Етіологія, прогнозування, профілактика та лікування геморагічних ускладнень при легких формах коагулопатій і тромбоцитопатій

Установлено, що при застосуванні НГТ у хворих на ГФ основні коагулогічні параметри мали позитивну динаміку до нормалізації на 2-3 та 6-7 добу; тривалість mensis значно скорочувалась та становила 5-6 діб у 18 (85,7 %) пацієнток, 7-8 діб - у 3 (14,3 %) жінок проти 11-14 діб при відсутності застосування профілактичних заходів. Враховуючи ефективність НГТ для попередження менорагії при ГФ відсутня необхідність широкого призначення препаратів крові, що попереджує виникнення трансмісивних інфекцій.

Лікування ЮМК та ДМК залежить від нозологічної форми діагностованої КіТ. Але для більшості випадків хворим із легкими формами КіТ алгоритм терапії та профілактики кровотеч може базуватися на одних і тих же принципах із додатковими терапевтичними факторами, згідно з класифікованими типами за умови ускладненого перебігу. Програма лікування менометрорагії наведена у табл. 2, а програми профілактики - у табл. 3.

Результати досліджень доводять ефективність НГТ в профілактично-лікувальному застосованому режимі як заходів корекції гемостатичних розладів, що є причиною подовжених та об'ємних менометрорагій у хворих на легкі форми КіТ при ЮМК та ДМК.

Таблиця 2. Програма лікування маткових кровотеч у хворих на легкі форми КіТ

1 етап - застосування неспецифічної гемостатичної терапії	2 етап - використання специфічних гемостатичних препаратів при неефективності 1 етапу	3 етап - лікування неконтрольованої кровотечі при неефективності 2 етапу
Підвищення стійкості капілярів, поліпшення мікроциркуляції; пригнічення фібринолітичної активності крові; застосовування лікарських рослин гемостатичної дії.	СЗП; кріопреципітат; концентрати відповідних факторів згортання крові; тромбоцитарний концентрат.	Рекомбінантний активований фактор VII.
Ефективність при: ЮМК - 42/38 (90,5 %) ДМК - 64/54 (73,0 %)	Ефективність при: ЮМК - 4/3 (75,0 %) ДМК - 10/6 (60,0 %)	Ефективність при: ЮМК - 1/1 ДМК - 4/4

Таблиця 3. Програма профілактики маткових кровотеч у хворих на легкі форми КіТ

Перша програма	Друга програма	Третя програма
При рецидивуючих менорагіях (частіше, ніж 4 випадки на рік) за 2-3 доби до початку місячних і протягом 5-7 діб менструального циклу щомісячно призначали гемостатичну терапію (І етап), кожного місяця протягом року.	При менорагіях до 4-х разів на рік за наявністю передбачених факторів (психічне, фізичне перенавантаження та ін.) за 2-3 доби до початку місячних і протягом 5-7 діб менструального циклу призначали засоби 1-ї лінії гемостатичної терапії (І етапу).	При можливості проведення тесту ТК хворим на легкі форми ДТ та ХВ на 2-3 добу mensis в амбулаторних або домашніх умовах та отримання результату в тесті ТК більше, ніж 4 хвилини, призначали до закінчення менструального циклу засоби 1-ї лінії гемостатичної терапії (І етапу).
Ефективність при: ЮМК - 14/12 (85,7 %) ДМК - 28/24 (85,7 %)	Ефективність при: ЮМК - 20/18 (90,0 %) ДМК - 35/30 (85,7 %)	Ефективність при: ЮМК - 10/10 (100,0 %) ДМК - 31/31(100,0 %)

Особливості перебігу носових кровотеч. При аналізі даних було встановлено, що для легких форм КіТ, незалежно від статі та віку, в більшості випадків НК мали тривалість від 5 до 20 хв. Крім того, значний відсоток (від 28,4 % у групі хворих чоловічої статі до 100,0 % у групі хворих жіночої статі віком від 9 до 18 років) неконтрольованих кровотеч (НКК) спостерігався при КПСГ.

Серед загальних факторів, що впливали на розвиток НК у хворих на легкі форми КіТ були відмічені такі: зимова пора року, надмірне видування повітря через ніс, травматичні ушкодження, хронічні риніти, стрептококова інфекція горла, атрофія слизової оболонки носа, викривлення носової перегородки, аденоїди, сторонні предмети, хірургічні втручання, гіпертонічна хвороба, використання аспіриноподібних препаратів, активні фізичні вправи, алергічні стани, гостра респіраторна вірусна інфекція.

Враховуючи той факт, що в усіх групах хворих більш, ніж у 75,0 % випадків була діагностована патологія судинного сплетіння переднього відділу носової перегородки, у пацієнтів на легкі форми КіТ, у залежності від статі та віку, було вивчено роль різних її видів, а саме: варикозні судини, сітка дрібних судин, телеангіома, комбінація вищезгаданих змін.

Аналіз отриманих даних дозволив встановити, що сітка дрібних судин була характерна для легких форм ДТ, змішана патологія - для легких форм ХВ та КПСГ, варикозні судини - для легких форм КП.

Доведено, що у хворих на легкі форми КіТ за наявністю в анамнезі ЮМК/ДМК, КПЕЗ, ПОК, КЯ, ПГ, КЗПР ризик виникнення НК становив 100,0 %. Профілактику НК у хворих на легкі форми КіТ здійснювали двома заходами: 1. Виключення факторів, що призводять до виникнення НК; 2. Хірургічна корекція патології судинного сплетіння переднього відділу носової перегородки.

Програма лікування НК у хворих на легкі форми КіТ наведена у таблицях 4-5. Застосування запропонованої програми дозволило досягнути повної зупинки НК.

Таблиця 4. Програма лікування носових кровотеч при легких формах КіТ

Легкі форми КіТ	НК < 20 хв.	НК до 120 хв.
	1 етап	2 етап
	Кількість спостережень	Лікувальні заходи	Кількість спостережень	Лікувальні заходи
ДТ	114 (85,1 %)	Корекція гемостазу не проводиться. Лікування НК проводиться по загальноприйнятим схемам (спокій, горизонтальне розташування тіла, стискання крил носа та ін.).	19 (14,2 %)	Застосовується I етап + місцева корекція гемостазу (тампон змочений 5,0 % розчином е-амінокапронової кислоти; тромбін; платівки, що містять активні речовини системи гемостазу та ін.).
ХВ	172 (81,5 %)		30 (14,2 %)
КП	82 (77,4 %)		18 (17,0 %)
КПСГ	36 (66,7 %)		4 (7,4 %)

Таблиця 5. Програма лікування носових неконтрольованих кровотеч при легких формах КіТ

Легкі форми КіТ	Неконтрольована кровотеча
	3 етап
	3а	3б
	Кількість спостережень	Лікувальні заходи	Кількість спостережень	Лікувальні заходи
ДТ	-	СЗП; фібриноген; кріопреципітат; концентрати відповідних факторів згортання крові.	1 (0,7 %)	При відсутності позитивного ефекту від застосування 1, 2 та 3а етапів - рекомбінантний активований фактор ФVIIа.
ХВ	7 (3,3 %)		2 (0,9 %)
КП	5 (4,7 %)		1 (0,9 %)
КПСГ	12 (22,2 %)		2 (3,7 %)

