Порушення формування особистості за органічним типом у підлітків із мозковою дисфункцією

Здобуті результати свідчать про те, що математична модель пояснює основні соціально-середовищні механізми порушення формування особистості підлітків із мозковою дисфункцією і дає змогу прогнозувати формування даного патологічного стану. Визначене за допомогою цієї моделі ставлення обстежених підлітків до своїх рідних - батька, матері, братів, сестер - підтверджує основне значення родини для профілактики розвитку порушень формування особистості в підлітків із мозковою дисфункцією. Аналіз рівнів конфліктності показує, що на ранніх стадіях мозкової дисфункції можна виявити осіб з найвищими чинниками ризику таких порушень, а отже, визначити основні напрямки психогігієнічних та психопрофілактичних впливів та проведення адекватної корекції конфліктності.

Використання математичних підходів до прогнозування впливу на підлітків соціально-середовищних чинників дало змогу в такий спосіб узагальнити здобуті результати:

- раннє виявлення інформативних показників конфліктності та диспансерне спостереження за психологічним станом пацієнтів може бути дійовим інструментом лікування й профілактики;

- провідною профілактичною ланкою, спрямованою на підвищення рівня здоров'я й формування особистості, є родина;

- провідними інформативними показниками конфліктності, що мають високий кореляційний зв'язок з механізмами порушення формування особистості у більшості обстежених підлітків, є: невпевненість у собі, нездатність до прийняття рішень, страхи й побоювання, негативне ставлення до соціально-середовищних умов, наявність непереборних конфліктів у родині й соціумі, свідомість провини стосовно себе, свого минулого й майбутнього.

Вивчення статевого розвитку й характеру сексуальності підлітків із мозковою дисфункцією дало змогу визначити, що їх соматосексуальний розвиток у більшості випадків був порушений. До того в пацієнтів з формуванням розладу особистості гальмівного кола (апатичного, шизоїдного, параноїдного) вірогідно переважав уповільнений темп статевого дозрівання (p<0,05), а в разі порушень збудливого кола (агресивного, розгальмованого, сексуально-фіксованого, істероїдного) він частіше був прискорений; виняток становив лише лабільний тип порушення формування особистості, при якому переважав своєчасний темп статевого дозрівання. У порушенні темпу психосексуального розвитку підлітків спостерігалися ті ж самі закономірності: він найчастіше був передчасним у разі порушень формування особистості збудливого кола й уповільненим за порушень гальмівного кола. При цьому асинхронії статевого розвитку, переважно сукупні, зумовлені психогенними й соціогенними чинниками, відзначалися в переважної більшості істероїдних, шизоїдних, апатичних, у агресивних мають місце тільки прості асинхронії.

Статеворольова поведінка була порушена, за рідкісними винятками, у всіх пацієнтів із мозковою дисфункцією та емоційно-поведінковими розладами. При сексуально-фіксованому, параноїдному, агресивному й розгальмованому типах порушення формування особистості вона, як правило, була гіпермаскулінною, при апатичному, істероїдному і шизоїдному - трансформованою (фемінінною). Нормативна статеворольова поведінка в рідких випадках спостерігається лише в агресивних і лабільних пацієнтів. У 1/3 підлітків з сексуально-фіксованим типом порушення формування особистості відзначалися гомосексуальні тенденції, у решти обстежених - гетеросексуальна орієнтація.

Практично всі хворі з мозковою дисфункцією неправильно орієнтовані в питаннях сексу, що разом із порушенням або відсутністю спілкування з однолітками в препубертатному й особливо в підлітковому віці залишає їх непідготовленими до адекватних сексуальних переживань періоду дорослішання. Порушення статевого розвитку поглиблюють дезадаптацію таких підлітків і стають предикторами розладу сексуального здоров'я.

Таким чином, формування органічного розладу особистості в підлітків з резидуально зумовленою мозковою дисфункцією має складний патогенез, у який додають свій внесок біогенні, психогенні, соціогенні, негативні соціально-психологічні й особистісні чинники.

Кожен із типів порушення формування особистості характеризується своїми специфічними проявами: психічними, неврологічними (у тому числі вегетологічними), психологічними, сексологічними та нейрофізіологічними.

Комплекс проведених досліджень дозволив виділити у підлітків основні патогенетичні механізми розвитку порушення формування особистості за органічним типом та провести їх рівневу стратифікацію.

І. Нейробіологічний рівень детерміновано неспецифічною органічною предиспозицією.

