Малоінвазивні технології в діагностиці та лікуванні кіст підшлункової залози (клініко-експериментальне дослідження)

4. При несформованій післянекротичній кісті підшлункової залози показано застосування пункційно-дренуючого методу лікування під контролем УЗД на тлі інтенсивної консервативної терапії з використанням внутрішньотканинного електрофорезу після введення в порожнину кісти екстракту пуповинної тканини (в об'ємі 1/5 від об'єму аспірованого вмісту кісти але не більше 500мл), оскільки останній володіє явною антипротеолітичною активністю і в післяопераційному періоді суттєво покращує неспецифічну реактивність у хворих на гострі/підгострі кісти підшлункової залози.

5. На підставі даних результатів клінічного перебігу післянекротичних кіст підшлункової залози, стадій формування стінки кісти, що залежить індивідуально від інтенсивності і глибини деструктивних і репаративних процесів переваги надаються малоінвазивним втручанням під контролем УЗД, що значно зменшують травматизм і ризик відкритого оперативного лікування. Летальність серед хворих групи порівняння становить 5.6% тоді як серед хворих основної групи летальних випадків не було. Частота ускладнень у хворих основної групи на 28,33 % менша ніж у хворих яким проводилось пункційне дренування. Середній ліжко-день у хворих основної групи на 26% менший ніж у хворих які лікувались за стандартними методиками та на 9,96% менше чим у хворих яким проводилось пункційно-дренуючі втручання.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

1. Мамчич В.І., Шуляренко В.А., Преподобний В.В., Семіног В.І., Паламарчук В.І., Шило В.Т., Парацій З.З. Малоінвазивні хірургічні втручання в діагностиці та лікуванні кіст підшлункової залози. Хірургія України 2006, № 3. (19) С. 83-87.

2. Преподобний В.В. Вплив екстракту пуповини на інтенсивність тканинного фібринолізу і необмеженого протеолізу при експериментальному панкреонекрозі. Хірургія України 2008, № 3. (27) С. 33-38.

3. Преподобний В.В., Мамчич В.І., Шинкаренко І.В. Оцінка ефективності поєднаного застосування внутрішньотканинного електрофорезу та екстракту тканини пуповини в комплексному лікуванні гострих/підгострих кіст підшлункової залози. Хірургія України 2009, № 1. (29) С. 61-65.

4. Шуляренко В.А., Пилипенко Т.Ю., Преподобний В.В., Ковальчук А.П. Використання ультразвукового дослідження і комп'ютерної томографії в діагностиці та виборі методу лікування складних післяопераційних гриж черевної стінки. Клінічна хірургія 2009, № 3. С. 34-38.

5. Преподобний В.В., Мамчич В.І., Шинкаренко І.В. Аналіз пункційно-дренуючих черезшкірних втручань у лікуванні гострих/підгострих кіст підшлункової залози із застосуванням внутрішньо тканинного електрофорезу та екстракту тканини пуповини. Хірургія України 2009, №3. (31) С. 71-75.

6. Подано заявку на патент на корисну модель України «Електрод до пристрою для електрофорезу» на яку одержано позитивне рішення від 04.08.2009.

7. Мамчич В.І., Шуляренко В.А., Паламарчук В.І., Преподобний В.В. Малоінвазивні технології в діагностиці та лікуванні кіст підшлункової залози. Тези. Матеріали ХХІ з'їзду хірургів України. - Запоріжжя. - 5-7 жовтня 2005. - Том1. С. 301-302.

8. Мамчич В.І., Паламарчук В.І., Шило В.Т., Шуляренко В.А., Семіног В.І., Бондарчук В.Г., Косюга В.А., Поночовний В.В., Преподобний В.В. Ефективність пункційного дренування кіст, абсцесів, гематом печінки та кіст підшлункової залози, вмісту черевної порожнини та заочеревинного простору. Тези міжнародної науково-практичної конференції «Ультразвукова діагностика в гастроентерології». 15-20 травня 2006. С. 48-50.

АНОТАЦІЯ

Преподобний В.В. Малоінвазивні технології в діагностиці та лікуванні кіст підшлункової залози (експериментально-клінічне дослідження). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.03 - хірургія. Національна академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика. - Київ, 2009 р.

