Удосконалення критеріїв гігієнічної регламентації та оцінки шуму від внутрішніх джерел високоповерхових житлових будинків

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА

«ІНСТИТУТ ГІГІЄНИ ТА МЕДИЧНОЇ ЕКОЛОГІЇ ІМ. О.М. МАРЗЄЄВА НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ»

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук

Удосконалення критеріїв гігієнічної регламентації та оцінки шуму від внутрішніх джерел високоповерхових житлових будинків

14.02.01 - Гігієна та професійна патологія

Шумак Оксана Василівна

Київ - 2011

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Державній установі «Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва Національної академії медичних наук України»

Науковий керівник: Доктор медичних наук, професор

Акіменко Володимир Якович,

ДУ «Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва Національної академії медичних наук України»,

завідувач лабораторії гігієни шуму і житлових та громадських споруд.

Офіційні опоненти: Доктор медичних наук, старший науковий співробітник

Нікітіна Наталія Георгіївна,

ДУ «Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва Національної академії медичних наук України», головний науковий співробітник лабораторії гігієни електромагнітних випромінювань

Доктор біологічних наук, старший науковий співробітник

Назаренко Василь Іванович,

ДУ «Інститут медицини праці Національної академії медичних наук України», старший науковий співробітник лабораторії з вивчення та нормування фізичних факторів виробничого середовища

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Україна, послідовно проводячи політику інтеграції до європейського співтовариства, спрямовує свої зусилля на безумовне дотримання норм еколого-гігієнічної безпеки (А.М. Сердюк, 2004). Проблема вибору існуючих та розробки нових підходів до вивчення шуму житлових споруд в Україні, в першу чергу, пов'язана з необхідністю удосконалення нормативно-методичних документів та впровадження в практику гігієнічного нормування нових критеріїв його оцінки, які відповідали б вимогам міжнародних стандартів та сприяли покращенню акустичного стану житлового середовища. В зв'язку з цим, однією з актуальних санітарно-гігієнічних проблем є вирішення проблеми стану акустичного навантаження житлового середовища та створення оптимальних умов для проживання населення.

Намагання держави створити сприятливі умови для розвитку містобудування та задоволення житлових потреб жителів міст України призводить до необхідності спорудження будинків підвищеної поверховості. На даний час Держбудом України дозволено зведення більше 50-ти висотних споруд різного призначення - готельних, офісних, в т. ч., 11 високоповерхових житлових будинків (вище 73,5 м). Характерною відмінністю їх є багатофункційність, яка полягає в комбінованому поєднанні житлових приміщень і вбудованих та прибудованих об'єктів громадського призначення (В.Я. Акіменко та співавт., 1995 р.). Забезпечення максимальним рівнем комфорту житла здійснюється за рахунок насичення споруд великою кількістю сучасного інженерно-технічного устаткування з цілодобовим режимом роботи та високим рівнем автоматизації. Функціонування таких комплексів може істотно позначатись на акустичному комфорті житлової зони будинку, оскільки будь-яке інженерно-технологічне обладнання є джерелом як постійного, так і непостійного шуму різних рівнів (П.В. Семашко, 2005 р.).

Численними дослідженнями впливу шуму на здоров'я населення доведено, що несприятливі умови проживання, пов'язані з надмірним шумовим впливом, можуть відображатись на якості не лише відпочинку та сну, а і опосередковано впливати на весь процес життєдіяльності, порушуючи гомеостаз організму в цілому (В.І. Пальгов (1967), Н.Г. Нікітіна (1975), Н.Д. Шабуніна (1983), І.Л. Карагодіна (1984), О.І. Тимченко (1991), В.Я. Акіменко (1999), В.І. Назаренко (2011) та інші). З цих позицій, пріоритетним і актуальним напрямком удосконалення сучасних вимог до регламентації шуму в житлових приміщеннях є обґрунтування необхідності введення нових критеріїв для встановлення допустимих рівнів шуму на основі вивчення психоемоційного стану людини, з урахуванням суб'єктивної оцінки різних внутрішніх джерел і визначення ризику появи неприємних психоемоційних порушень. На думку Г.А. Суворова (1971), Ж.І. Чорної (1972), В.А. Токарева (1983), Ж.Г. Сидоренко (1989) та ін., суб'єктивна оцінка "неприємності" і "сили" шуму є важливим критерієм оцінки акустичного впливу. Інформативними з позицій суб'єктивної оцінки шуму є роботи R.S.F. Job (1988), D.V. Aparicio-Ramon (1993), а також оцінка суб'єктивних реакцій на шум шляхом встановлення залежності „рівень-реакція” (Shultz T.J., 1978). Одним із рекомендованих ВООЗ напрямків вивчення впливу шуму є проведення тривалих досліджень самопочуття населення, з метою уточнення існуючих залежностей „вплив-реакція”. За даними ВООЗ (2009), рівень шуму 30 дБА для нічного часу розглядається як такий, що не викликає суттєвих біологічних ефектів, окрім випадків індивідуальної чутливості. Проте доведено, що до шумочутливої категорії можуть належати хворі, вагітні, діти, особи похилого віку, люди з порушеннями сну (Н.С. Полька (2000), П.В. Семашко (2001), Л.А. Андрійчук (2000), Stansfeld (1992), Smith (2003) та інші). За даними демографічного щорічника МОЗ України (2008) та показниками здоров`я населення (2007-2008 рр.), орієнтовно можна припустити, що понад 70 % населення України потенційно належить до групи ризику, що обумовлює актуальність подальшого вивчення суб'єктивних реакцій населення на шум і особливо встановлення ризику їх виникнення в умовах дії внутрішнього шуму низької інтенсивності, який не перевищує гігієнічно регламентованих значень.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в межах НДР: „Визначення закономірностей формування акустичного навантаження людини в умовах житла”; № держреєстрації 0101U001141, „Удосконалення критеріїв гігієнічної оцінки факторів ризику внутрішнього середовища багатофункціональних житлово-громадських комплексів”, № держреєстрації 0107U003035.

Мета роботи: наукове обґрунтування способів захисту населення від негативної дії шуму шляхом удосконалення критеріїв гігієнічної регламентації та оцінки внутрішньожитлового шуму.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити наступні завдання:

- встановити закономірності формування акустичного стану житлових помешкань високоповерхових будинків;

- вивчити особливості впливу на волонтерів модельованого шуму в умовах камерального експерименту;

- встановити суб'єктивну реакцію населення на основі анкетного опитування та аналізу скарг населення на вплив шуму в умовах проживання;

- визначити ризик несприятливого впливу внутрішнього шуму на мешканців високоповерхових житлових будинків;

- розробити гігієнічні критерії та рекомендації щодо поліпшення захисту населення від несприятливої дії внутрішніх джерел шуму.

