Наукове обгрунтування функціонально-організаційної моделі збереження репродуктивного здоров’я сільських жінок на регіональному рівні

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

імені П.Л. ШУПИКА

14.02.03 - Соціальна медицина

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Наукове обгрунтування функціонально-організаційної моделі збереження репродуктивного здоров'я сільських жінок на регіональному рівні

Єнікеєва Вікторія Миколаївна

Київ - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національній медичній академії післядипломної освіти імені П.Л.Шупика.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

Гойда Ніна Григорівна,

Національна медична академія післядипломної освіти

імені П.Л.Шупика МОЗ України,

проректор, професор кафедри управління охороною здоров`я

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

Слабкий Геннадій Олексійович,

Український інститут стратегічних досліджень МОЗ України, директор

доктор медичних наук, професор

Шкіряк-Нижник Зореслава Антонівна,

Національна медична академія післядипломної

освіти імені П.Л.Шупика МОЗ України,

професор кафедри акушерства, гінекології та перинатології

Захист відбудеться „19” грудня 2008 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.07 при Національній медичній академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика МОЗ України за адресою: 04112,

м. Київ, вул. Дорогожицька, 9, кафедра управління охороною здоров'я,

аудиторія № 46.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л.Шупика за адресою: 04112, м. Київ,

вул. Дорогожицька, 9.

Автореферат розісланий „18” листопада 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.І. Бугро

Размещено на http://www.allbest.ru//

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Репродуктивне здоров'я жінок є об`єктивним критерієм стану громадського здоров'я населення і індикатором соціальних, економічних та екологічних проблем в тій чи іншій країні. Репродуктивне здоров'я населення України, опосередковане численними факторами в ланцюгу «природа - сім'я - суспільство», динамічно змінюється, зберігаючи сліди попередніх періодів і генетичної детермінації (Москаленко В.Ф., 2003; Голубчиков М.В., 2006).

Протягом останніх років в Україні спостерігається низький рівень репродуктивного здоров'я населення внаслідок негативного впливу наявної політичної і соціально-економічної нестабільності в державі та природних умов життєдіяльності населення (Жилка Н., Іркіна Т., Стешенко В., 2001; Н.Г. Гойда, О.О. Дудіна, 2003; Жилка Н.Я., 2003; Слабкий Г. О. та ін., 2007).

В цілому стан репродуктивного здоров'я населення України за останнє десятиріччя викликає занепокоєння ще і тому, що не відповідає міжнародним стандартам (Гойда Н. Г., 2001; Лук'янова О. М., 2001; ЮНІСЕФ, 2005; ВООЗ, 2005). На сучасному етапі репродуктивне здоров'я нації зумовлює низький рівень народжуваності на тлі високого рівня основних складових, що загрожують репродукції особи - безпліддя, мертвонароджуваності, спонтанних абортів, вроджених вад розвитку, материнської і малюкової смертності (Жилка Н. Я., 2005; Моісеєнко Р. О., 2002; Слабкий Г. О., Жилка Н. Я., 2007).

За аналітичними даними показники репродуктивного та соматичного здоров'я жінок Полісся, значно відрізняються від середніх значень таких же показників по Україні в цілому та від їх рівня на інших адміністративних територіях. Значне число дітей народжується з відхиленнями у фізичному і нервово-психічному розвитку, зростає частота вродженої і спадкової патології, високою залишається малюкова та перинатальна смертність. Все це відбувається на фоні несприятливої демографічної ситуації (Чепелевська Л.А., Баторшина Г.І., Любінець О.В., 2007).

Відомо, що народження здорового потомства, збереження здоров'я дітей та жінок репродуктивного віку давно вийшли за рамки медичної проблеми.

Однак, серед наукових розробок мають місце лише поодинокі наукові дослідження щодо міжсекторального підходу до збереження репродуктивного здоров'я жінок на рівні регіонів. Більшість наукових досліджень присвячено вивченню стану репродуктивного здоров'я жінок та обґрунтуванню організаційних заходів для міської місцевості (Орда О.М., 2002) і тільки окремі дослідження присвячені цій проблемі на селі.

Відсутність наукового обґрунтування заходів по збереженню репродуктивного здоров'я сільських жінок на регіональному рівні, де має місце вплив різноманітних соціальних факторів та факторів зовнішнього середовища, зумовили актуальність даного дослідження, його мету і завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дослідження здійснювалося у відповідності до Національної програми “Репродуктивне здоров'я 2001-2005”.

Мета дослідження: науково обґрунтувати та розробити функціонально-організаційну модель збереження репродуктивного здоров'я сільських жінок на регіональному рівні.

Завдання дослідження:

Проаналізувати стан репродуктивного здоров'я жінок Полісся за окремими його параметрами та чинниками розвитку перинатальної патології і репродуктивних втрат. репродуктивний здоров'я сільський жінка

Провести аналіз та оцінку організації акушерсько-гінекологічної допомоги сільським жінкам Полісся.

Вивчити доступність та задоволеність жінок медичними послугами акушерсько-гінекологічного профілю.

Вивчити особливості формування репродуктивної поведінки дівчат-підлітків, що проживають в сільській місцевості.

Проаналізувати можливості надання медичними працівниками, які працюють в сільській місцевості, акушерсько-гінекологічної допомоги.

Науково обґрунтувати та розробити функціонально-організаційну модель збереження репродуктивного здоров'я сільських жінок на регіональному рівні.

Оцінити ефективність запропонованих заходів.

Базами наукового дослідження стали заклади охорони здоров'я Рівненської області, які надають медичну допомогу акушерсько-гінекологічного профілю жителькам сільської місцевості.

Об'єкт дослідження: система організації акушерсько-гінекологічної допомоги сільським жінкам Рівненської області.

Предмет дослідження: заклади та підрозділи охорони здоров'я з надання медичної допомоги акушерсько-гінекологічного профілю, їх кадровий і матеріально-технічний потенціал здоров'я жінок, які проживають в сільській місцевості, дівчата-підлітки та їх батьки.

Матеріали та методи дослідження ґрунтувались на вивченні стану соматичного і репродуктивного здоров'я жінок і його залежності від ряду екологічних, економічних, соціальних і медичних чинників.

Формування баз даних та їх аналіз проводилися за допомогою пакетів прикладних ліцензійних комп'ютерних програм - MS Excel.

У дослідженні безпосередньо та в різних комбінаціях використані наступні методи дослідження: системний підхід та аналіз; статистичний; соціологічний; історичний, графічний, експертних оцінок.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше в Україні:

проведено комплексне з позицій системного підходу вивчення стану репродуктивного здоров'я сільських жінок репродуктивного віку;

встановлені особливості впливу на регіональному рівні екологічних та медичних чинників на стан репродуктивного здоров'я;

науково обґрунтована функціонально-організаційна модель збереження репродуктивного здоров'я жінок, які проживають в сільській місцевості.

