Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державна установа

Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва АМН України

УДК 612.821:614.2:612.67

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук

Наукове обґрунтування системи оцінки впливу факторів навколишнього середовища та умов життєдіяльності на стан здоров'я людей похилого віку

14.02.01 - Гігієна та професійна патологія

Прокопенко Наталія Олексіївна

Київ - 2009

Дисертація є рукопис

Робота виконана в ДУ “Інститут геронтології АМН України”

Науковий консультант: доктор медичних наук, професор, член-кореспондент АМН України Безруков Владислав Вікторович, ДУ “Інститут геронтології АМН України”, завідувач лабораторії фізіології

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор Лось Іван Павлович, ДУ “Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва АМН України”, завідувач відділу радіаційної гігієни;

доктор медичних наук, професор Нагорна Антоніна Максимівна, ДУ “Інститут медицини праці АМН України”, завідувач відділу епідеміологічних досліджень;

доктор біологічних наук, професор Горго Юрій Павлович, Національний технічний університет України “КПІ”, завідувач кафедри фізичної реабілітації Міжуніверситетського медико-інженерного факультету.

Захист відбудеться “_22__” _травня______ 2009 р. о __10__ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.604.01 ДУ “Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва АМН України” за адресою: 02660, м. Київ-94, вул. Попудренка, 50.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДУ “Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва АМН України” за адресою: 02660, м. Київ-94, вул. Попудренка, 50.

Автореферат розісланий “__21_” __квітня_____ 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Литвиченко О.М.

праця хронічний хвороба екзогенний

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сьогодні Україна перебуває в стані глибокої демографічної кризи, при цьому спостерігається не тільки зменшення кількості населення, але і зниження рівня здоров'я. На демографічні процеси істотно впливають соціально-економічні фактори, екологічні проблеми (ще більш загострені Чорнобильською катастрофою), соціально-психологічний дискомфорт, породжений відсутністю віри у швидкі зміни на краще. Згідно з Конституцією України, основним чинним законом, який виходить із гуманістичних та правових засад, людина, її життя і здоров'я, честь, гідність, недоторканість і безпека визнаються у державі найвищою соціальною цінністю. Кожному громадянину в Україні гарантується право на безпечне для життя і здоров'я довкілля (екологічну безпеку). Здоров'я людини, як функція від багатьох перемінних, є найважливішим показником наслідків взаємодії людини з навколишнім середовищем (Сердюк А.М. і співавт., 2003, 2007).

Різноманітні хімічні забруднювачі роблять виражений негативний вплив на ендокринну й імунну системи людини, сприяють поширенню генотоксичної патології (Добровольский Л.А., Белашова И.Г., Радванская Е.Л., 2005; Salsano F., Francia C., Roumpedaki I., 2004). Особливо гострою є проблема забруднення повітряного басейну хімічними канцерогенами (Черниченко І.О., Литвиченко О.М., 2006; Бабій В.Ф., 2004). Вони не тільки індукують розвиток новоутворень, але і можуть бути причинами хвороб нервової системи, системи кровообігу, крові, хронічних обструктивних хвороб легень, алергії, нефропатії (Бердник О.В., 2000, 2003; Лихолат О.А., Ананьєва Т.В., 2005; Sunyer J., 2001). Акустичне забруднення впливає на слух, центральну та вегетативну нервову систему. Безупинна дія постійного шуму може підсилювати психічний стрес і викликати втому і порушення сну (Акіменко В.Я. і співавт., 2000, 2006; Pawlaczyk-Luszezynska M., Dudarewicz A., Waszkowska M. et al., 2004). Серед хвороб, зумовлених електромагнітним опромінюванням, виділено новоутворення, хвороби крові, нервової та ендокринної систем, а також психічні розлади (Думанський Ю.Д., Карачев І.І., 1999; Мовчан Л.М., 2000; Хохлов В.В., 2003; Харченко О.О., Лихолат О.А., Шантир Л.І., 2006; Трубчанінова Н.С., Трубчанінов Ф.М., 2007).

Не можна забувати про наслідки Чорнобильської катастрофи для здоров'я населення. В Україні чисельність громадян, що постраждали в результаті аварії на Чорнобильській АЕС, складає більш 3 млн. чол. Чисельність інвалідів, інвалідність яких пов'язується з наслідками Чорнобильської катастрофи, щорічно збільшується майже на 10 тисяч чол. (Донець М.П., 2005). За даними багатьох досліджень негативні наслідки впливу іонізуючої радіації на біологічні об'єкти у віддалений термін після аварії виявляються значно сильніше, ніж безпосередньо після неї (Сердюк А.М., 1998; Федорцева Р.Ф., Степанів Р.П., Бичковська І.Б., 2001; Лось І.П., Павленко Т.А., 2003; Омельянець М.І., Гунько Н.В., Дубова Н.Ф., 2007; Пирогова О.Я., 2005, 2007).

Як доведено епідеміологічними дослідженнями, такі фактори ризику, як паління, зловживання алкоголем, нераціональне харчування, гіподинамія і схильність до стресових ситуацій, можуть призводити до розвитку певних хвороб (Григоров Ю.Г., 1999; Нагорна А.М., 2003; Рачинський А.І., 2003; Капранов С.В., 2003, 2005; Гулич М.П., 2006; Gukovskaya A.S., Mouria M., Gukovsky I. et al., 2002; Wilson J.S., Apte M.V., 2003; Galobardes B., Costanza M.C., Bernstein M.S. et al., 2003; Verlaan M., Te Morsche R.N., Roelofs H.M. et al., 2004).

Низка хвороб людини (хвороби системи кровообігу, органів дихання, травлення, нервової, кістково-м'язової систем тощо) зумовлена несприятливими впливами професійно-виробничих факторів під час роботи (Кундієв Ю.І., Трахтенберг І.М., Чернюк В.І., Нагорна А.М., 2005, 2007; Шевцова В.М., 2005, Майдиков Ю.Л., 2002; Єна А.І., Кальниш В.В., 2002, 2004; Hansen N.H., Sobel E., Davanipour Z. et al., 2000).

У сукупності факторів, що впливають на формування і хід хронічної хвороби, велике значення має рівень організації медичної допомоги (Коваленко В.М., Криштопа Б.П., Корнацький В.М., 2002; Сердюк А.М., Тимченко О.І., Гойда Н.Г., 2002; Rihmer Z., 1996; Wardwell N.R., Massion P.P., 2005; Perelman L.T., 2006; Fischman J., 2007).

