Клініко-патогенетичні механізми розвитку жовтяниць новонароджених, шляхи корекції

Огляд та характеристика основних методів підвищення ефективності лікування доношених новонароджених зі значною затяжною неонатальною жовтяницею. Вивчення закономірностей формування окремих ланок гомеостазу й особливостей мікробіоценозу кишечника.

Рубрика Медицина
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 14.08.2015
Размер файла 57,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

6. Горленко О. М. Маніфестація кон'югаційної жовтяниці новонароджених / О. М. Горленко, А. О. Янковська // Biomedical and biosocial anthropology. - 2009. - №12. - С. 62-65. (Дисертантом проведено аналіз матеріалу і літератури).

7. Горленко О. М. Кон'югаційні жовтяниці новонароджених: клініко-анамнестичний аналіз / О. М. Горленко, А. О. Янковська // Соврем. педиатрия. - 2009. - №3. - С. 70-73. (Дисертантом проведено збір та аналіз матеріалу).

8. Янковська А. О. Характеристика показників гіпербілірубінемії та її корекція у дітей із неонатальними жовтяницями / А. О. Янковська // Пробл. клініч. педіатрії. - 2010. - № 1. - С. 57-68.

9. Горленко О. М. Характеристика параметрів корекції ендоекології у дітей із затяжними неонатальними жовтяницями / О. М. Горленко, А. О. Янковська // Біогеохімічні аспекти збереження здоров'я людини : матеріали міжнар. наук.-практ. конференції, 8-9 квітня 2010 р. - Ужгород, 2010. - С. 36-41. (Дисертантом проведено аналіз матеріалу і підготовлено тези до друку).

10. Горленко О. М. Кон'югаційна жовтяниця немовлят: клініко-анамнестична характеристика / О. М. Горленко, А. О. Янковська, Н. Ю. Кишко // 12 конгрес Світової федерації українських лікарських товариств: тези доповідей, 25-28 верес. 2008 р. - Івано-Франківськ, 2008. - С. 108. (Дисертантом здійснено збір та аналіз матеріалу і даних літератури, сформульовано висновки).

11. Горленко О. М. Мікроекологічні порушення у новонароджених дітей з кон'югаційною жовтяницею / О. М. Горленко, А. О. Янковська, Л. В. Ігнатко // Матеріали 12 з'їзду товариства мікробіологів України ім. С.М. Виноградського, 25-30 травня 2009 р. - Ужгород, 2009. - С. 179. (Дисертантом проведено збір та аналіз матеріалу і даних літератури, підготовлено тези до друку).

12. Эндоэкология новорожденных детей с неонатальной желтухой / О. М. Горленко, А. А. Янковская, Н. Ю. Кишко, О. А. Передрий // Актуальные вопросы инфекционной патологии и вакцинопрофилактики у детей: тез. докл. 8 Конгресса детских инфекционистов России, 16-18 декабря 2009 г. - М., 2009. - С. 34. (Дисертантом проведено збір і аналіз матеріалу, літератури).

13. Jaundice of newborn, clinical and anamnestical character / O. M. Horlenko, N. Y. Kisko, A. O. Yankovska, B. M. Halay // The 3rd Congress of the European Academy of Paediatric Societies: abstracts, October 23-26, 2010. - Copenhagen, 2010. - P. 766. (Дисертантом проведено аналіз матеріалу, підготовлено тези до друку).

АНОТАЦІЯ

Янковська А.О. Клініко-патогенетичні механізми розвитку жовтяниць новонароджених, шляхи корекції. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 - педіатрія. - Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львів, 2011.

У роботі уточнено особливості клінічного перебігу затяжних НЖ залежно від наявних чинників ризику і рівнів гіпербілірубінемії; вивчено ефективність застосування лактулози у дітей з НЖ з урахуванням клініко-лабораторних показників. Найбільш вагомими чинниками ризику зі сторони матері є анемія, порушення репродуктивної функції, патологічний перебіг вагітності і пологів. Зі сторони дитини - оцінка за шкалою Апґар 7 балів і нижче, відтерміноване прикладання до грудей, неадекватне вигодовування, роздільне перебування, діагноз значної НЖ в пологовому будинку, функціональні порушення ТК.

Ефективніше лікування затяжної неонатальної жовтяниці досягається включенням лактулози до фототерапії. Достовірним підтвердженням ефективності комбінованої схеми є клініко-лабораторні показники: зникнення жовтяничного забарвлення шкіри, збільшення маси тіла, відсутність функціональних шлунково-кишкових порушень, скорочення тривалості фототерапії, прискорені темпи зниження ЗБС крові, нормалізація показників копрограми і кишкового біоценозу.

Ключові слова: неонатальна жовтяниця, новонароджені, корекція, пребіотики.

АННОТАЦИЯ

Янковская А.О. Клинико-патогенетические механизмы развития желтух новорожденных, пути коррекции. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.10 - педиатрия. - Львовский национальный медицинский университет им. Данила Галицкого, Львов, 2011.

В работе уточнены особенности клинического течения желтух у новорожденных в зависимости от имеющихся факторов риска и уровней гипербилирубинемии; изучена эффективность применения лактулозы у детей с пролонгированным течением неонатальной желтухи с учетом клинико-лабораторних показателей. Выявлено, что наиболее весомыми факторами риска со стороны матери являются: анемия ІІ степени; нарушение репродуктивной функции; патологическое течение беременности (в том числе, ХФПН, ранний токсикоз, угроза прерывания) и родов (в том числе, стимуляция родов окситоцином, кесарево сечение, затяжные роды).