Теоретичне значення дослідження полягає у доповненні теорії соціальної медицини в частині удосконалення організації медичної допомоги з метою збереження репродуктивного здоров'я жінок, що проживають в сільській місцевості.

Практичне значення дослідження обумовлено тим, що його результати використані для:

побудови регіональних систем організації медико-санітарної допомоги жінкам репродуктивного віку;

підготовки галузевих нормативних документів щодо організації медико-соціальної допомоги жінкам репродуктивного віку на регіональному рівні;

розробки заходів первинної профілактики порушень репродуктивного здоров'я;

розробки регіональних програм збереження репродуктивного здоров'я.

Матеріали дослідження були використані в пропозиціях:

на державному рівні: до Державної програми „Репродуктивне здоров'я нації” на період до 2015 року, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 №184;

на галузевому рівні: до табелів оснащення закладів охорони здоров'я, що надають медичну допомогу жінкам;

на регіональному рівні: при розробці міжсекторальних заходів щодо реалізації Міжгалузевої програми „Сільська жінка”, наказів управління охорони здоров'я Рівненської облдержадміністрації, від 21.10.2000 №120 „Про організацію управління охороною здоров'я міста та удосконалення її діяльності” та від 15.12.2000 №234 „Про реєстрацію новонароджених за міжнародними стандартами та вдосконалення пре- і постнатальної діагностики вроджених вад розвитку в області”.

Особистий внесок автора. Дисертант самостійно визначила мету та завдання дослідження; розробила його програму; обрала методи дослідження; здійснила збір та копіювання первинної документації; розробила анкети та провела соціологічне дослідження; провела аналіз статистично опрацьованих матеріалів; здійснила комплексний аналіз організації медичної допомоги жінкам в Рівненській області; узагальнила отримані результати; розробила та впровадила функціонально-організаційну модель збереження репродуктивного здоров'я сільських жінок на регіональному рівні, оцінила її ефективність.

Особисто дисертантом сформовані основні положення, висновки та практичні рекомендації.

Апробація роботи. Основні положення дисертації доповідались та обговорювалися на наукових форумах: з'їздах, конгресах, конференціях.

На міжнародному рівні: Міжнародний конгрес „Акушерство і гінекологія: новини року”, м. Тернопіль, 2-4 грудня 2004 року.

На державному рівні: науково-практичні конференції: Міжобласна науково-практична конференція ”Сучасні аспекти використання замісної гормональної терапії”, м. Рівне, 16 листопада 2001 року; ”Актуальні питання в акушерстві та гінекології”, м. Рівне, 24 жовтня 2003 року; ”Сучасні принципи діагностики, профілактики та лікування захворювань кістково-м'язової системи в людей різного віку”, м. Київ, 20-22 жовтня 2004 року; ”Актуальні питання перинатальної діагностики вроджених вад розвитку”, м. Рівне, 30 квітня 2004 року; Всеукраїнській науково-практичній конференції ”Лікарня в ХХI столітті: управління та організація медичної допомоги”, м. Київ, 5-6 червня 2008 року; IV з'їзді спеціалістів з соціальної медицини та організаторів охорони здоров'я, м. Житомир, 23-25 жовтня 2008 року.

Публікації. Матеріали дисертації знайшли відображення в 8 статтях у наукових виданнях, затверджених ВАК України (в одноосібному авторстві - 1), 15 інших наукових працях.

Обсяг та структура дисертації. Робота викладена на 152 сторінках машинописного тексту, складається із вступу, огляду наукової літератури, 6 розділів власних досліджень, висновків, практичних рекомендацій; ілюстрована 46 таблицями, 33 рисунками. Містить 17 додатків. Список використаної літератури складається з 352 наукових джерел, у тому числі 49 зарубіжних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Програма, обсяги та методи дослідження. Досягнення мети дослідження вимагало розробки спеціальної програми (рис.1), складеної з використанням системного підходу.

Дослідженню передувало вивчення стану репродуктивного здоров`я в економічно розвинених країнах та в Україні, аналізу стану репродуктивного здоров'я різних категорій жінок, чинників, що його формують, та організації їм акушерсько-гінекологічної допомоги.

Робота виконувалась за планом в 4 організаційні етапи.

На першому етапі була сформульована мета дослідження, проведено вибір об'єкту та одиниць спостереження, джерел отримання інформації, форми практичної реалізації і методів статистичного дослідження. Обрано використання як поточного, так і одномоментного спостережень, суцільного та вибіркових досліджень, залежно від поставлених завдань. Визначені методи обліку та збору медико-статистичної інформації: документальний облік, викопіювання з історій пологів, соціологічний метод.

Джерела інформації, які використовувались у дослідженні:

офіційні звітно-облікові документи закладів охорони здоров'я Рівненської області, що надають медичну допомогу жінкам, які проживають у сільській місцевості (облікові форми: 002/о; 002-1/о; 003-1/о; 010/о; 032/о; 057/о; 075/о; 084/о; 098/о; 096/о; 097-1/о; 099/о; 102/о; 103/о; 103-1/о; 106-2/о; 111/о; 113/о; 147/о; 147-1/о; 152/о; 153/о; 501-1/о; 501-2/о);

карти викопіювання з історій пологів;

спеціальні анкети, розроблені для кожного конкретного дослідження, всього 6 видів анкет.

На другому етапі роботи, для проведення оцінки стану репродуктивного здоров'я жінок Рівненської області проаналізовані статистичні звіти закладів охорони здоров'я області, що надають медичну допомогу жінкам, за 1994-2006 рр. Вивчалися динаміка захворюваності жінок на запальні хвороби статевих органів, порушення менструального циклу, рівень та структура захворюваності на хвороби, що передаються статевим шляхом, онкологічні захворювання жіночих статевих органів.



Рис. 1. Програма, обсяг, матеріали та методи наукового дослідження

Методом експертної оцінки історій пологів та карт вагітних, було оцінено динаміку перебігу вагітності та пологів і факторів, що на них впливають. Були вивчені рівні та структура ускладнень вагітності та пологів, рівень та структура материнської, антенатальної та інтернатальної смертності, рівень абортів.

