Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА "ІНСТИТУТ ГІГІЄНИ ТА МЕДИЧНОЇ ЕКОЛОГІЇ ім. О.М. МАРЗЄЄВА НАМН УКРАЇНИ"

Критеріальне значення соціально-гігієнічних чинників та умов навчання у формуванні здоров'я підлітків загальноосвітніх закладів у сучасних умовах

14.02.01 - гігієна та професійна патологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук

Щудро Світлана Анатоліївна

Київ - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Дніпропетровській державній медичній академії

Науковий консультант: доктор медичних наук, професор

Білецька Елеонора Миколаївна

Дніпропетровська державна медична академія,

завідувач кафедри загальної гігієни

Офіційні опоненти: доктор медичних наук

Бердник Ольга Володимирівна

Державна установа "Інститут гігієни та медичної екології ім.О.М. Марзєєва

Національної Академії медичних наук України",

завідувач лабораторії популяційного здоров'я

доктор медичних наук, ст. наук. співробітник

Даниленко Георгій Миколайович

Державна установа "Інститут охорони здоров'я дітей та підлітків НАМН України",

завідувач відділу гігієни дітей шкільного віку та підлітків

доктор медичних наук, доцент

Івахно Олександра Петрівна

Національна медична академія післядипломної освіти ім.П.Л. Шупика МОЗ України,

професор кафедри гігієни харчування і гігієни дітей та підлітків

Захист відбудеться "__10__"_червня_ 2011 р. о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.604.01 при Державній установі "Інститут гігієни та медичної екології ім.О.М. Марзєєва Національної Академії медичних наук України" за адресою: 02094, м. Київ-94, вул. Попудренка, 50

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДУ "Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва Національної Академії медичних наук України" (м. Київ, вул. Попудренка, 50)

Автореферат розіслано "_5_"_травня__ 2011р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради О.М. Литвиченко

Загальна характеристика роботи

Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідної роботи Дніпропетровської державної медичної академії "Здоров'я учнів-підлітків: сучасний стан, закономірності та принципи формування" (№ держреєстрації 0108U003027) і розроблялась у межах Національної програми "Діти України".

Мета дослідження: гігієнічна оцінка ролі соціально-гігієнічних чинників та умов навчання у формуванні соматичного та психічного здоров'я підлітків загальноосвітніх закладів (ЗОЗ) як складової соціально-гігієнічного моніторингу (СГМ).

Для досягнення поставленої мети вирішувалися наступні завдання:

1. Узагальнити теоретичний і практичний досвід з проблемами гігієнічного забезпечення оптимальних умов навчання підлітків у ЗОЗ.

2. Провести аналіз екологічних чинників навколишнього та шкільного середовища, а також соціально-побутових умов життя, які впливають на стан здоров'я підлітків.

3. Виконати клінічно-гігієнічну оцінку харчового статусу підлітків.

4. Дослідити стан фізичного розвитку та розробити модель його оцінки за антропометричними і фізіометричними показниками з урахуванням медико-соціальних та психофізіологічних особливостей підлітків.

5. Вивчити особливості функціонального стану провідних систем та обмінних процесів організму дітей для визначення його адаптаційно-компенсаторного діапазону в процесі навчальної діяльності.

6. Встановити закономірності процесу формування психічного здоров'я та адаптаційних ресурсів організму підлітків і встановити їх зв'язок з умовами та характером навчання, показниками якості життя та психологічними особливостями особистості.

7. Дослідити вплив навчального навантаження на розумову працездатність підлітків для обґрунтування його адекватності.

8. Розкрити закономірності формування захворюваності старшокласників у залежності від статевовікових і психологічних особливостей, а також показників якості життя.

9. Вивчити якість життя, пов'язану з показниками соматичного і психічного здоров'я, як інформативного критерію впливу на дитячий організм шкільного середовища та навчально-виховного процесу.

10. Розробити та впровадити концепцію соціально-гігієнічного моніторингу як наукової системи організації здоров'язберігаючих технологій навчання в сучасних загальноосвітніх закладах.

Об'єкт дослідження: вплив факторів внутрішнього середовища і навчальної діяльності на стан соматичного і психологічного здоров'я учнів-підлітків.

Предмет дослідження: показники функціонального стану організму, стан соматичного і психічного здоров'я, якість життя учнів-підлітків, фактори внутрішньошкільного середовища, спосіб життя й екологічні чинники.

Методи дослідження: теоретичні, гігієнічні, медико-соціологічні, фізіологічні, епідеміологічні, біохімічні, імунологічні, психофізіологічні, медико-статистичні, математичні.

Наукова новизна одержаних результатів.

Наукова новизна результатів полягає в тому, що дана робота є першим системним дослідженням, у якому розроблені основи концепції гігієнічного супроводу організації здоров'язберігаючих технологій шляхом індикації та мінімізації ризик-факторів для соматичного і психічного здоров'я підлітків в умовах сучасних ЗОЗ.

Аналіз отриманих даних дозволив

вперше:

розробити критеріальну модель оцінки здоров'я підлітків з урахуванням стану структур і функцій їх організму, психофізіологічних та поведінкових характеристик життєдіяльності, які формуються в умовах впливу чинників зовнішнього та навчального середовища, з диференціюванням компонентів і складових оцінки стану здоров'я, вивченням їх співвідношень та ролі у розвитку донозологічних і патологічних порушень;

створити модель оцінки фізичного розвитку підлітків на основі морфо-функціонального та соціального й психічного статусів;

запропонувати здоров'явизначаючу інформаційну технологію, що включає модель оцінки здоров'я підлітків, комплекс удосконалених гігієнічних, клінічних, психодіагностичних та соціологічних методів, діагностичний та прогностичний алгоритми, як новий методологічний підхід до оцінки здоров'я підлітків на основі вивчення компонентів і складових їхнього здоров'я, визначення компенсаторно-адаптаційного потенціалу, стратифікації загального ризику та прогнозування стану здоров'я підлітків, системи лікувально-профілактичних заходів, оцінки їх короткострокової та довгострокової ефективності;

обґрунтувати методику оцінки трудності навчальних предметів, призначену для гігієнічного нормування навчального навантаження для підлітків, а також біоритмологічної оптимізації навчально-виховного процесу;

встановити закономірності динаміки розумової працездатності учнів-підлітків у залежності від класу, дня тижня, періоду навчального року;

виявити в умовах натурного клініко-гігієнічного експерименту негативний вплив вітамінної недостатності на амінокислотний склад крові у підлітків.