Перебіг кровоточивості ясен у хворих на легкі форми КіТ. При вивченні факторів, які можуть негативно впливати на розвиток КЯ у хворих на легкі форми ДТ, було встановлено: поранення ясен відмічено у 36 (94,7 %) пацієнтів: у групах хворих віком від 9 до 18 років чоловічої статі - у 4 (100,0 %) та жіночої статі - у 8 (100,0 %); від 19 до 49 років чоловічої статі - у 8 (100,0 %) та жіночої статі - у 16 (88,9 %); захворювання слизової оболонки ясен діагностовано у 7 (18,4 %) осіб: у групах хворих віком від 19 до 49 років чоловічої статі - у 3 (37,5 %) та жіночої статі - у 4 (22,2 %); гострі респіраторні захворювання встановлені у 23 (60,5 %) осіб: у групах хворих віком від 9 до 18 років чоловічої статі - у 1 (25,0 %) та жіночої статі - у 5 (62,5 %); від 19 до 49 років чоловічої статі - у 8 (100,0 %) та жіночої статі - у 9 (50,0 %); авітаміноз був зареєстрований у 3 (7,9 %) пацієнтів: у групах хворих віком від 19 до 49 років чоловічої статі - у 1 (12,5 %) та жіночої статі - у 2 (11,1 %); вагітність була відмічена у 3 (16,7 %) жінок в групі хворих віком від 19 до 49 років; застосування аспіриноподібних препаратів було встановлено у 26 (68,4 %) хворих: у групах хворих віком від 9 до 18 років чоловічої статі - у 4 (100,0 %) та жіночої статі - у 5 (62,5 %); у групах хворих віком від 19 до 49 років чоловічої статі - у 8 (100,0 %) та жіночої статі - у 9 (50,0 %).

Доведено, що у хворих на легкі форми КіТ за наявністю в анамнезі ЮМК/ДМК, КПЕЗ, ПОК, НК, ПГ, КЗПР ризик виникнення КЯ становив 100,0 %.

Профілактика КЯ у хворих на легкі форми КіТ полягала у виключенні факторів, що сприяють їх виникненню.

Програма лікування КЯ у хворих на легкі форми КіТ наведена у таблиці 6.

Таблиця 6. Програма лікування кровоточивості ясен у хворих на легкі форми КіТ

1 етап	2 етап
Лікування кровоточивості ясен за загальноприйнятими схемами без використання корекції гемостазу. Такий підхід було застосовано у хворих на: ХВ - 47 (79,7 %); ДТ - 31 (81,6 %); КП - 32 (80,0 %); КПСГ - 16 (80,0 %).	Застосовування 1 етапу + місцева корекція гемостазу: пригнічення фібринолітичної активності у ротовій порожнині; підвищення стійкості капілярів, поліпшення мікроциркуляції; загальне підвищення гемостазу шляхом застосовування лікарських рослин. Такій підхід вживали у хворих на: ХВ - 12 (20,3 %); ДТ - 7 (18,4 %); КП - 8 (20,0 %); КПСГ - 4 (20,0 %).

Застосування запропонованої програми сприяло повній зупинці КЯ.

Перебіг кровотеч після екстракції зубів у хворих на легкі форми КіТ. Серед факторів, які можуть негативно впливати на розвиток КПЕЗ у хворих на легкі форми КіТ, були зареєстровані: полоскання роту після екстракції зуба та ранній прийом їжі, підвищення артеріального тиску, фізичне навантаження, травма кісткової тканини, альвеоліт, сторонні предмети, розрив неправильно розвинутих кровоносних судин. Найбільш вагомими були поранення м'яких тканин навколо зуба та прийом аспіриноподібних препаратів.

У ході дослідження встановлено, що для легких форм КіТ, незалежно від статі та віку, у більшості випадків КПЕЗ була тривалістю від 1 до 3 діб. Крім того, звертав на себе увагу значний відсоток (до 40,0 %) НКК при ХВ, КП та КПСГ.

Усім хворим на легкі форми КіТ, які були прийняті на диспансерний облік у відділення хірургічної гематології та гемостазіології ДУ "ІГТ АМНУ" і котрим була показана екстракція зуба, профілактику та лікування КПЕЗ нами було проведено за програмою, що представлена у таблиці 7.

Зупинку кровотечі після екстракції зуба за умови використання запропонованої програми було досягнуто у всіх випадках.

Таблиця 7. Програма профілактики та лікування кровотеч після екстракції зубів у хворих на легкі форми КіТ

Легкі форми КіТ	Профілактичний етап	1 етап - неспецифічна гемостатична терапія	2 етап - специфічна гемостатична терапія (при відсутності позитивного ефекту від застосування 1 етапу)	3 етап - лікування НКК (при відсутності позитивного ефекту від застосування 2 етапу)
	Кількість спостережень	Лікувальні заходи	Кількість спостережень	Лікувальні заходи	Кількість спостережень	Лікувальні заходи	Кількість спостережень	Лікувальні заходи
ДТ	17 (100,0 %)	Виключення факторів, що призводять до виникнення КПЕЗ	14 (82,4 %)	Застосування неспецифічної гемостатичної терапії: підвищення стійкості капілярів, поліпшення мікроциркуляції; пригнічення фібринолітичної активності крові.	2 (11,8 %)	Застосовується: СЗП; кріопреципітат; фібриноген; тромбо-концентрат; концентрати відповідних факторів.	1 (5,9 %)	Призначення рекомбінантного активованого фактору VII.
ХВ	36 (100,0 %)		22 (64,7 %)		12 (33,3 %)		2 (5,6 %)
КП	24 (100,0 %)		15 (68,2 %)		6 (27,3 %)		1 (4,5 %)
КПСГ	15 (100,0 %)		10 (66,7 %)		4 (26,7 %)		1 (6,7 %)

Перебіг післяопераційних кровотеч у хворих на легкі форми КіТ. Серед оперативних втручань, які проводились хворим на легкі форми КіТ та призвели до геморагічних ускладнень, були такі: апендектомія, гайморотомія, видалення ангіоми, холецистектомія, обрізання крайньої плоті, видалення атероми, кесарів розтин, гістеректомія, аборт, аденоїдектомія, дренування порожнини гематоми, перетин судин зони Кіссельбаха.

Серед факторів, що можуть негативно впливати на розвиток ПОК у хворих на легкі форми КіТ, нами були зареєстровані: порушення хірургічної техніки виконання оперативних втручань, технічно складна оперативна тактика, релапаротомія, застосування аспіриноподібних препаратів. При цьому було встановлено, що в 100,0 % випадків мали місце неадекватна діагностика порушень у системі гемостазу та неадекватна гемостатична терапія як під час операції, так і в ранньому післяопераційному періоді.

У ході дослідження доведено, що у хворих на легкі форми КіТ за наявності в анамнезі ЮМК/ДМК, КПЕЗ, НК, КЯ, ПГ, КЗПР ризик виникнення ПОК становив 100,0 %.

Усім хворим на легкі форми КіТ, які були прийняті на диспансерний облік у відділення хірургічної гематології та гемостазіології ДУ "ІГТ АМНУ" і яким було показано оперативне втручання, профілактику та лікування ПОК проводили за програмою, що представлена у таблиці 8.

Зупинку кровотечі після оперативного втручання за умови використання запропонованої програми було досягнуто у 100,0 % випадків.

