Прогнозування, діагностика, лікування та профілактика ускладнень субінволюції матки у корів

Отже, в основі розвитку звичного аборту лежить хронічна нестача в раціонах корів феруму, кобальту, мангану, купруму і цинку, порушення білкового і ліпідного обмінів, зниження імунобіологічної реактивності організму, що сприяло активації вільнорадикальної реакції; розвитку метаболічних та ферментативних зсувів у тканинах матки, порушенню проникності судин, альтерації тканин матки продуктами ПОЛ.

Діагностика субклінічного ендометриту корів.

Діагностику проводили шляхом трансректального лазерного опромінення матки корів апаратом СТП-3. В результаті 2-хвилинного трансректального лазерного опромінення матки у 70,3 % випадків діагностується субклінічний ендометрит. Враховуючи складність трансректального лазерного опромінення матки у корів, нами удосколено зазначений спосіб і рекомендовано спрямовувати проміння лазера на клітор корови, що у 76,1-76,8 % випадків діагностує субклінічний ендометрит.

Лікування корів з післяродовим гнійно-катаральним ендометритом.

Вибір схеми лікування корів з післяродовим гнійно-катаральним ендометритом за показниками рН лохій.

При дослідженні рН ексудату корів, хворих на післяродовий гнійно-катаральний ендометрит, який розвивався на тлі субінволюції матки, показник рН протягом двох хвилин спостереження залишався незмінним - на рівні 5,8±0,3 одиниць при позитивній пробі осадження, що можна вважати використанням (виснаженням) механізмів захисту організму. Таких корів лікують за загальноприйнятими схемами лікування ендометриту.

Якщо у корів проба осадження лохій на післяродовий гнійно-катаральний ендометрит позитивна, а показник рН ексудату на момент виміру був 6,1±0,4 одиниць, однак через дві хвилини спостереження показник рН зупинявся на 8,0±0,2 одиницях, то це свідчить, що із запаленням матки, організм корів впорався, самостійно, тим не менше цим коровам необхідно застосовувати міотропні препарати та проводити активний моціон.

Вплив супозиторіїв з етонієм і метрофлокс-L на перебіг післяродового гнійно-катарального ендометриту.

Для лікування післяродового ендометриту, який розвивався на тлі субінволюції матки, нами розроблено внутрішньоматкові супозиторії з етонієм і метрофлокс-L (діюча речовина левофлоксацин).

Етоній має бактерицидну дію щодо стрепто- і стафілококів, детоксикуючу проти стафілококового токсину, проявляє місцевоанестезуючу дію, прискорює загоювання ран, трофічних виразок, змінює проникність клітинних оболонок, а після всмоктування у кров надходить в органи у бактеріостатичній концентрації, яка утримується в організмі протягом 12 годин.

Левофлоксацин - синтетичний антибактеріальний препарат групи фторхінолонів, активний до грамнегативних і грампозитивних бактерій, хламідій. Препарат біодоступний на 99,0 % та майже повністю виводиться з організму через нирки у незмінному стані. Носієм вибрано поліетиленоксидну основу, яка забезпечує стабільність фізико-хімічних властивостей лікарських форм.

Лікування корів, хворих на післяродовий гнійно-катаральний ендометрит, супозиторіями з етонієм і метрофлокс-L сприяло зниженню в організмі корів рівня продуктів ПОЛ, інтоксикації, активації системи антиоксидантного захисту, підвищенню рівня неспецифічного захисту організму та гуморальної ланки імунної системи.

Цитологічна картина мазків слизової оболонки піхви до і після лікування корів з післяродовим гнійно-катаральним ендометритом.

Цитологічна картина слизової піхви корів є своєрідним дзеркалом функціонального стану статевої системи самки.

З даних, наведених у табл. 6 видно, що у корів, хворих на післяродовий гнійно-катаральний ендометрит, який розвивався на тлі субінволюції матки,

Таблиця 6. Клітинний склад мазків слизової піхви до і після лікування корів з післяродовим гнійно-катаральним ендометритом, % М±m, n=10

Стан корів	Клітини слизової піхви, %	Лейкоцити в полі зору	Ступінь естрогенної стимуляції, тип мазка
	базальні, парабазальні	проміжні	поверхневі
До лікування	90,81±8,87	1,61±0,05	0,42±0,08	290,21±20,79	Помірний ступінь естрогенної недостатності, ІІ тип мазка
Після лікування	48,49±3,91**	51,52±3,62***	1,21±0,12*	37,52±2,89***	Помірна естрогенна стимуляція, ІІІ тип мазка

Примітки: *Р?0,05; **?0,01;***?0,001; порівняно з показниками до лікування

у мазках слизової піхви переважали базальні і парабазальні клітини з великими ядрами і тільки 1,61 % становили клітини проміжного шару з чіткою структурою, інтенсивним забарвленням плазми та ядрами середньої величини. Поверхневих клітин було мало ? до 0,42 %, однак виявляли надзвичайно багато лейкоцитів (292,21±20,79). Картина мазків слизової піхви корів, хворих на післяродовий гнійно-катаральний ендометрит, за Гейстом-Сальмоном відповідала ІІ типу мазка і свідчила про помірний ступінь естрогенної недостатності геніталій корів.

Після лікування корів у мазку виявлено зменшення в 1,87 раза (Р?0,01) кількості базальних і парабазальних клітин, збільшення в 32,0 раза (Р?0,001) кулькості проміжних та 2,8 раза (Р?0,05) поверхневих клітин. У цей же час кількість лейкоцитів у полі зору зменшувалася в 7,7 раза (Р?0,001), що вказувало на помірну естрогенну стимуляцію геніталій корови (ІІІ тип мазка) та було показником одужання тварин.

Лікування корів супозиторіями з етонієм позитивно впливало на перебіг захворювання, інволюцію статевої системи та зменшувало інтервал від родів до запліднення до 69,3±4,6 днів при індексі осіменіння 1,6, а використання супозиторіїв метрофлокс-L дозволяє зменшувати ці цифри до 60,1±3,1 і 1,5.

Лікування корів з післяродовим гнійно-катаральним ендометритом шляхом лазерного опромінення матки.

Проводячи лазерну діагностику субклінічного ендометриту корів ми зауважили позитивний вплив лазера на перебіг захворювання. Тому ми вирішили провести лікування корів з післяродовим гнійно-катаральним ендометритом шляхом трансректального лазерного опромінення матки.

