Імуноепідеміологічний моніторинг населення в системі епідеміологічного нагляду за інфекціями, контрольованими засобами імунопрофілактики

Результати обстеження показали, що у всіх дітей з патологією ЦНС перед щепленнями були ті або інші відхилення імунологічних показників від вікової норми, які виявлялися в зниженні абсолютної кількості лімфоцитів, Т-лімфоцитів, В-лімфоцитів, збільшенні абсолютної й відносної кількості активних Т-лімфоцитів, підвищення рівнів ІgА, ІgМ, ІgG, що достовірно підтверджено (р<0,01). У дітей з патологією нервової системи серед субпопуляцій Т-лімфоцитів переважали хелперні клітини, спостерігалося пригнічення фагоцитарної активності нейтрофілів, що проявлялося зниженням фагоцитарного числа і фагоцитарного індексу (р<0,01). Окисно-відновний потенціал нейтрофілів, що виявлявся в НСТ-тесті, у дітей з патологією, перевищував аналогічний показник групи порівняння. Крім того, у окремих дітей показники розрізнялися, що свідчить про гетерогенність імунологічного статусу в дітей з патологією нервової системи при наявності у кожної з них тих або інших змін імунологічних показників, що пов'язано з адаптивною реакцією організму на хронічне захворювання й лікування, що проводиться.

Встановлено, що ревакцинація ЖКВ дітей з патологією нервової системи викликає вірогідно значущі неспецифічні зміни в системі імуноцитів, що виявляються через 5-7 днів після ревакцинації в зниженні абсолютної кількості лейкоцитів (р<0,001), зниженні абсолютної кількості лімфоцитів (р<0,05), зниженні абсолютної кількості Т-лімфоцитів (р<0,01) при відсутності достовірних відмінностей у відносному вмісті кількості Т-лімфоцитів, Т-активних лімфоцитів (р>0,05).

Слід зазначити, що відносна кількість Т-хелперів у динаміці вакцинального процесу достовірно знижувалася з (62,40±1,48) % перед імунізацією до (51,80±1,62) % через 5-7 днів і (41,0±1,5) % через один місяць після щеплення (р<0,001). У той же час кількість клітин-супресорів достовірно зростала з (5,50±0,62) % перед вакцинацією до (11,70±0,37) % через 5-7 днів після щеплення, повертаючись до вихідного рівня (4,25±0,69) % через один місяць (р<0,001). Через місяць після ревакцинації ЖКВ абсолютна кількість лейкоцитів і В-лімфоцитів у крові зберігалася на рівні раннього післявакцинального періоду й була достовірно нижчою, ніж у довакцинальний період (р<0,01), а кількість лімфоцитів і Т-лімфоцитів відновилася до вихідних значень. Кількісні параметри популяції Т-активних лімфоцитів протягом післявакцинального періоду практично не змінювалися, однак в усі терміни спостереження перевищували показники здорових дітей. Встановлено зниження фагоцитозу і кілінгу в динаміці післявакцинальної імунної відповіді. Так, фагоцитарний індекс становив до щеплення (31,40±2,36) %, через 5-7 днів (15,60±1,13) % (р<0,001), а через місяць після імунізації ЖКВ відновлювався до вихідного рівня й дорівнював (16,40±1,69) %, однак не досягав значень здорових дітей. У той же час перед імунізацією фагоцитарне число становило 1,50±0,04, до 5-7-го дня після ревакцинації знижувалося до 1,20±0,07, досягаючи мінімальних значень (1,0±0,01) через місяць після щеплення, в усі терміни спостереження відзначалася достовірна (р<0,05) різниця показників. Максимальний рівень НСТ-позитивних нейтрофілів був виявлений через 5-7 днів після ревакцинації ЖКВ, він відновлювався до вихідних значень через місяць, зберігаючи більш високі значення, ніж у здорових дітей. Отже, вакцинний вірус кору впливає не тільки на лімфоїдні клітини, але й на гранулоцити і спричиняє розвиток імуносупресивного стану в ранньому післявакцинальному періоді.

Рівень ІgА при розвитку імунної відповіді на ЖКВ достовірно не змінювався. У той же час рівень ІgМ вірогідно знижувався до 30-го дня після вакцинації (р<0,01), а рівень ІgG у зразках сироваток крові дітей з патологією нервової системи знижувався до 5-7-го дня після імунізації до (15,4±1,7) г/л і через місяць становив (8,80±0,45) г/л, що відповідало аналогічному показнику здорових дітей.

Однак нами встановлено, що у дітей з патологією нервової системи, на відміну від здорових, через місяць після щеплення абсолютний вміст В-лімфоцитів у крові достовірно знижувався (р<0,01). Очевидно, це пов'язане з виснаженням пулу В-клітин при хронічних стресових впливах на організм, викликаних основним захворюванням і лікуванням, внаслідок цього відбувається зниження рівнів імуноглобулінів при додатковому антигенному роздратуванні, викликаному надходженням в організм ЖКВ. Вміст комплементу й ЦІК як до вакцинації, так і через 5-7 днів і один місяць після неї вірогідно не відрізнялися від вікової норми.

Оцінка формування специфічної імунної відповіді на корову вакцину показала, що перед щепленням у сироватках крові у (20,0±8,0) % дітей протикорові антитіла не виявлялися, у (8,0±5,4) % дітей, що отримали ревакцинацію ЖКВ, титр антитіл склав 1:20, а в (28,0±9,0) % - 1:40, у інших дітей протикорові антитіла були виявлені у високих титрах (1:80 - 1:320). Зниження рівня специфічного імунітету після ревакцинації відзначалося у сироватках крові (20,0±8,0) % дітей, у (8,0±5,4) % дітей антитіла не були виявлені навіть через 2 місяці після імунізації, інші діти відповіли на введення вакцини підвищенням рівня специфічних антитіл. Отже, у більшості дітей з патологією ЦНС відбувається формування протективного протикорового імунітету; (8,0±5,4) % дітей з патологією нервової системи залишаються незахищеними, бо не виробляють захисні рівні специфічних антитіл проти вірусу кору в терміни, що відповідають інкубаційному періоду кору. Однак слід підкреслити, що імунність дітей складала (80,0±8,0) %, а показник захищеності був вище і дорівнював (92,0±5,4) %.