Для зупинки кровотеч невстановленої етіології лікування необхідно починати з внутрішньовенного повільного струйного введення СЗП, за місцем кровотечі - тромбін, гемостатична губка на суху пов'язку. При подовженні кровотечі додають 5,0 % розчин амінокапронової кислоти, дицинон, вікасол з кратністю введення кожні 6-8 годин.

Таблиця 8. Програма профілактики та лікування післяопераційних кровотеч у хворих на легкі форми КіТ

Легкі форми КіТ	Профілактичний етап	1 етап - неспецифічна гемостатична терапія	2 етап - специфічна гемостатична терапія. (при відсутності позитивного ефекту від застосування 1 етапу)	3 етап - лікування НКК (при відсутності позитивного ефекту від застосування 2 етапу)
	Кількість спостережень	Лікувальні заходи	Кількість спостережень	Лікувальні заходи	Кількість спостережень	Лікувальні заходи	Кількість спостережень	Лікувальні заходи
ДТ	12 (100,0 %)	Виключення факторів, які сприяють виникненню КПЕЗ	10 (83,3 %)	Застосування неспецифічної гемостатичної терапії: підвищення стійкості капілярів, поліпшення мікроциркуляції; пригнічення фібринолітичної активності крові	1 (8,3 %)	Застосовується: СЗП; кріопреципітат; фібриноген; тромбо-концентрат; концентрати відповідних факторів	1 (8,3 %)	Призначення рекомбінантного активованого фактору VII
ХВ	17 (100,0 %)		12 (70,6 %)		4 (23,5 %)		1 (5,9 %)
КП	9 (100,0 %)		5 (55,6 %)		3 (33,3 %)		1 (11,1 %)
КПСГ	5 (100,0 %)		3 (60,0 %)		2 (40,0 %)		1(20,0 %)

Таки лікувальні заходи дозволяють призупинити геморагічний епізод при легких формах КіТ. У разі, якщо кровотеча виникає знову через 2-4 години після призначення гемостатичної терапії, можна підозрювати ГП (період напіврозпаду ФVII складає 2-6 годин). У таких випадках вводять СЗП до 6 разів на добу. Якщо повторна кровотеча виникає через 6-8 годин, слід виключати ГА (період напіврозпаду ФVIII складає 6-12 годин). У цьому випадку необхідна замісна терапія кровотеч до 4 разів на добу. При виникненні рецидиву геморагії через 24-32 години необхідно підозрювати ГВ (період напіврозпаду ФIX складає 24-32 години) і проводити замісну терапію кожні 24 години.

Перебіг післятравматичних гематом та кровотеч із поверхневих ран при КіТ. Всі випадки гематоми при легких формах КіТ виникали внаслідок спортивних або побутових травм. Перебіг гематом у хворих на легкі форми КіТ відрізнявся від перебігу у контрольній групі більшою тривалістю зникнення клінічних проявів: при ХВ вона складала (15,1±1,1) діб; при ДТ - (15,3±1,0) діб; при КП - (19,2±0,9) діб; при КПСГ - (22,0±1,1) доби, тоді як у групі порівняння - (10,0±0,6) діб. У ході дослідження було доведено, що у хворих на легкі форми КіТ за наявності в анамнезі ЮМК/ДМК, КПЕЗ, ПОК, КЯ, НК, КЗПР ризик виникнення ПГ становив 100,0 %.

Дослідження тривалості кровотеч з поверхневих ран свідчать, що їх зупинка в більшості випадках відбувалася протягом 24 годин при всіх легких формах КіТ.

Тривалість загоювання поверхневих ран в більшості випадках становила до 14 діб.

У ході дослідження було доведено, що у хворих на легкі форми КіТ за наявності в анамнезі ЮМК/ДМК, КПЕЗ, ПОК, КЯ, ПГ, НК ризик виникнення КЗПР становив 100,0 %.

Програма профілактики та лікування КЗПР у хворих на легкі форми КіТ відповідає програмі при ПОК.

Перебіг шлунково-кишкових кровотеч при КіТ. Причинами шлунково-кишкових кровотеч у 5 випадках була виразкова хвороба шлунку, у 3 - ерозивний гастрит.

Корекція гемостазу була необхідна всім хворим, і ми застосовували програму, яка наведена у табл. 9.

Таблиця 9. Програма зупинки шлунково-кишкових кровотеч у хворих на легкі форми КіТ

1 етап - застосування неспецифічної гемостатичної терапії	2 етап - використання специфічних гемостатичних препаратів при неефективності 1 етапу	3 етап - лікування неконтрольованої кровотечі при неефективності 2 етапу
Підвищення стійкості капілярів, поліпшення мікроциркуляції; пригнічення фібринолітичної активності крові; застосовування лікарських рослин гемостатичної дії.	СЗП; кріопреципітат; концентрати відповідних факторів згортання крові; тромбоцитарний концентрат.	Рекомбінантний активований фактор VII.
Ефективність спостерігали у 2 хворих на ДТ та у 3 пацієнтів на ХВ	Ефективність спостерігали у 1 хворого на КПСГ та у 1 з ХВ	Ефективність спостерігали у 1 пацієнта з ХВ

Перебіг інших геморагічних симптомів при КіТ. Всі випадки гемартрозів при легких формах КіТ виникали внаслідок спортивних або побутових травм у 100,0 %.

При цьому перебіг гемартрозів у хворих на легкі форми КіТ відрізнявся від перебігу контрольної групи більшою тривалістю зникнення клінічних проявів: при ХВ вона складала (17,1±1,9) діб; при ДТ - (16,4±2,8) діб; при КП - (20,6±2,9) діб; при КПСГ - (21,4±3,1) доба тоді, як в КГ - (14,0±1,7) діб.

Аналіз локалізації гемартрозів при легких формах КіТ показав, що: при ХВ реєструвались гемартрози суглобів: гомілковостопного - у 12 (85,7 %) пацієнтів, колінного - у 2 (14,3 %), ліктьового - у 1 (7,1 %), пястковофалангового - у 3 (21,4 %); при ДТ спостерігали 2 (100,0 %) випадки гемартрозів гомілковостопного суглобу; при КП реєстрували гемартрози суглобів: гомілковостопного - у 19 (73,1 %) пацієнтів, колінного - у 4 (15,4 %), ліктьового - у 3 (11,5 %), пястковофалангового - у 4 (15,4 %); при КПСГ спостерігали 3 (100,0 %) випадки гемартрозів гомілковостопного суглобу.

Корекцію гемостазу не проводили у 100,0 % випадках. Лікування гемартрозу здійснювали за загальноприйнятими схемами (імобілізація ураженого суглобу, локальна та загальна протизапальна терапія тощо). Серед профілактичних заходів на перший план виступає відмова від активних видів спорту.

Післяін'єкційні гематоми корекції гемостазу не потребують.

Кровотечі внаслідок травми вуздечки язика виникали внаслідок вади її розвитку: закоротка вуздечка язика (4 випадки), аномально розташована вуздечка язика (2 випадки). Слід відмітити, що корекцію гемостазу не проводили, але при масивних кровотечах слід мати на увазі, що при даній патології постійне натягнення м'яких тканин може призводити до хронічної травми та анемізації.

У хворих на легкі форми КіТ за умови кровотечі при прорізуванні зубів усім дітям місцево застосовували 5,0 % розчин е-амінокапронової кислоти 5-6 разів на добу на тампоні. Крім того, рекомендували застосовувати кільце, заповнене охолодженою до 7-8 єС рідиною. Загальну корекцію гемостазу не проводили.

