапазон коливань рівня біохімічного статусу органа зору пацієнтів з міопією та міопічним астигматизмом до ексимерлазерної корекції, через добу та 2 тижні після ЕЛК ( ± m)

Біохімічні складові	До операції	Через добу після операції	Через 2 тижня після операції	р
	рівень, ± m	рівень, ± m	рівень, ± m
	мін.	макс.	середнє	мін.	макс.	середнє	мін.	макс.	середнє
глюкоза (ммоль/л)	0,11	2,1	0,79 ± 0,03	0,07	2,28	0,95 ± 0,03	0,18	2,03	0,81 ± 0,02	р1=0,00002 р2=0,000002 р3=0,69
лактат (ммоль/л)	0,24	3,92	0,93 ± 0,04	0,29	3,81	1,20 ± 0,08	0,29	1,67	1,07 ± 0,05	р1=0,0001 р2=0,27 р3=0,02
ЛДГ (мкат/л)	5,24	40,2	22,26 ± 1,20	2,68	48,29	30,24 ± 1,43	2,43	49,7	27,61 ± 1,27	р1=0,00002 р2=0,19 р3=0,009
білок (г/л)	3,3	18,2	7,54 ± 0,41	3,6	11,9	8,27 ± 0,51	3,3	14,5	7,75 ± 0,40	р1=0,026 р2=0,55 р3=0,52
рН	6,0	8,0	7,08 ± 0,09	5,0	8,0	6,80 ± 0,10	5,5	7,5	6,58 ± 0,11	р1=0,058 р2=0,13 р3=0,004

Примітки.

1. р1 - рівень достовірності відмінностей між рівнем показників до операції і через добу після операції.

2. р2 - рівень достовірності відмінностей між рівнем показників через добу і через 2 тижні після операції.

3. р3 - рівень достовірності відмінностей між рівнем показників до операції і через 2 тижні після операції.

Таким чином, проведені дослідження особливостей і динаміки біохімічного складу сльози у пацієнтів з міопією і міопічним астигматизмом до і після ЕЛК за методом LASEK та їх впливу на характер і частоту розвитку раннього і пізнього субепітеліального помутніння рогової оболонки показали, що провідними патогенетичними механізмами в його розвитку є загальний стрес організму, пов'язаний з виконанням операції і місцевий, пов'язаний безпосередньо з випромінюванням ексимерного лазера і механічною дією на рогову оболонку, а також гіпоксія тканин. Відомий з літератури, а також встановлений нами факт збільшення частоти раннього і пізнього субепітеліального помутніння рогової оболонки у пацієнтів з міопією і міопічним астигматизмом високого ступеня підтверджує вищесказане. У таких пацієнтів збільшується глибина абляції, що у свою чергу підсилює місцевий стрес і гіпоксію тканин ока. Крім того, на очах з міопією високого ступеня, особливо з дистрофічною формою є ішемічні зміни всіх тканин, які приводять до гіпоксії.

Аналіз розроблених нами методів профілактики субепітеліального помутніння рогової оболонки після ЕЛК показав наступне. Застосування після ЕЛК за методом LASEK контактної лінзи кільцеподібної форми з додатковим використанням очних крапель «Систейн» дозволив достовірно знизити частоту ранніх післяопераційних ускладнень, раннього і пізнього субепітеліального помутніння рогової оболонки, а також підвищити кількість пацієнтів з гостротою зору 1,0 в найближчі і віддалені терміни спостереження (через 1 рік на 8,5 %). Основні функції контактної лінзи, що використовується після ЕЛК за методом LASEK, бандажна і захисна. Проте контактні лінзи негативно впливають на метаболізм рогівки, тим більше пошкодженої, травмують епітелій, впливають на взаємодію передніх шарів рогової оболонки з навколишнім середовищем і утилізацію глюкози і кисню, що приводить до набряку епітелію і строми, а іноді й до морфологічних змін ендотелію. Крім того, контактні лінзи призводять до зниження мітотичної активності клітин епітелію і перешкоджають їх активній міграції від периферії рогівки до області дефекту, розташованого в зоні абляції. Розроблена і використовувана нами контактна лінза практично позбавлена цих недоліків, оскільки вона контактує з рогівкою тільки по периферії і не стикається з центральним відділом, де була виконана абляція. При цьому вона добре виконує бандажну функцію. Обов'язковою умовою повного відновлення після ЕЛК епітелію і поверхневої строми і як наслідок відсутність раннього і пізнього субепітеліального помутніння, є функціонування повноцінної слізної плівки - нормальною за складом, площею і товщиною. Виконання ЕЛК приводить до тривалої гіпопродукції слізної рідини, а у зв'язку зі зміною форми передньої поверхні рогової оболонки порушується стабільність, структура і товщина слізної плівки, особливо на очах з високим ступенем міопії, де була значна глибина абляції. Ці порушення значною мірою компенсуються використанням очних крапель «Систейн», препарату з гельоволубрикантною формулою на основі гідроксилпропіл-гуару. Застосування «Систейну» формує гелевидну сітку на поверхні рогової оболонки і є по суті замісною терапією на період, коли особливо після ЕЛК порушується продукція сльози (4-6 тижнів).

