Наукове обґрунтування шляхів та методів профілактики основних стоматологічних захворювань у дітей в регіонах з різним рівнем забруднення довкілля

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВґЯ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені О. О. БОГОМОЛЬЦЯ

УДК 616.314-002-037-08-039.71-053.2

НАУКОВЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ШЛЯХІВ ТА МЕТОДІВ ПРОФІЛАКТИКИ ОСНОВНИХ СТОМАТОЛОГІЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ У ДІТЕЙ В РЕГІОНАХ З РІЗНИМ РІВНЕМ ЗАБРУДНЕННЯ ДОВКІЛЛЯ

14.01.22 - Стоматологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора медичних наук

ОСТАПКО Олена Іванівна

Київ 2011

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному медичному університеті імені О. О. Богомольця (м. Київ) МОЗ України

Науковий консультант доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Хоменко Лариса Олександрівна, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця (м. Київ) МОЗ України, кафедра дитячої терапевтичної стоматології та профілактики стоматологічних захворювань, завідувач

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Смоляр Ніна Іванівна, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького МОЗ України, кафедра стоматології дитячого віку, завідувач

доктор медичних наук, професор Каськова Людмила Федорівна, ВДНЗУ “Українська медична стоматологічна академія” (м. Полтава), МОЗ України, кафедра дитячої терапевтичної стоматології з профілактикою стоматологічних захворювань, завідувач

доктор медичних наук, професор Омельчук Сергій Тихонович, Національний медичний університет імені О.О.Богомольця (м. Київ) МОЗ України, кафедра гігієни харчування, завідувач

Захист відбудеться “ 21 ” квітня 2011 р. о 13.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.003.05 при Національному медичному університеті імені О. О. Богомольця за адресою: 03057, м. Київ-57, вул. Зоологічна, 1.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного медичного університету імені О. О. Богомольця (03057, м. Київ-57, вул. Зоологічна, 1).

Автореферат розісланий “ 18 ” березня 2011 р.

В.о. ученого секретаря

спеціалізованої вченої ради,

професор Л. М. Яковенко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сучасна наука набула достатньої кількості переконливих фактів, що вказують на негативний вплив несприятливих чинників довкілля на здоров'я дитячого населення (Вельтищев Ю.Е, 1998; Середюк А.М., 2001; Бердник О.В., 2003; Гребняк Н.П., 2003; Кундієв Ю.І., Трахтенберг І.М., 2007). Дослідження, проведені в різних країнах, свідчать про те, що в умовах забрудненого навколишнього середовища зростає загальна захворюваність, підвищується кількість дітей з хронічною патологією, морфо-функціональними відхиленнями, зменшується кількість здорових дітей (Мойсеєнко Р.О., 2003; Хунов Ю.А., 2003; Клименко З.Р., 2004). Це виводить проблему попередження негативного впливу забруднення довкілля на здоров'я дитячого населення країни у ранг першочергових. Підкреслюється необхідність переорієнтації державної служби охорони здоров'я на запобігання захворювань, зниження ризиків, пов'язаних із забрудненням та шкідливим впливом довкілля (Москаленко В.Ф. і співав., 2004).

Питання антропогенного забруднення навколишнього природного середовища є надзвичайно актуальними для України, оскільки на сьогодні в Україні існує складна екологічна ситуація: кількість забруднень, що припадає на 1 кв. км площі в 6,5 разів більше, ніж у США та в 3,2 рази більше, ніж в Європейському економічному союзі. Близько 15 % території України з населенням більше, як 10 млн осіб знаходиться в критичному екологічному стані, а 2 % цих територій визнані зоною екологічного лиха (Сердюк А.М. і співав., 2001). За обсягами промислових викидів Україна посідає на сьогодні одне з перших місць у світі - 25 млрд тонн, з яких 5 млрд тонн - це особливо небезпечні відходи. (Кундієв Ю.І., 2007). На кожного жителя України припадає 300 кг шкідливих техногенних речовин, у тому числі і важких металів, що здатні утворювати високотоксичні металоорганічні сполуки. Несприятливого впливу атмосферних забруднень зазнає в Україні близько 17 млн. чоловік або 34 % від загальної кількості населення країни; 11 млн (28 %) живуть в умовах небезпечного для здоров'я рівня забруднення повітряного середовища (Барановський В.А., 2000; Качинський А.В., 2001). Суттєвий внесок у погіршенні екологічної ситуації в Україні робить забруднення довкілля іонізуючим випромінюванням внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

Особливо чутливими до дії екопатогенних факторів є діти, що обумовлено віковою незрілістю захисних та адаптаційних механізмів, систем детоксикації та екскреції. Дослідження кореляції стану дитячого здоров'я з екологічною ситуацією засвідчують, що стан здоров'я дітей можна розглядати як найголовніший індикатор стану довкілля. З'ясовано, що загальна захворюваність дітей у забруднених регіонах у 1,5-5,3 рази вища, ніж у відносно чистих (Волосовець О.П., 2003; Антипкін Ю.Г. і співав., 2004). З урахуванням наявних соціально-економічних умов в зонах екологічної напруги в найближчі 5-10 років можна очікувати збереження негативних тенденцій формування дитячого здоров'я за рахунок зростання захворювань органів травлення, кістково-м'язової системи, крові та кровотворних органів, нервової системи та органів чуття, психічних розладів, алергічних захворювань (Бердник О.В., 2003; Мойсеєнко Р.О., 2004; Москаленко В.Ф. і співав., 2006).

Стоматологічне здоров'я дитини є невід'ємною частиною її загального здоров'я. Його формування перебуває під впливом тих самих чинників, що і формування соматичного здоров'я. Несприятливий вплив шкідливих чинників довкілля зумовлює неповноцінність структури твердих тканин зубів ще в період їхнього розвитку, сприяє збільшенню частоти карієсу і захворювань тканин пародонта, некаріозних уражень зубів. Зокрема розповсюдженість карієсу у дітей, які мешкають на забруднених територіях, у різних вікових групах становить 33,8-96,7 %, а у деяких регіонах сягає 100 % при інтенсивності ураження від 4,57 до 7,24 зуба. Розповсюдженість гіпоплазії емалі та флюорозу постійних зубів знаходиться у межах 6,47-62,2 %, захворювань тканин пародонта - у 14,3-77,2 % дітей, зубо-щелепних аномалій - від 47,5 до 59,9 % (Казакова Р.В., 1996; Крупник Н.М., 1996; Дичко Є.Н. і співав., 2002; Безвушко Е.В., 2004; Чижевський І.В., 2004; Хоменко Л.О. і спіав., 2004; Ковач І.В., 2006).