Багато досліджень останніх років підтверджують коморбідність розладів настрою (депресивних і тривожно-депресивних порушень) і форм патології різного генезу, насамперед хвороб системи кровообігу і органів травлення (Баранская Е.К., 2000; Симоненко В.Б., Маев И.В. та ін., 2002; Steptoe A., 2000). Нервово-психічна стійкість людини обумовлена властивостями і типом нервової системи. Фізіологічні і психофізіологічні характеристики людини з точки зору адаптаційних можливостей і вікових особливостей представлені в роботах Фролькіса В.В. (1989, 1998), Безрукова В.В. (2001), Коркушка О.В. (1982, 2002), Ільїна Є.П. (1999, 2001), Майдикова Ю.Л. (2002), Горго Ю.П. (2003), Муравова І.В. (2003), Макаренка М.В. (2000, 2002), Rohrmann S. (1999), Piferi R.L. (2000), MacDonald-Wilson K. (2001) і ін.

Кількісна оцінка здоров'я пов'язана з визначенням біологічного і функціонального віку людини, її життєздатності (Войтенко В.П., 1984, 1991; Апанасенко Г.Л., 1992; Решетюк А.Л., 1996; Плачинда Ю.І., 2002; Белозерова Л.М., 2006).

Така розмаїтість досліджень по проблемі здоров'я підтверджує її актуальність. Залишається багато невирішених питань, особливо тих, котрі стосуються комплексного впливу факторів довкілля на організм людини впродовж її життя, тому дослідження в цьому напрямку розширить знання про загальні механізми формування відповідних реакцій організму на сполучену дію факторів довкілля та її наслідки, дасть підстави для наукового обґрунтування дійових заходів первинної профілактики, спрямованих на збереження і зміцнення здоров'я людини.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконувались при безпосередній участі автора у науково-дослідних роботах Інституту геронтології АМН України: “Розробка системи соціальної адаптації робітників старшого працездатного віку до пенсійного періоду життя в сучасних соціально-економічних умовах” (1998-2000 рр., № держреєстрації 0198U000614); “Вивчити фактори формування якості життя населення старшого віку в Україні” (2001-2003 рр., № держреєстрації 0101U002027); “Вивчення психофізіологічних механізмів розумової працездатності у робітників старшого віку” (2001-2003 рр., № держреєстрації 0101U002028, відповідальний виконавець); “Обґрунтування системи оцінки психофізіологічного забезпечення трудової діяльності людей старшого віку та прогнозування їх професійної працездатності” (2004-2006 рр., № держреєстрації 0104U002269, відповідальний виконавець); “Визначити психофізіологічні та соціально-гігієнічні чинники тривалості життя людини (на прикладі довгожителів України)” (2007-2009 рр., № держреєстрації 0107U002585, відповідальний виконавець).

Мета дослідження - установлення загальних закономірностей формування стану здоров'я людини впродовж життя під впливом сполученої дії факторів довкілля, способу життя й психоемоційних особливостей.

Завдання дослідження:

1. Визначити особливості методичних підходів і принципів по оцінці впливу факторів довкілля й індивідуальних особливостей людини на формування її стану здоров'я в похилому віці.

2. Виявити особливості формування стану здоров'я людини за періодами її життя на основі ретроспективно-анамнестичного аналізу.

3. Визначити віково-статеві особливості сполученої дії умов праці, умов і способу життя на розвиток хронічних хвороб людини.

4. Виявити найбільш чутливі вікові періоди людини до дії факторів екзогенної і ендогенної природи.

5. Виявити особливості впливу психоемоційної стійкості людини на її стан здоров'я, функціональні можливості, психофізіологічні якості і працездатність.

6. Ранжирувати умови життєдіяльності за ступенем їхнього впливу на формування стану здоров'я людини в похилому віці.

7. Виявити особливості впливу пролонгованої дії несприятливих гігієнічних і соціально-психологічних факторів на погіршення стану здоров'я сільського населення, постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи.

8. Обґрунтувати і розробити систему заходів первинної медичної і соціальної профілактики, спрямованих на поліпшення стану здоров'я людини.

Об'єкт дослідження - формування стану здоров'я людини впродовж життя під впливом факторів довкілля і індивідуальних особливостей.

Предмет дослідження - стан здоров'я людини за періодами життя, фактори довкілля (еколого-гігієнічний, професійно-виробничий, соціально-гігієнічний, медико-соціальний), психофізіологічні якості і психоемоційна стійкість людини, профілактичні заходи щодо поліпшення функціонального стану і загального самопочуття людини.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої в роботі мети були використані соціально-гігієнічні (для отримання соціально-демографічних характеристик, показників здоров'я, характеристик способу, умов та рівня життя обстежуваного контингенту), санітарно-гігієнічні (для оцінки забруднення навколишнього середовища в зоні проживання, умов, режиму та характеру праці обстежуваних, накопиченої дози опромінення населення, постраждалого внаслідок аварії на ЧАЕС), епідеміологічні (когортні, лонгітудінальні, ретроспективні, для визначення зв'язків між хворобами і факторами довкілля), психологічні (для визначення характерологічних і темпераментних особливостей, життєвих потрясінь, психологічного стану обстежуваних), психофізіологічні (для визначення функціонального стану систем організму, розумової працездатності, стрес-стійкості обстежуваних), статистичні та математичні методи дослідження з використанням комплексного і системного підходів.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше установлено закономірності формування здоров'я людини в похилому віці під впливом сполученої дії факторів довкілля (еколого-гігієнічного, професійно-виробничого, соціально-гігієнічного, медико-соціального) з урахуванням індивідуального життєвого шляху. В результаті розробки теоретичних, методологічних і практичних питань формування, зміцнення та збереження здоров'я людини вперше:

визначено основні складові комплексної оцінки стану здоров'я людини за умов зовнішніх дестабілізуючих впливів: діагностика стану серцево-судинної, нервово-м'язової і дихальної систем, рівня адаптаційних і резервних можливостей організму, психоемоційного статусу в їх взаємозв'язку з індивідуально діючими на людину основними факторами (станом навколишнього середовища, особливостями способу життя і професійної діяльності, наявністю хронічних захворювань) з урахуванням віку і статі;

