Удосконалення критеріїв гігієнічної регламентації та оцінки шуму від внутрішніх джерел високоповерхових житлових будинків

4. Шумак О.В., Семашко П.В. Вплив шуму низької інтенсивності на волонтерів в умовах шумозаглушеної камери. // Гігієна населених місць. - К., 2010. - Вип. 55. - с. 217-220. (Формулювання ідеї, планування та проведення дослідження, узагальнення результатів, оформлення статті).

5. Шумак О.В., Обухан К.І. Оцінка біологічної дії шуму в умовах експерименту. // Гігієна населених місць. - К., 2009. - Вип. 53. - с. 208-211. (Планування, добір методів, проведення дослідження, узагальнення результатів, оформлення статті).

6. Пригода Ю.Г., Обухан К.І., Козлова І.А., Тимошенко С.М., Шумак О.В. Критерії прийнятного ризику від дії атмосферних забруднень в умовах експлуатації автотранспорту // Актуальні проблеми транспортної медицини. - К., 2005. - №1. - с. 184-190. (Проведення досліджень, підготовка друку).

7. Акіменко В.Я., Семашко П.В., Чорна Ж.І., Шумак О.В. Особливості формування акустичного стану житлових приміщень багатоповерхових будинків. // Збірник тез та доповідей «Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України». - К., 2006. - с. 16-18. (Збір, обробка, аналіз матеріалів, формулювання висновків).

8. Акіменко В.Я., Семашко П.В., Чорна Ж.І., Шумак О.В., Яригін А.В. Проблеми гігієнічної регламентації акустичних умов проживання в сучасних житлових будинках // Збірник тез та доповідей «Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України». - К., 2006. - с. 19-20. (Проведення дослідження, статистична обробка даних, аналіз результатів, обговорення, формулювання висновків).

9. Акіменко В.Я., Чорна Ж.І., Семашко П.В., Шумак О.В. гігієнічні проблеми шумового забруднення в сучасному житловому будівництві. // Збірник тез та доповідей «Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України». - К., 2006. - с. 20-21. (Аналіз проблеми, літературний пошук, збір даних, підготовка до друку).

10. Акіменко В.Я., Семашко П.В., Чорна Ж.І., Шумак О.В. Про необхідність перегляду деяких нормативних документів з акустичного забруднення. // Збірник тез та доповідей «Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України». - К., 2005. 21-22 квітня. - с. 47-48. (Збір, обробка, аналіз матеріалів, підготовка до друку).

11. Шумак О.В. Проблема оптимізації методів оцінки впливу акустичного навантаження на психофізіологічний стан людини в умовах сучасного житла. // Збірник тез та доповідей «Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України». - К., 2006. - с. 49-50.

12. Семашко П.В., Чорна Ж.І., Шумак О.В. Прогнозування впливу вбудованих трансформаторних підстанцій з сухими трансформаторами фірми TRICHAL (Франція) потужністю 1000 кВа на акустичний стан прилеглих житлових приміщень та сельбищних територій. // Збірник тез та доповідей «Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України». - К., 2008. Вип. 8. - с. 243-245. (Виконання практичної частини досліджень, статистична обробка первинних даних, підготовка до друку).

13. Акіменко В.Я., Семашко П.В., Шумак О.В. Удосконалення гігієнічних критеріїв регламентації шуму в житловому середовищі. // Збірник тез та доповідей «Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України». - К., 2007. 24-25 травня. - с. 51-52. (Проведення опитування, обробка, аналіз результатів, формулювання висновків, підготовка роботи до друку).

14. Акіменко В.Я., Шумак О.В., Семашко П.В. Проблемні питання застосування ризикової методології до регламентування шуму в населених місцях // Збірка тез та доповідей Міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої Всесвітньому дню здоров'я «Резистентність до протимікробних препаратів та її глобальне поширення». / Східноєвропейський журнал. К., 2001. - №1. - с. 56-57. (Аналіз проблеми, планування, проведення дослідження, узагальнення результатів, оформлення тез).

