Наукове обґрунтування шляхів та методів профілактики основних стоматологічних захворювань у дітей в регіонах з різним рівнем забруднення довкілля

Отже, встановлено, що у 12-річних дітей з різних регіонів України рівень стоматологічного здоров'я знижений на 22-35 %, насамперед через високу розповсюдженість уражень тканин пародонта і зубо-щелепних аномалій. До 15 років спостерігається подальше зниження СРЗ (на 32-51 %) за рахунок зростання інтенсивності карієсу постійних зубів та прогресування уражень тканин пародонта. Найнижчий рівень стоматологічного здоров'я виявлено у 15-річних дітей м. Києва, він дорівнює лише 49,4 %. У дітей того ж віку з Хмельницької області цей показник є достовірно вищим і становить 70 % (р<0,01).

З метою вивчення можливих патогенетичних механізмів впливу чинників довкілля на стан твердих тканин постійних зубів у дітей нами проведено вивчення вмісту 17-ти хімічних елементів, включаючи макроелементи кальцій і фосфор, ряд мікроелементів, що належать до групи важких металів, а також фтору в емалі постійних зубів дітей з різних регіонів України. Результати дослідження свідчать про суттєві відмінності у хімічному складі емалі постійних зубів у дітей з різних за екологічною ситуацією регіонів України.

Дослідження вмісту кальцію і фосфору в емалі не виявило суттєвих розбіжностей серед дітей, які мешкають в різних екологічних умовах. Так вміст кальцію і фосфору як основних макроелементів емалі, виявився найвищим у дітей м Києва і дорівнював 26,5312,731 та 16,5971,374 (атом. %), найнижчим він був у дітей Херсонської області - 22,3362,701 та 13,9141,289 відповідно (р0,05). Практично не відрізнявся рівень цих хімічних елементів в емалі зубів дітей м. Маріуполя Донецької області та м. Волочиська Хмельницької області.

Значення кальцій-фосфорного коефіцієнту емалі також достовірно не відрізнялося, однак його значення в усіх досліджуваних регіонах було нижчим за показник 1,67, який характеризує карієсрезистентну емаль. Це свідчить про те, що емаль постійних зубів у дітей всіх досліджуваних регіонів можна розцінити як карієссприйнятливу. Найнижчим виявився Са/Р коефіцієнт у дітей м Києва - 1,59, найвищим - у дітей м. Маріуполь Донецької області - 1,63.

Порівняльний аналіз отриманих даних свідчить про те, що вміст фтору в емалі постійних зубів виявився достовірно вищим у дітей м. Маріуполь Донецької області - 0,00780,0002 (атом.%) та дітей м. Херсон та Херсонської області - 0,00610,0004 (атом.%), тобто мешканців східної та південної областей України, де вміст фтору у навколишньому природному середовищі є достатнім, а іноді й підвищеним. Це підтверджують виявлені клінічні ознаки флюорозу постійних зубів у дітей саме в цих регіонах. Відносно вищий вміст фтору в емалі постійних зубів, на нашу думку, може визначати більшу стійкість зубів до каріозного ураження у дітей цих регіонів.

Відповідно до рекомендацій ВООЗ кумуляція важких металів в кістковій тканині та емалі зубів відображує довготривалий вплив несприятливих чинників хімічної природи на організм і розцінюється як маркер дії, тому аналіз їхнього хімічного складу рекомендується використовувати для біомоніторинга і клінічної донозологічної діагностики стану організму.

Свинець на сьогодні є глобальним забруднювачем довкілля, він належить до токсичних речовин І класу небезпеки. Свинець є фізіологічним антагоністом кальцію та стабільного стронцію і заміщує їх у кістковій тканині та емалі зубів. Результати наших досліджень свідчать про те, що вміст свинцю в емалі постійних зубів чітко корелює з його вмістом в об'єктах довкілля. Найвищим виявився вміст свинцю в емалі постійних зубів дітей м. Києва - 0,03060,0031 (атом.%), яке характеризується дуже високим рівнем сумарного забруднення довкілля. Достовірно нижчим виявився цей показник у дітей м. Волочиська Хмельницької області, для якого характерним є відносно низький рівень забруднення навколишнього природного середовища. Вміст свинцю в емалі постійних зубів у них був майже у 2,5 рази нижчим, ніж у дітей м. Києва - 0,01160,0013 атом.%, (р0,01).

В емалі постійних зубів дітей м. Києва порівняно з іншими досліджуваними регіонами виявлено збільшений вміст таких мікроелементів, як кадмій (0,0072±0,0008 атом.%), мідь (0,0278±0,0019 атом.%), хром (0,0054±0,0006 атом.%) та стронцій (0,0326±0,0031 атом.%). В емалі постійних зубів дітей м. Маріуполь Донецької області, що належить до зони екологічної кризи, порівняно більшим виявився вміст таких мікроелементів, як нікель (0,0120±0,0013 атом.%), кобальт (0,0092±0,0004 атом.%), цинк (0,0388±0,0039 атом.%), підвищений вміст яких у довкіллі зазначеного регіону має переважно техногенне походження. У дітей м. Волочиськ Хмельницької області в емалі постійних зубів вміст хрому (0,0014±0,0003 атом.%), нікелю (0,0058±0,0007 атом.%), кобальту (0,0040±0,0008 атом.%) та кадмію (0,0026±0,0003 атом.%) виявився найнижчим порівняно з іншими регіонами, що пояснюється відносно низьким рівнем антропогенного забруднення довкілля в цьому регіоні. В емалі постійних зубів дітей Херсонської області встановлено найвищий вміст заліза (0,0267±0,0026 атом.%) та підвищений вміст таких мікроелементів, як мідь (0,0213±0,0019 атом.%), марганець, нікель та кобальт.

Отже, особливості вмісту есенціальних мікроелементів та їхнє співвідношення в емалі постійних зубів дітей з південного та південно-східного регіонів визначають їхню вищу карієсрезистентність. В емалі постійних зубів у дітей північного та західного регіонів спостерігається відносно вищий вміст свинцю, кадмію, хрому, заліза, що може сприяти формуванню карієссприйнятливої емалі. Таким чином, геохімічні особливості регіонів, в першу чергу вміст макро- та мікроелементів у ґрунтах та поверхневих водах, суттєво впливають на хімічний склад емалі постійних зубів, що визначає її карієсрезистентність, а відтак може зумовлювати регіональні особливості розповсюдженості та інтенсивності карієсу (рис. 1).

Ротова рідина формує середовище, в якому зуби, тканини пародонта та слизова оболонка порожнини рота перебувають постійно. Хімічний склад ротової рідини певною мірою відображає склад крові, тому вона використовується в еколого-гігієнічних дослідженнях. Нами вивчено вміст 12 хімічних елементів в ротовій рідині дітей 12- та 15- річного віку, які мешкають в різних за екологічною ситуацією регіонах України.

