Оптимізація комплексного лікування та корекція ендогенної інтоксикації у хворих із розлитими флегмонами щелепно-лицевої ділянки

Размещено на http://allbest.ru

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО

УДК: 617.52/.528-002.36-099-08-059

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

ОПТИМІЗАЦІЯ КОМПЛЕКСНОГО ЛІКУВАННЯ ТА КОРЕКЦІЯ ЕНДОГЕННОЇ ІНТОКСИКАЦІЇ У ХВОРИХ ІЗ РОЗЛИТИМИ ФЛЕГМОНАМИ ЩЕЛЕПНО-ЛИЦЕВОЇ ДІЛЯНКИ

14.01.22 - стоматологія

МЕДВІДЬ ЮЛІЯ ОЛЕГІВНА

Львів - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького МОЗ України

Науковий керівник: кандидат медичних наук, професор Готь Іван Мирославович,

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, завідувач кафедри хірургічної стоматології та щелепно-лицевої хірургії.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Шувалов Сергій Михайлович, Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова, завідувач кафедри хірургічної стоматології;

доктор медичних наук, професор Потапчук Анатолій Мефодійович, Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет», завідувач кафедри стоматології факультету післядипломної освіти.

Захист відбудеться 30 червня 2011 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.35.600.01 у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького МОЗ України (79010, м. Львів, вул. Пекарська, 69).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького МОЗ України (79000, м. Львів, вул. Січових Стрільців, 6).

Автореферат розісланий 27 травня 2011 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Переяслов А.А.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Проблема гнійної інфекції надзвичайно актуальна в практиці щелепно-лицевої хірургії (ЩЛХ). Незважаючи на постійне вдосконалення методів діагностики та лікування, кількість хворих на одонтогенні флегмони за повідомленнями різних авторів становить від 40 % до 83 % серед стоматологічних хворих хірургічного профілю [Шаргородський А.Г.; Волошин В.А., 2001; Робустова Т.Г., 2003; Тимофеев А.А., 2007; Шувалов С.М., 2008; Гайворонская Т.В., 2009; Грецких Е.В., 2009; Коротких Н.Г., 2009]. Топографо-анатомічна складність розташування щелепно-лицевої ділянки (ЩЛД), синтопічна близькість життєво важливих утворень обличчя та шиї, значне мікробне обсіменіння порожнини рота обумовлюють розвиток власне розлитих флегмон ЩЛД з важким перебігом запального процесу, що супроводжується вираженою ендогенною інтоксикацією організму з виникненням ускладнень, таких як медіастиніт, менінгіт, тромбофлебіт, сепсис тощо [Безруков В.М., 2002; Робустова Т.Г., 2003; Килымжанова Б.Т., 2003; Уразаева А.Э., 2003; Білоконь С.О., 2004; Carter L., 2006; Juretic M., 2007]. На сьогодні клінічна симптоматика і перебіг гнійно-запальних захворювань характеризується збільшенням атипових та стертих форм, що суттєво погіршує їх своєчасну діагностику, призводить до пізньої госпіталізації, призначення неадекватного лікування [Робустова Т.Г., 1996, 2003; Фомичев Е.В., 2003; Білоконь С.О., 2004; Превар А.П., 2004; Левенец А.А., 2006; Барило О.С., 2008; Морозова М.Н., 2009].

У патогенезі гнійно-запальних процесів ЩЛД розвиток синдрому ендогенної інтоксикації організму посідає основне місце, істотно обтяжуючи перебіг захворювання [Забелин А.С., 1997; Фурман И.В., 2004]. Вивчення ступеня ендотоксикозу організму при розлитих флегмонах ЩЛД є необхідним для прогнозування перебігу запального процесу та можливого розвитку ускладнень [Чеснокова А.А., 2005; Сторожева М.В., 2009].

Сучасний погляд на проблему лікування гнійно-запальних процесів м'яких тканин ЩЛД передбачає комплексний вплив на всі ланки патологічного процесу.

Традиційно, першочерговою мірою в лікуванні розлитих флегмон є хірургічна санація джерела та, через полісистемний характер порушень, що виникають на фоні гострого гнійного запалення в ЩЛД, призначення великої кількості медикаментних середників [Фурман И.В., 2004; Барило О.С., 2008]. На думку багатьох авторів, вибір оптимальної тактики загальної та місцевої післяопераційної терапії хворих на розлиті флегмони ЩЛД до сьогодні є невирішеним [Шаргородский А.Г., 2001; Бажанов Н.Н., 2002; Тимофеев А.А., 2004; Фурман И.В., 2004; Барило О.С., 2005, 2006, 2008]. Недостатньо з'ясованими є функціональні зміни в організмі, методи їх діагностики та корекції при одонтогенних розлитих флегмонах ЩЛД [Висоцький А.Г., 2001]. Тому актуальним є пошук нових резервів підвищення ефективності лікування хворих із вказаною патологією.

Це свідчить про необхідність перегляду плану комплексного лікування гнійно-запальних захворювань м'яких тканин ЩЛД і необхідності його корекції, зокрема в призначенні препаратів, які б здійснювали вплив не лише на окрему ланку патогенетичних порушень, а володіли б поліфункціональними властивостями. Різноманітність інфузійних засобів, що існує на сьогодні не вирішує цієї проблеми. Серед них практично відсутні такі, які б відповідали сучасним вимогам. Поряд з пошуком нових поліфункціональних препаратів існує загальна проблема створення їх ефективного впливу на місцевий перебіг гнійно-запального процесу.

Аналіз повідомлень фахової літератури свідчить про ефективність застосування для лікування низки захворювань інфузійних препаратів поліфункціональної дії «Реосорбілакт» та «Ксилат», розпрацьованих в Інституті патології крові та трансфузійної медицини АМН України. Тому актуальним є вивчення впливу препаратів поліфункціональної дії «Реосорбілакт» та «Ксилат» на загальний стан пацієнтів із розлитими флегмонами ЩЛД та місцевий перебіг гнійно-запального процесу.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з планом наукових досліджень Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького і є фрагментом комплексної наукової теми кафедри хірургічної стоматології та щелепно-лицевої хірургії «Удосконалення та впровадження нових методик діагностики, лікування та попередження ускладнень у хворих з дефектами і деформаціями тканин щелепно-лицевої ділянки та запальними процесами», № державної реєстрації: 0105U007856; шифр: IH.30.00.0003.05, а також є фрагментом комплексної наукової теми Державної Установи «Інститут патології крові та трансфузійної медицини АМНУ України»: «Створити нові комплексні колоїдні кровозамінники поліфункціональної дії та розчини для ресуспендування еритроцитів (лабораторно-експериментальне обгрунтування їх застосування в трансфузіології)» (2007-2009 рр.; № державної реєстрації 0107U001132; шифр теми: 04.07.АМНУ) та «Розробити нові колоїдні плазмозамінники поліфункціональної дії та розчини для консервування крові і ресуспендування еритроцитів (лабораторно-експериментальні та клінічні дослідження)» (2010-2012 рр.; № державної реєстрації 0110U002253; шифр теми: 04.10.АМНУ).

