Главная Коллекция "Revolution" Медицина Комплексна таргетна терапія маласезіозу шкіри

Комплексна таргетна терапія маласезіозу шкіри

Особливості перебігу та клінічних проявів маласезіозу шкіри, зв’язок та взаємна обумовленість його окремих клінічних форм поміж собою та з іншими супутніми дерматозами. Опис факторів природної резистентності капілярної крові ураженої та неураженої шкіри.

Рубрика	Медицина
Вид	автореферат
Язык	украинский
Дата добавления	25.08.2015
Размер файла	143,8 K

посмотреть текст работы

скачать работу можно здесь

полная информация о работе

весь список подобных работ

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені О. О. БОГОМОЛЬЦЯ

АВТОРЕФЕРАТ

Комплексна таргетна терапія маласезіозу шкіри

14.01.20. - шкірні та венеричні хвороби

Горбунцов Вячеслав Вячеславович

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Дніпропетровській державній медичній академії МОЗ України.

Науковий консультант: доктор медичних наук, професор

Федотов Валерій Павлович, Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, професор кафедри шкірних та венеричних хвороб Дніпропетровської державної медичної академії МОЗ України.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Глухенький Борис Тихонович, Інститут медицини праці АМН України, провідний науковий співробітник відділу патології

доктор медичних наук, професор Дащук Андрій Михайлович, Харків-ський національний медичний університет, завідувач кафедри дермато-логії, венерології і СНІДу

доктор медичних наук, професор Ковальова Людмила Миколаївна, Одеський державний медичний університет, професор кафедри дерматології та венерології

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Вивчення грибкових захворювань людини на цей час є однією з актуальних проблем сучасної медицини та, зокрема, наукової та практичної дерматології (Коляденко В.Г. та ін., 2008; Кутасевич Я. Ф. та ін., 2007; Сергеєв А.Ю. та ін., 2008; Федотов В. П., Дюдюн А.Д., 2008).

Надзвичайно висока поширеність грибів роду Malassezia серед населення, значна різноманітність проявів цієї інфекції, зміна відношення до цих грибів, як до нормальної та умовно патогенної мікрофлори, проблеми діагностики та лікування маласезіозу шкіри (МШ) обумовлюють актуальність дослідження проблематики цього захворювання і є підставою для стрімкого розвитку досліджень у цьому напрямі (Арзуманян В.Г. та ін., 2006; Адаскевич В.П. та ін., 2008; Новосьолов А.В., 2008; Ashbee H.R., 2007; Guillot J. et al, 2008). При цьому, дерматовенерологія, зокрема, українська школа дерматовенерології, є лідером серед інших медичних спеціальностей у цих дослідженнях (Федотов В.П., 2002; Свирид С.Г. та ін., 2003; Кулага В.В. та ін., 2005).

Певне значення для розвитку сучасної дерматології мало з'ясування того факту, що у хворих маласезійна інфекція зазвичай проявляється не однією, а декількома окремими клінічними формами, що значно відрізняються між собою за проявами, характером перебігу та механізмами розвитку (Федотов В.П., 2002; Сергеєв А.Ю. та ін., 2008; DeAngelis Y.M. et al, 2005; Faergemann J. et al, 2007). Таке одночасне існування різних за видом та характером утворювання проявів цієї інфекції потребувало перегляду принципів терапії цього дерматомікозу та пошуку нових методів його терапії.

Новим для клінічної дерматології було визначення МШ, як процесу, що об'єднує декілька окремих клінічних форм маласезійних уражень, одночасно існуючих у хворого і потребуючих різних підходів та методик лікування (Федотов В.П., Горбунцов В.В., 2001).

Визначення поняття «маласезіоз шкіри» поставило перед лікарями теоретичну та практичну проблему одночасної комплексної терапії проявів цього дерматомікозу, різних за локалізацією, морфологією та патогенезом.

До цього часу загальноприйнятим, стосовно маласезійної інфекції шкіри, був підхід, при якому визначалися її окремі локальні клінічні форми, і лікування маласезійної інфекції у хворих проводилося лише відносно таких окремих її клінічних форм. Нехтування при цьому іншими проявами маласезіозу призводило до скорої появи рецидивів та подальшого прогресування інфекційного процесу у хворих; ускладнювало їх подальше лікування (Суколін Г.І. та ін., 2007; Ілешина Т.В., 2004; Юцковський А.Д. та ін., 2008; Difonzo E.M. et al, 2008; Gupta A.K. et al, 2004).

Невирішеною раніше частиною проблеми лікування МШ є узгодження сучасних знань про особливості перебігу та клінічних проявів його різних форм, - які зазвичай одночасно існують у хворих і значно відрізняються у своєму патогенезі, часто маючи взаємно протилежний характер патогенетичних змін, - з методикою лікування, яка б включала етіотропну протигрибкову, патогенетичну коригуючу та протирецидивну терапію (Федотов В. П., 2004; Новосьолов А.В. та ін., 2008; Cafarchia C. et al, 2008; Wozniak M. et al, 2007).

Клінічне та медико-соціальне значення МШ не вичерпується його роллю, як окремого дерматозу. Певне значення має його роль у патології інших захворювань шкіри (атопічний дерматит, вугрова хвороба, екзема, псоріаз та ін.), захворювань внутрішніх органів, доброякісних та злоякісних неоплазій (Караулов А.В та ін., 2007; Рахманова С. Н. та ін., 2007; Amaya M. et al, 2007; Flemmer A.W. et al, 2008; Affes M. et al, 2009).

Таким чином, можна зробити висновок, що розробка нових методів ефективного комплексного диференційованого лікування МШ, які були б здатні суттєво запобігти рецидивам, поширенню та розвитку цієї хвороби, є актуальною й нагальною проблемою сучасної теоретичної та практичної дерматології.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота є фрагментом теми НДР Кафедри шкірних та венеричних хвороб Дніпропетровської державної медичної академії - ІН 0600 «Порушення адаптаційних механізмів при дерматозах та інфекціях, що передаються статевим шляхом, та методи їх корекції»; ідент. № 02010681; № держрегістрації 0100U000395 (1999-2004 та 2005-2009 рр.). Особистий внесок автора у виконанні цієї НДР становить 14 %.

Мета дослідження: Підвищити ефективність лікування хворих на маласезіоз шкіри шляхом розробки методики комплексної таргетної терапії цього дерматомікозу з урахуванням особливостей клініки, імунних змін та змін метаболізму.

Задачі дослідження:

1. Вивчити комплексно у динаміці особливості перебігу та клінічних проявів МШ, з'ясувавши при цьому взаємний зв'язок та взаємну обумовленість його окремих клінічних форм поміж собою та з іншими супутніми дерматозами.

2. Дослідити у співставленні особливості імунних змін та змін показників клітинних факторів природної резистентності капілярної крові ураженої та неураженої шкіри для визначення можливості та обгрунтування проведення у хворих на маласезіоз шкіри диференційованої загальної та локальної імуномодулюючої терапії.

3. Вивчити комплексно, з паралельним визначенням особливостей різних форм дерматозу, особливості показників рівня стероїдних гормонів для визначення ролі їхніх змін у характері клінічних проявів МШ у хворих.

4. Провести дослідження головних показників мінерального обміну для встановлення необхідності та можливості його корекції у хворих на МШ шляхом проведення патогенетичної терапії.

