Главная Коллекция "Revolution" Медицина Комплексна таргетна терапія маласезіозу шкіри

Комплексна таргетна терапія маласезіозу шкіри

Особливості перебігу та клінічних проявів маласезіозу шкіри, зв’язок та взаємна обумовленість його окремих клінічних форм поміж собою та з іншими супутніми дерматозами. Опис факторів природної резистентності капілярної крові ураженої та неураженої шкіри.

Рубрика	Медицина
Вид	автореферат
Язык	украинский
Дата добавления	25.08.2015
Размер файла	143,8 K

посмотреть текст работы

скачать работу можно здесь

полная информация о работе

весь список подобных работ

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Визначення диференційованих показань, розробка методики комплексної таргетної терапії хворих на МШ та оцінка її ефективності, визначення головних принципів та підходів до раціональної курації хворих. Для запропонованої комплексної патогенетичної терапії хворих на МШ використовувалися препарати, дія яких була спрямована на виявлені в процесі дослідження зміни і які призначалися хворими диференційовано, залежно від характеру і ступеня вираженості змін.

Дисоціація імунологічних показників крові неураженої та ураженої шкіри була підставою для цілеспрямованого застосування локальної іммуномодулюючої терапії: розчином Протефлазіду - на ділянки з незапальними ураженнями; топічними кортикостероїдами - на запально-алергічні прояви маласезіозу з урахуванням відомих рекомендацій.

Усім хворим було призначено загальну етіотропну протигрибкову терапію (перорально Флюконазол - 50 мг один раз на добу, 2-4 тижні, чи 150-300 мг один раз на тиждень, 2-8 тижнів; або ітраконазол - 100 мг один раз на добу, 28 днів, чи по 200 мг 14 днів; або кетоконазол - 200 мг один раз на добу, один місяць) та місцеву етіотропну терапію (нанесення 1- або 2-відсоткової пасти «Сульсена» на вологу шкіру та волосся на 1-8 годин щоденно, 10-14 днів, а потім - щотижнево, або крему чи шампуню з кетоконазолом, з піритіоном цинку, циклопіроксом - подібно).

Хворим з запально-алергічними проявами МШ (різнокольоровим лишаєм та екзематидами) було призначено комбіновану етіо-патогенетичну локальну терапію антимікотиками у поєднанні з кортикостероїдами (крем «Травокорт», що містить антимікотик - імідазол ізоконазолу нітрат та кортикостероїд - дифлукортолону валерат).

В якості засобу неспецифічної імуномодулюючої та стимулюючої терапії хворим призначали Тіотріазолін - по 2,0 мл 2,5-відсоткового розчину внутрішньом'язово, протягом 10 днів, а потім - по 1-2 табл. 3-4 рази на добу, протягом 20-30 днів.

Медикаментозне лікування всім дослідженим хворим проводилося в комбінації з фізіотерапією (загальним УФО у слабоеритемних чи еритемних дозах) з урахуванням стадії, клінічних та локальних особливостей окремих проявів МШ; з призначенням дієти зі зниженням у раціоні жирів, збільшенням білків, вітамінів, мікроелементів та ліпотропних харчових продуктів. Додатково, у залежності від групи, до якої віднесено того чи іншого хворого, було призначено:

- 53 хворим першої групи: Протефлазід - усередину по схемі: 5 крапель 3 рази на добу, один тиждень, потім по 10 крапель 3 рази на добу, 2 тижні та 8 крапель 3 рази на добу, один тиждень, з повторенням курсу через місяць за необхідністю; Протефлазід - локально, у вигляді примочок або зрошень (з розрахунку 1,5 мл Протефлазіду на 10 мл фізіологічного розчину NaCl) 3 рази на добу, 14 днів;

- 50 хворим другої групи: Протефлазід - усередину, як наведено вище; або Циклоферон - внутрішньом'язово по 2 мл 12,5-відсоткового розчину один раз на добу в 1, 2, 4, 6, 8, 10, 12, 14, 16, 19-й день курсу лікування, чи внутрішньо у таблетках - по 2-4 табл. один раз на добу в 1, 2, 4, 6, 8, 11, 14, 17, 20 та 23-й день лікування; Ессенціале Форте Н - внутрішньо по 2 капсули 2-3 рази на добу; АУФОК (аутоультрафіолетове опромінювання крові) - 2 рази на тиждень, 12-14 процедур;

- 33 хворим третьої групи - неспецифічна гіпосенсибілізуюча терапія з використанням: антигістамінних протиалергічних засобів; кортикостероїдів - системно та локально, за загальноприйнятими схемами; препаратів кальцію та магнію у комбінації з аутогемотерапією (3, 5, 7, 9, 12, 15, 15 мл крові внутрішньом'язово через день); Циклоферон - внутрішньом'язово чи внутрішньо у таблетках; Ессенціале Форте Н, - як наведено вище;

- 11 хворим четвертої групи: Протефлазід - усередину або Циклоферон - внутрішньом'язово чи внутрішньо у таблетках; Протефлазід - локально; аутогемотерапію або АУФОК, - як наведено вище.

У випадках наявності у хворих супутніх інших дерматологічних захворювань, лікування МШ доцільно проводити паралельно у комплексі з препаратами, які традиційно призначаються з метою терапії цих дерматозів.

Зважаючи на наявність стадійності уражень шкіри, лікування досліджених хворих проводилося у три етапи, з урахуванням особливостей усіх одночасно існуючих форм МШ.

На першому етапі лікування (який тривав, у середньому, 7-12 днів) проводилася активна терапія хворих при загостреннях та маніфестації проявів МШ.

На другому етапі (який тривав, у середньому, 3-4 тижні, при спостереженні лікаря 2-3 рази на тиждень) пацієнти продовжували: лікування остаточних явищ дерматозу; обстеження та лікування супутньої патології; проведення комплексу протирецидивних та протиепідемічних заходів, зокрема визначення та попередження дії провокуючих факторів.

Оцінка ефективності розробленої диференційованої комплексної терапії проводилася шляхом порівняльного аналізу клініко-лабораторних даних, отриманих у результаті лікування 147 досліджуваних пацієнтів за запропонованою методикою та 74 пацієнтів, лікованих звичайними методами (за найбільш маніфестними клінічними формами існуючого у них МШ): 53 хворих першої, 50 - другої, 33 - третьої та 11 - четвертої групи були проліковані запропонованим методом комплексної диференційованої терапії (з урахуванням усіх одночасно існуючих у них проявів МШ); 22 хворих першої, 21 - другої, 21 - третьої та 10 - четвертої групи були проліковані звичайними методами (за найбільш маніфестними клінічними формами МШ).

У процесі лікування за запропонованою методикою у жодного з 147 досліджуваних хворих не було відмічено негативного впливу призначених препаратів і процедур у цілому на організм і на перебіг МШ. При цьому у пацієнтів підгруп порівняння проведення протигрибкової (особливо - місцевої терапії) та лікування кортикостероїдами у значні кількості випадків (26 осіб) призвело до розвитку явищ піодермії (фолікулітів та вугрової хвороби), а проведення неспецифічної гіпосенсибілізуючої терапії без призначення етіотропних засобів призводило до прогресування явищ незапальних (поверхневих та фолікулярних) клінічних форм МШ (керозу, пітиріазу та негнійного фолікуліту), - що потребувало додаткового лікування.

При порівняльному аналізі найближчих результатів проведеної терапії, у пацієнтів першої головної підгрупи (яких було ліковано запропонованим методом) було відмічено статистично вірогідне зменшення термінів регресу лущіння уражень пітиріазу (3-4-й день лікування у пацієнтів головної підгрупи проти 10-12 днів - у пацієнтів підгрупи порівняння) та значно кращий результат лікування інших проявів МШ (повний регрес проявів: керозу - на 14-20 день лікування; негнійного фолікуліту та комедонів - на 24-29 день; фолікулярних екзематидів - на 7-10 день), у той час як у пацієнтів першої підгрупи порівняння повного регресу перелічених проявів патології не відмічалося.