В експерименті установлено, що у тварин з кріодеструкцією підшлункової залози інтенсивність тромбіногенезу зменшується як за зовнішнім, так й за внутрішнім механізмами утворення протромбіназного комплексу, що супроводжується пригніченням фібриногенезу на тлі гіпофібриногенемії, зниження активності антитромбіну III, збільшення вмісту в плазмі крові розчинних комплексів фібрин-мономеру (РКФМ) і підвищення рівня в сечі продуктів деградації фібрин/фібриногену (ПДФ). Спостерігається активація тромбоцитарно-судинного гемостазу на тлі активації Хагеманзалежного лізису фібрину і відповідного підвищення в крові рівня антиплазмінів. Одночасне застосування внутрішньотканинного електрофорезу (ВТЕФ) і екстракту пуповинної тканини (ЕПТ) призводить до скорочення часових параметрів згортання крові, збільшення вмісту фібриногену в плазмі крові та нормалізації активності антитромбіну III. Уміст у плазмі крові РКФМ і концентрація в сечі ПДФ значно зменшуються. Відсоток адгезивних тромбоцитів зменшується майже вдвічі і наближається до контрольних величин. Індекс спонтанної агрегації тромбоцитів також значно знижується, проте дещо перевищує контрольний рівень. Спостерігається нормалізація ФФА і НФА в тканинах фундального відділу шлунка, тонкої і товстої кишки.

У клінічних дослідженнях доведено, що при несформованих післянекротичних кістах підшлункової залози показано застосування пункційно-дренуючого методу лікування під контролем УЗД на тлі інтенсивної консервативної терапії. При несформованій післянекротичній псевдокісті діаметром до 4 см можлива її резорбція під дією інтенсивної консервативної терапії. Гостре рідинне утворення та несформована післянекротична кіста підлягають пункційному дренуванню та лікуванню під УЗ-контролем у динаміці, фістулографією, склеротерапією. Запропонований лікувальний комплекс з використанням ВТЕФ і ЕПТ у хворих на гострі/підгострі псевдокісти підшлункової залози ефективно корегує імунологічні порушення, активує резидентні макрофаги, зменшує інтенсивність необмеженого протеолізу і ступінь ендогенної інтоксикації, нормалізує гомеостатичні параметри та знижує ензиматичний лізис фібрину ексудатом кістозної порожнини, покращує клінічний перебіг захворювання і скорочує строки госпіталізації.

Ключові слова. Кісти підшлункової залози, згортання крові, тромбоцити, фібриноліз, протеоліз, цитокіни, ліпопероксидація, електрофорез, екстракт плаценти, малоінвазивні технології лікування.

Преподобный В.В. Малоинвазивные технологии в диагностике и лечении кист поджелудочной железы (экспериментально-клиническое исследование). - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.03 - хирургия. Национальная академия последипломного образования имени П.Л. Шупика. - Киев, 2008 г.

В эксперименте установлено, что при панкреонекрозе в тканях поджелудочной железы, желудка и селезенки резко возрастает интенсивность лизиса низко- и высокомолекулярных белков и коллагена. Внутрибрюшинное введение экстракта пуповинных тканей (ЭПТ) в течение суток приводит к глубокому угнетению процессов протеолитической деструкции азоальбумина, азоказеина и азокола. Через неделю после моделирования панкреонекроза интенсивность тканевого фибринолиза в поджелудочной железе, фундальном отделе желудка и селезенке значительно превышает контрольные показатели, что обусловлено повышением как неферментативной (НФА), так и ферментативной (ФФА) фибринолитической активности. Под влиянием ЭПТ происходит глубокое угнетение энзиматического и неэнзиматического тканевого лизиса фибрина. У животных с криодеструкцией поджелудочной железы интенсивность тромбиногенеза уменьшается как по внешнему, так и по внутреннему механизмам образования протромбиназного комплекса, что сопровождается угнетением фибриногенеза на фоне гипофибриногенемии, снижения активности антитромбина III, увеличения содержания в плазме крови растворимых комплексов фибрин-мономера (РКФМ) и повышения уровня в моче продуктов деградации фибрин/фибриногена (ПДФ). Отмечается активация тромбоцитарно-сосудистого гемостаза на фоне активации Хагеманзависимого лизиса фибрина и соответствующего повышения в крови уровня антиплазминов. Одновременное использование внутритканевого электрофореза (ВТЕФ) и ЭПТ приводит к сокращению временных параметров свертывания крови, увеличения содержания фибриногена в плазме крови и нормализации активности антитромбина III. Содержание в плазме крови РКФМ и концентрация в моче ПДФ значительно уменьшаются. Процент адгезивных тромбоцитов снижается почти вдвое и приближается к контрольным величинам. Индекс спонтанной агрегации тромбоцитов также значительно снижается, однако несколько превышает контрольный уровень. Наблюдается нормализация ФФА и НФА в тканях фундального отдела желудка, тонкой и толстой кишок.