Після опромінення матки апаратом СТП-3 у крові корів кількість еритроцитів зростала на 8,2 % (Р?0,05), а кількість лейкоцитів знижувалася на 25,5 % (Р?0,05), кількість еозинофілів зростала на 19,75 % (Р?0,05), а паличкоядерних нейтрофілів - на 24,49 % (Р?0,01). Трансректальне лазерне опромінення матки сприяло збільшенню рівня альфа-глобулінів на 18,58 % (Р?0,01), гамма-глобулінів - на 10,60 % (Р?0,05). Активація синтезу глобулінових фракцій білка відбилася на вмісті в крові альбумінів, кількість яких після лікування корів дослідної групи знизилася на 8,50 % (Р?0,05). Слід зауважити, що після трансректального лазерного опромінення матки корів бактерицидна активність сироватки крові зросла на 30,61 % (Р?0,01) на тлі її зниження у контролі на 11,98 % (Р?0,05).

Отже, низькоінтенсивне лазерне опромінення матки корів сприяє активації неспецифічної резистентності організму та, можливо, сприяє стимуляції локальних механізмів захисту органа.

Про позитивний вплив лазера на відтворну функцію корів свідчать результати відновлення репродуктивної функції. Так, лікування корів, хворих на післяродовий гнійно-катаральний ендометрит шляхом трансректального лазерного опромінення матки у 87,5 % випадків давало позитивний результат, та скорочувало інтервал від родів до запліднення до 78,2±3,2 діб при індексі осіменіння 1,4.

Біотичні мікроелементи (Cu, Zn, Fe, Mn, Co) в етіології гіпофункції яєчників.

Наслідком акушерської патології була гінекологічна патологія у якій 46,8 % випадків припадало на гіпофункцію яєчників, а характерною особливістю цієї патології було те, що пік захворювання (44,7 %) припадав на січень-березень і клінічно проявлявся у 50,7 % - першим, у 30,5 % - другим і у 18,18 % - третім ступенем. У корів з гіпофункцією яєчників першого ступеня прояву у 8,2 % випадків було часткове затримання посліду, у 20,5 % - субінволюція матки, у 5,0 % - гіпотонія передшлунків та післяродовий ендометрит, а у 20,0 % - мастит.

Неповноцінна годівля, відсутність моціону, акушерська патологія стали причинами того, що початок яєчникової активності вдалося зафіксувати тільки на 38?48 добу після отелення. При ректальному обстеженні корів діагностували, що яєчники зменшені у розмірі (довжина - 30,8±0,3 мм, ширина - 20,5±0,2 мм), поверхня гладка, форма - сплюснуто-овальна, твердої консистенції. Матка після масажу скорочувалася слабо. Слизова оболонка піхви і піхвової частини шийки матки була блідою.

У корів з гіпофункцією яєчників другого ступеня активність яєчників відновлювалася на 60-70 добу після отелу. Статеві цикли були ареактивно-алібідними з метрорагіями. Яєчники зменшені у розмірі (довжина - 25,2±0,2 мм, ширина 18,2±0,2 мм) з гладкою поверхнею, овальної форми, ущільнені. У 5,0 % корів було жовте тіло статевого циклу, виражена гіпотонія матки. У 50,0 % корів діагностували субклінічний ендометрит.

У корів з гіпофункцією яєчників третього ступеня прояв ознак статевого циклу затягувався до 6,5 місяців після отелення. Яєчники були зменшені у розмірі (довжина - 20,0±0,1 мм, ширина - 15,0±0,1 мм) з гладкою поверхнею, ущільнені.

Біохімічні та імунологічні показники крові корів з гіпофункцією яєчників.

При дослідженні морфологічного складу крові корів з гіпофункцією яєчників встановлено зниження вмісту гемоглобіну - на 5,8 % (P?0,05), кількості еритроцитів - на 13,0 % (P?0,01) порівняно з клінічно здоровими як на початку, так і наприкінці стійлового періоду. У хворих корів встановлено зменшення кількості лейкоцитів на 16,0 % (P?0,001) та паличкоядерних нейтрофілів на 43,1 % і на 38,6 % (P?0,01), зменшувався відсоток еозинофілів на 35,0 % (P?0,001) і на 26,0 % (P?0,01); лімфоцитів на 27,0 % (P?0,001) і на 16,7 % (P?0,01) проти клінічно здорових корів як на початку, так і наприкінці стійлового періоду, що, можливо є наслідком незбалансованості раціонів та свідчить про анемію і послаблення опірності організму корів до зовнішніх подразників.

У корів із гіпофункцією яєчників порівняно із клінічно здоровими як на початку, так і наприкінці стійлового періоду спостерігається тенденція до зниження вмісту загального білка на 6,0 % (P?0,05), у тому числі рівня альбумінів на 11,8-15,8 % (P?0,01), альфа-глобулінів 13,0 % (P?0,05), тоді як рівень гамма-глобулінів, навпаки, збільшувався, відповідно, на 3,0 % і на 21,0 % (P?0,01). Така зміна співвідношень білкових фракцій у хворих корів сприяла поглибленню диспротеїнемії, про що свідчить зниження альбуміно-глобулінового коефіцієнта до 0,61 проти 0,81 у клінічно здорових наприкінці стійлового періоду утримання.

Зниження у крові корів з гіпофункцією яєчників вмісту імуноглобулінів
класу А на 27,0-29,0 % (P?0,01) та підвищення імуноглобулінів класу М на 30,8 % (P?0,01) і на 17,4 % (P?,05), класу G на 10,0 % (P?0,05) і на 19,0 % (P?0,01) та збільшення рівня циркулюючих імунних комплексів на 48,8 % (P?0,01) і на 52,0 % (P?0,001) свідчить про послаблення першої лінії захисту слизових оболонок статевої системи і розвиток другої фази імунної відповіді в організмі корів з гіпофункцією яєчників як на початку, так і наприкінці стійлового періоду.

У корів з гіпофункцією яєчників встановлено у крові вищий вміст МДА на 61,0 % (P?0,01) та на 73,71 % (P?0,001) відповідно порівняно до клінічно здорових корів як на початку стійлового періоду, так і наприкінці цього періоду (табл. 7). У хворих корів за стійловий період зростання вмісту МДА супроводжувалося зниженням активності каталази з 40,67±2,41 (P?0,01) до 33,42±2,56 мкмоль Н2О2/л хв 103 (P?0,01) проти клінічно здорових.

Таблиця 7. Вміст малонового диальдегіду і активність каталази у крові піддослідних тварин, М±m, n=

Групи тварин	МДА, мкмоль/л	Активність каталази, мкмоль Н2О2/л хв 103
На початку стійлового періоду
Клінічно здорові	7,58±1,36	54,52±2,11
З гіпофункцією яєчників	12,21±1,81**	40,67±2,41**
Наприкінці стійлового періоду
Клінічно здорові	10,48±1,21	50,43±2,26
З гіпофункцією яєчника	18,21±1,94***	33,42±2,56***

Примітки: **Р?0,01; ***Р?0,001; порівняно корів з гіпофункцією яєчників до клінічно здорових

Незважаючи на те, що дослідні корови отримували однаковий за складом раціон як у першу, так і в другу половини стійлового утримання, встановлено істотні відмінності щодо вмісту в їх крові купруму, феруму, кобальту, цинку та мангану (табл. 8).

