Наукове обґрунтування профілактичних заходів збереження та зміцнення здоров’я дітей у сучасній системі дошкільної освіти

Комплекс оздоровчих заходів для дошкільного навчального закладу з урахуванням вихідного рівня здоров’я дітей, адаптаційних можливостей організму до навчального навантаження та впливу забруднень атмосферного повітря. Обґрунтування його ефективності.

Рубрика Медицина
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 26.08.2015
Размер файла 76,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Загартування до холоду є найефективнішим оздоровчим заходом (Попов О.И., 1998; Малахов Г.П., 1999), але в обстежених ДНЗ він виконується формально. Використовується лише один із загальних заходів - аерація приміщень. Навіть одна з основних форм загартовування (дотримання вимог до одягу дітей у відповідності з температурою зовнішнього повітря) обмежена, а найефективніші форми загартовуючих процедур (водні) - практично не задіяні.

Дослідження інтегральних показників впливу навчально-виховного процесу в ДНЗ на організм дітей (розумової і фізичної працездатності) виявило наступне. Питома вага дітей, які здатні протягом дня і тижня підтримувати розумову працездатність на стабільному рівні, невірогідно підвищується, але тільки у чверті обстежених дітей. Кожного дня в тижневому циклі від 34,43±6,08% до 52,54±6,5% дошкільників виявляють ознаки розвитку втоми. Одержані дані свідчать про значний негативний вплив фіксованих занять на стан центральної нервової системи дошкільнят та необхідність переключення характеру їхньої діяльності, подальшої раціоналізації навчально-виховного процесу і відпочинку дітей.

З усіх характеристик фізичних якостей у дошкільному віці найрозвиненішими є гнучкість та швидкість і обмеженою - сила і витривалість. Використавши для аналізу п'ять «Державних тестів і нормативів» було одержано результати, які свідчать, що бальні оцінки за тестами були невисокими, а сумарний бал фізичної підготовленості був на низькому рівні, хоча у хлопчиків показники були дещо вищими, ніж у дівчаток (табл. 6).

Таблиця 6. Показники фізичної підготовленості вихованців підготовчої групи ДНЗ м. Києва, М±m

Тести фізичної підготовленості

Хлопчики

n=230

Дівчатка

n=274

Бальна оцінка результатів

Стрибок у довжину з місця, см

111,2±1,79

101,4±1,57

2,9±0,10

Стрибок у висоту з розбігу, см

62,0±2,64

45,0±2,14

3,0±0,12

Човниковий біг 3 х 10 м, с

18,4±0,87

20,0±0,94

3,12±0,09

Піднімання тулуба всід

з положення лежачи

11,3±1,18

8,0±1,95

2,9±0,15

Кидок (дальність, вага 500 г.), см

123±1,85

110±0,87

3,31±0,22

Таким чином, в обстежених ДНЗ фізичне виховання, загартування дітей до холоду, організація прогулянок на свіжому повітрі не відповідають гігієнічним вимогам і не сприяють належному рівню дієздатності дітей.

Розробка профілактичних заходів та адекватних оздоровчих програм, що базуються на сучасних досягненнях науки і відповідають анатомо-фізіологічним особливостям організму дитини, є важливими напрямами у формуванні здоров'язберігаючих технологій. Спираючись на ці позиції, проведено кореляційний аналіз залежності стану здоров'я вихованців ДНЗ у віці трьох-шести років (захворюваність «загальна» і за окремими класами хвороб, розподіл дітей на групи здоров'я та за рівнем фізичного розвитку) від концентрацій 12 найчастіших хімічних забруднювачів атмосферного повітря і медико-санітарного обслуговування дітей у дошкільних навчальних закладах. Установлено, що найнебезпечнішими, навіть на рівні ГДК і нижче, є сполуки сірки і азоту. Відомо, що сполуки азоту, хлорид водню, оксид вуглецю, які містяться в атмосферному повітрі, мають переважно подразнюючу дію на організм дітей і суттєво впливають на функцію органів дихання. Сполуки сірки спричиняють риніти, бронхіти, фарингіти, подразнюють слизові оболонки ока, викликаючи сльозоточивість і кон'юнктивіти, а вибіркова дія сполук сірки на центральну нервову систему характеризується тканевою гіпоксією. Оксид азоту діє на глибші відділи дихальних шляхів, спричиняючи розвиток патологічних процесів у легенях.

Визначено високий рівень кореляції захворювань на органи дихання в залежності від вмісту хлориду водню (0,74±0,14), сполук азоту та аміаку (0,70±0,16) в атмосферному повітрі.

