Етіологія, прогнозування, профілактика та лікування геморагічних ускладнень при легких формах коагулопатій і тромбоцитопатій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Академія медичних наук України

ДУ "Інститут гематології та трансфузіології"

УДК 616.151.514 + 618.14 - 005.1 - 085.273.5 + 615.273.5

14.01.31 - гематологія та трансфузіологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора медичних наук

ЕТІОЛОГІЯ, ПРОГНОЗУВАННЯ, ПРОФІЛАКТИКА ТА ЛІКУВАННЯ ГЕМОРАГІЧНИХ УСКЛАДНЕНЬ ПРИ ЛЕГКИХ ФОРМАХ КОАГУЛОПАТІЙ І ТРОМБОЦИТОПАТІЙ

Томілін Володимир Володимирович

Київ - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в ДУ "Інститут гематології та трансфузіології АМН України"

Наукові консультанти:

- доктор медичних наук, професор Суховій Михайло Вікторович, ДУ "Інститут гематології та трансфузіології АМН України", завідувач відділення хірургічної гематології та гемостазіології

- доктор медичних наук, професор Перехрестенко Петро Михайлович, ДУ "Інститут гематології та трансфузіології АМН України", директор

Офіційні опоненти:

- доктор медичних наук, професор Тимченко Анатолій Сергійович, ДУ "Інститут гематології та трансфузіології АМН України", завідувач лабораторії виробничої трансфузіології та біотехнології;

- доктор медичних наук, професор Гайдукова Світлана Миколаївна, Національна медична академія післядипломної освіти МОЗ України ім. П.Л. Шупика, професор кафедри гематології та трансфузіології;

- доктор медичних наук, старший науковий співробітник Лішневська Вікторія Юріївна, ДУ "Інститут геронтології НАМН України", провідний науковий співробітник відділу клінічної фізіології та патології внутрішніх органів.

Захист відбудеться "24" травня 2011 р. о 12 год. 00 хв. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.612.01 ДУ "Інститут гематології та трансфузіології АМН України" (04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 12, тел. 440-27-44)

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДУ "Інститут гематології та трансфузіології АМН України" (04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 12)

Автореферат розісланий "22" квітня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Гащук Г.П.

Анотації

Томілін В.В. Етіологія, прогнозування, профілактика та лікування геморагічних ускладнень при легких формах коагулопатій і тромбоцитопатій. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.31 - гематологія та трансфузіологія. - ДУ "Інститут гематології та трансфузіології АМН України", Київ, 2011.

Вперше проведено активне виявлення легких форм коагулопатій, дезагрегаційних тромбоцитопатій, хвороби Віллебранда та комбінованої патології системи гемостазу. При опрацюванні 1000 анкет було встановлено, що геморагічний синдром протягом життя реєструвався у 65,2 % респондентів. У більшості випадків геморагічний синдром у респондентів був представлений менорагіями, носовими кровотечами, кровоточивістю ясен, післяпологовими та післяопераційними кровотечами, кровотечами після екстракції зубів, кровотечами з поверхневих ран та тривалим їх незагоюванням. При вивченні кількості геморагічних симптомів на одного респондента було доведено, що 3 та більше симптоми було зареєстровано у 10,4 % осіб.

Отримано нові наукові дані щодо причин виникнення і перебігу ювенільних та дисфункціональних маткових кровотеч, носових кровотеч, кровоточивості ясен, інтра- та післяопераційних кровотеч, кровотеч після екстракції зубів тощо при легких формах коагулопатій і тромбоцитопатій.

Виявлені особливості клінічного перебігу легких форм коагулопатій та тромбоцитопатій на фоні проведення неспецифічної та специфічної гемостатичної терапії.

Визначено принципи диференційованої патогенетично обґрунтованої медикаментозної корекції кровотеч невстановленої етіології в ургентних умовах при підозрі на легкі форми гемостазіопатій.

Ключові слова: коагулопатії, тромбоцитопатії, хвороба Віллебранда, комбінована патологія системи гемостазу, геморагічний синдром, кровотеча.

Томилин В.В. Этиология, прогнозирование, профилактика и лечение геморрагических осложнений при легких формах коагулопатий и тромбоцитопатий. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.31 - гематология и трансфузиология. - ГУ "Институт гематологии и трансфузиологии АМН Украины", Киев, 2011.

Впервые проведено активное выявление легких форм коагулопатий, дезагрегационных тромбоцитопатий, болезни Виллебранда и патологии системы гемостаза. При обработке 1000 анкет показано, что геморрагический синдром на протяжении жизни регистрировался у 65,2 % респондентов. Установлено, что в большинстве случаев геморрагический синдром у респондентов был представлен менорагиями, носовыми кровотечениями, кровотечениями после экстракции зубов, кровотечениями с поверхностных (наружных) ран и длительным их незаживанием. При изучении количества геморрагических симптомов на одного респондента определено, что 3 и больше симптомов было зарегистрировано у 10,4 % лиц.

Установлены особенности клинического течения легких форм коагулопатий и тромбоцитопатий на фоне проведения неспецифической и специфической гемостатической терапии.

Определены принципы дифференциальной патогенетически обоснованной медикаментозной коррекции кровотечений неустановленной этиологии в ургентных условиях при подозрении на легкие формы гемостазиопатий.

Для лиц женского пола, больных легкими формами коагулопатий и тромбоцитопатий, впервые разработаны принципы прогнозирования возникновения ювенильных и дисфункциональных маточных кровотечений и их дифференцированную патогенетически обоснованную медикаментозную коррекцию в амбулаторных и домашних условиях.

На основании анализа и обобщения полученных результатов комплексного исследования системы гемостаза в разные сроки месячного цикла у больных с КП, ДТ, БВ и комбинированной патологией определена целесообразность проведения поэтапного лечения ювенильных и дисфункциональных маточных кровотечений.

Получены новые научные данные о причинах возникновения и течении ювенильных маточных кровотечений, дисфункциональных маточных кровотечений, носовых кровотечений, кровотечений из десен, интра- и послеоперационных кровотечений, кровотечений после экстракции зубов и др. при легких формах коагулопатий и тромбоцитопатий.

Разработана медицинская карточка больного с легкими формами коагулопатии, в которой персонально для каждого пациента рекомендованы лабораторная диагностика и лечебная тактика в зависимости от течения геморрагических заболеваний.

Разработана автоматизированная база данных для больных с легкими формами коагулопатий и тромбоцитопатий, которая позволяет оптимизировать процесс предоставления квалифицированной медицинской помощи и улучшить организацию клинико-амбулаторной службы в медицинских учреждениях.

Ключевые слова: коагулопатии, тромбоцитопатии, болезнь Виллебранда, комбинированная патология системы гемостаза, геморрагический синдром, кровотечение.

Тоmіlіn V.V. Aetiology, forecast, prophylaxis and treatment of hemorrhagic complications at mild forms of coagulopathies and thrombocytopathies. - Manuscript.

