Размещено на http://allbest.ru

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ О. О. БОГОМОЛЬЦЯ

УДК 618.5:546.3 618.5:615.246.2 616.07 618.531 08

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

ВПЛИВ ВАЖКИХ І ТОКСИЧНИХ МЕТАЛІВ НА РОЗВИТОК ГІПОТРОФІЇ П ЛОДА ТА МЕТОДИ ЇЇ КОРЕКЦІЇ

14.01.01 - акушерство та гінекологія

ОСАДЧУК СЕРГІЙ ВАЛЕНТИНОВИЧ

Київ - 2011

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано у Національному медичному університеті імені О. О. Богомольця МОЗ України

Науковий керівник - член-кореспондент НАМН України, доктор медичних наук, професор Венцківський Борис Михайлович, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця МОЗ України, завідувач кафедри акушерства та гінекології № 1

Офіційні опоненти:доктор медичних наук, професор Дубчак Алла Єфремівна, ДУ «Інституту педіатрії, акушерства та гінекології АМН України», головний науковий співробітник, керівник наукової групи з питань впливу екології на репродуктивне здоров'я жінок відділення реабілітації репродуктивної функції жінок;

доктор медичних наук, професор Сенчук Анатолій Якович, Київський медичний університет УАНМ, завідувач кафедри акушерства і гінекології

Захист відбудеться « 6 » жовтня 2011 р. о 13.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.003.03 при Національному медичному університеті імені О. О. Богомольця МОЗ України ( 01030, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 17)

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного медичного університету імені О. О. Богомольця МОЗ України (03057, м. Київ, вул. Зоологічна, 3)

Автореферат розісланий «___» вересня 2011 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат медичних наук, доцент Я. М. Вітовський

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В теперішній час в Україні склалася несприятлива демографічна ситуація - зменшилась народжуваність за одночасного підвищення смертності населення. Серед причин перинатальних втрат основне місце посідають ускладнення вагітності і пологів (Н.Я. Жилка, 2003; В.М. Запорожан та співавт., 2007; Perinatal deaths in Norwegian country 1986-1996 classified by the Nordic-Baltic perinatal classification, 2000), захворювання новонароджених (Н.Г. Гойда, та співавт., 2001). В останні роки велика увага приділяється вивченню впливу шкідливих факторів навколишнього середовища на стан здоров'я населення. Серед шкідливих екзогенних факторів, що негативно впливають на перебіг вагітності, пологів, післяпологового періоду і здоров'я новонародженого за даними багатьох дослідників негативну роль відіграють важкі метали, як пріоритетні забруднювачі навколишнього середовища (Е.М. Білецька та співавт., 2001; Г.А. Кулкибаев, Х.Д. Дюсембин и др., 2003). Проблема вивчення впливу важких металів особливо актуальна в Україні, де кількість забруднень, що припадають на 1 км² площі в 6,5 разів більша, ніж у США, в 3,2 рази більша ніж у Європейському економічному союзі (С.Б. Лукашук-Федик, 2000). Особливий ризик несуть промислові регіони України. За даними Міністерства екології та природних ресурсів України (І. Заєць, 1999) регіоном з найбільшою кількістю виробничих відходів, кількість яких вимірюється сотнями тисяч тон, є Донецько-Запорізько-Дніпропетровський регіон.

Встановлено, що важкі метали мають негативний вплив на стан репродуктивного здоров'я (Б.М. Венцковский, 1992; С.В. Иванова, 2004). У літературі повідомляється про наслідки впливу деяких важких металів на розвиток ембріона (Л.Е. Ковальчук, 2004), перебіг вагітності та пологів (Т.В. Лещева, 2003), стан новонароджених (В.Ф. Богоявленська, А.В. Харламова, 2002). Встановлена роль окремих важких металів в розвитку плацентарної недостатності (В.П. Міщенко та співавт., 2000; Н.В.Зайцева и др., 2007). Вивчення впливу комплексу важких металів на стан фетоплацентарної системи ще не здійснене.

Синдром затримки розвитку плода (СЗРП) належить до найбільш значущої групи ускладнень перинатального періоду. Він підвищує захворюваність і смертність плода і новонародженого, обумовлюючи високий рівень абдомінального розродження (О.В. Грищенко та співавт., 2000; В.І. Краснопольский, 2008). Не зважаючи на досить велику кількість клініко-епідеміологічних досліджень, їх результати не дозволяють зробити однозначних висновків щодо впливу антропогенного забруднення на стан здоров'я населення (В.М. Пазиніч та співавт., 2000), зокрема вагітних, плодів та новонароджених, що вимагає подальшого вивчення цієї проблеми з метою зниження такого впливу на здоров'я вагітної жінки та її плода. Вивчення причин і механізмів СЗРП як одного з основних факторів перинатальної патології, в умовах антропогенного впливу важких металів, розробка і удосконалення методів лікування цієї патології є, таким чином, актуальною задачею. Враховуючи, що плід і новонароджений є чутливою популяційною групою до несприятливих факторів навколишнього середовища, а система мати-плацента-плід - природна біологічна модель для вивчення несприятливих факторів цього середовища (Потапов В.А., 2003), біомоніторинг важких металів у біосубстратах організму вагітної і новонародженого, може розкрити особливості їх впливу. Це формує новий підхід до питання етіопатогенезу СЗРП у вагітних, що мешкають у техногенно забруднених зонах. Дослідженню впливу важких металів на перебіг вагітності, пологів, на плід і новонародженого з метою розробки нових лікувальних заходів щодо зниження перинатальної патології та смертності у вагітних, які мешкають у техногенно забруднених зонах, присвячена наша робота.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано в рамках наукової тематики кафедри акушерства та гінекології № 1 Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця «Вивчення впливу хімічних факторів навколишнього середовища на формування здоров'я дітей, починаючи із внутрішньоутробного періоду», № держреєстрації 0194V020874.

Мета дослідження: Зниження перинатальної патології за рахунок удосконалення та впровадження в практичну медицину нових методів лікування затримки розвитку плода, спричиненої впливом важких металів.

Завдання дослідження:

Здійснити ретроспективний аналіз перебігу вагітності і пологів, стану плода і новонародженого у жінок, які народили дітей з ознаками гіпотрофії, з метою визначення додаткових факторів ризику синдрому затримки розвитку плода.

Визначити біоконцентрацію та інформативність комплексу важких металів (токсичних і есенціальних) в різних біологічних субстратах матерів і новонароджених, які мешкають в техногенно забруднених і екологічно чистих зонах.

Вивчити вплив сумарного навантаження важкими металами організму вагітних, на перебіг вагітності і пологів.

Проаналізувати особливості біоконцентрації важких металів в системі «мати-плацента-плід у вагітних, які мешкають в техногенно забруднених регіонах і народили новонароджених із синдромом затримки розвитку плода.