Стосовно впливу чинників довкілля на стоматологічний статус дітей на сьогодні переважають дослідження, пов'язані з вивченням впливу на стоматологічну захворюваність вмісту фтору у питній воді та підвищеного радіаційного фону (Смоляр Н.І., Пришко З.Р., 1993; Деньга О.В., 2000; Каськова Л.Ф. і співав., 2000; Першин С.В., 2000; Хоменко Л.О., Шаповалова Г.І., 2001). Однак екогеохімічна система є багатокомпонентною, при цьому концентрація одних токсичних елементів підсилює або послаблює дію інших (Трахтенберг И.М., 2000; Бардов В.Г. і співав., 2003; Кундієв Ю.І. і співав., 2004; Отмельчук С.Т., 2006). Це визначає складність вивчення проблеми впливу різноманітних чинників довкілля на стоматологічну захворюваність.

Отже, подальше комплексне вивчення стоматологічного здоров'я дітей, які постійно мешкають в регіонах з різним сумарним рівнем забруднення довкілля, проведення порівняльного аналізу біохімічних, морфологічних та імунологічних показників для визначення ступеню їхніх змін в організмі, з'ясування причинно-наслідкових зв'язків виникнення та розвитку захворювань порожнини рота у дітей з огляду на екологічний фон окремого регіону з метою наукового обґрунтування шляхів та методів профілактики основних стоматологічних захворювань можна розглядати як важливу науково-практичну проблему, яка і визначає актуальність даного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано згідно з планом науково-дослідних робіт кафедри дитячої терапевтичної стоматології та профілактики стоматологічних захворювань Національного медичного університету імені О.О. Богомольця “Профілактика карієсу зубів у дітей різного віку в залежності від наявності чинників ризику” (Державна реєстрація № 0107U002892), а також є фрагментом науково-дослідних робіт ДУ “Інститут стоматології” НАМН України (м. Одеса) “Вивчення епідеміології основних стоматологічних захворювань у дітей у взаємозв'язку з біогеохімічними факторами оточуючого середовища” (Державна реєстрація № 0101U 001324).

Мета дослідження - наукове обґрунтування шляхів і методів покращення та збереження стоматологічного здоров'я дітей, які мешкають в умовах різного рівня сумарного забруднення довкілля, шляхом вивчення ролі природних та антропогенних чинників у розвитку основних стоматологічних захворювань, вдосконалення методології створення регіонально спрямованих профілактичних програм та розробки диференційованих схем профілактики.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:

1. Вивчити стоматологічний статус та оцінити рівень стоматологічного здоров'я дітей, які постійно мешкають в регіонах з різним рівнем сумарного забруднення навколишнього природного середовища.

2. Проаналізувати природні та антропогенні чинники довкілля в мегаполісі, регіоні інтенсивного промислового виробництва, інтенсивного сільськогосподарського виробництва, в екологічно сприятливому регіоні, визначити їхній можливий вплив на рівень стоматологічного здоров'я дітей.

3. Дослідити хімічний склад емалі постійних зубів у дітей в різних за екологічною ситуацією регіонах України та проаналізувати кореляційний зв'язок між вмістом окремих макро- та мікроелементів в емалі та об'єктах довкілля.

4. Визначити вміст іонів важких металів в ротовій рідині дітей, які постійно мешкають в умовах різного рівня сумарного забруднення довкілля, та оцінити його вплив на рівень стоматологічного здоров'я.

5. Дослідити стан секреторного імунітету порожнини рота у дітей в різних за екологічною ситуацією регіонах України та його взаємозв'язок з рівнем стоматологічного здоров'я.

6. Оцінити ступінь структурних та функціональних змін у тканинах ясен дітей, які постійно мешкають в регіонах з різним рівнем сумарного забруднення довкілля.

7. Провести математично-статистичний аналіз причинно-наслідкових зв'язків впливу природних та антропогенних факторів на виникнення основних стоматологічних захворювань у дітей.

8. Науково обґрунтувати методологію створення регіонально спрямованих програм профілактики, що враховують вплив чинників довкілля, а також диференційовані підходи до профілактики основних стоматологічних захворювань, оцінити їхню ефективність у дітей в різних за екологічною ситуацією регіонах.

Об'єкт дослідження - тверді тканини постійних зубів, тканини пародонта, ротова рідина дітей віком 6, 12 та 15 років, які постійно мешкають в різних за екологічною ситуацією регіонах України.

Предмет дослідження - клініко-лабораторне обґрунтування диференційованих підходів до профілактики основних стоматологічних захворювань у дітей, які постійно мешкають в умовах різного рівня сумарного забруднення довкілля. зуб діти ротовий емаль

Методи дослідження: при клінічному обстеженні вивчалась розповсюдженість (%) та інтенсивність (за індексами КПВ, КпПпВ) карієсу постійних зубів; розповсюдженість (%) та інтенсивність ураження тканин пародонта (за індексами СРІ, РМА); розповсюдженість (%) та ступінь тяжкості (за І. Міллером) флюорозу; гігієнічний стан порожнини рота оцінювався за індексом Green-Vermillion (1964) та за розробленим нами спрощеним індексом гігієни апроксимальних поверхонь (СІГАП) (Деклараційний патент України на корисну модель № 26569 від 25.09.2007 р.). Стоматологічне обстеження дітей проводили за методикою та відповідно до рекомендацій ВООЗ (1998). Рівень стоматологічного здоров'я дітей різного віку визначали за методикою П.А. Леуса і співав. (1991).

Хімічний склад емалі (вміст 17 макро- та мікроелементів) постійних зубів досліджувався методом рентгеноспектрального фотоемісійного аналізу.

Вміст іонів важких металів в ротовій рідині (9 хімічних елементів) вивчався за допомогою атомно-абсорбційного методу. Вміст неорганічного кальцію, магнію та фосфору в змішаній слині визначався за допомогою біохімічних методів дослідження.