Якщо у крові клінічно здорових корів впродовж стійлового періоду вміст купруму знизився на 22,4 %, цинку на 12,9 % (Р?0,05), то у корів з гіпофункцією яєчників, відповідно, на 31,4 %, 15,4 % (Р?0,01). Якщо в крові клінічно здорових корів впродовж стійлового періоду вміст феруму знизився на 7,71 %, то в крові корів з гіпофункцією яєчників - на 9,7 % (P?0,01).

Різниця вмісту мангану в крові корів обох груп як на початку, так і наприкінці стійлового періоду була неістотною ? 8,4 % і 8,0 % (P?0,05), вміст кобальту у крові клінічно здорових корів зменшився на 6,7 % (P?0,05), а у корів з гіпофункцією яєчників - на 9,4 % (P?0,01).

Таблиця 8. Вміст мікроелементів у крові корів з гіпофункцією яєчників, М±m, n=30

Групи тварин	Купрум, мкмоль/л	Цинк, мкмоль/л	Ферум, мкмоль/л	Манган, мкмоль/л	Кобальт, мкмоль/л
На початку стійлового періоду
Клінічно здорові	11,64±0,37	12,41±0,16	14,16±0,02	2,16±0,08	0,33± 0,01
З гіпофунк- цією яєчників	10,71±0,08*	11,32±0,19*	13,27±0,12*	1,98±0,03*	0,29± 0,0**
Наприкінці стійлового періоду
Клінічно здорові	9,15±0,21	10,81±0,20	13,08±0,16	1,89±0,05	0,31± 0,01
З гіпофунк- цією яєчника	8,10±0,25**	9,18±0,15**	11,98±0,26**	1,74±0,01*	0,26± 0,01**

Примітки: *Р?0,005; **Р?0,01; порівняно корів з гіпофункцією яєчників до клінічно здорових

Отже, незбалансованість раціонів тварин за мікроелементами обумовлювала зниження імунобіологічної реактивності організму корів, зрив компенсаторних реакцій, спрямованих на обмеження метаболічних порушень, розвиток аліментарної анемії накопичення в організмі перекисів, порушення білкового обміну і, врешті, розвиток патологічного стану - гіпофункція яєчників.

Профілактика субінволюції матки.

Попередніми дослідженнями вивчено зміни біохімічних та імунологічних показників крові корів протягом тільності, встановлено їх роль у виникненні патології родів та післяродового періоду. Отримані дані спонукали нас до розробки заходів профілактики субінволюції матки у корів.

Діагностику і профілактику субінволюції матки в цьому досліді проводили за схемою діагностики та профілактики субінволюції матки корів (рис. 3).

Корови сухостійного періоду діагностика (80-30 діб до отелу)

Профілактика субінволюції матки

Рис. 3. Схема діагностики та профілактики субінволюції матки корів

Використання герматранолу в ліпосомальній емульсії у профілактиці субінволюції матки корів.

Беручи до уваги зниження імунобіологічної реактивності організму корів перед родами, що є причиною високого ризику до прояву субінволюції матки, у сухостійний період ми рекомендуємо використання герматранолу.

Нині синтезовано численні органічні та комплексні сполуки германію, що мають нейротропну, анальгезуючу, гіпотензивну, фунгіцидну, бактерицидну дію, проте найважливішою властивістю герматранолу є його інтерферон-індукуюча та імуномодулююча дія. Ефективність дії препарату підвищується за умови зниження дози, якщо діюча речовина введена в ліпосомальну емульсію. Тому з метою профілактики субінволюції матки корів коровам вводили підшкірно 10 см3 0,1 % герматранолу у ліпосомальній емульсії три доби поспіль за 60 і 30 діб до отелу і в день отелу.

Після введення коровам 0,1 %-го герматронолу в ліпосомальній емульсії в їх крові відбулося збільшення кількості лімфоцитів на 9,0 % (Р?0,05), моноцитів - на 6,0 % (Р?0,05). У цій же групі корів відбувалося підвищення вмісту загального білка на 8,2 % (Р?0,05), яке супроводжувалося зростанням кількості гамма-глобулінів на 9,0 (Р?0,05) та зниження альфа-глобулінів на 10,0 % (Р?0,05), і бета-глобулінів - на 7,5 % (Р?0,05). Введення коровам герматронолу сприяло зростанню в їх організмі концентрації імуноглобулінів класу А на 23,8 % (Р?0,05), класу М - на 12,0 % (Р?0,05) та класу G - на 10,0 % (Р?0,05), відбувалося зниження кількості ЦІК на 23,0 % (Р?0,05) та сіалових кислот на 20,3% (Р?0,05) порівняно із показниками перед родами. Рівень МДА знижувався на 21,7% (Р?0,05), а активність каталази зростала на 12,0 % (Р?0,01) порівняно із дородовими показниками.

Застосування 0,1 %-го герматранолу у ліпосомальній емульсії сприяло фізіологічному перебігу родів, скороченню тривалості інволюції матки на 5 діб, інтервалу від отелення до запліднення - на 28 діб, індексу осіменіння - на 0,5 порівняно з коровами, яким препарат не застосовували.

Соняшникова олія у профілактиці субінволюції матки корів.

Насіння олійних культур і продукти його переробки характеризуються високим вмістом поліненасичених жирних (лінолевої і ліноленової) кислот, які використовуються у тканинному метаболізмі великої рогатої худоби з перетворенням на арахідонову кислоту, яка є основним попередником простагландинів і інших біологічно активних речовин.

Про позитивний вплив згодовування коровам соняшникової олії (300 мл) впродовж 5 днів за 30 діб до родів свідчило вірогідне підвищення у крові вмісту загального білка на 6,9 % (Р?0,05), гамма-глобулінів - на 15,0 % (Р?0,05), та зменшення альфа-глобулінів на 15,0 % (Р?0,05) і бета-глобулінів - на 13,7 % (Р?0,05). Збільшився вміст імуноглобулінів класу А на 17,4 % (Р?0,05), М - на 20,4 % (Р?0,05), G - на 2,6 % (Р?0,05) , зростала лізоцимна активність на 21,0 % (Р?0,05), знизилася кількість ЦІК на 20,4 % (Р?0,05) та рівень сіалових кислот - на 20,3 % (Р?0,05), що є доказом активації гуморальної ланки імунної системи організму. Вірогідне зростання активності каталази на 13,5 % (Р?0,05) та зниження рівня МДА на 21,3 % (Р?0,05) у корів, яким згодовували соняшникову олію свідчить про активізацію адаптивно-компенсаторних механізмів організму тварин, спрямованих на пригнічення процесів пероксидації.