The dissertation on competition of a scientific degree of Doctor of Medicine on specialty 14.01.31 - haematology and transfusiology. - "Institute of haematology and transfusiology AMS of Ukraine, Kyiv, 2011.

Active detection of mild forms of coagulopathies, disaggregating thrombocytopathies, von Willebrand's disease and combined pathology of hemostasis system was first conducted. While processing 1000 questionnaires, it was determined that hemorrhagic syndrome during life was registered in 65,2 % of respondents. It was determined that in most cases hemorrhagic syndrome in respondents was presented with menorrhagia, epistaxis, gum bleeding, postpartum and postoperative hemorrhage, bleeding after teeth extraction, external hemorrhage and long nonhealing period. While studying of hemorrhagic syndrome quantity per one respondent it was determined that three and more symptoms were registered in 10,4 % of persons.

Clinical course characteristics of mild forms of coagulopathies and thrombocytopathies against a background of nonspecific and specific hemostatic therapy conduct were determined. Principles of differentiated pathogenetically valid drug correction of unknown ethiology bleedings in urgent conditions with suspicion on mild forms of hemostasiopathies were worked out.

Forecast principles of juvenile hemorrhage and dysfunctional metrorrhagia and their differentiated pathogenetically valid drug correction on an outpatient and home basis were first worked out for females with mild forms of coagulopathies and thrombocytopathies.

Expediency of conduct of phased treatment of juvenile hemorrhage and dysfunctional metrorrhagia was determined on the basis of analysis and summarizing of obtained results on complex study of hemostasis system in different terms of mensal cycle in patients with coagulopathy, disaggregating thrombocytopathy, Willebrand's disease and combined pathology.

Key words: coagulopathy, thrombocytopathy, von Willebrand's disease, combined pathology of hemostasis system, hemorrhagic syndrome, bleeding.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Надання своєчасної спеціалізованої медичної допомоги хворим на легкі форми коагулопатій (КП), дезагрегаційних тромбоцитопатій (ДТ) та хвороби Віллебранда (ХВ) є однією зі складних медико-соціальних проблем (Баркаган З.С., 2004; Кузник Б.И., 2004; Летаген С., 2004; Новак В.Л., 2006; Asatiani E., Kessler C.M., 2007).

Серед коагулопатій найчастіше зустрічається дефіцит фактора VIII - гемофілія А. Поширеність гемофілії А (ГА) складає 130-180 хворих на 1 млн. осіб чоловічої статі, а гемофілії В (ГВ) - 15 хворих на 1 млн. населення. Поширеність дисфункціональних розладів тромбоцитів дотепер не встановлена, але існує думка, що їх можна виявити у 5,0-10,0 % населення. Поширеність ХВ у різних популяціях складає від 1,0 до 2,0 % (Суховій М.В., 2001).

Клінічні прояви КП, ДТ та ХВ дуже різноманітні (Виговська Я.І., 2004). При цих захворюваннях найчастіше зустрічаються носові кровотечі (НК), менометрорагії, кровотечі після екстракції зубів (КПЕЗ), кровоточивість ясен (КЯ), післятравматичні та післяопераційні геморагії, менш поширені - шлунково-кишкові, ниркові, церебральні крововиливи. Однією з провідних причин материнської смертності залишаються акушерські кровотечі, які становлять, в середньому, 25,0 % від усіх кровотеч. Проте, аналіз наукових праць, присвячених вивченню системи гемостазу, зокрема, виявленню легких форм коагулопатій і тромбоцитопатій (КіТ), дозволяє дійти висновку, що цьому аспекту проблеми приділяється мало уваги. Кровотечі є частою причиною звернення до дитячого гематолога (Лаврентьева Н.Н. и др., 2003). Ті чи інші ознаки кровоточивості мають від 7,0 до 15,0 % всіх дітей. У 5,0-10,0 % з них кровоточивість зумовлена генетичним дефектом гемостазу, головним чином його судинно-тромбоцитарної ланки. Серед гінекологічної патології кровотечі ювенільного періоду зустрічаються у 1,7-2,2 % випадків і є причиною госпіталізації 30,0 % пацієнток (Макацария А.Д. и др., 2000). Однак, стандартний лабораторний аналіз системи згортання крові не є адекватним для діагностики легких форм КП і ДТ. Тому лікування менометрорагій найчастіше зводиться до забезпечення гормонального гемостазу. У 50,0 % жінок етіологія менорагій залишається нез'ясованою. При цьому часто рецидивуючі менорагії призводять до хронічних післягеморагічних анемій та бувають причинами проведення вискоблювання ендометрію або гістерооваріоектомії (Богданова Е.А., 2000). НК є найбільш розповсюдженим показанням для екстреної госпіталізації до ЛОР-відділень (Запорожец Ю.К., 2006). Частка НК у загальній структурі госпіталізованих до спеціалізованих відділень коливається від 3,0 до 14,3 %. Оперативні втручання у хворих на гемофілію супроводжуються небезпекою неконтрольованої кровотечі з операційної рани. Навіть поява очищених концентратів ФVIII для проведення замісної терапії повною мірою не вирішила проблему профілактики інтра- та післяопераційних крововтрат у хворих на гемофілію А. Це пов'язано з не завжди адекватною замісною терапією як під час операції, так і в ранньому післяопераційному періоді, а також з вторинними порушеннями гемостазу в операційній рані внаслідок активації фібринолізу і розвитку тромбоцитопатії і тромбоцитопенії та трансформації гемофілії в імунну форму (Бондаренко М.В., 2005). Кровотеча при травмі - одна з основних причин загибелі людей віком від 1 до 34 років у всьому світі. За статистичними даними майже 30,0 % випадків летальних наслідків при травмі пов'язано з тяжкою крововтратою.

При всіх вищенаведених геморагічних симптомах у хворих треба запідозрювати наявність геморагічних діатезів, насамперед легких форм коагулопатій, тромбоцитопатій та хвороби Віллебранда.

Слід зазначити, що пацієнти з гемостазіопатією відносяться до групи підвищеного ризику розвитку геморагічних ускладнень при проведенні планових та ургентних оперативних втручань, пологах, травмах. Знизити материнську смертність від кровотеч, тривалість менорагій та носових кровотеч, післяопераційних геморагічних ускладнень та інших геморагічних симптомів при КП, ХВ та ТП можливо за умови організації активного виявлення гемостазіопатій, адекватної трансфузійної допомоги та налагодження диспансерного контролю за цією категорією хворих.

