При вивченні якості життя учнів-підлітків та факторів, які на неї впливають, встановлені їх вікостатеві особливості, взаємозв'язок з фізичним розвитком та залежність від соціально-медичних факторів. Віковій динаміці якості життя у юнаків притаманне зниження з віком ролі фізичних проблем у обмеженні життєдіяльності, психічного і загального здоров'я, а також загального статусу (p<0,05). Дівчатам властива стабільність якості життя, при вірогідному погіршенні лише загального здоров'я. Проявом гендерних особливостей у віковому аспекті є менші значення у дівчат у віці 15 р. ролі фізичних та емоційних проблем в обмеженні життєздатності, психічного та загального здоров'я, а також здоров'я в порівнянні з тим, що було рік тому (р<0,05). З віком кількість гендерних розходжень у показниках якості життя зменшується з 7 до 4. Гендерні особливості основних складових якості життя учнів-підлітків характеризуються тенденцією до зниження величини у дівчат у порівнянні з юнаками фізичного стану (на 3,6-6,3 од.) при статистично вірогідно нижчому загальному статусі у віці 15 р. (на 5,5 од., р<0,05).

Факторами, які впливають на психічний статус підлітків різного віку, є роль емоційних проблем в обмеженні життєдіяльності, соціальна активність, психічне здоров'я, фізичний статус. Вираженням гендерних особливостей психічного статусу юнаків є вплив на нього вживання алкоголю, болю, загального здоров'я, фізичної активності, кількості коштів на власні потреби; у дівчат - життєздатності, загального статусу, наявність сніданку вранці, час на навчання (р<0,05). Факторами, які впливають на фізичний статус підлітків різного віку, є фізична активність, біль, роль фізичних проблем в обмеженні життєдіяльності, соціальна активність, час, ранкова гімнастика. Вираженням гендерних тенденцій фізичного статусу у юнаків є вплив на нього психічного статусу і кількості кишенькових коштів; у дівчат - загального здоров'я, ранкової гімнастики і фізичного тренування, загального статусу (р<0,05).

Перевагою оцінювання функції щільності у вигляді суміші нормальних розподілів є отримання імовірнісної моделі, що дає додаткові можливості аналізу структури даних. Для підлітків 14-17 років, як дівчат, так і юнаків, найбільш характерними є значення показника вік/маса тіла в межах 0,25-0,3 при найвищих для фізичного статусу значеннях (>80) та при середніх для показників психічного і загального статусу значеннях (50-70). З аналізу оцінок ймовірностей в зонах контролю для показника вік/маса тіла та фізичного статусу, знайдених різними способами, випливає, що найбільш імовірним є стан підлітків, при якому показник вік/маса тіла змінюється від 0,2 до 0,3, а показник фізичного статусу є більшим за 80. Діапазон значень показника вік/маса тіла 0,25-0,3 може бути "нормою" для оцінки показнику фізичного розвитку.

Таким чином, оцінка якості життя дозволяє з'ясувати, яким чином соціально-медичні фактори впливають на юнаків і дівчат, та визначити оптимальну профілактичну тактику з урахуванням індивідуальних особивостей психологічного, фізичного і соціального статусу. Нормалізація/покращення якості життя підлітків має базуватися на поліпшенні у першу чергу їх психічного та загального статусу.

У десятому розділі на основі отриманих результатів обґрунтована та запропонована концептуальна модель СГМ здоров'я підлітків і навчального середовища, основними блоками якої є: "Інформаційний фонд", "Принципи", "Гігієнічна діагностика", "Системний аналіз і оцінка ризику", "Управлінські рішення". Для її забезпечення необхідно дотримання принципів відбору вихідних показників: відтворюваність при вибірковій експертизі і перевірці; доступність на всіх ієрархічних рівнях СГМ; часово-територіальна сумісність підсистем "Здоров'я" і "Середовище"; інформативність для оцінки стану здоров'я і середовища проживання; індикативність впливу характерних для території антропогенних факторів (рис.6).

На підставі системного аналізу отриманих нами результатів досліджень сформовані принципи СГМ: сполученість ретроспективного аналізу звітної документації з поосібним обліком інформації про стан здоров'я; аналіз даних про стан здоров'я; екологічне картографування; аргументованість управлінських рішень; оцінка ефективності державного санітарного нагляду за показниками СГМ; врахування динамічності довкілля; оцінка стану здоров'я в системі "Середовище - Здоров'я"; урахування поєднаної дії факторів впливу.