Вивчення концентрації в ротовій рідині імуноглобулінів основних класів, лізоциму та групових антигенів слини проводився за допомогою імунологічних та імуногенетичних методів дослідження.

Структурні зміни епітелію ясен та активність ферментів тканинного дихання у тканинах пародонта дітей вивчався за допомогою морфологічних та гістохімічних методів.

Статистичні та математичні методи дослідження було використано для визначення причинно-наслідкових взаємозв'язків впливу природних та антропогенних факторів довкілля на рівень стоматологічного здоров'я дітей.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведено порівняльну оцінку стоматологічного статусу та оцінено рівень стоматологічного здоров'я дітей, які постійно мешкають в різних за екологічною ситуацією регіонах України. Доведено вплив багатофакторного забруднення довкілля на стан твердих тканин зубів і пародонта та їхню вікову динаміку. Встановлено прямий кореляційний зв'язок між рівнем сумарного забруднення довкілля та рівнем стоматологічного здоров'я дітей.

Вперше проведено порівняльний аналіз хімічного складу емалі постійних зубів у дітей з різних за екологічною ситуацією регіонів України. Встановлено, що визначальним чином на хімічний склад емалі, а відтак на її карієсрезистентність, впливають геохімічні особливості місцевості, насамперед вміст хімічних елементів в ґрунтах і питній воді регіонів постійного мешкання дітей. Високий рівень сумарного забруднення довкілля супроводжується накопиченням в емалі постійних зубів свинцю та інших мікроелементів техногенного походження, що здатні змінювати її карієсрезистентність.

Досліджено концентрацію в ротовій рідині іонів важких металів, кальцію, магнію, фосфору та встановлено її зв'язок з вмістом зазначених елементів в об'єктах довкілля, а також з рівнем стоматологічного здоров'я дітей. Встановлено, що підвищення рівня антропогенного забруднення довкілля супроводжується зростанням концентрації свинцю в ротовій рідині, змінами вмісту есенціальних мікроелементів та зниженням рівня стоматологічного здоров'я.

Вперше в порівняльному аспекті проведено вивчення структурно-метаболічних особливостей тканин ясен у дітей, які постійно мешкають в умовах дуже високого рівня сумарного забруднення довкілля та у відносно екологічно сприятливому регіоні. Морфологічне дослідження підтвердило майже 100 % ураженість тканин пародонта у дітей в регіоні дуже високого рівня сумарного забруднення довкілля, що проявляється наявністю донозологічних морфологічних змін і тканинної гіпоксії у епітелії ясен, що передують розвитку клінічно окреслених проявів хронічного катарального гінгівіту.

Вивчено стан секреторного імунітету порожнини рота у дітей із регіонів з різним рівнем сумарного забруднення довкілля та його вплив на формування рівня стоматологічного здоров'я. Виявлено підвищення концентрації секреторного імуноглобуліну А та зниження вмісту неспецифічних факторів захисту в ротовій рідині дітей, які постійно мешкають в умовах дуже високого рівня сумарного забруднення довкілля, що може свідчити про розвиток процесів дезадаптації та формування недостатності системи місцевого захисту порожнини рота.

Вперше за допомогою математико-статистичних методів проаналізовано причинно-наслідкові закономірності впливу природних та антропогенних факторів на виникнення і розвиток карієсу постійних зубів та запальних змін у тканинах пародонта дітей, які постійно мешкають в різних за екологічною ситуацією регіонах України. На підставі багатофакторного кореляційно-регресійного аналізу розроблено математичні моделі можливих змін інтенсивності основних стоматологічних захворювань у дітей в різних за екологічною ситуацією регіонах.

За результатами клініко-лабораторного та математико-статистичного аналізу обґрунтовано диференційовані підходи до профілактики основних стоматологічних захворювань у дітей залежно від екологічних умов їхнього мешкання. Розроблено спосіб диференційованої профілактики карієсу постійних зубів у дітей в умовах низького вмісту фтору в питній воді (Деклараційний патент України на корисну модель № 28323 від 10.12.2007 р.) та профілактики хронічного катарального гінгівіту у дітей в екологічно несприятливих умовах (Деклараційні патенти України на корисну модель № 27390 від 25.10.2007 р. та № 49866 від 11.05.2010 р.). Науково обгрунтовано методологію створення регіональних програм профілактики стоматологічних захворювань у дітей, що враховує вплив чинників довкілля та динаміку їхніх змін у виникненні та розвитку основних стоматологічних захворювань в регіонах, які відрізняються геохімічними особливостями та рівнем сумарного забруднення довкілля.

Практичне значення одержаних результатів. Створено базу даних про стоматологічну захворюваність дітей, які постійно мешкають в різних за екологічною ситуацією регіонах України, що придатна для подальшого моніторингу стоматологічного статусу дітей та оцінки якості стоматологічної допомоги, для планування регіональних програм профілактики основних стоматологічних захворювань.

Отримані дані стосовно хімічного складу емалі постійних зубів та ротової рідини дітей можуть бути використані для діагностики та прогнозування стоматологічних захворювань, для вибору тактики та оцінки ефективності профілактичних заходів, для об'єктивізації впливу навколишнього середовища на стан здоров'я дітей.

Розроблено диференційований комплекс профілактичних заходів для попередження розвитку карієсу постійних зубів у дітей в місцевостях зі зниженим вмістом фтору у питній воді, що враховує рівень дефіциту фтору у довкіллі. При дефіциті фтору у питній воді понад 50 % рекомендується призначення усередину лікарських засобів, що містять фтор, кальцій, фосфор та вітаміни. Якщо дефіцит фтору в питній воді не перевищує 50 %, то усередину з профілактичною метою призначають тільки препарати кальцію та вітаміни.