Отримали подальший розвиток:

екологічний чинник гігієнічний шкільний

методологія кваліметричної оцінки здоров'я індивідууму, яка полягає в оцінці складової психологічного та соціального благополуччя за якістю життя;

методологія скринінг-тестування оцінки фізичного розвитку за центильними номограмами;

донозологічна оцінка здоров'я підлітків за показниками адаптації, функціонального стану, фізичного розвитку та харчового статусу і функціональних можливостей та фізичної працездатності.

Обґрунтовано суттєве доповнення:

теорії профілактичної медицини, що полягає в обґрунтуванні здоров'яформуючих технологій шляхом ідентифікації чинників ризику, встановлення їх причинно-наслідкових зв'язків зі станом здоров'я, пріоритетності гігієнічного нормування навчальної діяльності, формуванні валеологічного мислення у комплексуванні взаємодії лікарів, батьків, вчителів і учнів у сфері здоров'ятворчості;

розширено теоретичне уявлення про систему "підлітки-школа-сім'я-середовище” як відкриту динамічну систему, що досягає оптимуму свого функціонування лише за умов тісної взаємодії кожної з ланок системи.

Практичне значення отриманих результатів. В умовах натурного гігієнічного експерименту розроблена та апробована система СГМ у старшій школі та доведена його ефективність за даними біохімічних, імунологічних, психофізіологічних показників, якості життя, захворюваності і оперативної діяльності санепідстанцій. Вперше для здійснення поточного державного санітарного нагляду за загальноосвітніми школами обґрунтовані гігієнічні нормативи з регламентації та біоритмологічної оптимізації навчального навантаження в старших класах. Обґрунтовано комплексну систему первинної та вторинної профілактики в старшій школі.

На основі даних проведених досліджень розроблено центильні номограми, що дозволяють оперативно кількісно й поліградаційно оцінювати фізичний розвиток школярів-підлітків. Використання розробленої технології скринінг-оцінки здоров'я за критеріями фізичної працездатності, харчового статусу та фізичного розвитку дозволило здійснити його оцінку на донозологічному рівні і впроваджувати ефективні здоров'яформуючі заходи на більш ранньому етапі. Показано доцільність оцінки складової соціального та психічного благополуччя здоров'я за показниками якості життя.

Гігієнічні принципи, концептуальна модель, критерії здоров'я та методологія дослідження дозволили обґрунтувати систему наукового, дидактичного та інформаційно-методичного забезпечення СГМ у старшій школі. Розроблені 4 галузеві нововведення - "Соціально-гігієнічний моніторинг здоров'я школярів та їх навчального середовища" (2007р.), "Оцінка фізичного розвитку в системі соціально-гігієнічного моніторингу дитячого населення" (2008р.), "Обґрунтування заходів зі здоров'язберігаючих технологій на основі оцінки якості життя школярів" (2008р.), "Методика нормування важкості навчальних предметів у загальноосвітніх навчальних закладах ІІІ ступеня" (2008р.) використовуються у закладах державної санітарно-епідеміологічної та педіатричної служб, що дало змогу ефективно контролювати якість умов навчання і характер навчальної діяльності в старшій школі та потенціювати профілактичні заходи, що забезпечило оптимізацію системи формування здоров'я школярів.

За результатами досліджень розроблені методичні рекомендації "Соціально-гігієнічний моніторинг здоров'я школярів та їх навчального середовища" (затверджені МОЗ України від 20.06.2007 р.) та "Оцінка фізичного розвитку в системі соціально-гігієнічного моніторингу дитячого населення" (затверджені МОЗ України від 20.06.2008 р.), а також два інформаційних листи "Обґрунтування заходів із здоров'язберігаючих технологій на основі оцінки якості життя школярів" (затверджені МОЗ України, 2007, № 205), "Важкість навчальних предметів у загальноосвітніх навчальних закладах III ступеня" (затверджені МОЗ України, 2007р., № 204).

Науково-дидактичні розробки за результатами роботи використовуються в навчальному процесі в Київському національному медичному університеті ім.О. О. Богомольця (акт впровадження від 30.12.2008р.), Донецькому національному медичному університеті ім.М. Горького (акт впровадження від 13.11.2008р.), Харківському національному медичному університеті ім.В.Н. Каразіна (акт впровадження від 30.12.2008p.), Дніпропетровській державній медичній академії (акт впровадження від 13.01.2008р.), ДУ "Інститут охорони здоров'я дітей та підлітків АМН України" (акт впровадження 31.12.2008р.).

