Прогнозування, діагностика, лікування та профілактика ускладнень субінволюції матки у корів

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І

ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

ПРОГНОЗУВАННЯ, ДІАГНОСТИКА, ЛІКУВАННЯ ТА ПРОФІЛАКТИКА УСКЛАДНЕНЬ СУБІНВОЛЮЦІЇ МАТКИ У КОРІВ

16.00.07 ? ветеринарне акушерство

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора ветеринарних наук

СТРАВСЬКИЙ ЯРОСЛАВ СТЕПАНОВИЧ

Київ ? 2011

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Тернопільській дослідній станції Інституту ветеринарної медицини Національної академії аграрних наук України.

Науковий консультант ? доктор біологічних наук, професор, член-кореспондент НААН, заслужений діяч науки і техніки України Яблонський Валентин Андрійович, Національний університет біоресурсів природокористування України.

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор Кошевой Віктор Павлович Харківська державна зооветеринарна академія, завідувач кафедри акушерства, гінекології та біотехнології розмноження тварин;

доктор ветеринарних наук, професор Стефаник Василь Юрійович Львівський національний університет ветеринарнї медицини та біотехнологій ім. С.З. Ґжицького, завідувач кафедри акушерства та штучного осіменіння сільськогосподарських тварин ім. Г.В. Звєрєвої.

доктор ветеринарних наук, професор Краєвський Аполлінарій Йосипович Сумський національний аграрний університет, завідувач кафедри хірургії.

Захист відбудеться «29» червня 2011 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26. 004. 13 у Національному університеті біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м. Київ, вул. Героїв Оборони, 15, навчальний корпус № 3, ауд. 65.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м. Київ, вул. Героїв Оборони, 13, навчальний корпус № 4, к. 28.

Автореферат розісланий «25» травня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.М. Лакатош

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Акушерській та гінекологічній патології належить домінуюче положення в структурі незаразної патології, що є важливою проблемою у ветеринарній медицині (Звєрєва Г.В., 1976, 1981; Харута Г.Г., 1998; Калиновський Г.М., 1999; Хомин С.П., 2002; Яблонський В.А., 2002, 2007, Косенко М.В., 2005;). Вивченню патогенезу післяродових захворювань корів приділяється достатня увага вчених (Завірюха В. І., 1999; Кошовий В.П., 1984, 2004; Краєвський А.Й., 2005), проводяться чисельні дослідження та розробляються нові підходи щодо їх діагностики (Харута Г.Г., 2006; Яблонський В. А., 2007), терапії (Завірюха В.І., 1995; Краєвський А.Й., 2000; Любецький В.Й., 2003; Чухрій Б.М., 2005; Полянцев Н.І., 2007, Стефаник В.Ю., 2010) і профілактики (Шипілов В.С., 1977; Звєрєва Г.В., 1981; Калиновський Г.М., 1993, 1999; Любецький В.Й., 2006).

Однак нині недостатньо з'ясовані діагностичні показники патофізіологічних змін в організмі корів у період тільності. Це, загалом, ускладнює розробку патогенетично обґрунтованих заходів профілактики патології родів та післяродового періоду.

Залишається поза увагою вивчення етіології ембріональної смертності, звичного аборту, функціональних розладів у організмі тільної корови, які призводять до розвитку субінволоюції матки, післяродового ендометриту та гіпофункції яєчників. У літературі є роботи (Калиновський Г.М., 1999), присвячені вивченню лохій корів у післяродовий період, однак вони потребують удосконалення.

Вивченню цитологічної картини слизової оболонки піхви корів за умов патології та фізіологічного стану присвячено роботи Животягина А.В., 2005; Жулінської О.С., 2007, але дослідження із використанням цитологічних показників які свідчать про завершення лікування корів з післяродовим ендометритом не проводились.

У літературі відсутні дані щодо діагностичної і прогностичної значимості морфологічних, біохімічних показників крові корів з моменту запліднення до отелу в алгоритмі прогнозування субінволюції матки.

Нині у лікуванні корів з післяродовою патологією широко використовують низькоінтенсивне лазерне опромінення (Петров В.А., 1987; Иноземцев В.П., 1999; Казеев Г.В., 2000), однак робіт, присвячених використанню лазерного опромінення у діагностиці ендометриту немає.

Все це переконливо доводить необхідність удосконалення методики контролю за тваринами у дородовий період та пошуку нових шляхів прогнозування післяродової патології, а вивчення перебігу субінволюції матки і гіпофункції яєчників, зокрема, дасть можливість розробити етіологічні і патогенетичні способи профілактики та терапії цієї патології.

Незважаючи на те, що доцільність антибіотикотерапії при лікуванні корів з ендометритом нині широко дискутується (Гуфрій С.Д., 2004; Петров А.М., 2006; Dolezel R., Vecera V., Palenik Т., at al, 2008), місцеве лікування (внутрішньоматкове введення) не втратило свого значення.

Отже, вищевикладені проблеми є реальним супутником нашого сьогодення і вимагають свого вирішення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною досліджень, передбачених тематичними планами Інституту ветеринарної медицини Української академії аграрних наук: № 03.01.01 «Провести пошукову роботу по створенню нових та удосконаленню існуючих засобів і методів профілактики та терапії акушерсько-гінекологічних захворювань корів» (1995-2000); «Розробити методи та засоби профілактики і лікування гінекологічних захворювань корів» (2000-2005), державна реєстрація № 0102U000183; «Вивчити етіопатогенез акушерсько-гінекологічних захворювань та обґрунтувати схеми корекції відтворної функції корів» (2006-2010), державна реєстрація № 0106U00931.

Мета і завдання дослідження. Виходячи з вищевикладеного, метою нашої роботи було експериментально і теоретично обґрунтувати перебіг субінволюції матки, післяродового ендометриту, гіпофункції яєчників корів і на основі отриманих даних розробити критерії ранньої діагностики, прогнозування та системи заходів щодо їх лікування і профілактики.

Для досягнення мети були поставлені такі завдання:

– вивчити стан відтворення поголів'я худоби в господарствах Тернопільської області, поширення в них акушерської та гінекологічної патології у корів і встановити причини її виникнення;

– дослідити морфологічні, біохімічні, імунологічні показники крові корів у період тільності у взаємозв'язку з перебігом родів і виникненням субінволюції матки;

– за результатами досліджень морфологічних, біохімічних, імунологічних показників крові корів за місяцями тільності розробити і апробувати спосіб прогнозування субінволюції матки корів;

– вивчити взаємозвязок ембріональної смертності і звичного аборту у корів із морфологічними, біохімічними, імунологічними показниками їх крові;

– удосконалити фізичний метод діагностики субклінічного ендометриту корів;

– дослідити фізико-хімічні властивості лохій корів впродовж післяродового періоду та визначити їх діагностично-прогностичну цінність при виборі схем лікування корів з післяродовим ендометритом;

– розробити нові внутрішньоматкові супозиторії, дослідити та апробувати їх терапевтичну ефективність при лікуванні корів з післяродовим ендометритом;

– з'ясувати роль біотичних мікроелементів (Cu, Zn, Fe, Mn, Co) у розвитку гіпофункціїї яєчників корів;

– розробити та апробувати етіопатогенетичні схеми профілактики субінволюції матки та гіпофункції яєчників у корів;

– визначити економічну ефективність запропонованих терапевтичних та профілактичних заходів.