Мета та завдання дослідження. Підвищити ефективність лікування хворих на розлиті флегмони ЩЛД шляхом застосування в комплексному лікуванні сучасних інфузійних засобів поліфункціональної дії.

Завдання дослідження:

1. Вивчити структуру запальних захворювань м'яких тканин ЩЛД на основі архівного матеріалу відділення ЩЛХ Львівської обласної клінічної лікарні (ОКЛ) впродовж 2004-2009 рр.

2. Створити методику поєднаного довенного введення сучасних інфузійних препаратів поліфункціональної дії - «Реосорбілакт» та «Ксилат» із одночасним проведенням внутрішньотканинного електрофорезу у хворих на розлиті флегмони ЩЛД.

3. В умовах експерименту, на моделі гнійного запалення in vivo дослідити перебіг ранового процесу та динаміку енергетичного обміну в м'язовій тканині ділянки ураження при застосуванні препаратів на основі сорбітолу та ксилітолу.

4. Вивчити вплив ксилітолу на чутливість мікроорганізмів до антибіотиків.

5. Провести порівняльний аналіз змін показників суб'єктивного та об'єктивного загального та місцевого стану хворих на розлиті флегмони ЩЛД, що супроводжуються синдромом ендогенної інтоксикації.

6. З'ясувати характер функціональних змін організму і ступінь вираженості ендогенної інтоксикації (показники процесів перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ), антиоксидантної системи (АОС), вуглеводного, білкового обміну, гіпоксемії, ферментативної активності трансаміназ) при одонтогенних розлитих флегмонах ЩЛД у хворих порівнюваних груп; оцінити ефективність дезінтоксикаційної терапії з допомогою маркерів ендотоксикозу.

7. Вивчити інтенсивність гнійно-запального процесу ЩЛД за результатами цитологічного дослідження; оцінити відповідність лабораторних показників цитологічній картині ранового процесу та клінічному перебігу запалення.

8. Провести порівняльну оцінку ефективності лікування хворих на розлиті флегмони ЩЛД із довенним застосуванням сучасних інфузійних препаратів поліфункціональної дії - «Реосорбілакт» та «Ксилат» із одночасним проведенням внутрішньотканинного електрофорезу.

Об'єкт дослідження: в експериментальній частині роботи - гнійно-запальний процес м'яких тканин щурів; в клінічній частині роботи - розлиті флегмони ЩЛД та розвиток синдрому ендогенної інтоксикації, що їх супроводжує.

Предмет дослідження: клінічно-лабораторне обгрунтування поєднаного використання препаратів «Реосорбілакт» і «Ксилат» із одночасним проведенням внутрішньотканинного електрофорезу для оптимізації комплексного лікування в післяопераційному періоді хворих на розлиті флегмони ЩЛД.

Методи дослідження: в експериментальній частині роботи - біохімічний, електронної мікроскопії, гістологічний, мікробіологічний та статистичні методи. В клінічній частині роботи - клінічно-лабораторні, електроміографічний, біохімічні, цитологічний та статистичні методи.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше застосовано поєднано інфузійні засоби поліфункціональної дії «Реосорбілакт» та «Ксилат» із одночасним проведенням фізіотерапевтичного сеансу внутрішньотканинного електрофорезу в комплексному лікуванні хворих на розлиті флегмони ЩЛД, проведено порівняльну оцінку запропонованого способу лікування. Вперше вивчено вплив сорбітолу та ксилітолу на процеси енергетичного метаболізму в тканинах гнійної рани, вивчено синергічні властивості ксилітолу на антибактерійні засоби.

Новизна та пріоритетність дисертаційного дослідження підтверджується двома деклараційними патентами на корисну модель, виданими Державним департаментом інтелектуальної власності МОЗ України: №48591 від 25.03.2010; №57256 від 10.02.2011.

Практичне значення отриманих результатів. Запропонований спосіб дозволяє отримати якісно нові результати лікування пацієнтів із розлитими флегмонами ЩЛД, що в значній мірі знижує прояви ендогенної інтоксикації організму, сприяє відновленню клінічно-лабораторних показників стану хворих, позитивно впливаючи на функції життєво важливих органів, стимулює процеси очищення та загоєння післяопераційної рани, позитивно впливає на енергетичний метаболізм у тканинах вогнища гнійного запалення, сприяє скороченню термінів лікування та реабілітації хворих. Спосіб пройшов клінічне випробування і запроваджений у практику відділень ЩЛХ Львівської ОКЛ, ЛМКЛШМД, Волинської ОКЛ, Ужгородської центральної міської клінічної лікарні, Рівненської центральної міської лікарні, відділення гнійної хірургії Рівненської центральної міської лікарні, відділення ургентної хірургії Рівненської центральної міської лікарні, відділення загальної хірургії Волинської ОКЛ, II хірургічне відділення Комунального закладу Львівська обласна дитяча клінічна лікарня «ОХМАТДИТ».

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною працею, в якій автор провела інформаційно-патентний пошук, аналіз фахової літератури за вказаними напрямками, статистичне опрацювання архівного матеріалу, визначила мету і завдання дослідження. Дисертант самостійно виконувала забір тканин у тварин для проведення експериментальної частини досліджень, зробила більшість операцій «розкриття флегмони», провела динамічні клінічні та лабораторні спостереження за хворими протягом післяопераційного періоду, вивчила ефективність лікування хворих на розлиті флегмони ЩЛД із використанням у комплексному лікуванні інфузійних засобів поліфункціональної дії «Реосорбілакт» та «Ксилат» із одночасним проведенням фізіотерапевтичного сеансу внутрішньотканинного електрофорезу з допомогою загальноклінічних, електроміографічних, біохімічних, мікробіологічних, цитологічних, морфологічних досліджень, провела статистичний аналіз отриманих цифрових результатів. Написання статей, опис і формули патентів, підготовку публікацій до друку автор виконала особисто. Аналіз окремих отриманих результатів та формулювання висновків автор провела з консультативною допомогою наукового керівника.

