Естетичні покриття вестибулярних поверхонь фронтальної групи зубів

Публікації. За темою дисертації опубліковано 28 наукових праць, серед них 8 статей - у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 2 - у збірниках наукових праць, 18 - у вигляді тез матеріалів з'їздів, науково-практичних конференцій. На основі проведених досліджень опубліковано інформаційний лист МОЗ України та отримано два держпатенти України.

Клінічному застосуванню ЕП з КМ передувало вивчення впливу дії кислотного протравлювання та піскоструменевого опрацювання на ретенційну здатність різних топографічних ділянок вестибулярної поверхні зубів.

Для вивчення ультраструктури емалі різних топографічних ділянок вестибулярної поверхні після протравлювання ортофосфорною кислотою нами було досліджено 53 інтактних зуба фронтальної групи, видалених за ортодонтичними та пародонтологічними показаннями. Зразки досліджували за допомогою РЕМ.

Підготовку зразків проводили за методикою, яка полягала у фіксації видалених зубів в 10 % розчині нейтрального формаліну протягом 24 год., а потім в ізотонічному розчині солі, зневодненні етиловим спиртом поступово зростаючої концентрації та витримці на повітрі (Иллевич Л., 1976).

Досліджувані зуби розділили на 3 групи, відповідно по 18, 18 та 17. Вестибулярні поверхні їх коронок препарували як і при підготовці для ламінатів, опрацьовували 25 %, 35 % та 37 % ортофосфорною кислотою з експозицією 30 с, потім змивали водою протягом 60 с. Після підсушування коронок зубів струменем повітря середньої інтенсивності зразки приклеювали до предметного столика електропровідним клеєм. Перед РЕМ-дослідженням зразки піддавали напиленню в умовах вакууму золотом 999 проби за допомогою апарату FINE COAT ION SPUTTER SFC-1100 при напрузі 1200 В, силі струму 10 мА, експозиції 5 хв. Вивчення ультраструктури емалі здійснювали на рентгенівському мікроаналізаторі SUPERPROBE 733 (JEOL, Японія).

Дослідження вестибулярної поверхні зубів проводили у 3 різних ділянках: пришийковій, екватора і прилеглій до різального краю та виконували при збільшеннях 400 та 2000. Зображення фотографували на чорно-білу негативну плівку чутливістю 65 одиниць.

Дослідження ультраструктури емалі різних топографічних ділянок вестибулярної поверхні фронтальних зубів після піскоструменевого опрацювання та протравлювання ортофосфорною кислотою методом РЕМ проводили на 18 фронтальних зубах верхньої щелепи, видалених за ортодонтичними показаннями. Підготовку зразків проводили за аналогічною методикою. Вестибулярні поверхні коронок зубів опрацьовували повітряно-водним струменем, насиченим абразивним порошком оксиду алюмінію. Для цього застосовували апарат Air Flow prep K1 (EMS, Швейцарія). Розмір часточок оксиду алюмінію складав 50 мкм; експозиція імпульсів - 5-10 секунд; робоча дистанція 1-3 мм. Опрацьовану поверхню протравлювали гелем 37 % ортофосфорної кислоти.

РЕМ-дослідження межі з'єднання композитного матеріалу Composite (Оксомат-Діпол) з емаллю зуба при прямому та непрямому методах відновлення здійснювали на 27 фронтальних зубів, видалених за ортодонтичними показаннями та внаслідок хвороб пародонта. Підготовлені зуби розділили на три рівні групи по 9 у кожній для подальшого дослідження. У першій - проводили пряме відновлення вестибулярної поверхні композиційними матеріалами, у другій - використовували непрямі композиційні ламінати і у третій - керамічні ламінати.

Об'єктом для ІЧС-дослідження була емаль, зішліфована з вестибулярної поверхні 27 зубів верхньої щелепи, які готували для покриття ЕП. Спектральні вимірювання виконували за допомогою ІЧ-спектрометра ИКС-31 (№820005, 1980 року випуску заводом ЛОМО), який дозволяє визначати спектри в діапазоні 500-3000см^-1 з досить високою (2-4 см^-1) роздільною здатністю. Опис результатів здійснювали згідно атласних стандартів (Наканиси К., 1965).

Аналіз ступеня конверсії подвійних зв'язків у зразках з КМ, виготовлених прямим методом, та зразках з КМ, додатково полімеризованих у лабораторних приладах, проводився аналітичним методом Кауфмана: титруванням мономера в неводному середовищі.

