Патоморфологічні особливості тимуса плодів від матерів, хворих на цукровий діабет I типу

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК: 616.438-053.1-091.8-02:618.3-06:616.37-008.64

14.03.02 - патологічна анатомія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

ПАТОМОРФОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТИМУСА ПЛОДІВ ВІД МАТЕРІВ, ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ I ТИПУ

Купріянова Лариса Сергіївна

Харків - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Харківському національному медичному університеті МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Сорокіна Ірина Вікторівна, Харківський національний медичний університет, професор кафедри патоморфології.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Решетнікова Ольга Сергіївна, Луганський державний медичний університет, зав. кафедри патоморфології, судової медицини та медичного законодавства;

доктор медичних наук, професор Садчіков Віктор Дмитрович, Харківська медична академія післядипломної освіти, професор кафедри патологічної анатомії.

Захист відбудеться « 09 » жовтня 2008 р. О 13 30 на засіданні спеціалізованої вченої ради при Харківському національному медичному університеті за адресою: 61022, м. Харків, пр. Леніна, 4.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківського національного медичного університету за адресою: 61022, м. Харків, пр. Леніна, 4.

Автореферат розісланий « 09 » вересня 2008 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради, доктор медичних наук, професор В.В. Лазуренко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Цукровий діабет (ЦД) є світовою проблемою XXI століття, що обумовлено неухильним зростанням епідеміологічних показників захворюваності й поширеності ЦД серед населення, високою частотою інвалідизації й смертності при даній патології (А.Ф. Возианов и соавт., 2006). Із усіх ендокринних захворювань ЦД I типу найбільш несприятливо впливає на здоров'я матері, плода й новонародженого (И.И. Дедов и соавт., 2002). Це зумовлено порушенням розвитку й незрілістю різних органів і систем плода, як проявом впливу материнського діабету. Найбільше вищевказаним змінам піддаються органи імунної системи. Піддається впливу проявів ЦД I типу матері й тимус, закладка, дозрівання й функціонування якого здійснюються на ранніх етапах ембріогенезу (М.М. Дубровин и соавт., 2001). Відповідно до сучасних уявлень про провідну роль тимуса як центрального органа імуногенезу, порушення дозрівання й диференціювання основних структур залози є провідною ланкою в розвитку імунопатологічних станів, а також дезадаптаційного синдрому у новонароджених і дітей від матерів, що страждають на ЦД I типу (Т.Е. Ивановская, Л.В. Леонова, 1989). У літературі описані морфофункціональні особливості тимуса плодів від матерів, вагітність яких була ускладнена гестозом, інфекційними захворюваннями вірусної етіології, пневмонією. Вивчено морфофункціональний стан тимуса плода при великоплідді й ЗВРП (А.Ф. Яковцова и соавт., 2004). Описано особливості розвитку імунопатологічних станів у дітей, які страждають на ЦД I типу. Є дані про зміну основних органометричних показників тимуса плодів від матерів, які страждають на ЦД (В. Олейник, 1999). Незважаючи на підвищення інтересу до вивчення морфогенезу імунопатологічних станів у плодів, новонароджених і дітей від матерів із ЦД I типу, вивчення морфофункціональних особливостей тимуса плодів від матерів, хворих на ЦД I типу, не проводилося.

Таким чином, неухильне зростання захворюваності на ЦД I типу, висока частота розвитку перинатальної патології й смертності зумовлені захворюванням матері, а також відсутність даних про дослідження морфофункціонального стану тимуса плодів від матерів, хворих на ЦД I типу, як головної ланки в розвитку імунопатологічних станів зумовлюють актуальність обраної теми.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є фрагментом комплексної науково-дослідної роботи кафедри патологічної анатомії Харківського національного медичного університету «Патологічна анатомія окремих систем плода й новонародженого від матерів із ускладненою вагітністю» (номер державної реєстрації 0105U002760), що входить у координаційний план пріоритетних напрямків, затверджений Міністерством охорони здоров'я України.

Автором самостійно виконано фрагмент роботи щодо вивчення впливу ЦД І типу на морфофункціональний стан тимуса плода в залежності від ступеня тяжкості ЦД І типу матері та антропометричних даних плода.

Мета й завдання дослідження. Мета дослідження - виявлення впливу ЦД I типу матері різного ступеня тяжкості на морфофункціональні особливості тимуса плодів.

Завдання дослідження:

1. Виявити залежність антропометричних даних плодів від тяжкості перебігу ЦД I типу матері.

2. Вивчити морфологічні, імуногістохімічні й морфометричні особливості лімфоїдного компонента тимуса плодів від матерів із ЦД I типу залежно від антропометричних даних плода порівняно з контролем.

3. Вивчити стан апоптозу лімфоїдного й епітеліального компонента популяції тимуса плодів із різними антропометричними даними від матерів із ЦД I типу.

4. Виявити морфологічні особливості й тималін-продукуючу активність епітеліального компонента тимусів плодів від матерів, хворих на ЦД I типу порівняно з такими у плодів групи контролю.

5. Імуногістохімічним методом вивчити стан ендотелін-продукуючої активності в судинному руслі тимусів плодів від матерів із ЦД I типу.

6. Вивчити колагеноутворення в тимусах плодів від матерів із ЦД I типу з визначенням характеру взаємозв'язку колаген-продукуючої активності тимуса й антропометричних даних плода.

Об'єкт дослідження: морфофункціональні особливості тимуса плода при ЦД І типу матері. імуногістохімічний судинний ендотелін тимус

Предмет дослідження: патоморфологічні особливості тимуса плодів від матерів, що страждають на ЦД I типу, залежно від антропометричних даних плода, а також тривалості й тяжкості перебігу захворювання матері.

Методи дослідження: органометричний, гістологічний, гістохімічний, імуногістохімічний, морфометричний і статистичний.

Наукова новизна отриманих результатів. Уперше проведене комплексне дослідження тимусів антенатально й інтранатально загиблих плодів дозволило виявити морфофункціональні особливості, характерні для тимусів плодів від матерів, хворих на ЦД I типу. Уперше описано морфофункціональний стан тимусів плодів від матерів із ЦД I типу в зіставленні з тяжкістю захворювання матері й антропометричних показників плода.

Уперше показано, що виявлені гістологічні, імуногістохімічні й морфометричні особливості основних структурних компонентів тимуса плодів від матерів, хворих на ЦД I типу, найбільш виражені в групах плодів із ознаками ЗВРП і великих плодів, у той час як будова тимусів плодів середньої ваги незначно відрізняється або наближається до такої в тимусах плодів групи контролю.

Проведено оцінку тималін-продукуючої активності тимуса плодів від матерів, хворих на ЦД I типу. У тимусах плодів від матерів із ЦД I типу спостерігається зниження продукції тималіну епітеліальним компонентом, найбільш виражене в тимусах плодів із ознаками ЗВРП.