При дослідженні рівнів сироваткових імуноглобулінів у динаміці імунної відповіді на ревакцинацію АДП-анатоксином було встановлено, що рівень IgА у дітей обох груп спостереження протягом усього терміну достовірно не змінювався (р>0,05), виявлено достовірне зменшення концентрації IgМ у зразках сироваток крові дітей, що отримали першу ревакцинацію, на 1-му тижні вакцинального процесу (р<0,001), його збільшення на кінець 2-го тижня з подальшим зниженням через три тижні (р<0,01). У дітей, які отримали другу ревакцинацію, також спостерігалося достовірне зменшення кількості IgМ (р<0,05), але це відбувалося лише наприкінці 2-го тижня вакцинального процесу, в інші періоди рівень IgМ відповідав вихідному значенню.

При вивченні напруженості протидифтерійного і протиправцевого імунітету встановлено, що перед ревакцинацією не були захищені від дифтерії (28,5±4,6) % дітей 2-3 років і (23,8±4,6) % дітей 6-7 років, мінімальні захисні рівні протидифтерійних антитоксинів мали (14,3±4,6) % дітей напередодні першої ревакцинації і (23,8±4,6) % дітей напередодні другої ревакцинації, високі титри були виявлені у (57,2±4,6) і (52,4±4,6) % дітей відповідно.

Уже через один тиждень після ревакцинації АДП-анатоксином усі діти, за якими велось спостереження, мали специфічні антитіла проти дифтерії і правця в титрах, що значно перевищували захисний рівень, при цьому високі показники напруженості специфічного імунітету зберігалися протягом 6 місяців (період спостереження). Винятком була дитина з першої групи, у якої через 7 днів після імунізації визначалися рівні протидифтерійних антитоксинів у мінімальних захисних титрах. Однак під кінець 3-го тижня вакцинального періоду і через 6 місяців після ревакцинації у цієї дитини були визначені титри протидифтерійних і протиправцевих антитіл, що значно перевищували захисний рівень. Показники захищеності від дифтерії перевищували показники імунності і склали (96,0±3,9) і (73,8± 4,6) % відповідно.

Узагальнення одержаних результатів дозволило зробити висновок, що діти з патологією нервової системи здатні до продукції протективних рівнів специфічних антитіл проти кору, дифтерії і правця без тяжких післявакцинальних ускладнень, патологічних реакцій і загострення основного захворювання, що обґрунтовує доцільність проведення їм специфічної профілактики. Зважаючи на наявність порушень імунної системи у дітей з патологією нервової системи, для формування адекватної специфічної імунної відповіді на вакцинацію, а також попередження гіперімунізації організму вважаємо за доцільне дітям з ураженнями нервової системи здійснювати індивідуальний підхід до проведення ревакцинацій проти кору, дифтерії і правця з урахуванням діагнозу, проведеного лікування й результатів імунологічних досліджень. Отримані дані показали також доцільність включення груп ризику (діти з хронічною патологією та особи із закритих колективів) для контролю захищеності від інфекцій при проведенні імунологічного моніторингу.

Вивчення віддаленої дії на післявакцинальний протикоровий імунітет іонізуючого випромінювання, пов'язаного з Чорнобильською катастрофою, яке проведено в двох районах Рівненської області, виявило негативний вплив малих доз іонізуючого випромінювання, що проявлялося у достовірних (р<0,05) відмінностях в показниках напруженості специфічного імунітету проти кору у дітей, які мешкали на територіях з різним радіонуклідним навантаженням. Так, відсоток неімунних дітей на забрудненій радіонуклідами території (зона добровільного відселення) складав 23,0 проти 18,7 у дітей на умовно «чистій» території. Більш суттєві відмінності спостерігалися серед дітей з низькими титрами протикорових антитіл, де відсоток складав відповідно 16,4 та 9,3, а відсоток дітей з високими титрами - відповідно 60,6 і 72,0. Негативний вплив іонізуючого випромінювання на імунітет проти кору позначається зменшенням частки дітей з високим рівнем протикорового імунітету на забрудненій радіонуклідами території.

В Харкові досліджено стан протидифтерійного і протиправцевого імунітету у дітей, які відвідували дитячі дошкільні заклади (ДДЗ), що розташовані у районах, різних за ступенем антропогенного забруднення атмосферного повітря.

Групи для серологічного дослідження формували на основі анкетування із заповненням розроблених карт медико-соціологічного обстеження дитячого населення і рандомізували за житловими умовами, характером харчування й водокористування, відсутністю пренатальної і перинатальної патології в анамнезі, хронічної патології на момент обстеження. Усього було відібрано 91 дитину у віці від 3 до 6 років, які були щеплені АКДП- і АДП-вакцинами згідно з календарем профілактичних щеплень.

Перша група (50 дітей) відвідувала ДД3, що знаходився на відносно «чистій» території, яка характеризувалася сучасною вільною забудовою, достатнім провітрюванням. Висота викидів забруднювачів складала до 2 м. Протягом трьох років напередодні дослідження кратність перевищення гранично допустимої концентрації (ГДК) складала 0,9-1,2. Ступінь забруднення повітря розцінювалась як припустима або слабко небезпечна.

Друга група (41 дитина) відвідувала ДДЗ, що знаходився на вулиці із забудовою по червоній лінії при обмеженому ступені розсіювання забруднювачів, висота викиду - до 2 м. Максимальна концентрація окису вуглецю перевищувала ГДК в 3,2 рази, двоокису азоту - в 2,5 рази. Протягом трьох років напередодні дослідження середня кратність перевищення ГДК складала 2,72. Такий стан відповідає помірно небезпечному ступеню забруднення.

Порівняльна оцінка результатів серологічного дослідження протидифтерійного імунітету показала, що в обох групах спостереження не вдалося досягти достатнього (90 %) для епідемічного благополуччя рівня колективного імунітету.

Питома вага не імунних щодо дифтерії дітей була достовірно вищою в другій групі і складала (34,1±7,4) %, у порівнянні з першою, в якій цей показник складав (16,0±5,2) % (р<0,01). Питома вага дітей, у зразках сироваток крові яких дифтерійні антитоксини визначалися в середніх титрах антитоксинів (1:40-1:80) була достовірно вищою, у другій групі (32,0±7,4) % проти (12,1±5,2) % у першій, а у високих титрах (1:160 і вище) - була достовірно вищою в першій групі (71,9±5,2) % проти (33,3±7,4) % у другій, (р<0,01). При оцінці колективного імунітету було встановлено, що середня геометрична титрів (СГТ) дифтерійних антитоксинів склала в першій групі 1:291,9, у другий - 1:55,7, що свідчить про середній (перша група) і низький (друга група) рівні колективного імунітету.

