Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

імені П.Л. ШУПИКА

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

14.02.03 - соціальна медицина

НАУКОВЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ОПТИМІЗАЦІЇ СПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ЖІНКАМ З УСКЛАДНЕНИМ ПЕРЕБІГОМ ВАГІТНОСТІ, ПОЛОГІВ ТА ПІСЛЯПОЛОГОВОГО ПЕРІОДУ

СИДОРЕНКО ГЕННАДІЙ ДМИТРОВИЧ

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Донецькому національному медичному університеті імені М. Горького МОЗ України

Науковий керівник:	доктор медичних наук, професор Слабкий Геннадій Олексійович, ДУ «Український інститут стратегічних досліджень МОЗ України», директор.
Офіційні опоненти:	доктор медичних наук, професор Авраменко Олександр Іванович, Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України, професор кафедри радіології;
	кандидат медичних наук, Моісеєнко Раїса Олександрівна, директор Департаменту материнства, дитинства та санаторного забезпечення МОЗ України.

Захист відбудеться ”25” грудня 2009 року, о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.07 в Національній медичній академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика за адресою: 04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9, кафедра управління охороною здоров'я, аудиторія №46.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України за адресою: 04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9.

Автореферат розісланий “19” листопада 2009 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

к. мед. н., доцент В.І. Бугро

ЗАГАЛЬНАХАРАКТЕРИСТИКАРОБОТИ

Актуальність теми. В умовах прогнозованого подальшого зменшення чисельності населення, посилення негативної динаміки його вікової структури і зростання економічного навантаження на працездатне населення найважливішою проблемою демографічної політики і необхідною умовою забезпечення національної безпеки країни є підвищення генеративного потенціалу і зміцнення репродуктивного здоров'я.

Репродуктивне здоров'я забезпечує здатність до відтворення [ВООЗ, 1998]. На сьогодні стан соматичного і репродуктивного здоров'я в Україні є вкрай незадовільним [Ю.В. Вороненко, 2004; Р.О. Моісеєнко, 2007].

За роки незалежності в державі прийнято декілька нормативно-правових актів і програм стосовно охорони материнства, які відповідають міжнародним підходам до цієї проблеми. Їх виконання сприяло позитивній тенденції основних складових репродуктивного здоров'я, однак в цілому його стан знаходиться поза межами міжнародних стандартів.

Показники захворюваності жінок репродуктивного віку та материнської смертності, незважаючи на тенденцію до зниження, в Україні досить високі порівняно з середньоєвропейськими [ВООЗ, 2007].

За умови належної організації медичної допомоги багато із цих смертей можна було б попередити.

Проблема створення моделі охорони здоров'я, яка б забезпечувала високоефективну і таку медичну допомогу жінкам, що не потребує великих матеріальних затрат, стає все більш актуальною як для політиків, так і для медичних працівників [Н.Г. Гойда, 2004]. Це пов'язано з рядом причин. Стрімкий розвиток сучасних діагностичних і лікувально-оздоровчих технологій зумовив підвищення вартості медичних послуг і, своєю чергою, спричинив зниження рівня доступності спеціалізованої медичної допомоги [В.М. Єнікеєва, 2008]. Значних затрат потребує існуюча розгалужена та малоефективна система стаціонарної акушерської допомоги [Н.Г. Гойда, 2004, Г.О. Слабкий, 2005, 2007].

В Україні, як і в більшості країн, є три основні проблеми щодо системи надання спеціалізованої акушерської допомоги: здешевлення вартості послуг охорони здоров'я, поліпшення доступності медичної допомоги, підвищення її результативності медичної допомоги [М. В. Голубчиков, 2008].

Ці проблеми взаємопов'язані і в цілому формують кластер глобальних проблем охорони здоров'я.

В науковій літературі кількість робіт, які розкривають проблему організації спеціалізованої медичної допомоги жінкам, особливо з ускладненням вагітності, пологів та післяпологового періоду, є обмеженою і комплексно дане питання не вирішене. Відсутність наукового обґрунтування системи надання спеціалізованої медичної допомоги жінкам з ускладненнями пологового та післяпологового періоду визначило актуальність теми дисертаційного дослідження та його мету і завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом комплексної науково-дослідної роботи “Удосконалення медичної допомоги населенню з особливими потребами промислового регіону”, згідно з планом Донецького національного медичного університету ім. М. Горького, номер державної реєстрації - 0103U007883, термін виконання - 2003-2007 рр.

Дослідження проводилося відповідно до Національної програми „Репродуктивне здоров'я нації” на період до 2015 р., затвердженої постановою КМУ від 27.12.2006 р. №1849.

Мета роботи. Науково обґрунтувати та розробити функціонально-організаційну модель оптимізації медичної допомоги жінкам з ускладненнями вагітності, пологів та післяпологового періоду в умовах великого промислового регіону.

Завдання дослідження, зумовлені поставленою метою передбачали:

1. Системний аналіз та оцінку досвіду економічно розвинених країн, країн СНД та України з питань організації медичної допомоги жінкам з ускладненнями вагітності, пологів та післяпологового періоду.

2. Аналіз стану здоров'я вагітних, перебігу пологів і післяпологового періоду у жінок Донецької області.

3. Оцінку організації медичної допомоги жінкам з ускладненнями вагітності, пологів та післяпологового періоду.

4. Вивчення думки медичних працівників і породіль щодо задоволеності рододопоміжною допомогою на рівні промислового регіону та їх ставлення до різних організаційних форм підвищення ефективності акушерської допомоги.

5. Розробку моделі інформаційного забезпечення вдосконалення медичної допомоги жінкам з ускладненнями вагітності пологів і післяпологового періоду в умовах великого промислового регіону.

6. Наукове обґрунтування, розробку, впровадження та оцінку ефективності функціонально-організаційної моделі оптимізації акушерської допомоги жінкам з ускладненнями вагітності, пологів і післяпологового періоду на рівні регіону.

Дослідження проводилося на базі лікувально-профілактичних закладів, які надають вторинну медичну допомогу - 14 районних, 29 міських лікарень та Донецького обласного клінічного територіального медичного об'єднання у період 2003-2007 рр.

Об'єкт дослідження - система акушерської допомоги Донецької області.

Предмет дослідження - організація надання акушерсько-гінекологічної допомоги в промисловому регіоні.