ІІ. Соціальний рівень репрезентовано такими чинниками:

мікросоціальні:

сім'я,

інститут навчання та виховання,

соціально-референтні групи;

макросоціальні.

ІІІ. Психологічний рівень містить:

індивідуально-психологічні характеристики,

емоційний стан,

відношення до своєї хвороби,

характеристики полорольової поведінки,

особливості психосексуального розвитку.

Виявлені в проведеному дослідженні закономірності процесу формування в підлітків із мозковою дисфункцією розладу особистості та його проявів були покладені в основу системи абілітації хворих з даною патологією й були прогностичними критеріями ефективності його корекції. Ці заходи проводилися із урахуванням не тільки виявлених типів порушення формування особистості, але і встановлених механізмів їх розвитку.

Розроблена стратегія абілітації підлітків із мозковою дисфункцією і порушенням формування особистості грунтується на прийнятих у сучасній медичній психології принципах системності, комплексності, диференційованості, індивідуалізації, етапності, послідовності, спадкоємності та достатньої тривалості уживаних лікувальних заходів, а також включає принцип сімейного характеру психотерапії. Система абілітації складається, з одного боку, з психотерапевтично потенційованого медикаментозного лікування, спрямованого на компенсацію наявної в підлітків резидуальної патології (ноотропні, седативні препарати, нейролептики та антидепресанти), з іншого боку - із психотерапевтичної корекції, завданням якої є нормалізація емоційного стану й міжособистісних відносин, адаптація підлітків у родині й соціумі.

У системі абілітації використовується широкий арсенал сучасних методів психотерапії, вибір і конкретний зміст яких визначаються етапом лікування, типом порушення формування особистості й індивідуальних особливостей пацієнта з мозковою дисфункцією. Відповідно до цього підходу проводяться когнітивно-орієнтована, роз'яснювальна, раціональна психотерапія, навіювання наяву, гіпносугестивна терапія в індивідуальній та груповій формі; персоналістична психотерапія; групова психотерапія з уключенням рольових ігр; на більш пізніх етапах лікування - рольовий і поведінковий тренінги й на всіх етапах за всіх обставин - сімейна психотерапія.

Проведення системи психотерапії, що потенціює медикаментозне лікування, і психотерапевтичної корекції емоційно-поведінкових розладів у підлітків із мозковою дисфункцією і порушенням формування особистості за органічним типом дало змогу досягти терапевтичного ефекту, що ілюструється даними табл. 5. Значним поліпшенням уважали компенсацію психічного стану хворих, поліпшенням - часткову компенсацію емоційно-поведінкових розладів, поліпшення адаптації підлітка в родині й школі.

Таблиця 5 - Ефективність системи абілітації підлітків із різними типами порушення формування особистості

Із наведених даних виходить, що найвищих безпосередніх результатів лікування було досягнуто в пацієнтів з лабільним, апатичним, трохи рідше - з сексуально-фіксованим і агресивним типами порушення формування особистості. Значно нижчим був терапевтичний ефект у розгальмованих, істероїдних і особливо - у шизоїдних підлітків, у яких найчастіше не вдавалося досягти лікувального ефекту. У істероїдних, сексуально-фіксованих і лабільних пацієнтів було й найбільше рецидивів (тобто декомпенсації емоційно-поведінкових розладів), що вимагало повторення курсу лікування в умовах стаціонару. Так само нестійкими виявилися результати абілітації в агресивних і параноїдних підлітків, у яких безпосередній терапевтичний ефект був досить високим. Загалом розроблена система абілітації підлітків із мозковою дисфункцією дала змогу досягти гарного безпосереднього терапевтичного ефекту у переважної більшості із них (810,8%), причому у 501,1% - дуже високого ефекту. Проте віддалені результати абілітації виявилися нижчими: через 2 роки терапевтичний ефект становив 611,1%, що було обумовлено негативним впливом мікросоціальних та соціальних чинників.

ВИСНОВКИ

Дисертаційна робота містить теоретичне обґрунтування і нове рішення проблеми порушення формування особистості підлітків із мозковою дисфункцією резидуально-органічного генезу і розробку програми їх комплексної абілітації з позицій системного міждисциплінарного підходу до дослідження причин, механізмів розвитку, перебігу й проявів даної патології як біопсихосоціального комплексу, що забезпечує поліпшення результатів лікування.