удосконалено і сформульовано основні принципи системи оцінки стану здоров'я людини за умов дії несприятливих факторів навколишнього середовища: комплексність, максимальність охоплення, єдність і індивідуальність, інтегральність показників, достатність і простота діагностики, медико-соціальна інтерпретація результатів, можливість накопичення і моніторування інформації;

обґрунтовано доцільність використання в системі соціально-гігієнічного моніторингу даних про стан здоров'я і стан навколишнього середовища, отриманих шляхом опитування населення;

виявлено коливальний характер вікових змін коефіцієнта ризику смерті від захворювань на тлі неухильного зниження з віком показника життєздатності, що обумовлено кумулятивним ефектом факторів довкілля, способу життя і старіння організму;

установлено особливості пролонгованої сполученої дії факторів довкілля і способу життя на розвиток хронічних хвороб людини. При наявності статевих відмінностей за ступенем впливу на здоров'я більшості факторів за характером харчування і за територією проживання розбіжностей між чоловіками і жінками не спостерігається, що свідчить про загальність цих проблем для здоров'я людини;

виявлено достовірні зв'язки між причиною смерті учасників лонгітудінального дослідження від хвороб системи кровообігу і умовами їх життєдіяльності та психоемоційними особливостями, що свідчать про негативну дію забруднення навколишнього середовища на території проживання, що посилила пагубні наслідки інших чинників, таких як паління, зловживання спиртними напоями, важка фізична праця в минулому, низький рівень стрес-стійкості;

показано, що психоемоційні особливості людини, що визначаються не тільки темпераментом, але й характером, в ситуаціях фрустрації сприяють розвитку вегетативних дисфункцій. Такими особливостями є інтроверсія (темпераментний параметр - “закритість”) і інтропунітивний тип реагування (характерологічна ознака - “самозвинувачення”);

виявлено три головних фактори, що сприяють розвитку хвороб нервової системи, органів дихання, травлення і сечостатевої системи, і їх внесок у загальну дисперсію: психосоціальний (19,7-20 %), еколого-гігієнічний (16,6-18,2 %), поведінкові реакції (17,7-18,2 %);

показано зміни у структурі професійних груп (зменшення частки кваліфікованих робітників і керівників) при переході працюючих осіб за межі робочого віку, пов'язані з негативними наслідками факторів трудової діяльності, що є основою для проведення скринінгових досліджень стану здоров'я працюючих осіб;

показано, що віддалені негативні наслідки аварії на ЧАЕС для здоров'я постраждалого сільського населення обумовлені пролонгованою дією радіації, особливостями праці (польові роботи з використанням пестицидів), психічною травматизацією, пов'язаною з очікуванням відстрочених впливів радіації на здоров'я і недостатнім соціальним захистом у післяаварійний період. Сполучена дія цих факторів сприяла серед населення цієї категорії поширеності хвороб ендокринної, кістково-м'язової, нервової, сечостатевої систем, системи кровообігу. Виявлено достовірні розбіжності за ростом захворюваності за окремими хворобами у ранні і віддалені роки після аварії: у ранній період частіше виявлялися хвороби крові, в віддалений ? хвороби кістково-м'язової системи і доброякісні новоутворення;

виявлено суттєву різницю в ризиках розвитку хвороб кістково-м'язової системи і новоутворень за умов ізольованої і поєднаної дії іонізуючої радіації та хімічних речовин (зокрема, пестицидів), що свідчить про значне підсилення несприятливого ефекту за умов поєднаної їх дії;

показано, що стан тривожності як основна домінанта кумулятивного показника психологічного стану населення, постраждалого внаслідок аварії на ЧАЕС, має певні вікові особливості, які, з одного боку, зумовлені соціальною дисфункцією (в осіб у віці 18-29 років), з іншого, - психосоматичними розладами (в осіб у віці 50-69 років);

виявлено особливості вікової динаміки функціонування серцево-судинної, нервово-м'язової і дихальної систем, які зумовлюють чутливість чоловіків у віці 50-59 років, жінок у віці 60-69 років до несприятливих факторів навколишнього середовища;

розроблено і науково обґрунтовано концептуальну модель щодо формування рівня здоров'я людини під впливом сполученої дії факторів довкілля та заходів первинної медичної і соціальної профілактики на індивідуальному рівні.

Практичне значення одержаних результатів полягає в з'ясуванні закономірних змін стану здоров'я людини під впливом сполученої дії факторів довкілля, способу життя і віку, що дає можливість подальшого удосконалення дійових заходів первинної профілактики, спрямованих на збереження і зміцнення здоров'я людини. Розроблений комплекс рекомендацій спрямований на поліпшення умов зовнішнього середовища, збереження і підвищення адаптаційних можливостей організму.

Розроблено і запропоновано методичний підхід до комплексної оцінки ступеня впливу сполученої дії умов і способу життя на стан здоров'я людини; методичний підхід до комплексної оцінки психофізіологічних якостей людини; підходи до вирішення біоетичних проблем в оцінці і прогнозуванні професійної придатності людини до роботи в конкретних виробничих умовах; профілактичні заходи щодо поліпшення функціонального стану і загального самопочуття людини.

Розроблено і впроваджено заходи щодо підготовки працівників старшого віку до пенсійного періоду життя; інформаційно-технологічні аспекти моніторингу здоров'я працівників старшого віку; автоматизовану систему оцінки розумової працездатності людини; спосіб визначення стрес-стійкості людини; спосіб визначення функціональних резервів організму людини.

За матеріалами дисертації розроблено методичні рекомендації, інформаційний лист (затверджено і видано МОЗ України), отримано деклараційні патенти на винахід № 4007 “Спосіб визначення стресостійкості людини”, № 16012 “Спосіб визначення функціональних резервів організму людини”.