Вивчення неорганічного кальцію та фосфору в ротовій рідині виявило їхню достовірно вищу концентрацію у дітей південно-східного регіону (м. Маріуполь Донецької області) - 1,670,08 ммоль/л та 3,710,11 ммоль/л відповідно. Вміст магнію виявився у них самим низьким - 0,550,06 ммоль/л. В ротовій рідині дітей Хмельницкої області достовірно нижчим був вміст неорганічного кальцію (1,010,04 ммоль/л) та фосфору (2,320,12 ммоль/л, р<0,01), вміст магнію у них був дещо вищим, ніж у дітей Донецької області - 0,630,11 ммоль/л. Достовірно вищим виявився вміст магнію в ротовій рідині у дітей Херсонської області - 1,020,09 ммоль/л.

Вміст кальцію та магнію в ротовій рідині у дітей південного та південно-східного регіонів корелював з показниками загальної мінералізації та жорсткості поверхневих вод у цих регіонах. Це може бути фактором, який сприяє більш швидкій мінералізації зубних відкладень та утворенню зубного каменю, що і було виявлено під час стоматологічного обстеження.

Дослідження вмісту токсичних елементів - свинцю та кадмію - свідчить про те, що найвищий їхній рівень виявлено в ротовій рідині 15-річних дітей м. Києва (0,0082±0,0011 мкг/мл та 0,0015±0,0005 мкг/мл відповідно) і м. Маріуполя (0,0058±0,0008 мкг/мл та 0,0018±0,0006 мкг/мл). Спостерігається тенденція до зростання концентрації зазначених елементів з віком, що підтверджує факт накопичення важких металів в організмі. У 15-річних дітей з екологічно сприятливого регіону концентрація свинцю в ротовій рідині була достовірно нижчою і дорівнювала 0,0023±0,0004 мкг/мл (р<0,01).

Вміст есенціальних мікроелементів, таких як цинк, мідь, залізо, кобальт, марганець в ротовій рідині корелював з вмістом цих елементів в об'єктах довкілля. Так вміст цинку виявився найвищим у 15-річних дітей м.Києва (4,185±0,081 мкг/мл), міді та заліза - у дітей того ж віку з Херсонської області (0,0868±0,0061 мкг/мл та 0,3246±0,0039 мкг/мл), кобальту і марганцю - у дітей Хмельницької області (0,686±0,043 мкг/мл та 0,1302±0,0076 мкг/мл відповідно).

Імунна система, поряд з ендокринною та нервовою, є надзвичайно чутливою до впливу несприятливих чинників довкілля. Порожнина рота має свою відносно автономну систему захисту - систему секреторного імунітету, яка першою підпадає під вплив шкідливих чинників довкілля.

Результати проведених нами досліджень свідчать про те, що у дітей, які мешкають в екологічно несприятливих умовах, спостерігається напруження гуморальної ланки місцевого імунітету, яке згодом змінюється зниженням показників, що може свідчити про виснаження адаптаційно-захисних механізмів порожнини рота і створення умов для розвитку та прогресування стоматологічних захворювань. Так вміст S IgА в ротовій рідині був підвищеним у дітей м. Києва (0,860±0,057 г/л) та м. Маріуполя Донецької області (0,991±0,043 г/л) порівняно з дітьми, які мешкають в екологічно сприятливому регіоні (0,732±0,039 г/л, р<0,05). Натомість, рівень лізоциму в ротовій рідині був майже вдвічі вищим у дітей з екологічно сприятливого регіону (0,0301±0,0028 г/л) порівняно з дітьми, які мешкають в екологічно несприятливих умовах (0,0157±0,0011 г/л та 0,0153±0,0014 г/л відповідно). Кореляційний аналіз підтвердив наявність сильних та середньої сили різноспрямованих зв'язків між вмістом в ротовій рідині іонів важких металів та кількістю S IgА у дітей в усіх досліджуваних регіонах. Так, в м. Києві рівень S IgА та лізоциму в ротовій рідині дітей тісно пов'язаний з вмістом в ній кадмію (r +0,953), міді (r +0,953), цинку (r +0,959), заліза (r+0,739) та кобальту (r+0,853).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Висока поширеність та інтенсивність захворювань тканин пародонта у 15-річних дітей, які мешкають в екологічно несприятливих регіонах, стали підставою для вивчення структурно-метаболічних змін в тканинах ясен. Результати дослідження свідчать про те, що навіть при клінічно здорових яснах спостерігаються морфологічні зміни, які проявляються у порушенні цілісності сулькулярного епітелію, формуванні клітинних інфільтратів у сполучнотканинній основі ясен, що може трактуватися як доклінічна або донозологічна стадія розвитку хронічного катарального гінгівіту.

Гістохімічні дослідження виявили порушення процесів тканинного дихання, які полягали у зниженні активності ферментів циклу Кребса, зростанні активності ферментів гліколізу, зменшенні кількості відновленого НАДФ, що свідчило про розвиток тканинної гіпоксії та клітинний енергодефіцит у яснах навіть за відсутності клінічно окреслених ознак запалення.

Ці зміни метаболізму можуть розцінюватись як один з патогенетичних механізмів розвитку захворювань пародонта у дітей в екологічно несприятливих умовах. Вони можуть бути зумовлені накопиченням в організмі токсичних речовин та екологічно зумовленим дисбалансом есенціальних мікроелементів, що змінюють активність або блокують ферменти тканинного дихання (Рис. 2).

Отже, оцінка стану тканин пародонта та діагностика гінгівіту ще на доклінічній стадії його розвитку є необхідними умовами для своєчасного проведення цілеспрямованих профілактичних заходів.

Для аналізу причинно-наслідкових зв'язків впливу чинників довкілля на стоматологічний статус дітей було проведеной множинний кореляційно-регресійний аналіз. Він дозволив побудувати математичні моделі залежності між показником інтенсивності карієсу постійних зубів та накопиченням в емалі хімічних елементів. Ці моделі підтверджують, що в різних за геохімічною ситуацією регіонах різні хімічні елементи визначальним чином впливають на карієсрезитентність емалі.

Для дітей м.Києва рівняння регресії має наступний вигляд:

КПВ = 1,59 + 4,15*Cl + 58,5*Zn - 249,8*Cr + 5,14*F,

де Cl - хлор, Zn - цинк, Cr - хром, F - фтор.

Для дітей м. Маріуполь Донецької області:

КПВ = 7,81 + 0,73*P - 357*Sr,

де P - фосфор, Sr - стронцій.

Для дітей Херсонської області та м.Херсон рівняння регресії виглядає наступним чином:

КПВ = 0,89 - 8,49*K + 202,6*Fe - 284,4*Ni,

де K - калій, Fe - залізо, Ni - нікель.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Для дітей Хмельницької області:

КПВ = 4,6+ 3,2*Ca- 5,22*P- 0,7*K- 17,4*Pb- 384,5*Mn+ 2

Fe + 808,57*Sr,

де Ca - кальцій, P - фосфор, K - калій, Pb - свинець, Mn - марганець, Fe - залізо, Sr - стронцій.

