Пухлини слізної залози епітеліального ґенезу (клініка, діагностика, прогноз, лікування)

На рисунку 4 представлені середньостатистична функція виживання і функції виживання хворих на ПСЗЕГ залежно від комбінації факторів ризику. Функція виживання, позначена ¦, ? варіант найбільш сприятливого сполучення факторів, коли значення факторів х1-х6=0. Функція виживання, яка позначена ¦, ? варіант максимально несприятливого сполучення всіх факторів, коли значення факторів х1-х6=1, а їх сума =13,5. Функція виживання, яка позначена ^, ? варіант двох найбільш несприятливих факторів (розмір пухлини більше 54 мм (х1) і гістологічний тип пухлини - аденокарцинома (х5), сума яких при відсутності інших несприятливих факторів =6,4). Функція виживання, яка позначена ?, ? варіант, коли у хворих є рецидив (х6), велика пухлина (х1) та деструкція скроневої кістки (х4), тобто при наявності трьох факторів ризику, навіть, якщо гістологічний тип пухлини не є аденокарцинома, виживання хворих низьке (сума коефіцієнтів ризику =6,9).

Рис. 4. Функції виживання хворих на ПСЗЕГ залежно від комбінації факторів ризику.

На підставі отриманих результатів з використанням кокс-регресійної моделі експоненціальних коефіцієнтів (Hazard Ratio - HR) для кожного хворого у базі даних були пораховані значення сумарного ризику для визначених факторів ризику, які коливаються від 0, коли відсутні всі фактори ризику, до 13,3, коли є всі фактори ризику, що дозволило всіх хворих класифікувати в шість груп ризику (табл. 3).

Як видно із представлених в таблиці 3 даних, всі хворі на ПСЗЕГ першої групи ризику живуть, тому медіана життя хворих не може бути показана. У хворих другої групи ризику, коли є один, не самий важливий фактор ризику (х2 або х3, або х4. або х6), медіана життя складає 338 місяців, тобто з вірогідністю 0,5 хворі цієї групи проживуть не менше 338 місяців. При збільшенні значення HR, тобто при зростанні числа факторів ризику та їх комбінації, відбувається зниження медіани життя до значення 23 місяця у хворих шестої групи ризику, що свідчить про те, що половина таких хворих гине у перші 2 роки спостереження.

Таблиця 3. Характеристика груп ризику по прогнозу виживання хворих на ПСЗЕГ, які отримані на підставі кокс-регресійної моделі

Таким чином, встановлені прогностичні фактори ризику, які визначають поганий життєвий прогноз у хворих на ПСЗЕГ, до яких віднесені: максимальний розмір пухлини більше 54 мм, гістологічний тип пухлини - аденокарцинома, вік хворого ? старше 45 років, наявність рецидива пухлини, чоловіча стать хворого, наявність деструкції скроневої кістки, які при різному їх сполученні дозволяють прогнозувати строк виживання хворого і як наслідок - обирати найбільш адекватне та ефективне лікування.

З метою покращення стану протипухлинної резистентності організму у хворих на ПСЗЕГ нами у їх комбіноване лікування (хірургічне лікування та променева терапія) був включений імунокоригуючий препарат - індуктор інтерферону - аміксин, який приймається перорально у дозі 125 мг на день два дні поспіль на тиждень протягом п'яти тижнів, з місячною перервою - шість курсів на рік (Патент України на корисну модель 47097; опубл. 11.01.2010, Бюл. № 1).

Вперше визначено, що використання імуномодулятора - індуктора інтерферону б-, в-,г- типів - препарату аміксин у хворих ПСЗЕГ приводить до зменшення імунодепресії, яке проявляється нормалізацією показників клітинної та гуморальної ланок імунітету та зниженням рівня активації субпопуляцій лімфоцитів, які експресують CD7⁺, CD95⁺, CD38⁺, CD45⁺, CD54⁺, CD150⁺.

Встановлено, що використання препарату аміксин у хворих на ПСЗЕГ приводить до зниження рецидивів пухлин на 12,2% в перший рік після хірургічного втручання та на 20,6% при п'ятирічному терміні спостереження (р < 0,05).

Таким чином отримані результати свідчать про те, що ПСЗЕГ є імунозалежними, що підтверджується порушеннями імунних реакцій, які коригуються індукцією інтерферонів б-, в-,г- типів при використанні препарату аміксин.