Для досягнення поставлених завдань застосовувався медико-соціологічний метод; було опитано 449 жінок в усіх районах області, що проживають в сільській місцевості, з метою вивчення їх задоволеності медичною допомогою на амбулаторно-поліклінічному та стаціонарному рівнях та встановлення факторів, що формують рівень задоволеності. Також було опитано 415 дівчат-підлітків та 420 їхніх батьків для вивчення особливостей та основних шляхів формування небезпечної статевої та репродуктивної поведінки. З метою забезпечення системного підходу були опитані медичні працівники різних рівнів (194 фельдшери, 64 лікарі СА та СЛД, 137 лікарів-акушерів-гінекологів ЦРЛ) для вивчення їх готовності і здатності до надання жінкам акушерської медичної допомоги.

Основне завдання проведеного соціологічного дослідження відповідало його цільовій установці - удосконаленню системи медичної допомоги сільським жінкам Рівненської області. Також вивчався рівень медико-гігієнічних знань дівчат-підлітків з проблем репродуктивного здоров'я та джерела отримання ними інформації.

Для обґрунтування вибору комп'ютерних технологій статистичної обробки інформації, проведено аналіз застосування існуючих математичних методів при вивченні здоров'я населення. Він дозволив комбінувати різні підходи та принципи оптимального моделювання системи обробки інформації для забезпечення валідності результатів дослідження адаптовано до мети і завдань дисертації.

Методологія дослідження базується на аналізі, систематизації, вияві загальних закономірностей та чинників впливу на стан репродуктивного здоров'я, розробці концептуальних основ, науково-методичних підходів і практичних рекомендацій щодо створення і функціонування мотиваційного механізму в умовах переходу медичної допомоги до міжнародних вимог та стандартів з урахуванням процесів інформатизації медичного простору.

На третьому етапі проводилась обробка отриманих даних. Проведено групування статистичного матеріалу за варіаційними та атрибутивними ознаками, статистичне зведення даних у таблиці та їх обробка різними способами з використанням методів статистичного аналізу: методи варіаційної статистики (розрахунок середньої арифметичної, її похибки, оцінка суттєвості різниці за критерієм Стьюдента). Для альтернативних ознак розраховувались частки у відсотках та їх похибки.

На четвертому етапі проведено аналіз отриманих результатів попередніх етапів, розроблена та впроваджена регіональна модель збереження репродуктивного здоров'я сільських жінок, сформульовано висновки та рекомендації.

Результати дослідження. В ході дослідження було встановлено, що в динаміці за 1997-2006 рр. кількість жіночого населення репродуктивного віку в Рівненській області скоротилася на 12,3 тис. (з 313,6 до 301,3 тис.). Питома вага жінок, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС в 2006 р., склала 34,1%. Як резерв жінкам репродуктивного віку розглядаються дівчата-підлітки, кількість яких в динаміці 2000-2006 рр. скоротилася на 13,9 тис (з 123,4 до 109,5 тис.)

Встановлено, що в динаміці 1999-2006 рр. рівень зареєстрованої безплідності у жінок репродуктивного віку складає 0,6 на 1000 жінок відповідного віку.

Спостерігається збільшення рівня порушень менструацій у жінок різних вікових груп: у дівчаток віком до 14 років - з 0,46 до 0,66; у дівчат-підлітків - з 9,0 до 19,6; у дорослих жінок - з 2,9 до 4,0 на 1000 жінок відповідного віку.

Дослідженням встановлено, що захворюваність дорослих жінок на запальні хвороби статевих органів у 1999-2006 рр. (сальпінгіт та оофорит) становить 9,2-7,6 на 1000 жінок, на запальні хвороби шийки матки захворюваність за відповідний період зросла в 1,2 рази. При цьому мають місце значні відмінності зареєстрованих рівнів запальних хвороб шийки матки в різних районах (від 0,2 в Здолбунівському до 28,4 в Рівненському районах).

Запальні захворювання серед дівчат-підлітків не реєструються протягом року у 3-9 районах, водночас у Здолбунівському районі він самий високий та досягає 24,3 на 1000 дівчат-підлітків.

Серед чинників, що негативно впливають на стан репродуктивного здоров'я, вагоме місце займають інфекції, що передаються статевим шляхом. В області за останні 11 років рівень захворюваності на гонорею скоротився з 113,0 до 95,0 на 100 тис. жінок; на трихомоніаз - збільшився з 850,0 до 1449,0; хламідіоз - з 16,0 до 859,0. Кількість зареєстрованих річних випадків інфікування на сифіліс скоротилася з 565,0 до 207,0 на 100 000 жінок, тобто на 358 випадків.

Захворюваність на онкологічні хвороби жіночих статевих органів в динаміці 1999-2006 рр. залишалась, практично, на одному рівні з незначними річними коливаннями: рак шийки матки - 1,6-1,6; рак тіла матки - 1,6-1,9; рак придатків матки - 1,8-1,4 на 10 тисяч жіночого населення (1999, 2006 рр.).

На основі вивчення показників диспансерного нагляду вагітних в динаміці 1994-2006 рр. встановлено, що рівень охоплення їх диспансерним наглядом до 12 тижднів виріс на 19,2% і склав в середньому по області у 2006 році 98%. В розрізі районів різниця становить 7,6% (100% у Демидівському та 92,4% у Зарічненському районах).

В ході дослідження встановлено, що найбільш поширеним ускладненням вагітності є анемії, рівень яких збільшився у 1,6 рази і склав 48,1 на 100 вагітних, з найвищим показником у Корецькому (65,0) та найнижчим - у Гощанському районі (22,2).

Захворюваність на хвороби системи кровообігу у вагітних за досліджуваний період по області збільшилась більше ніж у два рази і становила 11,4 на 100 вагітних. При цьому в окремих районах зареєстровано значно вищі показники від останнього: Острозькому - у 22,5 разів, Дубровыцькому - у 10,8 разів.

В ході дослідження встановлено, що рівень хвороб щитовидної залози в динаміці у 1999-2006 рр. збільшився в області на 6,0 випадків на 100 вагітних і склав 25,9 на 100 вагітних. Слід зазначити, що найвищий рівень реєстрації у вагітних як анемій (56,3), хвороб кровообігу (13,5), так і захворювань щитовидної залози (27,7) в області (як і по всій Україні), було зареєстровано у 2002 р., що пов'язано за нашою думкою з поглибленим обстеженням вагітних в ході виконання в області програми “Сільська жінка”

Порівняльний аналіз вказує на більш високий рівень екстрагенітальної патології у вагітних, що мешкають на радіаційно забруднених територіях, ніж на чистих: анемії на 10,1%; хвороби системи кровообігу на 3,7%; хвороби щитовидної залози на 14,7%.

Упродовж 1995-2006 рр. збільшилася річна кількість пізніх токсикозів вагітних з 590 до 863 з піком у 2003 р. - 991. При цьому вражає динаміка росту числа прееклампсій та еклампсій, - у 48 разів (з 6 до 288 випадків), з найвищим рівнем у 2003 р. - 289 випадків (рис. 3).