Отримані нами при математичному аналізі результати підтверджують результати клініко-лабораторних досліджень про наявність регіональних відмінностей у показниках розповсюдженості та інтенсивності карієсу у дітей, що зумовлено різним співвідношенням хімічних елементів в емалі постійних зубів.

Такі ж моделі побудовано і для вивчення залежності між накопиченням в ротовій рідині іонів важких металів та інтенсивністю ураження тканин пародонта у дітей. Використовуючи ці моделі для прогнозу, можливо передбачити ймовірні зміни у стані тканин пародонта, зумовлені змінами у стані навколишнього природного середовища.

Для дітей м. Києва рівняння регресії має наступний вигляд:

СРІ =119,1 +3614,1*Pb -208,8*Cu -9,46*Zn +478,28*Mn -304,19*Fe -528,31*Co, де Pb - свинець, Cu - мідь, Zn - цинк, Mn - марганець, Fe - залізо, Co - кобальт.

Для дітей м.Маріуполь Донецької області:

CPI= -36,28 +2303,9*Pb - 670,23*Cd -57,419*Cu -8,36*Zn - 47,87*Mn +430,16*Fe - 42,388*Co,

де Pb - свинець, Cd -кадмій, Zn - цинк, Mn - марганець, Fe - залізо, Co - кобальт.

Для дітей Херсонської області та м. Херсон рівняння регресії виглядає наступним чином:

CPI= -0,9 + 96,08*Cu, де Cu - мідь.

Для дітей Хмельницької області:

CPI=24,71- 4486,02*Pb- 3489,6*Cd- 3,85*Zn+ 40,28*Mn+12,81*Ni- 20,56*Co,

де Pb - свинець, Cd - кадмій, Zn - цинк, Mn - марганець, Ni - нікель, Co - кобальт.

Результати клінічних, лабораторних та математичних методів дослідження дозволили нам вдосконалити концепцію розробки регіонально спрямованих програм профілактики основних стоматологічних захворювань. Вона передбачає розширення етапу ситуаційного аналізу шляхом врахування наступних чинників, що характеризують якість навколишнього середовища: рівень сумарного забруднення атмосферного повітря; ступінь жорсткості та загальної мінералізації поверхневих вод, особливості хімічного складу питної води та вміст в ній фтору; рівень сумарного забруднення ґрунтів, насамперед свинцем, кадмієм, а також вміст в ґрунті есенціальних мікроелементів (цинку, міді, заліза та інших); наявність радіаційного чинника (Рис. 3). Отже, при розробці регіонально спрямованих програм профілактики основних стоматологічних захворювань ситуаційний аналіз повинен проводитися з залученням фахівців державної санітарно-епідеміологічної служби для правильної оцінки якості навколишнього середовища.

Диференційовані підходи до профілактики основних стоматологічних захворювань у дітей, які постійно мешкають в регіонах з різним рівнем сумарного забруднення довкілля, полягають у наступному.

Програма профілактики стоматологічних захворювань серед дітей м. Києва повинна бути спрямована на зниження рівнів інтенсивності та розповсюдженості як карієсу постійних зубів, так і захворювань тканин пародонта. Оскільки дані лабораторних досліджень свідчать про низький вміст фтору в емалі постійних зубів, низьке значення кальцій-фосфорного коефіцієнту емалі, підвищений вміст іонів важких металів в ротовій рідині, метаболічні порушення в тканинах ясен, то профілактичні заходи для дітей цього регіону передбачають: гігієнічне навчання та виховання дітей, професійну гігієну порожнини рота; ендогенне застосування препаратів фтору та кальцію; проведення заходів екзогенної профілактики карієсу, призначення ентеросорбентів, вітамінно-мінеральних комплексів та препаратів метаболічного спрямування з метою профілактики захворювань тканин пародонта.

Особливістю регіональної програми профілактики основних стоматологічних захворювань у дітей м. Маріуполя Донецької області є першочергова увага до профілактики захворювань тканин пародонта. Тому комплекс профілактичних заходів передбачає: гігієнічне навчання та виховання дітей, професійне чищення зубів; призначення ентеросорбентів та застосування препаратів метаболічного типу дії. Ендогенне призначення фторидів дітям цього регіону є недоцільним, оскільки може спричинити розвиток флюорозу. Для профілактики карієсу постійних зубів доцільно широко використовувати засоби екзогенної профілактики.

Пріоритетним завданням регіональної програми профілактики основних стоматологічних захворювань у дітей м. Херсон та Херсонської області є профілактика гінгівіту та інших захворювань тканин пародонта. З цією метою рекомендується: гігієнічне навчання і виховання дітей та професійне чищення зубів; призначення ентеросорбентів та препаратів метаболічного типу дії.

Для профілактики карієсу постійних зубів рекомендуються заходи екзогенної профілактики. Ендогенне застосування фторидів з метою профілактики карієсу постійних зубів дітям Херсонської області є недоцільним, оскільки може спричинити розвиток флюорозу постійних зубів.

Регіональна програма профілактики стоматологічних захворювань серед дітей Хмельницької області повинна включати в першу чергу заходи, спрямовані на профілактику карієсу постійних зубів, а саме: гігієнічне навчання і виховання дітей та професійну гігієну порожнини рота; ендогенне призначення препаратів фтору та кальцію. Екзогенна профілактика карієсу постійних зубів повинна проводитися своєчасно та в повному обсязі. Для профілактики захворювань тканин пародонта доцільно один-два рази на рік застосовувати вітамінно-мінеральні комплекси.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3 Концепція створення регіонально спрямованих програм профілактики основних стоматологічних захворювань у дітей з урахуванням впливу чинників довкілля

Оцінка ефективності профілактики карієсу постійних зубів, проведена нами в досліджуваних регіонах, свідчить про редукцію приросту карієсу у 12-річних дітей від 60,7 до 76,4 %. Про ефективність профілактики гінгівіту у дітей в різних за екологічною ситуацією регіонів України свідчить зменшення кількості уражених секстантів пародонта у 15-річних дітей на 50,4-61,9 %. Кількість здорових секстантів пародонта зросла у середньому до 4,1±0,17 (р<0,01).

ВИСНОВКИ

В дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення та нове вирішення актуальної проблеми сучасної стоматології - наукове обґрунтування шляхів покращення та збереження стоматологічного здоров'я дітей, які постійно мешкають в різних за екологічною ситуацією регіонах України, на підставі визначення ролі природних та антропогенних чинників у виникненні та розвитку основних стоматологічних захворювань, вдосконалення методології створення регіонально спрямованих профілактичних програм та розробки диференційованих схем профілактики.

