Ранні ендокринні порушення у структурі дисциркуляторної енцефалопатії

Спостерігається пряма математична взаємодія між обмінами макро- й мікроелементів усередині біоелементного гомеостазу (кореляційна плеяда кальцій-магній-марганець-мідь-цинк, середній кореляційний коефіцієнт 0,6), де ключова роль відводиться плеяді магній-марганець, зміни концентрацій яких відбиваються на обмінах інших елементів, прослідковується також взаємозв'язок з гормональним гомеостазом.

Первинні зміни гіпофізарно-надниркової, гіпофізарно-тиреоїдної систем, що виникли під впливом неспецифічних стрес-чинників, призвели до зміни симпато-адреналової, триптофан-серотонінової й мікроелементної систем організму. Це потягло за собою зміни загального гомеостазу, прогресування гіпоксії, порушення роботи міокарду, стійкий спазм судин, ініціацію атерогенезу, що відобразилося на параметрах церебральної й центральної гемодинамік, морфологічного й функціонального станів головного мозку.

Хронічна гіпоксія головного мозку, видимо, сама ініціює зміни в гормональних і медіаторних системах, що несприятливо відбивається на гемодинамічних та обмінних процесах у центральній нервовій системі.

Усе це призводить до дифузного страждання мозкової тканини, що викликає цілий комплекс неврологічних порушень, які характеризують дисциркуляторну енцефалопатію.

Виявлена при проведенні дослідження міжпівкульна асиметрія свідчить про нерівномірність і неоднорідність прогресуючого атеросклеротичного процесу. У хворих на дисциркуляторну енцефалопатію, зумовлену гіпертонічною хворобою, атеросклерозом та їх поєднанням, за наявності в них правопівкульної неврологічної симптоматики ендокринні порушення виражені набагато більше, ніж у хворих з лівопівкульною неврологічною симптоматикою, що сприяє більш динамічному прогресуванню атеросклеротичного процесу.

У таблиці 2 наведено залежність виразності гормональних змін від міжпівкульної асиметрії головного мозку у обстежених хворих.

Гіпофізарно-надниркові, гіпофізарно-тиреоїдні та інсуліни зміни у хворих з хронічними порушеннями мозкового кровообігу, які мають правопівкульну неврологічну симптоматику, можливо, зумовлюють певну вегетативну дисфункцію, наявність вегето-вісцеральних пароксизмів.

Таблиця 2 Стан гормонального гомеостазу у хворих на хронічні порушення мозкового кровообігу з ліво- та правопівкульною симптоматикою

Порівняльний аналіз доплерографічних та ОФЕКТ-даних в обстежуваних хворих дозволив об'єктивувати картину кровопостачання в різні церебральні структури правої й лівої півкуль головного мозку.

Порушення кровопостачання в гіпоталамо-гіпофізарну ділянку (системи середньої, задньої мозкових артерій й вертебробазілярний басейн) сприяє зміні стану функціонування ендокринної системи (початкові щитовидна, надниркова і інсулярна дисфункції).

При цьому можливі патологічні зміни в інших сенсорних системах організму (імунному гомеостазі), пов'язаних із центральною нервовою системою за допомогою нейротрансмітерного й нейрогормонального механізмів (системи триптофан-серотонін, катехоламіни, АКТГ й СТГ - прямий зв'язок) із зворотним зв'язком (коли зміни, наприклад, імунологічного гомеостазу впливають на активність нейромедіаторних і нейроендокринних систем), а також з тісним зв'язком з елементним гомеостазом (система цинк, марганець й мідь).

Резюмуючи вищевикладений матеріал, слід відзначити, що в результаті досліджень установлено високу інформативність методів діагностики: функціональної (доплерографія, радіоциркулографія, ЕЕГ) і структурної (КТ, МРТ і ОФЕКТ); а також функціонального стану системи нейромедіаторів, елементного гомеостазу й нейрогормональної системи, які забезпечують об'єктивну діагностику хронічної ішемії мозку, що дозволяє проводити диференціальну діагностику між стадіями дисциркуляторної енцефалопатії, варіантами її перебігу й етіологічними чинниками, що призводять до неї.