АНОТАЦІЯ

Шумак О.В. Удосконалення критеріїв гігієнічної регламентації та оцінки шуму від внутрішніх джерел високоповерхових житлових будинків. - Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 14.02.01 - «гігієна і професійна патологія», біологічні науки. - ДУ «Інститут гігієни та медичної екології імені О.М. Марзєєва НАМН України», Київ, 2011.

Вперше проведено комплексне дослідження впливу внутрішніх джерел шуму високоповерхових будинків на виникнення негативних реакцій мешканців. Апробований метод оцінки ризику виникнення негативних реакцій населення при дії внутрішнього шуму низьких рівнів. Проведена санітарно-гігієнічна оцінка внутрішньо-житлового середовища високоповерхових будинків та встановлені особливості їх акустичного режиму. За результатами досліджень доведено, що встановлені гранично допустимі рівні для житлового шуму (30 дБА - для нічного часу і 40 - для денного часу) не задовольняють потреби мешканців високоповерхових будинків у акустичному комфорті. Однією з причин цього визначено насичення будівель великою кількістю інженерно-технологічного обладнання.

Науково обґрунтована необхідність удосконалення існуючих підходів до оцінки житлового шуму та впровадження у практику гігієнічного нормування нового критерію, заснованого на оцінюванні суб'єктивних реакцій.

Ключові слова: високоповерхові будинки, внутрішні джерела шуму, акустичний режим житлових помешкань, суб'єктивна оцінка шуму, оцінка відносного ризику виникнення негативних реакцій.

Шумак О.В. Усовершенствование критериев гигиенической регламентации и оценки шума от внутренних источников высокоэтажных жилых домов. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 14.02.01 - «гигиена и профессиональная патология», биологические науки. - ГУ «Институт гигиены и медицинской экологии имени А.Н. Марзеева НАМН Украины», Киев, 2011.

Целью работы было внедрение в практику гигиенического нормирования новых критериев гигиенической регламентации и оценки внутрижилищного шума.

Проведена санитарно-гигиеническая экспертиза проектов высокоэтажных домов. Выявлены особенности проектирования, среди которых возможно выделить многофункциональность зданий, установку дополнительных систем жизнеобеспечения, эксплуатацию подземного пространства для решения вопросов парковки автомобилей и размещения мощных видов инженерного оборудования (трансформаторов, насосных станций, лифтовых лебедок и т.д.). В связи с этим даны рекомендации по усилению звукоизоляции данных видов оборудования.

В процессе работы дана санитарно-гигиеническая оценка акустического состояния внутренней среды жилых помещений высокоэтажных домов. Установлены основные закономерности формирования их акустического режима, которые проявляются в усиленном воздействии внутренних источников шума вследствие насыщения жилых зданий большим количеством инженерно-технического и санитарно-технологического оборудования. По результатам инструментальных измерений уровней шума доказано, что в высокоэтажных домах экспозиционные уровни шума на верхних этажах ниже чем нормативные (на нижних этажах они составляют 40-41 дБА - днем и 30-32 дБА - ночью, на верхних - 37-40 дБА днем и 27-30 дБА - ночью, при предельно допускаемых 40 дБА для дневного времени и 30 дБА - для ночного, согласно СН 3077-84).

По данным, предоставленным районными санитарно-эпидемиологическими станциями г. Киева относительно обращений жильцов по поводу шума, проникающего в жилые помещения от разных источников, обнаружено, что количество жалоб за последние 5 лет достоверно возросло. При этом установлено, что в 30 % случаев проведенные замеры уровней шума в квартирах граждан не превышают установленные ПДУ.

На основании этих данных нами проведен эксперимент в условиях шумозаглушенной камеры, который показал, что в искусственно созданных условиях, при кратковременной экспозиции не представляется возможным воссоздать условия, характерные для повседневного долговременного воздействия источников шума на психоэмоциональное состояние граждан. В ходе эксперимента нами не были выявлены достоверные изменения состояния сердечно-сосудистой и нервной систем волонтеров при воздействии шума 40 дБА.