Для проведення експертної оцінки стану реставрацій вестибулярних поверхонь фронтальних зубів під нашим спостереженням знаходилось 162 особи чоловічої та жіночої статі, віком від 15 до 62 років, яким було здійснено усунення естетичних дефектів каріозного та некаріозного походжень шляхом створення прямих та непрямих (повних чи часткових) естетичних покриттів (ламінатів). ЕП здійснювали на зубах верхньої щелепи: медіальних і латеральних різцях та іклах. Залежно від матеріалів для відновлення естетичних дефектів, усі хворі були розподілені на дві групи. Пацієнтам першої групи (89 осіб) реставрації проводили за допомогою світлотвердіючого композитного матеріалу Brilliant Esthetic Line (Coltene). Другій групі (73 особи) естетичні дефекти відновлювали світлотвердіючим КМ Composite (Оксомат-Діпол). Кожну групу поділено на дві підгрупи залежно від методики виготовлення естетичних покриттів (прямої та непрямої).

Клінічну оцінку реставраційних робіт проводили за модифікованими критеріями USPHS для композиційних реставрацій (за Van Duken, 1998).

У нашому дослідженні було використано ІЯР в якості прогностичного критерію стану маргінального пародонта при відновленні зубів естетичними покриттями з композиційних матеріалів у 162 осіб, котрим проводили естетичне відновлення фронтальної групи зубів шляхом виготовлення прямих і непрямих композиційних ЕП. 91 пацієнт з інтактним пародонтом і відсутністю подразнювальних факторів у ділянці маргінального пародонта склав І групу обстежуваних; ІІ групу - 71 пацієнт з хронічним катаральним гінгівітом, у котрих була проведена санація крайового пародонту після усунення травматичних факторів, чи були анамнестичні дані про хвороби пародонта. 64 пацієнтам І-ої групи було виготовлено прямі ламінати з композитних матеріалів: 36 - з КМ Brilliant Esthetic Line (Coltene) та 28 - з Composite (Оксомат-Діпол), 27 особам здійснено непрямі відновлення: 14 - з КМ Brilliant Esthetic Line (Coltene) та 13 - з Composite (Оксомат-Діпол). 50 пацієнтам ІІ-ої групи було виготовлено прямі ламінати з композитних матеріалів: 28 - з КМ Brilliant Esthetic Line (Coltene) та 22 - з Composite (Оксомат-Діпол), 21 особам здійснено непрямі відновлення: 11 - з КМ Brilliant Esthetic Line (Coltene) та 10- з Composite (Оксомат-Діпол).

Для статистичного обчислення отриманих результатів досліджень застосовували статистичний пакет SPSS 14.0 для Windows.

Результати досліджень та їх обговорення. Вади забарвлення зубів внаслідок нелікованого каріозного процесу V класу (в стадії білої та пігментованої плями) і ІІІ класу зі збереженням вестибулярної емалі виявлено у 26,54 % від загальної кількості обстежених осіб: із них - 32,08 % чоловіків та 22,11 % жінок. Найвищий відсоток цього естетичного дефекту виявлений у чоловіків ІІ вікової групи - 37,5 %. Вади забарвлення зубів, спричинені каріозним процесом, діагностували частіше у чоловіків, ніж у жінок всіх вікових груп. Спостерігається тенденція до зниження відсотку у вікових групах: 31,51 % (І), 30,49 % (ІІ), 26,92 % (ІІІ), 23,61 % (ІV), 16,98 % (V). Незадовільний колір множинних реставрацій спричинює естетичний дефект фронтальних зубів. Невідповідність кольору реставрацій іноді пов'язана з невірним вибором відтінків композитного матеріалу в процесі відновлення. Проте, зазвичай, спостерігали естетичні дефекти, викликані кількома композитними реставраціями, якісно виконаними, але зміненими з часом у кольорі. У проведеному дослідженні виявлено значний відсоток естетичних дефектів цього виду -25,14 % від загальної кількості обстежених. Вада зустрічається у осіб обох статей всіх вікових груп. Проте, більший відсоток дефекту характерний для ІІІ (29,49 %) та ІV (33,3 %) вікових груп. Естетичні дефекти фронтальних зубів внаслідок зміни забарвлення після некоректного ендодонтичного лікування виявлені у 12,29 % обстежених. Саме ця вада була причиною звертання за стоматологічною допомогою. Найвищий її відсоток - 21,05 % спостерігали у чоловіків ІІІ вікової групи. Помічена тенденція до зростання відсотку цього естетичного дефекту у ІІ віковій групі (19,51 %) порівняно з І (10,96 %). У ІІ та ІІІ вікових групах кількість осіб зі зміною забарвлення зубів, внаслідок некоректно проведеного ендодонтичного втручання, була наближеною: 19,51 % та 17,95 %. У наступних вікових групах спостерігали зменшення відсотку цього естетичного дефекту: 6,94 % (ІV вікова група) та 1,89 % (V вікова група). У чоловіків V вікової групи такої вади не виявлено взагалі. Це можна пояснити тим, що значна кількість ендодонтично лікованих зубів у пацієнтів даних вікових груп була вкрита ортопедичними конструкціями або видалена. Забарвлення зубів, викликане обмеженою та дифузною плямистістю (потьмянінням) емалі внаслідок гіпоплазії, виявлено у 11,73 % обстежених. Найчастіше його спостерігали в І віковій групі, причому цей естетичний дефект виявляли однаково часто в осіб обох статей: у 18,75 % чоловіків та 19,05 % жінок. У наступних вікових групах відбувалося зниження відсотку цієї вади відносно І вікової групи: 16,67 % у ІІ віковій групі та 15,0 % у ІІІ віковій групі. Кількість пацієнтів з дефектами забарвлення зубів внаслідок гіпоплазії істотно зменшилась у ІV віковій групі та становила 7,14 %, у V віковій групі такі естетичні дефекти не реєстрували.

