Комплексне хірургічне лікування постраждалих з тяжкими закритими травмами органів грудної порожнини (клініко-експериментальне дослідження)

Прагнення до одномоментного усунення виявлених ушкоджень окремих органів і структур грудної клітки, особливо за їх множинних локалізацій, у постраждалих, що перебувають у вкрай тяжкому стані часто усуває можливість сприятливого перебігу травматичної хвороби. Особливо це стосується пошкоджень стравоходу, великих бронхів і лімфатичного протоку.

Пошкодження стравоходу при травмі грудей відзначено в 20 (7,4%) постраждалих групи порівняння й 14 (7,0%) основної групи. Усі пацієнти перебували у вкрай важкому стані після травми. У групі порівняння усім постраждалим проводилося ушивання дефекту стравоходу, дренування середостіння та плевральної порожнини традиційними способами.

В основній групі для поліпшення результатів лікування нами було розроблено та впроваджено низку оригінальних методів діагностики та лікування цієї категорії постраждалих. Для своєчасної діагностики та лікування пошкоджень стравоходу нами був запропонований пристрій, який дозволяє локалізувати травматичний дефект за допомогою фіксації рентген-контрастної шкали-балону в зоні пошкодження (патент України 27186).

Пристрій оптимізує виявлення зони дефекту при рентгенологічному дослідження та під час торакотомії (рис. 7).

а б

Рис. 7. схема пристрою для діагностики та лікування дефектів стравоходу: а - загальний вид пристрою; б - пристрій розташовано у стравоході: 1-порожниста трубка, 2-тонкостінний роздувний балон; 3-повітровод, 4-рентгенконтрастні кільця, 5-стравохід, 6-дефект стровоходу

Для діагностики та лікування інфікованих розривів стравоходу (патент України 27959) впроваджено пристрій, який дозволяє герметизувати дефект стравоходу та здійснювати зондове харчування (рис. 8).

Рис. 8. Схема пристрою: 1-зовнішня трубка, 2-внутрішня трубка, 3-роздувні балони, 4-повітровод, що з`єднує роздувні балони, 5-отвір, що з`єднує зовнішню та внутрішню трубки, 6-буж-направлювач, 7-дренажна трубка, 8-отвори в дренажній трубці, 9-дефект стровоходу

Для профілактики ускладнень після ушивання дефекту стравоходу нами запропонований спосіб хірургічного лікування (патент України 44957) шляхом застосування оригінального турнікету, який дозволяє розвантажити зону швів (рис. 9).

Рис. 9. Схема виконання способу профілактики неспроможності швів стравоходу: 1-зона ушивання дефекту стравоходу, 2-турнікет

Даний спосіб було використано в чотирьох постраждалих основної групи. Гнійно-септичні ускладнення у післяопераційному періоді відмічені у 3 постраждалих, летальних випадків не було.

Для хірургічного лікування ушкоджень внутрішньогрудного відділу стравоходу був впроваджений новий оригінальний спосіб (патент України 39942), який дозволяє мінімізувати травматичність втручання шляхом використання зонда Блекмора, яким герметизують дефект стравоходу з лапаротомного доступу через гастротомію. Для раннього харчування пацієнта формують єюностому з У-подібним анастомозом (рис. 10).

Рис. 10. Схема виконання способу хірургічного лікування ушкоджень внутрішньогрудного відділу стравоходу: 1-оклюзуючий балон у зоні дефекту стравоходу, заведений через гастростомний доступ (2), 3-плевральний дренаж, 4-єюностома

Даний спосіб застосовано у 4 постраждалих із закритою травмой грудей, дефект стравоходу локалізувався у середній третині грудного відділу. Летальний вихід спостерігали в одному випадку, причиною якого був тяжкий забій серця.

Для лікування гнійно-деструктивних ускладнень середостіння запропоновано і впроваджено пристрій для дренування середостіння з оригінальними випускними клапанами (патент України 55880), який дозволяє активно дренувати середостіння шляхом використання динамічних властивостей серцевих скорочень (рис. 11).

