Патогенез, прогнозування, профілактика та лікування спайкової хвороби (експериментально-клінічне дослідження)

Щоб встановити механізми ефективності -ліпоєвої кислоти і силімарину оцінили динаміку ТДС сироватки крові після лапаротомії з приводу гострого флегмонозного апендициту та гострої спайкової кишкової непрохідності. А також ТДС в стінці кишечнику, активність ацетилхолінестерази і функціональну активність мезотелію на момент операції. Встановлено, що застосування даних препаратів сприяє швидшому відновленню ТДС сироватки крові, а значить і неспецифічній резистентності організму після лапаротомії, як з приводу апендициту так і з приводу СХ. Те саме стосувалося і інших досліджуваних показників. Так, на тлі введення препаратів в стінці кишки залученої до спайкового процесу ТДС було вищим на 22,5%, нижчою була активність ацетилхолінестерази на 15,1%, вищою була кількість функціонально активних ядер мезотеліоцитів на 33,8%. У сукупності це сприяло ефективному відновленню травмованих тканин і зменшує ризик розвитку або рецидиву СХ.

Оскільки одним з напрямів профілактики СХ є мінімізація операційної травми очеревини, розробили схему комплексного лікування СХ із застосуванням препаратів-ліпоєвої кислоти і силімарину та лапароскопічних технологій. Особливістю лапароскопічного адгезіолізису було те, що він виконувався за методиками запропонованими Воробьевым А.А. та Бебуришвили А.Г. (2002), з урахуванням місця розташування післяопераційного рубця, який залишився після попередньої лапаротомії. Пункція черевної стінки і введення першого троакара не повинні бути здійснені ближче ніж на 5-6 см від післяопераційного рубця. У хворих, що перенесли раніше верхньосерединну лапаротомію, пункцію черевної стінки виконували нижче за пупок, не прагнучи неодмінно використовувати традиційні крапки Калька. Троакар вводили по середній лінії на 1,5-2 см нижче пупка. У пацієнтів, що раніше оперуються з нижньосерединного доступу, перший троакар вводили по середній лінії вище за пупок на 1,5-2 см. Якщо в анамнезі була средньосерединна лапаротомія, виходили з того з якого боку обійдене пупочне кільце. Троакар вводили в одній з крапок Калька на протилежній стороні. Наявність на черевній стінці рубців після оперативних доступів по Пфанненштілю і Маку-Барні, як правило, не викликало труднощів з введенням першого інструменту - троакар вводили в одній з типових крапок в навколо пупковій області, на максимальному видаленні від рубця. В результаті застосування даного методу вдалося зменшити кількість рецидивів СХ з 45% - при її лікуванні за стандартними методиками, до 5% при лікуванні запропонованим комплексним методом (² = 8,53, р = 0,0035).

Також встановлені ряд протипоказань до використання лапароскопічного адгезіолізису, а саме: наявність більш ніж двох післяопераційних рубців на передній черевній стінці, після попередній операцій (що виконувалися відкритим доступом); наявність перенесених у минулому більше двох операцій з приводу СХ; тривалість захворювання на гостру спайкову кишкову непрохідність становить за анамнестичними даними більше трьох діб; при щільній фіксації великих ділянок кишечнику до передньої черевної стінки на протязі всього післяопераційного рубця за даними ультрасонографії; за наявності в анамнезі операцій з приводу розлитого перитоніту.

При плановому оперативному втручанні з приводу хронічної СХ, крім вищезазначених, ми вважаємо за доцільне враховувати такі фактори, як наявність у хворого тяжкої супутньої патології, що може призвести до ускладнень за умов пневмоперитонеуму; аневризматичне розширення великих судин в черевній порожнині, підтверджене ультрасонографічно; наявність великих заочеревинних новоутворень, значні деформації та патологічні розміри паренхіматозних органів черевної порожнини.