Характерною особливістю перерахованих шкідливих чинників атмосферного повітря є також їх подразнююча дія на шлунково-кишковий тракт. Виявлено значну залежність розвитку хронічної патології органів травлення у дітей від вмісту в повітрі формальдегіду та сполук азоту (0,82±0,1).

У формуванні групи ризику (ІІ група здоров'я) негативна дія належить оксиду вуглецю (0,71±0,17) та діоксиду азоту (0,62±0,22).

Результати кореляційного аналізу щодо деяких показників здоров'я показали, що значне місце у збереженні та зміцненні здоров'я вихованців дошкільного закладу посідає організація медичного обслуговування дітей лікарем-педіатром (r=0,92-0,50).

На прикладі міста Києва було розраховано середньорічний вміст хімічних речовин в атмосферному повітрі і у порівнянні з рівнем захворюваності дітей (за чотирма основними класами хвороб) був проведений регресійний аналіз, який за відповідними рівняннями дає можливість прогнозувати рівень окремих форм патології (рис. 4).

Отримані дані дозволяють стверджувати, що під час контролю за умовами і режимом виховання дітей особливу увагу необхідно звертати на організацію фізичного виховання, загартування, прогулянок на свіжому повітрі та харчування дітей, у тому числі дієтичного.

Для оцінки рівня фізичного розвитку дошкільників обов'язково проводити вимірювання м'язової сили, життєвої ємності легень (з п'ятого року життя дитини), частоти серцевих скорочень та рівня артеріального тиску.

Моторний розвиток дітей необхідно оцінювати за результатами виконання не менше трьох стандартних державних тестів фізичної підготовленості, які не потребують спеціального обладнання: стрибок у довжину з місця, біг на 30 метрів, піднімання тулуба всід з положення лежачи.

Критеріями оцінки ефективності первинної профілактики має бути вперше виявлена загальна (поширеність) захворюваність, а попередження прогресування хвороб та переходу їх в хронічну форму (другий етап профілактичної роботи в ДНЗ) - за патологічною ураженістю і кратністю загострень хронічних хвороб та тривалістю їх рецидивів.

Проблема прогресуючого погіршення стану здоров'я дітей дошкільного віку визначає необхідність розробки та впровадження в практику роботи ДНЗ здоров'язберігаючих технологій, що розвивають різні сфери діяльності їхніх вихованців.

Розробка комплексу оздоровчих заходів в умовах дошкільного навчального закладу. Враховуючи особливості фізичного розвитку і захворюваності сучасної популяції дітей дошкільного віку в Україні, надзвичайно актуальними є розробка авторських програм, теоретичних і методологічних інновацій з питань технології впровадження і моделювання управлінських систем у галузі оздоровчої роботи в дошкільних навчальних закладах.

Спираючись на ці теоретичні положення, розроблено власну експериментальну програму «Здоров'я» для дітей ДНЗ віком три-шість років, складовими якої є: корекція організації харчування, фізичного виховання і рухової активності дітей під час прогулянок, загартування до холодового чиннику, організація занять та психоемоційне розвантаження (на підставі дослідження психологічних особливостей дітей).

Значна увага була приділена структурі і змісту прогулянок - основному елементу рухового режиму. Організація прогулянок і загартування були рекомендовані згідно з авторською програмою, викладеною у МР 5.1.050-99 (2002).

Впроваджений експериментальний режим прогулянок відрізняється від існуючого наступним: збільшенням часу на організовані рухові ігри (на 5-10%); виконанням самостійної гри невеликими групами (троє-четверо дітей) або індивідуально за їхніми інтересами з врахуванням стану здоров'я та мотивації до прогулянки під контролем і корекцією вихователя. Запропонована програма прогулянок мала за мету формування у дошкільників основних фізичних рухів, відповідно до сенситивних каналів їх розвитку.

Під час самостійної гри важливою є корекція, тобто виправлення дефектів опорно-рухового апарату (постава, сколіоз, плоскостопість), нагляд за частохворіючими і реконвалесцентами, за дітьми з низьким рівнем фізичного розвитку та дисгармонійними морфологічними показниками, що відстають від однолітків за фізичною дієздатністю, з пониженим емоційним статусом. Рекомендована рухова активність дітей складала 80-90% від загального часу прогулянки та була середньої і помірної інтенсивності.

Критерієм тривалості активної рухової діяльності була здатність дитини зберігати заданий темп рухів, відсутність виражених зовнішніх ознак втоми, ЧСС не повинна перевищувати 150 ударів за хвилину з часом відновлення її вихідного рівня за 2-3 хвилини.

