Комплексне лікування зубо-щелепних аномалій у дітей з корекцією процесів адаптації та моделювання у кістковій тканині щелеп

Таким чином, результати експериментального дослідження підтвердили нашу гіпотезу, яка полягає у тому, що на початковому етапі ортодонтичного лікування, протягом 21 дня (при перерахунку, у людей це буде складати 84 дні або майже 3 місяці) у кістковій тканині щелепи щурів відбуваються процеси, які не подібні на регенеративну репарацію і на ремоделювання. Наша пропозиція, назвати процеси перебудови кістки під дією ортодонтичного переміщення зубів, як «регенеративне моделювання», ґрунтується на морфологічних і біохімічних результатах дослідження, які свідчать про те, що першою реакцією на дію ортодонтичної сили є реакції стресу і запалення у тканинах періодонту, але при цьому не визначаються зміни твердих тканин зубів і кісткової тканини, яка оточує зуб (рис.1).

Для визначення готовності організму дитини до ортодонтичного лікування проведено дослідження 123 дітей у віці 12-14 років, які звернулися за ортодонтичним лікуванням. Діти були поділені на 3 групи: І група - діти, у яких функціональні реакції та неспецифічна резистентність були в межах норми; ІІ група - діти, у яких функціональні реакції були зниженими; ІІІ група - діти, у яких функціональні реакції були підвищеними.

Коливання величин рН у ротовій рідині дітей І і ІІІ груп (відповідно, нормальний рівень неспецифічної резистентності і дещо підвищений) наближаються до середньостатистичної норми (Дєньга О.В, 1996) і були у декілька раз меншими (у 2,3 і 3,75 рази, відповідно), аніж у ІІ групі (діти із зниженою неспецифічною резистентністю).

Електричні зарядові показники ядер і плазмолем клітин букального епітелію (КБЕ) дітей І і ІІІ груп наближаються до середньостатистичної норми, що свідчить про близькість до фізіологічного зарядового стану клітин. У той же час, зарядовий стан КБЕ у дітей ІІ групи дозволяє говорити про клітинні метаболічні процеси і реакції в організмі, які характерні для хронічного стресу, при яких втрати енергії клітинами поповнюються не повністю, знижені цитоплазмматичні відношення і процеси проліферації, спостерігається пошкодження плазматичних мембран внаслідок пероксидації фосфоліпідів. Усе це приводить до зниження загальної і місцевої неспецифічної резистентності, яка забезпечується ЦНС, імунною і ендокринною системами.

Рис. 1. Схема моделювання кісткової тканини під дією ортодонтичних сил.

Результати спектроколориметричних досліджень реакції мікрокапілярного русла на регламентоване жуйне навантаження (РЖН) у дітей свідчать про те, що у групі дітей із зниженою неспецифічною резистентністю після РЖН спостерігається негативна гіперемія мікрокапілярного артеріального і венозного русла, яка супроводжується довготривалим зменшенням кровотоку у них. У той же час у дітей І і ІІІ груп під дією РЖН спостерігається збільшення кровотоку у слизовій оболонці ясни, який достатньо швидко повертається у вихідний стан.

Спектроколориметрична оцінка ступеня мінералізації твердих тканин зубів показала, що градієнт коефіцієнта відбиття світла за довжиною хвиль у ділянці 450 Нм - 580 нм (grad R) у дітей І і ІІІ груп у середньому у 1,95 рази менший, аніж у групі дітей із зниженою неспецифічною резистентністю. Ці дані свідчать про вищу у них концентрацію гідроксиапатиту у твердих тканинах зубів і отже вищі ступені їх мінералізації. Крім того, у цих дітей вищі показники білизни зубів і менші показники жовтизни зубів.

Результати вихідних ультразвукових (УЗ) досліджень альвеолярного відростка і п'яткової кістки дітей із ЗЩА із зниженою неспецифічною резистентністю свідчать про дещо знижену швидкість поширення УЗ хвиль в альвеолярному відростку у порівнянні із дітьми І і ІІІ груп. Причому, на верхній щелепі у дітей усіх груп швидкість поширення УЗ коливань виявилась нижчою, аніж на нижній. Основні ультразвукові показники п'яткової кістки у дітей ІІ групи також виявились гіршими, аніж у дітей І і ІІІ груп. Причому, це стосується як загальної мінеральної щільності (SOS), так і архітектоніки цієї кістки (BUA, BQI).

Результати первинного біохімічного аналізу ротової рідини дітей показали, що при низькому рівні неспецифічної резистентності достовірно знижена активність основних ферментів фізіологічного антиоксидантного захисту порожнини рота - СОД на 43,7 % і каталази на 40,0 % (р<0,002 i р<0,001, відповідно), зареєстрована висока інтенсивність ПОЛ, про що свідчить збільшення вмісту малонового діальдегіду (МДА) в 1,6 рази у ротовій рідині цієї групи дітей у порівнянні з нормою. У результаті цих змін індекс АПІ, який характеризує стан ПОЛ-АОС, в ротовій рідині дітей з низьким рівнем резистентності знижується з 1,30 до 0,48, що підтверджує зсув рівноваги цієї системи у бік інтенсифікації ПОЛ.

Низький рівень неспецифічної резистентності супроводжується суттєвим зменшенням вмісту лізоциму - в 1,9 рази (р<0,001) з одночасним збільшенням активності уреази - у 2,1 рази (р<0,001). Отримані результати свідчать про те, що у дітей II групи антибактеріальна активність ротової рідини знижена, внаслідок чого підвищується кількість умовно-патогенної мікрофлори у порожнині рота, індекс ступеня дисбактеріозу (СД) збільшується у ротовій рідині дітей з низьким рівнем неспецифічної резистентності в 4 рази .

У ротовій рідині дітей ІІ групи відмічено достовірне підвищення активності КФ (р<0,002), що є характерною ознакою запалення, підвищені й інші маркери запалення: активність еластази (р<0,002) і вміст білка (р<0,001).

У ротовій рідині дітей ІІІ групи з високим рівнем резистентності відмічено достовірно високі значення активності антиоксидантних ферментів каталази (р<0,05) і СОД (р<0,02) і низький рівень МДА у порівнянні з нормою (р<0,01). У результаті цього АПІ на фоні високої резистентності збільшується з 1,30 до 3,30. При цьому вміст лізоциму у ротовій рідині дітей ІІІ групи відповідає нормальним значенням (р>0,25), активність уреази підвищена у 2 рази (р<0,02), а СД збільшений у 1,6 рази. Активність КФ у ротовій рідині дітей з високим рівнем резистентності знаходиться у межах нормальних значень (р>0,25). При цьому інші показники запалення, такі як активність еластази і вміст білка, суттєво збільшені (р<0,002 і р<0,001), що пов'язано, напевно, з високою контамінацією умовно-патогенної флорою порожнини рота дітей ІІІ групи.

