Клінічний перебіг, зміни показників гемостазу, ліпідів крові, кардіогемодинаміки і стратифікація ризику ускладнень при гіпертонічній хворобі та ішемічній хворобі серця у мешканців гірської місцевості Закарпатської області

Порівнювані групи були співставлені по віку, статі, важкості ІХС та рівню артеріального тиску (АТ). Це стосувалося середніх рівнів як САТ, так і ДАТ і ФК стенокардії напруження.

Аналіз показників кардіогемодинаміки виявив деякі відмінності геометрії ЛШ.Так, по показниках систолічних та діастолічних розмірів ЛШ встановлена достовірна відмінність між групами чоловіків на ІХС гір та низин: КДР ЛШ у чоловіків горян був на 10% (р<0,05) більшим і становив 5,46 ± 0,4см, в той час як у чоловіків із низин він був відповідно 4,9 ± 0,25см (р< 0,05).

Спостерігалась статистично гранична тенденція до збільшення показників КСР, КДО і КСО у чоловіків на ІХС, що проживають у гірських районах.

Схоже, як у чоловіків КДР у жінок-горянок був більшим, від такого у жінок, які проживали в низовинах, що відповідно становило 5,6 ± 0,1см і 5,2 ± 0,3см (р< 0,05). Виразнішими, ніж у чоловіків, виявлені відмінності між жительками гір і низини по об'ємних розмірах ЛШ. Так, КДО становило: 154,4 ± 7,0мл і 132,6 ± 5,4мл (р< 0,02). Крім того, по показниках КСР і КСО виявлена статистично гранична тенденція до збільшення їх у жительок гірських районів на ІХС.

Виявлений достовірно вищий показник ЛП у жінок на ІХС, що проживають в гірській місцевості, а також тенденція до підвищення розмірів ПШ є свідченням кардіогемодинамічної адаптації. Так, ЛП у жінок- горянок становило 4,2± 0,3см поряд із 3,9 ± 0,3см (р < 0,02) у жінок, які проживають в низовинах, що пояснюється частою присутністю у жительок гірських районів легеневої гіпертензії.

Таким чином, встановлені нами відмінності кардіогемодинамічних показників у хворих на ІХС-жителів гірських і низинних районів Закарпатської області є свідченням сформованих адаптаційних механізмів за умов тривалого перебування в гірській місцевості.Зміни структурно-функціонального стану міокарда, геометрії лівого і правого шлуночка різняться у чоловіків і жінок, які проживають в гірській місцевості. Більш істотні відмінності виявлені серед показників КДР, КСР, КДО, КСО, розмірів ЛП і ПШ, переважно у жіночій популяції дозволяє припустити більшу силу впливу гірських умов на кардіо -гемодинаміку жінок порівняно з чоловіками (Огарков М.Ю., 2003; Baibas N.,2005).

Характеристики, які при монофакторному аналізі засвідчили про статистично значимий зв'язок із виникненням ЛГ у хворих на АГ були включені у багатофакторний покроковий дискримінантний аналіз. У результаті було створено модель, яка включала 10 незалежних предикторів щодо прогнозування розвитку ЛГ у хворих із АГ. Багатофакторний аналіз предикторів встановив гендерні відмінності щодо прогностичної моделі легеневої гіпертензії. До прогностичних факторів формування ЛГ у чоловіків-горян відносились показники функціонального стану як правого, так і лівого шлуночка (Е/А ПШ>1мс, Е/А ЛШ >0,75мс), і геометрії ЛШ-КДРЛШ>5,6см, КСРЛШ>3,8см, ТЗСЛШ>1,2см, і кардіогемодинамічних констант САТ >150мм рт.ст., ДАТ >95мм рт.ст. Проте, у чоловіків лише три предиктори найбільш вагомо збільшували шанс ризику ЛГ, а саме КДР ЛШ >5,6 см у 9 разів, САТ >150 мм рт.ст у 7,2 рази, Е/А ЛШ>0,75мс у 8 разів. Як у чоловіків, так і жінок достовірно на прогноз ЛГ впливали анамнестичні дані факту переїзду до гірської місцевості, проте у 6,2 рази (p<0,05) вищим шанс ризику ЛГ був у жінок(ППЦ 66,7%, НПЦ 75,6%).