У процесі впровадження СГМ дослідженнями причинно-наслідкових залежностей встановлено, що найтісніший кореляційний зв'язок з техногенним навантаженням довкілля хімічної етіології промислово-урбанізованого міста Дніпропетровська мають розлади у підлітків психіки та поведінки (r=0,68, р<0,001), хвороби ендокринної системи (г=0,52, р<0,001), органів травлення (г=0,37, р<0,001) і дихання (г=0,36, р<0,001). У розвиток хвороб ендокринної системи найбільший внесок роблять сірчистий газ і свинець - коефіцієнти детермінації (D= 20,9 і 26,8); хвороб периферичної нервової системи - сірчистий газ (D=45,4), фенол (D=40,8), окиси азоту (D=30,5), сірководень (D=24,2); для хвороб органів дихання - окис вуглецю (D=30,2) і аміак (D=21,2); для хвороб органів травлення - окиси азоту (D=23,3) і формальдегід (D=21,3); для хвороб сечостатевої системи - окис вуглецю (D=34,5), сірчистий газ (D=24,3) і пил (D=20,6).

Рис.6. Концептуальна модель соціально-гігієнічного моніторингу

Найбільший відносний ризик техногенного навантаження зареєстровано для хвороб ендокринної системи, відносний ризик = 2,6 (95% індекс коефіцієнту детермінації 2,1-3,7 ум. од.). Значний відносний ризик виявлено для хвороб периферичної нервової системи, шкіри та підшкірної клітковини. Значні перевищення рівня захворюваності в умовах техногенного забруднення встановлено за показником атрибутивного ризику для розладів психіки, атрибутивний ризик = 12,4 (95% DI 10,2-14,6‰), та хвороби ендокринної системи, атрибутивний ризик = 6,9 (95% DI 6,1-7,6‰). Найтісніший кореляційний зв'язок з медико-соціальними факторами мають рухова активність з хворобами кістково-м'язової системи (г=0,41, р<0,05), характер харчування - з хворобами сечостатевої системи (г=0,42, р<0,05) і органів травлення (г=0,38, р<0,05), медична активність корелює з хворобами органів травлення (г=0,41, р<0,05). Етіологічно значущими для розвитку хвороб системи кровообігу є рухова активність (D=16,8); органів травлення - характер харчування (D=14,4), медична активність (D=16,8) і шкідливі звички (D=12,9); кістково-м'язової системи - рухова активність (D=20,2) і харчування (D=12,9); сечостатевої системи - характер харчування (D=17,6) і шкідливі звички (D=13,2).

Серед внутрішньошкільних факторів найбільшу кількість кореляційних зв'язків з розповсюдженістю хвороб мали відповідність меблів зросту учнів та шкільне навантаження, а також рівень освітлення в класах, щільність уроку і режим навчання. Етіологічно значущими для розладів психіки є шкільне навантаження (D=34,3), режим навчання (D=29,8), щільність уроку (D=28,1); для хвороб ока та його придаткового апарату - освітленість класів (D=51,8); для хвороб системи кровообігу - відповідність меблів зросту учнів (D=24,5), режим навчання (D=30,2), шкільне навантаження (D=16,8), показник площа/учень (D=15,7) і освітленість класів (D=15,6); для хвороб органів дихання - мікроклімат у класах і режим їх провітрювання (D=32,2).

Відносний ризик незадовільного санітарно-технічного стану школи для гострої захворюваності складав 1,3 (95 % ДІ, 1,0-1,6), для індексу здоров'я - 1,3 (95% ДІ, 1,0-1,5). Атрибутивний ризик, зумовлений незадовільним санітарно-технічним станом, найвищим був для первинної захворюваності - 33,2 (95 % ДІ, 29,7-36,7). Незадовільне медичне забезпечення для здоров'я сформувало найбільш високі відносні ризики для всіх показників захворюваності, особливо для первинної захворюваності 1,7 (95 % ДІ, 1,2-2,2), кількості часто хворіючих - 1,7 (95% ДІ, 1,2-2,2) та інфекційної захворюваності - 1,6 (95% ДІ, 1,1-2,1). Свідченням цього виступають високі показники атрибутивного ризику, встановлені для первинної, загальної та гострої захворюваності, - відповідно 20,4 (95% ДІ, 18,6-21,7), 17,8 (95% ДІ, 15,7-20,1) і 16,3 (95% ДІ, 15,1-17,5).

