Наукове обґрунтування профілактичних заходів збереження та зміцнення здоров’я дітей у сучасній системі дошкільної освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Наукове обґрунтування профілактичних заходів збереження та зміцнення здоров'я дітей у сучасній системі дошкільної освіти

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Проблема народження здорової дитини, її виховання і навчання давно вийшла за межі медичної і прийняла статус соціальної. Проте, безпосереднє механічне перенесення досвіду цього спрямування, запозиченого в інших економічно-розвинутих країнах світу, у нашу практику неможливе, тому що Україна має свої особливості становлення і потребує гармонізації механізмів її вирішення (Звиняцьковський Я.І., Бердник О.В., 1996; Салтман Р.Б., 2000; Радиш Я.Ф., 2001; Бердник О.В., 2003; Корецкий В.А., Корецкий И.В., 2004; Лук'янова О.М., 2005; Гайдаєв Ю.О, 2007; Бердник О.В., Зайковська В.Ю., 2008; Джуринська С.М., 2008).

Збереження і зміцнення здоров'я дітей в Україні є найактуальнішими питаннями, особливо в умовах реформування системи освіти в цілому, в тому числі і дошкільної. Діючі дотепер в Україні дошкільні навчальні програми передбачають різні форми оздоровчої роботи в режимі дня дітей, які не завжди реальні у виконанні та ефективні за результатом (Берзінь В.І., Литвинова Ю.О., 1993; Покаев В., 1996; Куинджи Н.Н. и др., 2003; Книш Т., 2003).

В Україні ще не створений новий регламент санітарно-гігієнічних вимог до умов природного розвитку дитини, відсутня цілісна концепція формування здоров'я дошкільників в організованому колективі тощо (Седых Н.В., 2006).

На сьогодні підвищилась увага всього суспільства до рівня фізичної підготовленості дітей всіх вікових груп, у тому числі дошкільнят. Моніторинг формування рухових якостей і навичок кожної дитини протягом усього періоду її розвитку дозволяє цілеспрямовано використовувати засоби фізичного виховання для розширення функціональних можливостей організму, який росте і розвивається (Вербенко В.А., 2005; Кузнецова М.Н. и др., 2005; Минникаева Н.В., Мустаев В.Л., 2007).

Установлено, що сумісна дія негативних екологічних чинників, нераціонального харчування, зниженої рухової активності дошкільників суттєво впливає на розвиток у дітей захворювань неінфекційного характеру, тому що організм у дитячому віці є надчутливим до дії різних факторів навколишнього середовища, зокрема до їх відносно незначного рівня (Бердник О.В. та ін., 1999; Антонов К.Л. и др., 2007; Богуцкая Н.К., 2007; Антиязова Р.А., 2008). Реакція організму дитини проявляється не тільки при безпосередній дії несприятливих чинників, а і в подальшому житті супроводжується негативними змінами її здоров'я (Батуев А.С., 2002; Федотова Т.К., 2006; Верихов Б.В. и др., 2007; Чеботарёв П.А., 2007).

Санітарно-епідеміологічне благополуччя дошкільних навчальних закладів - це динамічна керована система, кінцевою метою якої є збереження здоров'я дітей за допомогою ефективних заходів первинної профілактики. Тому, створення в них умов, спрямованих на збереження і зміцнення здоров'я їхніх вихованців, повинно бути основою сучасної політики в Україні, а їх обґрунтування - провідною науковою проблемою сьогодення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт НМУ імені О.О. Богомольця у рамках НДР «Вивчити вплив активного відпочинку на відкритому повітрі на оздоровлення дітей дошкільного віку в умовах сучасної екології для ІІІ кліматичного регіону» (№держреєстрації 0195004561, термін виконання 1997-1998 рр.) та НМАПО імені П.Л. Шупика «Наукове обґрунтування ефективних засобів оздоровлення дітей в системі дошкільної освіти», №держреєстрації 0104U006600 (2004-2009 рр.), відповідно до Державної програми «Діти України».

Мета дослідження. Розробка профілактичних заходів збереження і зміцнення здоров'я дітей у сучасній системі дошкільної освіти.

Для досягнення поставленої мети були визначені такі завдання:

· встановити закономірності формування здоров'я сучасного покоління дітей дошкільного віку;

· визначити морфофункціональні особливості реакцій організму дітей дошкільного віку під впливом хімічних забруднень атмосферного повітря - однієї із основних умов життєдіяльності дитини;

· обґрунтувати доцільність та необхідність подальшого вдосконалення системи дошкільної освіти в сучасних умовах становлення суспільства;

· розробити комплекс оздоровчих заходів для дошкільного навчального закладу з урахуванням вихідного рівня здоров'я дітей, адаптаційних можливостей їхнього організму до навчального навантаження та впливу хімічних забруднень атмосферного повітря;

· оцінити ефективність обґрунтованої програми забезпечення здоров'я в реальних умовах дошкільної освіти за результатами реалізації резервних можливостей організму дітей;

· удосконалити гігієнічні регламенти умов перебування дітей у дошкільних навчальних закладах загального типу.

Об'єкт дослідження: стан здоров'я дітей дошкільного віку; здоров'язберігаючі технології в сучасній системі дошкільної освіти.

Предмет дослідження: показники здоров'я організованих колективів дітей віком три-шість років; умови функціонування дошкільних навчальних закладів загального типу; шкідливі хімічні чинники атмосферного повітря.