Натомість, у жінок із проаналізованих предикторів лише чотирьом відводилась прогностична значущість, а саме у горянок важливими факторами ризику розвитку ЛГ виявились розміри ЛШ, а саме: КСР>3,8 см, рівень ДАТ>90 мм.рт.ст., гематокрит більше 40г/л.Високо чутливим і високо специфічним виявився рівень ДАТ.Так, ДАТ>90 мм. рт. ст. у 5,9 рази збільшував ризик ЛГ у жінок і OR становив 5,9 при 95% ДI 2,5-14,1 (p<0,0001). Цікавим виявилось те, шо спрогнозована ЛГ як у чоловіків, так і жінок при КСР>3,8 см і з шансами ризику подій відповідно OR 0,17 95% ДI 0,07-0,4 (p<0,0001) i OR 0,36 95% ДI 0,15-0,81(p<0,0001) потребуватиме лікування відповідно 4 і 2,4 серед жінок і чоловіків. У чоловіків високо чутливими і специфічними виявились САТ>150мм рт.ст. і КДР ЛШ> 5,6см, що становило відповідно 72,9% і 75%. В той час, як у жінок найбільш чутливими (70,8%)і специфічними(62,5%) виявились ДАТ > 95мм рт.ст., гематокрит та факт переїзду до гірської місцевості (чутливість 74,4%, специфічність 68,0%) (рис.3).

Багатофакторний аналіз у групах хворих на АГ чоловіків і жінок, які проживали в низовинах надав можливість створити прогностичну модель розвитку ІХС(рис.4). Однаково як у чоловіків, так і жінок на АГ низинних районів в розвитку ІХС відігравав рівень ЗХС>5,4 ммол/л. Так, у жінок, як і у чоловіків OR становило відповідно 4,7 при 95% ДІ 1,9-11,6 (чутливість 81,3%, специфічність 52,1%, ППЦ 62,9%, НПЦ 73,5%) та OR 4,7 при 95% ДІ 1,7- 12,7(чутливість 77,3 %, специфічність 58,1%, ППЦ 72,3%, НПЦ 64,3%).

Окрім, того у чоловіків на відміну від жінок, які проживали в цій місцевості прогностично значимими в розвитку ІХС виявились два параметри ІМТ >29 кг/м² та Hb> 150г/л, з відповідними значеннями OR 2,97 при 95% ДІ 1,1-8,3(чутливість 41,7%, специфічність 80,6%, ППЦ 76,9%, НПЦ 47,2%) і OR 3,1 при 95% ДІ 1,04- 9,2(чутливість 37,5%, специфічність 83,9%, ППЦ 78,3%, НПЦ 46,4%), що збільшувало шанс розвитку ІХС майже в 3 рази. Серед проаналізованих факторів ризику шанс розвитку ІХС у хворих на АГ, які проживають в горах показав, що у жінок-горянок на відміну від чоловіків лише два фактори ризику відіграють вагоме значення - це ЗХС > 5,4 ммоль/л та ЧСС понад 70 уд./хв. В той час, як у чоловіків-горян поряд із вищевказаними факторами в якості предикторів ІХС виступали інсулінорезистентність, ЦД 2 типу. І хоча старший вік недостовірно впливаючи на шанс розвитку ІХС у чоловіків, які проживали в горах, неістотно відрізнявся від групи порівняння і ця відмінність складала лише 4%, проте число хворих, яке потребувало лікування поряд з таким фактором, як давність АГ було чи неОшибка! Закладка не определена.

108

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3 Ризик розвитку ЛГ у жінок та чоловіків з АГ ІІ ст., які мешкаютьв гірських районах Закарпатської області

108

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 4 Прогностична модель розвитку відносного ризику ІХС у чоловіків (зліва) та у жінок (справа) на ГХ ІІ ст., гір та низин Закарпатської області

найбільшим серед проаналізованих факторів ризику і становило 106. Однак, при ЗХС>5,4 ммоль/л у хворих на АГ, які проживали в горах шанс ризику ІХС у чоловіків в 7,5 рази був вищим, а у жінок лише в 2,8 рази, відповідно OR 7,5 при 95% ДІ 2,9-19,4( чутливість 62,5%, специфічність 81,8%, ППЦ 78,9%,НПЦ66,7%) та OR 2,8 при 95% ДІ 1,1-7,0 (чутливість 81,3%,специфічність 39,6%, ППЦ 57,4%, НПЦ 67,9%). В той час, як за цього ж рівня ЗХС у чоловіків і жінок на АГ в низовинах шанс ризику ІХС збільшувався в однаковій мірі в 4,7 рази.

