Морфогенетичні паралелі розвитку серця та плаценти у пренатальному онтогенезі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство охорони здоров'я України

Харківський національний медичний університет

УДК 611.12:611.013. 8:572.7

14.03.01 - нормальна анатомія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора медичних наук

МОРФОГЕНЕТИЧНІ ПАРАЛЕЛІ РОЗВИТКУ СЕРЦЯ ТА ПЛАЦЕНТИ В ПРЕНАТАЛЬНОМУ ОНТОГЕНЕЗІ

Абдул-Огли Лариса Володимирівна

Харків-2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Дніпропетровській державній медичній академії МОЗ України.

Науковий консультант: доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Козлов Володимир Олексійович, Дніпропетровська державна медична академія.

Офіційні опоненти:

- доктор медичних наук, професор Марковський Дмитро Володимирович, Харківський національний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри патоморфології;

- доктор медичних наук, професор Антіпов Микола Васильович, Донецький національний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри оперативної хірургії та топографічної анатомії;

- доктор медичних наук, професор Фоміних Тетяна Аркадіївна, Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського МОЗ України (м. Сімферополь), завідувач кафедри топографічної анатомії та оперативної хірургії.

Захист відбудеться 10 березня 2011 р. об 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.600.03 при Харківському національному медичному університеті (61022, м. Харків, пр. Леніна, 4).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського національного медичного університету (61022, м. Харків, пр. Леніна, 4).

Автореферат розісланий 10.02. 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради канд. мед. наук, доцент О.Ю. Степаненко

Анотації

Абдул-Огли Л.В. Морфогенетичні паралелі розвитку серця та плаценти у пренатальному онтогенезі. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю - 14.03.01 - нормальна анатомія. - Харківський національний медичний університет МОЗ України. - Харків, 2011.

Робота присвячена проблемі особливостей розвитку і формування плаценти і ворсин хоріона, а також клапанного апарату, міжпередсердної і міжшлуночкової перегородок серця в пренатальному періоді онтогенезу, їхньому взаємозв'язку і морфогенетичним паралелям у нормі та при формуванні вад розвитку серця при порушенні формування плаценти. Дослідження проводилися на серцях ембріонів, плодів і плацент людини в кількості 180 з використанням морфологічних методів дослідження. Комплексно вивчено особливості розвитку ворсин хоріона ранньої плаценти в ембріогенезі і плодовому періоді пренатального періоду онтогенезу, міжпередсердної, міжшлуночкової перегородок, а також клапанного апарату та проведено паралелі між етапами формування ранньої плаценти і серця людини. Процеси структурної організації серця і ранньої плаценти людини тісно взаємозв'язані і лише різні в часовому проміжку. Розвиток ранньої плаценти випереджає розвиток серця в середньому на 2 тижні. Вивчено порушення формування плаценти і розвитку атріовентрикулярних клапанів і перегородок серця з використанням морфологічних і ембріональних методик.

Ключові слова: ембріогенез, плацента, ворсини хоріона, кардіогенез, клапанний апарат, міжпередсердна, міжшлуночкова перегородка.

Абдул-Оглы Л.В. Морфогенетические параллели развития сердца и плаценты в пренатальном онтогенезе. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени доктора медицинских наук по специальности 14.03.01 - нормальная анатомия. - Харьковский национальный медицинский университет МЗ Украины. - Харьков, 2011.

Работа посвящена морфогенетическим параллелям и механизмам развития ворсин хориона ранней плаценты и сердца человека в пренатальном периоде онтогенеза в норме и закономерностям формирования пороков развития сердца при нарушении формирования плаценты. Исследования проводились на сердцах эмбрионов, плодов и плацент человека в количестве 180 с использованием морфологических методов исследования, включающих в себя препарирование, измерение весовых и линейных показателей плаценты и сердца в целом и отдельных его отделов, макроскопию, микроскопию, иммуногистохимию, лектиногистохимию. Были проведены параллели между формированием ранней плаценты и сердца человека в норме и при нарушении формирования плаценты. Процессы структурной организации сердца и ранней плаценты человека тесно взаимосвязаны и лишь различны во временном промежутке. Развитие ранней плаценты опережает развитие сердца в среднем на 2 недели. На протяжении эмбрионального периода онтогенеза определены закономерности структурной организации ворсин хориона в норме, особенности строения первичной, вторичной и третичной ворсинок, а также уточнены сроки их формирования. Исследуя морфогенетические закономерности ранней плаценты и раннего эмбрионального сердца человека, нам удалось выделить параллельные этапы в развитии и формировании указанных органов: образование вторичной ворсинки и эндокардиальных подушек, в основе которых лежат эпителиально-мезенхимальные трансформации; процессы деляминации эпителиальной выстилки ворсинки трофобласта и её мезенхимной основы, а также деляминации миокарда желудочков и атриовентрикулярного канала; процессы дегисценции, лежащие в основе формирования ворсин хориона и папиллярно-трабекулярного аппарата сердца; преобразовательные процессы соединительной ткани и образование эндотелиальной выстилки сосудов третичной ворсинки хориона и увеличения компактизации миокарда желудочков и межжелудочковой перегородки, свидетельствующей об усилении васкуляризации этих участков. При морфологических изменениях в ранней плаценте человека происходит нарушение процессов септации сердца и формирование пороков его развития вследствие морфологической сопряжённости этих процессов. Встречаемость аномалий развития и формирования плаценты в исследованиях распределились таким образом: гиперплазия капилляров - 11,2 %; истончение эпителиального слоя трофобласта, несоответствующее сроку гестации, - 17,4 %, неполноценное заполнение ворсин хориона мезенхимными клетками с наличием вакуолей - 7 %; преобладание хаотических ворсин - 10,2 %; наличие синцитиальных почек со значительным увеличением их количества - 54,2 %, что составляло наибольший процент от всех нарушений формирования плаценты. При нарушении развития плаценты наблюдались изменения развития плода в целом, которые характеризовались задержкой его роста и нарушения формирования конечностей, а также случаи загрудинной эктопии сердца человека, что составляло 0,8 % от всех пороков развития сердца. При нарушении формирования плаценты наиболее часто встречаемыми пороками развития сердца были: незаращение межжелудочковой перегородки, что составляло 29,2 %; аномалии развития створок атриовентрикулярных, полулунных клапанов и папиллярно-трабекулярного аппарата, которые составляли максимальную группу - 50,8 %, т. е. при нарушении формирования плаценты наиболее уязвимым явился клапанный аппарат сердца. Влияние нарушения формирования плаценты как тератогенного фактора определило наличие терминационных периодов развития ранней плаценты и сердца человека. Для плаценты формирование ворсин хориона ранней плаценты происходит на 3, 4, 5-й неделях эмбриогенеза человека, а для сердца человека - 5-я неделя - завершение развития провизорного клапанного аппарата сердца; 8-я неделя - окончание формирования перегородок сердца; 12-я, 17-я недели - формирование папиллярно-трабекулярного аппарата. Исследования с помощью лектиногистохимических маркеров продемонстрировали, что на 4-8-й неделях развития происходит перераспределение углеводных молекул и рецепторов лектинов на поверхности клеток, что объясняет гетерогенность связывания лектинов миграции и адгезии в тканях плаценты и сердца человека. При нарушении формирования плаценты масса сердца и масса плода уменьшались, окружность грудной клетки и головы увеличивались в сравнении с показателями в контроле. Кардиофетальний индекс при нарушении формирования плаценты имел тенденцию к уменьшению, и отмечалось селективное увеличение плацентарно-плодного индекса. Нарушение формирования плаценты приводит к уменьшению всех морфометрических параметров стенок сердца.