Визначити стан фетоплацентарного комплексу сучасними клінічними методами з урахуванням вмісту в ньому важких металів.

Визначити стан плода та новонародженого у вагітних із надлишковою кількістю токсичних та дефіцитом есенціальних важких металів.

Розробити нові доповнення до стандартів обстеження і ведення вагітних, що проживають в техногенно забруднених зонах.

Удосконалити метод лікування синдрому затримки розвитку плода у вагітних, які мешкають в техногенно забруднених зонах і мають високий ризик навантаження солями важких металів.

Об'єкт дослідження. Перебіг вагітності, пологів, стан плодів і новонароджених у вагітних з надлишковою кількістю важких металів у біосубстратах.

Предмет дослідження: показники вмісту важких металів у біосубстратах вагітних і новонароджених; стан гемодинаміки, гормональна функція фетоплацентарного комплексу, стан плода і новонародженого у вагітних з надлишковою кількістю важких металів у біосубстратах; результати лікування плацентарної недостатності у вагітних із надлишковою кількістю важких металів у біосубстратах розробленим методом.

Методи дослідження. Клінічні, лабораторні, гормональні, апаратні, статистичні.

Наукова новизна отриманих результатів. Уперше вивчено вміст комплексу важких металів (свинцю, кадмію, хрому, нікелю, ртуті, цинку, міді) у біосубстратах вагітних (крові, плаценті) та новонароджених (пуповинній крові) за синдрому затримки розвитку плода.

Проаналізовано особливості соматичного та акушерсько-гінекологічного анамнезу породіль з малою масою плода, виділено такі, що можуть бути критерієм для виділення групи ризику вагітних за розвитком цього ускладнення. Уперше встановлений взаємозв'язок комплексного впливу важких металів на перебіг вагітності і пологів, стан плода і новонародженого за СЗРП. Доповнено дані, що характеризують вплив важких металів на гемодинаміку та гормональну функцію фетоплацентарної системи. Розроблено критерії визначення негативного впливу важких металів на стан фетоплацентарного комплексу. Розроблено метод профілактики і лікування плацентарної дисфункції в умовах впливу важких металів, який доповнює загальноприйняті методи лікування цієї патології. Отримані дані поглиблюють розуміння патогенетичних механізмів, що лежать в основі гіпотрофії плода, спричиненої впливом важких і токсичних металів (надлишок ксенобіотичних та дефіцит есенціальних металів).

Практичне значення отриманих результатів. Доведено необхідність обстеження на вміст важких металів у біосубстратах вагітних, які мешкають в промислових регіонах і екологічно небезпечних зонах. Встановлені клінічні особливості перебігу вагітності і пологів у вагітних із надлишковою кількістю важких металів у біосубстратах. Розроблено і впроваджено методику лікування плацентарної дисфункції та синдрому затримки розвитку плода в умовах навантаження організму вагітної важкими металами.

Особистий внесок здобувача. Дисертант самостійно виконав патентно-інформаційний пошук, підбір та аналіз даних наукової літератури за темою дослідження, здійснив ретроспективний аналіз історій пологів та карток новонародженого у жінок, які народили дітей з СЗРП. Виконав підбір пацієнток, провів клінічне, ехографічне дослідження, аналіз і узагальнення даних лабораторних, інструментальних та апаратних методів досліджень. Виконав статистичну обробку й аналіз отриманих результатів, макетування таблиць та діаграм. Автор самостійно написав усі розділи дисертації, сформулював основні положення, висновки та практичні рекомендації, підготовив до друку наукові публікації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації було заслухано та обговорено та засіданнях кафедри акушерства та гінекології № 1 Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (Київ, 2008, 2009, 2010); на засіданні міжкафедральної вченої ради «Акушерство та гінекологія» НМУ ім. О.О. Богомольця (25.06.10, протокол № 22). Теоретичні положення і практичні рекомендації дисертаційної роботи використовують в лекціях і практичних заняттях для студентів, лікарів-інтернів на кафедрі акушерства та гінекології № 1 НМУ ім. О.О. Богомольця, в роботі жіночих консультацій та пологових будинків м. Донецька.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 4 роботи, усі у фахових періодичних виданнях, зареєстрованих ВАК України, в яких можуть публікуватись результати дисертаційних досліджень. Отримано патент України «Спосіб лікування плацентарної недостатності, обумовленої надлишковою кількістю важких металів в біосубстратах».

Структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 132 сторінках машинопису і складається зі вступу, огляду літератури, опису матеріалів та методів дослідження, 3 розділів власних досліджень, розділу аналізу й обговорення результатів досліджень, висновків, практичних рекомендацій та списку використаних джерел, який налічує 364 наукових праць, з яких 110 - англомовні. Роботу ілюстровано 33 таблицями, та 12 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Матеріал та методи дослідження. Робота містить результати досліджень вагітних, породіль та новонароджених Донецького регіону, який характеризується в Україні найбільшою кількістю підприємств, що забруднюють довкілля важкими металами (Заєць І., 1999). Дослідження проводились на клінічних базах кафедри акушерства і гінекології № 1 Національного медичного університету імені академіка О.О. Богомольця; у Донецьку (центральна міська клінічна лікарня № 3, міська клінічна лікарня № 6, обласна клінічна лікарня), Інституту екогігієни і токсикології ім. академіка Л.І. Медвідя.

Первинно сформований масив вагітних методом рандомізації було розподілено на 4 клінічні групи. Відповідно поставленій меті та завданням наукової роботи у дослідження було залучено 174 вагітних, серед яких 50 - склали контрольну групу (КГ) із фізіологічним перебігом вагітності та пологів, які мешкали в Київському регіоні і народили дітей з нормальними антропометричними показниками; 48 вагітних (група І), які мешкали в Донецькому регіоні та в яких діагностували СЗРП невстановленого ґенезу, лікування до цього не проводилось і вони народили дітей з ознаками гіпотрофії; 34 вагітних (група ІІ) - з різним ступенем плацентарної дисфункції на тлі впливу важких металів, лікованої традиційними методами; 42 вагітних (група ІІІ) - з різними ступенями плацентарної дисфункції на фоні впливу важких металів, лікованої розробленим методом. Пацієнтки груп ІІ та ІІІ мешкали також у Донецькому регіоні. Усі обстежені були репрезентативні за віком, соціальним статусом, екстрагенітальною та гінекологічною патологією. Вагітні, які мали відомі фактори ризику формування плацентарної дисфункції і виникнення СЗРП у дослідження не включені. Із дослідження вилучені пацієнтки, які народили дітей з ознаками гіпотрофії і мали в анамнезі гінекологічні захворювання, що є відомими факторами ризику розвитку цієї патології (пухлини матки, хронічний ендометрит, TORCH-інфекції). Зважаючи на ризик формування плацентарної дисфункції у вагітних юних та старшого віку, з дослідження вилучені пацієнтки віком до 18 та після 38 років. Усі вагітні мешкали в зонах обстеження не менше п'яти років. Таким чином, наданий аналіз анамнестичних даних в обстежених вагітних дає змогу підтвердити висновок про співставність груп дослідження, що дає змогу визначити роль важких металів в розвитку плацентарної дисфункції і провести клініко-статистичне порівняння різних методів лікування та профілактики затримки розвитку плода. фетоплацентарний вагітність важкий метал

