Активаційна терапія хворих на злоякісні новоутворення фаринго-ларингеальної області з використанням антигомотоксичних препаратів

АГТ протипухлинний захист і знищення пухлинних або потенційно спроможних до неотрансформації клітин, що, гіпотетично, можуть зберігатися, здійснюється через некроз або апоптоз. По-друге, дренажна дія АГТп сприяє прискореному виведенню ендотоксинів, які маніфестують себе у судинному руслі.

Таким чином, аналізуючи приведені данні можливо зробити висновок, що антигомотоксична терапія, маючи дезінтоксикаційну активність, нівелює побічні ефекти, але посилює та пролонгує дію спеціальних методів лікування. Проте які б сприятливі, на наш погляд, показники не були б одержані в процесі проведення спеціальних методів лікування і при метафилактиці, єдиним і достовірним критерієм в онкології залишається показник 5-річної безрецидивної| виживаності хворих.

Проведення ретроспективного аналізу визначило, що в I-й (групи 2, 4, 6) і II-й групах (групи 1, 3, 5) сумарні показники 5-річної безрецидивної виживаності склали, відповідно, 65,6 % і 52,7 % (табл. 5).

Слід підкреслити, що у хворих, з позитивними результатами проведеного лікування, що було прослідковано у подальшому, відмічено:

1) до почала проведення лікувальних заходів, при нижчій активності каталази, превалювали показники ІА і МДА/ШО;

2) при завершенні спеціальних методів лікування превалювали показники ДК273 МДА/ШО і iNOs/NO2, але достовірно меншими виявилися активність каталази вмісту CD16+;

3) у період VI - XII-й місяці спостереження в групі хворих з|із| позитивними результатами проведеного лікування превалювали|переважали| показники ДК| 233, ДК| 273, TGF в1 і МДА/ШО. У хворих, у яких в подальшому було діагностовано рецидиви та/або метастази злоякісних новоутворень гортані і гортанної частини глотки достовірно більшими виявилися значення показників ІА, вмісту CD16+ і КП, активності каталази|.

Таблиця 5 Результати лікування хворих злоякісними новоутвореннями фаринго-ларингеальної| області (групи 1 - 6)

Таким чином, підвищення показників індексів МДА/ШО і iNOs/NO2 можна розцінювати, як позитивну прогностичну ознаку лікування, що проводиться, і, навпаки, підвищення активності каталази, вмісту КП і CD16+, з великою часткою ймовірності, може свідчити про загрозу виникнення рецидиву та/або метастазів новоутворення.

Оцінка ефективності АТ зі застосуванням АГТп, проведеної в комплексі лікувальних заходів і при метафілактиці хворих із злоякісними новоутвореннями гортані і гортанної частини глотки, виконана по критерію 5-річної без рецидивної виживаності хворих. Характеристики новоутворень гортані і гортанної частини глотки по локалізації, поширеності, формі росту, гістологічній структурі, а також виду проведеного лікування, наведені у таблиці 6.

У 184 (38 %) з 484 хворих було діагностовано продовжений ріст (3,5 %), рецидиви (6,2 %) та/або метастази (28,3 %) первинних злоякісних новоутворень. Рецидиви і метастази спостерігалися при всіх локалізаціях, але найчастіше, в період з 12-го по 21-й місяць спостережень при поширених процесах злоякісних новоутвореннях вестибулярного відділу гортані та пухлинах гортанної частини глотки (табл. 7).

Рецидив у області видаленої первинної пухлини, при резекціях гортані був відмічений у 5 хворих, але в 2-х випадках - на достатньому віддаленні від зони резекції. Рецидив пухлини у області післяопераційного рубця або у області трахеостоми у 8 і 17 випадках, відповідно. Відмінності в гістологічній структурі первинної пухлини і рецидиву були відмічені в 12-х випадках (плоскоклітинний неороговіваючий рак > плоскоклітинний ороговіваючий рак).