5. Дослідити комплексно, з урахуванням особливостей клінічних проявів дерматозу, головні показники ліпідного обміну хворих для оцінки значення його змін у патогенезі МШ і необхідності корекції.

6. Провести комплексний аналіз особливостей розповсюдження, перебігу, клінічних проявів усіх одночасно існуючих форм МШ, супутніх патологій, а також лабораторних показників досліджених хворих для визначення об'єктивних, науково обґрунтованих рівнів виявлених порушень та можливості наступного розподілу хворих на МШ у клініко-терапевтичні групи.

7. З урахуванням виявлених клініко-патогенетичних змін у виділених групах, визначити диференційовані показання та розробити методику комплексної таргетної терапії хворих на МШ.

8. Дослідити за динамікою вивчених клініко-лабораторних показників найближчі та віддалені результати запропонованої методики терапії та оцінити її ефективність.

9. Шляхом аналізу та узагальнення даних власного дослідження та існуючого досвіду лікування хворих з дерматозами інфекційної етіології визначити головні принципи та підходи до раціональної курації хворих на МШ.

Об'єкт дослідження: хворі на МШ.

Предмет дослідження: особливості розповсюдження, перебігу та клінічних проявів МШ; імунні зміни та зміни показників клітинних факторів природної резистентності, стероїдних гормонів, ліпідів та показників мінерального обміну крові, що визначають: диференційовані показання до комплексної терапії МШ; результати лікування хворих; профілактику рецидивів та поширення цього дерматомікозу.

Методи дослідження: фізикальні та загальні клініко-лабораторні дослідження; мікологічні, імунологічні, біохімічні дослідження; методи математичної статистики.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше досліджено у динаміці особливості перебігу та клінічних проявів окремих клінічних форм МШ, визначено їх клініко-анамнестичний та патогенетичний взаємний зв'язок, взаємну обумовленість та особливості асоціації з іншими дерматозами, що дало обгрунтування виділенню МШ в окрему нозологічну одиницю та є підставою для розвитку нового напряму медичної мікології.

Вперше комплексно досліджено загальні особливості патогенезу та особливості патогенезу окремих проявів (клінічних форм) МШ за показниками загальних та локальних імунних змін, змін обміну стероїдних гормонів, ліпідів та макроелементів з урахуванням значення особливостей цих окремих клінічних форм МШ у їх співіснуванні та комбінації.

Вперше через аналіз динаміки розвитку окремих проявів МШ визначено алгоритм їх еволюції, можливість клініко-патогенетичної класифікації МШ та її використання у діагностиці та лікуванні цього захворювання.

Вперше, шляхом проведення статистичного багатофакторного кореляційного та кластерного аналізу встановлених клінічних та лабораторних особливостей, визначено об'єктивні рівні патогенетичних порушень і головні клініко-патогенетичні варіанти МШ, що відрізняються одночасним співіснуванням та комбінацією різних, за клініко-морфологічними проявами та патогенезом розвиту, клінічних форм (проявів) маласезійних уражень шкіри.

Вперше на підставі виділення клініко-патогенетичних варіантів МШ визначено головні принципи раціональної курації хворих на МШ, показано існування окремих клініко-терапевтичних груп, для яких обґрунтовано диференційовані показання та розроблено ефективну методику комплексної таргетної терапії, визначено шляхи, заходи та методи профілактики рецидивів та розповсюдження цієї патології.

Практичне значення одержаних результатів: Лікарям практичної охорони здоров'я дано доступні науково обґрунтовані рекомендації щодо визначення індивідуальної належності хворих на МШ до конкретних клініко-терапевтичних груп; запропоновано науково обґрунтовані об'єктивні диференційовані показання для проведення таргетної терапії.

Розроблено та впроваджено методику ефективної комплексної індивідуалізованої терапії МШ у хворих, що підвищує якість лікування хворих; нормалізує стан імунітету, обміну електролітів, статевих та кортикостероїдних гормонів, ліпідів; запобігає виникненню рецидивів. Розроблена методика відрізняється від традиційних методик лікування прискореним регресом запальних явищ та абсолютно переважає за показниками стійкості результатів проведеної терапії, частотою розвитку рецидивів, відсотком випадків подальшого прогресування, трансформації та ускладнень МШ; зменшує кількість побічних ефектів від проведеного лікування.

Визначено можливості використання при МШ препарату дисульфіду селену (пасти «Сульсена») як засобу локальної етіотропної терапії, препарату Протефлазід - як засобу локальної імуномодулюючої терапії, препарату Тіотріазолін - як засобу патогенетичної імунокоригуючої та метаболічної терапії.

Визначено головні принципи раціональної курації хворих на МШ, планомірні заходи щодо профілактики його рецидивів та розповсюдження.

Результати роботи впроваджено у навчальний процес кафедр дерматовенерології вищих навчальних медичних закладів Вінниці, Дніпропетровська, Донецька, Запоріжжя, Одеси, Полтави, Сум.

Розроблену методику впроваджено в практичну діяльність лікувальних закладів Дніпропетровська, Запоріжжя, Луганська, Миколаєва, Одеси, Херсона.

За результатами роботи видано два Інформаційні листи УМПІ МОЗ України та дві Методичні рекомендації щодо лікування МШ.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є особистою працею автора. Автором особисто проведено науково-інформаційний пошук у медичній і патентній літературі; здійснено набір, клініко-лабораторне обстеження, лікування та динамічне спостереження досліджених хворих. Автором особисто розроблено модель проведення експерименту, проведено статистичні розрахунки, аналіз, інтерпретацію та узагальнення результатів дослідження, написано всі розділи дисертації, сформульовано висновки і практичні рекомендації, підготовлено до друку публікації з викладенням наукових результатів. Співавторство інших дослідників у друкованих працях, опублікованих за темою дисертації, полягає у консультативній допомозі та частковій участі у комплексній науково-дослідницькій роботі.

Матеріали кандидатської дисертаційної роботи «Особливості розповсюдження, клінічних проявів, механізму розвитку та лікування псоріазу у хворих при наявності супутньої гіпертонічної хвороби» у дисертаційній роботі на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук автором не використовувалися.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень, викладені у дисертації, були оприлюднені на: II Національному конгресі дерматологів (Донецьк, 2001); І з'їзді мікологів Росії (Москва, 2002); V науково-практичній конференції по медичній мікології (V Кашкінські читання, СПб.,2002); науково-практичній конференції «Актуальні питання в дерматології та косметології» (Донецьк, 2002); І Всеросійському конгресі по медичній мікології (Москва, 2003); науково-практичній конференції «Актуальні питання дерматовенерології та косметології» (Одеса,2003); VІ науково-практичній конференції по медичній мікології (VІ Кашкінські читання, СПб.,2003); Першому Російському конгресі дерматовенерологів (СПб.,2003); науково-практичній конференції «Актуальні проблеми дерматології та венерології», присвяченій 75-річчю Одеського ОШВД (Одеса, 2003); ІІ Всеросійському конгресі по медичній мікології (Москва, 2004); VІІ науково-практичній конференції по медичній мікології (VІІ Кашкінські читання, СПб., 2004); ІІІ Всеросійському конгресі по медичній мікології (Москва, 2005); VІІІ науково-практичній конференції по медичній мікології (VІІІ Кашкінські читання, СПб.,2005); V Всеукраїнській науково-практичній конференції УАЛДВК «Актуальні питання патології шкіри та урогенітальних інфекцій» (Одеса, 2007); науково-практичній конференції «Розробка молодих вчених дерматовенерологів післядипломної освіти» (Київ, 2007); науково-практичній конференції «Сучасні методи діагностики та лікування в дерматології, венерології та косметології» (Донецьк, 2007); науково-практичній конференції «Захворювання шкіри обличчя, волосистої частини голови та дерматози, асоційовані з ураженням слизової оболонки» (Київ, 2008); ІІ з'їзді мікологів Росії (Москва, 2008); Всеукраїнській науково-практичній конференції УАЛДВК, присвяченій ювілею кафедри шкірних та венеричних хвороб ДДМА та 85-річчю ДОШВД (Дніпропетровськ, 2008), - а також на засіданнях Дніпропетровського обласного товариства дерматовенерологів та Дніпропетровської філії УАЛДВК (Дніпропетровськ, 2000-2008 рр.).