Клінічно-лабораторні дослідження проведено на базі відділу ЩЛХ Львівської ОКЛ та лабораторії технології трансфузійних препаратів Державної Установи «Інститут патології крові та трансфузійної медицини АМН України» (зав. від. - к. м. н. Кондрацький Б.О.); експериментальна частина роботи виконана в лабораторії фармакології і токсикології Державного науково-дослідного контрольного інституту ветпрепаратів та кормових добавок (зав. від. - к. вет. н., ст. наук. співроб. Патерега І.П.), з якими було укладено угоду про наукову співпрацю. Співавторство інших фахівців у наукових працях, опублікованих за матеріалами дисертації, полягало у їх співучасті у діагностично-лікувальному процесі.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідались на: XI ювілейному міжнародному медичному конгресі студентів і молодих вчених (Тернопіль, 2007); VI науково-практичній конференції «Морфогенез і патологія кісткової системи в умовах промислового регіону» (Луганськ, 2007); ювілейній міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні питання сучасної стоматології» (Львів, 2008); науково-практичній конференції стоматологів Закарпаття з міжнародною участю «Актуальні питання профілактики і лікування стоматологічних захворювань» (Ужгород, 2010); ювілейній науково-практичній конференції за участю міжнародних спеціалістів «Актуальні проблеми гематології та трансфузійної медицини» (Львів, 2010).

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 14 наукових праць: 7 статей у наукових фахових виданнях, визначених ВАК України, 5 публікацій у вигляді тез; отримано 2 патенти України на корисну модель.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена українською мовою на 192 сторінках і складається зі вступу, огляду літератури, матеріалів та методів експериментальних та клінічних досліджень, двох розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення отриманих результатів, висновків, додатків, списку використаних літературних джерел, який включає 255 посилань (171 - кирилицею та 84 - латиницею). Робота ілюстрована 53 фотографіями, 23 графіками, 18 таблицями.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. Для вирішення мети і поставлених завдань проведено експериментальне та клінічне вивчення ефективності застосування сучасних інфузійних засобів поліфункціональної дії в комплексному лікуванні хворих на розлиті флегмони ЩЛД. При виконанні роботи дотримувались основних принципів біоетики у відповідності з положенням Європейської конвенції щодо захисту хребетних тварин, Директиви Ради Європи, Гельсінської декларації прав людини, Конвенції Ради Європи про права людини і біомедицину та відповідних законів України.

Експериментальна частина роботи включала: дослідження перебігу ранового процесу та динаміки енергетичного обміну в м'язовій тканині ділянки ураження при застосуванні препаратів на основі сорбітолу та ксилітолу; вивчення впливу ксилітолу на чутливість мікроорганізмів до антибіотиків. Дослідження проводили на лабораторних тваринах - 85 білих нелінійних щурах-самцях, яким моделювали гнійно-запальний процес у підщелеповій ділянці (за методикою Фісенко В.П., 2000 р.). Тварин розподілили на 6 груп: 1 група - інтактні тварини (10); 2 група - тварини, яких лікували лише хірургічними методами (15); 3 група - тварини, котрим довенно вводили препарат «Реополіглюкін» (15); 4 група - тварини, котрим довенно вводили препарат «Реосорбілакт» (15); 5 група - тварини, котрим довенно вводили препарат «Ксилат» (15); 6 група - тварини, котрим довенно вводили поєднано препарати «Реосорбілакт» і «Ксилат» з їх одночасним внутрішньотканинним електрофорезом (15). Для дослідження використовували м'які тканини ранової поверхні, забір яких проводили безпосередньо після розкриття гнійно-запального вогнища, на 1, 3 та 5 доби спостереження.

Дослідження проводили біохімічним методом (визначення загальної активності АТФаз за методикою Якушевой И.А., 1970), морфологічними методами: гістологічним - препарати фарбували гематоксилін-еозином та аналізували під мікроскопом при збільшенні ? 100; електронної мікроскопії - зрізи готували на ультрамікротомі УМТП6М (Суми, Україна), контрастували методом Reynolds E.S. (1963) та аналізували під електронним трансмісійним мікроскопом ПЕМ 100 (Суми, Україна). Вивчення впливу ксилітолу на чутливість мікроорганізмів до антибіотиків проводили мікробіологічним методом.

Матеріал і методи клінічних досліджень. Об'єктом ретроспективного дослідження, яке проводили з метою вивчення структури запальних захворювань м'яких тканин ЩЛД, були історії хвороб пацієнтів, що знаходились на лікуванні у відділенні ЩЛХ Львівської ОКЛ впродовж 2004-2009 рр. з приводу запальних захворювань м'яких тканин ЩЛД. У процесі клінічного дослідження провели обстеження та лікування 100 хворих на розлиті флегмони ЩЛД, у яких проводили забір ротової рідини, крові з периферичної вени, мазків-відбитків з ранової поверхні в день операційного втручання і на 1, 3, 5 доби післяопераційного періоду.

Комплексне лікування хворих проводили за загальноприйнятим алгоритмом. Воно полягало у хірургічному розкритті вогнищ гнійного запалення позаротовим доступом; дренуванні післяопераційних ран; застосуванні антибактерійної, дезінтоксикаційної, симптоматичної, вітамінотерапії; антисептичної санації, мазевих пов'язок післяопераційних ран.

У залежності від характеру дезінтоксикаційної терапії хворих розподілили на 4 групи по 25 пацієнтів у кожній: 1 група - хворі, котрим довенно вводили препарат «Реополіглюкін»; 2 група - хворі, котрим довенно вводили препарат «Реосорбілакт»; 3 група - хворі, котрим довенно вводили препарат «Ксилат»; 4 група - хворі, котрим застосовували поєднання препаратів «Реосорбілакт» і «Ксилат» із одночасним проведенням внутрішньотканинного електрофорезу.

З метою оцінки динаміки клінічно-лабораторних та біохімічних показників в процесі лікування хворих на розлиті флегмони ЩЛД, ми обстежили 25 умовно здорових осіб-добровольців віком 24-69.

Клінічне обстеження проводили традиційними методами, залучаючи дослідження суб'єктивного та об'єктивного загального та місцевого стану хворих. Для більш інформаційного уявлення про загальну картину захворювання і про динаміку перебігу запального процесу, уніфікованого трактування стану хворих всі ознаки оцінювали в балах, величина яких збільшувалась відповідно важкості клінічної ознаки [Дурново Е.А., 1998; Фурман И.В., 2004]. Поверхневу електроміографію жувальних м'язів проводили на електроміографічному комп'ютерному комплексі M-TEST (DX-системи).