Нами також з урахуванням встановлених змін біохімічного складу сльози пацієнтів з міопією і міопічним астигматизмом після ЕЛК та їх впливу на характер і частоту субепітеліального помутніння рогової оболонки для його профілактики був використаний препарат «Мексидол». Застосування препарату «Мексидол» по 2 пігулки (по 125 міліграм) 2 рази на день протягом тижня до ЕЛК і 1 місяця після виконання ЕЛК дозволило достовірно знизити частоту ранніх післяопераційних ускладнень, раннього і пізнього субепітеліального помутніння, а також підвищити відсоток пацієнтів з гостротою зору 1,0 через 6 місяців і 1 рік після ЕЛК, що видно з таблиці 2.

Таблиця 2 Гострота зору через 6 місяців і 1 рік після ЕЛК в групі, що отримувала «Мексидол», і в контрольній групі (у %, Р ± m)

Строк спостереження	Групи спостереження	Гострота зору
		1,0	0,7-0,9	0,4-0,6
6 місяців	група, що отримувала «Мексидол», n=56	89,29 ± 4,13*	7,14 ± 3,44	5,36 ± 3,01
	контрольна група, n=231	79,65 ± 2,65	13,85 ± 2,27	6,49 ± 1,62
	р	<0,05	>0,05	>0,05
	ц*	1,81	1,49	0,32
1 рік	група, що отримувала «Мексидол», n=54	92,59 ± 3,56*	3,7 ± 2,57*	3,7 ± 2,57
	контрольна група, n=208	83,17 ± 2,59	13,46 ± 2,37	3,37 ± 0,68
	р	<0,05	<0,01	>0,05
	ц*	1,93	2,38	0,12

Примітки:

* - наявність статистичної відмінності;

р - рівень значущості відмінності;

ц* - критерій Фішера.

Застосування «Мексидолу» для профілактики субепітеліального помутніння рогової оболонки було патогенетично обґрунтовано, враховуючи встановлені нами в процесі біохімічних досліджень дані про роль стресу і тканинної гіпоксії в його розвитку. «Мексидол» відноситься до антиоксидантів, є інгібітором вільнорадикальних процесів і мембранопротектором, має виражену антигіпоксичну та антистресову дію.

Для профілактики розвитку субепітеліального помутніння рогової оболонки після ЕЛК нами був використаний природний біорегулятор рослинного походження «Бакплан» з 1 дня після втручання у вигляді інстиляцій 1 % водного розчину сухого екстракту по 2 краплі 5 разів на день впродовж 10 днів. Включення в комплекс післяопераційного лікування інстиляцій «Бакплана» дозволило достовірно знизити частоту ранніх післяопераційних ускладнень, таких як синдром рогівки, набряк епітеліального клаптя, сповільнена епітелізація і реактивні ускладнення, а також раннього і пізнього субепітеліального помутніння рогової оболонки. Цей метод профілактики дозволив достовірно підвищити кількість пацієнтів з гостротою зору 1,0 на 11,0 % через 1 рік після ЕЛК.

Доцільність призначення «Бакплану» була пов'язана з його антимікробною, десенсибілізуючою та імуномоделюючою дією. Особливо важливою була його властивість прискорювати процеси регенерації епітелію рогової оболонки після її пошкодження, причому процес регенерації прискорюється не тільки за рахунок активнішої міграції і зсуву на травмовану поверхню кліток з прикордонних з дефектом епітелію областей, але і за рахунок прискорення процесів диференціювання в епітеліальному покритті, що наново утворюється. Крім того, особливістю біорегулятору «Бакплан» є те, що з одного боку він має виражену епітелізуючу і регенеруючу дію, а з іншої - його місцеве застосування не викликає грубих рубцевих і структурних змін в роговій оболонці.

