Размещено на http://www.allbest.ru/

Академія медичних наук україни

Національний науковий центр

Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска

УДК: 616.12-02: 312.2 "45=20"

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Спеціальність 14.01.11 - Кардіологія

Епідеміологія фібриляції-тріпотіння передсердь серед населення України за даними популяційних досліджень

Срібна ольга володимирівна

Київ - 2009

Дисертація є рукописом

Робота виконана в Національному науковому центрі “Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска” АМН України, м. Київ.

Науковий керівник: доктор медичних наук, старший науковий співробітник Горбась Ірина Михайлівна, Національний науковий центр “Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска” АМН України, завідуюча відділом популяційних досліджень.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, старший науковий співробітник Лішневська Вікторія Юріївна, Державна установа “Інститут геронтології АМН України”, провідний науковий співробітник відділу клінічної фізіології та патології внутрішніх органів, м. Київ; доктор медичних наук, старший науковий співробітник Дорогой Анатолій Петрович, Національний науковий центр “Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска” АМН України, завідувач лабораторією наукових проблем амбулаторної допомоги, м. Київ.

Захист відбудеться “29” вересня 2009 року о 10 ⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.616.01 при Національному науковому центрі “Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска АМН України (03680 МСП, м. Київ, вул. Народного ополчення, 5).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного наукового центру “Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска” АМН України (03680 МСП, м. Київ, вул. Народного ополчення, 5).

Автореферат розісланий “26” серпняя 2009 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Деяк С.І.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Фібриляція та тріпотіння передсердь (ФП/ТП), питома вага яких в структурі аритмій складає майже 40 %, за розповсюдженістю поступаються тільки екстрасистолії (Fuster V., 2006, Кушаковский М.С., 2007). Протягом останніх десятиріч реєструється істотне збільшення поширеності ФП/ТП, причому така негативна тенденція відзначається не тільки в похилому та старечому віці, а й серед осіб середнього віку (Hersi A. et al., 2005; Heeringa J. 2006).

В Україні згідно офіційної статистики ФП/ТП віднесені до підрозділу «Ураження населення пароксизмальною тахікардією та миготливою аритмією», що не дозволяє провести аналіз розповсюдженості їх окремих форм. Поширеність пароксизмальної тахікардії та миготливої аритмії, складаючи в середньому 0,117 %, коливається від 0,0009 % в Донецькій області до 0,4741 % в Рівненській, а у Чернівецькій області аритмії не реєструються взагалі (Коваленко В.М. та ін., 2008).

Епідеміологічні дослідження поширеності порушень серцевого ритму та провідності в Україні проводили 25 років тому (Горбась І.М., 1996).

Наявність ФП/ТП достовірно збільшує відносний ризик загальної та серцево-судинної смертності у 1,7 і 2,0 рази відповідно (Eaker S., 2005; Goto S. et al., 2006). Основними прогностично небезпечними факторами, пов'язаними з ФП/ТП, є загроза розвитку тромбоемболічних ускладнень (насамперед ішемічних інсультів) і розвиток або прогресування серцевої недостатності (Donald M.L. et al., 2004; Kimura N., 2005; Лишневская В.Ю., 2005; Lakshminarayan K. et al., 2006). За останні 20 років частота госпіталізацій з приводу ФП зросла на 66 % (Friberg J. et al., 2003).

ФП/ТП належать до пароксизмальних порушень ритму серця, виявлення яких з огляду на можливий безсимптомний перебіг пов'язано з певними труднощами, що зумовлює необхідність застосування нових методів вивчення їх розповсюдженості в загальній популяції (Lakshminarayan K. et al., 2006). Е. Braunwald, порівнюючи зростання поширеності ФП з «епідемією», зауважив, що дійсна частота ФП невідома, оскільки принаймні 30-45 % випадків не реєструються внаслідок їх безсимптомного перебігу. Отже, реальна епідеміологічна ситуація відносно розповсюдженості ФП/ТП не вивчена.

Не менш актуальним є визначення асоціативного взаємозв'язку між ФП/ТП і факторами ризику (ФР), оскільки їх своєчасне виявлення та корекція у конкретного хворого дозволить попереджувати ускладнення (Bernard J.G. et al., 2005; Niewlaat R. et al., 2005; Гоголашвили Н.Г., 2007; Сердечная Е.В. и др., 2009).

Оскільки наявність ФП/ТП призводить до несприятливих змін внутрішньосерцевої гемодинаміки, визначення стану показників серцево-судинної системи має велике значення для вибору терапії у хворих з даними порушеннями ритму.

Однією з актуальних проблем сучасної кардіології є тактика ведення пацієнтів з різними формами ФП/ТП. Оцінка якості їх лікування в амбулаторних умовах допоможе визначити шляхи підвищення його ефективності відповідно до загальноприйнятих стандартів з метою запобігання виникнення ускладнень.

Відсутність в Україні досліджень, присвячених встановленню дійсної поширеності порушень серцевого ритму та провідності в цілому та ФП/ТП зокрема, вивченню епідеміологічної ситуації щодо них, аналізу її динаміки та оцінці якості лікування хворих з ФП/ТП в амбулаторних умовах, визначає актуальність, мету і задачі цієї роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалася в рамках комплексних тем відділу аритмій серця Національного наукового центру «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» АМН України „Вивчити взаємозв'язок та прогностичне значення показників структурно-функціонального стану міокарду, регуляторної функції автономної нервової системи та електрофізіологічних властивостей серця у хворих з пароксизмальною і персистуючою формою фібриляції та тріпотіння передсердь” (№ державної реєстрації 0100U002850) та відділу популяційних досліджень „Вивчити епідеміологічну ситуацію щодо артеріальної гіпертензії серед населення в широкому віковому діапазоні” (№ державної реєстрації 0102U000123) і „Вивчити епідеміологічну ситуацію щодо артеріальної гіпертензії серед сільського населення у віковому аспекті” (№ державної реєстрації 0105U002300). Автор була співвиконавцем вказаних тем.

Мета і задачі дослідження: на підставі вивчення епідеміологічної ситуації щодо ФП/ТП серед населення України, визначення стану показників серцево-судинної системи, оцінки якості лікування хворих з цими порушеннями ритму серця в амбулаторних умовах обґрунтувати підходи до розробки профілактичних заходів на індивідуальному та популяційному рівнях.

Для досягнення поставленої мети вирішувались наступні завдання:

- дослідити поширеність порушень ритму серця та провідності, різних форм ФП/ТП серед населення України віком 20-64 роки;

- встановити взаємозв'язок основних ФР з ФП/ТП;

- визначити гендерні особливості асоціативного зв'язку між ФР і ФП/ТП на індивідуальному та популяційному рівнях;

- порівняти поширеність порушень серцевого ритму та провідності серед міського та сільського населення України;

- зіставити отримані результати з даними епідеміологічних досліджень, проведених 20-25 років тому та оцінити їх динаміку;

- визначити особливості клінічних проявів та структурних змін за даними ехокардіографії (ЕхоКГ) при ФП/ТП;

- оцінити якість лікування хворих з різними формами ФП/ТП в амбулаторних умовах.