Методи дослідження: інформаційні, епідеміологічні, санітарного обстеження, гігієнічні, антропометричні, фізіологічні, клініко-діагностичні, психолого-педагогічні, натурного експерименту, математичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Результати дослідження дозволили вперше:

· на основі визначення закономірностей у формуванні здоров'я організованих колективів дітей дошкільного віку протягом останніх двох десятиліть установити провідні чинники ризику щодо розвитку патологічних станів;

· розробити санітарно-гігієнічні норми умов перебування дітей у дошкільних навчальних закладах загального типу;

· внести доповнення до існуючої програми з навчально-виховної роботи у дошкільному навчальному закладі щодо впровадження здоров'яформуючих і здоров'язберігаючих технологій;

· скорегувати програму підготовки медичних та педагогічних кадрів для роботи в дошкільних навчальних закладах з питань збереження і зміцнення здоров'я їхніх вихованців.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що на підставі комплексних гігієнічних досліджень розроблена та науково обґрунтована програма підвищення фізичної дієздатності, функціонального стану, резистентності організму дітей дошкільного віку, корекції порушень їхнього здоров'я в умовах дошкільного навчального закладу; запропоновано стандарти моторного розвитку дітей трьох-шестирічного віку; рекомендовано інноваційний режим навчально-виховного процесу в дошкільних навчальних закладах за Міжнародною програмою «Крок за кроком»; розроблено проект санітарних правил і норм перебування дітей у дошкільних навчальних закладах загального типу, санітарний паспорт дошкільного навчального закладу загального типу, прогностичні моделі здоров'я дітей в залежності від умов життєдіяльності та дії шкідливих хімічних чинників атмосферного повітря, навчальні програми для студентів та слухачів вищих медичних навчальних закладів додипломної та післядипломної освіти.

Результати роботи впроваджено в практику охорони здоров'я у вигляді державних нормативних документів:

· Проект ДСанПіН 5.5.1-08. Улаштування, утримання дошкільних навчальних закладів та організація навчально-виховного процесу.

Методичних рекомендацій:

· «Методика гігієнічної оцінки впливу комплексу шкідливих факторів оточуючого середовища на організм дітей дошкільного віку». К., 1995;

· «Організація прогулянок на відкритому повітрі для дітей 3-6 років в умовах дитячого дошкільного закладу. Методичні рекомендації з організації активного відпочинку дошкільників». К., 1999 (2002);

· «Критерії обґрунтування необхідності і визначення черговості розробки гігієнічних нормативів шкідливих речовин у повітрі робочої зони, атмосферному повітрі населених місць, у воді водних об'єктів», МВ 1.1.5. - 109-2004. К., 2004.

Матеріали дисертаційної роботи увійшли у навчальні підручники та посібники:

· Медицина дитинства: Підручник. К., 1999.

· Гігієна харчування з основами нутриціології: Підручник. К., 2007.

· Гігієна дітей та підлітків. Збірник тестових питань. К., 2004.

· Гігієна дітей та підлітків. Навчально-методичний посібник керуючого типу. Донецьк, 2005.

· Гігієна дітей та підлітків. Еталони практичних навичок. К., 2004, 2006.

Навчальні плани і програми: для студентів вищих медичних навчальних закладів України (Вказівка НМУ імені О.О. Богомольця №14 від 25.02.2002 р. «Про створення робочої групи для розробки проекту Освітньо-професійної програми і Типового навчального плану за фахом «Медико-профілактична справа»), Навчальна програма факультативного курсу «Психологія та гігієна дитячого віку» для студентів шостих курсів медичного університету (2002 р.), для лікарів - слухачів післядипломної освіти: Навчальний план і програма циклу тематичного удосконалення «Поточний санітарний нагляд в гігієні дітей та підлітків», затверджені Вченою Радою НМАПО імені П.Л. Шупика 3 листопада 2004 р., протокол №9; Навчальний план і програма циклу тематичного удосконалення «Гігієнічні вимоги до умов перебування дітей у навчально-виховних, оздоровчих закладах», затверджені Вченою Радою НМАПО імені П.Л. Шупика 16 листопада 2005 р., протокол №9; Навчальний план та уніфікована програма передатестаційного циклу зі спеціальності «Гігієна дітей та підлітків», затверджені МОЗ України 20 березня 2008 р.; Навчальний план та програма циклу спеціалізації за фахом «Гігієна дітей та підлітків», затверджені МОЗ України 20 березня 2008 р.

Результати досліджень використовуються у діяльності органів і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби під час проведення поточного і запобіжного санітарно-епідеміологічного нагляду за дошкільними навчальними закладами в Україні (акти впровадження від: 21 вересня 2006 р. Волинська обласна СЕС, 20 грудня 2006 р. Кримська республіканська СЕС, 24 грудня 2002 р. Рівненська обласна СЕС), Головного управління охорони здоров'я та медичного забезпечення дітей організованих колективів Київської міської державної адміністрації (від 14.01. 2009 р.), у навчальному процесі НМАПО імені П.Л. Шупика (від 25 лютого 2005 р.) та НМУ імені О.О. Богомольця (від 19 березня 2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Автором особисто розроблена програма дослідження, визначені мета і завдання роботи, методичні підходи та методологічні принципи щодо їхнього вирішення, схеми збору і обробки матеріалів, проведено збір, аналіз та узагальнення одержаних даних та їх математичне опрацювання, сформульовані всі положення та висновки, обґрунтовано практичні рекомендації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи були висвітлені на міжнародному, державному та регіональному рівнях у доповідях науково-практичних конференцій та семінарів для лікарів з гігієни дітей та підлітків і лікарів-педіатрів з питань організації медико-санітарного обслуговування дітей дошкільного віку: Координаційна Рада при державній адміністрації м. Києва з питань збереження, зміцнення здоров'я дітей дошкільного віку, їх фізичного і психічного розвитку; спільна сесія АМН України та АПН України «Актуальні проблеми здоров'я та освіти дітей на початку ХХІ століття», Київ, 21 червня 2001 р.; І Всеукраїнська науково-практична конференція «Здоров'я і освіта», Львів, 23-24 квітня 1993 р.; Міжнародна науково-практична конференція «Талановита особистість: сім'я, школа, держава», Київ, 11-15 травня 1994 р.; ІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Концепція розвитку галузі фізичного виховання і спорту в Україні», Рівне, 18-20 вересня 2003 р.; Міжнародний педагогічний форум «Початкова школа ХХІ століття», Київ, 14-15 березня 1996 р.; Міжнародний конгрес «Сучасні аспекти раціонального харчування», Київ, 10-11 квітня 2008 р.; VI конференція Світової Федерації Українських лікарських товариств, Одеса, жовтень 1996 р.; ІІ національний конгрес з біоетики, Київ, 29 вересня - 2 жовтня 2004 р.; Науково-практична конференція народної та нетрадиційної медицини на сучасному етапі, Київ, 1997 р.; «Медико-соціальні аспекти стану здоров'я дітей та підлітків», Харків, 28-29 жовтня 1998 р.; «Актуальні проблеми гігієни дітей та підлітків у сучасних умовах та шляхи їх вирішення», Київ, 4-6 жовтня 1999 р.; «Здоров'я школярів на межі тисячоліть», Харків, 17-19 травня 2000 р.; «Проблеми фізичного виховання та розвитку дітей дошкільного віку», Київ, 5-6 грудня 2000 р.; Навчально-методична конференція IV медичного факультету, присвячена 160-річчю Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, Київ, 2001 р.; Семінар для лікарів-педіатрів «Збереження, зміцнення здоров'я дітей дошкільного віку, їх фізичного та психічного розвитку», Київ, 21 травня 2002 р.; Нарада-семінар МОЗ України «Організація державного санітарно-епідеміологічного нагляду за навчальними закладами, Київ, 16-18 жовтня 2002 р.; «Актуальні питання професійної підготовки лікарів», Київ, 2003 р.; «Гігієнічні проблеми реформи освіти в Україні», Київ, 9-10 вересня 2004 р.; Семінар для завідувачів дошкільно-шкільних відділень дитячих поліклінік та шкільних лікарів «Медико-педагогічний контроль за вихованням дітей», Київ, 17 травня 2005 р.; «Профілактична медицина: проблеми і перспективи», Кіровоград, 2005 р.; «Проблеми військової охорони здоров'я», Київ, 14-15 лютого 2006 р.; «Перші результати та перспективи реформування системи медичної освіти в Україні», Запоріжжя, 1-2 червня 2006 р.; «Проблеми безперервного професійного розвитку лікарів і провізорів», Київ, 15-16 лютого 2007 р.; Всеукраїнський День Дошкілля «Дитина замовляє розвиток», Київ, 2 листопада 2007 р.