1. Встановлено, що рівень стоматологічного здоров'я (СРЗ) дітей залежить від геохімічних умов району мешкання та рівня антропогенного забруднення довкілля. У 12-річних дітей з різних регіонів України СРЗ знижено на 22-35 % насамперед через високу розповсюдженість захворювань тканин пародонта та зубо-щелепних аномалій. Подальше зниження СРЗ (на 32-51 %) у дітей 15 років відбувається за рахунок зростання інтенсивності карієсу постійних зубів та прогресування уражень тканин пародонта. Найнижчими виявилися показники СРЗ у дітей 15 років, які постійно мешкають в умовах дуже високого і надзвичайно високого (екологічної кризи) рівнів сумарного забруднення довкілля - 49,4 % та 57,2 % відповідно. У дітей цього ж віку з регіону з низьким рівнем забруднення навколишнього середовища, показник СРЗ є достовірно вищим - 68,6 % (р<0,01).

2. Показники розповсюдженості та інтенсивності карієсу постійних зубів у 12- та 15-річних дітей виявляють регіонально зумовлену залежність. Достовірно вищими вони є у північних (91,4-94,3 %) та західних (82,1-83,3 %) регіонах України, нижчими - в східних (72,7-80,3 %) і південних (76,0-81,6 %). Виявлені розбіжності можуть бути зумовлені як геохімічними особливостями регіонів, так і рівнем антропогенного забруднення довкілля. Стан тканин пародонта у дітей та підлітків демонструє його чітку залежність від ступеню антропогенного забруднення довкілля. Найвищі показники розповсюдженості та інтенсивності захворювань пародонта у дітей 12 та 15 років виявлено в регіонах з дуже високим (74,3-98,0 %) та надзвичайно високим рівнями сумарного забруднення довкілля (68,5-95,4 %), найнижчі - в регіоні з низьким рівнем забруднення навколишнього природного середовища (46,7-60,0 %) (р<0,01).

3. Виявлено відмінності у хімічному складі та рівні карієсрезистентності емалі постійних зубів у дітей в різних за екологічною ситуацією регіонах України. В емалі постійних зубів дітей м. Києва встановлено достовірно вищий вміст свинцю (0,0306±0,0031 атом. %), стронцію (0,0326±0,0031 атом.%), кадмію (0,0072±0,0008 атом.%), міді (0,0278±0,0019 атом.%) та хрому (0,0054±0,0006 атом.%). В емалі постійних зубів дітей м. Маріуполь Донецької області виявлено достовірно вищий вміст фтору (0,0078±0,0002 атом.%), а також підвищений вміст таких мікроелементів, як цинк, кобальт та нікель. У дітей Херсонської області достовірно вищим виявився вміст заліза (0,0276±0,0026 атом. %), порівняно вищим був вміст міді, кадмію, марганцю, нікелю, кобальту, фтору. Найнижчим виявився вміст фтору (0,0016±0,0003 атом.%), а також ряду мікроелементів, зокрема техногенного походження (свинцю - 0,0116±0,0013 атом.%), кадмію, хрому, нікелю, кобальту в емалі постійних зубів дітей м. Волочиськ Хмельницької області.

4. Вміст іонів важких металів в ротовій рідині дітей достовірно відрізняється в регіонах з різним рівнем антропогенного забруднення довкілля. У дітей, які постійно мешкають в умовах надзвичайно високого та дуже високого рівнів сумарного забруднення довкілля, встановлено підвищені концентрації важких металів, насамперед свинцю (0,0058-0,0082 мкг/мл) порівняно з 0,0023 мкг/мл у дітей з регіону з відносно низьким рівнем забруднення довкілля (р<0,01). Концентрація більшості важких металів в ротовій рідині достовірно зростає у 15-річних дітей порівняно з дітьми 12-річного віку у всіх досліджуваних регіонах, що свідчить про поступове накопичення важких металів в організмі.

5. У ротовій рідині дітей з регіонів дуже високого та надзвичайно високого рівнів сумарного забруднення навколишнього середовища встановлено підвищені концентрації S Ig A, Ig A, Ig M на фоні достовірно зниженого вмісту Ig G та лізоциму. У дітей в умовах відносно низького рівня забруднення довкілля стан секреторного імунітету характеризувався показниками S Ig A, Ig A в межах фізіологічних значень, відсутністю Ig M, а також достовірно вищим вмістом лізоциму в ротовій рідині. Ці дані свідчать про напруження системи секреторного імунітету порожнини рота у дітей в несприятливих екологічних умовах, що в подальшому може призвести до передчасного виснаження цих захисних механізмів.

6. Результати морфологічних та гістохімічних досліджень свідчать про те, що у дітей, які постійно мешкають в умовах дуже високого рівня сумарного забруднення довкілля, спостерігаються ініціальні морфологічні зміни в тканинах ясен, зниження активності ферментів тканинного дихання, пентозного циклу при підвищенні активності ферментів гліколізу, що може розцінюватись як доклінічна стадія розвитку гінгівіту. Ці зміни виникають внаслідок тканинної гіпоксії, яка є пусковим механізмом активації вільнорадикальних процесів, що спричиняють альтерацію тканин пародонту і розвиток в ньому запалення. Ураження ферментних систем тканин бар'єрного епітелію може виникати під дією ксенобіотиків, що надходять до організму дитини з навколишнього середовища або внаслідок утворення аномальних метаболітів, вторинного гальмування діючих ферментів, недостатньої кількості пластичних та енергетичних речовин, що надходять до клітин з кров'ю.

7. Багатофакторний математико-статистичний аналіз підтвердив, що на виникнення та особливості перебігу основних стоматологічних захворювань у дітей впливають як природні, так і антропогенні фактори, дія яких взаємопотенціююча. У розвитку карієсу постійних зубів провідна роль належить геохімічним особливостям регіону мешкання, а саме вмісту фтору в питній воді, рівню її загальної мінералізації, кількості остеотропних мікроелементів в ґрунтах. У виникненні захворювань тканин пародонта першочергове значення мають антропогенні чинники, серед яких вищі ранги займає індекс забруднення атмосферного повітря, індекс забруднення поверхневих вод, вміст свинцю у навколишньому природному середовищі.

8. Встановлення питомої ваги окремих чинників довкілля у розвитку основних стоматологічних захворювань у дітей дозволило вдосконалити методологію створення регіонально спрямованих програм стоматологічної профілактики. Вона передбачає проведення моніторингу як за стоматологічним статусом дітей в різних за екологічною ситуацією регіонах, так і за змінами параметрів, що характеризують якість навколишнього природного середовища, та створення інформаційної системи для прийняття відповідних рішень і заходів, спрямованих на збереження стоматологічного здоров'я дітей.