Лабораторні дослідження проводили з метою оцінки гематологічних та біохімічних показників, а також цитологічної картини ранового процесу. Гематологічні тести включали визначення показників периферійної крові (лейкоцитів та їх формули, швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ), лейкоцитарного індексу інтоксикації (ЛІІ) за формулою Я.Я. Кальф Каліфа); біохімічні - визначення рівня аспартатамінотрансферази (АсАТ), аланінамінотрансферази (АлАТ) методом Райтмана-Френкеля, креатиніну за кольоровою реакцією Яффе в модифікації Поппера, сечовини - діацетилмонооксимним методом, глюкози - глюкозооксидазним методом, пірувату і лактату - методом Хохорста; дослідження процесів ПОЛ у периферійній крові та ротовій рідині проводили за показниками гідроперекисів ліпідів (ГПЛ) (Мирончик В.В., 1982), малонового діальдегіду (МДА) (Коробейникова Э.Н., 1989); стан АОС у периферійній крові та ротовій рідині - за показниками каталази (Королюк М.А. та ін., 1988), супероксиддисмутази (СОД) (Дубинина Е.Е. и соавт., 1983). Цитологічне дослідження ранового ексудату проводили методом мазків-відбитків за стандартною методикою (Покровська М.П., Макаров М.С. в модифікації Штейнберга А.Д.).

Цифрові результати досліджень піддавали статистичним обчисленням з допомогою прикладних програм Microsoft Excel, AtteStat та Statistica.

Результати дослідження та їх обговорення. Сучасний погляд на проблему лікування гнійно-запальних процесів м'яких тканин ЩЛД передбачає комплексний вплив на всі ланки патологічного процесу, що потребує одночасного призначення великої кількості медикаментних середників.

Враховуючи складні багатоступеневі ендогенні порушення при розлитих флегмонах ЩЛД, актуальним є застосування поліфункціональних препаратів, здатних впливати на всі ланки патогенетичних порушень. Аналіз повідомлень фахової літератури свідчить про ефективність застосування для лікування низки захворювань інфузійних засобів поліфункціональної дії «Реосорбілакт» та «Ксилат».

Основною діючою речовиною препарату «Ксилат» є п'ятиатомний спирт ксилітол. За повідомленнями джерел науково-медичної літератури виявлено помірну антимікробну дію ксилітолу, що пояснює його використання в складі антикаріозних засобів в стоматології, та при запальних процесах в оториноларингології, зокрема, при лікуванні отитів (Помойницький В.Г., 2002). В експериментальній частині роботи вивчали антимікробну дію препарату «Ксилат». Результати дослідження свідчать про посилення антибактерійної дії ?-лактамних антибіотиків у присутності ксилітолу щодо стрептококів, що є важливим, оскільки стрептококова флора в значній кількості виявлялась в результатах бактеріологічного дослідження ексудату пацієнтів із флегмонами ЩЛД (ретроспективний аналіз архівного матеріалу), а ?-лактамні антибактерійні препарати часто використовують для лікування пацієнтів із вказаною патологією. У стрептококів при наявності в середовищі ксилітолу порушуються процеси синтезу компоненту клітинної стінки - пептидоглікану, мішені для антибіотиків ?-лактамного ряду, та підвищується проникність бактеріальної стінки для цих препаратів.

Для дослідження енергетичного метаболізму в тканинах гнійної рани ми визначали загальну активність АТФаз. У тварин, котрим моделювали запальний процес, відзначено зниження рівня ферментів АТФаз в 1,5 рази, в порівнянні з інтактними тваринами. При поєднаному застосуванні препаратів поліфункціональної дії з одночасним проведенням внутрішньотканинного електрофорезу, рівень активності АТФаз в ранових тканинах тварин вже на 3 добу спостереження відповідав показникам у групі інтактних тварин. На 5 добу спостереження позитивна динаміка ферментативної активності АТФаз відзначалась в ранових тканинах усіх тварин (рис. 1), проте у 2 групі рівень досліджуваного показника на 39,6 % (10,73±1,34 мкмоль Р/хв.•мг білка) був нижчим в порівнянні з отриманими результатами при розкритті гнійного вогнища, у 3 групі - 26,6 % (12,47±1,54 мкмоль Р/хв.•мг білка). У тварин, котрим довенно вводили препарати «Реосорбілакт» та «Ксилат», рівень активності АТФаз зріс на 53,2 % (26,66±4,95 мкмоль Р/хв.•мг білка) та 35,1 % (23,59±3,62 мкмоль Р/хв.•мг білка) відповідно, та достовірно не відрізнявся від показників у групі інтактних тварин (24,88±2,3 мкмоль Р/хв.•мг білка) (р>0,05). При поєднаному застосуванні препаратів поліфункціональної дії з одночасним внутрішньотканинним електрофорезом загальна активність АТФаз зросла на 75 % (31,23±4,13 мкмоль Р/хв.•мг білка), в порівнянні з результатами при розкритті гнійного вогнища та була суттєво вищою, ніж у групі інтактних тварин (на 25,5 %), що свідчило про значну інтенсифікацію процесів енергетичного метаболізму в ранових тканинах.

Рис. 1. Динаміка загальної активності АТФаз в тканинах експериментальної гнійної рани.

При гістологічному дослідженні виявлено суттєві морфологічні відмінності перебігу ранового процесу в експерименті в залежності від застосованого методу лікування. При виключно хірургічному лікуванні репаративні процеси в тканинах післяопераційної рани проходять всі фізіологічні етапи, використання препарату «Реополіглюкін» лише незначно пришвидшує цей процес, не змінюючи характер його перебігу. У тварин зі застосуванням в лікуванні препаратів «Реосорбілакт» і «Ксилат» на 3 добу спостерігається інтенсивне очищення ранової поверхні, периферійних ділянок дерми від лейкоцитних мас, відзначається покращення процесу кровопостачання цих зон на 5 добу спостереження, при цьому, при використанні препарату «Реосорбілакт» відзначено більш виражену позитивну динаміку, що підтверджується на субмікроскопічному рівні. В тканинах гнійної рани тварин, котрим застосовували поєднано препарати «Реосорбілакт» і «Ксилат» з їх одночасним внутрішньотканинним електрофорезом, відзначався швидкий процес очищення ранової поверхні в ранні терміни (повне очищення ранової поверхні на 3 добу), нормалізація стану дерми, м'язової тканини дна рани, нормалізація стану і, в певній мірі, стимуляція мітохондріального апарату як в клітинах новоутвореної (грануляційної) сполучної тканини, так і в цитоплазмі м'язових волокон, що свідчить про позитивний вплив запропонованого методу лікування на активацію енергетичних процесів в тканинах післяопераційної рани.

З метою вивчення характеру запальних захворювань м'яких тканин ЩЛД, локалізації та поширення патологічного процесу проведено ретроспективне вивчення архівного матеріалу відділення ЩЛХ Львівської ОКЛ за 2004-2009 роки. За вказаний період часу на стаціонарному лікуванні з приводу запальних процесів м'яких тканин ЩЛД перебувало 1278 хворих, при цьому найбільшу кількість - 506 (39,6 %) - становили пацієнти із флегмонами ЩЛД. Серед них 175 (34,6 %) хворих на флегмони, що охоплюють три та більше трьох клітковинних просторів (рис. 2).