Аналіз результатів серологічного дослідження протиправцевого антитоксичного імунітету показав, що найменша питома вага дітей, у зразках сироваток крові яких не визначалися правцеві антитоксини, виявлена в другій групі і складала 2,4 % дітей. СГТ правцевих антитоксинів дорівнювала у першій групі 1:362,0; у другій - 1:222,9, що свідчить про високий рівень колективного протиправцевого імунітету, достовірність щеплювального анамнезу і про більш високу стійкість до дії несприятливих факторів оточуючого середовища правцевого компонента у вакцинах АКДП і АДП.

Таким чином, порівняльний аналіз стану колективного протидифтерійного і протиправцевого антитоксичного імунітету у дітей, які мешкають на територіях з різним ступенем забруднення атмосферного повітря, дозволив виявити відмінності у формуванні активного специфічного імунітету в залежності від екологічної ситуації, які полягали у збільшенні частки незахищених від дифтерії дітей і низькому колективному імунітеті проти дифтерії на територіях із забрудненням атмосферного повітря.

Дослідження імуноструктури щодо кору, дифтерії та правця населення, яке мешкає в різних адміністративних районах м. Харкова, що розрізняються за рівнем забруднення оточуючого середовища та ступенем екологічного неблагополуччя також виявили гетерогенність популяційного імунітету і показали доцільність і необхідність еколого-імунологічного моніторингу в системі епідеміологічного нагляду.

У сучасному календарі щеплень не знайшли відображення принципи регіональної та індивідуальної вакцинації, згідно з якими враховувалися б територіальні розбіжності в імунному статусі дітей та екологічні особливості регіонів країни, тому у програмах імунологічного моніторингу необхідно проводити контроль імунності та захищеності груп населення, які піддаються дії негативних факторів як ендогенного, так і екзогенного походження.

Удосконалення імунологічного моніторингу в системі епідеміологічного нагляду за інфекціями, які контролюються засобами імунопрофілактики. Забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя території багато в чому визначається правильною організацією профілактичної й протиепідемічної роботи органів і установ охорони здоров'я. При плануванні діяльності санітарно-епідеміологічної служби необхідно враховувати основні закономірності розвитку епідемічного процесу, вивчивши які, можна пояснити й навіть прогнозувати динаміку проявів епідемічного процесу з урахуванням сформованих і складних соціальних і природних умов. Контроль епідемічної ситуації забезпечується системою ЕН.

При проведенні ЕН необхідно брати до уваги, що для запобігання формування епідемічного варіанта збудника, обмеження або повного припинення циркуляції вірулентних збудників необхідно створити «колективний (популяційний) імунітет» високого рівня. Під «колективним (популяційним) імунітетом» мається на увазі рівень прошарку імунних осіб, тобто частка осіб, захищених від даної конкретної інфекції, а також потенційна готовність більшості з них оптимально й адекватно реагувати на будь-який новий епідеміологічно значущий патогенний агент, тобто «колективний (популяційний) імунітет» визначає стан імунної системи даної популяції. Це необхідно враховувати при організації і проведенні ЕН за інфекціями з аерозольним механізмом передачі, для яких розроблені засоби й методи специфічної профілактики. Тому основним і найбільш важливим елементом ЕН при цих інфекціях є імунологічний моніторинг.

Якісність контролю епідемічного процесу і ефективність епідеміологічного нагляду за інфекціями, контрольованими засобами імунопрофілактики, можна поліпшити, здійснюючи системний підхід до організації імунологічного моніторингу. Це дозволить підвищити інформованість санітарно-епідеміологічної служби щодо стану колективного імунітету, імунізації населення, встановити правильний епідеміологічний діагноз та прийняти своєчасні управлінські рішення, спрямовані на профілактику інфекційних захворювань. Для підвищення точності прогнозування інфекційної захворюваності, що базується на результатах імунологічного моніторингу, необхідна корекція організації планового й екстреного контролю за інфекціями, контрольованими засобами специфічної профілактики.

Для об'єктивізації епідеміологічного діагнозу, спрощення його постановки і прогнозування епідемічного процесу слід застосовувати математичне моделювання з використанням інформаційних технологій. Для складних процесів, на розвиток яких впливають різноманітні соціальні і природні фактори і яким є епідемічний процес, доцільно використовувати імітаційне моделювання. Мультиагентне моделювання епідемічного процесу при мінімальних відомостях про елементи і чинники епідемічного процесу та їх вплив один на одного дозволяє отримувати знання про формування епідемічної ситуації в певних умовах, що дає можливість прогнозувати епідемічний процес і раціонально використати ресурси для поліпшення епідемічної ситуації.

Оптимізація ЕН за контрольованими інфекціями неможлива без постійного оновлення інформації про імуноструктуру населення і його захищеність, яку можна отримати за допомогою імунологічного моніторингу. Розроблена нами система імунологічного моніторингу включає контроль щепленості, імунності і захищеності населення (рис. 5).

Контроль щепленості здійснюється за медичною документацією. Планування щеплень включає визначення необхідного обсягу й строків роботи, відбір контингентів, раціональне використання кадрів і матеріальних засобів, керівництво й контроль роботи медичного персоналу. Неправильне планування щеплень може дискредитувати вакцинопрофілактику в очах медичних працівників і населення. Необхідним є ретельне дотримування постійних і тимчасових протипоказань до вакцинації і своєчасність їх зняття. Реєстрація і розслідування кожного випадку післявакцинального ускладнення (або підозри на нього) сприяють своєчасному усуненню виявлених порушень програм імунізації і виключенню реактогенних серій вакцин з використання. Контроль правильності транспортування й зберігання вакцин, стандартності використовуваних препаратів є запорукою ефективності і безпечності імунопрофілактики.

Внаслідок невідповідності показників щепленості, імунності і захищеності контроль кожного з них слід проводити паралельно, а результати контролю зіставляти й аналізувати у взаємозв'язку.

Контроль імунності необхідно проводити для діагностики захворювань, реабілітації щеплювального анамнезу, планового та екстреного серологічного контролю. Це дозволить оцінити якість і ефективність щеплювальної роботи, імуноструктуру населення, отримати інформацію про циркуляцію збудника і захворюваність населення.

Особливу увагу необхідно приділити вивченню захищеності населення, яка запобігає маніфестації інфекції при потраплянні збудника до організму. Під впливом перенесених інфекційних і соматичних захворювань, у разі надмірного антигенного навантаження, впливу різних стресорних факторів можливе формування тривалої сприйнятливості організму до збудника. У таких випадках організм не відповідає на зустріч з патогеном швидким виробленням антитіл. При серологічному обстеженні у сироватці крові у терміни після ревакцинації, які відповідають інкубаційному періоду, не вдається виявити специфічні антитіла, що свідчить про сприйнятливість даного організму до інфекції. Отже, результати обстеження населення у вказані терміни характеризують і відображають фактичний стан імунної системи у представників даної популяції й дозволяють об'єктивно судити про реальні групи ризику захворюваності контрольованими інфекціями.