Публікації. Результати роботи опубліковані у 2-х підручниках, 4-х навчальних посібниках, 40 статтях (із них 25 - у наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України) та тезах у збірниках наукових праць, матеріалах конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація подана на 296 сторінках комп'ютерної верстки, складається із вступу, огляду літератури, розділу «Методи і організація дослідження», п'яти розділів власних досліджень, аналізу і узагальнення результатів дослідження, висновків, списку використаних джерел (всього 423, із них 70 - іноземних), 5 додатків. Робота проілюстрована 31 рисунком та 8 фото і містить 39 таблиць.

Основний зміст роботи

оздоровчий навчальний дошкільний дитина

Матеріали та методи дослідження. Формування матеріалу досліджень проведено за шістьма блоками:

1. Установлення закономірностей формування здоров'я сучасного покоління дітей дошкільного віку (1986-2008 рр.) шляхом аналізу захворюваності 3435596 дітей у віці до шести років; комплексної оцінки стану здоров'я 403926 дітей віком три-шість років у 13 областях України (Вінницька, Житомирська, Кіровоградська, Львівська, Миколаївська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернігівська області, АР Крим) та 196516 дітей м. Києва, оцінки фізичного розвитку дітей (м. Київ) за морфофункціональними показниками, фізичною підготовленістю, нервово-психічним розвитком, клінічними даними (обстеженнями охоплено 5167 дітей).

2. Визначення морфофункціональних особливостей реакції організму дітей на вплив хімічних забруднень атмосферного повітря - однієї з основних умов життєдіяльності дітей, за аналізом даних ф. 18 (за 1985-2008 рр.), оцінки якості повітря в основних приміщеннях (ігрові, спальні) дошкільних навчальних закладів - 831 досліджень.

3. Обґрунтування необхідності подальшого розвитку та удосконалення системи дошкільної освіти в сучасних умовах: аналіз мережі дошкільних навчальних закладів (ДНЗ) в Україні за 1985-2008 рр.; гігієнічна оцінка умов функціонування дошкільних навчальних закладів (у 13 регіонах України, м. Києві - 7648 ДНЗ): оцінка освітленості, мікроклімату, шуму, режиму дня, харчування, організації навчального процесу (за працездатністю дітей) - проведено та проаналізовано більше 30000 результатів досліджень; визначення ефективності оздоровлення 10000 дітей в умовах ДНЗ, оздоровчих закладів та сім'ї.

4. Розробка комплексу оздоровчих заходів в умовах дошкільного навчального закладу (організація прогулянок за авторською програмою - 1184 досліджень у 15 дитячих дошкільних закладах м. Києва); гігієнічна оцінка інноваційної навчальної програми «Крок за кроком»; використання дієтичного харчування для дітей з хронічною патологією та загартування дітей до холодового фактору - 434 дитини протягом трьох років спостережень.

5. Оцінка ефективності оздоровчої програми (2170 досліджень) та впровадження її у практику (на прикладі дошкільних навчальних закладів м. Києва).

6. Розробка гігієнічних вимог до умов перебування дітей у дошкільних навчальних закладах загального типу (додатково проаналізовано 98 діючих нормативно-директивних документів з охорони здоров'я дитячого населення в Україні).

Одержані дані оброблені за пакетом SPSS Version 10, адаптованим в Україні д.мед. н., професором Ю.В. Вороненко.

Результати досліджень та їх обговорення

Установлення закономірностей формування здоров'я сучасного покоління дітей дошкільного віку. Аналіз даних статистичної звітності про стан здоров'я дітей України у віці до шести років (3435396 дітей) свідчить про високу поширеність захворювань серед дітей дошкільного віку, особливо в регіонах з несприятливою екологічною ситуацією: Черкаська, Чернігівська, Київська, Дніпропетровська, Донецька, Вінницька, Запорізька області і м. Севастополь, де даний показник у 1,1 - 1,5 рази перевищує середній по Україні. Найвищий рівень поширеності захворювань виявлений серед дітей м. Києва, що, з нашої точки зору, пов'язано, насамперед, з кращою діагностикою хвороб у мешканців столиці.

У структурі захворюваності дошкільників переважають шість класів хвороб. На перші місця вийшли, окрім захворювань органів дихання, хвороби нервової системи, шкіри та підшкірної клітковини, деякі інфекційні та паразитарні хвороби, крові й кровотворних органів та окремі порушення із залученням імунного механізму і органів травлення.

