Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА "ІНСТИТУТ ОЧНИХ ХВОРОБ І ТКАНИННОЇ ТЕРАПІЇ ім.В.П. ФІЛАТОВА АМН УКРАЇНИ"

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Особливості клінічного перебігу та лікування діабетичної ретинопатії в учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС

14.01.18 - Офтальмологія

Горбачова Олена Володимирівна

Одеса - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському національному медичному університеті МОЗ України.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор БЕЗДІТКО Павло Андрійович, Харківський національний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри офтальмології

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, старший науковий співробітник ФЕДІРКО Павло Андрійович, ДУ "Інститут клінічної радіології наукового центру радіаційної медицини АМН України", провідний науковий співробітник відділу моніторингу стану здоров'я працівників атомної енергетики і промисловості

доктор медичних наук, професор ПЕТРУНЯ Андрій Михайлович, Луганський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри офтальмології

Захист відбудеться "26" лютого 2010 р. о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.556.01 в ДУ "Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України" за адресою: 65061, Україна, м. Одеса, Французький бульвар, 49/51.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДУ "Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України" (65061, Україна, м. Одеса, Французький бульвар, 49/51).

Автореферат розісланий "25" січня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, доктор біологічних наук, професор І.П. Метеліцина.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Після катастрофи на Чорнобильській АЕС (ЧАЕС) особливу увагу вчених привернули медико-біологічні аспекти дії малих доз іонізуючої радіації (ІР). Вивчення медичних наслідків катастрофи дозволяє доповнити знання про вплив ІР на організм людини. Подібна робота в м. Хіросіма та м. Нагасакі (Японія) триває вже понад 50 років (Shimokawa I., Matsuo T., Matsuo S., Ikeda T., 1984). Суперечлива інформація, яка з'являлася в літературі про так зване радіаційне старіння, після ядерної катастрофи поповнилася повідомленнями ряду авторів про прискорення темпів старіння опромінених людей (Пшеничников Б.В., 2001; Федірко П.А., 1999, 2004).

Ураження органа зору за різними даними, спостерігається у 68,3 % учасників ліквідації наслідків аварії (УЛНА) на ЧАЕС (Мирошникова Л. М., 1992; Бузунов В.А., 2004; Федірко П.А., 2007). Як правило, очна патологія проходить на фоні супутньої нейросоматичної патології, яка істотно впливає на її клініку і знижує ефективність терапії таких пацієнтів (Набіль Хмідан, 1997). У патогенезі уражень ока під впливом іонізуючого випромінювання суттєве значення мають порушення імунного і метаболічного гомеостазу, мікроциркуляції ока. При цьому найчутливішою до змін імунного і метаболічного статусу є сітчаста оболонка (Петруня А.М., 1996; Панченко Н.В., 2000; Федірко П.А., 2006). Діабетична ретинопатія (ДРП) виявляється у 6-10 % хворих на цукровий діабет (ЦД) УЛНА на ЧАЕС, діабетична катаракта - у 2-3 % (Петруня А.М., 1999; Чеснокова Н.Б., 1999; Зуева Н.А., 2004).

Враховуючи те, що ІР негативно впливає на мікроциркуляцію (адже саме судинні зміни лежать в основі патологічних змін в органах і тканинах при ЦД), можна очікувати на негативний вплив радіаційного чинника Чорнобильської катастрофи на перебіг цукрового діабету, включаючи і його ускладнення, зокрема ДРП (Левченко Т.П., 1999; Николаева В.М., 1999).

діабетична ретинопатія ліквідація аварія

Слід зазначити, що результати впливу ІР на здоров'я ліквідаторів у віддаленому періоді після аварії на ЧАЕС, зокрема, на перебіг ДРП, залишаються ще не вивченими. У наявній літературі про діабетичну ретинопатію у ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС у віддаленому періоді містяться лише поодинокі дослідження, незважаючи на актуальність і значущість даної теми.

Надзвичайно актуальним науково-практичним завданням є пошук нових методів лікування діабетичних змін очного дна на різних стадіях діабетичної ретинопатії в учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. На сьогодні для лікування і профілактики ДРП застосовується медикаментозне лікування, спрямоване на корекцію метаболічних порушень, властивих ЦД (Ефимов А.С., 2003; Маньковский Б.Н., 2002).

Враховуючи, що основними чинниками розвитку генералізованої діабетичної мікроангіопатії є метаболічні порушення, нашу увагу привернув препарат ніцерголін (серміон), який за даними літератури (Логановский К.Н., 1999, 2005; Маньковский Б.Н., 2002) має коригуючий вплив на метаболічні порушення, що властиві ДРП і характерні для післярадіаційного стану.

Дослідження свідчать, що ніцерголін має комбінований терапевтичний ефект (Нягу А.І., 1998, Giardino L., 2002). Широка фармакологічна активність ніцерголіну дозволяє зробити припущення про його ефективність при лікуванні ДРП на різних її стадіях в УЛНА на ЧАЕС шляхом включення цього препарату до комплексної терапії в різних дозах (Логановский К.Н., 2005).

Таким чином, актуальність проблеми оцінки особливостей клінічного перебігу ДРП в УЛНА на ЧАЕС і розробка ефективного методу її лікування зумовила необхідність проведення даного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є частиною науково-дослідної роботи кафедри офтальмології Харківського національного медичного університету: "Клініко-патогенетичне обґрунтування застосування інгібіторів вазопроліферації в комплексному лікуванні діабетичних ретинопатій та їх ускладнень" (№ державної реєстрації № 0102U001860), яка виконувалась в 2002-2005 рр. на базі очного відділення Харківської обласної клінічної лікарні, де автор була спів виконавцем.

Мета дослідження: підвищення ефективності лікування діабетичної ретинопатії в учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС шляхом застосування препарату ніцерголін у комплексній терапії на основі одержаних нових наукових даних про особливості її клінічного перебігу.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі завдання:

1. Вивчити динаміку і структуру захворюваності діабетичною ретинопатією в учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що проживають на території Харківської області.

2. Дослідити функціональні особливості та електрофізіологічні показники ока при діабетичній ретинопатії в учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

3. Вивчити стан гемодинаміки ока і стан мікроциркуляторного русла при діабетичній ретинопатії в учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

4. Визначити ефективність лікування різних стадій діабетичної ретинопатії в учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС при включенні до комплексної терапії препарату ніцерголін.

5. Розробити пропозиції щодо диспансерного спостереження і запропонувати методику лікування діабетичної ретинопатії в учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з включенням до комбінованої терапії препарату ніцерголін.

Об'єкт дослідження: діабетична ретинопатія.

