Передчасне відшарування плаценти (механізми розвитку, лікувально-профілактичні заходи)
Розробка нових діагностичних критеріїв ризику виникнення і розвитку передчасного відшарування плаценти з метою зниження материнської та перинатальної захворюваності при даній патології. Створення на їх основі сучасних комплексів терапії і профілактики.
| Рубрика | Медицина |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 28.08.2015 |
| Размер файла | 92,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
4. Розроблена математична модель прогнозування величини крововтрати у жінок з ретрохоріальними та ретроплацентарними гематомами:
У= 502,72+403,93хХ1+229,17хХ2-195,98хХ3-340,56хХ4-525,89хХ5+ +374,42хХ6,
У - об'єм крововтрати;
Х1 - наявність хламідійної інфекції;
Х2 - група крові;
Х3 - комбінація змін активності фактора фон Віллебранда та антитромбіна ІІІ;
Х4 - наявність токсоплазменної інфекції;
Х5 - наявність герпетичної інфекції;
Х6 - наявність цитомегаловірусної інфекції.
5. У разі локального передчасного відшарування плаценти в 28-36 тиж. гестації в маткових артеріях, артерії пуповини спостерігається збільшення С/Д відношення, ІР, ПІ. Підвищення С/Д відношення відбувається за рахунок діастолічного компонента кровоплину. У середній мозковій артерії плода спостерігається зниження С/Д відношення, ІР на 13,0-38,0 %, проте збільшується ПІ на 13,0 %. Призначення терапії локальних форм передчасного відшарування плаценти вірогідно покращує показники плодово-матково-плацентарного кровоплину в маткових артеріях, артерії пуповини на 30,0-40,0 %, в середній мозковій артерії плода - на 10,0-20,0 %.
6. Гістологічні зміни в плаценті, матці, спіральних артеріях в зоні відшарування відрізняються специфікою тих захворювань, на тлі яких розвинулось це ускладнення (прееклампсія, травма, запальний процес).
У матці внаслідок передчасного відшарування на тлі прееклампсії - зміни судин у вигляді склерозу, фіброзу, набряк сполучної клітковини та мґязового шару. На тлі запального процесу - атероз та тромботичний процес у судинах, накопичення нейтрофілів, плазмоцитів та лімфоцитів у мґязовому шарі, децидуальній пластині.
У плаценті внаслідок передчасного відшарування на тлі прееклампсії виникають всі ознаки плацентарної недостатності (склероз строми ворсин усіх порядків, гіповаскуляризація ворсин, зміни судинної стінки у вигляді склерозу, гіалінозу та відкладення фібриноїду у міжворсинчатому просторі). На тлі запального процесу - гострий атероз та тромботичний процес в спіральних артеріях і міжворсинчатому просторі, накопичення нейтрофілів, плазмоцитів та лімфоцитів на будь-якому рівні плаценти. На тлі травми - багато судин різного діаметру, частина яких паралітично розширена та переповнена кровґю, а частина звужена і оптично порожня.
У судинах внаслідок відшарування плаценти на тлі прееклампсії відбуваються склероз, фібриноз, каріорексис, каріолізис, "балонна" дистрофія; при запальному процесі - атероз, тромботичний процес, накопичення сегментоядерних нейтрофілів, лімфоцитів та плазмоцитів.
7. Діти, народжені від матерів з передчасним відшарування плаценти, у 41,7 % випадків мають недоношеність І, ІІ, ІІІ ступенів, патологію ЦНС (дитячий церебральний параліч, енцефалопатія, гідроцефальний синдром, набяк головного мозку), частіше хворіють захворюваннями дихальної системи: пневмонією та бронхітом - на 41,6 %, відстають від здорових однолітків в фізичному та нервово-психічному розвитку, у 25,0 % випадків мають ознаки майбутньої інвалідності.