Регіонарні метастази спостерігалися переважно в кутовому лімфатичному вузлі і у вузлах уздовж внутрішньої яремної вени, рідше (28 спостережень) в надключичних лімфатичних вузлах. У всіх вказаних випадках хворим були виконані футлярно-фасціальні операції або операція Крайла. лікувальний пухлина гортань

З наведених у табл. 7 даних витікає, що метастази в регіональні лімфатичні вузли, порівняно з продовженим ростом або рецидивами ракових пухлин, зустрічаються найчастіше (137 випадків з 184 спостережень, або в 74,5 %). У зв'язку з цим представляє інтерес вивчення залежності можливого розвитку регіональних метастазів ракових пухлин гортані від характеристики (клінічної, морфологічної) новоутворення і виду проведеного лікування. За отриманими даними ризик розвитку регіональних метастазів ракових пухлин корелює з поширеністю, локалізацією і формою росту злоякісного новоутворення. Не одержано даних, підтверджуючих вплив гістологічної структури на частоту метастазування. Не мають статистично достовірних відмінностей, в плані впливу на частоту розвитку метастазів, методи лікування, що проводились хворим - хірургічне, комбіноване, ПХПТ.

Хронологія виникнення продовженого росту, рецидивів і метастазів злоякісних новоутворень фаринго-ларингеальної області, показники 5-річної безрецидивної виживаності хворих після проведення спеціальних методів лікування і спеціальних методів доповнених АГТ| представлені в таблиці 8.

У групах А-1 і А-2 (хірургічне лікування, хірургічне лікування і АГТ) показник 5-річної безрецидивної виживаності склав відповідно 61,4 % і 74,4 % (різниця 13 %) при продовженому рості, метастазах, смертності до року відповідно 8,7 % и 4,7 %.

Таблиця 6 Характеристики новоутворень гортані і гортанної частини глотки. Вид проведеного лікування

Примітка: * - число хворих раком гортані, з вказаної кількості пацієнтів, яким разом з хірургічним лікуванням проводилася і променева терапія (СОД40-65 Гр); # - число хворих раком гортанної частини глотки, з вказаної кількості пацієнтів, яким перед початком проведення ПХПТ| було виконане футлярно-фасціальне видалення метастатичних лімфатичних вузлів та клітковини шиї.

У групах Б-1 і Б-2 (КМ, КМ і АТ|) показник 5-річної безрецидивної| виживаності - 62,2 % і 74,4 % (різниця - 12,2 %) при продовженому рості, метастазах, смертності до одного року відповідно 11,6 % та 1,2 % (у 1991 - 2000 рр. - 7,9 %).

Таблиця 7 Продовжений ріст, рецидиви і метастази пухлин фаринго-ларингеальної області

Таблиця 8 Хронологія виникнення рецидивів і метастазів, показники 5-річної безрецидивної| виживаності хворих раком гортані і гортанної частини глотки після проведення спеціальних методів лікування і спеціальних методів доповнених АТ

У групах В-1 і В-2 (ПХПТ|, ПХПТ| і АГТ|) показник 5-річної безрецидивної| виживаності - 33,3 % і 46,9 % (різниця - 13,6 %) при продовженому рості, метастазах, смертності до одного року відповідно 22,2 % і 9,4% (у 1991 - 2000 рр. - 24,2 %).

Проведення оцінки обґрунтованості призначення та впливу АГТп на показники 5-річної безрецидивної виживаності хворих потребує визначення наступних показників (Двойрин В.В., 1986):

N2 - загальна кількість хворих групи А-2 (N2 = 43);

S2 - число хворих групи А-2, які прожили 5 років без рецидивів та/або метастазів новоутворення (S2 = 32);

Р2 - вірогідність прожити 5 та більше років без рецидивів та метастазів новоутворення для хворих групи А-2 (P2 = S2 : N2 = 43 : 32 = 0,744);

P1 - вірогідність прожити 5 та більше років без рецидивів та/або метастазів новоутворення для хворих групи А-1 (P1 = S1 : N1 = 78 : 127 = 0,614);

q - вірогідність розвитку рецидивів, метастазів новоутворення для хворих групи А-2 (q = (1 - P2) : (N2 - S2) = (1 - 0,744) : ( 43 - 32) = 0,023);

з - ефективність АТ (з = (P2 - P1) : (1 - P1 - q) = (0,744 - 0,614) : (1 - 0,614 - 0,023) = 0,13 : 0,363 = 0,358).|

Таким чином АГТ обґрунтовано призначена та надала позитивний вплив на показник 5-річної без рецидивної виживаності у 35,8 % випадків, або у 11 з 32 хворих групи А-2.