Деструктивні зміни емалі вестибулярних поверхонь фронтальних зубів при гіпоплазії спостерігали у 4,47% обстежених, частіше у осіб І-ІІІ вікових груп. При ідіопатичній гіпоплазії структурні дефекти зустрічали у сукупності з вадами забарвлення та ускладнені каріозним процесом. При системній гіпоплазії вади структури були пов'язані з локальним зменшенням товщини емалі у вигляді щілин та рівчачків. Повної відсутності емалі над значною ділянкою дентину не спостерігали.

Деструктивні зміни при карієсі спостерігали у 49 осіб - 13,69 % обстежених. Переважна більшість цих естетичних дефектів була спричинена каріозними порожнинами ІІІ та IV класів, іноді V класу - значними за площею, а також сукупністю уражень різних топографічних ділянок. Незадовільні за анатомічною формою реставрації фронтальних зубів, які спричиняли видимий при посмішці естетичний дефект, виявлені у 53 осіб - 14,8 % обстежених. У цих відновлень, як правило відмічали й невідповідність кольору, а також пігментацію по периметру реставрацій.

Аналіз результатів рандомізованого дослідження виявив високу частоту розповсюдження дефектів фронтальної групи у різних вікових групах населення. Детальне дослідження діагностованих дефектів показало, що найбільшу частку складають наслідки некоректного лікування карієсу і його ускладнень. Встановлено, що розповсюдженість забарвлень зубів, спричинених каріозним процесом сягає 26,54 %, некоректне ендодонтичне лікування - 12,29 % та кольороневідповідність реставрацій - 25,14 %, що в сумі складає 37,33 %. Естетичні зміни поверхонь зубів, що виникли внаслідок гіпоплазії та флюорозу в сукупності становлять 16,49 % (11,73 % і 4,76 % відповідно).

Таким чином, проблема естетичних дефектів фронтальної групи зубів є актуальною для різних вікових груп населення із переважанням наведених особливостей. Найважливішу частку складають дефекти фронтальної групи зубів, зумовлені неякісним попереднім лікуванням та розповсюдженням каріозного процесу. Наші дослідження перекликаються із даними Петрикаса А.Ж. та співавторів (2000), близькі до них і дані Леонової Л.Е. та співавторів (2002).

При застосуванні технології прямого вінірування змінених у кольорі зубів проводили зішліфовування лише емалі. Проведені попередні клінічні випробування показали, що композиційний дентиновий відтінок (опакер), який застосовують для усунення пігментацій, і відповідає кольору сусідніх зубів не завжди дає бажаний естетичний результат. Для досягнення повної відповідності кольору сусідніх зубів він повинен мати здатність нейтралізувати чи модифікувати відтінок зуба, максимально наближаючи його до природнього. Тому, у дослідженні застосовували модифіковану нами методику відновлення природного кольору зубів за допомогою естетичних покриттів з композиційних матеріалів з використанням розроблених нами нейтралізаторів та модифікаторів кольору (підтверджено патентом № 28235U, Україна). В її основу лягла методика, яку застосовують при непрямих відновленнях естетичних дефектів вестибулярних поверхонь фронтальних зубів керамічними ламінатами (by Steven P.Weinberg, D.D.S., 1997).

Усунення дефектів забарвлення проводили у два етапи: нейтралізація існуючого відтінку зуба, який підлягає відновленню; інтенсифікація (освітлення) його до потрібного рівня. Для проведення нейтралізації був використаний принцип кругової діаграми кольорів Манселя (Munsell). Існуюче забарвлення (після пломбування кореневих каналів резорцин-формаліновою пастою, парацином, форедентом, форфенаном та ін.) на першому етапі нейтралізували кольоровим антиподом до нейтрального сірого відтінку. На другому етапі проводили збільшення інтенсивності тону, або освітлення зуба до визначеного бажаного відтінку.