Методи дослідження:

-системний аналіз - для проведення кількісного та якісного аналізу проблем надання медичної допомоги жінкам з ускладненнями вагітності, пологів та післяпологового періоду;

- історико-інформаційний - для вивчення та аналізу досвіду економічно розвинених країн, країн СНД і України з організації спеціалізованої медичної допомоги жінкам з ускладненнями вагітності, пологів та післяпологового періоду;

- статистичний - для оцінки стану здоров'я вагітних, роділь і породіль, рівня материнської смертності та показників діяльності акушерських відділень Донецької області;

- соціологічний - для вивчення рівня задоволеності рододопоміжною допомогою породіль та умовами праці лікарів акушерів-гінекологів;

- інформаційних технологій - для оцінки рівня інформатизації та розробки інформаційної системи акушерської служби області;

- графічний - для наглядного представлення отриманих в ході дослідження матеріалів.

- організаційного експерименту - для апробації оптимізованої моделі акушерської допомоги жінкам та встановлення її ефективності.

Обробка отриманих даних проводилася за допомогою комп'ютерної програми MS Excel.

Наукова новизна отриманих даних полягає в тому, що вперше в Україні на основі комплексного соціально-гігієнічного дослідження:

- системно представлені причини материнської смертності та характеристика організації медичної допомоги жінкам з ускладненнями вагітності, пологів і післяпологового періоду;

- обґрунтовано використання в системі акушерської допомоги телемедичних консультацій та визначені необхідні видатки на їх впровадження на рівні великого промислового регіону;

- наукове обґрунтовано та розроблено функціонально-організаційну модель оптимізації акушерської допомоги жінкам з ускладненнями вагітності, пологів і післяпологового періоду на рівні регіону.

Вдосконалено:

- функціонально-організаційну модель надання медичної допомоги вагітним, роділлям і породіллям в акушерсько-гінекологічному центрі обласної багатопрофільної лікарні.

Теоретичне значення дослідження полягає у суттєвому доповненні теорії соціальної медицини та організації охорони здоров'я щодо удосконалення акушерської допомоги жінкам з ускладненнями вагітності, пологів і післяпологового періоду в частині впровадження дворівневої системи стаціонарної акушерської допомоги на рівні області.

Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає в тому, що вони дали можливість для:

- формування у промисловій області функціонально-організаційної моделі оптимізації надання медичної допомоги жінкам з ускладненими перебігом вагітності, пологів і післяпологового періоду;

- розробки для практичної охорони здоров'я:

а) методичних рекомендацій з організації роботи виїзного обласного спеціалізованого центру екстреної та планової акушерської допомоги. Київ, 2007;

б) методичних рекомендацій з організації роботи денних стаціонарів акушерсько-гінекологічного профілю. Київ, 2004;

в) клініко-організаційного керівництва тактики ведення жінок з гіпертензією, яка викликана вагітністю. Україна - США, 2004;

г) клініко-організаційного керівництва надання жінкам медичних послуг, пов'язаних з абортами. Київ, 2006 (наказ Міністерства охорони здоров'я України від 25.07.2006 р. №518).

Дані методичні рекомендації та клініко-організаційні керівництва використовуються в ЛПЗ Донецької області та в навчальному процесі в Донецькому національному медичному університеті.

Впровадження результатів у практику на рівнях:

I. Державному:

- У пропозиціях до Державної програми “Репродуктивне здоров'я нації” на період до 2015 р., затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 р. №1849.

II. Галузевому:

- При підготовці Деклараційних патентів про винаходи:

а) спосіб діагностики аутоімунного пошкодження головного мозку у вагітних з тяжкою прееклампсією та еклампсією, 16.04.2001 р. Бюл. №3;

б) спосіб діагностики ступеня тяжкості прееклампсії, 16.04.2001 р. Бюл. №3.

- При підготовці методичних рекомендацій:

а) організація роботи денних стаціонарів акушерсько-гінекологічного профілю. Київ, 2004;

б) організація роботи виїзного обласного спеціалізованого центру екстреної та планової акушерської допомоги. Київ, 2007.

- Галузевого нововведення: функціонально-організаційна модель надання акушерсько-гінекологічної допомоги на рівні регіону // Реєстр галузевих нововведень. Київ, 2008. - Випуск реєстра 26-27.

- Клініко-організаційних керівництв:

а) тактики ведення жінок з гіпертензією, яка викликана вагітністю. Україна - США, 2004;

б) надання жінкам медичних послуг, пов'язаних з абортами. Київ, 2006.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто визначено мету і завдання, розроблено програму дослідження, обрано методичний апарат вирішення поставлених завдань, здійснено збір та викопіювання первинної документації, розроблено анкети соціологічних досліджень та проведено дослідження, проведено статистичне опрацювання матеріалу, узагальнено отримані результати, обґрунтовано та розроблено функціонально-організаційну модель оптимізації надання медичної допомоги жінкам з ускладненим перебігом вагітності, пологів і післяпологового періоду, оцінено запропоновані та впроваджені іновації, розроблено висновки і практичні рекомендації.

Апробація результатів. Результати досліджень, викладені в дисертації, оприлюднено:

На міжнародному рівні: I з'їзд комбустіологів Росії, м. Москва, 17-20 жовтня 2005 р.; ХI конгрес світової федерації Українських лікарських товариств, Полтава - Київ - Чикаго, 2006; міжнародний симпозіум, м. Чернівці 24-25 квітня 2003 р.; міжнародний конгрес «Актуальные вопросы инфектологии в акушерстве и гинекологии», м. Санкт-Петербург, 17-19 червня 1998 р.

На національному рівні: ювілейний VIII з'їзд Всеукраїнського лікарського товариства, м. Івано-Франківськ, 21-22 квітня 2005 р.; VII з'їзд Всеукраїнського лікарського товариства, м. Тернопіль, 16-17 травня 2003 р.; IV з'їзд спеціалістів з соціальної медицини та організаторів охорони здоров'я, м. Житомир, 23-25 жовтня 2008 р.; науково-практична конференція “Медицина сьогодні і завтра”, м. Київ, 10 березня 2003 р.; науково-практична конференція “Медичні проблеми великого міста”, м. Київ, 4 вересня 2003 р.; науково-практична конференція “Актуальні питання клінічної медицини та післядипломної освіти”, м. Ялта, 13-14 травня 2004 р.; науково-практична конференція “Актуальні питання охорони здоров'я Донбасу”, м. Донецьк, 22 вересня 2004 р.; науково-практична конференція «Міжгалузева комплексна програма “Здоров'я нації” на 2002-2011 роки - крок до реформування галузі», Київ - Ужгород, 2006.

