Ендоскопія резектованого шлунка
Лікування хворих на післягастрорезекційні синдроми. Оптимізація обстеження верхніх відділів травного тракту із застосуванням ендоскопічних технологій. Ендоскопічне обстеження проксимального відділу шлунково-кишкового тракту після резекції шлунка.
Рубрика | Медицина |
Вид | автореферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 13.08.2015 |
Размер файла | 60,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Базируясь на визуальной оценке изменений слизистой оболочки верхних отделов пищеварительного тракта, обнаружены важные отличия в количестве функциональных и органических изменений у пациентов в зависимости от способа резекции желудка: количество органических изменений у больных после резекции по Бильрот ІІ значительно больше, чем после резекции по способу Бильрот І.
Впервые обнаружено, что количество атрофических форм с изменениями слизистой оболочки культи желудка у больных, перенесших резекцию по Бильрот ІІ в 20 раз больше, в сравнении с оперированными по способу Бильрот І.
Впервые установлено, что количество пациентов с анацидным состоянием на протяжении 20 лет наблюдения возростает с 33,3% до 41,3% после резекции по Бильрот І, и с 13,7% до 75% - после резекции по Бильрот ІІ.
Впервые определены эндоскопические и функциональные критерии основных постгастрорезекционных синдромов в зависимости от способа резекции.
Впервые изучена структура постгастрорезекционных синдромов в динамике в разные послеоперационные периоды.
Анализируя структуру заболеваний культи желудка, обнаруженных нами эндоскопически и подтвержденных гистологически, наблюдается некоторая тождественность в группе функциональных и воспалительных изменений и достаточно существенная разница в группе органических заболеваний, в зависимости от способа резекции. Количество анастомозитов у больных, которые перенесли резекцию по способу Бильрот І, составила 8 (10,5%), а по способу Бильрот ІІ 59 (58,4%), эрозивных поражений, соответственно, 4 (5,3%) и 17 (16,8%).
Доктрина диспансеризации оперированных больных по поводу язвенной болезни желудка и ДПК должна быть пересмотрена в пользу эндоскопического обследования этих больных каждые 6 месяцев после операции с обязательной хромогастроскопией и рН-метрией, для выделения подгруп больных с атрофическим гастритом на фоне анацидного состояния, у которых наиболее вероятное развитие эпителиальной дисплазии слизистой культи желудка в отдалённом послеоперационном периоде.
Ключевые слова: постгастрорезекционная болезнь, диагностика, хромогастроскопия, диспансеризация.
Summary
Размещено на Allbest.ru
Vasiliv A. Endoscopy of the resected stomach. - The manuscript.
Dissertation on the obtaining the Candidate of Medical Sciences scientific degree in speciality 14.01.03 - surgery. - Danylo Halytsky Lviv National Medical University, Lviv, 2011.
The substantial differences in the amount of the functional and organic changes in patients depending on the stomach resection technique were found out based on the visual estimation of the mucous changes of the digestive tract upper parts. The amount of organic lesions after the B-II technique is considerably higher, than after a resection by B-І technique.
It was found out for the first time, that an amount of the atrophic forms of the stomach stump mucous lesions after the B-ІІ resection is higher in 20 times in comparing to the B-І technique.
It was established, that the amount of the patients with the аnacid state grows from 33,3% to 41,3% after B-І resections, and from 13,7 % to 75% after B-ІІ resections during the 20 years follow up term.
The endoscopic and functional criteria of the basic postresection syndromes were first determined depending on the resection technique.
For the first time the structure of postresection syndromes in a dynamics in a postoperative period was figured out.
The dispancerisation doctrine of the operated patients with the stomach and duodenum ulcerous disease must be revised. The endoscopic examination of these patients must be done every 6 months after an operation with the obligatory chromosastroscopy and рН-metric examination. It will allow to select the group of patients with atrophic gastritis on a background of the anacid state. These patients have higher risk of the development of stomach stump ephithelial mucous dysplasia in the late postoperative period.
Key words: postresection disease, diagnostics, chromogastroscopy, dispancerisation.
...Подобные документы
Патологія ерозії шлунка як розповсюджене захворювання верхніх відділів шлунково-кишкового тракту. Удосконалення діагностики та підвищення ефективності лікування хронічного гастриту з ерозіями вивчая особливості його клініко-морфологічних проявів.
автореферат [35,0 K], добавлен 12.04.2009Стан протеїназ-інгібіторної системи слизової оболонки шлунка й слизової оболонки кишечнику. Характер змін активності неспецифічних протеїназ шлункового соку у хворих. Стан компонентів протеїназ-інгібіторної системи й ультраструктурні зміни тканини шлунка.
автореферат [129,3 K], добавлен 18.03.2009Прогресування патофізіологічних процесів при розповсюдженому перитоніті, прояв порушень моторики шлунково-кишкового тракту. Вдосконалення точності методу реєстрації скорочувальної здатності шлунково-кишкового тракту у хворих на перитоніт, види досліджень.
автореферат [51,9 K], добавлен 20.02.2009Рентгенологічне обстеження шлунково-кишкового тракта. Отримання за допомогою комп’ютерної томографії зображення поперечних зрізів людського тіла на різних рівнях. Ендоскопічні методи дослідження. Радіоізотопна діагностика, її підрозділи та методи.