Кількість пологів в області у сільських жинок має тенденцію до зростання, і в 2006 р. їх зареєстровано 10560. Кількість пологів у дівчат-підлітків має тенденцію до зниження: 2001 р. - 143, а 2006 р. - 94.

Змінюється структура пологів в бік збільшення фізіологічних пологів:

2001 р. фізіологічні пологи - 23,8%, патологічні - 76,2%;

2006 р. фізіологічні пологи - 49,1%, патологічні -50,9%.

Як інтегральний показник рівня репродуктивного здоров'я жінок та організації надання їм спеціалізованої медичної допомоги є рівень материнської смертності та плодових втрат. В ході дослідження встановлено, що щорічно в області реєструється від 1 до 4 випадків материнської смертності. Рівень мертвонароджуваності в радіаційно забруднених зонах на 1,4 перевищує показник в чистих зонах і становить відповідно 4,5 проти 3,1‰. Рівень ранньої неонатальної смертності в радіаційно забруднених зонах на 1,6 перевищує показник в чистих зонах і становить 3,5 проти 1,9 на 1000 народжених живими.

Відповідно до програми дослідження проводилося вивчення рівня абортів у співвідношенні до закінченої вагітності. Показано, що кількість абортів в динаміці за 11 років зменшилася з 10211 до 3230, а на 100 закінчених вагітностей - з 37,3 до 18,6 зі значним коливанням в розрізі районів області - з 26,4 в Дубенському до 7,0 в Сарненському районі.

У ході дослідження вивчалась організація стаціонарної акушерсько-гінекологічної допомоги. Було встановлено, що рівень забезпеченості гінекологічними ліжками в динаміці 1995-2006 рр. скоротився на 2,1 і склав 4,7 ліжка на 10 тис. населення. Потужність гінекологічних відділень в районах області коливається від 7 (Демидівський) до 55 ліжок (Сарненський). У двох районах (Володимирецький, Дубенський) в ЦРЛ гінекологічні ліжка відсутні. Робота ліжка змінилася з 322,2 днів у 1995 до 356,9 днів у 2006 р. з коливаннями в розрізі районів від 318,4 днів (Млинівський) до 419,5 днів (обласна клінічна лікарня). Середнє перебування хворого на ліжку скоротилося з 14,5 в 1995 р. до 10,4 днів в 2006 р. з коливаннями в різних районах від 12,5 (Костопільський район) до 8,9 (Острозький район).

При виконанні наукової роботи вивчались питання організації надання медичної допомоги при позаматковій вагітності. Кількість зареєстрованих випадків позаматкової вагітності щорічно складає по області 263-310. Встановлено, що 29,7% пацієнток з даним діагнозом були доставлені до лікарні в нічний час, вихідні та святкові дні. У Демидівській, Гощанській, Рокитнівський, Корецькій ЦРЛ в цей час лікарі-акушери-гінекологи не чергують, що, як показав аналіз, затримує надання необхідної хірургічної допомоги на 2,5-3 години.

В динаміці за весь період дослідження кількість акушерських ліжок в області скоротилася на 338 і склала 5,9 на 10 тис. жінок. Потужність акушерських відділень складає від 10 ліжок в Демидівському до 65-ти в Сарненському районах. В 1999 р. було закрито обласне акушерське відділення, яке надавало акушерську допомогу третинного рівня жителькам сільської місцевості. Встановлено, що робота акушерського ліжка збільшилася з 196,9 до 263,1 дня на рік з коливаннями по районах від 197,4 у Дубровицькому до 338,5 у Здолбунівському. Рівень оперативних втручань в акушерських стаціонарах загалом знизився на 5,3%, але при цьому кількість кесарських розтинів збільшилася в 1,9 рази. Незважаючи на позитивну динаміку, залишається високим рівень патологічних пологів - 50,9%. Для забезпечення необхідної допомоги жінкам і проведення реанімаційних заходів та інтенсивної терапії тільки 73,7% пологових відділень мають власні операційні, при цьому жодне із відділень не має реанімаційної палати з моніторинговою та дихальною апаратурою; жодна палата інтенсивної терапії не забезпечена централізованою подачею кисню. Цілодобово лікар-акушер-гінеколог чергує лише у 57,9% пологових відділеннях.

Впровадження сучасних організаційних технологій надання акушерської допомоги відбувається в області вкрай повільно. Партнерські пологи зовсім не проводяться у 8 (50,0%) пологових відділеннях; у 2006 р. було всього 5,1% партнерських пологів. 5 (31,2%) пологових відділень не мають індивідуальних пологових залів, більше 50,0% усіх післяпологових палат таких відділень не пристосовані для спільного перебування матері і дитини.

Відповідно до програми дослідження вивчався рівень фінансового забезпечення стаціонарної акушерсько-гінекологічної допомоги. Встановлено, що в 2006 р. найменший рівень фінансування за кодом бюджетної класифікації „Придбання ліків” (0,54 грн на 1 ліжко-день) зареєстровано у Демидівському районі, а найбільший (14,42 грн) у Зарічненському районі; коливання показників у 26,7 рази. Рівень фінансування акушерсько-гінекологічного ліжка менше 5,0 грн зафіксовано у 6 із 12 районів (50,0%). Ця сума (5 гривень) необхідна для покриття витрат на придбання дезинфікуючих засобів, витратних матеріалів для діагностичних обстежень, одноразових гумових рукавичок та шприців. Таким чином, у 50,0% лікарень рівень фінансування не дозволяє забезпечити надання безоплатної допомоги вагітним, роділлям та породіллям навіть для найнеобхідніших діагностичних обстежень.

Подібна ситуація була встановлена під час вивчення і рівня фінансування харчування пацієнток стаціонарних відділень. Найбільша сума (5,57 грн) виділялась у Сарненському, а найменша (1,32 грн) - Радивилівському районах; різниця склала 4,2 рази. Враховуючи, що відстань ЦРЛ, де є акушерські відділення, до сіл, в яких мешкають пацієнтки, складає від 3 до 42 км, а також те, що у стаціонарних відділеннях Сарненської, Березнівської, Володимирецької, Дубенської, Острозької, Зарічненської, Демидівської ЦРЛ та Олександрійської та Рівненської РЛ відсутні холодильники для пацієнток, організація повноцінного харчування, як лікувального фактору, взагалі неможлива.

