Некротизуючий ентероколіт недоношених новонароджених (рання діагностика та прогноз)

Огляд сучасної діагностично-прогностичної концепції гастроінтестинальних порушень у недоношених новонароджених з перинатальною патологією. Визначення основних патогенетичних механізмів розвитку некротизуючого ентероколіту на різних стадіях захворювання.

Рубрика Медицина
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 28.08.2015
Размер файла 143,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Рис. 2 Кореляційна структура морфологічних показників.

Узагальнений патерн патоморфологічних порушень показано на рис. 3, який представлено двома незалежними ланками. Для головної характерне зменшення діаметра капілярів, що сполучається зі збільшенням ступеня ДК, звуження їхніх судин, ушкодження епітелію, збільшенням ІР і діаметра СВ, зниження частоти мітозів. Друга ланка включає компенсаторні механізми. Посилення деструкції ворсин СО сприяє процесу сбереження ентероцитів, що є базисом сприятливого прогнозу перебігу НЕК.

Для визначення ступеня та глибини морфологічних ушкоджень кишечника при НЕК за даними типових лімфоцитів периферичної крові та константи швидкості реакції відновлення НСТ у недоношених дітей групи ризику розвитку та з НЕК на всіх стадіях рекомендовано користуватися математичною моделлю, створеною на підставі регресійного рівняння:

Рис. 3 Патерн патоморфологічних порушень у дітей, хворих на НЕК.

М = aП + b, (1)

де М - морфологічний показник; П - ЛТ або k1; a, b - константи з урахуванням розмірностей М та П. Розраховували значення а та b для різних М.

Таким чином, знаючи кількість типових лімфоцитів у периферичній крові в недоношених новонароджених, що являють собою різницю 100 і суми апоптичних і некротичних лімфоцитів, або константу швидкості реакції відновлення НСТ, розраховуючи провідні морфологічні показники за рівнянням лінійної регресії (1) і його параметрами, можна оцінити ступінь і глибину ушкодження кишечника навіть на ранніх стадіях НЕК у недоношених новонароджених у неонатальному періоді.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне обґрунтування та нове рішення однієї з основних проблем неонатологіі - створення та впровадження сучасних методів ранньої діагностики та прогнозу НЕК у недоношених новонароджених з перинатальною патологією на підставі визначення клініко-параклінічних, імуноцитохімічних, імунологічних, мікробіологічних і морфологічних критеріїв основних патогенетичних механізмів розвитку гастроінтестинальних порушень, що дозволило знизити захворюваність та летальність новонароджених від НЕК.

1. Захворюваність на НЕК у промисловому регіоні варіює від 0,14 до 0,27 на 1000 новонароджених. Питома вага НЕК в структурі загальної захворюваності новонароджених промислового центру за 2003-2007 роки складала від 4,8% до 6,1%, частота перфорацій з летальним результатом - від 25% до 60%, а загальна летальність від - 1,2% до 3,4% випадків. Ризик захворюваності на НЕК зростає у новонароджених з масою тіла 1500 - 2000 г при термінах гестації 32 - 35 тижнів.

2. Факторами ризику виникнення порушень функції ШКТ та НЕК у недоношених новонароджених у ранньому неонатальному періоді є поєднана патологія гестаційного періоду в матері: ХВГП та ЗВУР на тлі ХФПН (44%), анемії (88%), пізних гестозів (59%), передчасного розриву плодових оболонок (59%), багатоводдя (39%), у пологах - тривалий безводний період (63%). Суттєву роль відіграє ризик реалізації внутрішньоутробної бактеріальної інфекції, зумовлений наявністю в жінок кольпіту (42%), аднекситу (48%). Серед соматичних захворювань у матерів значну роль відіграють хронічні запальні захворювання нирок (46%), статевих органів (52%) та органів дихальної системи (34%). Оцінка за шкалою A. Coopland становить більш 15 балів. Групою ризику виникнення НЕК є недоношені новонароджені, які мають тяжкі нозологічні захворювання: асфіксію (68%), перинатальну БІ (72%), патологію дихальної системи (63%), а також дисбіози кишечника (52%).