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно визначена ідея, розроблені задачі та програма досліджень, обґрунтовано концепцію та методологічні підходи до вирішення поставлених завдань. Матеріали досліджень отримані безпосередньо автором. Організовані та проаналізовані гігієнічні, фізіологічні та соціометричні дослідження; здійснено динамічне дослідження змін функціонального стану організму учнів у процесі навчальної діяльності; здійснено аналіз стану здоров'я, а також даних лабораторних досліджень об'єктів довкілля, що виконані санепідстанціями та природоохоронними службами. На основі отриманих матеріалів сформульовані закономірності формування стану здоров'я при дії внутрішньошкільних і зовнішніх чинників ризику, розроблена концептуальна модель СГМ у старшій школі з визначенням його гігієнічних принципів. У роботах, виконаних у співавторстві, автору належить розробка методологічних підходів до їх організації та проведення, установлено узагальнення й аналіз матеріалів відповідно до впливу зовнішніх факторів на стан здоров'я учнів. Дисертанткою проведені аналіз і узагальнення результатів досліджень, сформульовані висновки та практичні рекомендації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи представлено та обговорено на міжнародній науковій конференції "Етичні проблеми медицини праці та гігієни довкілля ” (м. Київ, 2003); на XIV з'їзді гігієністів України "Гігієнічна наука та практика на рубежі століть ” (м. Дніпропетровськ, 2004); на науково-практичній конференції "Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України" (Київ, 2005); на науково-практичній конференції "Гігієнічні та соціально-психологічні аспекти моніторингу здоров'я школярів” (м. Харків, 2006); на Всеросійський науково-практичній конференції з міжнародною участю "Профессиональное гигиеническое обучение. Формирование здорового образа жизни детей, подростков и молодежи” (м. Москва, 2006); на IV Всеукраїнській науково-практичній конференції "Здоров'я і освіта: Проблеми та перспективи" (м. Донецьк, 2006); на науково-практичній конференції з міжнародною участю "Актуальные проблемы психогигиены и охраны психического здоровья детей и подростков” (м. Москва, 2007); на міжнародній науково-практичній конференції "Збереження здоров'я населення урбанізованих територій: наукові і практичні аспекти впливу чинників довкілля” (м. Дніпропетровськ, 2007); на Першому Національному Конгресі "Человек и лекарство" (м. Київ, 2008).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 2 монографії, підручник, 2 навчальних посібники, 38 статей у спеціальних наукових журналах і збірках наукових праць відповідно до Переліку ВАК України, з яких 20 самостійні. У матеріалах конгресів і конференцій опубліковано 10 робіт, із них 7 у співавторстві.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, оглядового розділу, 8 розділів власних досліджень, заключної частини, висновків, списку використаних джерел та 23 додатків. Загальний обсяг дисертації становить 396 сторінок комп'ютерного друку, містить 97 таблиць на 93 сторінках, 24 рисунки на 22 сторінках, додатки на 24 сторінках. Бібліографія включає 437 джерел, з яких 357 робіт з кириличною графікою та 80 робіт - з латинською графікою, і викладена на 48 сторінках.

Основний зміст роботи

Перший розділ присвячений аналізу сучасних наукових досягнень гігієни дитинства. Представлений загальний стан наукових даних щодо особливостей стану здоров'я підліткового населення у взаємозв'язку з причинами їх розвитку в умовах впливу як внутрішньошкільних, так і зовнішньосередовищних чинників. Проаналізовані наукові результати впливу ризик-факторів на психофізіологічні характеристики підлітків та якість життя як критерію їх психологічного та соціального благополуччя. Виконана порівняльна оцінка існуючих системних заходів і новітніх здоров'язберігаючих технологій поліпшення якості управління здоров'ям підлітків. Огляд літератури резюмується узагальненням проаналізованих матеріалів, обґрунтуванням невирішених аспектів проблем гігієни юнацтва та формулюванням доцільності обраного напрямку, мети і завдань дисертаційної роботи.

У другому розділі наведено загальну методику досліджень, яка сприяла досягненню мети завдяки комплексу теоретичних, інструментальних та експериментальних досліджень. Науково-дослідні роботи проводились у 13 загальноосвітніх школах (КЗО "Середня загальноосвітня школа”) м. Дніпропетровська протягом 10 років (з 1999 по 2008 рр.). Об'єктом дослідження були 2406 учнів 9-11 класів, 15-17 років, віково-статевий склад яких надано в табл.1.

Таблиця 1

Віково-статевий склад підлітків старшого шкільного віку

Для досягнення поставленої мети і отримання достатньо повної і достовірної інформації щодо задач роботи використовувались сучасні методи та адекватні репрезентативні матеріали.

Алгоритм проведення досліджень передбачав ідентифікацію небезпеки, характеристику ризику, оцінку здоров'я, встановлення його залежності від зовнішніх факторів та обґрунтування здоров'язберігаючих технологій.

Для виявлення факторів ризику та обґрунтування принципів оптимізації формування здоров'я учнів-підлітків на основі встановлення закономірностей функціонування організму було проведено натурний клініко-гігієнічний експеримент, розподілений на 4 етапи та 7 серій відповідно (рис.1).

Рис.1. Програма, обсяг та методи досліджень

Гігієнічні дослідження та оцінку показників освітлення, мікроклімату і акустичного режиму в ЗОЗ, умов по устаткуванню і організації учбового процесу здійснювали у відповідності до вимог існуючих санітарних правил та норм ДСТУ Б. В.2.2-6-97, ДСанПіН-2001 та ДБН В.2.5-28-2006.

Гігієнічну оцінку фактичного харчування учнів проводили в домашніх умовах та у шкільних їдальнях анкетно-опитувальним методом, оцінювали меню-розкладки, харчову цінність та нутрієнтний склад раціонів фактичного харчування. Гігієнічну оцінку раціонів давали за показниками нутрієнтів, регламентованих нормами фізіологічних потреб і харчування. Для оцінки харчового статусу проводили загальноприйняті клінічні, біохімічні, антропометричні дослідження. Визначення амінокислотного (АК) складу плазми крові підлітків виконували на автоматичному амінокислотному аналізаторі ААА-Т-339 (ЧССР). Досліджували вільні амінокислоти (ВАК) і зв'язані амінокислоти (3в АК) крові підлітків. На основі амінограм розраховували індекс Фішера та амінокислотний індекс співвідношення вільних та зв'язаних амінокислот.