Уперше встановлено порушення інтерлейкін-продукуючої активності лімфо-епітеліального компонента в тимусах плодів від матерів, хворих на ЦД I типу.

Уперше виявлено, що як в артеріальному, так і у венозному ендотелії в тимусах плодів від матерів із ЦД I типу, незалежно від їхніх антропометричних особливостей, посилюється експресія рецепторів до ендотеліну-1 судин як артеріального, так і венозного типу.

Уперше оцінено ступінь виразності апоптозу лімфоїдного й епітеліального компонентів тимуса плодів від матерів із ЦД І типу в залежності від антропометричних даних плода.

У результаті проведених досліджень оцінено ступінь структурно-функціональної зрілості тимуса плодів від матерів із ЦД I типу залежно від ступеня тяжкості материнського діабету. Показано, що структурно-функціональна незрілість залози незначно виражена в тимусах плодів середньої ваги, посилена в залозах великих плодів і досягає свого максимуму в групі плодів із ознаками ЗВРП.

Практичне значення роботи. Дані про частоту перинатальної смертності при материнському діабеті мають велике медико-соціальне значення при організації ендокринологічної і акушерської допомоги вагітним, хворим на ЦД I типу, а також неонатальної і перинатальної допомоги плодам і новонародженим. Поглиблене морфологічне дослідження тимуса плодів від матерів із ЦД I типу дозволить лікарям-патологоанатомам, аналізуючи секційний матеріал, оцінювати стадії морфогенезу й танатогенезу діабетичної ембріо- і фетопатії в зіставленні з антропометричними особливостями плода й, таким чином, підвищувати рівень патологоанатомічної діагностики з позицій доказової медицини. Впровадження результатів дослідження в навчальний процес у вищих медичних закладах освіти буде мати практичне значення при підготовці неонатологів, педіатрів, ендокринологів, лікарів сімейної медицини, а також патологоанатомів.

Отримані автором результати досліджень впроваджено в практичну діяльність відділення патологічної анатомії Обласної клінічної лікарні, міського патологоанатомічного відділення Спеціалізованого міського клінічного пологового будинку №5 м.Харкова, у педіатричні відділення Міської дитячої поліклініки №1 м.Харкова, у патологоанатомічне відділення обласної дитячої клінічної лікарні м.Луганська, в діяльність обласного патологоанатомічного бюро м.Одеси; у навчальний процес кафедри патоморфології Харківського національного медичного університету, кафедри патологічної анатомії Харківської медичної академії післядипломної освіти, у педагогічний процес кафедри загальної та клінічної патології факультету фундаментальної медицини Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, що підтверджено відповідними актами впровадження.

Особистий внесок здобувача. Автором обґрунтовано мету та завдання дослідження, самостійно розроблено програму та методологію дослідження, проведено інформаційний пошук, аналіз наукової літератури. Автором самостійно зібрано матеріал, проаналізовано клінічні, соматометричні, органометричні дані. За його участю ставилися гістологічні, імуногістохімічні, імуноморфологічні методики дослідження. Морфологічне дослідження було виконано у кожному випадку. Підготовлено первинну документацію з докладним описом кожного спостереження. На мікроскопі «Olympus DP Soft-4» з підключеною фотокамерою зроблено знімки мікропрепаратів для використання в дисертації як мікрофотографії. Також автором проведено статистичну обробку матеріалу, аналіз та узагальнення отриманих результатів, що дозволило сформулювати наукові положення і зробити висновки даної роботи.

Апробація результатів дослідження. Результати дослідження були повідомлені, обговорені й схвалені на науково-практичній конференції молодих вчених (Харків, 2003), на конференції молодих вчених, присвяченій 199-річчю заснування ХДМУ (Харків, 2004), на науково-практичній конференції молодих вчених, присвяченій 200-річчю від дня заснування ХДМУ (Харків, 2005), на науковій конференції молодих вчених, присвяченій пам'яті академіка В.В. Фролькіса «Актуальні проблеми геронтології й геріатрії» (Київ, 2006), на IV Національному конгресі АГЕТ (Сімферополь - Алушта, 2006), на міжвузівській конференції молодих вчених «Медицина третього тисячоріччя» (Харків, 2006), на науково-практичній конференції молодих учених (Харків, 2007), на всеукраїнській науково-практичній конференції, присвяченій 100-річчю від дня народження проф. Н.М. Шинкермана. (Чернівці, 2007), на міжнародній конференції студентів і молодих вчених „Новини й перспективи медичної науки (Дніпропетровськ, 2007).

Публікації. За матеріалами роботи опубліковано 24 наукові праці; з яких 5 у виданнях, рекомендованих ВАК України, 1 - винахід «Спосіб оцінки зрілості тимуса плодів і немовлят від матерів, хворих на ЦД I типу», 18 - статей та тез доповідей.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація представлена на 150 сторінках машинопису. Структура дисертації: вступ, огляд літератури, глава матеріал і методи дослідження, 4 розділи власних досліджень, обговорення, висновки, список літературних джерел, що включає 160 джерел авторів країн СНД, 63 - іноземних авторів (на 22 сторінках). Дисертація ілюстрована 13 таблицями, 46 малюнками (у тому числі мікрофотографіями).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. У роботі використано архівний і секційний матеріал.

Матеріалом дослідження були 64 тимуса антенатально (без ознак мацерації) і інтранатально загиблих плодів від матерів, хворих на ЦД І типу. Групу контролю склали 35 тимусів інтранатально загиблих плодів від матерів з неускладненим перебігом вагітності й пологів.

Матеріал збирався на базах відділень патологічної анатомії Комунального закладу охорони здоровґя Обласна клінічна лікарня та міського патологоанатомічного відділення Спеціалізованого міського клінічного пологового будинку №5 м.Харкова в період із 2001 по 2007р. Також використано архівний матеріал кафедри патоморфології Харківського національного медичного університету за 1985-2000 р.р.

При аналізі історій розвитку пологів, а також протоколів розтинів плодів вивчалися такі дані: вік жінки, давнина й характер перебігу захворювання, наявність судинних ускладнень, характерних для ЦД I типу, схильність до декомпенсації захворювання, кількість попередніх вагітностей і їх результат, термін гестації даної вагітності, патологія пологів, причини антенатальної чи інтранатальної загибелі плода, антропометричні показники й коефіцієнт гармонійності плода, наявність вад розвитку, маса внутрішніх органів.

Серед матерів, хворих на ЦД I типу, 32 мали ЦД I типу легкого ступеня з давниною захворювання не більше 5 років, в 16 спостереженнях був наявний ЦД I типу середнього ступеня тяжкості й тривалістю захворювання від 5 до 10 років. 16 жінок страждали на ЦД I типу тяжкого ступеня більше 10 років чи з раннього дитинства, зі схильністю до декомпенсації й виражених судинних змін.