На підставі проведених клінічних, комп'ютерно-томографічних, магнітно-резонансних, імунологічних, гістоморфологічних досліджень і отриманих результатів нами розроблені класифікаційні схеми диференційної діагностики і тактики лікування хворих на ПСЗЕГ з врахуванням прогнозу для життя, що дозволило підвищити ефективність диференційної діагностики та лікування хворих на пухлини слізної залози епітеліального ґенезу (знижена вірогідність розвитку рецидивна пухлини на 21,0% та смертність хворих на 33,0%).

ВИСНОВКИ

1. Пухлини слізної залози епітеліального ґенезу займають третє місто (7-13%) серед всіх новоутворень орбіти, які вражають, в основному, осіб працездатного віку і не зважаючи на лікування, практично в 50% випадків рецидивують і метастазують, що приводить до загибелі хворих. До теперешнього часу гістологічний тип пухлини достовірно можливо встановити тільки після морфологічного дослідження. Відсутні дані про роль протипухлинної резистентності організму у розвитку та перебігу пухлинного процесу та доцільності імунної терапії. Актуальною та доцільною є оптимізація діагностичних і прогностичних (клінічних, інструментальних, імунологічних, морфологічних) факторів, які дозволяють диференціювати ступінь злоякісності пухлини і прогнозувати її перебіг, що необхідно для підвищення ефективності діагностики і лікування.

2. Диференціація ступеня злоякісності пухлин слізної залози епітеліального генезу за даними клінічної симптоматики утруднена, а прогнозувати рецидив пухлини неможливо. Найбільш інформативними клінічними симптомами у диференційній діагностиці доброякісних і злоякісних пухлин слізної залози епітеліального ґенезу між собою, та з запальними процесами в слізній залозі є симптоми, які характеризують стан пухлинної тканини (консистенція, стан поверхні, форма росту пухлини, її рухомість та наявність болю при її пальпації).

3. Пухлини слізної залози епітеліального генезу визначаються на комп'ютерній томограмі у 81,0% випадків як м'якотканинний компонент негомогенної структури: овальної або округлої форми з чіткими контурами при доброякісній пухлині (плеоморфна аденома) і неправильної форми без чітких контурів з узурацією, витонченням або деструкцією верхньо-зовнішньої кісткової стінки орбіти при злоякісних пухлинах (аденокарцинома, аденокістозний рак, рак у плеоморфній аденомі), на відміну від лімфом (у 100,0% випадків ? гомогенна структура неправильної форми без чітких контурів) і хронічного продуктивного запалення (у 76,0% випадків ? гомогенна структура неправильної форми з чіткими контурами).

4. Розроблений диференційно-діагностичний тест, який базується на визначенні денсітометричної щільності (ДЩ) пухлини при проведені комп'ютерно-томографічного дослідження дозволяє діагностувати доброякісну (ДЩ більше +40 ОХ) та злоякісну (ДЩ менше +40 ОХ) пухлини слізної залози з чутливістю теста ? 88,2% і специфічністю ? 82,4% (патент України на корисну модель 47095, 2010, Бюл. № 1).

5. Тяжкість перебігу пухлинного процесу (злоякісний характер пухлини, рецидиви пухлини) у хворих на пухлини слізної залози епітеліального ґенезу зв'язана зі зниженням вмісту основних ефекторних клітин протипухлинного імунітету: Т-супресорів/цитотоксичних клітин (CD8⁺) на 4,1% і натуральних кілерів (CD16⁺?10%), яке супроводжується зниженням їх здібності до активації основних протипухлинних цитокинів інтерлейкіном-2 (CD25⁺?12%) і високою готовністю імунокомпетентних клітин до апоптозу (CD95⁺?13%), що призводить до вираженої імунодепресії.

6. Протипухлинна імунна відповідь організму хворих на пухлини слізної залози епітеліального ґенезу пов'язана також з високим рівнем експресії маркерів активації CD7⁺, CD38⁺, CD45⁺, CD150⁺ лімфоцитами крові. Останнє свідчить про підвищення загальної пружності імунітету, посилення проліферації лімфоцитів, що призводить до «феномену посилення пухлинного росту», яке підтверджується схильністю пухлини слізної залози до рецидиву в 36,4% випадків (при злоякісних - у 47,5%, а при доброякісних - у 23,5% випадків) та злоякісної трансформації у 50,0% випадків, а також смертю від метастазів та продовжуваного росту у порожнину черепу у 34,8% випадків.