Враховуючи результати експериментальних і епідеміологічних досліджень, ми дійшли висновку, що для контролю захищеності необхідно оцінювати стан напруженості специфічного імунітету в осіб у терміни після ревакцинації, які відповідають інкубаційному періоду інфекції. Цей принцип є найбільш точним, об'єктивним і патогенетично обґрунтованим. Ревакцинація імітує зустріч зі збудником, і якщо в терміни, які відповідають інкубаційному періоду, імунна система реагує за вторинним типом і організм встигає виробити захисний рівень антитіл, то маніфестація захворювання не відбудеться. У противному разі людина, незважаючи на щеплення, занедужає.

Встановлено, що окремі групи населення в залежності від віку, території мешкання, які піддані дії різноманітних негативних факторів (радіація, забруднення атмосферного повітря, захворювання тощо), можуть втрачати імунність, незважаючи на щепленість, тому при проведенні імунологічного моніторингу необхідно приділяти особливу увагу цим контингентам і у першу чергу контролювати стан їхньої імунності і захищеності.

Необхідність урахування віку й вікової фізіології при контролі імунності пов'язана з особливостями імунної системи на різних етапах онтогенезу, з неоднаковою інтенсивністю спілкування в різному віці, а також з особливостями календаря щеплень. Індивідуальні особливості імунної реактивності, особливості регуляції її функцій можуть формуватися за різними функціональними типами, що зумовлено фено- і генотипічними особливостями організму. Складні в онтогенезі й генетично зумовлені типи імунного реагування можуть при дії тих самих етіологічних факторів неоднаково визначати різні функціональні й структурні прояви. Типологія імунних реакцій обумовлює індивідуальні розходження в показниках імунності щеплених.

Слід зазначити, що на сьогоднішній день основна складність у якісному проведенні імунологічного моніторингу полягає в загальній недостатності фінансових ресурсів і відсутності організаційної інфраструктури. Тому нами включена як окремий етап ЕН система забезпечення виконання управлінського рішення (рис. 6).

Проте варто враховувати, що епідемічна ситуація - це явище динамічне, і при відсутності зусиль з боку органів охорони здоров'я забезпечити стійку й благополучні санітарно-епідеміологічні умови не вдасться. У той же час постановка правильного епідеміологічного діагнозу, що визначає успіх профілактичних і протиепідемічних заходів при інфекціях, контрольованих імунопрофілактикою, неможлива без даних імунологічного моніторингу.

Систематичне вивчення специфічного імунологічного стану населення дозволяє створювати умови для своєчасної корекції колективного (популяційного) імунітету й удосконалювання програми масової імунізації населення. Особи із хронічною патологією й порушеннями в імунній системі можуть бути щеплені з повноцінним виробленням імунітету проти вакцинних штамів на тлі відповідної медикаментозної або іншої підготовки. За результатами імунологічного моніторингу може проводитись імунокорекція групам ризику, мешканцям територій ризику та в будь-яких ситуаціях підвищення ризику захворюваності на контрольовані інфекції.

В остаточному підсумку імунологічний моніторинг дозволяє оцінити захищеність різних контингентів населення від збудників інфекції через визначення його імунності шляхом діагностики стану специфічного популяційного, колективного й індивідуального імунітету, достовірно судити про щепленість різних вікових груп населення, широту розповсюдження інфекції, ураженість тих або інших вікових і професійних груп, імунологічну ефективність вакцин, що використовуються, тривалість і напруженість імунітету, а також про фактичну захищеність населення і якість щеплювальної роботи. Результати імунологічного моніторингу дають підставу для прийняття управлінських рішень з проведення адекватних і раціональних заходів.

ВИСНОВКИ

В дисертації наведено теоретичне узагальнення, епідеміологічне, імунобіологічне обґрунтування і нове вирішення наукової проблеми, що полягає в удосконаленні епідеміологічного нагляду за інфекціями, які контролюються засобами імунопрофілактики, на основі створеної системи імунологічного моніторингу, яка включає розроблену нову методику визначення захищеності від інфекцій з урахуванням груп, територій, факторів ризику та прогнозування розвитку епідемічного процесу на основі імітаційного математичного моделювання епідемічного процесу та нових інформаційних технологій.

1. Визначено, що благополучна епідемічна ситуація щодо кору, дифтерії, кашлюку пов'язана з проведенням масової імунопрофілактики, але, незважаючи на проведення щеплень, виявлена циклічність виникнення спалахів і маніфестних форм захворювань з періодами повної відсутності захворюваності, які перевищують максимальний інкубаційний період, і неоднорідність епідемічного процесу по території. У сучасних умовах розвитку епідемічного процесу діюча система імунологічного моніторингу не дозволяє адекватно і достовірно прогнозувати динаміку епідемічного процесу та його кількісні і якісні особливості. Показники щепленості і імунності дозволяють тільки орієнтовно судити про особливості епідемічного процесу і сприйнятливість населення. Для більш об'єктивного і точного уявлення про епідемічну ситуацію і прогнозування розвитку епідемічного процесу необхідно дослідити захищеність населення проти бактеріальних і вірусних інфекцій, які контролюються засобами імунопрофілактики.

2. Встановлені закономірності сучасного етапу розвитку епідемічного процесу та особливості імуноструктури населення щодо кору в умовах масової імунопрофілактики живою коровою вакциною у період 1987-2007 рр., які полягають у зниженні захворюваності внаслідок високої щепленості (90-99 %) та значної імунності (80 %) населення. В досліджуваних областях показники інтенсивності епідемічного процесу в один і той же рік розрізнялись у 4,0-14,5 раза і коливались від 4,43 до 18,0 на 100 тис. населення у міжепідемічний період (1989 р.) і від 8,05 до 116,54 на 100 тис. населення в епідемічний період (2006 р.). Захворюваність дитячого населення перевищувала захворюваність дорослих, найбільша кількість неімунних виявлялась серед дітей до одного року (44,9 %).

3. Виявлені особливості епідемічного процесу та імуноструктури населення щодо дифтерії в умовах масової імунопрофілактики дифтерійним анатоксином у складі комбінованих вакцин у різні за інтенсивністю періоди епідемічного процесу (1987-2007 рр.), котрі характеризуються широкою циркуляцією збудника дифтерії і проявляються в післяепідемічний період спорадичною захворюваністю переважно дорослого населення і носійством дитячого. Встановлена невідповідність між високими показниками щепленості (90 %) і низькими показниками імунності (65-70 %) населення.