Об'єкт дослідження: біологічна дія внутрішньо-житлового шуму високоповерхових будинків.

Предмет досліджень: критерії гігієнічної регламентації та оцінки шуму від внутрішніх джерел високоповерхових житлових будинків, внутрішні джерела шуму високоповерхових будинків.

Методи досліджень: гігієнічні (санітарно-епідеміологічна експертиза проектної документації, виміри рівнів шуму), медико-соціологічні (анкетування, аналіз скарг), психофізіологічні (камеральний експеримент, дослідження психофізіологічних реакцій), статистичні (обробка та аналіз даних про стан об'єктів дослідження, регресійний аналіз, варіаційна статистика та розрахунок ризиків).

Наукова новизна отриманих результатів. За результатами комплексних експериментальних, соціологічних та натурних досліджень дана санітарно-епідеміологічна оцінка акустичного стану житлових помешкань високоповерхових будинків. Вперше встановлені особливості впливу внутрішніх джерел шуму на мешканців високоповерхових будинків. Визначені пріоритетні джерела внутрішнього шуму житлових будинків. За результатами аналізу скарг від населення виявлено, що в 30 % випадків має місце суб'єктивна ідентифікація джерел звуку як факторів дратуючої дії /тобто шуму/ при еквівалентних рівнях звуку нижче 30 дБА в нічний час та 40 дБА - в денний час доби. Вперше із застосуванням ризикового підходу встановлена залежність появи негативних суб'єктивних реакцій на джерела внутрішнього шуму від поверховості будинків.

Теоретичне значення отриманих результатів. Встановлені закономірності несприятливого впливу внутрішніх джерел шуму на мешканців високоповерхових житлових будинків, що є теоретичною основою для обґрунтування заходів зі зниження його рівнів. Виявлене на основі оцінки суб'єктивних реакцій відношення мешканців до внутрішнього шуму житлових будинків є теоретичним підґрунтям для удосконалення критеріїв гігієнічної регламентації та оцінки шуму.

Практичне значення отриманих результатів. Науково обґрунтовані гігієнічні рекомендації щодо поширення в діючих санітарних нормах поправки «-5 дБА» не лише на вентиляційне устаткування, а і на ліфти, насоси, електродвигуни та трансформатори як внутрішні джерела шуму високоповерхових житлових будинків.

Надані пропозиції в новий проект санітарних норм, взамін СН 3077-84, щодо допустимих рівнів шуму, що створюються у приміщеннях будинків системами вентиляції й іншим інженерно-технічним обладнанням.

Обґрунтована доцільність введення додаткового критерію гігієнічної регламентації шуму, що полягає в ідентифікації шумності джерел звуку за суб'єктивною оцінкою.

Запропоновані допустимі рівні шуму для житлових приміщень І категорії високоповерхових житлових будинків будуть враховані в санітарних нормах і правилах.

Впровадження розроблених принципів дослідження впливу внутрішньо-житлового шуму сприятиме зниженню ризику негативного впливу житлового шуму та зменшенню кількості скарг від мешканців на внутрішні джерела шуму.

За участю автора підготовлені та впроваджені:

ДБН В.2.2-18:2007 «Заклади соціального захисту населення»;

ДБН В.2.2-20:2008 «Готелі» (до всіх перелічених ДБН введено поправку «-5 дБА» на рівні шуму від інженерного обладнання);

ДБН В.2.2-23:2009 «Підприємства торгівлі»;

Індивідуальні технічні умови (розділ «Санітарно-епідеміологічні вимоги») будівництва висотних багатофункційних комплексів.

Особистий внесок здобувача. Матеріали дисертаційного дослідження отримані автором особисто у межах науково-дослідних робіт. Автором самостійно проведені дослідження акустичного стану житлових приміщень багатоповерхових будинків (за проектними матеріалами та на основі натурних вимірювань шуму); за розробленим власним алгоритмом аналізу анкет і скарг населення, отримані результати досліджень суб'єктивної оцінки різних джерел шуму; встановлена залежність психофізіологічних реакцій людини від рівня акустичного навантаження (за даними спостережень на волонтерах); встановлений ризик несприятливого впливу внутрішнього шуму багатоповерхових будинків на стан мешканців; проведена санітарно-гігієнічна оцінка шуму багатоповерхових будинків, запропонований новий критерій гігієнічної оцінки шуму від внутрішніх джерел; здійснений аналіз, систематизація та математична обробка результатів; оформлені всі розділи дисертаційної роботи, сформульовані висновки. Особистий внесок здобувача становить понад 90 % від загального обсягу роботи.

Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи оприлюднені на: науково-практичній конференції «Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України» (перші марзєєвські читання) 21-22 квітня 2005 р. (м. Київ, 2005 р.); науково-практичній конференції «Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України», присвяченій 75-й річниці заснування Інституту гігієни та медичної екології (м. Київ, 2006); науково-практичній конференції «Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України» (треті марзєєвські читання) 24-25 травня 2007 р. (м. Київ-2007); науково-практичній конференції «Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України», присвяченій 125-річчю О.М. Марзєєва (м. Київ, 2008 р.); Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій Всесвітньому дню здоров'я «Резистентність до протимікробних препаратів та її глобальне поширення» (м. Київ, 2011).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 14 робіт в наукових журналах та збірниках, серед них 6 статей у профільних фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 8 тез доповідей до науково-практичних конференцій. Публікації виконано самостійно та у співавторстві.

Структура та обсяг роботи. Основний текст дисертації викладений на 141 сторінках. Загальний обсяг роботи становить 180 сторінок машинопису і складається із вступу, 7 розділів, аналізу та узагальнення результатів досліджень, висновків, списку використаних джерел (118 вітчизняних - російською та українською мовами, 75 іноземних) і 4-х додатків. Дисертаційна робота ілюстрована 31 таблицею та 10 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Перший розділ (аналітичний огляд літератури) присвячено аналізу особливостей біологічного впливу шуму низької інтенсивності на організм людини. На основі узагальнення даних світової літератури встановлено, що вплив шуму низької інтенсивності (нижчого за 30 дБА) є практично не вивченою проблемою. Поряд із цим, дано характеристику джерелам внутрішнього шуму та особливостям розміщення інженерного обладнання у високоповерхових житлових будинках. Важливим етапом літературного пошуку є аналіз існуючих підходів до оцінки акустичного забруднення житлового середовища та критеріїв гігієнічної оцінки шуму, серед яких провідне місце на рівні світових досліджень належить оцінці ризику порушень гомеостазу організму в умовах постійної дії шуму. Висвітлені питання обґрунтовують необхідність і доцільність виконання дисертаційної роботи і вказують на її основні напрямки.