Для хворих групи Б-2:

N2 = 82; S2 = 61; P2 = S2 : N2 = 61 : 82 = 0,744

P1 = S1 : N1 = 102 : 164 = 0,622

q = (1 - P2) : (N2 - S2) = (1 - 0,744) : (82 - 61) = 0,012

з = (P2 - P1) : (1 - P1 - q) = (0,744 - 0,622) : (1 - 0,622 - 0,012) = 0,332

Отже, АГТ обґрунтовано призначена і надала позитивний вплив на показник п'ятирічної безрецидивної виживаності в 33,2 % випадків або у 20 з 61 хворих.

Для хворих групи В-2:

N2 = 32; S2 = 15; P2 = S2 : N2 = 15 : 32 = 0,469

P1 = S1 : N1 = 12 : 36 = 0,333

q = (1 - P2) : (N2 - S2) = (1 - 0,469) : (32 - 15) = 0,031

з = (P2 - P1) : (1 - P1 - q) = (0,469 - 0,333) : (1 - 0,333 - 0,031) = 0,2139

АГТ обґрунтовано призначена і здійснила позитивний вплив на показник п'ятирічної безрецидивної| виживаності в 21,4 % випадків або у 3 з 15 хворих групи В-2.

Таким чином, дані спостережень за результатами застосування АТ| з використанням АГТп в комплексі лікувальних заходів та при веденні хворих на злоякісні новоутворення гортані і горлової частини глотки дозволяють зробити висновок - АГТ сприяє достовірному збільшенню показника 5- річної безрецидивної виживаності.

Висновки

В дисертації теоретично обґрунтована та практично вирішена наукова проблема підвищення ефективності лікування хворих на злоякісні новоутворення гортані (Tз Nо Mо) та гортанної частки глотки (Tз Nо-2 Mо), шляхом проведення, у комплексі зі спеціальними методами лікування, активаційної терапії з використанням антигомотоксичних препаратів.

1. В Запорізькій області у період 1991 - 2000 рр. відмічено збільшення захворюваності на злоякісні новоутворення глотки та гортані, яке 2 рази перевищило аналогічний показник 1972 - 1981 рр. При цьому показник 5-річної виживаності хворих на злоякісні новоутворення гортанної частки глотки склав 31,5 %, а продовжений ріст, метастази новоутворення, смертність хворих до року, після встановлення діагнозу, відмічена у 24,2 % випадків (у 1972 - 1981 роках відповідно 33,2 % и 24,4 %). Показник 5-річної виживаності хворих на злоякісні новоутворення гортані склав 53,9 %, а продовжений ріст, метастази новоутворення, смертність хворих до року, після встановлення діагнозу, відмічена у 7,9 % випадків (у 1972 - 1981 роках відповідно 55,2 % и 8,8 %).

2. Використання, за розробленою схемою, антигомотоксичних препаратів, у комплексі зі спеціальними методами та при метафілактиці хворих на рак гортані (Tз Nо Mо) та гортанної частки глотки (Tз Nо-2 Mо) підвищило показник 5-річної без рецидивної виживаності: при хірургічному лікуванні на 13 %; при комбінованому лікуванні на 12,2 %; при комплексному лікуванні на 13,6 %.

3. Проведенням комплексного аналізу встановлено, що у хворих на рокові пухлини гортані та гортанної частки глотки, функціональність системи імунітету в достатній мірі збережена або навіть активована, але з інверсією елементів, що її складають.

4. Пригнічення реактивності, зростання внутрішньо і міжсистемного дисбалансу, характеризує стан системи імунітету хворих на злоякісні пухлини гортанної частки глотки та гортані, безпосередньо після виконання хірургічних втручань, але більшою мірою у період проведення променевої або поліхіміотерапії.

5. Проведення активаційної терапії з використанням антигомотоксичних препаратів сприяє розвитку антистресорних адаптаційних реакцій, але взаємовідношення, що складаються, між ланками системи імунітету та окремими їх складовими, під дією антигомотоксичних препаратів не приводяться до показників норми, а у кожній конкретній ситуації утворюють оптимальні співвідношення для подолання паталогічного процесу або порушень, що їм викликані.

6. Антигомотоксичні препарати, що мають дезінтоксикаційну активність, зменшують побічні ефекти, посилюють та пролонгують дію спеціальних методів лікування.

7. Індекс лф/сн, з достовірністю 71 - 96 %, відображає не тільки характер адаптаційної реакції, що розвивається у організмі, але є і маркером адекватності лікувальних заходів, що проводяться

8. Обґрунтованість призначення антигомотоксичних препаратів (позитивний вплив на показник 5-річної без рецидивної виживаності) склав 35,8 % при хірургічному лікуванні, 33,2 % при комбінованому та 21,4 % при комплексному лікуванні хворих на злоякісні новоутворення гортані та гортанної частки глотки.