Публікації. Результати дисертації опубліковано у 57 наукових роботах, у тому числі: 28 статей - у наукових виданнях, рекомендованих ВАК України для публікацій результатів дисертаційних досліджень (серед них 17 - у моноавторстві); 25 публікацій - у збірниках наукових праць, матеріалах та тезах наукових конференцій та з'їздів; два Інформаційні листи про нововведення в системі охорони здоров'я УМПІ МОЗ України; один деклараційний патент України на корисну модель, - а також, як окремий розділ, у навчальному посібнику «Дерматовенерологія» для лікарів-інтернів, лікарів - слухачів закладів (факультетів) післядипломної освіти з фаху «Загальна практика - сімейна медицина».

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційну роботу викладено на 336 сторінках машинописного тексту, проілюстровано 26 таблицями (з яких 16 займають цілу сторінку) та одним рисунком. Дисертація складається зі вступу, огляду літератури, п'яти розділів власних досліджень, висновків, практичних рекомендацій та списку використаних джерел літератури з 441 посиланням (86 джерел - кирилицею та 355 - латиницею).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. Дослідження базується на аналізі результатів обстеження та лікування 221 хворих на МШ (94 чоловіків та 127 жінок). При визначенні клінічних форм МШ використано вітчизняну клініко-патогенетичну класифікацію (Горбунцов В.В., 2003):

I. Поверхневі (лускаті) незапальні (простий пітиріаз волосистої частини голови дорослих (лупа) та новонароджених (гнейс); кероз (Дар'є); простий поширений і обмежений пітиріаз шкіри тулуба і кінцівок).

II. Фолікулярні (комедони (чорні комедони); негнійний фолікуліт шкіри тулуба і кінцівок дорослих; фолікулярний екзематид Дар'є; гнійний фолікуліт (пустульоз)).

III. Запальні (запально-алергічні) (різнокольоровий (висівковоподібний) лишай; екзематиди Дар'є пітиріазиформний і псоріазиформний; себорейний дерматит шкіри голови, тулуба і кінцівок дорослих).

IV. Неопластичні (папіломатоз папульозний, що зливається (Гужеро-Карто хвороба, зливна ретикулярна еритрокератодермія Гужеро-Карто).

V. Гранульоматозний маласезіоз шкіри.

Діагноз МШ встановлювався на підставі наявності у хворих характерних клінічних проявів МШ; виявлення мікроскопічно в лусочках ураженої шкіри та у гною пустул клітин дріжджеподібних грибів; результатів верифікації роду через засів на середовище Сабуро під шар маслинової олії та результатів кількісного культурального дослідження на гриби роду Malassezia (не менш за 810⁵ на см² числа КУО).

Групу контролю склали 20 практично здорових осіб (9 чоловіків та 11 жінок), у яких не було маніфестних проявів МШ та число КУО грибів Malassezia у кількісних посівах не перевищувало 510⁵ на см².

Усім пацієнтам проводилися: фізикальні та загальні клініко-лабораторні дослідження, передбачені чинними нормативними актами МОЗ України; мікроскопічне і культуральне мікологічне дослідження на гриби роду Malassezia зіскобів, поверхневих зрізів нативних, просвітлених лугами та пофарбованих препаратів ураженої шкіри; комплекс загальноприйнятих стандартних уніфікованих імунологічних тестів, з визначенням абсолютної та відносної кількості імунокомпетентних клітин різного типу з імунофенотипуванням клітин крові за диференціюючими антигенами (CD-рецепторами) за допомогою моноклональних антитіл через реакцію непрямої поверхневої імунофлюоресценції крові ураженої та неураженої шкіри; функціональних властивостей В-лімфоцитів через визначення вмісту імуноглобулінів класів A, M та G у сироватці крові методом прямої радіальної імунодифузії за допомогою моноспецифічних сироваток до імуноглобулінів цих класів за методом Манчині; функціональної активності фагоцитуючих клітин через оцінку фагоцитарної активності ПМЯЛ крові; бактерицидної активності фагоцитуючих клітин через відновлювання у них безкольорового тетразолія нітросинього у формазан за допомогою НСТ-тесту крові ураженої шкіри та крові неураженої шкіри пальців рук; комплекс загальноприйнятих уніфікованих біохімічних досліджень, зокрема: дослідження рівня стероїдних гормонів (кортизолу, загального тестостерону, естрадіолу та прогестерону) імуноферментним методом (твердофазного конкурентного хемілюмінесцентного імуноферментного аналізу) за загальноприйнятою методикою відповідно інструкціям до тест-наборів IMMULITE; дослідження вмісту іонів натрію, калію, кальцію та магнію в крові уніфікованими методами за допомогою тест-наборів DAC.Lq (DAC-Spectromed S.R.L.) та «DiaSys» (ФРН); дослідження головних показників ліпідного обміну уніфікованими методами за допомогою тест-наборів «DiaSys» (ФРН) з визначенням рівня загального холестерину, холестерину ЛПВЩ та ЛПНЩ, тригліцеридів та коефіцієнту атерогенності.

Одержані результати дослідження були оброблені методами математичної статистики: оцінка статистичної значущості відмінностей результатів досліджень пацієнтів різних груп проводилася за загальноприйнятою методикою з використанням критерію Стьюдента; для множинного порівняння та оцінки взаємозв'язків досліджених показників використано методи дисперсійного аналізу; для більш детальної класифікації досліджених показників застосовано метод порівняльного статистичного аналізу окремих характеристик досліджених показників, заснований на множинному ранговому критерію Дункана; визначення клініко-патогенетичної неоднорідності результатів, які були одержані у досліджених хворих, та виділення клініко-терапевтичних груп проводилося методом кластерного аналізу.

Результати роботи та їх обговорення. Було встановлено, що МШ зазвичай проявляється не однією окремою клінічною формою, а комбінацією декількох його різних окремих клінічних форм, що залежить від індивідуальних особливостей хворих (статі, віку, умов життя та роду занять). Усього нараховано 34 різних за складом комбінацій: у 119 хворих - комбінації трьох-чотирьох, а у 103 хворих - одночасно п'яти та більше (до 7-8) різних клінічних форм МШ (при цьому менше трьох одночасно існуючих клінічних форм МШ не було відмічено у жодного з досліджених). Найчастіше МШ проявлявся як комбінація: керозу, чорних комедонів та пітиріазу волосистої частини голови (41 особа з 221); керозу, комедонів, пітиріазу волосистої частини голови та негнійного фолікуліту тулуба та кінцівок (28 осіб); різнокольоровий лишай існував в комбінації з керозом, чорними комедонами, негнійним фолікулітом тулуба і кінцівок та пітиріазом волосистої частини голови.