Запропоновано два способи профілактики хронічного катарального гінгівіту у дітей, які мешкають в екологічно несприятливих умовах. Перший передбачає прийом сорбентів з метою зв'язування та виведення солей важких металів та реактивних метаболітів з організму дитини, а також призначення впродовж одного місяця вітамінно-мінерального комплексу з янтарною кислотою, що здатна зменшувати рівень тканинної гіпоксії в організмі, в тому числі у тканинах пародонта. Другий грунтується на принципах комплексної регуляційної енерготропної терапії порушень внутрішньоклітинного метаболізму та тканинної гіпоксії, яка є одним з провідних патогенетичних чинників розвитку хронічного катарального гінгівіту у дітей в екологічно несприятливих умовах. Він передбачає призначення антигомотоксичних препаратів метаболічного спрямування за відповідними схемами.

Розроблені профілактично-лікувальні комплекси, спрямовані на попередження розвитку основних стоматологічних захворювань у дітей, які мешкають в різних за екологічною ситуацією регіонах України, відрізняються безпечністю, доступністю, економічною доцільністю і можуть бути використані в стоматологічних установах різних рівнів.

За допомогою розроблених математичних моделей можна прогнозувати зміни інтенсивності карієсу постійних зубів та хронічного катарального гінгівіту у дітей залежно від змін хімічного складу емалі та ротової рідини, зумовлених особливостями екологічної ситуації в конкретному регіоні.

Вдосконалено методологію створення регіональних програм профілактики стоматологічних захворювань у дітей, в основу якої покладено еколого-гігієнічний моніторинг стану довкілля та моніторинг змін стоматологічного статусу дитячого населення відповідного регіону, аналіз причинно-наслідкових зв'язків впливу довкілля на формування стоматологічного здоров'я та прийняття відповідних управлінських рішень.

Основні наукові та практичні положення дисертаційної роботи запроваджені в навчальний процес кафедри дитячої терапевтичної стоматології та профілактики стоматологічних захворювань Національного медичного університету імені О.О.Богомольця, кафедри стоматології дитячого віку Донецького національного медичного університету імені М. Горького, кафедри стоматології дитячого віку Дніпропетровської державної медичної академії. Диференційований спосіб профілактики карієсу постійних зубів у дітей в місцевостях зі зниженим вмістом фтору в питній воді апробовано і запроваджено в практичну діяльність Стоматологічного медичного центру Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, обласної та міської стоматологічних поліклінік м. Хмельницького, дитячих стоматологічних поліклінік м. Житомира та м. Біла Церква Київської області, консультативно-лікувального центру Тернопільського державного медичного університету імені І.Я. Горбачевського. Способи профілактики хронічного катарального гінгівіту у дітей, які мешкають в екологічно несприятливих умовах, запроваджено в практичну діяльність стоматологічного медичного центру Національного медичного університету імені О.О.Богомольця, центральної районної дитячої поліклініки Деснянського району м. Києва, дитячої стоматологічної поліклініки Подільського району м. Києва, стоматологічної поліклініки Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, університетського стоматологічного центру Харківського національного медичного університету, міської стоматологічної поліклініки м. Донецька, комунальної дитячої стоматологічної поліклініки м. Тернополя.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним закінченим науковим дослідженням автора, виконаним при науковому консультуванні доктора медичних наук, професора, заслуженого діяча науки і техніки України Хоменко Лариси Олександрівни. Дисертантом особисто проведено патентно-інформаційний пошук і аналіз наукової літератури з обраної проблеми, сформульовано мету і завдання дослідження. Автор особисто проводила стоматологічне обстеження дітей у всіх досліджуваних регіонах, брала участь у проведенні лабораторних досліджень. Автором особисто розроблено диференційовані схеми профілактики карієсу постійних зубів та хронічного катарального гінгівіту і проаналізовано їхню ефективність. Виконано статистичну обробку та аналіз отриманих результатів, сформульовано висновки і практичні рекомендації.

Дослідження хімічного складу емалі постійних зубів проводось разом із к. техн. н. А.І. Сенкевичем, ст. н. с. відділу фізики поверхні твердого тіла Інституту металофізики імені Г.В.Курдюмова НАН України (директор - член-кореспондент НАН України, професор А.Р. Шпак). Вміст іонів важких металів в ротовій рідині досліджувався разом із співробітниками науково-виробничого об'єднання “Екомедсервіс” (м. Київ); концентрація неорганічного кальцію, фосфору та магнію в змішаній слині визначалась разом із к. мед. н. О.В. Задоріною, доцентом кафедри біоорганічної хімії Національного медичного університету імені О.О. Богомольця (зав. каф. - д. мед. н., проф. І.В. Ніженківська). Імунологічні дослідження стану секреторного імунітету порожнини рота проведено спільно із співробітниками лабораторії імунології (зав. - д. мед. н., проф. В.П.Чернишов) Інституту педіатрії, акушерства та гінекології НАМН України (директор - член-кор. НАМН України, проф. Ю.Г. Антипкін). Імуногенетичні дослідження вмісту групових антигенів в слині проведено спільно із співробітниками лабораторії судово-медичної імунології Головного бюро судово-медичної експертизи МОЗ України. Структурно-функціональний стан тканин пародонта у дітей досліджувався спільно із співробітниками лабораторії структурного і метаболічного аналізу (зав. - д. мед. н., проф. Н.А. Колєсова) Інституту проблем патології (директор - д. мед. н., проф. П.І. Середа) Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. Кореляційно-регресійний аналіз та моделювання впливу чинників довкілля на стоматологічне здоров'я дітей проводись під керівництвом д. фіз.-мат. н. А.М. Гупала, Інститут кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України. Консультації стосовно характеристики еколого-гігієнічного стану довкілля в досліджуваних регіонах отримувались на кафедрі пропедевтики гігієни, загальної та радіаційної гігієни (зав. каф. - член-кор. НАМН України, проф. В.Г. Бардов).