Таким чином, стратифікація модифікованих і немодифікованих факторів ризику надала можливість прогнозувати ймовірність формування ЛГ і ІХС у хворих на АГ жителів Закарпатської області із урахуванням гірських умов проживання.

ВИСНОВКИ

У дисертації представлене теоретичне узагальнення та нове вирішення науково-практичної задачі сучасної кардіології-встановлення патогенетичних ланок розвитку, гендерних особливостей перебігу і прогресування ГХ та ІХС залежно від географічних умов проживання мешканців Закарпатської області на підставі вивчення плазмового гемостазу, ліпідів крові, кардіогемодинаміки, добового моніторингу АТ з метою розробки нових диференційовано-діагностичних підходів та стратифікації ймовірних ускладнень.

1. Серед обстежених хворих гіпертонічна хвороба з однаковою частотою була поширена як у гірській, так і низинній місцевості, хоча у працездатному віці превалювала у гірській популяції (68,4% проти 55,7% у низовинах, p<0,05). Натомість, із факторів ризику абдомінальне ожиріння (81,5%) і цукровий діабет 2 типу (13,0%) переважали у низовинах (проти 49,7% та 7,5% у горах, p<0,05).

2. ІХС, зокрема стенокардія напруження ІІІ-IVФК домінувала у мешканців гірської місцевості (59,3%) у порівнянні із низовинами (15,6%). Проте, аналіз кількісних і якісних змін ліпідів крові показав, що вищим рівень загального холестерину був у хворих низинних районів, хоча найбільш атерогенні фракції холестерину(ЛПНЩ та ЛПДНЩ) переважали у хворих гірських районів.

3. При відсутності гендерних відмінностей показників плазмового гемостазу у хворих на ІХС та ГХ, мешканців гірських районів потенційно вища готовність крові до згортання за зовнішнім механізмом активації урівноважується у 83,3% хворих активним фібринолізом та протизгортуючою системою з підвищеням активності у третини хворих антитромбіну-ІІІ та протеїну С. Напроти, у хворих низинної місцевості найбільш виражену депресію фібринолізу супроводжує у половини хворих більш активний контактний фібриноліз.

4. У жінок-горянок стенокардію напруження ІІІ-ІV ФК, яка переважає у 2,2 рази (р<0,05), ніж у чоловіків-горян супроводжує і більша атерогенність ліпідного профілю крові з достовірно підвищеними відповідно на 16,1% та 20,9% рівнями ХС ЛПНЩ та ХС ЛПДНЩ.

5. У жінок-горянок із АГ варіабельність формування легеневої гіпертензії (ЛГ) проявляється погіршенням на 21% (р<0,01) діастолічної функції ПШ та зростанням на 42,4% (р<0,001) сер.ТЛА, щодо групи без ЛГ. Натомість, діастолічна функція ЛШ найбільших змін зазнає у чоловіків-горян із ЕГ, у яких встановлений вищий ступінь гіпертрофії ЛШ і ММЛШ відповідно на 7,1% (р<0,01) та 12,7% (p<0,05).

6. В умовах гірської місцевості у 71,8% жінок із ГХ та легеневою гіпертензією (ЛГ) відмічається добове зниження АТ по типу “non-dipper“, в той час як у жінок без ЛГ його поширеність є вдвічі нижчою (31,3%). У 88,2% чоловіків-горян із ГХ та ЛГ домінуючою є нічна гіпертензія, підвищується варіабельність АТ на 22,3% (р<0,01), в той час, як без ЛГ тип «night-peaker» спостерігається лише у 29,6% чоловіків. Встановлена позитивна кореляційна залежність між ЛГ і показниками ДАТ (r=0,99), вказує на існуючий тісний зв'язок між легеневою і системною гіпертензією.

7. Найбільших змін зазнає геометрія лівих відділів серця у жінок хворих на ІХС під впливом гірських умов проживання: КДР ЛШ зростає на 7,4% (р<0,05), КДО на 14,3% (р<0,02) порівняно із чоловіками. У жінок-горянок із ІХС достовірно вищими на 7,6% є розміри ЛП з тенденцією до збільшення розмірів ПШ.