Проаналізувавши динаміку поширеності хронічних захворювань за даними поглиблених медичних оглядів, проведених у 1986-2008 рр. серед дітей дошкільного віку м. Києва, установлено, що в обстежених дітей, починаючи з 1995 року, хвороби ока та його придаткового апарату зустрічаються в 2,34 рази частіше, ніж у 1986 році, системи кровообігу, відповідно, 2,96, органів дихання - 2,0, органів травлення - 10,1, ендокринної системи - 6,0 разів.

У дошкільників реєструються хронічні хвороби, які не були притаманні раніше даній віковій групі дітей: цукровий діабет, катаракта, виразкова хвороба шлунку і 12-ти палої кишки, жовчнокам'яна хвороба та хвороби підшлункової залози. У 23,8 дітей з 1000 діагностуються уроджені вади розвитку, а 5,2 з 1000 дошкільників мають новоутворення. Хвороби крові складають 77,4 випадки на 1000 дітей, в основному, за рахунок анемії.

У подальших дослідженнях увагу було акцентовано на групі дошкільнят віком три-шість років, які виховуються за змішаною системою: сім'я - ДНЗ і проживають на територіях України з безпечними рівнями шкідливих речовин (не перевищують ГДК) в атмосферному повітрі.

Проаналізувавши вихідний стан здоров'я дітей, з яким вони поступають в ДНЗ, встановлено, що 22,7±0,08% дошкільників уже мають ті чи інші відхилення у здоров'ї на момент вступу до закладу. Так, у трирічних дітей даний показник складав 22,2±0,11%, чотирирічних - 22,41±0,44%, п'ятирічних - 23,9%. Але, якщо у дітей трьох-чотирьох років виявлена патологія характеризується переважно порушеннями опорно-рухового апарату і ока (міопія), у меншому ступені хронічним бронхітом чи пієлонефритом, то у п'ятирічних дітей до них додаються ще й хронічний тонзиліт, хронічні хвороби шлунково-кишкового тракту (панкреатит, дуоденіт тощо). Тобто, умови виховання дитини тільки в сім'ї не запобігають можливості виникнення різних хронічних захворювань. Необхідно відмітити, що дівчатка на період вступу до ДНЗ мають дещо вищу питому вагу хвороб органів травлення - 27,91±3,74%, проти 20,37±3,66% у хлопчиків (Р>0,05), серед останніх вірогідно більше дітей з хронічними хворобами органів дихання - 55,56±1,66%, проти 48,84±2,38% у дівчаток (Р<0,05).

Динамічні спостереження за обсягом викидів шкідливих хімічних речовин в атмосферне повітря (в тис. тонн) в цілому по Україні показали, що за період 1985-2007 рр. цей показник знизився в 2,21 рази для стаціонарних і в 2,91 рази - для пересувних джерел (рис. 1).

Причому, темпи зниження у різних областях України були неоднаковими. Це явище пов'язано з закриттям і реорганізацією в Україні великої кількості підприємств важкої промисловості.

Хімічний аналіз складових викидів у атмосферне повітря засвідчує, що масова частка оксидів вуглецю і азоту та сірчаного ангідриду становить 71,75%. Найчастіше перевищення гранично допустимих концентрацій хімічних речовин (середньодобової, мг/мі) за роками спостереження виявлено щодо діоксиду азоту - зниження рівня вмісту забруднювача не відбувається (рис. 2).

Аналіз співвідношення рівня захворюваності дітей з різними показниками забруднення навколишнього середовища не виявив чіткої залежності.

Фонові концентрації забруднюючих речовин у атмосферному повітрі м. Києва за період 2001-2009 рр. за вмістом діоксиду азоту підвищилися на 20,4% або в 1,25 рази, сірководнем - зменшилися на 30,4%, воднем хлористим - фактично досягли критичного рівня, формальдегідом - збільшилися в 1,2 рази у порівнянні з 2003 роком. Згідно перспективних даних у 2009 році вони (за пилом, оксидом вуглецю, оксидами азоту, фторидом і хлоридом водню, формальдегідом) будуть зростати. Зважаючи на екологічну ситуацію, фонові концентрації вказаних забруднювачів атмосферного повітря необхідно обов'язково враховувати під час проектування та забудови населених пунктів, у тому числі і закладів для дітей дошкільного віку.

Попередні дослідження (Торбін В.Ф., 1996; Бердник О.В., 2003) доводять, що за ступенем значимості формування рівня загальної захворюваності дитячого населення забруднення атмосферного повітря при цьому становить 23,2%, поступаючись лише соціальним чинникам ризику (38,8%). Очікуваний внесок екологічних факторів у зрушення рівнів захворюваності дітей різними класами хвороб може коливатися у межах від 15,3% до 57,4%. Протягом 2001-2008 року показники, що характеризують відхилення у стані здоров'я організованих дошкільних колективів, відносно сталі. Визначено зменшення кількості дітей з порушеннями дихальної, нервової, ендокринної, кістково-м'язової систем та хвороб ока, але продовжується подальше збільшення чисельності дітей з патологією системи кровообігу та органів травлення. Даний факт вказує на те, що функціональні системи організму дітей, які знаходяться в стадії інтенсивного розвитку, є найчутливішими до дії чинників ризику навколишнього середовища та сприяють порушенню стану здоров'я через певні проміжки часу (результат хронічного стресу).

Таким чином, за структурою захворюваності дітей дошкільного віку провідними функціональними системами та органами їхнього організму, які зазнали найбільших змін за останні два десятиліття, є дихання, нервова, крові та кровотворних органів, травлення, шкіра та підшкірна клітковина, а за темпами приросту захворюваності - ендокринна, кістково-м'язова та сечостатева.

У сучасного покоління дітей дошкільного віку формуються хвороби, раніше не характерні для даної вікової групи - новоутворення, ендокринні (гіпертрофія ЩПЗ, цукровий діабет), органів травлення (хвороби підшлункової залози, виразкова хвороба шлунку та 12-палої кишки), кістково-м'язової системи та розлади психіки і поведінки.

Обґрунтування необхідності подальшого розвитку системи дошкільної освіти. Сучасну систему дошкільної освіти в Україні забезпечують дошкільні навчальні заклади різного типу, в основному, загального, які відіграють провідну соціальну і культурну роль.

