Основний внесок у погіршення стану здоров'я постраждалих внесли нестохастичні ефекти у вигляді широкого спектру непухлинних форм соматичних та психосоматичних захворювань. Однак, виявлена достовірна різниця у первинності захворювань крові і органів кровотворення, а також доброякісних новоутворень серед населення Овруцького району, порівняно з Брусилівським районом, може свідчити про безпосередній вплив радіації на здоров'я населення, що мешкає на забруднених радіонуклідами територіях (табл. 4). Також поширеність ВСД серед населення забруднених радіонуклідами територій вказує на порушення в нервовій системі, зумовлені впливом радіаційного фактора.

Таблиця 4. Ризик первинної захворюваності серед населення Овруцького району порівняно з населенням Брусилівського району

Примітка. * - p < 0,05, ** - p < 0,01, *** - p < 0,001 ? вірогідність відносного ризику.

Для того, щоб установити особливості сполученої дії гігієнічних факторів навколишнього середовища на захворюваність додатково вибіркові статистичні сукупності з населення Овруцького і Брусилівського районів були розподілені кожна на дві групи: за середньою накопиченою дозою опромінення і за середньорічним навантаженням пестицидами на ґрунт, і проаналізовано захворюваність населення за групами. У результаті проведеного дослідження виявлено підсилення несприятливого ефекту за умов поєднаної дії іонізуючої радіації та хімічних речовин, що вплинуло, насамперед, на розвиток хвороб кістково-м'язової системи і новоутворень.

Що стосується психічного стану, то основний внесок у дисперсію кумулятивного показника здоров'я постраждалого населення за опитувальником GHQ-28 внесла психоемоційна складова, що характеризує стан тривожності, нервового напруження і страху (72,8 %). При цьому в осіб у віці 18-29 років спостерігається схильність до соціальної дисфункції і депресії, у віці 50-69 - до психосоматичних розладів. До умов проживання в зоні добровільного відселення краще адаптувався тип людей, схильний до інтернальності в міжособистісних стосунках (зона суб'єктивної проекції відповідальності за події, що відбуваються з індивідом, на внутрішній особистісний простір). Однак інтернальність у відношенні до службової діяльності в осіб 18-29 років (пов'язана з відсутністю можливості трудитися з повною віддачею) і інтернальність в сприйнятті невдач і сімейно-подружніх відносин в осіб 50-69 років (пов'язана зі схильністю брати на себе відповідальність за невдачі) підсилюють їхнє бажання виїхати в "чисту" зону.

Багато досліджень останніх років підтверджують коморбідність розладів настрою (депресивних і тривожно-депресивних порушень) і форм патології різного генезу, насамперед хвороб системи кровообігу і органів травлення. Тому розділ 6 присвячений психоемоційній стійкості людини. У свою чергу, стрес-стійкість пов'язана з різними типологічними особливостями прояву властивостей нервової системи. Мова йде про процеси сприйняття інформації, стан пам'яті, проблеми мотивації і т.п. Низький рівень стрес-стійкості може призвести до різноманітних порушень інтелектуальної і сенсомоторної функцій.

Динамічні особливості психічної діяльності розглядалися як з боку психологічного стану, так і з боку психофізіологічних функцій і працездатності. Психологічний статус обстежуваних визначали за допомогою опитувальника GHQ-28. Функціональний стан вегетативної нервової системи (ВНС) досліджували за показниками серцево-судинної системи і дихання. Незалежно від статі обстежуваних найбільш істотно психоемоційна напруженість вплинула на функцію дихання. Результати кореляційного аналізу показників здоров'я по GHQ-28 і психомоторики показали, що з посиленням психоемоційної напруги збільшується час простої зорово-моторної реакції і знижується темп рухів по тепінг-тесту. При цьому у чоловіків стан тривоги більш впливає на психомоторику, ніж вік. При тестуванні розумової працездатності у чоловіків і жінок у стані тривожності спостерігається низький рівень працездатності (W<8,0). Таким чином, зміна функціонального стану центральної нервової системи, викликана стомленням чи дією різних несприятливих факторів, відбивається на стані психофізіологічних функцій і характері відповідних реакцій. Тому психічна працездатність може служити своєрідним індикатором донозологічних змін здоров'я людини.

У людини з його високорозвиненою нервовою системою емоційні подразники - практично найчастіший стрес-фактор. Психосоматичний компонент емоційного стану цілком обумовлений індивідуальними особливостями особистості. Більш значні зміни вегетативної регуляції серцево-судинної системи виявлені при моделюванні негативних емоцій в інтровертів і в обстежуваних при інтропунітивному типі реагування, що визначає їхню більш виражену гемодинамічну реакцію і меншу стійкість до емоційної напруги. Отримані результати свідчать про пряму залежність між індивідуальними якостями і стійкістю людей до стресового впливу. Виходячи з концепції про серцево-судинну систему як про індикатор адаптаційних здібностей організму, виявлені зміни значень показників ВРС свідчать про знижені функціональні можливості організму, високу “фізіологічну ціну” адаптації у людей з вищезгаданими особливостями індивідуальності.