В ході дослідження встановлено, що 23,3% вагітних потребують під час вагітності спеціального обстеження та лікування, яке не можна провести в пологових відділеннях ЦРЛ. Встановлено, що серед вищезгаданих 10,5% потребують допомоги лікаря-кардіолога, 12,1% - невролога, 6,4% - ендокринолога, 3,2% - ревматолога, 0,3% - нефролога, 0,1% - інфекціоніста. Пологи у всіх вагітних з обтяженим акушерським анамнезом та екстрагенітальною патологією мали за показаннями здійснюватися у закладі, що надає допомогу третинного рівня.

Результати комплексного медико-соціологічного дослідження, яким були охоплені різні групи респондентів - від жінок, що проживають в сільській місцевості Рівненської області, до медичних працівників, які надають їм медичну допомогу. Аналіз показав, що 79,31,9% опитаних жінок звертались протягом останнього року за акушерсько-гінекологічною допомогою, 38,32,3% - проходили стаціонарне лікування в акушерсько-гінекологічних відділеннях.

Із опитаних жінок 49,42,4% вважають, що належна акушерсько-гінекологічна допомога за місцем проживання їм недоступна. Причиною цього, на думку респондентів, є неготовність медичного персоналу до надання акушерсько-гінекологічної допомоги (47,73,4%) або його відсутність в селі (8,61,9%), відсутність необхідного матеріально-технічного забезпечення закладів охорони здоров'я (67,13,2%), відсутність необхідних лікарських засобів(48,63,4%).

Встановлені випадки відмови жінок від запропонованої госпіталізації (47 випадків) з наступних причин: відсутність можливостей для забезпечення необхідних ліків в закладі (55,37,3%); неможливість доставки членами сім'ї продуктів для щоденного харчування хворих (36,27,0%); інші причини (8,54,1%).

При вивченні рівня задоволеності жінок амбулаторно-поліклінічною допомогою, яку вони отримують в жіночих консультаціях, встановлено, що нею задоволено 51,83,4% респонденток. Основними причинами незадоволеності названі: організаційні проблеми, незручності (44,73,6%), причини, пов'язані з кваліфікацією медичного персоналу (18,12,8%), порушення прав пацієнтів (12,22,4%), недостатнє фінансування закладів (49,53,6%).

Також встановлено, що вагітні недостатньо готуються медичним персоналом жіночих консультацій до забезпечення нормального перебігу вагітності, пологів та появи в сім'ї новонародженого. Не залучаються до даної підготовки чоловіки. Подружні пари із сіл не готуються до партнерських пологів.

Отриманою стаціонарною допомогою задоволені всього 26,52,1% жінок, частково задоволені 52,62,4%, не задоволені 20,91,9% респондентів.

Факторами, що формують незадоволеність медичною допомогою, визначені: висока оплатність лікування (91,81,3%), незадовільна організація харчування (87,81,5%), надмірна оплатність обстеження (79,71,9%), відсутність лікарів в стаціонарі у нічний час (77,91,9%).

Запропоновані респондентами заходи спрямовані на підвищення доступності медичної допомоги за місцем проживання (78,9-87,6%), забезпечення вагітних безоплатним обстеженням та лікуванням (92,41,2%), забезпечення під час стаціонарного лікування безоплатно засобами медичного призначення (92,21,3%) та харчуванням (71,52,1%).

В ході медико-соціологічного дослідження встановлено, що 47,72,5% опитаних дівчат-підлітків мають досвід статевого життя, причому тільки 42,9% із них постійно використовують засоби контрацепції, з яких 47,15,4% - традиційні методи, а 14,13,8% - методи контрацепції не використовують зовсім. Під час останнього статевого акту використовували презерватив 37,43,4% респонденток. Основними джерелами отримання інформації щодо питань безпечної статевої поведінки є подруги (51,82,5%), партнери (40,72,4%) і тільки в 14,01,7% медичні працівники та в 17,8 1,9% - батьки.

Із опитаних підлітків 31,12,3% зверталися за допомогою до лікаря-акушера-гінеколога, з них 38,82,4% - за місцем проживання. Підлітків хвилює ставлення до них лікаря (54,72,4%), страх розголошення факту та причин звернення (49,22,5%), відсутність можливостей придбання ліків (47,52,5%).

Встановлено, що 33,63,2% опитаних матерів та 20,43,4% батьків не мають довірливих стосунків і не підтримують своїх дітей, а 12,62,2% матерів і 29,23,9% батьків не знають, про що з ними говорити.

Результати медико-соціологічного дослідження окремих категорій медичних працівників показали низький рівень самооцінки лікарями сільських амбулаторій, сільських лікарських дільниць (32,92,9%) і фельдшерами (15,73,6%) готовності до надання акушерсько-гінекологічної допомоги. Причиною є недостатня можливість підвищити свою кваліфікацію за даною спеціальністю: лікарі 39,93,0%, фельдшери 12,73,3%. Іншою причиною було названо низький рівень матеріально-технічного забезпечення закладів охорони здоров'я (21,6-68,2%).

Акушери-гінекологи, які працюють в ЦРЛ, також оцінили свій рівень знань, який би забезпечував виконання поставлених перед ними завдань, як недостатній (47,44,3%); серед опитаних 62,84,1% не задоволені умовами праці, 78,83,5% - рівнем зарплати, а 82,53,2% респондентів вказали на такий суттєвий недолік як відсутність спеціального транспорту для транспортування жінок, що потребують бути скеровані до закладів вищого рівня надання медичної допомоги.

Результати опитування спонукали нас вивчити можливість одержання лікарями-акушерами-гінекологами ЦРЛ сучасної фахової інформації, що базується на доказах. Таку інформацію можуть отримувати біля 20% респондентів. Для даної категорії респондентів практично недоступними є такі джерела інформації як INTERNET (86,13,0%), участь у наукових конференціях (97,11,4%), семінарах (94,91,9%).

Враховуючи стан репродуктивного здоров`я жінок сільської місцевості, визначенням чинників, що його формують, та виявлення проблем і недоліків в організації їм медичної допомоги, нами розроблена і науково обґрунтована удосконалена функціонально-організаційна модель надання акушерсько-гінекологічної допомоги сільським жінкам репродуктивного віку.

До існуючої системи надання медичної акушерсько-гінекологічної допомоги сільським жінкам запропоновано внести на первинному рівні функціонування пересувних кабінетів з надання консультативної допомоги по плануванню сім`ї, які за графіком працюють у селах. Селянам доводиться до відома графік роботи кабінету. Кабінет працює, як правило, у вихідні дні та інший час, коли селяни можуть його відвідати (рис. 4).

