Експериментальне обґрунтування комбінованого застосування похідних глюкозаміну з кверцетином при різних варіантах перебігу остеоартриту

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ОБґРУНТУВАННЯ комбінованого ЗАСТОСУВАННЯ похідних ГЛЮКОЗАМІНУ з кверцетином при різних варіантах перебігу ОСТЕОАРТРиту

14.03.05 - фармакологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наук

ЗУПАНЕЦЬ КАТЕРИНА ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК: 547.455.623ґ233.1:547.814.5:616.72-002

Харків - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі клінічної фармакології з фармацевтичною опікою Національного фармацевтичного університету Міністерства охорони здоров'я України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Попов Сергій Борисович, Національний фармацевтичний університет

МОЗ України, професор кафедри

клінічної фармакології з фармацевтичною опікою

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор

Маслова Наталія Федорівна,

ДП «Державний науковий центр лікарських засобів і медичної продукції», завідувач лабораторії біохімічної фармакології, м. Харків

академік НАМН України,

доктор біологічних наук, професор

головенко Микола Якович,

Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України, завідувач відділу фізико-хімічної фармакології, м. Одеса

Захист відбудеться «25» березня 2011 р. о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.64.605.03 при Національному фармацевтичному університеті за адресою: 61002, м. Харків, вул. Пушкінська, 53.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного

фармацевтичного університету (61168, м. Харків, вул. Блюхера, 4).

Автореферат розісланий « ___ » лютого 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої

Вченої ради Д.64.605.03,

д. фарм. н., професор

Т.С. Сахарова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Проблема лікування остеоартриту (ОА) останнім часом набула особливого значення та актуальності, що обумовлено значною поширеністю захворювання, швидким розвитком функціональних порушень та інвалідизацією осіб різного віку. Поширеність ОА в популяції (6,43 %) корелює з віком і досягає максимальних показників (13,9 %) у осіб віком старше 45 років (Коваленко В.М. та ін., 2010; Корпан М.І., Чекман І.С. та ін., 2008; Корж Н.А., Дедух Н.В. и др., 2007).

Розширення арсеналу протиартритних засобів доступними, ефективними та безпечними препаратами є актуальним завданням сучасної експериментальної та клінічної фармакології. Все більше уваги вчених у терапії хворих даної групи приділяється застосуванню ліків, які володіли б політропними властивостями, а саме чинили б протизапальну, хондропротекторну дію та нормалізували обмінно-деструктивні процеси у суглобах.

На сьогодні вагому доказову базу при лікуванні ОА мають препарати на основі глюкозаміну із групи повільно-діючих симптом-модифікуючих засобів (Zhang W., Doherty M. et al., 2009; Голубев Г.Ш., 2005). Глюкозамін належить до природних аміноцукрів, які входять до складу біомембран організмів; добре засвоюється, не викликаючи суттєвих побічних ефектів, не має токсичної дії, проте не володіє достатньою протизапальною активністю. Ендогенною його формою є N-ацетилглюкозамін - структурна одиниця глікозаміногліканів ряду органів, що містять елементи сполучно-тканинного походження (нирки, суглобовий хрящ, шлунок, міокард та ін.). Оскільки N-ацетилглюкозамін є невід'ємним структурним компонентом тканин даних органів, екзогенне його введення набуває особливої значущості при їх запально-деструктивних ураженнях. Зважаючи на ендогенне походження, даний компонент не має токсичної дії та не викликає суттєвих побічних ефектів (Черных В.П., Зупанец И.А. и др., 2008; Barclay T.S., 1998).

Недостатня протизапальна активність аміноцукрів створює передумови для пошуку перспективних сполучень з іншими біологічно активними речовинами з метою потенціювання їх протизапальних властивостей та розширення можливого спектра фармакодинаміки. Так, у якості перспективних фармакомодифікаторів аміноцукрів можуть виступати біофлавоноїди і, зокрема, кверцетин: нестероїдний протизапальний препарат з нетрадиційним механізмом дії, пов'язаним з інгібуванням ліпооксигенази (Максютина Н.П., 1993).

У зв'язку з вищевикладеним і з метою розширення потенційних можливостей аміноцукрів актуальним представляється фармакологічне вивчення нового лікарського засобу на основі композиції похідних глюкозаміну з флавоноїдом кверцетином.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана у рамках науково-дослідної програми Національного фармацевтичного університету «Фармакологічні дослідження біологічно-активних речовин і лікарських засобів синтетичного і природного походження, їх застосування в медичній практиці» (№ держреєстрації 0103U000478).

Мета і завдання дослідження. Метою даної роботи є експериментальне обґрунтування застосування композиції на основі аміноцукрів - похідних глюкозаміну та флавоноїду кверцетину для оптимізації медикаментозної терапії різних за перебігом варіантів ОА.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити наступні завдання:

1. Провести комп'ютерне моделювання фізико-хімічної взаємодії компонентів композиції (глюкозаміну гідрохлориду, N-ацетилглюкозаміну та кверцетину).

2. Провести фармакологічний скринінг композицій на основі суміші похідних глюкозаміну та кверцетину різних за кількісним вмістом діючих речовин і вибрати найбільш оптимальне співвідношення.

3. Вивчити токсикологічні характеристики композиції на основі суміші похідних глюкозаміну та кверцетину за умов відтворення гострого отруєння.

4. Вивчити антиексудативну, антиальтеративну та антипроліферативну дію композиції.

5. Дослідити фармакокінетичні особливості кверцетину при його комбінуванні з аміноцукрами - похідними глюкозаміну.

6. Вивчити вплив композиції на основі суміші похідних глюкозаміну та кверцетину на перебіг експериментального посттравматичного ОА.

7. Дослідити вплив композиції на основі суміші похідних глюкозаміну та кверцетину на структурно-метаболічні показники тварин за умов відтворення неспецифічного ОА, індукованого введенням вітаміну А.

8. Оцінити вплив композиції на основі суміші похідних глюкозаміну та кверцетину на структурно-метаболічні показники тварин за умов відтворення ОА, індукованого введенням дексаметазону.

9. Вивчити вплив композиції на основі суміші похідних глюкозаміну і кверцетину та її монокомпонентів на процеси апоптозу хондроцитів за умов відтворення експериментального ОА.

Об'єкт дослідження. Пошук оригінального лікарського засобу з вираженою хондропротекторною та протизапальною дією.

Предмет дослідження. Протизапальна, хондропротекторна та антиапоптозна активність композиції.