На основі проведених досліджень запропоновано алгоритм обстеження дітей, які потребують ортодонтичного лікування і визначені маркери функціонального стану організму і рівня неспецифічної резистентності в порожнині рота. Окрім стандартного протоколу обстеження ортодонтичного хворого доцільно провести денситометричне обстеження мінеральної щільності кісткової тканини, визначити стабільність рН ротової рідини, загальний зарядовий стан клітин букального епітелію, спектроколориметричні дослідження мікрокапілярного русла слизової ясни та оцінку ступеня запалення тканин пародонту і мінералізації твердих тканин зубів. Рівень неспецифічної резистентності в порожнині рота можна визначити біохімічно, досліджуючи у ротовій рідині систему ПОЛ-АОС (активність СОД, каталази, вміст МДА), протеазну систему (активність еластази, вміст білка), стан клітинних мембран (активність кислої фосфатази) і стан мікробіоценозу (вміст лізоциму і активність уреази).

Оцінка ефективності застосування адаптогенів і остеотропних препаратів з метою корекції процесів адаптації і моделювання кісткової тканини проводилась у 95 дітей 12-14 річного віку у динаміці лікування зубо-щелепних аномалій. Усі пацієнти, у залежності від стану функціональних реакцій і неспецифічної резистентності, були поділені на 2 групи, кожна з яких складалась з 2 підгруп: І група (45 дітей) - функціональні реакції в нормі: 1 підгрупа порівняння (базова терапія, 22 дитини) і 2 підгрупа - основна (корегуюча терапія, 23 дитини); ІІ група (50 дітей) - зниження функціональних реакцій: 1 підгрупа порівняння (базова терапія, 25 дітей) і 2 підгрупа - основна (комплексна терапія, 25 дітей).

Оцінка результатів біометричних вимірювань діагностичних моделей за методами Пона, Коркхауза і Нансе дозволила визначити ступінь важкості деформації зубних рядів: І ступінь важкості характеризується змінами транс- верзальних і сагітальних розмірів зубних дуг в середньому до 10 % ; ІІ ступінь - від 10 % до 20 %; і ІІІ ступінь - зміни розмірів перевищують 20 % (табл. 2).

У динаміці ортодонтичного лікування проводилось визначення зміни форми зубних рядів і положення окремих зубів у дітей обох груп. Проведений аналіз вимірювання у динаміці ортодонтичного лікування у дітей основних підгруп і підгруп порівняння не підтвердив достовірної різниці темпів (швидкості) переміщення зубів, хоча у деяких випадках в основних підгрупах спостерігалась тенденція до більш інтенсивного переміщення окремих зубів, особливо на місце видалених за ортодонтичними показами.

Аналіз вимірювань на ортопантомограмах щелеп показав, що у дітей із зубо-щелепними аномаліями спостерігається порушення симетричності розвитку зубних рядів і щелеп: на верхній щелепі у 61,1 % дітей виявлено асиметрію бокових сегментів, у 64,2 % - передніх сегментів і у 62,1 % - асиметрія лівої і правої частини щелепи. На нижній щелепі асиметрію бокових і передніх сегментів визначено, відповідно у 64,2 % і 69,5 % дітей, а у 66,3 % не співпадали відносні розміри лівої і правої частини щелепи.

Таблиця 2 Ступені важкості деформації зубних рядів

Гігієнічний стан порожнини рота дітей основних підгруп при першому обстеженні був дещо кращий за індексом Stallard і майже не відрізнявся за індексом Silness-Loe у порівнянні з дітьми підгрупи порівняння.

Після проведення професійної гігієни всім дітям і курсу лікувально-профілактичних заходів дітям основних підгруп гігієнічний стан ротової порожнини значно покращився (на 9,4 % - 56,1 %). Через місяць після фіксації ортодонтичних апаратів спостерігалось погіршення показників гігієнічного стану ротової порожнини у дітей обох груп. Найгірший гігієнічний стан порожнини рота був у дітей з низькими функціональними реакціями та станом неспецифічної резистентності (ІІ.1 підгрупа), яким проводилось тільки ортодонтичне лікування (1,48+0,13 бали за Silness-Loe і 1,96±0,16 за Stallard). У дітей основних підгруп, яким призначались лікувально-профілактичні комплекси, погіршення значень індексів гігієни було незначним: у І.2. підгрупі - на 0,45 бала, у ІІ.2. підгрупі - на 0,42 бала. Через 3 місяці після початку ортодонтичного лікування у дітей підгруп порівняння відмічається погіршення гігієнічних індексів: у дітей із нормальними функціональними реакціями індекси Silness-Loe і Stallard зросли на 14,6 % і на 5,2 %, відповідно; у дітей із зниженими функціональними реакціями, відповідно на 31,4 % і на 6,8 %. У дітей основних підгрупи, яким назначали курс лікувально-профілактичних заходів, гігієнічні показники були кращими, аніж до першого визначення за індексом Silness-Loe на 0,14 бали (І.2.підгрупа) і на 0,07 бали (ІІ.2. підгрупа); за індексом Stallard - на 0,24 бали і на 0,52 бали, відповідно. Через 4 місяці після фіксації брекетів і чотиритижневого застосування адаптогенів і остеотропних препаратів у дітей основних підгруп гігієнічний стан покращився, причому у підгрупі з низьким рівнем функціональних реакцій, вплив запропонованого комплексу був більш виразним. Через 6 місяців після фіксації брекетів спостерігається стабільність гігієнічних індексів у дітей обох груп. Найкращий стан гігієни порожнини рота був у дітей з нормальними функціональними реакціями, яким окрім ортодонтичного лікування призначались адаптогени і остеотропні препарати. У дітей підгрупи порівняння з нормальними функціональними реакціями і у дітей основної підгрупи з низькими функціональними реакціями гігієнічні показники протягом всіх контрольних визначень були приблизно на одному рівні із показниками, які були у дітей після 4-х місяців ортодонтичного лікування. Найгірший гігієнічний стан порожнини рота конятатовано у дітей підгрупі порівняння з низькими функціональними реакціями.

При першому зверненні за ортодонтичною допомогою у дітей з нормальним рівнем функціональних реакцій не виявлено зубного каменю і запальних процесів у тканинах пародонту. У дітей з низькими функціональними реакціями (ІІ група) при первинному обстеженні було визначено запалення ясен (індекс РМА - 26,81 % (ІІ.1. підгрупа) і 26,75 % (ІІ.2. підгрупа); проба Шиллера-Писарєва - 1,59±0,12 бали і 1,55±0,12 бали, відповідно). Крім того, у дітей цих підгруп спостерігались симптоми кровоточивості і зубний камінь.