9. Науково обґрунтовано та розроблено диференційовані комплекси профілактичних заходів для запобігання розвитку карієсу постійних зубів та гінгівіту у дітей в різних за екологічною ситуацією регіонах України. В умовах низького вмісту фтору в довкіллі для профілактики карієсу постійних зубів у дітей, поряд з програмами стоматологічного гігієнічного навчання та виховання, доцільним є ендогенне призначення препаратів фтору та кальцію. Для профілактики гінгівіту у дітей в екологічно несприятливих умовах рекомендується застосовувати сорбенти, вітамінно-мінеральні комплекси та антигомотоксичні препарати комплексної регуляційної енерготропної терапії. Моніторинг показників стоматологічного статусу впродовж двох років підтвердив ефективність запропонованих профілактичних комплексів: редукція приросту карієсу постійних зубів серед дітей 12 років склала від 60,7 % до 74,6 %,. Кількість здорових секстантів пародонта достовірно збільшилась у 15-річних дітей - до 4,1±0,17 (р<0,01).

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

В основу створення регіонально спрямованих програм профілактики основних стоматологічних захворювань у дітей повинно бути покладено диференційований підхід, який враховує геохімічні особливості регіону мешкання та рівень сумарного забруднення навколишнього природного середовища в ньому.

Заходи з первинної профілактики стоматологічних захворювань у дітей доцільно планувати спільно з фахівцями Державної санітарно-епідеміологічної служби на підставі аналізу біогеохімічних особливостей місцевості, макро- та мікроелементного складу питної води, ґрунту, харчових продуктів, що сприятиме підвищенню ефективності профілактичних заходів, зміцненню як соматичного, так і стоматологічного здоров'я дітей.

В практичній роботі дитячого лікаря-стоматолога доцільно звертати увагу на існування доклінічної стадії розвитку хронічного катарального гінгівіту у дітей, яка проявляється тільки симптомом кровоточивості ясеневої борозни при відсутності клінічно окреслених ознак хронічного запалення та негативній пробі Шиллєра-Писарєва. Доклінічна стадія хронічного катарального гінгівіту потребує цілеспрямованої фармакологічної корекції, в тому числі препаратами метаболічного типу дії.

Для профілактики хронічного катарального гінгівіту у дітей в екологічно несприятливих умовах доцільно двічі на рік застосовувати спосіб, який передбачає проведення професійної гігієни порожнини рота, надання рекомендацій по індивідуальному гігієнічному догляду за ротовою порожниною, призначення усередину сорбентів та полівітамінно-мінеральних комплексів З цією ж метою може бути застосовано профілактичний комплекс, що передбачає призначення антигомотоксичних препаратів, які регулюють процеси тканинного метаболізму, знижуючи рівень тканинної гіпоксії.

Для профілактики карієсу постійних зубів у дітей, які мешкають в регіонах з низьким вмістом фтору у довкіллі, доцільно застосовувати спосіб диференційованої профілактики. Він передбачає визначення вмісту фтору у питній воді (за участю фахівців Державної санітарно-епідеміологічної служби) і при його вмісті від 0,05 до 0,3 мг/л (дефіцит перевищує 50 %) рекомендують схему № 1 профілактики карієсу постійних зубів у дітей, яка включає: прийом комплексних препаратів “Вітафтор” (ЗАО “Технолог”, Україна) та “Кальцинова” (КRКА, Словенія); герметизацію фісур постійних молярів і премолярів фторвмісними герметиками; покриття постійних зубів фторлаком; чищення зубів протикаріозними зубними пастами, застосування фторвмісних ополіскувачів для порожнини рота.

При вмісті фтору у питній воді від 0,4 до 0,6 мг/л (дефіцит не перевищує 50 %) рекомендують схему № 2 для профілактики карієсу постійних зубів у дітей, яка включає: призначення комплексного препарату “Кальцинова”; герметизацію фісур постійних молярів і премолярів фторвмісними герметиками; покриття постійних зубів фторлаком; чищення зубів протикаріозними зубними пастами; застосування фторвмісних ополіскувачів для порожнини рота.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Хоменко Л. О. Навколишнє середовище і стоматологічне здоров'я дітей України / Хоменко Л. О., Остапко О. І., Біденко Н. В., Тімофєєва О. О. // Архів клінічної медицини. 2004. № 1 (4). С. 82-85.

(Здобувачем проведено аналіз літературних джерел з обраної проблеми)

2. Неспрядько В.П. Стан твердих тканин зубів та пародонта у дітей, що зазнали впливу малих доз іонізуючої радіації / Неспрядько В.П., Хоменко Л. О., Біденко Н. В., Остапко О. І., Шаповалова Г. І., Любарець С. Ф., Немирович Ю. П. // Архів клінічної медицини. 2004. № 1 (4). С. 51-54.

(Здобувач проводила статистичну обробку та аналіз отриманих даних)

3. Косенко К.Н. Уровень и структура стоматологической заболеваемости у детей г. Киева / Косенко К. Н., Хоменко Л. А., Деньга О. В., Анисимова Л. В., Гороховський В. М., Остапко Е. И., Мирчук Б. М., Трачук Ю. М. // Вісник стоматології. 2004. № 4. С. 79-83.

(Здобувач особисто брала участь у стоматологічному обстеженні дітей)

4. Хоменко Л. А. Профилактика кариеса зубов у детей дошкольного возраста / Хоменко Л. А., Биденко Н. В., Остапко Е. И., Мурланова Т. П., Крижалко О. В. // Современная стоматология. 2005. № 4. С. 73-75.

(Здобувачем проведено аналіз даних стоматологічного обстеження дітей)

5. Хоменко Л. О. Порівняльна характеристика розповсюдженості та інтенсивності карієсу постійних зубів у дітей Хмельницької області в районах з різним вмістом фтору у питній воді / Хоменко Л. О., Остапко О. І., Левицька О. І. // Вісник стоматоллогії. 2005. № 2. С. 105-107.

(Здобувачем проведено аналіз даних стоматологічного обстеження дітей)

6. Хоменко Л. О. Основні показники стоматологічної захворюваності у 12-15-річних дітей м. Києва / Хоменко Л. О., Остапко О. І., Трачук Ю. М., Тимофеєва О. О., Птіцина В. А. // Актуальные проблемы медицины и биологии. 2005. № 1 (33). С. 200-206.

(Здобувач особисто брала участь у стоматологічному обстеженні дітей)

7. Хоменко Л. О. Рівень стоматологічного здоров'я дітей, що проживають в умовах екологічної кризи / Хоменко Л. О., Остапко О. І., Тимофєєва О. О. // Науковий вісник Національного медичного університету імені О. О. Богомольця. 2006. № 2. С. 110-114.