Результати дослідження використано у комплексній міжвідомчій президентській програмі “Здоров'я літніх людей”, в педагогічному процесі кафедри медичної інформатики Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, в лікувально-профілактичній роботі медичних працівників та санітарно-просвітній роботі профспілкового комітету ЗАТ “Лакма”, у науково-методичному процесі Державного науково-дослідного Інституту фізичної культури і спорту, Державної установи “Інститут медицини праці АМН України”, при підготовці і проведенні національного семінару на тему: “Державна політика у сфері старіння. Виконання Мадридського міжнародного плану дій з проблем старіння в Україні” у Міністерстві праці та соціальної політики України.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є особистою науковою роботою автора. Автор безпосередньо приймав участь у виконанні досліджень за всіма розділами дисертації. Дисертантом самостійно проведено аналіз літератури з даної проблеми, сформовано наукову концепцію, визначено напрям, мету, завдання і методи досліджень, розроблено програму досліджень, організовано проведення обстежень. Автором повністю виконано математичну обробку результатів досліджень, проведено їх аналіз та здійснено їх інтерпретацію, розроблено основні положення роботи, обґрунтовано наукові висновки та розроблено практичні рекомендації. Матеріали досліджень, проведених разом з д.мед.н. В.А. Прилипко, становлять не більше 15 % обсягу роботи (дисертантом сформована концепцію, здійснено математичну обробку, проведено систематизацію і аналіз матеріалу, сформульовані висновки).

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації були представлені на III і IV Національних конгресах геронтологів і геріатрів України (Київ, 2000, 2005), Міжнародній конференції “П'ятнадцять років Чорнобильської катастрофи. Досвід подолання” (Київ, 2001), I і ІІІ Національних конгресах з біоетики з міжнародною участю (Київ, 2001, 2007), науково-практичних конференціях “Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України” (Київ, 2003, 2006), III конференції з міжнародною участю “Інформаційні технології в охороні здоров'я та практичній медицині” (Київ, 2003), Міжнародній науковій конференції в межах року Росії в Україні “Гомеостаз: фізіологія, патофізіологія, фармакологія і клініка” (Одеса, 2003), симпозіумі “Особливості формування та становлення психофізіологічних функцій в онтогенезі” (Черкаси, 2003), Українській науково-практичній конференції “Профілактика і лікування артеріальної гіпертензії в Україні” (Київ, 2004), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Терапевтичні читання пам'яті академіка Л.Т. Малої” (Харків, 2004), VI і VII Міжнародних симпозіумах “Биологические механизмы старения” (Харьков, 2004, 2006, 2008), науково-практичній конференції “Артеріальна гіпертензія і вікзалежна патологія” (Київ, 2004), Міжнародній науковій конференції в рамках NATO/CCMS Pilot Study “Risk assessment of Chernobyl accident consequences: Lessons learned for the future” “Исследование рисков последствий Чернобыльской катастрофы” (Київ, 2004), науково-практичній конференції “Викладання актуальних питань геронтології у підготовці спеціалістів для системи медичної і соціальної допомоги людям літнього віку в Україні” (Київ, 2004), науково-практичних конференціях з міжнародною участю “Когнітивні порушення при старінні” (Київ, 2007, 2008), міжнародній науково-практичній конференції “Віддалені наслідки впливу іонізуючого випромінювання” (Київ, 2007), VI Європейському конгресі “Healthy and active ageing for all europeans” (Cанкт-Петербург, 2007).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 51 наукова робота, у тому числі 23 статті у фахових наукових журналах, 2 статті у науково-популярних журналах, 22 тези, методичні рекомендації, інформаційний лист, отримано 2 деклараційних патенти на винахід.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 316 сторінках друкованого тексту, складається із вступу, аналітичного огляду літератури, розділу “Методологічні і програмно-методичні аспекти дослідження здоров'я”, 5 розділів власних досліджень, розділу “Аналіз і узагальнення результатів досліджень”, висновків, рекомендацій, списку використаних джерел, який містить 409 найменувань (з них 123 джерела виданих англійською мовою), додатків. Робота ілюстрована 27 рисунками і 86 таблицями.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Розділ 1 присвячений факторам, що впливають на здоров'я людини. В цьому розділі викладено сучасний погляд на роль хімічних і фізичних факторів навколишнього середовища, професійно-виробничих факторів довкілля, умов і способу життя, медичного обслуговування, а також психоемоційних особливостей і процесу старіння в розвитку хронічних захворювань у людини. Аналіз різноманітних досліджень по проблемі здоров'я показав, що залишається багато невирішених питань, особливо тих, котрі стосуються комплексного впливу факторів на організм людини впродовж її життя. До найважливіших завдань і проблем варто віднести:

розробку і уніфікацію уявлень про суть індивідуального здоров'я;

пошук моделей вивчення, методів оцінки і прогнозування індивідуального здоров'я;

з'ясування закономірних змін стану здоров'я людини під впливом

сполученої дії факторів довкілля, способу життя і віку;

розробку систем скринінгу і моніторингу за станом здоров'я населення на основі кількісної оцінки здоров'я індивіда;

забезпечення первинної профілактики захворювань за рахунок поліпшення умов життя і підвищення рівня здоров'я людини;

розробку програм підвищення рівня здоров'я популяції через індивідуальне здоров'я.

Розділ 2 присвячений методологічним і програмно-методичним аспектам дослідження здоров'я. В цьому розділі розглянуті стратегічні і тактичні питання визначення факторів, що формують здоров'я людини в похилому віці. Виходячи з визначення “кількості здоров'я” по М.М. Амосову, показниками здоров'я є функціональний стан окремих органів і систем, їхні резервні можливості, виразність адаптаційних здібностей організму, а також стійкість до несприятливих факторів зовнішнього середовища, що може виражатися через захворюваність. Соціально-економічний стан, біологічний статус, стереотипи поведінки, умови навколишнього середовища, які асоціюються чи являються причиною підвищеної сприйнятливості до конкретного захворювання, погіршення здоров'я є факторами ризику. Фактори ризику є загальними ланками в етіології хвороб і їх профілактики. У випадку інтерпретації наслідків екологічних впливів на організм людини необхідно враховувати дуже тривалий лаг прояву відповідних реакцій, ефект взаємного обтяження при дії декількох факторів, можливо опосередкований характер впливів, індивідуальні особливості організму, які виявляються в різній чутливості до дії екологічних факторів. Тому за основу взятий підхід з позиції життєвого циклу, який є більш ефективним з погляду охоплення всіх контингентів населення порівняно з принципом рішення тієї чи іншої проблеми охорони здоров'я в міру її виникнення.

Матеріали та методи дослідження. Дослідження впливу факторів довкілля і індивідуальних особливостей на здоров'я людини в похилому віці проводилося в декілька етапів.