Публікації. Результати дисертації викладено в 32 наукових працях, в тому числі у 1 монографії, 2 розділах монографій, у 9 статтях у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України (в одноосібному авторстві - 1), 14 публікацій в інших виданнях, видано 2 клініко-організаційні керівництва, 2 методичні рекомендації, 2 деклараційні патенти про винаходи, 1 галузеве нововведення.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційну роботу викладено на 142 сторінках власно тексту. Складається зі вступу, аналітичного огляду наукової літератури, шести розділів власних досліджень, узагальнення отриманих даних, висновків та практичних рекомендацій, містить 21 рисунок, 32 таблиці, 34 додатки. Бібліографія включає 265 джерел, у тому числі 49 зарубіжних.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Програма, обсяги, методи дослідження. Досягнення головної мети дослідження потребувало наявності спеціальної програми (рис. 1), розробленої з використанням системного підходу.

Дослідження складалося із шести організаційних етапів, кожен з яких включав конкретні завдання другого порядку.

Така багаторівнева структуризація завдань дослідження забезпечувала його системність, оскільки результати, отримані на кожному попередньому етапі логічно ставали основою не тільки для подальших етапів, але й для узагальнення отриманих результатів та наукового обґрунтування досягнення мети дослідження.

Перший етап передбачав вивчення досвіду економічно розвинених країн світу, країн СНД і України з питань організації акушерсько-гінекологічної допомоги з урахуванням стану здоров'я вагітних, роділь і породіль.

На другому етапі визначено методи та обґрунтовано обсяги дослідження.

На третьому етапі оцінено стан здоров'я вагітних, роділь, породіль і рівень надання їм медичної допомоги. Для досягнення мети використовувалися такі форми статистичних звітів ЛПЗ за період 2003-2007 рр.: облікові форми №002/₀; 002-1/₀; 003-1/₀; 032/₀; 057/₀; 075/₀; 084/₀; 098/₀; 096/₀; 097-1/₀; 099/₀; 102/₀; 103/₀; 103-1/₀; 106-2/₀; 111/₀; 113/₀; 147/₀; 147-1/₀; 152/₀; 153/₀; 501-1/₀; 501-2/₀.

На четвертому етапі дослідження за допомогою соціологічного методу вивчалася характеристика породіллями та лікарями стану надання акушерської допомоги жінкам з ускладненим перебігом вагітності, пологів та післяпологового періоду.

П'ятий етап роботи передбачав наукове обґрунтування та розробку моделі оптимізації організації надання акушерсько-гінекологічної допомоги.

Під час шостого організаційного етапу проведено впровадження обґрунтованої моделі та визначено її ефективність.

Рис. 1. Програма та обсяги досліджень

За основу при оптимізації моделі надання акушерсько-гінекологічної допомоги жінкам з ускладненим перебігом вагітності, пологів та післяпологового періоду в великому промисловому регіоні взято критерії ВООЗ - доступність медичної допомоги, високий рівень професіоналізму, що базується на існуючих знаннях і технологіях, ефективне використання ресурсів, задоволення потреб пацієнтів.

Результати дослідження. Проведене дослідження показало, що кількість пологів за період 2003-2007 рр. в Донецькій області на 1000 жінок фертильного віку зросла на 7,1 і склала 32,5. Зростання відбулося як в міській (на 6,7), так і в сільській місцевостях (на 2,4) на 1000 жінок фертильного віку. Показано, що найвищий рівень ускладнень і несприятливих наслідків вагітностей зареєстровано в 2004 р.

Протягом наступних трьох років рівень ускладнень і несприятливих наслідків вагітності скорочувався і в 2007 р. склав: анемії - 36,7; хвороби сечостатевої системи - 24,9; хвороби системи кровообігу - 5,4; набряки, протеїнурія та гіпертензія - 8,6 на 100 жінок, які закінчили вагітність.

Рівень зареєстрованих ускладнень вагітності значно різниться по районах і містах області. У 2007 р. найвищий рівень хвороб сечостатевої системи зареєстровано серед вагітних Красноармійського (25,7), а найменший (2,9) - Шахтарського району. Різниця становила 8,9 разу. Серед жінок, які проживають у містах, найвищий рівень (49,8) спостерігався у м. Селідове, а найнижчий (2,9) - у м. Харцизьку. Значна різниця зареєстрована і хвороб системи кровообігу вагітних. У 2007 р. найвищий рівень цих хвороб відмічено серед вагітних, які проживають у м. Сніжному (17,7), а найнижчий (0,4) - серед вагітних м. Костянтинівки. В цілому серед міських вагітних захворюваність на хвороби системи кровообігу на 100 жінок, які закінчили вагітність, зменшилась на 2,7 і в 2007 р. становила 5,6. Серед сільських вагітних рівень залишився без змін і дорівнював 4,4.

Рівень анемій у вагітних за п'ять років (2003-2007) скоротився на 17,9% і в 2007 р. становив 36,7 на 100 жінок, які закінчили вагітність. У 2007 р. найвищий їх показник зареєстровано серед вагітних міст Єнакієва (59,7) і Краматорська (56,3), а також Слов'янського (60,5) та Шахтарського (59,4) районів. Якщо серед вагітних, які проживають у містах, на 100 жінок, що закінчили вагітність, захворюваність на анемії скоротилася на 29,1% і в 2007 р. склала 37,1, то серед вагітних у сільській місцевості вона зросла на 14,2% і становила 37,4.

Відповідно до програми дослідження, вивчався рівень таких ускладнень вагітності, як набряки, протеїнурія та гіпертензія. Серед вагітних області вказані наслідки ускладнення вагітності мають тенденцію до зниження. Одним із найважчих ускладнень вагітності є прееклампсія. У 2007 р. вона становить 7,2 на 100 жінок, які закінчили вагітність серед вагітних, які проживають у містах, та 11,0 серед вагітних у сільській місцевості. Характеристика перебігу пологів показала, що за 2003-2007 рр. питома вага ускладнених пологів скоротилася в 1,6 разу і становила 41,4%. Зменшенню ускладнених пологів сприяло впровадження у діяльність більшості пологових відділень ЛПЗ області сучасних рододопоміжних технологій.

Вчення рівня аномалій пологової діяльності засвідчило їх скорочення в 1,6 разу. У 2007 р. рівень аномалій пологової діяльності склав 52,8 на 1000 пологів. Високий рівень аномалії пологової діяльності зареєстровано в містах: Шахтарськ (178,9), Костянтинівка (163,6), Димитрів (121,9), а також у Тельманівському (200,0) і Амвросіївському (160,6) районах. Передчасні пологи в області реєструвалися на одному рівні (3,2%).

У ході дослідження вивчено рівень таких ускладнень, як передчасне відшарування плаценти і кровотеча. За п'ять років (2003-2007) він зріс у міських ЛПЗ на 2,8% і становив 11,0, а у районних - на 30,6% і склав 12,8 на 1000 пологів. Найвищі показники цих ускладнень зареєстровано в ЛПЗ м. Єнакієва (27,2) та Мар'їнського (39,9) району. Рівень кровотеч під час пологів та у післяпологовому періоді має тенденцію до зниження - з 18,9 у 2003 р. до 13,3 у 2007 р. на 1000 пологів.