4. Охарактеризовані основні закономірності проявів епідемічного процесу та особливості імуноструктури населення Харківського промислового регіону щодо кашлюку в період масової імунопрофілактики вбитою корпускулярною вакциною у період 1987-2007 рр., які полягають у зниженні показників захворюваності за рахунок високих показників щепленості (90 %) дитячого населення. Питома вага імунних до кашлюку дітей з віком знижується, досягає мінімального рівня у 6-9 років і складає (18,0±3,5) %.

5. Доведено, що показники щепленості та імунності в сучасних умовах розвитку епідемічного процесу не дозволяють цілеспрямовано (раціонально) планувати заходи щодо підвищення епідеміологічної ефективності профілактики інфекцій та прогнозувати розвиток епідемічного процесу. Необхідним елементом подальшого моніторування імуноструктури населення є визначення якісних і кількісних показників захищеності, які, на відміну від щепленості, встановлюють відсоток осіб, які не відповідають на потрапляння збудника маніфестацією клінічних ознак при розвитку інфекційного процесу.

6. На підставі даних експериментальних досліджень на лабораторних тваринах створено новий методичний прийом визначення захищеності організму, патогенетичною основою якого є нейтралізація патогенної дії антигенів збудника в строки інкубаційного періоду і який полягає в оцінці визначених в терміни інкубаційного періоду після введення вакцини (ревакцинація) рівнів специфічних антитіл проти кору, дифтерії, кашлюку, і, якщо вміст у сироватці крові специфічних антитіл перевищує захисний рівень (титр антитіл 1:40 - при дифтерії, 1:20 - при правці, 1:10 - при кору, 1:160 - при кашлюку), організм вважається захищеним від інфекції.

7. В обмеженому епідеміологічному спостереженні в групах і на територіях ризику визначені критерії захищеності та імунності населення від інфекцій, що контролюються засобами імунопрофілактики. Імунність організму оцінюється за рівнями титрів специфічних антитіл. Захищеність організму від маніфестних форм інфекції визначається порівнянням титрів антитіл до ревакцинації та після неї чи в терміни інкубаційного періоду відповідної інфекції (кір 10-14 днів, дифтерія 5-7 днів, кашлюк 14-20 днів) після ревакцинації. В проведених епідеміологічних спостереженнях показники захищеності перевищували показники імунності і складали 92,0-96,0 % проти 73,8-80,0 %.

8. Обґрунтована нова технологія проведення імунологічного моніторингу в системі епідеміологічного нагляду за інфекціями, що контролюються засобами імунопрофілактики. Узагальнено теоретичні, методичні і організаційні основи імунологічного моніторингу. Створено структурно-логічну схему організації і проведення імунологічного моніторингу при контрольованих інфекціях, на підставі чого здійснюється прогнозування розвитку епідемічного процесу, приймається адекватне управлінське рішення і контролюється епідемічна ситуація.

9. Створено програмно-алгоритмічне забезпечення, що дозволило удосконалити методику проведення ретроспективного та оперативного епідеміологічного аналізу за інфекціями, що контролюються імунопрофілактикою, своєчасно виявляти виникнення неблагополучних тенденцій у динаміці епідемічного процесу, що є науковою підставою для прийняття управлінських рішень, спрямованих на попередження виникнення і (або) підйому захворюваності.

10. Розроблені імітаційні моделі епідемічного процесу дифтерійної і корової інфекції з використанням нового методу імунологічного моніторингу дозволяють отримувати більш об'єктивну достовірну інформацію щодо існуючої епідемічної ситуації і факторів, що впливають на неї, а також прогнозувати розвиток епідемічного процесу.

11. Удосконалена система епідеміологічного нагляду за інфекціями, що контролюються імунопрофілактикою, на основі нової технології імунологічного моніторингу, нових інформаційних технологій епідеміологічного аналізу та прогнозування різних параметрів епідемічного процесу. Розроблені способи та програмні продукти пройшли перевірку та реєстрацію в Державному департаменті інтелектуальної власності України.

СПИСОК ВИБРАНИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії, брошури

Карабан О. М. Імунопрофілактика заразних хвороб : [навч. посіб.] / Карабан О. М., Чумаченко Т. О., Багмут І. Ю. - Харків : Золоті сторінки, 2003. - 97 с. (Особистий внесок - аналіз даних, аналіз наукової літератури, підготовка до друку).

Karaban O. M. Measles. Epidemiology and Prophylaxis : manual for medical students and interns / Karaban O. M., Chumachenko T. A., Siritsa A. V. - Kharkov : Kontur, 2006. - 84 p. (Особистий внесок - аналіз даних, аналіз наукової літератури, підготовка до друку).

Імунопрофілактика в практиці сімейного лікаря : [навч. посіб.] / А. П. Подаваленко, Т. О. Чумаченко, В. І. Задорожна, І. С. Кратенко. - Харків : Фоліо, 2008. - 224 с. (Особистий внесок - аналіз даних, аналіз наукової літератури, підготовка до друку).

Організація і проведення імунологічного моніторингу за інфекціями, які контролюються засобами специфічної профілактики (дифтерія, правець, кашлюк та кір) : [метод. вказівки МВ 9.9.5-128-2006, затв. Наказом МОЗ України № 441 від 04.07.06] / Т. О. Чумаченко, Л. Г. Верезуб, О. Б. Колоколова, М. М. Колесніков. - К., 2006. - 32 с. (Особистий внесок - проведена організаційно-методична робота, випробування методів імунологічного моніторингу, аналіз одержаних даних, підготовка до друку).

Імунопрофілактика інфекційних хвороб у дітей з порушеннями у стані здоров'я та запобігання поствакцинальних ускладнень (методичні рекомендації) : метод. рекомендації / Л. І. Чернишова, Ф. І. Лапій, А. П. Подаваленко, Т. О. Чумаченко, Л. П. Пушкаренко. - К., 2005. - 26 с. (Особистий внесок - аналіз літератури, дослідження щеплень і вакцинальної імунної відповіді у дітей з патологією ЦНС і ВІЛ-інфікованих, підготовка рекомендацій до друку).

Эпидемиологический надзор за корью в условиях плановой иммунизации живой коревой вакциной : метод. указания для студентов, субординаторов, врачей-интернов медико-профилактического и лечебного факультетов / О. М. Карабан, Т. А. Чумаченко, Э. И. Федоров, В. Н. Козько. - Харьков : ХМИ, 1992. - 24 с. (Особистий внесок - аналіз даних, аналіз наукової літератури, підготовка до друку).