7. Диференційно-діагностичний тест характеру пухлини слізної залози на підставі імуноцитохімічного аналізу периферичної крові дозволяє при значенні абсолютного рівня CD16⁺, CD25⁺ і CD95⁺?100 кл/мкл та відносного рівня СD7⁺, CD38⁺, CD45⁺ і CD150⁺?12% діагностувати у 95% випадків злоякісну пухлину слізної залози епітеліального генезу (Патент України на корисну модель 47098, 2010, Бюл. № 1).

8. Пухлини слізної залози епітеліального ґенезу здатні до рецидивів при зниженні у периферичній крові абсолютного рівня СD16⁺?183 кл/мкл, СD25⁺?218 кл/мкл і СD95⁺?283 кл/мкл (Патент України на корисну модель 47094, 2010, Бюл. № 1).

9. Ультраструктурно в плеоморфних аденомах слізної залози виділені чотири типи клітин з урахуванням переважаючого в їх будові компонента: тубулярні, базаловидні, міоепітеліальні, міксоїдні. Міксоїдний компонент аденоми утворюється завдяки синтезу PAS-позитивних вуглеводутримуваних речовин міоепітеліальними клітинами протокових структур.

10. Прогностичними гістоморфологічними критеріями розвитку рецидива пухлини слізної залози епітеліального генезу є скупчення клітин базалоїдної і саркоматозної будови, наявність «псевдокапсули», розповсюдження пухлинних клітин по кровоносним судинам і периневральним просторам, інфільтрація пухлини лімфоцитами і плазматичними клітинами та підвищення кількісного вмісту ДНК ядер з анеуплоідією (>3 c).

11. Перевищення рівня онкомаркера СА-19-9 понад 35 МО/мл в периферичній крові хворих на новоутворення у слізній залозі свідчить про наявність пухлинного процесу, а при сумісній оцінці рівня вмісту у крові хворих онкомаркерів СА-19-9 і РЕА у випадку підвищення СА-19-9>35 МО/мл і РЕА>4 нг/мл у два рази і більше в динаміці спостереження можливо у 70% випадків прогнозувати рецидив пухлини.

12. Прогностичними факторами виживання хворих пухлинами слізної залози епітеліального генезу є: максимальний розмір пухлини понад 54 мм, гістологічний тип пухлини - аденокарцинома, вік хворого ? старший 45 років, наявність рецидива пухлини, чоловіча стать хворого, наявність деструкції скроневої кістки. Їх різне сполучення дозволяє прогнозувати строк виживання хворих і, як наслідок ? вибирати найбільш адекватне лікування.

13. Розроблено спосіб лікування хворих на пухлини слізної залози епітеліального генезу, який полягає у проведенні комбінованого лікування (хірургічне лікування та променева терапія) з включенням імунокоригуючої терапії у вигляді перорального прийому препарату аміксин у дозі 125 мг на добу два дні поспіль на тиждень протягом п'яти тижнів, з місячною перервою ? шість курсів на рік (патент України на корисну модель 47097, 2010, Бюл. № 1).

14. Пухлини слізної залози епітеліального ґенезу є імунозалежними. Про це свідчить порушення імунологічних реакцій, які коригуються індукцією інтерферонів б-, в-, г- типів, які стабілізують пухлинний процес, що призводить до зниження рецидивів пухлин на 20,6% при п'ятирічному терміні спостереження.

СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Полякова С. И. Возможности дифференциальной диагностики воспалительных псевдоопухолей слезной железы / С. И. Полякова // Офтальмол. журнал. - 1994. - № 4. - С. 193 - 197.

2. Полякова С. И. Компьютерно-томографическая диагностика эпителиальных опухолей слезной железы / С. И. Полякова, Т. М. Бабкина // Офтальмол. журнал. - 1997. ? № 3. - С. 178 - 180. Автором проведений порівняльний аналіз томограм і визначені особливості, які відрізняють доброякісні і злоякісні епітеліальні пухлини слізної залози.

3. Вит В. В. Прогнозирование рецидива и злокачественной трансформации плеоморфной аденомы слезной железы / В. В. Вит, С. И. Полякова // Офтальмол. журнал. - 2003. - № 4. ? С. 4 - 7. Автором прооперовані хворі, простежені результати лукування і спільно з проф. В.В.Вітом переглянуті гістологічні препарати видалених пухлин слізної залози.

4. Полякова С. І. Можливості комп'ютерної томографії у диференційній діагностиці новоутворень сльозової залози / С. І. Полякова, Т. М. Бабкіна, Т. Г. Ісмаілов // Науковий вісник Ужгородського університету. - серія Медицина. - випуск 22. - 2004. - С. 86 - 88. Автором проведений порівняльний аналіз томограм і визначені особливості, які відрізняють епітеліальні пухлини слізної залози від пухлин іншого генезу.