3. У недоношених новонароджених, що знаходяться на сумісному перебуванні з матір`ю та мають шлунково-кишкові розлади, спектр мікрофлори порожнини товстого кишечника порівнюється з транзиторним дисбіозом. У недоношених новонароджених з НЕК при тяжкій перинатальній патології відзначено найнижчий рівень біфідофлори на тлі високих показників УПМ. Найчастіше зустрічалися Staphylococcus saprophyticus, гриби роду Candida, Enterococcus та Enterobacter aerogenosae. Встановлено, що з кишечника новонароджених групи з НЕК факультативні УПМ виділялись у кількості 107 -108 КУО/г при зниженні чисельності облігатної флори, а саме: Е. соlі - до рівня 102 -103 КУО/г, біфідо- і лактобактерій - до титрів, що дорівнювали 103-104.

4. Інструментальним методом діагностики ранніх стадій НЕК може служити ультразвукове дослідження кишечника з допплерографією мезентеріальних судин. Високі показники судинного опору в верхній брижовій артерії (низькі значення кінцевої діастоличічної швидкості - нижче 0,043 ± 0,002 м/сек і високий пульсовий індекс - вище 0,57 ум. од.) на 1-5-й добах життя, при товщині стінки кишки менш 1,6 мм в недоношених новонароджених з шлунково-кишковими розладами дозволяють віднести недоношену дитину до групи підвищеного ризику розвитку НЕК.

5. Патогенез порушень при НЕК і його прогресування характеризується ослабленням неспецифічного імунітету в периферичній крові, швидкою загибеллю лімфоцитів, зменшенням кількості нейтрофілів-кілерів (НЕК І - 62 ± 3,0%, НЕК ІІ - 58 ± 2,8%, при р < 0,05 порівняно з контролем) і частки активних клітин серед них, а кількість нейтрофілів-кейджерів збільшується (НЕК І - 38 ± 3,2%, НЕК ІІ - 41 ± 1,1%, при р < 0,05 порівняно з контролем).

6. Особливістю імунологічної компенсації недоношених новонароджених з НЕК є активація ІЛ-1в, ІЛ-10 і ФНП- б залежно від стадій захворювання. ІЛ -1в збільшується в 3 рази порівняно з першою і другою стадіями, а з третьою стадією НЕК - в 4 рази (5,8 ± 1,2 пг/мл, p < 0,02). Порівнюючи рівень ІЛ-1в перших двох груп з третьою групою НЕК, зберігається підвищення показника більше ніж у 2 рази, р < 0,05. При дослідженні ІЛ-10 відзначається 10-ти разове підвищення при НЕК ІІІ стадії у порівнянні з І й ІІ стадіями. На пізній стадії захворювання відзначене підвищення початкового і наступного показників ФНП-б порівняно з результатами перших двох груп (р < 0,05).

7. НЕК І стадії може бути диференційно діагностований при ЛА більше 12 %, ЛН - більше 30% і ЛТ - більше 40%. На випадок НЕК ІІ стадії ці показники складають відповідно більше 5%, 45 % і 50%, проти контролю - ЛТ = 92 ± 4,5%, ЛА = 5 ± 2,2% і ЛН = 3 ± 1,5%. У недоношених новонароджених з НЕК кількість лейкоцитів периферичної крові, ЧАН, нейтрофіли-кілери і рівні загибелі лімфоцитів периферичної крові корелюють між собою.

8. Провідним патоморфологічним процесом НЕК є зміна кількісних морфологічних параметрів судинного русла, розвиток виражених набряку з дисоціацією міжтканинних відносин і деструкцією структурних елементів стінки кишки. Запально-репаративний процес характеризується превалюванням альтерації при неадекватній реакції лейкоцитів на ступінь деструкції і зниженні репаративного потенціалу тканинних елементів СО кишки.

9. При зіставленні ступеня тяжкості НЕК і глибини патоморфологічних порушень установлено, що при НЕК ІІБ 32,4 ± 2,12% поверхні ворсинок з повною десквамацією епітеліального шару та з оголенням власної пластинки СО, тоді як при НЕК ІІІ цей показник складає 72,1 ± 5,2%. На збережених ворсинках при НЕК ПП ентероцитів з ознаками дистрофії і переднекрозу коливається від 56,4% до 76,2% на різних ділянках (р < 0,05). З НЕК ІІІ ПП судин на 68,3% вище, ніж у контролі, і на 43,65% перевищує показник у хворих з НЕК ІІБ, що пов'язано зі збільшенням діаметра судин. Порівняно з контролем діаметр капілярів у СО при НЕК зростає на 27,7%, у венулярному відділі відмінності більш виражені - діаметр венул на 72,4% перевищує показник контрольної групи. Серед м'язів, у субсерозному шарі при НЕК ІІБ та ІІІ судини і клітини з експресією CD 68 і CD 31 від значної до помірної кількості, а на межі у ПО і СО відзначається висока диференціровка клітин з D 2-40.