8. У разі передчасного відшарування плаценти ускладнений кесарів розтин є фактором ризику патології репродуктивної системи: порушення менструального циклу - у 18,1 %, хронічні запальні процеси геніталій - у 15,1 %, аденоміозу - у 9,1 %, гіперпластичні процеси ендометрію - у 4,5 %. Операція гістеректомії у 95,5 % пацієнток впливає на стан сексуального здоров'я. Використання лікувально-профілактичних заходів (КОК, аспекард, геникохель, овариум-композитум) у жінок з оперованою маткою в звязку з передчасним відшаруванням плаценти знижує частоту порушень менструального циклу в 1,8 разів, хронічних запальних процесів геніталій - в 2 рази, а також попереджує розвиток гіперпластичних процесів ендометрію, аденоміозу.
9. Використання комплексу лікувально-профілактичних заходів, що складають алгоритм ведення жінок з локальним передчасним відшаруванням плаценти та вагітних групи ризику його виникнення в 1,7 разів зменшує відсоток передчасних пологів, запобігає материнській смертності, на 40 % зменшує перинатальні втрати, сприяє народженню здорових дітей.
Результати щодо практичного використання роботи:
1. Групу ризику по виникненню передчасного відшарування плаценти повинні складати жінки, у яких в анамнезі був синдром втрати плода, передчасне відшарування плаценти, у яких виявлені: герпетична, цитомегаловірусна, хламідійна інфекції, прееклампсія, група крові А(ІІ).
2. Жінкам, у яких була виявлена гостра форма або реактивація хронічної інфекції (герпетична, цитомегаловірусна, хламідійна), показано обов'язкове пренатальне обстеження на виявлення антитіл до кардіоліпіну в сироватці крові в зв'язку з високою загрозою розвитку у них передчасного відшарування плаценти при вагітності та пологах. При збільшенні рівня антитіл до кардіоліпіну в 3-5 раз - профілактична терапія (аспекард 100 мг на добу, вобензим 2 др. тричі на добу, діпроспан 1,0 мл в/м 1 раз в місяць протягом 2-3 місяців). При збільшенні рівня антитіл до кардіоліпіну в 5-7 раз - антикоагулянтна терапія (фраксипарин 0,3-0,6 мл або клексан 0,2-0,4 мл п/ш 10-14 ін'єкцій), діпроспан по 1,0 мл в/м 1 раз в місяць протягом 2-3 місяців, плазмаферез 6-8 сеансів. При збільшенні рівня антитіл до кардіоліпіну більше, ніж в 7 раз - вагітність небажана, можлива лише після тривалого лікування.
3. Вагітним групи ризику по виникненню передчасного відшарування плаценти слід призначати профілактичну терапію з ранніх термінів вагітності тричі курсами по 10 днів (6-8 тиж, 20-22 тиж., 28-32 тиж), котра повинна включати: аспекард 100 мг на добу, курантіл 50 мг тричі на добу, вобензим 5 др. тричі на добу.
4. Вагітним з підозрою на передчасне відшарування хоріону або плаценти слід визначати в плазмі крові активність фактору Віллебранда.
5. Вагітним з передчасним відшаруванням хоріону до 16 тиж. вагітності слід призначати патогенетичну терапію, яка в залежності від стану системи гемостазу повинна включати: симптоматичну кровозупиняючу (дицинон 12,5 % - 2,0 мл в/м 2-3 рази на добу), спазмолітичну (супозиторії вібуркол по 1 двічі на добу), гормональну терапію (дуфастон 40 мг одномоментно, потім 10 мг тричі на добу) до зупинки кровотечі та протягом ще 3 діб, після чого симптоматичну кровозупиняючу терапію слід відмінити, а дозу дуфастону призначати під контролем його рівня в сироватці крові. Далі призначити дезагреганти: курантіл 50 мг тричі на добу, аспекард 100 мг на добу. Після 12 тижнів вагітності нормальний імуноглобулін людини 3 мл в/м 1 раз через три дні № 5, протефлазід за схемою. Фраксипарин 0,3-0,6 мл або клексан 0,2-0,4 мл призначати в залежності від проявів тромбофілічного стану по 10-14 ін'єкцій п/ш. Контроль ефективності його введення здійснювати 1 раз через 3-4 тижні, або після курсу його застосування (в плазмі крові визначати активність фактору Віллебранда).