У пацієнтів другої головної підгрупи (у порівнянні з пацієнтами другої підгрупи порівняння, яких лікували за методикою лікування різнокольорового лишаю окремо) явища запалення цієї клінічної форми МШ регресували статистично вірогідно у більш короткі строки (у середньому, на 5-8 днів раніше). До недоліків традиційного лікування цих хворих також можна додати пізніші строки регресу явищ пітиріазу та керозу шкіри, а також відсутність повного регресу фолікулярних проявів МШ (комедонів та негнійного фолікуліту), у той час як у пацієнтів другої головної підгрупи показники регресу цих проявів МШ не відрізнялися від показників терапії пацієнтів першої головної підгрупи. Результати лікування хворих другої головної підгрупи, які мали прояви запально-алергічних клінічних форм МШ (екзематиди Дар'є та себорейний дерматит), довели, що урахування грибкової етіології процесу дозволяє значно скоротити строки регресу запальних явищ (у середньому, на 6-8 днів), запобігти загостренням запального процесу та супутньої патології шкіри.

У пацієнтів третьої головної підгрупи (яких було ліковано запропонованим методом) було також відмічено статистично вірогідне зменшення термінів регресу запальних явищ уражень шкіри (еритеми, мокнуття), - у середньому, на 7-8 днів, а також регрес (у строки, аналогічні строкам регресу цих проявів патології у пацієнтів інших головних підгруп) явищ пітиріазу, керозу та фолікулярних проявів МШ (комедонів та негнійного фолікуліту), чого не було у хворих, лікованих за загальноприйнятою методикою. До суттєвих недоліків традиційної терапії можна також віднести трансформацію запально-алергічних форм МШ у фолікулярні та поверхневі (лускуваті) незапальні форми (ксероз, пітиріаз), що маніфестували протягом (або відразу наприкінці) локальної кортикостероїдної терапії.

У пацієнтів четвертої головної підгрупи відмічалося суттєве зменшення строків регресу явищ запалення при проявах пустульозу (повний регрес гіперемії - на 8-12-й день лікування проти 16-20 днів - у підгрупі порівняння) та загоєння дефектів шкіри (на 20-24-й день проти 28-32 днів - у підгрупі порівняння). До того ж у пацієнтів четвертої підгрупи порівняння не відмічалося повного регресу незапальних фолікулярних проявів МШ (комедонів та негнійного фолікуліту), у той час як у пацієнтів, пролікованих запропонованим методом, ці прояви регресували у терміни, подібні таким для пацієнтів перших трьох головних підгруп. Прояви пітиріазу у пацієнтів четвертої підгрупи порівняння без додаткового місцевого лікування регресували лише на 14-16-й день лікування (проти 3-4 днів лікування у пацієнтів головної групи).

При проведенні лікування за запропонованою методикою, у досліджених хворих не було жодного випадку загострення МШ або супутніх захворювань; не були також зареєстровані побічні дії призначених медикаментозних засобів і процедур, що вимагало б зміни або припинення проводимої терапії.

З метою попередження реінфекції та розвитку рецидивів захворювання пацієнтам було призначено третій етап лікування - протирецидивну підтримуючу терапію, яка включала: періодичне (раз на тиждень) локальне нанесення пасти «Сульсена» на шкіру тулуба та кінцівок; закінчення курсів імуномодулюючої терапії; підтримуючу гіпосенсибілізуючу терапію кортикостероїдами подовженої дії - в окремих випадках поширених алергічних форм (себорейного дерматиту, псоріазиформного екзематиду Дар'є); неспецифічну стимулюючу терапію (вітамінотерапію, прийом адаптогенів); фізіотерапію (загальне УФО, бальнеотерапію). Проведення комплексу загальних гігієнічних та протиепідемічних заходів, лікування супутньої патології доповнювали медикаментозні та фізіотерапевтичні призначення. Для запобігання рецидивів та реінфекції захворювання проводилося виявлення та лікування контактних осіб, дезінфекція одягу, білизни та предметів побуту.

Цей етап лікування проводився без відриву хворих від їхнього звичайного життя та праці і тривав, у середньому, 5-6 місяців. Хворим було рекомендовано регулярно приходити до лікаря для огляду (у середньому, раз на 1-2 місяці) та звертатися до лікаря у разі виникнення та дії провокуючих факторів. В останньому випадку хворим призначалося превентивне лікування, у залежності від характеру, особливостей дії провокуючих факторів та чутливості хворого до їх впливу.

Порівняння частоти та строків рецидивування МШ у пацієнтів основної групи та групи порівняння (які лікувалися традиційними методами та яким не призначалися наведені вище протирецидивні заходи) дозволило зробити висновок про безсумнівну ефективність таких протирецидивних заходів у лікуванні МШ.

Несвоєчасне звернення до лікаря при виникненні та дії провокуючих факторів та не призначення превентивного лікування можна було, безсумнівно, вважати причиною розвитку рецидивів МШ у досліджених хворих.

Вивчення особливостей перебігу МШ у досліджених хворих показало суттєвий вплив сезонних факторів, періодичних змін організму на виникнення та розвиток загострень та рецидивів цього дерматомікозу, що обумовило необхідність та було підґрунтям до призначення та проведення курсів планової протирецидивної терапії (у більшості - 1-2 рази на рік в осіннє-весняний сезон), що були поєднанні з протирецидивними курсами лікування супутніх захворювань, санаторно-курортним лікуванням; ці призначення залежали від даних попередніх проявів та перебігу МШ та супутньої патології, даних комплексного клініко-лабораторного обстеження, індивідуальних особливостей, обставин життя та праці хворих. У середньому, такі курси тривали 2-3 тижні та органічно переходили у проведення підтримуючої протирецидивної терапії.

Для визначення ефективності запропонованого методу комплексної коригуючої терапії, через три місяці після лікування дослідженим хворим було проведене контрольне клініко-лабораторне обстеження. У пацієнтів, яких було ліковано запропонованим методом, на відміну від пацієнтів групи порівняння, у найближчі три місяці з початку лікування відмічався більш значний відсоток корекції порушень імунітету (у загальному підрахуванні - 83% проти 48% досліджених показників) та неспецифічних факторів захисту (85% проти 36%); більш значний відсоток корекції рівня статевих та кортикостероїдних гормонів крові (у середньому, 74 % проти 33 % досліджених показників); більш значний відсоток корекції вмісту іонів натрію, калію, кальцію у еритроцитах; вмісту загального кальцію сироватки крові; вмісту магнію у сироватці крові та у еритроцитах (у середньому, 68-84 % проти 24-28 %); більш значний відсоток корекції рівня ліпідів (у середньому, 92 % проти 44 % досліджених показників).

Ефективність запропонованої методики диспансеризації та реабілітації досліджених хворих на МШ також оцінювалася і через порівняння даних подальшого їх клініко-лабораторного спостереження протягом наступних 3-18 місяців. У пацієнтів головних груп проведення комплексної терапії дозволило досягти повної ремісії дерматозу з регресом усіх існувавши у них проявів МШ; при цьому, у пацієнтів груп порівняння не було повної ремісії процесу.

За частотою наявності рецидивів та випадків подальшого прогресування та трансформації МШ, показники хворих підгруп порівняння абсолютно перевищували показники хворих головних підгруп, лікування яким проводилося за запропонованою методикою.

Виникнення тих клінічних форм маласезіозу, за якими попередньо проводилося лікування у хворих підгруп порівняння, відбулося, у середньому, через 2,5-4 місяці після початку контролю.