10. За кількістю типових лімфоцитів у периферичній крові в недоношених новонароджених або константи швидкості реакції відновлення НСТ розраховуючи провідні морфологічні показники, за рівнянням лінійної регресії (1) і його параметрами, можна оцінити ступінь і глибину ушкодження кишечника на ранніх стадіях НЕК у недоношених в неонатальному періоді.

11. За результатами комплексного дослідження створені узагальнені патогенетичний та патоморфологічний патерни розвитку НЕК. З головної патогенетичної ланки випливає, що зниження ГВ сприяє розвитку та прогресуванню тяжкості НЕК, посиленню метаболічного ацидозу крові та розвитку БІ, з бокової ланки - в міру зниження ГВ посилюються прояви ЗВУР та гіпоксії.

Для головної ланки патоморфологічного патерна характерне зменшення діаметра капілярів, що сполучається зі збільшенням ступеня деструкції крипт, звуження їхніх судин, ушкодження епітелію, збільшенням ІР і діаметра судин ворсин, зниження частоти мітозів. Друга ланка включає компенсаторні механізми: посилення деструкції ворсин СО сприяє процесу сбереження ентероцитів, що є базисом сприятливого прогнозу перебігу НЕК.

12. За результатами проведеного комплексного клініко-параклінічного, імуноцитохімічного і патоморфологічного дослідження особливостей функціонального і компенсаторного стану кишечника в новонароджених з перинатальною патологією створені математична модель і комп'ютерна програма діагностики і прогнозу НЕК на всіх стадіях захворювання, що дозволило знизити показники загальної летальності від НЕК у 2,8 раза, частоту прогресування в пізні стадії захворювання в 3 рази, частоту оперативних втручань з приводу перфорацій кишечника з летальним результатом у 2,2 раза в недоношених новонароджених Донецької області з 2005 по 2007 рік.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Для своєчасної діагностики і прогнозування НЕК у новонароджених групи ризику розвитку захворювання і при наявності порушень з боку ШКТ необхідно проводити ультразвукове обстеження кишечника з допплерографією судин брижі з першої доби життя. При значеннях кінцевої діастолічної швидкості нижче 0,043 ± 0,002 м/сек і пульсовому індексу - вище 0,57 ум. од., товщині стінки кишки менш ніж 1,6 мм наявний підвищений ризик розвитку НЕК у недоношених новонароджених у ранньому неонатальному периоді.

2. НЕК І стадії диференційно діагностується при частці апоптичних лейкоцитів більше 12%, некротичних лейкоцитів - більше 30% і загальна кількість клітин, що гинуть, більше 40%. На випадок НЕК ІІ стадії ці показники відповідно складають більше 5%, 45% і 50%.

3. Для діагностики НЕК визначають нейтрофіли-кейджери, нейтрофіли-кілери, а також частку активних клітин серед них. На початкових стадіях захворювання і при прогресуванні в наступні стадії відбувається зменшення кількості нейтрофілів-кілерів (потенційних фагоцитів - нижче 61 ± 2,8%) і частки активних клітин серед них (нижче 3 ± 1,3%). Кількість нейтрофілів-кейджерів більш, ніж 39 ± 2,5 % і вище. Швидкість активації нейтрофілів, значення k1 мають тенденцію до збільшення з ростом ступеня недоношеності і стадії НЕК 15 ± 1,0%*с-1 і вище.

4. При рівнях ІЛ-10 вище 14,6 ± 3,8 пг/мл і помірному підвищенні ІЛ-1 до 5,8 ± 1,2 пг/мл у периферичній крові в недоношених з перинатальною патологією в динаміці протягом 8 і 24 години після встановлення попереднього діагнозу НЕК необхідно діагностувати ІІ - ІІІ стадію захворювання.

5. Для діагностики розвитку та перебігу НЕК у недоношених дітей з шлунково-кишковими порушеннями на тлі перинатальної патології в практичній неонатології слід використовувати математичну модель та комп'ютерну програму "Діагностика некротизуючого ентероколіту новонароджених. Версія 2.0".

6. Для визначення ступеня та глибини морфологічних ушкоджень кишечника при НЕК на різних стадіях за даними типових лімфоцитів периферичної крові та константи швидкості реакції відновлення НСТ у недоношених новонароджених групи ризику розвитку та з НЕК на різних стадіях захворювання рекомендовано використовувати математичну модель, створену на підставі регресійного рівняння:

М = aП + b,

де М - морфологічний показник; П - ЛТ чи k1; a, b - константи з урахуванням розмірностей М та П.