90-ті роки 20-го століття характеризувалися в Україні не тільки суспільно-політичною кризою, але й кризою освіти. Внаслідок погіршення соціально-економічного стану в Україні відбулося суттєве скорочення мережі ДНЗ. Так, за період 1991-1995 рр. у державі було втрачено понад 3000 ДНЗ. Лише за 1997 р. кількість даних закладів зменшилася на 1700, а на кінець 2007 року їх число складало 15305, що в півтора рази менше, ніж у 1985 році. Найбільші зміни відбулися у Харківській, Донецькій та Запорізькій областях.

Вивчення забезпеченості дітей дошкільного віку України ДНЗ у 1985-2007 роках вказує на стрімкий спад введення їх в дію за кількістю та ємністю об'єктів (рис. 3). Наприклад, за 1995-1999 роки було введено в дію місць в ДНЗ в 6,45 разів менше, ніж у 1985 році. Найінтенсивніше скорочення основної ланки системи дошкільного виховання розпочалося з 1994 року.

Охоплення дошкільнят виховними закладами зменшилося за вказаний період на 21%. Найнижчий показник відноситься до 1997 року (33% у порівнянні з 60% у 1985 році). Деяке збільшення кількості дітей в ДНЗ спостерігалося у 2005-2007 роках, яке пов'язано з покращенням економіки в Україні. Але загальна тенденція залишається від'ємною в усіх регіонах України.

Дані щодо існуючої системи забезпечення дітей віком три-шість років дошкільним вихованням в 13 регіонах України показали, що найгірша ситуація склалася у Львівській та Рівненській областях, в яких дошкільним вихованням охоплено лише 17,8±0,09% і 19,85±0,14% дітей відповідно. Наповнюваність груп, у переважній більшості закладів, знаходиться в межах норм, установлених Міністерством освіти та науки України для ДНЗ (15-20 дітей) і перевищує нормативні величини в АР Крим та Сумській області.

Гігієнічна оцінка умов виховання дітей в дошкільних навчальних закладах України (2136 обстежень) виявила типові недоліки, характерні для основного загалу цих закладів: ДНЗ побудовані у минулі роки за існуючими на той час типовими проектами, які на сьогодні не відповідають нормативам ДБН В. 5.5.2-4-97, не задовольняють сучасних вимог щодо забезпечення повноцінного навчально-виховного процесу, медичного обслуговування, оздоровлення дітей та оснащені меблями, виготовленими за стандартами 80-х років минулого століття. До 45-50% меблів у ДНЗ Вінницької, Полтавської, Чернівецької, Чернігівської, Луганської областей потребують заміни. Потребує заміни і поновлення також технологічне обладнання харчоблоків, спортивний інвентар.

Близько 4,0% ДНЗ України за площею та набором основних елементів на земельній ділянці не відповідають сучасним санітарно-гігієнічним вимогам, а 3,3% - за набором та площею приміщень у будівлі. Найбільше таких об'єктів (10,2-24,0%) у Чернігівській, Волинській, Чернівецькій, Закарпатській, Луганській областях та АР Крим.

Не забезпечені централізованим водопостачанням, водовідведенням, опаленням, проточною гарячою водою 8,7-25,8% ДНЗ у Вінницькій, Закарпатській, Миколаївській, Одеській, Тернопільській, Кіровоградській, Чернігівській та Черкаській областях, 78% басейнів - не функціонують, 24,5-32,2% харчоблоків у Закарпатській, Чернівецькій областях, м. Севастополі та АР Крим не відповідають діючим санітарно-гігієнічним вимогам і стандартам.

У 9,1% ДНЗ улаштування медичних кабінетів не відповідає функціональному призначенню. Тільки 1,8% ДНЗ обладнані стоматологічними кабінетами.

Визначений також незадовільний стан природного та штучного освітлення основних приміщень ДНЗ (нераціональна будівля, наявність об'єктів затінення - за межами будівлі ДНЗ та на вікнах приміщень, використання джерел штучного освітлення з лампами розжарювання недостатньої потужності та кількості працюючих люмінесцентних ламп). Із 2667 вимірів освітлення основних приміщень ДНЗ (групових кімнат) у 22,1% випадках виявлені відхилення від нормативу 2006 року. В якості будівельного матеріалу використано залізобетонні конструкції, які є причиною дискомфортного мікроклімату у приміщеннях для дітей (перегрівного або охолоджуючого, Берзінь В.І., Литвинова Ю.О., Івахно О.П., Баранова М.Н., 1993). Так, із 671 проведених досліджень близько 5,0% були нижчі від нормованих величин.

Неукомплектованість ДНЗ лікарями-педіатрами, інструментарієм, комп'ютерною технікою призводить до неповної, нерегулярної оцінки здоров'я вихованців, розробки оздоровчих заходів, дієвого контролю за їх впровадженням та оцінкою ефективності. Навантаження на лікаря, що працює у ДНЗ, в два рази перевищує норму через перехід медичного обслуговування організованих колективів дітей на дільничний принцип та неукомплектованість дитячих поліклінік лікарями-педіатрами. Аналіз результативності медичного обслуговування дітей в умовах ДНЗ м. Києва за період 2001-2008 роки (табл. 1) визначив, що вона низька: захворюваність серед дітей продовжує підвищуватися за рахунок грипу та гострих респіраторних інфекцій (95,92% у структурі загальної захворюваності).

Діти, що часто хворіють, складають 1/10 серед всього загалу вихованців, тривалість одного випадку хвороби знаходиться в межах 15,17 днів, що вказує на недостатній рівень медико-профілактичних заходів у даних закладах.

Визначено деякі проблеми з організацією харчування дітей в ДНЗ: виявлена нерегулярність постачання у заклади м'яса, яєць, вершкового масла, риби, твердого сиру, овочів, фруктів та інших продуктів харчування. Невиконання рекомендованих норм щодо основних продуктів харчування дітей в ДНЗ в окремих областях сягає майже 60%. У 50-60% ДНЗ не організовано дієтичне харчування дітей, в той час як хронічні захворювання шлунково-кишкового тракту уже в дошкільному віці посідають четверте-п'яте місце за ранговим розподілом класів хвороб.

Таблиця 1. Ефективність медичного забезпечення дітей в ДНЗ м. Києва у 2001-2008 рр.