(Здобувачем особисто проведено стоматологічне обстеження дітей та проаналізовано його результати)

8. Хоменко Л. А. Стоматологическое здоровье детей, проживающих в условиях загрязнения окружающей среды высокого уровня / Хоменко Л. А., Остапко Е. И., Поночовная Т. С. // Современная стоматология. 2006. № 3. С. 72-74. (Здобувачем особисто проведено стоматологічне обстеження дітей та проаналізовано його результати)

9. Остапко О. І. Стан тканин пародонта у дітей та підлітків як індикатор стану довкілля / Остапко О. І. // Науковий вісник Національного медичного університету імені О. О. Богомольця. 2006. № 3. С. 103-106.

10. Хоменко Л. О. Стоматологічне здоров'я дітей, що проживають в умовах низького рівня забруднення довкілля / Хоменко Л. О., Остапко О. І., Тимофєєва О. О. // Новини стоматології. 2006. № 4. С. 71-74.

(Здобувачем особисто проведено стоматологічне обстеження дітей та проаналізовано його результати)

11. Хоменко Л. О. Стан твердих тканин постійних зубів у дітей в різних за екологічною ситуацією регіонах України / Хоменко Л. О., Остапко О. І., Трачук Ю. М. // Новини стоматології. 2007. № 1. С. 87-91.

(Здобувачем проведено порівняльний аналіз даних стоматологічного обстеження дітей)

12. Хоменко Л. О. Проблеми довкілля і стоматологічне здоров'я дітей України / Хоменко Л. О., Остапко О. І. // Охорона здоров'я України. 2007. № 1. С. 22-23. (Здобувачем проведено аналіз даних стоматологічного обстеження дітей)

13. Хоменко Л. О. Стан довкілля і рівень стоматологічного здоров'я дітей України / Хоменко Л. О., Остапко О. І. // Науковий вісник Національного медичного університету імені О. О. Богомольця. 2006. № 4. С. 200-203.

(Здобувачем проведено аналіз даних стоматологічного обстеження дітей)

14. Остапко О. І. Вміст іонів важких металів в ротові рідині дітей, що проживають в різних за екологічною ситуацією регіонах України / Остапко О. І. // Науковий вісник Національного медичного університету імені О. О. Богомольця. 2007. № 1. С. 85-87.

15. Остапко О. І. Вплив чинників довкілля на рівень стоматологічного здоровя дітей України / Остапко О. І. // Науковий вісник Національного медичного університету імені О. О. Богомольця. 2007. Спецвипуск. С. 162-164.

16. Колесова Н. А. Морфологическая объективизация состояния мягких тканей пародонта у детей г. Києва / Колесова Н. А., Остапко Е. И. // Современная стоматология. 2007. № 2. С. 65-69. (Здобувачем проведено порівняльний аналіз даних морфологічних досліджень та написання статті)

17. Остапко О. І. Стан секреторного імунітету порожнини рота і рівень стоматологічного здоров'я у дітей в регіонах України з різним рівнем антропогенного забруднення довкілля / Остапко О. І. // Науковий вісник Національного медичного університету імені О. О. Богомольця. 2007. № 2. С. 101-104.

18. Остапко О. І. Хімічний склад емалі постійних зубів у дітей з різних за екологічною ситуацією регіонах України / Остапко О. І. // Науковий вісник Національного медичного університету імені О. О. Богомольця. 2007. № 3. С. 71-73.

19. Остапко О. І. Вміст іонів важких металів в ротовій рідині і рівень стоматологічного здоров'я дітей, що мешкають в різних за екологічною ситуацією регіонах України / Остапко О. І. // Новини стоматології, 2007. № 3. С. 75-78.

20. Остапко О. І. Хімічний склад емалі та стан твердих тканин постійних зубів у дітей в різних за екологічною ситуацією регіонах України / Остапко О. І. // Новини стоматології, 2007. № 4 (53). С. 38-42.

21. Гупал А. М. Экспертная система корреляционного анализа влияния факторов окружающей среды на стоматологическое здоровье детей / Гупал А. М., Остапко Е. И., Тарасов А. Л. // Комп'ютерні засоби, мережі та системи, 2007. № 2. С. 1-7.

(Здобувачем представлені дані стоматологічного обстеження дітей)

22. Чернишов В. П. Стан секреторного імунітету порожнини рота у дітей в регіонах з різним рівнем антропогенного забруднення довкілля / Чернишов В. П., Остапко О. І. // Новини стоматології, 2007. № 2. С. 36-38. (Здобувачем проведено порівняльний аналіз даних імунологічних досліджень та написання статті)

23. Остапко О. І. Статистична оцінка чинників ризику і прогнозування розвитку захворювань пародонту у дітей / Остапко О. І., Тимофєєва О. О. // Науковий вісник Національного медичного університету імені О. О. Богомольця. 2007. Спецвипуск. С. 165-168. (Здобувачем проведено статистичний аналіз даних стоматологічного обстеження дітей)

24. Хоменко Л. О. Клітинний енергодефіцит як фактор патогенезу захворювань пародонта у дітей в умовах впливу несприятливих чинників навколишнього середовища / Хоменко Л. О., Колєсова Н.А., Остапко О. І. // Науковий вісник Національного медичного університету імені О. О. Богомольця. 2008. № 1. С. 106-110. (Здобувачем проведено порівняльний аналіз даних стоматологічного обстеження дітей та морфологічних досліджень)

25. Хоменко Л. О. Методологія створення регіонально спрямованих програм профілактики основних стоматологічних захворювань у дітей з врахуванням впливу чинників довкілля / Хоменко Л. О., Остапко О. І. // Охорона здоров'я. 2008. № 1. С. 246-247. (Здобувачем сформульована концепція створення регіонально спрямованих програм профілактики стоматологічних захворювань у дітей з врахуванням впливу чинників довкілля)

26. Хоменко Л. О. Рентгеноденситометрична оцінка кісткової тканини альвеолярного відростка у дітей при хронічному катаральному гінгівіті / Хоменко Л. О., Остапко О. І., Тимофєєва О. О. // Новини стоматології. 2008. № 2. С. 40-43.

(Здобувачем проведено аналіз даних рентгенологічного обстеження дітей)

27. Остапко О. І. Хімічний склад емалі та стан твердих тканин постійних зубів у дітей в різних за екологічною ситуацією регіонах України / Остапко О. І. // Новини стоматології. 2007. № 4. С. 38-42.

28. Остапко О. І. Взаємозв'язок хімічного складу емалі та стану твердих тканин постійних зубів у дітей промислового району / Остапко О. І. // Медичні перспективи. 2008. Т. ХІІІ, № 4. С. 113-117.

29. Хоменко Л. О. Вміст іонів важких металів у ротовій рідині і стан секреторного імунітету порожнини рота у дітей в різних за екологічною ситуацією регіонах України / Хоменко Л. О., Чернишов В. П., Остапко О. І. // Новини стоматології, 2008. № 1 (54). С. 20-24. (Здобувачем проведено аналіз даних імунологічного обстеження дітей та написання статті)

30. Хоменко Л. О. Енергокорекція в комплексній профілактиці хронічного катарального гінгівіту у дітей, які мешкають в екологічно несприятливих умовах / Хоменко Л. О., Колєсова Н. А., Остапко О. І. // Науковий вісник Національного медичного університету імені О. О. Богомольця. 2010. № 1. С. 164-168.