Об'єкт дослідження - субінволюція матки корів та її ускладнення, прогнозування, діагностика, лікування і профілактика.

Предмет дослідження - морфологічні, біохімічні та імунологічні показники крові корів за періодами їх відтворної здатності, фізико-хімічні показники лохій.

Методи дослідження. Клінічні, фізіологічні, імунологічні, біохімічні, цитологічні, фізико-хімічні, статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Вивчено поширення акушерської та гінекологічної патології у корів її причини, перебіг, зміни гомеостазу; вперше вивчено процеси перекисного окиснення ліпідів, ланку антирадикального захисту організму та вміст сіалових кислот у крові корів впродовж тільності та при субінволюції матки і гіпофункції яєчників.

На підставі даних клініко-лабораторних досліджень запропоновано ранні маркери діагностики функціональних розладів перебігу вагітності, родів та післяродового періоду. Уперше досліджено метаболічний профіль крові корів при ембріональній смертності та звичному аборті. Встановлено, що стан статевої системи корів можна визначати за вмістом сіалових кислот у лохіях, а у зішкребах слизової оболонки піхви - за кількістю базальних, парабазальних, проміжних клітин і лейкоцитів. Доведено, що функціональні розлади організму в період тільності є наслідком поліморбідної патології, а післяродові розлади мають характер синтропії.

На підставі визначених фізико-хімічних властивостей лохій корів встановлені інформативні критерії, які дозволяють обирати оптимальну схему лікування корів з ендометритом (патент на корисну модель від 25 липня 2007 року № 25151 «Метод вибору схеми лікування ендометриту у корів за показниками pH лохій»). Розроблено спосіб діагностики субінволюції матки корів за вмістом сіалових кислот у лохіях (патент на корисну модель від 10 вересня 2009 року № 43916 «Спосіб діагностики функціонального стану статевої системи корів за вмістом сіалових кислот у лохіях»).

Вперше розроблено і запропоновано метод лазерної діагностики прихованого ендометриту у корів (патент на корисну модель від 15 грудня 2006 року № 19089 «Метод лазерної діагностики прихованого хронічного ендометриту у корів»). Для лікування корів з ендометритом запропоновано супозиторії з етонієм (технічні умови ТУ У 24.4.00485670-18-2002 від 24.04.2004 року, та ТУ У 24.4 - 14041043-004: 2010 від 09.12.2010 року. Супозиторії з етонієм для ветеринарної медицини (уведено вперше) та метрофлокс-L (технічні умови від 11.07.2006 року ТУ У 24.4-14041043-00:2006р. Метрофлокс-L (уведено вперше).

Запропонована система лікувально-профілактичних заходів з використанням прийомів нанотехнологій при створенні лікарських засобів для профілактики субінволюції матки корів. Здійснено комплексне вивчення у кормах і організмі тварин вмісту мікроелементів (феруму, купруму, цинку, мангану і кобальту), вперше доведена їх роль в етіології та патогенезі гіпофункції яєчників корів. На підставі отриманих даних розроблено рецепт зерносуміші із включенням мікроелементної добавки БММД-1, яка містить Cu, Zn, Co, I для годівлі корів у період лактації (патент на корисну модель від 20 жовтня 2010 року № 53 868 «Зерносуміш із включенням мікроелементної добавки БММД-1, яка містить Cu, Zn, Co, I для годівлі корів у період лактації»).

Практичне значення одержаних результатів. Вивчення морфологічних, біохімічних і імунологічних показників крові корів за місяцями вагітності дозволяє з'ясувати етіологію субінволюції матки корів та сформулювати чіткі критерії для оцінки перебігу захворювань. Прогнозування субінволюції матки корів є високоефективним і специфічним, що дозволяє вчасно проводити комплекс профілактично-терапевтичних заходів із високою ефективністю.

Розроблені лабораторні методи визначення сіалових кислот у лохіях, а у зішкребах слизової оболонки піхви кількості базальних, парабазальних, проміжних клітин і лейкоцитів можна використовувати в діагностиці та прогнозуванні функціонального стану статевої системи корів.

Метод лазерної діагностики прихованого хронічного ендометриту у корів спрощує процедуру дослідження корови та прискорює постановку діагнозу до 24 годин. Метод вибору схеми лікування корів з ендометритом за показниками pH лохій дає змогу зменшити затрати і тривалість лікування корів з післяродовим ендометритом.

Розроблено технічні умови на супозиторії з етонієм (ТУ У 24.4.00485670-18-2002 та ТУ У 24.4 - 14041043-004: 2010) і метрофлокс-L (ТУ У 24.4-14041043-00:2006). Супозиторії апробовано і впроваджено у практику.

Результати досліджень розширюють і поглиблюють наявні уявлення про роль біотичних мікроелементів (феруму, цинку, мангану і кобальту) в етіології та патогенезі гіпофункції яєчників корів. Згодовування коровам у період лактації зерносуміші із включенням мікроелементної добавки БММД-1, яка містить Cu, Zn, Co, I, сприятиме нормалізації порушеного обміну речовин, що запобігатиме розвитку у корів гіпофункції яєчників.

Матеріали дисертаційної роботи увійшли до ряду рекомендацій: «Методические указания по диагностике, терапии и профилактике болезней органов размножения у коров и телок» (М., 2000. Утверждены Департаментом ветеринарии Минсельхозпрода РФ 04. 07. 2000 г. № 13-5-2/2057); «Методичні рекомендації по інтенсивному вирощуванню ремонтних телиць» (Тернопіль, 2004. Схвалено і рекомендовано до видання Науково-технічною радою Міністерства аграрної політики України 16. 01. 2004 р., протокол № 1); «Система ведення сільського господарства Тернопільської області» (Тернопіль, 2004. Регіональний Центр наукового забезпечення АПВ Тернопільської області); «Рекомендації щодо застосування біологічно активних сполук германію та сапоніту з метою підвищення життєздатності новонароджених телят» (Київ, 2005. Затверджено Департаментом ветеринарної медицини Мінагрополітики України 23. 12. 2004 р., протокол № 4); «Клінічні та лабораторні методи дослідження корів, післяродові захворювання статевої системи їх терапія і профілактика» (Тернопіль, 2008. Затверджено ТК 132 «Засоби захисту тварин, корми та кормові добавки» 18. 11. 2008 р., протокол № 24); «Рекомендації з діагностики, лікування, профілактики та прогнозування субінволюції матки корів» (Львів, 2010. Затверджено ТК 132 «Засоби захисту тварин, корми та кормові добавки» 29. 04. 2010 р., протокол № 10).