В усі пори року діти недоотримують овочі і фрукти, соки, кисломолочні продукти та рибу. Перевага надавалась круп'яним і макаронним виробам. Недоліки в раціонах харчування дітей в ДНЗ найчастіше визначено за рахунок дефіциту білкововмісних продуктів (риба, молоко, м'ясо), що призводить до недоотримання дітьми тваринного білка, кальцію, вітаміну В₂, а дефіцит овочів і фруктів - аскорбінової кислоти, в-каротину, біофлавоноїдів.

Аналіз показників стану здоров'я вихованців 520 дошкільних навчальних закладів м. Києва протягом 2003-2008 рр. показав, що укомплектованість сучасних ДНЗ дітьми почала збільшуватися з 2004 року і в даний час досягла майже 110%, тобто у порівнянні з 2001-2003 рр. збільшилась майже на 20%. Найбільше дітей виховується у ДНЗ Деснянського, Дніпровського, Дарницького і Оболонського районів (11,63-13,89%) і найменше у Печерському районі (2,5%) від всього загалу дітей цього віку у м. Києві. Захворюваність організованих дошкільників коливалася в межах 1427,28-1545,68 випадків на 1000 дітей, 71,97-91,12% її формувалися за рахунок ГРВІ та грипу. Інфекційні хвороби не виходили за межі 6,0%. Діти, які часто хворіли, стабільно складали 10,39-10,92%.

Профілактичні огляди виявили у 54,52 дітей на 1000 обстежених хвороби органів травлення, у 50,81-63,76 - порушення постави, у 43,93-55,95 - пониження зору. Хоча наведені дані мають тенденцію до зниження, але вони досить вагомі і значно вищі, ніж на початку 90-х років. Починаючи з 2005 року збільшується кількість дітей з позитивною реакцією на туберкулін. Найвищу реактивність до туберкуліну виявлено у дітей, що виховуються в ДНЗ Дніпровського і Печерського районів (715,08 і 722,26 ‰).

Аліментарно залежні хвороби найчастіше спостерігаються у дітей Деснянського та Оболонського районів (71,34 і 59,37%).

Оцінку харчування дітей в ДНЗ проводили також за такими показниками: якість термічної обробки страв; дослідження на бакзабруднення оснащення та змивів; С-вітамінізація їжі та калорійність раціонів харчування. Встановлено, що з указаних критеріїв тільки два відповідали гігієнічним регламентам (якість термічної обробки та С-вітамінізація страв), в інших випадках відхилення визначені у 3,7-7,3% досліджених проб. Такі тенденції спостерігалися постійно протягом всього періоду спостережень.

Наведені дані про організацію і умови виховання дітей у ДНЗ дозволяють нам стверджувати, що існуюча система дошкільного виховання в Україні не відповідає соціально-гігієнічним вимогам сьогодення.

Порівняння рівня захворюваності у дітей трьох-шести років з показниками захворюваності дітей вікової групи від народження до шести років свідчить про те, що середньостатистичні показники загальної захворюваності у вихованців ДНЗ вірогідно нижчі, ніж в усій віковій групі від народження до шести років - 1079,9±0,46 ‰, проти 1598,1±0,13 ‰. Розбіжності коливались від 148,1 ‰ у Вінницькій до 1060,8 ‰ у Чернігівській областях. Лише у Рівненській і Херсонській областях діти віком три-шість років мали дещо вищі показники загальної захворюваності, а в АР Крим майже однакові у порівнянні з усією сукупністю дітей віком від народження до шести років. Перевищення захворюваності дітей в організованих колективах Херсонської і Рівненської областей пов'язано, на нашу думку, з низьким охопленням дітей дошкільним вихованням.

Необхідно зазначити, що ступінь відмінності між показниками захворюваності дітей віком від народження до шести років і вихованців ДНЗ не виявляє прямої залежності від стану навколишнього середовища (навантаження шкідливих викидів на душу населення у кілограмах), що свідчить про вплив на даний показник також комплексу соціальних чинників, зокрема умов виховання і навчання дітей.

Оцінка стану здоров'я вихованців ДНЗ за комплексним показником виявила, що І групу здоров'я має третина дітей (33,82±0,27%), більше половини обстежених віднесені до групи ризику - ІІ група здоров'я (52,83±0,28%), решта - 11,42±0,14% - це діти з наявністю хронічної патології. Показники нестабільні і коливаються в різних регіонах України (табл. 2). Так, питома вага дітей І групи здоров'я в Чернігівській області знаходиться в межах 17,8±0,26%, а в Сумській - на рівні 62,0±0,27%. АР Крим, яка має цілющі кліматичні умови, демонструє наявність І групи здоров'я лише у 21,0±0,21% дітей, ІІ групи - у 68,0±0,23%, а у Черкаській області (посідає одне з перших місць за рівнем захворюваності) питома вага дітей з І групою здоров'я складає 41,7±0,24%.

Таблиця 2. Комплексна оцінка стану здоров'я дошкільнят різних регіонів України, %

Показник фонду здоров'я дошкільників відносно високий в усіх областях - від 81,04% до 91,02%.

Наведені особливості стану здоров'я вихованців ДНЗ в указаних регіонах України можна пов'язати з дією різних факторів, серед яких, на наш погляд, не останню роль відіграють якість проведення поглиблених медичних оглядів, контроль захворюваності та оцінка фізичного розвитку дітей.

Нівелювати потенційні негативні чинники стало можливим після аналізу стану здоров'я вихованців ДНЗ м. Києва, медичне обслуговування в яких організовано значно краще, ніж в інших регіонах держави.

Аналіз показників захворюваності вихованців ДНЗ в 10 адміністративних районах м. Києва за 1986-2001 рр. свідчить про те, що захворюваність в організованих колективах дітей має тенденцію до зниження, що можна пояснити зменшенням наповнюваності груп, яка відбувалася протягом періоду спостережень, та зменшенням контагіозності дітей. Однак, значна питома вага в захворюваності гострих респіраторних інфекцій і грипу (71,4±0,37%) та інфекційних хвороб (6,31±0,66%) свідчить про низьку опірність організму дітей віком три-шість років до несприятливих умов навколишнього середовища.