31. Хоменко Л. А. Заболевания пародонта у лиц молодого возраста: проблема риска и диагностики / Хоменко Л. А., Биденко Н. В., Остапко Е. И. // Стоматолог. 2006. № 1-2. С. 54-58.

32. Гупал А. М. Комп'ютерні засоби в моделюванні процесів стоматологічної захворюваності / Гупал А. М., Остапко Е. И., Грачова Т. Я., Воробйов О. С. // Комп'ютерні засоби, мережі та системи, 2009. № 8. С. 52-58.

33. Хоменко Л. О. Сучасний погляд на класифікацію захворювань пародонта у дітей / Хоменко Л. О., Остапко О. І., Біденко Н. В. // Профілактична та дитяча стоматологія. 2009. № 1 (1). С. 6-11.

34. Остапко О. І. Ураженість карієсом постійних зубів у дітей різних регіонів України та екологічний вплив довкілля / Остапко О. І. // Профілактична та дитяча стоматологія. 2010. № 1 (2). С. 43-46.

35. Хоменко Л. О. Клінічна оцінка мінералізуючої ефективності лікувально-профілактичних зубних паст, які містять різні сполуки фтору / Хоменко Л. О., Остапко О. І., Сороченко Г. В. // Науковий вісник НМУ імені О. О. Богомольця. 2009. № 4. С. 258-262.

36. Хоменко Л. О. Оцінка ефективності зубних паст “Лакалут 4-8” (ретельне чищення молочних та постійних зубів) та “Лакалут 8+” (спеціально для захисту постійних зубів) у дітей різного віку / Хоменко Л. О., Остапко О. І. // Профілактична та дитяча стоматологія. 2010. № 2 (3). С. 12-14.

37. Остапко О. І. Стоматологічний статус дітей України, що мешкають в районах з різним рівнем забруднення довкілля / Остапко О. І. // Зб. тез. Х конгресу Світової федерації українських лікарських товариств. Чернівці - Київ - Чікаго, 2004. С. 58-59.

38. Остапко О. І. Вплив рівня забруднення навколишнього середовища на стан твердих тканин зубів у дітей / Остапко О. І. // Зб. тез наук.-практ. конф. з міжнародною участю, присвяченої 200-річчю з дня заснування Харківського державного медичного університету [“Від фундаментальних досліджень - до прогресу в медицині”], (Харків, 2005 р.), - Харків, 2005. С. 274-275.

39. Хоменко Л. А. Современные методы профилактики заболеваний пародонта / Хоменко Л. А., Остапко Е. И., Биденко Н. В. // Зб. тез наук.-практ. конф. пам'яті професора М. А. Кодоли [“Актуальні проблеми терапевтичної стоматології”], (Київ, 2005 р.). К., 2005. С. 157-159.

40. Остапко Е. И. Состояние тканей пародонта у детей и групповые антигены слюны / Остапко Е. И. // зб.тез ІІ наук. практ. конф. пам'яті професора М.А.Кодоли [“Актуальні проблеми терапевтичної стоматології”], (Київ, 2006 р.). К., 2006. С. 83-84.

41. Остапко О. І. Стан секреторного імунітету порожнини рота у дітей і групові антигени слини АВН / Остапко О. І. // Зб. тез наук.-практ. конф., присвяченої 165-річчю Національного медичного університету імені О. О. Богомольця та 30-річчю Київської міської клінічної лікарні № 3 [“Актуальні проблеми в клінічній медицині”], (Київ, 2006 р.). К, 2006. С. 108-109.

42. Остапко О. І. Стан тканин пародонта, секреторного імунітету та групові антигени слини у дітей / Остапко О. І. // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения: Труды Крымского государственного медицинского университета имени С. И. Георгиевского. Симферополь: Издательский центр КГМУ, 2006. Т. 142, ч. IV. С. 48-50.

43. Хоменко Л. О. Рівень стоматологічного здоров'я дітей України та стан довкілля / Хоменко Л. О., Остапко О. І. // Зб. тез ХІ Конгресу Світової федерації українських лікарських товариств. Полтава - Київ - Чікаго, 2006. С. 208.

44. Остапко О. І. Стан тканин пародонту та вміст іонів важких металів у ротовій рідині дітей з різних за екологічною ситуацією регіонів України / Остапко О. І. // Зб. тез наук.-практ. конф. [“Актуальні питання профілактики захворювань пародонту та слизової оболонки порожнини рота”], (Київ, 2007 р.). К., 2007. С. 77-78.

45. Хоменко Л.О. Диференційована профілактика карієсу постійних зубів у дітей в умовах зниженого вмісту фтору у питній воді / Хоменко Л.О., Остапко О. І., Левицька В.І. // Актуальні питання сучасної стоматології: ювілейна наук.-практ. конф., (Львів, 2007 р. ) - Л.,2007. - С. 55-56.

46. Остапко О. І. Профілактика хронічного катарального гінгівіту у дітей, що мешкають в екологічно несприятливих умовах / Остапко О. І. // Сучасні напрямки розвитку стоматології: зб. тез Всеукр. наук.-практ. конф. з міжнар. участю. Запоріжжя, 2008. С. 99-101.

47. Остапко Е. И. Содержание ионов тяжелых металлов в смешанной слюне и стоматологический статус детей в различных регионах Украины / Остапко Е. И. // Сб. тезисов IV науч.-практ. конф. с междунар. участием [“Актуальные вопросы стоматологии детского возраста и профилактики стоматологических заболеваний”], (Санкт-Петербург, 2008 г.). СПб., 2008 - С. 52-53.

48. Остапко Е. И. Содержание кальция, фосфора и магния в смешанной слюне и стоматологический статус детей в различных регионах Украины / Остапко Е. И. // Зб. тез. наук.-практ. конф. [“Наукові та практичні аспекти індивідуальної та професійної гігієни порожнини рота у дітей та дорослих”], (Одеса, 2009 р.). Одеса, 2009. С. 77-79.

49. Остапко Е. И. Содержание кальция, фосфора и магния в смешанной слюне и стоматологический статус детей в различных регионах Украины / Остапко Е. И. // Сб. тезисов V науч.-практ. конф. с междунар. участием [“Стоматология детского возраста и профилактика стоматологических заболеваний”], (Москва-Санкт-Петербург, 2009 г.). СПб., 2009. С. 104-105.

50. Остапко О. І. Наукове обґрунтування створення регіонально спрямованих програм профілактики основних стоматологічних захворювань у дітей з урахуванням впливу чинників довкілля / Остапко О. І. // Зб. тез ІІІ (Х) з'їзду Асоціації стоматологів України [“Інноваційні технології - в стоматологічну практику”], (Полтава, 2008 р). Полтава: Дивосвіт, 2008. С. 98.