Крім ушкоджуючого фактора на організм людини діє безліч інших факторів (т.зв. умов), які або полегшують, або затрудняють реалізацію патогенної дії ушкоджуючого фактора. До зовнішніх умов, що впливають на можливість контакту з ушкоджуючим фактором, змінюють тривалість і інтенсивність його дії, відносяться характер праці, відпочинку, харчування, умови побуту та ін. Незважаючи на те, що жоден з перерахованих факторів середовища практично не діє ізольовано (усі вони діють у комплексі, нашаровуючись на фактори спадкоємні і соціальні), ці фактори часто вивчаються ізольовано один від іншого чи у вигляді нескладних поєднань. Тому розділ 7 присвячений дослідженню реального навантаження на організм людини всього різноманіття факторів, що супроводжує її життя. Аналіз отриманих даних свідчить про те, що за освітою, житлово-побутовими, екологічними умовами, матеріальною забезпеченістю, руховою, соціальною і культурною активністю принципових розбіжностей між чоловіками і жінками, які спроможні вплинути на достовірність визначення реального навантаження на організм людини цих факторів, не виявлено.

Для виміру ступеня спряженості між умовами життєдіяльності і хворобою на початку дослідження був використаний кореляційний аналіз, який дозволив установити статистичні зв'язки між окремими класами хвороб і умовами життя опитаних. Однак, враховуючи багатофакторність впливів довкілля на організм і розмаїтість відповідних реакцій, визначення тільки коефіцієнтів кореляції недостатньо, тому нами запропонований методичний підхід до комплексної оцінки впливу факторів довкілля на організм людини на основі факторного і регресійного аналізів. Для оцінки ступеня впливу кожного класу хвороб на захворюваність опитаних використовували регресійний аналіз. Для того, щоб виявити структуру взаємозв'язків у наборі ознак, перевірити гіпотези про взаємозв'язки і взаємозалежність ознак, був використаний факторний аналіз. З його допомогою для кожного класу хвороб отримана матриця навантажень головних факторів на ознаки. З урахуванням даних, отриманих на підставі факторного і регресійного аналізу, розраховували внесок кожної умови життєдіяльності у формування хронічних хвороб у похилому віці.

З використанням цієї методики встановлена роль у формуванні патології в опитаних окремих ознак за умовами їхньої сполученої дії. Дослідження показало суттєвий внесок у загальну патологію у чоловіків шкідливих звичок (19,3 %), умов і характеру роботи (17,9 %), у жінок - житло-побутових умов (8,7 %) і матеріального стану (9,8 %), практично однаковий вагомий внесок у чоловіків і жінок - характеру харчування (11,4 % і 10,2 %), зони проживання (6,1 % і 6,3 %), віку (14,6 % і 13,9 %). На доступність і якість медичної допомоги припадає лише 2 % у чоловіків і 3,9 % у жінок. Для мінімізації опису, ознаки згруповані за типологією в наступні фактори: віковий (вік), професійно-виробничий (умови, режим і характер роботи), еколого-гігієнічний (зона проживання, житло-побутові умови), соціально-гігієнічний (характер харчування, шкідливі звички, рухова і соціально-культурна активність, життєві потрясіння), медико-соціальний (доступність і якість медичної допомоги, матеріальний стан) (рис. 6).

Питання про співвідношення старіння і захворювань, як і раніше, залишається дискусійним. Неможливо усунути найважливіші причини смерті без впливу на механізми старіння. При цьому патологічний процес має власні закономірності розвитку. В.В. Фролькис писав: “Существуют различные типы связи старения и болезней: старение может перерастать, трансформироваться в болезнь; старение может суммироваться с проявлением болезни; старение может создавать предпосылки для развития болезней”. З погляду довголіття викликає особливий інтерес вивчення комплексу факторів довкілля, що лежать у його основі, а також медико-біологічних і психофізіологічних характеристик довгожителів.

У результаті обстеження й аналізу медичної документації довгожителів виявлено хвороби, які найчастіше зустрічаються в цієї віковій групі. До них відносяться хвороби системи кровообігу, травлення, кістково-м'язової системи і сполучної тканини, зниження зору і слуху, причому в чоловіків ці хвороби спостерігаються частіше, ніж у жінок. Звертає на себе увагу літній і старечий вік настання в довгожителів хронічних форм хвороб. Показник рухової активності є одним з найбільш важливих критеріїв, що дозволяють, поряд з іншими, об'єктивно оцінювати загальний стан здоров'я осіб старечого віку і довгожителів. Більшість довгожителів зберегли здатність до самообслуговування, 85,7 % чоловіків і 71 % жінок щодня чи майже щодня виконують легку роботу по будинку, 71,4 % чоловіків і 61,3 % жінок щодня чи майже щодня виходять на вулицю. У більшості обстежених довгожителів зберігся нормальний стан нервової системи. Для них характерно збереження мнестико-інтелектуальних функцій. Середня кількість балів за тестом MMSE у чоловіків склала 26,5±3,3, у жінок - 25,1±3,2 балів. Таким чином, у довгожителів спостерігається більш рівномірно розвиваючі регресивні процеси ослаблення діяльності основних систем життєзабезпечення цілого організму, що спричиняє нормальне, фізіологічне старіння, тобто гармонійне зів'янення організму.