За даними контрольного клініко-лабораторного дослідження, через 12 місяців після лікування досліджені показники імунітету та метаболізму у хворих головних груп порівняння, у середньому, суттєво не відрізнялися від показників групи контролю. У пацієнтів усіх чотирьох груп порівняння клінічні ознаки рецидивування та розвитку дерматозу супроводжувалися змінами досліджених показників, аналогічними існуючим до лікування.

Подібна тенденція у досліджених показниках імунітету та біохімічному гомеостазі спостерігалася і у результатах контрольних досліджень, які були проведені через 18-24 місяці після лікування; причому зміни лабораторних показників у пацієнтів груп порівняння цілком відповідали визначеним попередніми дослідженнями особливостям імунних змін та змінам показників метаболізму.

У результаті комплексного лікування досліджених пацієнтів з урахуванням різноманітності та особливостей усіх клінічних, одночасно існуючих у хворих проявів МШ, у цілому, позитивний ефект запропонованого методу лікування перевищив загальноприйнятий - за головними клініко-лабораторними показниками та абсолютно перевищив - за показниками подальшого спостереження (стійкістю результатів проведеної терапії та частотою розвитку рецидивів, відсотком випадків подальшого прогресування та трансформації дерматозу); показники рецидивування у групі порівняння склали практично 100 % у строки 1-6 місяців.

У жодному випадку при проведенні лікування за запропонованим методом не було відмічено виражених побічних або небажаних ефектів, які б зробили неможливим подальше проведення терапії, змінили її або потребували призначення та проведення додаткового лікування (що спостерігалося у пацієнтів групи порівняння більш, ніж у 7% випадків); це можна розцінити, як об'єктивний показник ефективності запропонованого методу терапії.

У цілому, позитивний ефект запропонованого методу лікування перевищив загальноприйнятий на 38% - за головними клініко-лабораторними показниками та абсолютно перевищив - за показниками подальшого спостереження (стійкістю результатів проведеної терапії та частотою розвитку рецидивів, відсотком випадків подальшого прогресування та трансформації МШ).

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі дано нове розв'язання проблеми підвищення ефективності лікування хворих на маласезіоз шкіри, яке полягає у розробці метода комплексної індивідуалізованої диференційованої терапії та профілактики рецидивів цього дерматомікозу на підставі вивчення у хворих особливостей клінічних проявів та перебігу МШ, показників імунітету, ліпідного обміну, вмісту стероїдних гормонів та головних мінералів сироватки крові.

1. Маласезіоз шкіри є новим нозологічним поняттям сучасної клінічної мікології, дослідження якого є важливою й актуальною проблемою наукової та практичної медицини. Існуючі методи лікування маласезійної інфекції шкіри є недостатньо ефективними і не відповідають вимогам сучасної медицини через те, що вони розроблені виключно для лікування окремих форм цього дерматомікозу і недостатньо повно враховують різноманіття його одночасно існуючих, різних за морфологією та механізмом розвитку проявів, що обумовлює значну частоту рецидивів, ускладнень та подальший розвиток цього захворювання.

2. Маласезіоз шкіри існує виключно, як комбінація декількох його взаємопов'язаних та взаємообумовлених окремих, різних клінічних форм, які можуть існувати одночасно і сумісно на визначених ділянках шкіри, поєднуватися та ускладнюватися іншими дерматозами. МШ характеризується хронічним перебігом з послідовною трансформацією проявів, тенденцією до поширення, розвитку складних та стійких уражень шкіри, а також ускладнень з боку інших дерматозів, - що залежить від індивідуальних особливостей хворих та дії ряду екзогенних та ендогенних факторів.

3. У хворих на МШ мають місце явища функціональної дезадаптаційної імунної недостатності: з імунорегуляторними порушеннями, ознаками напруження та функціональної недостатності компенсаторної функції імунної системи (переважно, в ураженій шкірі), головним чином, - з боку CD 3+, CD 4+ та CD 22+ клітин, Ig G, Ig M та Ig A; з ознаками активної імунної відповіді з недостатністю Т-ланки імунітету та розвитком сенсибілізації у вогнищах уражень запальних форм маласезіозу; зі зниженням показників клітинних факторів природної резистентності та розвитком їх гіперергічної реакції при недостатності інших факторів та систем імунітету при маласезійному пустульозі, - що характеризуються взаємним зв'язком та взаємною залежністю, мають різний ступінь вираженості та різну спрямованість змін у крові ураженої та неураженої шкіри, залежно від домінуючої у комбінації декількох одночасно існуючих у хворого клінічної форми МШ, та пов'язані з особливостями клінічних проявів (наявності, поширеності та ступеня запальних явищ) і перебігу МШ та супутніх захворювань.

4. У хворих на МШ мають місце визначені особливості змін показників вмісту кортизолу, загального тестостерону, естрадіолу та прогестерону сироватки крові, насамперед - підвищення рівня загального тестостерону (у середньому, до 22,9 2,4 ммоль/л проти 18,5 0,4 у контролі - у чоловіків та до 1,95 2,3 ммоль/л проти 1,05 0,02 у контролі - у жінок), які вибірково пов'язані між собою та залежні від домінуючої - у комбінації декількох одночасно існуючих у хворого - клінічної форми та особливостей клінічних проявів і перебігу МШ, а також мають взаємний зв'язок з супутніми ендокринопатіями та захворюваннями алергічного і псевдоалергічного генезу.

5. У хворих на МШ, особливо при наявності поширених та часто рецидивуючих його запально-алергічних форм, мають місце зміни показників мінерального обміну (насамперед, тенденція до зниження рівня іонів кальцію, у середньому, до 2,2 0,2 ммоль/л проти 2,4 01 у контролі, та підвищення рівня натрію - до 145,1 11,1 ммоль/л проти 142,5 1,9), вибірково пов'язані між собою та залежні від особливостей клінічних проявів, перебігу МШ та супутніх захворювань.

6. У хворих на МШ, - головним чином, при наявності запально-алергічних його форм, - має місце вторинна дисліпемія, найбільш характерними проявами якої є підвищення рівня загального холестерину (у середньому, до 5,19 0,5 ммоль/л проти 4,41 0,09 у контролі), ЛПНЩ (до 3,22 0,30 ммоль/л проти 2,38 0,05) та тригліцеридів (до 1,95 0,2 ммоль/л проти 1,42 0,08), що супроводжується збільшенням коефіцієнту атерогенності (до 4,9 0,4 проти 3,32 0,08 у контролі); ступінь і характер змін цих показників залежать від особливостей клінічних проявів і перебігу МШ, а також від індивідуальних особливостей пацієнтів (статі, віку та конституціональних особливостей).

7. Хворі на МШ об'єктивно розподіляються на чотири клініко-терапевтичні групи, що розрізняються за особливостями клінічних проявів та перебігу МШ, імунологічних змін, обміну стероїдних гормонів, ліпідів та мінералів: перша група - хворі з пітиріазом або негнійним фолікулітом, поєднаними з керозом, комедонами та фолікулярним екзематидами; без суттєвих імунологічних змін; незначним зниженням вмісту Ig та ФЧ, ФІ та НСТ-тесту; підвищенням рівнів кортизолу та тестостерону; друга група - хворі з себорейним дерматитом, екзематидами або різнокольоровим лишаєм, поєднаними з керозом, комедонами та негнійним фолікулітом; дисоціацією Т-/В-лімфоцитів; зменшенням ІРІ, ФЧ та ФІ, відмінністю імунологічних показників крові ураженої та неураженої шкіри; помірним підвищенням Ig G, Ig M; незначною дисліпемією та підвищенням рівня тестостерону; третя група - хворі з поширеними, ексудативними чи швидко прогресуючими запально-алергічними формами МШ, поєднаними з керозом, пітиріазом, комедонами, негнійним фолікулітом та фолікулярними екзематидами; супутніми алергічними захворюваннями; проявами імунологічної недостатності з ознаками порушень регуляції, локальними ознаками підвищення сенсибілізації, вираженою різноспрямованістю імунних показників крові ураженої та неураженої шкіри; зниженням ФЧ та ФІ, збільшенням CD 16+ NK-клітин та показника НСТ-тесту; збільшенням вмісту Ig; зниженням рівня кортизолу, підвищенням рівня тестостерону, дисліпемією та змінами показників мінерального обміну; четверта група - хворі з маласезійним пустульозом, поєднаним з керозом, пітиріазом, негнійним фолікулітом; з проявами декомпенсаторних імунорегуляторних порушень, ознаками депресії Т- та В-клітинної ланок імунітету та імуносупресії; значною відмінністю показників крові неураженої та ураженої шкіри; зниженням концентрації Ig та диспропорцією їх відношень; збільшенням ФЧ, ФІ та показників НСТ-тесту.