7. При клініко-патоморфологічному зіставленні необхідно враховувати наступні найбільш часті кореляти, що характеризують ІІ і ІІІ стадії НЕК:

на ділянках, сусідніх з маргінальною зоною перфорації, відзначається деструкція ворсин слизової оболонки при НЕК ІІБ і НЕК ІІІ;

при НЕК ІІІ площа поверхні ворсинок з повною десквамацією епітеліального шару, з оголенням власної пластинки СО в 2 рази більше, ніж при НЕК ІІБ;

на збережених ворсинках при НЕК ІІІ ПП ентероцитів з ознаками дистрофії і переднекрозу коливається від 56,4% до 76,2% на різних ділянках (р < 0,05);

при НЕК ІІІ на поверхні збереженого епітеліального шару можуть бути агрегати мікроорганізмів без відповідної реакції лейкоцитів;

при НЕК ІІІ ПП судин на 68,3% вище, ніж у контролі, і на 43,7% перевищує показник у хворих з НЕК ІІБ, що пов'язано зі збільшенням діаметра, але не кількості судин.

СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Воробьева О. В. Корреляционные взаимосвязи у недоношенных новорожденных с некротизирующим энтероколитом / О. В. Воробьева // Український медичний альманах. - 2008.-Т. 11, №2. - С. 44 - 45.

2. Воробьева О. В. Апоптоз и некроз лимфоцитов периферической крови у недоношенных новорожденных с некротизирующим энтероколитом и бактериальной инфекцией / О. В. Воробьева // Запорожский медицинский журнал. - 2008. - Т.1, №2 (48). - С. 34 - 36.

3. Воробьева О. В. Современные аспекты патогенеза некротизирующего энтероколита / О. В. Воробьева // Здоровье ребенка.-2008.-№4 (13). - С. 110-117.

4. Воробьева О. В. Корреляции показателей рН и газов крови у недоношенных новорожденных / О. В. Воробьева // Медико-социальные проблемы семьи. - 2008. - Т.13, №3. - С. 24 - 28.

5. Воробьева О. В. Сравнительная патоморфология тонкой кишки при некротизирующем и бактериальном энтероколитах / О. В. Воробьева // Вестник неотложной и восстановительной медицины. - 2008. - Т. 9, № 4. - С. 536 - 539.

6. Воробьева О. В. Уровни про- и противовоспалительных иммуноцитокинов у недоношенных новорожденных с некротизирующим энтероколитом / О. В. Воробьева // Український медичний альманах. - 2008. - Т. 11, №5. - С. 42 - 45.

7. Воробьева О. В. Функциональная активность нейтрофилов у недоношенных новорожденных с некротизирующим энтероколитом и бактериальной инфекцией / О. В. Воробьева // Запорожский медицинский журнал. - 2008.- №5. - С. 17 - 18.

8. Воробьева О. В. Математическая модель ранней диагностики некротизирующего энтероколита у недоношенных новорожденных / О. В. Воробьева, И. Г. Герасимов // Медико-социальные проблемы семьи. - 2008. - №1, T.13. - С. 77 - 81. (Здобувач сформулювала мету, провела клінічні спостереження, оцінку результатів, написала і підготувала роботу до друку).

9. Клименко Т. М. Апоптоз и некроз лимфоцитов крови in vitro у недоношенных новорожденных с некротизирующим энтероколитом / Т. М. Клименко, О. В. Воробьева, И. Г. Герасимов // Международный медицинский журнал. - 2008. - Т. 14, № 2. - С. 73 - 75. (Здобувачу належить ідея роботи, провела клінічні спостереження, аналіз та оцінку отриманих результатів, підготувала роботу до друку).

10. Патоморфоз тонкой кишки при некротизирующем энтероколите / Т. М. Клименко, О. В. Воробьева, О. Н. Сулаева, Р. Ф. Абдуллин // Проблеми сучасної медичної науки та освіти. - 2008. - №2. - С. 35 - 38. (Здобувачу належить ідея роботи, приймала участь в оцінці результатів, статистичній обробці даних, написала і підготувала роботу до друку).