Тривалість життя залежить від багатьох факторів. До їхньої кількості належить, у першу чергу, спадкоємність, а також соціально-економічні, соціально-гігієнічні, екологічні і медико-соціальні фактори. Існує зворотна залежність між ступенем комфортності зовнішнього середовища і спадкоємною забезпеченістю у відношенні довголіття. Це підтверджує і розподіл столітніх за регіонами України. Аналіз даних показав, що кількість столітніх залежить від ступеня індустріалізації регіону, його географічного положення (r=0,50, p<0,01) і чітко характеризує особливості регіону. В сільськогосподарських областях, таких як Волинська, Рівненська, Тернопільська, кількість столітніх на 100000 населення складає 8, 8, 7, відповідно. В промислових областях з великим індексом індустріалізації, зокрема, в Донецькій, Луганській, Запорізькій цей показник складає лише 2.

Загальна працездатність є об'єктивним показником здоров'я людини і критерієм життєздатності індивіда. Якщо основну роль в адаптації до екологічних факторів відіграють біохімічні реакції, то адаптація до діяльності пов'язана, головним чином, з фізіологічними і, особливо, психофізіологічними реакціями. З віком сповільнюються сенсорно-моторні реакції, погіршується сприйняття інформації, утруднюється тривале збереження уваги, швидше розвивається стомлення, звужуються адаптаційно-пристосувальні можливості організму. Існує тісний функціональний взаємозв'язок моторних і вегетативних функцій, який визначається особливостями обміну речовин, діяльності ЦНС, серцево-судинної і дихальної систем, функціональної діяльності внутрішніх органів. Нами виявлені достовірні кореляційні зв'язки показників серцево-судинної системи і дихання з моторними і латентними періодами сенсомоторних реакцій незалежно від статі обстежуваних. Крім того, у жінок виявлений достовірний зв'язок м'язової сили і швидкісних можливостей рухового аналізатора, що підтверджує залежність сенсомоторних реакцій від здатності обстежуваного до підтримки м'язового тонусу на оптимальному рівні. Виявлена нами у віковій групі 60-79 років велика варіабельність низки психофізіологічних показників має велике значення для оцінки і прогнозування індивідуальної професійної працездатності осіб старших вікових груп. До цих показників можна віднести максимальний темп рухових реакцій (МКРК), латентний період простої зорово-моторної реакції (ЛПЗМР), обсяг короткочасної зорової пам'яті (ОКЗП), надійність розумової працездатності (N), загальна кількість виконаних тестових завдань (Р), функціональний рівень системи (ФРС), стійкість реакції (СР), рівень функціональних можливостей (РФМ).

Тканини й органи з віком по-різному піддаються вираженим змінам, що обумовлює гетерохронність старіння різних систем організму. Отримані нами результати вікової динаміки показників серцево-судинної, нервово-м'язової, дихальної систем свідчать про вікову психофізіологічну дезінтеграцію основних систем регулювання організму людини. Віковий розподіл показників серцево-судинної системи має хвилеподібний характер на тлі неухильного зниження з віком показників нервово-м'язової і дихальної систем (рис. 7).

Максимальний темп зниження діяльності серцево-судинної системи у чоловіків спостерігається у віці 50-59 років, у жінок - у 60-69 років. Саме на кінець працездатного віку припадає друга вершина індексу чоловічої надсмертності серед міського населення, як результат передчасного старіння його чоловічої частини. Цей віковий контингент чоловіків є основним носієм деструктивних тенденцій смертності сьогодення. Такі особливості вікової динаміки функціонування основних систем життєзабезпечення організму зумовлюють чутливість чоловіків у віці 50-59 років, жінок у віці 60-69 років до несприятливих факторів навколишнього середовища.

Отже, старіння є закономірним результатом життєдіяльності людського організму. Однак процес старіння може відбуватися з різною інтенсивністю в залежності від геронтогенності умов життя і генетичних факторів. Вплив некомфортних умов оточуючого середовища може призводити до виникнення патологічних відхилень у стані здоров'я, вносити помітні штрихи в процес перебудови організму в результаті хвороб, впливати на морфологічні, фізіологічні і поведінкові реакції людини. Ця обставина, в свою чергу, може прискорити процес фізіологічного старіння організму. Узагальнюючи результати дослідження, розроблено структурну схему формування рівня здоров'я людини та запропоновані заходи первинної соціальної і медичної профілактики на індивідуальному рівні на основі профілактичної, професійної та психологічної консультації (рис. 8).