Ключевые слова: эмбриогенез, плацента, ворсинки хориона, кардиогенез, клапанный аппарат, межпредсердная, межжелудочковая перегородка.

Abdul-Ogli L.V. Morphogenetic parallels between heart and placenta development in the prenatal ontogenesis. - Manuscript.

Dissertation for a scientific degree of Doctor of Medical Sciences on the speciality 14.03.01 - normal anatomy.- Kharkov State Medical University of Ministry of Health of Ukraine, Kharkov, 2011.

Work is devoted the developmental features of placenta and chorionic villi, as well as the valvular aparratus, interventricular and interatrium septa of heart in prenatal ontogenesis, to their intercommunication and morphogenetic parallels during normal development and also in cases of abnormal heart development when it is a result of placenta abnormalities. Morphological researches were carried out on the 180 hearts of human embryons, fetuses and placentas. The features of chorionic villi development in the early placenta during embriogenesis and the structure of placenta in the fetal period of prenatal ontogenesis were observed. The parallels between development of extraembrionic organs, on the one hand, and interatrium, interventricular septa and valvular apparatus, on the other hand, were studied from different parties. The processes of the structural organization of human heart and early placenta are tightly interconnected and they are only different in the temporary aspect. The development of early placenta anticipates the development of heart on the average to two weeks. We studied the abnormalities in development of the atrioventricular valves and heart septa by the morfological and embryological methods.

Key words: embryogenesis, placenta, chorionic villi, cardiogenesis, heart valves, interatrium septum, interventricular septum.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Завдяки значним успіхам генетики і біології в цілому останніми роками серйозно розширилися уявлення про механізми гісто- і органогенезу. Водночас, новітня інформація про основи розвитку отримана, головним чином, на експериментальних тваринах і далеко не завжди може бути перенесена на гістогенез ембріона людини (Жаріков М.Ю., Кошарний В.В., Козловська О.Г., 2006). Формування зародка з ембріональних зачатків відбувається в ранньому онтогенезі при взаємодії генетично запрограмованих процесів детермінації, клітинного диференціювання, проліферації та інтеграції (Калашникова Е.П., 1985; Ахтемійчук Ю.Т., 2008; Левицький В.А., Левицький І.В., 2010). Доведено, що ембріон людини найбільш чутливий до будь-яких ушкоджувальних чинників у перші дні і тижні його внутрішньоутробного розвитку, коли відбувається формування ранньої плаценти - структурної основи взаємодії між матір'ю та ембріоном (Петренко В.М., 2004; Милованов А.П., Савельев С.В., 2006; Кущ О.Г., Волошин М.А., 2010). Морфофункціональна характеристика тканин ембріона та плоду при розвитку плаценти в нормі і при її порушенні в ранні терміни гестації дає підставу вважати, що різні умови внутрішньоутробного розвитку впливають на темп і характер дозрівання тканин і зміни в них, особливо в серці (Марковський В.Д., 1992; Кирьякулов Г.С., Васильев В.А., Бородий Т.В., 2000; Андрєєв М.Д., Купрік О.Г., Полякова Т.В., 2001; Давіденко І.С., 2005). Але для розпізнавання морфологічних ознак тих чи інших змін, розуміння їхньої природи необхідні різнобічні знання про особливості розвитку позазародкових органів і серця в нормі, при цьому однією з найважливіших проблем сучасної морфології є виявлення структурної організації органів і систем як основи для розуміння функціональних можливостей органів на різних рівнях не лише в нормі, а й у патології (Косоуров А.К., Матюшечкин С.В., 2002; Милованов А.П., Радзинський В.Е., 2004; Дацун І.Г., Матейко Г.Б., Лизін М.А., 2004; Козлов В.О., Шаторна В.Ф., 2004; Машталір М.А., 2007).

Серед причин порушення розвитку і формування плаценти, патології серцево-судинної системи і формування вад розвитку серця мають місце морфологічні зміни ворсин хоріона (Фоміних Т.А., 2003; Козлов В.О., Шаторна В.Ф., Савенкова О.О., 2006; Черкасов В.Г., Лизін Т.М., 2007). Можливо, це є першою причиною виникнення порушень розвитку плаценти. Остання розглядається як основна сполучна ланка єдиної функціональної системи "мати-плацента-ембріон-плід". Нині теоретично доведений зв'язок між станом здоров'я матері, морфофункціональним станом плаценти і органами плоду (Калашникова Е.П., Федорова М.В., 1979; Ожиганова И.Н., 1994; Лизін А.М., 2005). Порушення в системі "мати-плацента-плід" призводять до змін як в самій плаценті, так і в тканинах і органах плоду, особливо в серці. Зміни співвідношень між структурами ранньої плаценти призводять до змін гемодинаміки і у подальшому можуть стати причиною порушень розвитку клапанного та папілярно-трабекулярного апарату серця людини (Белоконь Н.А., Подзолков В.П., 1990; Андреева Г.Ф., 1999; Машталір М.А., 2000; Козлов В.А., Довгаль Г.В., Шаторная В.Ф 2002; Кузьміна І.Ю., 2004; Мутафьян М.А., 2005; Антипов В.Н., Кирьякулов Г.С., Антипов Н.В., 2008; Козлов С.В., 2010).