У нашому дослідженні з метою клінічної апробації для відновлень застосовували вітчизняний композитний матеріал CompoSite (Оксомат-Dypol). Для порівняльної оцінки використовували Brilliant Esthetic Line (Coltene).

Локальні зміни забарвлення та структури проводили шляхом створення часткових естетичних покриттів з композитних матеріалів CompoSite (Оксомат-Dypol) та Brilliant Esthetic Line (Coltene).

Усунення дифузних змін кольору чи структури здійснювали за допомогою відновлень повними естетичними покриттями з КМ, які вкривали всю поверхню. Причому множинні ураження, розташовані на декількох зубах фронтальної групи, відновлювали непрямим методом.

В якості прогностичного критерію стану маргінального пародонта при відновленні зубів естетичними покриттями з композиційних матеріалів було використано ІЯР. У осіб І групи ІЯР у ділянці фронтальних зубів верхньої щелепи до проведення прямих відновлень з КМ Brilliant Esthetic Line (Coltene) становив 0,168±0,002 ммІ; з КМ Composite (Оксомат-Діпол) - 0,165±0,002 ммІ. До відновлення непрямими ЕП відповідно: 0,159±0,002 ммІ та 0,166±0,003 ммІ. Ці дані надалі слугували контролем.

Через 2 тижні після проведення реставрацій показники ІЯР були наступними: у ділянці фронтальних з прямими відновленнями з КМ Brilliant Esthetic Line (Coltene) - 0,191±0,003ммІ; з КМ Composite (Оксомат-Діпол) - 0,19±0,002ммІ; з непрямими ЕП відповідно: 0,172±0,001ммІ та 0,168±0,003ммІ. При порівнянні отриманих даних з попередніми встановлено, що показники ІЯР збільшились у обстежуваних як з прямими так і непрямими відновленнями у середньому в 1,1 рази (p?0,001), що ймовірно пов'язано з травмуванням ясенного краю при проведенні відновлень.

Через 6 місяців у ділянці зубів обстежуваних І групи реєстрували зменшення ІЯР порівняно з показниками, отриманими через 2 тижні (p?0,001), що можна пояснити усуненням травми тканин ясен, яка виникла внаслідок накладання матриці та інших маніпуляцій в процесі реставрацій. Так ІЯР біля зубів з прямими ЕП у цей термін спостереження склав 0,178±0,004ммІ з КМ Brilliant Esthetic Line (Coltene) та 0,173±0,002ммІ з Composite (Оксомат-Діпол), з непрямими ЕП відповідно - 0,167±0,002ммІ та 0,166±0,003ммІ, що наближено до контрольних показників.

Через 1 рік спостерігали зростання ІЯР у ділянці зубів, відновлених прямими ЕП з КМ Brilliant Esthetic Line (Coltene) у 1,1 рази (0,186±0,004ммІ) та у 1,2рази (0,195±0,002ммІ) з Composite (Оксомат-Діпол) порівняно з контролем. У ділянці зубів з непрямими ЕП показники ІЯР дещо зменшилися та відповідали контролю: 159±0,001ммІ з КМ Brilliant Esthetic Line (Coltene) та 166±0,003ммІ з Composite (Оксомат-Діпол).

У віддалені терміни спостережень виявлено поступове збільшення показників ІЯР у ділянці зубів обстежуваних І групи з прямими ЕП: з КМ Brilliant Esthetic Line (Coltene) - 0,201±0,004ммІ (2 роки); 0,226±0,006ммІ (3 роки); 0,247±0,007ммІ (4 роки) та з Composite (Оксомат-Діпол) - 0,21±0,002ммІ(2 роки); 0,225±0,004ммІ (3 роки); 0,243±0,004ммІ (4 роки). Однак показники знаходились у межах, які відповідають інтактному пародонту. ІЯР у ділянці зубів з непрямими ЕП залишався на попередньому рівні.

У хворих ІІ групи при первинному визначенні ІЯР біля відповідних зубів коливався від 0,299±0,002ммІ до 0,301±0,002ммІ. Через 2 тижні у хворих ІІ групи відзначали зростання ІЯР у порівнянні з попередніми показниками незалежно від методики проведення відновлень (p?0,01). ІЯР у ділянці зубів, відновлених прямими ЕП, складав 0,312±0,002ммІ та 0,308±0,002ммІ. ІЯР біля зубів з непрямими ЕП становив 0, 303±0,001ммІ та 0,307±0,002ммІ.