Рухові ігри (спортивного, ігрового плану) тривалістю 20-30 хв. рекомендовано включати кожного дня в середині прогулянки з обов'язковим дотриманням їхньої структури: вступна частина (5-7 хв.), основна (10-18 хв.) і підсумкова (5 хв.) (табл. 7).

Таблиця 7. Рекомендована структура прогулянок для дітей дошкільного віку в умовах ДНЗ

Вид діяльності

Вік дітей, роки

3

4

5

6

Прогулянки

І

ІІ

І

ІІ

І

ІІ

І

ІІ

Самостійна гра, збір дітей, хв.

30

20

30

20

25

15

25

15

Підготовка до організованої гри, хв.

10

10

10

10

7

7

5

7

Гра, хв.

25

25

25

25

30

30

30

30

Індивідуальна гра, хв.

40

20

40

20

48

28

50

28

Повернення до групової кімнати, хв.

15

15

15

15

10

10

10

10

Загальна тривалість прогулянки, год.

2,0

1,5

2,0

1,5

2,0

1,5

2,0

1,5

Оцінку моторного розвитку дітей в динаміці спостережень необхідно проводити два рази на рік (у вересні-жовтні та травні-червні) за переліком рухових навичок та їх величиною для дітей трьох-шести років життя, які рекомендовані дослідженнями.

Критерієм гігієнічної оцінки фізичного навантаження для дошкільників має слугувати частота серцевих скорочень, дихання та час їх відновлення до вихідного рівня. Для дітей з порушеннями у стані здоров'я необхідно організовувати додаткові заняття з фізкультури за спеціальною коригуючою програмою.

У реальних умовах функціонування ДНЗ рекомендовано найдоцільнішу форму спеціальних загартовуючих заходів - обливання передпліччя, кистей рук та обличчя дитини водою контрастних температур. За відсутності можливості проведення контрастних процедур загартування можна обмежити лише прохолодною водою: в перші дні використовується вода температурою 25°С, тривалість процедури 1 хв. Поступово температура знижується через кожні 3 дні на 1°С і доводиться до 18-16°С, а для старших вікових груп дітей - до 12-13°С.

Обов'язковим є проведення шестигодинного методичного навчання лікарів-педіатрів з питань організації загартовуючих засобів та профілактики застудних хвороб у дитячих колективах. У зв'язку з цим, протягом 2000-2008 рр. проведені семінари з даних питань для усіх лікарів-педіатрів м. Києва.

Програма «Крок за кроком» є новою моделлю освіти дітей, яка ґрунтується на кращому європейському та американському досвіді та враховує вимоги вітчизняної педагогіки, освітніх та культурних особливостей України. Цією програмою дитина розглядається як центр навчального процесу (Хансен К.А., Кауфман Р.К., Уоми К.Б., 2000). Діти оволодівають основними поняттями через спонтанну, вільну гру, а навчальний процес організовується через центри діяльності: центр гри з блоками, мистецький, навчання грамоти, математичний, маніпулятивних ігор, сюжетно-ролевої гри та драматизації, гри з піском та водою, науково-дослідницької діяльності та ігор на свіжому повітрі. Центри діяльності позначені табличками.

Групова кімната є динамічною. Вихователі можуть вилучати матеріали, що стали знайомими дітям, та включати нові щодо їхніх інтересів. Групова кімната облаштовується так, щоб вихователі могли тримати в полі зору усі центри діяльності, а матеріали для роботи дітей розміщують на рівні їхніх очей.

Для кожного вихованця існує «психологічний паспорт» та «портфоліо», куди заносяться результати динамічних спостережень за нервово-психічним розвитком дитини, призначаються заходи з корекції психічних функцій.

Оцінка ефективності оздоровчої програми.

Результатом впровадження експериментальної оздоровчої програми в м. Києві, яка включала: корегуючий зміст рухової діяльності дошкільників під час прогулянок з елементами спортивних ігор середньої інтенсивності; загартування; навчання за альтернативною Міжнародною програмою «Крок за кроком» та використання дієтичного харчування, було зниження загального рівня захворюваності вихованців ДНЗ (починаючи з 2-го року, P<0,001), зменшення кількості дітей з хронічною патологією (на третьому році, P<0,05) та оптимізація її перебігу (за кількістю загострень протягом року, P<0,001), підвищення показників фізичної дієздатності дошкільнят у порівнянні з віковими нормами (рис. 5).