Після навчання дітей ІІ групи правилам гігієнічного догляду за ротовою порожниною і проведення професійної гігієни, а також призначення лікувально-профілактичного комплексу, у основній підгрупі (ІІ.2. підгрупа) вдалося зменшити прояви запальних процесів у тканинах пародонту. У підгрупі порівняння до початку фіксації ортодонтичного апарату не виявлено зубного каменю, симптом кровоточивості зменшився майже у 3,5 рази, проба Шиллера-Писарєва (Ш-П) зменшилась на 21,1 %, а РМА - на 9,7 %. В основній підгрупі проба Ш-П зменшилась у 2 рази, а РМА - у 1,4 рази.

У підгрупі порівняння у дітей з низькими функціональними реакціями проведене обстеження через 1, 3, 4 і 6 місяців після фіксації брекетів показало підвищення інтенсивності запального процесу в тканинах пародонту. Так, через місяць після початку ортодонтичного лікування індекс РМА зростає з 24,22 % до 29,73 %, а проба Ш-П - з 1,27±0,11 бала до 1,87±0,15 бала, і в подальшому ці показники знаходяться приблизно на одному рівні.

В основній підгрупі дітей (ІІ.2.підгрупа), яким призначали адаптогени і остеотропні препарати до початку і у процесі ортодонтичного лікування, через місяць після фіксації брекетів показники запалення пародонту змінились: ступінь запалення підвищився (індекс РМА - 18,25 %), а проба Ш-П покращилась - 1,04±0,1 бала, у порівнянні з попередніми обстеженнями (РМА - 13,02 %, проба Ш-П - 1,12±0,11 бали). Обстеження через 3 місяці показали незначне зниження індексу РМА - до 16,38 %, і зростання проби Ш-П - до 1,13 балів. Повторне призначення курсу адаптогенів і остеотропних препаратів протягом місяця (обстеження через 4 місяці) привело до зменшення значення індексу РМА - до 9,67 %, і деякого зростання при обстеженні через 6 місяців (РМА - 11,43 %). Значення проби Ш-П за цей самий період має таку ж тенденцію: зменшення до 1,0±0,1 балів через 4 місяці, після фіксації брекетів і незначне підвищення через 6 місяців - до 1,08±0,1 балів.

Аналіз симптому кровоточивості у дітей із зниженими функціональними реакціями показує, що застосування запропонованого лікувально-профілактичного комплексу в процесі ортодонтичного лікування приводить до практично повної ліквідації кровоточивості ясен у дітей основної підгрупи, тоді як у групі порівняння цей показник був стабільним протягом всіх обстежень.

Проведені у вихідному стані дослідження стабільності рН ротової рідини показали, що довірчий інтервал коливань рН у підгрупах І.1 і І.2 виявився у 2,3 разів меншим, аніж у підгрупах ІІ.1 і ІІ.2, що свідчить про знижений рівень в останніх функціональних реакцій, відповідальних за гомеорезис. Базова терапія, проведена у групах порівняння І.1 і ІІ.1, була не здатна загальмувати зростання довірчого інтервалу коливань величин рН після фіксації ортодонтичного апарату. Проведення профілактичної терапії в основній підгрупі І.2 (нормальний рівень неспецифічної резистентності) дозволило частково знизити стресову дію ортодонтичного апарату. Комплексна профілактика ускладнень у підгрупі ІІ.2 (знижена неспецифічна резистентність) дозволяє уже на підготовчому етапі знизити величину рН на 40 % (р<0,03), а через 6 місяців після фіксації брекетів вона була у 2,14 рази меншою, аніж у вихідному стані і у 2,6 разів менше, аніж у підгрупі порівняння ( р<0,001).

Аналіз зарядового стану ядер і плазмолем КБЕ свідчить про те, що базова терапія у підгрупах порівняння І.1 і ІІ.1 і корегуюча терапія у підгрупі І.2. (кверцетин), проведені перед фіксацією брекет-систем, до достовірних змін зарядових параметрів КБЕ не привели. Натомість прийом протягом місяця лецитину і 10 днів імуно-тону дітьми із зниженою неспецифічною резистентністю (ІІ.2 підгрупа) на підготовчому етапі перед фіксацією брекетів привів до збільшення числа рухомих ядер КБЕ на 17 %, амплітуди їх електрофоретичного зміщення - на 25 %, амплітуди зміщення плазмолем - у 2,1 рази, а відношення амплітуд зміщення плазмолем і ядер А_пл/А_я збільшилось у 1,7 рази і наблизилось до фізіологічної норми. У дітей ІІ.2 підгрупи під дією комплексної терапії зростання заряду ядер КБЕ із збільшенням амплітуди їх зміщення і посиленням метаболізму у клітинах приводить до постійного зростання і заряду плазмолем, що свідчить про покращення функціонального стану їх фофоліпідного шару. У результаті цього відношення амплітуд зміщення плазмолем і ядер (і відповідно їх зарядів) наближується до фізіологічної норми (1,75-2,0), при якій клітини працюють з малими (незначними) втратами енергії і знаходяться у стані з низькою ентропією, що характерно для стану високої неспецифічної резистентності. Стан КБЕ, близький до нормального фізіологічного, у дітей ІІ.2 підгрупи (А_пл/А_я = 1,86+0,1; процент рухомості ядер - 49 %) зберігається і через 6 місяців після фіксації ортодонтичного апарату і достовірно відрізняється від відповідних показників підгрупи ІІ.1.(діти із зниженою неспецифічною резистентністю, тільки базова терапія А_пл/А_я = 0,97+0,1, процент рухомості ядер - 29 %).

Проведене перед ортодонтичним лікуванням ультразвукове дослідження показало, що у дітей із зниженою неспецифічною резистентністю виявились зниженими у порівнянні з нормою, як швидкість поширення УЗ хвилі в альвеолярному відростку, так і денситометричні показники SOS, BUA i BQI. Проведення попередньої терапії з використанням мембранотропного препарату лецитину і потужного адаптогену - імуно-тон привело до певного зміщення рівноваги процесу резорбція-остеогенез у бік остеогенезу, у результаті чого швидкість УЗ хвиль в альвеолярному відростку у дітей із зниженою неспецифічної резистентністю збільшилась у середньому на 130 м/с на верхній щелепі і на 106 м/с на нижній щелепі.