Для вивчення розумової працездатності у 366 учнів проводили коректурну пробу з таблицями Анфімова до та після занять із розрахунком кількісних та якісних показників за модифікованою методикою (В.І. Берзінь, 1989).

Фізичний розвиток оцінювався за традиційними антропометричними, функціональними і соматоскопічними показниками. У підлітків досліджувались такі функціональні показники: життєва ємність легень (ЖЄЛ) за допомогою спірометра, сила кисті - динамометра. Інтегральна оцінка фізичного розвитку проводилася на основі визначення його гармонійності за антропометричними і функціональними показниками. Фізична працездатність визначалася за допомогою велоергометричного тесту PWC₁₇₀ та подальшим розрахунком максимального споживання кисню (МСК). Критерії оцінки фізичної працездатності учнів-підлітків були розроблені з урахуванням сигмальних відхилень: середній рівень у межах М±0,67д, вище середнього - М+0,67д - М+1,34д, високий - >М+1,34д, нижче середнього - М-0,67д - М - 1,34д, низький - <М - 1,34д.

Для вивчення стану здоров'я дітей застосовувався суцільний метод спостереження з поглибленим дослідженням окремих його ознак (імунний статус, розумова та фізична працездатність) у вибіркових сукупностях, які сформувалися з використанням серійно-типологічного методу вибірки.

Захворюваність вивчалась за матеріалами поглиблених медичних оглядів учнів у школах і за даними звертань за медичною допомогою. Використовувались обліково-звітна документація лікувально-профілактичних закладів і статистичні матеріали інформаційно-статистичного центру, результати лабораторних обстежень, дані скринінгового тестування учнів. Інтегральна оцінка здоров'я проводилася у відповідності до "Методических рекомендаций по комплексной оценке здоровья детей и подростков при массовых врачебных осмотрах, 1982г." Розраховували показники захворюваності: загальну захворюваність, первинну захворюваність та структуру загальної і первинної захворюваності.

Якість життя (ЯЖ) досліджувалась анкетним методом із застосуванням загального стандартизованого опитувальника MOS-SF-36 (США, 1992р.; Ware Y. E., 1996). Визначення критеріїв ЯЖ за MOS-SF-36 відбувалося на основі перекодування первинних даних за методом сумації рейтингів Лікерта (Ю.І. Фещенко із співавт., 2002).

З метою вивчення факторів, які впливають на ЯЖ підлітків, нами було застосовано "Карту для вивчення якості життя та факторів, які на неї впливають у підлітків 14-17 років", яка охоплювала 21 провідний фактор (Н. Слєпченко, Ю. Мостовой, 2005). Анкета включала відомості про: стать; вік; масу тіла (МТ); індекс вік/маса тіла (В/М); час, витрачений на навчання вдома (ЧЗД); час, витрачений на транспорт (ЧТ); час, витрачений на ранкову гімнастику (РГ); час, витрачений на фізичне тренування (ЧФТ); час, витрачений за комп'ютером (ЧК); час, витрачений на художню літературу (ЧХЛ); час, витрачений на телебачення (ЧТп); час, витрачений на розваги (ЧР): кількість прийомів їжі (КІ); наявність сніданку вранці (СР); наявність обіду в денні години (ОД); кількість коштів на власні потреби (КВП); вживання алкоголю (ВА); паління (П); статеве життя (СЖ); стан здоров'я (СЗ).

На основі анкетування проводили визначення 5 показників, що характеризують фізичний статус респондента (фізична активність (ФА); роль фізичних проблем в обмеженні життєдіяльності (РФ); біль (Б); загальне здоров'я (33); життєздатність (ЖЗ) та 5 параметрів, що відображають його психосоціальний статус (роль емоційних проблем в обмеженні життєдіяльності (РЕ); соціальна активність (СА); психічне здоров'я (ПЗ), 33 і ЖЗ.

Для математичної обробки та аналізу отриманої інформації використані: варіаційний аналіз, співставлення середніх значень, перевірка розподілу на нормальність, дисперсійний аналіз, регресивний аналіз, факторний аналіз (В. Дюк, 2003; М.Ю. Антомонов, 2006). При проведенні лонгітудинальних досліджень (РП, харчовий статус та ін.), коли деякі піддослідні вибули з них, проводилось цензурування даних (Ю.Е. Лях, 2004). На основі двовимірних моделей розподілу проводили оцінку імовірностей знаходження показників фізичного, психічного, загального статусу, оцінки фізичного розвитку дітей та підлітків за індексом маси тіла. З метою урахування неоднорідності результатів обстеження використовували методи параметричного оцінювання функції розподілу у вигляді суміші нормального і сплайн-нормального розподілів та непараметричного оцінювання на основі поліноміальних сплайнів із вибором найбільш вірогідних (О.М. Мацуга, 2007). Статистична обробка отриманих результатів проводилась з використанням стандартного ліцензованого статистичного пакету SPSS for Windows v.11.5.

У третьому розділі наведені результати дослідження стану екологічного середовища, умов навчання і виховання, рухового та харчового режиму в комплексі з оцінкою соціально-побутових умов і способу життя учнів старших класів. Гігієнічний аналіз стану головних життєзабезпечуючих середовищ довкілля промислового міста Дніпропетровська - повітря, ґрунту, питної води свідчить про високий рівень техногенного забруднення, що формує комплексний і комбінований негативний вплив на стан здоров'я критичних верств населення - дітей.