Через 6 місяців ІЯР у осіб ІІ групи, яким було виготовлено прямі ЕП, зріс у порівнянні з попередніми показниками і становив 0,325±0,002ммІ та 0,319±0,02ммІ (p?0,001). У хворих, яким відновлення проводили шляхом створення непрямих ЕП, ІЯР у ділянці відповідних зубів зменшився навіть у порівнянні з показниками ІЯР до проведення відновлень та склав 0,245±0,01ммІ та 0,251±0,01ммІ (p?0,01).

Через 1 рік відмічали ріст показників ЯР у ділянці зубів, відновлених прямими ЕП у порівнянні з попередніми показниками (p?0,001). У цей термін спостереження ІЯР становив 0,344±0,003ммІ та 0,33±0,02ммІ. ІЯР біля зубів, відновлених непрямими ЕП, суттєво не змінився (p>0,05) за цей час спостережень та склав 0,247±0,01мм І та 0,253±0,01ммІ.

У віддалені терміни спостережень виявлена тенденція до зростання ІЯР у осіб ІІ групи з прямими відновленнями (p?0,001). У випадках виготовлення непрямих ЕП ІЯР впродовж усього часу залишався в межах, відповідних інтактному пародонту.

Аналіз отриманих нами даних дозволяє стверджувати, що особам з інтактним пародонтом рекомендовано відновлення дефектів зубів, як прямими так і непрямими ЕП з КМ. Однак, детальніший розгляд конкретних випадків показав, що у разі вихідного значення ІЯР понад 0,190±0,01ммІ доцільно застосовувати непрямі ЕП, оскільки у цих пацієнтів з прямими ЕП спостерігали водночас як погіршення стану ЕП (збільшення шорсткості поверхні, появу крайової пігментації, порушення крайової адаптації відновлення в пришийковій ділянці) так і появу ознак запалення маргінального пародонту (кровоточивості, набряку, гіперемії). Суттєвої різниці при застосуванні двох композиційних матеріалів не виявлено. Хворим з хронічним катаральним гінгівітом, у котрих була проведена санація крайового пародонта після усунення травматичних факторів, необхідно створювати непрямі ЕП з КМ з метою запобігання загострення процесу.

Отже, при виконанні реставраційних робіт твердих тканин зубів у ділянці безпосереднього контакту з яснами з метою покращання естетики відновлень та попередження запальних процесів у пародонті, необхідно брати до уваги кількісний показник ясенної рідини для оптимального вибору методик відновлення і запобігання негативної взаємодії між ЕП з КМ та тканинами маргінального пародонта.

Висновки

У роботі вирішено актуальне завдання - науково обґрунтовано і запропоновано до широкого використання в стоматологічній практиці раціональне лікування естетичних дефектів вестибулярних поверхонь фронтальної групи зубів.

1. Встановлено значну розповсюдженість уражень вестибулярної поверхні фронтальних зубів, серед яких найбільше наслідків некоректного лікування карієсу та його ускладнень - 37,33 %. Естетичні зміни, спричинені гіпоплазією та флюорозом, становлять 16,49 % (11,73 % і 4,76 % відповідно).

2. Встановлена залежність дії різних концентрацій ортофосфорної кислоти залежно від топографії протравлюваної ділянки емалі вестибулярної поверхні фронтальних зубів. 25% ортофосфорна кислота утворює слабо виражений ретенційний малюнок у пришийковій ділянці, ще менше він виражений у ділянках екватора та різального краю. Дія 35 % та 37 % ортофосфорної кислоти є приблизно однаковою. При переході від пришийкової ділянки до екватора та різального краю зуба малюнок протравлених призм стає більш чітким, що створює хороші умови для майбутньої адгезії. Найкращий рельєф, з точки зору ретенційної здатності, має зона біля різального краю, протравлена 37% ортофосфорною кислотою.

3. Порівняльне ІЧС-дослідження інтактної та опрацьованої 37% ортофосфорною кислотою емалі показало, що найбільш виражені зміни відбуваються в її органічній складовій. В амідних структурах вони характеризуються розривами ковалентних зв'язків (особливо це стосується карбонільних груп), внаслідок чого білкова молекула втрачає здатність утримувати кристали гідроксиапатитів.

4. Поєднання піскоструменевого опрацювання з кислотним протравлюванням дозволяє досягти більшої пористості мікрорельєфу поверхні і забезпечити більш надійне приєднання композиційного матеріалу до емалі зуба. Особливо доцільне застосування піскоструменевої обробки у пришийковій ділянці, як найменш піддатливій до протравлювання.

5. Встановлено, що естетичні покриття непрямого виготовлення з огляду на вищий ступінь полімеризації та нижчий вміст мономеру є менш токсичними та більш міцними порівняно з виготовленими за прямою методикою. Тому застосування естетичних покриттів непрямого виготовлення доцільніше при запальних хворобах маргінального пародонта та для навантажених реставрацій.