Слід зауважити, що за умов відсутності протипоказань до лапароскопічного адгезіолізісу, під час виконання таких операцій можуть виникнути умови, які вимагатимуть зробити конверсію (тобто продовжити операцію за відкритою методикою). Такими умовами ми вважаємо наступні: багаточисленні площинні зрощення та вузлоутворення з ділянок кишечника; малий об'єм вільної черевної порожнини, що перешкоджає накладанню пневмоперитонеуму, повноцінній візуалізації органів, введенню інструментів та маніпулюванню ними; підозра на „поверховий” або „каскадний” характер непрохідності, що не було виявлено за допомогою загальноклінічного або рентгенологічного дослідження; виникнення масивної кровотечі при спробі деструкції масивних та багатоваскуляризованих спайок (особливо - поблизу брижі кишки), що перешкоджає адекватному гемостазу за допомогою коагуляції або накладання кліпів; пошкодження та утворювання значних десерозованих ділянок кишечника, що потребують ретельної перитонізації.

Таким чином, проведені експериментальні і клінічні дослідження дозволили встановити механізми спадкової і набутої схильності до СХ, механізми реалізації спадкової схильності до надмірного спайкоутворення під впливом набутої схильності, а саме зниження неспецифічної резистентності організму. Виявлені механізми дозволили розробити методи прогнозування виникнення СХ, патогенетично орієнтовані методи профілактики СХ та комплексний метод лікування СХ, встановити протипоказання до виконання та показання до конверсії доступу при діагностично-лікувальній лапароскопії.

ВИСНОВКИ

У дисертації приведено наукове обґрунтування та нове рішення проблеми прогнозування, профілактики та лікування СХ очеревини шляхом вивчення механізмів реалізації успадкованих і набутих факторів схильності до виникнення надмірного спайкоутворення. Одержані результати дослідження лягли в основу розробки нових методів прогнозування виникнення СХ та патогенетично направленої її комплексної медикаментозної і хірургічної профілактики та лікування.

1. Хронічний емоційно-больовий стрес збільшує інтенсивність спайкового процесу в експериментальних тварин, а також сприяє реалізації спадкової схильності до надмірного спайкоутворення пов'язаної з активністю N-ацетилтрансферази. Механізм формування стресзалежної набутої схильності до надмірного спайкоутворення полягає в збільшенні тривалості запалення в черевній порожнині, порушенні нейрогуморальної регуляції тканин стінки кишечнику, уповільненні відновлення сполучної тканини очеревини, затримці мезотелізації пошкоджених ділянок очеревини в післяопераційному періоді.

2. Застосування препаратів -ліпоєвої кислоти знижує рівень експериментального спайкового процесу при відтворенні спайкової хвороби на стадії тривоги хронічного емоційно-больового стресу на 56,7%, на стадії резистентності - на 35,5%, на стадії виснаження - на 40,5%, порівняно з тваринами, які не отримували даного препарату (р<0,05). Ефект -ліпоєвої кислоти реалізується шляхом впливу на активність процесів вільнорадикального окислення, зменшення ушкодження нервового апарату стінки кишечнику, попередження пригнічення функціональної активності ядер мезотеліоцитів в ділянках прилеглих до зони нанесення операційної травми.

3. Наявність фенотипу гаптоглобіну 1-1 в сироватці є фактором схильності до спайкової хвороби очеревини після лапаротомії. У хворих з фенотипом гаптоглобіну 1-1 післяопераційний період характеризується, як підвищеним синтезом, так і підвищеним розпадом колагенових волокон, більш глибокими порушеннями обміну біополімерів основної речовини сполучної тканини, ніж у хворих з фенотипами гаптоглобіну 2-1 та 2-2, тобто схильність до надмірного спайкоутворення реалізується через менш ефективне відновлення ушкодженої сполучної тканини очеревини після її травматизації.

4. При спайковій хворобі очеревини підвищується асоціативна активність хромосом лімфоцитів периферичної крові в 4,7 рази порівняно з хірургічними хворими без ознак спайкової хвороби (р<0,05), що корелює з кількістю функціонально активних ядер мезотеліоцитів очеревини (коефіцієнт кореляції Пірсона (r) = - 0,99, (р<0,05)). На підставі отриманих даних розроблено спосіб визначення схильності до спайкової хвороби. При виявленні асоціативної активності акроцентричних хромосом лімфоцитів, яка дорівнює або більша ніж 1,05 асоціацій на клітину, визначають наявність схильності до спайкової хвороби.

5. При спайковій хворобі в 68,5% випадків виявлено транслокацію t (15; 1) (р1-1р 3.6) в лімфоцитах периферичної крові, яка корелювала з аналогічними змінами у батьків хворих. На підставі отриманих даних розроблено спосіб визначення успадкованої схильності до спайкової хвороби, яку встановлюють при наявності транслокацій t (15; 1) (р1-1р 3.6) в лімфоцитах.