Одночасно з цим внутрішньошкільне середовище за рівнем багатьох факторів є несприятливим. Так, мікрокліматичними чинниками ризику внутрішньошкільного середовища для здоров'я учнів є: перевищення температури повітря навчальних приміщень у теплий період року (57,6%) і відносної вологості повітря (23,1%). Освітлення навчальних приміщень характеризується відносно низькими рівнями КПО (48,7-97,1%) і штучного освітлення (60,5%). Висока частота невідповідності шкільних меблів (36,8-42,4%) антропометричним параметрам учнів обґрунтовує необхідність їх раціоналізації до необхідної комплектності.

Встановлено, що злиття сучасних інноваційних технологій з навчальними програмами в організації навчання здійснюється на тлі незмінності рухового компоненту фізичної активності або його суттєвого зменшення з паралельним збільшенням статичного компоненту в процесі навчальної діяльності та при зростанні незадовільного рівня рухової активності. Диференціація навчання за рівнями змісту освіти і профілізацією суттєво впливає на склад навчального ядра зі зміщенням у бік збільшення кількості годин важких предметів. Більша трудність варіативної складової зумовлена предметами, що вперше вводяться, формуванням нового способу мислення, відсутністю апробованих спеціально для учнів загальноосвітніх шкіл підручників. Найпоширенішими недоліками розкладу занять є його складання без врахування денної (34,2-59,7 %) і тижневої (39,8-66,4 %) динаміки РП, наявність спарених предметів (9,7-22,6%), відсутність чергування предметів різного ступеня труднощів (22,3-48,6 %). Структура навчальних занять характеризується вірогідним зростанням з 9-го до 11-го класу часу самостійної роботи на заняттях у 1,5 рази. У старших класах використовуються інтенсивні форми навчання, на що вказує щільність занять, яка перевищує гігієнічні рекомендації. Високе навчальне навантаження, що становить на добу 12-15 годин, негативним чином впливає на режим дня учнів у цілому за рахунок перевищення нормативів на самопідготовку. Спосіб життя учнів старших класів характеризується незадовільними рівнями рухової активності (у 43,4-62,1% учнів), тривалості сну (у 35,6-39,1%) і перебування на свіжому повітрі (у 73,8-77,6%), нераціональним харчуванням (у 49,0-52,3%), постійним або періодичним психоемоційним стресом (у 2,9-3,2% і 48,2-62,3%), незадовільним рівнем медичної активності (у 19,6-21,5 %), значною розповсюдженістю шкідливих звичок (у 74,3-76,9%).

У четвертому розділі надані результати гігієнічного дослідження харчування підлітків. Установлено, що фактичне харчування підлітків характеризується недостатньою кількістю споживаних біологічно цінних продуктів (молока й молочних продуктів, риби й рибопродуктів, м'яса, птиці, субпродуктів, свіжих фруктів і соків, рослинної олії та вершкового масла) на 20-80% від належного; порушенням режиму харчування (у 21,7-44,4% випадків відсутністю сніданку вдома та у школі, збільшеними інтервалами між окремими прийомами їжі до 7-8 годин); споживанням одноманітної їжі (перші страви, гарніри, страви із субпродуктів, дуже мало риби, сиру, свіжих овочів та фруктів). Енергетична цінність добових раціонів харчування юнаків і дівчат не задовольняла фізіологічні потреби підлітків на 16,58 і 14,55% відповідно; за рахунок білків, жирів і вуглеводів енергетична цінність фактичного харчування раціонів юнаків забезпечувалась на 13,32 і 55%, а у дівчат - на 12, 31 і 57% при нормі 13, 26, 61%.

Раціони харчування підлітків характеризувались нутрієнтною, макро - і мікроелементною недостатністю: дефіцит білка в раціонах юнаків і дівчат становив 17,81 і 17,72%, а вуглеводів - 24,64 і 20,57%; квота тваринного білка відповідно становила 46% і 47% від потреби; незбалансованість співвідношення білків: жирів: вуглеводів - 1: 1, 1: 4,3 і 1: 1,1: 4,7; кальцію: фосфору: магнію - 1: 2,2: 0,7 і 1: 2,1: 0,6; вміст вітаміну А у раціонах був нижче фізіологічних норм на 23,70 і 45,11%, вітаміну С - на 24,33 і 30,97%, вітаміну В₁ - на 20,00 і 15,83%, вітаміну В₂ - на 45,56 і 47,33%, вітаміну В₆ - на 10,50 і 7,33%, вітаміну РР - на 20,75 і 33,82%, вітаміну В₁₂ - на 8,50 і 14,50%, фолату - на 33,90 і 32,02%, вітаміну D - на 35,20 і 72,00% відповідно.

Вікова динаміка харчового статусу (табл.2) характеризувалася щорічним зростанням (на 14,7±5,6%) кількості юнаків з адекватним харчуванням при відносній її стабільності у дівчат. Гендерним особливостям харчового статусу школярів-підлітків властиві більша питома вага юнаків з адекватним харчуванням (51,2-66,8%) у всіх вікових групах, а для дівчат - із зниженим харчуванням (63,8-66,1%).

Таблиця 2

Характеристика харчового статусу юнаків і дівчат у віці 15-17 років (%), Р±m

Примітки:

1. > - юнаки;

2. + - дівчата;

3. х - вірогідні відмінності у порівнянні з попередньою віковою групою (р<0,05);

4. * - вірогідні статеві відмінності (р<0,05).

У процесі дослідження встановлено, що між довжиною та масою тіла у підліткового населення наявна пряма кореляційна залежність середньої сили, що дозволяє використовувати їх для оцінки харчового статусу. Обґрунтовані критерії оцінки харчового статусу в залежності від статі, довжини та маси тіла.