Значне зрушення у цьому плані виявлено за три роки перебування дітей у освітньо-виховному закладі за показником швидкості бігу на 30 метрів, який мав найгірші величини у дітей на початку впровадження експериментальної програми навчання.

Позитивні зміни у нервово-психічному розвитку вихованців ДНЗ виявлені уже в кінці перебування їх у підготовчій групі: діти читають зі швидкістю 16 слів за хвилину, сенсорні і соціально-культурні показники випереджають вікові характеристики, усі дошкільники психологічно готові до навчання у школі. Розумовий розвиток у вихованців ДНЗ був достатньо високим.

Таким чином, інноваційна методика навчально-виховного процесу «Крок за кроком» може бути рекомендована для дошкільної освіти, яка мобілізує адаптаційні резерви організму, стимулює нервово-психічний розвиток дитини та виконує завдання освітнього плану - підготовку дитини до систематичного навчання у школі.

Недосконалість адаптивних процесів дитини до нових умов перебування вимагає проведення оздоровчих заходів в період виховання її в ДНЗ. Тривале знаходження дитини в звичайному для неї колективі дітей та дорослих забезпечує швидке сприйняття оздоровчого режиму.

Оцінка оздоровчої роботи з дітьми віком два-шість років виявила, що 59% дошкільників мали функціональні відхилення у стані здоров'я, до 30% - хронічну патологію у стадії компенсації. Оздоровлення дітей в обстежених ДНЗ проводилось за трьома формами: безпосередньо в умовах ДНЗ протягом навчального року; оздоровлення з батьками; оздоровлення в ДНЗ у літній період. Першою формою оздоровлення було охоплено 73,38% дітей, другою - 61,70%, третьою - 43,17%, а на літніх базах для дошкільників - лише 3,06% дітей з використанням оздоровчих заходів: загартовуючі процедури, лікувальна фізкультура, дієтичне та підсилене харчування.

Проаналізований також стан організації лікувально-профілактичної та оздоровчої роботи в санаторних дошкільних навчальних закладах для дітей з хронічними неспецифічними захворюваннями на органи дихання у м. Києві, де функціонує 206 груп, в яких отримують лікувально-оздоровчу допомогу близько 4000 дітей (5,4% від загальної кількості дітей в ДНЗ міста). У більшості обстежених ДНЗ виявлено недоліки в організації оздоровлення дітей: плани лікувально-відновлювальної та оздоровчої роботи є формальними і не відповідають фактично проведеним заходам, а деякі з них не затверджені керівником закладу та лікарем; картотека страв не відповідає меню-розпису; відсутній розподіл раціонів харчування для дітей раннього та дошкільного віку; не ведеться чіткий аналіз виконання норм харчування.

Розробка гігієнічних вимог до умов перебування дітей у дошкільних навчальних закладах загального типу. Незважаючи на існуючі недоліки у функціонуванні ДНЗ, тільки у цьому закладі можна організувати ефективну систему оздоровлення з виключенням негативного впливу окремих чинників навколишнього середовища, компенсувати їх позитивними діями, підтримати біологічну програму росту і розвитку дитини. Первинна профілактика порушень у здоров'ї дітей за рахунок оптимізації середовища перебування в ДНЗ дозволить зберегти і зміцнити життєвий потенціал дитини, тому тривале її перебування в умовах дошкільного навчального закладу дає можливість використати цей час для проведення не тільки навчально-виховного процесу, але й оздоровлення.

За останні п'ять років законодавча база України збагатилася багатьма нормативними документами різних рівнів, але з 1985 року в країні відбулися разючі зміни, які потребують відповідних кроків щодо систематизації, узагальнення, раціоналізації та удосконалення вітчизняного досвіду регламентування умов діяльності сучасних ДНЗ. Необхідність створення нового гігієнічного стандарту, який би включав усі аспекти функціонування закладу в юридичному полі та забезпечував санітарно-епідемічне благополуччя, надзвичайно актуальна. Особливий акцент має бути поставлений на організаційно правові засади створення ДНЗ, безпечність умов перебування дітей у закладі, медичне обслуговування, організацію харчування, навчально-виховного процесу, у тому числі фізичного виховання і оздоровлення.

Результати математичного аналізу залежності здоров'я дошкільників від рівня медичного обслуговування в ДНЗ показали, що саме медичне забезпечення закладу впливає на: ефективність оздоровчої роботи з дітьми, що часто хворіють та мають хронічну патологію; організацію профілактичних медичних оглядів; облік захворювань; оцінку та аналіз показників здоров'я; контроль за харчуванням; формування здорового способу життя дітей і підтримку санітарно-епідеміологічного благополуччя у закладі.