На першому етапі були проанкетовані 1481 працівник підприємств м. Києва у віці 50 років і старше (804 чоловіків і 677 жінок), зайняті в машинобудівній (4 підприємства), приладобудівній (5 підприємств), хімічній (5 підприємств), харчовій (4 підприємства) промисловості, поліграфії (3 підприємства) і на транспорті (2 підприємства). Усього обстежено 23 підприємства, розташованих у різних районах міста.

На другому етапі дослідження опитано 1704 чоловіків і жінок у віці 50 років і старше (658 чоловіків і 1046 жінок), які відвідували поліклінічне відділення Інституту геронтології. В анкеті широко використаний анамнестичний метод, що дозволив охарактеризувати виробничо-трудову діяльність, соціально-гігієнічні і соціально-психологічні фактори, стан здоров'я опитаних осіб за шістьма періодами життя: до 14 років, 15-29, 30-39, 40-49, 50-59 і 60-69 років. Рівень значимості життєвих потрясінь оцінювали за шкалою стрес-факторів SRRS (Social Readjustment Rating Scale).

Узагальнюючі характеристики ознак, що варіюють впродовж життя (суб'єктивної оцінки здоров'я (СОЗ), житлово-побутових умов, матеріального становища і т.д.), одержували шляхом обчислення зважених середніх. Об'єктивними показниками здоров'я були наступні: кількість захворювань опитаного (КЗ), коефіцієнт ризику смерті від захворювань (КР) і життєздатність опитаного (ЖЗ) [Плачинда Ю.І., Нягу А.І., 2002]. Класи хвороб відповідають міжнародній статистичній класифікації хвороб, травм і причин смерті МКХ-9. Достовірність отриманої інформації про захворюваність контролювали шляхом зіставлення анкетних даних з даними медичної документації поліклініки Інституту геронтології.

Для оцінки реального навантаження небезпечними хімічними речовинами на території проживання враховували як дані Держкомгідромета, так і результати спостережень І.О. Черниченка, В.Ф. Бабія і співавторів. Поряд з експертними оцінками забруднення природного середовища в місці проживання враховували суб'єктивні оцінки мешканців про стан забруднення територій. Аналіз коефіцієнтів кореляції показав дуже тісні кореляційні зв'язки між суб'єктивними і об'єктивними показниками.

На третьому етапі дослідження проведений аналіз анкетних даних 222 учасників (121 - чоловіка, 101 - жінки) лонгітудінального дослідження з проблеми “Здоров'я літніх” (під егідою ВООЗ), проведеного в Інституті геронтології в 1989 р., на яких зібрані відомості про їхню смерть (вік смерті, причина смерті).

Психофізіологічне тестування пройшли 198 осіб у віці 20-100 років: співробітники Інституту геронтології АМН України (85 осіб), нейрохірурги і середній медичний персонал лікарні швидкої допомоги м. Києва (38 осіб), довгожителі Києва, Київської, Чернігівської і Черкаської областей (75 осіб).

Для кожного обстежуваного розраховували функціональний вік (ФВ) і темп старіння (ТС) [Решетюк А.Л., Поляков О.А., Коробейніков Г.В., 1996], індекс маси тіла (ІМТ), показник м'язової діяльності (ПМД), показник серцево-судинної діяльності (ПССД) [Прокопенко Н.О., 2006].

За допомогою хронорефлексометра реєстрували латентний період простої зорово-моторної реакції (ЛПЗМР) і його середньоквадратичне відхилення (). Темп, ритм і усталеність рухів оцінювали за допомогою тепінг-теста [Ільїн Е.П., 2001]. Функціональний стан центральної нервової системи (ЦНС) визначали за показниками простої зорово-моторної реакції. Розраховували функціональний рівень системи (ФРС), стійкість реакції (СР), рівень функціональних можливостей (РФМ) [Лоскутова Т.Д., 1975].

Розумову діяльність моделювали за допомогою трьох тестів [Решетюк А.Л., Буров О.Ю., Поляков О.А. та ін., 1993; Поляков О.А., Прокопенко Н.О., Писарук А.В., 2007].

Для фізіологічного контролю функціонального стану обстежуваних під час емоційних проб використовували метод варіаційної пульсометрії за допомогою комп'ютерної програми “Кардиоспектр” [Коркушко О.В., Шатило В.Б., Писарук А.В. та ін., 2003]. При дослідженні варіабельності ритму серця (ВРС) аналізували стандартне відхилення RR-інтервалів (SDNN), індекс Баєвського (ІН), тріангулярний індекс, загальну потужність спектра (ТР), потужність у діапазоні низьких частот (LF), потужність у діапазоні високих частот (HF), симпато-вагальний індекс (LF/HF).

Вивчалися наступні властивості індивідуальності: екстравертність-інтровертність як темпераментний параметр, екстернальність-інтернальність як зона локалізації механізмів самоконтролю, екстрапунітивність-інтропунітивність як характерологічна ознака в ситуаціях фрустрації.

У довгожителів (90 років і старше) визначали ступінь когнітивних порушень по тесту MMSE (Mini Mental State Examination), ЖЄЛ, ступінь рухливості і здатність до самообслуговування, наявність хронічних захворювань, вік настання захворювань, переважний тип темпераменту по методу А. Белова, розраховували КР, ПМД, ПССД.

Для з'ясування ролі радіаційного фактора у формуванні стану здоров'я населення, що постраждало від аварії на ЧАЕС, у віддалений післяаварійний період було обстежено сільське працездатне населення зони гарантованого добровільного відселення Овруцького району Житомирської області (915 чол.), умовно “чистих” територій Брусилівського району Житомирської області (790 чол.) і евакуйовані з 30-кілометрової зони ЧАЕС у села Київської області, яким на момент обстеження було 40-69 років (316 чол.). Первинні дані отримані на базі лабораторії соціологічних досліджень і громадської інформації Інституту епідеміології і профілактики променевих уражень НЦРМ АМН України. Збір матеріалу здійснювався методом анкетування. Для оцінки загального стану здоров'я обстежуваних використаний опитувальник GHQ-28 (General Health Questionnaire) і тест соціального самопочуття [Головаха Є.І., Паніна Н.В., 1996]. Психологічна характеристика особистості давалася на основі шкал інтернальності. Відомості про захворюваність збирали викопіюванням з амбулаторних карт у динаміці 1980-2001 рр.