Таким чином, на підставі вищевикладеного можна зробити висновок, що проведені нами дослідження, а також розроблені методи профілактики і лікування субепітеліального помутніння рогової оболонки дозволили підвищити ефективність і безпеку ексимерлазерної корекції міопії і міопічного астигматизму за методом LASEK.

ВИСНОВКИ

1. Ексимерлазерна корекція міопії є поширеним методом хірургічної корекції міопії, при якій частота ускладнень за даними різних авторів складає 4-91 %. Профілактика ускладнень ексимерлазерної корекції методом LASEK із застосуванням антиоксидантів і біорегуляторів, а також удосконалення методів хірургічної корекції залишаються актуальним і сучасним завданням клінічної офтальмології.

2. Уточнені наукові дані про біохімічний склад сльози у пацієнтів з міопією і міопічним астигматизмом, який не залежав від статі, ступеня короткозорості і віку, що відзначався в рівні глюкози 0,8 ммоль/л, лактату 0,9 ммоль/л, лактатдегідрогенази 22,3 мкат/л, білка 7,5 г/л і рН 7,0.

3. Розширені наукові знання про ускладнення ЕЛК, які вказують, що одним з механізмів їх появи є наявність чи розвиток гіпоксії тканин органу зору, що проявлялось у вигляді підвищення рівня лактату в групі з раннім субепітеліальним помутнінням рогової оболонки в першу добу та два тижні після операції на 27 %, в групі з пізнім субепітеліальним помутнінням рогової оболонки - на 51 %, рівень лактатдегідрогенази підвищився на 35 % лише в групі з пізнім субепітеліальним помутнінням.

4. Встановлено, в післяопераційному періоді активація основного енергетичного компоненту обмінних процесів - глюкози, рівень якої в групі з раннім субепітеліальним помутнінням рогової оболонки підвищувався в першу добу після операції на 23 %, в той час як в групі з розвинутим пізнім субепітеліальним помутнінням рогової оболонки рівень її залишався високим і за два тижні спостереження і складав на 31 % більше, ніж до операції.

5. Відмічено дисбаланс кислотно-лужної рівноваги біохімічного складу сльози, який знижується в першу добу після операції на 7,2 % у групах як з раннім, так і з пізнім субепітеліальним помутнінням рогової оболонки, тоді як за два тижні - на 4,2 %.

6. Запропонований вдосконалений спосіб ЕЛК дозволив знизити частоту ранніх післяопераційних ускладнень (синдром рогівки на 25 %, набряк епітеліального клаптя і сповільнену епітелізацію на 12,5 %), раннього і пізнього субепітеліального помутніння рогової оболонки на 10,5 %, а також підвищити кількість пацієнтів з гостротою зору 1,0 в терміни спостереження до 1 року на 11 %.

7. Впровадження запропонованого способу профілактики субепітеліального помутніння рогової оболонки із застосуванням препарату «Мексидол» дозволило знизити частоту ранніх післяопераційних ускладнень на 14 %, раннього і пізнього субепітеліального помутніння рогової оболонки на 11 %, а також підвищити кількість пацієнтів з гостротою зору 1,0 в терміни спостереження до 1 року на 9,5 %.

8. Застосування нового методу профілактики субепітеліального помутніння рогової оболонки з включенням природного біорегулятору рослинного походження «Бакплан» дозволило знизити частоту ранніх післяопераційних ускладнень (синдром рогівки на 47 %, набряк епітеліального клаптя і сповільнену епітелізацію на 35 %), раннього і пізнього субепітеліального помутніння рогової оболонки на 10,5 % з відповідним підвищенням кількості пацієнтів з гостротою зору 1,0 на 11 % у термін спостереження до 1 року.

9. Запропоновані нові методи профілактики ускладнень після ЕЛК за методом LASEK із застосуванням біорегулятору рослинного походження «Бакплан» і антиоксиданту «Мексидол» у поєднанні з модифікованою контактною лінзою і використанням очних крапель «Систейн» дозволили знизити розвиток раннього і пізнього субепітеліального помутніння рогової оболонки на 10,7 % з відповідним підвищенням кількості пацієнтів з гостротою зору 1,0 і вище на 10,6 %.