Об'єкт дослідження: різні форми ФП/ТП, фактори ризику.

Предмет дослідження: поширеність ФП/ТП, динаміка їх розповсюдженості, особливості ремоделювання лівого шлуночка (за даними ЕхоКГ), якість лікування пацієнтів з ФП/ТП.

Методи дослідження: комплексні стандартні епідеміологічні методи дослідження, опитування для виявлення порушень серцевого ритму та провідності в анамнезі, двомірна ЕхоКГ, статистичні методи обробки отриманих результатів.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше на підставі даних строго стандартизованих епідеміологічних обстежень встановлена дійсна розповсюдженість порушень серцевого ритму та провідності в цілому і ФП/ТП зокрема серед міського і сільського населення України віком 20-64 роки, продемонстровано недостатній рівень їх виявлення закладами первинних структур охорони здоров'я. Встановлена поширеність пароксизмальної, персистуючої і постійної форм ФП/ТП у широкому віковому діапазоні.

Вперше проведено порівняльний аналіз розповсюдженості порушень ритму серця і провідності в сільській і міській популяціях, визначені їх статево-вікові відмінності. Встановлено, що при однаковій поширеності порушень ритму серця та провідності серед міських та сільських мешканців, охоплення медикаментозним лікуванням селян втричі менше, ніж городян.

Вперше серед вітчизняних наукових досліджень вивчена довготривала динаміка поширеності порушень ритму серця та провідності серед міського і сільського населення України, показано погіршення епідеміологічної ситуації за рахунок збільшення розповсюдженості порушень серцевого ритму і провідності та негативних змін профілю ризику хворих з ФП/ТП.

Вперше визначено кореляційний зв'язок між величинами систолічного (САТ) та діастолічного артеріального тиску (ДАТ), холестерину (ХС), тригліцеридів (ТГ), холестерину ліпопротеїдів високої щільності (ХС ЛПВЩ), індексу маси тіла (ІМТ), наявністю гіпертрофії лівого шлуночка (ЛШ), цукрового діабету (ЦД), тютюнокурінням та недостатньою фізичною активністю (НФА) і поширеністю ФП/ТП, встановлено вікові та гендерні особливості цих асоціацій.

У межах проведеного моніторингу відзначено негативні тенденції у профілі ризику хворих з ФП/ТП: зменшення віку пацієнтів, зростання поширеності таких ФР як артеріальна гіпертензія (АГ), ожиріння, гіперхолестеринемія (ГХС), гіпертригліцеридемія (ГТГ) та НФА, збільшення рівня їх асоціативності.

Визначено особливості клінічного перебігу та стан показників серцево-судинної системи у хворих з ФП/ТП. Встановлено, що у пацієнтів з цими порушеннями ритму серця вірогідно частіше діагностуються зміни геометричної моделі ЛШ у вигляді його ексцентричної гіпертрофії.

На підставі оцінки якості лікування пацієнтів з різними формами ФП/ТП виявлено переважання тактики утримання синусового ритму (СР), однак у більшої частини (60,6 %) хворих при медикаментозному відновленні СР використовується не рекомендований до застосування в амбулаторних умовах препарат прокаїнамід. Встановлено недостатнє призначення засобів антикоагулянтної терапії з метою профілактики тромбоемболічних ускладнень (ТУ).

Практичне значення отриманих результатів. Результати дослідження поширеності порушень серцевого ритму та провідності серед чоловіків і жінок різних вікових груп є науковим обґрунтуванням для планування потреб в спеціалізованій медичній допомозі населенню України.

Визначені особливості динаміки поширеності порушень серцевого ритму та провідності дозволяють прогнозувати епідеміологічну ситуацію щодо них в межах її подальшого моніторингу.

Встановлені особливості частоти і рівнів ФР та їх взаємозв'язок з ФП/ТП є підставою для визначення пріоритетних напрямків профілактичних втручань щодо цих порушень серцевого ритму, їх виникнення та ускладнень.

Виявлені особливості стану показників серцево-судинної системи пацієнтів з ФП/ТП сприятимуть оптимізації їх лікування згідно загальноприйнятих стандартів.

Аналіз якості лікування пацієнтів з ФП/ТП в амбулаторних умовах дозволяє визначити напрямки покращення надання медичної допомоги таким хворим, що сприятиме зниженню показників інвалідності та смертності у цих пацієнтів.

Впровадження результатів дослідження в практику. Результати дослідження впроваджені в практику роботи Івано-Франківського обласного кардіологічного диспансеру, Черкаського обласного кардіологічного центру, Миколаївської обласної лікарні, терапевтичного відділення Новоселицької районної лікарні Чернівецької області, що підтверджено актами про впровадження.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним науковим дослідженням автора. Здобувач обгрунтувала актуальність роботи, сформулювала його мету та задачі. Дисертант самостійно провела інформаційний пошук літературних джерел і аналіз даних, особисто виконала клінічні дослідження (опитування за стандартною кардіологічною анкетою ВООЗ, заповнення анкет, що містять анамнестичні та соціально-демографічні дані, аналіз ЕКГ згідно критеріїв Міннесотського коду), розробила анкету для виявлення порушень ритму серця, проаналізувала архівні матеріали. Пошукач особисто провела ЕхоКГ у пацієнтів з ФП/ТП та обстежених контрольної групи з подальшим аналізом ремоделювання ЛШ, курацію хворих, одержала документовані відомості про пацієнтів, створила базу даних і здійснила статистичну обробку та аналіз одержаних результатів. Дисертант брала безпосередню участь в оформленні результатів роботи у вигляді статей і тез наукових доповідей, в підготовці наукового матеріалу до друку. Автором написаний і повністю оформлений текст дисертаційної роботи.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційної роботи представлені у вигляді доповідей на VII, VIII, IX Національних конгресах кардіологів України (2004, 2007, 2008), підсумкових наукових сесіях, присвячених пам'яті академіка М.Д. Стражеска (2005, 2008, 2009), Пленумі правління Асоціації кардіологів України «Порушення ритму серця: сучасні підходи до лікування» (м. Київ, 2005), Українській науково-практичній конференції «Первинна та вторинна профілактика церебро-васкулярних ускладнень артеріальної гіпертензії» (м. Київ, 2006), Міжнародному кардіологічному форумі «Кардіологія вчора, сьогодні, завтра», (м. Київ, 2006), Українській науково-практичній конференції «Профілактика і лікування артеріальної гіпертензії в Україні» (м. Київ, 2008).

Основні результати і висновки роботи заслухані та обговорені на розширеному засіданні апробаційної ради ННЦ «Інститут кардіології імені академіка М.Д.Стражеска» АМН України 2009 р.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 15 наукових робіт, серед яких 7 статей у спеціалізованих виданнях, рекомендованих ВАК України, 1 стаття у фаховому виданні та 7 робіт у матеріалах наукових пленумів, конгресів і конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 165 сторінках машинописного тексту, ілюстрована 16 рисунками та 30 таблицями, з яких 5 займають площу сторінки, анкетою в додатку, складається зі вступу, огляду літератури, опису методів дослідження, 4 розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних літературних джерел з 196 найменувань, з яких 69 - кирилицею і 127 - латиницею.