Для розв'язання поставлених завдань у роботі були використані клінічні, лабораторні дослідження; обстеження на TORCH-інфекції; гормональні дослідження для визначення рівня плацентарних (ПЛ, Пг, Е₂) та фетальних (Е₃) гормонів у крові вагітних; апаратні дослідження (визначення стану гемодинаміки в ФПК, стану плода, проведення фетометрії; визначення рівня важких металів (свинцю, кадмію, хрому, ртуті, нікелю, цинку, міді) у біосубстратах (крові, плаценті, пуповинній крові) вагітних та новонароджених; методи математичної статистики.

У всіх вагітних здійснені стандартні клінічні та лабораторні дослідження згідно Наказів МОЗ України № 582 від 15.12.2003 р. та № 676 від 31.12. 2004 р. «Про затвердження клінічних протоколів з акушерської та гінекологічної допомоги». На кожну пацієнтку, яка перебувала під нашим спостереженням, заповнювали спеціально розроблену карту, в яку були внесені дані загального та акушерсько-гінекологічного анамнезу, результати клініко-лабораторних і інструментальних досліджень та застосовані схеми лікування, дані про результати лікування.

Кров, плаценту, пуповинну кров новонародженого отримували у пацієнток протягом вагітності і після пологів за їхньою згодою. Плаценту отримували відразу після пологів. Кожну плаценту оглядали, зважували, визначали її розміри та фетоплацентарний коефіцієнт. З центральних і периферичних відділів плаценти вирізали клаптики для дослідження вмісту важких металів. Пуповинну кров отримували з пуповини відразу після відокремлення новонародженого.

У біосубстратах вагітних, породіль і новонароджених досліджували такі метали, як свинець, кадмій, хром, нікель, цинк, мідь за допомогою атомно-абсорбційного спектрофотометру з електронним детектором «Сатурн-ІІ». Ртуть визначали атомною абсорбцією методом холодного пару. Біосубстрати (кров, плацента, пуповинна кров новонародженого) відбирали згідно з чинними правилами добору та доставки біоматеріалів для лабораторних аналізів («Методические рекомендации для медперсонала клинических исследований», М, 1988; «Методические рекомендации по исследованию плаценты человека», К, 1985).

Визначення рівня гормонів ПЛ, Пг, Е₃ здійснювали радіоімунним методом за допомогою стандартних наборів реактивів «RIA-hCG» (Польща), «PLK-3», «PROCK», «ESTRH» фірми «CEA-IRE-SORIN» (Франція) в динаміці вагітності.

Ультразвукове дослідження (УЗД) проводили на апаратах «Aloka SSD-680» (Японія), «SIMENS-SL-250» (Німеччина) із використанням секторального, конвексного та допплерівського датчиків. Для фетометрії застосовували метод комбінованого вимірювання за двомірним зображенням в положенні вагітних жінок на спині за рекомендаціями (А.Н. Стрижакова та співавт., 1990). У разі проведення ультразвукової плацентографії відзначали її структурність та товщину. Біофізичний профіль плода оцінювали за методикою A. Vintzileos et al. (1995), для чого визначали 6 біофізичних параметрів, зокрема дані НСТ за кардіотокографічного обстеження та 5 основних показників ультразвукового сканування плода в реальному масштабі часу: ДРП, РП, ТП, ОНВ,СЗП. Аналізуючи результати допплерометрії судин матково-плацентарно-плодового комплексу використовували класифікацію порушень гемодинаміки в системі мати-плацента-плід (О.М. Стрижаков і співавт. 1990).

Ступінь гіпотрофії новонародженого визначали за клінічною характеристикою (М. Фатєєвої, 1969) залежно від масо-ростового коефіцієнту (К). Для доношених новонароджених визначались три ступеня гіпотрофії: за 1-ого ступеня коефіцієнт К дорівнює 59-56; за 2-ого - 55-50; за 3-ого - нижче 50. Стан новонароджених оцінювали за шкалою В. Апгар.

Статистичну обробку результатів дослідження виконували методами альтернативного варіаційного і кореляційного аналізу за допомогою пакету комп'ютерних програм «Microsoft Excel-2003», «Microsoft Word-2003», «Microsoft Graph 5.0», «STATISTIKA for Windows» на персональному комп'ютері. Достовірність різниці між отриманими результатами оцінювали з використанням критерію Ст'юдента. Зміни вважали статистично достовірними за p < 0,05.

Результати дослідження та їх обговорення. За результатами наших досліджень, у вагітних, що народили дітей з ознаками гіпотрофії, вже в І триместрі вагітності спостерігалась достовірно частіше відносно КГ анемія вагітних (16,7 % відносно 6,0 %); загрозу переривання вагітності (18,9 % відносно 6,0 %). Звертає на себе увагу перебіг анемії вагітних у КГ та групі І. У КГ наявність анемії І ст у 10 % обстежених не супроводжувалась розвитком плацентарної дисфункції. Разом із цим у 12,5 % вагітних І групи на фоні анемії вагітних діагностована плацентарна дисфункція. Тому анемію вагітних не можна вважати самостійним фактором ризику формування плацентарної дисфункції. Очевидно потрібний вплив додаткових факторів. У ІІ триместрі тільки у половини (56,3 %) вагітних І групи вагітність перебігала без відхилень, у КГ цей показник становив 86,0 %). Найчастішими ускладненнями ІІ триместру у вагітних І групи були анемія вагітних (18,7 %), загроза переривання вагітності (14,6 %), загроза переривання вагітності на фоні анемії (10,4 %). У КГ ці показники були достовірно меншими (відповідно 4,0 %, 6,0 %, 4,0 %;). У ІІІ триместрі тільки у 22,9 % вагітних І групи встановлений перебіг вагітності без ускладнень (в КГ - 84,0 %,). При цьому, зважаючи на те, що ці жінки народили дітей з ознаками СЗРП, слід підкреслити, що в них не був своєчасно встановлений діагноз декомпенсованої плацентарної дисфункції. Діагноз був встановлений у 58,4 % І групи, з них у 12,5 % одночасно з анемією вагітних. У двох випадках спостерігалась антенатальна загибель плода на фоні ФПН. Нерідким ускладненням у вагітних І групи була загроза передчасних пологів (14,6 %), в КГ таке ускладнення в ІІІ триместрі спостерігали у 6,0 % вагітних. Із складу ускладнень ІІІ триместру свідомо виключені вагітні, в яких розвинувся пізній гестоз, оскільки це ускладнення є однією із основних причин розвитку ПД і могло впливати на результати дослідження. досліджуючи перебіг пологів у вагітних групи, які народили дітей з ознаками СЗРП достовірно частіше спостерігали патологічний перебіг пологів. У 8,3 % пологи відбулись передчасно в термін 36-37 тижнів вагітності. У 25 % вагітних цієї ж групи виникли показання до операції кесарева розтину, найчастіше обумовлені дистресом плода. За народження через природні пологові шляхи у вагітних І групи достовірно частіше відносно КГ спостерігалися ускладнення І та ІІ періодів пологів (у 25 % - слабкість пологової діяльності, у 63,8 % - дистрес плода). У ІІІ періоді пологів у 22,2 % роділь І групи спостерігали таке ускладнення, як дефект плацентарної тканини, що, можливо, зумовило, більшу крововтрату, ніж у роділь з КГ (369±113,4 мл по відношенню до 276±102,2). Проводячи аналіз отриманої інформації, ми дійшли до наступних висновків. Зважаючи на те, що до складу як основної групи І, так і КГ були введені вагітні, які не мали відомого фактору ризику формування плацентарної дисфункції та затримки розвитку плода, а у вагітних, які мешкали в Донецькому регіоні, подібне ускладнення виникло, треба підозрювати в цьому якісь інші фактори. Враховуючи інформацію про високий рівень техногенної забрудненості Донецького регіону і основний техногенний забруднювач зовнішнього середовища - важкі метали, ми вважали доцільним провести дослідження в цьому напрямку з метою виявлення ролі важких металів в етіології і патогенезі СЗРП.