Було встановлено, що окремі клінічні форми МШ виникають у хворих не одночасно і мають характер «хвороб віку». Патологічний процес за динамікою має визначені риси стадійної трансформації, тенденцію до поширення та розвитку складних та стійких форм ураження.

Аналіз особливостей загального перебігу МШ визначив у досліджених хворих існування 55 різних шляхів еволюції клінічних проявів окремих форм МШ. Найбільша варіабельність шляхів еволюції властива себорейному дерматиту шкіри тулуба та кінцівок (15 різних шляхів); фолікулярний, псоріазиформний та пітиріазиформний екзематиди Дар'є виникають частіше 7, 8 та 9 різними шляхами.

При дослідженні особливостей перебігу МШ також було відмічено, що прояви різних клінічних форм цього захворювання мають різну динаміку виникнення висипних елементів та поширення уражень. Аналіз умов та причин трансформацій окремих клінічних форм МШ у загальному перебігу захворювання показав вірогідність значущості статі, певних вікових періодів життя хворих та дії визначених екзогенних та ендогенних факторів на напрямок трансформацій та темпи розвитку патологічного процесу.

Було встановлено, що окремі клінічні форми МШ пов'язані поміж собою можливостями визначених трансформацій, серед яких одні є ініціальні або первинні, а інші - похідні; при цьому для деяких з них існує можливість зворотної трансформацій, для деяких вона опосередкована, а для деяких можливостей взаємних трансформацій не існує. На підставі отриманих даних, було зроблено висновок, що різноманіття комбінацій окремих клінічних форм МШ та загальних шляхів його еволюції, скоріш за все, обумовлено саме такими особливостями можливостей трансформації його окремих проявів і підпорядковується визначеним алгоритмам, що відображають механізми патогенезу цього захворювання.

Дослідження особливостей перебігу МШ наявно показали, що загальний розвиток патологічного шкірного процесу при маласезіозі підпорядковується певному алгоритму, переходи окремих клінічних форм у якому відображають загальну закономірність формування захисних реакцій макроорганізму у динаміці його фізіологічних змін та дії різних факторів середовища (Рис. 1).

Дослідження особливостей клінічних проявів МШ показали, що окремі його клінічні форми мають виражену тенденцію до локалізації на строго визначених ділянках шкіри. Особливості локалізації проявів окремих клінічних форм МШ мають певний взаємний зв'язок з індивідуальними та фенотипічними особливостями хворих і суттєво залежать від віку, конституції, розвитку підшкірної клітковини та товщини шкіри, її оволосіння. На особливості локалізації окремих форм МШ значний вплив також оказують визначені екзогенні фізичні та хімічні фактори (виникненню та розвитку проявів МШ сприяють: дія антисептичних гігієнічних, лікувальних або виробничих засобів; зволоження та жирність шкіри; забруднення та змащення її жировмістними субстанціями; перегрівання, потіння).

Рисунок 1 - Трансформація окремих клінічних форм МШ

Проведеним дослідженням було встановлено, що прояви окремих клінічних форм МШ частіше за все не обмежуються поодинокими ділянками ураження шкіри, а, симетрично поширюючись, вражають по декілька, різних за топографією та морфологічною структурою, топографічних зон шкіри.

Також було встановлено, що на окремих ділянках шкіри можливо існування проявів декількох різних за морфологією та патогенезом окремих клінічних форм МШ, - частішими серед таких комбінацій є співіснування керозу з комедонами та керозу з негнійним фолікулітом. Характер локальних комбінацій має причинний зв'язок та обумовленість з індивідуальними особливостями хворих та впливом екзогенних та ендогенних факторів. Різноманіття локально поєднаних клінічних форм пов'язане з особливостями загального перебігу і підпорядковується закономірностям та алгоритмам еволюції та трансформації проявів МШ.

Було встановлено, що загострення окремих явищ МШ зазвичай провокуються не одним, а декількома чинниками, причім значення різних факторів є неоднаковим для різних ділянок шкіри і пов'язане з індивідуальними особливостями (статтю, віком, умовами життя та родом занять); при цьому дія окремих факторів призводить до загострення одних клінічних форм МШ , але не має жодного впливу на перебіг інших.

Серед особливостей клінічних проявів та перебігу захворювання було встановлено існування взаємного зв'язку МШ та інших супутніх захворювань; при цьому у досліджених хворих особливу увагу привертала до себе кількість алергологічних захворювань.

У процесі дослідження було встановлено, що окремі прояви МШ та супутніх дерматозів взаємообумовлені й пов'язані поміж собою причинно-наслідковими взаємними зв'язками. Типовими ускладненнями, взаємний зв'язок і взаємна обумовленість яких з МШ наявна і підтверджена динамічними спостереженнями, були: імпетигінізація (142 особи); екзематизація (7 осіб); новоутворення шкіри (221 особа); рання атрофія шкіри (64 особи); судинні патології (35 осіб). Елементи ускладнень часто поєднуються локально з явищами МШ і змінюють вид уражень шкіри.

Дослідження імунних змін та змін показників клітинних факторів природної резистентності капілярної крові ураженої та неураженої шкіри. Послідовне застосування кластерного багатовимірного аналізу показало існування, у сукупності досліджених показників вмісту головних популяцій і субпопуляцій лімфоцитів у крові, визначених кластерів відносно найбільш маніфестних за проявами (серед одночасно існуючих у хворих) форм МШ. Існування таких кластерів дало підґрунтя для подальшого статистичного аналізу показників кількісного складу головних популяцій і субпопуляцій лімфоцитів крові відносно найбільш маніфестних у комбінації одночасно існуючих форм МШ у досліджених хворих.

Було встановлено, що у хворих на МШ зміни кількісного складу основних популяцій і субпопуляцій лімфоцитів крові суттєво залежали від клінічної форми найбільш маніфестних проявів МШ та відрізнялися у хворих різних груп дослідження і групи контролю з високою мірою достовірності (P < 0,05).

Проведеним дослідженням було показано (Табл. 1, 2), що у хворих на МШ мають місце різноспрямовані зміни клітинного імунітету, характер, напрямок та ступінь яких залежать від виду найбільш маніфестної його клінічної форми та пов'язані з особливостями клінічних проявів дерматозу (наявністю інших клінічних форм МШ, ступенем поширеності уражень), особливостями перебігу МШ (типом перебігу, значимістю окремих пускових факторів тощо) та індивідуальними особливостями хворих (віком, наявністю супутньої патології).