Враховуючи, що показник материнської смертності є інтегрованим індикатором, який відображає якість медичної допомоги жінкам під час вагітності та пологів, рівень організації роботи рододопоміжних закладів, а також взаємодію економічних, соціальних, культурних, екологічних і санітарно-гігієнічних чинників, вивчено та проаналізовано дані про материнську смертність у Донецькій області за 2000-2008 рр. За вказаний термін рівень материнської смертності на 100 тис. народжених скоротився з 26,6 до 20,3. Він значно перевищив відповідний показник у Греції, Австрії, Молдові, Естонії, Хорватії, Угорщині, Чехії, Великій Британії. Більшість жінок помирає в міських і районних ЛПЗ, до 20% випадків материнської смертності є попереджуваними. У структурі материнської смертності 26,4% займають кровотечі, 18,9% - екстрагенітальна патологія, 9,4% - септичні ускладнення, 3,8% - гестози, 41,5% - інші причини (рис. 2).

Рис. 2. Структура причин материнської смертності в Донецькій області за 2005-2007 рр. (%)

Слід зазначити, що в пологових відділеннях районних ЛПЗ відсутні умови для проведення моніторингу за станом здоров'я вагітних, роділь, породіль та надання допомоги при ускладненнях перебігу пологів та післяпологового періоду: відсутні необхідна апаратура, операційні, палати інтенсивної терапії.

Встановлено, що в міських ЛПЗ пологове ліжко працювало від 142,3 (м. Торез) до 339,7 (м. Дружківка) дня на рік. В м. Донецьк при наявності 6 пологових відділень потужністю 217 ліжок пологові ліжка використовувались 160,9 дня на рік. У районних ЛПЗ пологові ліжка працювали від 50,9 (Слов'янський район) до 356,3 (Красноармійський район) дня на рік.

Найбільші терміни перебування жінок на ліжку зафіксовано в місті Дружківці (12,6), а також у Володарському (13,7), Першотравневому і Волноваському (по 11,4) і Старобешівському (11,3 дня) районах.

У ході дослідження вивчався рівень застосування хірургічних операцій з метою родорозрішення. Найчастіше використовувався кесарський розтин. Частота його використання в обласних ЛПЗ за п'ять років збільшилась на 5,6% (з 20,4% у 2003 р. до 26,0% у 2007 р.). Найчастіше кесарський розтин використовувався в ЛПЗ міст Краматорська (22,7%), Докучаєвська (18,5%) та Красноармійського району (15,2%). Інші операційні втручання використовуються рідко і не сягають 1%.

Відповідно до програми соціологічних досліджень, опитано 527 жінок у 6 районах області, 1237 - у містах, і 412 - із ДОКТМО. Крім того, опитано 44 лікарі акушери-гінекологи, які працюють у районних ЛПЗ, 384 - у міських, 37 - у ДОКТМО.

Серед жінок, які проживають у сільській місцевості, першу дитину народили 23,1±1,8%, двох дітей мають 51,8±2,2%, трьох і більше - 25,1±1,9%. За рівнем прибутку на 1 члена сім'ї на місяць опитані розподілились таким чином: до 50 грн - 10,6±1,3%, до 100 грн - 17,7±1,7%, 100-200 грн - 51,0±2,2%, понад 200 грн - 20,7±1,8%. У ході дослідження встановлено, що тільки 10,2±1,3% жінок вважає, що у пологових відділеннях рівень обстежень і лікування відповідає сучасному, а 8,2±1,2% - повністю не відповідає. Про можливість пройти в стаціонарі призначене обстеження зазначили 26,0±1,9% респондентів, необхідне лікування за бюджетні кошти - 5,9±1,0% опитаних. У святкові та вихідні дні одержали лікарську допомогу 33,4±2,1% жінок. Вважають доступними призначені ліки 51,6±2,2%. При цьому 10,2±1,3% купували ліки повністю за власний кошт. Про повну задоволеність якістю отриманої медичної допомоги вказало 14,6±1,5% опитаних, неповною мірою задоволеними залишились 49,5±2,2%; повністю не задоволеними - 7,8±1,2%. Не ознайомлені з власними правами перебування в акушерському стаціонарі 90,9±1,3%, вказали на незадовільний технічний стан споруд 76,5±1,8%, на незадовільне харчування - 89,4±1,3%.

Серед міських респондентів першу дитину народили 33,4±1,3%, двоє дітей мають 57,0±1,4%, трьох і більше - 9,6±0,8%. Міські жінки порівняно із сільськими краще забезпечені матеріально. Так, прибуток на 1 члена сім'ї на місяць до 50 грн мають 6,1±0,7%, а понад 200 грн - 26,4±1,3%.

Серед міських опитаних жінок 18,7±1,1% вважають, що рівень лікування і досліджень у пологових відділеннях відповідає сучасному. Якщо в районах ЛПЗ жінки не мають права вибору лікаря за власним бажанням, то в міських їх питома вага становила 7,8±0,8%. Пройти необхідні обстеження у стаціонарі мали змогу 18,5±1,1%, а отримати лікарську допомогу у вихідні та святкові дні - 79,8±1,1%. Повністю забезпечені лікарськими засобами у стаціонарі 17,2±1,1%, а 15,9±1,0% купували лікарські засоби власним коштом. При цьому 14,9±1,0% вважали ціни на лікарські засоби недоступними. Серед жінок, які народжували в міських ЛПЗ, цілком задоволені якістю медичної допомоги 15,5±1,0%, а певною мірою - 40,5±1,4%, зовсім не задоволені - 6,8±0,7%. У міських ЛПЗ ознайомлені з власними правами 17,4±1,1%, задоволені технічним станом споруд 52,7±1,4%, харчуванням - 16,0±1,0%.

Як у сільських закладах (81,4±1,7%), так і в міських (82,0±1,1%) жінки найбільше задоволені санітарним станом пологових відділень.

Серед опитаних у ДОКТМО жінок першу дитину народжували 43,2±2,4%, двох дітей мають 40,5±2,4%, трьох та більше - 16,3±1,8%. За рівнем прибутку на 1 члена сім'ї на місяць жінки, що народжували в ДОКТМО, порівняно з породіллями у районних і міських ЛПЗ, достовірно (р<0,05) мають вищий рівень прибутків: 48,3±2,5% - понад 150 грн. 90,3±1,5% опитаних вважають, що у пологовому відділенні обстеження і лікування відповідає сучасному рівню. 98,8±0,5% мали змогу пройти призначене обстеження в стаціонарі, всі жінки могли отримати лікарську допомогу у святкові та вихідні дні. Вивчення рівня забезпечення жінок лікарськими засобами показало, що 77,2±2,1% з них отримали їх повністю за рахунок бюджетних коштів, а 22,8±2,1% - частково.