Методи дослідження. При виконанні роботи були використані фармакологічні, токсикологічні, біохімічні, гістоморфологічні, імуногістохімічні, фармакокінетичні, хроматографічні методи дослідження та методи математичної статистики.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше теоретично та експериментально обґрунтовано склад і проведено фармакологічне вивчення композиції на основі аміноцукрів - похідних глюкозаміну з кверцетином. Доведено фармакодинамічну синергічність композиції шляхом впливу кверцетину на протизапальні та хондромодулюючі властивості аміноцукрів. Вперше досліджено процеси апоптозу хондроцитів у хрящі щурів на фоні експериментальної терапії досліджуваною композицією, що підтверджує її виражену антиапоптозну дію. Вивчено фармакокінетичні особливості кверцетину при сумісному застосуванні з аміноцукрами та показано, що останні підвищують рівень біодоступності флавоноїду.

Установлено, що лікувальне застосування композиції на основі аміноцукрів - похідних глюкозаміну з кверцетином при різних варіантах перебігу ОА характеризується вираженим сприятливим впливом на показники обміну хрящової та кісткової тканини, що виявляється в зниженні запально-деструктивних процесів у суглобах, підтверджених даними біохімічного та морфологічного дослідження. Композицію на основі аміноцукрів - похідних глюкозаміну з кверцетином за результатами проведених досліджень можна класифікувати як лікарський засіб з протизапальними та хондропротекторними властивостями.

Новизна роботи підтверджена деклараційним патентом на корисну модель «Фармацевтична композиція з протизапальною, гастропротекторною, кардіопротекторною, нефропротекторною та хондропротекторною дією» (рішення про видачу від 03.12.2010 р., заявка № u 201007830).

Практичне значення одержаних результатів. Результати дисертаційної роботи є фрагментом доклінічного вивчення композиції на основі аміноцукрів - похідних глюкозаміну з кверцетином (звіт про науково-дослідну роботу з вивчення специфічної активності та токсичності «Глюкваміну»; звіт про науково-дослідну роботу «Доклінічне дослідження фармакокінетичних властивостей кверцетину у комбінованих лікарських формах при різних шляхах введення»).

На підставі результатів проведених досліджень ЗАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ» (м. Київ) здійснив фармацевтичну розробку лікарської форми «Глюквамін», на що отримано акт впровадження у виробництво.

За результатами дослідження видано методичні рекомендації «Модифікація фармакологічних властивостей нестероїдних протизапальних препаратів аміноцукром глюкозаміну гідрохлоридом» (2007 р.), які впроваджені у практику Національного наукового центру «Інститут кардіології ім. М.Д. Стражеска» НАМН України (м. Київ), Інституту патології хребта та суглобів ім. проф. М.І. Ситенка НАМН України (м. Харків), а також інформаційний лист «Роз-робка ефективних методів декальцинації суглобового хряща для імуногістохімічних досліджень» (2010 р.).

Результати роботи впроваджені в навчальний процес на кафедрах фармакології Національного фармацевтичного університету, клінічної фармакології, клінічної фармації та фармакотерапії Донецького національного медичного університету ім. М. Горького.

Особистий внесок здобувача. Робота виконана на базі кафедри клінічної фармакології з фармацевтичною опікою НФаУ. Разом з науковим керівником визначені мета і завдання дослідження, розроблені методичні підходи, згідно з якими відібрані моделі та методи для виконання експериментальної частини дисертації. Особисто проведені: патентно-інформаційний пошук, експериментальні дослідження, статистична обробка, аналіз та систематизація отриманих результатів, сформульовані висновки дисертації. У наукових працях, опублікованих у співавторстві, дисертантом наведені результати власних експериментальних досліджень, взято участь в аналізі та узагальненні отриманих даних, у написанні статей.

Морфологічні дослідження проведені на базі лабораторії морфології та експериментальної патології Інституту патології хребта і суглобів ім. проф. М.І. Ситенка НАМН України за консультативної допомоги д. біол. н., професора Н.В. Дєдух. Дослідження фармакокінетичних властивостей кверцетину при комбінуванні з аміноцукрами проведені у співробітництві з фармакокінетичною (біоаналітичною) лабораторією ТОВ «Клінфарм» за участі д. фарм. н., професора Ю.В. Підпружникова. Також дисертанту належить фактичний матеріал і основний творчий доробок.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи викладені та обговорені на міжвузівській науковій конференції «Актуальні питання створення нових лікарських засобів» (м. Харків, 2004), V Всеукраїнській науково-практичній конференції “Клінічна фармація в Україні” (м. Харків, 2004), VI Національному з'їзді фармацевтів України «Досягнення та перспективи розвитку фармацевтичної галузі України» (м. Харків, 2005), VII Всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю «Клінічна фармація в Україні» (м. Харків, 2007), Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів та молодих вчених «Актуальні питання створення нових лікарських засобів» (м. Харків, 2008), I Національному конгресі «Человек и Лекарство ? Украина» (м. Київ, 2008), VIII Всеукраїнській науково-практичній конференції за участю міжнародних спеціалістів «Клінічна фармація в Україні» (м. Харків, 2008), VII Національному з'їзді фармацевтів України «Фармація України. Погляд у майбутнє» (м. Харків, 2010), VI Всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю з клінічної фармакології, присвяченій 90-річчю професора О.О. Столярчука «Клінічна та експериментальна фармакологія метаболічних коректорів, органопротекція, доказова медицина» (м. Вінниця, 2010).

Публікації. За матеріалами даної дисертації опубліковано 25 наукових робіт. З них - 11 статей у фахових виданнях, 11 тез доповідей, патент, інформаційний лист та наукові методичні рекомендації.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, огляду літератури (розділ 1), матеріалів та методів досліджень (розділ 2), опису експериментальних досліджень (4-и розділи), аналізу й узагальнення результатів досліджень, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації складає 183 сторінки друкованого тексту. Робота ілюстрована 29 таблицями, 27 рисунками, 1 схемою. Список використаних джерел містить 240 найменувань, з них 157 - іноземні.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи досліджень. Об'єктами скринінгових досліджень були кверцетин та суміш аміноцукрів - похідних глюкозаміну (глюкозаміну гідрохлорид та N-ацетилглюкозамін). Технологія лікарської форми на основі композиції у вигляді капсул розроблена на ЗАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ» під керівництвом к. хім. н. А.С. Шаламая. У якості референс-об'єктів при дослідженні композиції застосовували власне її монокомпоненти, диклофенак та терафлекс.

Фармакологічні дослідження композиції проведені на мишах, щурах та кролях, які були вирощені у розпліднику ЦНДЛ НФаУ та утримувались на стандартному раціоні у відповідності до санітарно-гігієнічних норм (Кожем'якін Ю. М. та ін., 2002).