Навантаження пестицидами на ґрунт вивчали за допомогою офіційних звітних форм районних лабораторій рослинництва агропромислового комплексу та санітарно-епідеміологічних станцій МОЗ України, а також статистичних звітних форм спеціалізованих відомчих лабораторій про склад хімічних речовин в об'єктах оточуючого середовища досліджуваних сільськогосподарських товариств та населених пунктів. Для характеристики радіаційної ситуації за місцем проживання використані дані офіційної статистики.

Розбіжності в показниках оцінювалися за величиною і ступенем вірогідності (по ч² Пірсону) відносного ризику Relative risk (RR), розрахованих на основі таблиць спряженості. Для кількісного виміру змін значень показників протягом життя (“темп росту/зниження”) обчислювали процентне відношення між їхніми абсолютними рівнями в даний і попередній періоди (ланцюгова основа).

Ступінь спряженості між показниками визначали за допомогою кореляційного аналізу, залежність результативних ознак від факторних - за допомогою регресійного аналізу. Для обґрунтованого зменшення кількості вимірюваних ознак (перемінних) за рахунок їхнього об'єднання в деякі сукупності, що виступають як цілісні одиниці, які характеризують досліджуваний об'єкт, застосовували факторний аналіз.

Розділ 3 присвячений віковій характеристики стану здоров'я досліджуваного контингенту. Згідно отриманих даних поліморбідність у віці 60-69 років у чоловіків складає 4,6 хронічних захворювань, у жінок - 5,3. На рис. 1 представлена вікова структура хвороб за класами серед опитаних осіб різної статі.

На період 60-69 років приходиться основна частка хвороб майже за всіма класами хвороб. Виняток у чоловіків складають хвороби органів дихання (основна частка в 50-59 років - 31 %) і травми (основна частка в 15-29 років - 41,4 %); у жінок - хвороби сечостатевої системи (основна частка в 40-49 років - 30,4 %). На період 60-69 років у чоловіків приходиться 70,5 % хвороб сечостатевої системи, а майже половина жінок у цей віковій період травмуються.

Рис.1. Структура хвороб за класами серед опитаних осіб різної статі за періодами життя: 1 - хвороби системи кровообігу; 2 - хвороби органів дихання; 3 - хвороби органів травлення; 4 - хвороби нервової системи і органів чуття; 5 - хвороби ендокринної системи, розлади харчування; 6 - хвороби сечостатевої системи; 7 - хвороби кістково-м'язової системи і сполучної тканини; 8 - хвороби шкіри і підшкірної клітковини; 9 - новоутворення; 10 - травми.

У нашому дослідженні широко використовується суб'єктивна оцінка даних про здоров'я і хвороби. Тому був проведений аналіз рівня достовірності суб'єктивних оцінок різних періодів життя. Аналіз суб'єктивних і об'єктивних показників здоров'я опитаних осіб показав, що за іншими рівними умовами жінки оцінюють свій стан здоров'я нижче, ніж чоловіки. Аналізуючи зміни значень показників (темп росту/зниження, ланцюгова основа) (рис. 2), можна зробити наступні висновки: максимальний темп росту КЗ спостерігається у віці 15-29 років, незалежно від статі опитаних; динаміка змін КР має хвилеподібний характер (причому як у чоловіків, так і у жінок), підвищені значення якого відзначаються в періоди 15-29, 40-49 і 60-69 років; значення показника ЖЗ неухильно знижуються з віком, темп змін СОЗ практично повторює темп змін ЖЗ незалежно від статі опитаних.

Можливість розвитку патологічного процесу в першу чергу залежить від адаптаційних можливостей людини, обумовлених як генотипом, так і фенотипом. І доти, доки організм здатний підтримувати свою відносну стабільність, зберігається здоров'я. Різке погіршення стану здоров'я може відбутися на будь-якому етапі життєвого циклу як результат випадковості, збігу обставин чи конкретного вибору життєвого шляху. Своєрідним індикатором зриву регуляторно-захисних реакцій організму варто вважати хірургічну патологію, про яку можна судити по частоті хірургічних втручань протягом життя. Метою нашого дослідження було виявлення періодів життя з найбільшим ризиком виникнення патології, лікування якої вимагає хірургічного втручання. Розподіл операцій у опитаних осіб за періодами життя представлено на рис. 3.

Аналіз отриманих даних дозволив виділити три вікових періоди, що найбільш небезпечні в зв'язку з виникненням хірургічної патології: 15-29 років, 40-49 років і 60-69 років. Причому якщо у віці 15-29 років розходження за статтю не спостерігається, то у 40-49 років ризик такої патології вірогідно більший у жінок, ніж у чоловіків (RR=1,59, p<0,05), а у 60-69 років, навпаки, ризик більший у чоловіків (RR=1,72, p<0,001).

У структурі операцій як у чоловіків, так і у жінок, найбільшу частку складають хірургічні втручання при хворобах органів травлення, причому у чоловіків вони частіше відзначаються у вікові періоди 15-29, 40-49 і 60-69 років, у жінок - у 15-29 і 60-69 років. Що стосується операцій на органах сечостатевої системи, то їх частіше проводять у віці 60-69 років у чоловіків і 40-49 років - у жінок. Аналіз стрес-факторів за шкалою SRRS показав, що найбільший психосоціальний пресинг опитані відчули у 15-29 років (одна третина від суми всіх балів припадає на цей період) (рис. 4). Цей період пов'язаний, з одного боку, з завершенням соціалізації та професійно-кваліфікаційної адаптації, з іншого, - з кульмінацією репродуктивної активності. Що стосується вікового періоду 40-49 років, то до числа основних хірургічних втручань у жінок у цьому віці відносяться операції на органах сечостатевої системи, у чоловіків - на органах травлення. Враховуючи наростання загальної кількості хронічних захворювань, числа хірургічних втручань, віковий період 40-49 років можна охарактеризувати як “переломний” у житті дорослої людини. Для нього характерний прояв пролонгованої дії поведінкових факторів і факторів довкілля, у тому числі професійно-виробничого.