Жінкам з ретроплацентарними гематомами з 16-22 тижнів вагітності при виявлені у них АФА або вірусної інфекції слід призначати рефортан або стабізол по 10 мл/кг внутрішньовенно крапельно. При зниженому рівні прогестерону в сироватці крові призначати гормональну терапію (дуфастон 40 мг одномоментно, потім 10 мг трічі на добу), нормальний імуноглобулін людини по 3 мл в/м 1 раз через три дні № 5 та протефлазід за схемою. Після чого призначати курантіл 50 мг тричі на добу, аспекард 100 мг на добу протягом 10 днів. Фраксипарин 0,3-0,6 мл або клексан 0,2-0,4 мл слід застосовувати в залежності від проявів тромбофілічного стану по 10-14 ін'єкцій. Діпроспан 1,0 мл /м 1 раз в місяць. Плазмаферез 6-8 сеансів.
Жінкам з ретроплацентарними гематомами з 16-22 тиж. вагітності травматичного походження, без АФА та вірусної інфекції призначати слідуючу терапію: рефортан або стабізол по 10 мл/кг внутрішньовенно крапельно. При зниженому рівні прогестерону в сироватці крові застосовувати гормональну терапію (дуфастон 40 мг одномоментно, потім 10 мг тричі на добу). Після чого призначати курантіл 50 мг тричі на добу, аспекард 100 мг на добу протягом 10 днів. Фраксипарин 0,3-0,6 мл або клексан 0,2-0,4 мл застосовувати в залежності від проявів тромбофілічного стану по 10-14 ін'єкцій.
Після 22 тиж вагітності при травматичному характері ретроплацентарної гематоми призначати терапію: рефортан або стабізол по 10 мл/кг, контрікал 50000 ОД внутрішньовенно крапельно. Після чого застосовувати курантіл 50 мг тричі на добу, аспекард 100 мг на добу протягом 10 днів. Фраксипарин 0,3-0,6 мл або клексан 0,2-0,4 мл призначати в залежності від проявів тромбофілічного стану по 10-14 ін'єкцій.
Після 22 тиж. вагітності при виявленні АФА або вірусної інфекції жінкам з ретроплацентарними гематомами слід призначати: рефортан або стабізол по 10 мл/кг внутрішньовенно крапельно, нормальний імуноглобулін людини по 3 мл в/м 1 раз через три дні № 5 та протефлазід за схемою. Далі застосовувати: курантіл 50 мг тричі на добу, аспекард 100 мг на добу протягом 10 днів. Фраксипарин 0,3-0,6 мл або клексан 0,2-0,4 мл призначати в залежності від проявів тромбофілічного стану по 10-14 ін'єкцій. Діпроспан 1,0 мл /м 1 раз в місяць. Плазмаферез 6-8 сеансів.
Після 22 тиж. вагітності у разі передчасного відшарування плаценти на тлі прееклампсії доцільним є призначення слідуючої терапії: рефортан або стабізол по 10 мл/кг внутрішньовенно крапельно, спазмолітична терапія, симптоматична кровозупиняюча терапія, нормальний імуноглобулін людини по 3 мл в/м через 3 дня №5. Далі застосовувати курантіл 50 мг тричі на добу, 0,1 мг тричі на добу, аспекард 100 мг на добу протягом 10 днів. Фраксипарин 0,3-0,6 мл або клексан 0,2-0,4 мл призначати в залежності від проявів тромбофілічного стану по 10-14 ін'єкцій. Діпроспан 1,0 мл /м 1 раз в місяць. Плазмаферез 6-8 сеансів.