6. При виснаженні неспецифічної резистентності (тіол-дисульфідне співвідношення менше за 2,4), порівняно з фізіологічним її станом, зростає тривалість запалення в черевній порожнині після лапаротомії, порушується іннервація тканин очеревини, збільшується пошкодження біополімерів сполучної тканини, пригнічується функціональна активність мезотеліоцитів очеревини, що сприяє виникненню або рецидиву спайкової хвороби.

7. Вірогідність виникнення спайкової хвороби після лапаротомії у пацієнтів з наявністю фенотипу гаптоглобіну 1-1, швидкого типу ацетилування та тіол-дисульфідним співвідношенням меншим за 2,4 складає 84% і є найвищою поміж інших досліджуваних комбінацій спадкових і набутих факторів схильності до спайкової хвороби (р<0,05).

8. Застосування при лікування гострого флегмонозного апендициту препаратів -ліпоєвої кислоти та силімарину дозволило зменшити кількість випадків спайкової хвороби в шість разів (р = 0,0488), порівняно з групою, в якій флегмонозний апендицит лікували без застосування даної комбінації препаратів.

9. У хворих на флегмонозний апендицит з тіол-дисульфідним співвідношенням більшим за 3,6, який є маркером схильності до спайкової хвороби, в післяопераційному періоді додатково до препаратів -ліпоєвої кислоти і силімарину, призначали нестероїдні протизапальні засоби групи мелоксикаму, що дозволило зменшити кількість випадків спайкової хвороби після лапаротомії на 20% (р = 0,0437), порівняно з групою в якій не застосовували нестероїдні протизапальні засоби.

10. Лапароскопічний адгезіолізис протипоказано при наявності більш ніж двох лапаротомій з приводу спайкової хвороби або розлитого перитоніту в анамнезі, щільній фіксації ділянок кишечнику до черевної стінки впродовж всього післяопераційного рубця, тривалості гострої спайкової кишкової непрохідності більше, ніж три доби.

11. Показаннями до конверсії доступу при діагностично-лікувальної лапароскопії є багаточисленні площинні зрощення та вузлоутворення з ділянок кишечника, малий об'єм вільної черевної порожнини, що перешкоджає наложенню пневмоперитонеуму, повноцінній візуалізації органів, введенню інструментів та маніпулюванню ними; підозра на „поверховий” або „каскадний” характер непрохідності, кровотеча при спробі деструкції великих багатоваскуляризованих спайок (особливо - поблизу брижі кишки), пошкодження та утворювання значних десерозованих ділянок кишечника, що потребують ретельної перитонізації.

12. Комплексне лікування спайкової хвороби яке включає застосування препаратів -ліпоєвої кислоти та силімарину, виконання лапараскопічного адгезолізису дозволило зменшити кількість рецидивів спайкової хвороби, порівняно з хворими, яким виконували лапаротомію за звичайною методикою (р = 0,002), а також порівняно з хворими, у яких лапароскопічний адгезіолізис не супроводжувався призначенням вказаних препаратів (р = 0,0035).

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Вансович В.Є. Активність ацетилхолінестерази у хворих на спайкову хворобу очеревини / В.Є. Вансович // Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2004. - №1/1. - С. 166-168.

2. Вансович В.Є. Розподіл фенотипів гаптоглобіну в пацієнтів зі спайковою хворобою очеревини / В.Є. Вансович, В.К. Напханюк // Інтегративна антропологія. - 2005. - №1-2. - С. 41-43. (Дисертантом виконано основні дослідження у групах, статистична обробка результатів, аналіз та підготовка матеріалу до друку).

3. Вансович В.Є. Індивідуальні особливості внутрішньочеревної адгезії при експериментальному моделюванні СХ / В.Є. Вансович // Вісник проблем біології і медицини. - 2005. - №3. - С. 63-65.

4. Вансович В.Є. Значення спадкової схильності у виникненні спайкової хвороби очеревини / В.Є. Вансович // Вісник проблем біології і медицини. - 2005. - №4. - С. 18-21.