Дослідження вмісту важких металів проводили в венозній крові вагітних, які мешкають в Донецькому регіоні і народили дітей з ознаками СЗРП, плаценті і пуповинній крові новонароджених (табл. 1). Ця група дослідження І складала 48 вагітних. Вплив важких металів на організм вагітної відбувається комплексно, а не окремими елементами. Тому важливе значення має вивчення не тільки особливості накопичення кожного окремого металу, а загальне навантаження важкими металами.

На підставі вивчення показників проникнення металів в пуповинній крові виявлена закономірність у вигляді зворотного зв'язку для проникнення до плода есенціальних і токсичних металів. Відомо, що свинець і кадмій є антагоністами міді і цинку (Авцин А.П. і співавт., 1991). Вивчення індексу накопичення показало, що плацента має здатність до затримки і накопичення важких металів.

Таблиця 1

Вміст важких металів у біосубстратах обстежених вагітних і новонароджених (M±m)

Важкі метали	Кров вагітної (мкг/мл)	Плацента мкг/г)	Пуповинна кров (мкг/мл)
	Контрольна гр. (n-50)	Група І (n-48)	Контрольна гр. (n-50)	Група І (n-48)	Контрольна гр. (n-50)	Група І (n-48)
Pb	0,31± 0,02	0,92± 0,11*	0,29± 0,01	0,67± 0,02*	0,32± 0,02	1,00± 0,22*
Cd	0,023± 0,002	0,025± 0,002	0,047± 0,003	0,049± 0,005	0,011± 0,001	0,012± 0,003
Hg	0,007± 0,001	0,008± 0,0002	0,01± 0,001	0,08± 0,003	0,001± 0,0001	0,002± 0,0002
Cr	0,18± 0,04	0,66± 0,08*	0,14± 0,04	0,52± 0,06*	0,16± 0,02	0,58± 0,04*
Ni	0,39± 0,01	0,97± 0,04*	0,26± 0,01	0,78± 0,06*	0,32± 0,02	0,89± 0,08*
Zn	7,58± 0,49	5,42± 0,37*	8,12± 0,82	16,22± 1,7*	6,37± 0,28	3,14± 0,14*
Cu	1,82± 0,16	1,0± 0,14*	1,82± 0,19	3,6± 0,39*	1,1± 0,04	0,36± 0,02*

Примітка. * - вірогідні відмінності порівняно з контрольною групою (р 0,05).

При цьому, накопичення есенціальних важких металів міді і цинку можливо є компенсаторним. Таким чином, можна зробити такі висновки. Досліджуючи вмісту важких металів у біосубстратах вагітних і новонароджених показало, що найбільш інформативними середовищами є венозна кров вагітної, плацента, пуповинна кров новонародженого, а найбільш інформативними ксенобіотичними важкими металами - свинець, хром, нікель; неінформативним - ртуть (для Донецького регіону). У біосубстратах у разі затримки розвитку плода достовірно (р<0,05) збільшена кількість ксенобіотичних важких металів свинцю, нікелю, хрому, зменшена кількість есенціальних важких металів - цинку і міді, що дозволяє визнати в патогенезі виникнення затримки розвитку плода роль плацентарної дисфункції, спричиненої впливом надмірної кількості ксенобіотичних та дефіцитом есенціальних важких металів у вагітних. Такі токсичні метали як свинець і нікель не дивлячись на накопичення в плаценті, значною мірою поступають і до крові плода. Накопичення в плаценті есенціальних металів цинку і міді веде до дефіциту цих металів у плодів.

Відомо, що токсикокінетика важких металів в організмі, а особливо в організмі вагітної, залежить від багатьох факторів. Розкриття міграційних механізмів важких металів в цих умовах надто складна задача. Однак, вивчаючи співвідношення вмісту важких металів в материнській крові, плаценті та пуповинній крові новонароджених, можна зробити певні висновки.

Для цього вивчали індекс проникнення важких металів (% співвідношення вмісту металів в материнській і пуповинній крові) та накопичення (% співвідношення вмісту металів в материнській крові та плаценті) у новонароджених і в плаценті обстежених жінок І групи (табл. 2).

Таблиця 2

Показники проникнення і накопичення металів в організмі вагітних та їх новонароджених за СЗРП

Індекси	М е т а л и
	Pb	Cd	Hg	Ni	Zn	Cu
Індекс проникнення в пуповинну кров	108,6	48,0	25,1	91,7	51,9	36,0
Індекс накопичення в плаценті	72,8	196,1	1000,0	80,4	299,2	360,0

З метою вивчення впливу надлишкової кількості важких металів в біосубстратах вагітних на функціональний стан ФПС ми провели дослідження стану гемодинаміки та гормональної функції ФПК, стану плода. Дослідження вмісту ПЛ, Пг, Е₂, Е₃, Кр проводилося в КГ в термін 37-39 тижнів вагітності, а у вагітних основної групи в 37-38 тижнів за встановленого діагнозу СЗРП.

Дослідження рівня гормонів у вагітних контрольної та І груп дало змогу встановити, що ендокринна функція плаценти була порушена в останніх (табл. 3).

Такі зміни є свідоцтвом недостатності та нестійкості ендокринної функції плаценти у вагітних І групи, що є характерним для декомпенсації функції плаценти.