Основні етапи досліджень представлені на схемі 1. На першому етапі роботи було проведено аналіз кислотно-основних властивостей активних інгредієнтів композиції шляхом комп'ютерного моделювання взаємодії аміноцукрів та кверцетину з використанням програми ACD/pKaDB. Далі здійснено скринінгові дослідження протизапальних властивостей композицій на основі суміші аміноцукрів та кверцетину у мишей для встановлення найбільш оптимального співвідношення діючих речовин та середньоефективної дози (ІІ етап). З метою з'ясування можливого механізму антиексудативної дії композиції (ІІІ етап) досліджено її вплив на асептичне запалення, індуковане різними флогогенними агентами (карагенін, зимозан) (Стефанов А.В. и др., 2002). Поглиблене вивчення антиексудативної активності проведено на моделі токсичного набряку легень у щурів (Стефанов А.В. и др., 2002). Антиальтеративні властивості композиції досліджували на моделі стандартних скарифікованих ран у щурів, оцінюючи показники швидкості загоєння ран та активності зменшення площі ран (Стефанов А.В. и др., 2002). Антипроліферативну дію композиції вивчали на моделі «ватної» гранульоми у щурів (Стефанов А.В. и др., 2002). Дослідження гострої токсичності композиції проводили на двох видах тварин (миші, щури) за експрес-методом Пастушенко Т.В. та ін. (1985).

Дослідження з вивчення фармакокінетики кверцетину при його поєднанні з похідними глюкозаміну (ІV етап) проведено на кролях з використанням методів ультраефективної рідинної хроматографії з мас-селективним детектором. У якості програмних інструментальних засобів застосовували ліцензійне програмне забезпечення: MassLynx® 4.0 - TargetLynx® (Waters®), Microsoft Office Exel® 2003, WinNonlin Professional 5.2 (Pharsight Corporation).

Оцінка фармакокінетичних параметрів проведена з використанням моделей розрахунків «NCA Model 200» та «NCA Model 201»WinNonlin Professional 5.2.

На наступному етапі роботи (V) проведено вивчення впливу досліджуваної композиції на результати експериментальної терапії різних за перебігом варіантів ОА (посттравматичний ОА (Стефанов А.В. и др., 2002); неспецифічний ОА, індукований введенням вітаміну А (пат. України № 79206); системний дексаметазоновий ОА (Зупанец И.А. и др., 1999).

Протизапальну та хондропротекторну активність композиції на даних моделях патологій оцінювали за результатами біохімічних показників в динаміці лікування, гістоморфологічними дослідженнями та вивченням ультраструктурної організації клітин матриксу суглобового хряща.

I етап

II етап

III етап

IV етап

V етап

VI етап

Схема 1. Етапи та основні методи фармакологічних досліджень

У сироватці крові тварин визначали вміст хондроітинсульфатів
(за Слуцьким Л.І., 1969); глікопротеїнів (реакція з орциновим реактивом); сіалових кислот (метод Гесса) та суму глікозаміногліканів (ГАГ) (реакція з розчином резохіму).

Гістоморфологічне дослідження здійснювали за допомогою методів світлової, електронної (Саркисов Д.С., Перов Ю.Л., 1996) та поляризаційно-оптичної мікроскопії (Romhanyi G., 1963; Constantine V.S., 1968).

Стан суглобового хряща та капсули суглоба оцінювали за бальною системою H.J. Mankin (1957).

Для з'ясування деяких механізмів реалізації хондропротекторної дії композиції проведено дослідження її впливу на процеси апоптозу хондроцитів за умов моделювання системного стероїдного ОА у щурів за допомогою TUNEL-методу (TdT-mediated X-dUTP nick end labeling) маркування апоптозних клітин (VI етап). У ході роботи використовували набір In Situ Cell Death Detection Kit, АР виробництва компанії Roche (Німеччина).

Статистичну обробку одержаних результатів здійснювали за допомогою стандартних статистичних комп'ютерних програм для медико-біологічних досліджень (Лапач С.Н. та ін., 2000).

Результати досліджень та їх обговорення. Перед початком фармакологічних досліджень проведено комп'ютерне моделювання взаємодії компонентів за допомогою програми ACD/pKaDB, результати якого свідчать про відсутність фармацевтичної взаємодії між аміноцукрами і кверцетином, що дає підстави вважати дане композиційне поєднання перспективним у плані подальшого вивчення.

На етапі скринінгових досліджень встановлено найбільш оптимальне співвідношення діючих компонентів композиції - суміші аміноцукрів та кверцетину, яке склало (3:1) у дозі 81,85 мг/кг (61,39 мг/кг - суміш аміноцукрів; 20,46 мг/кг - кверцетин відповідно). Проведеними дослідженнями показано, що сумісне застосування суміші похідних глюкозаміну з кверцетином приводить до взаємопотенціювання їх фармакологічних ефектів. На підставі отриманих даних проведено перерахунок доз за Ю.Р. Риболовлєвим (1979) і запропонована лікарська форма - капсули з таким вмістом діючих речовин: кверцетину - 80 мг, глюкозаміну гідрохлориду - 125 мг, N-ацетилглюкозаміну - 125 мг.

Результати вивчення можливого механізму антиексудативної дії (карагенінове та зимозанове запалення) підтверджують, що композиція має комплексний механізм дії з переважним впливом на ліпооксигеназний шлях метаболізму арахідонової кислоти. Поглиблене вивчення впливу досліджуваної композиції на ексудативну складову запалення в умовах розвитку токсичного набряку легень у щурів показало, що найбільш виражений профілактичний ефект спостерігався при введенні композиції, що підтверджено високими показниками антиексудативної активності, зниженням вагового коефіцієнту легень, збільшенням тривалості життя та виживанням тварин. Динаміка вмісту ендогенного N-ацетилглюкозаміну, досліджена в ході проведення експерименту, свідчить про те, що на фоні застосування композиції і власне суміші аміноцукрів відмічається чітка тенденція до нормалізації розподілу ендогенного N-ацетилглюкозаміну в сироватці крові та легеневій тканині.

При дослідженні антиальтеративної активності встановлено, що показники композиції на основі похідних глюкозаміну з кверцетином перевищували показники тварин із групи контрольної патології в 5,94 разу, кверцетину - 4,76 разу, суміш аміноцукрів - 2,5 разу, диклофенак - 5,2 разу. Екзогенно введені аміноцукри - похідні глюкозаміну стимулюють анаболічні та регенераторні процеси у сполучній тканині, потенціюючи синтез ендогенних ГАГ. Глюкозаміни володіють здатністю підсилювати резорбцію колагену та пригнічувати активність протеолітичних ферментів і впливати на утворення факторів, які стимулюють сполучну тканину (Яковлєва Л.В., 1992).