Важливе значення має можливість відтермінування торакотомії у вкрай тяжкої категорії постраждалих з ЗТГ. Особливо це стосується постраждалих з ознаками розриву бронху з стійким колапсом легені, легеневої кровотечі з загрозою асфіксії.

Рис. 11. схема пристрою для дренування середостіння: а - загальний вигляд; б - пристрій, встановлений в місці функціонування: 1-порожниста трубка, 2-отвори в трубці, 3-впускні клапани

У постраждалих основної групи при подібних ушкодженнях виконувалась невідкладна фібробронхоскопія з застосуванням розробленого нами оригінального пристрою тимчасової бронхоскопічної інтубації ушкодженого бронху (патент України 36743).

Ця мініінвазивна процедура дозволила герметизувати бронх, усунути колапс легені, забезпечити санацію і гемостаз. Застосування запропонованого пристрою у 15 вкрай тяжких постраждалих дозволило запобігти невідкладній торакотомії, при цьому у більшості з них метод був остаточним етапом лікування, у 20% - потребував торакотомії у відтермінований період, після стабілізації стану постраждалих.

У порівнянні з традиційними методами лікування (група порівняння) проведення заходів, спрямованих на відновлення усунення обструктивних змін трахеобронхіального дерева в ранній термін після травми, дозволило зменшити кількість ускладнень серед постраждалих із тяжким ушкодженням легені, бронхів у 4,2 рази, тривалість стаціонарного лікування - у 1,6 разів, уникнути летальних наслідків.

Уошкодження грудної лімфатичної протоки - вкрай рідкісний вид травми. Нами проліковано 12 таких ушкоджень у групі порівняння та 2 - в основній групі. Єдності поглядів на лікування травми грудної протоки дотепер немає. Перев'язка грудної протоки можлива на всіх рівнях без функціональних розладів внаслідок розвитку колатеральних шляхів і лімфовенозних співвусть. В основній групі подібні втручання виконані в одного хворого в лівій плевральній порожнині, у другому випадку пошкодження протоки вдалося зашити.

Найбільш складним елементом лікування ЗТГ є попередження розвитку та забезпечення ефективного лікування РДС. Ургентна діагностика РДС, незалежно від характеру ушкодження, здійснювалася на підставі таких критеріїв: 1) наявність тригерних факторів (тяжка травма, шок, гнійні ускладнення та ін.); 2) клінічні прояви синдрому системної запальної відповіді; 3) зниження Pao₂/Fio₂ <200; 4) наявність білатеральних інфільтратів у легенях на фронтальній рентгенограмі.

У пацієнтів основної групи, після встановлення діагнозу РДС, до комплексного лікування додавали ЕО, при цьому обов'язковою умовою її проведення було констатування факту стійкого гемостазу, шляхом проведення ангіографічного дослідження.

Нестійкий гемостаз судин грудної порожнини на тлі гепаринізації крові під час ЕО може обумовити рецидив кровотечі. Застосування екстракорпоральної оксигенації в комплексі з ШВЛ, після забезпечення стійкого гемостазу РЕО (патент України 48170), довело високу її ефективність при лікуванні РДСза рахунок поліпшення насичення крові киснем - рівень SpО₂ уже на другу добу підвищувався з 67,3±4,9% до 93,2±2,8% (р<0,05), попередження транспортної гіпоксії, блокування синдрому системної запальної відповіді та запобігання додатковому травмуванню легень.

Результатом застосування визначеної лікувально-діагностичної тактики стало підвищення інформативності ранньої діагностики РДС в основній группі до 94,3% проти 38,6% при традиційних методах (група порівняння); також скорочення реанімаційно-діагностичного етапу відповідно з 2,05 год. до 0,76 год., тобто в 2, 7 рази (р<0,05).

Нами було розроблено алгоритм невідкладних заходів у найближчий післятравматичний період (рис. 12).

У профілактиці розвитку гнійно-запальних ускладнень (ГЗУ) провідне місце посідає антибактеріальна терапія, яку традиційно розпочинають у максимально ранні терміни. У постраждалих основної групи при високому ризику ГЗУ до традиційної антибактеріальної терапії, починаючи з 1-2 доби, додавали локальне НВЧ-опромінення грудної клітки з метою попередження розвитку посттравматичних пневмоній, в більш пізні терміни - за наявності ознак ГЗУ.