презентация [1,8 M], добавлен 12.03.2014Важливість проблеми псоріазу. Поглиблене клініко-лабораторне обстеження в динаміці хворих на псоріаз. Порівняльний аналіз найближчих (після лікування) та віддалених результатів клінічної ефективності лікування хворих на псоріаз за алгоритмом клініки.
автореферат [49,0 K], добавлен 04.04.2009Гістогенез травної трубки. Загальна будова та функції слизової оболонки травного тракту людини. Середній та задній відділи травного тракту. Способи забору біоматеріалу для дослідження слизової оболонки. Правила приготування мікроскопічних препаратів.
курсовая работа [2,1 M], добавлен 15.01.2015Симптоми та методи лікування захворювань сфінктерного апарату шлунка: халазія, ахалазія, пілороспазм, пілоростеноз, аліментарна диспепсія. Класифікація синдрому мальабсорбції. Алергічне ураження травного тракту. Основні принципи оральної регідратацїї.
реферат [511,4 K], добавлен 12.07.2010Поєднання хронічних захворювань печінки із запальними та дегенеративно-дистрофічними змінами слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки. Кислотоутворююча функція шлунка поряд з гіпергастринемією при ЕВУШ на фоні дифузних захворювань печінки.
автореферат [49,6 K], добавлен 09.03.2009Рак ендометрії як одна з найпоширеніших форм онкологічної патології. Аналіз результатів комплексного обстеження хворих та схеми індивідуалізованого лікування. Показання та методи ад’ювантної хіміо- та гормонотерапії. Результати різних досліджень.
автореферат [39,9 K], добавлен 04.04.2009Значення методів попереднього дослідження хворого для діагностики терапевтичних внутрішніх захворювань. Порядок обстеження хворих та основні скарги пацієнтів. Перкусія, пальпація та аускультація у визначенні діагнозу захворювання органів кровообігу.
научная работа [2,0 M], добавлен 26.07.2009Патогенетичні особливості виникнення ерозивно-виразкових уражень шлунка у хворих на хронічну хворобу нирок II та III стадії, обумовлену тривалим перебігом хронічного рецидивуючого пієлонефриту. Аналіз дослідження протеолітичної активності плазми крові.
статья [21,0 K], добавлен 07.11.2017Система комплексного лікування хворих на рак грудної залози шляхом розробки модифікованого хірургічного способу з вибором адекватних меж резекції шкіри та урахуванням її променевого патоморфозу при використанні передопераційної променевої терапії.
автореферат [379,0 K], добавлен 04.04.2009Аналіз патогенетичних особливостей виникнення ерозивно-виразкових уражень шлунка у хворих на хронічну хворобу нирок II та III стадії. Дослідження стану необмеженого протеолізу шляхом визначення лізису азоальбуміну, азоказеїну та азоколу (лізис колагену).
статья [20,4 K], добавлен 31.08.2017Мікрофлора порожнини рота та шлунку, тонкої та товстої кишки. Механізми проникнення бактеріальних ендотоксинів у внутрішнє середовище організму. Лікування та профілактика дисбактеріозу, виявлення його причин та ознаки розвитку. Нормальна мікрофлора.
реферат [38,9 K], добавлен 24.11.2014Асоційовані захворювання. Потрійна або квадротерапія при дуоденальних пептичних виразках без постерадикаційного лікування. Клінічний перебіг, ендоскопічної картини і морфологічне та бактеріологічне дослідження біоптатів зі слизової оболонки шлунка.
автореферат [43,1 K], добавлен 14.03.2009Скарги хворого при вступі на стаціонарне лікування. Об'єктивне обстеження хворого (органів та систем). Дані лабораторних, рентгенологічних, інструментальних та інших спеціальних методів обстеження. Встановлення клінічного діагнозу. План лікування.
история болезни [47,5 K], добавлен 09.04.2013Стан моторної активності шлунка й секреторного апарату шлунка при моделюванні вегетативного дисбалансу, дуоденогастрального рефлюксу. Первинний етап розвитку дуоденогастрального рефлюксу. Збір шлункового соку. Міоелектрична і секреторна активність шлунка.
автореферат [92,4 K], добавлен 21.03.2009Загальна характеристика хелікобактерій - мікроаерофільних бактерій шлунково-кишкового тракту хребетних. Причини та умови сприятливі розвитку хелікобактерій у шлунку. Методи покращення мікрофлори та відновлення сприятливих бактерій в кишковому тракті.
презентация [65,7 K], добавлен 31.10.2013Характеристика особливостей виникнення та розвитку хронічного гастриту. Вивчення патогенезу і симптомів хронічного гастриту з секреторною недостатністю шлунка. Лікування хворих, рентгенологічне дослідження, профілактика захворювання, дієтичне харчування.
презентация [1,3 M], добавлен 08.04.2013Виразкова хвороба (ВХ). Макроскопічний стан гастродуоденальної зони та гістологічні зміни СО шлунка у хворих на ВХ ДПК та їх динаміку під дією ІГТ до лікування і через 30 днів після проведення ерадикації. Функціонально-метаболічний резерв організму.
автореферат [219,0 K], добавлен 12.03.2009