Эпидемиологический надзор за дифтерией : метод. указания для студентов, субординаторов, врачей-интернов медико-профилактического и лечебного факультетов / [О. М. Карабан, В. Д. Черненко, Т. А. Чумаченко, Н. В. Павленко, В. Н. Козько. - Харьков : ХМИ, 1992. - 23 с. (Особистий внесок - аналіз даних, аналіз наукової літератури, підготовка до друку).

Карабан О. М. Види імунобіологічних препаратів для активної імунізації : метод. вказівки [для лікарів-інтернів та для самостійної роботи студентів медичних факультетів] / О. М. Карабан, Т. О. Чумаченко. - Харків, 2007. - 20 с. (Особистий внесок - аналіз даних, аналіз літератури, підготовка до друку).

Karaban O. M. Current epidemiology and prevention of measles : manual for students / Karaban O. M., Chumachenko T. A., Siritsa A. V.  - Kharkov : KSMU, 2007. - 20 p. (Особистий внесок - аналіз даних, аналіз літератури, підготовка до друку).

Karaban O. M. Measles. Epidemiology and prophylaxis : учебное пособие [на англ. яз.]. / Karaban O. M., Chumachenko T. A., Siritsa A. V. - Харьков: ХГМУ, 2006. - 84 с. (Особистий внесок - аналіз даних, аналіз літератури, підготовка до друку).

Статті у фахових виданнях, які входять до переліку, затвердженому ВАКом України

Состояние активного искусственного противокоревого иммунитета у детей 6-летнего возраста в одном из районов г. Харькова / О. М. Карабан, С. Н. Рундина, И. П. Колесникова, Т. А. Чумаченко // Вестник проблем современной медицины. - 1993. - Вып. 1. - С. 79-82. (Особистий внесок - організація і проведення серологічних досліджень, аналіз одержаних даних, підготовка статті до публікації).

Антитоксический противодифтерийный иммунитет в коллективе с высокой циркуляцией коринебактерий дифтерии / Л. Г. Мироненко, Т. А. Чумаченко, Л. А. Ждамарова, Л. В. Малая // Вестник проблем современной медицины. - 1994. - Вып. 2. - С. 24-27. (Особистий внесок - планування епідеміологічного експерименту, організація і проведення серологічних досліджень, аналіз одержаних даних, підготовка статті до публікації).

Карабан О. М. Состояние активного искусственного иммунитета к дифтерии у детей 6-летнего возраста в одном из районов г. Харькова / О. М. Карабан, Т. А. Чумаченко, Л. В. Малая // Вестник проблем современной медицины. - 1994. - Вып. 2. - С. 105-107. (Особистий внесок - організація і проведення серологічних досліджень, аналіз одержаних даних, підготовка статті до публікації).

Мироненко Л. Г. К проблеме иммунологического мониторинга придифтерийной инфекции / Л. Г. Мироненко, Т. А. Чумаченко // Експериментальна і клінічна медицина. - 1999. - № 2. - С. 69-71. (Особистий внесок - організація і проведення серологічних досліджень, аналіз одержаних даних, підготовка до публікації).

Чумаченко И. В. Применение автоматизированной системы при организации эпидемиологического надзора за инфекционной заболеваемостью / И. В. Чумаченко, Т. А. Чумаченко, Р. В. Бочаров // Украпнський журнал медичної техніки і технології. - 2000. - № 1, 2. - С. 90-92. (Особистий внесок - розробка алгоритмів створення комп'ютерної програми, підготовка статті до друку).

Мироненко Л. Г. Шляхи вдосконалення мікробіологічного моніторингу в системі епідеміологічного спостереження за дифтерійною інфекцією / Л. Г. Мироненко, Т. О. Чумаченко // Ліки України. - 2000. - № 11. - С. 58-59. (Особистий внесок - аналіз одержаних даних, підготовка статті до друку).

Мироненко Л. Г. Информативность гематологических индексов при различных формах дифтерийной инфекции / Л. Г. Мироненко, Т. А. Чумаченко, Ю. В. Мироненко // Лабораторная диагностика. - 2000. - № 4. - С. 33-35. (Особистий внесок - аналіз і інтерпретація даних з карт стаціонарних хворих, підготовка статті до друку).

Мироненко Л. Г. К вопросу о диагностической ценности реакции пассивной гемагглютинации при дифтерийной инфекции / Л. Г. Мироненко, Т. А. Чумаченко // Медицина сьогодні і завтра. - 2001. - № 1. - С. 54-55. (Особистий внесок - організація і проведення серологічних досліджень, аналіз одержаних даних, підготовка статті до публікації).

Чумаченко Т. А. Иммунопрофилактика дифтерии в период эпидемического распространения инфекции / Т. А. Чумаченко // Експериментальна і клінічна медицина. - 2001. - № 2. - С. 21-24.

Чумаченко Т. О. Характеристика гуморальної імунної відповіді у дітей з ураженнями нервової системи при ревакцинації проти дифтерії та правця / Т. О. Чумаченко // Медицина сьогодні і завтра. - 2001. - № 2. - С. 123-125.

Мироненко Л. Г. Лейкоцитарный индекс интоксикации при дифтерийной инфекции / Л. Г. Мироненко, Т. А. Чумаченко // Вісник Сумського державного університету. - 2001. - № 11 (32). - С. 96-98. (Особистий внесок - аналіз і інтерпретація даних з карт стаціонарних хворих, підготовка статті до друку).

Чумаченко Т. А. Системный подход к организации иммунологического мониторинга за инфекциями, контролируемыми средствами иммунопрофилактики / Т. А. Чумаченко // Експериментальна і клінічна медицина. - 2002. - № 1. - С. 97-100.

Чумаченко Т. А. Методологические особенности иммунологического мониторинга в системе эпидемиологического надзора за инфекциями, контролируемыми иммунопрофилактикой / Т. А. Чумаченко // Експериментальна і клінічна медицина. - 2002. - № 2. - С. 84-87.

Мироненко Л. Г. Дифтерийное бактерионосительство в закрытом коллективе / Л. Г. Мироненко, Т. А. Чумаченко // Эпидемиология и инфекционные болезни. - 2002. - № 3. - С. 20-22. (Особистий внесок - планування епідеміологічного спостереження, організація і проведення серологічних досліджень, аналіз одержаних даних, підготовка статті до публікації).

Чумаченко Т. А. Динамика иммунного ответа при иммунизации против кори детей с патологией нервной системы / Т. А. Чумаченко // Експериментальна
і клінічна медицина. - 2002. - № 3. - С. 112-115.