Враховуючи вищенаведене, нами, за результатами проведених наукових досліджень складений санітарний паспорт ДНЗ, який направлений на поліпшення поточного санітарно-епідеміологічного нагляду за дошкільним навчальним закладом, розроблені санітарні правила і норми улаштування, утримання дошкільних навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу.

Висновки

У дисертаційній роботі вирішена актуальна наукова проблема - збереження та зміцнення здоров'я дітей трьох-шестирічного віку в сучасній системі дошкільної освіти шляхом обґрунтування та розробки оздоровчої програми з включенням адаптованої до вимог національної освіти в Україні міжнародної навчальної програми «Крок за кроком», ефективність якої доведена за зниженням загальної захворюваності, зменшенням кількості дітей з хронічною патологією. Створені санітарні правила і норми улаштування та утримування дошкільних навчальних закладів загального типу.

1. Визначено сучасні закономірності стану здоров'я дітей дошкільного віку, в основі яких є невідповідність біологічних затрат адаптаційно-компенсаторним можливостям організму, що проявляється: інтенсивністю розвитку патологічних процесів у функціональних системах органів травлення, нервової, ендокринної, кровообігу, ока та його придаткового апарату, дихання (підвищення у 2-10 разів поширеності хвороб за останні два десятиліття); формуванням хронічної патології, не характерної для дітей віком трьох-шести років - новоутворення, цукровий діабет, гіперплазія щитоподібної залози, катаракта, панкреатит; відставанням у фізичному розвитку за морфологічними та функціональними показниками у порівнянні з однолітками у 1986 році.

2. Установлено достовірну різницю (t>3, P<0,01) між морфологічними показниками фізичного розвитку дітей віком три-шість років (з інтервалом 6 міс.), що потребує збереження періодичності їх оцінки два рази на рік (у віці 3,0; 3,5; 4,0; 4,5; 5,0; 5,5; 6,0 років).

3. Умови перебування дітей в дошкільних навчальних закладах не відповідають сучасним санітарним нормам та соціальним потребам (скорочення мережі в півтора рази за останні 20 років, зменшення на 21% охоплення дітей дошкільною освітою), харчування дітей не відповідає фізіологічним нормам і стану здоров'я дітей. Захворювання органів травлення становлять 53,36±9,1 ‰, з подальшим збільшенням даної патології.

4. Встановлено, що відсутність ефективного загартування дітей у 95% дошкільних навчальних закладів сприяє високій захворюваності дошкільників на хвороби «застудного характеру» (95,2±0,08% від загальної), а рівень хронічної патології (10,3±0,14%) з тенденцією до її підвищення, починаючи з 1998 р., свідчить про недосконалість профілактичних заходів в умовах закладу.

5. Установлено тісну кореляційну залежність рівня здоров'я вихованців дошкільних навчальних закладів загального типу від організації медичного обслуговування: хронічна захворюваність (r=0,92), захворюваність на ГРІ і грип (r=0,62-0,66) та відставання у фізичному розвитку (r=0,5). Діти, які не відвідують дошкільні навчальні заклади, мають нижчі показники здоров'я за хворобами органів дихання, травлення, особливо хлопчики (t>3, P<0,05), розвитком психічних функцій, фізичною підготовленістю, ніж вихованці дошкільних навчальних закладів загального типу.

6. Виявлено два підйоми (1990-1994 рр. та 2000-2007 рр.) недопустимого рівня забруднення атмосферного повітря у досліджуваних регіонах за вмістом формальдегіду, аміаку, діоксиду азоту та фенолу, які супроводжувались підвищенням захворюваності дітей дошкільного віку. Протягом усього періоду спостереження реєструвались стабільно високі величини вмісту діоксиду азоту у атмосферному повітрі (1,7-2,75 ГДК), тому рівні даних хімічних речовин необхідно враховувати на етапі проектування та будівництва дошкільних навчальних закладів.

7. Розроблено прогностичні моделі здоров'я дітей в залежності від рівнів вмісту шкідливих хімічних чинників у атмосферному повітрі.

8. Установлено, що виховання дітей дошкільного віку за змішаною системою «сім'я - дошкільний навчальний заклад», є найдоцільнішою формою в сучасних умовах розвитку України, яка повинна базуватися на основних елементах розробленої і науково обґрунтованої програми, ефективність якої доведена за зниженням загальної захворюваності, зменшенням кількості дітей з органічними змінами здоров'я (t>3, P<0,001), а також включати вимоги Міжнародної навчальної програми «Крок за кроком».