Особистий внесок здобувача. Здобувач особисто обґрунтував наукову концепцію, яка покладена в основу дисертаційної роботи, сформулював мету і основні етапи досліджень, здійснив пошук та аналіз літератури, організував і провів досліди та лабораторні дослідження, статистичну обробку цифрового матеріалу.

Дослідження щодо розробки супозиторіїв та написання технічних умов виконано спільно зі співробітниками Державного науково-дослідного контрольного інституту ветеринарних препаратів та кормових добавок (м. Львів).

Аналіз та інтерпретацію одержаних результатів, формулювання висновків та пропозицій проведено за методичною допомогою наукового консультанта доктора біологічних наук, професора, члена-кореспондента НААН, заслуженого діяча науки і техніки України В.А. Яблонського.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень за темою дисертаційної роботи доповідались і обговорювались на засіданнях вченої ради Інституту ветеринарної медицини Української академії аграрних наук
(1998-2009); Пятой Всероссийской научно-практической конференции по квантовой медицине. МИЛ-терапия в ветеринарии (г. Москва, 8-11 декабря
1998 г.); Міжнародній науково-практичній конференції «Біотехнологія у ветеринарній медицині» (м. Київ, 9-11 вересня 2002 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Здобутки і перспективи ветеринарного акушерства» (м. Львів, 24-25 жовтня 2002 р.); Науково-практичній конференції «Проблеми неінфекційної патології тварин» (м. Біла Церква, 4-5 червня 2003 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Ветеринарна медицина-2004: Сучасні аспекти розробки, маркетингу і виробництва ветеринарних препаратів» (м. Феодосія, 24-31 травня 2004 р); Міжнародній науково-практичній конференції «Ветеринарна медицина - 2005: Сучасний стан та актуальні проблеми забезпечення ветеринарного благополуччя тваринництва» (м. Ялта, 30 травня - 4 червня 2005 р.); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні проблеми ветеринарної медицини з питань фізіології та патології відтворення тварин» (м. Кам'янець-Подільський, 20-21 вересня 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Наукове і кадрове забезпечення ветеринарного благополуччя тваринництва» (м. Одеса, 29-30 травня 2008 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики» (м. Львів, 12-13 червня 2008 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики» (м. Львів, 18-19 червня 2009 р.); ІІІ Міжнародній науковій конференції «Ветеринарні препарати: розробка, контроль якості та застосування» (м. Львів, 30 вересня-2 жовтня 2009 р.); IV Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми фізіології та патології відтворення тварин» (м. Київ, 25-16 жовтня 2009 р.); Конференції науково-педагогічних працівників, наукових співробітників та аспірантів «Ветеринарна медицина та якість і безпека продукції тваринництва (м. Київ, 10-11 березня 2010 р.).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи відображено у 42 наукових працях: 23 статтях, що опубліковано у фахових виданях, рекомендованих ВАК України (15 одноосібно), 3 матеріалах і тезах конференцій, 6 науково-практичних рекомендаціях, 2 технічних умовах України, 4 деклараційних патентах України на корисну модель.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 431 сторінках комп'ютерного тексту, містить 63 таблиці, 13 рисунків, 9 додатків. Список літератури включає 837 джерел, з них українською і російською мовами - 705, іншими мовами ? 132.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

кров ембріональний катаральний ендометрит

Вибір напрямів досліджень, загальна методика та методи досліджень.

Дослідження з теми дисертаційної роботи проведені упродовж 1998-2008 років у лабораторії ветеринарного акушерства і гінекології Тернопільської дослідної станції Інституту ветеринарної медицини НААН України (атестат акредитації від 5.09.2003 р. № РХ-158/03; від 15.12.2006 р. № 473/06) та ТзОВ «Агрокомплекс», ПАП «Перемога», ПАП ТФ «Райз-Максимко» Тернопільського району, ТзОВ «Загір'янське» Зборівського району, ТзОВ «Дзвін» Чортківського району, ТзОВ «Медобори», ТзОВ «Нива» Підволочиського району, ПАП «Горинь» Лановецького району Тернопільської області, ТзОВ «Обрій-плюс» Волочиського району Хмельницької області.

Перший етап дослідження. За матеріалами статистичної та ветеринарної звітності проводили аналіз стану відтворення корів і телиць у господарствах Тернопільської області (рис.1). Поширення акушерської та гінекологічної патології у корів досліджували відповідно до методичних рекомендацій щодо диспансеризації великої рогатої худоби (Левченко В.І. і співавт., 1997). Резистентність корів у відсотках до акушерської і гінекологічної патології визначали за Каплінським В. М., 2000.

Другий етап. Досліджено корми на вміст мікроелементів та їх поживну цінність згідно з методичними вказівками (Фесюн А.П. та ін., 1992) у Тернопільському обласному державному проектно-технологічному центрі охорони родючості ґрунтів і якості продукції «Облдержродючість» (атестат акредитації від 5.07.2004 р. № РХ-232/04).

Третій етап. Досліджували взаємозв'язок між біохімічним гомеостазом у корів та перебігом у них тільності, родів і післяродового періоду. З цією метою упродовж 7 діб після осіменіння за принципом аналогів відібрали групу корів (n=220). Діагностику тільності проводили шляхом ректального дослідження корів через 60 діб після осіменіння. У піддослідних тварин, починаючи з 25-29-ту добу після осіменіння, щомісячно до родів відбирали проби крові для морфологічних та біохімічних досліджень.

Аналіз стану відтворення корів і телиць у господарствах Тернопільської області

Вивчення поширення акушерської та гінекологічної патології у корів і телиць в окремих господарствах області

Аналіз хімічного складу та поживної цінності раціонів корів
Дослідження взаємозв'язку між біохімічним гомеостазом у корів та перебігом тільності, родів і післяродового періоду. Дослідження лохій

Розробка методів діагностики, профілактики та лікування акушерської та гінекологічної патології у корів

Рис.1. Схема проведення досліджень

Кількість еритроцитів та лейкоцитів визначали в камері Горяєва (1990), диференційний підрахунок лейкоцитів ? мікроскопічним дослідженням мазків крові , пофарбованих за Романовським-Гімза, гемоглобін ? методом Салі, вміст загального кальцію в реакції з кальційарсеназою (ІІІ) (Левченко В.І. зі співавт., 2002), фосфору неорганічного за Пулсом у модифікації В.Ф. Коромислова і Л.А. Кудрявцевої (1990), каротин - колориметричним методом за Г.Ф. Коромисловим, Л.А. Кудрявцевою (1990), вміст сіалових кислот за Гессом (1976), загального холестеролу за реакцією Лібермана-Бурхарда в модифікації Ілька (1990), активність каталази - методом, в основу якого покладено властивість водню пероксиду утворювати з амонію молібдатом стійкий забарвлений комплекс (Королюк М.А. зі співавт., 1988), малоновий диальдегід ? за реакцією з тіобарбітуровою кислотою (Placer L., 1998), імуноглобуліни класів A, M, G - за методом дискретного осадження за Baden et Ronsellet у модифікації Лоренко і Кравченко (2001), циркулюючі імунні комплекси - в 4,0 %-му розчині поліетиленгліколю (Haskova V., Kaslik J., 2001), лізоцимну активність сироватки крові - фотоелектроколориметричним методом із використанням мікробної культури Micrococcus lysodeikticus (Чумаченко В.Ю. та ін., 1990), визначення резервної лужності крові ? дифузійним методом за допомогою здвоєних колб за І.П. Кондрахіним (1990), загальний вміст білка - за біуретовою реакцією Chromi V., Fischer J. (1990), білкові фракції - нефелометричним методом (Карпюк С.А., 1990).