Кефалогематоми ми спостерігали у новонароджених дітей у процесі пологів при витягуванні щипцями - у 3 випадках та у 3 епізодах внаслідок стискання при проходженні скрізь пологові шляхи матері. Корекцію гемостазу не застосовували, кефалогематоми зникали самовільно.

Ниркові кровотечі спостерігали у хворих на легкі форми КіТ, що виникали внаслідок сечокам'яної хвороби. Корекцію гемостазу не проводили (протипоказана).

Причиною геморагічного інсульту був дефект артерій в мозку, підтверджений ангіографічно, на тлі гіпертонічного кризу. Корекцію гемостазу не проводили.

Перебіг післяпологових кровотеч. Слід відмітити, що при ХВ, КП та КПСГ були зареєстровані ранні (у перші 24 год.) післяпологові кровотечі у 100,0 % випадків. При ДТ у 7 (70,0 %) жінок спостерігали пізні (після 24 год.) та у 3 (30,0 %) ранні післяпологові кровотечі.

Корекція гемостазу була необхідна всім хворим і ми застосовували програму, що представлена у табл. 10.

Таблиця 10. Програма зупинки післяпологових кровотеч у хворих на легкі форми КіТ

1 етап - застосування неспецифічної гемостатичної терапії	2 етап - використання специфічних гемостатичних препаратів при неефективності 1 етапу	3 етап - лікування неконтрольованої кровотечі при неефективності 2 етапу
Підвищення стійкості капілярів, поліпшення мікроциркуляції; пригнічення фібринолітичної активності крові; застосовування лікарських рослин гемостатичної дії.	СЗП; кріопреципітат; концентрати відповідних факторів згортання крові; тромбоцитарний концентрат.	Рекомбінантний активований фактор VII.
Ефективність спостерігали у 17 хворих	Ефективність спостерігали у 1 хворої на КПСГ та у 3 з ХВ	Ефективність спостерігали у 1 пацієнтки з КП

Активне виявлення легких форм КіТ. Для активного виявлення легких форм КіТ була розроблена спеціальна анкета. При анкетуванні мешканців м. Києва розповсюджено 1000 анкет: серед осіб віком від 9 до 18 років чоловічої статі - 181 та жіночої статі - 208; віком від 19 до 49 років чоловічої статі - 278 та жіночої статі - 333.

Аналіз отриманих даних свідчить, що геморагічний синдром протягом життя реєструвався у 652 (65,2 %) респондентів: в групах анкетованих осіб віком від 9 до 18 років чоловічої статі - у 93 (51,4 %) та жіночої статі - у 169 (81,3 %); віком від 19 до 49 років чоловічої статі - у 121 (43,5 %) та жіночої статі - у 269 (80,8 %).

Дослідження даних анкетування виявило, що у респондентів протягом життя реєструвалися наступні геморагічні симптоми: ювенільна маткова кровотеча: у групах віком від 9 до 18 років - у 117 (56,3 %); дисфункціональна маткова кровотеча - у 197 (59,2 %); носова кровотеча: у групі віком від 9 до 18 років чоловічої статі - у 78 (43,1 %) та жіночої статі - у 61 (29,3 %); у групі віком від 19 до 49 років чоловічої статі - у 95 (34,2 %) та жіночої статі - у 111 (33,3 %); кровоточивість ясен: у групі віком від 9 до 18 років чоловічої статі - у 52 (28,8 %) та жіночої статі - у 102 (49,0 %); у групі хворих віком від 19 до 49 років чоловічої статі - у 96 (34,5%) та жіночої статі - у 105 (31,5 %); кровотеча після екстракції зубів: у групі хворих віком від 9 до 18 років чоловічої статі - у 17 (9,3 %) та жіночої статі - у 12 (5,8 %); у групі хворих віком від 19 до 49 років чоловічої статі - у 29 (10,4 %) та жіночої статі - у 21 (6,3 %); інтра- та після операційна кровотечі: у групі хворих віком від 9 до 18 років чоловічої статі - у 3 (1,7 %) та жіночої статі - у 2 (1,0 %); у групі віком від 19 до 49 років чоловічої статі - у 4 (1,4 %) та жіночої статі - у 3 (0,9 %); післятравматична гематома: у групі віком від 9 до 18 років чоловічої статі - у 72 (39,8 %) та жіночої статі - у 65 (31,3 %); у групі віком від 19 до 49 років чоловічої статі - у 81 (29,1 %) та жіночої статі - у 73 (21,9 %); кровотеча з поверхневих ран: у групі віком від 9 до 18 років чоловічої статі - у 13 (7,2 %) та жіночої статі - у 7 (3,4 %); у групі віком від 19 до 49 років чоловічої статі - у 11 (4,0 %) та жіночої статі - у 12 (3,6 %); тривале незагоювання ран: у групі віком від 9 до 18 років чоловічої статі - у 9 (5,0 %) та жіночої статі - у 5 (2,4 %); у групі віком від 19 до 49 років чоловічої статі - у 7 (2,5 %) та жіночої статі - у 4 (1,2 %); післятравматичний гемартроз: у групі віком від 9 до 18 років чоловічої статі - у 12 (6,6 %) та жіночої статі - у 2 (1,0 %); у групі віком від 19 до 49 років чоловічої статі - у 14 (5,0 %) та жіночої статі - у 7 (2,1 %); післяін'єкційна гематома: у групі віком від 9 до 18 років чоловічої статі - у 3 (1,7 %) та жіночої статі - у 5 (2,4 %); у групі віком від 19 до 49 років чоловічої статі - у 5 (1,8 %) та жіночої статі - у 7 (2,1 %); шлунково-кишкова кровотеча: у групі хворих віком від 9 до 18 років чоловічої статі - у 2 (1,1 %) та жіночої статі - у 2 (1,0 %); у групі хворих віком від 19 до 49 років чоловічої статі - у 1 (0,4 %) та жіночої статі - у 4 (1,1 %); кровотеча з вуздечки язика: у групі віком від 9 до 18 років чоловічої статі - у 1 (0,6 %); ниркова кровотеча: у групах віком від 9 до 18 років чоловічої статі - у 1 (0,6 %) та віком від 19 до 49 років жіночої статі - у 1 (0,3 %); післяпологова кровотеча: у групі віком від 19 до 49 років - у 4 (1,2 %).

Аналіз даних анкетування показав, що 50,7 % респондентів мали близьких родичів, у яких протягом життя були ті чи інші геморагічні прояви. Слід зазначити, що у 441 (67,6 %) з 652 респондентів кровотечі виникали переважно в зимово-весняний період. У 356 (54,6 %) випадках частота розвитку геморагічного синдрому коливалась від 2 до 4 разів на рік. При вивченні кількості геморагічних симптомів у розрахунку на одного респондента було встановлено, що 3 та більше було зареєстровано у 104 осіб.

Після проведеного анкетування до відділення хірургічної гематології та гемостазіології ДУ "ІГТ АМНУ" звернулось 65 осіб. При клініко-лабораторному дослідженні у 50 з них була виявлена патологія в системі гемостазу: у 19 (38,0 %) - хвороба Віллебранда; у 16 (32,0 %) - дезагрегаційна тромбоцитопатія; у 9 (18,0 %) - коагулопатія (легка форма ГА - 2; легка форма ГВ - 1; ГП - 2; ГФ - 5); у 6 (12,0 %) - КПСГ.