Основний зміст роботи

Матеріал та методи дослідження. В основу роботи покладені результати обстежень репрезентативних вибірок міських мешканців віком 20-64 роки, виконаних за однією програмою з інтервалом 25 років (2416 та 1975 осіб відповідно), та дані обстежень сільських мешканців України такого ж віку, проведених з інтервалом 20 років (3271 і 2175 осіб).

Первинне медичне кардіологічне обстеження передбачало заповнення анкет, що містять анамнестичні і соціально-демографічні дані; опитування за стандартною кардіологічною анкетою ВООЗ, реєстрацію ЕКГ спокою в 12 відведеннях з подальшим її кодуванням за Міннесотським кодом; двократне вимірювання АТ; антропометричні вимірювання; визначення вмісту в плазмі крові ліпідів, опитування щодо куріння та фізичної активності. Всі методи - епідеміологічні та біохімічні - ретельно стандартизовані.

Використовували спеціально розроблену анкету, згідно якої виявляли скарги на відчуття серцебиття, „перебоїв” у роботі серця, наявність гемодинамічних розладів (запаморочення, задишка, епізоди втрат свідомості, відчуття „оніміння” рук, ніг, серцевий біль), що супроводжували порушення серцевого ритму. Оцінювали тривалість цих симптомів (кілька хвилин, годин, діб) і з'ясовували чи звертався пацієнт за медичною допомогою. У разі позитивної відповіді фіксували вид порушення ритму при проведеному раніше медичному обстеженні (синусова аритмія, екстрасистолія, миготлива аритмія, інші). Деталізували частоту і тривалість виникнення симптомів порушення серцевого ритму. За відсутності порушень ритму та провідності на ЕКГ під час обстеження, але при наявності скарг в анамнезі, аналізували архівні ЕКГ, діагностуючи порушення ритму серця, зокрема, пароксизмальну та персистуючу форми ФП/ТП.

АТ вимірювали двічі, в аналіз включали середнє значення. Групу з АГ, згідно критеріїв ВООЗ, склали обстежені з рівнем САТ 140 мм рт. ст. і більше, і/або ДАТ 90 мм рт. ст. і більше, а також особи з нормальним рівнем АТ при антигіпертензивному лікуванні протягом останніх 2 тижнів.

Надлишкову масу тіла (НМТ) оцінювали за допомогою ІМТ, що розраховували як відношення маси тіла в кг до квадрату зросту в метрах. У групу з НМТ віднесли осіб з ІМТ від 25,0 до 29,9 кг/мІ, а в групу з ожирінням - обстежених зі значеннями ІМТ, що дорівнюють або перевищують 30,0 кг/мІ.

Курцями вважали обстежених, які щоденно випалюють хоча б одну сигарету. Фізичну активність вважали недостатньою, якщо час роботи сидячи становить 5 годин і більше, і активне дозвілля взимку і влітку, включаючи час, що витрачається на шлях до роботи та додому, складає менше 10 годин на тиждень.

У групу осіб з ГХС відносили обстежених з рівнем загального ХС 5,2 ммоль/л і більше, за ГТГ вважали рівень ТГ 1,7 ммоль/л і більше, гіпо-альфа-холестеринемію діагностували при зниженні рівня ХС ЛПВЩ для чоловіків менше 1,0 ммоль/л, для жінок - менше 1,3 ммоль/л.

Стандартизовані за віком показники (СП) розраховували, беручи за стандарт розподіл постійного міського та сільського населення України за статтю і віком.

Діагноз ішемічної хвороби серця (ІХС) виставляли на підставі даних стандартної кардіологічної анкети ВООЗ, позитивна відповідь на яку свідчила про наявність типової стенокардії напруги, і характеру змін на ЕКГ спокою. серцевий ритм епідеміологія провідність

Структурно-функціональний стан серця оцінювали за даними двомірної трансторакальної ЕхоКГ, яка проводилися особисто пошукачем у відділі аритмій серця ННЦ «Інститут кардіології ім. академіка М.Д. Стражеска» АМН України. ЕхоКГ проведена у 59 пацієнтів з ФП/ТП. З метою порівняльної оцінки показників ЕхоКГ сформовано контрольну групу (55 осіб), репрезентативну за віком та змінами загальної геометрії ЛШ.

За загальноприйнятою методикою у В-режимі визначали розміри камер серця в діастолу (в см): лівого передсердя (ЛП) та ЛШ, товщину міжшлуночкової перетинки (Тмшп), товщину задньої стінки ЛШ (ТзсЛШ). Фракцію викиду (ФВ) визначали за формулою:

ФВ = (КДО - КСО)/ КДО х 100 %.

Визначали також масу міокарда ЛШ (ММ ЛШ) згідно Devereux та індекс маси міокарда ЛШ (ІММ ЛШ). Відносну товщину стінки ЛШ (ВТстЛШ) визначали як відношення подвійної ТзсЛШ до КДР ЛШ. За значеннями ВТстЛШ та ІММЛШ оцінювали геометричну модель ЛШ (ГМ ЛШ). При ІММЛШ менше 118 г/мІ та ВТстЛШ менше 0,45 ГМ ЛШ вважали нормальною; при ІММЛШ більше або рівному 118 г/мІ, ВТстЛШ менше 0,45 ГМ ЛШ розцінювали як ексцентричну гіпертрофію ЛШ (ЕГЛШ); при ІММЛШ більше або рівному 118 г/мІ, ВТстЛШ більше 0,45 визначали концентричну гіпертрофію ЛШ (КГЛШ); концентричне ремоделювання ЛШ (КРЛШ) діагностували при ІММЛШ менше 118 г/мІ та ВТстЛШ більше 0,45 (Bertoli D. еt al., 1998).

Показники пікової швидкості ранньої діастоли (Е) і пізньої діастоли (А) трансмітральних потоків, відношення Е/А оцінювали, використовуючи імпульсну доплер-ехокардіографію.

Створення бази даних та їх статистичну обробку здійснювали на персональному комп'ютері за допомогою програми «Microsoft Office Excel 2003» та наданого ВООЗ пакету прикладних програм по аналізу епідеміологічних даних «Epi-info» і медико-статистичної системи «Епідеміологія». Для виявлення вірогідності відмінностей між групами використовували критерій Стьюдента t для 95 % довірчого інтервалу (ДІ), критерії Фішера і ² - для якісних змінних.

Результати дослідження та їх обговорення. Результати епідеміологічного обстеження свідчать про значну поширеність порушень серцевого ритму та провідності серед населення України, СП яких в міській популяції становить 31,3 % (серед чоловіків - 34,6 %, серед жінок - 27,8 %), а серед сільського населення складає 29, 7 % (у чоловіків - 32,9 %, у жінок - 27, 1%).

З віком розповсюдженість порушень провідності в обох популяціях зменшується, переважно за рахунок внутрішньошлуночкової провідності, а графіка поширеності порушень ритму та провідності наближається до U-подібної (рис. 1).