11. Клименко Т. М. Тест восстановления нейтрофилами нитросинего тетразолия в диагностике некротизирующего энтероколита у недоношенных новорожденных / Т. М. Клименко, О. В. Воробьева, И. Г. Герасимов // Здоровье ребенка. - 2008. - № 3 (12). - С. 104 - 107. (Здобувач сформулювала мету, провела клінічні спостереження, аналіз результатів, статистичну обробку даних, написала роботу).

12. Диагностическая значимость уровней рН и газов крови у недоношенных новорожденных с некротизирующим энтероколитом / Т. М. Клименко, О. В. Воробьева, Л. А. Мальцева, И. Г. Герасимов // Медико-социальные проблемы семьи. - 2008. - № 2, T. 13. - С. 116 - 121. (Здобувачу належить ідея роботи, провела аналіз отриманих результатів, статистичну обробку, написала і підготувала роботу до друку).

13. Оценка отдельных факторов риска некротизирующего энтероколита у новорожденных / Г. Л. Линчевский, О. В. Воробьева, О. К. Головко, Л. А. Левченко // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения. - 2008. - Т. 144, Ч. 3. - С. 175 - 177. (Здобувач сформулювала мету, провела клінічні спостереження, оцінку отриманих результатів, статистичну обробку даних, підготувала роботу до друку).

14. Принципы энтеральной поддержки новорожденных с хирургической патологией / Г. Л. Линчевский, О. В. Воробьева, О. К. Головко, В. П. Перунский // Медико-социальные проблемы семьи. - 2005. - Том 10, №1. - С.86 - 89. (Здобувач сформулювала мету, провела клінічні спостереження, оцінку результатів, обробку даних, написала і підготувала роботу до друку).

15. Клініко-терапевтичні аспекти ДВЗ-синдрома у новонароджених / Г. Л. Лінчевський, Л. А. Левченко, О. В. Воробйова, О. К. Головко // Таврический медико-биологический вестник.-2004. - Т.7, № 7. - С. 278 - 282. (Здобувач провела клінічні спостереження, статистичну обробку даних, написала та підготувала роботу до друку).

16. Лінчевський Г. Л. Грудне вигодовування та стан імунітету в недоношених новонароджених із загрозою розвитку гнійно-запальних захворювань / Г. Л. Лінчевський, О. В. Воробйова // Медико-социальные проблемы семьи. - 2006. - Т. 11, №1. - С. 45 - 47. (Здобувач сформулювала мету, провела аналіз імунологічних показників, оцінку результатів, статистичну обробку даних, оформила та написала роботу).

17. Линчевский Г. Л. Перспективы использования гематологических индексов в неонатологии / Г. Л. Линчевский, О. В. Воробьева, В. В. Татарченко // Современная педиатрия. - 2006. - №4 (13). - С. 151 - 153. (Здобувачу належить ідея роботи, провела клінічні спостереження, підготувала роботу до друку).

18. Пошук ефективної інтенсивної терапії асфіксії в недоношених новонароджених / Г. Л. Лінчевський, Л. А. Левченко, О. В. Воробйова, Н. С. Лаврова, О. К. Головко, Н. І. Мухіна // Біль, знеболювання, інтенсивна терапія. - 2004. - №2. - С. 274 - 276. (Здобувач провела клінічні спостереження, аналіз отриманих результатів, підготувала роботу до друку).

19. Оценка отдельных факторов риска перинатальной бактериальной инфекции у новорожденных в аспектах современной аналитической эпидемиологии / Г. Л. Линчевский, О. В. Воробьева, В.В. Татарченко, О.Н. Балахонова // Современная педиатрия.-2005.-№3(8).-С. 195-197. (Здобувачу належить ідея роботи, провела клінічні спостереження, оцінку результатів, підготувала до друку).

20. Диагностическая значимость реактивности лейкоцитов крови при бактериальной инфекции / Г. Л. Линчевский, О. В. Воробьева, В. В. Татарченко, И. Г. Герасимов // Перинатология и педиатрия. - 2008. - № 4. - С. 17 - 20. (Здобувач сформулювала мету, провела клінічні спостереження, аналіз та оцінку отриманих результатів, написала і підготувала роботу до друку).

21. Особенности спонтанного НСТ-теста у новорожденных / В. В. Татарченко, Д. Ю. Игнатов, О. В. Воробьева, В. А. Беленко, И. Г. Герасимов // Лабораторна діагностика.-2007.- №2(40).-С.57-59. (Здобувач провела клінічні спостереження, приймала участь в аналізі результатів, підготувала роботу до друку).