8. Проведення хворим на МШ запропонованої комплексної таргетної терапії, що враховує всі одночасно існуючі у хворого прояви МШ, особливості його перебігу, патогенетичних змін, характер супутньої патології, містить заходи щодо профілактики рецидивів та реінфекції, - є більш ефективним у порівнянні з традиційною терапією. Запропонована методика із застосуванням: системної антимікотичної терапії препаратами групи азолів, пасти «Сульсена» - як засобу локальної етіотропної терапії; Циклоферону; Протефлазіду - як засобу локальної імуномодулюючої терапії та Тіотріазоліну - як засобу патогенетичної імунокоригуючої та метаболічної терапії, - на відміну від терапії окремих клінічних форм МШ, суттєво підвищує якість лікування хворих: дозволяє уникнути ускладнень; нормалізує стан імунітету, обміну електролітів, статевих та кортикостероїдних гормонів, ліпідів; запобігає рецидивуванню; відрізняється прискоренням регресу запальних явищ (у середньому, на 5-8 днів у порівнянні з загальноприйнятою терапією) та абсолютно переважає за показниками стійкості результатів (частотою розвитку рецидивів, відсотком випадків подальшого прогресування, трансформації та ускладнень МШ).

9. Головними принципами раціональної курації МШ у хворих можна вважати проведення їм фахівцем з дерматології комплексної таргетної терапії, що враховує всі одночасно існуючі у них прояви МШ, їх динаміку, стадійність, особливості перебігу та характер патогенетичних змін, наявність та характер супутньої патології з обов'язковим планомірним проведенням комплексу протиепідемічних, гігієнічних та диспансерних заходів, що суттєво підвищує ефективність лікування, запобігає виникненню рецидивів та подальшому поширенню цього дерматомікозу.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Горбунцов В. В. Опыт лечения препаратом Бензоил пероксида (лосьон «Окси 5» и «Окси 10») некоторых проявлений себореи / В. В. Горбунцов, К. В. Семенуха // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. - 1999. - № 2. - С. 126-128. Дисертантом надано дані дослідження стосовно МШ.

2. Малассезиозы кожи и их значение в косметологии / В. П. Федотов, В. В. Горбунцов // Сучасні питання дерматокосметології та естетичної медицини: II Національний конгрес дерматологів, м. Донецьк, 16-17 лютого 2001 р.: тези доповідей. - Донецьк, 2001. - С. 104. Дисертантом надано дані щодо визначення та клініко-лабораторних проявів МШ.

3. Горбунцов В. В. Малассезиоз кожи / В. В. Горбунцов // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. - 2001. - № 1 (4). - С. 138-145.

4. Дифференциальная иммунокоррекция с использованием препаратов Циклоферона в терапии больных дерматозами и ИППП: метод. рекомендации [И. А. Бабюк, Д. Г. Башмаков, И. Н. Билая, Е. Ю. Братусь-Сухорукова, В. В. Горбунцов, А. Д. Дюдюн, В. К. Захаров, С. В. Захаров, М. Г. Кущинский, А. И. Лукьяненко, А. А. Мамон, В. И. Мамчур, Н. В. Михайлец, Т. В. Святенко, К. В. Семенуха, И. П. Терханова, Н. И. Ющишин]: под общ. ред и при участии проф. В. П. Федотова. - Днепропетровск: ДГМА, 2001. - 48 с. Дисертантом надано дані дослідження стосовно МШ.

5. Роль липофильных Malassezia species в патогенезе розацеа / В. П. Федотов, В. В. Горбунцов, В. А. Джибриль // Проблемы медицинской микологии: Научн.-практ. конференця по мед. микологии «V Кашкинские чтения», СПб. 2002: тез. докладов. - СПб., 2002. - Т. 4., № 2. - С. 97-98. Дисертантом надано дані дослідження стосовно МШ.

6. Особенности распространения и клинических проявлений малассезиоза кожи у жителей крупного промышленного центра Украины / В. П. Федотов, В. В. Горбунцов // Совр. микология в России: I съезд микологов России, 2002, Москва : тез. докл. - М.: Национальная Академия Микологии, 2002. - С. 317-318. Дисертантом надано дані щодо визначення, епідемічних показників та клініко-лабораторних проявів МШ.

7. Горбунцов В. В. Роль дрожжеподобных липофильных грибов рода Malassezia в формировании патологических проявлений (угрей) у больных себорей и розацеа / В. В. Горбунцов, В. А. Джибриль, А. И. Лукьяненко // Совр. микология в России: I съезд микологов России, 2002, Москва : тез. докл. - М.: Национальная Академия Микологии, 2002. - С. 319. Дисертантом надано дані дослідження стосовно МШ.

8. Горбунцов В. В. Взаимосвязь и взаимозависимость розацеа и малассезийной инфекции кожи / В. В. Горбунцов, В. А. Джибриль // Актуальні питання в дерматології та косметології: зб. науково-практичних робіт. - Донецьк, 2002. - С. 29-30. Дисертантом надано дані дослідження стосовно МШ.

9. Горбунцов В. В. Клинико-эпидемиологические особенности некоторых форм малассезиоза кожи / В. В. Горбунцов // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. - 2002. - № 1-2 (5). - С. 10-12.

10. Эффективность различных методов лечения больных разноцветным лишаем / В. К. Захаров, В. В. Горбунцов, С. В. Захаров, А. И. Бобровник // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. - 2002. - № 1-2 (5). - С. 41-42. Дисертантом надано дані щодо огляду літератури, визначення, клініко-лабораторних проявів МШ та проведено порівняльний аналіз результатів різних методів лікування.

11. Горбунцов В. В. Диагностика малассезиоза кожи / В. В. Горбунцов // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. - 2002. - № 3-4 (5). - С. 6-9.

12. Дифференцированная иммунокоррекция с использованием препаратов Циклоферона в терапии больных дерматозами / В. П. Федотов, К. В. Семенуха, В. В. Горбунцов, Т. В. Святенко, И. В. Турчина, И. В. Терханова, Васим Джибриль, И. Н. Билая, О. П. Неруш // Журнал дерматовенерологии и косметологии им. Н. А. Торсуева. - 2002. - № 3-4. - С. 39-51. Дисертантом надано дані дослідження стосовно МШ.

13. Особенности диагностики, клинических проявлений и комплексной терапии больных розовыми угрями, инфицированных липофильными дрожжеподобными грибами Malassezia spp. / В. А. Джибриль, А. А. Мамон, В. В. Горбунцов, В. П. Федотов // Успехи медицинской микологии: Первый всероссийский конгресс по медицинской микологии, 2003, Москва: В 2-х т. - М.: Национальная академия микологии, 2003. - Т. 2. - С. 35-36. Дисертантом надано дані дослідження стосовно МШ.