5. Полякова С. И. Особенности иммунологической реактивности организма больных опухолями слезной железы эпителиального генеза / С. И. Полякова, Л. Н. Величко, Е. И. Драгомирецкая // Офтальмол. журнал. - 2008. ? № 2. - С. 52 - 55. Особисто автором вивчені показники клітинної і гуморальної ланок імунітету у хворих на пухлини слізної залози епітеліального ґенезу.

6. Полякова С. И. Состояние иммунной реактивности организма больных эпителиальными опухолями слезной железы / С. И. Полякова // Офтальмол. журнал. - 2008. ? № 4. - С. 56 - 58.

7. Полякова С. И. Значение клинической симптоматики в дифференциации степени злокачественности опухолей слезной железы эпителиального генеза / С. И. Полякова // Офтальмол. журнал. - 2008. ? № 5. - С. 40 ? 45.

8. Полякова С. И. Содержание субпопуляций антигенов CD16, CD25 и CD95 лимфоцитов человека в периферической крови больных эпителиальными опухолями слезной железы / С. И. Полякова, Л. Н. Величко // Офтальмол. журнал. - 2008. ? № 6. - С. 55 - 59. Особисто автором вивчені показники CD16, CD25 и CD95 і визначена їх роль у протипухлинній резистентності організму хворих на пухлини слізної залози епітеліального ґенезу.

9. Полякова С. І. Диференційна діагностика епітеліальних пухлин сльозової залози за даними клінічної симптоматики / С. І. Полякова // Науковий вісник Ужгородського університету. - серія Медицина. - випуск 34. - 2008. - С. 65 ? 68.

10. Полякова С. И. Информативность компьютерно-томографических признаков для дифференциальной диагностики опухолей слезной железы эпителиального генеза / С. И. Полякова // Офтальмол. журнал. - 2009. ? № 1-2 (№ 1). - С. 19 ? 24.

11. Полякова С. И. Уровень экспрессии антигенов CD16, CD25, CD95 на лимфоцитах периферической крови больных эпителиальными опухолями слезной железы при различном характере течения / С. И. Полякова, Л. Н. Величко // Офтальмол. журнал. - 2009. ? № 1-2 (№ 2). - С. 76 - 81. Особисто автором вивчені показники CD16, CD25 і CD95 при різному характері перебігу пухлинного процесу.

12. Полякова С. И. Уровень экспрессии антигенов CD7, CD38, CD45, CD54, CD150 на лимфоцитах периферической крови больных эпителиальными опухолями слезной железы / С. И. Полякова, Л. Н. Величко // «Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения»: труды Крымского государственного медицинского университета им. С.И. Георгиевского. - 2009. - т. 145, часть 1. - С. 74 ? 81. Особисто автором вивчений рівень маркерів ранньої активації лімфоцитів у хворих на пухлини слізної залози залежно від характеру і перебігу пухлинного процесу.

13. Полякова С. І. Значення абсолютних показників рівня експресії антигенів CD7, CD38, CD45, CD54, CD150 на лімфоцитах периферичної крові хворих епітеліальними пухлинами сльозової залози для диференціації характеру пухлини / С. І. Полякова // Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2009. ? № 13 (1). - С. 61 - 64.

14. Полякова С. И. Клинико-морфологические факторы риска смерти больных эпителиальными опухолями слезной железы / С. И. Полякова // Офтальмол. журнал. - 2009. ? № 3. - С. 74 ? 80.

15. Полякова С. И. Уровень относительных значений экспрессии антигенов CD16, CD25 і CD95 на лимфоцитах периферической крови больных эпителиальными опухолями слезной железы / С. И. Полякова // «Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології»: збірник наукових праць/ ДУ «Науковий центр радіаційної медицини АМН України», Луганський ДМУ. ? Київ-Луганськ, 2009. - випуск 5 (92). - С. 154 - 165.

16. Полякова С. И. Изменение активации субпопуляций антигенов CD7, CD25, CD38, CD45, CD54, CD95, CD150 лимфоцитов и содержания NK-клеток (CD16) в периферической крови больных эпителиальными опухолями слезной железы под влиянием интерфероногена амиксин / С. И. Полякова // «Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології»: зб. наук. праць / ДУ «Науковий центр радіаційної медицини АМН України», Луганський ДМУ. ? Київ-Луганськ, 2009. - випуск 7 (94). ? С. 119 - 130.