Залежно від перебігу родів і післяродового періоду корів розподіляли на дві групи. У першу групу (n=30) увійшли тварини з фізіологічним перебігом післяродового періоду. Друга група (n=30) була сформована з корів із субінволюцією матки.У дослідних корів відбирали лохії та досліджували їх за допомогою рН-метра, пробу осадження ? за Катериновим (1989 р.), а їх розтяжність ? за допомогою предметних скелець (Руководство ВОЗ, 2001), вміст сіалових кислот у лохіях корів ? методом Гесса (1976).

Відтворну здатність корів оцінювали за перебігом у них вагітності, родів, тривалості післяродового та сервіс-періоду, заплідненістю від першого осіменіння, індексом осіменінь.

Отримані на третьому етапі досліджень результати опрацьовані за допомогою матричного алгоритму і використані при розробці способу прогнозування патології родів та післяродового періоду у корів (Ленец Н.А., 1989).

На цьому етапі вивчали метаболічний профіль крові корів за ембріональної смертності і звичного аборту. З цією метою з числа корів першого місяця вагітності було сформовано контрольну групу (n=5) з фізіологічним перебігом тільності та досліду групу корів (n=15), у яких виникали тічка та охота через 25-45 діб після осіменіння. З метою вивчення метаболічного профілю крові корів із звичним абортом, ми сформували окрему дослідну групу (n=5) з числа тих корів, у яких вагітність вдуге переривалась на 4-5 місяці тільності. З корів із фізіологічним перебігом тільності ми сформували контрольну групу (n=5).

Четвертий етап досліджень було присвячено розробці нових способів діагностики та лікування корів з субклінічним ендометритом.

З цією метою у виробничих умовах проведено серію досліджень з порівняльної оцінки клінічних, лабораторних та інструментальних методів діагностики субклінічного ендометриту (n=56). Клінічну діагностику ендометриту ми проводили за прийнятими в акушерстві ознаками цієї патології (Яблонський В.А., 2002).

Лазерну діагностику субклінічного ендометриту у корів (n=64) проводили з використанням напівпровідникового лазерного апарата СТП-3.

На п'ятому етапі роботи дослідження були спрямовані на розробку і вивчення лікувальних властивостей супозиторіїв з етонієм і метрофлокс-L, їх впливу на морфологічні, біохімічні та імунологічні показники крові корів, хворих на післяродовий гнійно-катаральний ендометрит.

Перша частина досліду виконувалась упродовж 1998-2006 року і завершилась отриманням технічних умов ТУ У 24.4.00485670 - 18 2002 від 16.03.2002 р. та ТУ У 24.4 - 14041043-004:2010 (погоджено Головою Державного комітету ветеринарної медицини України 09.12.2010 р.) на супозиторії з етонієм для ветеринарної медицини і Настановою з їх застосування (затверджені у ДНДКІ ветпрепаратів та кормових добавок та технічних умов ТУ У 24.4 - 14041043-00:2006 (уведені вперше) на метрофлокс-L (погоджено з Головою державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України від 12.09.2006 р.).

Дослідженнями з вибору схеми лікування корів з ендометритом за показниками рН лохій сформовано групу корів (n=40) у післяродовий період. У контрольну групу (n=10) увійшли корови з фізіологічним перебігом післяродового періоду, а у дослідну (n=30) - корови, хворі на післяродовий гнійно-катаральний ендометрит.

Клінічні дослідження створених супозиторіїв проведено за моделлю простого клінічного експерименту в паралельних групах (Мальцев В.И., 2002).

Нами сформовано три групи корів (n=10 у кожній групі), хворих на післяродовий гнійно-катаральний ендометрит. Корів першої групи (дослід 1) лікували супозиторіями з етонієм у дозі 4 палички на одне внутрішньоматкове введення.

Корів другої групи (дослід 2) лікували супозиторіями метрофлокс-L у дозі 4 палички на одне внутрішньоматкове введення через кожні 24 години до одужання.

Корів третьої групи (дослід 3) лікували відповідно до схеми, яку використовують у господарстві, а саме: внутрішньом'язове введення 20,0 см3 7,0 %-го розчину іхтіолу, окситоцину 50 ОД та 3 таблетки екзутеру внутрішньоматково. Препарати застосовували щоденно з інтервалом 12 годин ? до одужання.

У корів, хворих на післяродовий ендометрит, вивчали цитологічну картину зішкребів слизової піхви. Матеріал для цитологічних досліджень відбирали відповідно до загальноприйнятих методів дослідження (Базарова М.А. и др., 1991) і фарбували за Паппенгеймом. Класифікацію мазків проводили за Гейстом і Сальмоном (1974).

На цьому ж етапі роботи було проведено дослід з вивчення властивостей низькоінтенсивного лазера під час лікування корів з післяродовим гнійно- катаральним ендометритом. Для проведення досліду було відібрано 16 корів аналогів, які були розподілені на дві групи. Дослідна група (n=8) була сформована з корів, хворих на післяродовий гнійно-катаральний ендометрит, рН лохій яких змінювався з 6,0 до 8,0 одиниць. Лікування корів проводили шляхом трансректального лазерного опромінення матки приладом СТП-3 з тривалістю сеансу 1-2 хвилини. Контролем (n=8) слугували корови з фізіологічним перебігом післяродового періоду. Трансректальне лазерне опромінення матки у цій групі не проводили. До початку і після закінчення досліду відбирали проби крові для проведення морфологічних та біохімічних досліджень за схемою попередніх дослідів.

На шостому етапі роботи вивчали у крові клінічно здорових (контроль, n=30) і корів з гіпофункцію яєчників (дослід, n=30) вміст купруму, цинку, феруму, мангану, кобальту методом атомно-абсорбційної спектрофотометрії на приладі ААS-30 (1980), вміст вітаміну А визначали за Бессеєм у модифікації В.І. Левченка (2004) та вміст глюкози за реакцією з орто-толуїдином (Григорян В.Г., Кірошка І.З., 1990). Діагноз - гіпофункція яєчників ставили на підставі тривалої відсутності тічки і охоти після отелу та результатів дворазового ректального дослідження з інтервалом три тижні.

На сьомому етапі роботи проведено три досліди з розробки схем профілактики патології родів та післяродового періоду, які застосовували у сухостійний період утримання корів та після родів. Для підвищення ефективності дії препаратів у ліпосомальну емульсію були включені германій та олія ялиці (Будкер В.Г. и др., 1987).