В клинических исследованиях доказано, что при несформированных постнекротических кистах поджелудочной железы показано применение пункционно-дренирующего метода лечения под контролем УЗИ на фоне интенсивной консервативной терапии. При несформированной постнекротической псевдокисте диаметром до 4 см возможна ее резорбция под влиянием интенсивной консервативной терапии. Острое жидкостное образование и несформированная постнекротическая киста подлежат пункционному дренированию и лечению под УЗ-контролем в динамике, фистулографии, склеротерапии При несформированной постнекротической кисте поджелудочной железы показано применение пункционно-дренирующего метода лечения под контролем УЗД на фоне интенсивной консервативной терапии с использованием внутритканевого електрофореза после введения в полость кисты экстракта ткани пуповины (в объеме 1/5 от объема аспирированного содержимого кисты но не больше 500мл), поскольку последний владеет явной антипротеолитической активностью и в послеоперационном периоде и значительно улучшает неспецифическую реактивность у больных на острые/подострые кисты поджелудочной железы.

Использование ВТЭФ и ЭПТ у больных с острыми и подострыми кистами поджелудочной железы способствует уменьшению степени интоксикации организма, что сопровождается увеличением количества в крови лимфоцитов и моноцитов, повышением фагоцитарного индекса и фагоцитарного числа нейтрофилов, улучшением их взаимодействия с системой комплемента, активацией факторов неспецифической реактивности, клеточного и гуморального иммунного ответа, увеличением продукции макрофагами цитокинов, нормализацией пероксидного окисления липидов и белков на фоне повышения резервов антиоксидантной защиты. нормализует гомеостатические параметры и снижает энзиматический лизис фибрина эксудатом кистозной полости, улучшает клиническое течение заболевания и сокращает сроки госпитализации.

Ключевые слова. Кисты поджелудочной железы, свертывание крови, тромбоциты, фибринолиз, протеолиз, цитокины, липопероксидация, электрофорез, экстракт плаценты, малоинвазивные технологии лечения.

Prepodobniy V.V. Minimally invasive technologies in diagnosis and treatment of pancreatic ranulas (experimental-clinical study). - Manuscript.

The Dissertation in support of candidature for the degree of the Candidate of Medical Science on speciality 14.01.03 - surgery. The National P.L. Shupik Post Education Academy. - Kyiv, 2009.

The experiment proved that animals with cryodestruction of pancreas have decreasing thrombin genesis rate due to internal as well as external mechanisms of creating prothrombinase complex that is accompanied by depressing fibrinogenesis with underlying hypofibrinogenemia, decreased activity of antithrombin III, increasing content of soluble fibrin monomer complexes (SFMC) and increased rate of fibrin/fibrinognesis degradation products in urina.

It is observed that platelet vascular hemostasis is activating against activating Hageman-dependant fibrin lysis and corresponding increased rate of antiplasmin in blood. Simultaneous applications of intratissular electrophoresis and funicular extract lead to the decrease of blood coagulability rate, increase of fibrinogen content in blood plasma and normalization of antithrombin III activity. The content of SFMC in blood and fibrin/fibrinognesis degradation products in urina is decreasing. The percentage of adhesive thrombocytes is decreasing nearly twice and approaching control values. The index of thrombocyte's spontaneous aggregation is also significantly decreasing, however it still exceeds the control level. It is observed that fermentative fibrinolytic activity and non-fermentative fibrinolytic activity are normalizing in tissues of fundic, small and large intestine.

In clinical studies it is proved that immature post-necrotic pancreatic ranulas require applications of puncturing drainage with ultrasonography control together with intensive conservative therapy. With immature 4 cm post-necrotic pseudocyst it is possible to apply resorption under the action of intensive conservative therapy. Acute fluid lump and immature post-necrotic ranulas must be treated by puncturing drainage with ultrasonography control as well as fistulography and sclerotherapy. The offered method of treatment patients with acute/subacute pancreatic ranulas using intratissular electrophoresis and funicular extract effectively corrects immunologic disorders, activates resident macrophages, decreases intensity of unlimited proteolysis and the degree of endogenous intoxication, normalizes homeostatic parameters and decreases fibrin enzymic lysis by the bone marrow cells, improves the clinical run of the disease and shortens the time of hospitalizing.

Key words: pancreatic ranulas, blood coagulability, thrombocytes, fibrinolysis, proteolysis, cytokines, lypoperoxidation, electrophoresis, placenta extract, minimally invasive technologies of treatment.

Размещено на Allbest.ru