Мертвонароджені загинули антенатально (пізня антенатальна загибель, плід без ознак мацерації), інтранатально внаслідок гострого порушення матково-плацентарного кровообігу (передчасне відшарування нормально розташованої плаценти, патологія пуповини), а також внутришньочерепної пологової травми.

Об'єктом дослідження послужив тимус плодів досліджуваних груп, вилучений при аутопсії. Орган зважувався, вимірювалися товщина, ширина й довжина залози. З тимуса вирізалися 3 шматочки (із центрального й периферичного відділів). Тканину залози фіксували в 10% розчині нейтрального формаліну. Після чого матеріал проводився по спиртах зростаючої концентрації. Матеріал заливався в целоїдин-парафін. Виготовлялися серійні зрізи товщиною 5-6 мкм. Зрізи забарвлювалися гістологічними методами: гематоксиліном і еозином, пікрофуксином методом ван-Гізона. Зрізи, забарвлені гематоксиліном і еозином, були використані для визначення загальної будови залоз, наявності змін у паренхімі органу, стану судинного компонента тимуса.

Для імуногістохімічного дослідження використовувалися прямий і непрямий методи Кунса в модифікації M. Brosman (1979). Імунні клітини диференціювали за допомогою МКАт до різних типів клітин (фірма Chemicon, USA). Використовували LT8 (CD8), LT4 (CD4), LT3 (CD3), LT22 (CD22), Thy-1, CD7, CD38, CD95. Крім того, визначали клітини, які експресують рецептори до ІЛ-4, ІЛ-7, HLA-Dr-антигену. Підраховувався імунорегуляторний індекс як співвідношення відносного об'єму CD4 тимоцитів до відносного об'єму CD8 лімфоцитів.

Апоптозно змінені клітини визначали з використанням МКАт CD95 (Novocastra Laboratories Ltd.). Апоптозний індекс обчислювали за формулою: АІ = кількість апоптозних клітин в 1 ммІ / щільність клітин в 1 ммІ)·100%. Рівень продукції тималіну оцінювався при обробці препаратів полівалентною антисироваткою до тималіну (Росія, Санкт-Петербург).

Ендотелін-1 визначали з використанням МКАт до ендотеліну-1 (Novocastra Laboratories Ltd.). Як люмінесцентну мітку використовували F (ab) 2 - фрагменти кролячих антитіл проти імуноглобулінів миші.

За допомогою МКАт до колагенів I, III, IV типів, виявляли колагени в стромальному і судинному компонентах тимуса. Колагени I і IV типів виявляли МКАт фірми Novocastra Laboratories Ltd., колаген III типу - МКАт IMTEK Ltd, Росія.

На серійних зрізах виконувалася морфометрія: визначалися відносні об'єми коркової й мозкової речовини, тілець Гасаля, строми. Обчислювали стромально-паренхіматозний показник, а також співвідношення відносних об'ємів коркової й мозкової речовини. Підраховували щільність тимоцитів в 1 ммІ зрізу тимуса в корі й у мозковій речовині. Вивчення препаратів, забарвлених гістологічними методами, а також морфометричне дослідження проводилися на мікроскопі Olympus BX-41 з використанням програм Olympus DP-Soft (Version 3:1) і Microsoft Excel.

Імуногістохімічне дослідження проводилося в люмінісцентному мікроскопі ЛЮМАМ ІЛ-2 з використанням світлофільтрів ФС - 1-2, СЗС - 24, СФС - 24, БС - 8 - 2, УФС - 6 - 3. Інтенсивність світіння визначалася за допомогою ФЕУ-35 і виражалася в умовних одиницях, які дорівнюють струму, що протікає через вимірювальний прилад, виражених у амперах (А).

Статистичний аналіз виконувався за допомогою стандартного пакета програм «Statgraphics».

Оцінка зрілості тимуса плодів здійснювалася власним методом, розробленим здобувачем і співавтором.

Результати дослідження і їх обговорення. Усі вивчені нами плоди були доношеними із терміном гестації 36-40 тижнів. Аналіз протоколів аутопсії плодів від матерів, хворих на ЦД I типу, показав, що антропометричні дані плодів різні й варіюють залежно від тяжкості перебігу материнського діабету. Усі плоди від матерів із ЦД I типу були розділені на три групи: плоди зі зниженою масою тіла (ЗВРП), із середніми антропометричними даними й великі плоди. При зіставленні з даними про перебіг ЦД I типу матері встановлено, що при захворюванні легкого й середнього ступеня тяжкості антропометричні дані плодів відповідають середньостатистичним, що збігається з даними літератури (Н.И. Солонець, 1992). При ЦД I типу середнього ступеня тяжкості з давниною захворювання до 5 років плоди відрізняються збільшенням маси тіла (макросомією). При давнині захворювання більше 10 років, тяжкої форми перебігу зі схильністю до декомпенсації й наявністю виражених судинних ускладнень спостерігається зниження маси тіла плода за рахунок затримки внутрішньоутробного розвитку плода (ЗВРП). Подібно до маси змінюється довжина тіла плода, а також коефіцієнт гармонійності (КГ).

Антропометричні показники плодів групи контролю: маса тіла - 3,23±0,50 (від 2,30 кг до 4,25 кг), довжина тіла - 0,51±0,04 (від 0,40 м до 0,56 м), КГ=21,65±2,60 кг/мі. Для плодів із ЗВРП характерними були такі дані: маса тіла - 2,16±0,30 (від 1,27 кг до 2,40 кг), довжина тіла 0,45±0,02 (від 0,41 м до 0,50 м), КГ=15,9±0,2 кг/мі. У групі плодів середньої ваги відзначались такі зміни антропометричних параметрів: маса тіла - 3,29±0,40 (від 2,70 кг до 3,95 кг), довжина тіла - 0,50±0,03 (від 0,4 м до 0,5 м), КГ=21,5±0,9 кг/мі. Антропометричні показники великих плодів склали: маса тіла - 4,47±0,40 (від 4,1 кг до 6,0 кг), довжина тіла - 0,54±0,02 (від 0,51 м до 0,60 м), КГ=27,43±0,30 кг/мі.

Розвиток великопліддя зумовлений у першу чергу обмінними порушеннями, а саме хронічною гіперглікемією плода, а також змінами в судинах фето-плацентарного комплексу, що призводять до передчасного дозрівання плаценти. Наявність виражених змін у судинах сприяє затримці дозрівання фето-плацентарного комплексу й недостатності кровообігу, тому плід розвивається в умовах хронічної гіпоксії й, як наслідок, народжується зі зниженою масою тіла. Розвиток плодів із ЗВРП можна пояснити ще зниженням активності гормональних систем як материнського, так і плодового організму, що призводить до переваги ліполізу над ліпосинтезом (Д.А. Евсеенко, Ю.В. Ещенко, 2002).