9. Отримані результати дозволяють проводити оцінку стану та функціонування досліджених елементів системи імунітету і, тім самим, надають можливість більш ретельно проводити долікувальну підготовку хворих, вносити корективи у лікувальну програму, проводити адекватну терапію у найближчому та віддаленому періодах спостереження за хворими, що дозволяє рекомендувати проведення АТ з використанням АГТП для впровадження у практику ЛОР-клінік та відділень „голова - шия” онкологічних диспансерів.

Практичні рекомендації. Пропонується до впровадження в оториноларингологичних відділеннях та відділеннях «голова-шия» онкологічних диспансерів застосування активаційної терапії з використанням антигомотоксичних препаратів для включення в план хірургічного, комбінованого та комплексного лікування хворих на ракові пухлини фаринго-ларингеальної області.

1. До початку проведення спеціальних методів лікування хворим призначаються препарати Psorinoheel, Lymphomyosot, Galium по 10 крапель 6 разів на день та ін'єкції препаратів (п/ш або в/м) Coenzyme comp. 2,2 ml, Ubihinon comp. 2,2 ml, Hepar comp. 2,2 ml з інтервалом в 3 - 5 днів;

2. Після проведення хірургічних втручань призначаються «керуючі препарати». Починають з щоденних п/ш ін'єкцій 0,018 % адреналину гидротартрату. В перший день, до 9-10-ї ранку, вводили 0,5 ml 0,018 % адреналину гидротартрату. У подальшому підбір дози здійснювали, орієнтуючись на значення показника індексу лф/сн (0,45 - 1,12) - відношення лімфоцитів периферійної крові до сегментоядерних нейтрофілів. Підбір дози здійснюється діленням (помноженням) попередньої дози на 1,2. Після того, як отримано необхідне значення показника індексу лф/сн, доцільно перейти на п/ш ін'єкції Cerebrum comp., починаючи з 2,2 ml 1 раз у 3 - 5 днів, що дозволяє стабілізувати отриману адаптаційну реакцію. При необхідності, послідуючий підбір доз Cerebrum comp. аналогічний, наведеному вище підбору доз для адреналину гидротартрату.

3. У призначені препаратів Traumel S, Coenzyme comp., Ubihinon comp., Hepar comp. необхідно перейти на ін'єкційні форми з п/ш їх введенням за методикою східчастої аутогемотерапії (Lymphomyosot 1,1 ml , Traumel S 1,1 ml та Coenzyme comp. 2,2 ml, Ubihinon comp. 2,2 ml, Hepar comp. 2,2 ml 1 раз у 5 днів).

4. Призначення Echinacea comp. S. проводиться після виконання хірургічних втручань у хворих на рак гортані. У хворих на рак гортанної частки глотки - при завершені поліхіміопроменевої терапії, при наявності чітких характеристик регресу новоутворення.

5. З початком проведення променевої терапії необхідно додати ін'єкції Thyreoidea comp. 2,2 ml 1 раз в 3 - 5 дней.

6. Активаційну терапію з використанням антигомотоксичних препаратів необхідно проводити в продовж всього періоду проведення спеціальних методів лікування і далі, до 6 місяців, з інтервалом введення ін'єкційних препаратів 1 раз у 7 днів. Частота прийому крапельних препаратів (Psorinoheel, Lymphomyosot, Galium): 1 - 2-й місяці - по 10 крапель кожного препарату 6-ть разів на день; 3 - 4-й місяці - по 10 крапель кожного препарату 4 рази на день; 5 - 6-й місяці - по 10 крапель кожного препарату 3 рази на день

Адекватність антигомотоксичної терапії контролюється по значенню показника індексу лф/сн.

7. Повторний курс активаційної терапії з використанням антигомотоксичних препаратів доцільно призначити не пізніше, як через 6 місяців після завершення першого курсу.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

1.Каширин В.А., Воробьев О.Н., Якайтис О.В. ЛОР-онкопатология в Запорожской области // Журнал вушних, горлових і носових хвороб. - 2002. - № 2. - С. 45 - 46. (Здобувачем проведено аналіз статистичних даних, написана стаття та сформульовані висновки).

