Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ МОЖЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ НОВОЇ КОМБІНОВАНОЇ МАЗІ на основі рослинних компонентів ДЛЯ ЛІКУВАННЯ геморою

14.03.05 - фармакологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наук

Бездітко Катерина Павлівна

Харків - 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Центральній науково-дослідній лабораторії Національного фармацевтичного університету, Міністерство охорони здоровя України, м. Харків

Науковий керівник: доктор фармацевтичних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України ЯКОВЛЄВА Лариса Василівна, Національний фармацевтичний університет, завідувачка Центральної науково-дослідної лабораторії.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор РИЖЕНКО Ірина Михайлівна, Національний фармацевтичний університет, професор кафедри фармакології.

доктор медичних наук, професор Киричок Людмила Трохимівна, Харківський Національний медичний університет, професор кафедри фармакології та медичної рецептури.

Захист відбудеться “5” червня 2009 р. о 1000 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.64.605.01 при Національному фармацевтичному університеті за адресою: 61002, м. Харків, вул. Пушкінська, 53.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного фармацевтичного університету (61168, м. Харків, вул. Блюхера, 4).

Автореферат розісланий “ ” 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, д.біол.н., проф. Л.М. Малоштан.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. За даними ВООЗ геморой (ГМ) виявляють у 10-25% дорослого населення, а його питома вага в структурі захворювань прямої кишки складає понад 40% (Воробйов Г.І. і співав., 2001; Сataldo P. et al., 2005). Серед мешканців великих міст у індустріально розвинених країнах розповсюдження цього захворювання набуває характеру епідемії, вражаючи близько 60% людей працездатного віку (Благодарний Л.А., 2006). Велика частка хворих потребує довготривалого амбулаторного лікування, достатня кількість - стаціонарної допомоги, а в деяких випадках - повторної госпіталізації. Тривала фармакотерапія, тимчасова втрата працездатності призводять до додаткових витрат як сімейного, так і державного бюджету, а зниження якості життя під час захворювання перешкоджає соціальній адаптації пацієнтів (Котешева И.А., 2004). Вищезазначене на фоні високої поширеності робить це захворювання однією з актуальних медичних та соціально-економічних проблем.

Застосування лікарських препаратів для місцевого лікування ГМ у більшості випадків дозволяє досягти стійкого видужання (Захараш М.П., 2005; Briel J.W. et al., 2005). При лікуванні ГМ певні переваги перед іншими лікарськими формами мають мазі, а саме: відносну простоту застосування; можливість поєднання місцевої і резорбтивної дії; меншу кількість системних побічних ефектів; забезпечення на тривалий час високої концентрації діючих речовин безпосередньо в місці нанесення препарату та можливість поєднання в одному препараті декількох лікарських субстанцій різноспрямованої дії (Перцев І.М. і співав., 2003). Враховуючи основні патогенетичні механізми ГМ, головними вимогами до фармакологічних властивостей мазі для його лікування є наявність протизапальної, анальгетичної, спазмолітичної, репаративної, антигеморагічної дії; позитивний вплив на проникність капілярів та антимікробна (антисептична) активність (Madoff R.D., Fleshman J.W., 2004). Для досягнення вищезазначених ефектів базові терапевтичні засоби в мазях комбінують.

На даний час на українському фармацевтичному ринку для лікування ГМ представлено 14 комбінованих мазей, але більшість з них (79% асортименту) закордонного виробництва. Мазі, що існують, як вітчизняні, так і імпортні не повною мірою відповідають вимогам проктологів, бо в більшості випадків усувають лише окремі симптоми ГМ, а не впливають одночасно на весь спектр клінічних ознак та на основні патогенетичні механізми цього захворювання. До складу більшості комбінованих мазей як протизапальний компонент входять глюкокортикостероїди (ГКС) та нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ). Це значно підвищує вірогідність побічних ефектів терапії, оскільки відомо, що ГКС та НПЗЗ пригнічують репаративні процеси слизової оболонки прямої кишки (СОПК) (Михайлова Т.Л, Румянцев В.Г., 2000). ГКС виявляють імуносупресивну дію, тому протипоказані при вірусних, грибкових та інших специфічних поразках прямої кишки і аноректальної області, які досить часто супроводжують ГМ (Вовк Є.І., 2002). За ціною 50% препаратів відносяться до середньо- та висококоштовних. Отже, жоден з існуючих на ринку препаратів повністю не задовольняє усім сучасним вимогам, які висуваються до мазей, призначених для лікування ГМ.

Враховуючи розповсюдженість захворювання та недостатній асортимент високоефективних лікарських засобів для місцевого лікування ГМ, актуальним є пошук, створення та впровадження в медичну практику нових вітчизняних препаратів на основі природної сировини, які поєднують високу ефективність з безпечністю застосування та економічною доступністю для широких верств населення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана у рамках науково-дослідної програми Національного фармацевтичного університету “Фармакологічні дослідження біологічно-активних речовин і лікарських засобів синтетичного і природного походження, їх застосування в медичній практиці” (№ Державної реєстрації 0103U000478).

Мета і завдання роботи. Мета роботи - фармакологічне вивчення нової мазі „Естан” на основі екстракту насіння каштана кінського, екстракту кори дуба і лідокаїну гідрохлориду та експериментальне обґрунтування її застосування в проктології для місцевого лікування ГМ.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі завдання:

1. Провести скринінгові дослідження мазі для визначення оптимальної концентрації діючих речовин.

2. Дослідити протизапальну та анальгетичну дію мазі “Естан”.

3. Вивчити репаративну активність мазі “Естан”.

4. Дослідити антимікробну активність мазі “Естан” в умовах in vitro та місцевоанестезуючу - в умовах in vivo.

5. Провести дослідження ефективності обраної мазі на експериментальних моделях фенолового та формалінового проктитів.

6. Вивчити лікувальну дію мазі “Естан” на моделі експериментального периферичного тромбофлебіту.

7. Дослідити деякі види токсичності мазі “Естан”: гостру токсичність, алергізуючу та місцевоподразнюючу дію.

Об'єктом дослідження є сучасна фітотерапія геморою.

Предмет дослідження. Комплексна мазь “Естан” на основі екстракту насіння каштана кінського, екстракту кори дуба і лідокаїну гідрохлориду, що призначена для лікування геморою.

Методи дослідження. При виконанні дисертаційної роботи використовували фармакологічні, біохімічні, фізіологічні, токсикологічні, мікробіологічні, гематологічні, гістологічні методи дослідження та методи математичної статистики. Усього було використано 13 експериментальних моделей та 23 методи дослідження.