Предмет дослідження: особливості клінічного перебігу діабетичної ретинопатії в учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і результати лікування цієї патології органа зору з використанням у комбінованій терапії препарату ніцерголін.

Методи дослідження: дослідження функціонального стану зорового аналізатору: візометрія, периметрія, визначення сумарного поля зору за вісьмома меридіанами, біомікроскопія, офтальмоскопія, вимірювання критичної частоти злиття миготінь та електричної чутливості, дослідження мікроциркуляції і гемодинаміки ока. Методи статистичної обробки матеріалу.

Наукова новизна. Вперше виявлено залежність перебігу діабетичної ретинопатії від дози одержаного опромінення: в учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з дозою опромінення 25 сГр і більше порівняно з опроміненими у дозі до 25 сГр відзначається достовірне переважання проліферативної діабетичної ретинопатії (у 64,7 % та у 37,5 % відповідно).

Вперше відзначено ранній початок діабетичної ретинопатії і прискорене прогресування її проліферативних форм в учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС порівняно з особами, що не зазнали дії радіаційного опромінення.

Доповнено наукові дані про клінічний перебіг діабетичної ретинопатії в учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, зокрема, виявлено порушення офтальмогемодинаміки та зниження показників реоофтальмографічного коефіцієнта на 20 %, а також встановлено зменшення максимальної швидкості систоли на 18 %.

Доповнено наукові дані про поглиблення патологічних змін у внутрішніх шарах сітківки, свідченням чого є підвищення показників електричної чутливості за фосфеном (ПЕЧФ) у групі з препроліферативною діабетичною ретинопатією на 20 мкА (30 %), а в групі з проліферативною діабетичною ретинопатією - на 10 мкА (12 %), і зниження активності папіломакулярного пучка зорового нерва в обох групах на 8 Гц (20 %).

Практичне значення одержаних результатів. У зв'язку з раннім розвитком діабетичної ретинопатії в учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС запропоновано змінити алгоритм і терміни диспансерного спостереження осіб з дозою зовнішнього опромінення 25 сГр і більше, у яких ЦД діагностований через 10 років і більше після радіаційного впливу.

Визначено оптимальні терміни диспансерного спостереження і лікування в офтальмолога (оглядів з дослідженням електрофізіологічних показників, мікроциркуляції і гемодинаміки ока) учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з діабетичною ретинопатією.

Запропоновано функціонально-діагностичний комплекс обстеження для диспансерного спостереження і контролю лікування, що проводиться стосовно учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з діабетичною ретинопатією, включаючи оцінку електрофізіологічних показників, мікроциркуляції і гемодинаміки ока.

Для корекції виявлених порушень електрофізіологічних показників, мікроциркуляції і гемодинаміки ока в учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з діабетичною ретинопатією запропоновано застосовувати ніцерголін у комплексній терапії. При препроліферативній діабетичній ретинопатії (ППДРП) показане призначення в комплексній терапії препарату ніцерголін у дозі 30 мг на добу протягом 1 місяця і не менше двох разів на рік залежно від виявлених гемодинамічних змін і супутньої патології. При проліферативній діабетичній ретинопатії (ПДРП) запропоновано призначення ніцерголіну кожні 3 місяці в дозі 60 мг на добу протягом 1 місяця, як профілактику гемодинамічних ішемічних проявів.

Впровадження в практику. Результати досліджень впроваджено в клінічну практику очного відділення Харківської обласної лікарні, Харківського обласного спеціалізованого диспансеру радіаційного захисту населення (ХОСДРЗН), кафедри офтальмології Харківського національного медичного університету (ХНМУ) та кафедри офтальмології Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України.

Особистий внесок дисертанта. Тема дослідження визначена керівником роботи, доктором медичних наук, професором П.А. Бездітко. Автором спільно з науковим керівником проведено постановку завдань дослідження і визначено методики, а також виконано методологічну побудову роботи. Особисто автором зроблено аналіз вітчизняної і зарубіжної літератури з обраної теми, що дало можливість розробити програму виконання дисертаційної роботи.

Автором самостійно проведено клінічні дослідження на базі ХОСДРЗН і кафедри офтальмології Харківського національного медичного університету, виконано набір клінічного матеріалу і статистичну обробку одержаних даних, написано всі розділи дисертації. Пошукувач спільно з науковим керівником проаналізувала одержані результати спостережень і лікування, науково обґрунтувала й інтерпретувала отримані результати, підготувала їх до публікації, сформулювала висновки.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися на: ювілейній клінічній конференції, присвяченій 110-річчю ХОКБ (2-3 листопада 2006 р., м. Харків); науково-практичній конференції "Наукові та практичні проблеми ендокринної патології в різних вікових періодах" (23-24 листопада 2006 р., м. Харків); IV Міжнародній науково-практичній конференції "Проліферативний синдром в офтальмології" (29-30 листопада 2006 р., м. Москва); VI Всеукраїнській науково-практичній конференції "Клінічна фармація в Україні" (16 лютого 2007 р., м. Харків); науково-практичній конференції "Шості Данилевські читання" (22-23 лютого 2007 р., м. Харків); І Всеукраїнській конференції "Фармакотерапія в офтальмології" (20-21 березня 2007 р., м. Харків); Міжнародній науково-практичній конференції "Віддалені наслідки дії іонізуючого випромінювання" (23-25 травня 2007 р., м. Київ); Всеросійській науковій конференції молодих вчених "Актуальні проблеми офтальмології" в рамках Ювілейної науково-практичної конференції "Федорівські читання - 2007", присвяченій 80-річчю з дня народження академіка С.М. Федорова (14-15 червня 2007 р., м. Москва); Міжнародній науково-практичній конференції "Епідеміологія медичних наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.20 років опісля" (9-10 жовтня 2007 р., м. Київ); Міжнародній науково-практичній конференції з питань соціального захисту громадян, потерпілих унаслідок Чорнобильської катастрофи (24-25 квітня 2008 р., м. Київ); науково-практичній конференції "Фізичні чинники у медичній реабілітації на поліклінічному, стаціонарному та санаторному етапах" (4-5 грудня 2008 р., м. Харків); на міжкафедральному засіданні Харківського національного медичного університету і засіданнях Харківського обласного товариства офтальмологів (2005-2007 рр.), засіданні вченої ради Державної установи "Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України" (Одеса 2009).

Публікації. Основні результати дисертації опубліковано в 21 науковій роботі. З них 7 статей - у журналах і збірниках, рекомендованих ВАК України, 14 публікацій - у матеріалах і тезах науково-практичних конференцій.

Обсяг ї структура дисертації. Дисертація написана російською мовою, викладена на 175 сторінках комп'ютерного тексту. Складається зі вступу; огляду літератури, матеріалів і методів дослідження; двох розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення отриманих результатів дослідження; висновків і списку використаної літератури. Ілюстрована 12 рисунками, 46 таблицями, що розташовані по тексту. Список використаних джерел містить 321 найменування і розміщений на 37 сторінках.