9. Обґрунтовано санітарні норми умов перебування дітей у дошкільних навчальних закладах загального типу; скореговано програму підготовки медичних та педагогічних кадрів для роботи в ДНЗ з питань збереження і зміцнення здоров'я вихованців та зміст і структуру прогулянок з дітьми в умовах дошкільного закладу; визначено стандарти фізичної підготовленості дітей за показниками моторного розвитку; адаптовано Міжнародну програму «Крок за кроком» до вимог національної освіти.

Список основних праць, опублікованих за темою дисертації

1. Івахно О.П. Значення дефіциту вітамінів у формуванні здоров'я дітей дошкільного віку / О.П. Івахно // Довкілля та здоров'я. - 2009. - №1. - С. 72-74.

2. Івахно О.П. Гігієнічні вимоги до організації харчування дітей у сучасних дошкільних навчальних закладах / О.П. Івахно // Сімейна медицина. - 2008. - №4. - С. 81-83.

3. Івахно О.П. Роль соціальних факторів у нервово-психічному розвитку дітей дошкільного віку / О.П. Івахно // Зб. наук. праць співр. НМАПО ім. П.Л. Шупика. - К., 2008. - Вип. 17. - Кн. 1. - С. 485-494.

4. Івахно О.П. Механізм формування порушень у стані здоров'я дітей дошкільного віку в результаті хронічної дії забруднень атмосферного повітря / О.П. Івахно // Гігієна населених місць: зб. наук. праць. - К., 2008. - Вип. 51. - С. 338-344.

5. Івахно О.П. Використання здоров'яформуючих технологій у сучасному дошкільному навчальному закладі для дітей загального розвитку / О.П. Івахно // Гігієна населених місць: зб. наук. праць. - К., 2008. - Вип. 52. - С. 64-70

6. Івахно О.П. Роль медичного обслуговування у збереженні здоров'я організованих дошкільних колективів / О.П. Івахно // Довкілля та здоров'я. - 2008. - №3. - С. 44-46.

7. Івахно О.П. Сучасні проблеми створення гігієнічних стандартів до умов функціонування дошкільних навчальних закладів в Україні / О.П. Івахно // Зб. наукових праць співробітників НМАПО ім. П.Л. Шупика. - К., 2007. - Вип. 16. - Кн. 2. - С. 762-768.

8. Івахно О.П. Форми оздоровлення організованих дошкільних колективів / О.П. Івахно // Зб. наукових праць співробітників НМАПО ім. П.Л. Шупика. - К., 2007. - Вип. 16. - Кн. 3. - С. 138-143.

9. Івахно О.П. Соціально-гігієнічний моніторинг здоров'я дитячого населення України у дошкільному віці / О.П. Івахно // Гігієна населених місць: зб. наукових праць. - К., 2007. - Вип. 50. - С. 296-299.

10. Івахно О.П. Здоров'я дітей дошкільного віку в умовах сучасного мегаполісу / О.П. Івахно // Гігієна населених місць: зб. наукових праць. - К., 2007. - Вип. 49. - С. 336-339.

11. Івахно О.П. Проблеми медичного контролю за ефективністю оздоровлення дитячого населення / О.П. Івахно // Зб. наукових праць співробітників НМАПО ім. П.Л. Шупика. - К., 2007. - Вип. 16. - Кн. 4. - С. 697-702.

12. Козярин И.П. Возрастные особенности применения биологически активных добавок / И.П. Козярин, А.П. Ивахно, Т.И. Мельниченко // Современная педиатрия. - 2007. - №2 (15). - С. 75-77. Оцінка якості продуктів харчування для дітей.

13. Івахно О.П. Фізична підготовленість дітей у дошкільному віці як критерій здоров'я і соціальної адаптації / О.П. Івахно // Зб. наук. праць НМАПО. - К., 2006. - Вип. 15. - Кн. 2. - С. 456-461.

14. Формування стереотипу здорового способу життя - необхідність сьогодення / [І.П. Козярін, О.П. Івахно, І.В. Поташнюк, Т.І. Мельниченко, Т.Є. Дубініна] // Сімейна медицина. - 2006. - №4. - С. 111-113. Аналіз даних стану здоров'я дітей в умовах навчального закладу.

15. Сучасні проблеми соматичного здоров'я дітей у дошкільному віці / [І.П. Козярін, О.П. Івахно, Н.М. Тарасова, Т.І. Мельниченко, Л.М. Заїка, Т.І. Столярук] // Гігієна населених місць: зб. наукових праць. - К., 2006. - Вип. 48. - С. 371-377. Збір, оцінка та аналіз стану здоров'я вихованців ДНЗ, підготовка статті.