Під час сеансу НВЧ-опромінення відзначали підвищення сатурації кисню до 92,1±0,6% (р<0,05), яка в терміни 1-2 доби знижувалася через 30 хвилин після процедури. На 5-7 добу зафіксовано достовірне зниження рівня лейкоцитозу на 39,1% (p<0,05) з нормалізацією лейкоцитарної формули - кількість паличкоядерних нейтрофілів знижувалася на 21,6% (p<0,05). У ці терміни спостерігалося стабільне підвищення сатурації кисню у порівнянні з вихідними даними на початок лікування до 96,3±0,4% (р<0,05). Рентгенологічно виявлялося зменшення інфільтрації легеневої тканини.

Рис. 12. Алгоритм тактики невідкладного хірургічного лікування при тяжкій закритій травмі грудної клітки

На тлі комплексної терапії відмічено підвищення абсолютного числа CD3 и CD4 в середньому, відповідно, на 261,7 и 272,1% (p<0,01) та підвищення концентрацій Ig A, M та G, відповідно, в 3,25, 4,2 и 1,5 рази (p<0,05), зниження концентрацій ЦІК на 43,07% (p<0,01), С-реактивного білку в середньому на 24,8%, (p<0,01), підвищення активності комплементу на 70,2 % (p<0,01).

Локальне НВЧ-опромінення грудної клітки сприяло поліпшенню мікроциркуляції в зоні опромінення, підвищенню активності факторів клітинного та гуморального імунітету, бактерицидного й антибіотикостимулючого ефектів, сприяло покращенню дренажної функції бронхів, що дозволило істотно поліпшити результати лікування. Комплексне лікування абсцесів легенів і емпієм плеври зі застосуванням методик локального НВЧ-опромінення гнійних вогнищ сприяло більш швидкому регресу місцевих запальних проявів, системній запальній реакції, запобіганню септичних ускладнень.

Упровадження вдосконалених лікувально-діагностичних способів і оригінальних пристроїв зі застосуванням мініінвазивних технологій дозволили при травмі легенів з подальшим розвитком РДС без внутрішньоплевральних ускладнень скоротити кількість ускладнень із 19,2% у групі порівняння, до 5,3% в основній групі, тривалість перебування в стаціонарі - на 7,2 доби; при пневмотораксі - в 3,6 рази зменшити кількість торакотомій, у тому числі відстрочених, і скоротити тривалість плеврального дренування в 3,4 рази. Використання ендоваскулярної оклюзії, відеоторакоскопії й оригінального плеврального дренажу в комплексі діагностичних і лікувальних заходів при гемотораксі дало можливість зменшити частоту торакотомій - в 2,1 рази, тривалість плеврального дренування - в 2,2 рази, частоту ускладнень травматичної хвороби (у тому числі гнійно-запальних) - в 1,6 рази, тривалість стаціонарного лікування - в 1,3 рази, при травматичних розривах стравоходу - дозволило зменшити кількість гнійно-септичних ускладнень на 56,4%.

Таким чином, комплексне застосування запропонованих хірургічних методик, а саме діагностично-лікувального алгоритму із прогнозуванням перебігу травматичної хвороби, методики ендоваскулярного гемостазу й екстракорпоральної оксигенації, відеоторакоскопічної діагностики й усунення причин гемо- та пневмотораксу, удосконаленої методики дренування плевральної порожнини, тимчасової бронхоскопічної інтубації ушкодженого бронху, удосконаленого методу діагностики ушкоджень внутрішньогрудних відділів стравоходу, малотравматичних способів лікування ушкоджень стравоходу, способів профілактики та лікування гнійно-септичних ускладнень з використанням надвисокочастотного опромінення дозволило удосконалити ранню діагностику ушкоджень органів грудної порожнини при її закритій травмі з 41,7% до 94,3%; зменшити кількість гнійно-септичних ускладнень з 29,3% до 12,5%; кількість ускладнень у віддаленому періоді після травми - з 8,7% до 4,1%; тривалість перебування постраждалих у стаціонарі - з 19,11 до 14,32 ліжко-днів і летальність - з 24,4% до 16,0%.