6. Оперованим жінкам з приводу передчасного відшарування плаценти для профілактики антифосфоліпідних антитіл, ендокринологічних порушень, гіперпластичних процесів ендометрію, аденоміозу слід застосовувати лікувально-профілактичні заходи (КОК протягом 1-2 років, аспекард 100 мг на добу протягом 3 місяців, оваріум-композитум по 2,2 мл в/м через день №10).
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Білик Н.М. Вплив передчасного відшарування плаценти на перинатальні втрати // Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2004. - №1. - С. 262-264.
2. Білик Н.М. Фактори ризику та деякі моменти етіопатогенезу передчасного відшарування плаценти // Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2004. - №2. - С. 502-504.
3. Білик Н.М. Захворюваність, фізичний та нервово-психічний розвиток малюків 1 року життя, народжених від жінок з передчасним відшаруванням плаценти // Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2005. - №1. - С. 65-68.
4. Білик Н.М. Діагностика та лікування ретрохоріальних та ретроплацентарних гематом у жінок з антифосфоліпідним синдромом та вірусною інфекцією // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2005. - №2. - С. 91-94.
5. Білик Н.М. Роль фактора фон Віллебранда в діагностиці передчасного відшарування плаценти // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2005. - №5. - С. 75-77.
6. Білик Н.М. Антропометричні показники у жінок з передчасним відшаруванням плаценти // Вісник антропології. - 2005. - №5. - С. 22-23.
7. Білик Н.М. Стан тромбоцитарної та плазмово-судинної ланок системи гемостазу при гострому, підгострому та резидуальному періодах передчасного відшарування плаценти // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2005. - №6. - С. 65-67.
8. Білик Н.М. Порівняльна оцінка показників гемостазу при лікуванні ретрохоріальних та ретроплацентарних гематом в І-ІІ триместрах вагітності // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2006. - №1. - С. 89-91.
9. Білик Н.М. Перинатальні аспекти передчасного відшарування плаценти у жінок з вірусною інфекцією та антитфосфоліпідним синдромом // Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2006. - №1. - С. 30-33.
10. Білик Н.М. Перебіг пологів та післяпологового періоду у жінок з передчасним відшаруванням плаценти // Педіатрія, акушерство і гінекологія. - 2006. - №2. - С. 91-95.
11. Білик Н.М. Визначення кореляційних зв'язків між показниками гемостазу з метою діагностики коагулопатій у жінок з передчасним відшаруванням плаценти // Здоровье женщины. - 2006. - №2. - С. 73-75.
12. Білик Н.М. Ультразвукове дослідження та кардіотокографія при оцінці стану внутрішньоутробного плода у жінок з передчасним відшаруванням плаценти // Здоровье женщины. - 2006. - №3. - С. 240-242.
13. Білик Н.М. Профілактичне лікування вагітних групи ризику, що загрозливі по виникненню передчасного відшарування плаценти // Здоровье женщины. - 2006. - №4. - С. 62-64.
14. Зелінський О.О., Білик Н.М. Морфологічні зміни гемомікроциркуляторного русла в плаценті в зоні відшарування при формуванні ретроплацентарних гематом // Вісник морфології. - 2007. - №1. - С. 138-141.
15. Білик Н.М. Стан сексуального здоров'я у жінок після гістеректомії з приводу маткових кровотеч в зв'язку з передчасним відшаруванням плаценти // Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2007. - №1/2. - С. 404-405.
16. Білик Н.М. Перебіг вагітності у жінок групи ризику по виникненню передчасного відшарування плаценти при профілактичному лікуванні // Здоровье женщины. - 2007. - №1. - С. 94-96.
17. Білик Н.М. Стан репродуктивної системи у жінок з оперованою маткою в зв'язку з передчасним відшаруванням плаценти // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2007. - №2. - С. 68-70.