Основним підгрунтям порушення формування особистості у підлітків із мозковою дисфункцією є патологія вагітності матерів та пологів, що зумовлює перинатальне ураження головного мозку, раннє виникнення дисфункції лімбіко-ретикулярних структур, яке у свою чергу спричиняє емоційно-поведінкові розлади й тісно пов'язані з ними порушення вегетативних функцій. За несприятливого психологічного клімату в родині і школі це призводить до виникнення у дітей емоційно-поведінкових розладів, а згодом - і до порушення формування особистості.

У підлітковому віці психічний стан пацієнтів з мозковою дисфункцією визначається характером наявних у них розладів емоцій, поведінки і типом формування органічного розладу особистості.

Під впливом комплексу біогенних, соціогенних, психогенних та негативних соціально-психологічних чинників у підлітків розвиваються порушення формування особистості як збудливого кола - лабільний (42%), агресивний (30%), сексуально-фіксований (14%), розгальмований (10%), істероїдний (4%) типи, так і гальмівного кола - апатичний (69%), шизоїдний (18%) та параноїдний (13%).

4. Основними клініко-неврологічними синдромами ураження ЦНС у підлітків із мозковою дисфункцією є цефалгічний, гідроцефальний, вегетативної дистонії, пірамідної недостатності, вестибуло-атактичний, астенічний, а також синдром сенсорної недостатності.

Особливості стану вегетативної нервової системи пацієнтів корелюють із типом порушення формування їхньої особистості: у разі порушень збудливого кола вірогідно переважають симпатикотонічні, гальмівного кола - парасимпатикотонічні реакції, а також відповідно перекручена й недостатня вегетативна реактивність; у разі порушення формування особистості агресивного й розгальмованого типів вірогідно частіше мають місце парасимпатикотонічні реакції.

5. Клінічні прояви порушення формування особистості у підлітків із мозковою дисфункцією корелюють із особливостями церебральної нейродинаміки, розподілом потужності спектрів ритмів біоелектричної активності мозку, реакцією ЕЕГ на зовнішні подразники та, відповідно до цього, ступенем незбалансованості синхронізуючих та десинхронізуючих систем мозку.

Особливістю впливу функціональної активності мозку на формування його нейродинаміки та нейрофізіологічні механізми забезпечення вищих психічних функцій підлітків із мозковою дисфункцією є для пацієнтів із порушенням формування особистості збудливого кола наявність статистично значущої міжпівкулевої амплітудної асиметрії із правопівкулевою перевагою в альфа- і тета-діапазонах у скроневих відведеннях, достовірне зниження міжпівкулевої асиметрії по альфа-діапазону в потиличних відведеннях; для пацієнтів з порушенням формування особистості гальмівного кола - вірогідне зниження міжпівкулевої асиметрії по альфа-діапазону в потиличних відведеннях.

Виявлену амплітудну правосторонню латералізацію альфа- і тета-активності в скроневій ділянці варто вважати одним з об'єктивних критеріїв емоційно-поведінкових розладів збудливого кола.

6. В емоційному стані підлітків із мозковою дисфункцією виснаження психофізіологічних ресурсів проявляється у відчутті загального неблагополуччя і стану стресу (77%), причому спостерігаються три варіанти органічних емоційних розладів: астенічний - 45% (найчастіше у розгальмованих підлітків), тривожний - 32% (переважав у шизоїдних), депресивний - 22% (частіше у лабільних).

7. Тип розладу особистості, що формується у хворого, залежить від наявної в нього акцентуації характеру. Епілептоїдна акцентуація трансформується в агресивний (100%), астено-невротична - в апатичний (100%), гіпертимна - у розгальмований (50%), рідше сексуально-фіксований (47%), лабільна - у лабільний (96%), шизоїдна - у шизоїдний (48%), рідше параноїдний (33%), в окремих випадках (18%) - сексуально-фіксований, істероїдна - в істероїдний розлад особистості (100%).

8. Результати психодіагностичних досліджень свідчать про взаємозв'язок особистісних відмінностей підлітків з наявними в них типами порушення формування особистості. Агресивним, розгальмованим, сексуально-фіксованим підліткам притаманні напористість, безтурботність, домінування, відсутні в апатичних пацієнтів, для яких характерні протилежні якості - поступливість, підпорядкованість, залежність; практичність та самовпевненість властиві переважно сексуально-фіксованим, параноїдним і шизоїдним, тривожність - істероїдним, лабільним, параноїдним; найнижчий самоконтроль із поганим розумінням соціальних правил і норм спостерігається у розгальмованих та апатичних; напруженість, фрустрованість, дратівливість - у лабільних і сексуально-фіксованих осіб. Лише в істероїдних, шизоїдних та параноїдних підлітків високий рівень вербального інтелекту, в істероїдних, лабільних та параноїдних виражена залежність від емоційного стану. Практично для всіх підлітків із мозковою дисфункцією характерна недостатність емоційно-вольових якостей, що визначає високий ризик виникнення патохарактерологічних реакцій.