Отже проблема активного виявлення хворих на легкі форми КП, ХВ, ТП та розробка програм профілактики й лікування їх геморагічних ускладнень є вкрай актуальною.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрямок дослідження пов'язаний із науково-дослідними роботами ДУ "Інститут гематології та трансфузіології АМН України": "Розробка методів профілактики і лікування гнійно-септичних ускладнень у хворих на гемофілію" (№ державної реєстрації 0194U006678); "Експериментально-клінічне вивчення сорбентів нового покоління, призначених для комплексу лікування хворих на гемофілію з гнійно-септичними ускладненнями" (№ державної реєстрації 0197U013431); "Створення тест-систем для діагностики порушень системи гемостазу та вивчення їх ефективності" (№ державної реєстрації 0197U013429); "Клініко-лабораторні критерії діагностики легких форм коагулопатій" (№ державної реєстрації 0100U002736); "Латентні форми коагулопатій та тромбоцитопатій в етіопатогенезі ювенільних маткових кровотеч у дівчаток-підлітків, заходи їх корекції" (№ державної реєстрації 0105U000816).

Мета роботи. Провести активне виявлення хворих на легкі форми коагулопатій і тромбоцитопатій, визначити етіологічні чинники, що призводять до розвитку геморагічного синдрому та розробити програми профілактики і лікування геморагічних ускладнень для підвищення ефективності надання спеціалізованої медичної допомоги цим категоріям пацієнтів.

Основні задачі дослідження:

1. Розробити анкету та провести активне виявлення хворих на легкі форми коагулопатій і тромбоцитопатій.

2. Проаналізувати отримані дані з анкетування для встановлення поширеності легких форм КіТ.

3. Визначити фактори, що призводять до розвитку геморагічного синдрому у хворих на легкі форми гемостазіопатій.

4. Встановити вплив дефектів у системі гемостазу на перебіг геморагічного синдрому при легких формах КіТ.

5. Виявити особливості розладів системи гемостазу та їх кореляцію з етіопатогенезом розвитку геморагічного синдрому у хворих на легкі форми КіТ.

6. Розробити програми профілактики та лікування геморагічних ускладнень та оцінити їх ефективність у хворих на легкі форми КіТ.

7. Розробити алгоритм зупинки кровотечі неясного ґенезу при ургентних станах.

8. Вдосконалити уніфіковані форми медичної документації для оптимізації диспансерного нагляду за хворими на легкі форми КіТ.

9. Створити діагностичну систему на основі модифікації методу експертних оцінок для проведення на долабораторному етапі диференційної скринінг-діагностики легких форм КіТ.

Об'єкт дослідження - геморагічні ускладнення коагулопатій, хвороби Віллебранда, дезагрегаційних тромбоцитопатій, комбінованої патології системи гемостазу.

Предмет дослідження - лабораторні показники коагуляційної та тромбоцитарної ланок гемостазу; етіологічні чинники, що призводять до розвитку геморагічного синдрому; характеристика перебігу гемостазіопатій.

Методи дослідження: клінічні, коагулологічні та статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше встановлені особливості клінічного перебігу легких форм КіТ на фоні проведення неспецифічної гемостатичної терапії (патент України на винахід №46105).

Визначені особливості коагуляційних розладів та стану тромбоцитарної ланки гемостазу у хворих на легкі форми КіТ на фоні проведення гемостатичної терапії (патент України на корисну модель №32217).

Розроблено технологію анамнестичного скринінгу в диференційній діагностиці геморагічного синдрому при пубертатних менометрорагіях.

Вперше за допомогою аналізу анкетування з використанням розробленої анкети проведено активне виявлення легких форм КіТ. Встановлено, що в більшості випадків геморагічний синдром представлено менорагіями, носовими кровотечами, кровоточивістю ясен, післяпологовими та післяопераційними кровотечами, кровотечами після екстракції зубів, а також із кровотечами з поверхневих ран та їх тривалим незагоюванням.

Створено діагностичну систему на основі модифікації методу експертних оцінок, яка дає можливість ставити попередній діагноз у долабораторному періоді для вирішення питання про призначення профілактичних та лікувальних заходів при наявності геморагічного синдрому.

Вперше розроблено принципи прогнозування виникнення маткових кровотеч та їх диференційованої патогенетично обґрунтованої медикаментозної корекції в амбулаторних умовах для хворих на легкі форми дезагрегаційних тромбоцитопатій і хвороби Віллебранда (патент України на корисну модель №56991).

Обґрунтовані принципи диференційованої патогенетично обґрунтованої медикаментозної корекції кровотеч невстановленої етіології в ургентних умовах при підозрі на легкі форми гемостазіопатій.

Отримано нові наукові знання щодо причини виникнення геморагічного синдрому при легких формах КіТ.

Вперше визначена доцільність проведення поетапного лікування геморагічних ускладнень у хворих на коагулопатії, дезагрегаційні тромбоцитопатії, хворобу Віллебранда та комбіновану патологію.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблена анкета з анонімного опитування населення, в основу якої покладена суб'єктивна оцінка гемостазіологічного стану в залежності від геморагічних проявів, їхньої частоти, сезонності, спадковості тощо, що дозволяє активно виявляти пацієнтів із легкими формами КіТ і проводити своєчасні діагностичні, профілактичні та лікувальні заходи.

Запропоновано спосіб профілактики і лікування рецидивуючих пубертатних метрорагій та дисфункціональних маткових кровотеч, що дозволяє значно зменшити тривалість менорагії у хворих на легкі форми КіТ.

Використання методики застосування комбінованої гемостатичної терапії при оперативних втручаннях у хворих на гемофілію А чи В дозволяє знизити об'єм інтраопераційної крововтрати, зменшити ризики виникнення геморагічних ускладнень у післяопераційному періоді, уникнути замісних трансфузій донорських еритроцитів та сприяє скороченню термінів госпіталізації.

Проведення скринінгу анамнестичних даних за запропонованою схемою дозволяє на доклінічному етапі орієнтуватися щодо можливого порушення в системі гемостазу та визначити необхідність своєчасної гематологічної діагностики легких форм КіТ, що передбачає патогенетичне лікування, диспансерний нагляд у гематолога та профілактику загрозливих кровотеч.

Застосування запропонованого способу профілактики та лікування кровотеч невстановленої етіології в ургентних умовах при підозрі на легкі форми гемостазіопатій дозволяє знизити ризик виникнення геморагічного синдрому.

Застосування "Медичної карти хворого на легку або латентну форми коагулопатії" значно полегшує і підвищує ефективність обліку роботи спеціалізованих медичних закладів, поліпшує якість вихідної і статистичної документації. Крім того, медична карта, що заповнюється у профільному відділенні, сприяє покращенню лікування хворих на легку або латентну форми коагулопатії лікарями інших спеціальностей та сприяє запобіганню ускладнень при цій патології.

Розроблена автоматизована база даних для хворих на легкі форми КіТ дозволяє здійснювати моніторинг, оперативно аналізувати роботу амбулаторного чи клінічного підрозділу, створювати і друкувати звітну документацію, оцінювати ефективність проведення профілактичних та лікувальних заходів. В подальшому накопичені дані можуть стати основою для створення популяційного реєстру хворих на гемостазіопатії.