Дані досліджень антипроліферативної активності на моделі «ватної» гранульоми показали, що композиція достовірно пригнічує утворення проліферативної тканини в осередку запалення, виявляючи активність на рівні 31,25 %, що майже в три рази перевищує активність кверцетину (11,09 %) та вдвічі - активність суміші аміноцукрів (14,52 %) і диклофенаку (16,530,9). Механізм протизапальної дії композиції, імовірно, не пов'язаний з гальмуванням синтезу колагену, а значной мірою залежить від його резорбції, оскільки вона позитивно впливає на процес ранозагоєння та має високі показники антиальтеративної активності (Яковлева Л.В., Зупанец И.А. и др., 1988).

За результатами вивчення гострої токсичності за методом Пастушенко Т.В. та ін. (1985 р.) встановлено, що значення LD50 композиції на основі глюкозаміну гідрохлориду, N-ацетилглюкозаміну, кверцетину перевищує 5000 мг/кг при внутрішньоочеревинному введенні. Відповідно до класифікації К.К. Сидорова (1973) композиція на основі глюкозаміну гідрохлориду, N-ацетилглюкозаміну, кверцетину при однократному внутрішньоочеревинному введенні щурам може бути віднесена до VI класу токсичності - відносно нешкідливі речовини.

Результати досліджень з вивчення фармакокінетичної складової встановленого синергічного ефекту показали, що комбіноване застосування кверцетину з аміноцукрами - похідними глюкозаміну модифікує його фармакокінетичні параметри, збільшуючи його біодоступність та пролонгує фармакокінетичний профіль. Аналіз кривих (рис. 1) свідчить про те, що при сумісному введенні кверцетину з аміноцукрами фармакокінетична крива повторює профіль кривої безпосередньо субстанції при вдвічі більшому рівні значень концентрації та наявності вираженого «плато» на рівні концентрацій 500 нг/мл.



Рис. 1. Хроматограма кверцетину у зразках крові кролів, що отримували кверцетин з аміноцукрами (А). Хроматограма кверцетину у зразках крові кролів, що отримували субстанцію кверцетину (В). Графіки залежності середніх значень суми концентрацій кверцетину та його метаболітів в плазмі крові кролів від часу (С)

Розраховані фармакокінетичні параметри (табл. 1) підтверджують вищевикладену закономірність. Так, показник максимальної концентрації був удвічі вищим при застосуванні кверцетину з аміноцукрами, ніж при застосуванні власне субстанції кверцетину; площа під фармакокінетичною прямою була в 2,5 разу вищою у порівнянні з чистою субстанцією; значення показника елімінації в 1,4 разу меншим, ніж у субстанції кверцетину; період напіввиведення у композиції збільшувався в 1,3 разу, порівняно з біофлавоноїдом; показник відносної біодоступності по субстанції кверцетину (F) для композиції перевищував рівень субстанції у 2,54 разу.

Таблиця 1

Середні фармакокінетичні показники кверцетину та його метаболітів у дослідних лікарських формах (n=8)

Дослідна група	C max , нг/мл	T max , год	AUC 0-8, год•нг/мл	AUC 0-, год•нг/мл	AUC 0-t , %	Kel, год-1	T1/2, год	F, %
Кверцетин	441,7	0,25	1731,8	2694,4	64,3	0,14	4,8	100,0
Кверцетин з аміноцукрами	920,6	0,25	4394,0	9686,0	45,4	0,11	6,4	254,0

Експериментальна терапія різних за перебігом варіантів ОА. Як моделі експериментальної патології з перевагою проліферативних процесів нами були обрані такі: модель посттравматичного ОА за патогенетичною окресленістю протікає з перевагою місцевих деструктивних змін у суглобах (Стефанов А.В. и др., 2002); модель неспецифічного ОА, індукованого введенням вітаміну А з перевагою запального компоненту та наявністю місцевого вираженого синовіту (пат. України № 79206); модель дексаметазонового стероїдного ОА характеризується наявністю системних дегенеративно-дистрофічних змін сполучної тканини в організмі експериментальних тварин (Зупанец И.А. и др., 1999).

За результатами біохімічних досліджень композиція на основі суміші аміноцукрів та кверцетину проявляє виражену хондропротекторну та протизапальну дію у щурів з посттравматичним ОА. Так, на кінець лікування даною композицією у тварин не зареєстровано достовірних відмінностей, порівняно з інтактними тваринами за вмістом сіалових кислот, глікопротеїнів, хондроітинсульфатів та глікозаміногліканів. Водночас зафіксована вірогідна розбіжність з показниками тварин із групи контрольної патології. У щурів, лікованих сумішшю аміноцукрів та терафлексом, на кінець експерименту відмічалася більш чітка тенденція до нормалізації показників, що характеризують деструктивний компонент розвитку патології (хондроітинсульфати та глікозаміногліканів) і у щурів, що отримували кверцетин та диклофенак, відмічалася протилежна закономірність, яка ілюструвала тенденцію до нормалізації запальних показників у розвитку гонартрозу (вміст сіалових кислот та глікопротеїнів).

Згідно з результатами оцінки за бальною системою Mankin H.J. тварини з контрольною патологією та ліковані диклофенаком мали виражені зміни в структурній організації суглобового хряща і капсулі суглоба, на фоні лікувального застосування композиції вони були слабо вираженими та при застосуванні референс-об'єктів (суміші аміноцукрів, кверцетину та терафлексу) - помірно виражені.

У результаті гістологічних досліджень була підтверджена також більш виражена репаративна і протизапальна дія досліджуваної композиції у порівнянні з її монокомпонентами та референс-об'єктами.

Результати проведення поляризаційно-оптичного аналізу у препаратах суглобів щурів з ОА, індукованим введенням вітаміну А, свідчать, що на фоні лікування досліджуваною композицією на основі суміші аміноцукрів та кверцетину показники рефракції ГАГ та колагену не мали достовірних відмінностей стосовно інтактних щурів та вірогідно відрізнялися від тварин з нелікованою патологією. Причому за даними показниками композиція достовірно відрізнялася від тварин, що одержували кверцетин і диклофенак, та не мала статистично значимих відмінностей стосовно групи, лікованої сумішшю аміноцукрів та терафлексом (табл. 2).

При мікроскопічному дослідженні суглобів щурів, лікованих композицією, структурна організація капсули суглоба практично відповідала нормі, лише на окремих ділянках відзначалося порушення цілісності синовіального шару. Прогресування деструктивних порушень у суглобовому хрящі не виявлено.