Цілком задоволеними якістю медичної допомоги залишились 52,4±2,5%, а певною мірою - 42,3±2,4%. Зовсім не задоволених якістю медичної допомоги в ході дослідження не виявлено.

Незважаючи на те, що отримані показники стосовно задоволеності респондентів ДОКТМО вищі порівняно з районними і міськими ЛПЗ, 69,9±2,3% жінок не ознайомлені з власними правами, 66,5±2,3% не задоволені організацією харчування.

Результати соціологічного дослідження серед-лікарів акушерів-гінекологів, які працюють у районних ЛПЗ, показали, що в районних пологових відділеннях спостерігається незначна кількість молодих спеціалістів (4,5±3,1%). Більшість лікарів (65,9±7,1%) мають стаж роботи понад 15 років. Відповідно атестовані на вищу та першу категорію 77,3±6,3%. Серед опитаних лікарів РЛ задоволені умовами праці 40,9±7,4%, забезпеченістю медичним обладнанням - 18,2±5,8%, ліками - 11,4±4,8%. Усі опитані лікарі вказали на відсутність спеціалізованого автотранспорту для направлення жінок на вищі рівні надання медичної допомоги. Лікарі один раз на п'ять років навчаються на курсах підвищення кваліфікації у вищих навчальних медичних закладах, 38,6±7,3% беруть участь у роботі наукових конференцій, 70,5±6,9% - у семінарах на рівні ЛПЗ.

Лікарі районних ЛПЗ з метою поліпшення організації медичної допомоги вагітним, роділлям та породіллям запропонували забезпечити відділення необхідним обладнанням - 63,6±7,3%; ліками відповідно до клінічних протоколів - 77,2±6,3%; спеціалізованим автотранспортом - 84,1±5,5%; впровадити телемедичні консультації - 72,7±6,7%.

Опитування лікарів, які працюють у міських ЛПЗ, показало, що найзначущими проблемами для них є відсутність спеціалізованого автотранспорту - 84,6±1,8%, забезпеченість ліками - 70,3±2,3%, медичним обладнанням - 54,2±2,5% та можливістю брати участь у наукових конференціях - 84,6±1,8%. На їх думку підвищити якість медичної допомоги можна завдяки забезпеченню відділення необхідним обладнанням - 42,7±2,5% і засобами медичного призначення - 97,7±0,8%; запровадженню тренінгів для лікарів - 97,7±0,8%, забезпеченню закладів спеціальним медичним транспортом - 81,3±2,0% і впровадженню сучасних акушерських технологій - 42,2±2,5%. За впровадження телемедичних консультацій позитивно висловилося 73,2±2,3% респондентів.

При проведенні соціологічного дослідження серед акушерів-гінекологів, які працюють у ДОКТМО, встановлено, що вони задоволені: умовами праці - 86,5±5,6%, забезпеченістю необхідним устаткуванням - 91,9±4,5%, лікарськими засобами - 78,4±6,8%. Усі опитані акушери-гінекологи ДОКТМО висловились за підвищення заробітної плати; серед лікарів з міських ЛПЗ за підвищення заробітної плати висловилось 84,6±1,8% опитаних, а з районних - 70,5±6,9%.

Серед пропозицій, які висловили лікарі ДОКТМО, з метою підвищення якості та ефективності акушерської допомоги жінкам з ускладненим перебігом вагітності, пологів і післяпологового періоду, слід відмітити проведення структурної реорганізації служби за рівнем надання медичної допомоги - 86,5±5,6%. За впровадження системи безперервної підготовки акушерів-гінекологів до застосування сучасних акушерських технологій висловилися 70,3±7,5%, обов'язкове навчання вагітних з критичними симптомами під час вагітності - 73,0±7,3% і впровадження телемедичних консультацій - 81,1±6,4%.

Отримані в ході соціологічного дослідження результати поряд з даними експертних оцінок стали підґрунтям для оптимізації функціонально-організаційної моделі надання медичної допомоги жінкам з ускладненим перебігом вагітності, пологів і післяпологового періоду на рівні промислового регіону (рис. 3).

Принципово новим в організації медичної допомоги жінкам з ускладненим перебігом вагітності, пологів і післяпологового періоду та управління нею є організація інформаційного забезпечення в автономному режимі:

Лікуючі лікарі отримують необхідну інформацію про жінку на момент її надходження до лікарні без наявності медичної документації.

Суб'єкт управління отримує всю узагальнену інформацію з усіх ЛПЗ області про жінок з ускладненим перебігом вагітності, пологів, післяпологового періоду у разі виникнення таких станів або при необхідності.

Складовою інформаційної системи став центр телемедичних консультацій з можливістю надання дистанційної спеціалізованої та кваліфікованої консультативної допомоги за місцем перебування жінки.

Нами до існуючої системи надання акушерської допомоги запропоновано внесення:

Перший рівень:

- Сімейні лікарі проводять роботу не тільки з вагітною, але й готують до появи дитини та забезпечення перебігу здорової (фізіологічної) вагітності всю сім'ю. Вагітній жінці та членам її сім'ї видається письмова інформація, як має протікати вагітність, про загрозливі симптоми, та в яких випадках і куди необхідно звертатися по медичну допомогу в разі їх появи.

- Фельдшери ФАПів у селах, де відсутні сімейні лікарі, мають проводити такий самий обсяг медичних заходів, що й сімейні лікарі.

Сімейні лікарі та фельдшери ФАПів заповнюють і подають до корпоративної інформаційної системи персоніфіковані дані про вагітних.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.3.Функціонально-організаційна модель оптимізації медичної допомоги жінкам з ускладненим перебігом вагітності, пологів і післяпологового періоду на рівні промислової області

Другий рівень: допомога породілля ускладнення вагітний

На попередніх етапах виконання дисертаційного дослідження ми пропонували створення на базі ЛПЗ міст і районів пологових відділень для прийому фізіологічних пологів, з готовністю до надання вагітній (роділлі) невідкладної допомоги. Вагітні з різним ступенем ризику планово направляються на вищі рівні надання медичної допомоги.