8. У прогнозуванні легеневої гіпертензії (ЛГ) у хворих на АГ відмічені гендерні відмінності серед факторів ризику. Найбільш вагомо у чоловіків-горян збільшують ризик легеневої гіпертензії показники САТ>150 мм рт.ст. у 7,2 рази, Е/А ЛШ>0,75мс у 8 разів. Натомість, у жінок найбільш прогностично чутливими і специфічними виявились ДАТ>95 мм рт.ст. та гематокрит>42 г/л.

9. У чоловіків на АГ, які проживають в горах шанс розвитку ІХС при рівні ЗХС>5,4 ммоль/л зростає в 7,5 рази, а у жінок в 2,8 рази, з однаковим ризиком події, як у жінок, так і чоловіків низин OR 4,7(p<0,001). Інсулінорезистентність та ЦД 2 типу у чоловіків-горян збільшують ризик ІХС відповідно у 4,2 та 4,8 рази. Прогностично значимими в розвитку ІХС у чоловіків низинної місцевості виявилися ІМТ >29 кг/м² та Hb> 150г/л, які достовірно втричі збільшують шанс розвитку ІХС.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. При допомозі добового моніторингу АТ і встановленні його добових профілей до груп підвищеного ризику несприятливих кардіоваскулярних подій серед хворих на гіпертонічну хворобу за наявності ЛГ, які мешкають в гірських районах Закарпатської області слід віднести групи хворих із добовим типом “non-dipper“ у жінок і «night-peaker» у чоловіків.

2. Для прогнозування легеневої гіпертензії у жінок із АГ доцільно використовувати такі предиктори: анамнестичні дані переїзду до гірської місцевості на постійне місце проживання, які в 6 разів збільшують цей ризик, а також ДАТ>95 мм рт.ст. та гематокрит>42 г/л.

3. Для стратифікації ризику ІХС у чоловіків низинної місцевості прогностично значимими є ІМТ >29 кг/м² та Hb> 150г/л, в той час як у горян рівень ЗХС?5,4 ммоль/л, на що слід зважати при прогнозуванні.

4. За для оцінки тромбофілічних ускладнень у хворих на АГ та ІХС незалежно від місця проживання і статі слід оцінювати показники фібринолізу та антитромбінової активності.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Вайда М.Ф. Вплив гірських умов життя на клінічний перебіг ішемічної хвороби серця у сполученні з артеріальною гіпертензією // Український науково-медичний молодіжний журнал. 2008. №1-2. с. 46-50.

2. Вайда М.Ф. Деякі відмінності гемодинамічних показників при ІХС у чоловіків та жінок гірських та низинних районів Закарпатської області // Український науково-медичний молодіжний журнал. 2007. №1-2. с. 56-59.

3. Вайда М.Ф.Клініко-функціональні особливості перебігу артеріальної гіпертензії залежно від висоти проживання // Сімейна медицина. 2009. №2. с. 86-89.

4. Вайда М.Ф. Особливості гемодинамічних характеристик у чоловіків і жінок з артеріальною гіпертензією залежно від висоти проживання (дані дослідження, проведені в Закарпатській області) // Науковий вісник Ужгородського університету (серія медицина ) випуск 33. 2008. с. 86-91.

5.Вайда М.Ф. Стан системи плазмового гемостазу у хворих на артеріальну гіпертензію та ішемічну хворобу серця жителів гірських районів Закарпаття //Ліки України. 2009. N6. с. 59-63.

АНОТАЦІЯ

Вайда М.Ф. Клінічний перебіг, зміни показників гемостазу, ліпідів крові, кардіогемодинаміки і стратифікація ризику ускладнень при гіпертонічній хворобі та ішемічній хворобі серця у мешканців гірської місцевості Закарпатської області. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 - кардіологія. - Національний медичний університет імені О.О.Богомольця, Київ, 2009.