У підгрупі І.2 (нормальний рівень неспецифічних реакцій) попередній прийом протягом 10 днів кверцетину привів до збільшення швидкості УЗ хвиль на верхній і нижній щелепах, відповідно на 42 м/с і 30 м/с. Через 4 місяці після фіксації апарату у дітей підгруп І.1, І.2 і ІІ.2 почався ріст швидкості поширення УЗ хвилі, який продовжувався і через 6 місяців. У той же час у дітей підгрупи порівняння ІІ.1 (знижена неспецифічна резистентність) через 4 місяці швидкість УЗ хвилі продовжувала зменшуватись і тільки через 6 місяців стабілізувалась. У підгрупах І.1 і І.2 (нормальний рівень неспецифічної резистентності) через 6 місяців швидкість УЗ хвиль практично повернулась до вихідного рівня, що говорить про нормалізацію у цих дітей рівноваги процесу резорбція-остеогенез. У підгрупі ІІ.2 через 6 місяців після фіксації брекетів швидкість УЗ хвиль перевищує цей параметр у підгрупі ІІ.1 на 126 м/с, а у підгрупах І.1 і І.2 відповідно на 30 м/с і 26 м/с.

Проведені біохімічні дослідження свідчать про те, що у дітей у порожнині рота з нормальним рівнем функціональних реакцій стрес, зв'язаний з фіксацією ортодонтичного апарату і його активацією (заміною дуги), викликає короткочасний спалах запалення (підвищення активності КФ і ЗПА), ПОЛ (збільшення рівня МДА), посилення росту умовно-патогенної мікрофлори (підвищення активності уреази), незначне виснаження антиоксидантного захисту (зниження активності каталази) на фоні активізації антимікробної системи (ріст рівня лізоциму). Можливо, саме за рахунок активізації антимікробної, а також інших адаптаційно-трофічних систем у порожнині рота, у дітей з нормальним рівнем функціональних реакцій відбувається швидке відновлення всіх біохімічних показників, які вивчались, після 6 місяців ортодонтичного лікування. При цьому профілактичні курси кверцетину, які призначались дітям з нормальним рівнем реакцій, ефективно запобігали негативним наслідкам ортодонтичного лікування.

У ротовій порожнині дітей з низьким рівнем функціональних реакцій фіксація ортодонтичного апарату і заміна дуги привела до більш вираженого запалення, спалаху ПОЛ і росту мікрофлори. Ці порушення зареєстровані на фоні низької активності антибактеріального і антиоксидантного захисту у порожнині рота дітей. У зв'язку з чим, нормалізації біохімічних показників у ротовій рідині дітей з низьким рівнем реакцій не зареєстровано за весь період спостережень. Поряд з тим, профілактичні курси імуно-тона і лецитину у поєднанні з препаратами кальцію, які приймали діти з низьким рівнем реакцій, стимулювали фізіологічну антиоксидантну і антимікробну захисні системи порожнини рота, завдяки чому у ротовій рідині цієї групи дітей достатньо швидко знижувалась інтенсивність ПОЛ і запалення, а також пригнічувався ріст умовно-патогенної мікрофлори.

Дослідження стану мікрокапілярного русла слизової оболонки ясен, її бар'єрної проникності, ступеня запалення тканин пародонту і ступеня мінералізації твердих тканин зубів у дітей показали, що проведена перед фіксацією ортодонтичного апарату попередня терапія з використанням мембранотропних і адаптогенних препаратів привела у дітей ІІ.2 підгрупи до помітної нормалізації функціонального стану мікрокапілярного русла слизової ясни. Фіксація брекетів у дітей усіх груп привела до порушення функціонального стану капілярів слизової ясни і збільшення її бар'єрної проникності . Проте ці порушення у підгрупах І.1 і І.2, і особливо у підгрупі І.2, уже через 6 місяців після фіксації брекетів практично зникли, у той же час, як у підгрупі ІІ.1 вони залишились на попередньому рівні і у окремих випадках навіть посилились.

Таким чином, у роботі показано і обґрунтовано, що переміщення зубів незнімними ортодонтичними апаратами супроводжується стресовими реакціями організму, запальними процесами і перебудовою тканин періодонту: дозована ортодонтична сила викликає розриви і атрофію періодонтальної зв'язки і зміну структури кістки, порушується звична орієнтація кісткових пластин, відбувається дезорієнтація кісткових пластин і відмічається дірчаста структура кісткової тканини, у більш глибоких шарах кісткові балочки орієнтовані у різних напрямках, а простір між ними виповнений кістковим мозком. З протилежного боку від дії сили відбуваються зміни періодонтальної зв'язки: вона розтягується, а потім "простір", який утворився за рахунок зміщення зуба, заповняється незрілою волокнистою тканиною, з часом відмічається відкладання солей кальцію у раніше сформовані пучки колагенових волокон, і між тканиною зуба і альвеолярним відростком поступово знову створюється щільна тканина, яка наближається за будовою до кісткової тканини.

Призначення дітям адаптогенів до початку лікування і комплексної терапії адаптогенами і остеотропними препаратами у динаміці ортодонтичного лікування сприяє процесам моделювання за рахунок зниження запальних процесів у тканинах пародонту, нормалізації функціональних та адаптаційно-компенсаторних реакцій, стану кісткового метаболізму і мікрокапілярного русла слизової ясни та кровотоку у ньому, посилення остеогенезу та його якості, стимулювання антиоксидантної та антимікробної захисних систем порожнини рота.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуальної наукової проблеми стоматології дитячого віку і ортодонтії, яка полягає в підвищенні ефективності ортодонтичного лікування зубо-щелепних аномалій у дітей шляхом застосування адаптогенів для корекції адаптаційних процесів до початку і в процесі застосування ортодонтичних апаратів і поєднаного застосування адаптогенів і остеотропних препаратів для направленої регуляції моделювання кісткової тканини щелеп у динаміці ортодонтичного лікування.

1. Епідеміологічні обстеження дітей 6-17 років, які проведені у різних регіонах України, свідчать про високу розповсюдженість зубо-щелепних аномалій у всіх вікових періодах, яка у середньому складає 71,7 %. У дітей 6-7 річного віку частота ЗЩА коливається від 41,4 % (схід) до 93,5 % (центр), у 12- річних - від 40,0 % (захід) до 96,7 % (центр), у віці 15 років - від 43,4 % (захід) до 93,0 % (схід).

2. Проведені дослідження показали відсутність суттєвих відмінностей процесу формування кісткової тканини у дітей різних регіонів України за показниками ультрасоноденситометрії. Коливання значень параметрів SOS, BUA і T-score не мали статистично достовірних відмінностей, які втім із віком нівелювалися, що свідчить про певну універсальність процесів формування кісткової маси у дітей препубертатного віку та підлітків. Детальний аналіз динаміки формування кісткової маси у дівчат пубертатного віку показав певне його уповільнення, що можна пояснювати темпами їх статевого дозрівання.