6. Отримані результати досліджень in vitro переконливо демонструють надійне та міцне приєднання естетичних покриттів з матеріалу Composite (Оксомат-Діпол) прямого виготовлення до емалі зубів. При порівняльній оцінці межі з'єднання порцелянових ламінатів з емаллю та непрямих естетичних покриттів з матеріалу Composite (Оксомат-Діпол) кращі результати встановлено при застосуванні останнього.

7. При застосуванні естетичних покриттів з Composite (Оксомат-Діпол) ефективні результати за критеріями USPHS досягнуті у 99,5% випадків безпосередньо після проведення відновлень. У віддалені терміни спостережень ефективність відновлень склала 88,5%. У групі порівняння з КМ Brilliant Esthetic Line (Coltene) ці показники становили відповідно 99,7% та 87,6%.

Практичні рекомендації

Базуючись на отриманих результатах досліджень, вважаємо за можливе надати практичні рекомендації щодо прямого та непрямого методів усунення естетичних дефектів вестибулярних поверхонь фронтальних зубів різної етіології за допомогою композиційних матеріалів світлового затвердіння.

1. Перед проведенням відновлень необхідно визначити ІЯР для прогнозування ефективності реставрацій та попередження запальних змін у маргінальному пародонті, у разі вихідного значення ІЯР понад 0,190±0,01ммІ доцільно застосовувати непрямі ЕП.

2. Для покращання ефективності відновлення вестибулярних поверхонь зубів, уражених гіпоплазією, необхідно застосовувати попередні лікувальні заходи, які полягають у загальній та місцевій ремінералізуючій терапії.

3. Перед естетичним покриттям зубів, змінених у кольорі внаслідок некоректного ендодонтичного лікування, обов'язковим етапом в обстеженні є рентгенологічне дослідження. За наявності недоліків обтурації кореневих каналів необхідно проводити повторне ендодонтичне лікування з наступним очищенням ділянки переходу кореневого каналу в порожнину зуба від пломбувального матеріалу, який спричинив забарвлення зуба, ізолюванням прокладкою із склоіономерного цементу та пломбуванням порожнини доступу КМ.

4. Як підготовчий етап перед створенням ЕП доцільно застосовувати внутрішньокоронкове відбілювання змінених у кольорі девітальних зубів, за винятком тих клінічних випадків, коли дані анамнезу та об'єктивного обстеження свідчили про застосування у якості силерів паст зі вмістом резорцин-формаліну чи йодоформу.

5. Оптимальним для створення мікроретенційної поверхні під ЕП є поєднання ПСО та КП 37 % ортофосфорною кислотою. Особливо доцільне застосування піскоструменевої обробки у пришийковій ділянці, як найменш піддатливій до протравлювання.

6. З метою зменшення інвазивності препарування під ЕП необхідно застосовувати нейтралізатори існуючого відтінку згідно кругової діаграми Манселя.

Перелік опублікованих праць за темою дисертації

1. Петришин О.А. Топографічні особливості протравлювання емалі вестибулярної поверхні фронтальних зубів при застосуванні ламінатів / О.А. Петришин // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія.- 1999. №4.- С.105-111.

2. Петришин О.А. Модификация методики устранения изменений цвета вестибулярных поверхностей фронтальных зубов / О.А. Петришин // Современная стоматология.- 2000. №1(9).- С.11-15.

3. Грохольський А.П Вітчизняний композитний світлотвердіючий реставраційний матеріал «Оксомат-Діпол», деякі аспекти його застосування / А.П. Грохольський, О.А. Петришин, Т.М. Соловйова // Зб. наук. пр. співробітників КМАПО імені П.Л.Шупика, випуск 9, книга 1. К., 2000.- С. 592-598. Дисертант здійснила лікування хворих, узагальнила отримані результати.

4. Бебешко В.Г. Исследование особенностей протравленой эмали фронтальных зубов методами растровой электронной микроскопии и инфракрасной спектроскопии / В.Г. Бебешко, Л.В. Завербная, О.А. Петришин, Л.А. Дарчук // Современная стоматология. 2002. №3 (19).- С. 20-25. Дисертант здійснила підготовку зразків та провела РЕМ-дослідження протравленої емалі, узагальнила отримані результати.

5. Грохольський А.П. Заходи профілактики хвороб пародонта на етапах створення та експлуатації естетичних реставрацій / А.П. Грохольський, О.А. Петришин, Л.О. Цвих, А.Р. Кисіль // Український стоматологічний альманах.- 2003. №2.- С. 39-40. Дисертант особисто провела пошук літературних джерел, здійснила лікування хворих, узагальнила отримані результати та написала статтю.