Запропоновано розширити функції сімейного лікаря з надання медичної допомоги жінкам та включити до їх переліку:

проведення інформаційно-освітньої роботи на рівні сім'ї з проблеми формування у її членів навичок безпечної поведінки, з пріоритетом організації профілактичної роботи серед молоді та виховання культури статевого життя;

індивідуальне проведення підготовки сімей до появи новонародженої дитини;

підготовка подружньої пари до партнерських пологів;

проведення роботи з ПС та забезпечення селян контрацептивними засобами, що закуплені за кошти місцевих бюджетів;

організація консультативної допомоги лікаря-акушера-гінеколога для жінок, які лікуються в денних та домашніх стаціонарах.

Вторинний рівень. Організація на базі жіночих консультацій кабінетів довіри для підлітків та молоді. Для популяризації роботи кабінетів їх працівники проводять в школах для старшокласників бесіди, тематичні уроки; виїздять з консультативними прийомами в села. Обов'язкова умова - конфіденційність діяльності.

Окрім зазначеного пропонується:

приведення потужності акушерських та гінекологічних відділень до нормативів потреби у стаціонарній допомозі;

створення для вагітних жінок групи ризику і гінекологічних хворих, що потребують спеціального лікування, міжрайонних акушерських та гінекологічних відділень або перинатальних цетнрів потужністю, яка дозволяє цілодобове чергування лікарів-акушерів-гінекологів, неонатологів, анестезіологів.

Третинний рівень. На даному рівні нами внесені зміни до самої організації медичної допомоги та посилення зв'язків між закладами охорони здоров`я різних рівнів в її наданні, а саме:

організація роботи у складі багатопрофільної обласної лікарні акушерсько-гінекологічного центру з консультативним, акушерським та гінекологічним відділеннями;

створення обласного перинатального центру;

відкриття спеціалізованого санаторію-профілакторію для оздоровлення вагітних, особливо тих, які проживають на радіаційно забруднених територіях;

створення спеціалізованої консультативно-транспортної бригади для надання медичної допомоги жінкам на виїзді та під час транспортування жінок у важкому стані.

Окремим блоком ми виділити підготовку спеціалістів для надання жінкам медичної допомоги на сучасному рівні, яка базується на доказах і відповідає кращим взірцям, зокрема:

медичних працівників первинної ланки і, особливо, сімейних лікарів та лікарів-акушерів-гінекологів у вищих навчальних закладах освіти II-IV рівнів акредитації на до- та післядипломному рівні;

медичних працівників в регіональних тренінгових центрах із залученням в якості викладачів відповідних спеціалістів.

Також, окремим блоком до складу моделі ми пропонуємо ввести інформаційно-просвітницький блок. Його заходи насамперед потрібні для роботи серед учнівської молоді. Для цього залучаються навчальні заклади, у т.ч. загальноосвітні школи. Проведення класної та позакласної роботи з формування безпечної репродуктивнозберігаючої поведінки, культури сексуальних відносин, у т.ч. стримування та профілактики раннього початку статевого життя, підготовки до подружнього життя.

Обґрунтована та розроблена нова функціонально-організаційна модель надання акушерсько-гінекологічної допомоги жінкам, які проживають в сільській місцевості є ефективною. Ефективність моделі підтверджена позитивними змінами у стані здоровя вагітних та збільшенням питомої ваги фізіологічних пологів, яка виросла з 23,8% до 49,1%.. Протягом 2001-2006 років збільшилась питома вага фізіологічних пологів (з 23,8% до 49,1%), зменшився рівень ранньої неонатальної смертності з 3,1о/оо до 2,6о/оо і мертвонароджуваності з 4,4о/оо до 3,7о/оо.

Модель позитивно оцінена експертами як в цілому, так і по її складових.

Таким чином, позитивні результати впровадження нової функціонально-організаційної моделі, збереження репродуктивного здоров`я сільських жінок на прикладі Рівненської області, яка є типовою сільськогосподарською областю України, її можна рекомендувати для інших областей з високою питомою вагою сільських жительок, що стане суттєвим внеском в реформування організації медичної допомоги на селі.

ВИСНОВКИ

Комплексним медико-соціологічним дослідженням встановлена неадекватність існуючої системи надання акушерсько-гінекологічної допомоги жінкам, які проживають в сільській місцевості, основним напрямам державної політики в галузі охорони здоров'я в частині забезпечення населення безоплатною належною за якістю і доступною медичною допомогою, що стало підставою для наукового обґрунтування та розробки якісно нової функціонально-організаційної моделі збереження репродуктивного здоров'я сільських жінок.

1. Встановлено, що в динаміці за 1997-2006 рр. кількість жіночого населення репродуктивного віку в області скоротилася на 12,3 тис. Має місце низький рівень репродуктивного здоров'я. Рівень зареєстрованої безплідності складає 0,6 на 1000 жінок відповідного віку. Відмічається збільшення рівня порушень оваріально-менструального циклу у жінок різних вікових груп. Так, у дівчаток віком до 14 років їх рівень збільшився з 0,46 до 0,66; у дівчат-підлітків з 9,0 до 19,6; у дорослих жінок з 2,9 до 4,0 на 1000 жінок відповідного віку. Динаміка захворюваності дорослих жінок на сальпінгіт та оофорит становить 9,2-7,6 на 1000 жінок; захворюваність на запальні хвороби шийки матки зросла в 1,2 рази. Серед чинників, що негативно впливають на стан репродуктивного здоров'я, вагоме місце займають інфекції, що передаються статевим шляхом. За останні роки (1996-2006 рр.) рівень захворюваності на трихомоніаз - збільшився на 599,0 (з 850,0 до 1449,0); хламідіоз - на 843,0 (з 16,0 до 859,0) на 100 тисяч жінок.

2. Показано, що в динаміці за 11 років кількість акушерських ліжок скоротилася на 338 і склала 5,9 на 10 тис. жінок. Потужність акушерських відділень в ЦРЛ складає від 10 до 65 ліжок. Робота акушерського ліжка збільшилася з 196,9 до 263,1 днів на рік з коливаннями в межах окремих районів з 197,4 до 338,5 днів. Рівень оперативних втручань в акушерських стаціонарах знизився на 5,3%, при цьому кількість кесарських розтинів збільшилася в 2,3 рази. В структурі пологів високим є рівень ускладнених пологів - 50,9%. Для забезпечення необхідної допомоги вагітним, роділлям та породіллям при невідкладних станах лише 73,7% пологових відділень мають окремі операційні, жодне із яких не має умов для проведення реанімаційних заходів.

3. Виявлено, що впровадження сучасних організаційних технологій надання акушерської допомоги проводиться незадовільно. Партнерські пологи у 2006 р. склали всього 5,1% від усіх пологів. Вони зовсім не проводяться в 8 (50,0%) пологових відділеннях; 5 (31,3%) пологових відділень не мають індивідуальних пологових залів, більше 50,0% післяпологових палат не пристосовані для спільного перебування матері і дитини.