9. Визначені типи порушення формування особистості мають вплив на темпи статевого розвитку підлітків із мозковою дисфункцією: у разі апатичного, шизоїдного, параноїдного, істероїдного типів порушення темп соматосексуального й психосексуального розвитку уповільнений, у разі агресивного, розгальмованого, сексуально-фіксованого типів - прискорений; лише у лабільних підлітків переважає своєчасне статеве дозрівання. Асинхронії статевого розвитку, переважно сукупні, спостерігаються в середньому у 80% істероїдних, шизоїдних й апатичних підлітків, у агресивних мають місце тільки прості асинхронії.

10. Порушення статеворольової поведінки спостерігаються практично у всіх підлітків із мозковою дисфункцією, причому переважає маскулінний (48%), рідше зустрічаються фемінінний (26%), недиференційований (23%) і лише в поодиноких випадках - андрогінний (3%) статеворольовий тип, який визначає достатню рольову гнучкість у спілкуванні з однолітками. Для підлітків із сексуально-фіксованим, агресивним, параноїдним та розгальмованим типами порушення формування особистості є характерною гіпермаскулінна, а для пацієнтів з апатичним, істероїдним та шизоїдним - трансформована статеворольова поведінка.

Визначені порушення статевого розвитку збільшують психологічну й соціально-психологічну дезадаптацию підлітків із мозковою дисфункцією і можуть впливати на їхнє сексуальне здоров'я в майбутньому.

11. Типам наявних у підлітків акцентуацій характеру відповідають певні клініко-психологічні типи мозкової дисфункції: переважають в епілептоїдних підлітків реактивний, в астено-невротичних - астенічний і ригідний, у шизоїдных - астенічний, у гіпертимних - ригідний, у лабільних - активний і реактивний, в істероїдних - активний. Субнормальний тип мозкової дисфункції відзначається рідко, здебільшого в істероїдних пацієнтів.

12. Ставлення до хвороби у підлітків із мозковою дисфункцією визначається наявним у них типом акцентуації характеру. У разі епілептоїдної акцентуації відзначаються анозогнозичний (54%), рідше егоцентричний (39%), астено-невротичної - неврастенічний (41%), шизоїдної - апатичний (82%), гипертимної - ейфоричний (33%), анозогнозичний (33%) та ергопатичний (33%), лабільної - неврастенічний (32%) та ейфоричний (28%), істероїдної - егоцентричний (60%) типи ставлення до хвороби. Реагування батьків на хворобу своїх дітей у 84% випадків є неадекватним: у матерів воно демонстративно-героїчне й самообвинувальне, у батьків - ігноруюче; в 73% випадків у родині спостерігається неузгоджене сприйняття батьками хвороби сина, що негативно впливає як на перебіг захворювання, так і на ефективність лікування.

13. Органічний розлад особистості у підлітків із резидуально зумовленою мозковою дисфункцією має складний патогенез, у який додають свій внесок, поряд з біогенними, психогенні, соціогенні, негативні соціально-психологічні й особистісні чинники. Кожен із типів порушення формування особистості характеризується своїми диференційно-діагностичними критеріями - психічними, неврологічними (у тому числі вегетологічними), психологічними, сексологічними й нейрофізіологічними.

Стратифікація патогенетичних механізмів розвитку порушення формування особистості за органічним типом у підлітків із мозковою дисфункцією має такі рівні: нейробіологічний, детермінований неспецифічною органічною предиспозицією; соціальний, репрезентований мікросоціальними і макросоціальними чинниками; психологічний, який відображує індивідуально-психологічні характеристики, емоційний стан, відношення до своєї хвороби, статево-рольову поведінку, особливості психосексуального розвитку.

Провідними інформативними показниками конфліктності, що мають високий кореляційний зв'язок з механізмами порушення формування особистості, у більшості обстежених є невпевненість у собі, страхи, побоювання, негативне ставлення до соціально-середовищних чинників, наявність непереборних конфліктів у родині й громадському житті, свідомість провини щодо себе, свого минулого й майбутнього.