При вивченні кількості геморагічних проявів, що зустрічались у респондентів, були отримані наступні дані: геморагічні випадки не реєструвались у групах віком: від 9 до 18 років чоловічої статі - у 88 (48,6 %) та жіночої статі - у 39 (18,8 %); віком від 19 до 49 років чоловічої статі - у 157 (56,5 %) та жіночої статі - у 64 (19,2 %); один геморагічний симптом відмічали у групах віком: від 9 до 18 років чоловічої статі - у 47 (26,0 %) та жіночої статі - у 44 (21,2 %); від 19 до 49 років чоловічої статі - у 55 (19,8 %) та жіночої статі - у 99 (29,7 %); два геморагічних симптоми вказували у групах віком: від 9 до 18 років чоловічої статі - у 33 (18,2 %) та жіночої статі - у 91 (43,8 %); від 19 до 49 років чоловічої статі - у 50 (18,0 %) та жіночої статі - у 129 (38,7 %); три геморагічних симптоми виділяли у групах віком: від 9 до 18 років чоловічої статі - у 11 (6,1 %) та жіночої статі - у 28 (13,5 %); від 19 до 49 років чоловічої статі - у 12 (4,3 %) та жіночої статі - у 31 (9,3 %); чотири геморагічних симптоми зазначали у групах віком: від 9 до 18 років чоловічої статі - у 2 (1,1 %) та жіночої статі - у 5 (2,4 %); від 19 до 49 років чоловічої статі - у 4 (1,4 %) та жіночої статі - у 8 (2,4 %); п'ять геморагічних симптомів були відмічені у групах жіночої статі віком: від 9 до 18 років - у 1 (0,5%) та від 19 до 49 років - у 2 (0,6 %).

Аналіз поширеності легких форм КіТ свідчить, що:

- на загальну кількість респондентів (1000 осіб) хвороба Віллебранда була діагностована у 1,9 % пацієнтів; дезагрегаційна тромбоцитопатія - у 1,6 %; коагулопатія - у 0,9 %; комбінована патологія системи гемостазу - у 0,6 %; загалом КіТ - у 5,0 %;

- у респондентів, які мали ті чи інші геморагічні прояви (652 особи), хвороба Віллебранда була діагностована у 2,9 % пацієнтів; дезагрегаційна тромбоцитопатія - у 2,5 %; коагулопатія - у 1,4 %; комбінована патологія системи гемостазу - у 0,9 %; загалом КіТ - у 7,7 %;

- серед опитаних, у яких реєструвались 3 та більше геморагічні симптоми (104 особи), хвороба Віллебранда була діагностована у 18,3 % пацієнтів; дезагрегаційна тромбоцитопатія - у 15,4 %; коагулопатія - у 8,7 %; комбінована патологія системи гемостазу - у 5,8 %; загалом КіТ - у 48,2 %.

Медична карта хворого на латентну або легку форму коагулопатії. У запропонованій карті передбачена така інформація: які скринінг-тести та нозологічні лабораторні дослідження необхідно проводити окремому хворому; профілактика геморагічного синдрому; рекомендована терапія для невідкладної медичної допомоги (на передгоспітальному та госпітальному етапах) та для планових оперативних втручань (у доопераційному, операційному та післяопераційному періодах).

Висновки

кровотеча коагулопатія тромбоцитопатія

У дисертаційній роботі наведено нове вирішення наукової проблеми, що полягає в обґрунтуванні та розробці диференційованої системи прогнозування, діагностики, профілактики та лікуванні геморагічних ускладнень при легких формах КіТ.

1. Застосування розробленої анкети з анонімного опитування, в основу якої покладена суб'єктивна оцінка гемостазіологічного стану в залежності від геморагічних проявів, їхньої частоти, сезонності та спадковості, дозволяє активно виявляти пацієнтів із легкими формами КіТ.

2. Установлено, що поширеність легких форм КіТ складає для хвороби Віллебранда 1,9 %, дезагрегаційних тромбоцитопатій - 1,6 %; коагулопатій - 0,9 %, комбінованої патології системи гемостазу - 0,6 %.

3. Виявлена багатофакторність етіології виникнення кровотеч у хворих на легкі форми КіТ, що диктує необхідність формалізації факторів ризику, які сприяють виникненню та розвитку частих рецидивів геморагічного синдрому.

4. Показано, що дефекти в системі гемостазу у хворих на легкі форми КіТ, незалежно від виду патології, є фактором, що сприяє подовженню геморагічного синдрому, але не є причиною його виникнення. Геморагічні прояви у хворих на легкі форми КіТ у різні періоди життя, незалежно від виду гемостазіопатії, можуть варіювати, змінювати свою інтенсивність та локалізацію.

5. Установлено, що обтяжуючий гемостазіологічний анамнез (носові кровотечі, післятравматичні гематоми, тривалі кровотечі з поверхневих ран, післяопераційні кровотечі, кровотечі після екстракції зубів, а для жінок ще й менометрорагії) є фактором ризику, що вимагає обов'язкової корекції системи гемостазу.

6. Визначено, що використання розроблених патогенетично обґрунтованих програм, які включали індивідуальне прогнозування, діагностику, профілактику та лікування геморагічних ускладнень у хворих на легкі форми КіТ, дозволяє зменшити частоту і тяжкість проявів геморагічного синдрому та знизити ризик виникнення кровотеч.

7. Розроблений алгоритм профілактики та лікування кровотеч невстановленої етіології в ургентних умовах при підозрі на легкі форми гемостазіопатій дозволяє знизити ризик виникнення рецидиву геморагічного синдрому.

8. Показано, що розроблена індивідуальна медична карта, яка передбачає заходи профілактики та лікування кровотеч при легких формах КіТ, дозволяє лікарям різних спеціальностей проводити своєчасне та адекватне запобігання виникненню геморагічного синдрому та його лікування.

9. Доведено, що розроблена діагностична система на основі модифікації методу експертних оцінок дозволяє розпізнавати на долабораторному етапі легкі форми хвороби Віллебранда у 97,5 %, дезагрегаційної тромбоцитопатії у 90,0 %, коагулопатії у 96,3 %, комбіновану патологію системи гемостазу у 100,0 % за наявності в анамнезі трьох і більше геморагічних симптомів.

Практичні рекомендації:

1. Застосування запропонованої анкети опитування населення, в основу якої покладена суб'єктивна оцінка гемостазіологічного стану в залежності від геморагічних проявів, їхньої частоти, сезонності, спадковості дозволяє активно виявляти пацієнтів з легкими формами КіТ (до 5,0 % в популяції) та проводити своєчасні діагностичні, профілактичні та лікувальні заходи.

2. Необхідно проводити запропоновані профілактичні та лікувальні заходи при рецидивуючих пубертатних менометрорагіях шляхом неспецифічної корекції системи гемостазу за 2-3 доби до початку та протягом усього менструального циклу у дівчат-підлітків, що дозволяє знизити тривалість менорагії з 15 діб до 6-8 діб.

3. Використання "Медичної карти хворого на легку або латентну форми коагулопатії" значно полегшить і підвищить точність обліку роботи клінік хірургічної гематології та лабораторій патології гемостазу, поліпшить якість вихідної і статистичної документації, сприятиме кращому лікуванню хворих на легкі фoрми КіТ лікарями інших спеціальностей та запобіганню ускладнень при цій патології.