4. Встановлено, що рівень фінансування за кодом бюджетної класифікації ”Придбання ліків” не забезпечує виконання галузевих нормативів надання стаціонарної акушерської допомоги. Він складає від 0,54 до 14,42 грн. на ліжко-день в різних медичних закладах (різниця 26,7 рази). Рівень фінансування менше 5,0 грн. на ліжко зафіксовано у 6 з 12 районів (50,0%), що не дозволяє забезпечити надання безоплатної допомоги вагітним, роділлям та породіллям навіть для покриття вартості діагностичних обстежень.

5. Виявлено, що 49,42,4% жінок вважають акушерсько-гінекологічну допомогу за місцем проживання недоступною. Причиною цього є неготовність медичного персоналу до надання акушерсько-гінекологічної допомоги (47,73,4%) або його відсутність у селі (8,61,9%), відсутність необхідного матеріально-технічного забезпечення закладів охорони здоров'я (67,13,2%), відсутність необхідних лікарських засобів (56,83,3%).

6. При вивченні рівня задоволеності жінок амбулаторно-поліклінічною допомогою, яку вони отримують в жіночих консультаціях, встановлено, що нею задоволено лише 51,83,4% респондентів. Основними причинами незадоволеності названі: організаційні упущення (44,73,6%), рівень кваліфікації медичного персоналу (18,72,8%), порушення прав пацієнтів (12,22,4%), що часто пов'язано з недостатнім фінансуванням (49,53,6%).

Встановлено, що вагітні недостатньо готуються медичним персоналом жіночих консультацій до пологів та появи в сім'ї новонародженого. Не залучаються до даної підготовки чоловіки. Подружні пари із сіл не готуються до партнерських пологів.

7. Показано, що отриманою стаціонарною акушерсько-гінекологічною допомогою задоволені лише 26,52,1%, частково задоволені 52,69,4%, не задоволені 20,91,9% респондентів.

Факторами, що формують незадоволеність медичною допомогою, визначені: оплатність лікування (91,81,3%), незадовільна організація харчування (87,81,5%), оплатність обстеження (79,71,9%), відсутність лікарів в нічний час (77,91,9%).

8. В ході медико-соціологічного дослідження встановлено, що 47,72,5% опитаних дівчат-підлітків мають досвід статевого життя. При цьому тільки 42,93,5% із них постійно використовують засоби контрацепції, з яких 47,15,4% - традиційні методи, а 14,13,8% методи контрацепції не використовують зовсім. Основними джерелами отримання інформації щодо питань безпечної статевої поведінки є подруги (51,82,5%), партнери (40,72,4%) і тільки в 14,01,7% медичні працівники та 17,8 1,9% - батьки. Із опитаних підлітків 31,12,3% зверталися за допомогою до лікаря, із яких 38,82,4% - за місцем проживання. Підлітків хвилює ставлення до них лікаря (54,72,4%), страх розголошення факту та причин звернення (49,22,5%), відсутність коштів (47,52,5%).

9. Показано низький рівень самооцінки лікарями сільських лікарських амбулаторій і сільських дільничих лікарень (32,92,9%) та фельдшерами (15,73,6%) готовності до надання акушерсько-гінекологічної допомоги. Основною причиною цього названо недостатню можливість підвищити свою кваліфікацію за даною спеціальністю: лікарі - 39,93,0%, фельдшери - 12,73,0%. Іншою причиною було названо низький рівень матеріально-технічного забезпечення закладів охорони здоров'я (21,6-68,2% відповідно).

Акушери-гінекологи, які працюють в ЦРЛ, також недостатньо оцінили свій рівень сучасних знань для виконання поставлених перед ними завдань (47,44,3%). Серед останніх 62,84,1% не задоволені умовами праці, 78,83,5% - рівнем зарплати, а 82,53,2% респондентів вказали на відсутність спеціального транспорту для перевезення жінок у важкому стані до закладу вищого рівня надання медичної допомоги.

10. Встановлено, що 23,3% вагітних потребують під час вагітності спеціального обстеження та лікування, які неможливо провести в умовах ЦРЛ. Із них 10,5% потребувало допомоги лікаря-кардіолога, 12,1% - невролога, 6,4% - ендокринолога, 3,2% - ревматолога, 0,3% - нефролога, 0,1% - інфекціоніста, тому у вагітних з обтяженим акушерським анамнезом та екстрагенітальною патологією пологи повинні здійснюватися у закладі, що надає допомогу третинного рівня.

11.Науково обгрунтована, розроблена та впроваджена якісно нова функціонально-організаційна модель збереження репродуктивного здоров'я сільських жінок на регіональному рівні. Особливістю запропонованої моделі стало використання наявних елементів системи акушерсько-гінекологічної допомоги та внесення до неї якісно нових елементів на всіх рівнях надання допомоги: регіональні міжрайонні перинатальні центри, центри планування сім'ї з пересувним консультативним кабінетом, обласний перинатальний центр з використанням автоматизованої системи управління та створення міжгалузевої координаційної ради з питань охорони материнства і дитинства.

12. Впроваджена в лікувально-профілактичних закладах науково-обгрунтована функціонально-організаційна модель збереження репродуктивного здоров'я сільських жінок виявилась ефективною. Протягом 2001-2006 років збільшилась питома вага фізіологічних пологів (з 23,8% до 49,1%), зменшився рівень ранньої неонатальної смертності з 3,1о/оо до 2,6о/оо і мервонароджуваності з 4,4о/оо до 3,7о/оо.

13. Враховуючи, що Рівненська область є типовою в Україні сільськогосподарською областю, розроблену модель можна рекомендувати для впровадження в інших сільськогосподарських областях країни.

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Гойда Н. Г. Репродуктивне здоров'я : стратегія, принципи, український досвід / Н. Г. Гойда, Н. Я. Жилка, М. Є. Єнікеєва // Репродуктивное здоровье женщины. - 2004. - № 4(20). - С. 31-34 (Особисто провела аналіз стану репродуктивного здоров'я в області).

Свірський О. О. Вплив професійної діяльності жінок на перинатальну смертність в регіонах радіаційної забрудненості Рівненщини / О. О. Свірський, В. М. Єнікеєва // Гигиена труда: сб. науч. трудов в 2 т. - К., 2003. - вип. 34,

Т. 2. - С. 838-845 (Провела аналіз перинатальної смертності).

Комплексний вплив екологічно несприятливих факторів на перинатальну смертність у жінок міста : [зб. наук. праць співроб. КМАПО ім. П. Л. Шупика] / В. М. Єнікеєва, В. В. Панов, О. О. Свірський, С. В. Балабан. - К., 2004. - вип. 13: в 2 кн. - кн. 2. - С. 414-422 (Особисто зібрала матеріал стосовно несприятливих факторів).