Рис. 8. Структурна схема формування рівня здоров'я індивіда.

ВИСНОВКИ

На основі проведених нами епідеміологічних досліджень розроблено систему оцінки стану здоров'я людини за умов зовнішніх дестабілізуючих впливів, яка включає комплексну діагностику стану серцево-судинної, нервово-м'язової і дихальної систем, рівня адаптаційних і резервних можливостей організму, психоемоційного статусу в їх взаємозв'язку з індивідуально діючими на людину факторами навколишнього середовища, особливостями способу життя і професійної діяльності, наявністю хронічних захворювань з урахуванням віку і статі, що дозволяє оцінити ймовірність переходу донозологічних станів у патологічні і своєчасно провести заходи первинної профілактики захворювань.

Виявлені сильні кореляційні зв'язки (r=0,82-0,99, p<0,001) суб'єктивних оцінок і об'єктивних показників щодо захворюваності і ступеня забруднення навколишнього середовища свідчать про доцільність використання в системі соціально-гігієнічного моніторингу даних про стан здоров'я і стан навколишнього середовища, отриманих шляхом опитування населення. Це значно спростить процес накопичення даних і відображення їх у динаміці, знизить трудомісткість процесу оцінки ризику для здоров'я, пов'язаного з забрудненням навколишнього середовища, що прискорить визначення пріоритетних проблем для даної території.

Аналіз структур хвороб за періодами життя показав, що на період 60-69 років припадає основна частка хвороб майже за всіма класами хвороб, незалежно від статі опитаних. У той же час у чоловіків найбільша частка травм має місце в 15-29 років (41,4 %), що пояснюється небезпечною поведінкою під впливом психосоціального пресингу в період соціалізації і професійно-кваліфікаційної адаптації, хвороб органів дихання - в 50-59 років (31 %), що, перш за все, пов'язано з пролонгованою дією екзогенних факторів. У жінок найбільша частка хвороб сечостатевої системи припадає на 40-49 років (30,4 %), що збігається з початком клімактеричних змін в організмі. Вікове зниження життєздатності людини (внаслідок кумулятивного ефекту факторів довкілля, способу життя і старіння організму) спостерігається на тлі коливального характеру вікових змін коефіцієнта ризику смерті від захворювань (КР). Найбільший темп зниження життєздатності припадає на віковий період 60?69 років (47,8 % у чоловіків і 47,5 % у жінок порівняно з періодом 50?59 років), а підвищення темпу росту КР спостерігаються в періоди 15?29 років, 40?49 і 60?69 років (як у чоловіків, так і у жінок).

Виявлено три головних фактори, що сприяли розвиткові хвороб нервової системи, дихання, травлення і сечостатевої системи: психосоціальний (умови праці, матеріальне становище, задоволення життям; внесок у загальну дисперсію 19,7?20 %), еколого-гігієнічний (зона проживання, паління; 16,6?18,2 %), поведінкові реакції (алкоголь, конфлікти; 17,7?18,2 %). Всі три фактори відіграють важливу роль у розвиткові патологій. З одного боку, кожний з наведених факторів може стати етіологічним, з іншого боку, простежується послідовність подій, що починаються зі шкідливих психосоціальних факторів і закінчуються хворобою.

Визначено внесок пролонгованої сполученої дії умов життєдіяльності на розвиток хронічних хвороб в опитаних осіб різної статі. Найбільший ранг у чоловіків належить шкідливим звичкам (зловживання алкоголем, паління), у жінок - нераціональному харчуванню. Наступні ранги у чоловіків - нераціональне харчування, шкідливі умови праці, у жінок - незадовільні матеріальне становище, житлово-побутові умови і т.д. За більшістю факторів спостерігаються достовірні статеві розбіжності. Однак, за характером харчування і за територією проживання статевих розбіжностей не виявлено (p>0,05), що свідчить про загальність цих проблем для здоров'я людини.

Аналіз причин смерті осіб похилого віку - учасників лонгітудінального дослідження - виявив негативну дію забруднення навколишнього середовища на території проживання, що посилила пагубні наслідки інших чинників, таких як паління, зловживання спиртними напоями, важка фізична праця в минулому, низький рівень стрес-стійкості.

За результатами проведених нами психологічних і психофізіологічних досліджень виявлено психоемоційні особливості людини, що обумовлюють рівень її стрес-стійкості. При моделюванні негативних емоцій в інтровертів (темпераментний параметр - “закритість”) і у обстежуваних при інтропунітивному типі реагування (характерологічна ознака в ситуаціях фрустрації - “самозвинувачення”) спостерігаються зміни вегетативного балансу у бік активації симпатоадреналової ланки, зниження ефективності барорефлекторної регуляції і напруження регуляторних систем організму. Такі вегетативні дисфункції свідчать про низький поріг емоційної чутливості, знижені функціональні можливості організму, високу “фізіологічну ціну” адаптації у людей з вищезгаданими особливостями індивідуальності.