Захворюваність вихованців ДНЗ була вищою у дошкільнят, які проживають в нових житлових масивах м. Києва, де ще існує деяка невідповідність кількості місць у ДНЗ і потужності дитячих поліклінік щодо чисельності дитячого населення. Питома вага «застудних» захворювань у дітей коливалась від 55% у вихованців Печерського до 80% - Залізничного районів міста, а інфекційних хвороб - від 2,1% у вихованців Ленінградського до 8,4% - Подільського районів. Наведені дані підтверджують роль медичного обслуговування дітей віком трьох-шести років у зниженні загальної захворюваності.

Визначення деяких показників периферійної крові у шестирічних дошкільнят (за результатами медичних оглядів відповідно до наказу МОЗ України №434) з різним рівнем здоров'я (групою) показало, що наявність хронічних захворювань (діти з третьою групою здоров'я) підвищує чутливість організму обстежених дошкільників до гіпоксії і знижує його опірність до чинників ризику.

За «індексом здоров'я», який вважають одним із об'єктивних показників здоров'я у дітей, найнижчі його рівні в обстежених дошкільнят реєструвалися у 1988-1989 роках, що співпало з критичним періодом адаптації дітей до несприятливих умов довкілля, які склалися на території України в період після аварії на ЧАЕС, а підвищення у 1996-1997 роках - є результатом активної імунізації дітей за національною програмою «Діти України».

Питома вага дітей, які виховуються в дошкільних навчальних закладах м. Києва, і жодного разу не хворіли протягом року, що передував обстеженню, становить 22,04±0,16%. Коливання за роками спостереження (1986-2001 рр.) незначні - від 19,36±0,15% у 1988-1989 рр. до 25,39±0,18% у 1996 р. За сумарними даними, найгірші показники зареєстровані у дітей ДНЗ Мінського (13,2±0,38%) і Залізничного (14,23±0,46%) районів, а найкращі - у Подільському (30,53±0,61%) і Жовтневому (31,0±0,79%) районах.

У київських дошкільнят вірогідно вища (Р<0,001), ніж у дітей з інших регіонів держави, питома вага дітей з І і ІІІ групами здоров'я за рахунок зменшення ІІ групи (ризику). У динаміці 1986-1999 рр. відзначалися несуттєві (6-8%) коливання співвідношення І і ІІ груп здоров'я та тенденція до підвищення питомої ваги дітей з хронічною патологією. Показник фонду здоров'я залишався практично незмінним.

У зв'язку зі зменшенням кількості адміністративних районів м. Києва (з 14 до 10) за рахунок об'єднання різних за еколого-економічним статусом районів в один, наші дослідження у подальшому були спрямовані на усе дитяче населення міста, що виховується у ДНЗ загального типу.

У табл. 3 показано дані щодо розподілу дітей віком три-шість років за групами здоров'я у 2001-2008 рр. Об'єднання районів призвело до деякого нівелювання екологічних чинників.

Фізичний розвиток дітей помітно залежить від несприятливих умов життєдіяльності, що склалися на території України за останні роки. За пластичними процесами (динаміка довжини тіла) суттєві зміни спостерігаються у хлопчиків.

За результатами обстеження 870 дітей віком 5-6,5 років м. Києва наводяться такі дані. Починаючи з 5,5 років довжина тіла у дітей вірогідно (Р<0,001) стала меншою, ніж у однолітків минулих років (Берзінь В.І., Литвинова Ю.О., Івахно О.П. та ін., 1993). У дівчаток достовірні розбіжності цього показника виявлені лише у віковій групі 5,5 років (Р<0,01). Таким чином, за темпами росту дівчатка випереджають хлопчиків, але у 5,5 років починають проявлятися біологічні закони інтенсифікації процесів росту у хлопчиків, які дещо випереджають дівчаток (Р<0,01). Подібна тенденція виявлена нами і за масою тіла.

Таблиця 3. Розподіл дошкільників, що відвідують ДНЗ м. Києва, за групами здоров'я, %

За обхватом грудної клітки хлопчики і дівчатка до шести років мають нижчі показники, ніж їх однолітки у 1986 р. Починаючи з шести років показник підвищується, але не досягає величин 1986 року.

Зменшення маси тіла і обхвату грудної клітки (формування вузькогрудості) зумовлюють дисгармонійність фізичного розвитку, грацильність тілобудови, характерної для сучасних дітей, що стверджують і інші автори (Лысенко А.И., 2002; Ходак Л.А., 2002; Єременко Г.М. та ін., 2003; Кучма В.Р., Чепрасов В.В., 2004; Федотова Т.К., 2006; Джуринська С.М., 2006). Для підтвердження цієї тенденції порівнювали морфологічні показники фізичного розвитку дошкільників трьох-шести років у 2004 році з аналогічними показниками у 1986 році, яка визначила достовірну різницю їх величин з інтервалом у 6 місяців (t>3, p<0,05), що потребує збереження періодичності проведення оцінки фізичного розвитку дітей у віці три-шість років один раз у 6 місяців.

Встановлено, що 69,9±0,89% дітей за морфологічними показниками фізичного розвитку мають середній рівень, майже однакова їх частка з вищим за середній і високим та нижчим за середній і низьким рівнем розвитку.

Біологічний вік дітей у 89,6±1,26% випадків відповідає календарному, у 5,79±0,96% - випереджає його і лише 4,6±0,86% дітей відстають від свого віку.

Гармонійний фізичний розвиток за морфологічними ознаками (відповідність маси тіла і обхвату грудної клітки наявній довжині тіла) мали 71,31±1,86% дітей, дисгармонійний - 19,86±1,64%, різко дисгармонійний - 8,83±1,17%. У порівнянні з 1992 роком питома вага дітей з дисгармонійним розвитком вірогідно збільшилася (Р<0,05).

Функціональні показники фізичного розвитку дітей за ємністю легень і м'язовою силою рук виявилися нижчими за такі у дітей відповідного віку у 1986 р., але дещо підвищилися у порівнянні з показниками, одержаними у 1992 р. За життєвою ємністю легень 29,34±2,01% дітей і за м'язовою силою рук 31,72±2,05% мають дисгармонійний розвиток, тобто їхні показники не відповідають віковим стандартам.