2.Гусаков А.Д., Воробьев О.Н., Каширин В.А. Заболеваемость и проблемы лечения больных раком полости рта и глотки в Запорожской области (1991 - 2000 г.г.) // Збірник наукових праць ЗДІУЛ Запоріжжя, - 2002. - С. 70 - 75. (Здобувачем проведено аналіз статистичних даних, написана стаття).

3.Каширин В.А. Антигомотоксическая терапия в комплексном лечении больных раком гортани / Збірник наукових праць ЗДІУЛ. Запоріжжя, 2002. - С. 40 - 42.

4.Гусаков А.Д., Каширин В.А., Воробьев О.Н., Воронцова Л.Л., Раскин И.А. Заболеваемость и проблемы лечения больных раком гортани в Запорожской области (1991 - 2000 гг.) // Запорожский медицинский журнал. - 2003. - № 2-3. - С. 115 - 117. (Здобувачем проведено аналіз статистичних даних, написана стаття та сформульовані висновки).

5.Каширин В.А. К вопросу о лечебной тактике при раке гортани // Журнал вушних, горлових і носових хвороб. - 2003. - № 3. - С. 32 - 39.

6.Каширин В.А., Воронцова Л.Л. Резистентность организма при лечении больных раком гортани / Збірник наукових праць ЗДІУЛ. Запоріжжя, 2003. - С. 40 - 41. (Здобувачем проведено обґрунтування, аналіз отриманих результатів та написана стаття).

7.Воробьев О.Н., Каширин В.А., Кулаковская Т.И., Иобидзе М.Ш. Заболеваемость, діагностика и лечение больных злокачественными новообразованиями ротоглотки (по материалам Запорожского обласного клинического онкологическогод испатсера, 1996 - 2002 гг) // Запорожский медицинский журнал. - 2004. - № 1. - С. 106 - 108. (Здобувач приймав участь у проведені статистичного аналізу, обґрунтовані матеріалу та висновків).

8.Воробьев О.Н., Каширин В.А., Кулаковская Т.И., Иобидзе М.Ш. Пятилетняя выживаемость больных злокачественнымин новообразованиями ротовой части глотки (по материалам Запорожского обласного клинического онкологического диспатсера, 1996 - 2002 гг.) // Запорожский медицинский журнал. - 2004. - № 2. - С.55 - 57. . (Здобувач приймав участь у проведені статистичного аналізу, обґрунтовані матеріалу та висновків).

9.Каширин В.А., Воронцова Л.Л. Иммунорегуляторный эффект антигомотоксической терапии при комплексном лечении больных раком гортани // Журнал вушних, горлових і носових хвороб. - 2004. - № 3. - С. 36 - 42. (Здобувачем проведено обґрунтування, аналіз отриманих результатів та написана стаття).

10.Воробьев О.Н., Каширин В.А., Воронцова Л.Л. Показатели Т-клеточной системыи ммунитета, NK и Fas/APO-1 у больных раком глотки при проведении химиолучевой терапии // Запорожский медицинский журнал. - 2004. - № 3. - С. 33 - 35. (Здобувачем проведено набір клінічного матеріалу, приймав участь у обґрунтовані матеріалу та висновків).

11.Воробьев О.Н., Каширин В.А., Воронцова Л.Л., Кулаковская Т.И., Шмыкова Е.В. Отдаленные результаты комплексного лечения больных злокачественными новообразованиями носовой части глотки // Запорожский медицинский журнал. - 2004. - № 4. - с. 42 - 45. (Здобувач приймав участь у проведені статистичного аналізу, обґрунтовані матеріалу та висновків).

12.

.Воронцова Л.Л., Каширін В.О., Семенцов О.С., Якушев В.С. Особливості імунологічних порушень у хворих на рак носової та ротової частин глотки при проведені хіміопромененвої терапії // Буковинський медичний вісник. - 2004. - № 3. - С. 71 - 75. (Здобувачем проведено набір клінічного матеріалу, приймав участь у обґрунтовані матеріалу та висновків).

13.Каширин В.А. Злокачественные новообразования гортанной части глотки: заболеваемость и проблемы лечения в Запорожской области за период 1991 - 2000 гг. // Запорожский медицинский журнал. - 2004. - № 6. - С. 132 - 133.