18. Зелінський О.О., Білик Н.М. Морфологічні зміни гемомікроциркуляторного русла в плаценті поза зоною відшарування при формуванні ретроплацентарних гематом. Морфологія матки Кувелера // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2007. - №3. - С. 100-102.
19. Білик Н.М. Вплив профілактичної терапії на перебіг пологів та стан новонароджених у вагітних групи ризику з виникнення передчасного відшарування плаценти // Здоровье женщины. - 2007. - №3. - С. 171-173.
20. Білик Н.М. Регресійний аналіз та прогнозування об'єму крововтрати у вагітних з передчасним відшаруванням плаценти // Здоровье женщины. - 2007. - №4. - С. 75-77.
21. Патент на винахід "Спосіб ранньої діагностики патології хоріону та плоду у жінок" №77997 A UA G01N 33/535 C12Q 1\28. - №20040705230; Заявл. 01.07.04; Опубл. 15.02.07, Бюл. №2, 2007. - 3 с.
22. Патент на винахід "Спосіб лікування ретрохоріальних та ретроплацентарних гематом у вагітних жінок з вірусною інфекцією" №78907 A UA А 61К 31/00, А 61К 45/06, А 61Р 15/06. - №200500527; Заявл. 29.07.05; Опубл. 25.04.07, Бюл. №5, 2007. - 3 с.
23. Патент на винахід "Спосіб ранньої діагностики передчасного відшарування плаценти" №78907 A UA А 61В 10/00, G01N 33/535 C07К 14/745. - №200507573; Заявл. 29.07.05; Опубл. 25.04.07, Бюл. №5, 2007. - 3 с.
24. Білик Н.М. Передчасне відшарування плаценти у жінок з TORCH-інфекцією // Ювілейна науково-практична конференція "Актуальні питання сучасного акушерства". - Вінниця, 2004. - С. 9-11.
25. Білик Н.М. Обсяг додаткових оперативних втручань, величина крововтрати, особливості перебігу післяпологового періоду у жінок з передчасним відшаруванням плаценти // Вісник наукових досліджень. - 2004. - №2. - С. 288.
АНОТАЦІЯ
Білик Н.М. Передчасне відшарування плаценти (механізми розвитку, лікувально-профілактичні заходи). - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.01 - акушерство та гінекологія. - Одеський державний медичний університет МОЗ України, Одеса, 2008.
Робота присвячена зниженню материнської та перинатальної захворюваності та смертності при передчасному відшаруванні плаценти шляхом розробки нових діагностичних критеріїв ризику виникнення і розвитку даної патології, створення на їх основі нових комплексів терапії і профілактики.
Виявлена висока діагностична чутливість активності фактора фон Віллебранда для діагностики передчасного відшарування плаценти і показані переваги її визначення в порівнянні з іншими показниками гемостазу. Вперше створена математична модель прогнозування величини крововтрати у жінок з ретрохоріальними та ретроплацентарними гематомами на ранніх термінах вагітності. Вперше обґрунтовано і впроваджено в практику схеми комбінування лікарських засобів з урахуванням етіологічних факторів при локальних формах передчасного відшарування плаценти. Доведено, що в патогенезі розвитку передчасного відшарування плаценти провідне значення відіграють група крові, комбінація змін активності фактора фон Віллебранда та антитромбіна ІІІ, наявність хламідійної, герпетичної, цитомегаловірусної, токсоплазменної інфекцій.
Ключові слова: передчасне відшарування плаценти, механізми розвитку, діагностика, лікування, профілактика.
АННОТАЦИЯ
Билык Н.Н. Преждевременная отслойка плаценты (механизмы развития, лечебно-профилактические мероприятия). - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.01 - акушерство и гинекология. - Одесский государственный медицинский университет, МЗ Украины, Одесса, 2008.
Актуальность изучаемой проблемы обуславливается тем, что преждевременная отслойка плаценты является причиной материнской та перинатальной заболеваемости и смертности.