14. Горбунцов В. В. Клинические особенности и диагностика малассезиоза кожи / В. В. Горбунцов, В. П. Федотов // Успехи медицинской микологии: Первый всероссийский конгресс по медицинской микологии, 2003, Москва: В 2-х т. - М.: Национальная академия микологии, 2003. - Т. 2. - С. 51-52. Дисертантом надано дані щодо визначення, клініко-лабораторних проявів та методики діагностики МШ.

15. Особенности факторов, провоцирующих рецидивирование розовых угрей, сочетающихся с малассезиозом / В. П. Федотов, В. А. Джибриль, А. А. Мамон, В. В. Горбунцов // Акт. вопр. дерматовенерологии и косметологии: научно-практическая конф., 20 июня 2003 г., Одесса: сб. работ. - Одесса, 2003. - С. 116-117. Дисертантом надано дані дослідження стосовно МШ.

16. Маласезіоз шкіри. Досвід застосування «Екзифіну» у його терапії / В. П. Федотов, В. В. Горбунцов // Актуальные проблемы дерматологии и венерологии: Научно-практич. конф., посв. 75-летию Одесского ОКВД. 21-22 ноября 2003 г., Одесса: тез. докл. - Одесса, 2003. - С. 128. Дисертантом надано дані щодо визначення, клініко-лабораторних проявів МШ та проведено порівняльний аналіз результатів його лікування.

17. Малассезиоз кожи. Итоги и дальнейшие перспективы / В. П. Федотов, В. В. Горбунцов // Проблемы медицинской микологии: Научн.-практич. конф. по мед. микологии «VІ Кашкинские чтения», СПб., 2003: тез. докладов. - СПб., 2003. - Т. 5, №2. - С. 61. Дисертантом надано дані щодо визначення, клініко-лабораторних проявів МШ та проведено оаналіз сучасного стану проблеми.

18. Особенности наружной терапии розовых угрей, сочетающихся с малассезиозом / В. П. Федотов, В. А. Джибриль, В. В. Горбунцов, А. А. Мамон // Первый Российский конгресс дерматовенерологов, 2003, СПб: тез. научн. работ. - Т. 1. - СПб., 2003. - С.134. Дисертантом надано дані дослідження стосовно МШ.

19. Горбунцов В. В. Особенности клинических проявлений малассезиоза кожи в зависимости от возбудителя / В. В. Горбунцов // Первый Российский конгресс дерматовенерологов, 2003, СПб: тез. научн. работ. - Т. 1. - СПб., 2003. - С. 32.

20. Горбунцов В. В. Комплексна диференційована терапія хворих із різними клінічними формами МШ / В. В. Горбунцов // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. - 2003. - № 1-4 (6). - С. 5-10.

21. Комплексная терапия розацеа, сочетающегося с малассезиозом, с учетом клинико-морфологических изменений пораженной кожи / В. А. Джибриль, А. А. Мамон, В. В. Горбунцов // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. - 2003. - № 1-4 (6). - С. 24-27. Дисертантом надано дані дослідження стосовно МШ.

22. Дифференцированное использование иммунокорректоров, включая различные лекарственные формы Циклоферона, в комплексной терапии дерматозов и ИППП: метод. рекоменд. [И. А. Бабюк, Л. И. Белый, В. В. Горбунцов, В. А. Джибриль, В. Н. Дымо, А. Д. Дюдюн, В. К. Захаров, С. В. Захаров, Э. Г. Захарян, М. Г. Кущинский, А. А. Мамон, В. И. Мамчур, О. П. Неруш, Т. В. Святенко, Е. И. Светлова, К. В. Семенуха, И. В. Терханова, И. П. Турчина, Н. И. Ющишин ]: под общ. ред и при участии проф. Федотова В. П. - Днепропетровск: ДГМА, 2004. - 65 с. Дисертантом надано дані дослідження стосовно МШ.

23. Пусковые факторы обострений различных клинических форм малассезиоза кожи / В. П. Федотов, В. В. Горбунцов // Успехи медицинской микологии: Второй всероссийский конгресс по медицинской микологии, 2004, Москва: материалы. - М.: Национальная академия микологии, 2004. - Т. 4. - С. 99-101. Дисертантом надано дані щодо визначення, клініко-лабораторних проявів та особливостей перебігу МШ.

24. Горбунцов В. В. Клинико-лабораторные нарушения при малассезиозе кожи / В. В. Горбунцов // Проблемы медицинской микологии: Научн.-практ. конференця по мед. микологии «VІІ Кашкинские чтения», СПб., 2004: тез. сообщений. - СПб., 2004. - Т. 6, №2. - С. 71.

25. Горбунцов В. В. Урогенитальный малассезиоз / В. В. Горбунцов // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. - 2004. - № 1-2 (7). - С. 30-33.

26. Горбунцов В. В. Малассезиоз кожи и сопутствующие дерматозы / В. В. Горбунцов // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. - 2004. - № 1-2 (7). - С. 200-201.

27. Горбунцов В. В. Особливості змін клітинного імунітету у хворих на маласезіоз шкіри / В. В. Горбунцов // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. - 2004. - № 3-4 (7). - С. 16-24.

28. Досвід системної антимікотичної терапії маласезіозу ітраконазолом (Мікостоп®, “Genom Biotech Pvt. Ltd.”, Індія) / В. П. Федотов, В. В. Горбунцов // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. - 2004. - № 3-4 (7). - С. 40-44. Дисертантом надано дані щодо визначення, клініко-лабораторних проявів МШ та проведено порівняльний аналіз результатів його лікування.

29. Горбунцов В. В. Комплексна диференційована терапія МШ / В. В. Горбунцов, В. П. Федотов, М. І. Ющишин. - Інформаційний лист про нововведення в системі охорони здоров'я, Вип. 1 з проблеми «Дерматологія та венерологія». - № 122-2004. - К.: Укрмедпатентінформ МОЗ України, 2004. - 12 с. - (Інформаційний лист про нововведення в системі охорони здоров'я ). Дисертантом надано дані щодо визначення клініко-терапевтичних груп хворих на маласезіоз шкіри, методи та засоби його лікування.

30. Комплексна терапія хворих на розацеа, поєднаного з маласезіозом шкіри / В. А. Джибриль, В. П. Федотов, В. В. Горбунцов, А. А. Мамон. - Інформаційний лист про нововведення в системі охорони здоров'я, Вип. 4 з проблеми «Дерматологія та венерологія». - № 124-2004. - К.: Укрмедпатентінформ МОЗ України, 2004. - 10 с. - (Інформаційний лист про нововведення в системі охорони здоров'я ). Дисертантом надано дані дослідження стосовно визначення, діагностики, методу та засобів лікування МШ.

31. Горбунцов В. В. Раціональні підходи до терапії МШ / В. В. Горбунцов // Журнал дерматовенерологии и косметологии им. Н. А. Торсуева. - 2005. - № 1-2 (10). - С. 97-103.

32. Деклараційний патент на корисну модель 6844 Україна, МПК А61Р 17/00. Спосіб лікування МШ / В. В. Горбунцов; заявник і патентоволодар Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України; 20041210101; заявл. 08.12.2004; опубл. 16.05.2005, Бюл. № 5. - 3 с.

33. Горбунцов В. В. Особливості змін гуморального імунітету у хворих на маласезіоз шкіри / В. В. Горбунцов // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. - 2005. - № 1-2 (8). - С. 12-17.

34. Використання препарату ітраконазолу (Спорагал®) для системної етіотропної терапії при комплексному лікуванні хворих на маласезіоз шкіри / В. П. Федотов, В. В. Горбунцов // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. - 2005. - № 1-2 (8). - С. 29-32. Дисертантом надано дані щодо визначення, клініко-лабораторних проявів МШ та проведено порівняльний аналіз результатів його лікування.