Основний зміст роботи

Матеріали та методи досліджень. Для вивчення особливостей діабетичної ретинопатії в учасників ліквідації наслідків катастрофи на Чорнобильській АЕС досліджено динаміку захворюваності та поширеності цукрового діабету і діабетичної ретинопатії в УЛНА на ЧАЕС м. Харкова й області у порівнянні з представниками інших груп населення Харківської області на основі даних клініко-епідеміологічного реєстру потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи і щорічного "Звіту про захворювання та причини інвалідності й смерті населення, що підлягає включенню до Державного реєстру України осіб, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС" за 17-річний період (1990-2006 рр.).

При оцінці рівня, структури і динаміки захворюваності ДРП населення в цілому й окремих його груп проводили порівняння з показниками міста Харкова та області. Для оцінки захворюваності населення використано коефіцієнти, розраховані як відношення числа захворювань до чисельності груп населення і перераховані на стандарт (на 100, 1000, 10000 осіб) (Лучкевич В.С., 2005). Ці коефіцієнти відображають вірогідність (ризик) появи того або іншого захворювання в досліджуваній групі населення.

Клінічні дослідження хворих проводили в ХОСДРЗН і на кафедрі офтальмології ХНМУ. З 8267 УЛНА на ЧАЕС, хворих на СД, ДРП відзначена у 408 хворих, з цих осіб методом випадкового відбору було відібрано 80 хворих (160 очей) - основна група. Групою порівняння були 38 хворих з ДРП, які не зазнавали радіаційного впливу (76 очей).

Вік включених в основну групу УЛНА на ЧАЕС, хворих на СД з ДРП, коливався від 44 до 68 років. Вік хворих з ДРП, які не зазнавали радіаційного впливу (група порівняння) коливався від 38 до 69 років.

Серед включених в основну групу УЛНА на ЧАЕС, хворих на СД і ДПР, 41 особа (82 ока) були УЛНА на ЧАЕС у 1986 році, 28 осіб (56 очей) - УЛНА на ЧАЕС у 1987 році, 11 осіб (22 ока) - УЛНА на ЧАЕС у 1988 році та наступних роках. Інформація про дози зовнішнього опромінення була у 33 УЛНА на ЧАЕС, хворих СД і ДПР, включених в основну групу. Доза опромінення коливалася від 0,05 сГр до 52,299 сГр, середня доза опромінення становила 18,375 сГр ± 7,86 сГр. У 16 УЛНА на ЧАЕС (32 ока) доза опромінення знаходилася в діапазоні 0,05 - 24,999 сГр, середня доза опромінення становила в цій підгрупі 9,5 сГр ± 0,875 сГр. У 17 УЛНА на ЧАЕС (34 ока) доза опромінення знаходилася в діапазоні 25,0 - 52,299 сГр, середня доза опромінення в цій підгрупі дорівнювала 29,24 сГр ± 5,995 сГр.

Основна група складалася з УЛНА на ЧАЕС з різними стадіями ДРП: 44 хворих (88 очей) мали ППДРП і 36 (72 ока) - ПДРП. Як групу порівняння було обстежено пацієнтів відповідних віку і статі, які не зазнавали впливу радіації, але проживають у тому ж екологічному районі з різними стадіями ДРП: 21 хворий (42 ока) - з ППДРП, 17 хворих (34 ока) - з ПДРП.

Обстеження хворих проводили на початку спостереження і через 24-36 місяців, а також до і після курсу лікування. Оцінку змін, що відбувалися протягом періоду спостереження, та визначення ефективності лікування виконували за динамікою зорових функцій, гемодинамічними і мікроциркуляторними параметрами, офтальмоскопічною картиною очного дна хворих з ДРП.

Клінічні дослідження хворих включали комплекс офтальмологічного обстеження: вивчення зорових функцій, оцінку об'єктивного стану органа зору, дослідження мікроциркуляції і гемодинаміки ока.

Статистична обробка матеріалу проведена за стандартними статистичними алгоритмами із застосуванням ліцензійних програмних пакетів "STADIA" та "EXCEL 5.0" для IBM/PC (Реброва О.Ю., 2002). Для оцінки достовірності відмінностей числових значень було використано методи варіаційної статистики з оцінкою достовірності відмінностей результатів із застосуванням критерію Ст'юдента. Для оцінки достовірності відмінностей між групами було застосовано аналіз з визначенням критерію хі-квадрат (X²) і критерію знаків. Оцінку значущості відмінностей відсотків проводили за методом кутового перетворення Фішера [Гублер Е.В., 1998; Переяслова И.Р., 2005].

Результати та їх обговорення. Особливості перебігу діабетичної ретинопатії в учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС. В результаті проведеного дослідження було встановлено, що за період 2000-2006 рр. кількість хворих на цукровий діабет УЛНА на ЧАЕС Харківської області, у яких була виявлена ДРП, в середньому становила 6,3 %, що в 1,5 рази вище, ніж серед населення Харківської області (4,6 %).

В учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС клінічний перебіг діабетичної ретинопатії залежить від дози одержаного зовнішнього опромінення: у групі УЛНА на ЧАЕС з дозою опромінення 25-75 сГр проліферативна діабетична ретинопатія виявляється достовірно частіше (у 64 % випадках), ніж у групі УЛНА з дозою опромінення 0,1-24,99 сГр (35,7 %).

Встановлено, що проліферативні форми діабетичної ретинопатії в учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС характеризуються прискореним розвитком: на 2-2,5 роки швидше ніж в осіб, що не зазнавали дії радіаційного опромінення.

Відзначено зростання кількості твердих ексудатів на 6,3 % (у 2 рази) через 3 роки від початку спостереження в групі УЛНА на ЧАЕС з ППДРП, а також збільшення числа геморагій на 10,5 % (в 1,6 разів), ішемічних фокусів - на 4,5 %, наростання набряку - на 7 % (це в 2 рази більше, ніж у групі порівняння до кінця спостереження). У групі УЛНА на ЧАЕС з ПДРП на 11,5 % зросла кількість твердих ексудатів, на 5,3 % збільшилось число геморагій, на 4 % - фіброзних змін, на 7 % - новоутворених судин щодо даних за групою порівняння.