Програма, матеріали та методи дослідження. Відповідно до мети та завдань, проведено комплексний санітарно-гігієнічний аналіз акустичного забруднення внутрішньо-житлового середовища високоповерхових житлових будинків та встановлено роль внутрішніх джерел шуму серед причин появи психоемоційних зрушень у населення під впливом різних джерел. Об'єкти досліджень: проектна документація житлових будинків за розділом „Акустична частина”; внутрішні стаціонарні джерела шуму; матеріали звернень громадян за даними санітарно-епідеміологічних станцій; населення, волонтери; нормативні документи та наукова інформація за темою дисертації.

Аналіз проектів проведено в декілька етапів: загальна характеристика, узагальнення результатів, порівняльна характеристика особливостей проектування будинків різного типу (багатоповерхових - висотою до 73,5 м) і високоповерхових (висотою понад 73,5 м), висновок про відповідність акустичної частини проектів вимогам діючого санітарного та будівельного законодавства України: ДСП 173-96, ГОСТ 12.1.003-83, ДСН№ 3.3.6.037-99, СН 3077-84, ДБН В.2.2-24-2009, ДБН В.2.2-15-2005, ДБН А.2.2-1-2003, ДБН 360-92*, СНиП ІІ-12-77.

Оцінка функціонального напруження організму волонтерів під впливом модельованого шуму в камеральних умовах проводилася за показниками стану найбільш чутливих фізіологічних систем (вегетативна нервова система, центральна нервова та серцево-судинна система). Для створення шумової експозиції використані генератор шуму Г2-47, шестисмуговий еквалайзер “Електроніка 020”, підсилювач “Електроніка Б1'-001, комплектні акустичні системи “Електроніка”. Використано модельований шум рівнів 50 дБА, 45 дБА, 40 дБА, контрольна серія ? тиша, 25 дБА.

Натурні вимірювання рівнів внутрішньо-житлового шуму проведені паралельно з анкетним опитуванням мешканців. Застосовані методи включали санітарне обстеження, опис об'єктів дослідження та інструментальні вимірювання еквівалентних рівнів шуму (L_Аекв), згідно з ГОСТ 23337-78, СН 3077-84 та ГОСТ 31296.1-2005 (ІСО 1996-1:2003), за допомогою портативного шумоміра „Октава-110А”. Вимірювання проведені в години найбільшої активності (з 8-00 до 10-00 та з 21-00 до 22-00).

Аналіз даних СЕС щодо скарг населення на шум від внутрішніх джерел проведено за власною структурою досліджень: 1) диференціальний аналіз скарг на різні джерела забруднення навколишнього середовища; 2) відокремлення від загального обсягу скарг лише тих, що стосувались шуму; 3) розподіл скарг на шум за джерелами впливу на категорії: інженерне обладнання вбудованих та прибудованих споруд; інженерне обладнання будинків; звуковідтворююча апаратура; будівельні (ремонтні) роботи; транспортний шум; шум біогенного походження; шум від розважальних закладів, розташованих на прибудинковій території; 4) порівняння скарг з результатами вимірювань рівнів шуму; 5) групування даних за ознаками: «джерела шуму» - «підтверджене / не підтверджене перевищення гранично допустимого рівня (ГДР)».

Збір інформації методом соціологічного опитування (анкетування) проведено за розробленою анкетою. Опитуванню підлягали 2300 мешканців м. Києва та Київської області (2000 анкет зібрано шляхом довільного опитування, 300 - шляхом цільового опитування мешканців будинків, обраних для порівняльного дослідження «контроль-дослід», по 150 анкет від кожної групи).

Оцінка ризику впливу джерел внутрішнього шуму на виникнення негативних реакцій проводилась за методикою визначення відносного (умовного) ризику, за схемою «випадок-контроль» [МР 2.2.12-142-2007, М.Ю. Антомонов (2006)]. Проведення досліджень відбувалось в 4 етапи:

1. Ідентифікація небезпеки. Як потенційні чинники ризику розглядали внутрішні шуми з рівнями, що не перевищували допустимих значень (для денного часу доби він становить 40 дБА, для нічного - 30 дБА, за показником L_Aекв.).

2. Оцінка залежності «експозиція-ефект». Встановлено кількісну залежність між впливом шуму різних внутрішніх стаціонарних джерел і частотою негативних реакцій мешканців. Розрахунок відносного ризику (збір первинної інформації (анкетних даних) на порівнюваних об'єктах; розподіл респондентів на вікові групи (молодші за 35 років, 35-55 років, старші за 55 років); розрахунок відносного ризику за методикою М.Ю. Антомонова (2006).

4. Оцінка експозиції. Шумову експозицію виражено як величину впливу (в даному випадку розрахунок проведено за оцінкою еквівалентних рівнів).

5. Управління ризиком. На основі проведених досліджень суб'єктивних реакцій населення та оцінки ризику виникнення негативних реакцій мешканців на дію внутрішніх джерел шуму, обґрунтовано необхідність поширення в діючих санітарних нормах поправки на ГДР шуму від інженерно-технологічного обладнання високоповерхових будинків.

Статистичну обробку даних проведено з використанням стандартних статистичних пакетів STATISTICA 6, Microsoft Exel 2003.

Загальна характеристика методів та обсягу проведених досліджень представлена в табл. 1.

Таблиця 1.