6. Білоклицька Г.Ф. Порівняльна оцінка ретенційної здатності поверхні емалі, створеної різними способами, за даними растрової електронної мікроскопії / Г.Ф. Білоклицька, А.П. Грохольський, О.А. Петришин // Новини стоматології.- 2007. №3(52).- С. 5-10. Дисертант особисто провела пошук літературних джерел, здійснила підготовку зразків та дослідила їх за допомогою РЕМ, опрацювала та проаналізувала отримані результати досліджень.

7. Білоклицька Г.Ф. Індекс ясенної рідини - прогностичний критерій стану вінцевого пародонту при відновленні естетики зубів композиційними матеріалами / Г.Ф. Білоклицька, А.П. Грохольський, О.А. Петришин // Современная стоматология. - 2007. - №4. - С. 50-53. Дисертант провела літературний пошук, здійснила клінічне обстеження та лікування хворих, проаналізувала та статистично опрацювала дані.

8. Завербна Л.В. Застосування методу інфрачервоної спектроскопії для вивчення кількісного і якісного складу емалі зубів / Л.В. Завербна, Ж.Д. Паращин, О.А. Петришин // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П.Л.Шупика.- К., 2007.- Вип. 16. Кн.1.- С. 379-384. Дисертант провела загальне редагування статті та підготувала статтю до друку.

9. Грохольський А.П. Прямий метод виготовлення естетичних покриттів вестибулярних поверхонь фронтальних зубів / А.П. Грохольський, О.А. Петришин, Л.О. Цвих, Т.М. Соловйова // Інформаційний лист.- 2003.- № 99. Дисертантом запропонований метод виготовлення естетичних покриттів вестибулярних поверхонь фронтальних зубів, укладений інформаційний лист.

10. Патент 28235U, Україна, A61K6/02, A61K6/06. Композиційний матеріал для маскування пігментних плям зубів / В.П. Неспрядько, Т.М. Соловйова, Л.В. Галушко, О.А. Петришин, Д.А. Борисенко. НМУ. №200709777; Заявл. 31.08.07; Опубл. 26.11.07. Бюл. №19. 3с. Дисертант розпрацювала методику застосування інтенсивних барвників та апробувала її в клініці, підготувала матеріал заявки.

11. Патент 44583 U, Україна, А61С 17/00. Спосіб створення ретенційноздатної поверхні для реставрації твердих тканин зуба композиційними матеріалами / О.А. Петришин, Ю.В. Сулим, В.С. Гриновець (UА); ЛНМУ. - № 200903762; Заявл. 17.04.09; Опубл. 12.10.09, Бюл. № 19, 2009 р. Дисертант розпрацювала методику та апробувала її в клініці, підготувала матеріал заявки.

12. Petryshyn O.A. Ocena trwaіosci poі№nczenia laminatуw ze szkliwem zкbуw w zaleznosci od koncentracji substancji wytrawiaj№cych / O.A. Petryshyn // Annales Academiae Medicae Silesiensis. Materiaіy z III Konferencji Biomaterialy I Mechanika w stomatologii, Katowice. - 1998. - S. 189-193.

13. Petryshyn O. Poі№nczenie њwitіoutwardzalnego kompozytowego materiaіu «Oksomat-Dypol» z tkankami zкbуw - badania REM / O.Petryshyn, J. Sulym // Annales Academiae Medicae Silesiensis. Materiaіy z IV Konferencji Biomaterialy I Mechanika w stomatologii, Katowice. 2000.- S. 204-209. Дисертант здійснила підготовку зразків та провела РЕМ-дослідження межі з'єднання композиційного матеріалу з тканинами зуба, узагальнила результати та зробила висновки, підготувала статтю до друку.

14. Петришин О.А. Методика відновлення естетичних дефектів вестибулярних поверхонь фронтальної групи зубів за допомогою ламінатів, виготовлених непрямим методом / О.А. Петришин, Л.О. Цвих // Матеріали І (VIII) з'їзду Асоціації стоматологів України (30 листопада - 2 грудня 1999 р.).- К., 1999.- С.147-148. Дисертант провела лікування та клінічне обстеження хворих в динаміці, підготувала матеріал до друку.

15. Петришин О.А. Особливості препарування зубів під прямі та непрямі ламінати з композитних матеріалів / О.А. Петришин // Тези доповідей VIII конгресу СФУЛТ.- Львів-Трускавець, 2000.- С. 357.