При макроскопічному дослідженні тимуси плодів групи контролю, плодів середньої ваги і плодів із ЗВРП були представлені двома частками й покриті сполучнотканинною капсулою. Тоді як у більшості спостережень у групі великих плодів від матерів із ЦД I типу, тимус складався з 3-х часток, у трьох спостереженнях - з 4-х часток. У всіх спостереженнях тканина залози на розрізі була сірувато-синявою, дрібнозернистою, м'яко-еластичної консистенції. Маса залози змінювалася відповідно до антропометричних даних плода, досягаючи максимальних значень у групі великих плодів від матерів із ЦД I типу (30,4±3,0·10Їі кг), мінімальних показників - у групі плодів із ознаками ЗВРП (8,3±0,2 10Їі кг) і перевищувала значення в групі контрольних спостережень у плодів середньої ваги (15,5±0,4 10Їі кг).

Оглядове мікроскопічне дослідження не виявило істотних розходжень у будові тимусів досліджуваних груп. Усі залози були представлені часточками різного розміру й форми, у яких чітко визначалася коркова й мозкова речовина. Однак, при визначенні відносних об'ємів основних структурних компонентів тимусів було виявлено, що в групі плодів середньої ваги від матерів із ЦД I типу відносні об'єми структурних компонентів тимуса відповідали таким у групі контролю, тоді як у групі плодів із ЗВРП спостерігалася тенденція до зниження відносного об'єму кори на фоні тенденції до збільшення відносних об'ємів мозкової речовини (р<0,05) і вірогідного збільшення відносного об'єму тілець Гасаля (р<0,05). У групі великих плодів разом із тенденцією до збільшення відносного об'єму кори спостерігалася тенденція до зниження відносних об'ємів тілець Гасаля й строми (р<0,05). Наводимо показники відносних об'ємів основних структурних компонентів тимусів плодів досліджуваних груп. Показники групи контролю: відносний обґєм кори - 43,70 ± 0,22%, мозкової речовини - 37,70±0,17%, тілець Гасаля - 6,80 ± 0,15%, строми - 9,70 ± 0,19%. Відносні обґєми структурних компонентів тимусів плодів із ЗВРП: кори - 38,06±0,18%, мозкової речовини - 40,10±0,22%, тілець Гасаля - 11,40±0,18%, строми - 10,78±0,15%. У групі плодів середньої ваги визначалися такі показники: кора - 44,30±0,26%, мозкова речовина - 39,82±0,19%, тільця Гасаля - 6,52±0,18%, строма - 9,29±0,18%. Показники відносних обґємів структурних компонентів тимусів великих плодів: кори - 49,18±0,25%, мозкової речовини - 37,87±0,15%, тілець Гасаля - 5,56±0,12%, строми - 7,37±0,20%.

У плодів із ознаками ЗВРП відносний об'єм коркової речовини знижений, а мозкової - підвищений, отже, знижений і показник співвідношення кора / мозкова речовина. Подібні зміни пояснюються надлишковим розвитком сполучної тканини під впливом гіпоксії; зміною структури судинних і інтерстиційних колагенів (стовщення ретикулоепітеліального каркаса, порушення міграції тимоцитів); незрілістю епітеліального компонента (порушення продукції цитокінів: збільшення клітин, які експресують на своїй поверхні рецептори ІЛ-7, що стимулюють проліферацію лімфоїдного компонента). Виявлено збільшення відносного об'єму тілець Гасаля. Однак незважаючи на достатню кількість останніх, звертає на себе увагу те, що більшість із них дрібні і складаються з 3-5 клітин. При цьому явища кератозу й кальцифікації, як відомо, характерні для зрілих тілець вилочкової залози, практично не спостерігалися. Зустрічалися поодинокі кістоподібно змінені екземпляри. Вищеописаний морфологічний стан тимічних тілець, згідно з сучасною науковою літературою, відповідає стадії їхнього формування, тоді як у нормі до моменту народження дитини вони повинні бути повністю сформовані. Незрілість тимічних тілець може відбиватися на стані лімфоїдного компонента. З огляду на роль тимічних тілець як своєрідного подразника для ретикулоепітеліального компонента тимуса, незрілість тілець буде сприяти порушенню дозрівання й функціональної незрілості останнього, що, у свою чергу, призведе до порушення процесів дозрівання, проліферації й диференціації лімфоїдного компонента.

У тимусах великих плодів наявні такі зміни величин відносних об'ємів основних структурних компонентів. Разом із вірогідним збільшенням відносного об'єму коркової речовини, відносний об'єм мозкової речовини був незначно знижений, відносні об'єми тимічних тілець і строми були ймовірно знижені. Нечисленні тільця Гасаля в мозковій речовині кістовидно змінені з явищами кальцифікації, кератинізації й петрифікації, що є ознакою перенапруження й виснаження епітеліального компонента.

Очевидним є те, що вищеописані зміни відносних об'ємів кори й мозкової речовини тимусів досліджуваних плодів пов'язані зі зміною щільності клітинних елементів. Показники щільності клітинних елементів мозкової речовини в тимусах плодів досліджуваних груп: групи контролю - 7643,941±270,639 екз. в 1 ммІ, плодів із ЗВРП - 5885,8±114,2 екз. вІ 1 мм, плодів середньої ваги - 7019,545±134,223 екз. в 1 ммІ, великих плодів - 8948,25±96,79 екз. в 1 ммІ. Показники щільності клітинних елементів кори в тимусах плодів досліджуваних груп: групи контролю - 12526,35±202,52 екз. в 1 ммІ, плодів із ЗВРП - 7578,733±239,824 екз. в 1 ммІ, плодів середньої ваги - 12005,33±153,21 екз. в 1 ммІ, великих плодів - 16644,19±126,94 екз. в 1 ммІ.

Як випливає з наведених даних, у тимусах плодів із середніми антропометричними даними показники щільності клітинних елементів практично досягають таких у групі контрольних спостережень, у тимусах плодів із ознаками ЗВРП вони вірогідно знижені, а в тимусах великих плодів вірогідно підвищені (р<0,05). Причому, зміни показників щільності клітинних елементів кори й мозкової речовини перебувають у тісному прямому взаємозв'язку (r=+0,99) (p<0,05).

Нами показано, що між масою тимуса й щільністю клітинних елементів у корі й мозковій речовині має місце тісний прямий взаємозв'язок (r=+0,98) (p<0,05).