Перший дослід з визначення профілактичної ефективності германію в ліпосомальній емульсії проводили на двох групах корів - контрольна (n=20) і дослідна (n=20). Коровам дослідної групи вводили підшкірно 0,1%-й розчин герматранолу у ліпосомальній емульсії, у дозі 10,0 см3 три дні поспіль за 60 і 30 днів до отелу та в день отелу.

Другий дослід з визначення профілактичної ефективності застосування у сухостійний період олії ялиці в ліпосомальній емульсії проведено на таких групах корів: контрольна (n=20) і дослідна (n=20). Коровам дослідної групи вводили підшкірно 5,0 %-ну олію ялиці в ліпосомальній емульсії у дозі 10,0 см3 у день отелу та на 4-й і 7-й день після отелу.

Третій дослід з визначення профілактичної ефективності соняшникової олії проведено на двох групах корів - контрольна (n=20) і дослідна (n=20). Коровам дослідної групи задавали з комбікормом соняшникову олію по 300,0 см3 на тварину протягом 5-ти діб за 30 діб до отелу.

Дослід з лазерної корекції інволюції матки у корів проведено на 50 коровах-породіллях. За принципом аналогів було сформовано п'ять груп корів - контрольна (n=10) і чотири дослідні (n=10) корів у кожній.

Коровам у першій дослідній групі вводили підшкірно молозиво у дозі 20,0 см3 у першу добу отелу і на третю добу після отелу; у другій дослідній групі вводили підшкірно 5,0 ОД пітуїтрину в день отелу і на третю добу після отелу; у третій дослідній групі проводили трансректальне опромінення матки і вводили молозиво за схемою першої групи; у четвертій дослідній групі проводили трансректальне лазерне опромінення матки 3 доби з інтервалом 12 годин, а корови п'ятої групи слугували контролем.

На восьмому етапі роботи вивчали лікувальну дію вітаміно-мінеральної домішки „Біомікс” при гіпофункції яєчників корів („Біомікс” ТУ 24.4-30191827: 031: 2005 виготовлено в ППФ „Фарматон” м. Рівне).

Лікування корів з гіпофункцією яєчників (дослідна група, n=10) розпочинали через 40 діб після отелу. Коровам дослідної групи протягом 60-ти діб у раціон включали вітамінно-мінеральну домішку «Біомікс» з розрахунку 50,0 г на тварину. Корови контрольної групи (n=10) отримували звичайний раціон.

Ефективність схем профілактики патології родів та післяродового періоду визначали за тривалістю послідової стадії, тривалістю виділення лохій, тривалістю інволюції статевих органів, появою ознак статевого циклу, інтервалом від отелення до запліднення та індексом осіменінь. Всі дослідження були проведенні з використанням тварин відповідно до вимог закону України „Про захист тварин від жорстокого поводження” та Європейської комісії щодо ствлення до хребетних тварин та захисту їх від спраги, голоду, недоїдання, дискомфорту, страху, болю, хвороб.

Інтерпретацію отриманих результатів досліджень проведено із урахуванням даних літератури (Левченко В.І. та ін., 2002, Воронин Е.С. и др., 2002, Майер Д., Харви Д., 2007).

Статистичну обробку отриманих результатів проводили з використанням програми Microsoft Exel 2003, оцінку вірогідності здійснювали за критерієм Стьюдента, а результати середніх значень вважали статистично вірогідними при Р?0,05; Р?0,01 та Р?0,001 (Лакин Г.Ф., 1990). Економічний ефект від впровадження результатів досліджень визначали за методиками В.В. Винокурова (1982) та І.І. Нікітіна зі співавторами, (1987).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ

Діагностичний етап акушерської та гінекологічної диспансеризації корів Тернопільської області.

Результати акушерської та гінекологічної диспансеризації корів (n=7575) свідчать, що наприкінці першого кварталу року в господарствах області 33,1 % корів і 48,3 % телиць були тільними, що на 26,1 % і на 11,7 % менше норми, лише 6,9 % корів знаходилися у післяродовому періоді. Серед обстежених тварин 6,4 % корів і 10,1 % телиць були осіменені, але не перевірені на тільність (норма 17-20 %). Зменшення у стаді тільних, породіль, осімінених і не перевірених на тільність корів призвело до зростання кількості неплідних корів (53,5 %) і телиць (41,5 %). Основними формами неплідності серед корів і телиць у господарствах області були симптоматична (58,4 %), аліментарна (21,1 %), штучно набута (17,0 %), стареча (1,7 %), експлуатаційна (1,5 %) та уроджена (0,2 %).

Структура раціонів відповідала силосному типу та забезпечувала корів у сухій речовині на 89,8 %, кормовими одиницями - 85,1 %, обмінній енергії - 91,9 %, перетравному протеїні - 76,5 %, каротині - 72,7 %, сирим жиром - 95,2 %, сирою клітковиною - 96,8 %. Щодо мінеральних речовин, то раціони були забезпечені кальцієм на 99,0 %, фосфором - 68,1 %, ферумом - 94,5 %, кобальтом - 65,5 %, манганом - 87,2 %, купрумом - 53,6 %, цинком - 78,1 %, йодом - 30,0 %. При клінічному обстеженні корів виявили вищесередню вгодованість у 10,2-15,0 %, а ознаки остеодистрофії у 13,6-36,7 % тварин.

Найпоширенішою формою акушерської патології корів і телиць була субінволюція матки - 22,4 %, на післяродовий ендометрит хворіли 14,1 %, затримання посліду реєстрували лише у 8,5 % корів, субклінічний ендометрит у 7,0 %. Акушерська патологія призводила до розвитку гіпофункції яєчників у корів і телиць, на долю якої припадало 46,8 % випадків усіх захворювань. Незаразні аборти реєстрували у 1,2 % корів і телиць.

Для об'єктивного визначення частоти акушерської і гінекологічної патології тварин, встановлення вірогідності відхилень від нормального фізіологічного стану ми визначали коефіцієнт резистентності корів до акушерської та гінекологічної патології. Найбільше зниження коефіцієнта резистентності корів було до акушерських захворювань: субінволюції матки (1,88-2,55), післяродового ендометриту (1,05-1,76), затримання посліду (1,33-1,63) та субклінічного ендометриту (1,35-1,42), а з гінекологічної патології до гіпофункції яєчників (2,85-4,30).

Про зниження стійкості організму корів до акушерської та гінекологічної патології свідчить показник абсолютного ризику виникнення захворювань. Встановлено, що найбільший ризик виникнення у корів акушерської патології стосується субінволюції матки (0,27-0,30), післяродового ендометриту (15-0,18), а гінекологічної патології - гіпофункції яєчника (0,82-0,95).

Отже, одержані результати досліджень свідчать про низьку реалізацію потенціалу відтворення корів і телиць у Тернопільській області та значне поширення неплідності. Однією із причин такого стану є нестача у раціоні білка, фосфору, каротину, феруму, кобальту, мангану, купруму, цинку та йоду, що призводить до порушення обміну речовин в організмі корів та сприяє виникненню у них як аліментарної, так і симптоматичної неплідності.