У друкованих матеріалах разом із співавторами участь дисертанта є визначальною, матеріали і висновки належать здобувачу.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень та основні положення дисертації доповідались та обговорювались на міжнародній науково-практичній конференції “Епідеміологія основних стоматологічних захворювань” (м. Івано-Франківськ, 2003); науково-практичній конференції кафедри терапевтичної стоматології КМАПО імені П.Л. Шупика (м. Київ, 2004); науково-практичній конференції з міжнародною участю “Від фундаментальних досліджень - до прогресу в медицині” (м. Харків, 2005); П науково-практичній конференції “Актуальні проблеми терапевтичної стоматології” (м. Київ, 2006); науково-практичній міжнародній конференції “Современные аспекты клинической пародонтологии” (м. Сімферополь, 2006); І Європейському стоматологічному конгресі ERO - АСУ (м. Київ, 2006); міжнародній науково-практичній конференції з нагоди Всесвітнього дня здоров'я “Інвестуючи в здоров'я, збудуємо більш безпечне майбутнє” (м. Київ, 2007); науково-практичній конференції “Актуальні проблеми клінічної пародонтології” (м. Київ, 2007); міжнародній науково-практичній конференції “Стоматологічне здоров'я - дітям України” (м. Київ, 2007); науково-практичній конференції з міжнародною участю “Стоматологія - вчора, сьогодні, завтра” (м. Харків, 2007), міжнародній науково-практичній конференції “Досягнення сучасної стоматології - дітям” (м. Київ, 2009); науково-практичній конференції “Актуальні питання стоматології сьогодення” (м. Тернопіль, 2010).

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 62 наукові праці, з яких 24 статті - у наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 32 - у збірниках матеріалів наукових конференцій, конгресів, з'їздів. Отримано 4 Деклараційні патенти України. Видано 2 методичних рекомендацій.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається із вступу, розділів, присвячених огляду літератури та характеристиці матеріалів і методів дослідження, семи розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 356 сторінок, основний текст роботи викладено на 281 сторінці. Робота ілюстрована 26 рисунками та 43 таблицями. Список літератури містить 579 джерел.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Матеріали і методи дослідження. В зв'язку з тим, що територія України суттєво відрізняється як за геохімічними, так і за екологічними показниками, для дослідження було обрано 4 регіони, які за існуючою градацією відносяться до територій: екологічної кризи (м. Маріуполь Донецької області), дуже високого рівня забруднення довкілля (м. Київ), помірного рівня забруднення (Херсонська область та м. Херсон) та низького рівня (м. Волочиськ Хмельницької області). Інтегральний показник техногенного навантаження на довкілля в досліджуваних регіонах достовірно відрізняється і становить у Донецькому регіоні 8,73, в той час як на Поділлі він у 2 рази нижчий і дорівнює 4,01 (Білявський Г.О. і співав., 2005).

Оцінка рівня антропогенного забруднення довкілля свідчить про те, що в місті Києві він є дуже високим, насамперед за рахунок високого рівня забруднення атмосферного повітря діоксидом азоту (перевищення ГДК в середньому в 11,5 разів), зваженими частками (в 2,0-28,3 рази), сірчаним ангідридом (5,6 рази), оксидом вуглецю та формальдегідом (4,28 рази) (В.Г.Бардов і співав., 2005). Питна вода в м. Києві характеризується відносно низьким рівнем загальної мінералізації (610,4 мг/л) та жорсткості (5,6 мг-екв/л), низьким вмістом фтору (в середньому 0,2 мг/л). Індекс забруднення поверхневих вод в районі м. Києва відповідає помірному рівню і дорівнює 6,0. В ґрунтах Київської області має місце підвищений вміст важких металів, насамперед свинцю та стронцію. Окрім того, дія хімічних забруднюючих чинників в м. Києві поєднується з дією фізичних, таких, як тривалий вплив малих доз радіації, електромагнітні поля, міський шум.

Місто Маріуполь Донецької області характеризується надзвичайно високим рівнем забруднення всіх об'єктів довкілля, що стало причиною віднесення його до зони екологічної кризи. Атмосферне повітря в м. Маріуполь Донецької області характеризується дуже високим рівнем забруднення. В ньому у кількостях, що перевищують ГДК, постійно знаходяться сполуки азоту (перевищення ГДК у 3 рази), сірки (у 2,5 рази), аміак (у 3 рази), формальдегід (у 2 рази), ароматичні вуглеводні, сажа та зважені частки (у 2 рази). Крім того, вміст фтористого водню в атмосферному повітрі перевищує ГДК майже у 3 рази. Індекс забруднення атмосфери (ІЗА) перевищує допустимий рівень (5,0) більше, ніж у 3 рази і дорівнює 16,7. Питна вода характеризується підвищеними показниками загальної мінералізації (3569,5 мг/л) та жорсткості (30,9 мг-екв/л), вміст в ній фтору є достовірно вищим (0,45-0,65 мг/л), ніж в м. Києві. Ґрунти Донецької області, особливо в районах прилеглих до великих індустріальних центрів, є дуже забрудненими важкими металами, які мають переважно техногенне походження. Характерним є підвищений вміст свинцю, заліза, нікелю, марганцю та хрому (Грищенко С.В. і співав., 2007).

Провідними чинниками антропогенного забруднення довкілля в Херсонській області є забруднення ґрунтів та поверхневих вод мінеральними добривами і отрутохімікатами внаслідок інтенсивного сільськогосподарського виробництва. Рівень сумарного забруднення поверхневих вод в Херсонській області є достовірно вищим, ніж в інших досліджуваних регіонах і становить 35,0 (норма 5,0). При цьому індекс забруднення атмосфери (ІЗА) незначно підвищений і дорівнює 5,67 при допустимому значенні 5,0. Ступінь загальної мінералізації (3768,2 мг/л) та жорсткості (33,8 мг-екв/л) поверхневих вод в Херсонській області значно підвищені, відносно вищим у питній воді є вміст фтору (0,35-0,5 мг/л).

Ступінь сумарного забруднення навколишнього природного середовища в м. Волочиськ Хмельницької області можна розцінити як низький, а екологічну ситуацію - як умовно сприятливу для проживання. Індекс забруднення атмосферного повітря не перевищує допустимого рівня (5,0). Поверхневі і підземні води Волинсько-Подільського басейну характеризуються відносно низьким ступенем загальної мінералізації (313,5 мг/л) та жорсткості (3,5 мг-екв/л), вміст фтору в них низький (0,15-0,2 мг/л). Сумарний рівень забруднення поверхневих вод (5,15) майже не відрізняється від допустимих величин (5,0).

Представлені в роботі дані отримано при обстеженні 1340 дітей віком 6, 12 та 15 років. Вибір зазначених вікових груп було підпорядковано вимогам ВООЗ, яка вважає їх ключовими для отримання достовірної характеристики стану твердих тканин постійних зубів та тканин пародонту.