Наукова новизна. Вперше проведений повний комплекс фармакологічних досліджень нової комбінованої мазі, яка містить екстракт насіння каштана кінського, екстракт кори дуба та лідокаїну гідрохлорид. Встановлено виражені протизапальні, анальгетичні, репаративні, антимікробні, місцевоанестезуючі властивості мазі, що обумовили терапевтичну ефективність препарату при експериментальних проктитах. Доведено, що мазь „Естан” є відносно нешкідливим лікарським засобом, не виявляє алергізуючої та місцевоподразнюючої дії на СОПК. Фармакологічні дослідження підтверджені гістоморфологічним аналізом, щодо впливу мазі „Естан” на СОПК. Зазначені властивості підтверджують доцільність використання мазі „Естан” в проктології для лікування ГМ.

Практичне значення роботи. Результати дисертаційної роботи є фрагментом доклінічного вивчення нової комплексної мазі „Естан”. Мазь „Естан ” пройшла повний комплекс доклінічних досліджень як засіб для місцевого лікування ГМ. Подальшим впровадженням препарату в промислове виробництво займається ВАТ “ХФЗ “Червона Зірка”, м. Харків.

За результатами експериментальних досліджень розроблено та видано інформаційний лист № 101-2008 “Оптимізація доклінічного вивчення ефективності та нешкідливості лікарських засобів у формі мазей та гелів”, який впроваджено в практику Інституту мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова АМН України, Інституту патології хребта та суглобів ім. проф. М.І.Сітенка АМН України, Харківської державної зооветеринарної академії.

Результати дисертаційного дослідження впроваджено в навчальний процес на кафедрах фармакології та хімії природних сполук Національного фармацевтичного університету, кафедрі хірургії з проктологією Харківської медичної академії післядипломної освіти, кафедрах фармакології Дніпропетровської державної медичної академії та Буковинського державного медичного університету, кафедрі фармакогнозії з медичною ботанікою Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського.

Особистий внесок здобувача. Разом з науковим керівником визначені мета і завдання дослідження, розроблені методичні підходи до фармакологічного вивчення препарату. Особисто проведені патентно-інформаційний пошук, аналіз даних літератури з досліджуваної проблеми, експериментальні дослідження, статистична обробка, аналіз і узагальнення одержаних результатів, сформульовані основні положення та висновки дисертації. У наукових працях, опублікованих у співавторстві, дисертантом наведені результати власних експериментальних досліджень, взято участь в аналізі та узагальненні отриманих даних, у написанні статей.

Апробація роботи. Результати роботи викладені та обговорені на: VII міжнародній науково-практичній конференції “Студенческая медицинская наука XXI века” (Вітебськ, 2007 р.), Всеукраїнському конгресі “Сьогодення та майбутнє фармації” (Харків, 2008 р.), 73-й науковій конференції КГМУ та сесії Центрально-Чорноземного наукового центру РАМН “Университетская наука: теория, практика, инновации” (Курськ, 2008 р.), Міжнародній науковій конференції студентів і молодих вчених “Актуальні питання в сучасній медицині” (Харків, 2008 р.), Міжнародній науково-практичній конференції студентів та молодих вчених “Сучасні досягнення теоретичної та практичної медицини” (Суми, 2008 р.), IV Міжнародній науковій конференції студентів та аспірантів “Молодь і поступ біології” (Львів, 2008 р.), VIIІ Всеукраїн-ській науково-практичній конференції за участю міжнародних спеціалістів “Клінічна фармація в Україні” (Харків, 2008 р.), І Національному конгресі “Человек и Лекарство - Украина” (Київ, 2008 р.), наукових семінарах ЦНДЛ НФаУ (2006-2008 рр.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 22 наукові праці: 14 статей у журналах та збірниках наукових праць, з них 6 статей у фахових виданнях; 7 тез доповідей та 1 інформаційний лист.

Структура та обсяг дисертації.

Дисертація викладена на 179 сторінках машинописного тексту і складається зі вступу, огляду літератури, опису матеріалів і методів досліджень, п'яти глав власних досліджень, аналізу і узагальнення результатів дослідження, висновків і списку використаних джерел. Робота містить 32 таблиці та 30 рисунків. Бібліографія включає 274 джерела, з них 119 кирилицею, 155 - латиницею.

геморой мазь рослинний протизапальний

Основний зміст роботи

Матеріали та методи дослідження. Предметом дослідження, логічна структура якого відображена на схемі 1, була комбінована мазь “Естан”, до складу якої входять екстракт насіння каштана кінського, екстракт кори дуба та лідокаїну гідрохлорид.

Експериментальні дослідження проведені в ЦНДЛ НФаУ, яка ліцензована та сертифікована ДФЦ МОЗ (посвідчення від 29.12.2005 р.). Досліди виконано на 212 безпорідних білих мишах, 366 безпорідних білих щурах, 12 мурчаках та 35 кролях. Щури, мурчаки та кролі були вирощені у віварії ЦНДЛ НФаУ (м. Харків) і перед початком експерименту проходили акліматизацію в умовах кімнати для проведення випробувань протягом 7 днів. Миші були отримані з розплідника лабораторних тварин СПДФО “О.Ю. Шаповалов” (м. Харків) та проходили згідно з діючими нормами карантин протягом 14-и днів і акліматизацію. Утримання тварин відповідало діючим правилам по пристроях, обладнанню та утриманню віваріїв. Тварини отримували стандартне харчування відповідно до діючих норм (Кожем'якін Ю.М. і співав., 2002). Усі експерименти виконували у повній відповідності з вимогами комісії з біоетики НФаУ та «Загальними етичними принципами експериментів на тваринах» (Київ, 2001), що узгоджуються з положеннями “Європейської конвенції по захисту хребетних тварин, яких використовують для експериментальних та наукових цілей” (Страсбург, 1986 р. із змінами, внесеними в 1998 р.).

Основними принципами при виборі моделей та методів експериментального фармакологічного дослідження мазі “Естан” були їх відповідність поставленим завданням; моделювання експериментальних патологій максимально наближених до відповідного захворювання людини; відтворюваність; достатня інформативність та невисока вартість проведення.

Для скринінгових досліджень з метою вибору оптимальної концентрації екстракту насіння каштана кінського в мазі вивчалися п'ять варіантів композиції на поліетиленоксидних основах (ПЕО-400 та ПЕО-1500), що містили у 100 г: лідокаїну гідрохлориду - 2,0 г, екстракту кори дуба - 3,0 г та відрізнялися кількісним вмістом екстракту насіння каштана кінського - 1,0 г; 3,0 г; 5,0 г; 10,0 г;15,0 г. Скринінг досліджуваних варіантів композиції проводили за протизапальною дією на моделі термічного запалення стопи у мишей (Шварц Г.Я. і співав., 2005).