16. Петришин О.А. Віддалені клінічні спостереження за якістю естетичних відновлень фронтальних зубів прямими і непрямими покриттями з композитних матеріалів / О.А. Петришин, Л.О. Цвих, О.Я. Лосянович // Тези доповідей ІХ конгресу СФУЛТ, присвяченого 25-річчю СФУЛТ, 19-22 серпня 2002 р., Луганськ-Київ-Чикаго. 2002. С. 484-485. Дисертант здійснила лікування хворих та провела клінічне обстеження у віддалені терміни, підготувала тези до друку.

17. Кононенко В.В. Устранение эстетических дефектов вестибулярной поверхности зубов при помощи отбеливания и винирования / В.В. Кононенко, О.А. Петришин // Materialy Konferencji «Stomatologia XXI wieku», Lublin, 11-12 czerwca 2003.- S.40-41. Дисертант здійснила лікування хворих за допомогою вінірування, забезпечила ілюстративний матеріал, провела загальне редагування тез.

18. Кононенко В.В. Устранение эстетических дефектов зубов при помощи методик отбеливания препаратами перекиси карбамида их вестибулярной поверхности и винирования композиционными материалами / В.В. Кононенко, О.А. Петришин, В. Пернальский // Материалы VII Международной научной конференции «Здоровье семьи - ХХІ век», Пермь (Россия) - Валетта (Мальта), 2003.- С. 91-92. Дисертант провела лікування хворих шляхом вінірування уражених зубів, узагальнила отримані результати, здійснила загальне редагування тез.

19. Петришин О.А. Обгрунтування доцільності попередньої підготовки зубів до реставрацій композитними матеріалами у хворих гіпоплазією / О.А. Петришин, Л.В. Завербна // Матеріали науково-практичної конференції «Сучасні проблеми терапевтичної стоматології», 25-26 березня 2004 р. К. С. 125-126. Дисертант провела літературний пошук, здійснила лікування хворих та клінічне обстеження, зробила аналіз дослідження, підготувала матеріал до друку.

20. Петришин О.А. Розповсюдженість естетичних дефектів вестибулярних поверхонь зубів фронтальної ділянки, спричинених вадами забарвлень / О.А. Петришин, Л.О. Цвих // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції „Епідеміологія основних стоматологічних захворювань», 15-17 квітня 2004 р., м. Івано-Франківськ. С. 73-74. Дисертант провела епідеміологічне дослідження та опрацювала отримані результати, підготувала матеріал до друку.

21. Петришин О.А. Аналітичний метод визначення залишкового мономеру в композитних покриттях прямого та непрямого виготовлення / О.А. Петришин, В.І. Радько // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції: „Сучасний стан і актуальні проблеми ортопедичної стоматології», 12-12 травня 2005 р.- Івано-Франківськ С. 83-84. Дисертант здійснила визначення залишкового мономеру в композиційних покриттях, провела аналіз дослідження, підготувала матеріал до друку.

22. Петришин О.А. Способи створення ретенційноздатної поверхні емалі зубів та оцінка їх ефективності за допомогою растрової електронної мікроскопії / О.А. Петришин, Л.О. Цвих, Г.Р. Демчина // Матеріали ІІ (ІХ) з'їзду Асоціації стоматологів України. 1-3 грудня 2004 р.- К., 2004- С.163-164. Дисертант провела літературний пошук, здійснила підготовку зразків та дослідила їх за допомогою РЕМ, опрацювала та проаналізувала отримані результати досліджень.

23. Петришин О.А. Раціональні методи виготовлення естетичних реставрацій у комплексному лікуванні та профілактиці хвороб пародонта / О.А. Петришин, М.В. Гисик // Матеріали ІІІ (Х) з'їзду Асоціації стоматологів України. 16-18 жовтня 2008 р.- Полтава, 2008.- С. 224. Дисертант провела лікування хворих, проаналізувала та статистично опрацювала дані, підготувала тези до друку

24. Петришин О.А. Корекція дисколорацій зубів композиційними естетичними покриттями з додатковим застосуванням спеціальних барвників / О.А. Петришин, Т.М. Соловйова, Л.О. Цвих // Тези доповідей ХІІ конгресу СФУЛТ, 25-28 вересня 2008 р., Івано-Франківськ-Київ-Чикаго, 2008. С. 426. Дисертант розпрацювала методику застосування інтенсивних барвників та апробувала її в клініці, підготувала тези до друку.

25. Цвих Л.О. Прямі естетичні покриття з композитів - один з аспектів мінімально інвазивних технологій / Л.О. Цвих, О.А. Петришин, Ю.В. Сулим, В.С. Гриновець // Стоматологічні новини: зб. праць з актуальних проблем стоматології.- Вип. 8. За ред. проф. В.Ф.Макєєва. Львів, 2008. С. 218-219. Дисертант провела збір клінічного матеріалу, проаналізувала та статистично опрацювала дані, підготувала матеріал до друку.