Таблиця 3

Рівні гормонів ФПК у сироватці крові обстежених вагітних в 37-38 тижнів вагітності

Гормон (нмоль/л)	Групи вагітних	р
	Контрольна група (n = 50)	Група І (n = 48)
Естріол	117,2±12,1	80,3±11,2	< 0,05
Естрадіол	69,7±18,5	53,8±13,9	> 0,05
Прогестерон	698,2±18,4	687,6±11,8	> 0,05
ПЛ	294,5±30,2	202,2±10,4	< 0,05
Кортізол	632,4±19,2	747,2±23,2	< 0,05

Вивчення стану гемодинаміки фетоплацентарної системи в обстежених вагітних проводилося на підставі аналізу спектру швидкості кровотоку з урахуванням СДВ та ІР у матковій, пуповинній артеріях в термін вагітності, вказаний вище. У КГ середня величина СДВ у матковій артерії дорівнювала 1,65±0,03 і відповідала нормі для даного терміну вагітності. У групі І СДВ в матковій артерії (3,4±0,14) перевищувало норму, характерну для ІІІ триметру вагітності напередодні пологів.

Такі показники є свідченням зниження кровотоку у маткових артеріях внаслідок підвищення їхньої резистентності току крові, що говорить про порушення матково-плацентарного кровообігу. Значення СДВ в артерії пуповини плодів КГ (3,4±0,14) відповідало нормальним параметрам для цього строку вагітності. Серед показників у І групі пацієнток, вагітність яких ускладнилась розвитком гіпотрофії плода, спостерігались відхилення.

Показники цієї групи перевищували контрольні (р <0,05) та норми взагалі. Це свідчить про виснаження компенсаторно-пристосовних механізмів і є ознакою порушення плодово-плацентарного кровообігу. У вагітних основної групи спостерігали підвищення ІР в матковій артерії (0,9±0,07), та зниження цього показника в судинах плода: в артерії пуповини до 2,1±0,1, в аорті плода до 0,56±0,02, у середній мозковій артерії до 0,42±0,04 (р< 0,05). Узагальнено оцінка порушень ФПК та МПК кровообігу за класифікацією М.В. Медведєва (1996) в обстежуваних групах виглядала наступним чином: зміни у вагітних з надлишковою кількістю важких металів в біосубстратах (група І) відповідали І ступеню тяжкості (порушення МПК зі збереженням ФПК) у 9 (18,7 %) пацієнток, ІІ ступеню (одночасне порушення МПК та ФПК, що не досягає критичних змін) - у 21 (43,8 %), ІІІ ступеню (декомпенсоване порушення МПК та ФПК) - у 18 (37,5 %). Артеріальний кровообіг плода в цьому випадку був різним. Нульовий діастолічний кровообіг в аорті плода був зареєстрований у 13 (72,4 %) вагітних, у наступних 5 (27,6 %) - діастолічний компонент виявлявся, однак значення індексу судинного опору достовірно перевищувало норму.

Отже, вивчення гормональної функції плаценти та стану гемодинаміки фетоплацентарної системи дозволило встановити плацентарну дисфункцію в усіх вагітних з надлишковою кількістю важких металів у біосубстратах. Порушення матково-плацентарного кровообігу спостерігалося в усіх вагітних цієї групи, які народили дітей з ознаками гіпотрофії різного ступеня, хоча декомпенсовані форми плацентарної недостатності встановлені тільки у 37,5 % вагітних. Виходячи з цього, можна вважати, що оцінка гормональної функції плаценти та стану гемодинаміки у фетоплацентарному комплексі не завжди повністю відображає стан плода. Навіть за компенсованих (І ступінь важкості) і субкомпенсованих (ІІ ступінь важкості) форм порушення ФПК та МПК спостерігали народження дітей з ознаками гіпотрофії. Оцінка стану плода, таким чином, має бути обов'язковим методом для кінцевого діагнозу і вироблення тактики ведення вагітності і пологів.

Показники фетометрії свідчать, що в групі І в третьому триместрі вагітності спостерігається порушення росту живота, за розмірів голівки і стегна, які відповідають строку вагітності. Підвищення співвідношення БПР/ДЖ свідчить про розвиток гіпотрофії плодів у вагітних І групи (табл. 4).

Таблиця 4

Фетометричні показники плода в обстежених вагітних (38-40 тижнів)

Показник фетометрії	Контрольна група (n = 50)	Група І (n = 48)	р
БПР (мм)	9,2±1,2	9,6±0,9	> 0,05
ДЖ (мм)	10,1±0,9	7,6±0,5	< 0,05
ДБК (мм)	7,8±1,1	7,4±1,2	> 0,05
БПР/ДЖ	0,91±0,05	1,3±0,08	< 0,05

У вагітних, що мали надлишковий рівень важких металів в біосубстратах (група І), виявлена чітка тенденція до зниження показників біофізичного профілю плода відносно КГ, що є свідченням погіршення стану плода під впливом цих металів. Таким чином, дослідження біофізичного профілю плода показало, що існує достовірна різниця за середнім сумарним показником БПП (за А. Vintzileos) в основній групі вагітних, які мали надлишковий рівень важких металів в біосубстратах (6,06±0,11 балів) на відміну від КГ вагітних з фізіологічним перебігом вагітності (11,22±0,16 балів), (р < 0,05).

Відповідно до даних таблиці 5, довжина тіла новонароджених основної І групи достовірно не відрізнялася від показників КГ. А от показники маси тіла мали різницю. Так, маса тіла новонароджених І групи була достовірно меншою, ніж у КГ. Це говорить про наявність СЗРП у дітей, що народилися у вагітних І групи, та свідчить про наявність у цих пацієнток хронічної ФПН. Розподіл новонароджених за формою СЗРП: асиметрична гіпотрофія, пов'язана з СЗРП, була зареєстрована у 45 (93,8 %) дітей І групи. У 1 новонародженої дитини спостерігалася змішана форма гіпотрофії, у 2 - симетрична. За ступенем гіпотрофії новонароджені розподілились наступним чином: переважно в 77,1 % спостерігався 1 ступінь гіпотрофії. ІІ ступінь гіпотрофії встановлено в 18,7 % випадків, ІІІ ступінь значно рідше - в 4,2 %.

У двох випадках розвитку гіпотрофії ІІІ ступеня відбулась антенатальна загибель плода. Серед дітей, що народилися з ознаками затримки росту і розвитку дистрес легкого ступеня встановлений у 15 (32,7 %), середнього ступеня - у 9 (19,6 %), тяжкого ступеня - у 5 (10,8 %). В 2 випадках (4,1 %) спостерігалася антенатальна загибель плода в строк 37-38 тижнів вагітності.