В умовах клініко-гігієнічного натурного експерименту виявлено, що при харчуванні з недостатністю білків та вітамінів у підлітків спостерігається підвищений вміст ЗвАК у плазмі крові у порівнянні з контролем, особливо таких амінокислот, як серин, аланін (в 1,7 рази), глютамінова кислота (в 1,8-2 рази), гліцин (в 1,7-1,9 раза), амінокислоти з розгалуженим ланцюгом - валін, лейцин, ізолейцин (в 1,7-1,9 раза), тіразин (в 2,1 раза). Пул аргініну, навпаки, знижується (майже в 3 рази). Між кількістю вільних і зв'язаних амінокислот наявна негативна кореляція, що вказує на зв'язок між ступенем протеолізу і рівнем ВАК у плазмі крові і свідчить про значне порушення гомеостазу азоту в організмі.

У п'ятому розділі проаналізовані результати дослідження особливостей фізичного розвитку - показника подвійного значення як інтегрального критерію стану здоров'я, так і інформативного показника санітарно-гігієнічного стану довкілля, соціально-економічних умов та якості життя дітей та підлітків. Дослідження його особливостей у підлітків встановили, що вікова динаміка антропометричних показників юнаків характеризувалася тенденцією до збільшення довжини і маси тіла, окружності грудної клітки при відносній стабільності інших показників. Вікова динаміка практично всіх антропометричних показників у дівчат має відносну стабільність. Гендерні особливості антропометричних показників проявилися у більших величинах довжини тіла, окружності грудної клітки і охвату плеча у 17-річних юнаків, при більшій товщині шкірно-жирових складок над триголовим м'язом та клубовим гребнем у дівчат. Характерною рисою вікової динаміки ЖЄЛ і м'язової сили у юнаків є вірогідне їх зростання у віці 16 років. Фізіометричні показники у всіх вікових групах дівчат знаходилися на постійному рівні. Відображенням гендерних особливостей формування фізичного розвитку учнів-підлітків є більші значення фізіометричних показників у всіх вікових групах юнаків у порівнянні з дівчатами.

Антропометричні і фізіометричні показники в учнів-підлітків значно відрізнялись симетричністю розміщення кривої розподілу відносно координати середньої арифметичної, що вказує на їхнє відхилення від нормального закону розподілу. Встановлено, що для обробки критеріїв оцінки фізичного розвитку необхідно використовувати такий підхід, який незалежно від характеру розподілу дозволяв би здійснювати об'єктивну оцінку фізичного розвитку - метод центильних шкал.

Найбільш інформативними для оцінки фізичного розвитку підлітків 15-17 років є маса тіла й зріст стоячи, індекси Кетле та вік/маса тіла, охвати грудної клітки, талії й стегон, товщина шкірно-жирової складки на тілі спереду, станова сила, ЖЄЛ. Комплексна оцінка фізичного розвитку юнаків і дівчат показала, що з віком серед них зменшується кількість осіб із гармонійним, на 6,9 та 6,6%, і зростає - із різко дисгармонійним розвитком, на 4,6 та 3,6% відповідно (рис.2,3).

Рис.2. Розподіл юнаків за рівнем фізичного розвитку

Рис.3. Розподіл дівчат за рівнем фізичного розвитку

Співставлення досліджень способу життя підлітків з показниками фізичного розвитку свідчить про їх щільний взаємозв'язок. Так, статистично доведено, що на індекс вік/маса тіла найбільшою мірою впливають режим харчування, кишенькові кошти, ранкова гімнастика, час на транспорт і розваги (рис.4). Встановлені гендерні особливості впливу способу життя на фізичний розвиток. На юнаків усіх вікових груп і різного ступеня здоров'я найбільше впливають паління, статеве життя, сніданок, кількість коштів на власні потреби; на дівчат - сніданок, час на транспорт, кількість кишенькових коштів, психічне здоров'я.

Дівчата Юнаки

- спільні фактори

- відмінні фактори

Рис.4. Фактори, які впливають на індекс вік/маса тіла у підлітків

Отримані результати дозволили розробити модель оцінки фізичного розвитку підлітків на основі морфо-функціонального, соціального й психічного статусів, яка дає можливість виділити 5 варіантів оцінки фізичного розвитку підлітків: гармонійний, позитивно й негативно дисгармонійні, різко позитивно й різко негативно дисгармонійні (рис.5). Модель, удосконалені методи визначення фізичного розвитку підлітків та програмне забезпечення дозволили створити інформаційну технологію оцінки фізичного розвитку підлітків, яка підвищує якість діагностики на 29,5%.

У шостому розділі аналізуються результати дослідження функціонального стану організму як важливого критерію стану здоров'я підростаючого організму, які свідчать, що більшість показників системи крові у юнаків і дівчат 15-17-річного віку знаходяться на стабільному рівні в межах фізіологічної норми. Особливістю вікової динаміки є збільшення (р<0,05) ШОЕ у юнаків 17-річного віку (на 2,7 мм/г) та у дівчат 16 років (на 2,09 мм/г). Проявом у підлітків статевого диморфізму системи крові є більш високі і достовірні рівні еритроцитів (на 0,76 од.) і гемоглобіну (на 13,73 г/л) у юнаків, що вказує на підвищену енергетичну забезпеченість тканин організму в них. У віковому аспекті показники системи зовнішнього дихання у віці 15-17 років мали тенденцію до зростання, за винятком статистично вірогідного збільшення ЖЄЛ (на 599 мл) у юнаків 16-річного віку, що вказує на більшу аеробну потужність у них. Вікова динаміка показників серцево-судинної системи характеризувалася стабільністю артеріального тиску, ударного об'єму і зменшенням частоти серцевих скорочень на 5,4 уд. /хв. у юнаків і тенденцією до зниження пульсу у дівчат. Закономірністю статевого диморфізму в учнів-підлітків є більші величини пульсового тиску у юнаків, що вказують на більший ступінь адаптації їх організму до фізичних навантажень. Достовірно вищий ударний об'єм у юнаків (на 3,3 мл; р<0,05) свідчить про більшу максимальну гемодинамічну продуктивність їх організму.