Міське населення

Рис. 1. Поширеність порушень ритму та провідності серед населення України в залежності від віку (%)

Найбільша частота порушень ритму (11,5 %) серед сільських мешканців виявляється у віковій категорії 20-29 років у вигляді екстрасистолічних аритмій, тоді як серед міських мешканців найвищий показник (15,5 %) відзначається у осіб 60-64 років за рахунок екстрасистолічних аритмій та ФП/ТП.

Виявлено певні розбіжності в розповсюдженості окремих порушень провідності: АВ блокади I-II ступенів вдвічі частіше реєструються серед міського, а укорочення інтервалу PQ - серед сільського населення (р<0,005). При однаковій поширеності повних блокад лівої та правої ніжок пучка Гіса (0,5 та 0,4 %) неповні блокади та порушення внутрішньошлуночкової провідності на 30 % частіше реєструються серед мешканців міста (р<0,001).

Серед мешканців міста в 2,6 разу рідше реєструються екстрасистолічні аритмії (р<0,001). ФП/ТП навпаки вдвічі частіше виявляються в міській популяції, ніж у сільській (р<0,05). Ці порушення ритму більш розповсюджені серед чоловічого населення, незалежно від місця проживання. Синусова тахікардія втричі частіше визначається в сільській місцевості (р<0,001), причому як серед жінок, так і серед чоловіків, в той час як синусова брадикардія, навпаки, втричі частіше реєструється в міській популяції (р<0,001), переважно серед осіб чоловічої статі.

Отже, у сільській популяції переважають порушення провідності у вигляді укорочення інтервалу P-Q і порушення ритму за рахунок екстрасистолічної аритмії та синусової тахікардії, частота яких втричі більша, ніж у городян. Серед міського населення частіше виявляються АВ блокади, неповні блокади ніжок пучка Гіса та порушення внутрішньошлуночкової провідності, ФП/ТП, синусова брадикардія.

Частота клінічних проявів порушень ритму серед міських та сільських мешканців не відрізняється і становить 18,0 та 18,5 % від загальної кількості обстежених. За медичною допомогою селяни звертаються майже однаково часто, як і городяни (відповідно у 59,0 та 63,5 % випадків). Охоплення ж медикаментозним лікуванням сільського населення втричі менше, ніж мешканців міста (20,5 та 56,8 % відповідно). Така ситуація може бути зумовлена кількома причинами: недостатністю роз'яснювальної роботи, яку проводить медичний персонал серед хворих селян щодо можливих ускладнень наявних порушень серцевого ритму чи провідності; відсутністю специфічних медикаментозних засобів у аптечній мережі сільських районів, їх вартістю тощо.

Встановлено, що СП поширеності ФП/ТП у міській популяції з урахуванням даних анкетування та аналізу медичної документації, зокрема, наданих пацієнтами ЕКГ, становить 2,5 % (2,7 % серед чоловіків і 2,4 % серед жінок). За даними ЕКГ, зареєстрованої під час проведення обстеження, розповсюдженість ФП/ТП серед міського населення складає 0,9 % (серед чоловіків - 0,9 %, серед жінок - 1,0 %). Співвідношення ТП до ФП становить 1:6.

Отже, ретельно зібраний анамнез дозволяє в 2,8 разу збільшити виявлення ФП/ТП, зокрема їх транзиторних форм та діагностувати ці порушення ритму у обстежених більш молодшого віку (30-39 років). Відомо, що раннє виявлення ФП/ТП та застосовування адекватної тактики ведення таких пацієнтів, зменшуючи питому вагу хронічних форм ФП/ТП у структурі цих порушень ритму серця, перешкоджає прогресуванню серцевої недостатності та виникненню ТУ, які в більшості випадків асоціюються з персистуючою та постійною формами ФП/ТП.

Частота ФП/ТП збільшується з віком незалежно від статі: серед чоловіків від 1,5 % в 30-39 років до 6,5 % в 60-64 роки. В жіночій популяції перші випадки ФП/ТП виявляються на десятиріччя пізніше і розповсюдженість ФП/ТП підвищується від 0,8 % в 40-49 років до 12,6 % в 60-64 роки. Найбільша поширеність ФП/ТП (9,4 %), реєструється у віковій групі 60-64 роки, причому майже вдвічі більша серед жінок. За даними Фремінгемського дослідження аналогічний показник поширеності ФП/ТП реєструється у осіб старше 80 років (Falk R. H., et al., 1997). Крім того, ці порушення ритму в 7 разів частіше виявляються серед чоловіків, ніж серед жінок (Benjamin E. J. et al., 1998).

У кожного четвертого хворого з ФП/ТП, діагностованими на підставі наданої медичної документації, зареєстровано вперше виниклий пароксизм ФП/ТП: 60,5 % із них мають пароксизмальну форму ФП/ТП і лише 15,8 % - персистуючу ФП/ТП, тоді як у групі осіб з ФП/ТП, виявленими при реєстрації ЕКГ під час обстеження, переважають хронічні форми ФП/ТП - персистуюча та постійна, питома вага яких складає 91,3 % випадків. Пацієнти з ФП/ТП, виявленими при анкетуванні, молодші за віком, ніж хворі, у яких ці порушення ритму серця зареєстровані на ЕКГ під час епідеміологічного обстеження: (54,4±1,2) та (56,5±1,6) року відповідно та мають майже в півтора разу коротший аритмологічний анамнез. Статевих відмінностей відносно різних форм ФП/ТП не визначено.

Результати аналізу двох обстежень, проведених з інтервалом 25 років, свідчать, що поширеність порушень ритму серця та провідності в міській популяції збільшилась у 1,5 разу (р<0,001) за рахунок порушень внутрішньошлуночкової провідності, неповних блокад ніжок пучка Гіса (від 11,7 до 19,1 %, р<0,001) і шестикратного зростання розповсюдженості ФП/ТП (від 0,2 до 1,2 %, р<0,001).

При проведенні першого епідеміологічного обстеження ФП/ТП на ЕКГ реєстрували у осіб віком 60 років і старше, а за результатами другого обстеження ці порушення ритму виявляються вже у віковій групі 40-49 років. Із врахуванням анамнестичних даних ФП/ТП реєструється у обстежених 30-39 років. Поширеність зазначених порушень серцевого ритму у обстежених віком 60-64 роки зросла в 2,5 разу (від 2,1 до 5,2 %, р<0,05).

Порівняльний аналіз епідеміологічних обстежень сільського населення України, проведених з інтервалом 20 років, свідчить про двократне зростання поширеності порушень ритму та провідності від 14,1 до 28,9 % (р<0,001). Достовірно збільшилась частота порушень провідності: майже у 7 разів частіше реєструється укорочення інтервалу P-Q та феномен WPW (р<0,001), у 2,6 разу зросла поширеність неповних блокад ніжок пучка Гіса та порушень внутрішньошлуночкової провідності (р<0,001). Частота екстрасистолічної аритмії збільшилась майже вдвічі (р<0,001), ФП/ТП - втричі (р<0,05). За даними другого обстеження серед селян у 1,6 разу частіше реєструється синусова тахікардія (р<0,01). Розповсюдженість синусової брадикардії знизилась в 2,4 разу (р<0,001).