Етапи, методи та обсяг досліджень

№	Етапи досліджень	Методи досліджень	Обсяг досліджень
1	Аналіз проектів житлових будинків	Санітарно-епідеміологічної експертизи	10 проектів будинків: 5 - з технічним завданням на спорудження будинків висотою понад 73,5 м; 5 -до 73,5 м
	Камеральні дослідження	Експериментальні (камеральні), психофізіологічні (дослідження психофізіологічних реакцій: ЕКГ, пульсометрія [Белякова Н.А., 1994 Ошевенский Л.В., 2002], вимірювання артеріального тиску [Столбун Б.М., 1989], функцій уваги, визначення обсягу короткочасної цифрової зорової пам'яті, вимірювання прихованого часу рефлекторних реакцій (хронорефлексо-метрія), визначення лабільності зорового аналізатора (метод КЧСМ), тест диференційної самооцінки «САН» [Римских Р.Р., 1995]), варіаційної статистики	Шумозаглушена камера; 10 волонтерів; 4 серії експериментів: 1 серія - тиша (25 дБА); 2-4 - з рівнями шуму 40, 45, 50 дБА; тривалість досліду - 3 год. (1 год. - контроль, 1 год. - експозиція, 1 год. - час після дії; 2 методики дослідження впливу шуму на стан серцево-судинної системи: 1) електрокардіографія із застосуванням електрокардіографа ЭК1Т-04 (ІІ стандартне відведення, 1хв., 50 мм/с, 10 циклів), розраховано частоту серцевих скорочень за хвилину (ЧСС), враховані кардіоінтервали: зубець P-Q; зубець Р; QRS; Q; QT; R - R; R; 2) вимірювання АТ: 2 хв., 3 виміри в кожній серії. Шість психологічних тестів (трикратні виміри в кожній серії), стандартизоване функціональне навантаження та тест самооцінки „САН” (двократні виміри в кожній серії). Всього - 1240 вимірів
2	Проведення інструментальних вимірювань рівнів шуму	Метод натурного гігієнічного експерименту, згідно з ГОСТ 23337-78, з урахуванням вимог СН 3077-84, описові, аналітичні, варіаційної статистики (за Ст'юдентом)	10 будинків: 5 - висотою понад 73,5 м; 5 - висотою до 73,5 м. Через кожні 5 поверхів (1, 5, 10, 15, 20, 25, 30 і останній), у 5 точках кожного поверху. Всього - 2 400 вимірів
3	Збір даних санітарно-епідеміо-логічних станцій	Ретроспективно-аналітичні, статистичні (регресійного аналізу) [Антомонов М.Ю, 2006]	Аналіз скарг населення за зверненнями громадян з приводу шуму до трьох районних СЕС м. Києва за період 2005-2010 рр. Всього опрацьоване 831 звернення
4	Соціологічне опитування (анкетування)	Соціологічні (збір інформації шляхом анкетного опитування), варіаційної статистики (за Ст'юдентом)	Загальне опитування - 2000 анкет; цільове - 300 анкет. Анкета містить: 102 запитання, об'єднані у 9 блоків. За загальним опитуванням оброблено 204 000 відповідей
5	Оцінка ризику	Метод оцінки відносного ризику [МР 2.2.12-142-2007, Антомонов М.Ю, 2006]	Порівняно відповіді 300 мешканців 2-х груп будинків: 5 - висотою понад 73,5 м (дослід); 5 - до 73,5 м (контроль). Оброблено 30 600 відповідей

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Результати дослідження акустичного стану високоповерхових будинків.

За результатами аналізу проектів високоповерхових житлових будинків в частині, що стосується оцінки впливу шуму, встановлено, що шумозахисна частина розподілена на два підрозділи: захист мешканців від джерел зовнішнього та внутрішнього шуму. Захист від джерел зовнішнього шуму (згідно з проектами) передбачає оцінку акустичного стану території забудови та заходи щодо зменшення шумового впливу від транспорту та об'єктів господарської діяльності, що розміщені на прибудинковій території. Розрахунки очікуваних рівнів шуму на території житлової забудови для нічного та денного часу, а також дані зведеної карти шуму м. Києва від різних джерел дозволяють визначити необхідну для зниження шуму звукоізоляцію вікон житлових приміщень, що забезпечує виконання вимог СН 3077-84 та ДБН В.2.2-24:2009. В той же час, подібні заходи сприятимуть зниженню фонового шуму, а отже і його маскувального ефекту, що може негативно позначатись на сприйманні мешканцями шуму від внутрішніх джерел, якими у високоповерховій будівлі є системи інженерно-технічного та санітарно-технічного обладнання, побутові прилади та шум від сусідів. Нами проведено загальний аналіз проектів багатоповерхових житлових будинків та комплексів, який містить відомості щодо поверховості та деяких конструкційних особливостей. Всі опрацьовані проекти можливо розподілити на два типи: проекти багатоповерхових будинків (висотою менше 73,5 м, або до 25 поверхів); проекти високоповерхових будинків (висотою більше 73,5 м, або понад 25 поверхів). Відзначено, що сучасне будівництво житлових споруд передбачає в 100 % споруджуваних будинків наявність вбудованих (або прибудованих) об'єктів громадського призначення, які залежно від завдання на проектування, розташовуються в підвальних, на перших, проміжних або останніх поверхах будинків, що з позицій шумового навантаження на житлові помешкання, на нашу думку, може негативно позначатись на акустичних умовах проживання.

Розглянуті в проектах розрахункові дані щодо очікуваних рівнів шуму в житлових приміщеннях, введені до розділу «Захист від шуму», згідно з вимогами ДБН В.2.2-15-2005, зумовили проведення практичного дослідження акустичного стану житла в натурних умовах (рис. 1, 2).

акустичний житловий високоповерховий шум

Рис. 1 - Результати вимірювання еквівалентних рівнів шуму в нічний період доби (з 22-00 до 8-00) у спальній кімнаті Рис. 2 - Результати вимірювання еквівалентних рівнів шуму в денний період доби (з 8-00 до 22-00) у вітальні

Проведені натурні вимірювання рівнів житлового шуму (за показником L_Aекв) вказують на достовірне (р<0,05) зниження еквівалентного рівня шуму зі зростанням поверховості на 1-2 дБА в багатоповерхових житлових будинках і на 3-4 дБА - у високоповерхових, при цьому, рівні шуму на верхніх поверхах коливаються в середньому, в межах 27 - 28 дБА, що нижче від регламентованих СН 3077-84 (рис. 1, 2). За даними рис. 1,2, достовірно встановлено (Р<0,05), що на верхніх поверхах високоповерхових будинків, на відміну від багатоповерхових, статистично осереднені за даними по п'яти будинках, рівні шуму в одній точці за період вимірювань (30 хв.) можуть коливатись в денний період в межах 3 - 4 дБА і в межах 1 - 2 дБА - в нічний.

За даними експертів ВООЗ (2009), перевищення еквівалентних рівнів шуму навіть на 2 дБА, особливо вночі, може стати причиною таких небажаних реакцій, як тимчасове порушення сну та психофізіологічні зрушення, що обґрунтовує необхідність проведення подальших досліджень, спрямованих на вивчення впливу шуму, який проникає в житлові помешкання (особливо від внутрішніх джерел), на психофізіологічні реакції мешканців.

Результати камеральних досліджень. Особливості формування акустичного стану високоповерхових будівель прийняті за основу для вивчення біологічної дії шуму низької інтенсивності. На першому етапі досліджень нами застосований традиційний метод вивчення впливу шуму на організм людини - камеральний експеримент, проведений в умовах шумозаглушеної камери.

Результати проведення камеральних досліджень наведені в табл. 2.