На моделі стероїдного ОА під впливом застосування досліджуваних об'єктів спостерігалася позитивна тенденція зниження вмісту маркерних біохімічних показників запалення та деструкції у суглобах щурів, найбільш виражена у щурів, лікованих композицією. Морфометричні показники тварин зі стероїдним ОА (табл. 3) свідчать, що на фоні лікувального застосування композиції товщина хряща і щільність розташування клітин були на рівні інтактних щурів та вірогідно відрізнялися від показників тварин з контрольною патологією; відсоток спостережень з патологічними змінами складав 42,8 і був нижчим, ніж у групах тварин, лікованих референс-об'єктами.

Таблиця 2

Рефракція ГАГ (nm) та колагену (nm) по території суглобового хряща щурів з ОА, індукованим введенням вітаміну А, 30-та доба (n=56)

Дослідна група	Рефракція ГАГ, nm (M+m)	Рефракція колагену, nm (M+m)
Інтактний контроль	25,2 + 2,7	34,7 + 2,9
Контрольна патологія	12,1 + 1,7	р < 0,001	21,4 + 1,8	р < 0,01
Композиція	26,7 + 3,1	р > 0,05 р1< 0,001	36,7 + 2,9	р > 0,05 р1< 0,001
Суміш аміноцукрів	21,8 + 1,9	p > 0,05 р1< 0,01 р2 > 0,05	32,4 + 3,1	р > 0,05 р1< 0,01 р2> 0,05
Кверцетин	18,5 + 1,5	р < 0,05 р1< 0,05 р2< 0,05	27,9 + 1,3	р < 0,05 р1< 0,05 р2< 0,05
Диклофенак	14,1 + 1,3	р < 0,01 р1> 0,05 р2< 0,01	22,3 + 1,5	р < 0,01 р1> 0,05 р2< 0,001
Терафлекс	20,9 + 1,8	р > 0,05 р1< 0,01 р2 > 0,05	30,2 + 1,7	р > 0,05 р1< 0,01 р2 > 0,05

Примітки (тут та в табл. 3, 4):

1) р - достовірність відмінностей відносно тварин групи інтактного контролю;

2) р1 - достовірність відмінностей відносно тварин групи контрольної патології;

3) р2 - достовірність відмінностей відносно тварин, які отримували композицію.

Результатами світлової та електронної мікроскопії підтверджено виражений лікувальний ефект композиції на перебіг дексаметазонового ОА.

На усіх експериментальних моделях показана більш висока протизапальна та хондропротекторна активність композиції на основі суміші аміноцукрів та кверцетину в порівнянні з її монокомпонентами та референс-об'єктами, що обумовлює можливість її подальшого вивчення в умовах клініки у пацієнтів з різними за перебігом варіантами ОА.

Таблиця 3

Морфометричні показники суглобового хряща шурів із системним стероїдним ОА, 56-та доба (n=70)

Дослідна група	Товщина хряща, ум. од.	Клітинна щільність на ум. од. площі	% спостережень з патологічними змінами
Інтактний контроль	15,33 + 1,15	42,40 + 5,64	0
Контрольна патологія	12,60 + 0,58	р < 0,05	28,63 + 1,85	р < 0,05	100
Композиція	15,70 + 0,92	р > 0,05 р1< 0,05	43,20 + 5,80	р > 0,05 р1< 0,05	42,8
Суміш аміноцукрів	15,20 + 0,92	р > 0,05 р1< 0,05 р2 > 0,05	37,80 + 4,23	р > 0,05 р1> 0,05 р2 > 0,05	50,0
Кверцетин	15,60 + 1,35	р > 0,05 р1> 0,05 р2> 0,05	32,66 + 2,48	р > 0,05 р1> 0,05 р2> 0,05	66,6
Диклофенак	13,10 + 1,17	р > 0,05 р1> 0,05 р2> 0,05	29,53 + 1,97	р < 0,05 р1> 0,05 р2< 0,05	83,3
Терафлекс	15,12 + 0,88	р > 0,05 р1< 0,05 р2> 0,05	37,11 + 3,14	р > 0,05 р1< 0,05 р2> 0,05	48,0

Дослідження механізму хондропротекторної дії композиції. Наступним і завершальним етапом нашої роботи стало вивчення деяких механізмів реалізації хондропротекторної дії композиції, зокрема, її впливу на процеси апоптозу хондроцитів у щурів з системним ОА. Загальновідомо, що апоптоз є основним механізмом загибелі хондроцитів при ОА (Perez T. et. al., 2005; Roach E. et. al., 2005), тому оцінка протекторної дії досліджуваних об'єктів на запобігання чи уповільнення їх загибелі становила значний інтерес. Так, встановлено, що проапоптозна дія була найбільш виражена у досліджуваної композиції (табл. 4).

При співставленні рівня апоптозу інтактних тварин і тварин з експериментальною патологією безсумнівним виявився той факт, що клітинна загибель - важливий компонент, який характеризує розвиток ОА. Якщо у інтактних щурів рівень апоптозу суглобового хряща не перевищував 2%, то після впливу дексаметазону від 50 до 70% клітин перебували на тій чи іншій стадії апоптозної загибелі.

Таблиця 4

Морфометрична характеристика суглобового хряща щурів за результатами TUNEL-реакції (n=60)

Дослідна група	TUNEL-позитивні клітини, %
Інтактний контроль	1,8 + 0,15
Контрольна патологія	60,6 + 4,98	р < 0,001
Композиція	7,3 + 0,61	р < 0,001 p1 < 0,001
Суміш аміноцукрів	9,1 + 0,60	p < 0,001 р1< 0,001 р2 < 0,05
Кверцетин	16,3 + 1,47	p < 0,001 р1< 0,001 р2 < 0,001
Диклофенак натрію	38,5 + 3,16	p < 0,001 р1< 0,01 р2 < 0,001

Після лікувального впливу композиції на основі суміші аміноцукрів та кверцетину кількість TUNEL-позитивних клітин, що містять чітко профарбовані ядра та цитоплазматичні мітки, знижується до 7 %, що майже у 8 разів менше у порівнянні з препаратами щурів із групи контрольної патології. Такі хондроцити зустрічаються в основному в проміжних і глибоких шарах. Порожні лакуни зустрічаються вкрай рідко. Комплекс аміноцукрів - похідних глюкозаміну знижував число хондроцитів, що піддаються апоптозу, до 9,1 %; кверцетин - до 16,3 % та диклофенак натрію - до 38,5 %. Таким чином, найбільш значущий вплив на запобігання чи уповільнення апоптозної загибелі хондроцитів відмічено у композиції на основі суміші аміноцукрів та кверцетину, що мала достовірні відмінності в порівнянні зі щурами з контрольною патологією та тваринами, що отримували її монокомпоненти - власне суміш аміноцукрів та кверцетин, а також диклофенак натрію. Лікувально-профілактичний ефект композиції пов'язаний з підвищенням захисних властивостей хондроцитів до впливу проапоптозного фактора - дексаметазону на фоні її введення. Застосування композиції сприяє підвищенню проникної здатності плазматичної мембрани хондроцитів для аміноцукрів та можливості акумулювання в них у більш високих концентраціях, що, у свою чергу, сприяє зниженню рівня протеогліканової недостатності матриксу та збалансуванню процесів катаболізму та анаболізму клітинного гомеостазу хондроцитів.