3. За результатами ультразвукової денситометріі - показником Т-score - визначені межі коливання мінеральної щільності кісткової тканини скелета (інтенсивність формування кісткової тканини) для дітей різного віку. Одержані діапазони значень денситометричних параметрів SOS, BUA і T-score рекомендуються, як тимчасові регіональні стандарти для дитячого віку.

4. Вимірювання швидкості проходження ультразвукової хвилі через альвеолярну кістку (ехоостеометрія) не виявило вікових закономірностей зміни показників, особливо у період змінного прикусу. У сформованому постійному прикусі помітні певні тенденції до збільшення швидкості проходження ультразвуку через кісткову тканину щелеп (від 3 % до 20 % з 15 років до 18 років), що свідчить про зростання щільності кісткової тканини.

5. В експерименті на моделі аліментарної остеодистрофії у щурів показана здатність композиції препаратів (кальциум Д, імуно-тона і цинктерала) збільшувати мінеральну щільність стегнової кістки на 5,5 %, товщину її компактного шару на 6,0 %, відновлювати нормальний рівень активності КФ у кістковій тканині, знижувати активність ЛФ і значення ЛФ/КФ, зменшувати до значення у здорових щурів активність катепсинів і еластази і підвищувати ЗПА.

6. На моделі ортодонтичного переміщення зубів встановлено, що протягом 21 дня у кістковій тканині щелепи щурів відбуваються процеси, які не подібні на регенеративну репарацію або ремоделювання. Морфологічні дослідження показали, що першою реакцією на дію ортодонтичної сили є стрес і запалення у тканинах періодонту. З боку тиску зуба кісткова тканини дещо розпушується, порушується звична орієнтація кісткових пластин, відмічається їх ремодуляція. З протилежного боку помітно відкладання солей кальцію у раніше сформовані пучки колагенових волокон. Між тканиною зуба і альвеолярним відростком поступово знову утворюється щільна тканина, яка наближається за будовою до кісткової тканини.

7. Застосування адаптогену (кверцетину) до і остеотропних препаратів (глюкозамін сульфат, цинктерал та кальциум Д) у динаміці ортодонтичного переміщення зубів знижує у сироватці крові щурів рівень ЗПА (3,10±0,24 нкат/л) до значення у інтактних тварин. При цьому у кістковій тканині щелеп знижується до нормального рівня активність еластази (4,73±0,34 нкат/кг), підвищується майже у 2 рази коефіцієнт ЗПА/Е, зберігається на рівні інтактної групи вміст кальцію (4,09±0,38 ммоль/кг), активність ЛФ (259,8±19,0 мккат/кг) знаходиться на найвищому рівні, а активність КФ (35,4±2,9 мккат/кг) була такою ж низькою, як у інтактних щурів, підвищилось у 1,9-2,3 рази співвідношення ЛФ/КФ. У добовій сечі тварин достовірно знижуються ГАГ (263,8±21,0 од/мг креатиніну) і ОП (3,07±0,31 од/мг креатиніну).

8. Обґрунтовано і запропоновано алгоритм обстеження дітей до початку ортодонтичного лікування, котрий окрім стандартного протоколу обстеження ортодонтичного хворого включає: денситометричне обстеження мінеральної щільності кісткової тканини, визначення стабільності рН ротової рідини і загального зарядового стану клітин букального епітелію, спектроколориметричне дослідження мікрокапілярного русла слизової оболонки ясен та оцінку ступеня запалення тканин пародонту і мінералізації твердих тканин зубів, біохімічне дослідження у ротовій рідині системи ПОЛ-АОС (активність СОД, каталази, вміст МДА), протеазної системи (активність еластази, вміст білка), стану клітинних мембран (активність кислої фосфатази) і стану мікробіоценозу (вміст лізоциму і активність уреази).

9. Призначення дітям з нормальними функціональними реакціями адаптогену кверцетин до початку і остеотропних препаратів кальциум Д, цинктерал і глюкозамін сульфат (Дона) у динаміці ортодонтичного лікування попереджує виникнення запальних процесів у тканинах пародонту, знижує стресову дію ортодонтичного апарату (рН, зарядовий стан КБЕ), нормалізує швидкість проходження ультразвуку через альвеолярну кістку, ефективно попереджує негативні наслідки ортодонтичного лікування (підвищення активності КФ і ЗПА, збільшення рівня МДА, підвищення уреази, зниження активності каталази і ріст рівня лізоциму).

10. Комплексна терапія, яка включала застосування до початку лікування імуно-тону і лецитину та у динаміці ортодонтичного лікування кверцетину, кальциум Д, цинктералу і глюкозаміна сульфату (Дона), у дітей з низьким рівнем функціональних реакцій ефективно знизила динаміку запальних процесів у тканинах пародонту (зниження на 9,7 % індексу РМА і у 1,25 разів проби Ш-П) і величину рН, як на підготовчому етапі, так і через 6 місяців (у 2,14 рази), привела до зростання заряду ядер КБЕ із збільшенням амплітуди їх зміщення і посиленням метаболізму у клітинах, зміщення рівноваги процесу резорбція-остеогенез у бік остеогенезу, у результаті чого швидкість УЗ хвиль в альвеолярному відростку збільшилась у середньому на 130 м/с на верхній щелепі і на 106 м/с - на нижній щелепі, стимулювала фізіологічні антиоксидантну і антимікробну захисні системи порожнини рота: у ротовій рідині дітей достатньо швидко знизилась інтенсивність ПОЛ (зниження рівня МДА у 1,8 разів) і запалення, а також пригнічився ріст умовно-патогенної мікрофлори (зниження активності уреази у 1,6-1,7 разів), відбулася нормалізація функціонального стану мікрокапілярного русла слизової оболонки ясен.

11. Розроблено і обґрунтовано схеми комплексного лікування ЗЩА у період постійного прикусу, які включають, окрім використання ортодонтичних апаратів, призначення дітям з нормальними функціональними реакціями до початку лікування адаптогену кверцетин, через місяць після фіксації апарату - остеотропні препарати кальциум Д, цинктерал і глюкозамін сульфат (Дона) і 1 раз у 6 місяців - адаптоген кверцетин. Дітям з низьким рівнем функціональних реакцій слід призначати до початку лікування адаптоген імуно-тон і мембранотропний препарат лецитин, після фіксації брекетів - адаптогени кверцетин і корвитин і через місяць - остеотропні препарати кальциум Д, цинктерал і глюкозамін сульфат (Дона), та кожних 3 місяці - кверцетин і коpвитин.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Рекомендується при первинному клінічному обстеженні пацієнтів із ЗЩА додатково проводити дослідження (остеоденситометрія, оцінка стабільності рН ротової рідини і зарядового стану клітин букального епітелію, біохімічні дослідження ротової рідини) з метою визначення рівня функціональних реакцій і стану неспецифічної резистентності порожнини рота для складання плану комплексного лікування, визначення термінів фіксації апарату і контрольних відвідувань.