Отримані дані свідчать про значне зростання поширеності порушень ритму та провідності серед населення, що зумовлює необхідність розробки відповідних лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на покращення виявлення пацієнтів з різними формами порушень ритму та провідності серця і застосування адекватної лікарської тактики з метою корекції виявленої патології й попередження можливих ускладнень.

Встановлено, що серед хворих з ФП/ТП, АГ виявляється у 67,2 % осіб, гіпертрофія ЛШ - у 11,5 %, НМТ мають 53,5 %, ожиріння - 27,3 %, ГХС діагностується у 63,6 %, ГТГ - у 44,0 %, НФА - у 50,8 % таких пацієнтів.

Серед осіб з АГ частота ФП/ТП на 60 % більше, ніж серед обстежених без цих порушень ритму серця. У осіб з НМТ ФП/ТП діагностується на 18 %, а у обстежених з ожирінням - на 30 % частіше, ніж при нормальній масі тіла. Поширеність ФП/ТП у обстежених з ГХС або ГТГ майже вдвічі більша, ніж у осіб з рівнем загального ХС менше 5,2 ммоль/л, а ТГ - 1,7 ммоль/л. Розповсюдженість ФП/ТП серед обстежених з гіпертрофією ЛШ за даними ЕКГ у 3,7 разу більша, ніж серед осіб без даної ознаки. Розбіжності більше виражені серед чоловіків.

Серед обстежених з НФА ФП/ТП реєструються на 30 % частіше, ніж серед осіб з достатнім рівнем фізичної активності.

Не виявлено взаємозв'язку між палінням і частотою ФП/ТП: так, серед курців поширеність ФП/ТП складає 3,7 % проти 4,5 % серед обстежених, які не палять. Встановлено, що серед хворих на ЦД у 3,4 разу частіше діагностується ФП/ТП.

Повіковий аналіз частоти та рівнів ФР серед обстежених без ФП/ТП та хворих з даними порушеннями серцевого ритму показав, що поширеність АГ в групі пацієнтів з ФП/ТП більша серед осіб всіх вікових категорій, ніж у обстежених без цих порушень ритму серця, причому у жінок АГ поширена більше.

Серед пацієнтів з ФП/ТП лише на 4,4 % більше осіб з НМТ і на 7,3 % більше з ожирінням, ніж серед обстежених порівнювальної групи. У чоловіків з ФП/ТП ожиріння реєструється в 1,8 разу частіше у порівнянні з обстеженими без даних порушень ритму. Серед жінок з ФП/ТП в півтора разу більше осіб з НМТ (р<0,05), ніж у обстежених групи порівняння.

У пацієнтів з ФП/ТП в цілому на 13 % частіше реєструється ГХС, ніж серед обстежених без цих порушень ритму, причому у віковій категорії 30-49 та 50-59 років ГХС однаково часто реєструється як у хворих з ФП/ТП, так і серед обстежених групи порівняння, незалежно від статі. В групі 60-64 років поширеність ГХС серед осіб чоловічої статі з ФП/ТП на 25 %, а серед жінок - на 12 % вища, ніж серед обстежених без ФП/ТП.

ГТГ на 60 % частіше діагностується у хворих з ФП/ТП (р<0,05). Серед осіб 30-49 років її розповсюдженість однакова в порівнювальних групах і реєструється в цілому у кожного п'ятого. В групі 50-59 років поширеність ГТГ на 30 % більша серед хворих з ФП/ТП, переважно серед чоловіків. У обстежених віком 60-64 роки незалежно від статі при наявності ФП/ТП ГТГ діагностується на 40 % частіше.

Палять 26,2 % обстежених з ФП/ТП (46,9 % чоловіків та 3,4 % жінок). У обстежених без даних порушень серцевого ритму поширеність куріння становить 27,9 % (41,8 % серед чоловіків та 13,9 % серед жінок). Малорухомий спосіб життя веде кожний другий пацієнт з ФП/ТП, незалежно від статі. У групі порівняння НФА виявляється у 44,4 % обстежених. ЦД діагностовано у 8,2 % хворих з ФП/ТП, що в 2,5 разу більше, ніж у обстежених порівнювальної групи. Найбільша його частота відзначається серед чоловіків 30-49 та 60-64 років. У жінок не виявлено розбіжностей в поширеності ЦД у хворих з ФП/ТП та без них.

Наведені дані свідчать про високу поширеність ФР у хворих з ФП/ТП. Встановлені їх певні гендерні особливості: у жінок частіше реєструється АГ та ГХС, а у чоловіків - гіпертрофія ЛШ, ожиріння, куріння і ЦД. Аналіз розподілу хворих з ФП/ТП в залежності від кількості ФР показав, що 67,2 % із них мають три і більше ФР, тоді як 25 років тому багатофакторний профіль ризику мали лише 40,0 % осіб з ФП/ТП.

Протягом 25 років відбулися негативні зміни профілю ризику пацієнтів з ФП/ТП. Поширеність АГ зросла на 7,2 %, розповсюдженість ГХС збільшилася в 1,7 разу, а ГТГ - майже вп'ятеро. Якщо 25 років тому пацієнти з ФП/ТП мали лише НМТ, то тепер у кожного третього обстеженого з даними порушеннями ритму серця діагностується ожиріння. Кількість курців зросла на 4,6 %, переважно за рахунок чоловіків, а розповсюдженість НФА збільшилась на 30 %.

Статистичний аналіз зв'язку ФР з ФП/ТП за даними одномоментного епідеміологічного дослідження свідчить, що наявність у чоловіків АГ підвищує шанс виявлення цих порушень ритму вдвічі, гіпертрофії ЛШ - в 3,8 разу, а ЦД - майже в 5 разів (табл. 1). У жінок сильний асоціативний зв'язок відзначається між ФП/ТП і ЦД (чІ=6,129, р=0,03). У осіб без клінічних проявів захворювання, але з високими значеннями ТГ натще ймовірність порушень ритму зберігається на тому ж самому рівні (чІ=6,129, р=0,04), а провідним за силою зв'язку є АГ: підвищений АТ втричі збільшує вірогідність ФП/ТП у жінок.

Силу зв'язку між значеннями параметричних величин визначали за допомогою квінтильного аналізу. Встановлено, що відносний ризик (ВР) ФП/ТП у чоловіків при значеннях ДАТ 95 мм рт. ст. і вище (5-а квінтиль) збільшується майже в 6 разів. У жінок сила асоціативного зв'язку вірогідно та майже лінійно збільшується, починаючи з 2-ої квінтилі ДАТ (80 мм рт. ст. і більше). При цьому в кожній наступній 20 % відсічці ВР збільшується на одиницю, досягаючи максимуму (16,4 ум. од.) при значеннях 92 мм рт. ст. і більше (5-а квінтиль) (рис. 2). Зв'язок між САТ і ФП/ТП менш виражений.