За результатами серії проведених експериментальних досліджень можна рекомендувати подальше клінічне вивчення композиційного лікарського засобу на основі суміші аміноцукрів та кверцетину з метою застосування у пацієнтів з патологією опорно-рухового апарату, зокрема у хворих на ОА.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється в експериментальному обґрунтуванні доцільності комбінованого застосування похідних глюкозаміну з кверцетином у терапії запально-деструктивних захворювань суглобів, зокрема остеоартриту.

1. За результатами комп'ютерного моделювання встановлено відсутність фізико-хімічної взаємодії монокомпонентів досліджуваної композиції.

2. На моделі карагенінового запалення експериментально встановлено композиційне співвідношення субстанцій аміноцукрів - похідних глюкозаміну та кверцетину (3:1) у загальній дозі композиції 81,85 мг/кг, що виявило найбільш виражений антиексудативний ефект.

3. Показник гострої токсичності досліджуваної композиції на основі суміші аміноцукрів з кверцетином перевищує 5000 мг/кг при внутрішньоочеревинному введенні, що дозволяє віднести її до класу відносно нешкідливих речовин за загальноприйнятою класифікацією.

4. Встановлено, що досліджувана композиція чинить помірну антиексудативну дію на моделі карагенінового набряку кінцівок у щурів та виражену дію - на моделі зимозанового набряку. За результатами вивчення антиексудативних, антиальтеративних та антипроліферативних властивостей зафіксовано феномен фармакодинамічного синергізму, що проявлявся взаємопотенціюванням фармакологічних ефектів монокомпонентів композиції.

5. Застосування кверцетину сумісно з аміноцукрами покращує фармакокінетичні параметри біофлавоноїда, збільшуючи його рівень біодоступності в 2,5 разу та сприяючи пролонгації його фармакокінетичного профілю.

6. На моделі посттравматичного остеоартриту показана висока протизапальна та хондропротекторна активність досліджуваної композиції, підтверджена результатами біохімічного та гістоморфологічного вивчення.

7. Лікувально-профілактичне застосування композиції на моделі неспецифічного остеоартриту, індукованого введенням вітаміну А, чинило позитивний ефект на стан суглобового хряща та капсулу суглоба, що супроводжувалося зниженням у них запальних та деструктивних проявів.

8. Встановлено позитивний вплив композиції на основі похідних глюкозаміну та кверцетину на перебіг системного стероїдного остеоартриту, підтверджений нормалізацією маркерів деструкції сполучної тканини та покращенням морфоструктурної картини суглобів щурів. Відмічено позитивний вплив композиції на запобігання процесам апоптозу хондроцитів, що виявлялося у зменшенні кількості TUNEL-позитивних апоптозних клітин у хрящовому матриксі в порівнянні з контрольною патологією та референс-об'єктами - власне монокомпонентами композиції та диклофенаком натрію.

9. Проведене дослідження є експериментальним обґрунтуванням перспек-тивності та доцільності подальшого клінічного вивчення засобу на основі досліджуваної композиції з метою профілактичного та лікувального застосування у пацієнтів із запально-деструктивними захворюваннями суглобів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Туляков В. О. Фармакологічні властивості глюкозаміну: мембраностабілізуючі, протизапальні, антиоксидантні і імунотропні / В. О. Туляков, К. О. Зупанець, С. К. Шебеко // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2009. - Т. 9, № 2. - С. 3?8. (Особистий внесок здобувача: участь в експерименті, аналіз даних, підготовка статті).

2. Туляков В. О. Протекторні властивості глюкозаміну / В. О. Туляков, К. О. Зупанець, С. К. Шебеко // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2009. - Т. 10, № 3. - С. 3?9. (Особистий внесок здобувача: участь в експерименті, аналіз даних, підготовка статті).

3. Дослідження токсичних та протизапальних властивостей композиції на основі аміноцукрів - похідних глюкозаміну та флавоноїду кверцетину / К. О. Зупанець, С. Б. Попов, В. Ф. Усенко, І. А. Отрішко // Клінічна фармація. - 2009. - Т.13, № 4. - С. 50?53. (Особистий внесок здобувача: участь в експерименті, аналіз даних, підготовка статті).

4. Зупанець К. О. Фармакодинамічні особливості композиції на основі аміноцукрів - похідних глюкозаміну та флавоноїду кверцетину в умовах відтворення різних за патогенезом моделей гострого асептичного запалення / К. О. Зупанець // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2009. - Т. 13, № 6. - С. 8?11.

5. Зупанець К. О. Вплив композиції на основі аміноцукрів - похідних глюкозаміну та флавоноїду кверцетину на альтеративне і проліферативне запалення / К. О. Зупанець, І. А. Отрішко // Вісник фармації. - 2010. - № 1 (61). - С. 69?71. (Особистий внесок здобувача: проведені експериментальні дослідження, участь в аналізі й узагальненні отриманих даних, підготовка статті).

6. Порівняльне вивчення фармакокінетики кверцетину та його композиції з аміноцукрами - похідними глюкозаміну / К. О. Зупанець, С. К. Шебеко, Ю. В. Підпружников, І. А. Отрішко // Медична хімія. - 2010. - Т. 12, № 3 (44). - С. 81?86. (Особистий внесок здобувача: участь в експерименті, аналіз даних, підготовка статті).

7. Зупанець К. О. Вивчення динаміки біохімічних показників щурів на фоні експериментальної терапії посттравматичного остеоартриту композицією на основі аміноцукрів - похідних глюкозаміну та флавоноїду кверцетину / К. О. Зупанець // Медична хімія. - 2010. - Т. 12, № 1 (42). - С. 20?24.