Незважаючи на велику кількість морфологічних досліджень кардіогенезу і розвитку плаценти, залишаються нез'ясованими питання, які стосуються вивчення закономірностей формування вроджених вад серця при порушенні розвитку плаценти з урахуванням чітких встановлених тератогенних термінаційних періодів у ембріогенезі людини, тобто періодів, протягом яких ушкоджувальний чинник викликає конкретну ваду розвитку органа або тканини в той період, який визначається закінченням розвитку цього органа. При цьому, чим раніше був уражений плід, тим серйозніші патологічні зміни (Круцяк В.Н., Пішак В.П., Макар Б.Г., 1992; Мілованов А.П., 1999; Шаторна В.Ф., 2008). Нині розробки окремих питань з розвитку плаценти і серця людини представлені в наукових роботах вчених різних країн (Брусиловский А.И., 1986; Benirschke K., Kaufmann P., 1990; Halperin R., Peller S., Rotschild M., 2000; Li C., Hu Z., Tang Q., 2000; Larsen W.J., 2001; Zhang E.G., Burton G.J., Smith S.K., 2002; Tsukerman G., Kirillova I., Pribushenya O., 2003; Anderson R.H., 2004), але морфогенетичної взаємозалежності між розвитком хоріона ранньої плаценти і клапанного апарату серця людини в нормі та при порушенні формування плаценти не простежено. У зв'язку з цим представлене морфологічне дослідження, пов'язане з впливом на хід ембріогенезу і кардіогенезу порушень розвитку плаценти, є важливим в прогнозуванні здоров'я новонароджених.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є фрагментом планової наукової роботи кафедри анатомії людини Дніпропетровської державної медичної академії "Морфогенез серця та судин при експериментальних втручаннях" (номер державної реєстрації 0106U12193).

Мета і завдання дослідження - встановлення закономірностей формування та проведення паралелей у розвитку плаценти та клапанного апарату серця у пренатальному періоді онтогенезу в нормі та при порушенні формування плаценти.

Для досягнення поставленої мети були визначені такі завдання.

1. Встановити морфогенетичні паралелі у розвитку ранньої плаценти і клапанного апарату серця, його перегородок в ембріогенезі при формуванні плаценти у нормі.

2. Визначити морфогенетичні паралелі у розвитку ранньої плаценти і клапанного апарату серця, його перегородок в ембріогенезі при порушенні формування плаценти.

3. Виявити термінаційні періоди розвитку та становлення плаценти і серця у пренатальному періоді онтогенезу та закономірності формування вад розвитку серця при порушенні формування плаценти.

4. Визначити особливості морфогенезу плаценти та серця ембріонів і плодів людини у пренатальному періоді онтогенезу з використанням сучасних гістологічних методик та провести порівняння.

5. Провести морфолого-математичний аналіз лінійних розмірів плаценти і серця в пренатальному періоді онтогенезу у нормі та при порушенні формування плаценти.

Об'єкт дослідження - кардіогенез та формування плаценти людини впродовж пренатального періоді онтогенезу.

Предмет дослідження - морфогенетичні паралелі розвитку плаценти, ворсин хоріона та серця, його клапанного апарату.

Методи дослідження: антропометрія - для встановлення соматотипу; препарування - для дослідження формоутворення плаценти та серця і окремих його частин; мікроскопія гістологічних зрізів плаценти та серця в різних площинах - для вивчення структурних компонентів ворсин ранньої плаценти та клапанного апарату серця і їхніх взаємозв'язків; імуногістохімічні дослідження на виявлення антигенів апоптозу, проліферації, судинного ендотелію, гладкої м'язової тканини, плацентарного лактогену зі специфічними маркерами (bcl-2, Ki-67, CD34, б-sma, Plab); лектиногістохімічні дослідження на виявлення рецепторів лектинів як гістохімічних маркерів окремих типів клітин, клітинних популяцій зі специфічними маркерами міграції - кори бузини чорної (SNA) та адгезії - зародки пшениці (WGA) і кори золотого дощу (LABA); морфо- і гістометрія з подальшою статистичною обробкою - для вивчення динаміки кількісних параметрів плаценти та серця у нормі та при порушенні формування плаценти впродовж пренатального періоді онтогенезу.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше були одержані результати, які дозволяють поглибити розуміння механізмів нормального кардіогенезу і формування плаценти та закономірності виникнення вад серця після порушення розвитку ворсин хоріона ранньої плаценти, що є важливим для розробки методів їхньої корекції. Вперше описані взаємозв'язки між структурними компонентами ворсин хоріона та атріовентрикулярних клапанів серця людини, в основі яких лежать процеси епітеліально-мезенхімальних трансформацій у нормі і при порушенні формування плаценти та етапи клітинної диференціації впродовж пренатального періоді онтогенезу. В результаті проведених досліджень уперше співставлені етапи розвитку серця та плаценти на ранніх етапах ембріогенезу. Вперше проведені та встановлені клініко-морфологічні взаємозв'язки в розвитку серця і ворсин хоріона ранньої плаценти людини, виявлені термінаційні періоди. Проведені морфогенетичні паралелі між розвитком ворсин хоріона і формуванням клапанного апарату, перегородок серця людини, в основі яких лежать процеси делямінації і дегісценції. Визначені закономірності розвитку та основних механізмів раннього кардіогенезу і плаценти в нормі та формування вад після порушення розвитку плаценти. Виявлена висока міра спорідненості формоутворюючих процесів у ранній плаценті і септації в серці, що розвивається. Вперше узагальнені кількісні дані структурних компонентів клапанного апарату серця та ворсин хоріона ранньої плаценти і представлені у вигляді математичної моделі. Представлене дослідження доповнює наявні відомості про кардіогенез та формування плаценти в цілому.