17. Полякова С. И. Иммунокорригирующее действие препарата амиксин у больных эпителиальными опухолями слезной железы / С. И. Полякова, Л. Н. Величко // Офтальмол. журнал. - 2009. ? № 4. - С. 50 - 53. Особисто автором проліковані хворі на пухлини слізної залози, простежені і проаналізовані результати лікування.

18. Полякова С. И. Информативность онкомаркеров РЭА и СА-19-9 в дифференциальной диагностике эпителиальных опухолей слезной железы / С. И. Полякова // Український медичний альманах. - 2009. - т. 12. ? № 4. - С. 150 - 153.

19. Полякова С. И. Выживаемость больных эпителиаьными опухолями слезной железы в зависимости от вида хирургического лечения / С. И. Полякова // Biomedical and biosocial anthropology. - 2009. - № 13. - С. 138 - 142.

20. Полякова С. И. Влияние амиксина на рецидивирование эпителиальных опухолей слезной железы / С. И. Полякова // Офтальмол. журнал. - 2009. ? № 5. - С. 35 - 39.

21. Полякова С. И. Возможность прогнозирования рецидива опухолей слезной железы эпителиального генеза при помощи онкомаркеров РЭА и

СА-19-9 / С. И. Полякова // Офтальмол. журн. - 2009. ? № 6. - С. 25 - 29.

22. Вит В. В. Ультраструктурные особенности плеоморфных аденом слезной железы / В. В. Вит, С. И. Полякова // Офтальмол. журнал. - 2010. ? № 1. - С. 9 - 14. Спільно з проф. В.В.Вітом вивчалися ультраструктурні особливості плеоморфних аденом слізної залози.

23. Полякова С. И. Классификационные схемы дифференциальной диагностики и лечения больных опухолями слезной железы эпителиального ґенеза / С. И. Полякова // Офтальмол. журнал. - 2010. ? № 2. - С. 34 - 37.

24. Полякова С. И. Выживаемость больных эпителиальными опухолями слезной железы / С. И. Полякова // Рос. офтальмол. журнал. - 2010. - Т.3. ? № 2. - С. 26 - 29.

25. Патент України на корисну модель 47094 «Спосіб прогнозування рецидива епітеліальної пухлини слізної залози з використанням набору моноклональних антитіл CD16, CD25, CD95 / Полякова С. І., Величко Л. М.; заявник і патентовласник ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П.Філатова АМН України». - № u 200909526; заявл. 17.09.2009; опубл. 11.01.2010, Бюл. № 1. - С. 5.31 - 5.32. Автором самостійно проведений патентний пошук, оформлена патентна документація.

26. Патент України на корисну модель 47095 «Спосіб діагностики характеру пухлинного процесу у слізній залозі» / Полякова С. І., Бабкіна Т. М., Ісмаілов Т. Г.; заявитель і патентовласник ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П.Філатова АМН України». - № u 200909527; заявл. 17.09.2009; опубл. 11.01.2010, Бюл. № 1. - С. 5.30 - 5.31. Автором самостійно проведений патентний пошук, оформлена патентна документація.

27. Патент України на корисну модель 47097 «Спосіб лікування хворих на епітеліальні пухлини слізної залози імунокоригуючим препаратом аміксин» / Полякова С. І., Величко Л. М.; заявитель і патентовласник ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П.Філатова АМН України». - № u 200909530; заявл. 17.09.2009; опубл. 11.01.2010, Бюл. № 1. - С. 5.31. Автором самостійно проведений патентний пошук, оформлена патентна документація.

28. Патент на корисну модель 47098 «Спосіб диференційної діагностики характеру пухлини слізної залози» / Полякова С. І., Величко Л. М.; заявитель і патентовласник ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П.Філатова АМН України». - № u 200909532; заявл. 17.09.2009; опубл. 11.01.2010, Бюл. № 1. - С. 5.31.

29. Терентьева Л. С. Значение компьютерной томографии в дифференциальной диагностике опухолей орбиты / Л. С. Терентьева, В. Н. Соколов, С. И. Полякова, Т. М. Бабкина // Мікрохірургія ока. Вплив підвищених доз радіації на орган зору: міжнародний симпозіум, 4-5 липня 1994 р.: тези доповідей. - К., 1994. - С. 150.

30. Полякова С. И. Современные возможности диагностики новообразований слезной железы / С. И. Полякова // Опухоли и опухолеподобные заболевания органа зрения: научн.-практ. конф. с междунар. участием, 20-22 окт. 1998 г.: тезисы - М., 1998. - С. 58 - 59.