Результати наукових досліджень полягли в основу трьох нововведень, трьох інформаційних листів та трьох методичних рекомендацій.

Основні результати дисертаційної роботи впроваджені в практику відділення хірургічної гематології та гемостазіології ДУ "ІГТ АМН України", Київського міського науково-практичного центру діагностики та лікування патології гемостазу, а також у гінекологічному, хірургічному, другому гематологічному та отоларингологічному відділеннях Київської міської клінічної лікарні №9.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом проведено патентно-інформаційний пошук та аналіз літературних джерел за темою дисертації, визначена актуальність дослідження. Автором особисто вибрано і обґрунтовано тему, визначено мету та завдання дослідження. Дисертант самостійно склав програму дисертаційної роботи, виконав експериментальну частину роботи, її науковий аналіз, оформлення таблиць та рисунків, формулювання основних положень та висновків. Спеціальні лабораторні тести були виконані дисертантом одноосібно. Автором особисто опрацьовані анкети з анонімного опитування на наявність кровотеч, проведено аналіз факторів, що сприяють виникненню кровотеч, розроблено програми профілактики та лікування геморагічного синдрому, аналіз та узагальнення результатів дослідження, сформульовано всі наукові положення, практичні рекомендації та висновки роботи.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень були представлені на 31 конференції, 12 з'їздах, 7 конгресах, 3 симпозіумах, 1 асамблеї, 1 нараді-семінарі. За останні 5 років: на II Всеросійській науковій конференції з міжнародною участю "Клиническая гемостазиология и гемореология в сердечно-сосудистой хирургии" (Москва, 2005); науково-практичній конференції з міжнародною участю "Актуальні проблеми клінічної хірургії та трансплантології" (Київ, 2005); VI конгресі Російської спілки ринологів (Санкт-Петербург, 2005); міжобласній науково-практичній конференції офтальмологів Тернопольскої, Вінницької, Житомирської, Черкаської областей "Актуальні проблеми офтальмології" (Тернопіль, 2005); X з'їзді оториноларингологів України (Судак, 2005); GSK антитроботичному Майстеркласі "Оценить настоящее и обрисовать будущее" (Алушта, 2005); XXI з'їзді хірургів України (Запоріжжя, 2005); щорічній традиційній конференції Українського наукового медичного товариства оториноларингологів "Фармакотерапія в оториноларингології" (Одеса, 2005); Ювілейному VIII з'їзді Всеукраїнського лікарського товариства, присвяченому 15-річчю організації (Івано-Франківськ, 2005); науково-практичній конференції, присвяченій 65-річчю заснування Інституту патології крові та трансфузійної медицини АМН України (Львів, 2005); науково-практичній конференції з міжнародною участю "Рани м'яких тканин та раньова інфекція" (Київ, 2005); XX конгресі "Thrombosis and Haemostasis" (Сідней, 2005); Симпозіумі "Сучасні аспекти медицини невідкладних станів" (Київ, 2006); XI з'їзді офтальмологів України (Одеса, 2006); щорічній традиційній весняній конференції Українського наукового медичного товариства оториноларингологів "Невідкладні стани в оториноларингології" (Місхор, 2006); щорічній традиційній осінній конференції Українського наукового медичного товариства оториноларингологів "ЛОР-онкологія і хірургія голови і шиї" (Яремча, 2006); 1-й науково-практичній конференції "Клинические испытания лекарственных средств в Украине" (Київ, 2006); II міжнародному симпозіумі "Гемостаз - проблеми та перспективи" (Київ, 2006); III Національному з'їзді фармакологів України "Фармакологія 2006 - крок у майбутнє" (Одеса, 2006); XXI Асамблеї Міжнародної Академії оториноларингології - хірургії голови і шиї та щорічній традиційній весняній конференції Українського наукового медичного товариства оториноларингологів "Запальні та алергічні захворювання ЛОР-органів" (Місхор, 2007); науково-практичній конференції за участю міжнародних спеціалістів "Рани м'яких тканин. Проблеми шпитальної інфекції" (Київ, 2007); Третій Всеукраїнській науково-практичній міжнародній конференції "Профілактика ускладнень в пластичній та реконструктивній хірургії" (Київ, 2008); конференції з нагоди 25-річчя Київського Шпиталю Інвалідів Великої Вітчизняної Війни (Київ, 2008); 1 міжнародному конгресі "Сучасні досягнення інфузійної терапії" (Черкаси, 2008); XII конгресі світової федерації Українських лікарських товариств (Івано-Франківськ, 2008); II науково-практичній конференції "Фармакоэкономика в Украине: состояние и перспективы развития" (Харків, 2009); обласній науково-практичній конференції "Сучасні принципи діагностики та лікування гемофілії" (Суми, 2009); XI з'їзді оториноларингологів України (Судак, 2010).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 57 наукових праць, серед них - 31 стаття у фахових журналах та збірниках наукових праць, 1 патент на винахід, 2 патенти на корисну модель.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена на 392 сторінках друкованого тексту. Робота ілюстрована 6 рисунками та 50 таблицями. Складається зі вступу, огляду літератури, 11 розділів власних досліджень, аналізу й узагальнення результатів досліджень, висновків та практичних рекомендацій, списку використаної літератури, що включає 579 джерел, окремо - 116 сторінок додатків.

Основний зміст роботи

Матеріал і методи досліджень. У дослідження було включено 396 хворих (250 (63,1 %) осіб чоловічої і 146 (36,9 %) жіночої статі) віком від 1 до 49 років. Хворих було поділено на чотири групи: першу групу склали 147 (37,1 %) пацієнтів з хворобою Віллебранда, серед них чоловічої статі - 89 (60,5 %), жіночої статі - 58 (39,5 %); другу - 96 (24,2 %) хворих на коагулопатії, з них чоловічої статі - 73 (76,0 %), жіночої - 23 (24,0 %); третю - 101 (25,5 %) хворий на дезагрегаційні тромбоцитопатії, серед них чоловічої статі - 52 (51,5 %), жіночої - 48 (48,5 %); четверту - 52 (13,1 %) пацієнти з комбінованою патологією системи гемостазу (КПСГ), з них чоловічої статі - 36 (69,2 %), жіночої - 16 (30,8 %).

Групи порівняння склали 220 пацієнтів, серед яких 55 - практично здорові особи, 165 - особи з різними геморагічними симптомами, у котрих при лабораторному дослідженні не було виявлено порушень у системі гемостазу.

Усі пацієнти знаходились на диспансерному обліку у відділенні хірургічної гематології та гемостазіології ДУ "Інститут гематології та трансфузіології АМН України" (м. Київ).

Окрему групу дослідження склали 1000 осіб, які були включені в програму з активного виявлення легких форм КіТ шляхом анкетування.