4. Технологія анамнестичного скринінгу для диференційної діагностики геморагічного синдрому при пубертатних менометрорагіях дозволить на доклінічному етапі орієнтуватись щодо можливих порушень системи гемостазу з необхідністю своєчасної гематологічної діагностики легких форм, що передбачає патогенетичне лікування, диспансерний нагляд у гематолога та профілактику загрозливих кровотеч.

5. Розроблені методи комбінованої гемостатичної терапії при оперативних втручаннях у хворих на гемофілію дозволяють знизити об'єм інтраопераційної крововтрати, зменшити ризики геморагічних ускладнень у ранньому післяопераційному періоді, уникнути замісних трансфузій донорських еритроцитів та сприяють скороченню термінів реабілітації.

6. Запропонований алгоритм профілактики і лікування кровотечі невстановленої етіології в ургентних умовах при підозрі на легкі форми гемостазіопатій, який оптимізує заходи щодо їх зупинки, у випадках, коли існує підозра на наявність легких форм КіТ.

7. Необхідно продовжити роботу (МОЗ України, АМНУ) по створенню національного популяційного реєстру пацієнтів з легкими формами КіТ для раннього виявлення, профілактики та лікування геморагічних ускладнень.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Використання сорбенту "Силард" в комплексному лікуванні гнійно-септичних ускладнень у хворих на гемофілію / М.В. Суховій, А.А. Мороз, Н.К. Скачкова, П.В. Ющенко, В.В. Томілін // Гематологія і переливання крові: міжвідомчий збірник. - Київ: Нора-принт, 1998. - Вип. 29. - С. 44-46.

Дисертантом проводилися нозологічна лабораторна діагностика та аналіз отриманих результатів.

2. Применение клексана для профилактики тромбоэмболических осложнений при оперативних вмешательствах по поводу острого холецистита /В.Г. Мишалов, С.Н. Терехов, А.И. Сопко, М.В. Суховий, В.П. Вознюк, В.В. Томилин, П.В. Ющенко // Український медичний часопис. - 2000. - №3/17 (V-VI). - С. 78-80.

Дисертантом проведено дослідження системи гемостазу та узагальнення отриманих результатів.

3. Татарчук Т.Ф. Замісна гормональна терапія (ЗГТ) у жінок після гістероваріоектомії і її вплив на коагуляційні властивості крові / Т.Ф. Татарчук, Г.М. Васильчук, В.В. Томілін, С.І. Резеда, В.С. Сольский // Здоровье женщины. - 2001. - №3 (7). - С. 17-21.

Дисертантом проаналізовано зміни активності системи гемостазу.

4. Порівняльна характеристика ефективності програм гемостатичного забезпечення оперативних втручань у хворих на гемофілію "А" / Авер'янов Є.В., Ющенко П.В., Семеняка В.І., Томілін В.В., Демидюк П.Ф., Стороженко Ю.М. // Гематологія і переливання крові: міжвідомчий збірник - Київ: Знання України, 2002. - Вип. 31. - С. 143-145.

Дисертантом досліджено систему гемостазу та проведено узагальнення отриманих результатів.

5. Менометрорагії при легких і латентних формах коагулопатій та тромбоцитопатій / Г.М. Васильчук, В.С. Сольский, М.В. Суховій, В.В. Томілін // Перинатологія та педіатрія. - 2002. - №1. - С. 16-18.

Дисертантом проводився диференційний лабораторний аналіз геморагічного синдрому та узагальнення отриманих результатів.

6. Патогенетичне обґрунтування лікування інгібіторної форми гемофілії у хворих за необхідності виконання хірургічного втручання / Суховій М.В., Демидюк П.Ф., Томілін В.В., Вознюк В.П., Авер'янов Є.В., Ющенко П.В., Семеняка В.І., Вдовцов О.А., Бурнаєва С.В. // Клінічна хірургія. - 2002. - №8. - С. 58-60.

Здобувачем виконано сучасні лабораторні дослідження на наявність інгібітору у хворих на гемофілію та узагальнення отриманих результатів.

7. Особливості надання невідкладної медичної допомоги хворим на гемофілію з гострими гемартрозами / М.В. Суховій, Є.В. Авер'янов, П.В. Ющенко, В.П. Вознюк, В.В. Томілін, В.І. Семеняка // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. - Київ, 2002. - Вип. 11, кн. 3. - С. 450-455.

Дисертант здійснив аналіз літератури, обстеження, відбір матеріалу та аналіз отриманих результатів.

8. Томилин В.В. Гипопроконвертинемия: современный взгляд на проблему / В.В. Томилин // Український журнал гематології та трансфузіології. - 2002. - №3. - С. 41-44.

9. Опыт родоразрешения больных с гипопроконвертинемией / В.Е. Шашкевич, П.М. Перехрестенко, В.И. Медведь, Т.В. Авраменко, Е.В. Исламова, Н.Я. Скрипченко, В.В. Томилин, С.Н. Анюта // Здоровье женщины. - 2002. - №4 (12). - С. 13-15.

Дисертантом проводилися нозологічна лабораторна діагностика та аналіз отриманих результатів.

10. К диагностике и лечению дисфункциональных маточных кровотечений у женщин репродуктивного возраста с легкими формами коагулопатий и тромбоцитопатий / Я.П. Сольский, Г.М. Васильчук, В.В. Томилин, Т.И. Кваша // Збірник наукових праць асоціації акушерів-гінекологів України. - Київ: Інтермед, 2002. - С. 86-90.

Дисертант виконав порівняльний аналіз результатів дослідження системи гемостазу.

11. Диагностика, профилактика и лечение послеоперационных кровотечний при легкой и латентной формах коагулопатий и тромбоцитопатий / П.М. Перехрестенко, М.В. Суховий, П.Ф. Демидюк, С.Н. Терехов, В.П. Вознюк, Е.В. Аверьянов, П.В. Ющенко, В.В. Томилин // Український медичний часопис. - 2003. - 3/35 (V-VI). - С. 86-91.

12. Семеняка В.И. Особенности установления референтных интервалов функциональных методов исследования системы коагуляционного звена гемостаза / В.И. Семеняка, М.В. Суховий, В.В. Томилин // міжвідомчий збірник. - Харків: НТМТ, 2004. - Вип. 32. - С. 276-283.

Дисертант здійснив аналіз літератури, відбір матеріалу та брав участь у написанні статті.

13. Досвід діагностики легких та латентних форм геморагічних захворювань / В.В. Томілін, В.П. Вознюк, М.В. Суховій, П.В. Ющенко, І.Л. Заря, С.М. Терехов, О.В. Асса // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. - Київ, 2004. - випуск 13, книга 2. -С. 270-276.

Дисертантом проводилися диференційний лабораторний аналіз геморагічного синдрому та аналіз отриманих результатів.

14. Геморагічний синдром при легких та латентних формах хвороби Віллебранда / В.В. Томілін, О.В. Стасишин, Н.Ф. Бужерак, Я.І. Виговська // Український журнал гематології та трансфузіології. - 2004. - №3(4). - С. 32-35.

Здобувачем проведений аналіз клінічних проявів у хворих на легкі форми ХВ.