14. Виявлені закономірності формування розладу особистості та його клініко-психологічних проявів мають бути покладені в основу індивідуальної абілітації пацієнтів. Розроблена система абілітації складається з двох основних компонентів: психотерапевтично потенційованого медикаментозного лікування, спрямованого на компенсацію наявної в підлітків резидуальної неврологічної патології, і психотерапевтичної корекції, яка має ціллю нормалізацію емоційного стану й міжособистісних стосунків підлітків, їхньої адаптації в родині й соціумі. Проведення системи абілітації дало змогу досягти стійкого терапевтичного ефекту в 68% випадків.

Соціальна, психологічна і соціально-психологічна адаптація підлітка з мозковою дисфункцією і порушеннями в емоційно-особистісній сфері може бути досягнута лише за дотримання умов комплаентності: співробітництва, взаєморозуміння й обопільної зацікавленості родини підлітка і мультидисциплінарної терапевтичної команди (дитячого невролога, дитячого психіатра, психотерапевта й медичного психолога), школи й суспільства в цілому.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Даценко И.Б. Нарушения полового развития детей и подростков, страдающих эпилепсией / И.Б. Даценко // Международный медицинский журнал. - 2003. - Т.9, №4. - С.53-55.

2. Даценко И.Б. Динамика и клинические закономерности формирования органического расстройства личности / И.Б. Даценко // Международный медицинский журнал. - 2005. - Т.11, №1. - С. 15-19.

3. Даценко И.Б. Трансформация акцентуаций характера в органическое расстройство личности у детей и подростков с мозговой дисфункцией / И.Б. Даценко // Международный медицинский журнал. - 2005. - Т.11, №2. - С. 24-28.

4. Даценко И.Б. Особенности полового развития у подростков с нарушением формирования личности, обусловленным отдаленными последствиями закрытой черепно-мозговой травмы / И.Б. Даценко // Дерматология, косметология, сексопатология. - 2005. - №3-4 (8). - С. 87-93.

5. Даценко И.Б. Особенности психосексуального развития детей и подростков с нарушением формирования личности по органическому типу / И.Б. Даценко // Медицинская психология. - 2006. - Т.1, №1. - С. 44-48.

6. Даценко И.Б. Влияние воспитания на формирование личностных и поведенческих расстройств у подростков с мозговой дисфункцией / И.Б. Даценко // Медицинская психология. - 2006. - Т.1, №2. - С. 87-91.

7. Даценко И.Б. Половое развитие подростков с мозговой дисфункцией и формированием органического расстройства личности возбудимого круга / И.Б. Даценко // Журнал психиатрии и медицинской психологии. - 2006. - №1 (16). - С. 113-119.

8. Даценко И.Б. Индивидуально-психологические особенности подростков с мозговой дисфункцией и расстройством поведения / И.Б. Даценко // Международный медицинский журнал. - 2006. - Т.12, №3. - С. 38-42.

9. Даценко И.Б. Половое развитие подростков с мозговой дисфункцией и формированием органического расстройства личности тормозного круга / И.Б. Даценко // Международный медицинский журнал. - 2006. - Т.12, №4. - С. 25-29.

10. Даценко И.Б. Система психотерапии подростков с нарушением формирования личности по органическому типу / И.Б. Даценко // Медицинская психология. - 2006. - Т.1, №3. - С. 37-41.

11. Даценко И.Б. Стратегия и тактика психотерапии нарушений формирования личности по органическому типу у подростков с мозговой дисфункцией / И.Б. Даценко // Медицинская психология. - 2007. - Т.2, №1. - С. 30-37.

12. Даценко И.Б. Минимальная мозговая дисфункция и эмоционально-поведенческие расстройства у детей и принципы их дифференцированной коррекции / И.Б. Даценко // Международный медицинский журнал. - 2007. - Т.13, №1. - С. 28-36.

13. Даценко И.Б. Особенности динамики нарушения формирования личности по агрессивному типу у подростков с мозговой дисфункцией / И.Б. Даценко // Медицинская психология. - 2007. - Т.2, №3. - С. 23-29.

14. Даценко И.Б. Нарушение формирования личности по расторможенному и сексуальному типу у гипертимных подростков с мозговой дисфункцией / И.Б. Даценко // Международный медицинский журнал. - 2007. - Т.13, №3. - С. 6-13.