Для загальної оцінки функціонального стану системи гемостазу виконувались коагулологічні дослідження, що включали такі тести: визначення вмісту фібриногену (Ф-н) гравіметричним методом за Р.А. Рутберг (1961); протромбіновий час (ПЧ) за Quick; активований парціальний тромбопластиновий час (АПТЧ), тривалість кровотечі (ТК) за Duke (1910), кількість тромбоцитів у периферичній крові визначали в камері Горяєва. Агрегацію тромбоцитів досліджували за допомогою агрегометру "Тром-Лайт" (Польща). Для індукції агрегації використовували розчини аденозіндіфосфорної кислоти, адреналіну, колагену, ристоцетину та арахідонової кислоти за методом G.V.R. Born (1962). Проведено дослідження активності найбільш функціонально значущих факторів (II, V, VII, VIII, IX, X, XI) коагуляційної ланки системи гемостазу. Для діагностики активності окремих факторів згортання крові застосовували одностадійні методи, що рекомендовані Міжнародним комітетом із тромбозу та гемостазу і Міжнародним комітетом зі стандартизації в гематології (Н.А. Алексеева, 1998).

Статистична обробка результатів досліджень полягала у визначені статистичних параметрів сукупностей (M, у, m). Статистичне порівняння сукупностей проводили за параметричним критерієм різниці тесту Ст'юдента - t; вірогідність різниці між середніми величинами двох сукупностей приймалися, якщо p<0,05; при малому об'ємі сукупності - використовували формулу Фішера.

Для побудови діагностичної системи були розроблені класифікатори сукупності ознак, які притаманні хворим із заздалегідь відомими діагнозами КіТ на основі модифікації методу експертних оцінок (ММЕО).

Були отримані дані, які свідчать, що у пацієнтів на легкі форми КіТ геморагічний синдром був представлений 19 геморагічними симптомами, серед яких були виділені часті (поширеність > 20,0 %): ювенільна маткова кровотеча (ЮМК), дисфункціональна маткова кровотеча (ДМК), носова кровотеча (НК), кровоточивість ясен (КЯ), кровотеча після екстракції зубів (КПЕЗ), післяопераційна кровотеча (ПОК), кровотеча з поверхневих ран (КЗПР), післятравматична гематома (ПГ), тривале незагоювання ран (ТНР), післятравматичний гемартроз (ПТГ), післяпологова кровотеча (ППК) та рідкісні (поширеність < 20,0 %): геморагічний інсульт (ГІ), післяін'єкційна гематома (ПіГ), кровотеча з вуздечки язика (КВЯ), шлунково-кишкова кровотеча (ШКК), гематома пахової ділянки (ГПД), кровотеча при прорізуванні зубів (КППЗ), кефалогематома при народженні (КГН), ниркова кровотеча (НирК).

При аналізі лабораторних показників системи гемостазу у пацієнтів із легкою формою ХВ було встановлено, що в усіх трьох групах хворих, незалежно від статі та віку, показники кількості тромбоцитів (КТ), вмісту фібриногену, ПЧ, активності факторів (Ф) згортання крові IX, XI, XIII, агрегації тромбоцитів до АА, ААДФ, АК, ААрК, часу еуглобулінового лізису, Хагеман-залежного фібринолізу, антитромбіну III, парус-тесту статистично не відрізнялися як між собою, так і від аналогічних показників усіх трьох контрольних груп практично здорових осіб (p>0,05). При цьому були зареєстровані відмінності в показниках ТК, АПТЧ, АР, активності ФVIII, активності фактора Віллебранда, які статистично достовірно відрізнялися від аналогічних показників контрольних груп (p<0,05) та статистично не відрізнялися між собою (p>0,05). Слід зазначити, що не було виявлено статистичної різниці у контрольних групах (p>0,05).

Аналіз отриманих лабораторних показників системи гемостазу у пацієнтів на легку форму ДТ показав, що в усіх трьох групах хворих, незалежно від статі та віку, показники КТ, Ф-н, ПЧ, АПТЧ, активності факторів згортання крові VIII, IX, XI, XIII, фактора Віллебранда, часу еуглобулінового лізису, Хагеман-залежного фібринолізу, антитромбіну III, парус-тесту статистично не відрізнялися як між собою, так і від аналогічних показників усіх трьох контрольних груп практично здорових осіб.

При цьому були зареєстровані відмінності в показниках: ТК, АР, АА, ААДФ,АК, ААрК, які статистично достовірно відрізнялись від показників контрольних груп (p<0,05), але статистично не відрізнялися між собою (p>0,05).

За аналізом лабораторних показників системи гемостазу у пацієнтів на легку форму КП встановлено, що в підгрупах хворих на гемофілію А, гемофілію В, гіпофібриногенемію (ГФ), гемофілію С (ГС), гіпопроконвертинемію (ГП) значення: КТ, ТК, ФВ, антитромбіну III, парус-тесту, АА, АР, ААДФ, АК, ААрК статистично не відрізнялися як між собою, так і від аналогічних показників контрольної групи практично здорових осіб (p>0,05).

У хворих із дефіцитом одного з факторів внутрішнього шляху згортання крові виявлені статистично достовірні відмінності (p<0,05) від фізіологічних величин у тесті АПТЧ (ГА - (48,92,3) с; ГВ - (47,61,7) с; ГС - (44,21,3) с при нормі - (32,00,2) с).

У хворих із дефіцитом ФVII статистично достовірно (p<0,05) був подовжений ПЧ до (26,10,2) с у порівнянні з даними, одержаними у здорових осіб ((18,00,1) с).

Показник вмісту Ф-н у хворих з дефіцитом I фактора згортання крові статистично достовірно відрізнявся (p<0,05) від нормальної допустимої величини (2,80,2) г/л і складав (0,80,2) г/л. Крім того, у цих пацієнтів було зареєстровано статистично достовірне зниження показників фібринолітичної активності крові.

У хворих на ГА було виявлене зниження рівня активності ФVIII (29,41,4) % у порівнянні з фізіологічними величинами (101,56,9) %. У хворих на ГП суттєво знижувався рівень активності ФVII ((19,42,6) %) порівняно з контрольною групою ((89,65,4) %). При ГВ активність ФIX була суттєво знижена ((30,12,7) %) відносно показників практично здорових людей ((103,81,3) %). Встановлено достовірне зниження рівня активності ФXI при ГС до (33,61,5) % порівняно з нормою ((96,86,9) %).

Аналіз отриманих даних свідчить, що при КПСГ показники КТ, фактор Віллебранда, антитромбін III, парус-тест, ФXIII не відрізнялися як між собою, так і від аналогічних показників контрольної групи.

При комбінованих формах патології гемостазу були встановлені відхилення гемостазіологічних лабораторних показників у порівнянні з даними, отриманими в ході дослідження у осіб КГ. Гіпофібриногенемія+ДТ: ТК - (6,3±1,2) хв.; Ф-н - (0,9±0,2) г/л; ЕГЛ - (160,8±3,2) хв.; ХЗФ - (4,3±0,5) хв.; АА - (27,3±2,4) %; АР - (32,0±0,7) %; ААДФ - (29,4±0,4) %; АК - (26,6±0,6) %; ААрК - (27,7±0,4) %. ГА+ГВ: АПТЧ - (49,4±2,1) с; ФVIII - (38,5±6,7) %; ФIX - (32,1±4,9) %.