14.Воронцова Л.Л., Воробйов О.Н., Каширін В.О., Семенов О.С., Якушев В.С. Імуний статус хворих раком носоглотки та вплив на нього хіміопромененої терапії // Вісник Сумського державного університету (Серія - медицина), - 2004. - № 7. - С. 150 - 154. (Здобувачем проведено набір клінічного матеріалу, приймав участь у обґрунтовані матеріалу та висновків).

15.Каширин В.А. Клинико-иммунологические проблемы при хирургическом лечении больных раком гортани после радикального курса лучевой терапии // Запорожский медицинский журнал. - 2005. - № 5. - С.12 - 14.

16.Каширин В.А. Апоптоз лимфоцитов периферической крови при лечении больных злокачественными новообразованиями фаринго-ларингиальной области / Актуальні питання медичної науки та практики. Збірник наукових праць ЗМАПО. Запоріжжя, 2005. - вип. 68. - кн. 2. - С. 102 - 106.

17.Воронцова Л.Л., Каширин В.А., Якушев В.С. Окислительная модификация и фрагментация белков сыворотки крови как показатель интоксикации у больных раком гортани // Буковинський медичний вісник, - 2005. - № 2. - С. 53 - 54. (Здобувачем проведено набір клінічного матеріалу, приймав участь у обґрунтовані матеріалу та висновків).

18.Воронцова Л.Л., Каширин В.А. Состояние оксидантно-антиоксидантной системы организма больных раком гортани // Вісник Сумського державного університету (Серія - медицина), - 2005. - № 3. - С. 184 - 189. (Здобувачем проведено набір клінічного матеріалу, приймав участь у обґрунтовані матеріалу та висновків).

19.Каширин В.А. Динамика процессов перекисного окисления липидов в крови больных раком гортани на этапах комбинированного лечения // Таврический медико-биологический вестник. - 2006. - № 1. - С. 56 - 59.

20.Каширин В.А. Состояние Т-клеточного иммунитета на этапах комбинированного лечения больных раком гортани // Запорожский медицинский журнал. - 2006. - № 3. - С. 90 - 92.

21.Каширин В.А. Эндогенная интоксикация при комбинированном лечении больных раком гортани // Патология. - 2006. - № 1. - С. 57 - 59.

22.Каширин В.А. Динамика метаболитов оксида азота и TGF-в1 при лечении больных раком гортани // Журнал вушних, горлових і носових хвороб. - 2006. - № 5. - С. 28 - 31.

23.Каширин В.А. Активационная терапия в комплексе лечения больных раком гортани / Актуальні питання медичної науки та практики (Збірник наукових праць ЗМАПО) Запоріжжя, 2006. - вип. 69. - С. 109 - 115.

24.Каширин В.А., Воронцова Л.Л. Метафилактика больных злокачественными новообразованиями гортани / Актуальні питання медичної науки та практики (Збірник наукових праць ЗМАПО) Запоріжжя, 2006. - вип. 70. - кн.. 2. - С. 86 - 90. (Здобувачем проведено набір клінічного матеріалу, написана стаття та сформульовані висновки).

25.

.Каширін В.О., Воронцова Л.Л., Юдіна І.П. До питання про проти пухлинний імунітет у ЛОР-онкологичних хворих // Патологія. - 2007. - №3. - С. 64 - 67. . (Здобувачем проведено набір клінічного матеріалу написана стаття та сформульовані висновки).

26. Каширин В.А., Юдина И.П. Ларингит оперированной гортани / / Актуальні питання медичної науки та практики (Збірник наукових праць ЗМАПО) Запоріжжя, 2007. - Вип. 72. - С. 67 - 70. (Здобувачем проведено набір клінічного матеріалу, написана стаття та сформульовані висновки).

27Каширин В.А., Юдина И.П. Продолженный рост, рецидивы и метастазы опухолей гортани после функциональных резекций и лучевой терапии // Запорожский мед. журн. - 2007. - №6. - С.21 - 23. (Здобувачем Окрім цих праць по темі дисертації опубліковано 15 статей у збірниках, матеріалах з'їзду, матеріалах наукових конференцій, додатках до фахового журналу, журналі „Біологічна терапія”.

Аннотация

Каширин В.А. Активационная терапия больных со злокачественными новообразованиями фаринго-ларингеальной области с использованием антигомотоксических препаратов. - Рукопись. - Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.19 - Оториноларингология. - Запорожская медицинская академия последипломного образования, Запорожье, 2009.

Диссертация посвящена проблеме повышения эффективности лечения больных со злокачественными новообразованиями фаринго-ларингеальной области путем проведения, в комплексе со специальными методами, активационной терапии (АТ) с использованием антигомотоксических препаратов (АГТП).