Сьогодні можна враховувати, що поряд з дифузним і локальним ушкодженням головного мозку в умовах хронічної гіпоксії, розгортається універсальна генералізована реакція організму, яка носить риси стресового ушкодження.

У процесі нашого вивчення нейроендокринної дисфункції встановлено, що не тільки між різними характеристиками гормонального гомеостазу, а також між різними гомеостатичними системами організму хворого на дисциркуляторну енцефалопатію існують багато чисельні зв'язки.

На рисунку 11 наведені ведучі закономірності ранніх змін ендокринних функцій при хронічних порушеннях мозкового кровообігу.

При проведені математичного і статистичного аналізу характер внутрішньосистемних і міжсистемних зв'язків між різними показниками гомеостазу хворих на дисциркуляторну енцефалопатію ми розглядали з метою отримання функціональної системи як одиниці інтегративної діяльності організму хворого.

У зв'язку с тим, що структурно-функціональна організація інтеграції оцінювалась нами у рамках рішення основних завдань, кореляційні плеяди ознак у хворих на хронічні порушення мозкового кровообігу були вивчені у двох групах пацієнтів - з правопівкульною ті лівопівкульною неврологічною симптоматикою.

Для цього було одібрано 13 найбільш характерних інформативних і достовірних ознак.

Такими ознаками виявилися: 16 - утримання і крові АКТГ; 17 - концентрація в крові кортизолу; 14 - концентрація у крові ТТГ; 15 - концентрація в крові СТГ; 22 - концентрація у крові серотоніну; 23 - концентрація у крові дофаміну; 18 - утримання у крові Т3; 19 - утримання у крові Т4; 20 - концентрація у крові ІРІ; 26 - концентрація у крові магнію; 27- концентрація в крові марганцю; 28 - концентрація у крові меді; 29 - концентрація у крові цинку (рисунок 12 і 13).

Візуальний аналіз кореляційних плеяд, відображених на рисунках 12 і 13, приводить до висновку, що дезінтеграція найбільш достовірних показників у обстежених хворих веде до несприятливої динаміки нейроендокринних порушень на різних етапах перебігу дисциркуляторної енцефалопатії.

Твердість кореляційних структур й ступень їх різності у обстежених хворих з правопівкульною симптоматикою вище, ніж у хворих з лівопівкульною симптоматикою (середній кореляційний коефіцієнт дорівнює 0,48 і 0,36, а показник кореляційної різності дорівнює 99%, коефіцієнт асиметрії дорівнює 9,7 і 4,3).

Що стосується блоків інформації, то зв'язок у них відображається компактно, однак у плеяді хворих з правопівкульною симптоматикою паралельно існують й значна кількість між блокових взаємовідношень.

На рисунку 14 наведена гіпотеза патогенетичних аспектів перебігу дисциркуляторної енцефалопатії.

Отримані результати мають важливе значення для розуміння причинно-наслідкового зв'язку артеріальної гіпертонії й атеросклерозу з розвитком неврологічної симптоматики у таких хворих, а також патогенетичних механізмів формування хронічної цереброваскулярної патології, що дозволяє обґрунтувати вибір доцільної тактики лікування, визначити тяжкість захворювання та його прогнозування.

Результати проведених обстежень хворих на дисциркуляторну енцефалопатію дозволять відпрацювати відповідну тактику проведення диференційних лікувальних заходів з урахуванням ендокринної дисфункції, нейромедіаторних змін, а також впливу структур правої й лівої півкуль головного мозку на початкові гормональні порушення.

Висновки

1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення науково-практичної проблеми хронічної ішемії мозку (дисциркуляторної енцефалопатії) - уточнено її механізми, особливості формування й удосконалено діагностику, базуючись на комплексному вивченні клініко-неврологічних даних, результатів інструментальних і нейровізуалізаційних методів дослідження, вивчення нейрогормональної, нейромедіаторної та мікроелементної гомеостатичних систем.

2. Встановлено, що зміни гіпофізарно-надниркової системи у хворих на дисциркуляторну енцефалопатію першої і другої стадії, відповідають стадії мобілізації загального адаптаційного синдрому, що проявляється порушенням взаємозв'язків між продукцією центрального (АКТГ) та периферійних гормонів (кортизол), що сприяє реалізації патологічного впливу кортикостероїдів на центральну нервову систему.