Стоматологічне обстеження дітей. Вивчення та оцінка розповсюдженості і інтенсивності карієсу постійних зубів проводилися відповідно до рекомендацій ВООЗ (1998) і полягали у визначенні розповсюдженості карієсу постійних зубів (у %), інтенсивності карієсу постійних зубів за показниками КПВ зубів та КпПпВ поверхонь, приросту інтенсивності карієсу за показником КПВ зубів. Оцінка розповсюдженості та інтенсивності карієсу постійних зубів проводилась відповідно до критеріїв, рекомендованих ВООЗ.

Активність каріозного процесу оцінювалась відповідно до рекомендацій Т.Ф.Виноградової (1978). Аналізувалась структура показника КПВ окремо за кожним його компонентом: кількість каріозних зубів, пломбованих та видалених зубів в абсолютних цифрах та у відсотковому співвідношенні.

Оцінка стану тканин пародонта проводилась на підставі клінічних даних та показників пародонтальних індексів: папілярно-маргінально-альвеолярного індексу (РМА) в модифікації Parma (1960) та комунального пародонтального індексу СРІ, рекомендованого ВООЗ (1998). Визначення індексу СРІ проводилось в ділянці 6 індексних зубів (як це рекомендовано для осіб молодше 20 років). Оцінка розповсюдженості ураження тканин пародонта на рівні популяції в різних регіонах проводилась на підставі критеріїв, запропонованих ВООЗ для ключової вікової групи - 15-річних підлітків. Інтенсивність ураження тканин пародонта в різних регіонах оцінювалась відповідно до рекомендацій ВООЗ за середньою кількістю секстантів з кровоточивістю і зубним каменем на одного обстеженого (Кузьмина Е.М., 2001).

Гігієнічний стан порожнини рота оцінювався на підставі визначення індексу гігієни порожнини рота J.C. Green, J.R. Vermillion (OHI-S) (1964). Для оцінки гігієнічного стану міжзубних проміжків нами запропоновано спрощений індекс гігієни апроксимальних поверхонь - СІГАП (Деклараційний патент України на корисну модель № 26569 від 25.09.2007 р.).

Визначення рівня стоматологічного здоров'я проводилась за допомогою інтегрального показника стоматологічного рівня здоров'я (СРЗ) у відсотках (Леус П.А. і співав., 1991).

Хімічний склад емалі. Визначення 17 макро- та мікроелементів в емалі здійснювалось за допомогою методу рентгенівської фотоелектронної спектроскопії на апараті KRATOS ANALITYCAL 800 ХРS (Великобританія). Похибка досліджень не перевищувала 10 %. Всього досліджено 40 зразків емалі - по 10 з кожного регіону обстеження.

Вивчення вмісту важких металів в ротовій рідині. Дослідження вмісту іонів 9-ти важких металів (свинцю, цинку, міді, заліза, кадмію, нікелю, кобальту, марганцю, хрому) в ротовій рідині проведено у 80 дітей віком 12 і 15 років, які народилися і постійно мешкали в обраних нами для обстеження регіонах України. Визначення концентрації важких металів у ротовій рідині проводилось методом атомно-абсорбційної спектрофотометрії з електротермічною атомізацією на атомно-абсорбційному спектрофотометрі С-115-М-1 (ВО “Електронмаш” м. Суми, Україна). Чутливість визначення знаходилась в межах 0,001-0,002 мкг/мл.

Визначення концентрації кальцію в ротовій рідині проводилось по методу Каркашова і Вічева (1968) в модифікації В.К. Леонтьева і В.Б. Смирнової (1971). Неорганічний фосфор в ротовій рідині визначався за методом Больца та Льюка в модифікації В.Д. Конвай, В.К. Леонтьева, В.П. Бризгалової (1972).

Вивчення стану секреторного імунітету порожнини рота проводилось шляхом визначення вмісту в ротовій рідині SIgА, IgА, IgG, IgМ за методикою радіальної імунодифузії в гелі (Mancini G., Carbonara A.O., Heremans G.J., 1965) в модифікації Simmons з використанням антисироваток до SIgA, IgA, IgM, IgG російського виробництва і мікропланшетів фірми Hyland (США) та лізоциму за методикою Н.С. Мотавкіної і співав.(1979). Всього досліджено 160 зразків слини.

Наявність ізоантигенів АВН в слині визначалась за допомогою реакції абсорбції в кількісній модифікації з використанням ізосироваток і , гетероімунної сироватки анти-Н і стандартних відмитих еритроцитів груп крові О (І), А (П), В (Ш) у вигляді 1 % суспензії. Було досліджено 160 зразків слини.

Морфологічні та гістохімічні дослідження. Морфологічні дослідження проведено на біоптатах ясен 30 дітей віком 15 років, які постійно мешкають в умовах дуже високого рівня забруднення довкілля (м. Київ) та 10 дітей того ж віку, що народились і постійно мешкають в екологічно сприятливих умовах (низький рівень забруднення довкілля, м. Волочиськ Хмельницької області). Забір матеріалу проводився під час видалення зубів за ортодонтичними або медичними показаннями без шкоди для здоров'я за умови попередньої письмової згоди пацієнтів або їх батьків. Біоптати ясеневих міжзубних сосочків об'ємом 2-3 мм³ забирались під час операції видалення зуба під провідниковою анестезією. Для патоморфологічного дослідження біоптати фіксували у 10 % нейтральному формаліні, проводили через батарею спиртів висхідної концентрації, хлоформ і заливали у парафін. Серійні парафінові зрізи товщиною 7 мкм фарбували гематоксиліном і еозином та за ван Гізоном та досліджували у світловому мікроскопі при збільшенні до 1200 разів.