Відзначено збільшення кількості пацієнтів із розлитими флегмонами, з поширенням запального процесу на три та більше клітковинні простори до 50,8 % у 2009 р., в порівнянні з 28,3 % у 2004 р., що супроводжується важким станом пацієнтів з розвитком значної інтоксикації організму (рис. 3).

Рис. 2. Розподіл пацієнтів із флегмонами за кількістю клітковинних просторів, охоплених запальним процесом.

Рис. 3. Розподіл пацієнтів із флегмонами за кількістю клітковинних просторів, охоплених запальним процесом за 2004-2009 рр.

У клінічній частині роботи проведено обстеження 100 пацієнтів із розлитими флегмонами ЩЛД. Клінічний стан хворих характеризувався вираженим порушенням загального та місцевого стану. При цьому оцінювали такі суб'єктивні показники, як наявність загальної слабкості, міалгії, болю в післяопераційній рані, порушення функції жування, ковтання. Серед об'єктивних показників оцінювали - температурну реакцію, частоту серцевих скорочень, ступінь прояву гнійної ексудації, грануляційної тканини, м'язової контрактури. Оцінка досліджуваного симптомокомплексу в балах на момент госпіталізації у хворих усіх груп становила 2,41±0,068 бали.

У пацієнтів 2 та 3 груп зі застосуванням у комплексному лікуванні інфузійних засобів «Реосорбілакт» і «Ксилат» відзначено більш виражену позитивну динаміку нормалізації загального та місцевого стану хворих у порівнянні з пацієнтами 1 групи. У хворих 4 групи, у комплексному лікуванні яких застосовували поєднано препарати «Реосорбілакт» і «Ксилат» із одночасним сеансом внутрішньотканинного електрофорезу, спостерігалась достовірна (р<0,01) швидка та динамічна корекція суб'єктивних та об'єктивних показників, у порівнянні з пацієнтами 1, 2 та 3 груп. На 5 добу спостереження прояв досліджуваного симптомокомплексу у хворих 1 групи становив 1,22±0,07 балів, 2 групи - 0,75±0,067, 3 групи - 0,73±0,06, 4 групи - 0,38±0,028 балів.

З метою визначення ступеня ураження функції жувальних м'язів гнійним процесом, хворим із ??? ступенем м'язової контрактури проводили електроміографічне дослідження. Частота та амплітуда коливань електроміограми жувальних м'язів в ділянці запального процесу у хворих на розлиті флегмони ЩЛД виражені значно інтенсивніше в порівнянні із показниками у групі здорових людей як при спокої, так і при напруженні m. masseter.

На 5 добу у хворих 4 групи спостерігалось значне зменшення максимальної амплітуди електроміографічних потенціалів жувальних м'язів в ділянці запального процесу в стані спокою на 68,6 %, в стані напруження - 71,7 % в порівнянні з показниками на момент надходження у лікувальний заклад; середньої амплітуди - на 61,6 % та 54,8 % відповідно; та середньої частоти - на 59,8 % та 66,4 % відповідно, у хворих 2 та 3 групи зниження значень амплітуди та частоти біопотенціалів було менш вираженим. У хворих 1 групи біоелектрична активність жувальних м'язів суттєво не відрізнялась, у порівнянні з показниками при поступленні.

Динаміку загальної і місцевої клінічної картини захворювання порівнювали зі змінами показників гомеостазу. При дослідженні лабораторних показників крові на 5 добу спостереження у пацієнтів 1 групи рівень загальної кількості лейкоцитів був достовірно нижчим (р<0,01) на 34,6 %, 2 групи - на 58,4 %, 3 - на 52,1 %, 4 - на 66 % в порівнянні з показниками крові до операційного втручання. Відзначено достовірне (р<0,01) зниження рівня ШОЕ у пацієнтів 1 групи на 39,5 %; 2 групи - на 58,9 %; 3 групи - на 58,2 %; 4 групи - на 63,2 % в порівнянні з показниками до операційного втручання. Показник ЛІІ у хворих 1 групи на 5 добу післяопераційного періоду становив 1,84 ум. од., 2 групи - 1,07 ум. од., 3 групи - 1,30 ум. од., 4 групи - 0,76 ум. од. Оцінка показників гомеостазу свідчила про позитивну динаміку перебігу захворювання у пацієнтів усіх груп. Проте, лише у групі хворих, котрим в комплексному лікуванні застосовували поєднано інфузійні препарати «Реосорбілакт» і «Ксилат» та одночасно проводили сеанси внутрішньотканинного електрофорезу, рівень лейкоцитів крові та показник ЛІІ на даному етапі дослідження відповідав рівню показників здорових людей.

При цитологічному дослідженні виявлено однотипний характер змін у мазках-відбитках ранової поверхні пацієнтів із розлитими флегмонами ЩЛД, проте, динаміка перебігу ранового процесу суттєво відрізнялась у хворих досліджуваних груп. Отож, у хворих 1 групи протягом п'яти діб спостереження відзначено зміну типу цитограми ранового процесу від некротичного до запального. Дещо швидше процес очищення гнійної рани відбувався у хворих 2 та 3 груп, причому у пацієнтів, котрим в комплексному лікуванні застосовували препарат «Реосорбілакт», очищення післяопераційної рани було помітно активнішим, і на 5 добу дослідження тип цитограми характеризувався як регенеративно-запальний, натомість, у хворих 3 групи, котрі з дезінтоксикаційною метою отримували препарат «Ксилат», в ці терміни цитограма мала характер запально-регенеративної.

Найбільш динамічно та активно процес очищення гнійної рани спостерігався у хворих 4 групи з поєднаним застосуванням препаратів «Реосорбілакт» і «Ксилат» із одночасним внутрішньотканинним електрофорезом. На 3 добу після операційного втручання клітинний склад цитологічних препаратів був характерним для регенеративно-запального типу цитограми, на 5 добу спостереження цитограма набувала характеру регенеративної, що свідчило про активізацію процесів загоєння післяопераційної рани. флегмона інтоксикація реосорбілакт

Відомо, що при гнійно-запальному процесі ЩЛД змінюється метаболізм не лише в ділянці пошкодження, але й в інших органах та тканинах, що супроводжується зміною функціонування систем життєзабезпечення. Очевидно, що загальні зміни організму відображаються на перебігу запального процесу на місцевому рівні. Головним органом, який реагує на альтерацію тканин, характерну для розвитку гнійного запалення в ЩЛД, є печінка. Одними із найбільш об'єктивних показників ступеня прояву ендогенної інтоксикації організму є рівень вмісту цитолітичних ферментів, креатиніну, сечовини, глюкози в сироватці крові хворих.