Таким чином, майже дві третини дітей, що народилися з ознаками СЗРП, страждали від дистресу. Таким чином, відхилення в стані плода та новонародженого у вагітних з надлишковою кількістю токсичних та дефіцитом есенціальних важких металів свідчать про негативний вплив такого співвідношення важких металів в організмі вагітних на стан фетоплацентарного комплексу.

Таблиця 5

Антропометричні показники новонароджених (M+m)

Показники	Клінічні групи
	Контрольна група (n=50)	І група (n=48)
Маса тіла	3467 ± 327,7	2650 ± 208,1*
Довжина тіла	52 ± 2,62	51 ± 1,92

Примітка. * - вірогідні відмінності порівняно з контрольною групою (р 0,05).

Розробка лікувально-профілактичних заходів щодо покращення стану ФПК, плода та новонародженого у вагітних із надлишковою кількістю важких металів в біосубстратах здійснювалася з урахуванням виявлених на попередніх етапах дослідження патогенетичних особливостей виникнення розладів ФПС у даного контингенту вагітних. Лікування було проведено 76 вагітним з надлишковою кількістю важких металів в біосубстратах. Із них 34 жінкам (група ІІ) проводилося лікування за загальноприйнятою методикою, 42 пацієнткам (група ІІІ) - за розробленою нами методикою із застосуванням препаратів Ентеросгель та Вітрум пренатал форте.

Усім вагітним, у яких була діагностована компенсована плацентарна недостатність на тлі підвищеного вмісту важких металів в крові (групи ІІ та групи ІІІ), починаючи від терміну 30-32 тижні призначали загальноприйняте лікування плацентарної дисфункції.

Основним напрямком дії таких лікувальних заходів було покращення гемоциркуляції у фетоплацентарному комплексі шляхом призначення препаратів з венотонічним, ангіопротекторним, реологічним, вазодилятантним та антигіпоксичним ефектами. З цією метою застосовували: вазоактивні препарати (інстенон, актовегін, компламін); токолітики (гініпрал), дезагреганти (трентал, курантил); засоби, що покращують метаболізм (глюкоза, кокарбоксилаза, вітаміни С, Є); оксигенотерапію. Дози та режим введення препаратів добиралися індивідуально в залежності від ступеню тяжкості плацентарної дисфункції. У вагітних групи ІІІ додатково застосовували поліорганосілоксановий адсорбент - гідрогель поліметілсилоксану Ентеросгель, розроблений Інститутом фізичної хімії АН України. Ентеросгель призначали всередину 3 рази на день в проміжок між їжею і медикаментами (за 1,5-2 години до і не раніше ніж через 2 години після їжі або прийому ліків). Перед вживанням столову ложку препарату (15 г) ретельно розмішували в 30 мл води до отримання однорідної суспензії. Добова доза ентеросгелю становила 45 мг. За великих концентрацій важких металів в крові разову дозу підвищували до 30 мг, добову - до 90 мг. Курс лікування становив не менше 30 днів під контролем рівня важких металів в венозній крові вагітних. Зважаючи на встановлений нами дефіцит цинку і міді у вагітних з надлишковою кількістю ксенобіотичних металів, а також на відомі антагоністичні відносини між токсичними і есенціальними металами, вплив дефіциту останніх на метаболічні, енергетичні та інші процеси в організмі, комплекс лікування доповнювали препаратом Вітрум пренатал форте, до складу якого входять вітаміни та мікроелементи, зокрема мідь та цинк. У ході розробки патогенетично обґрунтованого методу лікування дисфункції плаценти на тлі надлишкового рівня токсичних важких металів в організмі вагітних та оцінки його клінічної ефективності ми аналізували вміст металів в біосубстратах вагітних і новонароджених обох груп, перебіг вагітності й пологів, а також стан фетоплацентарного комплексу, плода і новонародженого.

Дослідження вмісту важких металів у біосубстратах вагітних до і після лікування дозволило встановити, що вже в термін вагітності 30-32 тижні у жінок групи ІІ і групи ІІІ спостерігалося підвищення рівня в крові свинцю, хрому, нікелю, та незначне зниження цинку та міді відносно цих параметрів у крові вагітних контрольної групи в термін 38-40 тижнів. Починаючи з цього терміну (30-32 тижні) пацієнтки отримували лікування (табл. 6).

Таблиця 6

Вміст металів у крові вагітних в процесі лікування (мкг/мл)

Термін вагітності (тижд.)	Групи вагітних	М е т а л и
		Pb	Cd	Сr	Ni	Zn	Cu
30-32	Група ІІ (n=34)	0,48± 0,02	0,027± 0,02	0,39± 0,05	0,62± 0,03	7,19± 0,36	1,71± 0,2
	Група ІІІ (n=42)	0,50± 0,03	0,025± 0,02	0,39± 0,06	0,60± 0,02	7,21± 0,35	1,80± 0,3
34-36	Група ІІ (n=34)	0,69± 0,04	0,027± 0,02	0,47± 0,07	0,72± 0,05	6,22± 0,38	1,47± 0,08
	Група ІІІ (n=42)	0,42± 0,05**	0,024± 0,01	0,39± 0,06**	0,45± 0,04**	7,86± 0,42**	1,69± 0,09
38-40	Контр. група (n=50)	0,31± 0,02	0,023± 0,02	0,18± 0,94	0,39± 0,01	7,58± 0,49	1,82± 0,16
	Група І (n=48)	0,92± 0,11*	0,025± 0,02	0,66± 0,08*	0,97± 0,04*	5,42± 0,37*	1,0± 0,14*
	Група ІІ (n=34)	0,78± 0,08***	0,023± 0,01	0,62± 0,08***	0,82± 0,08***	5,69± 0,28***	1,36± 0,07***
	Група ІІІ (n=42)	0,38± 0,02**	0,019± 0,01	0,18± 0,03**	0,38± 0,03**	7,84± 0,39**	1,85± 0,12**

Примітки:* - вірогідні відмінності між І та контрольною групою (р 0,05); ** - вірогідні відмінності між ІІ та ІІІ групами (р 0,05); *** - вірогідні відмінності між ІІ та контрольною групою (р 0,05).

У термін 34-36 тижнів спостерігали достовірну різницю в концентрації важких металів у крові вагітних. У досліджених групи ІІІ, що отримували протягом місяця препарати Ентеросгель та Вітрум пренатал форте, рівень свинцю, нікелю і хрому знизився, а цинку і міді підвищився по відношенню до пацієнток групи ІІ. У термін вагітності 38-40 тижнів у жінок групи ІІ спостерігається достовірне підвищення абіотичних важких металів і зниження есенціальних відносно КГ в ті самі терміни. У групі ІІІ, де вагітні отримували розроблений метод лікування, рівні важких металів достовірно не відрізняються від КГ. Дослідження рівня важких металів у плацентах жінок групи ІІ і групи ІІІ дозволило встановити, що у вагітних, які отримували розроблений метод лікування, концентрація свинцю, хрому, нікелю, цинку і міді достовірно не відрізнялася від такої в КГ. В той час як в групі ІІ рівень абіотичних важких металів достовірно підвищений, а есенціальних - знижений відносно КГ (табл. 7).