З огляду на те, що схильність до багатьох хронічних захворювань формується вже у дитячому і підлітковому віці (при наявності факторів ризику захворювань), значну увагу варто приділяти ранньому виявленню патологічних станів. Те ж стосується і виявлення профпатології. Аналіз умов виявлення хвороб в лікувально-профілактичних закладах показав низький рівень профілактичних оглядів. Найбільша кількість захворювань (77,8 % у чоловіків і 79,6 % у жінок) виявлено при звертанні за медичною допомогою у поліклініку. Кожне п'яте захворювання виявлялося в умовах стаціонару, частка профілактичних оглядів склала 4,9 % захворювань у чоловіків і 3,9 % захворювань у жінок. Основна частка виявлених хвороб при профілактичних оглядах приходиться на віковий період 40-49 років незалежно від статі опитаних (45 % у чоловіків і 36,1 % у жінок), в умовах стаціонару - на віковий період 60-69 років (46,3 % у чоловіків і 35,7 % у жінок). До 50 років майже за всіма класами хвороб захворювання частіше виявлялися у початкових стадіях, у хворих старше 50 років діагностувалися явно виражені зміни.

Більшість хвороб має зовнішній детермінуючий фактор свого розвитку. Тому розділ 4 присвячений дослідженню умов, що сприяють формуванню патології в похилому віці: шкідливим факторам виробничого середовища і забрудненню навколишнього середовища на території проживання, а також низки соціальних факторів, таких як рівень і умови життя опитаних, їхні шкідливі звички і ін.

Згідно з даними нашого дослідження основну частку в структурі шкідливих умов праці складають фактори трудового процесу, серед яких перше місце займає нервово-емоційна напруга. Достовірних розбіжностей між чоловіками і жінками не виявлено. Що стосується фізичного фактора (як у цілому, так і за окремими складовими), то його частка в структурі вірогідно вище у чоловіків порівняно з жінками. Виявлені також достовірні розбіжності в структурі між чоловіками і жінками за хімічними факторами, зокрема - важкими металами.

На думку Нагорного П.Я. і Нагорної О.П., професійні захворювання можна поділити на дві групи. До першої групи відносяться захворювання, що винятково чи майже винятково викликані впливом виробничих факторів (наприклад, пневмоконіози, вібраційна хвороба і т.п.), до другої - такі захворювання, у розвитку яких роль виробничих факторів лише часткова, і ставити діагноз професійного захворювання можна тільки у випадку упевненого виключення явного впливу непрофесійних факторів (наприклад, хронічний професійний бронхіт, алергійні захворювання, катаракта і т.п.). Зрозуміло, довести, що виникнення захворювання частково зв'язано з професійними умовами стає тим трудніше, чим менше етіологічна частка професійного впливу. У першу чергу це відноситься до так званих поліетіологічних захворювань. Тому в нашому дослідженні був проведений аналіз зв'язку найбільш розповсюджених поліетіологічних захворювань з виробничими факторами.

Як видно з табл. 1, негативно впливають на здоров'я опитаних усі виробничі фактори. При цьому необхідно відмітити, що фактори трудового процесу (фізична напруженість, нервово-емоційна напруженість, нераціональна організація праці) впливають на всі розглянуті патологічні стани. Однак, якщо ступінь відхилення параметрів факторів виробничого середовища (хімічних, біологічних, фізичних) від діючих гігієнічних нормативів легко установити, то з факторами трудового процесу виникають певні труднощі, пов'язані з їх гігієнічною оцінкою й індивідуальними особливостями працюючих осіб.

Таблиця 1. Відносний ризик патологій у залежності від факторів виробничого середовища і трудового процесу в опитаних осіб різної статі

Примітка. * - p < 0,05, ** - p < 0,01, *** - p < 0,001 ? вірогідність відносного ризику.

Для оцінки гігієнічних умов праці важливе значення має спрямованість змін у структурі професійних груп працюючих осіб при переході їх за межі робочого віку. Можна припустити, що в умовах сприятливого поєднання робочого навантаження, режиму й умов праці структура груп практично не зміниться. В міру збільшення ступеня невідповідності факторів виробництва функціональним можливостям організму зростає ризик передчасного патологічного старіння, підвищується рівень захворюваності і інвалідизації, що призводить до значного скорочення осіб пенсійного віку в групі. У табл. 2 представлена структура професійних груп у передпенсійному і пенсійному віці. Значимі зміни спостерігаються за трьома групами: кваліфіковані робітники, службовці і керівники. Причому незалежно від статі частка кваліфікованих робітників і керівників у структурі груп пенсійного віку значно зменшилася, а службовців, навпаки, зросла. Таким чином, дві групи - кваліфіковані робітники і керівники - можна віднести до неблагополучних з точки зору гігієни праці.

Таблиця 2. Структура професійних груп у передпенсійному і пенсійному віці, %

Примітки:

* - p < 0,05, ** - p < 0,01, *** - p < 0,001 порівняно з чоловіками відповідного віку.

^# - p < 0,05, ^## - p < 0,01 порівняно з особами передпенсійного віку відповідної статі.

Безсумнівно, здоров'я людини в значній мірі залежить від умов праці. Враховуючи, що раннє професійне старіння працюючих може спостерігатися при умовах праці нерідко нормальних чи близьких до санітарних вимог, профілактичні заходи повинні бути спрямовані не тільки на зниження рівня шкідливих виробничих факторів, але і на збереження і розширення резервів фізіологічних функцій організму.

Велика розмаїтість функціональних процесів в організмі людини (біофізичних, біохімічних, нейрофізіологічних, нейрогормональних) спрямована на підтримку гомеостатичної активності організму незалежно від того, чи відбуваються зміни в зовнішньому середовищі. Завдяки злагодженому функціонуванню факторів природної резистентності організм надійно захищається від інфекційних і неінфекційних патогенних агентів. Інтенсивний і тривалий вплив екологічно несприятливих факторів довкілля може знизити загальну резистентність організму і тим самим сприяти розвиткові передхворобливих і різних патологічних станів людини. При цьому найбільше поширення одержують хронічні захворювання саме тих органів і систем організму, що у процесі взаємодії “людина - навколишнє середовище” функціонують в основному як бар'єрні на межі розподілу зовнішнього і внутрішнього середовища, тобто органів дихання, травлення й імунної системи. Аналіз отриманих даних підтверджує вищевикладене. Як видно з табл. 3 відносний ризик патологій нервової системи й органів чуття, дихання, травлення, сечостатевої системи, шкіри і підшкірної клітковини істотно залежить від території проживання.