Результати досліджень при надходженні у лікувальний заклад свідчать про зростання концентрації АлАТ в крові хворих усіх аналізованих груп - у 4 рази, АсАТ - у 3,3 рази, рівня креатиніну - 1,7 рази, сечовини - у 2 рази, глюкози на 47,5 % в порівнянні з показниками у групі здорових людей. На 5 добу спостереження лише у хворих, котрим в комплексному лікуванні застосовували поєднано препарати «Реосорбілакт» і «Ксилат» із одночасним внутрішньотканинним електрофорезом, відзначалось відновлення показників АсАТ та сечовини до значень у контрольній групі, нормалізація рівня глюкози та креатиніну спостерігалась ще на 3 добу післяопераційного періоду. У хворих 2 групи, зі застосуванням препарату «Реосорбілакт», та 3 групи, зі застосуванням препарату «Ксилат», відзначено значне зниження досліджуваних показників крові в порівнянні з хворими 1 групи зі застосуванням препарату «Реополіглюкін», проте, у пацієнтів 2 та 3 груп лише концентрація креатиніну крові на 5 добу відповідала рівню показника у групі здорових людей.

Отримані результати свідчать про зниження функціональної недостатності печінки та нирок у хворих на розлиті флегмони ЩЛД при використанні в комплексному лікуванні інфузійних засобів поліфункціональної дії.

В організмі хворих на фоні розлитого гнійного запалення спостерігається розвиток тканинної гіпоксії, про що свідчить збільшення концентрації лактату в їх крові у 2,7 рази, пірувату - в 2,3 рази при надходженні у лікувальний заклад, в порівнянні з показниками у крові здорових людей. Застосування в лікуванні хворих препаратів «Реосорбілакт» та «Ксилат» сприяло відновленню тканинного газообміну. Отож, вже на 1 добу дослідження спостерігалось значне зниження продуктів гліколізу в крові хворих 2 групи - лактату на 22,5 %, пірувату - на 18,7 %; 3 групи - на 17,8 % та 15,9 %; 4 групи - на 26,2 % та 21,0 % відповідно, що свідчило про перехід біохімічних процесів на більш енергетично важливі аеробні шляхи; в крові хворих 1 групи, навпаки, рівень продуктів гліколізу продовжував наростати. На 5 добу спостереження концентрація лактату та пірувату в крові пацієнтів була значно нижчою в порівнянні з показниками при надходженні у лікувальний заклад, проте нормалізація показників гіпоксемії відзначалась лише у хворих 4 групи.

В основі ендогенної інтоксикації лежить механізм активації окисних процесів, обумовлений інтенсифікацією утворення вільних радикалів та інших високоактивних окисників, що призводить до зниження та виснаження АОС, порушення тканинного дихання, посилення деструктивних процесів у тканинах, накопичення біологічно активних речовин. Тому, з метою оцінки ефективності лікування та прогнозу захворювання проведено аналіз рівня процесів ПОЛ та стану АОС у крові та ротовій рідині у пацієнтів із розлитими флегмонами ЩЛД. Активність процесів ПОЛ оцінювали за показниками ГПЛ та МДА.

В аналізованих групах хворих у всі дні спостереження відзначено істотно (р<0,01) вищий рівень продуктів ПОЛ, порівняно з показниками в крові здорових людей (рис. 4, 5).

Рис. 4. Динаміка показника ГПЛ (ОЕ/мл, %) у крові хворих порівнюваних груп.

Рис. 5. Динаміка показника МДА (нМоль/мл, %) у крові хворих порівнюваних груп.

При оцінці динаміки ГПЛ крові спостерігалось наростання його рівня на 1 добу дослідження, тенденція до його зниження відзначалась із 3 доби дослідження, натомість рівень МДА в крові хворих продовжував суттєво наростати впродовж трьох діб спостереження, а у пацієнтів 1 групи зі застосуванням в лікуванні препарату «Реополіглюкін» - впродовж п'яти діб післяопераційного періоду. На 5 добу спостереження достовірним було зниження рівня ГПЛ - на 13,7 % та МДА - на 6,8 % лише у крові хворих 4 групи, в порівнянні з показниками в день операційного втручання.

При дослідженні процесів ПОЛ в ротовій рідині пацієнтів із розлитими флегмонами ЩЛД спостерігалась дещо інша динаміка: максимальний рівень показників ГПЛ та МДА в ротовій рідині хворих зафіксовано при надходженні у лікувальний заклад; проте, на відміну від динаміки процесів ПОЛ в крові хворих, в ротовій рідині спостерігалось зниження рівня ГПЛ та МДА вже з 1 доби післяопераційного періоду (рис. 6, 7).

Рис. 6. Динаміка показника ГПЛ (ОЕ/мл, %) в ротовій рідині хворих порівнюваних груп.

Рис. 7. Динаміка показника МДА (нМоль/мл, %) в ротовій рідині хворих порівнюваних груп.

На 5 добу спостереження рівень ГПЛ у ротовій рідині знизився в порівнянні з показниками в день операційного втручання у хворих 1 групи - на 21,1 %, 2 - на 31,5 %, 3 - на 30,5 %; 4 - на 45,5 %; рівень МДА у хворих 1 групи - на 11,7 %, 2 - на 22,1 %, 3 - на 31,4 %; 4 - на 39,1 %.

Оскільки процеси вільнорадикального окиснення невід'ємно пов'язані з механізмами антиоксидантного захисту, проведено аналіз стану АОС у крові та ротовій рідині пацієнтів із розлитими флегмонами ЩЛД за рівнем ферментів каталази та СОД, рівень яких при надходженні у лікувальний заклад був статистично значно нижчим (р<0,01) у порівнянні з групою здорових людей.

Зростання ферментативної активності показників АОС в крові з 1 доби післяопераційного періоду було характерним лише для групи хворих, котрим в лікуванні поєднано застосовували препарати поліфункціональної дії з одночасним внутрішньотканинним електрофорезом (рис. 8, 9).

На 5 добу спостереження суттєвої динаміки показників АОС у хворих із застосуванням в комплексному лікуванні препарату «Реополіглюкін» не відзначили.

У групах хворих із окремим застосуванням в комплексному лікуванні інфузійних засобів «Реосорбілакт» та «Ксилат», відзначено зростання активності каталази крові на 22,3 % та 25,5 %, активності СОД - на 17,3 % та 20,2 % (р<0,01) у порівнянні з показниками при надходженні у лікувальний заклад; у хворих, котрим поєднано застосовували препарати «Реосорбілакт» та «Ксилат» із внутрішньотканинним електрофорезом, спостерігався істотно (р<0,01) найвищий рівень ферментативної активності АОС поміж усіма аналізованими групами. Однак, в жодній із досліджуваних груп хворих ці показники не нормалізувались.