На етапі закінчення дослідження, враховуючи малу потужність акушерських відділень, що не забезпечує їх згідно з чинною нормативною базою цілодобовим чергуванням медичних працівників, необхідним обладнанням, засобами медичного призначення, ми дійшли висновку про необхідність концентрації стаціонарної акушерської допомоги на міжрайонному рівні в потужних міжрайонних/міських акушерських відділеннях (перинатальних центрах). Таким чином запроваджується надання акушерської допомоги на 3-х рівнях, у т.ч. стаціонарної на 2-х рівнях: міжрайонні/міські пологові відділення (перинатальні центри) та акушерсько-гінекологічний центр на базі обласної багатопрофільної лікарні. Таку оптимізацію акушерських відділень у міжрайонні/міські потужні пологові відділення (перинатальні центри) можна здійснити в рамках статті 117 „Господарського кодексу”. На базі станцій швидкої допомоги міст і районів слід сформувати спеціалізовані бригади (підготовка спеціалістів та укомплектування санітарного автотранспорту необхідними засобами) для надання допомоги, транспортування вагітних з ускладненнями вагітності. Базовими для створення таких бригад швидкої допомоги стали методичні рекомендації “Обеспечение безопасной транспортировки беременных, рожениц и родильниц, находящихся в критическом состоянии”, Київ, 2001.

Створення на базі існуючих типових ЛПЗ потужних міжрайонних/міських пологових відділень (перинатальних центрів), основними завданнями яких є:

- планова та ургентна стаціонарна допомога вагітним, роділлям і породіллям з фізіологічним перебігом вагітності, пологів та з ускладненнями I - II ступеня;

- планова та ургентна консультативна акушерська допомога.

Обов'язковою вимогою до акушерських відділень другого рівня надання медичної спеціалізованої допомоги жінкам, обґрунтованою за результатами дослідження є:

1. Наявність оснащеного відповідно до галузевого стандарту відділення анестезіології та інтенсивної терапії;

2. Цілодобова робота клінічної лабораторії;

3. Цілодобове чергування лікаря акушера-гінеколога і лікаря-неонатолога;

4. Мобільний зв'язок з ВОСЦЕПАД.

Третій рівень:

На третьому рівні обґрунтовано функціонально-організаційну модель надання допомоги жінкам з ускладненим перебігом вагітності, пологів і післяпологового періоду на базі багатопрофільної лікарні, застосування якої дасть змогу цілодобово надавати амбулаторну, стаціонарну та виїзну комплексну невідкладну допомогу жінкам (рис. 4). Стратегічний напрямок запропонованої функціонально-організаційної моделі спрямовувався на підвищення медичної ефективності діяльності акушерської служби області при наданні допомоги жінкам з ускладненим перебігом вагітності, пологів і післяпологового періоду.

Тактичним напрямком моделі стало обґрунтування етапності в наданні медичної допомоги жінкам вказаної категорії та запровадження механізму надання екстреної спеціалізованої медичної допомоги вагітним, роділлям і породіллям з ускладненнями вагітності, пологів та післяпологового періоду за місцем їх знаходження.

При цьому особливістю структурної перебудови існуючої системи стало включення до неї:

1. Існуючих складових медичних закладів надання акушерської допомоги;

2. Існуючих складових, але частково змінених за рахунок функціональної оптимізації: міжрайонні/міські акушерські відділення (перинатальні центри);

3. Якісно нових елементів: створення на базі обласної багатопрофільної лікарні акушерсько-гінекологічного центру.

Структурну основу розробленої функціонально-організаційної моделі складають наявні ресурси діючої системи акушерсько-гінекологічної допомоги жіночому населенню на рівні області, а її впровадження не потребує значних додаткових фінансових витрат та й забезпечує їх більш раціональне використання.

Водночас, на відміну від раніше існуючої системи акушерської допомоги, на рівні області запропонована модель вперше:

1) забезпечує системність і комплексність підходу до вирішення проблеми надання медичної допомоги жінкам з ускладненим перебігом вагітності, пологів і післяпологового періоду;

2) вирішує проблему превентивної госпіталізації жінок з високим ризиком материнської смертності в заклади третинного рівня надання медичної акушерської допомоги;

3) дає змогу усунути виявлені диспропорції в організації надання стаціонарної допомоги вагітним, роділлям і породіллям у закладах охорони здоров'я різних рівнів надання медичної допомоги;

4) забезпечує можливість надання планової та екстреної, в т.ч. дистанційної, високоспеціалізованої акушерської допомоги жінкам з ускладненим перебігом вагітності, пологів і післяпологового періоду за місцем їх перебування;

5) дає змогу забезпечити транспортування жінок з ускладненим перебігом вагітності, пологів і післяпологового періоду до ЛПЗ більш високого рівня з наданням адекватної її стану медичної допомоги на етапі транспортування;

6) дозволяє підготувати жінок і членів їхніх сімей до можливих ускладнень вагітності та тактики дій на випадок їх виникнення.

Визначено ефективність обґрунтованої моделі.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 4. Функціонально-організаційна модель надання медичної допомоги вагітним, роділлям і породіллям в акушерсько-гінекологічному центрі обласної багатопрофільної лікарні

Вона полягає у зниженні рівня материнської смертності за період 2000-2008 рр. на 3,7 на 100 тис. народжених: з 26,6 у 2000 р. до 20,3 у 2008 р., материнського травматизму - на 0,6-2,2% при раціональному використанні ресурсів, що дає змогу рекомендувати інновації для впровадження в систему охорони здоров'я України.

ВИСНОВКИ

Комплексним соціально-гігієнічним дослідженням встановлено невідповідність сучасним вимогам організаційних форм надання акушерської допомоги жінкам з ускладненим перебігом вагітності, пологів і післяпологового періоду, що потребувало наукового обґрунтування моделі її оптимізації, впровадження якої сприяло підвищенню медичної, соціальної та економічної ефективності.

1. Встановлено високий рівень ускладнень та несприятливих наслідків вагітності, незважаючи на їх скорочення серед жінок Донецької області, який у 2,5-4,0 рази перевищує показники країн Європи. Рівень анемії в 2007 р. становив 36,7 на 100 жінок, які закінчили вагітність; хвороб сечостатевої системи - 24,9; системи кровообігу - 5,4; набряків, протеїнурії та гіпертензії - 8,6. Питома вага прееклампсій серед вагітних, що проживають в містах, становить 7,2%, у сільській місцевості - 11,0%.

2. Показано, що в динаміці п'яти років (2003-2007 рр.) рівень пологів на 100 жінок фертильного віку зріс на 28,0% і в 2007 р. становив 32,5, при цьому питома вага ускладнених пологів становила 41,4%, аномалій пологової діяльності - 52,8%, передчасних пологів - 3,2%. Вищу питому вагу ускладнених пологів зареєстровано серед жінок, які проживають у сільській місцевості (41,8%), порівняно з міськими жительками - 38,7%. Рівень кровотеч під час пологів та у післяпологовому періоді за період 2003-2007 рр. знизився з 18,9 до 13,3 на 1000 пологів.