Практичне значення одержаних результатів. Одержані результати дозволяють прогнозувати появу і тип уроджених вад розвитку серця в людини при порушеннях формування плаценти, а також поглибити і розширити існуючі уявлення про особливості будови і формування серця і плаценти в онтогенезі. Описані особливості структурної організації окремих відділів серця і ранньої плаценти дозволяють обґрунтувати морфологічні паралелі між ними. Результати дослідження можуть бути використані для розширення теоретичних та практичних можливостей у діагностичній практиці перинатальної патології, а також для патологоанатомічних досліджень плаценти і серця з метою встановлення дійсних причин антенатальної патології плоду, різних вад клапанного апарату серця людини при порушенні формування плаценти. Виявлено термінаційні періоди та морфологічні паралелі розвитку серця та ранньої плаценти, розуміння яких має значення в акушерсько-гінекологічній, неонатологічній та педіатричній практиці для прогнозування формування можливих вад розвитку серця при порушенні формування хоріона на етапах ембріогенезу.

Теоретичні дані впроваджено до навчального процесу на кафедрах анатомії людини медичних вищих навчальних закладів України: Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського (м. Сімферополь); Харківського національного медичного університету; ДВНЗ "Івано-Франківський національний медичний університет"; Запорізького державного медичного університету; Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського; Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького; на кафедрі топографічної анатомії і оперативної хірургії Буковинського державного медичного університету (м. Чернівці); на кафедрі судової медицини Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Щупика (м. Київ); на кафедрі нормальної анатомії людини і гістології Ужгородського національного університету.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проведено патентно-інформаційний пошук, написано звіт, визначено мету і завдання даного дослідження. Самостійно проведено набір матеріалу, його обробку, включаючи і статистичну обробку одержаних результатів. Проаналізовано результати, сформульовано основні положення і висновки роботи. Дані, що стосуються морфогенетичних паралелей між розвитком хоріона і клапанного апарату та перегородок серця людини у нормі та формування можливих вад розвитку серця при порушенні формування ранньої плаценти, належать здобувачеві. В актах впровадження наводяться дані, що особисто отримані автором у процесі виконання роботи. Автором не були використані матеріали кандидатської дисертації та ідеї співавторів публікацій.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційного дослідження апробовані на: III всеукраїнській науковій морфологічній конференції "Карповські читання" (Дніпропетровськ, 2006), ІV Національному конгресі АГЕТ України (Сімферополь, 2006), VIII міжнародному конгресі патологів України "Сучасні проблеми патологічної анатомії" (Полтава, 2008), науково-практичній конференції "Морфологічні основи компенсаторно-пристосувальних процесів і їх структурне забезпечення" (Тернопіль, 2008), науково-практичній конференції "Морфологічний стан тканин і органів систем організму в нормі та патології" (Тернопіль, 2009), всеукраїнській науково-практичній конференції "Актуальні проблеми ембріологічних досліджень" (Дніпропетровськ, 2009), науково-практичній конференції "Здобутки клінічної і експериментальної медицини" (Тернопіль, 2009), V міжнародній науково-практичній конференції "Nauka і innowacja-2009" (Przemyњl, 2009), "Научніят потенціал на світла-2009" (Софія, 2009), "Научніят потенціал на світла-2009" (Praha, 2009), всеукраїнській науково-практичній конференції "Медична наука-2009" (Полтава, 2009), VI міжнародній науково-практичній конференції "Последніте навчи збагнення - 2010" (Софія, 2010), науково-практичній конференції "Актуальні питання морфології" (Тернопіль, 2010), на VIII Міжрегіональній науковій конференції "Здобутки клінічної і експериментальної медицини" (Луганськ, 2010), на засіданнях Дніпропетровського обласного відділення товариства АГЕТ України (Дніпропетровськ, 2009, 2010), на симпозіумі "Морфогенез органів та тканин під впливом екзогенних факторів" (Алушта, 2010).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 43 наукові праці, з них: 21 стаття у фахових виданнях (з них 17 - одноосібно), що входять до переліку ВАК України, 15 тез у матеріалах конгресів та конференцій, 5 свідоцтв про реєстрацію авторського права на твір, співавтор монографії.

Структура і обсяг дисертації. Матеріали дисертаційної роботи викладено на 280 сторінках. Робота містить такі розділи: вступ, огляд літератури, 5 розділів власних досліджень, розділ - аналіз та узагальнення результатів досліджень, висновки, рекомендації щодо практичного використання, список використаних джерел містить 389 джерел (280 робіт кирилицею, 109 - латиницею). Дисертаційна робота проілюстрована 117 рисунками і 30 таблицями, які займають 0 повних сторінок.

Основний зміст роботи

Матеріал і методи дослідження. Матеріалом для даного дослідження послужили ембріони, плоди людини, їхні плацента та серця в кількості 360 об'єктів: 180 плацент (з них 90 - контрольна група, 90 - при порушенні формування плаценти) та 180 сердець ембріонів та плодів людини (з них 90 -контрольна група, 90 - при порушенні формування плаценти). Ембріональний і плодовий матеріал отримували з абортарію міської лікарні № 6 міста Дніпропетровськ та дорожньої клінічної лікарні Придніпровської залізниці на станції Дніпропетровськ (з якими були укладені договори про спільну співпрацю кафедри і лікарень) після медичних абортів від здорових жінок. Плаценту та серця пізніх плодів і дітей одержували в обласному патологоанатомічному бюро і обласному судово-медичному морзі міста Дніпропетровськ. Окремі препарати взяті на базі кафедри анатомії людини м. Дніпропетровськ. Комісією з біоетики Дніпропетровської державної медичної академії (протокол № 3 від 14.02.07) встановлено, що проведені наукові дослідження ембріонів та плодів людини відповідають етичним вимогам згідно з наказом МОЗ України № 231 від 01.11.00 р. Розподіл матеріалу за віковими групами проведений згідно з стадіями розвитку плаценти та серця Л.К. Семенової та Л.И. Фалину (Семенова Л.К., 1975; Фалин Л.И., 1976), але увага більшою мірою приділялась нами раннім етапам розвитку.

Відповідно до мети і завдань дослідження був використаний адекватний комплекс методів гістологічного, імуногістохімічного, лектиногістохімічного, морфометричного аналізів. Всі методи можна представити як комплекс морфологічних методик.