І етап	Скринінгові дослідження декількох варіантів композиції на моделі термічного запалення стопи у мишей з метою визначення оптимального кількісного вмісту діючих речовин мазі
ІІ етап	Вивчення фармакодинаміки мазі “Естан”: - антиексудативної дії (на моделях термічного, карагенінового та зимозанового набряків); - анальгетичної дії (на моделі оцтовокислих корчів); - репаративної дії (на моделі лінійної різаної рани); - антимікробної дії (в умовах in vitro); - місцевоанестезуючої дії
ІІІ етап	Вивчення лікувальної дії мазі “Естан”: - на моделі експериментального фенолового проктиту; - на моделі експериментального формалінового проктиту; - на моделі периферичного тромбофлебіту
IV етап	Вивчення нешкідливості мазі “Естан” - вивчення гострої токсичності - вивчення алергізуючих властивостей - вивчення місцевоподразнюючих властивостей

Схема 1. Основні етапи дослідження мазі “Естан”

Враховуючи те, що мазь “Естан” не має на ринку аналога за складом діючих речовин, при вивченні її фармакодинаміки препаратами порівняння (ПП) були обрані аналоги за спектром фармакологічної дії та найбільш відповідні її складу. Вивчення протизапальної та анальгетичної дії проводили в порівнянні з вже зареєстрованими на ринку України маззю “Геморон” виробництва ФАРМАСАЙНС Інк. (Канада), препаратом „Венозний гель Др. Тайсс” виробництва Др. Тайсс Натурварен ГмбХ, (Німеччина) та маззю „Ауробін” виробництва Gedeon Richter (Угорщина). Мазь “Геморон” була обрана, оскільки комбінація фенілефрину та олії печінки акули, які входять до складу мазі, забезпечує їй протизапальну, антиоксидантну, анальгетичну та репаративну дії (Banjo A.O., 2007).

Препарат „Венозний гель Др. Тайсс” містить у своєму складі екстракт насіння каштана кінського та екстракт квітів календули, через що має протизапальну, анальгетичну, мембраностабілізуючу, антибактеріальну (бактерицидну), антикоагулянтну, венопротективну та репаративну дію (Watanabe H., Shibuya T., 1999). До складу мазі “Ауробін” входить: преднізолону капронат, лідокаїну гідрохлорид та декспантенол, за рахунок яких вона проявляє протизапальну, анальгетичну, антисептичну та антиоксидантну активність (Adcock I.M., 2000).

При вивченні місцевоанестезуючої дії мазь “Естан” порівнювали з маззю “Ауробін”, оскільки до її складу також входить лідокаїну гідрохлорид. Для вивчення репаративних властивостей ПП були обрані мазь “Геморон” та гель „Венозний гель Др. Тайсс”. Мазь “Ауробін” як ПП на даній моделі не використовували, оскільки до її складу входить ГКС (преднізолону капронат), який за даними літератури пригнічує репаративні процеси (Barnes P.J., 2001). При дослідженні лікувальної дії мазі “Естан” на моделях експериментального формалінового і фенолового проктитів ПП були обрані мазі “Геморон”, мазь “Ауробін” та супозиторії “Гемороль” виробництва „Herbapol” AT (Польща). Фармакологічна дія препарату “Гемороль” обумовлена лікувальними властивостями анестезину та екстрактів лікарських рослин, що входять до його складу. За рахунок вищеназваних компонентів супозиторії “Гемороль” проявляють протизапальні, анальгетичні, місцевоанестезуючі та мембраностабілізуючі властивості, що відповідає фармакологічній дії мазі “Естан” (Avallone R. et al., 2000; Пронченко Г.Е., 2002). При моделюванні експериментального тромбофлебіту, як ПП використовували лише гель „Венозний гель Др. Тайсс”.

Для поглибленого вивчення протизапальної дії мазі “Естан” були використані наступні моделі: термічне запалення стопи у мишей; зимозановий та карагеніновий набряки стопи у щурів (Доклінічні дослідження лікарських засобів, 2001).

Анальгетичні властивості вивчали на моделі оцтовокислих корчів у мишей (Доклінічні дослідження лікарських засобів, 2001). Мазь „Естан” та ПП наносили тонким шаром на депільовану ділянку живота дослідних мишей розміром 1х1,5 см за 40 хв. до внутрішньоочеревинного введення 0,7% розчину оцтової кислоти. Анальгетичну активність досліджуваних препаратів оцінювали за їх здатністю зменшувати кількість корчів у дослідній групі тварин у порівнянні з групою позитивного контролю (ПК).

Репаративну активність досліджували на моделі лінійних різаних ран у щурів (Хабриєв Р.У., 2005). Вплив мазі „Естан” та ПП на репаративні процеси оцінювали за результатами випробування міцності зростання країв рани на ранотензіометрі та гістологічного дослідження морфоструктури клітин в області рани (Матвієнко А.В., Степанова Л.В., 2001).

Антимікробну активність мазі “Естан” in vitro вивчали на кафедрі мікробіології НФаУ під керівництвом проф. І.Л. Дикого загальноприйнятим в мікробіологічній практиці методом дифузії в агар у модифікації колодязів (Гівенталь Н.І., 1983).

Місцевоанестезуючу дію мазі „Естан” вивчали за методом Regnier (1971). Визначали початок дії анестезії, тривалість повної (100%) анестезії, загальну тривалість анестезії та індекс Regnier.

Лікувальну дію мазі “Естан” досліджували на моделі фенолового проктиту (Доклінічні дослідження лікарських засобів, 2001). Досліджувану мазь та ПП - мазі „Геморон” та „Ауробін” вводили ректально у дозі 0,9 г/кг, а супозиторії “Гемороль” - в дозі 0,12 г/кг маси тіла щурів, яка розрахована з добової терапевтичної дози для людини (2 г) з урахуванням коефіцієнту видової стійкості за Ю.Р. Риболовлєвим (1979). Критеріями тяжкості перебігу проктиту служили: загальний стан тварин, ректальна температура та динаміка маси тіла, що досліджувались перед початком експерименту, на 1-й - 3-й дні лікування. Кількість лейкоцитів, час зсідання крові та швидкість зсідання еритроцитів (ШЗЕ) досліджували на 1-й та 4-й дні лікування загальноприйнятими методами (Кішкун А.А., 2007). На 4-у добу лікування оцінювали макроскопічні зміни СОПК в балах за 3-ма параметрами: набряк, гіперемія, крововиливи, відсоткове відношення довжини ураженої ділянки прямої кишки (мм) до довжини всієї прямої кишки (мм) та проводили визначення у сироватці крові аланінамінотрансферази (АлАТ), аспартатамінотрансферази (АсАТ), рівня сечовини та загального білка (Камишніков В.С., 2002). Для більш детальної оцінки інтенсивності патологічного процесу проводили гістоморфологічне дослідження стану СОПК.