Слід зазначити, що у ході дослідження було діагностовано поодинокі випадки: ХВ+ДТ; ХВ+ГФ; ГА+ДТ; ГА+ГФ; ХВ+ГП; ГС+ДТ; ГС+ГФ; ГВ+ГС; ГА+ГВ+ГС; ГВ+ГФ; ГП+ДТ.

Результати досліджень, їх аналіз та узагальнення. У результаті проведених досліджень було встановлено, що: серед пацієнтів на легку форму ХВ осіб чоловічої статі було на 20,0 % більше, ніж жіночої; хворих на легкі форми ДТ осіб чоловічої статі у групах віком від 1 до 8 років та віком від 9 до 18 років було майже на 30,0 % більше, ніж жіночої статі. Проте у групі віком від 19 до 49 років ДТ у осіб жіночої статі реєструвалась на 23,0 % частіше, ніж у хворих чоловічої статі, взагалі співвідношення було приблизно рівним (чоловіча стать - 52 (51,5 %) пацієнти; жіноча стать - 49 (48,5 %) пацієнток). Слід зазначити, що легкі форми КП діагностували переважно у хворих чоловічої статі (76,0 %), через те, що вони були пов'язані з вродженими захворюваннями (ГА - 47,9 %; ГВ - 11,5 %), на які хворіють практично тільки чоловіки. Аналіз отриманих даних показав, що легкі форми КПСГ виявляли значно частіше у хворих чоловічої статі - у 36 (72,0 %) проти 16 (28,0 %) у хворих жіночої статі, так як вони були пов'язані з вродженими захворюваннями, на які хворіють тільки чоловіки (загалом - 13 (36,1 %) хворих: ГА+ГВ - 6 хворих, ГА+ГФ - 2, ГА+ДТ - 3, ГВ+ГС - 1, ГВ+ГФ - 1 особа).

При вивченні кількості геморагічних симптомів (ГемС) у пацієнтів із легкими формами КіТ було встановлено, що 3 та більше ГемС були характерні для ХВ, ДТ, КП, КПСГ. Тоді як F. Rodeghiero та співавт. (2005) використовували структурований опитувальник для збору симптомів кровотеч у 42 пацієнток з ХВ 1 типу та у 215 суб'єктів контрольної групи. Слід зазначити, що в контрольній групі тільки одна особа мала більше, ніж 2 ГемС, тому наявність щонайменше 3-х явних геморагічних симптомів має бути розцінено як специфічний діагностичний критерій ХВ (специфічність - 99,5 %). У ході дослідження було встановлено, що 21 з 42 пацієнток мали більше, ніж 2 геморагічних симптоми, з наслідком 50,0 % чутливості. Автори стверджують, що підрахунок геморагічних симптомів може бути перспективним для прогностичних цілей при ХВ, але потрібні й інші дослідження для того, щоб ця методологія могла бути рекомендована лікарям, які лікують пацієнтів із легкими геморагічними порушеннями.

Для легких формах КіТ клініко-анамнестичні дані не дають можливості визначити шлях, за яким належить шукати причину підвищення кровоточивості, тому дані лабораторних досліджень мали б мати вирішальне значення для діагностики. Але, за даними більшості дослідників, зміни в лабораторних тестах найчастіше виявляються лише при загостренні соматичного захворювання, при травмах та в післяопераційному періоді, а лабораторні показники у межах норми ще не свідчать про відсутність чи наявність у пацієнтів легких форм КіТ. У таких випадках рекомендуються повторні, а часто й багаточисельні дослідження (Шиффман Ф.Д., 2000).

Тому, у ході дослідження вирішували статистичну задачу долабораторного розпізнавання легких форм КіТ для випадків, коли у пацієнтів є декілька геморагічних симптомів, що відповідають різним діагнозам. Для побудови діагностичної системи були розроблені класифікатори сукупності ознак, що притаманні хворим із заздалегідь відомими діагнозами КіТ на основі ММЕО. При використанні ММЕО перевага або відносна значимість тих чи інших діагнозів установлюється за допомогою прямого ранжирування і попарних порівнянь за максимумом ваги переваг або, якщо вага співпадає, за максимумом рейтингу, який вираховується як добуток ваги переваг та апріорної ймовірності діагнозу.

Для аналізу даних про захворювання легкими формами коагулопатій і тромбоцитопатій був створений спосіб їх обробки з метою покращення якості діагностики захворювань, виявлення інформативності ознак та визначення ризиків діагностики. При цьому була використана одержана інформація про 19 геморагічних симптомів, яка була зареєстрована під час анамнестичного скринінгу в залежності від статі та віку.

Аналіз отриманих результатів показав, що за наявності трьох і більше геморагічних симптомів в анамнезі, для класифікаторів легких форм: ХВ, відсоток розпізнавання дорівнював 97,5 % (при перевірці - 100,0 %; під час іспиту - 80,0 %), чутливість - 0,8 (при перевірці - 0,1; під час іспиту - 0,8), специфічність - 1,0 (при перевірці - 1,0; під час іспиту - 0,8); ДТ, відсоток розпізнавання дорівнював 90,0 % (при перевірці - 90,0 %; під час іспиту - 50,0 %), чутливість - 0,9 (при перевірці - 0,7; під час іспиту - 0,5), специфічність - 0,9 (при перевірці - 1,0; під час іспиту - 0,5); КП, відсоток розпізнавання дорівнював 96,3 % (при перевірці - 87,5 %; під час іспиту - 80,0 %), чутливість - 0,9 (при перевірці - 0,1; під час іспиту - 0,5), специфічність - 1,0 (при перевірці - 0,8; під час іспиту - 0,9); КПСГ, відсоток розпізнавання дорівнював 100,0 % (при перевірці - 100,0 %; під час іспиту - 100,0 %), чутливість - 1,0 (при перевірці - 1,0; під час іспиту - від 0 до 1,0), специфічність - 1,0 (при перевірці - 1,0; під час іспиту - 1,0).

Отже, розроблена ММЕО дає можливість ставити попередній діагноз у долабораторному періоді для вирішення питання про призначення профілактичних та лікувальних заходів за наявності геморагічного синдрому у цієї категорії хворих.

Особливості перебігу менометрорагій. Серед факторів, які можуть впливати на розвиток та частоту ЮМК та ДМК при легких формах КіТ, найбільш вагомими були застосування аспіриноподібних препаратів та неадекватна профілактика ГС (Табл. 1).