Впровадження СГМ у старшій школі дало позитивний ефект в оптимізації функціонального стану учнів (табл.3.). В основній групі після впровадження комплексу профілактичних заходів зареєстровано зростання в динаміці навчального року як кількісного показника РП (на 25,1 ±5,1 зн. /хв., р<0,001), так і якісного показника РП (на 23,9±8,3 ум. од, р<0,01), при зниженні латентного періоду зоро-моторної реакції з диференціюванням на 2,1±0,1с, (р<0,02). Аліментарна профілактика дієтозалежних станів зумовила підвищення рівня С-вітамінної насиченості організму (зменшення часу реакції Тільманса на 2,3±0,5с, р<0,001) на фоні зниження поширеності гіповітамінозів (на 3,1±1,4%). Поліпшилась неспецифічна резистентність за показниками концентрації лізоциму ротової рідини в динаміці навчального року (на 1,65±0,29 мкг/мл, р<0,001).

Таблиця 3

Вплив СГМ на функціонування організму учнів

Примітки:

1. У чисельнику основна група, в знаменнику контрольна група;

2. * вірогідність різниці між основною і контрольною групами, р<0,05.

Комплекс реалізованих практичних рекомендацій позитивно вплинув на суб'єктивний стан учнів за показниками самопочуття, активності, настрою і якості життя, зумовив зростання в динаміці року самопочуття (на 0,25±0,12 ум. од., р<0,05), активності (на 0,31±0,11 ум. од., p<0,05), фізичного на 7,8±2,5 ум. од.,р<0,05) і соціального (на 8,0±2,6 ум. од., р<0,05) компонентів, психічного (на 7,4±3,1 ум. од., р<0,05) і загального (на 9,3±2,7 ум. од., р<0,05) статусу якості життя. Після впровадження профілактичних заходів зменшилися захворюваність з тимчасовою втратою працездатності (на 54,7±13,9‰, р<0,001) і тривалість одного випадку захворювання (на 3,4±1,1 дн., р<0,01). Зросли індекс здоров'я на 5,7±2,4% (р<0,05) і питома вага учнів з першою групою здоров'я з 30,9±2,2% до 36,3±2,3% за рахунок переходу осіб з другої групи здоров'я (табл.4).

Таблиця 4. Вплив соціально-гігієнічного моніторингу на стан здоров'я учнів

Таким чином, охорона здоров'я учнів старшої школи є цілісним безперервним процесом зі складною структурою, що включає в себе навчання, спосіб життя, внутрішньошкільні та екологічні чинники. Тому оптимізація охорони здоров'я учнів-підлітків буде успішною лише на основі системного підходу, стрижнем якого є СГМ з урахуванням його гігієнічних принципів, закономірностей формування здоров'я та ідентифікації факторів ризику.

Висновки

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.02.01 - гигиена и профессиональная патология. - Государственное учреждение "Институт гигиены и медицинской экологии им.А.Н. Марзеева НАМН Украины", Киев, 2011.

Работа посвящена обоснованию гигиенических основ социально-гигиенического мониторинга в старшей школе, направленного на сохранение и укрепление здоровья школьников, а также предупреждение неблагоприятного влияния факторов риска на них. На основании комплексных гигиенических, эпидемиологических, физиологических и медико-социальных исследований установлены закономерности влияния современных факторов на состояние здоровья учащихся старшей школы и обоснованы с системных позиций гигиенические основы инновационной здоровьесохраняющей технологии.

На основании выявленных закономерностей формирования здоровья под влиянием обучения, внутришкольной среды, алиментарных факторов, образа жизни и экологических условий разработана концептуальная модель социально-гигиенического мониторинга. Указанная модель состоит из следующих блоков: "Информационный фонд", "Принципы", "Гигиеническая диагностика", "Системный анализ и оценка риска", "Управленческие решения". Основными этапами алгоритма СГМ являются: сбор, учет и сохранение информации, выявление гигиенически значимых факторов, изучение причинно-следственных связей, проведение гигиенической диагностики, внедрение системы профилактических мероприятий, оценка качества и эффективности мероприятий, гигиеническое прогнозирование.