Таблиця 1

Кількісний склад головних популяцій та субпопуляцій лімфоцитів крові неураженої шкіри

Показники	Одиниці виміру	Головні клінічні прояви	Група контролю: здорові пацієнти (N =20 осіб)
		Пітиріаз	Негнійний фолікуліт	Пустульоз	Різно-кольоровий лишай	Екзематиди Дар'є	Себорейний дерматит
Кількість хворих з окремими проявами	42	33	21	23	46	56
Лейкоцити крові	10⁹/л	6,340,08	6,050,10	4,160,09	6,310,13	7,240,10	8,520,11	6,770,14
Лімфоцити крові	10⁹/л	1,610,02	1,620,03	0,870,02	1,850,04	1,840,03	2,140,03	1,730,04
	%	24,30,3	27,10,4	18,60,4	28,90,4	24,90,3*	23,70,3	25,40,4
CD 3+ зрілі Т-лімфоцити	10⁹/л	1,150,02	1,130,02	0,540,02	1,210,02*	1,280,02	1,430,02	1,220,02
	%	72,61,0	73,21,1	61,11,4	65,31,2	67,21,0	64,20,9	70,30,6
CD 4+ Т-хелпери	10⁹/л	0,630,01*	0,580,01	0,250,01	0,680,01	0,580,01	0,680,01	0,630,02
	%	40,50,5	36,90,6	25,30,7	34,10,7	33,50,5	31,30,5	38,80,7
CD 8+ Т-цито-токсичні клітини	10⁹/л	0,320,01*	0,350,01	0,140,01	0,410,01	0,360,01	0,360,01	0,320,01
	%	20,70,3	22,10,4	17,10,5	22,90,5	18,00,3	17,20,3	19,10,4
CD 22+ B-лімфо-цити	10⁹/л	0,200,01	0,170,01	0,100,01	0,210,01	0,220,01	0,390,01	0,250,01
	%	12,40,2	9,70,2	6,20,2	12,10,2	12,10,2	19,40,3	11,30,3
CD 4+ CD 8+	-	1,90,03	1,70,03	1,90,04	2,00,04*	1,80,03	1,90,04	2,10,04
лейко-Т-клітинний індекс	-	5,40,1	5,30,1	7,90,2	5,20,1	5,70,1	6,00,1	6,60,2
лейко-В- клітинний індекс	-	31,70,5	36,60,6	38,20,9	30,00,6	33,50,5	21,80,3	27,30,7

ПРИМІТКИ: * - різниця з групою контролю виходить за 5-відсотковий рівень достовірності.

При аналізі виявлених кількісних змін головних популяцій та субпопуляцій імунокомпетентних клітин привертала особливу увагу роль у патогенезі МШ CD 4+ Т-хелперів, а також визначені зміни кількості CD 22+ В-лімфоцитів, що, можливо, свідчило про більш значну роль гуморального імунітету у патогенезі МШ.

При аналізі досліджених показників клітинного імунітету також було звернуто увагу на наявність певної тенденції до стадійності імунних розладів, що корелювала із закономірністю загального перебігу МШ та відображала послідовність виникнення, розвитку та декомпенсації захисних реакцій клітинного імунітету.

Зміни у кількісному складі головних популяцій та субпопуляцій лімфоцитів у значній кількості випадків відрізнялися за напрямком та вираженістю у периферичній крові, взятої поза межами уражень та у вогнищах уражень досліджених хворих. Подібні особливості доцільно враховувати при призначенні хворим з МШ загальної імунокоригуючої терапії; окрім цього, вони є підставою для обґрунтування призначення хворим і локальної імунокоригуючої терапії.

Таблиця 2

Кількісний склад головних популяцій та субпопуляцій лімфоцитів крові ураженої шкіри

Показники	Одиниці виміру	Головні клінічні прояви	Група контролю: здорові пацієнти (N =20 осіб)
		Пітиріаз	Негнійний фолікуліт	Пустульоз	Різно-кольоровий лишай	Екзематиди Дар'є	Себорейний дерматит
Кількість хворих з окремими проявами	42	33	21	23	46	56
Лейкоцити крові	109/л	6,440,10	6,830,11*	5,950,13	7,420,15	7,680,12	8,770,12	6,810,16
Лімфоцити крови	109/л	1,580,03	1,710,03*	1,270,03	1,920,04	2,030,03	2,600,04	1,700,04
	%	24,50,4*	25,20,4*	21,10,5	26,00,5*	26,50,4	29,70,4	24,90,6
CD 3+ зрілі Т-лімфоцити	109/л	1,100,02	1,150,02	0,760,02	1,210,02*	1,220,02*	1,480,02	1,240,03
	%	66,30,9*	66,91,0*	60,01,4	62,61,2	62,31,0	61,10,9	66,51,5
CD 4+ Т-хелпери	109/л	0,630,01*	0,640,01*	0,300,01	0,710,01	0,810,01	1,100,02	0,640,02
	%	37,20,5*	37,50,6*	24,10,6	37,80,7*	39,60,6	42,50,6	36,90,8
CD 8+ Т-цито-токсичні клітини	109/л	0,330,01*	0,360,01	0,220,01	0,310,01*	0,290,01	0,320,01*	0,320,01
	%	19,90,3	20,00,3	16,10,4	16,30,3	16,30,3	16,20,2	18,20,4
CD 22+ B-лімфо-цити	109/л	0,160,01*	0,160,01*	0,070,01	0,200,01	0,230,01	0,250,01	0,170,01
	%	9,50,1*	9,40,2*	5,90,2	10,30,2	11,60,2	9,90,1*	9,70,2
CD 4+ CD 8+	-	1,90,02	1,80,02	1,50,04	2,20,04*	2,70,04	3,30,04	2,10,04
лейко-Т-клітинний індекс	-	6,00,1*	5,90,1	7,70,2	6,10,1*	6,20,1*	5,90,1	6,20,1
лейко-В- клітинний індекс	-	40,30,6*	43,70,7	58,01,3	39,00,7*	33,40,5	35,10,5	39,40,9

ПРИМІТКИ: * - різниця з групою контролю виходить за 5-відсотковий рівень достовірності.

Проведене дослідження (Табл. 3) також показало, що у хворих на МШ мають місце визначені різноспрямовані зміни гуморального імунітету (зміни кількісного складу основних класів глобулінів та кількості пов'язаних з їхньою продукцією клітин крові), що залежать як від виду найбільш маніфестної клінічної форми МШ, так, значною мірою, і від наявності у хворого інших клінічних форм цього дерматозу, особливостей його клінічних проявів та перебігу (поширеності, строків існування, частоти рецидивування, значення провокуючих факторів) та індивідуальних особливостей (віку хворого та характеру супутньої патології).

Даними порівняльного аналізу характеру змін гуморального імунітету було показано різницю імуногенезу себорейного дерматиту, різнокольорового лишаю та екзематидів у порівнянні з незапальними та фолікулярними формами МШ. Порівняльний аналіз даних про виникнення та розвиток окремих клінічних форм маласезійних уражень та даних аналізу показників клітинного імунітету показав також наявність певної стадійності та різниці змін гуморального імунітету, що, можливо, відображає закономірність і сутність імунопатогенезу МШ.

Таблиця 3

Показники гуморального імунітету у досліджених хворих на МШ

Показник	Одиниці виміру	Головні клінічні прояви	Група контролю: здорові пацієнти (N =20 осіб)
		Пітиріаз	Негнійний фолікуліт	Пустульоз	Різно-кольоровий лишай	Екзематиди Дар'є	Себорейний дерматит
Кількість хворих з окремими проявами	42	33	21	23	46	56
Ig G	г/л	13,470,19*	13,970,18*	10,170,26	15,580,26	13,700,18*	25,540,21	13,620,25
Ig M	г/л	1,250,02	1,240,02	1,020,03	1,830,04	1,320,01*	2,230,03	1,300,01
Ig A	г/л	2,140,03	2,080,03	1,830,04	2,130,04	2,170,03*	4,180,04	2,240,03
Ig A/B		9,750,14	10,10,17	13,70,26	9,960,20	9,240,13*	9,150,12*	8,930,18
Ig G/B		63,70,7	74,80,9	98,81,6	71,51,0	60,30,6	65,40,6	52,30,8

ПРИМІТКИ: * - різниця з групою контролю виходить за 5-відсотковий рівень достовірності.