1. Анатомічні - препарування використовувалося для виділення плаценти, її ворсин та сердець ембріонів і плодів людини для макроскопічного дослідження плаценти, ембріона та зовнішньої будови плодів та їхніх сердець. Макроскопічне дослідження проводили для встановлення стадії розвитку, порушень розвитку ранньої плаценти та можливих зовнішніх вад розвитку серця після фіксації рідиною Буена або формаліну.

2. Гістологічні методики - виготовлення серійних гістотопографічних зрізів для аналізу просторового розміщення структурних компонентів ворсин хоріона та структур серця в нормі та для порівняння з порушеннями розвитку, для аналізу стану розвитку ворсин хоріона ранньої плаценти та клапанного апарату і перегородок серця людини, вад розвитку з використанням світлової мікроскопії. Для вивчення взаємозв'язків структурних компонентів ворсин хоріона плаценти та клапанного апарату і перегородок серця використовували гістологічні зрізи, забарвлені стандартними оглядовими гістологічними методиками (залізний гематоксилін Генденгайна, гематоксилін-еозин, за Маллорі-Слінченко);

3. Імуногістохімічні та лектиногістохімічні - для оцінки перебігу кардіогенезу та розвитку плаценти в нормі та змін основних гістогенетичних процесів (проліферація, клітинна загибель, зростання клітин, васкулогенез) та їхніх співвідношень при порушенні формування плаценти. Використання імуногістохімічних маркерів та систем візуалізації у зв'язку з їх високою чутливістю та інформативністю дозволяє на клітинному та тканинному рівнях кількісно оцінювати процеси клітинної проліферації, диференціювання, клітинної загибелі. В роботі використовували такі маркери.

· CD34 - цитоспецифічний маркер ендотелію. Використання саме цього маркера дало можливість визначити початок і напрямок перших етапів утворення судин плаценти та серця.

· б-sma - маркер гладенької м'язової тканини, використання якого дало можливість відстежити диференціювання первинних судин плаценти і серця в нормі та зміни, які відбуваються при порушенні формування плаценти.

· bcl-2 - маркер апоптозу (запрограмована загибель клітин у відповідь на зовнішні або внутрішні сигнали). Ми досліджували клітинну загибель у ворсинах хоріона та ембріонального серця на ранніх етапах розвитку та при порушенні формування плаценти.

· ядерний маркер Кі-67 - маркер проліферації, який дозволяє позначити всі клітини, що знаходяться на різних стадіях мітозу у ворсинах хоріона та серця людини.

· плацентарного лактогену - Plab - у плаценті в ембріональному та плідному періоді.

· лектиногістохімічні дослідження зі специфічними маркерами міграції - кори бузини чорної (SNA) та адгезії - зародки пшениці (WGA) і кори золотого дощу (LABA) у ворсинах хоріона і серця.

4. Морфометричні дослідження проводили на рівні цілого органа, ділянки органа, гістологічного зрізу і поля зору мікроскопа. На рівні плаценти і серця в цілому визначали лінійні розміри і масу плаценти і серця у нормі та при порушенні формування плаценти і окремих його відділів.

Ми керувалися загальноприйнятими діагностичними ознаками нормального ходу ембріогенезу, за якими можна класифікувати наявність порушень розвитку: вагові показники, тім'ячко-п'яткові розміри, тім'ячко-куприкові розміри, напівокружність грудної клітки та голови, кардіофетальний та плацентарно-плодовий (фетоплацентарний) індекси.

Фетоплацентарний індекс розраховували за формулою

,

де ФПІ - фетоплацентарний індекс; m - маса плаценти; М - маса ембріона (плоду), та кардіофетальний індекс - за формулою

,

де КФІ - кардіофетальний індекс; m - маса серця; М - маса ембріона (плоду).

Одержані дані обробляли статистично з використанням ліцензійного пакету прикладних програм. Достовірність розходження даних оцінювали з використанням критерію Стьюдента. Достатньою вважали ймовірність похибки менше 5 % (р<0,05).

Результати дослідження та їх обговорення. Встановлено, що формування плаценти та клапанного апарату і перегородок серця відбувається до

12-го тижня розвитку плоду. У ембріональний період відбуваються основні етапи розвитку ранньої плаценти: формування первинної, вторинної - мезенхімальної і третинної - ембріональної ворсин хоріона та формування міжпередсердної та міжшлуночкової перегородок серця і клапанного апарату. Ці моменти ембріогенезу були позначені нами як можливі термінаційні періоди розвитку серця і ранньої плаценти, перевірка впливу порушення формування плаценти на розвиток серця підтверджує значення того чи іншого терміну в морфогенетичних паралелях кардіогенезу і формуванні плаценти.

На 2-3-му тижнях ембріогенезу ворсинка плаценти представлена одним рядом клітин епітелію з овальними ядрами. У первинній ворсинці клітини цитотрофобласта продукують клітини синцитіотрофобласта, утворюючи двошарову стінку епітеліальних клітин, усередині якої було виявлено безструктурну позаклітинну речовину - гель. Спочатку весь об'єм ворсинки заповнений гелем. До кінця 3-го тижня з боку епітелію в порожнину ворсинки починають виселятися мезенхімні клітини, які мають високу мітотичну активність, що було підтверджено імуногістохімічними методами дослідження. Дослідження процесів проліферації свідчать про найвищу активність морфогенетичних перетворень у структурах ранньої плаценти на 3-5-му тижнях пренатального розвитку в нормі і зниження активності при порушенні формування плаценти (рис. 1).