Показано, що важкість і напруженість праці є вагомими факторами передчасного старіння організму, про що свідчать зміни у структурі професійних груп при переході працюючих осіб за межі робочого віку. Незалежно від статі опитаних частка кваліфікованих робітників і керівників у структурі працюючих осіб пенсійного віку значно зменшилася. У групі керівників - у чоловіків з 38,9 % до

26,5 % (p<0,05), у жінок з 20,4 % до 13,8 % (p<0,05); кваліфікованих робітників - у чоловіків з 18,9 % до 13,7 % (p<0,05), у жінок з 15,1 % до 5,7 % (p<0,01). Ці групи можна віднести до несприятливих з точки зору гігієни праці. Серед керівників і кваліфікованих робітників значно вище ризик розвитку хвороб системи кровообігу порівняно зі службовцями і некваліфікованими робітниками (відносний ризик RR=1,5?3,2, p<0,05). Одночасно частка службовців пенсійного віку серед працюючих значно зросла: у чоловіків з 16,1 % до 29,4 % (p<0,01), у жінок з 23,9 % до 36,6 %, що свідчить про їх адекватну адаптацію до умов професійної діяльності.

При вивченні здоров'я сільського населення, постраждалого внаслідок аварії на ЧАЕС, показано, що віддалені негативні наслідки обумовлені пролонгованою дією радіації, особливостями праці (польові роботи з використанням пестицидів), психічною травматизацією, пов'язаною з очікуванням відстрочених впливів радіації на здоров'я і недостатнім соціальним захистом у післяаварійний період. Сполучена дія цих факторів сприяла серед населення цієї категорії поширеності хвороб ендокринної системи, кістково-м'язової, нервової, сечостатевої систем, системи кровообігу (RR=1,4?4,2 порівняно з населенням “умовно чистих” територій, p<0,001). Виявлені диференційовані за класами хвороб різні темпи приросту захворюваності за ранні і віддалені роки після аварії. В ранні післяаварійні роки (1986-1992 рр.) спостерігався більший ріст захворюваності за хворобами крові і органів кровотворення (RR=1,94, p<0,05), в віддалений період (1993-2001 рр.) - за доброякісними новоутвореннями (RR=1,5, p<0,05) та хворобами кістково-м'язової системи (RR=1,45, p<0,05). Виявлено підсилення несприятливого ефекту за умов поєднаної дії іонізуючої радіації та хімічних речовин, що вплинуло, насамперед, на розвиток хвороб кістково-м'язової системи і новоутворень.

Виявлено особливості формування незадовільного психологічного стану у населення “забруднених” територій, які характеризуються, з одного боку, значними перевищеннями показників психосоматичних захворювань та травмованістю (пов'язаною з соціальною поведінкою), з іншого, низькими показниками репродуктивних установок порівняно з населенням “умовно чистих” територій. Основною домінантою кумулятивного показника психологічного стану постраждалого населення є стан тривожності. Ця домінанта психологічного стану здоров'я населення “забруднених” територій має певні вікові особливості: більш значна в опитаних у віці 18-29 і 50-69 років, ніж у 30-49 років. В осіб у віці 18-29 років стан тривожності зумовлений соціальною дисфункцією, у віці 50-69 років - психосоматичними розладами. До умов проживання в зоні добровільного відселення краще адаптувався тип людей, схильний до інтернальності в міжособистісних стосунках (зона суб'єктивної проекції відповідальності за події, що відбуваються з індивідом, на внутрішній особистісний простір). Однак інтернальність у відношенні до службової діяльності в осіб 18-29 років (пов'язана з відсутністю можливості трудитися з повною віддачею) і інтернальність в сприйнятті невдач і сімейно-подружніх відносин в осіб 50-69 років (пов'язана зі схильністю брати на себе відповідальність за невдачі) підсилюють їхнє бажання виїхати в "чисту" зону.

Згідно з отриманими результатами вікової динаміки показників функціонування серцево-судинної, нервово-м'язової і дихальної систем виявлено функціональну домінанту, що характеризує чутливість людей окремих вікових періодів до несприятливих факторів довкілля. На тлі неухильного зниження з віком показників нервово-м'язової і дихальної систем вікові зміни запропонованого інтегрованого показника серцево-судинної системи (ССС) мають хвилеподібний характер, як у чоловіків, так і у жінок. Максимальне зниження діяльності ССС, що відповідає підвищеному рівню функціональної напруги, у чоловіків спостерігається у віці 50-59 років, у жінок - у 60-69 років.

Сформульовано основні принципи системи оцінки стану здоров'я людини за умов дії несприятливих факторів навколишнього середовища і на їх основі науково обґрунтовано структуру системи заходів первинної медичної і соціальної профілактики на індивідуальному рівні. Розроблені способи діагностики функціональних резервів організму людини й її стрес-стійкості та заходи первинної профілактики щодо підвищення санітарної культури, формування активного способу життя, проектування індивідуального трудового алгоритму впроваджено у педагогічний, науково-методичний процес, у лікувально-профілактичну та санітарно-просвітню роботу.