Таблиця 2.

Результати досліджень психофізіологічних реакцій в камеральних умовах

Психофізіологічні показники	Зміни в порівнянні з
	фоновими даними	контрольною серією після годин-ного впливу шуму
	Контроль, 25 дБА	40 дБА	45 дБА	50 дБА
Кардіоінтервали: P-Q; QRS; QT; R - R; зубці: Р; R	-	-	-	-
Частота серцевих скорочень за хвилину (ЧСС)	-	-	-	-
Артеріальний тиск	-	v	-	-
Короткочасна цифрова зорова пам'ять	-	-	v+	-
Прихований час рефлекторних реакцій (хронорефлексометрія)	-	-	-	-
Показники уваги (розподіл уваги)	-	-		-
Показники уваги (стійкість, переключення)		^v	^v	^v
Лабільність зорового аналізатора (критична частота злиття світлових мигів)	-	-	-	-
Тест самооцінки за методикою “САН”	-	v	-	-

Примітка:

1. «-» - відсутність змін за критерієм Ст'юдента, Р>0,25;

2. «^», «v» - показники наявності тенденції змін і напрямку зниження або підвищення функцій;

3. «+» - зміни достовірні за критерієм Ст'юдента, Р<0,05.

Оцінка впливу шуму на серцево-судинну систему виконана за показниками пульсометрії, артеріального тиску (АТ), частоти серцевих скорочень (ЧСС), які відображають рефлекторний вплив на ЦНС, а також на змінах кардіоінтервалів P-Q, QRS, QT, R-R та зубців P, R. Порівняно з контрольною серією експерименту (при рівнях фонового шуму 25 дБА) та вихідним фоном, в трьох подальших серіях експерименту (при шумовій експозиції 40, 45 та 50 дБА) підвищення рівня шуму до 50 дБА не викликало достовірних змін серцево-судинної системи (р>0,05). Дослідження АТ, проведені в ході даного експерименту, спрямовані на вивчення реакції судин при дії шуму рівнів 40, 45 та 50 дБА, не виявили достовірних зрушень судинного тонусу, але разом з тим, під дією рівню 40 дБА помічалась тенденція до зниження систолічного і діастолічного тиску (р<0,1).

В ході аналізу результатів дослідження психофізіологічних реакцій при дії шуму 40, 45, 50 дБА встановлено, що показники функцій нервової системи в контролі, досліді та після озвучення істотно не відрізняються (р>0,05). Проте, незважаючи на відсутність достовірних зрушень цих показників, під впливом шуму підвищується лабільність показників функції уваги, про що свідчить збільшення або зменшення часу пошуку чисел. Опитування волонтерів за методикою “САН” (самопочуття, активність, настрій) у всіх трьох серіях досліджень не виявили достовірних змін середнього показника за всіма складовими компонентами тесту. Але в усіх чотирьох серіях експерименту (включаючи контроль), зафіксоване зниження показників самооцінки, що може бути свідченням розвитку втоми та пригнічення настрою, що цілком відповідає фізіологічним процесам, які відбуваються внаслідок виснаження нервової системи в результаті виконання інтенсивної розумової роботи.

В цілому отримані дані можна пояснити тим, що експериментальний вплив шуму при рівнях 40, 45, 50 дБА не є суттєвим подразником для серцево-судинної та нервової систем, оскільки в умовах експерименту низько-інтенсивний звук не сприймається волонтерами як небажаний, як це має місце в житлі, особливо в нічний час доби.

Окрім того зрозуміло, що в камеральних умовах неможливо на 100 % відтворити модель обставин акустичної ситуації, типових для більшості житлових помешкань (спектральні характеристики шуму, створюваного різними приладами, комбіноване поєднання одночасного впливу декількох джерел шуму, вікові та статеві особливості мешканців, стан здоров'я, тощо), що обумовило необхідність проведення соціологічних досліджень.

Результати дослідження суб'єктивних реакцій населення на шум різного походження. В ході аналізу інформації щодо скарг населення на шум, які щорічно надходять до районних СЕС, опрацьовано три протоколи (за результатами річних звітів Деснянської, Дніпровської та Дарницької районних СЕС м. Києва), які містили відомості по кількість скарг від населення на шум за період 2005 - 2010 рр. (рис. 3).

Рис. 3 - Динаміка зростання кількості скарг на шум у 2005 - 2010 роках

Як видно з рис. 3, висхідний нахил лінії тренду (лінійної регресії) вказує на тенденцію до зростання кількості скарг на шум у часі. Лінія тренду, побудована за методом найменших квадратів, по відношенню до фактичних значень (у) вказує на достовірність (Р<0,05) отриманих даних і дозволяє прогнозувати можливість подальшого погіршення акустичної ситуації в досліджуваних районах.

Аналіз матеріалів звернення громадян до Дніпровської та Деснянської районних СЕС м. Києва за період 2005-2010 рр. наведений в табл. 2.

Таблиця 2.

Аналіз кількості скарг населення Деснянського та Дніпровського районів м. Києва до санітарно-епідеміологічних станцій на сторонній шум

№	Джерела шуму	Дніпровська СЕС	Деснянська СЕС	Всього
		1	2	1	2
1	Інженерне обладнання ВПС*	64	51	61	26	202
2	Інженерне обладнання будинків	28	19	54	31	132
3	Транспорт + паркінги	8	1	6	2	17
4	Розважальні заклади	17	2	24	1	44
5	Музична апаратура	27	3	36	17	83
6	Будівельні (ремонтні) роботи	16	1	24	2	43
7	Невідомого походження	4	2	7	9	22
8	Біогенного походження	16	4	10	1	31
Всього:	180	83	222	89	574
% від загальної кількості скарг	68,5	31,5	71,4	28,6	-
% скарг з перевищенням ГДР шуму (сер. знач.)	70
% скарг з рівнями шуму в межах ГДР (сер. знач.)	30

Примітка:

* ВПС - вбудовані або прибудовані споруди;

1 - Кількість скарг на шум з підтвердженим перевищенням допустимих рівнів;

2 - Кількість скарг на шум, при яких його рівень не перевищував гранично допустимих значень (згідно з СН 3077-84).

За даними таблиці 2 видно, що в 30 % досліджених випадків має місце поява скарг при рівнях шуму в межах значень, регламентованих СН 3077-84.

За розгорнутим аналізом скарг встановлено, що серед інженерного обладнання будинків найбільше турбують мешканців бойлери (27 % від групової сукупності), компресорні установки (16 %), вентиляційне обладнання (39 %), кондиціонери (12 %), вантажопідйомні ліфти (4 %), холодильне обладнання (2 %). Значною є кількість скарг на роботу звуковідтворюючої апаратури, що належить розважальним (ресторанам, барам, кав'ярням) та спортивним закладам, розташованим у вбудованих та прибудованих об'єктах (56,2 %).