Гістохімічне вивчення енергетичного обміну епітелію ясен проведено на кріостатних зрізах (товщиною 10 мкм) свіжозаморожених у рідкому азоті біоптатів. Було досліджено активність комплексу ферментів:

а) для оцінки продукції енергії в циклі Кребса досліджувалась активність сукцинатдегідрогенази за Нахласом і співав.; малатдегідрогенази за Гесс, Скарпеллі та Пірс;

б) для визначення сумарної активності ферментів, в яких коферментом виступає НАД, досліджувалась активність НАД-Н дегідрогенази (НАД-Н ДГ), за Фарбером;

в) для оцінки гліколітичного шляху утворення енергії досліджувалась активність цитоплазматичної - гліцерофосфатдегідрогенази і лактатдегідрогенази за Гесс, Скарпеллі, Пірс;

г) дослідження енергозабезпечення процесів синтезу проводилось шляхом визначення активності глюкозо-6-фосфатдегідрогенази (Г-6-Ф ДГ) - одного з ключових ферментів пентозного циклу - за Гесс, Скрапеллі та Пірс; НАДФ-Н - як показника активності всієї НАДФ-Н- генеруючої системи дегідрогеназ - за Фарбером.

Оцінка результатів гістохімічного виявлення активності ферментів проведена за допомогою визначення гістохімічного показника (ГХП) активності ферментів з наступною статистичною обробкою отриманих результатів за загальноприйнятою методикою.

Математико-статистичні методи дослідження. Враховуючи те, що на формування рівнів основних стоматологічних захворювань у дітей одночасно впливають численні фактори навколишнього середовища, був використаний метод множинного кореляційно-регресійного аналізу. Всі розрахунки проводились на ПК Intel Pentium за допомогою спеціальних програм статистичного аналізу “Statistica 6,0” (Microsoft, 2003), “Statistica SPSS” (Microsoft,2006) та інші.

Дослідження проводились з дотриманням біоетичних норм (висновок комісії з питань біоетики НМУ імені О.О. Богомольця від 28.09.2005 р.).

Результати досліджень. Отримані дані щодо епідеміології основних стоматологічних захворювань свідчать про суттєві відмінності у розповсюдженості та інтенсивності уражень твердих тканин зубів та пародонту у дітей з різних за екологічною ситуацією регіонів України. Найвищі показники захворюваності на карієс зубів виявлено у дітей, які народилися і постійно мешкають у м. Києві. Розповсюдженість карієсу постійних зубів у 12-річних дітей становить 91,4 %, у 15- річних - 94,3 %, що згідно рекомендацій ВООЗ розцінюється як “висока”. Показник інтенсивності карієсу постійних зубів у 12-річних дітей м. Києва дорівнює 3,71±0,37 (“середній рівень”). За 3 роки він достовірно зростає в середньому на 2,47 і у 15-річних підлітків дорівнює вже 6,18±1,01 (р<0,01). Привертає увагу високий відсоток ускладненого карієсу (9,1 - 20,0 %).

Більш сприятливими виявилися показники захворюваності на карієс постійних зубів у дітей, які постійно мешкають в інших регіонах України, незважаючи на різний рівень техногенного та антропогенного забруднення довкілля в них. Так у дітей, які народилися і постійно мешкають у промислово розвиненому місті Маріуполь Донецької області, розповсюдженість карієсу постійних зубів у дітей 12 років становить 72,7 % (“середня”), у 15 років - 81,3 % (“висока”). Інтенсивність карієсу постійних зубів у 12-річних дітей м. Маріуполя становить 2,23±0,21 і є “низькою” за оцінювальною шкалою ВООЗ. У 15-річних підлітків показник інтенсивності карієсу зростає до 3,91±0,39. Карієс постійних зубів у дітей м. Маріуполя протікає переважно у компенсованій формі (73,9-84,6 %), кількість ускладненого карієсу є достовірно нижчою, ніж у дітей м. Києва (4,5-9,4 %, р<0,01).

При стоматологічному обстеженні дітей м. Маріуполя Донецької області діагностовано флюороз постійних зубів у всіх вікових групах. Найвищою виявилась розповсюдженість флюорозу у дітей 15 років - 28,1 %. Серед дітей 12 років вона була дещо нижчою - 22,7 %, найменшою розповсюдженість флюорозу виявилася у 6-річних дітей - 6,25 %.

Вивчення стану твердих тканин постійних зубів у дітей м. Херсона та декількох сільськогосподарських районів Херсонської області свідчить про те, що розповсюдженість карієсу постійних зубів у них є “середньою” (76,0-80,6 %). Інтенсивність карієсу постійних зубів у 12-річних дітей є “низькою” - 2,54±0,23, у дітей віком 15 років вона зростає до 3,53±0,29. У більшості дітей карієс постійних зубів протікає в компенсованій формі (78,9-71,6 %). Достовірно нижчою є розповсюдженість декомпенсованої форми карієсу постійних зубів - 2,0-8,4 % (р<0,05), показники ускладненого карієсу (1,7-3,0 %, р<0,01) та кількість видалених постійних зубів (0-0,6).

У результаті стоматологічного обстеження дітей м. Волочиськ Хмельницької області встановлено, що розповсюдженість карієсу постійних зубів у 12-15-річних дітей є “високою” і дорівнює 82,1 - 83,3 %, а його інтенсивність -“середньою” (2,75 - 4,96). Карієс у більшості обстежених дітей протікає переважно в компенсованій формі (85,7-53,3 %), проте розповсюдженість ускладненого карієсу, особливо серед дітей 15-річного віку є відносно високою і становить 12,1-23,3 %.

Таким чином, результати стоматологічного обстеження підтверджують наявність регіональних відмінностей у розповсюдженості, інтенсивності та особливостях клінічного перебігу карієсу постійних зубів у дітей. Отримані нами дані узгоджуються з даними інших авторів, які вказують на те, що в північних та західних регіонах України показники захворюваності на карієс зубів є вищими, ніж в південних та східних регіонах (Косенко К.М., 1994; Дєньга О.В. і співав., 2007). Автори зазвичай пов'язують цей факт з геохімічними особливостями територій, насамперед вмістом фтору у питній воді, ступенем загальної мінералізації та жорсткості поверхневих вод, вмістом в них кальцію, магнію, стронцію.