Показники крові корів, схильних до субінволюції матки.

При дослідженні крові корів, починаючи з моменту закладання та розвитку тканин зародка і до отелення, нами встановлено, що у корів, схильних до субінволюції матки відбувалося вірогідне зниження (на 4,5-9,9 %) вмісту гемоглобіну на першому, другому, третьому, шостому, сьомому, восьмому місяцях тільності, а зменшення кількості еритроцитів тільки на другому і сьомому місяцях. Паралельно ми спостерігали вірогідне зменшення кількості лейкоцитів (до 6,42±0,31 г/л) на першому місяці тільності та їх збільшення на четвертому місяці (до 8,25±0,21 г/л) та дев'ятому (до 9,81±0,07 г/л). Кількість лімфоцитів у крові корів, схильних до субінволюції матки, відрізнявся вищим показником від клінічно здорових корів на першому місяці тільності, далі впродовж усього періоду досліджень він коливався (+0,53; +3,61; -3,20; -0,41; -0,40; +3,0; -5,0; +2,3 г/л), що свідчить про значну напругу в імунному гомеостазі з відхиленнями то в бік пригнічення, то в бік активування.

У корів, схильних до субінволюції матки, вміст загального білка був меншим, в середньому, на 5,0 % (Р?0,05), а альбумінів на 9,0 % (Р?0,01) протягом усієї тільності, вміст альфа-глобулінів протягом вагітності зростав від 4,1 % до 14,7 % (Р?0,05), а бета-глобулінів від 5,5 % до 22,6 % (Р?0,01) на тлі зниження рівня гамма-глобулінів у сьомому-дев'ятому місяці тільності від 4,8 до 3,0 % (Р?0,05) порівняно до клінічно здорових тварин, що свідчило про зниження адаптивно-трофічної функції та розвиток токсикозу в їх організмі.

У корів, схильних до субінволюції матки, динаміка вмісту імуноглобуліну класу А була нестабільною і характеризувалася черговим зниженням та підвищенням і, врешті, в кінці тільності його вміст був значно нижчим свого висхідного рівня (0,22±0,01 г/л проти 0,32±0,04). Вірогідне зниження вмісту імуноглобулінів класу M і G у сироватці крові корів, схильних до субінволюції матки, починаючи з другого місяця, відповідно (1,43±0,05 і 13,93±0,14 г/л) і до родів (1,33±0,04 і 12,46±0,02 г/л), свідчить про послаблення активності комплементарної системи їх організму.

На тлі зазначених коливань вмісту імуноглобулінів у корів, схильних до субінволюції матки, з першого до шостого місяця тільності спостерігалося підвищення рівня циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) (з 11,17±0,98 до 13,67±0,27 у. о.) з незначним їх зниженням на початку сьомого місяця тільності (до 12,01±0,31 у. о.), що вказувало на розвиток п'ятої стадії гуморальної відповіді організму на запалення.

Вміст сіалових кислот у крові піддослідних тварин зростав з першого до п'ятого місяця тільності, а починаючи з шостого місяця і до родів відбувалося його зниження (табл.1).

Таблиця 1. Вміст сіалових кислот (умовні одиниці) в крові корів у період тільності, M±m, n=30

Місяці тільності	Групи тварин	Ступінь вірогідності, Р
	перша, фізіологічний перебіг тільності	друга, корови схильні до субінволюції матки
1	190,99 ± 4,61	205,99 ± 4,71	? 0,01
2	204,98 ± 5,12	212,97 ± 8,04
3	200,04 ± 10,04	204,41 ± 7,91
4	202,01 ± 8,23	230,95 ± 8,23	? 0,05
5	230,02 ± 10,61	280,81± 15,81	? 0,01
6	217,01 ± 6,08	237,69 ± 4,69	? 0,05
7	192,07 ± 8,37	230,01 ± 7,91	? 0,01
8	172,01 ± 10,37	209,91 ±8,91	? 0,01
9	169,02 ± 7,41	208,02 ± 8,41	? 0,01

У корів, схильних до субінволюції матки, вміст сіалових кислот був вищим впродовж усієї тільності. На першому місяці тільності різниця на користь другої групи становили 7,9 % (Р?0,01), четвертому - 13,8 % (Р?0,05), п'ятому - 21,7 % (Р?0,01), на шостому місяці була дещо нижчою ? 9,8 % (Р?0,05), після чого на сьомому місяці знову збільшувалась до 19,8 % (Р?0,01), восьмому до 21,5 % (Р?0,01) та дев'ятому місяці до 23,0 % (Р?0,01), що можна вважати ознакою запальної реакції в статевій системі корів.

Результати досліджень з прооксидантно-антиоксидантного статусу корів свідчать, що у корів, схильних до субінволюції матки, рівень малонового диальдегіду (МДА) впродовж усієї тільності був вищим, ніж у клінічно здорових корів (табл.2). Так, вже на першому місяці тільності вміст МДА в крові корів другої групи був на 24,72 % (Р?0,01) вищим, а на дев'ятому на 45,39 % (Р?0,01) проти контролю.

Таблиця 2. Вміст малонового диальдегіду і активність каталази у крові піддослідних тварин, М±m, n=30

Місяці тільності	МДА, мкмоль/л крові	Активність каталази, мкмоль Н2О2/л•хв.•103
	перша, фізіологічний перебіг тільності	друга, корови схильні до субінволюції матки	перша, фізіологічний перебіг тільності	друга, корови схильні до субінволюції матки
1	5,11±0,11	6,22±0,02**	40,03±0,16	36,68±1,01**
2	5,11±0,21	6,51±0,04*	40,77±0,14	38,41±0,17*
3	5,81±0,13	8,11±0,05**	40,41±0,87	36,11±0,23**
4	6,91±0,11	9,31±0,02**	37,11±0,18	34,41±0,21**
5	9,41±0,11	12,81±0,22**	35,36±0,22	33,18±0,33*
6	7,62±0,12	10,11±0,14***	35,39±0,46	30,79±0,24**
7	6,41±0,12	8,22±0,12*	33,71±0,31	28,61±0,31***
8	6,41±0,13	8,12±0,17*	35,02±0,21	30,41±0,04***
9	6,41±0,03	9,32±0,15**	35,09±0,02	30,48±0,07***

Примітки: *Р?0,05; **Р?0,01; ***Р?0,001; порівняно корів другої групи до першої.

Якщо у клінічно здорових корів за активністю каталази можна чітко відмежувати періоди підйому і спаду, то у корів, схильних до субінволюції матки, цього не спостерігалося. Так, на початку тільності у корів другої групи активність каталази знижувалася на 8,37 % (Р?0,05); на другому місяці - на 5, 8 %; на третьому - на 10,7 % (Р?0,001); четвертому - на 7,3 % (Р?0,01); п'ятому - на 6,2 % (Р?0,05); шостому - на 13,0 % (Р?0,01); сьомому - на 15,2 % (Р?0,01) та восьмому і дев'ятому місяцях - на 13,2 % (Р?0,001).