Рис.5. Модель оцінки фізичного розвитку підлітків

У віковому аспекті МСК та рівень фізичної працездатності за тестом РWC₁₇₀ знаходяться на постійному рівні. Закономірністю статевих відмінностей є більш високі рівні МСК і фізичної працездатності за тестом РWC₁₇₀ у юнаків. Частота серцевих скорочень у них після входження у роботу встановлюється на рівні 170 уд. /хв. при фізичному навантаженні, майже у 1,5 рази більшому, ніж у дівчат.

У сьомому розділі наведені гігієнічні дослідження РП, як показника адаптації організму до навчання різного рівня важкості, його хронодинаміки та основи біоритмологічної оптимізації. Встановлено, що закономірності хронодинаміки РП виявляються в коливанні рівня (297,6-370,1 зн. /хв., 260,2-354,6 ум. од.), погодженості кількісних і якісних її параметрів, продуктивності (86,7±1,3-114,6±1,5 ум. од. у 9-у класі, 108,0±1,3-125,3±5,4 ум. од. у 10-му класі, 117,3±1,3-128,3±1,3 ум. од. у 11-у класі) й інтегрального показника та мають чітко виражену періодичність у залежності від віку, річного і тижневого часових інтервалів. Спрямованість змін РП має стадійність - підвищення спочатку навчального року і після канікул, погіршення наприкінці першого півріччя і наприкінці навчального року. Більш раннє і виражене зниження до 37,6±1,5% показника РП зареєстровано в учнів 9-х класів. Якщо кількісний параметр РП у довгостроковому інтервалі практично знаходиться на постійному рівні, то якісний параметр зростає після зимових канікул (до 306,8-354,6 ум. од.) і істотно знижується наприкінці навчального року (до 264,3-341,0 ум. од. У той же час кількісний (327,3-367,5 зн. /хв.) і якісний параметри (244,2-316,4 ум. од.), продуктивність роботи (108,0-128,3 ум. од.) й інтегральний показник РП у тижневому інтервалі покращуються до 24,6-27,5%, що свідчить про більш високу адаптованість до навчальної діяльності учнів 10-11-х класів.

Встановлено, що низька середня успішність навчання - <6,3 бала зареєстрована у 9-му і 10-му класах, а найнижча - в 11-му класі (<5,9 бала). За даними експертних оцінок навчальних дисциплін, найбільшу важкість (більше 4,3 од.) у всіх класах мають фізика, алгебра і хімія, а у 9-му класі - ще і англійська мова. В динаміці навчання відмічається тенденція до зменшення експертної ваги і суб'єктивної трудності біології, всесвітньої історії, географії, англійської мови, інформатики, історії України, російської літератури і трудового навчання. Відносну стабільність мали важкість алгебри, геометрії, російської мови, української мови і літератури, хімії та трудового навчання. Експертна вага та суб'єктивна трудність навчальних предметів мають меншу їх важкість на погляд самих учнів (на 0,3-1,1 од). Побудовані регресійні моделі, що враховують успішність навчання, суб'єктивну та експертну оцінку важкості предметів, дозволяють адекватно визначати трудність навчальної дисципліни (коефіцієнти детермінації 0,985-0,991).

У восьмому розділі надані матеріали щодо захворюваності та особливостей її формування як ключової і багатовекторної складової здоров'я населення, яка належить до визначальних чинників, детермінуючих системну профілактичну стратегію. Так, аналіз даних свідчить, що динаміка поширеності та виникнення хвороб серед підлітків протягом 2001-2006 рр. з традиційною системою навчання у сучасний період має 4 типи: зростання, зменшення, хвилеподібність та відносно сталий рівень. Найбільше зростання поширеності зареєстровано у вроджених аномалій (на 48,9%) і хвороб ендокринної системи (на 37,6%), а виникнення нових випадків - хвороб крові та кровотворних органів (на 14,7 %). У структурі поширеності хвороб найбільшу питому вагу мали хвороби органів дихання (36,6 %), органів травлення (8,3 %), кістково-м'язової системи (8,3 %), ока та його придаткового апарату (7,8 %) і сечостатевої системи (7,4 %). Найбільшу питому вагу у структурі первинної захворюваності мали хвороби органів дихання (52,7 %), сечостатевої системи (7,1 %), шкіри та підшкірної клітковини (6,8 %) і кістково-м'язової системи та травми (по 5,2 %).

Закономірністю формування захворюваності підлітків є неепідемічний профіль за рахунок неінфекційних хвороб. Найвищі середні темпи приросту поширеності в останні роки мають хвороби ендокринної системи (4,3 %), вроджені аномалії (4,0 %), розлади психіки (3,3 %) і органів травлення. Специфічною рисою співвідношення структури первинної захворюваності та поширеності хвороб серед підлітків є наявність прямої та зворотної інверсії окремих класів хвороб. Пряма інверсія з низькою вірогідністю хронізації патологічного процесу характерна для інфекційних та паразитарних хвороб, травм і отруєнь, хвороб шкіри та підшкірної клітковини і сечостатевої системи. Зворотна інверсія з активним накопиченням хвороб на фоні більш повільного процесу виникнення нових випадків встановлена у хвороб ендокринної та нервової систем, органів травлення.