Чумаченко Т. А. Оценка гуморального иммунитета к дифтерии и столбняку у родильниц и новорожденных детей / Т. А. Чумаченко, Л. Г. Мироненко // Проблеми медичної науки та освіти. - 2002. - № 4. - С. 35 -37. (Особистий внесок - планування епідеміологічного спостереження, організація і проведення серологічних досліджень, аналіз одержаних даних, підготовка статті до публікації).

Иммуноструктура населения Левобережной Украины к дифтерии и столбняку / Т. А. Чумаченко, Л. Г. Мироненко, О. Б. Колоколова, Л. Г. Верезуб, // Сучасні інфекції. - 2003. - № 1. - С. 47-51. (Особистий внесок - аналіз даних серологічних досліджень, підготовка статті до публікації).

Чумаченко Т. А. Прогнозирование исходов дифтерийной инфекции с использованием гематологических индексов / Т. А. Чумаченко, Л. Г. Мироненко, Ю. В. Мироненко // Лабораторна діагностика. - 2003. - № 3. - С. 24-27. (Особистий внесок - аналіз і інтерпретація даних з карт стаціонарних хворих, підготовка статті до друку).

Чумаченко Т. О. Зміни напруженості імунітету проти кору у дітей з вірусним гепатитом А / Т. О. Чумаченко, О. М. Карабан, В. І. Макарова // Експериментальна і клінічна медицина. - 2004. - № 2. - С. 91-93. (Особистий внесок - аналіз даних досліджень, підготовка статті до публікації)

Заболеваемость коклюшем и циркуляция бордетелл в Харьковской области / Т. А. Чумаченко, Л. Г. Верезуб, О. Б. Колоколова Л. Г., Федорова, Т. И. Тонкошкур, Т. А. Карлова // Медицина сьогодні і завтра. - 2004. - № 2. - С. 113-117. (Особистий внесок - ретроспективний епідеміологічний аналіз і підготовка статті до публікації).

Чумаченко Т. А. Принципы организации иммунологического мониторинга в системе эпидемиологического надзора за инфекциями, контролируемыми иммунопрофилактикой / Т. А. Чумаченко // Експериментальна і клінічна медицина. - 2005. - № 1. - С. 114-119.

Корь: популяционный иммунитет и заболеваемость / Т. А. Чумаченко, О. Б. Колоколова, Н. Н. Герасюта, Л. Г. Верезуб, Т. А. Карлова // Медицина сьогодні і завтра. - 2005. - № 2. - С. 117-121. (Особистий внесок - ретроспективний епідеміологічний аналіз, планування і проведення серологічних досліджень, підготовка статті до публікації).

Стан специфічного імунітету у дітей після Чорнобильської катастрофи / А. П. Подаваленко, Т. О. Чумаченко, А. П. Рєзников, О. В. Бялковский, В. О. Мороз, Л. В. Шерема // Довкілля та здоров'я. - 2005. - № 4 (35). - С. 6-8. (Особистий внесок - дослідження протикорового імунітету, аналіз одержаних даних, підготовка статті до друку).

Сирица А. В. Состояние искусственного активного иммунитета к кори у детей, получающих превентивное лечение туберкулеза / А. В. Сирица, Т. А. Чумаченко // Експериментальна і клінічна медицина. - 2006. - № 3. - С. 104-107. (Особистий внесок - аналіз одержаних даних, підготовка статті до друку).

Чумаченко Т. О. Комп'ютерне моделювання епідемічного процесу дифтерійної інфекції / Т. О. Чумаченко // Експериментальна і клінічна медицина. - 2007. - № 1. - С. 121-125.

Проблемы реализации стратегического плана борьбы с корью и врожденной краснухой в г. Харькове / Т. А. Чумаченко, А. В. Советникова, О. П. Лешко, О. С. Монакова, В. Ю. Румянцева, С. С. Козлова, Т. Е. Максуль, И. И. Сархадова, Л. П. Шутько, Т. И. Бояревич // Медицина сьогодні і завтра. - 2007. - № 1. - С. 96-101. (Особистий внесок - ретроспективний епідеміологічний аналіз і аналіз наукової літератури, підготовка статті до публікації).

Чумаченко Т. А. Проблема элиминации кори в Украине / Т. А. Чумаченко, О. Б. Колоколова, Л. Г. Верезуб // Детские инфекции. - 2007. - Т. 6,  № 3. - С. 35-38. (Особистий внесок - ретроспективний епідеміологічний аналіз і аналіз наукової літератури, підготовка статті до публікації).

Мироненко Л. Г. Деякі аспекти ретроспективного аналізу придифтерійній інфекції / Л. Г. Мироненко, Т. О. Чумаченко // Дитячі інфекції : Укр. міжвідомча збірка. - 1999. - Вип. 26. - С. 23-28. (Особистий внесок - ретроспективний епідеміологічний аналіз, підготовка статті до публікації).

Чумаченко Т. О. Імунологічні критерії маніфестації дифтерійної інфекції / Т. О. Чумаченко, Л. Г. Мироненко, Ю. В. Мироненко // Дитячі інфекції : Укр. міжвідомча збірка. - 2000. - Вип. 27. - С. 42-46. (Особистий внесок - організація і проведення імунологічних досліджень, аналіз одержаних даних, підготовка статті до публікації).

Чумаченко Т. А. Особенности организации иммунопрофилактики в закрытых учреждениях для детей с патологией / Т. А. Чумаченко // Гигиена населенных мест. - 2001. - Вып. 38. - С. 389-392.

Чумаченко Т. А. Целесообразность вакцинации детей с хронической патологией / Т. А. Чумаченко // Актуальные проблемы медицины и биологии. - 2002. - № 1. - С. 340-344.

Колоколова О. Б. Оцінка показників гуморального імунітету у дітей з кашлюковою інфекцією / О. Б. Колоколова, Т. О. Чумаченко, Л. Г. Верезуб // Дитячі інфекції. - 2002. - Вип. 29. - С. 53-63. (Особистий внесок - планування дослідження та його організація, аналіз одержаних даних, підготовка статті до публікації).

Чумаченко Т. А. Оценка коллективного противодифтерийного и противостолбнячного иммунитета у детей в различных экологических условиях / Т. А. Чумаченко, А. П. Подаваленко // Гігієна населених місць. - 2003. - Вип. 41. - С. 314-318. (Особистий внесок - планування дослідження, його організація та проведення, аналіз одержаних даних, підготовка статті до публікації).

Чумаченко Т. А. Иммунопрофилактика - залог эпидемического благополучия / Т. А. Чумаченко, И. С. Кратенко, Т. И. Тонкошкур // Международный медицинский журнал. - 2008. - № 3. - С. 119-122. (Особистий внесок - ретроспективний епідеміологічний аналіз і узагальнення даних наукової літератури, підготовка статті до публікації).