Фармакотерапевтичну дію мазі “Естан” та ПП на моделі формалінового проктиту оцінювали за їх впливом на перебіг захворювання в порівнянні з ПК (Методичні рекомендації з доклінічного вивчення лікарських засобів, 2001). З 1-го по 15-ий дні лікування досліджували загальний стан тварин, набряклість м'яких тканин навколо ануса, гнійні виділення з ануса і його зяяння. Динаміку маси тіла та ректальної температури визначали перед початком експерименту (вихідні дані), на 3-ій, 7-ий, 11-ий та 15-ий дні лікування. Морфологічний склад периферичної крові та ШЗЕ досліджували на 3-ій та 15-ий дні лікування. На 15-у добу лікування оцінювали біохімічні показники: АлАТ, АсАТ, загальний білок, сечовина - у сироватці крові; відновлений глутатіон (ВГ), ТБК-реактанти - у гомогенаті печінки (Арутюнян А.В. і співав., 2000). У цей же термін проводили оцінку макро- та мікроскопічного стану СОПК за аналогічними показниками, що і при феноловому проктиті.

Модель експериментального тромбофлебіту вени вуха у кролів викликали накладанням лігатури та введенням хімічного подразника - розчину Люголя (Малоштан Л.М. і співав., 2002). Протягом всього терміну дослідження щодня вимірювали довжину тромбу в мм. Протромбіновий час, вміст фібриногену, час зсідання крові та кількість лейкоцитів досліджували у динаміці за загальноприйнятими методиками на 2-й, 5-й, та 13-й день (Кішкун А.А., 2007). Біохімічні показники у сироватці крові (АлАТ, АсАТ, загальний білок, сечовина) визначали на 13-й день експерименту (Камишніков В.С., 2002). Для більш детальної оцінки інтенсивності патологічного процесу в судинній стінці вени і його корекції досліджуваними препаратами у порівнянні з групою інтактного та ПК проводили гістологічні дослідження морфоструктури тканини вени вуха кролів (Матвієнко А.В., Степанова Л.В., 2001).

Гостру токсичність мазі “Естан” вивчали на щурах і мишах при ректальному, внутрішньошлунковому та нашкірному шляхах введення: (Доклінічні дослідження лікарських засобів, 2001).

Вивчення алергізуючої дії мазі “Естан” проводили на мурчаках на моделі нашкірних аплікацій (Бутенко Г.М., 2002).

Вивчення місцевоподразнюючого впливу мазі “Естан” проводили при її одноразовому нанесенні на слизову оболонку ока кролів (Хабриєв Р.У., 2005) та при тривалому ректальному введенні щурам (один та три місяці) та кролям (три місяці) в межах експерименту по дослідженню хронічної токсичності (Доклінічні дослідження лікарських засобів, 2001).

Гістологічні дослідження морфологічного стану СОПК та інших досліджуваних тканин були проведені в ЦНДЛ НФаУ старшим науковим співробітником Ю.Б.Лар'яновською.

Отримані експериментальні дані обробляли методами параметричної та непараметричної статистики (Лапач С.М. зі співав., 2000) за допомогою стандартного пакету статистичних програм “Statistica 6,0”.

Результати досліджень та їх обговорення. Одним з факторів, здатним значно впливати на лікувальну дію препарату в формі мазі, є концентрація діючих речовин та вибір оптимальної основи. Визначення оптимальної концентрації екстракту кори дуба (3%) та основи мазі (ПЕО-400 та ПЕО-1500) було проведено на базі ЦНДЛ НФаУ під керівництвом проф. Л.В. Яковлєвої при проведенні комплексу доклінічних фармакологічних досліджень мазі “Біофлорин“ (Яковлєва Л.В., Ткачова О.В., 2005). Концентрація лідокаїну гідрохлориду (2%) у мазі обрана виходячи з даних літератури, згідно з якими саме в цій концентрації лідокаїну гідрохлорид входить до складу комбінованих лікарських засобів, призначених для лікування ГМ, та проявляє виражену місцевоанестезуючу дію (Perrotti P. et al., 2002). З метою вибору оптимальної концентрації екстракту насіння каштана кінського на першому етапі роботи був проведений фармакологічний скринінг п'яти варіантів композиції мазі за протизапальною активністю та визначено його кількісний вміст. Мазь, що одержала назву “Естан” та стала предметом подальшого фармакологічного вивчення, має наступне співвідношення компонентів (на 100 г мазі): екстракту насіння каштана кінського - 10,0 г; екстракту кори дуба - 3,0 г; лідокаїну гідрохлориду - 2,0 г; ПЕО 1500 - 28,72 г; ПЕО 400 - 51,08 г; олія касторова - 5,0 г; метилпарагідроксибензоат (ніпагін) - 0,15 г; пропілпарагідроксибензоат (ніпазол) - 0,05 г.

Значна роль запального процесу у розвитку ГМ спрямувала наші дослідження на поглиблене вивчення протизапальних властивостей мазі „Естан”.

Першим кроком у цьому напрямку стало встановлення наявності протизапальних властивостей мазі „Естан” на моделі термічного запалення стопи у мишей. На даній моделі досліджувана нова мазь проявила виражені антиексудативні властивості (56,9%) і значно перевершувала дію мазей “Геморон”, “Ауробін” та препарату „Венозний гель Др. Тайсс” (32,96%, 40,38 % та 31,00 % відповідно).

Модель карагенінового набряку є класичною експериментальною моделлю для вивчення протизапальних властивостей лікарських препаратів. У механізмі її розвитку беруть участь різноманітні медіатори запалення: в перші 30-90 хв. у патогенезі набряку беруть участь переважно гістамін і серотонін, в інтервалі між 1,5-2,5 годинами - кініни, а між 2,5-5,5 годинами - простагландини (ПГ) (Di Rosa M., 1971). Визначена динаміка виділення медіаторів, які беруть участь у розвитку процесу ексудації на даній моделі, дозволяє припустити механізм дії речовин, що вивчаються. Саме тому для визначення можливих механізмів протизапальної активності (ПА) мазі „Естан” було проведено дослідження її протизапальної дії на моделі гострого карагенінового набряку лапи у щурів.

Важливою патогенетичною ланкою у розвитку запального процесу є пошкоджуюча дія лейкотрієнів (ЛТ). Їх вплив є не менш значущим, ніж вплив ПГ. До складу мазі “Естан” входять екстракт насіння каштана кінського та екстракт кори дуба, що містять флавоноїди, які за даними літератури впливають на ЛТ (Куцик Р.В. зі співав., 2002). З огляду на це, була вивчена здатність мазі “Естан” впливати на розвиток зимозанового набряку. На ранній стадії зимозанового запалення ЛТ розглядаються як одні з найбільш важливих медіаторів (Gado K., Gigler G., 1991).