При дослідженні феномена Гайдінгера на макулотестері протягом трьох років спостереження за УЛНА на ЧАЕС з ППДРП установлено, що кількість очей з Й ступенем збільшилась з 21,5 до 36,5 % (на 15 %), з II ступенем - з 27,3 до 33,5 % (на 11,8 %), а число з III ступенем зменьшилось з 29,2 до 23,5 % (на 6,7 %), а також зменшилось число пацієнтів, які правильно визначали напрям обертання, колір і форму щіток (IV ступінь), з 23,5 до 17 % очей (на 6,5 %). У групі з ПДРП виявлено такі зміни феномена Гайдингера: Й ступінь - з 36 до 64 % випадків (збільшення на 28 %), II ступінь - з 28,8 до 20,1 % (зменшення на 8,7 %), III ступінь - з 36,2 до 15,9 % (зменшення на 18,3 %), що в 1,8 разів більше, ніж у групі порівняння за той самий період.

Електрофізіологічні показники органа зору характеризувалися підвищенням порогу електричної чутливості за фосфеном (ПЕЧФ) на 20 мкА (30,1 %) у групі з ППДРП і на 10 мкА (11,5 %), що в 2 рази більше, ніж у контрольній групі за той самий період спостереження. Зниження критичної частоти злиття миготінь по фосфену (КЧЗМФ) показників при ППДРП досягало в кінці дослідження: у групі УЛНА на ЧАЕС - на 7,9 Гц (18,1 %), у групі ПДРП - на 8,7 Гц (22,8 %), що в 1,5 рази більше, ніж у групі порівняння за той же період.

В УЛНА на ЧАЕС з ДПР за 3 роки спостереження виявлено підвищення всіх кількісних показників мікроциркуляції булъбарної кон'юнктиві (БК) у середньому на 20 % (як у групі з ППДРП, так і в групі ПДРП), що в 1,5 рази більше, ніж у групі порівняння за той же період.

Відзначено зниження реографічного коефіцієнта на 26 % у групі УЛНА з ППДРП та на 10 % у групі з ПДРП з одночасним зменшенням хвилинного об'єму в обох групах на 28 % протягом 3 років спостереження; ці показники виявилися в 1,5 рази нижчими порівняно з групою порівняння за той же період.

За даними доплерографії максимальна швидкість систоли V_s за період спостереження (3 роки) у групі УЛНА на ЧАЕС з ППДРП знизилася в середньому до (29,7 ± 2,8) см/с, що на 12 % менше від початкового показника, і в групі УЛНА на ЧАЕС з ПДРП - з (27,8 ± 2,15) см/с до (22,57 ± 2,6) см/с (на 20 %). Швидкість діастоли V_d виявилася зниженою до (5,7 ± 0,45) см/с, що на 7 % менше за початкові показники, водночас швидкість діастоли стала нижчою на 6,7 % в обох групах (з (6,2 ± 0,8) см/с до (5,8 ± 0,54) см/с і з (6,15 ± 0,38) см/с до (5,9 ± 0,7) см/с відповідно), що в 2,5 рази більше, ніж у групі порівняння за той самий період.

Клінічні та гемодинамічні показники органа зору при комплексному лікуванні діабетичної ретинопатії препаратом ніцерголін в учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. При аналізі результатів застосування ніцерголіну в УЛНА на ЧАЕС з ППДРП у 65 % хворих спостерігалася позитивна динаміка й у 80 % хворих - стабілізація патологічного процесу в сітківці, що дозволяє говорити про позитив-ний вплив препарату як на судини очного дна, так і на нейросенсорну функцію сітківки. У групі хворих з ППДРП, які одержували комплексне лікування і ніцерголін у дозі 30 мг/добу (група "А"), середня гострота зору (СОЗ) підвищилася з 0,55 ± 0,02 до 0,78 ± 0,05 після лікування (на 41 %), а в групі "В" (доза прийому ніцерголіну становила 60 мг/добу) СОЗ зросла з 0,52 ± 0,02 до 0,77 ± 0,05 після лікування, тобто в середньому на 48 %, залишаючись майже незмінною і через 12 місяців. У контрольній групі до кінця курсу фонового лікування СОЗ підвищилася з 0,53 ± 0,02 до 0,65 ± 0,03, що всього на 23 % більше, а через 12 місяців після лікування відбулося зниження СОЗ до рівня 0,46 ± 0,02.

У групі "А" після лікування сумарне поле зору (СПЗ) розширилося до 431° ± 14,5°, що на 63° більше, ніж до лікування; у групі "В" СПЗ розширилося на 74°, тобто до 438° ± 12,2°. Розширення меж поля зору, досягнуте після курсу лікування, у пацієнтів груп "А" і "В" залишалось на тому самому рівні і через 12 місяців. Водночас у контрольній групі СПЗ розширилося менш істотно: від 378° ± 12,3° до 418° ± 11,3°, тобто на 31°, причому цей результат після лікування виявився менш стійким, і через 12 місяців спостереження СПЗ звузилося до 367° ± 9,5°.

У групі "А", де хворі одержували комплексне лікування і ніцерголін у дозі 30 мг/добу, зменшувалася частота випадків реєстрації відносної скотоми при аутокампіметрії з 50 до 38,5 %, тобто на 11,5 %, а в групі "В" (прийом ніцерголіну - 60 мг/добу) - з 53 до 35 %, або на 18 %. Через 12 місяців після лікування центральна відносна скотом (ЦВС) виявлялася в 48,3 % випадків у групі "А" і в 46,3 % випадків у групі "В". Проте частота її виявлення нижча, ніж до лікування. У контрольній групі до кінця курсу фонового лікування реєстрація ЦВС зменшилася з 55 до 46 %, що всього на 9 % нижче за початкові значення, але вже через 6 місяців досягла початкового значення, а через 12 місяців ЦВС реєструвалася на рівні 65 %.

Так, при дослідженні феномена Гайдінгера після лікування в групі "А", де хворі одержували комплексне лікування і ніцерголін у дозі 30 мг/добу, зросло число пацієнтів з IV ступенем з 13,8 до 25 % (на 81 %), з ІІІ ступенем - з 16,7 до 27,7 % (на 65,8 %), а з II ступенем зменшилося з 22,3 до 16,7 % (на 25 %), і число тих пацієнтів, що мають І ступінь - з 47,2 до 30,6 % (на 35,2 %). У групі "В" (прийом ніцерголіну - 60 мг/добу) також відбулося збільшення числа пацієнтів з IV ступенем з 12,5 до 25 % (на 100 %), з III ступенем - з 18,7 до 31,3 % (на 67,4 %), з II ступенем зменшилося з 21,8 до 18,7 % (на 14,2 %), і число тих пацієнтів, що мають І ступінь - з 46,8 до 25 % (на 53,8 %). Через 12 місяців помірно знижується кількість пацієнтів, очі яких відтворюють феномен Гайдінгера: він реєструється у хворих групи "А" у 47,2 % випадків (IV ступінь - 13,8 %, III ступінь - 16,7 %, II ступінь - 16,7 %) і у хворих групи "В" у 50 % випадків (IV ступінь - 15,6 %, II ступінь - 18,7 %, III ступінь - 15,6 %).