15. Латентні та легкі форми тромбоцитопатій і коагулопатій у дівчат-підлітків з пубертатними менометрорагіями / В.Д. Дроздова, М.В. Суховій, В.В. Томілін, С.В. Пахарина, І.В. Гаврилова // Гематологія і переливання крові: міжвідомчий збірник. - Київ: Нора-Друк, 2006. - Вип. 33. - С. 19-23.

Здобувачем проведений аналіз клінічних проявів у хворих на легкі форми КіТ.

16. Лабораторна діагностика легких та латентних форм коагулопатій / В.В. Томілін, В.П. Вознюк, М.В. Суховій, П.М. Перехрестенко // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П.Л. Шупика. - Київ, 2006. - Вип. 15, кн. 1. - С. 381-384.

Дисертантом проводився диференційний лабораторний аналіз геморагічного синдрому.

17. Томілін В.В. Роль легких форм гемостазіопатій у розвитку геморагічного синдрому / В.В. Томілін, П.В. Ющенко, О.І. Сопко, А.О. Бурка, І.Л. Заря // Хірургія України. - 2007. - №4(24). - С. 83-86.

Здобувачем проведений аналіз клінічних проявів у хворих на легкі форми коагулопатій і тромбоцитопатій.

18. Своєчасна діагностика латентних форм коагулопатій та тромбоцитопатій (КІТ) у патогенезі пубертатних менометрорагій у дівчат-підлітків / В.Д. Дроздова, В.В. Томілін, С.В. Пахарина, І.В. Гаврилова // Гематологія і переливання крові: міжвідомчий збірник. - Київ: Атіка-Н, 2008. - Вип. 34, Т.1. - С. 142-148.

Дисертантом проводились диференційний лабораторний та клінічний аналіз геморагічного синдрому.

19. Козубович Р.М. Діагностика геморагічних ускладнень в абдомінальній хірургії / Р.М. Козубович, В.В. Томілін, П.М. Перехрестенко // Хірургія України. - 2009. - №2(30). - С. 48-51.

Дисертантом проводився диференційний лабораторний аналіз геморагічного синдрому.

20. Козубович Р.М. Скринінгова діагностика гіпокоагуляційного синдрому в невідкладній хірургії як метод виявлення легких форм коагулопатій / Р.М. Козубович, П.М. Перехрестенко, В.В. Томілін // Хірургія України. -2009. - №3(31). - С. 39-43.

Дисертантом проводився диференційний лабораторний аналіз геморагічного синдрому.

21. Томілін В.В. Вплив неспецифічної гемостатичної терапії на перебіг дисфункціональних маткових кровотеч у хворих на легкі форми дезагрегаційних тромбоцитопатій / В.В. Томілін // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П.Л. Шупика. - Київ, 2009. - Вип. 18, кн. 2. - С. 157-163.

22. Стан системи гемостазу та геморагічні прояви у хворих із легкою формою хвороби Віллебранда / П.М. Перехрестенко, П.В. Ющенко, В.В. Томілін, В.П. Вознюк, Г.М. Дончак // Здоровье женщины. - 2009. - №8 (44). - С. 209-212.

Дисертантом проводились диференційний лабораторний аналіз геморагічного синдрому та аналіз отриманих результатів.

23. Томілін В.В. Вплив неспецифічної гемостатичної терапії на перебіг дисфункціональних маткових кровотеч у хворих на легкі форми хвороби Віллебранда / В.В. Томілін // Лікарська справа. Врачебное дело. - 2010. - №3-4. - С. 86-90.

24. Частота виникнення та локалізація інтрам'язових гематом у хворих на гемофілію А та В / А.В. Старіков, П.В. Ющенко, В.В. Томілін, Є.В. Авер'янов, В.П. Вознюк, Р.М. Козубович, О.В. Асса // Хірургія України. - 2010. - №1(33). - С. 78-81.

Дисертантом проводився диференційний аналіз геморагічного синдрому.

25. Томілін В.В. Особливості перебігу кровотечі після екстракції зубів у хворих на легкі форми дезагрегаційних тромбоцитопатій / В.В. Томілін // Український журнал екстремальної медицини імені Г.О. Можаєва. - 2010. - Т.11, №2. - С. 58-62.

26. Причини виникнення та особливості клініко-лабораторної діагностики крововиливів в здухвинно-поперековий м'яз у хворих на гемофілію / А.В. Старіков, О.В. Асса, П.В. Ющенко, В.В. Томілін, Є.В. Авер'янов // Український журнал гематології та трансфузіології. - 2010. - №1(10). - С. 17-21.

Дисертантом проводились диференційний лабораторний аналіз геморагічного синдрому та узагальнення отриманих результатів.

27. Козубович Р.М. Алгоритм профілактики геморагічного синдрому в невідкладній хірургії / Р.М. Козубович, В.В. Томілін, П.М. Перехрестенко // Український журнал гематології та трансфузіології. - 2010. - №3(10). - С. 12-16.

Дисертантом проводився диференційний аналіз геморагічного синдрому.

28. Томілін В.В. Вплив неспецифічної гемостатичної терапії на перебіг пубертатних маткових кровотеч (ПМК) у пацієнток на легкі форми хвороби Віллебранда / В.В. Томілін // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П.Л. Шупика. - Київ, 2010. - Вип. 19, кн. 2. - С. 213-223.

29. Козубович Р.М. Показники системи гемостазу у хворих з гіпокоагуляційним синдромом в невідкладній хірургії до і після застосування профілактичної гемостатичної терапії / Р.М. Козубович, П.М. Перехрестенко, В.В. Томілін // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П.Л. Шупика. - Київ, 2010. - Вип. 19, кн. 3. - С. 769-778.

Дисертантом проводився лабораторний аналіз.

30. Анамнестичний скринінг геморагічного синдрому в невідкладній хірургії / Р.М. Козубович, П.М. Перехрестенко, В.В. Томілін, О.І. Сопко, І.Л. Заря // Хірургія України. - 2010. - №4(36). - С. 40-43.

Дисертантом розроблено програму гемостатичної терапії та проводився диференційний клінічний аналіз геморагічного синдрому.

31. Томілін В.В. Активне виявлення легких форм коагулопатій та тромбоцитопатій / В.В. Томілін // Гематологія і переливання крові: міжвідомчий збірник. - Київ: Атіка-Н, 2010. - Вип. 35. - С. 113-117.

32. Влияние нарушений свертывающей системы крови на возникновение местных кровотечний после хирургических стоматологических вмешательств / М.В. Суховий, В.В. Томилин, Е.Н. Логановская, С.И. Дорошенко, В.Н. Ефисько // Дентальные технологии. - 2003. - №1. - С. 6-8.

Дисертантом проводились диференційний лабораторний аналіз геморагічного синдрому та аналіз отриманих результатів.

33. Гемостатическая терапия больных с легкими и латентними формами коагулопатий и тромбоцитопатий при хирургических стоматологических вмешательствах / В.В. Томилин, Е.Н. Логановская, С.И. Дорошенко, В.Н. Ефисько // Дентальные технологии. - 2003. - №2. - С. 7-8.

Дисертантом проведено дослідження системи гемостазу, проведена статистична обробка результатів та проаналізовано зміни активності факторів згортання крові.