При проведенні дослідження протизапальної дії мазі “Естан” на моделях гострого карагенінового та зимозанового запалення показано, що досліджувана мазь перевершує пригнічуючий вплив препаратів „Геморон” і „Венозний гель Др. Тайсс” на ПГ та більш виражено, ніж мазь „Ауробін” інгібує серотонін, гістамін та кініни (рис. 1,2). Виражена ПА мазі, цілком вірогідно, обумовлена сумацією протизапальних властивостей її компонентів.



Рис. 1. Антиексудативна активність мазі „Естан” та ПП на моделі карагенінового набряку. Примітка * - відхилення достовірне щодо мазі ”Естан”, р?0,05

Оскільки всім запальним процесам притаманна наявність больового синдрому, доцільно було дослідити анальгетичні властивості мазі “Естан” та ПП на моделі оцтовокислих корчів у мишей. У результаті дослідження встановлена виражена анальгетична активність мазі (75,7%), яка достовірно перевищує дію ПП “Геморон” (55,1%) та „Венозний гель Др. Тайсс” (57,8%) у 1,8 та 1,7 разу, відповідно і не поступається ефективності мазі „Ауробін” (77,8%) - рис. 3.



Рис. 2. Протизапальна активність мазі „Естан” та ПП на моделі зимозанового набряку стопи у щурів у динаміці (%). Примітка * - відхилення достовірне щодо мазі ”Естан”, р?0,05.

Рис.3. Анальгетична активність мазі „Естан” на моделі оцтовокислих корчів у мишей. Примітка *- відхилення достовірне щодо мазі “Естан” (р0,05)

Анальгетична дія мазі “Естан” спрямована в основному на периферичні механізми формування болю та, цілком вірогідно, реалізується за рахунок мембраностабілізувальних і судинозміцнювальних властивостей екстракту кори дуба і екстракту насіння каштана кінського та пригнічення медіаторів запалення, які одночасно є медіаторами болю - ЛТ, ПГ, кініни тощо (Kidd B.L., 2001).

Порушення цілісності СОПК може стати як причиною виникнення ГМ, так і його наслідком. Саме тому, становило інтерес дослідити репаративні властивості нової мазі на моделі лінійних різаних ран у щурів, яка дозволяє в короткий термін визначити дію досліджуваних об'єктів на формування та дозрівання рубцевої тканини. На цій моделі мазь ”Естан” проявила виражену репаративну дію, про що свідчили прискорення у порівнянні з ПК повної епітелізації дефекту та значна міцність рубцевої тканини за результатами тензіометрії (рис.4). Дані тензіометрії були підтверджені результатами світлової мікроскопії з напівкількісною оцінкою гістоморфологічних ознак стану та ступеня зрілості новоутвореної тканини у рановому дефекті, вираженості запалення в зоні рани та прилеглих ділянках шкіри. За результатами комплексної оцінки клінічних та патоморфологічних ознак репаративної дії мазь ”Естан” перевершувала ПП мазь ”Геморон” та гель „Венозний гель Др. Тайсс”.

Рис.4. Вплив мазі «Естан» та ПП на міцність рубця на моделі лінійних різаних ран у щурів. Примітки: *- відхилення достовірне щодо позитивного контролю, р0,05; ** - відхилення достовірне щодо мазі “Естан”, р0,05

Репаративна активність мазі можливо пов'язана з природним комплексом БАР екстракту насіння каштана кінського та екстракту кори дуба. Екстракт насіння каштана кінського містить у своєму складі комплекс рослинних флавоноїдів (кверцетин, кемпферол та ін.) та есцин, які при місцевому застосуванні зменшують запалення та прискорюють репаративні процеси (Чекман І.С., 2000; Yaniv Z., 2005). Під дією дубильних речовин (ДР) кори дуба, при місцевому нанесенні на ранову поверхню відбувається часткова коагуляція білка верхнього шару клітин у рані, що приводить до утворення плівки, яка захищає від подразнення чутливі нервові закінчення підлеглих тканин. Місцеве звуження судин та зниження їх проникності, обмеження секреторних виділень та зменшення больових відчуттів сприяють пригніченню запальної реакції, та внаслідок цього - прискоренню загоєння ран (Elkins R., 2000).

Оскільки при пошкодженні СОПК в рану можливе попадання патогенної мікрофлори, яка значно уповільнює процес загоєння та стає причиною виникнення нових пошкоджень, місцеве лікування зони навколо рани (виразки) повинно проводитись із залученням протимікробних засобів. З даних літератури відомо про антимікробні властивості ДР (Сілаєва Л.Ф., 2005; Buzzini P., 2008). Тому уведення до складу мазі “Естан” екстракту кори дуба дозволило припустити наявність у неї антимікробних властивостей. Проведене дослідження показало в умовах in vitro високу чутливість до мазі “Естан” культур Staphylococcus aureus, P.аeruginosa, B.subtilis та C.аlbicans, що дозволяє рекомендувати її для лікування ГМ, що супроводжується виразками СОПК з приєднанням бактеріальної флори. Антимікробна активність мазі “Естан” цілком вірогідно пов'язана з активністю ДР кори дуба. Відомо, що в основі механізму місцевої дії ДР лежить їх здатність до денатурації білків тих тканин, з якими вони безпосередньо взаємодіють. Характер ефекту ДР залежить від їх концентрації. В низьких концентраціях ДР чинять на мікроорганізми бактеріостатичну дію, у високих дозах - бактерицидний ефект (Kalant H., 2006).

Уведення до складу мазі „Естан” місцевого анестетику лідокаїну гідрохлориду обумовило дослідження її місцевоанестезуючих властивостей. Результати дослідження свідчать про наявність у мазі „Естан” місцевоанестезуючої активності, що за вираженістю не поступається дії мазі “Ауробін” та настає швидше після нанесення, ніж під впливом ПП.

Таким чином, дослідження проведені на другому етапі роботи, дозволили встановити, що мазь “Естан” проявляє широкий спектр фармакологічних властивостей: протизапальні, анальгетичні, репаративні, антимікробні та місцевоанестезуючі. Наведена фармакодинаміка мазі „Естан” є підставою для її використання при лікуванні ГМ та пов'язаних з ним ускладнень (анальна тріщина, проктит), так як цілком відповідає фармакологічному профілю препарату, який необхідний для забезпечення ефективного лікування означеної патології.

Доволі часто ГМ може стати причиною виникнення та/або супроводжуватися запаленням СОПК. Виходячи з цього, а також з огляду на спектр фармакологічних властивостей мазі “Естан”, було доцільним дослідити її лікувальну дію на моделях експериментального фенолового і формалінового проктитів.