5. Вансович В.Є. Профілактика дегенеративних змін нервового апарату стінки кишечнику при експериментальному спайкоутворенні / В.Є. Вансович, В.К. Напханюк, В.О. Ульянов // Одеський медичний журнал. - 2005. - №6. - С. 14-16. (Здобувачем виконано планування та проведення експериментальних досліджень, аналіз отриманих результатів, підготовка тез до друку).

6. Вансович В.Є. Метаболізм біополімерів сполучної тканини у людей із різним фенотипом гаптоглобіну / В.Є. Вансович, В.К. Напханюк, В.О. Ульянов // Інтегративна антропологія. - 2006. - №1. - С. 8-10. (Дисертантом виконано розподіл хворих на групи, статистична обробка результатів, участь в аналізі результатів досліджень та формулюванні висновків).

7. Вансович В.Є. Транслокації хромосом у хворих на спайкову хворобу очеревини / В.Є. Вансович, М.Ю. Ничитайло // Шпитальна хірургія. - 2007. - №1. - С. 54-56. (Здобувачен виконано формування груп хворих та спостереження протягом всього строку консервативного лікування, статистична обробка, аналіз результатів, формулюванні висновків та підготовка статті до друку).

8. Вансович В.Є. Інтенсивність спайкоутворення при моделюванні спайкової хвороби на різних стадіях хронічного стресу / В.Є. Вансович, В.О. Ульянов // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2007. - №2. - С. 13-16. (Дисертантом виконано всі етапи експериментальних досліджень, аналіз результатів, підготовка статті до друку).

9. Вансович В.Є. Обмін біополімерів сполучної тканини у хірургічних хворих з різним фенотипом гаптоглобіну / В.Є. Вансович, М.Ю. Ничитайло // Шпитальна хірургія. - 2007. - №2. - С. 43-46. (Дисертантом сформовано групи хворих, виконано спостереження за ними протягом всього періоду лікування, статистична обробка, аналіз результатів та підготовка статті до друку).

10. Вансович В.Є. Вплив хронічного стресу на перебіг запалення при експериментальній спайковій хворобі / В.Є. Вансович // Вісник проблем біології і медицини. - 2007. - №2. - С. 38-42.

11. Вансович В.Є. Зміни прооксидантно-антиоксидантної рівноваги в динаміці експериментального спайкового процесу/ В.Є. Вансович // Досягнення біології та медицини. - 2007. - №2. - С. 8-12.

12. Вансович В.Є. Динаміка відновлення стінки тонкої кишки після експериментального моделювання спайкової хвороби / В.Є. Вансович, В.О. Ульянов // Одеський медичний журнал. - 2007. - № 3. - С. 4 - 6. (Здобувачем проведено експериментальні дослідження, статистична обробка, аналіз результатів та формулювання висновків).

13. Вансович В.Є. Вміст біогенних амінів в стінці тонкої кишки в динаміці експериментального спайкового процесу / В.Є. Вансович // Світ медицини та біології. - 2007. - №3. - С. 10-12.

14. Вансович В.Є. Профілактика спайкоутворення при моделюванні спайкової хвороби за умов хронічного стресу / В.Є. Вансович // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2007. - №3. - С. 52-54.

15. Вансович В.Є. Вікові особливості виникнення та перебігу спайкової хвороби очеревини / В.Є. Вансович // Одеський медичний журнал. - 2007. - №4. - С. 42-44.

16. Вансович В.Є. Особливості стану неспецифічної резистентності організму у хворих на гострий апендицит / В.Є. Вансович // Вісник проблем біології і медицини. - 2007. - №3. - С. 43-45.

17. Вансович В.Є. Ефективність комплексного лікування спайкової хвороби очеревини / В.Є. Вансович // Одеський медичний журнал. - 2007. - №6. - С. 59 - 60.

18. Вансович В.Є. Асоціативна активність акроцентричних хромосом при спайковій хворобі очеревини / В.Є. Вансович, М.Ю. Ничитайло // Клінічна хірургія. - 2007. - №7. - С. 38-40. (Дисертантом виконано планування досліджень, формування досліджуваних груп, статистична обробка, аналіз результатів, формулювання висновків та підготовка до друку).

19. Вансович В.Є. Зміни природної резистентності організму пацієнтів за гострої спайкової непрохідності кишечнику / В.Є. Вансович, М.Ю. Ничитайло // Клінічна хірургія. - 2007. - №8. - С. 9-11. (Дисертантом сформовано групи пацієнтів та виконано дослідження, статистична обробка, участь у аналізі результатів).