Факторами риска значительной неонатальной желтухи со стороны ребенка являются: оценка по шкале Апгар 7 баллов и ниже (26,28±2,53 %); позднее прикладывание к груди (на вторые сутки) (24,91±2,44 %); неадекватное вскармливание в раннем неонатальном периоде (22,53±2,44 %) и раздельное пребывание с матерью в акушерском стационаре (16,04±2,15 %); диагноз значительной неонатальной желтухи в роддоме, по поводу которого проводилась фототерапия (37,88±2,84 %); функциональные нарушения желудочно-кишечного тракта (метеоризм, кишечная колика, запор) (40,27±2,87 %).

У младенцев с неонатальной желтухой копрограма была патологической (с преобладанием нейтрального жира, крахмала и желчных кислот), содержимое толстого кишечника имело сниженную кислотность, активность ферментов альфа-амилазы и щелочной фосфатазы в кале была повышенной. При проведении бактериологического обследования содержимого толстого кишечника выявлено нарушение становления нормобиоза, что сопровождалось появлением микроэкологических нарушений с преобладанием в группе детей со значительной желтухой. Установлено, что у младенцев со значительной затяжной желтухой достоверно чаще, чем у детей с умеренной затяжной желтухой, выявляются отклонения от нормы в копрограмме (р < 0,05).

Развитие значительной желтухи достоверно ассоциируется с более высоким содержанием нейтрального жира (r=0,41; p < 0,05) и крахмала (r=0,47; p < 0,05) в кале, сниженной кислотностью кишечного содержимого (r=0,54; p < 0,05), а также большей активностью АА (r=0,75; p < 0,05) и щелочной фосфатазы (r=0,49; p < 0,05). Новорожденных со значительной пролонгированной желтухой отличают нарушения кишечного микробиоценоза, характеризующиеся снижением содержания бифидофлоры (p < 0,04) и лактофлоры (p < 0,005); кишечной палочки с измененными ферментативными свойствами (p < 0,05); пролиферацией факультативной флоры в диагностических титрах (протея и эпидермального стафилококка), а также присутствием клебсиелы и эпидермального стафилококка; ассоциативным ростом условно-патогенных микроорганизмов (ассоциативный рост 3 и 4 бактерий соответственно в 12,22±3,47 % и 2,22±1,56 % случаев при отсутствии таковых в первой группе).

Доказано, что наибольшая эффективность лечения неонатальной желтухи достигается назначением лактулозы дополнительно к фототерапии. Достоверным подтверждением эффективности комбинированной схемы терапии являются клинико-лабораторные показатели: отсутствие желтушного окрашивания кожи и глаз и увеличение массы тела (соответственно 819,69±10,92 г против 853,23±12,74 г; p < 0,05) через месяц от начала лечения; ускоренные темпы снижения общего билирубина на 3 (р < 0,001) и 10 сутки (p < 0,001) через месяц от начала лечения; отсутствие функциональных желудочно-кишечных нарушений; сокращение продолжительности фототерапии.

Установлено, что положительное действие пребиотика лактулозы в комплексном лечении доношенных новорожденных со значительной пролонгированной желтухой может быть связано с вероятным уменьшением АлАТ в сыворотке крови, повышением уровня общего белка крови, уменьшением рН кишечного содержимого, снижением местной активности альфа-амилазы и щелочной фосфатазы, нормализацией показателей копрограммы и кишечного биоценоза.

Ключевые слова: неонатальная желтуха, новорожденные, коррекция, пребиотики.

SUMMARY

Yankovska A. O. Clinical and pathogenetic mechanisms of neonatal jaundice, ways of correction. - Manuscript.

Thesis for obtaіning a scientific degree of Candidate of Medical Sciences, specialty 14.01.10 - Paediatrics. - Lviv National Medical University named after Danylo Halytsky, Lviv, 2011.

In this work the features of prolonged neonatal jaundice clinical course were defined depending on existing risk factors and levels of hyperbilirubinaemia; the efficacy of the use of lactulose in infants with significant prolonged neonatal jaundice was studied using clinical and laboratory parameters. Anaemia, reproductive disorders, pathological course of pregnancy, and complications during childbirth were the most important maternal risk factors for significant neonatal jaundice development. Apgar scores of 7, delayed and inadequate breastfeeding, separation from mother, significant neonatal jaundice in the maternity hospital, and functional gastrointestinal disorders were infants' risk factors.

More effective treatment of jaundice was achieved with the administration of lactulose in addition to phototherapy. The effectiveness of the combined therapeutic scheme was confirmed by reliable clinical and laboratory results: disappearance of jaundice, better weight gain, lack of functional gastrointestinal disorders, reduce duration of therapy, accelerated rates of total bilirubin decline, and normalization of coprogram and intestinal biocenosis.

Key words: neonatal jaundice, infants, correction, prebiotics.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АА альфа-амілаза

АлАТ аланінамінотрансфераза

ЗБС загальний білірубін сироватки

КП кишкова паличка

ЛФ лужна фосфатаза

НЖ неонатальна жовтяниця

ТК травний канал

Т3 трийодтиронін

Т4 тироксин

ТТГ тиротропний гормон гіпофізу

УПМ умовнопатогенна мікрофлора

ХФПН хронічна фетоплацентарна недостатність

Ig імуноглобуліни

ІL інтерлейкіни

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.