У промислово розвинутому місті рівень первинної захворюваності підлітків значно вище середнього по країні (на 1029,7 вип. /10 тис.), особливо це стосується хвороб сечостатевої системи (на 48,1 %), вуха та соскоподібного відростка (на 32,2 %), ока та його придаткового апарату (на 21,0%), органів дихання (на 18,8 %) і системи кровообігу (на 16,7 %). Поширеність хвороб також вище середнього рівня на 816,4 вип. /10 тис. і характерна для 9 нозологічних класів. Найбільші перевищення зареєстровано у хвороб сечостатевої системи (на 36,1 %), системи кровообігу (на 16,8 %), вуха та соскоподібного відростка (на 14,5 %). Специфічними рисами захворюваності підлітків промислового міста є наявність групи з чотирьох класів хвороб (органів дихання, сечостатевої системи, шкіри та підшкірної клітковини, ока та його придаткового апарату), яка перевищує аналогічні хвороби в середньому по країні на 20,2 % і становить 71,4 % усіх випадків нових захворювань. Отже, контрастність підвищеної захворюваності дозволяє концептуально, з певною мірою вірогідності, зробити припущення про наявність негативного впливу екологічної складової умов проживання підлітків на стан їх здоров'я.

Гендерні особливості поширеності хвороб складаються з більш високого загального її рівня у дівчат (на 1375,2 вип. /10 тис.), але при підвищеній поширеності у юнаків хвороб кістково-м'язової системи - на 52,3%, при значно менших рівнях хвороб сечостатевої системи (у 6,0 раза) і ендокринної системи (у 1,5 рази). Рівень вперше виявлених хвороб дещо вищим був у дівчат (на 7,2 %). У них у порівнянні з юнаками значно частіше реєструвалися хвороби сечостатевої системи (у 12,3 раза), ока та його придаткового апарату (на 18,9%), шкіри та підшкірної клітковини (на 12,4 %). Специфічною рисою захворюваності юнаків були вищі рівні травм та отруєнь (у 2,0 рази) і хвороб кістково-м'язової системи (в 1,7 раза). Юнакам притаманна тенденція з активною хронізацією патологічного процесу кістково-м'язової системи, органів травлення, ока та придаткового апарату.

Структура когортного здоров'я має несприятливі характеристики: II група здоров'я - 31,3-34,5 %, III - 16,5-19,4 %. У динаміці навчання встановлена тенденція до збільшення кількості осіб групи ризику (II-а) та хронічних захворювань у стадії субкомпенсації. Значна кількість учнів потребують консультації 2-3 спеціалістів (37,4-43,5 %) або 2-3 додаткових обстежень (18,7-23,3 %). У динаміці навчання з 9-го до 11-го збільшується питома вага учнів, які не потребують консультацій (на 11,3±5,5 %) або додаткового обстеження (на 14,5±4,3 %). Виявлена низька якість медичного контролю у старшій школі, оскільки при поглибленому медичному обстеженні рівень захворюваності на хвороби ендокринної системи, ока і придаткового апарату та особливо нервової системи у 1,2-3,6 раза вищий, ніж за звітно-статистичною документацією.

Дев'ятий розділ присвячений результатам дослідження психофізіологічних особливостей учнів-підлітків, які дозволили визначити закономірності статеворолевого поводження, порушень у формуванні особистості у взаємозв'язку з особливостями їх виховання в батьківських родинах та взаємозалежністю з якістю їх життя. Встановлено, що юнакам властиві високі рівні маскулінності при шизоїдному, епілептоїдному та гіпертимному типах акценттуації характеру, а також високі рівні фемінінності при істероїдній, психастенічній і астеноневротичній акцентуаціях характеру. Дівчатам властиві високі рівні фемінінності при істероїдному, психастенічному, астеноневротичному і нестійкому типах акцентуацій характеру, а також досить значні рівні маскулінності при шизоїдній та епілептоїдній акцентуаціях характеру. Трансформація акцентуації характеру в підлітків у розлади особистості відбувається за умови наявності в них акцентуації характеру, розладів поведінки і емоційних розладів та впливу негативних мікросоціальних факторів.

Конфлікти між батьками більш ніж у половині родин підлітків виникали час від часу, але в значному числі родин відбувалися і постійно. Гендерними особливостями взаємин з батьками були більш повне взаємопорозуміння між батьком і сином (34,3±4,6 %), досить часті епізодичні конфлікти між батьком та донькою (64,1±5,2 %), а також відсутність у третині випадків взаємопорозуміння між сином та матір'ю. Особливо необхідно відмітити досить складні взаємини між хворим юнаком та матір'ю. Найчастішими типами виховання учнів-підлітків були умови підвищеної моральної відповідальності (19,3-31,9 %) при однаковій частоті гіпопротекції (15,4-20,4%), емоційного відкидання (6,9-22,2 %), виховання в умовах жорстоких взаємин (9,7-21,6%) і гіперпротекції (11,5-21,3 %). Найбільш частим було адекватне відношення (41,2-63,3%) матерів і батьків до захворювання своїх дітей, як юнаків, так і дівчат.

Порушення статеворолевого поводження і акцентуацій характеру встановлені у більшості підлітків. На крайніх полюсах виразності маскулінності і фемінінності існують відносини взаємовиключення, а при меншій виразності в одному індивідуумі можуть одночасно бути обидві риси. Акцентуації характеру також змінюють статеворолеве поводження. Розлади особистості відбуваються при акцентуації характеру, розладі поведінки і негативних мікросоціальних чинниках. Соціально-гігієнічними чинниками ризику були виховання підлітків за типами "попелюшки" та підвищеної моральної відповідальності для дівчат і потуральної гіперпротекції та жорстоких взаємин для юнаків. Враховуючи зв'язок акцентуації характеру з розладами поведінки, їх можна застосовувати як донозологічні критерії. Тобто, вони виступають як інформація "раннього попередження", що дозволяє при виконанні коригувальних заходів запобігти значнішій загрозі здоров'ю.

Таким чином, виявлена вираженість відхилень у душевному благополуччі учнів, на що вказує широке розповсюдження порушень формування особистості, психосексуального розвитку і взаємовідносин у родині, диктує необхідність розробки психогігієнічних заходів для цієї категорії населення.