3. Встановлено, що показник материнської смертності за 2000-2008 рр. скоротився з 26,6 до 20,3 на 100 тис. народжених, але значно перевищує відповідний показник країн Європи. При цьому до 38,0% жінок помирають у малопотужних відділеннях. У структурі материнської смертності 26,4% посідають кровотечі, 18,9% - ЕГП, 9,4% - септичні ускладнення, 3,8% - гестози, 41,5% - інші причини. Позитивним є те, що з 2007 р. не зафіксовано випадків материнської смертності через причини, які залежать від якості надання акушерської допомоги, - гестози та септичні ускладнення.

4. Показано, що потужність акушерського ліжкового фонду за період 2003-2007 рр. скоротилась на 56 ліжок і становила 1190. При цьому потужність 35,4% пологових відділень не перевищує 15 ліжок, що відповідно до чинної нормативно-правової бази не дає змоги організувати надання цілодобової акушерської допомоги. Пологові відділення РЛ не забезпечені апаратурою для проведення моніторингу за станом роділлі та породіллі, умовами для проведення реанімаційних заходів.

5. При вивченні рівня задоволеності породіль отриманою медичною допомогою встановлено, що повністю нею задоволено 14,6±1,5% жінок, які народжували в районних закладах охорони здоров'я; 15,5±1,0% - у міських, 52,4±2,5% - в обласних. Основними причинами незадоволеності в районних закладах респондентами названі: неможливість пройти необхідні діагностичні обстеження (74,0±1,9%), незабезпеченість засобами медичного призначення (94,1±1,0%), неможливість отримати лікарську допомогу у вихідні та святкові дні (66,6±2,1%); в міських відділеннях: невідповідність сучасним вимогам методів обстеження та лікування (68,5±1,3%), незабезпеченість засобами медичного призначення (82,8±1,1%), неможливість отримати лікарську допомогу у вихідні та святкові дні (12,6±0,9%); в обласних закладах: неможливість вибору лікаря за власним бажанням (65,5±2,3%), не повною мірою забезпечення лікарськими засобами (22,8±2,1%).

6. Показано низький рівень можливості виконання лікарями своїх професійних обов'язків. У РЛ задоволені забезпеченістю медичним устаткуванням 18,2±5,8% лікарів, засобами медичного призначення - 11,4±4,8%, мають можливості отримати консультації лікарів-спеціалістів для породіль 25,0±6,5%; в МЛ задоволені забезпеченістю медичним устаткуванням 45,8±2,5%, засобами медичного призначення - 29,7±2,3%, мають можливість отримати консультацію спеціалістів 57,0±2,5%. У міських закладах 15,4±1,8% лікарів вказали на наявність спеціального автотранспорту для направлення жінок на вищий рівень надання допомоги, тоді як лікарі, що працюють у районах, такої можливості не мають. Лікарі в обласних закладах охорони здоров'я достовірно мають кращі умови для виконання своїх професійних обов'язків.

7. Науково обґрунтовано та розроблено функціонально-організаційну модель оптимізації медичної допомоги на рівні промислової області жінкам з ускладненим перебігом вагітності, пологів і післяпологового періоду на принципах етапності та запровадження механізму надання екстреної високоспеціалізованої медичної допомоги за місцем перебування жінки. Центральними елементами запропонованої моделі є міжрайонні/міські акушерські відділення, акушерський центр на базі обласної багатопрофільної лікарні з виїзним обласним спеціалізованим центром екстреної і планової акушерської допомоги, до складу якого включено підрозділ телемедичних консультацій, інтеграція яких з раніше існуючими та функціонально-удосконаленими структурами надала моделі як системі нових якостей зі сприяння удосконалення медичної допомоги жінкам з ускладненим перебігом вагітності, пологів і післяпологового періоду.

8. Подальшого розвитку набуло інформаційне забезпечення діяльності акушерської служби області, яке ґрунтується на системному, процесорному та ситуаційному підходах і забезпечує створення реєстру про вагітних та доступ, за згодою жінки, до інформації в кожному пологовому відділенні області, а також дає змогу отримати узагальнену інформацію для прийняття управлінських рішень на всіх рівнях надання акушерської допомоги - від конкретного лікаря до всієї системи. Враховуючи простоту використання, з системою можуть працювати медичні працівники після відповідного інструктажу.

9. Впровадження запропонованої функціонально-організаційної моделі оптимізації надання акушерської допомоги жінкам з ускладненнями вагітності, пологів і післяпологового періоду відповідає вимогам ВООЗ щодо безпечного материнства (2000) і довело ефективність цієї моделі у зниженні рівня материнської смертності за період 2000-2008 рр. з 26,6 до 20,3 на 100 тис новонароджених та, починаючи з 2007 р., у відсутності серед причин материнської смертності таких, які залежать від якості надання акушерської допомоги - гестозів і септичних ускладнень.

10. Враховуючи відповідність функціонально-організаційної моделі надання медичної допомоги жінкам з ускладненим перебігом вагітності, пологів та післяпологового періоду, міжнародним підходам та її ефективність, можна рекомендувати зазначену модель для впровадження в інших областях України.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Отримані результати наукового дослідження дозволяють рекомендувати:

1. Міністерству охорони здоров'я України:

-запровадити функціонально-організаційну модель акушерської допомоги жінкам з ускладненнями вагітності, пологів та післяпологового періоду в практику охорони здоров'я України.

2. Міністерству охорони здоров'я АР Крим, управлінням охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій:

відкрити на базі обласних баготопрофільних лікарень пологові відділення з запропонованою структурою для надання акушерської допомоги третього рівня;

запровадити систему телемедичних консультацій для надання консультативної допомоги лікарям за місцем знаходження жінки;

організувати роботу виїзних центрів планової та екстреної акушерської допомоги.

СПИСОК ОСНОВНИХ НАУКОВИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії

1.Слабкий Г.О. Організація спеціалізованої медичної допомоги жінкам з ускладненнями вагітності, пологів та післяпологового періоду в умовах великого промислового регіону/ Г.О. Слабкий, Г.Д. Сидоренко // Донецьк «Цифра Прінт», 2009. - 142 с.

Розділи монографій

2. Свиридова В.В. Репродуктивні втрати / В.В. Свиридова, Г.Д. Сидоренко // Репродуктивне здоров'я : медико-соціальні проблеми / за ред. В.М. Лобаса, Г.О. Слабкого. - Донецьк : Либідь, 2004. - С. 4-22.