Дослідженням встановлено (Табл. 4), що у хворих на МШ мають місце різноспрямовані зміни стану клітинних факторів природної резистентності, характер спрямованості та ступінь яких залежать від особливостей клінічних проявів та перебігу МШ, індивідуальних особливостей хворих (віку, наявності супутніх хронічних запальних або алергічних захворювань) та суттєво відрізняються за напрямком та вираженістю у периферичній крові ураженої та неураженої шкіри.

Найбільш характерними для МШ можна вважати зниження показників клітинних факторів природної резистентності: ФЧ, ФІ, НСТ-тесту, кількості CD 16+ NK-клітин.

Інший характер змін ФЧ, ФІ, НСТ-тесту, кількості CD 16+ NK-клітин у хворих з пустульозом та кількості CD 16+ NK-клітин при запально-алергічних формах МШ (різнокольоровий лишай, екзематиди Дар'є, себорейний дерматит) можна розцінювати, враховуючи стадійний патоморфоз МШ, як поступове напруження частини системи клітинних факторів природної резистентності (зокрема, природні кілери) і поступову депресію фагоцитозу у процесі розвитку МШ. Подібні зміни можна розцінювати, як прояви не стільки органічних, скільки функціональних порушень природної резистентності організму хворих на МШ, - що є характерними для порушень адаптаційного плану.

Таблиця 4

Показники стану клітинних факторів природної резистентності хворих на МШ

Показники (Одиниці виміру)	Пітиріаз (N =42 особи)	Негнійний фолікуліт (N =33 особи)	Пустульоз (N =21 особа)	Різно-кольоровий лишай (N =23 особи)	Екзематиди Дар'є (N =46 осіб)	Себорейний дерматит (N =56 осіб)	Група контролю: здорові пацієнти (N =20 осіб)
ФІ (%)	Кров пальців рук	48,40,7	47,70,9	85,42,1	42,10,9	44,80,7	38,40,5	77,41,6
	Кров ураженої шкіри	42,40,7	43,40,8	88,32,2	48,21,0	41,00,6	42,20,6	78,61,8
ФЧ	Кров пальців рук	4,350,06	4,720,08	8,340,21	4,540,09	5,120,08	4,480,06	6,130,13
	Кров ураженої шкіри	3,150,04	3,760,07	8,200,21	5,160,10	4,280,06	3,970,05	6,340,14
НСТ-тест (% нейтрофілів)	Кров пальців рук	17,10,3	20,60,4	32,20,7	14,20,3	37,50,5	36,20,5	22,40,5
	Кров ураженої шкіри	18,20,3	17,60,3	38,80,9	13,00,3	41,90,6	43,60,6	21,00,5
Нейтро-філи (109 / л)	Кров пальців рук	3,750,05	3,480,06	2,630,05	3,550,06	4,460,06	5,050,06*	4,930,10
	Кров ураженої шкіри	3,790,06	4,150,06	3,750,08	4,420,09	4,520,06	4,660,06*	4,850,10
CD 16+ NK-клітини	Кров пальців рук	109 /л	0,170,01	0,180,01	0,220,01	0,310,01	0,290,01	0,280,01*	0,260,01
		%	9,90,1	10,60,2	24,10,5	16,70,3	15,80,2	13,10,2	12,40,3
	Кров ураженої шкіри	109 /л	0,310,01*	0,320,01*	0,350,01	0,380,01	0,440,01	0,660,01	0,310,01
		%	19,30,3*	19,40,3*	27,20,6	20,10,4*	22,40,3	25,90,3	19,20,4

ПРИМІТКИ: * - різниця з групою контролю виходить за 5-відсотковий рівень достовірності.

Порівняння показників при початкових формах МШ (пітиріазі та негнійному фолікуліті) з показниками групи контролю дає можливість припустити, що підставою для розвитку та формування МШ у хворих є зниження показників клітинних факторів природної резистентності. Отримані дані дослідження також дають змогу вважати, що імунопатогенезом формування такої форми маласезіозу, як пустульоз, є розвиток гіперергічної реакції клітинних факторів природної резистентності при недостатності інших факторів та систем імунітету.

Дослідження обміну стероїдних гормонів (Табл. 5) показало, що у хворих на МШ мають місце вірогідні визначені зміни показників вмісту кортизолу, загального тестостерону, естрадіолу та прогестерону сироватки крові, насамперед - загального тестостерону (особливо - у жінок), які вибірково пов'язані між собою, залежать від домінуючої, у комбінації декількох одночасно існуючих у хворого, клінічної форми, а також від особливостей клінічних проявів та перебігу дерматозу та мають взаємний зв'язок (або обумовленість) з супутніми ендокринопатіями (хронічними захворюваннями щитовидної залози, яєчників, простати та органів калитки) і захворюваннями алергічного та псевдоалергічного ґенезу.

Таблиця 5

Показники вмісту стероїдних гормонів крові досліджених хворих на МШ

Показники (Одиниці виміру)	Пітиріаз (N =42 особи)	Негнійний фолікуліт (N =33 особи)	Пустульоз (N =21 особа)	Різно-кольоровий лишай (N =23 особи)	Екзематиди Дар'є (N =46 осіб)	Себорейний дерматит (N =56 осіб)	Група контролю: здорові пацієнти (N =20 осіб)
Кортизон (нмоль/л)	398,7 6,2	362,6 6,8	316,810,5*	407,2 8,0	287,7 4,5	304,6 5,6	321,4 6,6
Тестостерон (чоловіки) (нмоль/л)	24,2 0,4	26,8 0,5	22,9 0,5	19,3 0,5*	18,9 0,3*	25,2 0,3	18,5 0,4
Тестостерон (жінки) (нмоль/л)	1,96 0,03	2,05 0,04	1,64 0,04	2,12 0,05	1,83 0,03	2,07 0,03	1,05 0,02
Естрадіол (пг/мл)	138,5 2,2	174,2 2,9	156,4 2,6	170,5 3,6*	192,5 3,0	113,6 1,7	165,5 3,9
Прогестерон (нг/мл)	14,2 0,2*	14,3 0,2*	12,8 0,3	14,6 0,3*	15,2 0,2	11,2 0,2	14,0 0,3

ПРИМІТКИ: * - різниця з групою контролю виходить за 5-відсотковий рівень достовірності.

Найбільш характерним для патогенезу МШ можна вважати підвищення рівня загального тестостерону сироватки крові, що може пояснювати наявність характерних особливостей цього захворювання, пов'язаних з віком та статтю хворих.

У хворих з будь-якою комбінацією клінічних форм МШ, серед яких за маніфестністю клінічних проявів (гостротою, поширеністю чи рецидивуванням) домінували пітиріаз, негнійний фолікуліт або різнокольоровий лишай, мало місце підвищення рівня кортизолу сироватки крові, який у значній кількості хворих з проявами різнокольорового лишаю досягав верхньої межі норми; це можна розцінювати, як певні прояви предиспозиції до розвитку такого роду уражень шкіри.