8. Дослідження рефракції ГАГ та колагену як показників хондромодулюючої дії композиції на основі аміноцукрів - похідних глюкозаміну та флавоноїду кверцетину у щурів з посттравматичним остеоартритом / К. О. Зупанець, Н. В. Дєдух, С. Б. Попов, І. А. Отрішко // Клінічна фармація. - 2010. - Т. 14, № 2. - С. 32?37. (Особистий внесок здобувача: участь в експерименті, аналіз даних, підготовка статті).

9. Експериментальна оцінка впливу композиції на основі кверцетину та похід-них глюкозаміну на перебіг остеоартриту з синовітом у щурів / К. О. Зупанець, Н. В. Дєдух, І. А. Отрішко, С. К. Шебеко // Український біо-фармацевтичний журнал. - 2010. - № 2 (7). - С. 18?23. (Особистий внесок здобувача: участь в експерименті, аналіз даних, підготовка статті).

10. Зупанець К. О. Дослідження впливу композиції на основі кверцетину та похідних глюкозаміну на процеси апоптозу хондроцитів в умовах розвитку експериментального остеоартриту / К. О. Зупанець, С. К. Шебеко, І. А. Отрішко // Ліки України плюс. - 2010. - № 3 (12). - С. 47?50. (Особистий внесок здобувача: участь в експерименті, аналіз даних, підготовка статті).

11. Зупанець К. О. Комп'ютерне моделювання взаємодії глюкозаміну гідрохлориду, N-ацетилглюкозаміну та кверцетину при їх сумісному композиційному застосуванні / К. О. Зупанець // Клиническая информатика и телемедицина. - 2010. - Т. 6., Вып. 7. - С. 118?124.

12. Деклараційний патент на корисну модель за заявкою № u 201007830, МПК А61К 9/48, А61К 31/00, А61К 31/726, А61Р 29/00, А61Р 1/04, А61Р 9/10, А61Р 13/12. Фармацевтична композиція з протизапальною, гастропротекторною, кардіопротекторною, нефропротекторною та хондропротекторною дією / Зупанець І. А., Попов С. Б., Зупанець К. О., Шебеко С. К., Безпалько Л. В., Кобилінська В. І., Тищенко Р. О., Сова Є. О., Шаламай А. С., Усенко В. Ф., Отрішко І. А., Андрєєва О. О., Ель Аараж Ахмад / заявник та патентовласник ЗАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ»; заявл. 22.06. 2010 р.; рішен. від 03.12.2010 р. (Особистий внесок здобувача: участь в експерименті, підготовка патенту).

13. Розробка ефективних методів декальцинації суглобового хряща для імуногістохімічних досліджень : інформ. лист / К. О. Зупанець, В. Ф. Усенко, С. К. Шебеко, І. А. Отрішко, Т. В. Деєва. - К., 2010. - № 191. - З пробл. «Клінічна фармакологія і клінічна фармація». - 4 с. (Особистий внесок здобувача: участь в експерименті, підготовка інформаційного листа).

14. Модифікація фармакологічних властивостей нестероїдних проти-запальних препаратів аміноцукром глюкозаміну гідрохлоридом : метод. рек. / С. Б. Попов, С. К. Шебеко, К. О. Зупанець, І. А. Отрішко, Н. П. Безугла. - Х., 2007. - 24 с. (Особистий внесок здобувача: участь в експерименті, аналіз даних, підготовка методичних рекомендацій).

15. Іванова К. О. До питання про механізм потенціювального ефекту біологічно активних речовин аміноцукром глюкозаміном / К. О. Іванова, І. А. Зупанець // Актуальні питання створення нових лікарських засобів : тез. доп. міжвуз. наук. конф. - Х., 2004. - С. 157. (Особистий внесок здобувача: участь в експерименті, аналіз даних, підготовка тез).

16. Іванова К. О. Глюкозамін та його похідні в медицині та фармації / К. О. Іванова, І. А. Зупанець // Актуальні питання створення нових лікарських засобів : тез. доп. міжвуз. студ. наук. конф. - Х., 2004. - С. 158. (Особистий внесок здобувача: участь в експерименті, аналіз даних, підготовка тез).

17. Влияние фармацевтической композиции, содержащей глюкозамина гидрохлорид и флавоноиды, на метаболизм суставного хряща в норме и при экспериментальном остеоартрозе / Е. А. Иванова, В. А. Туляков, И. А. Зупанец, Н.В. Дедух // Клінічна фармація в Україні : матеріали V Всеукр. наук.-практ. конф. - Х., 2005. - С. 93. (Особистий внесок здобувача: участь в експерименті, аналіз даних, підготовка тез).

18. Иванова Е. А. новые возможности фармакотерапии воспалительно-деструктивных заболеваний суставов / Е. А. Иванова // Досягнення та перспективи розвитку фармацевтичної галузі України : матеріали VI Національного з'їзду фармацевтів України. - Х., 2005. - С. 521.

19. Зупанец Е. А. Динамика биохимических показателей острой фазы воспалительного процесса при посттравматическом остеоартрите / Е. А. Зупанец // Клінічна фармація в Україні : матеріали VII Всеукр. наук.-практ. конф. з міжнар. участю. - Х., 2007. - С. 144.

20. Попов С. Б. Влияние некоторых аминосахаров на течение посттравматического артроза / С. Б. Попов, Е. А. Зупанец, Н. В. Дедух // Клінічна фармація в Україні : матеріали VII Всеукр. наук.-практ. конф. з міжнар. участю. - Х., 2007 - С. 160. (Особистий внесок здобувача: участь в експерименті, аналіз даних, підготовка тез).

21. Зупанець К. О. Вивчення антиексудативної активності комбінації деяких біофлавоноїдів та аміноцукрів на моделі гострого асептичного запалення у мишей / К. О. Зупанець, В. Ф. Усенко // Актуальні питання створення нових лікарських засобів : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. студентів та молодих вчених. - Х., 2008. - С. 199. (Особистий внесок здобувача: участь в експерименті, аналіз даних, підготовка тез).

22. Зупанець К. О. Обґрунтування вивчення реакцій на апоптоз для встановлення ефективності препаратів із хондромодулюючою активністю / К. О. Зупанець, С. Б. Попов // Клінічна фармація в Україні : матеріали VIII Всеукр. наук.-практ. конф. за участю міжнародних спеціалістів. - Х., 2008. - С. 113. (Особистий внесок здобувача: участь в експерименті, аналіз даних, підготовка тез).