Згодовування коровам соняшникової олії за 30 діб до родів сприяло скороченню тривалості послідової стадії до 6 годин, тривалості інволюції матки на 4,4 доби, сервіс-періоду - на 16 діб та зниженню індексу осіменіння на 0,4.

Вплив олії ялиці у ліпосомальній емульсії на корекцію інволюції статевих органів у корів.

Заслуговує на увагу використання у ветеринарній медицині, як імуномодулятора, олії ялиці, яка містить близько 35 біологічно активних речовин, має тонізуючу, загальностимулюючу, протимікробну дію, активує ендокринну систему і статеву функцію організму.

Проведені дослідження показали, що ліпосомальна емульсія яка містить 5,0 %-ну олію ялиці, введена коровам підшкірно в день родів та на 4-у і 7-у добу післяродового періоду, сприяє підвищенню загальної резистентності організму - вірогідному зростанню вмісту альбумінів на 7,4 % (Р?0,05), гамма-глобулінів - на 7,8 % (Р?0,05), імуноглобулінів класу А - на 22,7 % (Р?0,05), М - на 5,9 % (Р?0,05) на фоні вірогідного зниження рівня альфа-глобулінів на 14,6 % (Р?0,05), бета-глобулінів - на 11,6 % (Р?0,05), сіалових кислот - на 21,4 % (Р?0,05), кількості ЦІК - на 27,6 % (Р?0,05), що сприяло активації гуморальної ланки імунної системи організму. Зменшення рівня МДА та зростання активності каталази свідчило про послаблення інтоксикації організму та підвищення антиоксидантної активності крові.

Введення коровам 5,0 % олії ялиці в ліпосомальній емульсії сприяло скороченню на 6 діб тривалості інволюції матки та сервіс-періоду ? на 64 добу, зменшенню індексу осіменіння на 0,6 одиниць проти контролю.

Лазерна корекція інволюції статевих органів у корів.

Трансректальне лазерне опромінення матки після родів протягом трьох хвилин з інтервалом 12 годин впродовж трьох діб сприяє скороченню терміну виділення лохій до 14,0±0,7 діб, інволюції матки - до 16,0±1,0 діб, появі ознак статевого циклу на 31,0±2,1 добу після отелу та зниженню індексу осіменіння - до 1,3.

Підсумовуючи результати дослідження з пошуку і апробації нових способів профілактики субінволюції матки корів ми пропонуємо загальну схему профілактики післяродової патології, яку подано на рис. 4.

 Місяці тільності отел 4-й 7-й день після отелу

1 2 3 4 5 6 7 8 9

Рис. 4. Схема профілактики субінволюції матки корів

Використання цієї схеми для корів, що утримуються господарствах різних форм власності, забезпечить фізіологічний перебіг отелу, запобігатиме субінволюції матки, розвитку післяродового ендометриту, скорочуватиме інволюцію статевої системи та сприятиме осіменінню корів до 80 доби після отелу.

Розроблена і апробована схема є ефективною та пропонується для використання у системі заходів боротьби з неплідністю сільськогосподарських тварин.

Лікування корів з гіпофункцією яєчників.

Відомо, що корми задовольняють потребу тварин у мінеральних елементах всього на 50-80 %. Як правило, їх нестачу компенсують за рахунок мінеральних добавок у складі комбікормів або кормових мінеральних добавок та сумішей, використання яких є одним із факторів підвищення продуктивності тварин, а також резистентності їх організму до захворювань.

Останніми роками в багатьох країнах світу з інтенсивно розвиненим тваринництвом проводяться різнобічні дослідження щодо перегляду й уточнення норм мінерального живлення тварин, вивчення нових мінеральних добавок, удосконалення технології їх застосування. Саме це було відправним пунктом для проведення подальших досліджень.

Нашими дослідженнями встановлено, що гіпофункція яєчників корів у регіоні була наслідком субінволюції матки та виникла на грунті аліментарної неплідності. Наприкінці стійлового утримання виникала необхідність проведення лікувальних заходів. Тому, для лікування корів з гіпофункцією яєчників ми використали вітамінно-мінеральну домішку «Біомікс».

На початку досліду у корів контрольної та дослідної групи показники крові не відрізнялися. Через два місяці після згодовування вітамінно-мінеральної домішки „Біомікс” у крові корів дослідної групи вміст загального білка збільшився на 5,7 % (Р?0,05), в основному за рахунок бета-глобулінів, рівень яких зріс на 11,2 % (Р?0,05). У цій же групі збільшився вміст імуноглобулінів класу А на 26,0 % (Р?0,05) та зменшився вміст імуноглобулінів класу М на 10,5 % (Р?0,05), класу G - на 7,5 % (Р?0,05), а у корів контрольної групи вміст імуноглобулінів класу М наприкінці досліду збільшився на 5,6 % (Р?0,05) порівняно з їх вмістом на початку досліду. У крові корів знизився вміст сіалових кислот на 6,4 % (Р?0,05), МДА - на 22,8 % (Р?0,01) та підвищилася активність каталази на 13,2 % (Р?0,05) у порівнянні із аналогічними показниками на початку досліду, тоді як у корів контрольної групи за цей час вміст сіалових кислот збільшився на 9,0 % (Р?0,05), МДА - на 25,8 % (Р?0,01), а активність каталази знизилася на 8,5 % (Р?0,05). Встановлено зміни вмісту мікроелементів у крові піддослідних тварин (табл. 9).

Таблиця 9. Вміст мікроелементів у крові дослідних корів до і після згодовування вітамінно-мінеральної домішки „Біомікс”, М±m, n=20

Показники	Групи корів
	контрольна	дослідна
	на початку досліду	через 2 міс. після початку досліду	на початку досліду	через 2 міс. після початку досліду
Купрум, мкмоль /л	9,38±0,05	9,30±0,06	9,21±0,05	9,87±0,06
Цинк, мкмоль/л	10,47±0,17	10,46±0,16	10,38±0,16	11,02±0,17
Ферум, мкмоль/л	12,69±0,13	12,66±0,14	12,44±0,14	13,30±0,39
Манган, мкмоль/л	1,80±0,04	1,78±0,05	1,83±0,05	2,05±0,07
Кобальт, мкмоль/л	0,27±0,01	0,26±0,02	0,28±0,02	0,30±0,02

Примітки: Р ? 0,05; Р ? 0,01; порівняно через два місяці після початку досліду до початку досліду

Через два місяці після початку досліду у крові корів дослідної групи підвищився вміст купруму на 7,2 % (Р?0,05), цинку - на 6,2 % (Р?0,05), феруму - на 7,0 % (Р?0,05), а мангану - на 12,0 % (Р?0,01). У корів контрольної групи впродовж досліду вміст у крові згаданих мікроелементів залишився незмінним.