Проведен анализ заболеваемости, смертности и эффективности оказанной лечебной помощи больным со злокачественными новообразованиями глотки и гортани в Запорожской области показал, что в 1991 - 2000 гг. было зарегистрировано 2163 больных с впервые установленным диагнозом «злокачественное новообразование ЛОР-органов» (3,3 % случаев всей онкопатологиии), что в 2,1 раза превышало количество больных, зарегистрированных за период 1972 - 1981 гг. Опухоли гортани (1103 случая) и гортанной части глотки (101 случай) составили 55,7 % всей ЛОР -онкопатологии. У больных с опухолями гортаноглотки, при показателе 5-летней выживаемости 31,5 %, продолженный рост, метастазы новообразования, смертность до года после установления диагноза отмечена в 24,2 % случаев. Показатель 5-летней выживаемости больных раком гортани - 53,9 %, а продолженный рост, метастазы новообразования, смертность до года после установления диагноза отмечена в 7,9 % случаев.

В исследования вошли 416 больных раком гортани (Tз Nо Mо) и 68 больных раком гортанной части глотки (Tз Nо-2 Mо), 157-ми из которых, наряду со специальными методами лечения (43 - хирургическое, 82 - комбинированное и 32 больных - комплексное лечение), проводилась АТ с использованием АГТП (Cerebrum comp., Coenzyme comp., Echinacea comp. S, Galium, Hepar comp., Lymphomyosot, Psorinoheel, Thyreoidea comp., Traumel S, Ubihinon comp. и 0,018 % адреналина гидротартрата).

186-ти больным оценка динамики изменений в состоянии системы иммунитета выполнена по критериям: Т-клеточный иммунитет (CD3+; CD4+; CD8+; CD25+; CD95+; HLA-DR+); натуральных клетки-киллеры (NK CD16+; CD56+); трансформирующий фактор роста в1 (TGF в-1); функционально-метаболический статус нейтрофилов и моноцитов (ФИ(н, м) 30? и 120?; ФЧ(н, м) 30? и 120?; НСТ(сп, ст), активность миелопероксидазы и содержания катионных белков); оксидантно - антиоксидантная система (ДК 233; ДК 273; МДА; ШО), определение активности каталазы, церулоплазмина, содержания витаминов А и Е); синтез и окислительное превращение оксида азота (іNOs и NO2); динамика маркеров эндогенной интоксикации (МСМ пл; МСМ эр; КП); динамика развития антистрессорных адаптационных реакций.

За период наблюдений у 184 (38 %) из 484 больных были диагностированы продолженный рост (3,5 %), рецидивы (6,2 %) и/или метастазы (28,3 %) первичных злокачественных новообразований. Рецидивы и метастазы наиболее часто диагностировались в период с 12-го по 21 месяц наблюдений при всех локализациях первичных раковых опухолей гортани и гортанной части глотки. Метастазы в регионарные лимфатические узлы встречались наиболее часто (137 случаев из 184 наблюдений или в 74,5 %). Риск развития регионарных метастазов раковых опухолей гортани и гортанной части глотки коррелирует с распространенностью, локализацией и формой роста злокачественного новообразования.

Эффективность АТ с использованием АГТП у больных раком гортани составила 35,8 % при хирургическом и 33,2 % при комбинированном лечении, у больных раком гортанной части глотки (комплексное лечение) в 21,4 % случаев, что позволило повысить показатель 5-летней безрецидивной выживаемости больных раком гортани (в среднем на 12,6 %) и гортанной части глотки (на 13,6 %).

Ключевые слова: рак, гортань, гортанная часть глотки, иммунитет, активационная терапия, антигомотоксические препараты.

Анотація

Каширін В.О. Активаційна терапія хворих на злоякісні новоутворення фаринго-ларингеальної області з використанням антигомотоксичних препаратів. - Рукопис. - Дисертація на здобуття вченого ступеня доктора медичних наук за фахом 14.01.19 - Оториноларингологія. - Запорізька медична академія післядипломної освіти, Запоріжжя, 2009.

Дисертація присвячена проблемі підвищення ефективності лікування хворих на злоякісні новоутворення фаринго-ларингеальної області шляхом проведення, в комплексі зі спеціальними методами, активаційної терапії (АТ) з використанням антигомотоксичних препаратів (АГТП).