За результатами аналізу скарг населення встановлено, що з року в рік зростає кількість мешканців, не задоволених акустичним режимом житла, що переконливо доводить: будь-які нормативні рівні шуму (з рівнями звуку, що сприймається слуховим аналізатором), не зможуть на 100 % забезпечити потреби населення в акустичному комфорті, що спонукає до пошуку альтернативних додаткових критеріїв його оцінки.

Одним з перспективних напрямків вирішення цього питання є застосування методу оцінки ризику появи негативних реакцій, заснованого на суб'єктивному (через емоційні асоціації) сприйманні шуму. Опитування 2000 мешканців, проведене за розробленою анкетою, надає можливість визначити відношення населення до різних (внутрішніх та зовнішніх) джерел шуму за суб'єктивною оцінкою акустичного стану житла в цілому (рис. 4, 5).

Рис. 4. - Вплив шуму різного походження на виникнення негативних реакцій мешканців

Рис. 5. - Розподіл суб'єктивних реакцій населення на внутрішні джерела шуму

Як видно з отриманих даних, 52 % опитаних не задоволені акустичним станом свого житла (реакції «терпимо-нестерпно»), 47 % пов'язують виникнення негативних реакцій на шум з джерелами внутрішнього походження. За результатами опитування виділено кількість негативних відповідей респондентів щодо внутрішніх джерел шуму та виявлено, які саме внутрішні об'єкти спричиняють найбільше психоемоційних реакцій мешканців (рис. 6).

Рис. 6. Узагальнююча характеристика окремих груп об'єктів за кількістю негативних реакцій населення на шум

Однією з виявлених закономірностей формування відношення до внутрішніх джерел шуму є поверховість. В табл. 3 наведено розподіл відповідей респондентів щодо внутрішніх джерел шуму за поверхами їх проживання.

Дані табл. 3 свідчать про те, що поверховість є одним з найважливіших показників розподілу негативних реакцій мешканців по відношенню до різних джерел шуму. Так, розташовані на перших поверхах ВПС в 4 рази більше турбують мешканців, що проживають у квартирах до 5-го поверху. За даними анкетного опитування, більшість мешканців багатоповерхових будинків, що проживають вище 10-го поверху, в 1,6 разів частіше відчувають реакції роздратування на внутрішні джерела шуму (ліфт, кондиціонери, вентилятори, побутові прилади тощо). З підвищенням поверховості поступово збільшується кількість негативних відповідей стосовно шуму від інженерного обладнання будинку та квартирних об'єктів шумового впливу. Натомість, рівномірно розподіляється кількість реакцій на квартирний шум та від сусідів. Головну роль в такому розподілі, можливо, відіграють наближення помешкань до джерела, а також маскувальний ефект фонового шуму, зниження якого за рахунок віддалення від зовнішніх об'єктів акустичного впливу посилює сприймання внутрішніх джерел шуму на верхніх поверхах будинків.

Таблиця 3.

Розподіл кількості негативних реакцій мешканців на внутрішній шум за поверховістю будинків

Групи джерел шуму*	Поверхи
	1-5	6-10	10 і вище
	Кількість негативних відповідей
	М±m**	У***	М±m	У	М±m	У
ВПС	547,2±95,2	5472	121,4±35,7	1214	12,2±3,9	122
Інженерне обладнання	103,6±29,9	829	122,7±36,2	982	168,2±51,7	1346
Конструкційні елементи	399,6±283,1	1199	224,3±117,3	673	76,0±41,5	228
Шум від сусідів	427,0±47,2	1281	554,6±43,9	1664	492,0±72,2	1476
Квартирні	178,3±52,8	1427	184,0±54,8	1472	185,6±61,2	1485

Примітка:

*Групи джерел шуму відповідають запитанням, зведеним в окремі блоки анкети;

**М±m - середня кількість негативних відповідей по кожній з груп запитань анкети

***У - загальна кількість негативних відповідей по кожній з груп запитань анкети

Проведений аналіз дозволяє виділити ряд пріоритетних об'єктів, які викликають найбільше психоемоційних реакцій (табл. 4).

Таблиця 4.

Розподіл внутрішніх об'єктів акустичного впливу за кількістю негативних реакцій

Групи джерел шуму	Кількість негативних відповідей, %
	Понад 50	Від 20 до 50	Менше за 20
Вбудовані (прибудовані) споруди	Магазини, ресторани, інтернет-кав'ярні	Бари	Перукарні, банки, поліклініки
Інженерно-технічне, санітарно-технологічне обладнання	Ліфти, трансформатори, кондиціонери, вентилятори	Бойлери, підкачуючі насоси, котельні	Водовідве-дення, каналізація, опалення
Конструкційні елементи будинку	Гуркіт дверей під'їзду	-	-
Шум від сусідів	Ремонтні роботи, побутові прилади, голоси сусідів	-	-
Внутрішньо-квартирні	Побутові прилади, музичні інструменти	Централізоване водопостачання, крани, що протікають	-

За проведеним аналізом суб'єктивних реакцій населення на шум різного походження, встановлено, що внутрішні джерела шуму можуть суттєво впливати на акустичне середовище житлових помешкань, що дає підстави розглядати їх як фактор ризику, небезпечний для здоров'я населення.

Оцінка ризику негативних реакцій населення на шум від внутрішніх джерел високоповерхових житлових будинків. Основний напрямок досліджень був спрямований на перевірку гіпотези про посилення впливу внутрішніх джерел шуму на психоемоційний стан мешканців в умовах високоповерхових будинків через збільшення в них кількості інженерно-технічного обладнання та зменшення внеску зовнішніх джерел шуму у загальний рівень житлового шуму. Для проведення даного дослідження обрано 10 будинків різної поверховості, які розподілені за поверховістю на контрольну (до 73,5 м) та дослідну (вищі за 73,5 м) групи.

Проведені натурні дослідження дають змогу визначити середні експозиційні рівні шуму, які в будинках контрольної групи становлять: на нижніх поверхах - 40-42 дБА - вдень і 30-35 дБА - вночі, на верхніх - 39-41 дБА вдень і 29-30 дБА - вночі; в будинках дослідної групи: на нижніх поверхах - 40-41 дБА - вдень і 30-32 дБА - вночі, на верхніх - 37-40 дБА вдень і 27-30 дБА - вночі.