СПИСОК ОСНОВНИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Прокопенко Н.О. Соціально-гігієнічний аспект зриву адаптаційних механізмів регуляції / Н.О. Прокопенко // Довкілля та здоров'я. - 2003. - № 4. - С. 18-21.

Прокопенко Н.А. Хирургическая патология в разном возрасте и роль психосоциальных и социально-гигиенических факторов / Н.А. Прокопенко // Пробл. старения и долголетия. - 2003. - № 4. - С. 408-416.

Прокопенко Н.А. Возрастные особенности субъективной оценки состояния здоровья / Н.А. Прокопенко // Пробл. старения и долголетия. - № 4. - 2006. - С. 367-373.

Прокопенко Н.А. Возрастно-половые особенности условий выявления болезней в лечебно-профилактических учреждениях / Н.А. Прокопенко // Пробл. старения и долголетия. - № 2. - 2007. - С. 186-194.

Прокопенко Н.А. Потенциальная возможность социальной адаптации работников старших возрастов в пенсионном периоде (на примере Киева) / Н.А. Прокопенко // Пробл. старения и долголетия. - 2000. - № 4. - С. 416-425.

Прокопенко Н.А. Роль производственных и социально-гигиенических факторов в формировании хронических заболеваний работников старших возрастов / Н.А. Прокопенко // Гигиена труда. - 2002. - Вып. 33. - С. 172-180.

Прокопенко Н.О. Фактори формування хронічних захворювань чоловіків передпенсійного віку: екологічні і соціально-гігієнічні аспекти / Н.О. Прокопенко // Довкілля та здоров'я. - 2003. - № 1. - С. 27-30.

Прокопенко Н.А. Условия труда и здоровье лиц рабочего возраста (анамнестический подход в поперечном исследовании) / Н.А. Прокопенко // Гигиена труда. - 2003. - Вып. 34, Том 2. - С. 803-813.

Прокопенко Н.А. Типы адаптационного поведения населения в состоянии длительного психоэмоционального стресса, обусловленного влиянием экологических и социально-экономических факторов / Н.А. Прокопенко // Довкілля та здоров'я. - 2002. - №2. - С. 22-25.

Прокопенко Н.А. Субъективное восприятие жителями радиоактивно-загрязненных территорий социально-экономических и гигиенических факторов среды / Н.А. Прокопенко // Пробл. старения и долголетия. - 2001. - № 3. - С. 315-327.

Прокопенко Н.А. Патология сердечно-сосудистой и нервной систем как следствие синергизма лучевого поражения и психоэмоционального напряжения у лиц, пострадавших в результате аварии на ЧАЭС / Н.А. Прокопенко // Пробл. старения и долголетия. - 2003. - № 2. - С. 213-218.

Прилипко В.А. Соціально-психологічний стан у формуванні здоров'я сільського працездатного населення, що мешкає на радіоактивно забруднених територіях / В.А. Прилипко, Н.О. Прокопенко // Науковий вісник Національного аграрного університету. - 2003. - Вип. 64. - С. 316-323 (систематизація і математична обробка матеріалу, аналіз, узагальнення та інтерпретація результатів дослідження, формування висновків).

Прокопенко Н.О. Нестохастичні ефекти опромінення в евакуйованих осіб і населення, що мешкає на забруднених радіацією територіях / Н.О. Прокопенко // Довкілля та здоров'я. - 2004. - №2. - С. 53-56.

Прокопенко Н.О. Захворюваність населення, що мешкає на забруднених радіонуклідами територіях (соціальні і гігієнічні фактори ризику) / Н.О. Прокопенко, В.А. Прилипко //Довкілля та здоров'я. - 2005. - № 1. - С. 27-32 (ідея роботи, обробка та аналіз матеріалу, узагальнення та інтерпретація результатів дослідження, висновки, написання статті).

Прокопенко Н.А. Социально-гигиенические детерминанты репродуктивного поведения населения радиоактивно загрязненных территорий / Н.А. Прокопенко, В.А. Прилипко // Довкілля та здоров'я. - 2005. - № 2. - С. 31-35 (ідея роботи, обробка та аналіз матеріалу, узагальнення та інтерпретація результатів дослідження, висновки, написання статті).

Прокопенко Н.А. Возрастные особенности психоэмоциональной напряженности при стрессогенном воздействие (дифференциально-психофизиологический аспект) / Н.А. Прокопенко // Пробл. старения и долголетия. ? 2004. - № 2. - С. 115?126.

Прокопенко Н.А. Индивидуально-типологические различия психической работоспособности при старении / Н.А. Прокопенко // Успехи геронтологии. ? 2004. ? Вып. 15. ? С. 128?132.

Прокопенко Н.А. Комплексный подход к оценке психофизиологического обеспечения трудовой деятельности людей старших возрастов / Н.А. Прокопенко // Пробл. старения и долголетия. ? 2005. ? № 3. ? С. 292?306.