Отже, результати досліджень прооксидантно-антиоксидантного статусу свідчать, що у корів з фізіологічним перебігом тільності із зростанням рівня МДА активність каталази суттєво не знижувалася, що можна вважати компенсаторно-пристосувальною реакцією організму,спрямованою на забезпечення метаболічної адаптації та нормального перебігу окисно-відновних процесів. У корів, схильних до субінволюції матки, зниження активності каталази, починаючи з третього місяця тільності свідчить про виснаження резервів протирадикального захисту, що сприяло активації ПОЛ.

Посилення процесів ПОЛ, виснаження адаптаційних резервів організму створювало підґрунтя до вірогідного зниження лізоцимної активності сироватки крові корів, схильних до субінволюції матки, від 13,1 % (Р?0,05) на другому місяці і до 18,9 % (Р?0,01) на дев'ятому місяці тільності проти клінічно здорових корів.

У корів, схильних до субінволюції матки, на восьмому місяці тільності вміст загального кальцію знизився на 9,58 % (Р?0,05), а в кінці тільності ? на 11,88 % (Р?0,05), та неорганічного фосфору ? на 6,43 % (Р?0,05), що і створювало передумови до розвитку субінволюції матки. Вміст каротину у крові корів, схильних до субінволюції матки, наприкінці тільності був на 14,77 % (Р?0,05) меншим порівняно із коровами з фізіологічним перебігом тільності.

Узагальнюючи результати, одержані при дослідженні показників крові за місяцями тільності клінічно здорових та схильних до субінволюції матки корів, можна зробити висновки:

- по-перше, в окремих корів внаслідок порушення обміну речовин на ранніх стадіях ембріогенезу і формуванні відносин мати - плід починає формуватися множинна патологія тільності, яка перебігає субклінічно;

- по-друге, інтенсивний ріст плода посилює порушення обміну речовин, в організмі тварин, знижується активність гуморальної ланки імунної системи, неспецифічна резистентність, активізуються процеси ПОЛ, зростає інтоксикація, виникає преморбідний стан, що створює передумови до патологічних родів і є фактором ризику в розвитку субінволюції матки корів;

- по-третє, з цієї точки зору дослідження показників крові корів впродовж вагітності може стати основою моніторингових досліджень у ветеринарному акушерстві.

Перебіг родів та відтворна функція корів, схильних до субінволюції матки.

У корів, схильних до субінволюції матки, скорочувалася тривалість тільності на три добу, подовжувалася стадія розкриття шийки матки в 1,2 раза (Р?0,05), виведення плода - в 2 рази (Р?0,001), посліду ? в 1,3 раза (Р?0,01) порівняно з коровами, у яких був фізіологічний перебіг цих процесів (табл. 3).

На 7 і 14-у добу після родів у корів із субінволюцією матки (табл.4), поряд із погіршенням клінічного стану збільшувався у 2 рази (Р?0,001) об'єм лохій, зменшувалася їх розтяжність на 0,4 см (Р?0,05), змінювався колір від темно-коричневого до брудно-сірого і буро-червоного, лохії були напіврідкої мазеподібної консистенції з домішками крові і тканин із специфічним запахом.

Вміст сіалових кислот зменшувався на 17 у.о. (Р?0,01) при збільшенні водневого показника на 0,4 од. (Р?0,05).

Таблиця 3

Тривалість тільності та перебігу родів у дослідних корів, M±m, n=30

Показники	Групи корів	Ступінь вірогідності, Р
	перша, фізіологічний перебіг тільності	друга, корови схильні до субінволюції матки
Тривалість тільності, діб.	282,0±2,0	279,0±2,0
Тривалість стадій родів, хв.: підготовча виведення плода вигнання посліду	695,4±10,6	838,2±12,3	?0,05
	138,2±1,5	281,8±2,3	?0,001
	326,2±8,7	424,6±10,2	?0,01

Таблиця 4 Лохії корів на 1, 7, 14, 21 добу після отелення, M±m, n=30

Групи корів	Показник лохій	Доба після отелення
		1	7	14	21
І група з фізіологічним перебі-гом інволю-ції	Проба за Катериновим	„-”	„-”	„-”	„-”
	Об'єм, (мл) виділених лохій	30,0±3,0	101,0±13,0	41,0±4,0	-
	рН	8,1±0,1	7,7±0,2	7,7±0,1	рН піхви 7,3±0,1
	Розтяжність, см	1,6±0,1	1,5±0,2	1,5±0,1	-
	Вміст сіалових кислот, у.о.	182,0±2,0	172,0±3,0	174,0±3,0	-
2 група субінво-люція матки	Проба за Катериновим	„-”	„+”	„-”	„-”
	Об'єм, (мл) виділених лохій	34,0±4,0	221,0±19,0***	85,0±11,0***	9,0±2,0
	рН	7,8±0,1*	7,5±0,2	8,1±0,2*	7,5±0,1
	Розтяжність, см	1,2±0,1**	1,1±0,1*	1,0±0,1*	-
	Вміст сіалових кислот, у.о.	167,0±3,0*	160,0±2,0*	157,0±2,0*	-

Примітки: *Р?0,05; ** Р?0,01; *** Р?0,001; порівняно показники другої групи корів до першої

Отримані нами результати та літературні джерела щодо вмісту сіалових кислот, розтяжності лохій, визначення їх рН дають підставу розглядати субінволюцію матки як початкову стадію розвитку гострого ендометриту, а в окремих випадках, як субклінічний ендометрит. Наведені результати щодо вмісту сіалових кислот у лохіях корів на відміну від аналогічних у сироватці крові характеризують стан лише статевої системи та мають діагностичну і прогностичну цінність.

Отже, нами визначено діагностичні критерії субінволюції матки корів на 14 добу після родів:

1) патологічний характер лохій (колір від темно-коричневого до брудно-сірого і буро-червоного, консистенція напіврідка, мазеподібна, з домішками крові і тканин, із специфічним запахом);

2) водневий показник (рН) лохій від 7,5 до 8,1±0,1 од.;

3) вміст сіалових кислот у лохіях 157,0-160,0 у.о.;

4) розтяжність лохій від 1,0 до 1,1 см.

На 14 добу після родів у корів із субінволюцією матки зменшувався вміст альбумінів на 8,3 % (Р?0,01), підвищувався вміст бета- і гамма-глобулінів, відповідно на 6,4 % (Р?0,05) та 20,5 % (Р?0,05), а також зменшувався вміст імуноглобулінів класу А на 22,3 % (Р?0,001), при зростанні вмісту IgM на 7,6 % (Р?0,01), ЦІК - на 30,0 % (Р?0,001), а сіалових кислот в 1,3 раза (Р?0,001) проти клінічно здорових корів.