20. Вансович В.Є. Стан природної резистентності організму пацієнтів різного віку з спайковою хворобою очеревини / В.Є. Вансович, М.Ю. Ничитайло // Клінічна хірургія. - 2007 - №9. - С. 5-7. (Здобувачем сформовано групи хворих та виконано клінічні дослідження протягом всього терміну спостереження, статистична обробка та участь в аналізі результатів, підготовка до друку).

21. Вансович В.Є. Фенотип гаптоглобіну і особливості метаболізму біополімерів сполучної тканини при спайковій хворобі очеревини / В.Є. Вансович, М.Ю. Ничитайло // Клінічна хірургія. - 2007. - №11-12. - С. 88-90. (Дисертант сформував план досліджень, виконав весь обсяг обстежень, приймав участь в аналізі та статистичній обробці результатів).

22. Патент на винахід №76350 Україна, МПК(2006) А61К 31/385, А61В17/94, А61К36/28(2006.01),А61Р41/00. Спосіб комплексного лікування спайкової хвороби / Вансович В.Є., Ничитайло М.Ю; заявник та патентовласник Одеський державний медичний університет. - № 20041109387; заявл. 15.11.04; опубл. 17.07.06, Бюл. №7. (Дисертант брав участь у формулюванні ідеї способу, аналізі результатів, формулюванні висновків, підготував матеріали для подачі заявки на винахід).

23. Патент на винахід №79875 Україна, МПК(2006) А61В 10/00, G01N 33/49. Спосіб визначення схильності до спайкової хвороби / Вансович В.Є., Запорожан В.М., Ничитайло М.Ю.; заявник та патентовласник Одеський державний медичний університет. - №а200509704; заявл. 17.10.05; опубл. 25.07.07, Бюл. №11. (Дисертантом виконано формулювання ідеї нового способу, проведення основних досліджень, аналіз результатів та підготовка до подачі заявки на винахід).

24. Деклараційний патент на корисну модель №5277 Україна, МПК⁷: А61В10/00. Спосіб оцінки стану нервового апарату стінки тонкої кишки при спайковій хворобі в експерименті / Вансович В.Є., Напханюк В.К., Ульянов В.О.; заявник та патентовласник Одеський державний медичний університет. - № 20040907903; заявл. 29.09.04; опубл. 15.02.05, Бюл. №2. (Дисертантом сформульовано ідею способу, виконано основний обсяг досліджень та аналіз результатів).

25. Деклараційний патент на корисну модель №6764 Україна, МПК⁷: А61В17/00, А 61К31/185, 35/00. Спосіб комплексного лікування спайкової хвороби / Вансович В.Є., Ничитайло М.Ю.; заявник та патентовласник Одеський державний медичний університет. - №20041109389; заявл. 15.11.04; опубл. 16.05.05, Бюл. №5. (Дисертант є співавтором ідеї способу, застосував запропонований спосіб на практиці, виконав аналіз результатів та подготував до подачі заявки на винахід).

26. Деклараційний патент на корисну модель №14109 Україна, МПК(2006) G01N33/49, A61B10/00, C12N5/02, G01N21/00. Спосіб визначення схильності до спайкової хвороби / Вансович В.Є., Запорожан В.М., Ничитайло М.Ю.; заявник та патентовласник Одеський державний медичний університет. - №а200509703; заявл. 17.10.05; опубл. 15.05.06, Бюл. №5. (Дисертантом виконано формулювання ідеї нового способу, проведення основних досліджень, аналіз результатів та підготовка до подачі заявки на винахід).

27. Деклараційний патент на корисну модель №13251 Україна, МПК(2006) A61B10/00. Спосіб визначення успадкованої схильності до спайкової хвороби / Вансович В.Є., Запорожан В.М., Ничитайло М.Ю.; заявник та патентовласник Одеський державний медичний університет. - № u200509702; заявл. 17.10.05; опубл. 15.03.06, Бюл. №3. (Здобувачем виконано формулювання ідеї нового способу, проведення досліджень, аналіз результатів та підготовка до подачі заявки на винахід).