Таблиця 3. Відносний ризик основних патологій серед чоловіків передпенсійного віку залежно від території проживання і виробничого фактора

Примітка. * - p < 0,05 ? вірогідність відносного ризику.

Роль забруднення повітря виробничого середовища в розвитку патології органів дихання і травлення виявилася не настільки великою порівняно з забрудненням навколишнього середовища на території проживання. Враховуючи специфіку нашого дослідження, досить тривалий час прояву відповідних реакцій організму на вплив факторів зовнішнього середовища для оцінки забруднення навколишнього середовища селітебних територій розглядався період повного обсягу завантаження промислових підприємств, що припадає на 1989-1992 рр. Середньодобові усереднені за рік концентрації домішок в атмосферному повітрі у цей період за даними системи спостережень Держкомгідромету представлено на рис. 5.

Рис. 5. Середньодобові усереднені за рік концентрації домішок в атмосферному повітрі у долях ГДК: 1 - пил; 2 - діоксид сірки; 3 - оксид вуглецю; 4 - діоксид азоту; 5 - сірководень; 6 - сірковуглець; 7 - фенол; 8 - фтористий водень; 9 - хлористий водень; 10 - аміак; 11 - формальдегід; 12 - бенз/а/пірен.

За даними Держкомгідромету перевищення ГДК у Києві в цей період спостерігалося по двоокису азоту, сірковуглецю, аміаку, хлористому водню, фтористому водню, фенолу, формальдегіду, бенз/а/пірену. Що стосується важких металів, то треба виділити свинець, марганець, хром. У 1992 р. максимальні концентрації в атмосферному повітрі по Києву досягали по свинцю 2-3 ГДК, хрому 3 ГДК, марганцю 2 ГДК.

Істотний внесок у забруднення атмосферного повітря вносить автотранспорт, а саме: автомагістралі з інтенсивним рухом автотранспорту, особливо міського значення. У Києві викиди автотранспорту складають понад половину всіх викидів забруднюючих речовин в атмосферу. Свинець - елемент, специфічний для вихлопних газів автотранспорту, що працює на етилованому бензині. Природний вміст свинцю в організмі мінімальний, навіть невелике його збільшення в атмосферному повітрі викликає зростання біоконцентрації у кілька разів. Свинець має нейротоксичну дію і може викликати зміни у нервовій системі, печінці, серцево-судинній системі. Ураження дихальної системи може бути викликане підвищеним вмістом у повітрі аміаку, двоокису азоту, хлористого водню, фтористого водню, хрому, марганцю. Крім свинцю несприятливий вплив на органи травлення здійснюють сірковуглець, фтор, хром. Фтор і фосфор можуть викликати зміни опорно-рухового апарату. Формальдегід крім токсичної й імунодепресивної дії має ще й алергійну і канцерогенну дію. Таким чином, на територіях, що знаходяться в безпосередній близькості від промислових об'єктів і автомагістралей з інтенсивним рухом автотранспорту, людина піддається комбінованій дії шкідливих хімічних речовин, що може впливати на збільшення різних видів захворюваності, про що свідчать дані, наведені у табл. 3.

Представлені хвороби мають багатофакторну етіологію. А це означає, що їх патогенетичні механізми численні, часом взаємозалежні і мінливі. Тому крім факторів оточуючого середовища, пов'язаних з роботою і територією проживання, у дослідженні розглядалися і соціальні фактори, такі як рівень і умови життя опитаних, їхні шкідливі звички. Проведений факторний аналіз даних виявив три головних фактори, що беруть участь у формуванні патологічних процесів, серед яких психосоціальний (19,7-20 %), еколого-гігієнічний (16,6-18,2 %), поведінкові реакції (17,7-18,2 %). Всі три фактори відіграють важливу роль у розвиткові патологій.

Таким чином, охорона довкілля має надзвичайно важливе значення як актуальна проблема гігієни і первинної профілактики. Однак слід відзначити, що для розвитку патологічного процесу мало одного етіологічного фактору. Мають бути ще й умови, що сприяють реалізації його патогенної дії. Дослідження показало, що велику роль у патогенезі захворювання відіграють психосоціальні фактори, що можуть викликати стрес-реакції, які зменшують діапазон адаптаційних можливостей організму. Тим самим готується ґрунт для дії безпосереднього ушкоджуючого фактору біологічної, хімічної чи фізичної природи. Тому для зміцнення здоров'я, крім сприятливого екологічного оточення, необхідне сприятливе психологічне середовище як у суспільстві в цілому, так і у сферах життєдіяльності людини. Неодмінною умовою психологічного комфорту є матеріальний добробут кожного члена суспільства, який безпосередньо пов'язаний з економічним розвитком країни, що, у свою чергу, буде впливати на охорону навколишнього середовища.

Не можна забувати про наслідки Чорнобильської катастрофи для здоров'я населення. В Україні чисельність громадян, що постраждали в результаті аварії на Чорнобильській АЕС, складає більш 3 млн. чол. Тому розділ 5 присвячений дослідженню стану здоров'я населення, постраждалого від аварії на ЧАЄС, в віддалений поставарійний період. Особливу групу ризику щодо передчасної втрати здоров'я становить населення, що мешкає на радіоактивно забруднених територіях. Приблизно на 48400 км² забруднених територій України, де переважно у сільських населених пунктах проживає більш як 1,45 млн. жителів, зареєстрована щільність випадінь ¹³⁷Сs чорнобильського походження, яка перевищує 37 кБк/м². Досліджуючи стан здоров'я цієї категорії населення, необхідно враховувати пролонговану дію радіації, особливості роботи сільських жителів (польові роботи, пов'язані з використанням пестицидів і мінеральних добрив), а також психічну травматизацію, зумовлену очікуванням відстрочених впливів на здоров'я і недостатнім соціальним захистом у післяаварійний період. Нами виділені п'ять класів хвороб, за якими первинна захворюваність і поширеність хвороб серед населення, що мешкає на забруднених радіонуклідами територіях, достовірно вищі, ніж серед населення “умовно чистих” територій. До них належать хвороби системи кровообігу, сечостатевої системи, нервової системи і органів чуття, ендокринної системи, кістково-м'язової системи і сполучної тканини.