2. Рекомендувати при денситометричному дослідженні аналізувати показники Т-критерію у відповідності до запропонованої таблиці інтенсивності формування кісткової тканини для дітей різного віку.

3. Рекомендувати при оцінці результатів вимірювання діагностичних моделей визначати ступінь важкості деформації зубних рядів: І ступінь важкості характеризується змінами трансверзальних і сагітальних розмірів зубних дуг до 10 %; ІІ ступінь - від 10 % до 20 % і ІІІ ступінь - зміни розмірів перевищують 20 %.

4. Дітям з нормальними функціональними реакціями рекомендується до фіксації апарату призначати адаптоген кверцетин - 2 г на добу, протягом 10 днів. Через 1 місяць після початку ортодонтичного лікування, протягом 4-х тижнів - глюкозамін сульфат (Дона) - 1,5 г на добу, кальциум Д - 15 мл на добу, цинктерал - 248 мг (2 таблетки) на добу. Один раз у 6 місяців - кверцетин - 2 г на добу, протягом 10 днів.

5. Дітям з низьким рівнем функціональних реакцій рекомендується до фіксації апарату призначати адаптоген імуно-тон - 20 мл на добу, протягом 10 днів і мембранотропний препарат - лецитин - 5 г на добу, протягом 4 тижнів. Після фіксації брекетів - адаптоген кверцетин - 2 г на добу, протягом 20 днів, повторні курси - кожних 3 місяці. Через 1 місяць після початку ортодонтичного лікування, протягом 4-х тижнів - глюкозамін (Дона) - 1,5 г на добу, кальциум Д - 15 мл на добу, цинктерал - 2 таблетки на добу.

6. Під час контрольних оглядів, окрім корекції і активізації ортодонтичного апарату, обов'язково визначати стан тканин пародонту (індекс РМА, проба Шиллера-Писарєва, індекс кровоточивості) і, при можливості, ста більність рН ротової порожнини і зарядового стану клітин букального епітелію.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Мірчук Б. М. Біометричний аналіз діагностичних моделей пацієнтів з аномаліями і деформаціями зубних рядів / Б. М. Мірчук // Український стоматологічний альманах. - 2007. - № 6. - C. 55-59.

2. Мірчук Б. М. Вікові особливості структурно-функціональних властивостей кісткової тканини у дітей за даними ультразвукової денситометрії / Б. М. Мірчук // Вісник стоматології. - 2008. - № 3. - C. 82-91.

3. Мірчук Б. М. Динаміка біохімічних показників ротової рідини при ортодонтичному лікуванні / Б. М. Мірчук // Вісник стоматології. - 2008. - № 2. - C. 104-111.

4. Мірчук Б. М. Ефективність поєднаного застосування адаптогенів і остеопротекторів при моделюванні ортодонтичного втручання у щурів / Б. М. Мірчук // Медичні перспективи. - 2008. - Том XIII, № 1. - С. 4-10.

5. Мірчук Б. М. Проблеми резорбції кісткової тканини при ортодонтичному переміщені зубів і механізми терапевтичної дії препаратів, спрямованих на її корекцію / Б. М. Мірчук // Інтегративна антропологія. - 2008. - № 1 (11). - C. 37-42.

6. Мірчук Б. М. Показники кісткового метаболізму та морфологічні зміни тканин пародонту у динаміці переміщення зубів під дією ортодонтичної сили в експерименті / Б. М. Мірчук // Новини стоматології. - 2009. - № 1. - C. 76-81.

7. Мірчук Б. М. Стан гігієни порожнини рота та пародонту у динаміці комплексного ортодонтичного лікування дітей незнімними апаратами / Б. М. Мірчук // Вісник стоматології. - 2009. - № 5-6. - C. 111-119.

8. Мірчук Б. М. Спектроколориметричні дослідження твердих тканин зубів та слизової ясен у дітей в динаміці ортодонтичного лікування / Б. М. Мірчук, А. Е. Дєньга, Е. М. Дєньга // Вісник стоматології. - 2009. - № 1. - С. 76-82. Автору належить участь в клінічних обстеженнях, аналіз результатів і написання статті.

9. Застосування фітоадаптогенів у стоматології / [Б. М. Мірчук, М. С. Дрогомирецька, О. В. Дєньга, А. П. Левицький] // Вісник стоматології. 2007. № 2. С. 62-66. Автору належить участь в аналітичному аналізі літератури і написанні статті.

10. Частота зубо-щелепних аномалій та стан тканин пародонту у дітей Волинської області / [Б. М. Мірчук, В. С. Іванов, І. А. Спічка, О. Б. Завойко] // Вісник стоматології. -2007. - № 1. - C. 54-56. Автору належить участь в клінічних обстеженнях, аналіз результатів і написання статті.

11. Мірчук Б. М. Вплив адаптогенних та остеотропних препаратів на біофізичні параметри ротової рідини та клітин букального епітелію при ортодонтичному лікуванні / Б. М. Мірчук, А. Е. Дєньга, Е. М. Дєньга // Медичні перспективи. - 2009. - Т. XIV, № 2. - С. 128-132. Автору належить участь в клінічних обстеженнях, аналіз результатів і написання статті.

12. Мирчук Б. Н. Биохимические исследования ротовой жидкости во время ортодонтического лечения несьемными апаратами / Б. Н. Мирчук, В. Н. Горохивский, О. А. Макаренко // Вісник стоматології: [cпеціальний випуск]. - 2005 - № 2. - C. 127-128. Автору належить участь в клінічних обстеженнях, аналізі результатів і написанні статті.

13. Мірчук Б. М. Визначення типів неспецифічної резистентності і функціональних реакцій у дітей до початку і в процесі ортодонтичного лікування / Б. М. Мірчук, М. С. Дрогомирецька // Вісник стоматології. - 2008. - № 1. - С. 68-70. Автору належить участь в клінічних обстеженнях, аналізі результатів і написанні статті.