Модель фенолового проктиту за клінічними ознаками відповідає легкій формі цього захворювання у людей. На цій моделі мазь “Естан” та ПП проявили виражену лікувальну дію. Про це свідчило суттєве зменшення у порівнянні з ПК ознак місцевого запального процесу: клінічних (млявої поведінки тварин, гіперемії періанальної області, кров'янистих виділень з ануса, підвищення ректальної температури), гематологічних (рівня лейкоцитів та часу зсідання крові), макроскопічних (набряку, гіперемії, крововиливів СОПК) та результати мікроскопічного дослідження СОПК. Застосування мазі “Естан” в 1,6 разу зменшувало довжину ураженої ділянки СОПК, та в 4 рази - кількість тварин з вираженим ступенем пошкодження мікроструктури СОПК (14% проти 57% у групі ПК). Загальна лікувальна дія мазі “Естан” перевершувала дію ПП - мазей „Геморон”, „Ауробін”, супозиторіїв „Гемороль”.

Значний ступень ураження СОПК досягається при моделюванні формалінового проктиту. На цій моделі мазь “Естан” підтвердила наявність у неї значної лікувальної дії на тлі ураження СОПК з вираженою місцевою запальною реакцією і тяжкою інтоксикацією. У той час, як у групі ПК загинуло 25% тварин на різних етапах експерименту, при застосуванні виучуваної мазі та ПП загибелі тварин не зареєстровано. Як і на моделі фенолового проктиту, мазь “Естан” мала позитивний вплив на клінічні та макроскопічні прояви деструктивно-запального процесу СОПК та перевершувала за цією дією ПП. Аналіз проведеного гематологічного дослідження підтверджує протизапальну дію мазі „Естан” (зниження лейкоцитозу), свідчить про її реологічні властивості (підвищення часу зсідання крові) та про її позитивний вплив на імунну систему (нормалізація рівня лімфоцитів). За впливом на рівень лейкоцитів та час зсідання крові мазь „Естан” дещо перевершує ПП „Геморон” та „Ауробін” та значно - супозиторії „Гемороль”. За впливом на рівень лімфоцитів вона не поступається ПП „Геморон” та „Гемороль” і перевершує активність мазі „Ауробін”.

Велике ураження СОПК та виражений запальний процес, який при цьому виникає, досить часто поєднується з загальною інтоксикацією всього організму, що супроводжується порушенням функції печінки. При ураженні печінки, незалежно від природи токсичного агента, спостерігається підвищення процесів ПОЛ, що сприяє порушенню цілісності клітинних мембран та призводить до деструктивних процесів. Біохімічними критеріями процесу цитолітичної деструкції мембранних структур є підвищення АлАТ і АсАТ у сироватці крові. На цьому ґрунтується доцільність дослідження показників, що характеризують стан ПОЛ (ТБК-реактанти, ВГ) та показників маркерних ферментів цитолізу АлАТ і АсАТ. На 15-ту добу лікування у тварин з формаліновим проктитом під впливом мазі “Естан” відбувалися позитивні зміни біохімічних показників, а саме нормалізація рівня АлАТ та АсАТ, ВГ та ТБК-активних продуктів у сироватці крові, що свідчить про упередження цитолізу та зниження інтенсивності ПОЛ. За впливом на біохімічні показники мазь “Естан” перевершує ПП “Геморон” і “Гемороль” та не поступається дії мазі “Ауробін”.

За результатами морфологічного дослідження встановлено, що введення мазі ”Естан” прискорювало репаративну регенерацію СОПК. У тварин, яким вводили мазь, дефекти утворені в результаті припалюючої дії формаліну, скоріше очищалися від некротичних мас, у власній пластинці слизової та в підслизовій були значно знижені клітинна запальна та судинна реакції. Все це сприяло більш скорішому рубцюванню дефектів. У частини тварин уражень СОПК не знаходили, що свідчить про здатність мазі ”Естан” посилювати резистентність слизової кишки. Препарати порівняння мазь ”Геморон”, мазь ”Ауробін” та супозиторії ”Гемороль” також сприяють покращенню СОПК щурів (рис. 5). За ефективністю мазь „Естан” перевершує препарати порівняння - мазь ”Геморон” та більш значно - супозиторії ”Гемороль” і відповідає ефективності мазі ”Ауробін”. Це також підтверджується клінічними, біохімічними та гематологічними дослідженнями.

Враховуючи те, що ГМ є судинною патологією, а також з огляду на склад та спектр фармакологічних властивостей мазі “Естан”, було доцільним в комплекс доклінічних досліджень включити вивчення її лікувальної дії на моделі експериментального тромбофлебіту вени вуха у кролів (Малоштан Л.М. і співав., 2002).

У тварин групи ПК експериментальний тромбофлебіт супроводжувався формуванням значного тромбу, що поступово зменшувався з 3 по 13 день експерименту. Також спостерігали характерні для тромботичних станів порушення системи гемостазу: збільшення вмісту фібриногену, зменшення протромбінового часу та часу зсідання крові. Під впливом мазі “Естан” довжина тромбу, починаючи з 5-ї та до 13 доби експерименту, була вірогідно в 1,6-2 рази меншою за показник ПК. Протягом всього терміну дослідження мазь “Естан” за позитивним впливом на лізис тромбу перевершувала ПП „Венозний гель Др. Тайсс”, але достовірні відмінності реєстрували лише на 5-у добу експериментального тромбофлебіту. Реєстрували позитивну динаміку всіх показників системи гемостазу. На тлі застосування мазі “Естан” та ПП показники фібриногену, протромбінового часу та часу зсідання крові нормалізувались до рівня інтактного контролю.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 5. Вплив мазі “Естан” на морфологічну будову СОПК на тлі формалінового проктиту у щурів після 15 діб лікування. 1 - інтактний контроль; 2 - позитивний контроль; 3 - мазь “Естан”; 4 - мазь “Геморон”; 5 - супозиторії “Гемороль”; 6 - мазь “Ауробін”

Таким чином, мазь „Естан” проявила позитивний вплив на лізис тромбу та здатність поліпшувати реологічні властивості крові. Дослідження динаміки рівня лейкоцитів на цій моделі підтвердило протизапальну дію мазі „Естан”. Гістологічні дослідження підтвердили наявність лікувальної дії мазі „Естан” на моделі тромбофлебіту. Запальна реакція на тлі її застосування зменшувалася у 2 рази в порівнянні з ПК. Також встановлена венопротективна дія мазі, що проявлялася підвищенням цілісності стінки вени та запобіганням крововиливам. У цілому за потужністю комплексного впливу на стан венозної стінки та навколишніх тканин вуха мазь ”Естан” перевищує ПП „Венозний гель Др. Тайсс” у 3,5 разу.