Целью настоящего исследования было снижение материнской и перинатальной заболеваемости и смертности при преждевременной отслойке плаценты путем создания новых диагностических критериев риска возникновения и развития данной патологии, создания на их основе новых комплексов терапии и профилактики.
В результате проведенного исследования, автор впервые показал высокую диагностическую ценность активности фактора фон Виллебранда для диагностики преждевременной отслойки плаценты и показал ее превосходства в сравнении с другими показателями гемостаза. Установлено, что только снижение активности фактора фон Виллебранда в плазме крови ниже 60 % может диагностировать ретрохориальные и ретроплацентарные гематомы. Изменение активности антитромбина ІІІ, плазминогена, величины протромбинового индекса, уровня фибриногена происходит только через сутки после преждевременной отслойки плаценты.
Впервые на основе применения регрессионного анализа создана математическая модель прогнозирования величины кровопотери у женщин с ретрохориальными и ретроплацентарными гематомами на ранних сроках беременности.
Впервые предложен и применен способ диагностики патологии хориона и плода, который заключается в определении уровня антител к кардиолипину в сыворотке крови. При увеличении уровня антител к кардиолипину в 3-5 раз диагностируют самопроизвольный выкидыш и преждевременную отслойку плаценты, при увеличении в 7-10 раз - замершую беременность и антенатальную гибель плода.
Впервые внедрены в практику новые схемы комбинирования лекарственных препаратов с учетом этиологических факторов при локальных ретроплацентарных гематомах. Оценена эффективность комбинирования лекарств путем определения показателей гемостаза, плодово-маточно-плацентарной гемодинамики и морфологического исследования плацент. Применение комбинированной терапии при лечении ретрохориальных и ретроплацентарных гематом и комплекса профилактических мероприятий у женщин группы риска пролонгирует беременность до срока родов, профилактирует материнскую и перинатальную заболеваемость и смертность.
Впервые показан патоморфоз плаценты, матки и сосудов при преждевременной отслойке плаценты с учетом этиологических фактров (преэклампсия, механическая травма, инфекция). В матке при преэклампсии происходят изменения сосудов (склероз, фиброз), отек соединительной клетчатки и мышечного слоя), при инфекции - атероз и тромботический процесс в сосудах, скопления нейтрофилов, плазмоцитов, лимфоцитов в мышечном слое, децидуальной пластине.
Морфология плаценты при преждевременной ее отслойке на фоне преэклампсии отображает признаки плацентарной недостаточности (склероз стромы ворсин, гиповаскуляризация ворсин, склероз, гиалиноз стенки сосудов, отложение фибриноида в межворсинчатом пространстве). На фоне инфекции в плаценте происходят изменения, которые характеризуются острым атерозом, тромботическим процессом в спиральных артериях и межворсинчатом пространстве, скоплениями нейтрофилов, плазмоцитов и лимфоцитов. При механической травме - сосуды в плаценте паралитично расширены и переполнены кровью или сужены и оптически пусты.
В сосудах при преждевременной отслойке плаценты на фоне преэклампсии происходит склероз, фибриноз, кариорексис, кариолизис, "балонная" дистрофия; при инфекции - атероз, тромботический процесс, скопления сегментоядерных нейтрофилов, лимфоцитов, плазмоцитов.
В патогенезе развития преждевременной отслойки плаценты ведущая роль принадлежит вирусной инфекции, преэклампсии, механической травме. Вирусная инфекция способствует выработке аутоантител. При гестозе также вырабатываются аутоантитела, которые взаимодействуют с фосфолипидными комплексами мембран тромбоцитов и эндотелием сосудов с последующим образованием тромбозов в плаценте. Снижение активности фактора фон Виллебранда вызывает повреждение эндотелия сосудов и способствует развитию ретроплацентарных гематом. Этот патологический процесс ускоряет снижение активности антитромбина ІІІ. Повреждение плаценты ведет к трансплацентарному пассажу материнских антифосфолипидных антител к плоду, что проявляется викидышами, замершими беременностями, синдромом задержки развития плода, дистрессом плода или его антенатальной гибелью.