Таблиця 1 Статистичні характеристики зв'язку факторів ризику з ФП/ТП

Фактори ризику	Стать	ч2	р	ВШ	95% ДІ
АГ	чоловіки	2,414	0,121	1,889	0,867- 4,167
	жінки	7,073	0,009	3,162	1,305- 7,903
НМТ	чоловіки	0,024	0,878	0,885	0,413- 1,909
	жінки	0,825	0,365	1,676	0,634- 4,678
Ожиріння	чоловіки	0,701	0,403	1,597	0,620- 4,052
	жінки	1,791	0,182	2,152	0,753- 6,425
ГХС	чоловіки	2,604	0,051	2,037	0,878- 4,807
	жінки	0,619	0,432	0,669	0,288- 1,587
ГТГ	чоловіки	3,033	0,062	2,089	0,924- 4,723
	жінки	5,616	0,042	2,200	1,292- 3,191
Гіпо-б-ХС	чоловіки	1,520	0,284	0,493	0,163- 1,320
	жінки	9,488	0,003	2,501	0,959- 4,082
Гіпертрофія ЛШ	чоловіки	5,477	0,019	3,766	2,195-11,009
	жінки	0,430	0,512	2,460	0,372-11,978
Паління	чоловіки	0,016	0,903	1,117	0,521- 2,389
	жінки	1,264	0,262	2,591	0,132-18,179
НФА	чоловіки	0,661	0,615	1,431	0,669- 3,068
	жінки	0,079	0,779	1,197	0,536- 2,677
ЦД	чоловіки	6,022	0,015	4,616	1,281-15,065
	жінки	6,129	0,029	2,541	1,179- 4,121

Суттєве зростання ВР відзначається лише при рівнях 154 мм рт. ст. і більше (5-а квінтиль) серед осіб обох статей. Не відзначено значних коливань показника ВР в ряду розподілу загального ХС. У чоловіків при концентрації ХС від 4,7 до 6,4 ммоль/л ВР на 80-90 % більше, ніж при рівнях менше 4,7 ммоль/л. Вірогідні розбіжності реєструються в п'ятій 20 % відсічці (ХС - більше 6,4 ммоль/л): ВР щодо ФП/ТП збільшується втричі.

У жінок ВР в ряду розподілу загального ХС коливається від 0,9 до 1,5 ум. од. і незалежно від рівня цього показника статистично незначний. При рівні ТГ від 1,2 до 1,9 ммоль/л (3-4-а квінтиль) величина ВР у жінок не відрізняється, наближаючись до такої у обстежених зі значенням цього показника 0,5 ммоль/л. Вірогідне збільшення частоти ФП/ТП реєструється в 5-ій 20 % відсічці, яка відповідає вмісту ТГ 1,9 ммоль/л і більше, що дозволяє припустити наявність статистично значимого взаємозв'язку між ГТГ та поширеністю ФП/ТП.



ДАТ

Рис. 2. Відносний ризик частоти ФП/ТП у квінтилях розподілу АТ (ум.од.)

Виявлено, що найбільшим популяційно-атрибутивний ризик (ПАР) серед жінок є для АГ (50,6 %), тоді як серед чоловіків такого співвідношення не визначено. Відносно ГТГ ПАР становить 25,4 % у осіб чоловічої статі та 30,4 % у жінок, для ГХС - відповідно 33,2 та 2,8 %. Розрахований ПАР відносно ожиріння для жінок складає 17,7 %, для чоловіків - 9,2 %, щодо НМТ - для жінок ПАР становить 4,2 %, тоді як для чоловіків є несуттєвим. Встановлено, що навіть при незначній статистичній кореляції ФП/ТП з НФА (ПАР - 15,1 %), підвищення фізичної активності чоловіків на популяційному рівні зіставне за величиною впливу з гіпертрофією ЛШ (ПАР - 13,8 %) та ЦД (ПАР - 11,3 %).

На популяційному рівні пріоритетність впливу ФР має наступний вигляд: для жінок АГ - ГТГ - ожиріння - НФА - ЦД - гіпертрофія ЛШ - НМТ - куріння; для чоловіків ГХС - ГТГ - НФА - гіпертрофія ЛШ - ЦД - ожиріння - куріння.

Оскільки ФП/ТП у більшості клінічних випадків розглядаються як одні з провідних симптомів основного захворювання або як фактори, що призводять до посилення його проявів, нозологічна характеристика хворих з цими порушеннями ритму серця має велике значення для тактики ведення таких пацієнтів (Fuster V. et al., 2006; Сычев О. С., 2007; Целуйко В. И., 2008; Жаринов О.И., 2009).

За результатами клінічного обстеження у 44,3 % хворих з різними формами ФП/ТП діагностовано ІХС у поєднанні з гіпертонічною хворобою (ГХ). У 19,7 % пацієнтів з даними порушеннями ритму констатована ГХ без ІХС. Ізольовану ІХС діагностовано у 21,3 % обстежених з ФП/ТП. Інфаркт міокарда в анамнезі мали 8,2 % обстежених. У 14,8 % виявлена стабільна стенокардія напруги І-ІІІ ФК за класифікацією Нью-Йоркської Асоціації серця (NYHA), безбольову форму ІХС діагностовано у 42,6 % пацієнтів з різними формами ФП/ТП. Ревматична хвороба серця констатована у 3,3 % від загальної кількості хворих з ФП/ТП. У 9,8 % хворих з ФП/ТП діагностовано міокардіофіброз. Гіпертрофічну кардіоміопатію мали 1,6 % обстежених з ФП/ТП. У 16,4 % пацієнтів з ФП/ТП визначено зміни щитовидної залози: у 40 % випадків виявлено дифузний зоб І-ІІ ступеня, в 20 % - аутоімунний тиреоідит, ще у 20 % - вузловий зоб.

За даними проведеної ЕхоКГ встановлено, що у пацієнтів з ФП/ТП вдвічі частіше діагностується ЕГЛШ і в 2,3 разу рідше - КРЛШ, ніж у обстежених контрольної групи.

Розмір ЛП у обстежених з ФП/ТП найбільший при ЕГЛШ та КГЛШ: відповідно (4,29±0,10) та (4,35 ±0,10) см, причому вірогідно більший, ніж у обстежених контрольної групи. При наявності КРЛШ в обох групах розмір ЛП - найменший, у пацієнтів з ФП/ТП становить (3,62±0,29) см, а у обстежених контрольної групи - (3,55±0,13) см.

У хворих з ФП/ТП відзначаються вірогідно більші показники гіпертрофії ЛШ. Так, у пацієнтів з ФП/ТП ММЛШ на 20 %, а ІММЛШ на 17 % більші, ніж у обстежених контрольної групи, в той час як розміри ТзсЛШ та Тмшп не відрізняються в порівнювальних групах.

Погіршення функціонального стану ЛШ у пацієнтів з ФП/ТП при порівнянні з обстеженими без даної аритмії проявляється у вигляді компенсованої систолічної недостатності та погіршення його діастолічної функції.

За даними проведеної доплер-ЕхоКГ максимальна швидкість кровотоку в фазу раннього наповнення ЛШ (Е, м/с) та наповнення у систолу ЛП (А, м/с) вірогідно менші в групі осіб з ФП/ТП, ніж у обстежених контрольної групи. Цей факт пояснюється переважанням у групі хворих з аритмією ЕГЛШ та КГЛШ, які обумовлюють збільшення жорсткості ЛШ; вірогідно більшими розмірами ЛП і, як наслідок, втратою повноцінної систолічної функції ЛП, що й спричиняє виражене сповільнення діастолічного наповнення ЛШ.