Рис. 1. Третинні ворсинки хоріона людини 5 тижнів пренатального розвитку. Стрілками вказані мітози в клітинах цитотрофобласта (маркер проліферації - Ki-67): а, б - в нормі; в - при порушенні формування плаценти. Збільшення об. 40, ок. 4

У подальшому відбувається формування епітеліально-мезенхімних тяжів у вторинних ворсинах хоріона завдяки епітеліально-мезенхімним трансформаціям, клітини яких відрізняються високою здатністю до міграції, що було підтверджено лектиногістохімічними методами досліджень (рис.2). Результати дослідження епітеліально-мезенхімних трансформацій упродовж морфологічних перебудов ембріональних структур розвитку плаценти свідчать, що на 4-8-му тижнях розвитку відбувається перерозподіл вуглеводних молекул і рецепторів лектинів на поверхні клітин, які є тонкими тестами на нормальність розвитку. Певна гетерогенність скріплення лектинів міграції SNA і адгезії WGA і LABA в тканинах різних ділянок плаценти демонструє процеси міграції клітин і їх осідлості, а також свідчить про їхню функціональну значущість у процесах формоутворення плаценти, оскільки накопичення лектинів відбувалося саме в тих ділянках тканин, де перебігали активно гістогенетичні процеси. Експресія рецепторів лектинів LABA в плаценті зі специфічністю до Д-l-фукози виявила високу міру спорідненості у вторинній і третинній ворсинах хоріона ранньої плаценти людини і до клітин макрофагальної системи - клітин Кащенко-Гофбауера на 4-5-му тижнях розвитку. Найбільша щільність рецепторів до SNA із специфічністю до N-ацетилнейрамінової (сіалової) кислоти глікополімерів у плаценті визначалася в цитотрофобласті ворсин хоріона, а також судинах ранньої плаценти, які розвиваються. Найбільша міра накопичення лектинів WGA зі специфічністю до N-ацетилглюкозаміногліканів спостерігалася в ендотелії судин (як сформованих, так і таких, які закладаються) третинних ворсин хоріона ранньої плаценти на 5-8-му тижнях гестації. В результаті вся порожнина ворсинки поступово заповнюється мезенхімними клітинами і стає вторинною.

Рис. 2. Вторинні ворсинки хоріона людини 3 тижнів пренатального розвитку. Зб. об. 40, ок. 4. Формування епітеліально-мезенхімального тяжа (вказано стрілкою): а - забарвлення гематоксилін-еозин; б - міграція - рецептори лектинів (SNA); в - мітози в клітинах цитотрофобласта (Ki-67) - забарвлення в коричневий колір

На початку 4-го тижня ембріонального розвитку в стромі вторинних ворсинок хоріона з'являються зачатки перших кровоносних судин. У цей період мезенхімна основа ворсинки диференціюється в сполучну тканину, що створює опору для ендотеліальних клітин кровоносних судин та приводить до утворення третинних ворсин, внаслідок чого структура ворсинки стає більш організованою. В цей час ми спостерігали появу в сполучній тканині клітин Кащенко-Гофбауера - це найбільші клітини в стромі ворсин. Їх типові форми зустрічаються лише в ранніх стадіях гестації. За сучасною уявою, ці клітини виконують роль макрофагів. Ми припустили, враховуючи функцію цих клітин, що вони сприяють захисту від шкідливих чинників середовища і, отже, збільшення їх кількості може бути діагностичною ознакою порушень формування ворсин у нормі. Таку будову ворсинки зберігають упродовж пренатального періоді онтогенезу, але відбувається диференціювання структур сполучної тканини і подальший розвиток судин, збільшення їх кількості, що підтверджується імуногістохімічними методами дослідження. При дослідженні процесів васкулогенезу (використання маркера СD34) виявлено збільшення діаметра і кількості капілярів, що діяли, у ворсинах хоріона на 5-му тижні ембріогенезу при порушенні формування плаценти (рис. 3).

Рис. 3. Капіляри третинної ворсинки ранньої плаценти у нормі (а) та збільшення їх кількості при порушенні формування плаценти (б) 6 тижнів пренатального розвитку. Маркер ендотелію CD34 (коричневий колір). Об. 40, ок. 4

Результати наших досліджень показали, що процеси структурної організації серця і ранньої плаценти людини тісно взаємопов'язані і лише відмінні в часовому проміжку. Розвиток ранньої плаценти випереджає розвиток серця в середньому на 2 тижні. Зміни на 3-му і 4-му тижнях розвитку у формуванні ворсин хоріона призводили з різницею у 2 тижні до порушення формування стулок атріовентрикулярних клапанів і перегородок серця. ембріогенез плацента хоріон серце

Процес диференціації хоріона завершується в кінці 5-го тижня пренатального розвитку і починаються послідовно розвиток і септація серця, в основі яких лежать епітеліально-мезенхімні трансформації, що дає змогу провести морфологічні паралелі між розвитком ворсин хоріона ранньої плаценти та клапанного апарату серця і його перегородок у нормі та при порушенні формування плаценти. Виявити і довести, що первинно відбувалося ураження плаценти, а вторинними спостерігалися зміни або порушення розвитку серця.

В результаті епітеліально-мезенхімних перетворень у ділянці первинної ворсинки хоріона і ендокардіальних подушок серця поступово відбувається заповнення просторів мезенхімними клітинами. Ендокардіальні подушки є провізорними атріовентрикулярними клапанами серця людини і мають свої особливості диференціювання в цей період пренатального етапу онтогенезу. Ми досліджували гістотопографію рецепторів лектинів в ембріональних структурах серця людини на основі лектиногістохімічних досліджень при формуванні плаценти в нормі і при порушенні її формування. Лектини WGA добре забарвлювали апоптотичні клітини в серці ембріонів, мезенхімі клапанного апарату. SNA зв'язувався з позаклітинним матриксом, збагаченим кислими глікозаміногліканами. Експресія рецепторів лектинів LABA зі специфічністю до Д-l-фукози найбільшою визначалася в ділянці тканин атріовентрикулярного каналу серця. Ці рецептори одночасно розташовувалися в різних тканинах відміченої ділянки ембріонального серця, але рівень накопичення їх був різним, а саме: в первинних стулках (рівень накопичення визначали як +++), сухожилкових струнах (+++) і соскоподібних м'язах (++). Як відомо, ці структури в серці мають досить різне походження, різні структурні компоненти і клітинний склад і підлягають вираженим морфогенетичним змінам під час кардіогенезу. Первинні стулки передсердно-шлуночкових клапанів складаються із залишків мезенхіми ендокардіальних подушок і вкриті шаром ендокарду. Первинна сухожилкова струна є результатом делямінації (розшарування стінки шлуночка) і складається з міокардіальних клітин і тонкого шару ендокарда. Первинний соскоподібний м'яз є частиною міокарда шлуночка, яка відокремлена в результаті дегісценції (відщеплення міокардіального тяжа клітин від міокарда шлуночків). Загальною у цих структур є лише функція і недостатнє кровопостачання на ранніх етапах кардіогенезу.