З використанням МКАт до колагенів вивчено особливості колагеноутворення в тимусах плодів від матерів із ЦД I типу. Колаген I типу виявлявся в стромі як коркової, так і мозкової речовини. У складі базальних мембран судин і периваскулярних просторів у групі контролю переважав колаген IV типу, тоді як у тимусах плодів від матерів із ЦД І типу був наявний колаген III типу (P.D. Dale et al., 1996). Наводимо показники інтенсивності світіння колагенів І, ІІІ та ІV типів в тимусах плодів досліджуваних груп. Так, показники світіння колагену І типу дорівнювали: група контролю - 2,11±0,05 10Їі А, плоди із ЗВРП - 4,18±0,09·10Їі А, плоди середньої ваги - 4,23±0,07·10Їі А, великі плоди - 5,12±0,06·10Їі А. Інтенсивність світіння колагену ІІІ типу в досліджуваних групах досягала: група контролю - 6,89±0,80·10Їі А, у плодів із ЗВРП - 14,51±1,70·10Їі А, у плодів середньої ваги - 11,25±1,10·10Їі А, у великих плодів - 12,34±1,30·10Їі А. Дані інтенсивності світіння колагену ІV типу: група контролю - 1,13±0,04·10Їі А, плоди із ЗВРП - 5,22±0,08·Їі А, плоди середньої ваги - 4,45±0,09·10Їі А, великі плоди - 5,98±0,07·10ЇіА.

Поява колагену III типу в складі базальних мембран епітелію й судин спричиняє розвиток дистрофічних змін в епітеліальних клітинах, а також призводить до порушення дозрівання й міграції лімфоцитів, чим, очевидно, і зумовлене підвищення показника щільності клітинних елементів кори й мозкової речовини в тимусах плодів від матерів із ЦД I типу (H.J. Kuo et al., 1997). Підвищення колагеноутворення у свою чергу зумовлено хронічною гіпоксією й гіперглікемією, в умовах яких розвивається плід у матері із ЦД I типу (В.І. Медведь, М.І. Солонець, 2002).

Впливом хронічної гіперглікемії й гіперінсулінемії зумовлене посилення експресії рецепторів судин до ендотеліну-1 (Л.А. Могильницький, Б.М. Маньковський, 2001). Інтенсивність світіння ендотеліну-1 артеріями дорівнювала: в групі контроля - 9,12·10Їі А, в групі плодів із ЗВРП - 15,33·10Їі А, в групі плодів середньої ваги - 15,45·10Їі А, в групі великих плодів - 16,34•10Їі А. У венах визначалися такі показники світіння ендотеліна -1: в групі контроля - 14,32·10Їі А, у плодів із ЗВРП - 16,99·10Їі А, в групі плодів середньої ваги - 17,23·10Їі А, в судинах тимусів великих плодів - 18,54·10Їі А. Звертає на себе увагу посилення інтенсивності світіння ендотеліну-1 у судинах як артеріального, так і венозного типу, більше виражене у венах. Зміна ендотеліальної активності судин зумовлена впливом гіперглікемії й гіперінсулінемії на регуляцію виділення й дії ендотеліну-1. В умовах гіперглікемії можуть спостерігатися як зниження, так і посилення продукції ендотеліну-1. Водночас високі концентрації інсуліну крові призводять до односпрямованих змін, а саме до посилення експресії рецепторів до ендотеліну-1, а також збільшення кількості їх в умовах тривалої гіперінсулінемії. Очевидним є, що умови хронічної гіперглікемії й підвищеного рівня інсуліну крові, у яких розвиваються плоди при материнському ЦД, можуть бути одним із факторів описаної нами посиленої експресії рецепторів судин до ендотеліну-1. Між інтенсивністю світіння ендотеліну в артеріях і венах при ЦД I типу виявляється прямий тісний взаємозв'язок (r=+0,99) (р<0,05), що вказує на одночасне посилення експресії рецепторів до ендотеліну-1 в артеріальному й венозному ендотелії. Посилення інтенсивності світіння ендотеліоцитів судин артеріального й венозного типу прямо позитивно пов'язано з масою тіла й масою тимуса плода (при порівнянні з масою тіла плода, коефіцієнт кореляції склав r=+0,29 для судин артеріального типу й r=+0,37 для судин венозного типу (р<0,05). При порівнянні інтенсивності світіння ендотеліоцитів артеріальних і венозних судин з показниками маси тимуса плода, r=+0,33 і r=+0,41, відповідно) (р<0,05). Ендотелін-1, як відомо, здатний підсилювати синтез колагену в судинах і може бути провідним фактором розвитку вищеописаних склеротичних процесів у тимусах плодів від матерів із ЦД I типу (A.G. Wangel et al., 1998).

Нами вивчено якісний склад лімфоїдної популяції тимусів плодів досліджуваних груп. Так, у тимусах плодів від матерів із ЦД I типу присутнє збільшення незрілих форм (Thy-1), а також тимоцитів, що перебувають на всіх стадіях дозрівання й мають високу проліферативну активність (CD7, CD38) поряд зі значним зниженням зрілих форм (CD3, CD4, CD8). Відносні об'єми основних клонів імунних клітин представлені в таблиці 1.

Таблиця 1 - Відносні об'єми основних клонів імунних клітин (%)

Примітка. *р<0,05 (порівняно з контролем).

Загальним для плодів груп порівняння є зниження показників відносних об'ємів клонів зрілих клітин CD3, CD4 поряд зі збільшенням об'ємів незрілих Thy-1, а також активно проліферуючих клітин, що перебувають на всіх етапах диференціювання CD7, CD38, а також В-лімфоцитів CD22. Ступінь виразності зазначених змін варіює залежно від антропометричних даних плода. Так максимальна незрілість лімфоїдного компонента спостерігається в групі плодів із ЗВРП, потім у групі макросомів і, нарешті, у групі плодів середньої ваги. Між масою тіла плода й показником відносного об'єму Thy-1 тимоцитів визначається слабкий негативний тип взаємозв'язку (r=-0,2) (р<0,05). Аналогічний характер взаємозв'язку спостерігається між масою тимуса плода й відносним об'ємом незрілих форм тимоцитів (r=-0,16) (р<0,05). Характерним для клітинної популяції тимуса плодів середньої ваги й великих плодів при материнському ЦД I типу є збільшення супресорів/цитостатиків CD8 щодо популяції хелперів-індукторів CD4, що призводить до зміни показника імунорегуляторного індексу. Найбільш змінений показник у групі плодів середньої ваги, менш - у групі макросомів. Близький до контрольного, незважаючи на зниження відносних об'ємів CD4 і CD8, показник даного співвідношення в групі плодів із ЗВРП, що можна пояснити збільшенням щільності клітинних елементів.

Привертає до себе увагу зменшення відносного об'єму супресорів-цитостатиків у групі плодів із ЗВРП. Цілком імовірно, це пов'язано з постійною антигенною стимуляцією, що характерна для ЦД I типу як автоімунного захворювання. Відомо, що саме популяція CD8 при тривалій антигенній стимуляції найбільш підлягає апоптозу.