ВИСНОВКИ

Дисертаційна робота містить новий напрямок у вирішенні наукової проблеми хірургічного лікування постраждалих з тяжкою закритою травмою грудної порожнини, який передбачає використання комплексного, патогенетично обґрунтованого діагностико-лікувального підходу з урахуванням прогнозу тяжкості перебігу раннього посттравматичного періоду та поетапною корекцією ушкоджень.

1. Застосування традиційних діагностичних і лікувальних заходів при закритій травмі грудей у постраждалих в тяжкому стані з повільною гемодинамічною реакцією на протишокову терапію (АТ <100 mm Hg) супроводжується суттєвими недоліками; використання травматичних втручань для усунення триваючої кровотечі (у 93,5% - з міжреберних судин), ушкодження стравоходу та великих бронхів спричиняє загибель від 14,4 до 80% постраждалих; сприяє частому розвитку гострого респіраторного дистрес-синдрому та внутрішньогрудним гнійно-септичним ускладненням. Недосконала лікувально-діагностична тактика у постраждалих групи порівняння обумовила летальний результат у 24,4% випадків.

2. В експерименті на моделі закритої травми грудей констатована висока ефективність екстракорпоральної оксигенації в комплексі з рентгенендоваскулярною оклюзією судин, що кровоточать, при лікуванні тяжких ушкоджень легень, визначені оптимальні терміни використання цих методів, доведена необхідність їх впровадження в клінічну практику.

3. Порівняння морфофункціональних змін тимусу при закритій травмі грудей і показників імунологічної реактивності постраждалих дозволило визначити пряму залежність між тяжкістю стану постраждалого та ультраструктурними змінами залози і порушеннями імунного статусу на підставі появи антитіл до Р-протеїну клітин тимуса, актину міофібрил, формування активних клонів Т-лімфоцитів, високої гуморальної сенсибілізації та вираженої лімфоцитотоксичності. Визначені показники слід використовувати як прогностичні критерії динаміки імунологічних і фізіологічних розладів.

4. Застосування рентгенендоваскулярної оклюзії судин, що кровоточать, нівелює ефекти гепаринізації крові та дозволяє ефективно використовувати екстракорпоральну оксигенацію в ранній посттравматичний період закритої травми грудей для попередження виникнення дисфункцій систем життєзабезпечення, профілактики та лікування респіраторного дистрес-синдрому.

5. Упровадження рентгенендоваскулярної оклюзії судин, ендоскопічної інтубації ушкоджених крупних бронхів, стравоходу, використання оригінальних пристроїв для дренування плевральної порожнини та середостіння дозволили визначити тактику двохетапних втручань з відтермінуванням травматичних відновних операцій на етап стабілізації стану пацієнтів, розширити кількість мініінвазивних втручань (на 35,7%), значно покращити результати лікування тяжкої закритої травми грудей.

6. Застосування запропонованого способу діагностики ушкоджень стравоходу підвищило ефективність їх своєчасного виявлення в ранньому посттравматичному періоді в 2,2 рази; виконання запропонованих оклюзійно-сануючих пристроїв, трансабдомінальних методів езофагопластики, активного дренування середостіння підвищило якість і результати хірургічного лікування травматичних ушкоджень стравоходу в 4 рази.

7. Використання локального надвисокочастотного опромінення в комплексі з традиційними антибактеріальним лікуванням дозволило істотно зменшити частоту виникнення гнійно-септичних ускладнень (на 16,8%) і підвищити якість їх лікування.

8. Застосування розробленої хірургічної тактики, заснованої на об'єктивному динамічному оцінюванні тяжкості функціональних розладів постраждалих з закритою травмою грудей, дозволило оптимізувати терміни, обсяг і послідовність втручань, визначити показання до їх двохетапного виконання (11,5%), застосувати мініінвазивні операції у 38,5% постраждалих основної групи, кількість яких зросла в 3,1 рази, що істотно вплинуло на зниження ускладнень і летальності.