Іншими виявилися результати, отримані нами при обстеженні тканин пародонта у дітей, які мешкають в різних за екологічною ситуацією регіонах України. Результати стоматологічного обстеження свідчать про те, що найвища розповсюдженість та інтенсивність захворювань пародонта спостерігається серед дітей та підлітків м. Києва. Ознаки ураження тканин пародонта виявлені у 74,3 % дітей 12-річного віку та у 98 % підлітків 15-річного віку. У 14,3 % 15-річних підлітків м. Києва діагностовано локалізований та генералізований пародонтит початкового - І ступеня тяжкості. Відповідно до показників індексу СРІ кількість здорових секстантів у дітей 12 років - мешканців м. Києва - становить 2,88±0,21, кількість уражених секстантів - відповідно 3,12±0,23. Інтенсивність ураження тканин пародонта достовірно зростає у 15-річних підлітків м. Києва. Середня кількість здорових секстантів у них зменшується майже у 10 разів і становить лише 0,31±0,17 на одного обстеженого (р<0,01). Відповідно кількість уражених секстантів збільшується у 1,8 рази порівняно з 12-річними дітьми і становить 5,69±0,35 на одну дитину. Розповсюдженість зубного каменя у 15-річних дітей дорівнює 94,3 %.

У дітей м. Маріуполь Донецької області також виявлено високий рівень ураження тканин пародонта. Розповсюдженість хронічного катарального гінгівіту у 12-річних дітей становить 68,5 % і достовірно збільшується до 95,4 % у підлітків 15 років. Середнє значення індексу РМА дорівнює 30,8-33,4 %, що відповідає середньому ступеню тяжкості хронічного катарального гінгівіту. Результати вивчення індексу СРІ у 12-річних дітей м. Маріуполя Донецької області свідчать про надзвичайно низьку кількість здорових секстантів пародонта вже у цьому віці - лише 0,80±0,15 на одного обстеженого. Натомість кількість уражених секстантів у них дорівнює 5,20±0,65, що достовірно вище, ніж у дітей м. Києва (р<0,05). До 15-річного віку у підлітків м. Маріуполя Донецької області кількість здорових секстантів достовірно зменшується і дорівнює лише 0,54±0,19 на одного обстеженого (р<0,01), кількість уражених секстантів продовжує зростати - 5,46±0,37. Розповсюдженість зубного каменя до 15-річного віку достовірно зростає і становить 81,35 % (“високий” рівень). У 12,1 % дітей 15-річного віку діагностовано генералізований пародонтит.

У дітей і підлітків 12 та 15 років м. Херсон та Херсонської області виявлено помірний рівень ураження тканин пародонта. Розповсюдженість хронічного катарального гінгівіту у дітей 12 років становить 56,0 %, у 15 років - 68,3 %. Привертає увагу достовірно вища кількість здорових секстантів як серед 12-річних (2,1±0,15), так і серед 15-річних дітей (1,26±0,12) порівняно з дітьми, що проживають в регіонах з високим та дуже високим рівнями забруднення довкілля (р<0,01).

Найнижчими показники ураження тканин пародонта виявилися у дітей та підлітків м. Волочиськ Хмельницької області. Розповсюдженість хронічного катарального гінгівіту у 12-річних дітей становила 46,7 %, у 15-річних - 60,0 %, що достовірно нижче, ніж в інших досліджуваних регіонах (р<0,01). Кількість здорових секстантів пародонта виявилася найвищою як у 12-річних (2,98±0,16), так і у 15-річних дітей (2,04±0,13) екологічно сприятливого регіону (р<0,01).

Таким чином, результати наших досліджень дозволяють стверджувати, що стан тканин пародонта у дітей і підлітків значною мірою відображує рівень антропогенного забруднення довкілля. Найвищі показники розповсюдженості та інтенсивності захворювань пародонта виявлено в регіонах з високим і дуже високим рівнями забруднення довкілля, найнижчі - в регіоні з відносно низьким сумарним рівнем забруднення навколишнього середовища. Достовірні розбіжності у показниках розповсюдженості та інтенсивності хронічного катарального гінгівіту виявлено у 12-річних дітей. Отже, чітко простежується взаємозв'язок між інтенсивністю ураження тканин пародонта та сумарним рівнем забруднення довкілля в регіонах мешкання дітей.

Зважаючи на те, що провідним етіологічним чинником основних стоматологічних захворювань є мікрофлора зубного нальоту, нами досліджено гігієнічний стан порожнини рота у обстежених дітей. Слід зазначити, що достовірних відмінностей значення індексу Грін-Вермільона у дітей, які мешкають в регіонах з різним рівнем забруднення довкілля, не виявлено. У переважної більшості дітей рівень гігієни порожнини рота відповідав “задовільному”. В той же час привертає увагу висока розповсюдженість зубного каменя у 15-літніх підлітків, особливо у південному та південно-східному регіонах.

Оцінюючи рівень стоматологічного здоров'я (СРЗ) за методикою проф. П.А.Леуса і співав. (1991), слід відмітити його тісний зв'язок з рівнем антропогенного забруднення довкілля. Встановлено, що вже у 12-річному віці визначаються достовірні розбіжності між показниками СРЗ у дітей з різних регіонів України. Так в регіоні з низьким рівнем антропогенного забруднення довкілля показник СРЗ у 12-річних дітей є достовірно вищим (78,2 %), ніж у їхніх однолітків, які мешкають в регіонах з високим (65,1 %) і дуже високим (70 %) рівнями забруднення навколишнього середовища. Ще більше поглиблюються розбіжності між показником СРЗ у підлітків 15 років. У дітей, які мешкають в екологічно сприятливому регіоні, показник СРЗ є найвищим (70,0 %) порівняно з їхніми однолітками, що проживають на забруднених територіях. Найнижчим виявився показник СРЗ у 15-річних дітей м. Києва - 49,4 %. У 15-річних підлітків з екокризового регіону показник СРЗ був також достовірно зниженим і дорівнював 57,2 %, у дітей з району інтенсивного сільськогосподарського виробництва його значення дорівнювало 65,4 %.

Значення СРЗ у дітей, які мешкають в різних за екологічною ситуацією регіонах України, корелюють в першу чергу з індексом забруднення атмосферного повітря і меншою мірою - з коефіцієнтом забруднення поверхневих вод. Так найнижчі показники СРЗ встановлені нами у дітей з регіонів, де коефіцієнт забруднення атмосферного повітря є дуже високим (К=200) - м. Маріуполь Донецької області та м. Київ, В регіоні інтенсивного сільськогосподарського виробництва (Херсонська область), де найвищим є коефіцієнт забруднення поверхневих вод (К=35), рівень стоматологічного здоров'я дітей знижений на 30-35 %.