У тимусах великих плодів посилена проліферація лімфоїдного компонента, на що вказує високий показник CD38 клітин, які мають високу проліферативну активність. Гіперплазія лімфоїдного апарата тимуса описана як «гіперплазія тимуса з лімфоїдними фолікулами» чи «лімфофолікулярна гіперплазія тимуса» і свідчить на користь патологічного процесу при автоімунних і інфекційно-алергійних захворюваннях (Т.Е. Ивановская и соавт., 1996р.). На думку авторів, разом із гіперплазією лімфоїдного компонента у тимусі спостерігаються розширення внутрішньочасточкових периваскулярних просторів, а також збільшення маси й об'єму органа. Вищевказані зміни визначені нами в тимусах великих плодів від матерів із ЦД I типу й, імовірно, є ознакою автоімунізації плода.

Оцінено інтерлейкін-продукуюча активність тимусів плодів (таблиця 1). Так у тимусах плодів від матерів із ЦД I типу спостерігається посилення продукції ІЛ-7 і пригноблення продукції ІЛ-4. Як відомо, ІЛ-4 і ІЛ-7 підсилюють проліферацію незрілих Т-клітин. Саме зі зниженням рівня ІЛ-4, ІЛ-7 (В.Ю. Талаев и соавт., 2001) пов'язані порушення проліферації й посилення апоптозу в культурах клітин крові новонародженого від матерів, вагітність яких протікала на фоні поєднаного гестозу різного ступеня.

З використанням МКАт до HLA-Dr антигену визначено відносні об'єми клітин, які експресують на своїй поверхні HLA-Dr антиген (таблиця 1). Ступінь експресії макрофагами й дендритичними клітинами HLA-Dr антигену в групі плодів середньої ваги трохи знижена порівняно з такою у контрольних спостереженнях, трохи підвищена в групі великих плодів і вірогідно підвищена в групі плодів із ЗВРП. Вірогідне збільшення відносного об'єму клітин, які експресують рецептори до HLA-Dr антигену разом з переважанням в лімфоїдній популяції незрілих форм Thy-1 у групі плодів із ЗВРП, зумовлює збільшення відносного об'єму апоптозно змінених клітин, а також є ознакою антигенної стимуляції.

Апоптоз у лімфо-епітеліальному компоненті тимусів вивчався з використанням МКАт CD95. Наводимо показники апоптозного індексу в тимусах плодів досліджуваних груп: група контролю - 33,8±2,5, ЦД І типу плоди із ЗВРП - 38,6±1,9, ЦД І типу плоди середньої ваги - 36,3±1,4, ЦД І типу плоди великі - 21,3±1,2.

Як видно з наведених даних, ступінь виразності апоптозу вірогідно знижений в тимусах великих плодів (р<0,05), є тенденція до підвищення в тимусах плодів із ЗВРП від матерів із ЦД I типу. Установлено тісний зворотний взаємозв'язок між масою тимуса плода й показником апоптозного індексу (r=-0,88) (p<0,05). Однак при оцінці характеру взаємозв'язку ступеня виразності апоптозу й маси тимуса плода залежно від антропометричних даних плода, визначені такі особливості. У групі великих плодів спостерігається тісний прямий взаємозв'язок (r=+0,94) (р<0,05), у групі плодів середньої ваги - сильний прямий взаємозв'язок (r=+0,79) (p<0,05), у групі плодів із ЗВРП - відзначається сильний зворотний взаємозв'язок (r=-0,75) (p<0,05).

Вивчено тималін-продукуюча активність тимусів плодів досліджуваних груп. Показники інтенсивності світіння тималіну в ти мусах плодів досліджуваних груп: контроль плоди - 5,98±0,03·10Їі А, ЦД І типу плоди із ЗВРП - 2,78±0,02·10Їі А, ЦД І типу плоди середньої ваги - 3,35±0,04·10Їі А, ЦД І типу плоди великі - 4,67±0,01·10Їі А.

Спостерігається зниження інтенсивності світіння тималіну в тимусах плодів від матерів із ЦД I типу. Позитивний помірний взаємозв'язок встановлено і між масою тимуса плода й інтенсивністю світіння тималіну (r=+0,5) (p<0,05).

Незважаючи на те, що макроскопічні й гістологічні характеристики тимусів плодів середньої ваги від матерів із ЦД I типу відповідають таким у групі контролю, імуногістохімічним методом виявлені істотні зміни, що представлені насамперед порушеннями дозрівання лімфоїдного й епітеліального компонентів, а саме: переважання незрілих форм тимоцитів у лімфоїдній популяції, гіпопродукція тималіну. З боку стромально-судинного компонента спостерігається активізація синтезу інтерстиціальних колагенів I і ІІІ типів у стромі залози, колагену IV типу у складі базальних мембран ВПП, а також поява в складі ВПП невластивого колагену ІІІ типу.

У тимусах великих плодів від матерів із ЦД I типу виявлено істотні морфофункціональні особливості: гіперплазія лімфоїдного компонента залози, що супроводжується фолікулоутворенням і порушенням дозрівання тимоцитів. Усе це спостерігається на фоні гальмування апоптозу, а також виснаження функціональної активності епітеліального компонента тимуса. При цьому активізується колагенопродукція як інтерстиціальних колагенів I і ІІІ типів у стромі залози, так і колагену IV типу у складі базальних мембран ВПП, а в складі ВПП з'являється невластивий їм інтерстиціальний колаген ІІІ типу. У судинному руслі тимуса підсилюється експресія рецепторів до ендотеліну-1. Усе вищевказане свідчить про грубі морфофункціональні зміни з боку всіх основних структурних компонентів тимуса великих плодів від матерів із ЦД I типу.

У тимусах плодів із ЗВРП від матерів із ЦД I типу виявляються грубі морфологічні зміни практично в усіх структурно-функціональних компонентах залози. Виявлено ознаки гіпоплазії лімфоїдного компонента з порушенням процесів дозрівання лімфоїдної популяції. Дефіцит лімфоїдного компонента поєднується з недостатністю епітеліального, на що вказує гіпопродукція тималіну. У стромальному компоненті тимуса спостерігаються ознаки склерозу як ВПП, у формі посиленого синтезу колагену IV типу в складі базальних мембран ВПП, а також появи інтерстиційного колагену ІІІ типу. Крім того, активізується синтез інтерстиціальних колагенів I і ІІІ типів у міжчасточковій стромі, що також можна кваліфікувати як склеротичні зміни. Так само як і в групі плодів середньої ваги і великих плодів від матерів із ЦД I типу, у плодів із ЗВРП посилюється ступінь експресії до ендотеліну-1 як в артеріях, так і у венах.