Рис. 8. Динаміка показника каталази (нМоль/мл за с·мг білка, %) у крові хворих порівнюваних груп.

Рис. 9. Динаміка показника СОД (ум.од./мг білка, %) у крові хворих порівнюваних груп.

В ротовій рідині активність досліджуваних ферментів АОС була максимальною на 5 добу післяопераційного періоду у хворих 4 групи; відзначено значне зростання активності каталази в ротовій рідині на 67,6 % та СОД - на 51,8 % (р<0,01).

У пацієнтів 2 та 3 груп відзначено менш виражене зростання рівня каталази та СОД ротової рідини на відміну від хворих 4 групи, проте ці показники були значно вищими в порівнянні з хворими 1 групи, в яких рівень каталази зріс лише на 21,1 % та СОД - на 12,2 % (р<0,01) (рис. 10, 11).



Рис. 10. Динаміка показника каталази (нМоль/мл за с·мг білка, %) в ротовій рідині хворих порівнюваних груп.

Рис. 11. Динаміка показника СОД (ум.од./мг білка, %) в ротовій рідині хворих порівнюваних груп.

Результати дослідження свідчать про значну інтенсифікацію процесів вільнорадикального окиснення у хворих на розлиті флегмони ЩЛД, що призводить до напруження, а в подальшому і виснаження механізмів антиоксидантного захисту.

Виявлено відмінності у динаміці процесів ПОЛ та активності АОС в крові та ротовій рідині хворих. Показники ротової рідини відображають реакцію мікрооточення на запальне вогнище та починають нормалізуватись у терміни очищення гнійної рани, тоді як у крові, через значну інтоксикацію організму, операційне втручання (додатковий викид ендотоксинів із локального вогнища у загальний кровотік, додатковий стресовий фактор) продовжується значний дисбаланс окисно-антиоксидантних процесів. Застосування в комплексному лікуванні пацієнтів із розлитими флегмонами ЩЛД інфузійних засобів поліфункціональної дії «Реосорбілакт» та «Ксилат» свідчить про зниження накопичення продуктів ПОЛ на фоні тенденції до нормалізації АОС організму.

Результати досліджень свідчать, що розвиток розлитих флегмон ЩЛД супроводжується важким клінічним перебігом з вираженим порушенням загального та місцевого стану хворих, розвитком ендотоксикозу, що призводить до порушення білкового і вуглеводного обмінів, погіршення окисно-відновних процесів, функціональних змін печінки. Тому, очевидною є актуальність проблеми корекції ендогенної інтоксикації та лікування хворих на розлиті флегмони ЩЛД.

Узагальнюючи результати експериментальних, клінічних, біохімічних, цитологічних та морфологічних досліджень, слід зазначити, що застосування в комплексному лікуванні інфузійних препаратів «Реосорбілакт» і «Ксилат» оптимізує традиційне лікування хворих на розлиті флегмони ЩЛД.

Особливо інтенсивно виражений позитивний ефект при поєднаному застосуванні поліфункціональних засобів з одночасним проведенням внутрішньотканинного електрофорезу, що в значній мірі знижує прояви ендогенної інтоксикації організму, сприяє відновленню клінічних та лабораторних показників стану хворих, позитивно впливаючи на функції життєво важливих органів, стимулює процеси очищення та загоєння післяопераційної рани, позитивно впливає на енергетичний метаболізм в тканинах вогнища гнійного запалення.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено результати клінічно-експериментальних досліджень та запропоновано нове вирішення наукового завдання - оптимізації комплексного лікування пацієнтів із розлитими флегмонами ЩЛД та його обґрунтування з урахуванням патогенетичних змін організму при розвитку гнійно-запальних процесів м'яких тканин ЩЛД.

Результати статистичного аналізу архівного матеріалу відділення ЩЛХ Львівської ОКЛ свідчать про те, що кількість хворих на розлиті флегмони ЩЛД впродовж останніх (2004-2009) років збільшується (28,3 % у 2004 р., 50,8 % у 2009 р.), що підтверджує актуальність проблеми захворюваності і спонукає до пошуку нових лікувальних підходів для її вирішення.

На підставі вивчених властивостей сучасних інфузійних препаратів поліфункціональної дії - «Реосорбілакт» та «Ксилат» розпрацьовано та впроваджено в клінічну практику методику їх поєднаного довенного введення з одночасним внутрішньотканинним електрофорезом у комплексному лікуванні хворих на розлиті флегмони ЩЛД (Пат. №48591 Україна, МПК А61В 17/24, А61Р 3/00. Спосіб лікування розлитих флегмон ЩЛД; Пат. №57256 Україна, МПК А61К 31/045, А61Р 31/00. Спосіб лікування розлитих флегмон ЩЛД). В експериментальних дослідженнях in vivo встановлено максимальне підвищення показників енергетичного обміну (збільшення ферментативної загальної активності АТФаз на 75,5 %) в м'язовій тканині гнійної рани при застосуванні препаратів на основі сорбітолу та ксилітолу та одночасному проведенні внутрішньотканинного електрофорезу. При мікробіологічних дослідженнях виявлено, що ксилітол потенціює антибактерійну дію ?-лактамних антибіотиків на різні види стрептококів, внаслідок порушення процесів синтезу компоненту клітинної стінки - пептидоглікану, підвищуючи її проникність для цих препаратів.

Розвиток розлитих флегмон ЩЛД супроводжується вираженим порушенням загального та місцевого стану хворих. Оцінка досліджуваного симптомокомплексу в балах на момент госпіталізації становила 2,41 балів, на 5 добу спостереження у хворих зі застосуванням запропонованого методу лікування - 0,38 балів, у хворих зі застосуванням препарату «Реополіглюкін» - 1,22 балів.

На підставі результатів біохімічних досліджень встановлено, що розвиток ендотоксикозу при розлитих флегмонах ЩЛД призводить до порушення білкового і вуглеводного обмінів, погіршення окисно-відновних процесів, функціональних змін печінки. Поєднане застосування в комплексній терапії препаратів «Реосорбілакт» та «Ксилат» є ефективним способом корекції ендогенної інтоксикації (нормалізація показників ЛІІ, сечовини, трансаміназ, гіпоксемії крові на 5 добу, рівня глюкози та креатиніну - на 3 добу, значне зниження процесів ПОЛ (ГПЛ, МДА), підвищення ферментативної активності АОС (каталаза та СОД) в крові та ротовій рідині. При цитологічному дослідженні гнійних ран встановлено, що комбіноване застосування інфузійних засобів поліфункціональної дії в поєднанні з внутрішньотканинним електрофорезом в комплексному лікуванні пацієнтів із розлитими флегмонами ЩЛД сприяє швидшому очищенню гнійної рани, появі фібробластичних та епітеліальних диферонів у коротші терміни, ніж при традиційному лікуванні; цитологічна картина ранового процесу корелює із клінічними показниками захворювання.