Вивчення моторного розвитку дітей виявило зниження цього показника у п'ятирічних дошкільників у порівнянні з результатами 1986 р. Крім того, 21,37±2,07% обстежених дітей за даним показником відстають від своїх однолітків.

Якщо морфологічні показники фізичного розвитку обстежених дітей вкладаються у явище «децелерація», що на сьогодні відзначається у всіх країнах світу, і є закономірністю розвитку людини (Лысенко А.И., 2002), то недостатнє функціонування системи дихання і м'язового апарату правомірно розцінювати, як результат дії несприятливої екологічної ситуації, недостатності і неефективності засобів фізичного виховання та загартування дітей дошкільного віку в сім'ї і навчально-виховних закладах.

Таким чином, майже третина обстежених дітей мали недоліки у здоров'ї, що проявлялися змінами показників фізичного розвитку, функціонування основних органів і систем та зниженою резистентністю до умов життя.

Вік три-шість років є найчутливішим до негативних і позитивних умов життєдіяльності дитини, тому провідним принципом функціонування закладів дошкільної освіти має бути індивідуальний підхід до кожного вихованця.

У табл. 4 подано дані, які свідчать про те, що з віком відбувається поліпшення основних функцій вищої нервової діяльності - мислення, словникового запасу, слухової і зорової пам'яті, які є вірогідними при порівнянні дітей, що виховуються у середній і підготовчій групах.

Таблиця 4. Динаміка розвитку психічних функцій у вихованців дитячих садків м. Києва (М±m)

Обстеження вихованців підготовчої групи щодо формування вербально-логічного мислення виявило, що адекватні відповіді з асоціативного експерименту спостерігаються у 86,36±7,32% дівчаток і 72,73±7,75% хлопчиків, хоча розбіжності не є вірогідними (t<2, Р>0,05). Дівчатка вдвічі менше хлопчиків мали неадекватні (відмовні, співзвучні, преехолалічні) відповіді - 13,59%, проти 27,27%. Результати графічного диктанту свідчать про недостатній розвиток кількох функцій (просторове мислення, моторний розвиток правої руки), тому що середній бал за виконання тесту становив 3,77. На «відмінно» виконали його лише 1,67% дітей, на «добре» - 73,91% і майже чверть (24,64%) - на «задовільно».

В узагальненому вигляді результати використаних тестів (показників психологічної готовності вихованців підготовчих груп до навчання у школі), наведені в табл. 5, з якої видно, що близько 90% дітей мають високий і середній рівень готовності за психолого-педагогічними критеріями. В той же час, дослідження «шкільної зрілості» дітей, які перед поступленням у школу виховувалися вдома, показали, що до 40% з них «шкільно незрілі».

Для успішної навчальної діяльності дітей дошкільного віку надзвичайне значення мають психоемоційний стан і емоційна стійкість, під якою розуміють здатність дитини в стресовій ситуації зберігати конструктивність емоційно-поведінкових реакцій і продуктивність діяльності. У переважної більшості дітей емоційний стан у динаміці дня позитивний (обирання червоного і жовтого кольорів під час виконання тесту Люшера) - 93,4% на початку дня і 89,7% - в кінці його. Однак кількість дітей з пригніченим емоційним станом наприкінці дня зростає удвічі. Розподіл дітей на групи психоемоційної стійкості був наступним: І група (діти зі стабільним емоційним фоном і помірним ступенем емоційної активності) - 43,6%, ІІ група (діти з підвищеним емоційним фоном, гіперлабільні) - 14,8%, ІІІ група (діти з стабільним нейтральним фоном і уповільненим типом емоційного реагування) - 29,4%, ІV група (діти зі зниженим емоційним фоном і уповільненим нестійким типом емоційного реагування) - 12,2%.

Таблиця 5. Показники психологічної готовності до навчання у школі вихованців підготовчих груп ДНЗ м. Києва

Важливо враховувати і індивідуальні психологічні особливості, притаманні сучасній популяції дітей дошкільного віку: висока тривожність, що спостерігається у 71% дітей (середня - у 29%, за відсутності жодної дитини з низькою тривожністю) та висока агресивність - у 51% (середня - у 39%, низька - у 10% дітей).

Таким чином, проведені дослідження виявили, що: особливості становлення «функціональної зрілості» дітей дошкільного віку до початку навчання у школі вимагають створення відповідних умов для їх розвитку (врахування психологічного статусу дитини, можливості її довільної поведінки та індивідуальний підхід під час виховання).

Вивчено організацію навчально-виховного процесу у чотирьох типових дошкільних закладах освіти м. Києва в різні сезони року. Проведені дослідження показали, що у своїй практичній роботі ДНЗ дотримуються стандартного режиму, а виявлені недоліки стосуються, насамперед, деякого скорочення тривалості перебування дітей на відкритому повітрі, особливо у зимовий період. У 23,0% випадків спостерігається перевищення часу, який відводиться на заняття, що викликано незадовільною організацією занять. Кількість занять регламентована типовими програмами згідно з віком дітей. Розклад занять складений, в основному, з урахуванням денної і тижневої динаміки працездатності (нераціональний виявлено лише у 1,2% випадків).

Існуюча практика проведення занять з фізичного виховання в ДНЗ не відповідає гігієнічним вимогам за структурою і моторною щільністю.

Мінімальні навички з фізичної культури у дошкільнят не підтримуються належним чином у сімейному оточенні дітей. Опитування 500 сімей, що мають дітей дошкільного віку, дало нам можливість визначити недоліки у процесі виховання дошкільнят: майже 70% респондентів не використовують регулярно ранкову гімнастику, біля 50% - будь-які загартовуючі заходи і лише 18% дітей мають навичку плавання.

Досить великий резерв підвищення рухової активності дітей - це прогулянки на відкритому повітрі з використанням елементів фізичного виховання і спортивних ігор. Дослідження показали, що ігри проводяться на груповому майданчику або на спортивній зоні ділянки ДНЗ під керівництвом вихователя. Тривалість таких ігор становить 10-20 хвилин від 2 до 5 разів на тиждень. Характер ігор підбирається в залежності від мети (коригуючі, оздоровчі, розвиваючі та ін.). Але в 95% випадків прогулянки проводяться без поданої програми і відповідної організації, тобто стихійно.