Аналіз якості медикаментозної терапії осіб з ФП/ТП, призначеної лікарями в амбулаторних умовах, показав, що у більшої частини (72,3 %) хворих з пароксизмальною та персистуючою формами ФП/ТП переважає тактика утримання СР. У 79,1 % хворих засобом відновлення СР є фармакологічна кардіоверсія, у 20,9 % пацієнтів застосовується електрична кардіоверсія.

З метою медикаментозного відновлення СР в амбулаторних умовах у пацієнтів з вперше зареєстрованим пароксизмом, пароксизмальною чи персистуючою формами ФП/ТП у переважній більшості випадків (60,6 %) використовується новокаїнамід (прокаїнамід), у 24,3 % хворих - аміодарон, у 3,0 % осіб - хінідин (не зареєстрований в Україні) або верапаміл, лише у 9,1 % - пропафенон.

Пацієнтам з вперше зареєстрованим пароксизмом ФП/ТП антиаритмічна медикаментозна терапія призначається у 63,6 % випадків, у 71,4 % цих хворих використовується монотерапія в-адреноблокаторами, у 28,6 % - комбінована терапія із застосуванням в-адреноблокатора з аміодароном чи пропафеноном. У більшості обстежених (73,7 %) з пароксизмальною ФП/ТП лікування спрямоване на утримання СР: комбінована терапія (в-адреноблокатор з аміодароном чи пропафеноном) застосовується в 35,3 % випадків.

Однаково часто (11,8 % випадків відповідно) призначається монотерапія з використанням ААП ІІІ класу (аміодарон, соталол) та ААП ІС класу (етацизин, пропафенон), 35,3 % пацієнтів приймають виключно в-адреноблокатори. Серед хворих з пароксизмальною ФП/ТП 5,8 % пацієнтів приймають дігоксин, причому як засіб монотерапії, що суперечить критеріям використання препаратів наперстянки у пацієнтів з цією патологією, оскільки вони повинні призначатися лише як засоби контролю частоти шлуночкових скорочень (ЧШС) при постійній формі ФП/ТП (Fuster V. et al., 2006; Сычев О. С., 2007; Целуйко В. И., 2008; Жаринов О.И., 2009).

При персистуючій формі ФП/ТП у всіх пацієнтів медикаментозна терапія спрямована на контроль ритму. У більшості випадків (58,3 %) - це комбінована терапія (33,3 % хворих застосовують в-адреноблокатори з аміодароном, 25,0 % - комбінацію ААП ІС класу з аміодароном). Монотерапію отримують 41,7 % обстежених з персистуючою формою ФП/ТП, переважно ААП ІІІ класу та ААП ІС класу, 16,7 % пацієнтів з цією формою ФП/ТП застосовують в-адреноблокатори, а 8,3 % - ААП ІС класу.

Контроль ЧШС проводиться у 62,5 % пацієнтів з постійною формою ФП/ТП. В половині випадків призначається монотерапія з використанням препаратів різних груп (в-адреноблокатори, аміодарон, дігоксин), у 40 % пацієнтів - комбінація в-адреноблокаторів з дігоксином, у 10 % - поєднана терапія з застосуванням в-адреноблокаторів та аміодарона. У кожного п'ятого хворого як єдиний засіб контролю ЧШС використовують дігоксин.

Результати дослідження свідчать про недостатнє застосування препаратів антикоагулянтної терапії з метою профілактики ТУ при персистуючій та постійній формах ФП/ТП. Так, 60,7 % хворих приймають аспірин: 45,5 % пацієнтів з вперше зареєстрованим пароксизмом ФП/ТП, 68,2 % хворих з пароксизмальною ФП/ТП, 75,0 % при персистуючій формі ФП/ТП і 50,0 % при постійній ФП/ТП.

Як препарат з антитромботичною дією використовується варфарин, але лише у 4,9 % хворих, виключно при персистуючій формі ФП/ТП, переважно з метою підготовки до відновлення СР. Лише половині обстежених з постійною формою ФП/ТП призначається лікування, спрямоване на профілактику ТУ, але засобом цієї терапії є не препарати з антикоагулянтною активністю, а виключно - аспірин.

Висновки

В дисертаційній роботі отримані нові наукові результати, які в сукупності вирішують актуальне завдання сучасної кардіології - обґрунтування підходів до розробки профілактичних заходів на індивідуальному і популяційному рівнях щодо ФП/ТП серед населення України на підставі вивчення епідеміологічної ситуації, визначення особливостей клінічних проявів та стану основних показників серцево-судинної системи й оцінки якості лікування хворих з цими порушеннями серцевого ритму в амбулаторних умовах.

1. Стандартизований за віком показник поширеності порушень ритму серця та провідності в міській популяції становить 31,3 % (серед чоловіків - 34,6 %, серед жінок - 27,8 %), серед сільських мешканців складає 29,7 % (у чоловіків - 32,9 %, у жінок - 27,1 %). При майже однаковій частоті звертання міських та сільських мешканців за медичною допомогою (відповідно у 59,0 % та 63,5 % випадків) охоплення медикаментозним лікуванням селян з клінічними ознаками аритмій серця втричі менше, ніж мешканців міста.

2. Розповсюдженість ФП/ТП за даними одномоментної реєстрації ЕКГ серед міського населення складає 0,9 % (0,9 % серед чоловіків і 1,0 % серед жінок), серед мешканців села - 0,6 % (0,8 % у чоловіків і 0,4 % у жінок).

3. Аналіз динаміки поширеності ЕКГ змін свідчить про несприятливі тенденції: протягом 25 років у півтора разу збільшилась поширеність порушень ритму серця та провідності в міській популяції, насамперед, за рахунок порушень внутрішньошлуночкової провідності, неповних блокад ніжок пучка Гіса (від 11,7 до 19,1 %) та ФП/ТП (від 0,2 до 1,2 %). В сільській популяції протягом 20 років відзначається двократне зростання поширеності порушень ритму серця та провідності за рахунок порушень внутрішньошлуночкової провідності, неповних блокад ніжок пучка Гіса (від 5,6 до 14,7 %), укорочення інтервалу PQ (від 0,3 до 2,0 %), екстрасистолічної аритмії (від 3,2 до 6,0 %) та ФП/ТП (від 0,2 до 0,6 %).

4. Серед хворих з ФП/ТП визначається висока поширеність факторів ризику: АГ - 67,2 %, гіпертрофія ЛШ - 11,5 %, НМТ - 53,5 %, ожиріння - 27,3 %; ГХС діагностується у 63,6 %, ГТГ - у 44,0 %, НФА - у 50,8 % обстежених з цими порушеннями серцевого ритму.

5. Динаміка розподілу осіб з ФП/ТП в залежності від кількості ФР протягом 25 років свідчить про несприятливу тенденцію збільшення кількості хворих з трьома і більше чинниками ризику від 40,0 до 67,2 %.

6. Виявлено гендерні особливості асоціативного зв'язку між ФР і ФП/ТП: у чоловіків з ЦД їх частота зростає в 4,6 разу, а при наявності гіпертрофії ЛШ - в 3,8 разу; у жінок з АГ або ГТГ шанс виявлення ФП/ТП зростає відповідно в 3,0 та 2,2 разу.