Чумаченко Т. А. Дифтерийная инфекция в Харьковской области и ее эпидемическая оценка / Т. А. Чумаченко, Т. И. Тонкошкур, Т. А. Карлова // Международный медицинский журнал. - 2008. - № 4. - С. 106-109. (Особистий внесок - ретроспективний епідеміологічний аналіз, вивчення карт стаціонарного хворого, аналіз одержаних даних, підготовка статті до публікації).

Чумаченко Т. О. Імунологічний моніторинг у системі епідеміологічного нагляду за кором / Т. О. Чумаченко // Медицина сьогодні і завтра. - 2008. - № 3 - С. 91-95.

Авторські свідоцтва, патенти

Свідоцтво Державної реєстрації виключної правомочності особи на твір Україна. Комп'ютерна автоматизована інформаційна система епідеміологічного нагляду за інфекційною захворюваністю (АІСЕН) / Р. В. Бочаров, І. В. Чумаченко, Т. О. Чумаченко, Є. Л. Шевцов. - ВП № 691 ; зареєстр. 10.01.01 ; вид. 30.01.01.

Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір Україна. Комп'ютерна програма «Система аналізу гематологічних показників для оцінки імунологічної реактивності організму людини “Gemindex”» / Т. О. Чумаченко, Р. В. Бочаров, Є. Л. Шевцов. - №6028 ; заявл. 14.06.02 ; зареєстр. 30.07.02.

Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір Україна. Спосіб оцінки стану післящеплювального корового імунітету / Т. О. Чумаченко, Г. В. Сіріца. - № 18151 ; заявл. 08.08.06 ; зареєстр. 03.10.06.

Пат. 51426 А Україна, МКІ А 61 В 10/00. Спосіб діагностики несприятливості до інфекцій / Чумаченко Т. О., Колесніков М. М., Карабан О. М. ; заявник і патентовласник Харківський держ. мед. ун-т. - № 2002032184 ; заявл. 19.03.02 ; опубл. 15.11.02, Бюл. № 11.

Пат. 65183 А Україна, МКІ А61 В10/00. Спосіб лабораторної діагностики субхворобливих станів організму / Колесніков М. М., Чумаченко Т. О. ; заявник і патентовласник Харківський держ. мед. ун-т. - № 2003065446 ; заявл. 12.06.03 ; опубл. 15.03. 04, Бюл. № 3.

Пат. 20819 Україна, МПК G 01 N 33/531. Спосіб оцінки стану після щеплювального протикорового імунітету / Чумаченко Т. О., Сіріца Г. В. ; заявники і патентовласники Чумаченко Т. О., Сіріца Г. В. - № u 200608862 ; заявл. 08.08.06 ; опубл. 15.02.07, Бюл. № 2.

Пат. 20837 Україна, МПК G 06 F 15/00. Діагностична система / Чумачен-
ко Т. О., Сіріца Г. В.; заявники і патентовласники Чумаченко Т. О., Сіріца Г. В. - № u 200609064 ; заявл. 15.08.06 ; опубл. 15.02.07, Бюл. № 2.

Вибрані праці в інших виданнях

Изучение некоторых иммунологических показателей при дифтерийной инфекции / Т. А. Чумаченко, Л. Г. Мироненко, Л. А. Ждамарова Л. Г. Верезуб, О. М. Карабан, С. И. Скиба, А. Т. Кадзаев, Л. В. Малая, В. А. Кизка, Ю. Л. Волянский // Микробиология, эпидемиология и клиника инфекционных болезней. - Харьков, 1993. - С. 8-13.

Чумаченко Т. А. Формирование популяционного иммунитета к дифтерии в условиях крупного промышленного региона / Т. А. Чумаченко // Здоровье и окружающая среда : сб. научн. трудов конф., посвящ. 75-летию НИИ санитарии и гигиены МЗ Респ. Беларусь, 30-31 октября 2002 г. - Минск, 2002. - Т. 2. - С. 500-502.

Колесников М. М. Оценка защищенности детей от инфекций, контролируемых иммунопрофилактикой / М. М. Колесников, Т. А. Чумаченко // Ребенок, врач, лекарство : ІІ Междисциплинарный конгресс : сб. материалов. - Санкт-Петербург, 2007. - С. 165-167.

Чумаченко Т. О. Математичне моделювання вакцинальної імунної відповіді / Т. О. Чумаченко // Моделювання та оптимізація складних систем : міжнар. конф. : праці конф. - К., 2001. - Т. 3. - С. 172-173.

Чумаченко Т. А. Специфическая профилактика инфекций у детей с нарушениями здоровья / Т. А. Чумаченко // Сучасні проблеми науки та освіти : II міжнар. міждисциплінарної наук.-практ. конф., 27 червня - 4 липня 2001 р., Керч : матеріали конф. - Харків, 2001. - Ч. 1. - С. 121-122.

Чумаченко Т. А. Эпидемиологические особенности кори в современных условиях / Т.А. Чумаченко // Сучасні проблеми науки та освіти : III міжнар. міждисциплінарної наук.-практ. конф. 1-9 травня 2002, м. Ужгород : матеріали конф. - Харків, 2002. - С. 101.

Чумаченко Т. О. Вплив специфічної профілактики на вікову структуру хворих на кір / Т. О. Чумаченко // Клінічні проблеми боротьби з інфекційними хворобами : VI з'їзд інфекціоністів України, 25-27 вересня 2002 р. - Одеса, 2002. - С. 216-217.

Чумаченко Т. А. Изменения иммунологических показателей у детей с патологией нервной системы при иммунизации живой коревой вакциной / Т. А. Чумаченко // Імунологія та алергологія. - 2002. - № 2. - С. 67.

Колесников М. М. Методологические аспекты управления эпидемическим процессом / М. М. Колесников, Т. А. Чумаченко // Современные проблемы гуманизации и гармонизации управления : III междунар. междисципл. конф. : матеріали конф. - Харьков, 2002. - С. 212-213.

Чумаченко Т. О. Виявлення серед щеплених дітей сприйнятливих до інфекцій, які контролюються імунопрофілактикою / Т. О. Чумаченко // Перинатологія та педіатрія. - 2002. - № 3. - С. 93-94.

Колесников М. М. Оптимизация организации и проведения иммунопрофилактики / М. М. Колесников, Т. А. Чумаченко // Наука і освіта, 2003 : VI міжнар. міждисциплінарної наук.-практ. конф., 20-24 січня 2003 р. : Дніпропетровськ-Одеса-Харків. - 2003. - Т. 6. Медицина. - С. 28-29.