У контрольній групі перевірка на відтворення феномена Гайдінгера показала, що після курсу лікування відбулося збільшення числа пацієнтів з IV ступенем - з 10 до 15 % (на 50 %), з III ступенем - з 15 до 25 % (на 66,7 %). Кількість пацієнтів з II ступенем залишилася на попередньому рівні - 25 %, а число тих пацієнтів, що мають І ступінь, навпаки, зменшилося з 50 до 35 % (тобто на 30 %). Через 12 місяців після курсу лікування відтворення феномена Гайдінгера реєструється в 40 % випадків (IV ступінь - 15 %, II ступінь - 15 %, III ступінь - 10 %).

У групі хворих, що одержували комплексне лікування і ніцерголін, показники рівня ПЕЧФ в групі "В" знизились до (58,1 ± 1,2) мкА, тобто на 7 мкА (12 %), в групі "А" - до (59,2 ± 0,7) мкА, тобто на 7,5 мкА (11 %). Показники КЧЗМФ після лікування підвищилися в групі "А" до (45,9 ± 0,4) Гц, тобто на 2,8 Гц (6,5 %), у групі "В" - до (46,4 ± 0,7) Гц, або на 2,7 Гц (6,2 %). Дані зміни утримуються стійко на такому рівні протягом 12 місяців після лікування. У контрольній групі показники рівня ПЕЧФ знижувались до (62,4 ± 0,8) мкА (на 4,1 мкА, що становить 6,1 %); показники КЧЗМФ після лікування підвищувалися до (45,3 ± 0,5) Гц - на 1,8 Гц (4,1 %), проте через 6 місяців значення показників поверталися до початкових.

Безпосередньо в групі "В" після курсу комплексного лікування із застосуванням ніцерголіну у дозі 60 мг/добу відзначається зменшення інтенсивності ексудації сітківки на 23 очах, що становить 71,8 %, резорбція ретинальних геморагій спостерігається на 13 очах (40,6 %), зменшення ретинальної ішемії - на 13 очах (40,6 %), а групі "А" помічено резорбцію набряку макулярної області лише на 16 очах (47,2 %), зменшення ретинальних геморагій - на 18 очах (50 %), ретинальної ішемії - на 16 очах (44,4 %).

У контрольній групі хворих з ППДРП часткова резорбція набряку макулярної області відбулася лише на 2 очах (10 %), вираженість набряку сітківки не змінилася на 9 очах (45 %), зменшення ретинальної ішемії спостерігалося на 16 очах (44,4 %) і ретинальних геморагій - на 18 очах (50 %).

Слід зазначити, що комплексне лікування із застосуванням ніцерголіну сприяло зниженню загального|спільний| кон'юнктивального індексу (ЗКІ) в середньому на 20 %, причому і в групі "А", і в групі "В", що в 1,5 рази більше, ніж у групі контролю після лікування. Крім того, комплексне лікування із застосуванням ніцерголіну дозволяє зменшити показники ЗКІ не тільки безпосередньо після лікування, але і через 6 та 12 місяців, особливо в групі "В", де ніцерголін був призначений у дозі 60 мг/добу (на 15 %). Фонове лікування менш динамічно вплинуло на мікроциркуляторні розлади БК; зниження ЗКІ та його фракцій відбулося в середньому на 10 %, а надалі через 6 місяців ці показники мали тенденцію до підвищення на 7 %.

При комплексному лікуванні із застосуванням ніцерголіну реографічний коефіцієнт зростав до кінця проведеного курсу лікування в групі хворих "А" - на 25,7 %, а в групі "В" - на 38,5 %, потім знижувався через рік після лікування. Хвилинний пульсовий об'єм збільшувався до кінця лікування в обох групах (при прийомі ніцерголіну у дозах 30 і 60 мг/добу) - на 21 і 29,5 % відповідно, потім зменшувався у віддалені терміни спостережень (через 1 рік).

У хворих контрольної групи спостерігалось підвищення географічного коефіцієнту на фоні лікування на 17,5 % і його зниження через 6 місяців. Хвилинний пульсовий об'єм зростав до кінця лікування в контрольній групі на 12,7 %, потім зменшувався у віддалені терміни спостережень (через 6 місяців).

За даними доплерографії до кінця курсу лікування в групах "А" і "В" відзначено зростання швидкості систоли V_s (в групі "А" - на 16,7 %, у групі "В" - на 17,7 %), тоді як у контрольній групі підвищення становило 12,5 %. Помічено також підвищення швидкості діастоли V_d: на 30,6 % у групі "А", на 32,3 % у групі "В" і лише на 23 % у хворих контрольної групи, тобто швидкість діастоли залишалася зниженою у пацієнтів, що одержували курс фонового лікування.

Через 6 місяців після лікування у хворих, що отримували комплексне лікування і ніцерголін, максимальні швидкості систоли і діастоли були на попередньому рівні, а в контрольній групі помірно знижувалися. Через 12 місяців після лікування спостерігається зменшення максимальної швидкості діастоли і систоли в групах "А" і "В", проте значення їх залишалися вищими від початкових. У контрольній групі через 12 місяців швидкість систоли знижувалася значніше і була нижчою за своє початкове значення.

У групі хворих з ПДРП, які одержували комплексне лікування і ніцерголін у дозі 30 мг/добу (група "С"), СОЗ підвищилася до 0,43 ± 0,01 після лікування, тобто в середньому на 10,1 % від початкового значення, прийнятого за 100 %, а в групі "D" (прийом ніцерголіну - 60 мг/добу) СОЗ підвищилася до 0,47 ± 0,01 після лікування, тобто в середньому на 20,5 % від початкового значення, прийнятого за 100 %. У хворих груп "С" і "D", що одержували ніцерголін, СОЗ через 6 місяців після лікування залишається стабільною - 0,4 ± 0,01 (р < 0,05) і 0,42 ± 0,01 відповідно. У контрольній групі до кінця курсу фонового лікування СОЗ підвищилася до 0,40 ± 0,01, що всього на 5,3 % вище за початкові показники, і після лікування цей параметр має менш стійкий характер. У пацієнтів контрольної групи через 6 місяців після лікування гострота зору знижується, досягаючи початкового рівня: 0,31 ± 0,05.

Сумарне поле зору в групі "С" розширилося до 381° ± 13,9° (р < 0,05), що на 49° перевищувало початковий показник. У групі "D" СПЗ розширилося на 78°, тобто до 432° ± 14,6° (р < 0,01). Розширення меж поля зору, досягнуте після курсу лікування, у пацієнтів груп "С" і "D" зберігалося і через 6 місяців. Водночас у контрольній групі СПЗ розширилося менш істотно - до 357° ± 11,8°, і через 6 місяців спостерігалося звуження СПЗ до 335° ± 10,7°.