Застосування в комплексній терапії пацієнтів із розлитими флегмонами ЩЛД препаратів поліфункціональної дії - «Реосорбілакт» та «Ксилат» за запропонованою методикою, забезпечує швидше та інтенсивніше покращення загального стану хворих (у 28 % пацієнтів досліджувані клінічні симптоми на 5 добу спостереження були відсутні), активізує репаративні процеси в післяопераційній рані, сприяє купіюванню симптомів ендогенної інтоксикації.

СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Готь І.М. Мікробіологічна та біохімічна характеристика гнійно-запальних процесів м'яких тканин обличчя та шиї / І.М. Готь, Р.З. Огоновський, Ю.О. Медвідь // Acta Medica Leopoliensia. - 2006. - №2. - С. 142-146. (Здобувачем проаналізовано тематичну фахову літературу, підготовано статтю до друку).

2. Готь І.М. Дослідження показників про- та антиоксидантної систем при запальних процесах м'яких тканин / І.М. Готь, Р.З. Огоновський, Ю.О. Медвідь // Український морфологічний альманах. - 2007. - №1. - С. 16-18. (Здобувач провела клінічні обстеження, аналіз та узагальнення отриманих результатів дослідження, підготувала статтю до друку).

3. Готь І.М. До проблеми дезінтоксикаційної терапії в комплексному лікуванні розлитих флегмон щелепно-лицевої ділянки / І.М. Готь, Ю.О. Медвідь, Б.О. Кондрацький // Новини стоматології. - 2009. - №4. - С. 14-17. (Здобувач проаналізувала тематичну фахову літературу, підготувала статтю до друку).

4. Готь І.М. Структура запальних захворювань м'яких тканин щелепно-лицевої ділянки / І.М. Готь, Ю.О. Медвідь // Практична медицина. - 2009. - №6. - С. 84-88. (Здобувач провела набір та аналіз архівного матеріалу, його статистичне опрацювання).

5. Готь І.М. Досвід поєднаного застосування препаратів «Реосорбілакт» та «Ксилат» в комплексному лікуванні хворих із розлитими флегмонами щелепно-лицевої ділянки / І.М. Готь, Ю.О. Медвідь // Новини стоматології. - 2010. - №2. - С. 30-32. (Здобувач особисто провела усі клінічні дослідження, узагальнила та систематизувала отримані результати, підготувала статтю до друку).

6. Медвідь Ю.О. Вплив нових інфузійних засобів поліфункціональної дії на показники перекисного окиснення ліпідів та антиоксидантної системи захисту у хворих із розлитими флегмонами щелепно-лицевої ділянки / Ю.О. Медвідь // Практична медицина. - 2010. - №6. - С. 18-27.

7. Медвідь Ю.О. Вивчення синергічних властивостей препарату «Ксилат» на антибактеріальні засоби / Ю.О. Медвідь // Практична медицина. - 2011. - №1. - С. 3-7.

8. Пат. №48591 Україна, МПК А61В 17/24, А61Р 3/00. Спосіб лікування розлитих флегмон щелепно-лицевої ділянки / І.М. Готь, Ю.О. Медвідь, Б.О. Кондрацький; заявник і патентовласник Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького. - №u200909934; заявл. 29.09.2009; опубл. 25.03.2010, Бюлетень №6. (Здобувач провела лікування тематичних хворих, узагальнила результати клінічно-лабораторних досліджень, підготувала необхідні документи).

9. Пат. №57256 Україна, МПК А61К 31/045, А61Р 31/00. Спосіб лікування розлитих флегмон щелепно-лицевої ділянки / І.М. Готь, Ю.О. Медвідь, Б.О. Кондрацький; заявник і патентовласник Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького. - №u201015788; заявл. 27.12.2010; опубл. 10.02.2011, Бюлетень №3. (Здобувач розпрацювала методику, провела лікування тематичних хворих, узагальнила результати клінічно-лабораторних досліджень).

10. Медвідь Ю.О. Дослідження показників про- та антиоксидантної систем у комплексній діагностиці запальних процесів м'яких тканин щелепно-лицевої ділянки / Ю.О. Медвідь // матеріали XI ювілейного міжнародного медичного конгресу студентів і молодих вчених. - Тернопіль, 2007. - С. 179.

11. Медвідь Ю.О. Нові можливості дезінтоксикаційної терапії при лікуванні хворих із розлитими флегмонами щелепно-лицевої ділянки / Ю.О. Медвідь // матеріали ювілейної міжнародної науково-практичної конференції «Актуальні питання сучасної стоматології». - Львів, 2008. - С. 101-102.

12. Готь І.М. Дослідження показників про- та антиоксидантної систем при запальних процесах м'яких тканин / І.М. Готь, Р.З. Огоновський, Ю.О. Медвідь // матеріали VI науково-практичної конференції «Морфогенез і патологія кісткової системи в умовах промислового регіону». - Луганськ, 2007. - С. 5. (Здобувач провела клінічні обстеження, опрацювала отримані результати, підготувала доповідь).

13. Медвідь Ю.О. Застосування препарату «Ксилат» для лікування хворих із розлитими флегмонами щелепно-лицевої ділянки / Ю.О. Медвідь // матеріали науково-практичної конференції стоматологів Закарпаття з міжнародною участю «Актуальні питання профілактики і лікування стоматологічних захворювань». - Ужгород, 2010. - С. 356-358.

14. Медвідь Ю.О. Оцінка ефективності застосування препаратів «Реосорбілакт» та «Ксилат» в комплексному лікуванні хворих із розлитими флегмонами щелепно-лицевої ділянки / Ю.О. Медвідь, Б.О. Кондрацький // матеріали ювілейної науково-практичної конференції за участю міжнародних спеціалістів «Актуальні проблеми гематології та трансфузійної медицини». - Львів, 2010. - С. 123-124. (Здобувач провела клінічне обстеження, систематизувала результати дослідження).

АНОТАЦІЯ

Медвідь Ю.О. Оптимізація комплексного лікування та корекція ендогенної інтоксикації у хворих із розлитими флегмонами щелепно-лицевої ділянки. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 - стоматологія.

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького МОЗ України, Львів, 2011.

Дисертація присвячена проблемі оптимізації лікування хворих на розлиті флегмони ЩЛД шляхом застосування в комплексній терапії інфузійних засобів поліфункціональної дії.

...