Дослідження прооксидантно-антиоксидантного статусу корів із субінволюцією матки виявили зниження у крові активності каталази на 14,2 % (Р?0,05) та зростання рівня МДА на 14,4 % (Р?0,001). Встановлено також зниження вмісту загального кальцію на 12,5 % (Р?0,05), неорганічного фосфору - на 5,2 % (Р?0,05) та каротину ? на 15,1 % (Р?0,05). Таким чином, субінволюція матки супроводжується певним симптомокомплексом і, в окремих випадках, може розглядатися як початкова стадія ендометриту.

У корів з фізіологічним перебігом післяродового періоду виділення лохій припинилося через 15,6 ±0,36 діб після отелення, інволюція матки завершилась на 21,60±0,45 добу, а у корів із субінволюцією матки, відповідно, на 21,8±0,55 та 27,8±2,2 добу. У корів із субінволюцією матки ознаки статевого циклу з'являлися на 67,8 добу, що на 30,1 добу (Р?0,05) пізніше ніж у корів з фізіологічним перебігом родів і післяродового періоду (табл.5).

Ознаки статевого циклу у корів із фізіологічним перебігом родів та післяродового періоду проявилися на 37,7±3,3 добу після отелення (табл.5), проте більшість з них повторно приходили в охоту на 22,0±2,0 добу і лише внаслідок повторного осіменіння корови запліднювалися. Інтервал від родів до запліднення у корів першої групи був 49,5±5,5 діб при індексі осіменіння 1,5.

У корів із субінволюцією матки ознаки статевого циклу проявилися на 30,1 діб (Р? 0,05) пізніше ніж у корів з фізіологічним перебігом післяродового періоду, але після осіменіння корови не запліднювалися. Синхроність прояву ознак статевого циклу порушувалася. Інтервал між черговими статевими циклами був у них різний і нетиповий за винятком останнього (37,2±2,8; 38,9±3,6; 21,0±1,0 діб). Наслідком таких порушень прояву ознак статевого циклу у корів із субінволюцією матки було зростання індексу осіменіння до 2,5, а запліднення відбувалося на 77,5 (Р ? 0,01) доби пізніше, ніж у корів з фізіологічним перебігом післяродового періоду.

Таблиця 5. Відтворна функція дослідних корів, M±m, n=30

Показник	Група корів	Ступінь вірогідності, Р
	перша, фізіологічний перебіг післяродо-вого періоду	друга, субінволюція матки
Інтервал від родів до прояву першого статевого циклу, діб	37,7 ±3,3	67,8 ±6,2	?0,05
Інтервал між статевими циклами, діб	37,7 ±3,3 22,0 ±2,0	67,8 ±6,2 33,7 ±2,8 38,9 ±3,6 21,0 ±1,0
Інтервал від родів до запліднення, діб	49,5 ±5,5	127,2 ±8,0	?0,01
Індекс осіменіння	1,5	2,5

Незалежно від кратності осіменінь, корови обох груп запліднювалися при тривалості між статевими циклами 21-22 доби.

Прогнозування субінволюції матки.

Проаналізувавши зв'язок показників крові корів за місяцями тільності з перебігом наступних родів, післяродового періоду, субінволюцією матки та співставивши показники крові корів з фізіологічним перебігом післяродового періоду і корів, схильних до субінволюції матки, ми розробили розрахункову матрицю, що дозволяє прогнозувати у корів субінволюцію матки. Отримані результати такого тестування виявляли ступені ризику схильності корів до акушерських ускладнень протягом тільності.

З одержаних нами результатів випливає, що ризик акушерських ускладнень корів є високим (рис.2) на першому місяці тільності та за 85-75 діб до отелення; середнім - на другому, третьому, п'ятому, шостому місяцях тільності та низьким - на четвертому місяці.

Для прогнозування субінволюції матки корів необхідно за 80-30 діб до очікуваного отелу провести дослідження крові корів на вміст сіалових кислот (зростання до 230,0±8,0 у.о), МДА (зростання до 9,32±0,15 мкмоль/л), активність каталази (зниження до 28,61±0,31 мкмольН2О2/л·хв·103) і лізоцимну активність (зниження до 19,48±0,51 %).

У тільних корів за 80-30 діб до отелу ознакою нормального прогнозу родів і післяродового періоду є зниження вмісту у крові сіалових кислот (до 169,0±7,41 у.о), МДА (до 6,41±0,03 мкмоль/л), зростання активності каталази (до 35,09±0,02 мкмольН2О2/л·хв·103) і лізоцимної активності сироватки крові (до 24,02 %).

Рис. 2. Ризик акушерських ускладнень у корів

Випробування і використання цього способу прогнозування субінволюції матки в практичних умовах показало його специфічність і високу чутливість - 95,0 %.

Показники крові корів при ембріональній смертності.

Корови які перехворіли на субінволюцію матки були схильними до переривання вагітності на ембріональній стадії. У випадку ембріональної смертності в крові корів загальна кількість лейкоцитів вірогідно збільшувалася на 17,0 %, у т.ч. частка паличкоядерних нейтрофілів - на 15,0 %, лімфоцитів - на 19,0 % і моноцитів - на 14,0 %, зниженим був рівень загального білка на 5,8 % (Р?0,05), альбумінів - на 16,6 % (Р?0,001), збільшений вміст альфа-глобулінів ? на 35,0 % (Р?0,001) і бета-глобулінів - на 33,0 % (Р?0,05), сіалових кислот ? на 13,4 % (Р?0,001), знижений вміст імуноглобулінів класу А та підвищений вміст IgМ порівняно із коровами з фізіологічним перебігом тільності. На тлі зазначених показників зростає концентрація МДА на 66,5 % (Р?0,01) та знижується активність каталази на 25,0 % (Р?0,05).

Показники крові корів при звичному аборті.

Вивчення показників крові корів при звичному аборті показало, що вміст гемоглобіну у них був нижчим на 5,0 % (Р?0,05), кількість еритроцитів - на 13,0 % (Р?0,01). Відмічено збільшення кількості лейкоцитів на 17,0 % (Р?0,05), частки базофілів - на 23,0 % (Р?0,05) та зниження відсотка еозинофілів на 33,0 % (Р?0,01) проти контролю. У корів при звичному аборті зменшувався відсоток альбумінів на 4,8 % (Р?0,05), гамма-глобулінів - на 8,0 % (Р?0,01), а частка альфа-глобулінів збільшувалася порівняно з контролем на 18,2 % (Р?0,05), бета-глобулінів - на 8,4 % (Р?0,05). Вміст сіалових кислот зростав на 22,0 % (Р?0,01) порівняно із коровами з фізіологічним перебігом тільності. При звичному аборті виявлявся вищий вміст імуноглобулінів класу А - на 22,7 % (Р?0,05) IgМ - на 5,0 % (Р?0,05), нижчим був відсоток імуноглобулінів класу G - на 11,0 % (Р?0,01) та вищий рівень ЦІК - на 46,4 % (Р?0,01) і вміст МДА - на 15,7 % (Р?0,01) проти контролю.

...