Введення до раціону корів з гіпофункцією яєчників вітамінно-мінеральної домішки «Біомікс» сприяло скороченню сервіс-періоду на 54 доби, а індексу осіменіння на 0,3 одиниці.

Економічна ефективність від впровадження у виробництво результатів дисертаційної роботи.

Обраховуючи економічну ефективність від впровадження результатів даної роботи нами встановлено, що від розробки і продажу супозиторіїв з етонієм Тернопільська дослідна станція ІВМ УААН в 2002 році отримала 4634 гривні.

Економічна ефективність від впровадження у виробництво розроблених нами заходів щодо запобігання неплідності тварин у господарствах Тернопільської області становила 295247.5 гривень.

У досліді щодо лікування корів з післяродовим ендометритом супозиторіями з етонієм економічний ефект становив 24,4 грн в розрахунку на одну корову та 1,27 грн у розрахунку на одну гривню затрат. При застосуванні супозиторіїв метрофлокс-L економічний ефект становив 105,17 грн у розрахунку на одну корову та 2,40 грн у розрахунку на одну гривню затрат.

Використовуючи лазерну діагностику субклінічного ендометриту у 50 корів та схему лікування післяродового ендометриту за показниками рH ексудату у 79 корів, нам вдалося прискорити постановку діагнозу з 48-72 годин до 24-30 годин. Все це дало змогу обрати оптимальну схему лікування післяродового ендометриту у корів та зменшити на 58 грн затрати на медикаменти (у середніх цінах станом на 1.01.2005 р. - 14.10.2008 р.), а тривалість лікування до 7 діб.

Використання лазеротерапії для корів, хворих на гнійно-катаральний ендометрит, у 2 рази зменшувало затрати часу на всі процедури, які проводив лікар ветмедицини протягом одного сеансу, та в 3 рази знижувало тривалість лікування цієї патології.

Таким чином, ми можемо зробити висновок, що розроблені та апробовані у виробництві супозиторії з етонієм і метрофлокс-L із способом вибору схеми лікування, спосіб прогнозування субінволюції матки корів і схеми профілактики цієї патології, використання кормових добавок з мікро- та макроелементами в профілактиці гіпофункції яєчників сприятиме зниженню неплідності, збільшенню виходу телят та тваринницької продукції в цілому.

Висновки

У дисертаційній роботі наведено теоретичне обґрунтування нового підходу до вивчення акушерської та гінекологічної патології у корів, вивчення метаболічного профілю їх крові впродовж тільності. Встановлено ризик виникнення акушерської патології на першому місяці тільності та за 85-75 діб до отелення. Розширено наявну інформацію щодо ролі біотичних мікроелементів у рослинах, кормах і в організмі тварин в етіології і патогенезі гіпофункції яєчників корів. Розширено наявну інформацію щодо про- та антиоксидантного статусу корів впродовж тільності та при субінволюції матки. Доповнено наявні та розроблено нові способи ранньої діагностики, прогнозування, лікування, профілактики субінволюції матки та гіпофункції яєчників у корів, які впроваджено у виробництво.

1. Основними формами неплідності корів і телиць у Тернопільській області є: симптоматична (58,4 %), аліментарна (21,1 %), штучно набута (17,0 %), стареча (1,7 %), експлуатаційна (1,5 %) та уроджена (0,2 %). Серед причин симптоматичної неплідності 46,8 % належало гіпофункції яєчників, 22,4 % - субінволюції матки і 14,1 % - післяродовому ендометриту.

2. Морфологічні, біохімічні, імунологічні показники крові корів з першого до сьомого місяця тільності є діагностичними для визначення стану здоров'я тварин; ризик акушерських ускладнень в цей період є низьким і середнім. За 80-30 діб до родів ознакою прогнозу нормального перебігу родів і післяродового періоду є зниження вмісту сіалових кислот до 169,0±7,4 у.о., МДА - до 6,41±0,03 мкмоль/л, зростання активності каталази до 35,09±0,02 мкмольН2О2/л·хв·103 і лізоцимної активності сироватки крові - до 24,02 %.

3. Зростання у крові корів за 80-30 діб до родів вмісту сіалових кислот до 230,0±8,0 у.о, МДА - до 9,32±0,15 мкмоль/л та зниження активності каталази до 28,61±0,31 мкмольН2О2/л·хв·103, лізоцимної активності сироватки крові - до 19,48±0,51 % є ознакою схильності до субінволюції матки у таких корів тривалість стадій виведення плода є довшою в 2 рази, послідової ? в 1,3 раза ніж у клінічно здорових.

4. Об'єктивним діагностично-лабораторним показником гострої субінволюції матки у корів на 7-14 добу після родів є вміст у лохіях сіалових кислот 157,0-160, 0 у.о., їх розтяжність 1,0-1,1 см та величини pH в межах 7,5-8,1.

5. Діагностичним критерієм ембріональної смертності у корів є такі показники крові: кількість лейкоцитів ? 8,11±0,56 г/л у т. ч. лімфоцитів 70,51±3,07 %, вміст альбумінів ? 40,13±1,90 %, альфа-глобулінів ? 18,71±0,82 %, бета-глобулінів ? 15,47±2,28 %, сіалових кислот ? 226,0±10,0 у.о., IgА ? 0,27±0,03 г/л, IgМ ? 0,47±0,06 г/л, ЦІК ? 13,17±1,17 у.о., МДА ? 9,01± 0,21 мкмоль/л, активність каталази ? 30,67±0,66 мкмольН2О2/л·хв·103.

6. У корів, схильних до звичного аборту, розвивається диспротеїнемія, у 1,2 раза зростає вміст сіалових кислот, у 1,5 раза - рівень ЦІК, МДА та в 1,2 раза знижується активність каталази порівняно з клінічно здоровими тваринами.

7. Метод трансректального лазерного опромінення матки корів дозволяє діагностувати субклінічний ендометрит у 70,0 % випадків, а опромінення клітора - у 76,8 % випадків.

8. Дослідження фізико-хімічних властивостей лохій корів впродовж післяродового періоду дозволяє уточнити діагноз і обрати ефективну схему лікування післяродового ендометриту. Незмінний впродовж 2-хвилинного спостереження водневий показник (pH 5,8±0,3 одиниць) ексудату у корів, хворих на післяродовий ендометрит, є підтвердженням необхідності лікування їх антибактерійними препаратами. При зміні величини pH ексудату з 6,1±0,4 до 8,0±0,2 одиниць достатньо проводити лікування корів міотропними препаратами.