7. Пріоритетність чинників ризику при проведенні профілактичних втручань з метою зниження частоти ФП/ТП та їх ускладнень на популяційному рівні має наступний вигляд: для чоловіків ГХС - ГТГ - НФА - гіпертрофія ЛШ - ЦД - ожиріння - куріння, для жінок АГ - ГТГ - ожиріння - НФА - ЦД - гіпертрофія ЛШ - НМТ - куріння.

8. У хворих з ФП/ТП вірогідно частіше діагностуються зміни геометричної моделі ЛШ у вигляді його ексцентричної гіпертрофії. Ступінь дилатації ЛП найбільш виражена у пацієнтів з ексцентричною та концентричною гіпертрофією ЛШ, що співвідноситься з особливостями ремоделювання ЛШ.

9. У більшості пацієнтів (72,3 %) з вперше зареєстрованим пароксизмом ФП/ТП, пароксизмальною та персистуючою формами ФП/ТП застосовується тактика контролю ритму. При відновленні синусового ритму в амбулаторних умовах у 60,6 % хворих з ФП/ТП застосовується прокаїнамід. Серед пацієнтів з постійною ФП/ТП 62,5 % хворих призначають медикаментозні засоби для контролю частоти шлуночкових скорочень, переважно монотерапію серцевими глікозидами. При персистуючій та постійній формах ФП/ТП препарати антикоагулянтної терапії приймають тільки 4,9 % хворих.

Практичні рекомендації.

1. Висока поширеність порушень ритму серця серед населення свідчить про необхідність проведення первинними структурами охорони здоров'я масових обстежень населення з обов'язковою реєстрацією ЕКГ для виявлення осіб з порушеннями ритму та провідності серця.

2. Медичним працівникам необхідно деталізувати скарги та ретельно аналізувати документацію хворих, що сприятиме збільшенню виявлення транзиторних форм порушень серцевого ритму, зокрема пароксизмальної і персистуючої форм ФП/ТП.

3. З огляду на зростання поширеності порушень серцевого ритму та провідності і для подальшого динамічного контролю епідеміологічної ситуації щодо них доцільно створення регістру пацієнтів з цією патологією.

4. Враховуючи тісний асоціативний взаємозв'язок між ФП/ТП і такими ФР як АГ, ГТГ, ЦД та гіпертрофія ЛШ, необхідно особливу увагу приділяти їх виявленню та корекції як у хворих з даними порушеннями серцевого ритму, так і в популяції в цілому.

5. При веденні хворих з різними формами ФП/ТП необхідно жорстко дотримуватися загальноприйнятих стандартів лікування, ширше використовувати препарати антикоагулянтної терапії.

Список праць, опублікованих за темою дисертації

1. Срібна О.В. Епідеміологічний аналіз поширеності фібриляції передсердь у міській неорганізованій популяції / О.В. Срібна // Здоров'я України. - 2005. - №21. - С. 16. (Автор брала участь у проведенні епідеміологічного обстеження, провела аналіз та опрацювання отриманих результатів, статистичний аналіз, самостійно написала та підготовила статтю до друку).

2. Сичов О.С. Епідеміологічна оцінка поширеності різних форм фібриляції/тріпотіння передсердь та факторів їх виникнення в неорганізованій міській популяції. / О.С. Сичов, І.М. Горбась, О.В. Срібна // Кровообіг та гемостаз. - 2005. - №3-4. - С. 97-103. (Особисто проведено клінічне обстеження пацієнтів, статистичний аналіз, написані основні розділи статті).

3. Срібна О.В. Динаміка поширеності електрокардіографічних змін у неорганізованій міській популяції (25-річне спостереження) / О.В. Срібна, І.М. Горбась // Український кардіологічний журнал. - 2006. - №3. - С. 93-97. (Автор брала участь у проведенні епідеміологічного обстеження, провела аналіз та опрацювання отриманих результатів, статистичний аналіз, написала основні розділи статті).

4. Горбась І.М. Миготлива аритмія: 25-річна динаміка епідеміологічної ситуації за даними популяційних досліджень / І.М. Горбась, О.В. Срібна // Український кардіологічний журнал. - 2006. - № 6. - С. 59-63. (Проведено клінічне обстеження пацієнтів, опарцювання архівних матеріалів, статистичний аналіз даних, формулювання висновків роботи та самостійно підготовлено матеріал до друку).

5. Срібна О.В. Поширеність порушень ритму та провідності серед сільського населення України / О.В. Срібна, І.М Горбась // Український кардіологічний журнал. - 2008. - № 2. - С. 89-94. (Автор брала участь в епідеміологічному обстеженні сільського населення, самостійно провела опрацювання отриманих результатів, статистичний аналіз даних, написала основні розділи статті).

6. Срібна О.В. Особливості структурно-функціонального ремоделювання міокарда у пацієнтів з фібриляцією і тріпотінням передсердь / О.В. Срібна, О.С. Сичов, І.М. Горбась // Український кардіологічний журнал - 2008. - №3. - С. 76-81. (Автор самостійно сформувала групи пацієнтів, провела обстеження, здійснила статистичний аналіз даних, написала основні розділи статті).

7. Срібна О.В., Особливості медикаментозної терапії у пацієнтів з різними формами фібриляції та тріпотіння передсердь за даними клініко-епідеміологічного обстеження / О.В Срібна., О.С Сичов., О.М. Романова // Український кардіологічний журнал - 2008. - №5. - С. 21-26. (Автор брала участь в епідеміологічному обстеженні населення, самостійно розробила анкету, провела опитування щодо особливостей застосування медикаментозної терапії в амбулаторних умовах, написала основні розділи статті).

8. Шуба О.В. Вивчення поширеності та оцінка факторів виникнення різних форм фібриляції-тріпотіння передсердь в неорганізованій міській популяції за даними клініко-епідеміологічного дослідження / О.В. Шуба // Галицький лікарський вісник - 2005. - №2. - С. 59-62. (Автором забезпечено клінічне обстеження пацієнтів, аналіз та опрацювання отриманих результатів).

9. Сичов О.С. Епідеміологічна оцінка поширеності різних форм фібриляції та тріпотіння передсердь і клінічне дослідження факторів їх виникнення / О.С. Сичов, І.М. Горбась, Г.М. Солов'ян, О.В. Шуба, Є.В. Могильницький // VII Національний конгрес кардіологів України. - Дніпропетровськ, 2004. - С. 55. (Здобувач особисто брала участь у проведенні епідеміологічного обстеження і статистичного аналізу одержаних результатів, підготовила тези до друку).

10. Сичов О.С. Вивчення поширеності різних форм фібриляції та тріпотіння передсердь і клінічне дослідження факторів їх виникнення за даними епідеміологічного обстеження / О.С. Сичов, І.М. Горбась, Г.М. Солов'ян, О.В. Шуба // Матеріали І Національного конгресу лікарів внутрішньої медицини. К., 2005. - С. 87-88. (Здобувач брала участь у проведенні епідеміологічного обстеження, створенні бази і аналізі даних, здійснювала оформлення тез).

...