16. Івахно O.П. Лікувальне харчування дітей молодшого віку як запобіжний захід збереження здоров'я / O.П. Івахно, І.П. Козярін // Современная педиатрия. - 2005. - №2 (7). - С. 137-139. Збір та оцінка даних з лікувального харчування дітей.

17. Проблеми оздоровлення дітей в реальних умовах дошкільних навчальних закладів / [І.П. Козярін, О.П. Івахно, Н.М. Тарасова, Т.І. Мельниченко] // Гігієна населених місць: зб. наукових праць. - К., 2005. - Вип. 45. - С. 332-337.

18. Забезпечення здоров'я дитини через сучасну систему дошкільної освіти / О.П. Івахно, І.П. Козярін, Н.М. Тарасова, С.М. Тимошенко // Гігієна населених місць: зб. наук. праць. - Київ., 2004. - Вип. 44. - С. 467-470. Автором особисто проаналізовані дані щодо умов формування здоров'я дітей в організованих дошкільних колективах, написано статтю.

19. Івахно О.П. Фізичне виховання - основна форма оздоровлення дітей дошкільного віку / О.П. Івахно // Довкілля та здоров'я. - 2003. - №2 (25). - С. 14-17.

20. Івахно О.П. Функціональні стани у дошкільному віці, як фактор ризику для здоров'я дитини / О.П. Івахно // Гігієна населених місць: зб. наук. праць. - К., 2003. - Вип. 41. - С. 297-307.

21. Івахно О.П. Гігієнічні проблеми збереження здоров'я дітей дошкільного віку в умовах хронічної дії шкідливих чинників малої інтенсивності / О.П. Івахно // Гігієна населених місць: зб. наук праць. - К., 2003. - Вип. 42. - С. 367-372.

22. Гончарук Є.Г. Здоров'язберігаючі заходи в новій системі дошкільної освіти / Є.Г. Гончарук, О.П. Івахно // Довкілля та здоров'я. - К., 2003. - №1 (24). - С. 62. Автором запропонована система здоров'язберігаючих заходів у дошкільній освіті.

23. Івахно О.П. Концептуальні підходи до формування здоров'я дітей в системі дошкільного виховання / О.П. Івахно // Довкілля та здоров'я. - К., 2000. - №2 (13). - С. 20-22.

24. Вклад кафедры гигиены детей и подростков НМУ в разработку проблемы «Охрана здоровья детского населения Украины» / [Берзинь В.И., Глущенко А.Г., Ивахно А.П., Литвинова Ю.А., Баранова М.М., Тарасова Н.М., Бурьян П.М., Бевз Р.Т., Стасюк Л.А.] // Гигиена населенных мест. - К., 1999. - Вып. 35. - С. 470-476. Оцінка даних про стан здоров'я дітей дошкільного віку, написання статті.

25. Состояние здоровья детей дошкольного возраста и задачи по их диспансеризации / [В.И. Берзинь, И.И. Слепушкина, А.Г. Глущенко, Ю.А. Литвинова, А.П. Ивахно] // Социальная гигиена, организация здравоохранения и история медицины. - К., 1992. - Вып. 23. - С. 50-52. Автором проведена оцінка показників здоров'я дітей дошкільного віку.

26. Івахно О.П. Здоров'язберігаючі технології в системі дошкільної освіти / О.П. Івахно // Часопис «Дитячий садок». - 2008. - №21-24 (453-456). - С. 97-100.

27. Козярін І.П. Комп'ютерне покоління / І.П. Козярін, О.П. Івахно // Часопис «Дитячий садок». - 2008. - №33 (465). - С. 2. Оцінка показників здоров'я дітей дошкільного віку, підготовка матеріалів до публікації.

28. Івахно О.П. Сучасні гігієнічні стандарти умов функціонування дошкільних навчальних закладів в Україні / О.П. Івахно // Всеукраїнський часопис для керівників з дошкільної освіти різних рівнів. - К., 2007. - №2. - С. 4-6.

29. Козярін І.П. Проблеми післядипломної медичної освіти лікарів з питань медицини дитинства / І.П. Козярін, О.П. Івахно // Проблеми безперервного професійного розвитку лікарів і провізорів: зб. науково-метод. конференції. - Київ., 2007. - С. 173-178. Оцінка змін у здоров'ї дітей дошкільного віку в сучасних умовах розвитку суспільства.