Отже, за результатами третього етапу роботи встановлено, що досліджувана мазь “Естан” має переваги перед усіма ПП, а саме: більш виражений позитивний вплив на клінічні, гематологічні, біохімічні і морфологічні показники деструктивно-запального процесу на тлі формалінового, фенолового проктитів та експериментального тромбофлебіту. Обов'язковою умовою при доклінічному дослідженні лікарських препаратів є дослідження їх токсичних характеристик. В результаті проведених досліджень встановлено, що мазь “Естан” при ректальному (ЛД50>3000 мг/кг), внутрішньошлунковому (ЛД50>15000 мг/кг) та нашкірному застосуванні (ЛД50>22600 мг/кг) згідно з класифікацією речовин за токсичністю відноситься до VI класу токсичності речовин - відносно нешкідливі речовини. При нашкірному нанесенні мурчакам мазь „Естан” не виявляє алергізуючої дії (під її впливом не змінюється загальний стан тварин, товщина шкірної складки та рівень лейкоцитів). Мазь ”Естан” не виявляє місцевоподразнюючої дії на слизову оболонку ока кролів при її одноразовому внесенні у конюнктивальну порожнину та на СОПК при її тривалому ректальному введенні. Таким чином, результати проведених досліджень свідчать, що нова мазь “Естан” є високоефективним та безпечним засобом. Багатогранний спектр її фармакологічної активності відповідає основним ланкам фармакотерапевтичного втручання при ГМ. Лікувальна дія мазі доведена на експериментальних моделях, наближених до захворювання ГМ у людей, що дозволяє рекомендувати її для вивчення у клінічних дослідженнях з метою подальшого впровадження у широку медичну практику.

Висновки

У дисертації теоретично та експериментально обґрунтовано доцільність використання нової комбінованої мазі “Естан”, створеної на основі рослинних компонентів, для лікування ГМ. У результаті вивчення фармакологічної ефективності нового комплексного препарату - мазі “Естан” - встановлено виражені протизапальні, анальгетичні, венопротективні, репаративні, місцевоанестезуючі та антимікробні властивості та позитивний вплив на реологічні властивості крові. Аналіз результатів проведених досліджень дозволяє зробити висновок, що виражена ефективність мазі обумовлена широким спектром фармакологічної дії її компонентів.

1. У скринінгових дослідженнях за протизапальною дією встановлено оптимальний кількісний склад нової мазі “Естан”, що містить екстракту насіння каштана кінського - 10%, екстракту кори дуба - 3%, лідокаїну гідрохлориду - 2% та комбіновану поліетиленоксидну основу (ПЕО-1500 та ПЕО-400).

2. Встановлені виражені протизапальні властивості мазі “Естан” на моделях запалення, викликаного різними флоготропними агентами. На моделі термічного запалення - 56,9%; на моделі карагенінового запалення - 57,6%; на моделі зимозанового набряку - 43%. Встановлена виражена анальгетична дія мазі “Естан” (75,7%), яка перевершує активність ПП - “Геморон” та „Венозний гель Др. Тайсс” у 1,4 та 1,3 разу, відповідно, та не поступається ефективності мазі „Ауробін” (77,8%). За результатами проведених досліджень мазь “Естан” пригнічує такі медіатори запалення та болю, як ЛТ, серотонін, кініни і гістамін та менш виражено - ПГ.

3. За результатами тензіометрії та гістологічних досліджень доведена виражена репаративна активність мазі “Естан”, яка перевершує ефективність ПП - „Геморон” та „Венозний гель Др. Тайсс” відповідно у 2,1 та у 1,3 разу.

4. В умовах in vitro показано, що високу чутливість до мазі “Естан” виявляють культури Staphylococcus aureus, P.аeruginosa, B.subtilis та C.аlbicans. В умовах in vivo встановлена місцевоанестезуюча дія мазі „Естан”, яка не поступається ефективності мазі „Ауробін” та настає швидше після нанесення у порівнянні з ПП.

5. На моделях фенолового та формалінового проктитів у щурів доведено виражений позитивний вплив мазі “Естан”, що за інтенсивністю та стабільністю лікувального ефекту, а також за впливом на гематологічні та біохімічні показники вона перевищує ПП - мазь “Геморон”, супозиторії “Гемороль” та не поступається ефективності мазі „Ауробін”. Фармакотерапевтична дія мазі “Естан” підтверджується даними гістоморфологічних досліджень СОПК.

6. На моделі експериментального тромбофлебіту у кролів встановлена позитивна динаміка клінічних та лабораторних показників на тлі застосування мазі “Естан”. На морфоструктурному рівні доведено, що мазь “Естан” за рахунок комплексного складу чинить виражену лікувальну дію: стінка вени не зруйнована, вена прохідна для току крові, в оточуючих тканинах відсутні явища крововиливу та плазмодіапедезу. Дослідна мазь за клінічними, лабораторними та морфологічними показниками перевершує ефективність ПП “Венозний гель Др. Тайсс”.

7. Мазь “Естан” при нашкірному, ректальному та внутрішньошлунковому застосуванні є відносно нешкідливим препаратом, не проявляє місцевоподразнюючої та алергізуючої дії, що у комплексі з вираженою ефективністю робить її перспективною для клінічного використання.

СПИСОК праць, опублікованих за темою дисертації

1. Яковлєва Л.В. Оптимізація доклінічного вивчення ефективності та нешкідливості лікарських засобів у формі мазей та гелів: інформ. лист № 101-2008 / Л.В. Яковлєва, І.Г. Бутенко, К.П. Бездітко. - К.: Укрмедпатентінформ, 2008. - 5 с. (Особистий внесок: проведення експериментальних досліджень, підготовка до друку).

2. Бездітко К.П. Вивчення сенсибілізуючої та місцевоподразнюючої дії нової вітчизняної мазі “Естан” / К.П. Бездітко // Фармац. часопис. - 2008. - №3 (7) - С. 59-62.

3. Бездітко К.П. Вивчення токсичних властивостей нової вітчизняної мазі ”Естан” у гострому та хронічному експерименті / К.П. Бездітко, С.А. Гращенкова // Фармац. вісник. - 2008. - №2 (54). - С. 78-82. (Особистий внесок: проведення експерименту, участь в аналізі отриманих даних, у підготовці статті до друку).

4. Яковлєва Л.В. Дослідження механізму протизапальної дії нової вітчизняної мазі “Естан” на різних моделях гострого запалення / Л.В. Яковлєва, К.П. Бездітко // Клінічна фармація. - 2008. - Т. 12, №3. - С. 30-34. (Особистий внесок: проведення експерименту, аналіз отриманих даних, підготовка статті до друку).

5. Яковлєва Л.В. Вплив мазі “Естан” на морфологічні аспекти експериментального тромбофлебіту у кролів / Л.В. Яковлєва, Ю.Б. Лар'яновська, К.П. Бездітко // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: зб. наук. пр. - К.; Луганськ; Х., 2008. - Вип. 1-2 (82-83). С. 254-260. (Особистий внесок: проведення експерименту, участь в аналізі отриманих даних, у підготовці статті до друку).