22. Тест восстановления нейтрофилами нитросинего тетразолия в диагностике бактериальной инфекции новорожденных / В. В. Татарченко, Г. Л. Линчевский, О. В. Воробьева, И. Г. Герасимов // Клиническая лабораторная диагностика. - 2008. - № 4. - С. 12-14. (Здобувач провела клінічні спостереження, оцінку результатів, підготувала роботу до друку).

23. Линчевский Г. Л. Некротический энтероколит новорожденных / Г. Л. Линчевский, О. В. Воробьева, О. К. Головко // Здоровье ребенка. - 2007. - №1 (4). - С. 94 - 101. (Здобувач сформулювала мету, провела клінічні спостереження, аналіз та оцінку отриманих результатів, написала робот).

24. Лінчевський Г. Л. Стан протизапальних імуноцитокінів у недоношених новонароджених при внутрішньоутробній бактеріальній інфекції / Г. Л. Лінчевський, О. В. Воробйова // Здоровье ребенка. - 2006. - №3. - С. 7 - 8. (Здобувач сформулювала мету, провела клінічні спостереження, оцінку результатів, написала та підготувала роботу до друку).

25. Клинико-морфологические детерминанты некротизирующего энтероколита у недоношенных новорожденных / О. В. Воробьева, Г. Л. Линчевский, О. Н. Сулаева, Р. Ф. Абдулов / Проблеми та перспективи розвитку допомоги новонародженим в Україні: науково-практична конференція з міжнародною участю, 21 - 22 травня, 2008: збірник статей. - м. Харків, 2008. - С. 127 - 133. (Здобувач сформулювала мету, провела клінічні спостереження, аналіз результатів, написала та підготувала роботу до друку).

26. Апоптоз и некроз лимфоцитов у новорожденных. / Г. Л. Линчевский, О. В. Воробьева, Д. Ю. Игнатов, И. Г. Герасимов / Фізіологія і патологія новонароджених: науково-практична конференція з міжнародною участю, 15 - 16 марта, 2007:сборник статей.-г.Киев,2007.-С. 94-100. (Здобувач сформулювала мету, провела клінічні спостереження, аналіз результатів, написала і підготувала роботу до друку).

27. Авторське свідоцтво 26939 Математическая модель ранней диагностики некротизирующего энтероколита у недоношенных новорожденных / Воробйова О. В., Клименко Т. М., Герасимов І. Г. - № 26983; 22.09.08.; опубл. 25.12.08., Бюл. 17 (К. 12) (Здобувач приймала участь в проведенні клінічної частини роботи, оцінці отриманих результатів, оформлення патенту).

28. Патент 32319 UA МПК G01N33/49 Спосіб діагностики некротизуючого ентероколіту в недоношених новонароджених / Клименко Т. М., Воробйова О. В., Лінчевський Г. Л., Герасимов І. Г.; заявник і патентовласник Донецький національний медичний університет - № 200800300; 08.01.2008; опубл. 12.05.2008, Бюл. № 9 (Здобувач приймала участь в проведенні клінічної частини роботи, оцінці отриманих результатів, оформлення патенту).

29. Патент 34096 UA МПК G01N33/49 Спосіб ранньої діагностики некротизуючого ентероколіту в недоношених новонароджених / Клименко Т. М., Воробйова О. В., Лінчевський Г. Л., Герасимов І. Г.; заявник і патентовласник Донецький національний медичний університет - № 200803364; 17.03.2008; опубл. 25.07.2008, Бюл. № 14 (Здобувачу належить ідея винаходу, проведення клінічної частини, аналізу результатів, оформлення патенту).

30. Патент 27760 UA МПК G01N33/49 Спосіб оцінки стану неспецифічної імунної реактивності в недоношених новонароджених / Герасимов І. Г., Воробйова О. В., Лінчевський Г. Л., Татарченко В. В.; заявник і патентовласник Донецький державний медичний університет - № 200708076; 16.07.2007; опубл. 12.11.2007, Бюл. №18 (Здобувач приймала участь в проведенні клінічної частини роботи, оцінці отриманих результатів, оформлення патенту).

31. Патент 23016 UA МПК G01N33/49 Спосіб діагностики інфекційних захворювань бактеріальної етіології у новонароджених / Герасимов І. Г., Воробйова О. В., Лінчевський Г.Л., Татарченко В. В.; заявник і патентовласник Донецький національний медичний університет - № 200607590; 07.07.2006; опубл. 10.05.2007, Бюл. № 6 (Здобувач приймала участь в проведенні клінічної частини роботи, оцінці отриманих результатів, оформлення патенту).