У ході дослідження було встановлено, що без застосування неспецифічної гемостатичної терапії (НГТ) тривалість ЮМК складала при ХВ (10,4±1,5) діб; при ДТ - (9,5±1,5) діб; при КП - (11,8±1,8) діб; КПСГ - (12,6±2,1) діб; у групах порівняння (ГП): у ГП 1 - (5,5±0,8) діб та у ГП 2 - (25,5±3,9) діб; тривалість ДМК - при ХВ (10,9±0,6) діб; при ДТ - (10,4±0,9) діб; при КП - (11,2±0,4) діб; при КПСГ - (12,2±1,1) діб; у групах порівняння: у ГП 1 - (5,1±0,4) діб та у ГП 2 - (21,5±2,2) діб.

Таблиця 1. Фактори, що впливають на частоту виникнення маткових кровотеч у хворих на легкі форми КіТ

Фактори впливу на розвиток та частоту ЮМК та ДМК	Частота зустрічаємості (%)
	ХВ	ДТ	КП	КПСГ
	ЮМК n=19	ДМК n=24	ЮМК n=13	ДМК n=29	ЮМК n=8	ДМК n=13	ЮМК n=4
Застосування аспіриноподібних препаратів	42,1	58,6	69,2	58,6	50,0	61,5	75,0
Неадекватна профілактика ГемС	31,6	65,5	61,5	65,5	100,0	76,9	100,0
Часті ГРВІ	42,1	75,9	61,5	75,9	37,5	46,2	50,0
Хронічний стрес	31,6	24,1	30,8	24,1	25,0	30,8	50,0
Фізичне перенавантаження	42,1	62,1	23,1	62,1	25,0	76,9	25,0
Надмірне вживання консервованих продуктів харчування	26,3	41,4	23,1	41,4	25,0	46,2	25,0
Хронічні захворювання верхніх дихальних шляхів	15,8	17,2	15,4	17,2	37,5	23,1	25,0
Фактори нез'ясовані	21,1	17,2	15,4	17,2	0	23,1	0

При аналізі отриманих даних було встановлено, що у пацієнток із легкими формами ХВ при ЮМК частіше реєстрували: НК (100,0 %); КПЕЗ (78,6 %); ПОК (62,5 %); КЗПР (59,1 %). Рідше реєстрували: ПГ (36,4 %); КЯ (52,6 %); ТНР (22,7 %); ПіГ (13,6 %). Крім того, відмічали поодинокі випадки КВЯ, ШКК та ПТГ. У хворих на легкі форми ДТ при ЮМК найчастіше реєстрували: КПЕЗ (100,0 %); НК (84,6 %); ПГ (69,2 %); КЯ (61,5 %); КЗПР (46,2 %); ТНР (30,8 %). Серед поодиноких геморагічних випадків були відмічені ШКК та КППЗ. Слід зазначити, що з 22 дівчат-підлітків тільки у однієї було проведено оперативне втручання (апендектомія), при цьому зареєстрована пізня ПОК. У хворих на легкі форми КП у 62,5 % випадків виникали НК, а також поодинокі випадки КПЕЗ та ПГ. У хворих на легкі форми КПСГ при ЮМК реєстрували: НК, КПЕЗ та ПГ.

Аналіз результатів дослідження свідчить про те, що у пацієнток із легкими формами ХВ при ДМК частіше за все реєстрували: НК (100,0 %); КПЕЗ (81,3 %); КЗПР та тривале їх незагоювання (по 54,2 % відповідно); КЯ (50,0 %), рідше - ПГ (37,5 %); ППК (33,3 %). Крім того, був відмічений поодинокий випадок ПіГ. У хворих на легкі форми ДТ при ДМК найчастіше реєструвалися: НК (93,1 %); ПГ (65,5 %); КЯ (62,1 %); ПОК (60,0 %); КЗПР та тривале їх незагоювання (по 55,2 % відповідно); КПЕЗ (51,7 %); ППК (45,5 %). Серед поодиноких геморагічних випадків були зареєстровані: ПіГ, ШКК, ГІ (по 3,4 % відповідно). У хворих на легкі форми КП при ДМК виникали: КПЕЗ (90,0 %); ПОК та НК (по 80,0 % відповідно); КЯ (73,3 %); ПГ (66,6 %); КЗПР (53,3 %) та тривале їх незагоювання (46,7 %). ППК була діагностована у 25,0 % пацієнток. У хворих на легкі форми КПСГ при ДМК були виявлені: НК (66,7 %); ПОК (100,0 %); КЗПР (83,3 %); КПЕЗ (80,0 %); ППК (66,7 %); КЯ (50,0 %). Крім того, спостерігали поодинокі випадки ПТГ, ТРН, ПіГ, КППЗ.

У 13 пацієнток з легкими формами ДТ визначали параметри досліджуваних коагулологічних тестів у різні періоди менструального циклу - у середині циклу, за 2-3 доби до початку mensis, на 2-3 добу фази mensis та 6-7 добу циклу. В результаті проведення коагулологічних досліджень у хворих на легкі форми ДТ із ЮМК була встановлена така динаміка змін гемостазіологічних тестів: показники ТК, АА, ААрК, АР, ААДФ, АК, що отримані в середині циклу та за 2-3 доби до початку mensis, статистично не відрізнялись (p>0,05) від аналогічних показників, що виявлені до початку проведення неспецифічної гемостатичної терапії. Показники ТК, АА, ААрК, АР, ААДФ, АК, які були отримані на тлі проведення НГТ на 2-3 добу та на 6-7 добу циклу, статистично достовірно відрізнялись (p<0,05) від аналогічних показників, що виявлені у хворих без проведення НГТ. При цьому слід зазначити, що такі показники системи гемостазу, як КТ, ПТІ, АПТЧ на фоні застосування НГТ статистично не відрізнялись від аналогічних даних, отриманих до початку її проведення, незалежно від фази менструального циклу.

У 19 пацієнток із легкою формою ХВ визначали параметри досліджуваних коагулологічних тестів у різні терміни менструального циклу, а саме - у середині циклу, за 2-3 доби до початку mensis, на 2-3 добу фази mensis та 6-7 добу циклу.

Результати проведення коагулогічних досліджень у пацієнток на легкі форми ХВ з ЮМК свідчать, що показники гемостазіологічних тестів ТК, АПТЧ, ФVIII, АР, ФВ, що отримані в середині циклу та за 2-3 доби до початку mensis, статистично не відрізнялись (p>0,05) від аналогічних показників, що виявлені до початку проведення НГТ. Показники ТК, АПТЧ, ФVIII, АР, ФВ, які були отримані на фоні проведення НГТ на 2-3 добу та на 6-7 добу циклу, статистично відрізнялись (p<0,05) від аналогічних показників, які виявлені до початку проведення НГТ. При цьому слід зазначити, що такі показники системи гемостазу як КТ, ПЧ, АК, ААрК на тлі застосування НГТ, статистично не відрізнялись від аналогічних даних, отриманих до початку її проведення, незалежно від фази менструального циклу.