15. Даценко И.Б. Динамика и клинические закономерности формирования лабильного расстройства личности у подростков с мозговой дисфункцией / И.Б. Даценко // Международный медицинский журнал. - 2007. - Т.13, №4. - С. 10-14.

16. Даценко И.Б. Нарушение формирования личности по истероидному типу у подростков с мозговой дисфункцией / И.Б. Даценко // Медицинская психология. - 2007. - Т.2, №4. - С. 78-83.

17. Даценко И.Б. Формирование личностных расстройств у подростков с мозговой дисфункцией и шизоидной и параноидной акцентуацией характера / И.Б. Даценко // Дерматология, косметология, сексопатология. - 2007. - № 1-4 (10). - С. 378-384.

18. Даценко И.Б. Дифференциальная диагностика минимальной мозговой дисфункции у детей и подростков / И.Б. Даценко // Український вісник психоневрології. - 2007. - Т.15, вип.4 (53). - С. 90-93.

19. Даценко И.Б. Нарушение формирования личности у подростков с мозговой дисфункцией по апатическому типу / И.Б. Даценко // Международный медицинский журнал. - 2008. - Т.14, №1. - С. 15-19.

20. Даценко И.Б. Неврологический статус подростков с мозговой дисфункцией и нарушением формирования личности по органическому типу / И.Б. Даценко // Международный медицинский журнал. - 2008. - Т.14, №2. - С. 27-30.

21. Даценко И.Б. Зависимость темпа психосексуального развития, поведенческих и эмоциональных расстройств от акцентуаций характера у детей и подростков с мозговой дисфункцией и их психопрофилактика / И.Б. Даценко, И.В. Харченко // Український медичний альманах. - 2005. - Т.8, №4 (додаток). - С. 49-50. (Автором розроблено методологічні підходи, проведено психодіагностичне дослідження, проведено аналіз результатів дослідження, сформульовано висновки).

22. Даценко И.Б. Дифференциально-диагностические нейрофизиологические корреляты эмоционально-личностных и поведенческих расстройств у подростков с мозговой дисфункцией / И.Б. Даценко, Т.В. Маркова, И.В. Харченко // Международный медицинский журнал. - 2006. - Т.12, №2. - С.43-48. (Автором здійснено постановку проблеми, поставлено мету і задачі, проведено аналіз літературних джерел, інтерпретовано результати досліджень).

23. Литовченко Т.А. Становление сексуальности подростков с мозговой дисфункцией и формированием органического расстройства личности / Т.А. Литовченко, И.Б. Даценко // Український вісник психоневрології. - 2006. - Т.14, вип.4 (49). - С. 44-47. (Автором розроблена методологія дослідження, проведено аналіз літературних джерел, проведено клінічні дослідження, інтерпретовано результати досліджень).

24. Даценко И.Б. Особенности полоролевого поведения детей и подростков с мозговой дисфункцией / Даценко И.Б. // Соціальна педіатрія: зб. наукових праць / наук. ред. В.І. Козявкін, Х. фон Фосс, В.Ю. Мартинюк. - 2005. - Вип.ІІІ. - С. 257-259.

25. Даценко И.Б. Система и принципы реабилитации детей и подростков с мозговой дисфункцией при наличии у них акцентуаций характера с расстройствами поведения / И.Б. Даценко // Аллергология и иммунология: Международный конгресс по реабилитации в медицине и иммунореабилитации и ІІІ Европейский конгресс по астме. Афины, Греция, 19-25 октября 2005: тезисы докл. - 2005. - Т.6, №4. - С. 407.

26. Даценко И.Б. Система и принципы коррекции поведенческих и эмоциональных расстройств у подростков с нарушением поведения / И.Б. Даценко // Безпечне життя підлітків та молоді, попередження насилля серед молоді та у сім'ях. Харків, 30 листопада 2007: матеріали обл. наук.-практ. конф. - Харків, 2007. - С.5.

27. Даценко И.Б. Нарушение полоролевого поведения подростков с мозговой дисфункцией / И.Б. Даценко // Профілактика та реабілітація в неврології, психіатрії та наркології: ІІІ Національний Конгрес (ХІ з'їзд) неврологів, психіатрів та наркологів України, 3-5 липня 2007р.: матеріали конгресу // Український вісник психоневрології. - 2007. - Т.15, вип.1 (50), додаток. - С. 176.