У групі "С", де хворі одержували комплексне лікування і ніцерголін у дозі 30 мг/добу, після лікування зменшилося число випадків реєстрації центральної відносної скотоми при аутокампіметрії з 62,5 до 50 %, а в групі "D" - з 57,1 до 39,3 %; у контрольній групі центральна відносна скотома до курсу фонового лікування помічена на 13 очах (65 %) і на 11 очах (55 %) після лікування (р < 0,05). Через 12 місяців після лікування хворих із застосуванням ніцерголіну, кількість очей, на яких виявляється відносна скотома, збільшувалася, проте частота таких випадків залишалася набагато нижчою, ніж у контрольній групі.

При дослідженні феномена Гайдінгера після лікування в групі "С", де хворі одержували комплексне лікування і ніцерголін у дозі 30 мг/добу, відбулося збільшення числа пацієнтів з III ступенем - з 16,7 до 33,7 % (на 100 %), а з II ступенем зменшення з 20,8 до 16,7 % (на 25 %), а кількість тих пацієнтів, що мали І ступінь - з 62,5 до 50 % (на 20 %). У групі "D" (прийом ніцерголіну - 60 мг/добу) також зростало число пацієнтів з III ступенем - з 14,3 до 32,3 % (на 125 %); кількість пацієнтів з II ступенем залишилася без змін - 25 %, і тих пацієнтів, що мали І ступінь, поменшало - з 60,7 до 42,9 % (на 29,3 %).

У контрольній групі відтворення феномена Гайдінгера після курсу лікування відбулося збільшення кількості пацієнтів з III ступенем - з 15 до 20 % (на 33,4 %), з II ступенем - з 20 до 25 % (на 25 %), і число тих, що мали І ступінь, зменшилося з 65 до 55 % (на 15,4 %).

Через 12 місяців помірно знижувалося кількість очей, що відтворювали феномен Гайдінгера: він реєструвався у хворих групи "С" у 33,3 % випадків (II ступінь - 20,8 % випадків, III ступінь - 12,5 %), у хворих групи "D" - у 35,7 % випадків (II, III ступінь - по 17,8 %). Число тих пацієнтів, що мали Й ступінь, збільшилося до 66,7 % і 64,3 % відповідно. У контрольній групі відтворення феномена Гайдінгера через 12 місяців після курсу лікування реєструвався у 30 % випадків (II ступінь - 20 %, III ступінь - 10 %), число тих, що мали Й ступінь, було 70 %.

У групі хворих, що одержували комплексне лікування і ніцерголін, показники рівня ПЕЧФ знижувалися у групі "С" з (86,5 ± 0,8) мкА до (75,2 ± 1,6) мкА, тобто на 11,3 мкА (13,1 %), у групі "D" - з (85,7 ± 2,3) мкА до (68,1 ± 1,9) мкА, або на 17,6 мкА (20,5 %). Після лікування також підвищувалися показники КЧЗМФ: у групі "С" - з (37,4 ± 1,2) Гц до (44,2 ± 1,4) Гц, тобто на 6,8 Гц (15,4 %), у групі "D" - з (36,7 ± 0,8) Гц до (46,4 ± 0,7) Гц, або на 9,7 Гц (26,4 %). Дані зміни залишалося на такому рівні протягом 6 місяців після лікування.

У контрольній групі показники рівня ПЕЧФ знижувалися з (86,3 ± 0,9) мкА до (79,4 ± 1,1) мкА, або на 6,9 мкА (7,9 %), а показники КЧЗМФ підвищувалися після лікування з (34,5 ± 0,6) Гц до (38,3 ± 0,8) Гц, тобто на 3,8 Гц (11 %), проте через 6 місяців поверталися до початкових, протягом року відбуваються подальші зміни цих функціональних показників.

До кінця курсу комплексного лікування у пацієнтів основної групи із застосуванням ніцерголіну з ПДРП відбувалася часткова резорбція преретинальних геморагій, але їх кількість залишалася попередньою - 12,5 % у групі "С", 14,3 % у групі "D". У 52 % пацієнтів зменшувався розмір проліферативних комплексів, у 55 % хворих виявлено запустівання новоутворених судин, у 58 % пацієнтів зменшилися ділянки проліферативної тканини.

У контрольній групі хворих з ПДРП не зафіксовано зворотного розвитку проліферативної тканини. Збільшення ексудативних осередків відбулося в 20 % випадків, а в 35 % стан не змінився.

Через 6 місяців після проведеного комплексного лікування з включенням ніцерголіну відзначено зміни на очному дні при офтальмоскопії у хворих з ПДРП: наростання геморагічних проявів на 3 очах (7,5 %) групи "С" і на 3 очах (7,5 %) групи "D". У контрольній групі зміни проліферативної тканини за інтенсивністю і розмірами зростали через 6 місяців на 6 очах (30 %).

Слід зазначити, що комплексне лікування із застосуванням ніцерголіну сприяло помірному зниженню показників ЗКІ та його фракцій у середньому на 12 % як у групі "D", так і у групі "С". Комплексне лікування із використанням ніцерголіну дозволило зменшити ЗКІ на 17 %, причому не тільки безпосередньо після лікування, але і через 6 місяців, особливо в групі "С", де вживали ніцерголін у дозі 60 мг/добу. Фонове лікування менш динамічно вплинуло на мікроциркуляторні розлади БК; зниження ЗКІ та його фракцій відбулося в середньому на 8 %, а надалі через 6 місяців ці показники знову підвищилися до початкових значень.

При комплексному лікуванні із застосуванням ніцерголіну реографічний коефіцієнт збільшувався до кінця проведеного курсу лікування: в групі хворих "D" - на 15,7 %, а в групі "С" - на 13,2 %; через 6 місяців після лікування його значення зменшувалося до початкового. Хвилинний пульсовий об'єм підвищувався до кінця лікування у групах "С" і "D" (при прийомі ніцерголіну у дозах 30 і 60 мг/добу) - на 13,2 і 22 % відповідно, потім знижувався у віддалені терміни спостережень (через 6 місяців). У хворих контрольної групи спостерігалося незначне поліпшення реографічного коефіцієнта - зростав на 3,3 %, а хвилинний пульсовий об'єм збільшується на 10 %.