51. Остапко О. І. Вплив екологічних умов на стоматологічний статус дітей різного віку / Остапко О. І. // Зб. тез ювілейної міжнар. наук.-практ. конф., присвяченої 30-річчю стоматологічного факультету ІФНМУ [“Стоматологія - вчора, сьогодні і завтра, перспективні напрямки розвитку], (Івано-Франківськ, 2009 р.). Ів.-Франк., 2009.С. 84.

52. Остапко О. І. Вплив концентрації іонів важких металів в ротовій рідині на стан секреторного імунітету порожнини рота у дітей / Остапко О. І. // Зб. тез міжнар. наук.-практ. конф. з нагоди 95-ліття з дня народження проф. Семенченка Г. І., [“Сучасна стоматологія та щелепно-лицева хірургія], (Київ, 2009 р.) - К., 2009. С. 247-250.

53. Хоменко Л. О. Наукове обґрунтування профілактичної стратегії збереження стоматологічного здоров'я дітей м. Києва / Хоменко Л. О., Остапко О. І. // Східноєвропейський журнал громадського здоров'я. № 1 (9). 2010. С. 250-251.

54. Остапко Е. И. Эффективность энерготропной коррекции нарушений клеточного метаболизма и тканевой гипоксии в профилактике хронического катарального гингивита у детей / Остапко Е. И. // Сб. тезисов УІ науч.-практ. конф. с междунар. участием [”Стоматология детского возраста и профилактика стоматологических заболеваний], (Москва - Санкт-Петербург, 2010 г.). СПб., 2010. С. 162-165.

55. Остапко О. І. Концепція створення регіонально спрямованих програм профілактики основних стоматологічних захворювань у дітей з врахуванням впливу чинників довкілля / Остапко О. І. // Зб. тез наук.-практ. конф. [“Актуальні питання стоматології сьогодення”], (Тернопіль, 2010 р.). Тернопіль, 2010. С. 58-59.

56. Хоменко Л. О. Методология создания регионально ориентированных программ профилактики основных стоматологических заболеваний у детей с учетом влияния факторов окружающей среды / Хоменко Л. О., Остапко Е. И. // Сб. тезисов Всерос. форума с междунар. участием [“Современные методы диагностики, лечения и профилактики стоматологических заболеваний. Эстетика и функция в стоматологии”], (Санкт-Петербург, 2010 г.). СПб., 2010. С. 174-176.

57. Проведення стоматологічного епідеміологічного обстеження населення України: метод. рек. / Хоменко Л. О., Дєньга О. В., Біденко Н. В., Остапко О. І. К., 2006. 40 с.

58. Організація первинної профілактики стоматологічних захворювань в дошкільних дитячих закладах та школах: метод. рек. / Хоменко Л. О., Дєньга О. В., Біденко Н. В., Остапко О. І. К., 2006. 30 с.

59. Патент № 27390 на корисну модель. Спосіб профілактики хронічного катарального гінгівіту у дітей, що мешкають в екологічно несприятливих умовах / Остапко О. І. заявл. 4.07.07; опубл. 25.10.07, № 17.

60. Патент № 28323 на корисну модель. Спосіб диференційованої профілактики карієсу постійних зубів у дітей / Хоменко Л. О., Остапко О. І., Левицька В.І. заявл. 06.06.07; опубл. 10.12.07, № 20.

61. Патент № 26569 на корисну модель. Спосіб оцінки гігієнічного статусу порожнини рота / Остапко О. І. заявл. 31.05.07; опубл. 25.09.07, № 15.

62. Патент № 49866 на корисну модель Спосіб профілактики та лікування хронічного катарального гінгівіту у дітей / Хоменко Л. О., Остапко О. І. заявл. 11.12.09; опубл. 11.05.10, № 9.

АНОТАЦІЯ

Остапко О. І. Наукове обґрунтування шляхів та методів профілактики основних стоматологічних захворювань у дітей в регіонах з різним рівнем забруднення довкілля. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.22 - Стоматологія. - Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ, 2011.

Дисертація присвячена клініко-лабораторному обґрунтуванню диференційованих підходів до створення регіонально спрямованих програм профілактики основних стоматологічних захворювань у дітей з врахуванням сумарного рівня забруднення довкілля. Встановлено, що рівень стоматологічного здоров'я дітей є вищим в регіоні з низьким рівнем сумарного забруднення довкілля порівняно з регіонами екологічної кризи та дуже високого рівня забруднення. Виявлено розбіжності у вмісті хімічних елементів в емалі постійних зубів та в ротовій рідині у дітей, що може впливати на розповсюдженість та інтенсивність карієсу та захворювань тканин пародонта. Встановлено наявність доклінічних змін в тканинах пародонта та у системі секреторного імунітету порожнини рота у дітей, які мешкають в екологічно несприятливих умовах. Вдосконалено концепцію створення регіонально спрямованих програм профілактики основних стоматологічних захворювань у дітей, яка враховує вплив чинників довкілля. Розроблено диференційовані схеми профілактики основних стоматологічних захворювань у дітей, які мешкають в різних за екологічною ситуацією регіонах, та проаналізовано їхню ефективність.

Ключові слова: діти, профілактика, карієс, гінгівіт, емаль, ротова рідина, ясна, рівень забруднення довкілля.

АННОТАЦИЯ

Остапко Е. И. Научное обоснование путей и методов профилактики основных стоматологических заболеваний у детей в регионах с различным уровнем загрязнения окружающей среды. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.22 - Стоматология. - Национальный медицинский университет имени А.А. Богомольца, Киев, 2011.

Диссертация посвящена клинико-лабораторному обоснованию дифференцированных подходов к разработке регионально ориентированных программ профилактики основных стоматологических заболеваний у детей с учетом уровня суммарного загрязнения окружающей среды. Установлено, что уровень стоматологического здоровья детей зависит от геохимических условий региона проживания и уровня антропогенного загрязнения окружающей среды в нем. Показатели стоматологического здоровья были самыми низкими у детей, постоянно проживающих в условиях очень высокого и чрезвычайно высокого уровней загрязнения окружающей среды.

Установлены различия в содержании химических элементов в эмали постоянных зубов у детей, проживающих в разных по экологической ситуации регионах Украины. В эмали постоянных зубов детей г. Киева выявлено повышенное содержание свинца, стронция, кадмия, хрома. В эмали постоянных зубов детей г. Мариуполь Донецкой области выявлено достоверно более высокое содержание фтора, цинка, кобальта и никеля. Изменения химического состава эмали под воздействием факторов окружающей среды может влиять на ее кариесрезистентность, обусловливая региональные различия в распространенности и интенсивности кариеса постоянных зубов у детей.

...