9. Комплексне застосування запропонованих діагностичних технологій дозволило підвищити ранню діагностику ушкоджень органів і структур грудної клітки при її закритій травмі з 41,7% до 94,3%, гострого респіраторного дистрес-синдрому з 38,6% до 94,3%; значно підвищити якість лікування зі зниженням гнійно-септичних ускладнень з 29,3% до 12,5%; пізніх ускладнень - з 8,7% до 4,1%; тривалість перебування в стаціонарі - з 19,11 до 14,32 ліжко-днів; летальність - з 24,4% до 16,0%.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. У постраждалих з тяжкими закритими травмами органів грудної порожнини, крім стандартних методів лабораторного обстеження, необхідне вивчення показників імунологічної реактивності - абсолютної кількості, імунорегуляторного індекса маркерів клітинного диференціювання імунокомпетентних клітин - CD, які слід використовувати у ролі прогностичних критеріїв динаміки імунологічних і фізіологічних розладів.

2. Для профілактики та лікування гострого респіраторного дистрес-синдрому при забоях легенів доцільне проведення ранньої екстракорпоральної оксигенації крові після досягнення надійного гемостазу шляхом виконання ендоваскулярної оклюзії судин, що кровоточать.

3. При ознаках пошкодження крупних бронхів на тлі вкрай тяжкого стану постраждалого слід використовувати тимчасову інтубацію ушкодженого бронху з подальшою радикальною корекцією після стабілізації загального стану постраждалого.

4. Корекцію ушкоджень стравоходу, в залежності від стану постраждалих та локалізації дефекту, доцільно виконувати запропонованими способами з використанням пристроїв, обтуруючих дефект, для тимчасового його усунення й ушивання дефекту з використанням турнікету для запобігання неспроможності швів.

5. Для підвищення ефективності дренування плевральної порожнини та середостіння слід використовувати дренажі з внутрішніми еластичними балонами, що дозволяє запобігти обтурації дренажа, та клапанний дренаж, який автивно функціонує за рахунок серцевих скорочень.

6. Для ефективного запобігання гнійно-запальним ускладненням у комплексі з традиційним антибактеріальним лікуванням рекомендується використовувати локальне надвисокочастотне опромінення грудної клітки, яке сприяє поліпшенню мікроциркуляції, підвищує активність факторів клітинного й гуморального імунітету, бактерицидного й антибіотикостимулючого ефектів та поліпшує дренажну функцію бронхів.

ПЕРЕЛІК НАДРУКОВАНИХ ПРАЦЬ

1. Политравма. Руководство для врачей: в 4 т. [под общей редакцией проф. В.В. Бойко, проф. П.Н. Замятина]. - Харьков-Черновцы, 2009. Т. ІI. Сочетанная торакальная травма. - 333 с. Т. ІV. Экспериментальное моделирование травматических повреждений органов грудной клетки и брюшной полости. - 341 с. (Здобувач написав розділ, пов'язаний з травмою органів грудної порожнини).

2. Лыхман В.Н. Профилактика и лечение посттравматических пневмоний/ В.Н. Лыхман // Проблеми екологічної генетики і клінічної імунології: зб. наук. пр. - Київ-Луганськ-Харків, 2007. - №3-4 (78-79). - С.316-323.

3.Лыхман В.Н. Хирургическое лечение пострадавших с осложнениями со стороны легких и плевры после тяжелой торакальной травмы/ В.Н. Лыхман // Проблеми екологічної генетики і клінічної імунології: зб. наук. пр. - Київ-Луганськ-Харків, 2008. - №3-4 (84-85). - С.293-300.

4. Лыхман В.Н. Эндоваскулярный гемостаз и экстракорпоральная оксигенация в комплексном хирургическом лечении пострадавших с тяжелой травмой груди/ В.Н. Лыхман // Проблеми екологічної генетики і клінічної імунології: зб. наук. пр. - Київ-Луганськ, 2009. - №7 (94). - С.424-434.

5. Лыхман В.Н. Хирургическое лечение пострадавших с тяжелой закрытой травмой груди, осложненной свернувшимся гемотораксом/ В.Н. Лыхман // Український медичний альманах.-2010.- Т.13, № 3 -С. 121-123.