32. Патент 23017 UA МПК G01N33/49 Спосіб діагностики бактеріальної інфекції у новонароджених за станом апоптозу і некрозу лімфоцитів крові / Герасимов І.Г., Воробйова О.В., Лінчевський Г.Л., Татарченко В. В.; заявник і патентовласник Донецький державний медичний університет - № 200607590; 07.07.2006; опубл. 10.05.2007, Бюл. № 6 (Здобувач приймала участь в проведенні клінічної частини роботи, оцінці отриманих результатів, оформлення патенту).

АНОТАЦІЯ

Воробйова О. В. Некротизуючий ентероколіт недоношених новонароджених (рання діагностика та прогноз). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.10 - педіатрія. Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, Харків, 2009.

В роботі наведено результати дослідження клініко-параклінічних, імуноцитохімічних, імунологічних, мікробіологічних і морфологічних показників основних патогенетичних механізмів формування некротизуючого ентероколіту (НЕК) в недоношених новонароджених у ранньому неонатальному періоді, на підставі яких розроблені патогенетичний і патоморфологічний патерни розвитку НЕК, критерії та методи ранньої діагностики. З урахуванням імуноцитохімічно-морфологічних зіставлень представлені імуноцитохімічні еквіваленти морфологічних змін кишечника в недоношених новонароджених з НЕК на ІІ та ІІІ стадіях захворювання. Встановлено, що високі показники судинного опору в верхній брижовій артерії на 1-5 добах життя при товщині стінки тонкої кішки менш ніж 1,6 мм дозволяють віднести новонароджених до групи підвищеного ризику розвитку НЕК. Розвиток НЕК приводить до зміни співвідношення в субпопуляціях нейтрофілів. Частка Нс збільшується, а частка Нк зменшується, указуючи на ослаблення неспецифічного імунітету в периферичній крові при захворюванні. Вперше виявлені рівні апоптозу і некрозу лімфоцитів (за морфологічними ознаками) в недоношених дітей з НЕК всіх стадій та доведена їх діагностична значущість в ранній діагностиці розвитку захворювання. Впроваджена в медичну практику математична модель і комп'ютерна програма діагностики і прогнозу НЕК на всіх стадіях захворювання.

Ключові слова: недоношені новонароджені, некротизуючий ентероколіт, патогенез, діагностика, прогноз.

АННОТАЦИЯ

Воробьева О. В. Некротизирующий энтероколит недоношенных новорожденных (ранняя диагностика и прогноз). - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.10 - педиатрия. Харьковская медицинская академия последипломного образования МОЗ Украины, Харьков, 2009.

Диссертация посвящена теоретическому обоснованию и новому решению одной из основных проблем неонатологии - созданию и внедрению современных методов ранней диагностики и прогноза некротизирующего энтероколита у недоношенных с перинатальной патологией на основании определения клинико-параклинических, иммуноцитохимических, иммунологических, микробиологических и морфологических критериев ведущих патогенетических механизмов развития гастроинтестинальных нарушений у недоношенных новорожденных в неонатальном периоде жизни.

Путем комплексного обследования и патоморфологического исследования кишечника недоношенных новорожденных выявлены особенности функционального состояния желудочно-кишечного тракта при патологии неонатального периода в сопоставлении с показателями лейкоцитарной формулы и иммунной системы, функциональной активности нейтрофилов и их субпопуляций, данными микробиоценоза кишечника, уровнями индуцированного апоптоза и некроза лимфоцитов периферической крови, данными морфологических исследований тонкого кишечника с НЭК на стадиях предперфорации и перфорации.

Доказана целесообразность проведения раннего комплексного ультразвукового обследования кишечника с допплерометрией сосудов брыжейки у недоношенных новорожденных группы риска развития некротизирующего энтероколита. Установлено, что высокие показатели сосудистого сопротивления в верхней брыжеечной артерии (низкие значения конечной диастолической скорости кровотоку и высокий пульсовой индекс) на 1-5 день жизни при толщине стенки тонкой кишки менее 1,6 мм позволяют отнести новорожденных к группе повышенного риска развития некротизирующего энтероколита.