28. Вансович В.Є. Вікові та статеві аспекти захворюваності на спайкову хворобу очеревини / В.Є. Вансович // Матеріали Х всеукраїнської науково-практичної та навчально-методичної конференції співробітників кафедр загальної хірургії вищих медичних навчальних закладів України, присвяченої 80-річчю професора А.Я. Фіщенка. Вісник Вінницького національного медичного університету.- 2004.- №1/1.- С. 109-110.

29. Вансович В.Є. Активність ацетилхолінестерази у хворих похилого віку зі спайковою хворобою очеревини / В.Є. Вансович // Актуальні питання геріатричної хірургії: міжнародна науково-практична конференція: збірник матеріалів, 1-2 квітня 2004 р. - Тернопіль. - 2004. - С. 62-63.

30. Вансович В.Є. Фенотипи гаптоглобіну у хворих на спайкову хворобу очеревини / В.Є. Вансович // Сучасні досягнення спортивної медицини, лікувальної фізкультури та валеології: Х Ювілейна міжнародна наук.-практ. конф.: матеріали. - Одеса: Одес. держ. мед. ун-т. - 2004. - С. 209-210.

31. Вансович В.Є. Особливості обміну біополімерів сполучної тканини у хворих на спайкову хворобу очеревини / В.Є. Вансович // ІІІ-і читання В.В. Підвисоцького: наук. конф.: тези доповідей, 27-29 травня 2004 р.- Одеса: Одес. держ. мед. ун-т, 2004.- С. 23-24.

32. Вансович В.Є. Особливості експериментального спайкоутворення в щурів з різним функціональним станом глутатіонзалежної ланки антиоксидантної системи / В.Є. Вансович // Актуальні питання клінічної анатомії та оперативної хірургії: всеукраїнська наук. конф.: матеріали, 11-13 жовтня 2004 р. // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2004. - №3. - С. 40-41.

33. Вансович В.Є. Дослідження стану нервового апарату стінки тонкої кишки за умов експериментального спайкоутворення / В.Є. Вансович // Гістологія на сучасному етапі розвитку науки: науково-практична конференція: матеріали. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2004. - С. 12.

34. Вансович В.Є. Можливості оптимізації досліджень процесів спайкоутворення у черевній порожнині / В.Є. Вансович // Динаміка наукових досліджень 2004: ІІІ Міжнародна науково-практична конференція: матеріали.- Т. 57. Медицина.- Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004.- С. 7-8.

35. Вансович В.Є. Стан окислювально-антиоксидантного гомеостазу за умов моделювання спайкового процесу в черевній порожнині / В.Є. Вансович // Від фундаментальних досліджень - до прогресу в медицині: Науково-практична конференція з міжнародною участю, присвячена 200-річчю з дня заснування Харківського державного медичного університету: матеріали. - Харків: ХДМУ, 2004. - С. 10.

36. Вансович В.Є. Профілактика дегенеративних змін нервових волокон стінки тонкої кишки при спайковій хворобі / В.Є. Вансович // Біофізичні стандарти та інформаційні технології в медицині: конференція: матеріали. Одеса: Астропринт, 2004. - С. 8.

37. Вансович В.Є. Результати комплексного лікування спайкової хвороби черевної порожнини / В.Є. Вансович, М.Ю. Ничитайло // Хірургічне лікування ран та дефектів м'яких тканин: науково-практична конференція з міжнародною участю: матеріали. - Клінічна хірургія. - 2004. - №11-12. - С. 14. (Дисертантом виконано формування груп хворих, спостереження за ними протягом всього періоду лікування, статистична, участь у аналізі результатів, формулювання висновків та підготовка статті до друку).

38. Вансович В.Є. Особливості асоціативної активності акроцентричних хромосом у хірургічних хворих / В.Є. Вансович // Біофізичні стандарти та інформаційні технології в медицині: конференція: матеріали. Одеса: Астропринт, 2005. - С. 8-9.

39. Вансович В.Є. Активність ацетилхолінестерази у стінці тонкої кишки при експериментальному спайкоутворенні / В.Є. Вансович, В.К. Напханюк, В.О. Ульянов // ІІІ міжнародні Пироговські читання: матеріали, 6 жовтня 2006 р. - Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2006. - №2. - С. 372. (Дисертантом виконано планування та проведення експериментальних досліджень, підготовка матеріалу для визначення активності ацетилхолінестерази у стінці тонкої кишки при експериментальному спайкоутворенні, участь в аналізі результатів досліджень).