Паралельно з натурними вимірюваннями рівнів шуму, проведене анкетне опитування мешканців обраних будинків, завдання якого - встановлення залежності між реакціями мешканців на внутрішні джерела шуму, типом будинків та поверхом їх проживання.

За результатами цільового анкетного опитування встановлено особливості розподілу скарг між мешканцями двох типів будинків (багатоповерхових - «контроль» та високоповерхових - «дослід»): мешканці будинків «контрольної групи» висловлюють своє незадоволення вбудованими та прибудованими спорудами в більшій мірі, ніж мешканці «дослідної групи». Аналіз відповідей щодо впливу інженерного обладнання, навпаки, вказує на збільшення чисельності скарг на верхніх поверхах будинків дослідної групи, що при значній кількості інженерного обладнання є закономірним при зниженні фонового рівня шуму (рис. 6). Серед інженерно-технологічного обладнання найбільше мешканців турбує шум від ліфтів, вентиляційне обладнання та кондиціонери, шум від насосного обладнання, розташованого на технічних поверхах будинків. Мешканців нижніх поверхів турбує шум від вбудованих трансформаторів та електрощитових: встановлено, що на об'єктах, де дане обладнання розташовується не в підземних, а на перших поверхах, це може спричиняти шкідливий вплив на психоемоційний стан мешканців, особливо в нічний час (рис. 6).

Кількість скарг

Рис. 6 - Залежність кількості скарг мешканців на інженерне обладнання від поверховості

При порівнянні відповідей мешканців контрольної та дослідної груп будинків, встановлений ряд закономірностей, які характеризують акустичний стан будинків різного типу з позицій ризику виникнення негативних реакцій. Так, в будинках контрольної групи основними джерелами ризику впливу шуму виявлені вбудовані або прибудовані споруди, інженерне обладнання яких порушує акустичний стан прилеглих житлових приміщень, а також шум від сусідів, що можливо пов'язано з поганою звукоізоляцією огороджувальних конструкцій будинку. З підвищенням поверховості, в будинках дослідної групи збільшується ризик несприятливого впливу інженерного обладнання що пов'язано зі зниженням маскувального ефекту зовнішнього шуму при насиченні будинків великою кількістю інженерно-технічних систем життєзабезпечення, розташованих як безпосередньо в квартирах (вентиляційне обладнання, кондиціонери), так і поза межами квартири (холодильне обладнання, ліфти, насосне обладнання, дахові котельні). (Табл. 5).

Таблиця 5

Розрахунок відносного ризику від впливу внутрішніх джерел шуму на мешканців

Джерела шуму	Групи	Поверхи
		від 1 до 10	від 11 до 20	від 21 і вище
		День	Ніч	День	Ніч	День	Ніч
Вбудовані/прибудовані споруди	К*	1,99	1,45	-	-	-	-
	Д**	-	-	-	-	-	-
Інженерне обладнання	К	-	-	-	-	-	-
	Д	-	-	1,65	-	2,18	2,16
Від сусідів	К		1,72	1,31	-	1,33	1,48
	Д	1,74	-	-	-	-	-
Квартирні	К	-	-	-	-	-	-
	Д	-	1,38	1,49	1,34	1,56	-

Примітка: в таблиці наведені лише дані, для яких нижня границя довірчого інтервалу (ДІ) ? 1. Прочерки в обох групах позначають рівне співвідношення шансів.

*К - відповіді мешканців контрольної групи будинків;

** Д - відповіді мешканців дослідної групи будинків

Порівняльна характеристика особливостей розміщення інженерного обладнання в будинках різного типу свідчить, що за кількістю інженерного обладнання високоповерхові будинки, на відміну від багатоповерхових, можливо вважати джерелом підвищеного акустичного навантаження на житлову зону.

Управління ризиком. Таким чином, проведене комплексне дослідження впливу внутрішніх джерел шуму на виникнення негативних реакцій населення свідчить про те, що вони є суттєвим джерелом ризику порушень психоемоційного стану мешканців високоповерхових будинків. На цій підставі, можливо рекомендувати будівельним та проектним організаціям на етапі планування нових об'єктів знизити рівні шуму у висотних будинках шляхом посилення звукоізоляції внутрішніх джерел, що дозволить знизити еквівалентний рівень житлового шуму.

В зв'язку з цим, на етапах проектування та будівництва високоповерхових житлових будинків пропонуємо проведення додаткових шумозахисних заходів від впливу інженерного обладнання на суміжні житлові приміщення (таблиця 6). Подібні заходи, на нашу думку, дозволять створити акустичні умови, при яких не тільки не будуть порушуватись вимоги СН 3077-84, а і обґрунтовані нами ГДР житлового шуму згідно ДБН В.2.2-15-2005 та ДБН В.2.2-24:2009.

Таблиця 6.

Шумозахисні заходи від різних видів інженерного обладнання високоповерхових житлових будинків

Типові об'єкти - джерела шуму	Загальні вимоги до шумозахисту
1.Насосна 2. Теплопункт 3. Венткамери 4. Електрощитові 5. Приміщення ТП 6. Сміттєпроводи 7. Котельні 8. Ліфт 9.Огороджувальні конструкції	Застосування обладнання з низькими рівнями шуму
	Встановлення обладнання на гумо-пружинні ізолятори, або прокладки з пружних матеріалів, на залізобетонні фундаменти, відокремлені від огороджувальних конструкцій будівлі
	Монтаж «плаваючої» підлоги, відокремленої від стін пружними прокладками
	Багатошарова конструкція покриття над приміщеннями
	Обличкування стін звукопоглинаючими матеріалами - матами з базальтового волокна, в склотканині
	Багатошарові двері
	Встановлення глушників аеродинамічного шуму
	Встановлення гнучких вставок на патрубках насосів
	Ізоляція проходів трубопроводів, кріплень та місць опори пружними прокладками в гільзах
	Відокремлення від суміжних житлових приміщень подвійними стінами (ліфти)

Окрім того, з урахуванням існуючої поправки «-5 дБА» на вентиляційне обладнання, рекомендуємо органам управління поширити її в нових санітарних нормах з житлового шуму на такі джерела, як трансформатори, кондиціонери, ліфти, обладнання теплопунктів, насосне обладнання, з урахуванням негативної дії даних джерел шуму на суб'єктивне сприймання мешканців.

Пропонуємо введення у практику гігієнічного нормування додаткового критерію «суб'єктивна ідентифікація джерел звуку як факторів дратуючої дії».