До досліджень були включені 416 хворих на рак гортані (Tз Nо Мо) і 68 хворих на рак гортанної частини глотки (Tз Nо-2 Мо), 157-ми з яких, разом зі спеціальними методами лікування проводилася АТ з використанням АГТП (Cerebrum comp., Coenzyme comp., Echinacea comp. S, Galium, Hepar comp., Lymphomyosot, Psorinoheel, Thyreoidea comp., Traumel S, Ubihinon comp. і 0,018 % адреналіну гідротартрату).

186-ти хворим оцінка динаміки змін в стані системи імунітету виконана за критеріями: Т-клітинний імунітет (CD3+; CD4+; CD8+; CD25+; CD95+; HLA-DR+); натуральні клітини-кілери (NK CD16+; CD56+); трансформуючий фактор росту в1; функціонально-метаболічний статус нейтрофілів і моноцитів (ФІ(н, м) 30? і 120?; ФЧ(н, м) 30? і 120?, НСТ(сп, ст), активність мієлопероксидази та вмісту катіонних білків); оксидантно - антиоксиданта система (ДК 233; ДК 273; МДА; ШО), визначення активності каталази, церулоплазмину, вмісту вітамінів А і Є); синтез та окислювальне перетворення оксиду азоту (іNOs і NO2); динаміка маркерів ендогенної інтоксикації (МСМ пл; МСМ ер; КП); динаміка розвитку антистресових адаптаційних реакцій.

Ефективність АТ з використанням АГТП у хворих на рак гортані склала 35,8 % при хірургічному і 33,2 % при комбінованому лікуванні, у хворих на рак гортанної частини глотки (комплексне лікування) в 21,4 % випадків, що дозволило підвищити показник 5-річної безрецидивної виживаності хворих на рак гортані (в середньому на 12,6 %) і гортанної частини глотки (на 13,6 %).

Ключові слова: рак, гортань, гортанна частина глотки, імунітет, активаційна терапія, антигомотоксичні препарати.

Summary

Kashirin V.A. Activating therapy based on the use of antihomotoxic preparations for patients with pharyngolaryngeal malignant neoplasms|dom.- Manuscript. - Thesis for Doctor's degree in medicine (speciality 14.01.19. - Otorhinolaryngology. - Zaporozhye Medical Academy of postgraduate education, Ministry of Health, Zaporozhye, 2009).

The dissertation studies the problem of itreatment improvement for patients with pharyngolaryngeal malignant neoplasms through activating therapy (AT) based on the use of antihomotoxic preparations (АHTP) and combined with specific methods.

The research covered 416 patients with larynx cancer (Tз No Мо) and 68 patients with hypopharynx cancer |portion||throat| (Tз No-2 Мо). 157 of them along with the specific methods of treatment underwent АТ based on the use of AHTP (Cerebrum comp., Coenzyme comp., Echinacea comp. S, Galium, Hepar comp., Lymphomyosot, Psorinoheel, Thyreoidea comp., Traumel S, Ubihinon comp. and 0,018 % adrenalini hydrotartras).

The dynamic change in immune system status was estimated for 186 patients acc. to the following criteria: T-cell immunity (CD3+; CD4+; CD8+; CD25+; CD95+; HLA-DR+); Natural killer-cells (NK CD16+; CD56+); |TGF в -1; The functional and metabolic status of neutrophils and monocytes (IP (n, m) 30' and 120'; PN (n,m) 30' and 120'; NBT(sp, st), myeloperoxidase activity and cation albumins content); oxidant and antioxidant systems (DK 233; DK 273; MDA; BSh), calculation of catalase, ceruloplasmin activity, vitamins A and E content; The synthesis and oxidizing transformation of nitrogen oxide (іNOs and NO2); The dynamics of|mark| endogenous intoxication markers (MMM of pl; MMM of r.b.c.; CP); The dynamics of antistress adaptation reactions.

The efficiency of АТ based on the use of AHTP for patients with larynx cancer was 35,8 % under surgery and 33,2 % - under combined treatment, for patients with hypopharynx cancer - holiatry - 21,4 %.This fact makes it possible to increase the 5-year unreleased survivability index for patients with larynx cancer up to 12,6 % on the average and - hypopharynx cancer -up to 13,6 %.

Key words: cancer, larynx, hypopharynx, immunity, activating therapy, antihomotoxic preparations.

Размещено на Allbest.ru