35. Горбунцов В. В Проблемы лечения себореи / В. В. Горбунцов, Л. В. Ремез, Н. И. Ющишин // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. - 2005. - № 1-2 (8). - С. 155-159. Дисертантом надано дані дослідження стосовно МШ.

36. Горбунцов В. В. Стан клітинних факторів природної резистентності у хворих на маласезіоз шкіри / В. В. Горбунцов // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. - 2005. - № 3-4 (8). - С. 30-34.

37. Спорагал® в комплексной терапии больных угревой болезнью, осложненной малассезиозом кожи / В. П. Федотов, В. В. Горбунцов, Н. В. Соболь // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. - 2005. - № 3-4 (8). - С. 40-43. Дисертантом надано дані дослідження стосовно МШ.

38. Горбунцов В. В. Комплексная терапия малассезиоза кожи / В. В. Горбунцов // Успехи медицинской микологии - М.: Национальная академия микологии, 2005. - Т. 6. - С. 196-199.

39. Горбунцов В. В. Підвищення ефективності лікування хворих на маласезіоз шкіри / В. В. Горбунцов // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. - 2006. - № 1-2 (9). - С. 9-14.

40. Грибы как осложняющий фактор дерматозов (патогенез, клинические особенности и терапия) / В. П. Федотов, В. В. Горбунцов // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. - 2006. - № 1-2 (9). - С. 5-8. Дисертантом надано дані дослідження стосовно МШ.

41. Горбунцов В. В. Особливості показників мінерального обміну у хворих на маласезіоз шкіри / В. В. Горбунцов // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. - 2006. - № 3-4 (9). - С. 21-25.

42. Горбунцов В. В. Сучасні підходи до комплексної імунокорегуючої терапії МШ / В. В. Горбунцов // Актуальные вопросы патологии кожи и урогенитальных инфекций: V Научно-практическая конференция, 26 ноября 2007 г., Одесса: тез. докл. - Одесса: ОГМУ, 2007. - С. 16-18.

43. Горбунцов В. В. Загальні принципи лікування МШ / В. В. Горбунцов // Розробка молодих вчених дерматовенерологів післядипломної освіти: наук. практ. конф., 14 листопада 2007 р., Київ: мат. конф. - К. : НМАПО ім. Шупика, 2007. - С. 20-21.

44. Горбунцов В. В. Особливості імуномоделюючої терапії хворих на маласезіоз шкіри / В. В. Горбунцов// Журнал дерматовенерологии и косметологии им. Н. А. Торсуева. - 2007. - № 1-2 (14). - С.149-150.

45. Горбунцов В. В. Особливості гормонального стану хворих на маласезіоз шкіри / В. В. Горбунцов // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. - 2007. - № 1-4 (10). - С. 46-50.

46. Дерматологічна нозологія: деякі питання використання термінів у вітчизняній дерматології / А, Д. Дюдюн, В. П. Федотов, В. К. Захаров, В. В. Горбунцов, К. В. Семенуха, Л. А. Погребняк, Д. Г. Башмаков // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. - 2007. - № 1-4 (10). - С. 287-311. Дисертантом надано дані дослідження стосовно МШ.

47. Горбунцов В. В. Локальна імуномодулююча терапія МШ / В. В. Горбунцов //Захворювання шкіри обличчя, волосистої частини голови та дерматози, асоційовані з ураженням слизової оболонки: наук.-практ. конфер., 20-21 березня 2008 р., Київ.: матеріали конференції. - К.,2008. - С. 31-32.

48. Горбунцов В. В. Маласезіоз шкіри: сучасні засади визначення та лікування захворювання / В. В. Горбунцов // Практична медицина. - 2008. - Т. XIV, № 2. - С. 127-134.

49. Горбунцов В. В. Особливості змін показників ліпідного обміну у хворих на маласезіоз шкіри / В. В. Горбунцов // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. - 2008. - № 1-2 (11). - С. 26-31.

50. До питання про удосконалення клініко-лабораторної діагностики МШ / В. В. Горбунцов, О. А. Ковальська, В. О. Скорина, А. В. Волинець, Л. А. Сафонова // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. - 2008. - № 1-2 (11). - С. 275-276. Дисертантом надано дані щодо визначення, клініко-лабораторних проявів та методів діагностики МШ.

51. Грибы как осложняющий фактор некоторых дерматозов (патогенез, клинические особенности и терапия) / В. П. Федотов, В. В. Горбунцов //

Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. - 2008. - № 1-2 (11). - С. 295-296. Дисертантом надано дані дослідження стосовно МШ.

52. Горбунцов В. В. Иммуномодулирующая терапия малассезиоза кожи / В. В. Горбунцов // Совр. микология в России: IІ съезд микологов России, 2008, Москва : тез. докл. - М. : Национальная Академия Микологии, 2008. - Т. 2. - С. 424-425.

53. Грибкові захворювання / В. П. Федотов, В. В. Горбунцов, Ю. Б. Коваленко, Л. А. Мануйлова // Дерматовенерологія. Навч. посібн. За редакцією В.П. Федотова, А.Д. Дюдюна, В.І. Степаненка. - Дніпропетровськ-Київ, 2008. - С. 156-205. Дисертантом написано розділ 7.3 Маласезіоз шкіри.

54. Горбунцов В. В. Принципи раціональної курації хворих на маласезіоз шкіри / В. В. Горбунцов // Журнал дерматовенерологии и косметологии им. Н. А. Торсуева. - 2009. - № 1-2 (18). - С. 63-67.

55. Горбунцов В. В. Принципи терапії МШ / В. В. Горбунцов // Сучасні проблеми дерматологічної і косметологічної допомоги в умовах реформування охорони здоров'я. - Вісник ХНУ ім. В.Н. Карабіна. - 2009. - Додат. Вип. 6. - С. 311-313.

56. Горбунцов В. В. Комплексна таргетна терапія МШ / В. В. Горбунцов // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. - 2009. - № 1-2 (12). - С. 5-26.

57. Використання Есслівер® Форте для патогенетичної терапії при комплексному лікуванні хворих на маласезіоз шкіри / В. П. Федотов, А. Д Дюдюн, В. В. Горбунцов // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. - 2009. - № 1-2 (12). - С. 294-300. Дисертантом надано дані щодо огляду літератури, визначення, клініко-лабораторних проявів МШ та проведено порівняльний аналіз результатів його лікування.

АНОТАЦІЯ

Горбунцов В. В. - Комплексна таргетна терапія маласезіозу шкіри. -

Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.20. - Шкірні та венеричні хвороби. - Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця МОЗ України, Київ, 2009.

Дисертація присвячена проблемі лікування хворих на маласезіоз шкіри (МШ). За результатами дослідження 221 хворого встановлено, що МШ існує виключно, як комбінація декількох його окремих, різних клінічних форм, які існують одночасно та сумісно, поєднуються, характеризуються хронічним перебігом з послідовною трансформацією проявів, поширенням, розвитком ускладнень, складних та стійких уражень. Встановлено, що у хворих на МШ мають місце особливості змін імунологічних показників, показників вмісту стероїдних гормонів, мінерального обміну та обміну ліпідів, пов'язані між собою та залежні від особливостей клінічних проявів захворювання. Визначено, що хворі на МШ об'єктивно розподіляються на чотири окремі клініко-терапевтичні групи, що розрізняються за особливостями клінічних проявів, змін імунних показників, показників обміну стероїдних гормонів, ліпідів та мінералів. Показано, що проведення хворим запропонованої комплексної терапії, яка враховує всі одночасно існуючі прояви МШ, особливості його перебігу та патогенетичних змін, є більш ефективним у порівнянні з традиційною терапією окремих його клінічних форм, суттєво підвищує якість лікування хворих, нормалізує стан імунітету, обміну електролітів, статевих та кортикостероїдних гормонів, ліпідів; запобігає виникненню рецидивів.