Доказано, что при некротизирующем энтероколите ІІІ стадии значимыми являются высокий уровень ИЛ-10 и умеренно повышенный - ИЛ-1в в периферической крови недоношенных новорожденных в первые 8 и через 24 часа после постановки диагноза. Установлена функциональная активность нейтрофилов в спонтанном НСТ-тесте и уровень их субпопуляций у «условно» здоровых и недоношенных новорожденных с некротизирующим энтероколитом. Развитие заболевания приводит к изменению соотношения в субпопуляциях нейтрофилов, причем доля Нс увеличивается, тогда как доля Нк (потенциальных фагоцитов) уменьшается, указывая на ослабление неспецифического иммунитета в периферической крови при НЭК.

Впервые выявлены уровни апоптоза и некроза лимфоцитов (по морфологическим признакам) у недоношенных детей с некротизирующим энтероколитом всех стадий и доказана их диагностическая значимость при ранней диагностике развития заболевание. НЭК І стадии может быть диагностированным, если доля апоптических лимфоцитов составляет больше 12%, некротических лимфоцитов - больше 30% и общее количество гибнущих клеток - больше 40%. При некротизирующем энтероколите ІІ стадии эти показатели соответственно составляют свыше 5%, 45% и 50%.

Проведено патоморфологическое и иммуногистохимическое сопоставление повреждений кишечника при разных стадиях НЭК и бактериальном энтероколите у недоношенных новорожденных. Созданы корреляционные патогенетический и патоморфологический паттерны развития заболевания, математическая модель и компьютерная программа диагностики и прогноза НЭК.

Благодаря проведенным исследованиям, разработана система ранней диагностики и прогноза нарушений функционального состояния желудочно-кишечного тракта у недоношенных новорожденных с патологией неонатального периода, которая включает программу математического прогнозирования и постановки диагноза некротизирующего энтероколита, что дает возможность формирования групп риска развития заболевания, своевременного проведения профилактических и терапевтических мероприятий.

Ключевые слова: недоношенные новорожденные, некротизирующий энтероколит, патогенез, диагностика, прогноз.

ANNOTATION

Vorobyova O. V. Necrotizing enterocolitis of premature newborns (early diagnostics and prognosis). - Manuscript.

Dissertation for the doctor of medical science degree in speciality 14.01.10 - Pediatrics. Kharkiv Medical Postgraduate Academy, Kharkiv, 2009.

The present thesis is centered around the theoretic substantial and new solution of one of the principle neonatology problems - creation of the latest diagnostics and prognosis concept of gastrointestinal disorders in premature newborns with perinatal pathology on the basis of determining clinicoparaclinical, immunocytochemical, immunal, microbiologic and morphologic criteria for pathogenetic mechanisms of necrotizing enterocolitis (NEC) development, elaboration and introduction of advanced methods of early diagnostics and prognosis at different stages of the disease. By complex researching into premature newborns bowels and their pathomorphologic examination there have been developed functional state features of the gastrointestinal system during neonatal period pathology in comparison with findings of abdominal radiography and bowel ultrasonography, mesenterial blood flow doppler ultrasonography, non-specific immunity factors, neutrophil functional activity and subpopulation, intestine microbiocenosis, lymphocyte apoptosis and necrosis levels of peripheric blood, morphologic and pathomorphologic data.

Due to the research carried out there have been created correlation pathogenetic and pathomorphologic patterns of NEC development, the system of early diagnostics and prognosis of gastrointestinal functional state disorders in premature newborns with early neonatal pathology, including the mathematic model and computer software for NEC diagnostics and prognosis which offer the opportunity to form risk groups of the disease development and take timely preventive and therapeutic actions.

Key words: premature newborns, necrotizing enterocolitis, pathogenesis, diagnostics, prognosis.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

БІ - бактеріальна інфекція

БЕК - бактеріальний ентероколіт

ВБА - верхня брижова артерія

ГВ - гестаційний вік

ГІ - гіпоксія

k1 - константа швидкості зміни ЧАН, 103, с-1

КДШ - кінцева діастолічна швидкість

ЛТ - лімфоцити типові

ЛА- лімфоцити апоптичні

ЛН - лімфоцити некротичні

МСШ - максимальна систолічна швидкість

МЦ - мікроциркуляція

Нс - нейтрофіли-кейджери

Нк - нейтрофіли-кілери

Нка - активовані Нк

НЕК - некротизуючий ентероколіт

НПК - науково-практична конференція

НСТ - нітросиній тетразолій

ПІ - пульсовий індекс

ПП - питома площа

СО - слизова оболонка

СШК - середня швидкість кровотоку

УПМ - умовно-патогенна мікрофлора

ЧАН - частка активованих нейтрофілів

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.