6.Лыхман В.Н. Хирургическое лечение больных с посттравматическим пневмотораксом/ В.Н. Лыхман // Медицина сьогодні і завтра.-2010.- № 1 (46). -С.161-164.

7. Лыхман В.Н. Прогноз иммунологического дисбаланса и наличия аутоиммунного компонента у больных с травмой органов грудной клетки различной степени тяжести/ В.Н. Лыхман // Міжнародний медичний журнал.- Т. 16, № 3 (63).- 2010 -С. 85-89.

8.Лыхман В.Н. Профилактика осложнений при травматических повреждениях пищевода/ В.Н. Лыхман // Харківська хірургічна школа.-2010.- № 6 (44).-С. 134-136.

9.Лыхман В.Н. Видеоторакоскопические методы остановки внутриплеврального кровотечения при тяжелой закрытой травме груди/ В.Н. Лыхман // Експериментальна і клінічна медицина.- 2010 -№3(48) - С. 154-157.

10. Лыхман В.Н. Комплексное лечение гнойно-септических легочных осложнений в отдаленном периоде после тяжелой травмы груди/В.Н. Лыхман // Міжнародний медичний журнал.- Т. 16, № 4 (64).- 2010 -С. 91-95.

11. Лыхман В.Н. Современные аспекты хирургической тактики при травматических повреждениях органов грудной клетки/ В.Н. Лыхман // Клінічна та експериментальна патологія.- Т. IX, № 4 (34).- 2010 -С. 56-60.

12. Лыхман В.Н. Предупреждение внутриплеврального кровотечения при хирургическом лечении пострадавших с тяжелой закрытой травме груди / В.Н. Лыхман // Експериментальна і клінічна медицина.- 2010. -№4(49) - С. 138-142.

13.Лыхман В.Н. Основные направления хирургического лечения повреждений органов груди/ В.Н. Лыхман // Проблеми екологічної генетики і клінічної імунології: зб. наук. пр. - Київ-Луганськ, 2010. - Вып. 3 (99). - С.394-403.

14. Лыхман В.Н. Ультраструктурные изменения клеток респираторного отдела легких экспериментальных животных с моделированной закрытой травмой груди/ В.Н. Лыхман // Медицина сьогодні і завтра.-2010.- № 2-3 (47-48). -С. 36-44

15. Инородные тела и механические повреждения пищевода / В.В.Бойко, В.П. Далавурак, В.Н. Лыхман [и др.] // Харківська хірургічна школа.-2009.- № 3 (34).-С. 99-101. (здобувач здійснив аналіз літературних даних, узагальнив результати досліджень, сформулював висновки).

16. Бойко В.В. Хирургическое лечение пострадавших с повреждением внутригрудного отдела пищевода / В.В. Бойко, В.Н. Лыхман, П.Н. Замятин // Украинский журнал хирургии.-2009.- № 4.-С. 14-15. (здобувач здійснив обстеження та лікування хворих, аналіз отриманих даних, статистичне опрацювання матеріалу).

17. Возможности ангиографической диагностики и эндоваскулярного гемостаза при травматических повреждениях органов грудной клетки/ В.В.Бойко, Ю.В. Авдосьев, П.Н.Замятин, В.Н. Лыхман// Харківська хірургічна школа.-2009.- № 2.2 (34).-С. 91-94. (Здобувач здійснив діагностичне обстеження хворих та сформулював висновки).

18. Экспериментальное обоснование комплексных хирургических мероприятий для предупреждения развития острой дыхательной недостаточности при тяжелой травме груди/ В.В.Бойко, В.Н. Лыхман, П.Н.Замятин [и др.] // Харківська хірургічна школа.-2010.- № 3 (41).-С. 67-71. (Здобувач провів експеримент, здійснив аналіз отриманих результатів).

19. Патоморфологические и рентгенологические параллели при экспериментальном моделировании закрытой травмы груди различной степени тяжести/ П.Н.Замятин, Е.П.Шармазанова, Е.В.Панченко, В.Н. Лыхман, Н.А.Ремнева // Харківська хірургічна школа.-2010.- № 5 (43).-С. 56-59. (Здобувач брав участь в експерименті, здійснив аналіз отриманих результатів).