З огляду на все вищесказане, необхідно наголосити, що в структурі екстрагенітальної патології ЦД I типу посідає провідне місце серед захворювань, що найбільш несприятливо впливають на становлення й розвиток тимуса плода. Судинні й обмінні порушення, що розвиваються при ЦД I типу, призводять до структурно-функціональної незрілості основних компонентів тимуса. Ступінь виразності змін залежить від ступеня тяжкості перебігу захворювання матері й антропометричних даних плода. Незрілість тимуса при народженні в онтогенезі може проявитися через розвиток імунопатологічних станів.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведене нове рішення актуального завдання сучасної патоморфології - доведено роль ЦД I типу матері у формуванні структурно-функціональних змін з боку лімфоїдного, епітеліального, стромально-судинного компонентів у тимусі плодів середньої ваги і великих плодів, а також плодів із ознаками ЗВРП.

1. Тяжкість перебігу ЦД I типу матері відбивається на внутрішньоутробному розвитку плода. При легкому ступені ЦД I типу матері плоди народжуються із середніми антропометричними даними (масою тіла 3,29±0,40 кг, довжиною тіла 0,50±0,03 м); при середньому ступені тяжкості материнського діабету народжуються великі плоди (з масою тіла 4,47±0,40 кг, довжиною тіла 0,54±0,02 м); тяжкий перебіг захворювання матері спричиняє народження плодів із ознаками затримки внутрішньоутробного розвитку (ЗВРП) (маса тіла 2,16±0,30 кг, довжина тіла 0,45±0,02 м).

2. Лімфоїдний компонент тимусів плодів від матерів із ЦД I типу, незалежно від антропометричних даних плода, характеризується порушенням дозрівання й диференціювання лімфоцитів. Ступінь виразності цих процесів залежить від антропометричних даних плода: максимально вона виражена при великоплідді й ЗВРП, мінімально - в плодів середньої ваги. При цьому для ЗВРП властива гіпоплазія лімфоїдного компонента, а для великопліддя - його гіперплазія.

Порушення дозрівання й диференціювання лімфоцитів у тимусах всіх плодів від матерів із ЦД I типу проявляється зростанням відносного об'єму незрілих (Thy-1) і клітин, що дозрівають (CD7 і CD38) на фоні зменшення відносного об'єму зрілих лімфоцитів (CD3 иCD4). При цьому супресорна активність (CD8) у групі плодів середньої ваги і великих плодів зростає, а при ЗВРП пригнічюється.

3. Залежно від антропометричних даних плода, змінюється показник апоптозного індексу лімфо-епітеліального компонента тимуса. Якщо ж в тимусах плодів середньої ваги від матерів із ЦД I типу спостерігається лише незначна тенденція до підвищення апоптозного індексу (АІ=36,3±1,4), то при ЗВРП ця тенденція більш виражена (АІ=38,6±1,9), а у великих плодів має місце вірогідне зниження інтенсивності апоптозних змін у лімфоїдному компоненті тимусів (АІ=21,3±1,2). Посилення виразності апотозних змін у тимусах плодів із ЗВРП повґязано із затримкою дозрівання лімфоїдного компоненту, що під впливом антигенної стимуляції ЦД І типу матері проявляється посиленням апоптозу незрілих форм тимоцитів. Підвищення апоптозного індексу в тимусах плодів із ЗВРП обумовлено також порушенням інтерлейкін-продукувальної активності залоз та зміною структури колагенів. Зниження інтенсивності апоптозних змін в тимусах великих плодів обумовлено порушенням продукції цитокинів, що в свою чергу призводить до гіперплазії лімфоїдного компонента та зниження рівня спонтанного та активаційного апоптозу.

4. Порушення дозрівання лімфоїдного компонента сполучається з дефіцитом епітеліального компонента в тимусах плодів від матерів із ЦД I типу, що проявляється гіпопродукцією тималіну (так інтенсивність світіння тималіну в тимусах плодів середньої ваги дорівнювала 3,35±0,04·10Їі А, в тимусах плодів із ЗВРП 2,78±0,02·10Їі А, в тимусах великих плодів 4,67±0,01·10Їі А). При цьому в морфогенезі ушкодження епітеліального компонента в тимусах плодів середньої ваги і великих плодів основна роль належить внутрішньоутробному перенапруженню його функціональної активності. Тоді як при ЗВРП має місце порушення дозрівання епітеліальних клітин в тимусі.

5. У плодів від матерів із ЦД I типу незалежно від їхніх антропометричних даних у судинному руслі тимуса підсилюється експресія рецепторів до ендотеліну-1 як артеріальним, так і венозним ендотелієм. При цьому зберігається характерна для фізіологічної норми перевага синтезу венозного ендотеліну-1 над артеріальним.

6. Незалежно від антромопетричних даних плодів від матерів із ЦД I типу в стромальному компоненті залози наявні ознаки склеротичних змін як у міжчасточковій стромі, так і в зоні ВПП. У міжчасточковій стромі це проявляється посиленою продукцією інтерстиціальних колагенів I і ІІІ типів, а у ВПП активацією колагена IV типу й появою інтерстиціального колагену ІІІ типу.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. У зв'язку з циклічністю перебігу ЦД при вагітності, а також з наявністю обмінних і судинних ускладнень, характерних для даного захворювання, лікарям-акушерам-гінекологам рекомендується приділяти особливу увагу ранньому виявленню й веденню вагітності в жінок, які страждають на ЦД I типу, що є причиною розвитку імунопатологічних станів у нащадків.

2. Виявлені патоморфологічні особливості тимуса плодів від матерів із ЦД I типу у відповідності зі ступенем тяжкості захворювання матері й антропометричних даних плодів дозволять лікарям-патологоанатомам диференційовано підходити до встановлення основних причин танатогенезу плодів, новонароджених і мертвонароджених.

3. З огляду на дефіцит тималін-продукуючої функції тимуса плодів від матерів із ЦД I типу, можна рекомендувати лікарям-педіатрам при проведенні корекції імунопатологічних станів у новонароджених і дітей від матерів із ЦД I типу використовувати ці знання.