Ключові слова: маласезіоз шкіри, клінічні прояви, діагностика, клініко-лабораторні зміни, лікування.

Горбунцов В. В. - Комплексная таргетная терапия малассезиоза кожи. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.20. - Кожные и венерические болезни. - Национальный медицинский университет им. А. А. Богомольца МЗ Украины, Киев, 2009.

Диссертация посвящена проблеме повышения эффективности лечения больных малассезиозом кожи (МК) путем разработки методики комплексной таргетной терапии этого дерматомикоза с учетом особенностей клиники, иммунных изменений и изменений метаболизма. Отмечено, что существующие методы лечения малассезийной инфекции кожи являются недостаточно эффективными и не отвечают требованиям современной медицины, поскольку они разработаны исключительно для лечения отдельных форм МК и недостаточно полно учитывают многообразие его одновременно существующих, разных по морфологии и механизму развития проявлений, что обуславливает частые рецидивы, осложнения и прогрессирование этого заболевания. На основании собственных исследований 221 больного с разными проявлениями МК с использованием комплекса клинико-лабораторных методов исследования иммунитета и метаболизма установлено, что МК существует исключительно, как комбинация нескольких отдельных взаимосвязанных и взаимообусловленных его клинических форм, которые могут существовать одновременно и совместно, сочетаться с другими дерматозами и осложняться ими. МК характеризуется хроническим течением с последовательной трансформацией проявлений, тенденцией к распространению, развитию комбинированных и стойких поражений кожи, осложнений со стороны других дерматозов, - что зависит от индивидуальных особенностей больных и действия ряда экзогенных и эндогенных факторов. Определенно, что у больных МК имеют место явления функциональной дезадаптационной иммунной недостаточности и недостаточности факторов естественной резистентности с разной степенью выраженности и разной направленностью изменений показателей крови пораженной и непораженной кожи, связанные с особенностями клинических проявлений и течения МК и сопутствующих заболеваний. Установлено, что у больных МК имеют место определенные особенности изменений показателей содержания кортизола, общего тестостерона, эстрадиола и прогестерона сыворотки крови, показателей минерального обмена, - избирательно связанные между собой и зависимые от особенностей клинических проявлений, течения МК и сопутствующих заболеваний. Установлено, что у больных МК имеет место вторичная дислипемия, характеризующаяся повышением уровня общего холестерина, ЛПНП и триглицеридов, увеличением коэффициента атерогенности, зависящим от особенностей течения, клинических проявлений МК и индивидуальных особенностей пациентов. Путем комплексного анализа клинико-лабораторных данных исследования определенно, что больные МК объективно распределяются на четыре клинико-терапевтические группы, различающиеся по особенностям течения и клинических проявлений МК, изменениям иммунных показателей, показателей обмена стероидных гормонов, липидов и минералов. Показано, что проведение больным МК предложенной комплексной терапии, учитывающей все одновременно существующие у больного проявления МК, особенности его течения, патогенетических изменений, сопутствующей патологии, более эффективно, по сравнению с традиционной терапией. Сделан вывод о том, что предложенный метод, по сравнению с общепринятыми методами терапии отдельных клинических форм и проявлений МК, существенно повышает качество лечения больных; позволяет избежать осложнений; нормализует состояние иммунитета, обмена электролитов, половых и кортикостероидных гормонов, липидов; предотвращает возникновение рецидивов. Определенно, что позитивный эффект предложенного метода лечения превышает общепринятые метолы по основным клинико-лабораторным показателям; характеризуется ускорением регресса воспалительных явлений, а также абсолютно превышает общепринятые методы по показателям стойкости результатов проведенной терапии и частоты развития рецидивов, проценту случаев последующего прогрессирования, трансформации и осложнений МК. Показано, что главными принципами рациональной курации МК у больных можно считать проведение им специалистом-дерматологом комплексной терапии, учитывающей все одновременно существующие у них проявления МК, их динамику, стадийность, особенности течения и характер патогенетических изменений, наличие и характер сопутствующей патологии, с проведением комплекса диспансерных мероприятий, - что существенно повышает эффективность лечения, предотвращает возникновение рецидивов и последующее распространение этого дерматомикоза.

Ключевые слова: малассезиоз кожи, клинические проявления, диагностика, клинико-лабораторные изменения, лечение.

Gorbuntsov V. V. Complex target therapy of skin malasseziasis. Manuscript.

Thesis for a doctor's of medical sciences scientific degree by speciality 14.01.20. - Skin and Venereal Diseases. - O. O. Bogomolets National Medical University, Ministry of Health of Ukraine, Kyiv, 2009.

The dissertation is devoted to the problem of treatment of patients with skin malasseziasis (SM). Based on results of examining 221 patients with SM it has been found that SM exists only as a combination of some different clinical forms of it, which exist simultaneously and jointly, amalgamate and is characterized by the chronic course with successive transformation of its manifestations, dissemination, development of complications, combined and persistent lesions. It has been found that patients with SM have the peculiarities of the immunological changes, changes of indices of steroids content, mineral and lipids metabolism, which are interrelated and depended upon the features of SM clinical manifestations. It has been specified that patients with SM can be objectively distributed to four different therapeutic groups, which differ by the features of clinical manifestations, immunological changes, changes of indices of steroids content, mineral and lipids metabolism. It has been shown that carrying out the offered complex therapy, which takes into account all simultaneously existed manifestations of SM, the features of SM course and pathogenetic changes, provides better results as compared with the traditional therapy of its single clinical forms, substantially promotes the quality of treatment, normalizes the state of immunity, exchange of electrolytes, sex and corticosteroid hormones, lipids; prevents the relapses.

Keywords: skin malasseziasis, clinical manifestations, diagnostics, clinicolaboratory changes, treatment.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ЗУФО

- загальне ультрафіолетове опромінювання

ІРІ

- імунорегуляторний індекс

КУО

- колонієутворюючі одиниці

ЛВІ

- лейко-В-клітинний індекс

ЛПВЩ

- ліпопротеїди високої щільності

ЛПНЩ

- ліпопротеїди низької щільності

ЛТІ

- лейко-Т-клітинний індекс

МШ

- маласезіоз шкіри

НСТ

- нітросиній тетразолевий

ПМЯЛ

- поліморфноядерні лімфоцити

ФАЛ

- фагоцитарна активність лейкоцитів

ФІ

- фагоцитарний індекс

ФЧ

- фагоцитарне число

ХС

- холестерин

Ig

- імуноглобулін

Размещено на Allbest.ru
...

Страница:

1
2

автореферат "Комплексна таргетна терапія маласезіозу шкіри" скачать

Подобные документы

Особливості механізмів розвитку, клінічних проявів, перебігу і терапія червоного плоского лишаю з супутніми мікотичними ураженнями
Особливості проявів і патоморфологічних змін шкіри у досліджених хворих на ЧПЛ як за наявності супутнього мікозу. Показники імунного статусу хворих на ЧПЛ, що поєднується з різними мікозами. Диференційовані показання і методика комплексної терапії.

автореферат [53,2 K], добавлен 05.04.2009

Лікарська рослинна сировина в косметології
Косметика як цілісна система знань про будову шкіри, про її роль в процесах життєдіяльності і загальному обміні організму, особливості. Загальна характеристика типів основ кремів та мазей. Знайомство з функціями шкіри: терморегуляторна, секреторна.

курсовая работа [2,2 M], добавлен 30.12.2013

Застосування лікарської рослинної сировини при лікуванні себореї
Захворювання шкіри, зумовлене порушенням функції сальних залоз. Причини виникнення себорейного дерматиту. Вивчення бар’єрних функцій епідермісу. Залежність видового складу мікробіоценозу шкіри у хворих на себорею від стану поверхневого ліпідного шару.