3. На початкових стадіях дисциркуляторної енцефалопатії виникає активація гіпофізарно-тиреоїдної системи, як одного з механізмів адаптаційних змін, а при прогресуванні хронічної ішемії мозку супроводжується тенденцією до зниження концентрації у крові обстежених хворих тироксину і трийодтироніну як паттернів виснаження адаптаційно-пристосувальних реакцій.

4. У хворих на дисциркуляторну енцефалопатію, при її прогресуванні, має місто порушення взаємодії центральних (помірне збільшення концентрацій пролактину, лютропину, фоллітропину) і периферичних (по мірне зниження концентрацій тестостерону, прогестерону, естрадіолу) статевих гормонів та десинхронізація їх кореляційних зв'язків; підвищення інсулінової і пригнічення соматотропної активності. Це сприяє стимуляції проліферативних процесів, виникненню енергетичного дисбалансу, формуванню компенсаторної інсулінрезистентності (гіперглікемія натще >5,5 ммоль/л, концентрація ІРІ і СТГ відповідно дорівнює 378,1+37,5 пмоль/л проти 90,6+38,1 пмоль/л у контрольній групі та 0,58+0,05 нг/мл проти 0,69+0,09 нг/мл, р<0,05), як одні з механізмів розвитку артеріальної гіпертензії та атеросклерозу.

5. У хворих на дисциркуляторну енцефалопатію I та II стадій відбувається активація симпатичного відділу вегетативної нервової системи з роз'єднуванням медіаторного і гормонального ланцюгів симпато-адреналової системи, та інтенсифікація синтезу адреналіну (коефіцієнт відношення норадреналіну до адреналіну у обстежених хворих дорівнює 1,68+0,1 проти 2,04+0,2 у контрольній групі р<0,05; показник співвідношення екскреції катехоламінів відповідно дорівнює 2,6 проти 3,1, р<0,05). Це свідчіть про збільшення секреції і синтезу катехоламінів, як прояви гіпофізарно-адреналової реакції у структурі процесів адаптації, при здійснені специфічних гомеостатичних реакцій й мобілізації захисних сил організму.

6. При прогресуванні хронічної ішемії мозку має місце тенденція до помірного підвищення відносної серотонінемії (у пацієнтів на дисциркуляторну енцефалопатію першої стадії на 26%, зокрема при дисциркуляторній енцефалопатії другої стадії на 43%, р<0,05), що є компенсаторною реакцією організму на хронічну ішемію головного мозку, для поліпшення нейротрансмітерної функції мозку в умовах наступаючої необхідності виробки ендогенних нейропротекторів.

7. При дисциркуляторній енцефалопатії простежується прямий кореляційний взаємозв'язок (СКК - 0,7; р<0,05) між системами нейромедіаторного (триптофан-серотонін-катехоламіни) й нейрогормонального гомеостазу (гіпофізарно-наднирковий і гіпофізарно-тиреоїдний, гіпофізарно-інсулярний ланцюг), а також можливої регуляторної взаємодії (по типу прямого та зворотного зв'язку), як гормонів гіпофізу (СТГ і АКТГ), наднирок, щитоподібної залози та інсуліну на концентрації серотоніну і катехоламінів у крові хворих на дисциркуляторну енцефалопатію, а також нейромедіаторів на концентрації цих гормонів у крові.

8. При прогресуванні дисциркуляторної енцефалопатії зростає дизрегуляція у системі обміну макро- і мікроелементів, що відображає зміни хімічних реакцій які відбуваються, як у клітинах головного мозку, так і у всьому організму в умовах хронічної ішемії головного мозку. Встановлено прямий кореляційний взаємозв'язок між показниками гормонального гомеостазу й мікроелементного обміну, причому ключова роль віддається кореляційній плеяді - СТГ-АКТГ-кортизол-інсулін-магній-марганець-мідь-цинк (СКК - 0,5; р<0,05).