4. Для підвищення вірогідності патологоанатомічної діагностики при вивченні тимусів на секційному матеріалі, лікарям-патологоанатомам рекомендується використовувати розроблений автором патент на корисну модель „Спосіб оцінки зрілості тимуса плодів та новонароджених від матерів, хворих на цукровий діабет І типу„. Завдання, покладене в основу винаходу, вирішують таким чином, що у відомому способі оцінки зрілості тимуса плодів і немовлят, який включає визначення відносного обсягу лiмфоiдного компонента тимуса з наступним обчисленням коефіцієнта зрілості тимуса додатково підраховується кількість клітин, які експресують поверхневі рецептори до CD3 (зрілі тимоцити); клітин, що експресують поверхневі рецептори до Thy - 1 (пре - Т - лімфоцити). А коефіцієнт зрілості обчислюється за формулою: КЗ= (nThy - 1: n CD3) V, де КЗ - коефіцієнт зрілості тимуса; n Thy - 1 - кількість незрілих тимоцитiв; n CD3 - кількість зрілих тимоцитiв; V - відносний обсяг лiмфоiдного компонента. Отримані дані порівнюють із нормою (показником коефіцієнта зрілості в середньовiсних плодів), що відповідає значенням від 2,2 до 6,7, і при достовірному збільшенні значень щодо норми, діагностують незрілість лiмфоiдного компонента тимуса плодів від матерів, які страждають на цукровий діабет I типу. Так збільшення показника від 6,8 до 15,8 указує на незрілість лiмфоiдного компонента тимуса й відповідає великим плодам, народженим від матерів, що страждають на легкий і середній ступень плину цукрового діабету I типу не більше 5 років; а при досягненні показника значення від 15,9 до 29,8 і більше свідчить про виражену незрілість лiмфоiдного компонента тимуса у плодів із затримкою внутрішньоутробного розвитку від матерів, що страждають на цукровий діабет I типу з раннього віку, для якого характерні важкий ступінь перебігу захворювання зі схильністю до декомпенсації й розвитком виражених судинних змін.

5. Отримані результати можуть бути використані надалі при розробці нових методів лікування й профілактики розвитку імунопатології, зумовленої структурно-функціональними особливостями тимуса відповідно до ступеня тяжкості перебігу ЦД I типу матері й антропометричних даних плодів.

СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Сорокина И.В., Куприянова Л.С. Патологическая анатомия тимуса крупных плодов от матерей с сахарным диабетом // Запорожский медицинский журнал. - 2005г. - №3. - С. 49-51. (Дисертантом самостійно зібрано матеріал для морфологічного, імуногістохімічного, морфометричного дослідження, проведено статистична обробка результатів, зроблено висновки).

2. Сорокина И.В., Куприянова Л.С., Михайлова Д.И., Закревский В.Н. Иммунофенотипические особенности лимфоидной популяции тимуса новорожденных, умерших от врожденной пневмонии // Експериментальна і клінічна медицина. - 2006. - №3. - С.24-28. (Дисертантом самостійно зібрано та описано матеріал, зроблено висновки).

3. Сорокина И.В., Куприянова Л.С., Михайлова Д.И. Иммуногистохимическая характеристика лимфоидной популяции тимуса доношенных плодов от здоровых матерей // Таврический медико-биологический вестник. - 2006. - Т.9, №3. - С.145-148. (Дисертантом самостійно зібрано матеріал, зроблено висновки).

4. Сорокина И.В., Куприянова Л.С. Иммунофенотипические особенности тимусов доношенных плодов от матерей, страдающих сахарным диабетом I типа // Патология. - 2007. - Т. 4, №1. - С.47-50. (Дисертантом самостійно зібрано матеріал для морфологічного та статистичного дослідження, зроблено висновки).

5. Сорокина И.В., Куприянова Л.С. Морфологические особенности вилочковой железы плодов от матерей с сахарным диабетом // Буковинський медичний вісник. - 2004. - №3-4. - С.212-214. (Дисертантом самостійно зібрано матеріал для морфологічного, проведено статистична обробка результатів, зроблено висновки).

6. Сорокина И.В., Куприянова Л.С. Морфологические особенности телец Гассаля в системе эпителиоретикулярного компонента тимуса у плодов от матерей, страдающих сахарным диабетом I типа // Зб. наукових статей науково-практичної конференції морфологів „Роль імунної, ендокринної та нервової систем в процесах морфогенезу та регенерації”. - Запоріжжя, 2003. - С.130-135. (Дисертантом самостійно зібрано та описано матеріал, зроблено висновки).

7. Сорокина И.В., Куприянова Л.С., Питенько Н.Н., Сорокин Д.И. Влияние сахарного диабета I типа матери на морфологическое состояние щитовидной железы и эндокринного аппарата тимуса плода // „Сучасні напрямки розвитку ендокринології” (Другі Данилевські читання). Зб. матеріалів науково-практичної конференції. - Харків, 2003 - С.114-117. (Дисертантом самостійно зібрано матеріал для морфологічного та статистичного дослідження, проведено статистична обробка результатів, зроблено висновки).

8. Сорокіна І.В., Купріянова Л.С. Патент на корисну модель на винахід „Спосіб оцінки зрілості тимуса плодів від матерів, хворих на цукровий діабет І типу”, заявка №18996 від 06.07.2006р., опубл. 15.11.2006р., бюл. №11. (Дисертантом самостійно зібрано матеріал для морфологічного, імуногістохімічного, імуноморфологічного дослідження, проведено статистична обробка результатів. Розроблено формула корисної моделі, зроблено висновки).

9. Сорокіна І.В., Купріянова Л.С. Вплив цукрового діабету І типу матері на морфологічні особливості мікроциркуляторного русла тимуса плодів // Проблеми ендокринної патології. - 2002. - №2. - С.54-57. (Дисертантом самостійно зібрано матеріал, проведено морфологічне та імуногістохімічне дослідження, проведено статистична обробка результатів, зроблено висновки).

10. Sorokina I.V., Gargin V.V., Kupriyanova L.S., Shuval D.G. Morphological characteristics of thymus and adrenal glands in fetuses from mothers suffering from some endocrinopathy // Journal of the British Division of the International Academy of Pathology. - 2002. - V.41. - S.1. - Р.142. (Дисертантом самостійно зібрано матеріал для морфологічного, імуногістохімічного дослідження, проведено статистична обробка результатів, зроблено висновки).

11. Сорокіна І.В., Яковцова А.Ф., Пітенько М.М., Омельченко О.А., Наумова О.В., Купріянова Л.С. Морфологічні особливості мікроциркуляторного русла тимуса плодів від матерів, хворих на цукровий діабет // Мікроциркуляція та її вікові зміни: Матеріали 2-ої міжнародної конференції. - Київ: ІВЦ „Алкон”, 2002р. - С.288-289. (Дисертантом самостійно зібрано матеріал для морфологічного, імуногістохімічного дослідження, проведено статистична обробка результатів, зроблено висновки).

12. Яковцова А.Ф., Сорокіна І.В., Купріянова Л.С., Яковцова І.І. Морфологічні особливості мозкової речовини тимусу плодів від матерів із цукровим діабетом І типу // Актуальні питання сучасної експериментальної та клінічної ендокринології / за ред. проф. О.О. Сергієчка, доц. М.Є. Гоцко. - Львів, 2003р. - С.119. (Дисертантом самостійно зібрано матеріал для гістохімічного дослідження, зроблено висновки).