6. Бездітко К.П. Експериментальне обґрунтування доцільності використання нової комбінованої мазі для лікування проктологічних захворювань / К.П. Бездітко // зб. наук. пр. співробітників НМАПО ім. П.Л.Шупика. - К., 2008. - Вип. 17, кн. 1. - С. 692-697.

7. Бездітко К.П. Вплив нової мазі “Естан”, створеної на основі рослинних компонентів, на біохімічні проказники на тлі експериментального формалінового проктиту у щурів / К.П. Бездітко // Медична хімія. - 2009. - Т. 11, № 1. - С. 54-58.

8. Яковлєва Л.В. Вплив ректальної мазі ”Естан” на репродуктивну функцію щурів самців / Л.В. Яковлєва, К.П. Бездітко, Ю.Б. Лар'яновська // Фармац. часопис. - 2007. - №3 (3) - С. 56-58. (Особистий внесок: участь у проведенні експерименту, аналізі отриманих даних, у підготовці до друку).

9. Бездетко Е.П. Перспективы применения мази “Эстан” в проктологии / Е.П. Бездетко // Университетская наука: теория, практика, инновации: сб. тр. 73-й науч. конф. КГМУ и сессии Центрально-Черноземного научного центра РАМН. - Курск: ГОУ ВПО КГМУ Росздрава, 2008. - Т.3. - С.178-184.

10. Бездетко Е.П. Экспериментальное обоснование применения мази “Эстан” в проктологии / Е.П. Бездетко // Гастроентерологія: міжвід. зб. - 2008. - № 40. - С. 34-39.

11. Бездітко К.П. Дослідження впливу нової вітчизняної мазі “Естан” на лейкотриєнову ланку запалення / К.П. Бездітко // Klниovй aspekty vмdeckй иinnosti - 2008: mater. IV mezinбr. vedмcko-prakt. konf. - Praha: Publishing House “Education and Science” s.r.o., 2008. - Dнl 8. - str. 3-6.

12. Бездітко К.П. Токсикологічні властивості нових вітчизняних мазей, призначених для лікування захворювань, що супроводжуються порушенням тонусу судинної стінки та місцевого кровообігу / К.П. Бездітко, Н.М. Беркало Biomedical and biosocial anthropology. - 2008. - №10 - Р. 229-234. (Особистий внесок: участь у проведенні експерименту, аналізі отриманих даних, у підготовці до друку).

13. Бездітко К.П. Фармакоекономічний аналіз українського ринку мазей для лікування геморою / К.П. Бездітко, І.П. Чикильдик // Фармакоэкономика в Украине: состояние и перспективы развития: мат. науч.-практ. конф. - Х., 2008. - С. 47-52. (Особистий внесок: участь в аналізі літературних даних, написання статті).

14. Бездітко К.П. Протизапальна та анальгетична активність нової комбінованої мазі “Естан” / К.П. Бездітко, І.В. Трутаєв // Лекарства - человеку: мат. XXV Юбилейной науч.-практ. конф. с междунар. участием, 19 марта 2008 г. - Х.: НФаУ, 2008. - С.181-186. (Особистий внесок: проведення експерименту, аналіз отриманих даних, підготовка до друку).

15. Бездетко Е.П. Изучение фармакологических свойств нового препарата для лечения проктологических заболеваний - мази “Эстан” / Е.П. Бездетко // Студенческая медицинская наука XXI века: мат. VII междунар. науч.-практ. конф., 1-2 нояб. 2007 г. - Витебск: ВГМУ, 2007. - С. 248-250.

16. Бездетко Е.П. Доклиническое изучение новых отечественных препаратов, предназначенных для лечения заболеваний нижнего отдела толстого кишечника / Е.П. Бездетко, И.В. Трутаев // Человек и Лекарство - Украина: тези доп. І Нац. конгр., 26-28 березня 2008 р. - К., 2008. - С.79. (Особистий внесок: участь у проведенні експерименту, аналізі отриманих даних, у підготовці до друку).

17. Бездітко К.П. Вплив нового лікарського засобу “Естан”, створеного на основі рослинних компонентів, на біохімічні показники деструктивно-запального процесу. / К.П. Бездітко // Молодь і поступ біології: зб. тез IV Міжнар. наук. конф. студ. та аспірантів, 7-10 квіт. 2008 р. - м. Львів, 2008. - С. 20-21.

18. Бездітко К.П. Дослідження гострої токсичності нової вітчизняної мазі ”Естан” / К.П. Бездітко // Сьогодення та майбутнє фармації: тези доп. Всеукр. конгр., 16-19 квіт. 2008 р. - Х.: НФаУ, 2008. - С.366.

19. Бездітко К.П. Фармакологічний скринінг нових мазей, до складу яких входить екстракт з насіння каштана кінського / К.П. Бездітко // Клінічна фармація в Україні: мат. VIIІ Всеукр. наук.-практ. конф. за участю міжнар. спеціалістів, 6-7 лист. 2008 р. - Х., 2008. - С. 112.

20. Бездітко К.П. Вивчення місцевоподразнюючої дії нових вітчизняних мазей / К.П. Бездітко, Н.М. Беркало // Сучасні досягнення теоретичної та практичної медицини: мат. міжнар. наук.-практ. конф., 24-25 квіт. 2008 р. - Суми: СумДУ, 2008. - С.121. (Особистий внесок: участь у проведенні експерименту, аналізі отриманих даних, у підготовці до друку).

21. Безуглая Н.П. Фармацевтическая опека при симптоматическом лечении геморроя / Н.П. Безуглая, Т.С. Сахарова, Е.П. Бездетко // Сьогодення та майбутнє фармації: тези доп. Всеукр. конгр., 16-19 квіт. 2008 р. - Х.: НФаУ, 2008. - С.332. (Особистий внесок: участь в аналізі літературних даних, у підготовці до друку).

22. Яковлева Л.В. Доклиническое изучение специфической активности новой комбинированной мази эстан / Л.В. Яковлева, Е.П. Бездетко, И.В. Трутаев // Человек и лекарство: тез. докл. ХV Росс. нац. конгр., 14-18 апр. 2008 г. - М., 2008. - С. 736. (Особистий внесок: проведення експерименту, участь в аналізі отриманих даних, у підготовці до друку).

анотація

Бездітко К.П. “Експериментальне обґрунтування можливості використання нової комбінованої мазі на основі рослинних компонентів для лікування геморою ”. - Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата фармацевтичних наук за спеціальністю 14.03.05. - фармакологія. - Національний фармацевтичний університет, Харків, 2009.

Вивчено мазь “Естан” наступного складу (на 100 г мазі): екстракт насіння каштана кінського - 10,0 г; екстракт кори дуба - 3,0 г; лідокаїну гідрохлорид - 2,0 г; ПЕО 1500 - 28,72 г; ПЕО 400 - 51,08 г; олія касторова - 5,0 г; ніпагін - 0,15 г; ніпазол - 0,05 г.

...