Також рекомендуємо органам управління (санітарно-епідеміологічної служби) посилити контроль за дотриманням вимог гігієнічних нормативів з урахуванням поправки «-5 дБА» на такі джерела внутрішнього шуму, як трансформатори, вентиляційне обладнання та кондиціонери, ліфти, обладнання теплопунктів, холодильне обладнання, насосне обладнання. Запропонувати гранично допустимі еквівалентні рівні для житлових помешкань «категорії І» високоповерхових будинків, з урахуванням економічної доцільності та практичної досяжності: для нічного часу - 25 дБА, для денного - 35 дБА.

ВИСНОВКИ

На основі комплексного вивчення закономірностей формування акустичного стану внутрішньожитлового середовища високоповерхових будинків, з використанням аналітичних, фізіологічних, натурних та соціологічних методів досліджень, визначені пріоритетні джерела шуму - як фактори ризику появи негативних реакцій у мешканців, надана гігієнічна оцінка умов проживання, пов'язаних з дією внутрішніх джерел шуму, встановлені особливості проектування шумозахисних заходів, удосконалені критерії гігієнічної оцінки шуму.

1. Санітарно-гігієнічний аналіз проектів будівництва багатоповерхових (висотою до 73,5 м) і високоповерхових (висотою понад 73,5 м) будинків і багатофункційних житлово-громадських комплексів показав, що сучасні об'ємно-планувальні та інженерно-технічні рішення несуть потенційну загрозу негативної зміни акустичних умов проживання, праці і відпочинку населення.

2. На основі інструментальних вимірювань рівнів внутрішньожитлового шуму будинків різного типу (за критерієм L_Aекв) встановлено, що з підвищенням поверховості за рахунок зниження впливу зовнішніх джерел шуму, знижується денний та нічний еквівалентний рівень шуму в житлових помешканнях. При цьому, достовірно встановлено (р<0,05), що еквівалентні рівні шуму у багатоповерхових будинках коливаються в межах 1-2 дБА між першими (1-5) та останніми (15-20) поверхами, у високоповерхових - в межах 3-4 дБА між першими (1-5) та останніми (25-35) поверхами.

3. В спеціально змодельованих умовах шумозаглушеної камери, за участю волонтерів доведено, що широкосмуговий шум з рівнем звуку 40 дБА, який певною часткою населення сприймається як дратуючий, при короткочасній експозиції (1 година) в шумозаглушеній камері за показниками артеріального тиску, частоти серцевих скорочень, змін кардіоінтервалів P-Q, QRS, QT, R-R та зубців P, R, а також функцій уваги, пам'яті, прихованого часу рефлекторних реакцій, лабільності зорового аналізатора та самооцінки не викликає гігієнічно значимих психофізіологічних ефектів.

4. Аналіз матеріалів санітарно-епідеміологічного обстеження умов виникнення скарг населення великого міста на незадовільні акустичні умови проживання з залученням інструментальних методів дослідження показує, що в 30 % випадків має місце суб'єктивна ідентифікація джерел звуку як факторів дратуючої дії при еквівалентних рівнях звуку нижче 30 дБА в нічний час та 40 дБА - в денний час доби. Доведене зростання кількості скарг від населення на шум, який проникає в житлові помешкання від зовнішніх та внутрішніх джерел. Застосований в роботі метод регресійного аналізу вказує (р<0,05) на щорічне зростання кількості звернень громадян на житловий шум, що дозволяє прогнозувати подальше погіршення акустичної ситуації.

5. Встановлено у відсотках від групової сукупності джерел шуму, що основними джерелами шуму, які викликають скарги населення, є: обладнання вбудованих та прибудованих споруд (вентиляційне обладнання - 39 %, бойлери - 27 %, компресорні установки - 16 %, кондиціонери - 12 %, вантажопідйомні ліфти - 4 %, холодильне обладнання - 2 %); стаціонарні системи життєзабезпечення будинків (вентиляційне обладнання - 43 %, кондиціонери - 28 %, теплопункти - 18 %, холодильне обладнання - 9 %); розважальні заклади, розташовані на прибудинковій території (дискотеки - 47 %, нічні клуби - 36 %).

6. Опитування репрезентативної кількості респондентів із застосуванням спеціально розробленої анкети показує, що 52 % респондентів із загальної вибірки опитаних не задоволені акустичними умовами проживання, 47 % опитаних (з вибірки запитань стосовно внутрішніх джерел шуму) негативно сприймає шум внутрішнього походження. За кількістю відповідей щодо окремих джерел шуму встановлено, що найбільш негативні реакції спричиняють: транспорт (54 % проти 46 % з байдужим відношенням), вбудовані (прибудовані) споруди (33 % проти 67 %), біогенний шум, в т.ч. від сусідів (42 % проти 58 %), інженерно-технологічне обладнання (35 %, проти 65 %) та внутрішньо-квартирні джерела (27 % проти 73 %).

7. Встановлено, що шум, проникаючи в житлові помешкання від різних джерел (згідно з суб'єктивною оцінкою респондентів, при одночасному поєднанні декількох притаманних індивіду реакцій), викликає такі негативні психоемоційні та психофізіологічні реакції, як роздратування (63 %), порушення сну (40 %), занепокоєння (27 %), гнів (26 %), страх (6 %), порушення серцевого ритму (7 %), зниження працездатності (4 %) та розумової діяльності (4 %).

8. Порівняння негативних відповідей мешканців багатоповерхових (до 73,5 м) і високоповерхових (вищих за 73,5 м) будинків щодо впливу шуму свідчить, що ризик появи психоемоційних зрушень під впливом інженерного обладнання високоповерхових будинків зростає від 1,65 до 2,19 з підвищенням поверховості в зв'язку зі збільшенням внеску внутрішніх джерел шуму у формування акустичного навантаження житлових помешкань.

9. На основі результатів досліджень суб'єктивних реакцій населення на шум та визначення ризику негативних наслідків його дії, обґрунтована необхідність введення нового критерію гігієнічної оцінки житлового шуму як фактору впливу на здоров'я та умови проживання населення за суб'єктивною ідентифікацією дратуючої дії джерел звуку.

10. З урахуванням акустичних характеристик деяких видів інженерного обладнання житлових будинків та особливостей впливу на шумовий режим приміщень, науково обґрунтована необхідність поширення в діючих санітарних нормах поправки «-5 дБА» не лише на вентиляційне устаткування, а і на ліфти, насоси, електродвигуни та трансформатори як внутрішні джерела шуму. Запропоновані гранично допустимі еквівалентні рівні шуму для житлових помешкань «категорії І» високоповерхових будинків: для нічного часу - 25 дБА, для денного - 35 дБА.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Акіменко В.Я., Чорна Ж.І., Семашко П.В., Шумак О.В. Гігієнічні проблеми акустичного забр...