3. Сидоренко Г.Д. Програми профілактики передачі ВІЛ через кров / Г.Д. Сидоренко // Стан епідемії ВІЛ/СНІДу в Донецькій області та аналіз заходів протидії / за ред. Т.В. Проценка та Г.О. Слабкого. - К. : Вид-во Раєвського, 2007. - С. 93-95.

У періодичних фахових виданнях, затверджених ВАК України

4. Слабкий Г.О. Функціонально-організаційна система надання акушерської допомоги жіночому населенню великого промислового регіону в рамках впровадження сімейної медицини / Г.О. Слабкий, Г.Д. Сидоренко // Вісник соц. гігієни та організації охорони здоров'я України. - 2006. - №3. - С. 113.

5. Слабкий Г.О. Оцінка роділлями та породіллями одержаної медичної допомоги / Г.О. Слабкий, Г.Д. Сидоренко // Здоровье женщины. - 2006. - №2(26). - С. 29-30

6. Слабкий Г.О. Стан організації акушерсько-гінекологічної допомоги у великому промисловому регіоні (за даними медико-соціального дослідження) / Г.О. Слабкий, Г.Д. Сидоренко // Клінічна та експериментальна патологія. - 2003. - Т. 11, №1. - С. 74-76.

7. Слабкий Г.О. Осложнения беременности как основание к медико-организационным мероприятиям / Г.О. Слабкий, Г.Д. Сидоренко, Б.А. Успенский // Вестник гигиены и эпидемиологии. - 2002. - Т. 6, №2. - Приложение. - С. 208-210

8. Сидоренко Г.Д. Репродуктивне здоров'я жінок як важлива умова реорганізації системи акушерсько-гінекологічної допомоги / Г.Д. Сидоренко, Б.А. Успенський // Укр. мед. альманах. - 2003. - №1. - С. 121-123.

9. Сидоренко Г.Д. Современные взгляды на этиологию и патогенез фибромы матки / Г.Д. Сидоренко // Архив клинической и экспериментальной медицины. - 1998. - Т. 7, №2. - С. 222-225.

10. Яковлева Э.Б. Особенности развития девочек, извлеченных путем кесарева сечения / Э.Б. Яковлева, Г.Д. Сидоренко, Н.С. Толкач // Вісник проблем біології і медицини. - 1998. - №15. - С. 97-100.

11. Яковлева Э.Б. Иммуногормональные механизмы становления репродуктивной функции у девочек-подростков / Э.Б. Яковлева, Я.В. Кравцова, Г.Д. Сидоренко // Вісник проблем біології і медицини. - 1999. - №2. - С. 11-17

12. Сидоренко Г.Д. Обласна автоматизована система забезпечення медичної допомоги вагітним, роділлям та породіллям// / Г.Д. Сидоренко, В.М. Якимець // Вісник соц. гігієни та організації охорони здоров'я України. - 2009. - №2. - С. 99-104.

Клініко-організаційні керівництва

13. Венцівський Б.М. Тактика ведення жінок з гіпертензією, яка викликана вагітністю (клінічно-організаційне керівництво) / Б.М. Венцівський, Н.Я. Жилка, А.П. Гук [та ін.]. - США-Україна, 2004. - 45 с.

14. Надання жінкам медичних послуг, пов'язаних з абортом : клініко-організаційне керівництво / Г.О. Слабкий, Г.Д. Сидоренко, О.В. Горбенко [та ін.] // К., 2006. - 76 с.

В інших наукових виданнях

15. Деякі питання забезпечення якості надання медичної допомоги в сфері репродуктивного здоров'я / Г.О. Слабкий, Б.А. Успенський, Г.Д. Сидоренко, В.Л. Подоляка // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. - 2004. - №4 (28). - С. 111-119.

16. Сидоренко Г.Д. Экстрагенитальная патология у беременных как медико-социальная проблема здравоохранения крупного промышленного региона / Г.Д. Сидоренко // Медичні проблеми промислового регіону : матер. наук.-практ. конф., м. Київ, 29 черв. 2003 р. - К., 2003. - С. 47-51.

17. Сидоренко Г.Д. Некоторые вопросы диагностики и медицинской помощи женщинам с переношенной беременностью / Г.Д. Сидоренко // Актуальні питання охорони здоров'я Донбассу : матер. наук.-практ. конф., м. Донецьк, 22 вер. 2004 р. - Донецьк, 2004. - С. 40-42.

18. Cидоренко Г.Д. Кесарево сечение - важный этап оказания акушерской ургентной помощи беременным и роженицам промышленного региона / Г.Д. Cидоренко // Медичні проблеми великого міста : матер. наук.-практ. конф., м. Київ, 4 вер. 2003 р. - К., 2003. - С. 41-45.

19. Сидоренко Г.Д. Рівні надання стаціонарної акушерсько-гінекологічної допомоги населенню / Г.Д. Cидоренко // Медицина сьогодні і завтра : матер. наук.-практ. конф., м. Київ, 10 бер. 2003 р. - К., 2003. - С. 19-20.

20. Сидоренко Г.Д. Основні принципи організації акушерської допомоги жінкам в умовах реформування галузі охорони здоров'я / Г.Д. Cидоренко // Матеріали Х1 конгресу світової федерації Українських лікарських товариств. - Полтава-Київ-Чикаго, 2006. - С. 55.

21. Сидоренко Г.Д. Стан організації акушерсько-гінекологічної допомоги у великому промисловому регіоні (за даними медико-соціологічного дослідження / Г.Д. Cидоренко // Актуальні питання сучасної медичної допомоги населенню : Матеріали міжнародного симпозіуму, 24-25 квітня 2003 р. - Чернівці, 2003. - С. 88-92.

22. Сидоренко Г.Д. Рівні надання стаціонарної медичної допомоги в сфері репродуктивного здоров'я / Г.Д. Cидоренко // Тези доповідей VII З'їзду Всеукраїнського лікарського товариства, м. Тернопіль, 16-17 травня 2003 р. Тернопіль, 2003. - С. 23.

23. Сидоренко Г.Д. Стан здоров'я вагітних великого промислового регіону в умовах екологічного лиха (на прикладі Донецької області) / Г.Д. Cидоренко // Актуальні питання клінічної медицини та післядипломної освіти : тези доповідей наук.-практ. конф., м. Ялта, 13-14 травня 2004 р. - Ялта, 2004. - С. 103-104.

24. Жилка Н.Я. Результати медико-соціологічного дослідження серед лікарів щодо шляхів підвищення якості медичної допомоги в сфері репродуктивного здоров'я / Н.Я. Жилка, Г.Д. Сидоренко, О.А. Валієв // Міжгалузева комплексна програма “Здоров'я нації” на 2002-2011 роки - крок до реформування галузі : матеріали наук.-практ. конф. - Київ-Ужгород, 2006. - С. 151-153.

...