9. Лікування корів з післяродовим гнійно-катаральним ендометритом за допомогою супозиторіїв з етонієм і метрофлокс-L сприяє зниженню інтоксикації організму та скороченню тривалості сервіс-періоду до 60-69 діб, а індексу осіменіння до1,5-1,6.

10. Хронічний дефіцит кобальту, мангану, купруму, цинку і йоду (65,5 %, 87,24 %, 53,64 %, 78,1 %, 30,0 %) в раціонах тварин призводить до зниження вмісту зазначених мікроелементів в організмі, порушення білкового і вуглеводного обмінів, ослаблення імунобіологічної реактивності, зриву компенсаторних реакцій, спрямованих на обмеження метаболічних порушень, накопичення в організмі перекисів та розвитку патологічного стану ? гіпофункціі яєчників.

11. Застосування підшкірних ін'єкцій 0,1 % герматранолу в ліпосомальній емульсії за 60 і 30 діб до отелення та в день отелення сприяє зниженню кількості випадків патології родів в 1,6 раза та прискоренню інволюції матки в 1,3 раза.

12. Згодовування коровам за 30 діб до отелення впродовж 5 діб 300,0 мл соняшникової олії сприяє скороченню тривалості послідової стадії в 1,3 раза, зниженню інтоксикації організму і прискоренню інволюції матки в 1,2 раза.

13. Підшкірні ін'єкції коровам олії ялиці у ліпосомальній емульсії в день отелення та на 4-у і 7-у добу після отелу сприяють скороченню тривалості інволюції матки в 1,3 раза, сервіс-періоду ? в 2,1 раза при індексі осіменіння 1,6.

14. Трансректальне лазерне опромінення матки корів після отелення з інтервалом 12 годин впродовж трьох діб сприяє скороченню тривалості інволюції матки в 1,4 раза при індексі осіменіння 1,3.

15. Згодовування коровам вітамінно-мінеральної домішки „Біомікс” позитивно впливає на природну резистентність організму, імунітет, активізує антиоксидантну систему, відновлює активність яєчників та сприяє скороченню сервіс-періоду до 102,0±10,0 діб.

16. Економічний ефект від лікування корів, хворих на післяродовий гнійно-катаральний ендометрит, супозиторіями з етонієм становить 24,40 грн на одну корову та 1,27 грн у розрахунку на одну гривню затрат, а при застосуванні супозиторіїв метрофлокс-L - 105,17 грн у розрахунку на одну корову та 2,40 грн у розрахунку на одну гривню затрат.

Використання лазеротерапії для корів, хворих на гнійно-катаральний ендометрит в 3 рази знижує тривалість лікування цієї патології.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Для виявлення корів з високою схильністю до субінволюції матки за 80-30 діб до отелення необхідно проводити дослідження крові на вміст сіалових кислот, МДА, активності каталази та лізоцимної активності:

? у тільних корів з нормальним перебігом отелу та післяотельного періоду за 80-30 діб до родів знижується вміст сіалових кислот з 192,07±8,37 у.о. до 169,02±7,41 у.о., МДА до 6,41±0,03 мкмоль/л, підвищується активність каталази до 35,09±0,02 мкмольН2О2/л·хв·103 і лізоцимна активність сироватки крові до 24,02±0,80 %;

? у корів, схильних до субінволюції матки, за 80-30 діб до отелу зростає вміст сіалових кислот до 230,01±7,91 у.о., МДА до 9,32±0,15 мкмоль/л та знижується активність каталази до 28,61±0,31 мкмольН2О2/л·хв·103 і лізоцимна активність сироватки крові до 19,48±0,51 %.

1.1. Для встановлення у корів діагнозу „гостра субінволюція матки“ необхідно на 7 і 14 добу після родів дослідити лохії на вміст сіалових кислот (157,0-160,0 у.о.), їх розтяжність (1,0-1,1 см) та водневий показник (рН 7,5-8,1 од).

2. Діагностику субклінічного ендометриту корів проводити з використанням низькоінтенсивного лазерного опромінення (апарат СТП-3) матки або клітора корови (патент на корисну модель від 15 грудня 2006 року № 19089).

3. Лікування корів з післяродовим ендометритом проводити після попереднього дослідження рН ексудату. Якщо у корів, хворих на післяродовий ендометрит, водневий показник ексудату протягом двох хвилин спостереження залишається незмінним (5,8±0,3 од.), то таких корів необхідно лікувати антибактерійними препаратами. При зміні рН ексудату з 6,1±0,4 до 8,0±0,2 одиниць достатньо лікувати корів міотропними препаратами (патент на корисну модель від 27 липня 2007 року № 25151).

4. Лікування корів з післяродовим ендометритом проводити за допомогою супозиторіїв з етонієм (ТУ У 24.4.00485670-18-2002 від 16.04. 2002 р. та ТУ У 24.4-14041043-004:2010, погоджені Головою Державного комітету ветеринарної медицини України 9 грудня 2010 року та настановою з їх застосування); супозиторіями метрофлокс-L (ТУ У 24.4-14041043-00:2006, затверджені Головою Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України 12 вересня 2006 року).

5. З метою профілактики субінволюції матки корів проводити:

? підшкірні ін'єкції 0,1 % герматранолу у ліпосомальній емульсії в дозі 10,0 см3 за 60 і 30 діб до отелу та в день отелу;

? за 30 діб до отелу протягом 5 днів задавати коровам по 300,0 мл соняшникової олії;

? у день отелення та на 4-й і 7-й день після отелу вводити підшкірно ліпосомальну емульсію з 5,0 % олією ялиці в дозі 10,0 см3;

? після отелення, впродовж трьох діб проводити опромінення матки лазером з інтервалом між сеансами 12 годин.

6. З метою профілактики гіпофункції яєчників у корів необхідно балансувати раціони годівлі за вмістом феруму, кобальту, мангану, купруму і цинку. При нестачі згаданих мікроелементів у кормах їх потребу необхідно компенсувати шляхом згодовування коровам вітамінно-мінеральних домішок (патент на корисну модель від 25 жовтня 2010 року № 53868).

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Стравський Я.С. Розробка складу, технології та методу аналізу гінекологічних паличок / Я.С. Стравський, Ю.М. Комісарук, Л.А. Татарінова Ветеринарна біотехнологія. Бюлетень. - 2002. - № 2 - С. 247-250. (Здобувачу належить ідея, покладена в основу статті, виконав експериментальну частину та аналіз отриманих даних).

2. Стравський Я.С. Діагностичне значення pH лохій корів у тривалості сервіс-періоду та кратності їх осіменінь / Я.С. Стравський // Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнології імені С. З. Гжицького. - 2002. - Т.4, № 5. - С. 122-127.