Процеси міграції і адгезії на клітинному рівні відбуваються паралельно, тому дослідження рецепторів до лектинів кори бузини чорної (SNA) теж проводилися і оцінювалися одночасно в клапанному апараті серця людини. Аналіз розподілу маркерів показав, що міра з'єднання мезенхімних клітин з SNA в товщі ендокардіальних подушок передсердно-шлуночкового каналу на 6-7му тижні досить різна. Найбільша щільність рецепторів до SNA при формуванні плаценти в нормі в цілому органі визначалася в ендокарді і епікарді ембріонального серця, а також у судинах серця, які розвиваються. Серед загального масиву мезенхімних клітин, які наповнюють об'єм ендокардіальних подушок на даному етапі розвитку, формується пул клітин, в яких рецептори до лектинів коричорної бузини (SNA) визначаються значно вищою мірою (рівень накопичення - +++)). Накопичення обох видів відмічених лектинів відбувалося саме в тих ділянках тканин серця, які були особливо схильні до міграційних процесів при формуванні плаценти в нормі. Наші дослідження ембріонального серця показали, що такими ділянками є пули мезенхімних клітин ендокардіальних подушок передсердно-шлуночкового каналу серця людини.

Нами була визначена гетерогенність зв'язування лектину зародків пшениці (WGA) в тканинах різних ділянок ембріонального серця. Накопичення лектинів зародків пшениці (WGA) відбувалося саме в тих ділянках тканин, де відбуваються активно гістогенетичні процеси. У дослідженнях виявлення рецепторів до N-ацетилглюкозаміногліканів лектину зародків пшениці (WGA) характерною була наявність значної кількості рівномірно розташованих рецепторів до WGA на плазматичних мембранах багатьох клітин міокарда і мезенхіми клапанного апарату. Найбільша міра накопичення (+++) при формуванні плаценти в нормі спостерігалася в ендотелії судин, ендокарді і епікарді оболонок стінки серця людини. При порушенні формування плаценти накопичення лектинів у цих ділянках відбувалось значно повільніше.

Таким чином, дослідження процесів епітеліально-мезенхімних трансформацій упродовж морфологічних перебудов ембріональних структур серця та плаценти в нормі свідчать, що на 4-8-му тижнях відбувається перерозподіл вуглеводних молекул і рецепторів лектинів на поверхні клітин, які є тонкими тестами на нормальність розвитку.

У нормі заповнення ворсин хоріона й ендокардіальних подушок відбувається нерівномірно. В ендокардіальних подушках були виділені 3 зони, які розрізняються за кількістю і формою мезенхімних клітин. Ці ж зони були виділені при заповненні вторинної ворсинки. Перша зона - субепітеліальна - розташовується під епітелієм, тобто цитотрофобластом. Вона представлена щільно розташованими мезенхімними клітинами без відростків або з невеликими відростками, згрупованими по 4-5 клітин. Друга зона - проміжна - заповнює середню частину ворсинки і містить пухко розташовані клітини з різноспрямованими відростками, тобто заселена класичними мезенхімними клітинами зірчастої форми. Третя зона - центральна - заповнює центральну частину ворсинки. Вона представлена одиничними мезенхімними клітинами і прошарком гелю хоріона. Привертає увагу форма цих клітин і їхніх відростків, а саме: відростки направлені уздовж стінки трофобласта. Проліферація і зростання цих клітин відбувається в субепітеліальній зоні, де вони розташовані щільно і заповнення всього об'єму ворсинки починається саме від цієї зони.

У серці ми спостерігали процеси розшарування (делямінації), в результаті яких утворюється міжшлуночкова перегородка та утворювалася делямінаційна пластинка, що несе на собі ендокардіальні подушки - провізорні атріовентрикулярні клапани. Такі ж процеси розшарування ми спостерігали і в структурній організації ранньої плаценти між епітеліальним вистиланням ворсинки трофобласта і її мезенхімною основою.

В ембріональному періоді процеси диференціювання у ворсинках хоріона ранньої плаценти та атріовентрикулярних клапанах серця людини відбуваються однаково, але з різною швидкістю, що, мабуть, можна пояснити різними термінаційними періодами розвитку. Дане питання порушувалося в літературі (Милованов А.П., 1999; Шаторна В.Ф., 2009).

У плодовому періоді продовжується подальша диференціація як окремих структурних компонентів плаценти та серця людини, так і серця в цілому.

Виділивши морфологічні паралелі розвитку плаценти і серця людини в нормі, ми розглянули ці процеси при порушенні їх формування у той період, коли відбуваються основні формоутворюючі процеси в ранній плаценті і процеси септації в серці, що розвивається.

До 8-12-го тижня розвитку плацента знаходиться в періоді завершення її формування, проте зв'язок васкуляризаційного хоріона з відпадаючою оболонкою ще недостатньо стійкий і міцний. У зв'язку з цим саме в цей період можуть статися порушення її формування, з чим пов'язано виділення термінаційного періоду, тобто це граничний термін, протягом якого несприятливий чинник, а саме: порушення формування плаценти може індукувати аномалії розвитку серця. Цей період визначається термінами завершення формування органа і, зокрема, плаценти і серця, а саме: клапанного апарату серця, його перегородок і папілярно-трабекулярного апарату серця людини. Дослідження процесів проліферації і апоптозу свідчать про найвищу активність морфогенетичних перетворень у клапанному апараті і міжшлуночковій перегородці серця на 5-7-му тижнях ембріогенезу.

Доведено, що міра складності морфологічних змін плаценти впливає на розвиток, зростання і внутрішньоутробний стан плоду, що пов'язано з недостатньою регуляцією плацентарного кровотоку (Милованов А.П., 1999).

Морфологічні ознаки порушення формування плаценти на ранніх стадіях ембріогенезу були виражені мікроскопічно: компенсаторне збільшення кількості капілярів, тобто їхня гіперплазія, що складало 11,2 %; витончення епітеліального шару трофобласта, невідповідне терміну гестації, що складало 17,4 %, було компенсаторним механізмом і становило другу групу в процентному співвідношенні; неповноцінне заповнення ворсин хоріона мезенхімними клітинами з наявністю вакуолей, що призводить до пізнішого формування судин, тобто їхньої незрілості, що складало 7 %; переважання хаотичних ворсин, що складало 10,2 %; наявність синцитіальних пуп'янків із значним їх збільшенням, що складало найбільший відсоток від усіх порушень формування плаценти - 54,2 %, що, можливо, свідчило про явища гіпоксії в тканинах плаценти при порушенні її формування.