20. Использование видеоторакоскопических методов гемостаза при тяжелой закрытой травме груди, осложненной кровотечением/ В.В. Бойко, П.Н.Замятин, В.Н. Лыхман [и др.] // Харківська хірургічна школа.-2010.- № 6.1 (45).-С. 79-81. (Здобувач надав дані для комп'ютерного опрацювання, здійснив бібліографічний пошук).

21. Профилактика интраоперационных осложнений при закрытой травме живота, осложненной забрюшинным кровоизлиянием/ В.В.Бойко, С.А. Савви, В.Н. Лыхман, Л.А.Пономарев// Клінічна хірургія.-2006.-№11-12.-С.7. (здобувач здійснив діагностичне обстеження хворих та сформулював висновки)

22. Возможные пути восполнения кровопотери у пострадавших с травмой органов грудной полости/ В.В.Бойко, С.В.Сушков, В.Н.Лыхман [и др.]// Гематологія і переливання крові.-2009.- № 34.-С. 61-64. Матеріали науково-практичної конференції “Актуальні питання клінічної трансфузіології ”[Харків, 23-24 квітня 2009 р.]. (Здобувач систематизував літературні дані, здійснив аналіз отриманих результатів).

23. Пат.55880 Україна, А61В17/00. Пристрій для дренування середостіння / Бойко В.В., Лихман В.М.,Скрипко В.А., Бойко Л.О., Тарабан І.А.,; заявник та патентовласник ДУ «ІЗНХ АМНУ».- u 2010087066; заявл. 29.06.2010; опубл.27.12.2010. Бюл.№24. (Здобувач здійснив патентний пошук та оформив заявку на винахід).

24. Пат. 25337 Україна, А61В17/00. Реінфузійно-дренажний пристрій / Сивоволов В.Б., Замятін П.М., Лихман В.М.; заявник та патентовласник ДУ «ІЗНХ АМНУ».- u 200701723; заявл. 19.02.2007; опубл. 10.08.2007. Бюл. №12. (Здобувач здійснив патентний пошук та оформив заявку на винахід).

25. Пат. 36743 Україна, А61В17/00. Пристрій для тимчасової інтубації ушкодженого бронха/ Бойко В.В., Скрипко В.А., Лихман В.М., Бойко Л.О., Тищенко О.М.; заявник та патентовласник ДУ «ІЗНХ АМНУ».- u 200805688; заявл. 30.04.2008; опубл. 10.11.2008. Бюл. №21. (Здобувач здійснив патентний пошук та оформив заявку на винахід).

26. Пат. 27959, Україна, А61В17/00. Пристрій для діагностики та лікування інфікованих розривів стравоходу / Бойко В.В., Скрипко В.А., Лихман В.М., Бойко Л.О., Тищенко О.М.; заявник та патентовласник ДУ «ІЗНХ АМНУ».- u 200705784; заявл. 24.05.2007;опубл. 26.11.2007. Бюл. №19. (здобувач здійснив патентний пошук та оформив заявку на винахід).

27. Пат.28559 Україна, А61В17/00. Пристрій для дренування порожнин / Бойко В.В., Скрипко В.А., Лихман В.М., Бойко Л.О., Тищенко О.М.; заявник та патентовласник ДУ «ІЗНХ АМНУ».- u 200709684; заявл. 27.08.2007; опубл. 10.12.2007. Бюл. №19. (здобувач здійснив патентний пошук та оформив заявку на винахід).

28. Пат. 32942 Україна, А61В17/00. Процес хірургічного лікування пошкоджень внутрішньогрудних відділів стравоходу/ Бойко В.В., Донець М.П., Лихман В.М.; заявник та патентовласник ДУ «ІЗНХ АМНУ».- u 200800207; заявл. 04.01.2008; опубл. 10.06.2008. Бюл. №11. (Здобувач здійснив розробку та впровадження запропонованого процесу).