34. Патент на корисну модель №32217 UA, МПК (2006) G01N 33/48. Спосіб ранньої діагностики легких та латентних форм коагулопатій та тромбоцитопатій при пубертатних менометрорагіях / автори: Суховій М.В., Томілін В.В., Дроздова В.Д., Пахарина С.В., Гаврилова І.В.; заявник та патентовласник: ДУ "Інститут гематології та трансфузіології АМН України"; № u2007 14437; заяв. 21.12.2007; опубл. 12.05.2008; Бюл. № 9.

35. Патент на винахід №46105 UA, МПК (2002) A61К 31/00, А 61К 31/695, А 61М 35/00. Спосіб лікування гнійно-запальних ускладнень у хворих на гемофілію шляхом комплексної терапії / автори: Суховій М.В., Федоровська О.О., Назарчук Л.В., Ющенко П.В., Мороз А.А., Томілін В.В., Скачкова Н.К., Неміровська Л.М., Чуйко О.О.; заявник та патентовласник: ДУ "Інститут гематології та трансфузіології АМН України"; № 98105566; заяв. 23.10.1998; опубл. 15.05.2002; Бюл. № 5.

36. Патент на корисну модель №56991 UA, МПК (2011) A61B 5/02. Спосіб прогнозування ризику надмірної маткової кровотечі у дівчат-підлітків, що страждають на легкі форми дезагрегаційної тромбоцитопатії / автори: Томілін В.В., Дроздова В.Д., Пахарина С.В.; заявник та патентовласник: ДУ "Інститут гематології та трансфузіології АМН України"; № u2010 06012; заяв. 18.05.2010; опубл. 10.02.2011; Бюл. № 3.

37. Патология слизистой оболочки носа в развитии носовых кровотечений у пациентов с легкими формами коагулопатий / Ю.В. Митин, В.Л. Дидковский, Б.Н. Биль, В.В. Томилин // Журнал вушних, носових і горлових хвороб. - 2002. - №3-с. - С. 129.

38. Организация региональной гематологической помощи больным с легкими и латентными формами коагулопатий и тромбоцитопатий / П.М. Перехрестенко, М.В. Суховий, В.П. Вознюк, В.В. Томилин // Проблемы гематологии и переливания крови. - 2002. - №1. - С. 67-68.

39. Особливості гемостатичного забезпечення ургентних хірургічних втручань у хворих на гемофілію / М.В. Суховій, П.В. Ющенко, Є.В. Аверьянов, О.І. Сопко, С.М. Терехов, В.П. Вознюк, В.В. Томілін, І.В. Лозян // Матеріали XX з'їзду хірургів України. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. - Т.2. - С. 745-746.

40. Использование рекомбинантного VIIа фактора при угрожающем жизни носовом кровотечении у пациента с болезнью Виллебранда / Ю.В. Митин, В.Л. Дидковский, М.В. Суховий, В.В. Томилин // Журнал вушних, носових і горлових хвороб. - 2003. - №3-с. - С. 205-207.

41. Патологические изменения слизистой оболочки полости носа у пациентов с нарушением гемостаза / Ю.В. Митин, В.Л. Дидковский, В.В. Томилин, В.П. Вознюк // Журнал вушних, носових і горлових хвороб. - 2003. - №5-с. - С. 51.

42. Опыт работы по активному выявлению легких и латентных форм коагулопатий и тромбоцитопатий у женщин с нарушением менструального цикла / Я.П. Сольский, Г.М. Васильчук, В.В. Томилин, Т.И. Кваша // Вісник Вінницького державного медичного університету. - 2003. - №1/2. - С. 389.

43. Легкі форми коагулопатій і тромбоцитопатій у стоматологічній практиці / Томілін В.В., Вознюк В.П., Суховий М.В., Дорошенко С.І. // Українські медичні вісті. Тези доповідей VII з'їзду Всеукраїнського лікарського товариства. - Тернопіль, 2003. - Т.5, №1(63). - С. 207.

44. Мітін Ю.В. Профілактика геморагічних ускладнень при тонзілектомії у дітей / Ю.В. Мітін, В.Л. Дідковський, В.В. Томілін // Журнал вушних, носових і горлових хвороб. - 2004. - №3-с. - С. 217-218.

45. Геморрагические осложнения у больных с легкими и латентними формами коагулопатий и тромбоцитопатий в практике хірурга-стоматолога / В.А. Маланчук, Л.В. Дегасюк, В.Н. Ефисько, В.В. Томилин, В.П. Вознюк // Стоматологічна імплантологія. Остеоінтеграція: збірник тез Першого Міжнародного Конгресу з нагоди "25 років сучасній стоматологічній імплантації в Україні". - Київ, 2004. - С. 40-41.

46. Роль легких форм коагулопатій і тромбоцитопатій у розвитку геморагічного синдрому у хірургічній практиці / В.В. Томілін, С.М. Терехов, І.Л. Заря, П.В. Ющенко // Тези доповідей X конгресу світової федерації Українських лікарських товариств. - Чернівці, 2004. - С. 441-442.

47. Діагностика легких і латентних форм коагулопатій і тромбоцитопатій / В.В. Томілін, М.В. Суховій, І.Л. Заря, С.М. Терехов, П.В. Ющенко // Матеріали XV з'їзду терапевтів України. - Київ, 2004. - С. 96-97.

48. Демидюк П.Ф. Програма забезпечення гемостазу у хворих на гемофілію перед, під час виконання та після оперативного втручання / П.Ф. Демидюк, В.П. Вознюк, В.В. Томілін // Матеріали науково-практичної конференції "Хірургічне лікування ран та дефектів м'яких тканин". Клінічна хірургія. - 2004. - №11-12. - С. 27.

49. Вознюк В.П. Стандарты диагностики дисфункции тромбоцитов / В.П. Вознюк, В.В. Томилин // Біофізичні стандарти та інформаційні технології в медицині: матеріали конференції. - Одеса, 2004. - С. 9.

50. Митин Ю.В. Роль дезагрегационных тромбоцитопатий в возникновении геморрагических осложнений в ринологии / Ю.В. Митин, В.Л. Дидковский, В.В. Томилин // Российская ринология: материалы VI конгресса Российского общества ринологов. - 2005. - №2. - С. 31-32.

51. Мітін Ю.В. Сучасні принципи профілактики та лікування рецидивуючих кровотеч з порожнини носа при геморагічних діатезах / Ю.В. Мітін, В.Л. Дідковский, В.В. Томілін // X з'їзд оториноларингологів України: тези доповідей. - К.: Преса України, 2005. - С. 126-127.

52. Проблема гемостатичного забезпечення оперативних втручань у хворих на гемофілію та хворобу Віллебранда / П.М. Перехрестенко, П.Ф. Демидюк, П.В. Ющенко, О.І. Волошин, Є.В. Авер'янов, В.В. Томілін, М.Д. Валюк // Матеріали XXI з'їзду хірургів України. - Запоріжжя, 2005. - Т.2. - С. 509-511.

53. Томілін В.В. Етіологія носових кровотеч при легких та латентних формах коагулопатій і тромбоцитопатій / В.В. Томілін, В.Л. Дідковський // Ювілейний VIII з'їзд ВУЛТ: тези доповідей. - Івано-Франківськ, 2005. - С. 208.

54. Стан гемостазу у дівчат-підлітків з ювенільними матковими кровотечами (ЮМК) / В.Д. Дроздова, М.В. Суховій, В.В. Томілін, С.В. Пахарина // Актуальні питання гематології та трансфузійної медицини. - 2005. - №5 (додатковий) (5). - С. 14.

...