3. Стравський Я.С. Вплив pH лохій на відтворну здатність корів /Я.С. Стравський // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. - 2003. - Вип. 25., Ч. 1. - С. 234-239.

4. Стравський Я.С. Акушерсько-гінекологічна патологія та рівень відтворення корів у геохімічних зонах Тернопільської області / Я.С. Стравський // Ветеринарна біотехнологія. Бюлетень. - 2004. - № 4. - С. 187-191.

5. Стравський Я.С. Розробка технології отримання супозиторіїв для ветеринарної медицини / Я.С. Стравський, О.М. Бабічук // Ветеринарна медицина. Міжвідомчий тематичний науковий збірник. - 2004. - Вип. 84. - С. 703-705. (Здобувачу належить ідея, покладена в основу статті, виконав експериментальну частину та підготував її до друку).

6. Стравський Я.С. Супозиторії з етонієм - ефективний препарат для лікування ендометриту у корів / Я.С. Стравський // Ветеринарна біотехнологія. Бюлетень. - 2005. - № 6. - С. 192-196.

7. Стравський Я.С. Розробка, дозування та схеми застосування піхтового масла для поліпшення відтворної функції корів / Я.С.Стравський // Ветеринарна біотехнологія. Бюлетень. - 2006. - № 8. - С. 259-264.

8. Стравський Я.С. Діагностика прихованого хронічного ендометриту у корів Я.С. Стравський // Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія «Ветеринарна медицина.» - 2007. - Вип. 8 (19). - С. 125-127.

9. Стравський Я.С. Показники крові корів при ембріональній смертності / Я.С. Стравський, В.Т. Климик // Ветеринарна біотехнологія. Бюлетень. - 2007. - № 10. - С. 225-230. (Здобувачу належить ідея, покладена в основу статті, виконав експериментальну частину роботи та підготовку її до друку).

10. Стравський Я.С. Діагностичне значення цитологічного методу дослідження мазків піхви корів у період тільності / Я.С. Стравський, С.А. Охрим, М.Г. Козак // Ветеринарна біотехнологія. Бюлетень. - 2007. - № 11. - С. 225-229. (Здобувачу належить ідея, покладена в основу статті, виконав експериментальну частину роботи).

11. Стравський Я.С. Щодо етіопатогенезу ендометриту в корів / Я.С. Стравський // Ветеринарна медицина України. - 2008. - № 4. - С. 21-23.

12. Стравський Я. С. Динаміка вмісту імуноглобулінів у крові корів в період тільності за умов норми і патології / Я.С. Стравський, В.Т. Климик // Ветеринарна біотехнологія. Бюлетень. - 2008. - № 12. - С. 258-263. (Здобувач виконав експериментальну частину роботи та узагальнив одержані результати).

13. Стравський Я.С. Тест кристалізації слизу у діагностиці стану статевої системи корів / Я.С. Стравський, С.А. Охрим // Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнології імені С. З. Гжицького. - 2008. - Т. 10, № 2(37), Ч. 1. - С. 334-337. (Здобувач виконав експериментальну частину роботи та узагальнив одержані результати).

14. Стравський Я.С. Визначення схеми лікування післяродового гнійно-катарального ендометриту корів. / Я.С. Стравський // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини. Збірник наукових праць. - 2009. - Вип. 19., Ч.2, Т. 2 - С. 308-311.

15. Стравський Я.С. Діагностичне значення цитологічного методу дослідження мазків слизової піхви корів у післяродовий період / Я.С. Стравський // Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнології імені С. З. Гжицького. - 2009. - Т. 11., № 2 (41), Ч. 1 - С. 314-317.

16. Стравський Я.С. Метрофлокс-L у лікуванні післяродового ендометриту корів / Я.С. Стравський // Ветеринарна біотехнологія. Бюлетень. - 2009. -№ 14. - С. 341-344.

17. Стравський Я.С. Діагностично-прогностичне значення вмісту сіалових кислот у лохіях корів / Я.С. Стравський // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України - 2009. - Вип. 136.

18. Метрофлокс-L у лікуванні післяродового ендометриту корів / Я.С. Стравський, О.П. Панич, М.В. Косенко, О.І. Сергієнко, В.П. Музика, Л.В. Калиновська // Науково-технічний бюллетень Інституту біології тварин і ДНДКІ ветпрепаратів та кормових добавок. - 2009. - Вип. 10., № 3. - С. 283-286. (Здобувач виконав експериментальну частину роботи).

19. Вміст сіалових кислот у крові корів з гіпофункцією яєчників / Я. С. Стравський, В.Т. Климик, С.А. Охрим, О.П. Маркова // Ветеринарна біотехнологія. Бюлетень. - 2010. - № 17 - С. 209-211. (Здобувач виконав експериментальну частину роботи та підготував її до друку).

20. Стравський Я.С. Прооксидантно-антиоксидантний статус крові корів з гіпофункцією яєчника / Я.С. Стравський // Ветеринарна біотехнологія. Бюлетень. - 2010. -№ 16. - С. 224-226.

21. Стравський Я.С. Діагностично-прогностичне значення вмісту сіалових кислот у крові вагітних корів / Я.С. Стравський, В.Т. Климик, С.А. Охрим // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини: Збірник наукових праць. ? 2010.? Вип. 21, Ч. 2, Т. 3. ? С. 176-179.

22. Умови одержання молока з мінімальним вмістом нітратів / М.Т. Мусієнко, Я.Й. Крижанівський, Я.С. Стравський, І.П. Даниленко, В.Т. Климик, Д.І. Омеляненко // Ветеринара медицина України. - 2001. - № 7 - С. 36-39. (Здобувач виконав експериментальну частину роботи).

23. Стравський Я.С. Діагностично-прогностичне значення вмісту сіалових кислот у корів / Я.С. Стравський, С.А. Охрим, О.П. Маркова // Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнології імені С.З.Гжицького. - 2010. - Т 12, №2 (44), Ч. 2. - С. 315-317. (Здобувач виконав експериментальну частину та підготував її до друку).

24. Стравський Я.С. Відтворна функція корів при згодовуванні соняшникової олії / Я.С. Стравський // Тваринництво України. - 2005. - № 2. - С. 21-23.

25. Стравський Я.С. Етоній дихлорид при лікуванні ендометриту корів / Я.С. Стравський, Я.Й. Крижанівський, Ю.М. Комісарук // Технологія вирощування та здоров'я тварин. - 2002. - № 3. - С. 6. (Здобувач виконував експериментальні дослідження та опрацював отримані результати).