Таблиця 7

Вміст важких металів у плаценті після лікування (мкг/г)

Термін вагітності (тижд.)	Групи вагітних	М е т а л и
		Pb	Cd	Сr	Ni	Zn	Cu
38-40	К. група (n=50)	0,29± 0,01	0,047± 0,005	0,14± 0,04	0,26± 0,01	8,12± 0,82	1,82± 0,19
	Група І (n=48)	0,67± 0,02*	0,049± 0,005	0,52± 0,06*	0,78± 0,06*	16,22± 1,7*	3,6± 0,9*
	Група ІІ (n=34)	0,27± 0,03***	0,052± 0,004	0,48± 0,05***	0,84± 0,06***	5,08± 0,42***	3,04± 0,1***
	Група ІІІ (n=42)	0,18± 0,02**	0,043± 0,003	0,15± 0,01**	0,37± 0,02**	8,92± 0,68**	2,1± 0,27**

Примітки: * - вірогідні відмінності між І та контрольною групою (р 0,05); ** - вірогідні відмінності між ІІ та ІІІ групами (р 0,05); *** - вірогідні відмінності між ІІ та контрольною групою (р 0,05).

Подібну картину спостерігали в пуповинній крові новонароджених (табл. 8).

Концентрація абіотичних важких металів у пуповинній крові новонароджених групи ІІ достовірно перевищувала таку в КГ. У новонароджених, матері яких отримували розроблений метод лікування, концентрація свинцю, хрому, нікелю, цинку і міді достовірно не відрізнялась від їхнього рівня в КГ. Таким чином, доповнення загальноприйнятого лікування плацентарної дисфункції з застосуванням «Ентеросгелю» з комплексом «Вітрум пренатал форте» у вагітних з надлишковими рівнями важких металів в біосубстратах організму сприяло виведенню останніх протягом третього триместру вагітності. Це дозволяє розглядати запропоновані препарати як ефективний біологічний метод профілактики шкідливого впливу важких металів на фетоплацентарний комплекс.

Таблиця 8

Вміст металів у пуповинній крові новонароджених (мкг/мл)

Строк вагітності (тижд.)	Групи вагітних	М е т а л и
		Pb	Cd	Сr	Ni	Zn	Cu
38-40	К. група (n=50)	0,32± 0,02	0,011± 0,01	0,16± 0,02	0,32± 0,02	6,37± 0,28	1,1± 0,10
	Група І (n=48)	1,00± 0,22*	0,012± 0,03	0,58± 0,04*	0,89 0,08*	3,14± 0,14*	0,36± 0,02*
	Група ІІ (n=34)	0,88± 0,31***	0,012± 0,04	0,47± 0,08***	0,87± 0,1***	4,29± 0,17***	0,78± 0,06***
	Група ІІІ (n=42)	0,24± 0,03**	0,011± 0,02	0,18± 0,05**	0,29± 0,09**	7,92± 0,44**	1,3± 0,11**

Примітки:

* - вірогідні відмінності між І та контрольною групою (р 0,05);

** - вірогідні відмінності між ІІ та ІІІ групами (р 0,05);

*** - вірогідні відмінності між ІІ та контрольною групою (р 0,05).

З метою вивчення впливу розробленого методу лікування надлишкової кількості важких металів у біосубстратах вагітних на функціональний стан ФПС провели дослідження гормональної функції ФПК, стану гемодинаміки та стану плода. Дослідження рівня гормонів у вагітних ІІ та ІІІ груп дозволило встановити, що ендокринна функція поступово погіршувалась у пацієнток ІІ групи. Так, у термін вагітності 30-32 тижні не спостерігали достовірної різниці в стані ендокринної функції ФПК, яка відповідала строку вагітності. У пацієнток ІІ групи в термін 38-40 тижнів вагітності встановлено достовірне зниження, порівняно з показниками ІІІ групи, рівня естріолу (85,2±7,4 нмоль/л відносно 113,3±9,8 нмоль/л, р < 0,05); плацентарного лактогену (204,2±10,5 нмоль/л відносно 298,3±10,8 нмоль/л, р < 0,05). Рівень кортизолу у вагітних ІІ групи був достовірно підвищеним, порівняно з показниками групи ІІІ - 749,5±15,6 нмоль/л відносно 657,3±12,9 нмоль/л (р < 0,05). Такі зміни є свідоцтвом недостатності та нестійкості ендокринної функції ФПК у вагітних ІІ групи, що є характерним для субкомпенсованої функції плаценти.

Вивчення стану гемодинаміки фетоплацентарної системи в обстежених вагітних проводили в різні строки вагітності, починаючи від 30-32 тижнів. Оцінюючи гемодинаміку в фетоплацентарному комплексі в термін 30-32 тижні вагітності, для дослідження обрали жінок з першими ознаками компенсованих порушень системи кровообігу матки, плаценти, плода. У подальшому, залежно від особливостей гемодинаміки індивідуально у кожної вагітної обстеження проводили через різні інтервали часу від тижня до місяця. Для підсумкової оцінки стану гемодинаміки в термін 37-38 тижнів (а в деяких випадках і раніше) встановлені різні ступені фетоплацентарної дисфункції в групах ІІ та ІІІ. Узагальнена оцінка порушень фетоплацентарного кровообігу та матково-плацентарного кровообігу за класифікацією М.В. Медведєва в обстежуваних групах виглядала так. Зміни у вагітних ІІ групи, що лікувалися загальноприйнятою методикою, відповідали І ступеню тяжкості (ізольоване порушення МПК або ФПК) у 19 (55,9 %) пацієнток, ІІ ступеню (одночасне порушення МПК та ФПК, що не досягає критичних змін) - у 12 (35,3 %), ІІІ ступеню (декомпенсоване порушення МПК та ФПК) - у 3 (8,8 %). У вагітних ІІІ групи, що лікувались за розробленою методикою, зміни у фетоплацентарному комплексі відповідали І ступеню тяжкості у 34 (80,9 %) пацієнток, ІІ ступеню - у 8 (19,1 %), ІІІ ступеню - не спостерігали, що підтверджує ефективність розробленого методу лікування.

Протягом лікування за період з 30 до 38-39 тижнів вагітності стан плода неодноразово контролювали методами фетометрії та оцінки БПП. Оцінка показників фетометрії, зокрема співвідношення БПР/ДЖ, дала змогу встановити, що у групі ІІ цей показник перевищує нормальний, що є свідченням відставання плодів цієї групи від нормативних показників даного терміну вагітності. У групі ІІІ показник БПР/ДЖ наближується до норми. Комплексна оцінка біофізичного профілю плода дала змогу встановити, що в ІІ групі у плодів достовірно нижчі загальні показники БПП порівняно з контрольною (7,29±0,30 балів відносно 11,22±0,16 балів, Р < 0,05) і з групою ІІІ (7,29±0,30балів відносно 10,19±0,51балів, р < 0,05), що свідчить про кращий стан плодів, матері яких отримували розроблене лікування.