Анализ 2000 анкет показал, что от бытового шума в разной степени раздражения страдает 52 % опрошенных. 47 % граждан выразили отрицательное отношение к внутренним источникам шума, среди которых наибольшее влияние оказывают встроенные (пристроенные) здания (магазины, рестораны, интернет-кафе) и инженерное оборудование домов (лифты, трансформаторы, кондиционеры, вентиляторы).

Интегрирующим анализом данной работы стал примененный метод оценки риска. Благодаря данным, полученным в результате натурных измерений уровней шума и целевого анкетного опроса (300 опрошенных жильцов исследуемых домов), доказано, что отношение населения к внутренним источникам шума зависит от приближенности жилья к источнику, а также так называемого «фонового шума», исходящего от внешних объектов и обладающего маскирующим свойством. В связи с этим этажность здания играет важную роль в формировании оценки источников шума: жители первых 5-ти этажей больше подвержены влиянию встроенных (пристроенных) объектов и инженерного оборудования, расположенного в подземном пространстве и на первых этажах здания (трансформаторы, насосные станции); на жителей верхних этажей в большей степени оказывают влияние шум лифта, а также инженерные коммуникации, расположенные на промежуточных и верхних этажах жилого здания.

Рассчитанная величина относительного риска (ОР) влияния инженерного оборудования на возникновение отрицательных реакций жильцов составляет: для жителей 11-20-х этажей ОР= 1,65 (день), для жителей выше 21 этажа ОР= 2,18 (день) и ОР=2,16 (ночь). Для сравнения, в контрольной группе домов (высотой до 73,5 м) риск возникновения отрицательных реакций выше по отношению к встроенно-пристроенным объектам (ОР=1,99 - день и ОР=1,45 - ночь).

Проведенные исследования показали, что оценка субъективных реакций населения на шум является оптимальным критерием гигиенической регламентации бытового шума, что позволило предложить этот метод для проведения дальнейших расчетов ПДУ, наряду с действующими измерительными методами. Полученные в результате проведенных исследований данные научно обосновывают необходимость расширения поправки в действующих санитарных нормах «-5 дБА» не только на вентиляционное оборудование, но и на лифты, насосы, электродвигатели и трансформаторы как внутренние источники шума. Также предложены предельно допустиме урони для жилых помещений «категории І» высокоэтажных жилых домов: для ночного времени - 25 дБА, для дневного - 35 дБА.

Ключевые слова: высокоэтажные дома, внутренние источники шума, акустический режим жилых помещений, субъективная оценка шума, оценка относительного риска возникновения отрицательных реакций.

Shumak O.V. Improvement of the criteria for hygienic regulation and assessment of noise from internal sources in multistory dwelling houses. - Manuscript.

Thesis for the conferring of a Candidate of Biological Sciences degree by the speciality 14.02.01 - “hygiene and occupational pathology”, biological sciences.- SI “O.M.Marzeiev Institute for Hygiene and Medical Ecology, Academy of Medical Sciences of Ukraine”, Kyiv, 2011.

For the first time a complex study of the impact of inner sources of noise in multistory buildings on the occurrence of negative reactions of the lodgers has been performed. A method for the assessment of the risk of negative reactions of the population under effect of low levels inner noise has been evaluated. Sanitary-and-hygienic assessment of outdoor environment of multistory buildings has been performed and characteristic properties of their acoustic regime have been determined. It was proved by the results of the study that established maximum allowable levels for residential noise (30 dBA - for night time and 40 - for day time) didn't comply with the needs in acoustic comfort of the lodgers of multistory buildings. Determination of the saturation of the buildings with a large amount of engineer-and-technological equipment was one of the reasons for this study.

Necessity of the existing approaches to the assessment of residential noise and introduction of the hygienic standardization of the new criterion based on the assessment of the subjective reactions in the practice has been scientifically substantiated.

Keywords: multistory buildings, internal noise sources, acoustic regime of dwellings, subjective noise assessment, assessment of the occurrence of relative risk

Размещено на Allbest.ru