Ключевые слова: преждевременная отслойка плаценты, механизмы развития, диагностика, лечение, профилактика.
SUMMARY
Bilyk N.M. Abruptio placentae (mechanisms of development, therapeutic and prophylactic measures). - Manuscript.
Thesis for scientific degree of the doctor of medicine sciences in specialty 14.01.01 - obstetrics and gynecology. Odessa State Medical University. Odessa, 2008.
The work is devoted to decrease of maternal and perinatal morbidity and mortality rate in abruptio placentae by elaboration of new diagnostic risk criteria of appearance and development of this pathology as well as new therapy and prevention complexes created on their basis.
High diagnostic sensitivity of von Willebrand factor activity in diagnostics of abruptio placentae was found and advantages of its determination as compared to other hemostasis indices were demonstrated. Mathematic prognostic model of blood loss volume in women with retrochorionic and retroplacental hematomas in early stages of pregnancy was first created. Combination scheme of drugs considering etiological factors and local forms of abruptio placentae was eleborated and introduced into practice. Blood group, combination of changes of von Willebrand factor activity and antithrombine ІІІ, presence of chlamidial, herpetic, cytomegaloviral, toxoplasmosal infections were proved to be of great significance in pathogenesis of abruptio placentae development.
Key words: abruption placentae, pathogenesis, diagnostics, treatment, prophylaxis.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Зниження частоти акушерських ускладнень та перинатальних втрат на підставі вивчення нових патогенетичних механізмів розвитку передчасного відшарування нормально розташованої плаценти і впровадження алгоритму прогностичних заходів для їх профілактики.
автореферат [41,7 K], добавлен 04.04.2009Макроскопічна і морфометрична характеристика та будова кровоносного русла пупкового канатика і плаценти людини. Структурний аналіз ворсинкового відділу плаценти. Особливості кровообігу між плодом і плацентою. Структурна організація плацентарного бар’єра.
автореферат [49,5 K], добавлен 20.02.2009Оборотна зупинка метаболізму в клітинах за рахунок технологічних процесів з використанням низьких температур. Зберігання плаценти, її здатність бути "депо" різних біологічно активних речовин і впливати на патологічні процеси. Регрес атеросклерозу.
автореферат [77,0 K], добавлен 20.02.2009Дослідження впливу легкого йодного дефіциту на виникнення порушень фізичного, статевого, інтелектуального розвитку, психоемоційного стану та когнітивних функцій дітей з урахуванням вікових та статевих особливостей. Лікувально-профілактичні заходи.
автореферат [57,8 K], добавлен 19.03.2009Післяпологовий пієлонефрит як тяжке захворювання з вираженою інтоксикацією організму породіллі, морфологічними і функціональними порушеннями. Ефективність профілактики і лікування, виявлення значущих факторів ризику та оптимальні профілактичні заходи.
автореферат [43,2 K], добавлен 14.03.2009Фактори ризику (генеалогічні, аліментарні, імунологічні, імуногенетичні) та визначення маркерів гастродуоденальної патології у дітей. На формування гастродуоденальної патології у дітей значний вплив мають аліментарні, імуногенетичні, імунологічні чинники.
автореферат [50,2 K], добавлен 18.03.2009Розповсюдженість неплідного шлюбу в Буковинському регіоні за уніфікованим протоколом. Характеристика для безплідних жінок з визначенням чинників ризику розвитку неплідності. Оцінка ефективності різних методів профілактики, діагностики та лікування.
автореферат [30,9 K], добавлен 20.02.2009Патогенетичні закономірності формування невротичних розладів у жінок на підставі аналізу клініко-психопатологічних, патопсихологічних та соціально-психологічних механізмів їх розвитку для розробки критеріїв діагностики, принципів терапії та профілактики.