40. Вансович В.Є. Виникнення транслокацій хромосом у хворих на спайкову хворобу очеревини / В.Є. Вансович // Здобутки клінічної і експериментальної медицини: XLIX підсумкова науково-практична конф.: матеріали, 2 червня 2006 р. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2006. - С. 78-79.

41. Вансович В.Є. Порушення обміну біополімерів сполучної тканини при спайковій хворобі у пацієнтів з різним фенотипом гаптоглобіну / В.Є. Вансович // Бюлетень VІ читань ім. В.В. Підвисоцького, присвячених до 150-річчя з дня народження, 31 травня - 1 червня 2007 р.- Одеса: Одес. держ. мед. ун-т, 2007.- С. 55-56.

АНОТАЦІЯ

Вансович В.Є. Патогенез, прогнозування, профілактика та лікування спайкової хвороби (експериментально-клінічне дослідження). - Рукопис

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.03. - Хірургія. Вінницький Національний медичний університет ім. М.І. Пирогова, Вінниця, 2008.

У дисертації приведено наукове обґрунтування та нове рішення проблеми прогнозування, профілактики та лікування спайкової хвороби очеревини шляхом вивчення механізмів реалізації успадкованих і набутих факторів схильності до виникнення надмірного спайкоутворення.

В експерименті встановлена роль хронічного-емоційно больового стресу в формуванні набутої схильності до спайкової хвороби і сприянні реалізації спадкової схильності. В клініці встановлені механізми реалізації спадкової схильності до надмірного спайкоутоврення, пов'язаної з фенотипом гаптоглобіну 1-1, уточнені механізми пов'язані з активністю N-ацетилтрансферази. Встановлені тіолзалежні механізми формуванні набутої схильності до надмірного спайкоутворення; значення порушень генетичного апарату лімфоцитів і мезотеліоцитів - для виникнення і прогресування спайкової хвороби. Розроблено метод профілактики спайкової хвороби шляхом застосування препаратів -ліпоєвої кислоти та силімарину при лікуванні гострого апендициту. Розроблено метод комплексного лікування спайкової хвороби з використанням лапароскопічного адгезіолізису і препаратів -ліпоєвої кислоти та силімарину.

Ключові слова: спайкова хвороба, тіол-дисульфідне співвідношення, гаптоглобін, N-ацетилтрансфераза, лапароскопічний адгезіолізис, -ліпоєва кислота, силімарин.

АННОТАЦИЯ

Вансович В.Е. Патогенез, прогнозирование, профилактика и лечение спаечной болезни (экспериментально-клиническое исследование). - Рукопис

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.03. - Хирургия. Винницкий Национальный медицинский университет им. Н.И. Пирогова, Винница, 2008.

В диссертации приведено научное обоснование и новое решение проблемы прогнозирования, профилактики и лечения спаечной болезни брюшины путем изучения механизмов реализации наследственных и приобретенных факторов склонности к избыточному спайкообразованию. Разработаны новые методы прогнозирования комплексной медикаментозной и хирургической профилактики и лечения спаечной болезни.

В результате проведенных исследований установлено, что хронический эмоционально-болевой стресс увеличивает интенсивность спаечного процесса в эксперименте. При этом стресс способствует реализации наследственной склонности к избыточному спайкообразованию, связанной с высокой активностью N-ацетилтрансферазы. Применение препаратов -липоевой кислоты эффективно снижает уровень экспериментального спаечного процесса при его моделировании на разных стадиях хронического стресса.

В ходе клинических исследований установлено, что наличие фенотипа гаптоглобина 1-1 в сыворотке является фактором склонности к спаечной болезни брюшины. У больных с фенотипом гаптоглобина 1-1 послеоперационный период характеризуется, повышенным синтезом и распадом вновь образованого коллагена, более выраженным повреждением биополимеров основного вещества соединительной ткани, чем у больных с фенотипами 2-1 и 2-2. При спаечной болезни в 4,7 раза повышается ассоциативная активность акроцентрических хромосом лимфоцитов по сравнению с хирургическими больными без спаечной болезни, что коррелируют с количеством функционально активных ядер мезотелиоцитов брюшины (r = - 0,99). Также, при спаечной болезни в 68,5% случаев обнаружена транслокация t (15; 1) (р1-1р 3.6) в лимфоцитах периферической крови, наблюдаемая и у родителей больных. На основании этих данных разработаны способы определения приобретенной и наследственной предрасположенности к спаечной болезни.