9. Зниження швидкості мозкового кровообігу у хворих на дисциркуляторну енцефалопатію корелює зі змінами концентрацій гормонів гіпофізу (ТТГ, АКТГ, СТГ), щитоподібної залози (Т3, Т4), наднирок (кортизол) і показників симпато-адреналової системи, а також серотоніну (прямий кореляційний зв'язок - СКК дорівнює 0,8; p<0,05). Це відображає можливий вплив цих гомеостатичних систем організму на процеси регулювання кровообігу у цілому - активація, а потому пригнічення цих механізмів (спазм екстра- та інтракраніальних судин, порушення кровообігу у мікроциркулярній, венозній системах головного мозку, зміни еластичних та тонічних властивостей церебральних судин).

10. Структурно-функціональні зміни при дисциркуляторній енцефалопатії є результатом багатофакторних патологічних впливів, зокрема початкових ендокринних порушень, змін функціонування гуморальних гомеостатичних систем організму, наступних структурно-функціональних змін та міжпівкульної асиметрії).

11. Стан показників гормонального гомеостазу має певну півкульну залежність. У пацієнтів з хронічною ішемією мозку при переважно правопівкульному ураженні ендокринні порушення більш виражені аніж у хворих з лівопівкульним. У хворих на хронічну ішемію мозку з переважно правопівкульним ураженням такі гормональні (гіпофізарно-надниркові, гіпофізарно-тиреоїдні та гіпофізарно-інсуліні) порушення вказують на функціональні та структурні зміни у лімбіко-ретикулярному комплексі головного мозку і обумовлюють наявність вегетативної дисфункції, вегето-вісцеральних пароксизмів, а також вогнищевої й генералізованої пароксизмальної активності при проведені електроенцефалографічного дослідження.

дисциркуляторний енцефалопатія мозок цереброваскулярний

Список праць, опублікованих за темою дисертації

1. Капустин Р.В. Нимотоп в комплексном лечении хронических нарушений мозгового кровообращения / Р.В. Капустин // Здоров'я України. - 2003. - №3.- С. 3 - 4.

2. Капустин Р.В. Эффективность комплексного лечения хронических нарушений мозгового кровообращения с применением метода гемосорбции / Р.В. Капустин // Врачебная практика. - 2003. - № 2. - С. 92 - 95.

3. Капустин Р.В. Фармакодинамические подходы к лечению цефалгического синдрома у больных с хронической цереброваскулярной недостаточностью / Р.В. Капустин // Врачебная практика. - 2003. - №5. - С. 86 - 91.

4. Капустин Р.В. Патогенетическая и прогностическая значимость гипофизарно-тиреоидных сдвигов при хронических нарушениях мозгового кровообращения / Р.В. Капустин // Експериментальна і клінічна медицина. - 2003. - № 1. - С. 114 - 116.

5. Капустин Р.В. Лечение препаратами альфа-липоевой кислоты больных с цереброваскулярным и нарушениями, обусловленными сахарным диабетом / Р.В. Капустин // Експериментальна і клінічна медицина. - 2003. - № 3 - 4. - С. 141 - 145.

6. Капустин Р.В. Системная энзимотерапия в лечении больных с дисциркуляторной ангиоэнцефалопатией / Р.В. Капустин // Вісник проблем біології і медицини. - 2003. - № 4. - С. 99 - 100.

7. Капустин Р.В. Состояние инсулярного комплекса у больных с хроническими нарушениями мозгового кровообращения / Р.В. Капустин // Вісник проблем біології і медицини. - 2003. - № 6. - С. 69 - 71.

8. Капустин Р.В. О патогенетической и прогностической значимости гипофизарно-надпочечниковых сдвигов у больных с хроническими

нарушениями мозгового кровообращения / Р.В. Капустин // Український вісник психоневрології. - 2003. - Том 11, вип. 1. - С. 12 - 13.

9. Капустин Р.В. Эффективность комплексного лечения дисциркуляторной ангиоэнцефалопатии с применением препаратов антагонистов рецепторов ангиотензина II / Р.В. Капустин // Український вісник психоневрології. - 2003. - Том 11, вип. 2. - С. 18 - 20.

10. Капустин Р.В. Состояние ликворосодержащих пространств и вещества головного мозга у больных с хроническими нарушениями мозгового кровообращения, обусловленными гипертонической болезнью / Р.В. Капустин // Медицина сьогодні і завтра. - 2003. - № 1. - С. 112 - 113.