23. Попов С. Б. Влияние фармацевтической композиции, содержащей аминосахара и биофлавоноиды, на морфологические показатели при воспроизведении модели неспецифического остеоартрита / С. Б. Попов, Е. А. Зупанец, Н. В. Дедух // Человек и Лекарство ? Украина : тез. доп. I Національного конгресу. - К., 2008. - С. 162. (Особистий внесок здобувача: участь в експерименті, аналіз даних, підготовка тез).

24. Зупанец Е. А. Некоторые аспекты фармако-метаболитного потенциала композиции на основе кверцетина и производных глюкозамина / Е. А. Зупанец, И. А. Отришко, Эль Аараж Ахмад // Клінічна та експериментальна фармакологія метаболічних коректорів, органопротекція, доказова медицина : матеріали VI Всеукр. наук.-практ. конф. з міжнар. участю з клінічної фармакології, присвяч. 90-річчю проф. О.О. Столярчука. - Вінниця, 2010. - С. 227?228. (Особистий внесок здобувача: участь в експерименті, аналіз даних, підготовка тез).

25. Зупанець К. О. Дослідження динаміки біохімічних показників щурів на фоні лікування композицією на основі похідних глюкозаміну та кверцетину при відтворенні експериментального остеоартриту, ускладненого синовітом / К. О. Зупанець, С. Б. Попов, І. А. Отрішко // Фармація України. Погляд у майбутнє : матеріали VII Національного з'їзду фармацевтів України. - Х., 2010. - С. 58. (Особистий внесок здобувача: участь в експерименті, аналіз даних, підготовка тез).

АНОТАЦІЯ

Зупанець К.О. Експериментальне обґрунтування комбінованого застосування похідних глюкозаміну з кверцетином при різних варіантах перебігу остеоартриту. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наук за спеціальністю 14.03.05 - фармакологія. - Національний фармацевтичний університет, Харків, 2011.

Дисертаційна робота присвячена фармакологічному вивченню лікарського засобу на основі композиції похідних глюкозаміну та кверцетину.

На початковому етапі досліджень доведено відсутність фізико-хімічної взаємодії компонентів досліджуваної композиції за результатами комп'ютерного моделювання. У ході виконання роботи встановлено найбільш оптимальне співвідношення активних інгредієнтів - суміші аміноцукрів та кверцетину, що склало (3:1) у дозі 81,85 мг/кг. Показано, що сумісне застосування похідних глюкозаміну з кверцетином призводить до виникнення ефекту фармакодинамічного синергізму у вигляді потенціювання дії, що підтверджено на моделях ексудативного, альтеративного та проліферативного запалення. Встановлено, що досліджувана композиція належить до відносно нешкідливих речовин. Комбіноване застосування кверцетину з похідними глюкозаміну сприяє модифікації його фармакокінетичних параметрів, збільшуючи його біодоступність та сприяючи пролонгації фармакокінетичного профілю. На моделях різних варіантів ОА (посттравматичний, індукований введенням вітаміну А та системний стероїдний ОА) показана висока протизапальна та хондропротекторна активність композиції. Досліджувана композиція чинить проапоптозний ефект, сприяючи запобіганню та уповільненню загибелі хондроцитів в суглобовому хрящі, що може бути інтерпретовано як один із можливих механізмів реалізації її хондропротекторного потенціалу.

Ключові слова: композиція похідних глюкозаміну та кверцетину, запалення, остеоартрит, апоптоз хондроцитів, суглобовий хрящ.

АННОТАЦИЯ

глюкозамін кверцетин хондропротекторний суглобовий

Зупанец Е.А. Экспериментальное обоснование комбинированного применения производных глюкозамина с кверцетином при различных вариантах течения остеоартрита. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата фармацевтических наук по специальности 14.03.05 - фармакология. - Национальный фармацевтический университет, Харьков, 2011.

Диссертационная работа посвящена фармакологическому изучению лекарственного средства на основе композиции производных глюкозамина и кверцетина.

На начальном этапе исследований подтверждено отсутствие физико-химического взаимодействия компонентов исследуемой композиции по результатам компьютерного моделирования. В ходе выполнения роботы установлено наиболее оптимальное соотношение активных ингредиентов - смеси аминосахаров и кверцетина, которое составило (3:1) в дозе 81,85 мг/кг. Показано, что совместное применение производных глюкозамина с кверцетином приводит к возникновению эффекта фармакодинамического синергизма в виде потенцирования действия, которое подтверждено на моделях экссудативного, альтеративного и пролиферативного воспаления. Установлено, что исследуемая композиция относится к относительно безвредным веществам. Комбинированное применение кверцетина с производными глюкозамина способствует модификации его фармакокинетических параметров, увеличивая его биодоступность и способствуя пролонгации фармакокинетического профиля. На моделях разных вариантов ОА (посттравматический, индуцированный введением витамина А и системный стероидный ОА) показана высокая противовоспалительная и хондропротекторная активность композиции. Исследуемая композиция имеет проапоптозный эффект, способствуя предотвращению и замедлению гибели хондроцитов в суставном хряще, что может быть интерпретировано как один из возможных механизмов реализации ее хондропротекторного потенциала.

Ключевые слова: композиция производных глюкозамина и кверцетина, воспаление, остеоартрит, апоптоз хондроцитов, суставной хрящ.

SUMMARY

K.O. Zupanets. The experimental foundation of the combined application of glucosamine derivatives with quercetine in different variants of osteoarthritis. - Manuscript.

Thesis for Candidate degree in Pharmaceutical Studies. Speciality 14.03.05 - Pharmacology. - National University of Pharmacy, Kharkiv, 2011.

Thesis deals with the pharmacological study of remedy containing the glucosamine derivatives and quercetine.

On the initial stage of work the physicochemical interaction was excluded according to computer's remodeling ACD/pKaDB programme.

As a result of the research the most optimal correlation of active ingredients was established, that is the mixture of aminosugars and quercetine, which made (3:1) in 81,85 mg/kg dose. It was determined that combined application of glucosamine derivatives with quercetine results in the origin of pharmacodynamic synergism effect in the form of potentiation of action which was confirmed on the models of exudative, alterative and proliferative inflammation. The conducted experiments proved that composition has complex mechanism with predominant influence on lipooxygenase path of arachidonic acid metabolism. It was verified that the investigated composition belongs to the relatively harmless substances.

Combined application of quercetine with glucosamine derivatives contributes to modification of pharmacokinetic parameters, bioavailability increase and prolongation of pharmacokinetic profile. The pharmacokinetic curves analysis testifies that the curve of quercetine application has flat form with maximum at 15 min without apparent peaks, while at complex application with aminosugars it repeats the profile of the curve of single quercetin application which has the level of concentrations twice as high and presence of apparent “plateau” at 500 ng/ml.

...