Значення ендокриних змін для патогенезу МШ було також підтверджене наявністю підвищення коефіцієнтів кореляції між рівнем досліджених гормонів та значеннями факторів, провокуючих трансформації та рецидиви маласезіозу, які пов'язані з функціонуванням ендокринної системи (стреси, вікові та фізіологічні гормональні зміни).

Дослідження особливостей мінерального обміну (Табл. 6) показало, що у значної кількості хворих на МШ мають місце пов'язані між собою зміни показників мінерального обміну (насамперед - іонів кальцію, натрію та магнію), що залежать від домінуючої, у комбінації декількох одночасно існуючих у хворого, клінічної форми МШ, особливостей клінічних проявів та перебігу дерматозу і мають взаємний зв'язок (а, може, й обумовленість) з супутніми захворюваннями алергічного та псевдоалергічного ґенезу, ендокринопатіями.

Таблиця 6

Показники мінерального обміну досліджених хворих на МШ

Показники	Одиниці виміру	Головні клінічні прояви	Група контролю: здорові пацієнти (N =20 осіб)
		Пітиріаз	Негнійний фолікуліт	Пустульоз	Різно-кольоровий лишай	Екзематиди Дар'є	Себорейний дерматит
Кількість хворих з окремими проявами	42	33	21	23	46	56
Кальцій сироватки	ммоль/л	2,4 0,1*	2,3 0,1*	2,1 0,1	2,3 0,1*	2,1 0,1	2,1 0,1	2,4 0,1
Калій сироватки	ммоль/л	4,4 0,1*	4,2 0,2*	4,9 0,2	4,3 0,2*	4,1 0,1*	4,5 0,1*	4,3 0,2
Натрій сироватки	ммоль/л	147,6 1,8	147,9 1,4	140,81,4*	148,4 2,1	147,7 1,6	148,21,6	142,5 1,9
Магній сироватки	ммоль/л	0,830,03*	0,870,03*	0,840,04*	0,820,04*	0,64 0,03	0,67 0,03	0,850,03

ПРИМІТКИ: * - різниця з групою контролю виходить за 5-відсотковий рівень достовірності.

У хворих з будь-якою комбінацією клінічних форм МШ, серед яких за маніфестністю клінічних проявів (гостротою, поширеністю чи рецидивуванням) домінували себорейний дерматит, екзематиди Дар'є або маласезійний пустульоз, визначалося зниження рівня кальцію сироватки крові.

У хворих з домінуванням себорейного дерматиту та екзематидів Дар'є має місце взаємний зв'язок між зниженням рівня кальцію сироватки крові, зниженням рівня магнію та підвищенням рівня натрію сироватки крові; у хворих з маласезійним пустульозом встановлено існування зв'язку зниження рівня кальцію та підвищення рівня калію сироватки крові.

Найбільш притаманним для МШ можна вважати підвищення рівня натрію сироватки крові, що мало місце у більшості обстежених. Враховуючи зв'язок рівня іонів натрію з концентрацією його хлориду та характером потовиділення, а також екстремальну галотолерантність грибів роду Malassezia та спроможність їх існувати при підвищеній концентрації саме натрію хлориду, можна припустити першепричинне значення цих змін мінерального обміну у розвитку МШ.

Дослідження ліпідного обміну (Табл. 7) показало, що у хворих на МШ (головним чином, при запально-алергічних його проявах) має місце вторинна дисліпемія, ступінь та напрямок змін складових якої вибірково пов'язані між собою, залежать від домінуючої, у комбінації декількох одночасно існуючих у хворого, клінічної форми, особливостей клінічних проявів (наявності та форм інших одночасно існуючих проявів маласезіозу, поширеності уражень шкіри) та перебігу дерматозу (загального характеру перебігу та характеру рецидивування) та мають взаємний зв'язок (або обумовленість) із супутніми захворюваннями та окремими індивідуальними особливостями обстежених. У загальному вигляді встановлені зміни ліпідного обміну відображали певну тенденцію маласезіозу до стадійної трансформації.

маласезіоз шкіра дерматоз кров

Таблиця 7

Показники ліпідного обміну досліджених хворих на МШ

Страница:

автореферат "Комплексна таргетна терапія маласезіозу шкіри" скачать

Подобные документы

Особливості механізмів розвитку, клінічних проявів, перебігу і терапія червоного плоского лишаю з супутніми мікотичними ураженнями
Особливості проявів і патоморфологічних змін шкіри у досліджених хворих на ЧПЛ як за наявності супутнього мікозу. Показники імунного статусу хворих на ЧПЛ, що поєднується з різними мікозами. Диференційовані показання і методика комплексної терапії.

автореферат [53,2 K], добавлен 05.04.2009
Лікарська рослинна сировина в косметології
Косметика як цілісна система знань про будову шкіри, про її роль в процесах життєдіяльності і загальному обміні організму, особливості. Загальна характеристика типів основ кремів та мазей. Знайомство з функціями шкіри: терморегуляторна, секреторна.

курсовая работа [2,2 M], добавлен 30.12.2013
Застосування лікарської рослинної сировини при лікуванні себореї
Захворювання шкіри, зумовлене порушенням функції сальних залоз. Причини виникнення себорейного дерматиту. Вивчення бар’єрних функцій епідермісу. Залежність видового складу мікробіоценозу шкіри у хворих на себорею від стану поверхневого ліпідного шару.

дипломная работа [4,0 M], добавлен 02.12.2012
Хвороби нігтів
Нігті - придатки шкіри, які виконують насамперед захисну функцію, рогові освіти, що мають пластинчасті структуру. Зовнішня та внутрішня будова нігтів, їх структура та механіка процесу зростання. Грибкові та гнійничкові захворювання шкіри (дерматомікози).

реферат [29,4 K], добавлен 16.12.2010
Вплив віку на шкірний аналізатор
Морфо-функціональна структура, анатомічна будова та фізіологія шкіряного аналізатора. Основні методи дослідження шкірної чутливості. Аналіз впливу оточуючого середовища на шкіру та загартування шкіри. Основні правила, умови та види загартування шкіри.

курсовая работа [801,1 K], добавлен 21.09.2010
Оптимізація вибору меж резекції шкіри при хірургічних втручаннях у хворих на рак грудної залози
Система комплексного лікування хворих на рак грудної залози шляхом розробки модифікованого хірургічного способу з вибором адекватних меж резекції шкіри та урахуванням її променевого патоморфозу при використанні передопераційної променевої терапії.

автореферат [379,0 K], добавлен 04.04.2009
Опіки, відмороження, електротравми
Поняття та класифікація опіків. Визначення загальної площі та глибини ураження шкіри людини. Основи прогнозування перебігу опіку, діагностика шоку. Особливості визначення загального переохолодження тіла, відмороження. Поняття та причини електротравм.

презентация [3,1 M], добавлен 30.03.2015
Генетична гетерогенність НВV та її вплив на імунопатогенез і перебіг НВV-інфекції
Особливості клінічних проявів гострого та хронічного гепатиту В залежно від генотипу та геноваріанта НВV. Методика прогнозування перебігу та можливих наслідків НВV-інфекції з врахуванням типу імунологічного реагування організму та генотипу вірусу.