14. Влияние экологических факторов на распространенность зубочелюстных аномалий и их корреляция с заболеваниями тканей пародонта у школьников г.Днепропетровска / [О. В. Деньга, Б. Н. Мирчук, Е. Н. Дычко, С. В. Степанова, В. Н. Горохивский, И. В. Ковач, Л. В. Анисимова, В. С. Иванов, И. В. Спичка] // Вісник стоматології. - 2004. - № 3. - C. 72-75. Автору належить участь в клінічних обстеженнях, аналізі результатів і написанні статті

15. Поширеність зубо-щелепних аномалій та стан порожнини рота у дітей м. Дніпропетровська / [О. В. Дєньга, Б. М. Мірчук, В. Н. Горохівський, С. В. Степанова] // Вісник стоматології. 2004. № 2. С. 74-77. Автору належить участь в аналізі результатів і написанні статті.

16. Сравнительный анализ стоматологической заболеваемости детей г. Киева / [О. В. Деньга, Л. А. Хоменко, Л. В. Анисимова, В. С. Иванов, И.А. Спичка, В. Н. Горохивский, Д. Д. Жук, Е. И. Остапко, Б. Н. Мирчук] // Вісник стоматології. - 2005. - № 2. - С. 85-87. Автору належить участь в аналізі результатів і написанні статті

17. Дєньга О. В. Ехоостеометричні дослідження альвеолярних відростків дітей під час ортодонтичного лікування / О. В. Дєньга, Б. М. Мірчук, В. Н. Горохівській // Вісник стоматології - 2006. - № 2. - C. 99-101. Автору належить участь в клінічних обстеженнях, аналізі результатів і написанні статті.

18. Дєньга О. В. Поширеність зубо-щелепних аномалій і карієсу зубів у дітей у період раннього змінного прикусу / О. В. Дєньга, Б. М. Мірчук, М. Раджаб // Український стоматологічний альманах. - 2004. - № 1-2. - С. 48-51. Автору належить участь в клінічних обстеженнях, аналізі результатів і написанні статті.

19. Уровень и структура стоматологической заболеваемости у детей г. Киева / [К. Н. Косенко, О. В. Деньга, В. С. Иванов, В. Н. Горохивский, Е. И. Остапко, Б. Н. Мирчук, А. Е. Кононенко, Ю. М. Трачук] // Вісник стоматології. 2004. № 4. C. 79-83. Автору належить участь в аналізі результатів і написанні статті

20. Визначення оптимальних термінів фіксації брекетів після видалення зубів за ортодонтичними показаннями / [В. Ф. Макєєв, Б. М. Мірчук, О. Б. Завойко, О. А. Макаренко] // Новини стоматології. № 1 (54). - 2008. С. 42-44. Автору належить участь в клінічних обстеженнях, аналізі результатів і написанні статті.

21. Макєєв В. Ф. Частота зубо-щелепних аномалій та стан гігієни порожнини рота у школярів м. Львова / В. Ф. Макєєв, Б. М. Мірчук, О. Б. Завойко // Вісник стоматології. 2007. № 3. С. 32-34. Автору належить участь в клінічних обстеженнях, аналізі результатів і написанні статті.

22. Мірчук Б. М. Дослідження мінеральної щільності кістки у дітей в період змінного і постійного прикусів / Б. М. Мірчук, О. В. Дєньга, В. Н. Горохівський // Науковий вісник Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. - 2007. - C.146-147. Автору належить участь в клінічних обстеженнях, аналізі результатів і написанні статті.

23. Мірчук Б. М. Стан гігієни порожнини рота і тканин пародонту при комплексному лікуванні дітей зі скупченням зубів / Б. М. Мірчук, О. М. Ославський // Вісник стоматології. 2006. № 3. С. 70-74. Автору належить участь в клінічних обстеженнях, аналіз результатів і написання статті.

24. Деньга О.В. Профилактика сопутствующих осложнений при лечении зубочелюстных аномалий у детей несьемными ортодонтическими аппаратами / О. В. Деньга, М. Раджаб, Б. М. Мірчук // Вісник стоматології. - 2004. - № 2. - С. 63-67. Автору належить участь в клінічних обстеженнях, аналізі результатів і написанні статті.

25. Деньга О. В. Коррекция антиоксидантной защиты и перекисного окисления липидов у детей с хроническим катаральным гингивитом во время ортодонтического лечения скученности зубов / О. В. Деньга, С. В. Степанова, Б. Н. Мирчук // Вісник стоматології. 2006. № 4. С. 59-62. Автору належить участь в клінічних обстеженнях, аналізі результатів і написанні статті

26. Мірчук Б. М. Ультразвукове дослідження стану кісткової тканини у дітей Волинської області / Б. М. Мірчук, К. В. Ходорчук // Науковий вісник Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. - 2007. ? C. 148-149. Автору належить участь в клінічних обстеженнях, аналізі результатів і написанні статті.

27. Патент на корисну модель № 32404, Україна, МПК (2006) А61С 7/00. Спосіб визначення ступеня тяжкості деформації зубних рядів / Б. М. Мірчук - № u 2008 00883. - Заяв. 25.01.2008; Опубл. 12.05.2008. - Бюл. № 9.

28. Патент на корисну модель № 21033, Україна, МПК G09B 23/28 (2007.01). Спосіб моделювання ортодонтичного переміщення зубів щурів / В. Н. Горохівський, О. В. Дєньга, Б. М. Мірчук - № u 2006 10130. - Заяв. 22.09.2006; Опубл. 15.02.2007. - Бюл. № 2.

29. Патент на корисну модель № 33533, Україна, МПК (2006) А61С 7/00, А61Р 1/02 (2008.01). Cпосіб підвищення неспецифічної резистентності організму перед проведенням ортодонтичного переміщення зубів у щурів / Б. М. Мірчук, А. Е. Дєньга - № u 2008 02632. - Заяв. 29.02.2008; Опубл. 25.06.2008. - Бюл. № 12.

30. Патент на корисну модель № 27433, Україна, МПК (2006) А61С 7/00. Спосіб визначення відстані (величини проміжку) між зубами при їх ортодонтичному переміщенні / Б. М. Мірчук, О. Б. Завойко - № u 2007 08240. - Заяв. 19.07.2007; Опубл. 25.10.2007. - Бюл. № 17.

31. Висновок за заявкою на винахід (корисну модель) № u 2009 03129. Спосіб корекції адаптаційних реакцій організму і ремоделювання кісткової тканини під час ортодонтичного лікування / Б. М. Мірчук, А. Е. Дєньга - Заяв. 03.04.2009.

32. Дєньга О. В. Застосування комплексу адаптогенів для профілактики карієсу зубів та запальних процесів в тканинах пародонту при лікуванні зубощелепних аномалій у дітей / О. В. Дєньга, Б. М. Мірчук, В. Н. Горохівський // Вісник стоматології: [cпеціальний випуск]. 2005. № 2. - С. 122-124. Автору належить участь в клінічних обстеженнях, аналізі результатів і написанні статтi.