31. Полякова С. И. Реабилитация больных злокачественными эпителиальными опухолями слезной железы / С. И. Полякова // Междунар. конф. городов-побратимов Генуя - Одесса, 28-29 мая 1999 г.: тезисы докладов. - Генуя., 1999. ? С. 56 - 57.

32. Полякова С. И. Эффективность лечения больных опухолями слезной железы эпителиального генеза / С. И. Полякова // Науков. конф. офтальмол., присвячена 125-річчю з дня народження акад. В.П.Філатова, 18-19 трав. 2000 р.: тези допов. - Одеса, 2000. - С. 353 - 354.

33. Полякова С. И. Возможность прогнозирования злокачественной трансформации и рецидивирования плеоморфной аденомы слезной железы / С. И. Полякова, В. В. Вит // 2 Міжнар. наук. конф. офтальмол. Причорномор'я, 8-10 сент. 2004 г.: тези. - Одеса, 2004. - С. 161 - 162.

34. Полякова С. И. Диагностика и прогнозирование рецидивов аденокарцином слезной железы при помощи онкомаркеров / С. И. Полякова, В. В. Вит, И. И. Гребенщиков // Актуальні проблеми офтальмології: міжобласна наук.-практ. конф. офтальмол. Тернопільської, Вінницької, Житомирської, Черкаської областей, 26-27 трав. 2005 р.: тези. - Тернопіль, 2005. - С. 50 - 51.

35. Полякова С. И. Применение онкомаркеров (РЭА, СА-19-9, МСА, ПСА, СА-15-3) для диагностики и прогнозирования рецидивов аденокарцином слезной железы / С. И. Полякова, В. В. Вит, И. И. Гребеньщиков // Нове в офтальмології: наук.-практ. конф. з міжнародною участю, присвячена 130-річчю з дня народження ак. В.П.Філатова, 13 мая 2005 р.: тези. - Одеса, 2005. - С. 252 - 254.

36. Полякова С. И. Компьютерная диагностика новообразований слезной железы / С. И. Полякова // YIII съезд офтальмологов России, 1-4 июня 2005 г.: тезисы. докл. - М., 2005. - С. 510.

37. Полякова С. И. Использование онкомаркеров (РЭА, СА-19-9) в диагностике и прогнозировании рецидивов аденокарциномы слезной железы / С. И. Полякова, В. В. Вит // Заболевания, опухоли и травматические повреждения орбиты: междунар. симпозиум, 24-26 окт. 2005 г.: сб. науч. трудов. - М.. 2005. - С.122 - 125.

38. Полякова С. И. Отдаленные результаты лечения больных опухолями слезной железы / С. И. Полякова // Сучасні досягнення в хірургії переднього та заднього сегментів ока з практичним семінаром «Жива хірургія» за участю міжнародних спеціалістів: 5 Симпозіум з офтальмохірургії в Україні, 14-15 червня 2007р. - К., 2007. - С. 192 - 193.

39. Полякова С. И. Возможности дифференциальной диагностики и прогнозирования рецидивов аденокарциномы слезной железы при помощи онкомаркеров РЭА и СА-19-9 / С. И. Полякова // Сучасні аспекти клініки, діагностики та лікування очних хвороб: міжнародна наук.-практ. конф., присвячена 100-річчю з дня народження ак. Н.О.Пучківської, 29-30 трав. 2008 р.: матеріали. - Одеса, 2008. - С. 236 - 237.

40. Полякова С. И. Применение препарата «Амиксин» в комплексном лечении больных эпителиальными опухолями слезной железы / С. И. Полякова, Л. Н. Величко // Філатовські читання: наук.-практ. конф. офтальмол. з міжнародною участю, 28-29 трав. 2009 р.: матеріали. - Одеса, 2009. - С. 194.

41. Полякова С. И. Дифференциальная диагностика новообразований слезной железы с помощью онкомаркеров (РЭА, СА-19-9) / С. И. Полякова // Актуальні питання офтальмології: наук.-практ. конф., 24-25 вер. 2009 р.: тези. ? Дніпропетровськ, 2009. - С. 144 - 145.

42. Полякова С. И. Оптимизация клинико-морфологической классификации и тактики лечения больных опухолями слезной железы эпителиального генеза / С. И. Полякова // ХII з'їзд офтальмол. України, 26-28 трав. 2010 р.: матеріали. - Одеса, 2010. - С. 223 - 224.

Размещено на Allbest.ru