За частотою розвитку гіпотрофії й її ступенем новонароджені розподілились так. У групі ІІ, де вагітні з надлишковою кількістю важких металів отримували загальноприйняте лікування, спостерігалась гіпотрофія у 44,1 % новонароджених, серед них у 8,8 % встановлена гіпотрофія ІІІ ступеня. У групі ІІІ, де вагітні отримували розроблене лікування, частота гіпотрофії спостерігалась в 2,3 рази рідше, що дає змогу констатувати ефективність застосування сорбентів і есенціальних мікроелементів у вагітних із надлишковою кількістю важких металів у біосубстратах.

Згідно отриманих нами даних, позитивний ефект залучення до традиційної методики лікування ентеросорбентів та комплексу вітамінів з есенціальними мікроелементами у разі навантаження токсичними важкими металами у вагітних спостерігався за застосування даного комплексу з 30 тижня вагітності за перших ознак плацентарної дисфункції. Згідно даних літератури негативний вплив важких металів може спостерігатись вже в ранніх термінах вагітності, а порушення гемодинаміки в плаценті також можуть починатись у першому триместрі. Виходячи з цього, вважаємо доцільним рекомендувати починати профілактику порушень стану плаценти і розвитку плода в екологічно забруднених зонах вже на етапі планування вагітності або в ранньому терміні. Вона має складатися з оздоровлення жінок за допомогою очищення організму ентеросорбентами (Ентеросгель) та застосування комплексу вітамінів з есенціальними мікроелементами (Вітрум пренатал форте). Активний захист плаценти і плода в екологічно несприятливих зонах сприятиме зниженню перинатальної захворюваності і смертності, нормальному розвитку потомства.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведене нове розв'язання наукової задачі, що виявляється у визначенні особливостей перебігу вагітності, пологів та оцінки стану ФПК у жінок, які мешкають у техногенно забруднених зонах і мають таке ускладнення вагітності, як затримка розвитку плода, а також удосконаленні методів лікування дисфункції плаценти та затримки розвитку плода.

Клініко-статистичний аналіз перебігу вагітності і пологів, стану плодів і новонароджених у жінок промислової зони Донецького регіону, які народили дітей з ознаками гіпотрофії плода, дозволив сформувати групу вагітних з діагностованим синдромом затримки розвитку плода невстановленого ґенезу, що мала підвищений вміст важких і токсичних металів в біосубстратах.

За дослідження вмісту важких металів у біосубстратах вагітних і новонароджених найбільш інформативними середовищами є венозна кров вагітної, плацента, пуповинна кров новонародженого, а найбільш інформативними ксенобіотичними важкими металами - свинець, кадмій, хром, нікель; неінформативним для Донецького регіону є ксенобіотичний метал ртуть.

У вагітних із надлишком ксенобіотичних та дефіцитом есенціальних металів у біосубстратах виявлено високу частоту ускладнень вагітності (загроза переривання вагітності більша в 3,5 рази, анемія вагітних - в 4,5 рази; загроза переривання вагітності з анемією - в 2,5 рази частіше, ніж у контрольній групі) і пологів (дистрес плода у 63,8 % випадків, кесарів розтин в 25,0 %, дефект плацентарної тканини в 22, 2 %), характер яких визначається кількістю важких металів у біосубстратах вагітних і новонароджених.

У біосубстратах вагітних, які мешкають в промислових зонах та їхніх новонароджених за затримки розвитку плода достовірно (р < 0,05) збільшена кількість ксенобіотичних та зменшена кількість есенціальних важких металів, що дає змогу признати у патогенезі затримки розвитку плода роль плацентарної дисфункції, спричиненої впливом цих металів. Кадмій накопичується переважно в плаценті, що негативно впливає на її функцію, до плода потрапляє в меншій кількості, ніж інші досліджені метали.

У вагітних з надлишковою кількістю токсичних та дефіцитом есенціальних важких металів переважає нестійкий тип адаптаційних гормональних реакцій та виснаження адаптаційних можливостей фетоплацентарної системи. При вивченні стану фетоплацентарного кровообігу методом ехографічного дослідження встановлено розвиток різних форм плацентарної дисфункції у жінок, вагітність яких ускладнювалась синдромом затримки розвитку плода. Тому ці вагітні утворюють групу ризику щодо виникнення плацентарної дисфункції й затримки розвитку плода.

Дослідження стану плодів у вагітних з надлишковою кількістю токсичних та дефіцитом есенціальних важких металів встановило достовірну різницю 5,1 балів за А. Vintzileos. (р 0,05) за середнім сумарним показником біофізичного профілю плода від показників контрольної групи. Маса тіла новонароджених основної групи була достовірно меншою на 23,6 % (р 0,05).

Зважаючи на високий ризик виникнення плацентарної дисфункції та затримки розвитку плода у вагітних, які мешкають в техногенно забруднених зонах, необхідно доповнити їх обстеження оцінкою вмісту важких металів у венозній крові. Виявлення відхилення від норми вмісту важких металів вимагає ранньої постановки на диспансерний облік, ретельного спостереження та проведення доплерометричного дослідження стану фетоплацентарного кровообігу, дослідження гормональної функції фетоплацентарної системи, біофізичного профілю плода.

Розроблений метод лікування з використанням ентеросорбенту Ентеросгель та препарату Вітрум пренатал форте з вітамінами і есенціальними мікроелементами в комплексній терапії шляхом покращення стану фетоплацентарної системи у вагітних із групи високого ризику сприяє зниженню рівня токсичних та підвищенню рівня есенціальних важких металів, що дало змогу знизити частоту виникнення синдрому затримки розвитку плода у 1,9 рази, частоту розвитку порушень плацентарної функції на 22,5 %, дистресу плода на 15,0 %. У вагітних, які отримували запропонований лікувальний комплекс, було відсутнє гостре порушення функції плаценти.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Осадчук С. В. Вплив важких металів на формування гестаційних ускладнень / Осадчук С. В., Щуревская О. Д. // Здоровье женщины. - 2010. - № 8 (54). - С. 90-94. (Дисертант провів огляд літератури, аналіз мед. документ., стат. оцінку отриманих результатів та сформулював висновки).

2. Венцківський Б. М. Вміст важких металів в біологічних субстратах системи «мати - плацента - плід за синдрому затримки розвитку плода / Венцківський Б. М., Осадчук С. В. // Ліки України плюс. - 2010. - № 3 (12). - С. 38-41. (Дисертант здійснив підбір біосубстр...