29. Пат. 35441 Україна, А61В17/00. Процес хірургічного ліування пошкоджень стравоходу / Бойко В.В., Донець М.П., Лихман В.М.; заявник та патентовласник ДУ «ІЗНХ АМНУ».- u 200800208; заявл. 04.01.2008; опубл. 25.09.2008. Бюл. №18. (Здобувач здійснив розробку та впровадження запропонованого процесу).

30. Пат. 44957 Україна, А61В17/00. Процес хірургічного лікування посттравматичного дефекту стравоходу / Бойко В.В., Лихман В.М.; заявник та патентовласник ДУ «ІЗНХ АМНУ».- u 200903571; заявл. 13.04.2009; опубл. 26.10.2009. Бюл. №20. (Здобувач здійснив розробку та впровадження запропонованого процесу).

31. Пат. 48170 Україна, А61В17/00. Спосіб лікування гострого дистрес-синдрому / Бойко В.В., Лихман В.М., Усенко Д.В.; заявник та патентовласник ДУ «ІЗНХ АМНУ».- u 200909276; заявл. 09.09.2009; опубл. 10.03.2010. Бюл. №5. (Здобувач здійснив розробку та впровадження запропонованого способу).

32. Пат. 54452 Україна, А61В17/00. Спосіб діагностики нестабільності бокового реберного клапана / Бойко В.В., Замятін П.М., Шармазанова О.П., Панченко О.В., Лихман В.М.; заявник та патентовласник ДУ «ІЗНХ АМНУ».- u 201005415; заявл. 05.05.2010; опубл. 10.11.2010. Бюл. №21. (Здобувач здійснив розробку та впровадження запропонованого способу).

33. Пат. 54462 Україна, А61В17/00. Спосіб діагностики функціонального стану / Друзь В.А., Бойко В.В., Лихман В.М., Богдан Ж.Б., Бойко В.В., Пугач Я.І.; заявник та патентовласник ДУ «ІЗНХ АМНУ».- u 201005483; заявл. 05.05.2010; опубл. 10.11.2010. Бюл. №21. (Здобувач здійснив розробку та впровадження запропонованого способу).

34. Пат.27186, Україна, А61В17/00. Пристрій для діагностики і лікування розривів стравоходу / Бойко В.В., Скрипко В.А., Лихман В.М., Бойко Л.О., Тищенко О.М.; заявник та патентовласник ДУ «ІЗНХ АМНУ».- u 2003076074; заявл. 01.07.2003; опубл.15.04.2004.-Бюл.№4. (Здобувач здійснив патентний пошук та оформив заявку на винахід).

35. Лыхман В.Н. Оптимизация дренирования плевральной полости при тяжелой травме груди/ В.Н. Лыхман // Хірургічна перспектива: Всеукраїнський зб. наук. пр. - 2010.-№2.-С. 67-68.

36.Лыхман В.Н. Хирургическая коррекция повреждений пищевода / В.Н. Лыхман// Матеріали v науково-практичної конференції молодих вчених ДУ «ІЗНХ АМН України» (Харків, лип. 2007 р.). - Х., 2007. - С.22-23.

37.Лыхман В.Н. Временная интубация поврежденного бронха при закрытой травме груди/ В.Н. Лыхман, П.Н.Замятин, В.А. Скрипко // Матеріали наукового конгресу «IV міжнародні Пироговські читання», присвяченого 200-річчю М.І.Пирогова, XXII з'їзд хірургів України (Вінниця, 2-5 червня 2010 р.)- Т. II.-С. 23-24. (Здобувач надав дані для комп'ютерного опрацювання матеріалу, здійснив бібліографічний пошук).

38. Рентгенологические и патоморфологические особенности повреждений легких при экспериментальном моделировании закрытой травмы груди различной степени тяжести/ Е.П. Шармазанова, Е.В. Панченко, В.Н. Лыхман [и др.]// Материалы IV Всероссийского национального конгресса лучевых диагностов и терапевтов «Радиология - 2010» (Москва, 25-27 мая 2010 г.) - С. 503. (Здобувач здійснив аналіз літературних даних, узагальнив результати досліджень, сформулював висновки).

Размещено на Allbest.ru