26. Стравський Я.С. Вплив герматранолу на відтворну функцію корів / Я.С. Стравський // Ветеринарна медицина-2005: Сучасний стан та актуальні проблеми забезпечення ветеринарного благополуччя тваринництва: міжвідомчий тематичний науковий збірник. - 2005. - Вип. 85., Т. І І. - С. 1054-1057.

27. Стравський Я.С. Динаміка перекисного окиснення ліпідів крові корів та їх роль у розвитку патологічних станів у післяродовий період / Я.С. Стравський, В.Т.Климик // Аграрний вісник Причорномор'я. Ветеринарні науки. - 2008. - Вип. 42, Ч. 1. - С. 212-216. (Здобувач виконав експериментальну частину роботи та узагальнив одержані результати).

28. Стравський Я.С. Лазерная коррекция нарушений инволюционных процессов половых органов у коров / Я.С. Стравський // Пятая всероссийская научно-практическая конференция по квантовой медицине: сборник трудов конференции, 8-11 декабря 1998 г. - М.: Московский энергетический институт, 1999. - С. 145-147.

29. Стравський Я.С. Лазерная диагностика хронического и скрытого эндометрита у коров / Я.С. Стравський // Ветеринария. - 2000. - № 3. - С. 36

30. Лазерное излучение как фактор повышения неспецифической резистентности больных животных / И.И. Балковой, В.П. Иноземцев, Я.С. Стравський, В.Н. Христофоров // Квантовая терапия в ветеринарии: сборник трудов. - М.: ЗАО «МИЛТА - ПКП ГНТ», 2003. - С. 11-15. (Здобувач виконав експериментальну частину роботи).

Рекомендації

31. Методичні рекомендації по інтенсивному вирощуванню ремонтних телиць / Ментух Ф.А., Кравців Р.Й., Янович В.Г., Стравський Я.С. (Схвалено і рекомендовано до видання Науково-технічною радою Міністерства аграрної політики України протокол № 1 від 16 січня 2004 р.) - Тернопіль, 2004 - 16 с. (Здобувачем написано розділ „Годівля і утримання корів у період сухостою”).

32. Рекомендації щодо застосування біологічно активних сполук кремнію, германію та сапоніту з метою підвищення життєздатності новонароджених телят / Яблонська О.В., Скибіцький В.Г., Любецький В.Й., Айшпур М.В., Павленко М.С., Бойко К.П., Крижанівський Я.Й., Стравський Я.С., Горюк В.В., Ковальчук С.Ф. (Схвалені науково-методичною радою Державного департаменту ветеринарної медицини протокол № 4 від 23 грудня 2004 р.). - Київ, НАУ, 2005. - 22 с. (Здобувач приймав участь у клінічному випробуванні герматронолу у період сухостою корів).

33. Стравський Я.С. Ветеринарний контроль і нагляд за патологією органів відтворення великої рогатої корови (Методичні рекомендації). / Я.С. Стравський // (Схвалені і рекомендовані методичною комісією ІВМ УААН протокол №4 від 28 вересня 2005р. та вченою радою ІВМ УААН протокол № 5 від 3 листопада 2005 р.). - Тернопіль, 2005. -50 с.

34. Стравський Я.С. Клінічні та лабораторні методи дослідження корів, післяродові захворювання статевої системи, їх терапія і профілактика: / Я.С. Стравський, О.П. Панич / (Схвалені і рекомендовані ТК. 132 „Засоби захисту тварин, корми та кормові добавки”, протокол № 24 від 18.11.2008 р., та вченою радою ДНДКІ ветпрепаратів та кормових добавок, протокол № 6. від 29.10. 2008 р.) - Тернопіль, 2008 - 44 с. (Здобувачем написано розділ клінічних та лабораторних методів дослідження корів із захворюваннями статевої системи).

35. Стравський Я.С. Рекомендації з діагностики, лікування, профілактики та прогнозування субінволюції матки корів / Я.С. Стравський, О.П. Панич / (Рекомендовані вченою радою ДНДКІ ветпрепаратів та кормових добавок 16.03.2010 р. протокол № 2, та ТК 132 «Засоби захисту тварин, корми та кормові добавки» протокол № 10 від 29.04.2010 р.).? Львів, 2010 ? 26 с. (Здобувачем написано розділ з прогнозування та профілактики субінволюції матки корів).

36. Иноземцев В.П. Методические указания по диагностике, терапии и профилактике болезней органов размножения у коров и телок / В.И. Иноземцев, Я.С. Стравский // (Утверждены Департаментом ветеринарии Минсельхозпрода РФ) 4.07.2000. № 13-5-2 / 2057. - Москва, 2000. - 39 с. (Здобувачем описано розділ діагностика післяродового ендометриту корів).

Технічні умови

37. Технічні умови на супозиторії з етонієм для ветеринарної медицини ТУ У 24. 4 00185670 - 18 - 2002 від 16.04.2002.Уведено вперше / Я.М. Любенко, Я.Й. Крижанівський, Я.С. Стравський, М.П. Голик, Ю.М. Комісарук // та ТУ У 24.4-14041043-004:2010 / Я.С. Стравський, Я.Й. Крижанівський, Я.М. Любенко, Л.І. Фляк // (Погоджено Головою Державного комітету ветеринарної медицини України 09. грудня 2010 р. - 15с.).

(Здобувачу належить ідея створення препарату, брав участь в організації і проведенні клінічних і лабораторних досліджень, обробці та узагальнені одержаних результатів, оформленні і поданні нормативної документації у відповідні державні установи).

Настанова по застосуванню супозиторіїв з етонієм для ветеринарної медицини виробництва Тернопільської дослідної станції ІВМ УААН / Затверджена директором ДНДКІ ветпрепаратів та кормових добавок 16.04.2002. - 2 с.

38. Технічні умови на метрофлокс-L. ТУ У 24.4-1441043-00. Уведено вперше Я.Й. Крижанівський, І.Я. Коцюмбас, В.П. Музика, В.І. Ткаченко, Я.С. Стравський, О.М. Бабічук, Л.А. Татарінова // (Погоджено Головою Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України 17 вересня 2006 р. - 15 с. (Здобувач брав участь в організації і проведенні клінічних і лабораторних досліджень, обробці та узагальненні одержаних результатів, оформлені і поданні нормативної документації у відповідні державні установи).

Патенти

39. Патент на корисну модель № 19089 України МПК (2006) А 61 В 10/00 А 61 D 99/00 Методи лазерної діагностики прихованого хронічного ендометриту у корів / Стравський Я.С., Крижанівський Я.Й. Заявники і патентовласники. Заявл. 20.06.2006; опубл. 15.12.2006. Бюл. № 12, 2006 р. (Здобувач брав участь в організації і проведенні клінічних і лабораторних досліджень, обробці та узагальнені одержаних результатів, оформленні і поданні нормативної документації у відповідні державні установи).

...