дипломная работа [4,0 M], добавлен 02.12.2012

Хвороби нігтів
Нігті - придатки шкіри, які виконують насамперед захисну функцію, рогові освіти, що мають пластинчасті структуру. Зовнішня та внутрішня будова нігтів, їх структура та механіка процесу зростання. Грибкові та гнійничкові захворювання шкіри (дерматомікози).

реферат [29,4 K], добавлен 16.12.2010

Вплив віку на шкірний аналізатор
Морфо-функціональна структура, анатомічна будова та фізіологія шкіряного аналізатора. Основні методи дослідження шкірної чутливості. Аналіз впливу оточуючого середовища на шкіру та загартування шкіри. Основні правила, умови та види загартування шкіри.

курсовая работа [801,1 K], добавлен 21.09.2010

Оптимізація вибору меж резекції шкіри при хірургічних втручаннях у хворих на рак грудної залози
Система комплексного лікування хворих на рак грудної залози шляхом розробки модифікованого хірургічного способу з вибором адекватних меж резекції шкіри та урахуванням її променевого патоморфозу при використанні передопераційної променевої терапії.

автореферат [379,0 K], добавлен 04.04.2009

Опіки, відмороження, електротравми
Поняття та класифікація опіків. Визначення загальної площі та глибини ураження шкіри людини. Основи прогнозування перебігу опіку, діагностика шоку. Особливості визначення загального переохолодження тіла, відмороження. Поняття та причини електротравм.

презентация [3,1 M], добавлен 30.03.2015

Генетична гетерогенність НВV та її вплив на імунопатогенез і перебіг НВV-інфекції
Особливості клінічних проявів гострого та хронічного гепатиту В залежно від генотипу та геноваріанта НВV. Методика прогнозування перебігу та можливих наслідків НВV-інфекції з врахуванням типу імунологічного реагування організму та генотипу вірусу.

автореферат [253,3 K], добавлен 09.03.2009

Предиктори порушень ритму серця у юнаків допризивного віку з пролапсом мітрального клапана
Особливості клінічних проявів та електролітного складу сироватки крові у підлітків з ПМК при наявності та відсутності порушень ритму серця. ЕКГ показники в стані спокою та при фізичному навантаженні. Алгоритм прогнозування аритмогенних ускладнень.

автореферат [42,1 K], добавлен 10.04.2009

Прогностичне значення клінічних, клініко-лабораторних та нейровізуальних характеристик ішемічного інсульту
Дослідження клініко-неврологічних особливостей перебігу ішемічного інсульту,який клінічно розвинувся вперше, та їх прогностичної оцінки. Прогностичні аспекти клініко-лабораторних показників периферичної крові, біохімічних показників, рівня СРП у крові.

автореферат [29,2 K], добавлен 10.04.2009

Трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів людини: проблема кримінально-правового забезпечення
Особливості трансплантації як методу лікування. Легенда про її виникнення, втілення у медицині кінця другої половини XIX ст. Переливання крові як перший крок у цьому напрямку. Трансплантація шкіри та органів людини. Правове забезпечення трансплантації.

доклад [11,1 K], добавлен 14.12.2009

Поранення, способи зупинки кровотеч
Опис видів порушень цілісності шкіри і слизових оболонок. Аналіз особливостей рваних, різаних та вогнепальних поранень. Надання першої допомоги при пошкодженні черевної порожнини та грудної клітини. Класифікація кровотеч. Зупинка артеріальної кровотечі.

презентация [1,2 M], добавлен 20.12.2013

Особливості клінічного перебігу та ефективність антиретровірусної терапії поєднаної гемоконтактної патології: вірусу імунодефіциту людини та хронічного вірусного гепатиту С
Характеристика епідеміологічних, клінічних, лабораторних особливостей прояву і перебігу вірусного гепатиту С, вірусу імунодефіциту людини як мікст-патології. Розробка та специфіка алгоритму епідеміологічної діагностики, можливе лікування і профілактика.

статья [63,2 K], добавлен 27.08.2017

Особливості патогенезу тромботичних ускладнень на тлі онкологічних захворювань
Узагальнення експериментальних та клінічних досліджень проблем тромбозів і тромбоемболій у онкологічних хворих. Причини внутрішньосудинного тромбоутворення та згортання крові у хворих на злоякісні новоутворення. Профілактика тромботичних ускладнень.

статья [15,9 K], добавлен 27.08.2017

Вплив масажу на різні системи організму
Види, методи, форми та прийоми масажу, його лікувальний ефект для організму: шкіри, нервової, м'язової, серцево-судинної, лімфатичної систем, суглобово-зв'язкового апарату, внутрішніх органів, обміну речовин. Європейська система масажу. Дренажний масаж.

реферат [21,2 K], добавлен 27.01.2009

Вибір лікувальної тактики при обструктивних нефропатіях у урологічних хворих
Уродинаміка верхніх сечових шляхів і функції нирок у хворих з обструктивною нефропатією. Особливості патогенезу та характер клінічних синдромів і симптомів при захворюванні. Метод відновлення пасажу сечі з верхніх сечових шляхів. Корегувальна терапія.

автореферат [33,0 K], добавлен 20.02.2009

Інформаційна технологія класифікації клінічних діагнозів на основі семантико-синтаксичної моделі
Сучасна тенденція розвитку госпітальних інформаційних систем. Концептуальна модель класифікації клінічних діагнозів. Комплекс програмних компонентів для ефективного використання. Формальна модель клінічного діагнозу як основа для електронної класифікації.

автореферат [94,0 K], добавлен 21.03.2009

Клініко-мікробіологічне та імунологічне обґрунтування комплексного лікування кандидозу товстої кишки
Основні умови виникнення та особливості клінічних проявів КТК у хворих гастроентерологічного профілю з ознаками імунодефіциту. Характер змін кишкової мікрофлори. Основні показники неспецифічної ланки клітинного імунітету та характер їх змін у хворих.

автореферат [71,0 K], добавлен 21.03.2009

Сучасні уявлення про особливості лікування та діагностику розсіяного склерозу
Розгляд літературних даних з висвітлення питань етіології, патогенезу, клініки і лікування розсіяного склерозу на сучасному етапі. Дослідження та характеристика клінічних особливостей перебігу розсіяного склерозу, підходів до призначення імуноглобулінів.

статья [23,7 K], добавлен 31.08.2017

Розробка лікарських форм
Принципи створення нових лікарських речовин: етапи їх пошуку, зв'язок між структурою молекул речовин і їх дію на організм, залежність фармакологічної дії від фізичних і хімічних властивостей. Порядок проведення доклінічних і клінічних випробувань.

курсовая работа [716,8 K], добавлен 28.03.2016

Другие документы, подобные "Комплексна таргетна терапія маласезіозу шкіри"

главная

рубрики

по алфавиту

вернуться в начало страницы

вернуться к началу текста

вернуться к подобным работам

Рубрики

По алфавиту

Закачать файл

Заказать работу

весь список подобных работ

скачать работу можно здесь

сколько стоит заказать работу?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

ЗУФО	- загальне ультрафіолетове опромінювання
ІРІ	- імунорегуляторний індекс
КУО	- колонієутворюючі одиниці
ЛВІ	- лейко-В-клітинний індекс
ЛПВЩ	- ліпопротеїди високої щільності
ЛПНЩ	- ліпопротеїди низької щільності
ЛТІ	- лейко-Т-клітинний індекс
МШ	- маласезіоз шкіри
НСТ	- нітросиній тетразолевий
ПМЯЛ	- поліморфноядерні лімфоцити
ФАЛ	- фагоцитарна активність лейкоцитів
ФІ	- фагоцитарний індекс
ФЧ	- фагоцитарне число
ХС	- холестерин
Ig	- імуноглобулін