30. Гігієна дітей та підлітків. Еталони практичних навичок / [І.П. Козярін, О.П. Івахно, Н.М. Тарасова, М.Г. Мельниченко, М.М. Галелюк]. - Київ., 2006. - 112 с. Підготовка та оформлення матеріалів до видання.

31. Критерії соціально-гігієнічного моніторингу здоров'я дитячого населення України у дошкільному віці / [І.П. Козярін, О.П. Івахно, Т.І. Мельниченко, Н.М. Тарасова, Н.П. Долга] // Зб. наук. праць Української ВМА «Проблеми військової охорони здоров'я». - К., 2006, вип. 16. - С. 52-56. Аналіз стану здоров'я дітей дошкільного віку, оформлення матеріалів.

32. Козярін І.П. Гігієнічні рекомендації до складання «паспорту здоров'я» учня навчального закладу - школи сприяння здоров'ю, як складової частини медико-психологічного моніторингу здоров'я школярів: Інформаційний лист №183-2006 / І.П. Козярін, О.П. Івахно, І.В. Поташнюк. - К.: Укрмедпатентінформ, 2006. - 4 с. Аналіз даних щодо організації здоров'яформуючих технологій у навчальних закладах для дітей.

33. Гігієна дітей та підлітків: навчально-методичний посібник керуючого типу / [М.П. Гребняк, І.П. Козярін, В.П. Гребняк, О.Б. Єрмаченко, О.П. Івахно]. - Донецьк: Норд-Прес, 2005. - 232 с. Підготовка розділів 1, 2.

34. Гігієна дітей та підлітків: збірник тестових питань / [І.П. Козярін, О.П. Івахно, Н.В. Сисоєнко, Т.В. Дядічева, Л.М. Кашин, М.Ф. Лоскутов, Т.П. Солонецька]. - Київ: КМАПО, 2004. - 222 с. Підготовка тестових питань, оформлення до видання.

35. Критерії обґрунтування необхідності і визначення черговості розробки гігієнічних нормативів шкідливих речовин у повітрі робочої зони, атмосферному повітрі населених місць, у воді водних об'єктів. Методичні вказівки МВ 1.1.5. - 109-2004 / [Л.М. Горбань, І.М. Трахтенберг, В.Є. Присяжнюк, В.О. Прокопов, О.П. Федоришина, І.О. Черниченко, О.П. Яворовський, О.П. Івахно, С.А. Омельчук, М.А. Ситенко]. - Київ, 2004. - 21 с. Збір, обробка даних, оформлення методичних рекомендацій.

36. Івахно О.П. Активізація формування адаптаційно-пристосувальних реакцій дітей у дошкільному віці / О.П. Івахно // Збірник наукових праць. Рівне: Редакційно-видавничий центр «Міжнародного університету «РЕГІ» ім. акад. С. Дем'янчука, 2003. - Вип. ІІІ. - С. 166-170.

37. Медицина дитинства: навчальний посібник [у 4 т.]. - Т. 4, Кн. 1 / за ред. П.С. Мощича. - К.: Здоров я, 1999. - 712 с. Підготовка розділу, збір, оцінка даних про здоров'я дітей дошкільного віку, оформлення результатів.

38. Особливості моніторингу здоров'я дітей - переселенців із зон радіаційного контролю / [В.І. Берзинь, Р.Т. Бевз, О.П. Івахно та ін.] // Медико-соціальні аспекти здоров'я дітей та підлітків: тези доповідей науково-практичної конференції, Харків, 28-29 жовтня 1998 р. - зб. Харківського УНДІ охорони здоров'я дітей та підлітків МОЗ України. - Харків, 1998. - С. 17-19. Дані про здоров'я дітей дошкільного віку.

39. Методичні рекомендації по організації прогулянок на відкритому повітрі для дітей 3 - 6 років в умовах дитячого дошкільного закладу: методичні рекомендації з організації активного відпочинку дошкільників. МР 5.1.0.50-99 / О.П. Івахно, Н.М. Тарасова, Т.О. Цибенко. - К., 1999 (2002). - 27 с. Збір, обробка даних, оформлення методичних рекомендацій.

40. Особливості формування стану здоров'я дітей дошкільного віку в сучасних екологічних умовах / [В.І. Берзінь, Ю.О. Литвинова, О.П. Івахно, М.М. Баранова, П.М. Бур'ян, Р.Т. Бевз.] // Зб. тез І Всеукраїнської науково-практичної конференції «Здоров'я і освіта». - Львів, 1993. - Ч. I. - С. 26-31. Оцінка стану здоров'я дітей дошкільного віку в різних екологічних умовах, оформлення статті.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.