Загальна кількість хворих на легкі форми КіТ із ДМК становила 74 (91,4 %) особи з 81 жінки у віці від 19 до 49 років, а саме: пацієнток з ХВ - 24 з 24 (100,0 %), з ДТ - 29 (90,6 %) з 32, з КПСГ - 6 з 8 (75,0 %), а хворих на КП - 15 (88,2 %) з 17 пацієнток. Всі пацієнтки знаходились на диспансерному обліку у відділенні хірургічної гематології та гемостазіології ДУ "Інститут гематології та трансфузіології АМН України" (м. Київ).

Дослідження системи гемостазу у хворих на легкі форми КіТ проводились в середині циклу, за 2-3 доби до початку mensis, на 2-3 та на 6-7 добу менструального циклу без застосування профілактичної НГТ та з її призначенням.

При аналізі отриманих даних було встановлено, що найчастіше у хворих на легку форму ДТ mensis починались у 11 років - у 16 (55,2 %) пацієнток та 10-р. віці - у 6 (20,7 %) жінок. При цьому, чим раніше починалась mensis (9-10 років), тим триваліше вони перебігали (14-15,8 діб, відповідно). У хворих на легку форму ДТ при початку mensis в 11 років тривалість менорагії складала 12,4 доби. Слід зазначити, що середня кількість геморагічних проявів практично не залежала від віку появи перших mensis і становила в середньому 5 разів на рік.

Результати проведених досліджень свідчать, що у хворих на легкі форми ДТ при ДМК найбільш низькі (p<0,05) показники практично по всіх тестах спостерігали на 2-3 та на 6-7 добу mensis у порівнянні з аналогічними показниками, отриманими при проведенні дослідження системи гемостазу в середині циклу та за 2-3 доби до початку mensis.

У результаті проведення коагулогічних досліджень у хворих на легкі форми ДТ із ДМК була встановлена наступна динаміка в гемостазіологічних тестах: показники ТК, АА, ААрК, АР, ААДФ, АК, що отримані в середині циклу та за 2-3 доби до початку mensis, статистично не відрізнялись від аналогічних показників (p>0,05), які виявлені до початку призначення НГТ. Показники ТК, АА, ААрК, АР, ААДФ, АК, що отримані на тлі проведення НГТ на 2-3 добу та на 6-7 добу циклу, статистично відрізнялись (p<0,05) від аналогічних показників, які були виявлені до початку проведення НГТ.

При цьому слід зазначити, що такі показники системи гемостазу як КТ, ПЧ, АПТЧ на фоні застосування НГТ статистично не відрізнялись від аналогічних даних, отриманих до початку її проведення, незалежно від фази менструального циклу.

Отже, чим раніше починаються mensis у хворих на ДТ, тим триваліше вони перебігають. На фоні застосування НГТ основні коагулологічні параметри мають позитивну динаміку з нормалізацією показників тестів на 2-3 та 6-7 добу. При цьому тривалість mensis значно скорочується та становить 6-7 діб у 23 (79,3 %) пацієнток, 8 діб - у 6 (20,7 %) проти 9-15,8 діб при відсутності профілактичних заходів.

При дослідженні 24 жінок із легкими формами ХВ віком від 19 до 49 років, у яких спостерігали зменшення тривалості менорагії при застосуванні НГТ установлено, що найчастіше у хворих на легку форму ХВ mensis починались у 10 років - у 10 (41,7 %) пацієнток та 11 років - у 8 (33,3 %) жінок. У хворих на легку форму ХВ при початку mensis в 11 років тривалість менорагії складала в середньому 13,8 діб, в 10 років - 12,9 діб. Слід зазначити, що як тривалість менорагії так і кількість геморагічних проявів практично не залежала від віку появи перших mensis і становила 6 разів на рік.

Результати проведених досліджень показали статистично достовірні розбіжності (p<0,05) лабораторних показників, визначених у середині циклу та за 2-3 доби до початку mensis у порівнянні з показниками на 2-3 та на 6-7 добу mensis.

За даними коагулологічних досліджень у пацієнток на легкі форми ХВ із ДМК була встановлена наступна динаміка в гемостазіологічних тестах: показники ТК, АПТЧ, ФVIII, АР, ФВ, котрі отримані в середині циклу та за 2-3 доби до початку mensis, статистично не відрізнялись від аналогічних показників (p>0,05), що виявлені до початку застосування НГТ. Показники ТК, АПТЧ, ФVIII, АР, ФВ, які отримані на фоні проведення НГТ на 2-3 та 6-7 добу циклу, статистично відрізнялись (p<0,05) від аналогічних показників, визначених до початку проведення НГТ. При цьому такі показники системи гемостазу як КТ, ПЧ на фоні застосування НГТ статистично не відрізнялись від аналогічних даних, отриманих до початку її проведення незалежно від фази менструального циклу. Слід зазначити, що при застосуванні НГТ тривалість mensis значно скорочувалась та становила 6-7 діб у 19 (79,2 %) пацієнток, 8 діб - у 5 (20,8 %) жінок.

Установлено, що на фоні застосування НГТ основні коагулологічні параметри мали позитивну динаміку до нормалізації на 2-3 та 5-6 добу; при застосуванні НГТ тривалість mensis значно скорочувалась та становила 6-7 діб у 19 (79,2 %) пацієнток, 8 діб - у 5 (20,8 %) жінок проти 11-14 діб при відсутності профілактичних заходів.

Серед коагулопатій перше місце посідала ГФ - 13 (86,7 %) із 15 випадків. При аналізі отриманих даних було встановлено, що найчастіше у хворих на ГФ mensis починались у 10 років у - 5 (38,5 %) пацієнток, в 11 років - у 4 (30,8 %) та у 12 років - у 3 (23,1 %) жінок. При цьому, тривалість менорагії не залежала від віку, в якому починались mensis. У хворих на ГФ при початку mensis в 10 та 11 років тривалість менорагії складала у середньому 13 діб, у 12 років - 10 діб. Слід зазначити, що середня кількість геморагічних проявів практично не залежала від віку появи перших mensis і становила в середньому 4-6 разів на рік.

У результаті проведення коагулологічних досліджень у пацієнток на легкі форми КП із ДМК встановлена така динаміка: показники ТК, Ф-н, АА, ААДФ, ААрК, що отримані у середині циклу та за 2-3 доби до початку mensis, статистично не відрізнялись від аналогічних показників (p>0,05), які були виявлені до початку призначання НГТ; параметри ТК, Ф-н, АА, ААДФ, ААрК, які отримані при проведенні НГТ на 2-3 та 6-7 добу циклу, статистично відрізнялись (p<0,05) від аналогічних показників, що виявлені до початку проведення НГТ. При застосуванні НГТ тривалість mensis значно скорочувалась і становила: 6-7 діб у 10 (76,9 %) пацієнток, 8 діб - у 3 (23,1 %) жінок.

...