28. Даценко И.Б. Особенности психотерапии подростков с мозговой дисфункцией и нарушением формирования личности по органическому типу / И.Б. Даценко // Психотерапія, медична психологія і гранична психіатрія в системі надання медичної допомоги (ХІ Платонівські читання). Харків, 17-18 квітня 2008: матеріали наук.-практ. конф., присвяченої 85-річчю Харківської медичної академії післядипломної освіти, 145-річчю санаторію «Березовські мінеральні води», 45-річчю кафедри психотерапії ХМАПО, 90-річчю зі дня народження К.І. Платонова. - Харків, 2008. - С. 56-57.

29. Даценко И.Б. Математическая модель влияния социально-средовых конфликтных показателей на нарушение формирования личности подростков с мозговой дисфункцией / И.Б. Даценко // Актуальні проблеми соціальної, судової психіатрії та наркології. Київ, 11-12 вересня 2008: матеріали. наук.-практ. конф. з міжнародною участю // Архів психіатрії. - 2008. - Т.14, № 4 (55). - С. 49.

АНОТАЦІЯ

І.Б. Даценко. Порушення формування особистості за органічним типом у підлітків із мозковою дисфункцією. Причини, механізми розвитку, клініка та абілітація. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальностями: 19.00.14 - медична психологія. Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України. - Харків, 2008.

На основі системного міждисциплінарного підходу до вивчення порушення формування особистості підлітків із мозковою дисфункцією визначено його причини, умови й механізми розвитку. Виявлено різні клінічні типи порушення формування особистості й порушення статевого розвитку в підлітків із мозковою дисфункцією. Показано механізми трансформації акцентуацій характеру в розлади особистості за органічним типом, зв'язки особистісних відмінностей підлітків і наявних у них емоційно-поведінкових розладів із вихованням, яке вони здобувають у родині. Доведено взаємозв'язок психологічних, клініко-неврологічних, електроенцефалографічних та нейровізуалізаційних змін головного мозку у підлітків із мозковою дисфункцією за різних типів порушення формування особистості й визначено взаємозв'язок між наявними в підлітків психологічними та електроенцефалографічними змінами залежно від типу порушення формування особистості. Показано роль психогенних, соціогенних, негативних соціально-психологічних і соматогенних чинників у порушенні формування особистості підлітків із мозковою дисфункцією.

На основі виявлених у дослідженні кореляцій розроблено систему патогенетичної комплексної психотерапевтичної корекції емоційно-поведінкових розладів, порушень статевого розвитку й порушення формування особистості підлітків із мозковою дисфункцією.

Ключові слова: підлітки, мозкова дисфункція, емоційно-поведінкові розлади, порушення формування особистості, абілітація.

АННОТАЦИЯ

И.Б. Даценко. Нарушение формирования личности по органическому типу у подростков с мозговой дисфункцией. Причины, механизмы развития, клиника, абилитация. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальностям: 19.00.14 - медицинская психология. Харьковская медицинская академия последипломного образования МЗ Украины. - Харьков, 2008.

В диссертации на основе системного междисциплинарного подхода к изучению нарушения формирования личности подростков с мозговой дисфункцией установлены его причины, условия и механизмы развития. Выявлены разные клинические типы нарушения формирования личности и нарушения полового развития у подростков с мозговой дисфункцией. Показаны механизмы трансформации акцентуаций характера в расстройства личности по органическому типу, связи личностных особенностей подростков и имеющихся у них эмоционально-поведенческих расстройств с получаемым воспитанием в семье. Доказана взаимосвязь психологических, клинико-неврологических, электроэнцефалографических и нейровизуализационных изменений головного мозга у подростков с мозговой дисфункцией при разных типах нарушения формирования личности и установлена взаимосвязь между имеющимися у подростков психологическими и электроэнцефалографическими изменениями в зависимости от типа нарушения формирования личности. Показана роль психогенных, социогенных, негативных социально-психологических и соматогенных факторов в нарушении формирования личности подростков с мозговой дисфункцией. Показано, что основными причинами нарушения формирования личности являются патология беременности матерей и родов, обусловливающие перинатальное поражение головного мозга, раннее возникновение дисфункции лимбико-ретикулярных структур, которое в свою очередь влечет за собой эмоционально-поведенческие расстройства и тесно связанные с ними нарушения вегетативных функций.

В подростковом возрасте психическое состояние пациентов с мозговой дисфункцией определяется характером имеющихся у них неврологических нарушений, расстройств эмоций, поведения и типом формирования органического расстройства личности, причем под воздействием биогенных, социогенных, психогенных и негативных социально-психологических факторов развиваются нарушения как возбудимого, так и тормозного круга.