33. Мірчук Б. М. Особливості морфологічних змін альвеолярних відростків у щурів у динаміці ортодонтичного переміщення перших молярів / Б. М. Мірчук // Матеріали ІІІ (Х) з'їзду Асоціації стоматологів України (16-18 жовтня 2008 р.). - Полтава: «Дивосвіт», 2008. - С. 482.

34. Мирчук Б. Н. Минеральная плотность костной ткани челюстей у детей на различных этапах ортодонтического лечения / Б. Н. Мирчук // Стоматологический журнал: тезисы докладов V Межд. науч.-практ. конф. (31 окт. - 3 ноября 2006 г.). - Минск, 2007. - № 2. - С. 49-50.

35. Мірчук Б. М. Ультразвукове дослідження мінеральної щільності кістки у дітей / Б. М. Мірчук // Актуальні питання сучасної стоматології: матеріали ювілейної міжн. наук.-практ. конф. (29 жовт.-1 лист. 2008 р.) - Стоматологічні новини. - Випуск 8. - Львів, 2008. - С. 24-25.

36. Мірчук Б. М. Вплив адаптогенів і остеотропних препаратів на стан гігієни порожнини рота дітей у динаміці ортодонтичного лікування / Б. М. Мірчук, А. Е. Дєньга // Наукові та практичні аспекти індивідуальної та професійної гігієни порожнини рота у дітей і дорослих: матеріали конференції (14-15 квіт. 2009 р.). - Одеса, 2009. - С. 72-74. Автору належить участь в клінічних обстеженнях, аналізі результатів і написання тезисів.

37. Дєньга О. В. Модель переміщення зубів в експерименті на тваринах / О. В. Дєньга, Б. М. Мірчук, В. Н. Горохівський // Біофізичні стандарти та інформаційні технології в медицині: матеріали конференції (лист. 2006 р.). - Одеса: «Астропринт», 2006. - С. 30-31. Участь автора в експериментальних дослідженнях, аналізі результатів, написанні тезисів.

АНОТАЦІЯ

Мірчук Б.М. Комплексне лікування зубо-щелепних аномалій у дітей з корекцією процесів адаптації та моделювання у кістковій тканині щелеп. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.22 - стоматологія. Державна установа «Інститут стоматології АМН України», Одеса, 2009.

У дисертаційній роботі наведено клініко-експериментальне обґрунтування концепції підвищення ефективності комплексного лікування зубо-щелепних аномалій у дітей незнімними апаратами шляхом корекції рівня функціональних реакцій організму та направленого моделювання кісткової тканини щелеп, що передбачає поетапне і послідовне призначення адаптогенів і остеотропних препаратів до початку і протягом активного періоду лікування.

В експериментах на моделі ортодонтичного переміщення зубів у щурів досліджені механізми моделювання кісткової тканини альвеолярних відростків і вплив на них препаратами адаптогенної і остеотропної дії.

Запропоновано алгоритм обстеження дітей до початку ортодонтичного лікування котрий окрім стандартного протоколу обстеження ортодонтичного хворого включає денситометричне обстеження мінеральної щільності кісткової тканини, визначення стабільності рН ротової рідини і загального зарядового стану клітин букального епітелію, спектроколориметричне дослідження мікрокапілярного русла слизової ясни та оцінку ступеня запалення тканин пародонту і мінералізації твердих тканин зубів, біохімічне дослідження у ротовій рідині системи ПОЛ-АОС, протеазної системи, стану клітинних мембран і стану мікробіоценозу. Сформульовані основні напрямки і принципи комплексного лікування зубо-щелепних аномалій у дітей з нормальними і зниженими функціональних реакцій. Дітям з низьким рівнем функціональними реакціями рекомендується до фіксації апарату призначати адаптогени і мембранотропні препарати, після фіксації брекетів - адаптоген, повторні курси кожних 3 місяці, через 1 місяць після початку ортодонтичного лікування глюкозамін сульфат та остеопротектори.

Ключові слова: зубо-щелепні аномалії, ортодонтичне переміщення зубів, моделювання кісткової тканини, рівень функціональних реакцій, адаптогени, остеотропні препарати, лікування.

АННОТАЦИЯ

Мирчук Б.Н. Комплексное лечение зубочелюстных аномалий у детей с коррекцией процессов адаптации и моделирования костной ткани челюстей. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.22 - стоматология. Государственное учреждение «Институт стоматологии АМН Украины», Одесса, 2009.

В диссертации представлено обоснование концепции повышения эффективности комплексного лечения зубочелюстных аномалий у детей несъемными аппаратами путем коррекции уровня функциональных реакций организма до начала и в течении активного периода лечения и направленного моделирования костной ткани челюстей, что предусматривает до начала ортодонтического лечения кроме стандартного протокола обследования ортодонтического больного проводить денситометрическое обследование минеральной плотности костной ткани, определять стабильность рН ротовой жидкости и общего зарядового состояния клеток буккального эпителия, спектроколориметрические исследования микрокапиллярного русла слизистой десны и оценку степени воспаления тканей пародонта и минерализации твердых тканей зубов, биохимическое исследование в ротовой жидкости ПОЛ-АОС, протеазной системы, состояния клеточных мембран и микробиоценоза полости рта.

В экспериментах на модели ортодонтического перемещения зубов у крыс с помощью ортодонтической закрывающей пружины установлена необходимость предварительного повышения резистентности организма перед проведением ортодонтического перемещения зубов с дальнейшей активизацией остеогенеза в костной ткани челюстей путем применения адаптагенно-остеотропного комплекса. В результате морфологических исследований тканевых комплексов челюстей во время перемещения зубов у крыс впервые установлено, что под действием ортодонтической силы в костной ткани вокруг зуба, который перемещается, происходят процессы ее моделирования, которые отличаются от физиологического ремоделирования и не похожи на репаративную регенерацию кости.

Впервые установлена возрастная степень минерализации костной ткани по данным ультразвуковой денситометрии (Т-показатель) в результате оценки эпидемиологического обследования детей 6-17 лет разных регионов Украины и показана корреляционная связь ультрасонометрии с интегральными характеристиками организма и уровнем стоматологического здоровья.

В результате комплексной оценки клинических, биометрических, биохимических, биофизических и рентгенологических исследований детей с зубочелюстными аномалиями определены маркеры функционального состояния и неспецифической резистентности организма до начала ортодонтического лечения, установлена степень тяжести деформаций зубных рядов и разработан способ определения изменения положения зубов в динамике ортодонтического лечения.