Прокопенко Н.А. Эмоции и вариабельность ритма сердца: индивидуально-типологические особенности личности женщин разного возраста / Н.А. Прокопенко // Пробл. старения и долголетия. ? 2006. ? № 2. ? С. 176?183.

Прокопенко Н.А. Условия, способствующие формированию патологии человека в пожилом возрасте / Н.А. Прокопенко // Довкілля та здоров'я. - 2007. - № 3. - С. 3 - 9.

Прокопенко Н.А. Психофизиологические детерминанты возрастной работоспособности / Н.А. Прокопенко // Укр. журнал з проблем медицини праці. - 2007. - №3. - С.43-48.

Прокопенко Н.А. Роль социально-гигиенических факторов и психофизиологических особенностей личности в старении организма / Н.А. Прокопенко // Успехи геронтологии. ? 2008. - Вып. 21. - С. 153?159.

Прокопенко Н.А. Комплексная оценка влияния социальных и экологических факторов на состояние здоровья человека / Н.А. Прокопенко, В.В. Безруков // Пробл. старения и долголетия. ? 2008. - № 1. - С. 66?74 (ідея роботи, обробка та аналіз матеріалу, узагальнення та інтерпретація результатів дослідження, висновки, написання статті).

Деклараційний пат. 4007 Україна, МПК А61В5/103. Спосіб визначення стресостійкості людини / Прокопенко Н.О.; заявник і патентовласник Н.О. Прокопенко. - № 20040503539; заявл. 12.05.04; опубл. 15.12.04, Бюл. № 12.

Деклараційний пат. 16012 Україна, МПК А61В5/0205. Спосіб визначення функціональних резервів організму людини / Прокопенко Н.О.; заявник і патентовласник Н.О. Прокопенко. - № 200601515; заявл. 14.02.06; опубл. 17.07.06, Бюл. № 7.

За матеріалами дисертації опубліковано також 2 статті у науково-популярних журналах, 22 тези, методичні рекомендації, інформаційний лист.

АНОТАЦІЯ

Прокопенко Н.О. Наукове обґрунтування системи оцінки впливу факторів навколишнього середовища та умов життєдіяльності на стан здоров'я людей похилого віку. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук за спеціальністю 14.02.01. - Гігієна та професійна патологія. - ДУ “Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва АМН України”, Київ, 2009.

Дисертацію присвячено комплексній оцінці впливу сполученої дії факторів довкілля (еколого-гігієнічного, професійно-виробничого, соціально-гігієнічного, медико-соціального) на формування стану здоров'я людини в похилому віці на основі вивчення індивідуальних причин виникнення патологій. У результаті епідеміологічних досліджень (когортних, лонгітудінальних, ретроспективних) розроблено систему оцінки стану здоров'я людини за умов зовнішніх дестабілізуючих впливів. Виявлені характерні зміни у стані здоров'я людини впродовж життя; віково-статеві особливості захворювань; найбільш чутливі вікові періоди до впливу факторів екзогенної і ендогенної природи; розроблені уніфіковані підходи до вивчення психофізіологічних якостей; розроблено оригінальні методи оцінки рівня здоров'я і працездатності людини; удосконалені заходи первинної профілактики захворювань. Виявлені особливості впливу пролонгованої дії несприятливих гігієнічних і соціально-психологічних факторів на погіршення стану здоров'я сільського населення, постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Ключові слова: фактори довкілля, психофізіологічні якості, пролонгована сполучена дія, комплексна оцінка, чутливі вікові періоди, індивідуальні особливості, стан здоров'я, первинна профілактика.

АННОТАЦИЯ

Прокопенко Н.А. Научное обоснование системы оценки влияния факторов окружающей среды и условий жизнедеятельности на состояние здоровья людей пожилого возраста. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора биологических наук по специальности 14.02.01. - Гигиена и профессиональная патология. - ГУ “Институт гигиены и медицинской экологии им. А.Н. Марзеева АМН Украины”, Киев, 2009.

Диссертация посвящена комплексной оценке влияния сочетанного действия факторов окружающей среди (эколого-гигиенического, профессионально-производственного, социально-гигиенического, медико-социального) на формирование состояния здоровья человека в пожилом возрасте на основе изучение индивидуальных причин возникновения патологий. В результате эпидемиологических исследований (когортных, лонгитудинальных, ретроспективных) разработана система оценки состояния здоровья человека при условиях внешних дестабилизирующих влияний, которая включает комплексную диагностику состояния сердечно-сосудистой, нервно-мышечной и дыхательной систем, уровня адаптационных и резервных возможностей организма, психоэмоционального статуса в их взаимосвязи с индивидуально действующими на человека основными факторами (состоянием окружающей среды, особенностями образа жизни и профессиональной деятельности, наличием хронических заболеваний) с учетом возраста и пола. Обоснована целесообразность использования в системе социально-гигиеничного мониторинга данных о состоянии здоровья и состоянии окружающей среды, полученных путем опроса населения.