Идентифицированные факторы риска для здоровья школьников, реально действующие в процессе обучения учащихся старших классов, установленные закономерности формирования здоровья позволили обосновать гигиенические принципы. Основными принципами СГМ являются: биоритмологическая оптимизация учебного процесса, анализ данных о состоянии здоровья с учетом многофакторности средовых влияний, сочетанность ретроспективного анализа заболеваемости с полицевым учетом информации о здоровье, аргументированность управленческих решений по улучшению санэпидблагополучия и оптимизации взаимодействия функционирования организма с окружающей средой, учет динамичности окружающей среды в качественном и количественном отношении.

Идентификация факторов риска позволила их классифицировать по следующим группам: характер обучения, объем и трудность учебной нагрузки, внутришкольные факторы, образ жизни, алиментарные факторы, экологические условия проживания и обучения. Показано, что в современной школе широко используются инновационные педагогические технологии, обусловливающие факторы риска для здоровья учащихся. Гигиенически значимыми их чертами являются дифференциация уровня и содержание образования, интенсификация и профилизация учебно-воспитательного процесса, смещение учебного ядра в сторону увеличения объема трудных предметов и активизация обучения. Системообразующая значимость обучения в старшей школе обусловливает способ жизни и внутришкольную среду. Фактическое питание учащихся характеризуется дефицитом белков и углеводов, макро - и микроэлементной недостаточностью, низкой витаминной обеспеченностью и дисбалансом между основными нутриентами при нарушении режима питания на фоне однообразного рациона. Экологическим фактором риска для здоровья подростков является загрязнение атмосферного воздуха, питьевой водопроводной воды, почвы в жилищных зонах, продовольственного сырья и пищевых продуктов.

Формирование здоровья подростков относится к многофакторным системам. Относительный и атрибутивный риск техногенного загрязнения значителен для распространения болезней, неудовлетворительного санитарно-технического состояния учреждений и неудовлетворительного медицинского обеспечения для заболеваемости и патологической пораженности.

Установлено, что закономерностями заболеваемости учащихся-подростков в современный период являются неэпидемический профиль за счет неинфекционных болезней, 4 типа динамики возникновения и распространения болезней, прямая и обратная инверсия заболеваемости, наличие экозависимых болезней, полисистемность нарушений здоровья, тендерные особенности распространенности заболеваний.

Доказано, что гигиеническими донозологическими критериями являются пищевой статус, уровень физической работоспособности, степень физического развития и уровень долгосрочной адаптации умственной работоспособности. Обоснованы квалиметрические шкалы указанных показателей.

Ключевые слова: подростки, состояние здоровья, социально-гигиенический мониторинг, факторы риска, профилактика заболеваний, здоровьясохраняющие технологии.

S.A. Schudro. Criterial value of social-hygienic factors and conditions of study in health formation of adolescents studying in comprehensive schools. - Manuscript.

Dissertation for the degree of doctor of medical sciences on specialty 14.02.01 - hygiene and occupational diseases (medical sciences). - Hygiene and medical ecology Institute of the NAMS of Ukraine, Kiev, 2011.

Dissertation is devoted to defining of criterial role of social-hygienic factors and conditions of study in formation of somatic and psychic health of adolescents studying at comprehensive schools as a component of developed and implemented social-hygienic monitoring. On the basis of revealed regularities of health formation under the impact of studying, intra-school and alimentary factors, way of life and ecologic conditions, a conceptual model of social-hygienic monitoring was worked up.

Criteria of pre-nosologic assessment of health state by the indices of adaptation, functional state, physiologic reserves, physical work capacity and nutritional status were established. Methodology of qualimetric assessment of individual health status, taking into account emotional and social well-being by life quality was recommended. Regularities of sickness rate of pupils-adolescents at modern stage were determined.

Risk factors in the process of education and their unfavorable impact on pupils' health were identified, established regularities of health formation made it possible to justify hygienic principles of system of innovative health-saving technology, to introduce it and to obtain clinical-hygienic and medical - social efficiency.

Key words: schoolchildren, state of health, social-hygienic monitoring, risk factors, prevention of diseases, health saving technologies.

Размещено на Allbest.ru