автореферат [253,3 K], добавлен 09.03.2009
Предиктори порушень ритму серця у юнаків допризивного віку з пролапсом мітрального клапана
Особливості клінічних проявів та електролітного складу сироватки крові у підлітків з ПМК при наявності та відсутності порушень ритму серця. ЕКГ показники в стані спокою та при фізичному навантаженні. Алгоритм прогнозування аритмогенних ускладнень.

автореферат [42,1 K], добавлен 10.04.2009
Прогностичне значення клінічних, клініко-лабораторних та нейровізуальних характеристик ішемічного інсульту
Дослідження клініко-неврологічних особливостей перебігу ішемічного інсульту,який клінічно розвинувся вперше, та їх прогностичної оцінки. Прогностичні аспекти клініко-лабораторних показників периферичної крові, біохімічних показників, рівня СРП у крові.

автореферат [29,2 K], добавлен 10.04.2009
Трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів людини: проблема кримінально-правового забезпечення
Особливості трансплантації як методу лікування. Легенда про її виникнення, втілення у медицині кінця другої половини XIX ст. Переливання крові як перший крок у цьому напрямку. Трансплантація шкіри та органів людини. Правове забезпечення трансплантації.

доклад [11,1 K], добавлен 14.12.2009
Поранення, способи зупинки кровотеч
Опис видів порушень цілісності шкіри і слизових оболонок. Аналіз особливостей рваних, різаних та вогнепальних поранень. Надання першої допомоги при пошкодженні черевної порожнини та грудної клітини. Класифікація кровотеч. Зупинка артеріальної кровотечі.

презентация [1,2 M], добавлен 20.12.2013
Особливості клінічного перебігу та ефективність антиретровірусної терапії поєднаної гемоконтактної патології: вірусу імунодефіциту людини та хронічного вірусного гепатиту С
Характеристика епідеміологічних, клінічних, лабораторних особливостей прояву і перебігу вірусного гепатиту С, вірусу імунодефіциту людини як мікст-патології. Розробка та специфіка алгоритму епідеміологічної діагностики, можливе лікування і профілактика.

статья [63,2 K], добавлен 27.08.2017
Особливості патогенезу тромботичних ускладнень на тлі онкологічних захворювань
Узагальнення експериментальних та клінічних досліджень проблем тромбозів і тромбоемболій у онкологічних хворих. Причини внутрішньосудинного тромбоутворення та згортання крові у хворих на злоякісні новоутворення. Профілактика тромботичних ускладнень.

статья [15,9 K], добавлен 27.08.2017
Вплив масажу на різні системи організму
Види, методи, форми та прийоми масажу, його лікувальний ефект для організму: шкіри, нервової, м'язової, серцево-судинної, лімфатичної систем, суглобово-зв'язкового апарату, внутрішніх органів, обміну речовин. Європейська система масажу. Дренажний масаж.

реферат [21,2 K], добавлен 27.01.2009
Вибір лікувальної тактики при обструктивних нефропатіях у урологічних хворих
Уродинаміка верхніх сечових шляхів і функції нирок у хворих з обструктивною нефропатією. Особливості патогенезу та характер клінічних синдромів і симптомів при захворюванні. Метод відновлення пасажу сечі з верхніх сечових шляхів. Корегувальна терапія.

автореферат [33,0 K], добавлен 20.02.2009
Інформаційна технологія класифікації клінічних діагнозів на основі семантико-синтаксичної моделі
Сучасна тенденція розвитку госпітальних інформаційних систем. Концептуальна модель класифікації клінічних діагнозів. Комплекс програмних компонентів для ефективного використання. Формальна модель клінічного діагнозу як основа для електронної класифікації.

автореферат [94,0 K], добавлен 21.03.2009
Клініко-мікробіологічне та імунологічне обґрунтування комплексного лікування кандидозу товстої кишки
Основні умови виникнення та особливості клінічних проявів КТК у хворих гастроентерологічного профілю з ознаками імунодефіциту. Характер змін кишкової мікрофлори. Основні показники неспецифічної ланки клітинного імунітету та характер їх змін у хворих.

автореферат [71,0 K], добавлен 21.03.2009
Сучасні уявлення про особливості лікування та діагностику розсіяного склерозу
Розгляд літературних даних з висвітлення питань етіології, патогенезу, клініки і лікування розсіяного склерозу на сучасному етапі. Дослідження та характеристика клінічних особливостей перебігу розсіяного склерозу, підходів до призначення імуноглобулінів.

статья [23,7 K], добавлен 31.08.2017
Розробка лікарських форм
Принципи створення нових лікарських речовин: етапи їх пошуку, зв'язок між структурою молекул речовин і їх дію на організм, залежність фармакологічної дії від фізичних і хімічних властивостей. Порядок проведення доклінічних і клінічних випробувань.

курсовая работа [716,8 K], добавлен 28.03.2016

Другие документы, подобные "Комплексна таргетна терапія маласезіозу шкіри"

весь список подобных работ

скачать работу можно здесь

сколько стоит заказать работу?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

Показники	Одиниці виміру	Головні клінічні прояви	Група контролю: здорові пацієнти (N =20 осіб)
		Пітиріаз	Негнійний фолікуліт	Пустульоз	Різно-кольоровий лишай	Екзематиди Дар'є	Себорейний дерматит
Кількість хворих з окремими проявами	42	33	21	23	46	56
Загальний холестерин	ммоль/л	4,370,07*	4,340,08*	4,520,10*	4,950,10	5,380,08	5,240,07	4,410,09
Холестерин ЛПВЩ	ммоль/л	1,420,02	1,410,02	1,320,03*	1,020,02	0,930,02	0,980,02	1,330,03
Холестерин ЛПНЩ	ммоль/л	2,350,03*	2,430,04*	2,350,05*	3,120,05	3,240,05	3,320,04	2,380,05
Тригліцериди	ммоль/л	1,360,02*	1,220,02	1,640,04	1,780,03	2,150,03	2,220,03	1,420,08

Комплексна таргетна терапія маласезіозу шкіри

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені О. О. БОГОМОЛЬЦЯ

Горбунцов Вячеслав Вячеславович

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Дніпропетровській державній медичній академії МОЗ України.

Науковий консультант: доктор медичних наук, професор

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Глухенький Борис Тихонович, Інститут медицини праці АМН України, провідний науковий співробітник відділу патології

доктор медичних наук, професор Дащук Андрій Михайлович, Харків-ський національний медичний університет, завідувач кафедри дермато-логії, венерології і СНІДу

доктор медичних наук, професор Ковальова Людмила Миколаївна, Одеський державний медичний університет, професор кафедри дерматології та венерології

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

II. Фолікулярні (комедони (чорні комедони); негнійний фолікуліт шкіри тулуба і кінцівок дорослих; фолікулярний екзематид Дар'є; гнійний фолікуліт (пустульоз)).

IV. Неопластичні (папіломатоз папульозний, що зливається (Гужеро-Карто хвороба, зливна ретикулярна еритрокератодермія Гужеро-Карто).

V. Гранульоматозний маласезіоз шкіри.

Таблиця 1

Кількісний склад головних популяцій та субпопуляцій лімфоцитів крові неураженої шкіри

Група

контролю:

здорові

пацієнти

Кількість хворих з

CD 3+

CD 4+

CD 8+

CD 22+

CD 4+

ПРИМІТКИ: * - різниця з групою контролю виходить за 5-відсотковий рівень достовірності.

Таблиця 4

Подобные документы