Выявлены особенности кумулятивного эффекта факторов окружающей среды, образа жизни, наследственности и старения организма, которые выражаются в колебательном характере возрастных изменений коэффициента риска смерти от заболеваний на фоне неуклонного снижения с возрастом показателя жизнеспособности. Определен вклад пролонгированного сочетанного действия условий жизнедеятельности в развитие хронических болезней у опрошенных лиц разного пола. Наибольший ранг у мужчин принадлежит вредным привычкам (злоупотребление алкоголем, курение), у женщин - нерациональному питанию. Следующие ранги у мужчин - нерациональное питание, вредные условия труда, у женщин - неудовлетворительные материальное положение, жилищно-бытовые условия и т.д. По большинству факторов наблюдаются достоверные половые различия. Однако по характеру питания и по зоне проживания половых различий не выявлено (p>0,05), что свидетельствует о всеобщности этих проблем для здоровья человека.

Анализ причин смерти участников лонгитудинального исследования выявил негативное действие загрязнения окружающей среды в зоне проживания, которое усилило пагубные последствия других факторов, таких как курение, злоупотребление спиртными напитками, трудная физическая работа в прошлом, низкий уровень стресс-устойчивости.

По результатам психологических и психофизиологических исследований выявлены психоэмоциональные особенности человека, которые обуславливают уровень его стресс-устойчивости. При моделировании отрицательных эмоций у интровертов и у обследуемых при интропунитивном типе реагирования на фрустрирующие ситуации выявлены значительные изменения вегетативной регуляции в сторону активации симпатоадреналового звена, снижения эффективности барорефлекторной регуляции и напряжения регуляторных систем организма, что свидетельствует о более выраженной гемодинамической реакции и меньшей устойчивости к эмоциональному напряжению у людей с вышеупомянутыми особенностями. Выявлены особенности возрастной динамики функционирования сердечно-сосудистой, нервно-мышечной и дыхательной систем, которые предопределяют чувствительность мужчин в возрасте 50-59 лет, женщин в возрасте 60-69 лет к неблагоприятным факторам окружающей среды.

Показано, что отдаленные негативные последствия аварии на ЧАЭС для здоровья пострадавшего сельского населения обусловлены пролонгированным действием радиации, особенностями работы (полевые работы с использованием пестицидов), психической травматизацией, связанной с ожиданием отсроченных влияний радиации на здоровье и недостаточной социальной защитой в послеаварийный период. Сочетанное действие этих факторов способствовало среди населения этой категории распространенности болезней эндокринной, костно-мышечной, нервной, мочеполовой систем, системы кровообращения. Выявлены достоверные различия по росту заболеваемости по отдельным болезням в ранние и отдаленные периоды после аварии, различия в рисках развития болезней при условиях изолированного и сочетанного действия ионизирующей радиации и химических веществ (в частности, пестицидов), которые свидетельствуют о значительном усилении неблагоприятного эффекта при условиях сочетанного действия патогенов.

Разработана концептуальная модель формирования уровня здоровья и мероприятий первичной медицинской и социальной профилактики на индивидуальном уровне, которая включает в себя функциональные резервы организма человека, его стресс-устойчивость, интенсивность факторов риска и мероприятия на основе профилактической, профессиональной и психологической консультации.

Ключевые слова: факторы окружающей среды, психофизиологические качества, пролонгированное сочетанное действие, комплексная оценка, чувствительные возрастные периоды, индивидуальные особенности, состояние здоровья, первичная профилактика.

ANNOTATION

Prokopenko N.А. Scientific substantiation of the system of evaluating effects of environmental factors and life activity conditions on health status of the elderly people. - Manuscript

This dissertation is seeking a Doctor of Biological Science degree in speciality 14.02.01- Hygiene and profesional pathology. - The state institution “Institute of Hygiene and Medical Ecology named after А.N. Marzeev of the Ukrainian Academy of Medical Sciences”, Kyiv, 2009.

The dissertation is devoted to complex evaluation of effects of joint action of the environmental longevity factors (ecologic-hygienic, professional-production, social-hygienic and medical-social) on human health formation in aging, based on the study of individual causes of pathology onset. As a result of the epidemiological investigations (cohort, longitudinal, retrospective), a system of human health evaluation under external destabilizing effects has been developed. The followings have been revealed: typical changes of human health status thoughout lifecourse; definite specificities of diseases relative to age and sex; and most vulnarable age periods to influences of exogenic and endogenic factors. The unified approaches to study of psycho-physiological parameters as well as the original methods for human health status and working ability evaluation were developed. More advanced measures for primary disease prevention were proposed. Identified were the effects of prolonged action of unfavourable hygienic and socio-psychological factors on health worsening in the rural population exposed to the Chernobyl disaster.

Key words: environmental factors, psycho-physiological parameters, prolonged joint action, complex evaluation, vulnarable age periods, individual specificities, health condition, primary prevention.

Размещено на Allbest.ru