автореферат [68,2 K], добавлен 02.04.2009Методи та функції геронтології. Причини розвитку та діагностичні критерії передчасного старіння. Біологічний вік організму. Парціальний функціональний вік окремих систем організму. Профілактика прискореного старіння. Елементи активного рухового режиму.
контрольная работа [55,7 K], добавлен 06.03.2011Аналіз поняття внутрішньолікарняних інфекцій, пов'язаних з перебуванням, лікуванням, обстеженням і зверненням за медичною допомогою в лікувально-профілактичний заклад. Обов’язки та організація роботи медичної сестри з ЛФК. Заходи профілактики інфекції.
реферат [28,9 K], добавлен 25.08.2013Порівняльні аспекти клінічних і сидеропенічних симптомів при розвитку анемії вагітності у жінок з різним паритетом. Методика лікувально-профілактичних заходів у вагітних з гестаційною анемією на основі додаткового використання антигомотоксичної терапії.
автореферат [34,1 K], добавлен 10.04.2009Локальне і глобальне поширення поліантибіотикорезистентних збудників нозокоміальних і опортуністичних інфекцій. Нові стратегічні підходи до протимікробної терапії. Пошук у стафілококових клітинах нових потенційних мішеней для протимікробних препаратів.
автореферат [112,7 K], добавлен 29.03.2009Вплив гострої імунокомплексної патології на морфо-функціональний стан мембран кардіоміоцитів, їх патофізіологічна оцінка й можливість корекції виявлених змін мембранопротекторами тіотріазоліном і корвітином з метою подальшого використання їх у терапії.
автореферат [528,9 K], добавлен 29.03.2009Показники поширеності розсіяного склерозу, вивчення його етіології та виявлення авто-антитіл (абзимів), здатних каталізувати розщеплення ДНК. Визначення прогностичних критеріїв тяжкості й перебігу хвороби, розробка діагностичних підходів і тактики.
автореферат [39,8 K], добавлен 19.03.2009Сутність розвитку хвороб хребта. Масаж як механічна дія руками або яким-небудь предметом на поверхню тіла з метою досягнення лікувального ефекту. Історія розвитку масажу. Застосування різних пристроїв і апаратів для проведення вібраційного масажу.
реферат [363,8 K], добавлен 06.06.2011Фактори ризику маткових кровотеч при оперативному розродженні. Стан імунної системи та інтерлейкінів у вагітних та породілей з прееклампсією, розроджених кесаревим розтином. Характер гістологічних та електронномікроскопічних змін міометрія та плаценти.
автореферат [51,9 K], добавлен 10.04.2009Визначення оптимальних заходів з перинатальної профілактики ВІЛ на основі порівняння ефективності різних схем, впровадженої в родопомічних закладах та центрах по боротьбі та профілактиці СНІДу в умовах діючої в Україні системи надання допомоги вагітним.
реферат [30,3 K], добавлен 04.01.2011Підвищення ефективності лікувально-профілактичної допомоги новонародженим з дуже та надзвичайно малою масою тіла на підставі вивчення особливостей патогенетичних механізмів формування патології та розробки і впровадження нових технологій виходжування.
автореферат [47,1 K], добавлен 04.04.2009Проблема ранньої діагностики генералізованого пародонтиту, ефективні заходи з його профілактики та лікування. Екзо- та ендогенні чинники і пускові механізми, антигени систем крові та роль спадкових, імунних, мікробних чинників у перебігу захворювання.
автореферат [141,9 K], добавлен 07.04.2009У статті розглянуті сучасні аспекти про поширеність і вплив генетичних факторів на виникнення гіперурикемії. Проаналізовано основні питання філогенетично обумовлених передумов високого ризику розвитку гіперурикемії у людини, як біологічного виду.
статья [21,1 K], добавлен 06.09.2017