Багато гістологічних особливостей зрілої плаценти має компенсаторно-пристосовне значення, тому ми диференціювали прояви змін у плаценті з урахуванням терміну гестації і основ епітеліально-мезенхімних трансформацій. У наших дослідженнях ми спостерігали збільшення кількості синцитіальних пуп'янків на 6-му тижні гестації, представлених скупченням ядер синцитіотрофобласта, і в цей період гестації це була ознака порушення формування плаценти, але утворення синцитіальних пуп'янків на 17-20-му тижнях гестації відбувається при формуванні плаценти в нормі. Збільшення кількості капілярів було компенсаторним механізмом на збільшення потреб плоду в 18-20 тижнів гестації, але в перші 8 тижнів розвитку і становлення ворсинок хоріона ранньої плаценти дане посилення васкуляризації було непрямою ознакою дії і впливу тератогенного чинника - порушення формування плаценти. Мікроскопічно серед добре розгалужених зрілих ворсин з компенсаторною гіперваскуляризацією виявлялися незрілі ворсини з нерівномірним розподілом ядер синцитіотрофобласта за периметром ворсин і неповноцінним заповненням ворсин хоріона мезенхімними клітинами з наявністю вакуолей, що призводить до пізнішого формування судин.

При порушенні формування плаценти макроскопічно на пізніших стадіях спостерігалися порушення розвитку плоду в цілому, які в наших дослідженнях характеризувалися затримкою його зростання і порушенням формування кінцівок з недорозвиненням фалангів пальців, але з формуванням кисті і порушенням розвитку суглобів - непряма ознака порушення формування плаценти (рис. 4).

Рис. 4. Плід людини 10 тижнів пренатального розвитку в нормі (а) і в результаті порушення формування плаценти з аномаліями розвитку кінцівок (б)

Викладені вади розвитку плоду людини в цілому при порушенні формування плаценти поєднувалися з пороками розвитку серця. Таким чином, саме цей період розвитку плаценти є термінаційним, оскільки в цей час порушення формування плаценти, яке визначається залежно від терміну гестації ембріона і плоду візуально і за гістолого-морфометричними особливостями може призвести до безповоротних наслідків: формування вад серця, особливо, клапанного апарату. Розвиток септації серця людини на етапах ембріогенезу починається паралельно з формуванням клапанів, перегородок серця і сухожилкових струн серця, в основі яких лежать процеси делямінації і дегісценції. У цей період порушення формування плаценти можуть призвести до порушення процесів делямінації і дегісценції, що провокує формування вроджених вад розвитку серця.

Були визначені випадки загрудинної ектопії серця плоду, що становлять 0,8 % - найменшу групу від усіх пороків розвитку серця, яка поєднувалася з іншими ураженнями структур серця: незарощення міжшлуночкової перегородки у верхній її третині, хаотичне неврегульоване розволокнення м'язових волокон у міокарді стінки шлуночків і м'язової частини міжшлуночкової перегородки. Ектопія часто приєднується до тяжких аномалій розвитку внутрішньої структури серця: тетрада Фалло, пороки клапанного апарату, дефекти перегородок. При порушенні формування плаценти під час формування провізорних атріовентрикулярних клапанів людини, порушення виникали з раннього періоду розвитку серця, тобто на 4-5-му тижнях пренатального періоду онтогенезу і характеризувалися порушенням процесів делямінації і дегісценції, а також епітеліально-мезенхімних трансформацій. Порушення в період розвитку провізорного клапанного апарату характеризувалося укороченням формування делямінаційної пластинки, її стоншуванням і хаотичним заселенням ендокардіальних подушок мезенхімними клітинами.

В результаті зазначених порушень розвитку плаценти формувалися такі вади розвитку серця - аномалії розвитку стулок: виражений асиметричний розвиток правих і лівих стулок атріовентрикулярних клапанів, що виявляється в укороченні стулок правого шлуночка по відношенню до сформованих стулок лівого шлуночка; зміна форми стулок атріовентрикулярних клапанів серця людини: подовжені і вузькі, короткі і широкі; при порушенні процесів дегісценції: стоншування папілярних м'язів, розволокнення м'язових волокон, укорочення первинних сухожилкових струн; порушення формування перегородок: незарощення та дефект міжпередсердної перегородки з урахуванням формування овального отвору за термінами гестації; міжшлуночкової перегородки, причому частіше порок, що локалізується у верхній третині міжшлуночкової перегородки та в середній третині, відомий в клініці під назвою хвороби Толочинова-Роже (рис. 5).

Найбільш часто зустрічалися такі вади: порушення формування перегородок: дефект міжпередсердної, що складав 19,2 %, і незарощення міжшлуночкової перегородок, відповідно 29,2 %; аномалії розвитку стулок атріовентрикулярних клапанів і папілярно-трабекулярного апарату, які складали максимальну групу вад розвитку серця - 50,8 % (рис. 6).

Рис. 5. Атріовентрикулярні клапани людини 7 тижнів пренатального розвитку в нормі (а) та при порушенні формування плаценти (б, в). Об. 40, ок. 4

Таким чином, наші дослідження показали, що серед усіх вад кардіогенезу найбільша частка припадала на вади розвитку клапанного апарату. Враховуючи механізм розвитку серця і ранньої плаценти людини, їхні морфологічні паралелі розвитку, в основі яких лежать епітеліально-мезенхімні трансформації, це пояснює високий відсоток ураження стулок атріовентрикулярних клапанів серця людини при порушенні формування плаценти (Василенко И.В., Брук Б.Б., Гульков Ю.К. и др., 2009).

Рис. 6. Найчастіші аномалії розвитку в дослідженнях (%)

За результатами наших досліджень по виділенню закономірностей розвитку плаценти і серця в нормі ми провели паралелі морфометричних показників лінійних розмірів плаценти і серця при формуванні плаценти в нормі і при порушенні її формування, які характеризують динаміку зростання ембріона і плоду в цілому і є найбільш інформативними показниками. Для вивчення можливого впливу порушення формування плаценти на будову серця необхідні знання його кількісних характеристик за умов повноцінного розвитку.