Установлено, что при истощении неспецифической резистентности (тиол-дисульфидное соотношение (ТДС) <2,4), увеличивается длительность воспаления в брюшной полости после лапаротомии, нарушается иннервация тканей брюшины, усиливается повреждение биополимеров соединительной ткани, угнетается функциональная активность мезотелия, что в совокупности способствует возникновению или рецидиву спаечной болезни. В свою очередь ТДС сыворотки крови 3,6 перед аппендэктомией является маркером склонности к избыточной воспалительной реакции в брюшной полости после аппендэктомии и развитию спаечной болезни.

Установлено, что вероятность развития спаечной болезни после лапаротомии у пациентов с комбинацией наследственных и приобретенных факторов: фенотип гаптоглобина 1-1, быстрый тип ацетилирования и ТДС <2,4 - составляет 84% и может быть использовано для оценки риска возникновения спаечной болезни (р<0,05).

Применение при лечении острого флегмонозного аппендицита препаратов -липоевой кислоты и силимарина позволило уменьшить количество случаев спаечной болезни в шесть раз (р = 0,0488), по сравнению с группой, в которой аппендицит лечили без применения данных препаратов. У больных острым флегмонозным аппендицитом и с ТДС сыворотки крови 3,6 в послеоперационном периоде дополнительно к препаратам -липоевой кислоты и силимарина, назначали нестероидные противовоспалительные средства группы мелоксикама, что позволило уменьшить количество случаев спаечной болезни после лапаротомии на 20% (р=0,0437).

Комплексное лечение спаечной болезни которое включает применение препаратов -липоевой кислоты и силимарина, выполнение лапараскопического адгезиолизиса эффективно уменьшает количество рецидивов спаечной болезни по сравнению с больными, которым выполняли обычную лапаротомию (р = 0,002), и больными, у которых лапароскопический адгезиолизис не сопровождался назначением данных препаратов (р = 0,0035).

Ключевые слова: спаечная болезнь, тиол-дисульфидное соотношение, гаптоглобин, ацетилтрансфераза, лапароскопический адгезиолизис, -липоевая кислота, силимарин.

SUMMARY

Vansovich V.Е. The pathogenesis, prognostication, prophylaxis and treatment of peritoneal adhesion (clinical and experimental research). - Manuscript.

Thesis for a Doctor's scientific degree at speciality 14.01.03. - Surgery. - Vinnitsa National Medical University name N.I. Pirogov, Vinnitsa, 2008.

In dissertation it was proposed the new decision of problem of prognostication, prophylaxis and treatment of peritoneal adhesion by the study of realization mechanisms of the inherited and acquired factors of inclination to adhesion.

As a result of experimental researches it was established the role of chronic stress in forming of the acquired inclination to peritoneal adhesion and realization of the inherited inclination. It was established the realization mechanisms of the inherited inclination to surplus adhesion in patients with the phenotype haptoglobin 1-1 and high N-acetyltransferases activity. Thiol depended mechanisms of forming of the acquired inclination to peritoneal adhesion were set. It was studied the damaging of genetic apparatus of lymphocyte and mesotheliocyte in patients with peritoneal adhesion. The method of prophylaxis of peritoneal adhesion after appendectomy by use of -lipoic acid and silimarinum was proposed. The method of holiatry of peritoneal adhesion by use of laparoscopic adhesiolisis and using of -lipoic acid and silimarinum was proposed.

Key words: peritoneal adhesion, thiol-disulphide correlation, haptoglobin, N-acetyltransferase, laparoscopic adhesiolisis, -lipoic acid, silimarinum.

Перелік умовних скорочень

БЗО/ВО ? співвідношення білковозв'язаного до вільного оксипроліну;

ІБЗЗ ? індекс біоамінного забезпечення запалення;

ПОЛ - перекисне окислення ліпідів;

РСП ? рівень спайкового процесу;

СХ - спайкова хвороба;

ТДС ? тіол-дисульфідне співвідношення.

Размещено на Allbest.ru