11. Капустин Р.В. Влияние препарата энелбин на нейрогуморальный гомеостаз при дисциркуляторной ангиоэнцефалопатии, обусловленной гипертонической болезнью / Р.В. Капустин // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна; Серія медицина. - 2003. - № 597. - С. 49 - 52.

12. Капустин Р.В. Возможности применения генной терапии при цереброваскулярой патологии (Обзор литературы) / Р.В. Капустин // Український вісник психоневрології. - 2004. - Том 12, вип. 1. - С. 117 - 120.

13. Капустин Р.В. Состояние иммунной системы у больных с цереброваскулярной патологией, обусловленной атеросклерозом / Р.В. Капустин // Медицина сьогодні і завтра. - 2004. - № 2. - С. 135 - 137.

14. Капустин Р.В. Лейкотриены как дифференциально-диагностические критерии церебральной ишемии при хронической цереброваскулярной патологии / Р.В. Капустин // Експериментальна і клінічна медицина. - 2004. - № 4. - С. 154 - 157.

15. Капустин Р.В. Сравнительная характеристика влияния телмисартана (микардиса) и других вазоактивных лекарственных препаратов на системное и мозговое кровообращение, морфофункциональное состояние головного мозга и нейрогормонального гомеостаза у больных с цереброваскулярной патологией / Р.В. Капустин // Медицина сьогодні і завтра. - 2005 - № 3. - С. 65 - 70.

16. Капустин Р.В. Дифференциальная диагностика цереброваскулярных нарушений, обусловленных гипертонической болезнью и атеросклерозом / Р.В. Капустин // Експериментальна і клінічна медицина. - 2005. - № 3. - С. 152 - 157.

17. Капустин Р.В. Взаимодействие нейрогормонального гомеостаза и иммунной реактивности организма при цереброваскулярных нарушениях, обусловленных гипертонической болезнью / Р.В. Капустин // Український вісник психоневрології. - 2005. - Том 13, вип. 1. - С. 17 - 19.

18. Капустин Р.В. Влияние нейромедиаторного гомеостаза на церебральный кровоток и структурное состояние головного мозга у больных с дисциркуляторной энцефалопатией, обусловленной атеросклерозом / Р.В. Капустин // Український вісник психоневрології. - 2005. - Том 13, вип. 2. - С. 18 - 20.

19. Капустин Р.В. Содержание микроэлементов в организме при цереброваскулярных нарушениях, обусловленных атеросклерозом / Р.В. Капустин // Проблеми медичної науки та освіти. - 2005. - № 1. - С. 45 - 47 (61).

20. Капустин Р.В. Влияние гиприла на центральную и церебральную гемодинамику при лечении больных с дисциркуляторной энцефалопатией, обусловленных гипертонической болезнью / Р.В. Капустин // Проблеми медичної науки та освіти. - 2005. - № 2. - С. 29 - 33.

21. Капустин Р.В. Цефалгический синдром. Дифференциальная диагностика / Р.В. Капустин. Харьков: Крокус. - 2005. - 158 с.

22. Капустин Р.В. Однофотонная эмиссионная компьютерная томография в объективизации и динамическом мониторинге хронических нарушений мозгового кровообращения / Р.В. Капустин // Медицина сьогодні і завтра. - 2007. - №1. - С. 114 - 118.

23. Капустин Р.В. Эффективность использования препарата ламотрин у больных с невралгиями тройничного нерва (при дисциркуляторной энцефалопатии, с учетом полушарных взаимодействий) / Р.В. Капустин // Український вісник психоневрології. - 2008. - Том 16, вип. 1. - С. 35 - 38.

24. Капустин Р.В. Клинико-гормональные дисфункции у пациентов с хроническими нарушениями мозгового кровообращения / Р.В. Капустин //Експериментальна і клінічна медицина. - 2008. - №1. - C. 82 - 86.

25. Капустин Р.В. Гипофизарно-половая дисфункция у больных с дисциркуляторной энцефалопатией / Р.В. Капустин // Экспериментальная и клиническая медицина. - 2009. - №3. С. 121 - 123.

26. Капустин Р.В. Корреляционный анализ клинико-гормональных взаимоотношений у больных с дисциркуляторной энцефалопатией / Р.В. Капустин // Медицина сегодня и завтра. - 2009. - №1. - С. 130 - 133.

Размещено на Allbest.ru