За даними доплерографії до кінця курсу лікування в групах "С" і "D" відзначено підвищення швидкості систоли кровообігу: в групі "С" - з (29,1 ± 0,2) см/с до (31,4 ± 0,35) см/с (на 7,9 %), у групі "D" з (27,8 ± 0,5) см/с до (33,2 ± 0,5) см/с (на 19,4 %), тоді як у контрольній групі підвищення було незначне з (28,1 ± 0,4) см/с до (29,94 ± 0,3) см/с (на 6,5 %). Відзначено також зростання швидкості діастоли: з (6,2 ± 0,4) см/с до (7,6 ± 0,05) см/с (на 22,5 %) в групі "С" з (6,15 ± 0,38) см/с до (8,5±0,7) см/с (на 38,2 %) в групі "D" і з (6,0 ± 0,1) см/с до (6,5 ± 0,17) см/с (на 8,3 %) у хворих контрольної групи, тобто швидкість діастоли залишалася зниженою у пацієнтів, що одержували курс фонового лікування.

Через 6 місяців після лікування спостерігалось зменшення максимальної швидкості діастоли і систоли в групах "D" і "С", проте значення їх залишалися вищими за початкові. У контрольній групі через 6 місяців швидкість систоли знижувалася істотніше і була нижчою за своє початкове значення. Слід також відзначити, що в 10 % випадків лікування виявилося не ефективним і відбувалося подальше прогресування ретинопатії.

Висновки

1. Діабетичну ретинопатію відносять до пізніх ускладнень цукрового діабету. В учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС на момент виявлення діабету ураження очей спостерігаються у 13-30 % хворих. Вплив іонізуючої радіації на стан органа зору у віддаленому періоді після аварії на ЧАЕС, зокрема, на перебіг ДРП в учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, залишається ще недостатньо вивченим, тому аналіз особливостей поширеності діабетичної ретинопатії, перебігу й розробка методів лікування є актуальним завданням.

2. Виявлено залежність перебігу діабетичної ретинопатії від дози одержаного опромінення: в учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з дозою опромінення 25 сГр і більше порівняно з опроміненими в дозі до 25 сГр відзначається достовірне переважання проліферативної діабетичної ретинопатії (у 64,7 % та у 37,5 % відповідно).

3. Виявлено, що у в учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС виявляється на 2,5 роки раніше початок діабетичної ретинопатії та прискорене прогресування її проліферативних форм порівняно з особами, що не зазнавали дії радіаційного опромінення.

4. Визначено особливості клінічного перебігу діабетичної ретинопатії в учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що полягали у збільшенні твердих ексудатів і геморагій на 10,5 %, наростанні набряку в центральних відділах на 7 % при препроліферативній діабетичній ретинопатії та підвищенні кількості фіброзних змін на 6 % та новоутворених судин при проліферативній діабетичній ретинопатії - на 7 %.

5. Виявлено посилення патологічних змін у внутрішніх шарах сітківки, що виражалося у підвищенні показників ПЕЧФ на 20 мкА (30 %) та зниженні активності папіломакулярного пучка зорового нерва в обох групах на 8 Гц (20 %).

6. Встановлено порушення офтальмогемодинаміки при діабетичній ретинопатії в учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, про що свідчить зниження показників реоофтальмографічного коефіцієнта на 20 %, а також відзначено зниження максимальної швидкості систоли на 18 %.

7. Запропоновано спосіб комплексного лікування препроліферативної діабетичної ретинопатії в учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що полягає в застосуванні ніцерголіну у дозі 30-60 мг/добу протягом 1 місяця кожні 6 місяців, з підвищенням гостроти зору на 48 % і розширення сумарного поля зору на 78° (26 %) та стабілізації досягнутого результату від 6 місяців до 1 року.

8. Запропонований спосіб комплексної терапії з ніцерголіном дозволяє поліпшити гостроту зору на 20 % при проліферативній діабетичній ретинопатії в учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, особливо в групі тих пацієнтів, які одержували ніцерголін у дозі 60 мг/добу.

9. Комплексна терапія діабетичної ретинопатії в учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з включенням ніцерголіну дозволила нормалізувати функціональну активність внутрішніх шарів сітківки завдяки зниженню показників порогу електричної чутливості за фосфеном на 15 мкА (17 %) і лабільності папіломакулярного пучка на 7 Гц (19%).

Перелік наукових праць, опублікованих за темою дисертації

1. Бездетко П.А. Применение сермиона в высоких дозах при лечении больных с препролиферативной диабетической ретинопатией / П.А. Бездетко, Е.В. Горбачёва // Харківська хірургічна школа. - 2005. - №3. - С.71-74.

2. Бездетко П.А. Эффективность сермиона при лечении пролиферативной диабетической ретинопатии / П.А. Бездетко, Е.В. Горбачёва // Харківська хірургічна школа. - 2005. - №4. - С.76-79.

3. Бездетко П.А. Особенности течения диабетической ретинопатии у участников ликвидации последствий катастрофы на Чернобыльской АЭС / П.А. Бездетко, Е.В. Горбачёва // Офтальмологический журнал. - 2006. - №1. - С.4-7.

4. Бездетко П.А. Характер клинических и гемодинамических показателей у больных с диабетической ретинопатией у участников ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС / П.А. Бездетко, Е.В. Горбачёва // Медицина сьогодні і завтра. - 2006. - №1. - С.47-50.

5. Бездетко П.А. Особенности лечения препролиферативной диабетической ретинопатии в участников ликвидации последствий катастрофы на Чернобыльской АЭС / П.А. Бездетко, Е.В. Горбачёва // Офтальмологический журнал. - 2006. - №6. - С.21-25.

6. Бездетко П.А. Клинические и гемодинамические изменения у лик-видаторов аварии на Чернобыльской АЭС (ЧАЭС) с диабетической ретинопатией / П.А. Бездетко, Е.В. Горбачёва // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології: Зб. наук. праць. - Київ, 2007. - Вип.13. - С.34-40.

7. Бездетко П.А. Структура заболеваемости сахарным диабетом и диабетической ретинопатией участников ликвидации последствий аварии на ЧАЭС, проживающих в г. Харькове и области / П.А. Бездетко, Е.В. Горбачёва // Офтальмологический журнал. - 2008. - №5. - С.8-11.

8. Бездетко П.А. Коррекция изменений в сетчатке у участников ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС (ЛПА на ЧАЭС) с диабетической ретинопатией / П.А. Бездетко, Е.В. Горбачёва // V Ювілейна конференція, присвячена 110-річчю Харківської обласної клінічної лікарні (2-3 листоп. 2006 р., Харків): тези доп. - Х., 2006. - С.81-82.

9. Бездетко П.А. Частота сахарного диабета и диабетической ретинопатии у ликвидаторов последствий аварии на ЧАЭС по данным областного "чернобыльского" диспансера / П.А. Бездетко, Е.В. Горбачёва // Ювілейна конференція, присвячена 110-річчю Харківської обласної клінічної лікарні (2-3 листоп. 2006 р., Харків): тези доп. - Х., 2006. - С.82-83.