Вплив специфіки праці жінок-домогосподарок на рівень перинатальної смертності у них в радіаційно забруднених регіонах Полісся / [А. І. Боженко, В. М. Єнікеєва, О. О. Свірський, Б. В. Панов] // Гигиена труда : сб. науч. трудов. - К., 2004. - вып. 35. - С. 473-482 (Узагальнила матеріали співавторів та підготувала до друку).

Квашенко Б. К. Крововтрата в пологах в неповнолітніх породіль : [зб. наук. праць Асоціації акушерів-гінекологів України] / Б. К. Квашенко, М. П. Галенда, В. М. Єнікеєва. - К., 1997. - С. 276-278 (Зібрала матеріали та провела аналіз даних).

Особенности организации перинатальной помощи в разных регионах Украины / [Н. Г. Гойда, С. М. Понцак, О. В. Плачинда, В. Н. Еникеева] // Репродуктивное здоровье женщины. - 2003. - № 4. - С. 111 ( Провела оцінку організації перинатальної допомоги в Рівненській області).

Квашенко Б. К. Перспективи розвитку акушерсько-гінекологічної служби в Рівненській області : [зб. наук. праць Асоціації акушерів-гінекологів України] / Б. К. Квашенко, І. М. Возняк, В. М. Єнікеєва. - К., 2001. - С. 320-321 (Оцінила стан та сформулювала пропозиції по реорганізації акушерсько-гінекологічної служби).

Єнікеєва В. М. Оцінка жінками Рівненської області доступності та якості медичної допомоги / В. М. Єнікеєва // Вісн. соц. гігієни та орг. охорони здоров'я України. - 2007. - №4 -С. 27-31.

Інші наукові праці

Єнікеєва В. М. Інноваційна модель надання акушерсько-гінекологічної допомоги жінкам, які проживають в сільській місцевості / В. М. Єнікеєва // Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. [“Лікарня в ХХ столітті: управління та організація медичної допомоги”], (Київ, 5-6 черв. 2008 р.). - С. 80-82.

Єнікеєва В. М. Щодо моделі надання акушерсько-гінекологічної допомоги сільському жіночому населенню / В. М. Єнікеєва // Матеріали IV з'їзду спеціалістів з соціальної медицини та організаторів охорони здоров'я, 23-25 жовтня 2008 р., м.Житомир / відп. ред. Г.О.Слабкий. - Київ-Житомир, 2008. - Т.2. - С.87-89.

Розвиток плода у жінок в радіаційно забруднених регіонах при патологічній вагітності / В. М. Єнікеєва, О. О. Свірський // Клінічна та експериментальна патологія : матеріали ІV нац. конгр. патофізіологів України з міжнар. участю. - Зб. наук. праць, 2004. - Т. Ш, № 2. - С. 290-292.

Клінічна патофізіологія гіпертензивного синдрому при приеклампсії / [М. Запорожан, О. О. Свірський, В. М. Єнікеєва, В. Г. Пшевлоцька] // Клінічна та експериментальна патологія : матеріали ІV нац. конгр. патофізіологів України з міжнародною участю. - Зб. наук. праць, 2004. - Т.Ш, № 2, Ч. 2. - С. 503-506.

Єнікеєва В. М. Акушерська-гінекологічний анамнез і перинатальна смертність / В. М. Єнікеєва // Ш-і читання ім. В. В. Підвисоцького : тези доп. наук. конф., 27-29 трав. 2004 р. - Одеса, 2004. - С. 36-37.

Анемия беременных и перинатальная смертность в радиационно загрязненных районах / [А. И. Роженко, В. Н. Еникеева, Б. В. Панов, А. А. Свирский] // Риски в современном мире : идентификация и защита : материалы VІІІ междунар. чтений “Белые ночи-2004”. - СПб.: Изд-во МАНЭБ, 2004. - С. 351-352.

Структура та поширеність соматичних захворювань серед жінок з патологічною вагітністю у радіаційно забруднених регіонах / В. М. Єнікеєва // Здобутки клінічної та експериментальної медицини: наук.-практ. журн. - Тернопіль, 2003. - № 1. - С. 125-127.

Оперативне лікування аплазій піхви при синдромі Рокитанського-Кюстнера-Хаушера” / [В. М. Єнікеєва, Ю. С. Семенюк, Б. С. Квашенко та ін.] // Репродуктивное здоровье женщины. - 2005. - № 1. - С. 241.

Оцінка пренатальних ультразвукових маркерів алкогольного ураження плода : зб. статей і тез наук.-практ. конф. [“Пренатальна діагностика вроджених вад розвитку”], (Київ, 6-7 груд. 2006 р.) / [І. Бариляк, В. Вертелецький, К. Джонс та ін.] / Ін-т педіатрії, акушерства та гінекології АМН України. - К., 2006.

Influence of laparoscopic treatment of uterosacral deep endometriosis on fertility / [O. S. Holub, V. M. Enikeeva, Yu. S. Semenjuk et al.] // 13th International Congress of the European Association for Endoscopic Surgery, 1-4 June 2005, Italy. - P. 200. - Gynaecology

Laparoscopy in infertile woman with endometriosis / [O. S. Holub, V. M. Enikeeva, O. V. Bereskyy et al.] // 13th International Congress of the European Association for Endoscopic Surgery, 1-4 June 2005, Italy.- P. 201. - Gynaecology.

Laparoscopic diagnistics and managenment of tube-peritoneal infertility after previous operation due to extrauterine pregnancy / [O. S. Holub, V. M. Enikeeva, Yu. S. Semenjuk, O. A. Belchuk] // 13th International Congress of the European Association for Endoscopic Surgery, 1-4 June 2005, Italy. - P. 203. - Gynaecology

Laparoscopy versus laparotomy in teratment of ovarian dermoid cysts / [O. S. Holub, V. M. Enikeeva, Yu. S. Semenjuk, O. A. Belchuk et al.] // 10th World Congress of Endoscopic Surgery, Abstract Book. - P. 232. - Gynaecology

АНОТАЦІЯ

Єнікеєва В.М. Наукове обгрунтування функціонально-організаційної моделі збереження репродуктивного здоров'я сільських жінок на регіональному рівні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.03 - соціальна медицина. - Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л.Шупика, Київ, 2008.

Дисертація присвячена вивченню стану репродуктивного здоров'я жінок Рівненської області, які проживають у сільській місцевості, та розробці функціонально-оганізаційної моделі збереження репродукивного здоров'я сільських жінок на регіональному рівні.

...