ПЕРЕЛІК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Могилевский С. Ю. Применение глазных капель Систейн после лазерной коррекции зрения / С. Ю. Могилевский, А. К. Павлюченко // «Проблемы, достижения и перспективы медико-биологических наук и практического здравоохранения»: труды Крымского государственного медицинского университета им. С. И. Георгиевского. - Симферополь, 2006. - Т. 142, ч. VI. - С. 62-63. Автором самостійно проведені експериментальні дослідження та обробка отриманих результатів.

2. Могилевский С. Ю. Эксимер-лазерная коррекция миопии: 1 год наблюдений / С. Ю. Могилевский, А. К. Павлюченко // «Проблемы, достижения и перспективы медико-биологических наук и практического здравоохранения»: труды Крымского государственного медицинского университета им. С.И. Георгиевского. - Симферополь, 2008. - Т. 144, ч. II. - С. 100-102. Автором самостійно проведені експериментальні дослідження та обробка отриманих результатів, самостійно проведені оперативні втручання.

3. Могилевский С. Ю. Новый метод профилактики и лечения субэпителиального флёра роговой оболочки после эксимер-лазерной коррекции миопии: 1 год наблюдений / С. Ю. Могилевский, А. К. Павлюченко // Офтальмологический журнал. - 2009. - № 1-2. - С. 10-14. Автором самостійно сформульована ідея, проведені експериментальні дослідження та обробка отриманих результатів.

4. Павлюченко А. К. Отдалённые результаты и анализ поздних осложнений эксимерлазерной коррекции миопии по методу LASEK / А. К. Павлюченко // «Питання експериментальної та клінічної медицини»: Збірник статей. - Донецьк: ДонНМУ, 2010. - Вип. 14, Т. 1. - С. 254-262.

5. Могилевский С. Ю. Особенности биохимического статуса слезы у пациентов с миопией и миопическим астигматизмом и его влияние на частоту и характер осложнений после эксимерлазерной коррекции / С. Ю. Могилевский, Е. Д. Якубенко, А. К. Павлюченко // «Питання експериментальної та клінічної медицини»: Збірник статей. - Донецьк: ДонНМУ, 2010. - Вип. 14, Т. 2. - С. 208-213. Автором самостійно сформульована ідея, проведені експериментальні дослідження та обробка отриманих результатів.

6. Пат. № 33867 Україна, МПК (2006), А 61 F 9/007, A 61 К 38/00. Спосіб лікування помутніння рогової оболонки ока після ексимер-лазерної корекції зору / Могілевський С.Ю., Павлюченко А.К.; заявник і власник патенту Донецький національний медичний університет ім. М. Горького; заявл. 27.03.2008; опубл. 10.07.2008; Бюл. № 13. Автор самостійно провів патентний пошук, написав патент та оформив відповідну документацію.

7. Пат. № 39898 Україна, МПК (2009), А 61 F 9/00. Спосіб ексимерлазерної корекції зору / Павлюченко А.К., Могілевський С.Ю.; заявник і власник патенту Донецький національний медичний університет ім. М. Горького; заявл. 08.12.2008; опубл. 10.03.2009; Бюл. № 5. Автору належить ідея способу лікування помутніння рогової оболонки ока після ексимерлазерної корекції зору, самостійно проведений патентний пошук, написаний патент та оформлена відповідна документація.

8. Могилевский С. Ю. Влияние нового препарата «Бакплан» на развитие послеоперационного помутнения роговой оболочки в отдалённый период после фоторефракционной кератэктомии / С. Ю. Могилевский, В. Г. Патрича, А. К. Павлюченко // ІІІ симпозіум з катарактальної та рефракційної хірургії. IV Українсько-Польська конференція з офтальмології, 26-27 вересня 2003 г.: тези. - К., 2003. - С. 94-95.

9. Могилевский С. Ю. Использование нового биостимулятора «Бакплан» в практике фоторефракционной хирургии / С. Ю. Могилевский, Т. В. Олейник, В. Г. Патрича, А. К. Павлюченко // Научно-практическая конференция с международным участием «Актуальные вопросы тканевой терапии и перспективы применения природных биологически активных веществ в современной медицине.», 18 сентября 2003г.: тезисы. - Одесса, 2003. - С. 64.

10. Могилевский С. Ю. Операция LASEK у больных с близорукостью / С. Ю. Могилевский, А. К. Павлюченко // Актуальні проблеми клінічної, експериментальної, профілактичної медицини та стоматології. - Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції студентів та молодих вчених, 2004 р. : тези. - Донецьк, 2004. - С. 24-25.