10. Горбачёва Е.В. Некоторые особенности диабетической ретинопатии у ликвидаторов последствий аварии на ЧАЭС / Е.В. Горбачёва // Наукові та практичні проблеми ендокринної патології в різних вікових періодах: зб. наук. праць за матеріалами наук. - практ. конф., 23-24 листоп. 2006 р., Харків. - Х., 2006. - С.26-27.

11. Горбачёва Е.В. Особенности диабетической ретинопатии у ликвидаторов ликвидаторов аварии на ЧЭС / Е.В. Горбачёва // Пролиферативный синдром в офтальмологии: сб. науч. тр. по материалам IV Междунар. науч. - практ. конф., 29-30 нояб. 2006 г., Москва. - М., 2006. - С.72-76.

12. Горбачёва Е.В. Особенности применения сермиона в высоких дозах при лечении диабетической ретинопатии у участников ликвидации последствий катастрофы на Чернобыльской АЭС / Е.В. Горбачёва // Пролиферативный синдром в офтальмологии: сб. науч. тр. по материалам IV Междунар. науч. - практ. конф., 29-30 нояб. 2006 г., Москва. - М., - 2006. - С.122-128.

13. Горбачёва Е.В. Ницерголин (сермион) в лечении диабетической ретинопатии у участников ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС / Е.В. Горбачёва // Клінічна фармація в Україні: зб. наук. праць за матеріалами VI Всеукр. наук. - практ. конф. (16 лют. 2007 р., Харків). - Х., 2007. - С.24-26.

14. Бездетко П.А. Распространенность сахарного диабета и диабетической ретинопатии среди ликвидаторов аварии на ЧАЭС / П.А. Бездетко, Е.В. Горбачёва // Експериментальна та клінічна ендокринологія: від теорії до практики: зб. наук. праць за матеріалами наук. - практ. конф., 22-23 лют. 2007 р., Харків [Шості Данилевські читання]. - Х., 2007. - С.22.

15. Бездітко П.А. Застосування сермиона у високих дозах при лікуванні діабетичної ретинопатії у учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС / П.А. Бездітко, О.В. Горбачова // Фармакотерапія в офтальмології: зб. наук. праць за матеріалами I Всеукр. конф. (20-21 берез. 2007 р., Харків). - Х., 2007. - С.16-17.

16. Бездетко П.А. Функциональные и электрофизиологические показатели органа зрения у участников ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС с диабетичной ретинопатией / П.А. Бездетко, Е.В. Горбачёва // Віддалені наслідки впливу іонізуючого випромінювання: зб. наук. праць за матеріалами Міжнар. наук. - практ. конф., 23-25 трав. 2007 р., Київ. - К., 2007. - С.105-106.

17. Горбачёва Е.В. Диабетическая ретинопатия у ликвидаторов последствий аварии на ЧАЭС / Е.В. Горбачёва // Актуальные проблемы офтальмологии: сб. науч. тр. по материалам II Всерос. науч. кон. молодых ученых при участии иностранных специалистов: в рамках Юбилейной наук. - практ. конф. "Федоровские чтения - 2007", 14-15 июня 2007 г., Москва. - М., 2007. - С.357-359.

18. Бездетко П.А. Распространенность сахарного диабета и диабетической ретинопатии среди участников ликвидации последствий аварии на ЧАЭС г. Харькова и области / П.А. Бездетко, Е.В. Горбачёва // Епідеміологія медичних наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.20 років по тому: зб. наук. праць за матеріалами Міжнар. наук. - практ. конф., 9-10 жовт. 2007 р., Київ. - К., 2007. - С.101.

19. Горбачёва Е.В. Лечение диабетической ретинопатии у участиков ликвидации последствий катастрофы на ЧАЭС / Е.В. Горбачёва // Міжнар. наук. - практ. конф. з питань соціального захисту громадян, що по-страждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: зб. науч. праць за мате-ріалами Междунар. наук. - практ. конф.24-25 квіт. 2008 р., Київ. - К., 2008. - С.46.

20. Горбачёва Е.В. Сравнительная оценка результатов лечения диа-бетической ретинопатии у ликвидаторов на ЧАЭС с использованием разных доз препарата ницерголина / Е.В. Горбачёва // Сучасні методи діагностики та лікування в офтальмології: зб. наук. праць за матеріалами II Все-укр. конф. 19-20 черв. 2008 р., Харків. - Х., 2008. - С.25-27.

21. Горбачёва Е.В. Некоторые особенности диабетической ретинопатии у ликвидаторов последствий аварии на ЧАЭС / Е.В. Горбачёва // Фізичні чинники у медичний реабілітації на поліклінічному, стаціонарному та санаторному етапах: зб. наук. праць за матеріалами Ювілейної наук. - практ. конф., присвяченої 80-річчю кафедри фізіотерапії та курортології Харківської медичної академії післядипломної освіти, 4-5 груд. 2008 р., Харків. - Х., 2008. - С.40-41.

Анотація

Горбачова О.В. Особливості клінічного перебігу та лікування діабетичної ретинопатії в учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.18 - офтальмологія. - Державна установа "Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України", Одеса, 2009.

Дисертація присвячена проблемі оцінки особливостей клінічного перебігу діабетичної ретинопатії в учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і підвищення ефективності лікування шляхом застосування препарату ніцерголін у комплексної терапії. Виявлено залежність перебігу діабетичної ретинопатії від дози одержаного опромінення: в учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з дозою опромінювання 25 сГр і більше порівняно з опроміненими в дозі до 25 сГр спостерігається достовірне переважання проліферативної діабетичної ретинопатії (у 64,7 % и у 37,5 % відповідно). Відзначено ранній початок діабетичної ретинопатії і прискорене прогресування її проліферативних форм в учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС порівняно з особами, що не зазнавали дії радіаційного опромінення. Для корекції виявлених порушень (електрофізіологічних показників, показників мікроциркуляції та гемодинаміки ока) в учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з діабетичною ретинопатією запропоновано застосування ніцерголіну в комплексній терапії. При препроліферативній діабетичній ретинопатії показано призначення препарату ніцерголін у дозі 30 мг/добу протягом 1 місяця і не менше 2 разів на рік, ефективність способу полягає в підвищенні гостроти зору на 48 % і розширення сумарного поля зору на 78° (26 %) та стабілізації досягнутого результату протягом від 6 місяців до 1 року, та при проліферативній діабетичній ретинопатії рекомендовано призначати ніцерголін кожні 3 місяці в дозі 60 мг/добу протягом 1 місяця для профілактики гемодинамічних ішемічних проявів.