Описаны основные клинико-неврологические синдромы поражения ЦНС у подростков с мозговой дисфункцией.

Выявлены клинико-нейрофизиологические параллели, свидетельствующие о влиянии функциональной активности мозга на формирование его нейродинамики и нейрофизиологические механизмы обеспечения высших психических функций подростков с мозговой дисфункцией при нарушении формирования личности возбудимого и тормозного круга. Доказано, что амплитудную правостороннюю латерализацию альфа- и тета-активности в височной области следует считать одним из объективных критериев эмоционально-поведенческих расстройств возбудимого круга.

Установлено, что типы нарушения формирования личности определяют темп полового развития подростков с мозговой дисфункцией. Выявлены и описаны нарушения полоролевого поведения подростков и их связь с имеющимися у них типами нарушения формирования личности. Показано, что существует зависимость типа формирующегося у больного расстройства личности от имеющейся у него акцентуации характера и описана трансформация акцентуаций в соответствующие типы расстройства личности.

В результате психодиагностических исследований выявлены личностные особенности обследованных подростков и их взаимосвязь с типами нарушения формирования их личности. Описаны психологические проявления мозговой дисфункции и их преобладание при разных типах нарушения формирования личности. Выявлено, что ведущими информативными показателями конфликтности, имеющими высокую корреляционную связь с механизмами нарушения формирования личности, у большинства обследованных являются неуверенность в себе, страхи, опасения, отрицательное отношение к социально-средовым факторам, наличие непреодолимых конфликтов в семье и общественной жизни, сознание вины по отношению к себе, своему прошлому и будущему.

Исследованы и подробно описаны эмоциональное состояние подростков с мозговой дисфункцией и эмоционально-поведенческими расстройствами, их отношение к своему заболеванию и его зависимость от акцентуаций характера.

В работе убедительно показано, что формирование органического расстройства личности у подростков с резидуально обусловленной мозговой дисфункцией имеет сложный патогенез, в который вносят свой вклад, наряду с биогенными, психогенные, социогенные, негативные социально-психологические и личностные факторы. Каждый из типов нарушения формирования личности характеризуется своими дифференциально-диагностическими критериями - психическими, неврологическими (в том числе вегетологическими), психологическими, сексологическими и нейрофизиологическими. Сделан вывод, что заключение о нарушении формирования личности у подростков с мозговой дисфункцией должно основываться на информации об их психическом статусе, психологических и социально-психологических характеристиках, семейной и социальной среде, анализе перинатального анамнеза, неврологического статуса, функционального состояния коры головного мозга, структурных изменений мозга.

На основе выявленных в исследовании закономерностей разработана система абилитации подростков с мозговой дисфункцией и эмоционально-поведенческими расстройствами, которая дает возможность достигнуть стойкого терапевтического эффекта в 68% случаев.

Ключевые слова: подростки, мозговая дисфункция, эмоционально-поведенческие расстройства, нарушение формирования личности, абилитация.

ANNOTATION

I.B. Datsenko. Organic type performing personality disorders on brain dysfunction adolescents. Causes, development mechanisms, clinics, habilitation. - Manuscript.

Thesis for a doctor of medical science degree by specialities: 19.00.04 - medical psychology. Kharkov medical academy of a postgraduate studies UMH. - Kharkov, 2008.

Causes, conditions and development mechanisms personality forming disorders in adolescents with a brain dysfunction of were determined on the basis of the interdisciplinary approach to studying it. Different types of personality forming disorders and sexual development disorders were revealed in adolescents with a brain dysfunction. The transformation mechanisms of character accentuations into personality disorders is shown, connections between personality peculiarities of adolescents and emotional-behavioural disorders in them with the family upbringing are shown too. The relation between psychological, clinical-neurological, electroencephalographic and neuroradiological changes of brain in adolescent with the brain dysfunction was proved on different types of personality forming disorder. The connection between psychological and electroencephalographic changes in adolescents depending on the type of personality forming disorder was determined. The role of psychogenic, sociogenic, negative social-psychological and somatogenic factors in disorder of personality forming in adolescents with the brain dysfunction was shown.

On the basis of revealed correlation the complex pathogenic grounded psychotherapeutic correction system of emotional-behavioural disturbances, sexual development disorders and personality performing disorders on brain dysfunction adolescents was carry out.

Key words: adolescents, brain dysfunction, emotional-behavioral personality disorders, personality forming disorder, habilitation.

Размещено на Allbest.ru