11. Могилевский С. Ю. Эффективность LASEK у пациентов с миопией и миопическим астигматизмом / С. Ю. Могилевский, А. К. Павлюченко // II Международная научная конференция офтальмологов Причерноморья, 8-10 сентября 2004 г. : тезисы. - Одесса, 2004. - С. 182.

12. Могилевский С. Ю. Ближайшие и отдалённые результаты различных видов эксимерлазерной коррекции аномалий рефракции / С. Ю. Могилевский, А. К. Павлюченко // XI съезд офтальмологов Украины, 16-19 мая 2006 г.: тезисы. - Одесса, 2006. - С. 64-66.

13. Могилевский С. Ю. Профилактика субэпителиальных помутнений роговой оболочки после лазерной коррекции аметропии / С. Ю. Могилевский, А. К. Павлюченко // 5-й Симпозіум з офтальмохірургїї в Україні «Сучасні досягнення в хірургії переднього та заднього сегментів ока» з практичним семінаром «Жива хірургія» за участю міжнародних спеціалістів, 14-15 червня 2007 р.: тези. - Донецьк, 2007. - С. 106-108.

14. Могілевський С. Ю. Лазерний субепітеліальний кератомільоз у хворих міопією / С. Ю. Могілевський, А. К. Павлюченко // Матеріали міжнародної наукової конференції, присвяченої 100-річчю з дня народження академіка Н.О. Пучківської «Сучасні аспекти клініки, діагностики та лікування очних хвороб», 29-30 травня 2008 р.: тези. - Одеса, 2008. - С. 37-38.

15. Могилевский С. Ю. Лазерний субепітеліальний кератомільоз у хворих з міопією: відділені терміни спостереження / С. Ю. Могилевский, А. К. Павлюченко // Тези науково-практичної конференції з міжнародною участю «Сучасні питання практичної офтальмології», 20-21 листопада 2008 р. : тези. - Харків, 2008. - С. 107-109.

16. Могилевский С. Ю. Анализ характера и частоты осложнений после выполнения эксимер-лазеоной коррекции зрения / С. Ю. Могилевский, А. К. Павлюченко // Науково-практична конференція за участю міжнародних спеціалістів «Новітні проблеми офтальмології». 6-й Українсько-Польський симпозіум, 9-11 жовтня 2008 р. : тези. - Київ, 2008. - С. 127-129.

17. Могилевский С. Ю. Причины неудач эксимер-лазерной коррекции зрения / С. Ю. Могилевский, А. К. Павлюченко // Матеріали науково-практичної конференції офтальмологів з міжнародною участю «Філатовські читання», 28-29 травня 2009 р. : тези. - Одеса, 2009 р.- С. 29.

18. Могилевский С. Ю. Новая технология эксимерлазерной коррекции зрения: отдалённые результаты / С. Ю. Могилевский, А. К. Павлюченко // Науково-практична конференція «Актуальні питання офтальмології», 24-25 вересня 2009 р. : тези. - Дніпропетровськ, 2009. - С. 23-25.

19. Могилевский С. Ю. Ближайшие результаты эксимерлазерной коррекции миопии и миопического астигматизма методом LASEK / С. Ю. Могилевский, А. К. Павлюченко // ХІІ съезд офтальмологов Украины, 26-28 мая 2010 г. : тезисы. - Одесса, 2010. - С. 27-28.

АНОТАЦІЇ

Павлюченко А.К. Ефективність нових способів профілактики ускладнень ексимерлазерної корекції міопії. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.18 - офтальмологія. Державна установа «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ІМ. В.П. Філатова АМН України», Одеса, 2011.

Дисертацію присвячено проблемі оптимізації нових способів профілактики ускладнень ексимерлазерної корекції міопії та міопічного астигматизму шляхом вивчення особливостей біохімічного складу сльози пацієнтів з наступним обґрунтованим використанням удосконаленої контактної лінзи, препаратів «Мексидол» та «Бакплан» в до- та післяопераційному періоді.

Проведені нами дослідження, а також розроблені методи профілактики та лікування субепітеліального помутніння рогової оболонки дозволили підвищити ефективність та безпечність ексимерлазерної корекції міопії та міопічного астигматизму методом LASEK. Кількість пацієнтів з гостротою зору 1,0 через рік після ЕЛК підвищено на 8,5-11 % у порівнянні з контрольною групою спостереження, а частота субепітеліального помутніння рогової оболонки через рік знижена на 7,6-9,3% відповідно.

Ключові слова: міопія, ексимерлазерна корекція, профілактика, ускладнення.

...