У роботі запропоноване вирішення актуальної науково-практичної задачі кардіології- встановлення патогенетичних ланок розвитку, гендерних особливостей перебігу і прогресування гіпертонічної хвороби (ГХ) та ішемічної хвороби серця (ІХС) залежно від географічних умов проживання у мешканців Закарпатської області на підставі вивчення плазмового гемостазу, ліпідів крові, кардіогемодина- міки, добового моніторингу АТ з метою розробки нових диференційовано-діагностичних підходів та стратифікації ймовірних ускладнень. Робота базується на даних обстеження 363 хворих, із яких 171 хворий на ГХ та 192 хворих на ІХС і ретроспективного аналізу 399історій хвороб. Контрольну групу склали 48 здорових чоловіків і жінок гірської і низинної місцевості. Виявлена гендерна відмінність щодо перебігу ГХ і ІХС.Серед обстежених хворих поширеність ГХ не залежала від місця проживання, хоча у працездатному віці превалювала у гірській популяції. Із факторів ризику абдомінальне ожиріння (81,5%) і цукровий діабет 2 типу (13,0%) переважали у низовинах. ІХС(стенокардія напруження ІІІ-IVФК) домінувала у мешканців гірської місцевості (59,3%) відносно низин(15,6%). Аналіз ліпідного профілю крові встановив вищим рівень загального ХС у хворих низинних районів, хоча ХСЛПНЩ та ХСЛПДНЩ переважали у хворих гірських районів. За відсутності гендерних відмінностей показників плазмового гемостазу у хворих на ІХС та ГХ, мешканців гірських районів потенційно вища готовність крові до згортання урівноважується у 83,3% хворих активним фібринолізом та протизгортуючою системою, в той час, як у хворих низинної місцевості відмічена депресія фібринолізу. У жінок-горянок із ГХ за умови порушення адаптаційних механізмів і формування легеневої гіпертензії (ЛГ) більш задіяним виявився правий шлуночок із встановленими діастолічними розладами, в той час як у чоловіків-горян переважало ремоделювання ЛШ. У 71,8% горянок із ГХ та наявної ЛГ відмічається добове зниження АТ по типу “non-dipper“, а у жінок без ЛГ- у 31,3%. У 88,2% горян із ГХ та ЛГ домінуючою є нічна гіпертензія, в той час, як без ЛГ тип «night-peaker» відмічений лише у 29,6%. Встановлено зростання набільш атерогенних фракцій ХС, особливо у жінок-горянок. Стратифікація модифікованих і немодифікованих факторів ризику хворих на ГХ, мешканців гірських районів Закарпатської області, дозволила виділити найбільш вагомі фактори ризику формування ЛГ і ІХС у чоловіків і жінок.

Ключові слова: гіпертонічна хвороба, ішемічна хвороба серця, клініка, діагностика, стратифікація ризику, гірська місцевість.

АННОТАЦИЯ

Вайда М.Ф. Клиническое течение, изменение показателей гемостаза, липидов крови, кардиогемодинамики и стратификация риска осложнений при гипертонической болезни, ишемической болезни сердца у жителей горных районов Закарпатской области. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.11- кардиология. - Национальный медицинский университет имени А.А.Богомольца, Киев, 2009.

В работе предложено решение актуальной научно- практической задачи кардиологии-выявление патогенетических звеньев развития, гендерных особенностей течения и прогрессирования гипертонической болезни (ГБ) и ишемической болезни сердца (ИБС) зависимо от географических условий проживания у жителей Закарпатской области на основании изучения плазменного гемостаза, липидов крови, кардиогемодинамики, суточного мониторирования АД с целью разработки новых дифференциированно-диагностических подходов и стратификацией возможных осложнений. Работа базируется на данных наблюдения и обследования за 363 больными, из них 192 больных с ИБС, 171 - с ГБ и ретроспективного анализа 399 историй болезни. Контрольная группа представлена 48 здоровыми обеих полов проживающих в горах и низинах.

Установлено гендерное отличие в течении ГБ и ИБС. Среди обследуемых распространенность ГБ не зависила от места проживания, но в трудоспособном возрасте она превалировала в горной популяции (68,4% против 55,7% в низинахо, p<0,05). Из факторов риска абдоминальное ожирение (81,5%) и сахарный диабет 2 типа(13,0%) преобладали у больных низинных районов (против 49,7% и 7,5% в горах, p<0,05). ИБС, в частности стенокардия напряжения ІІІ-IVФК доминировала у жителей горной местности (59,3%) в сравнении с низинными районами (15,6%). Анализ липидов крови показал, что уровень общего холестерина был выше у больных низинных районов, хотя наиболее атерогенные фракции холестерина (ЛПНП, ЛПОНП) преобладали у больных горной местности. При отсутствии гендерных отличий среди показателей плазменного гемостаза у больных ИБС и ГБ, жителей горных районов потенциально високая готовность крови к свертыванию уравновешивалась у 83,3% больных активным фибринолизом и противо- свертывающей системой с повышением активности у 1/3 больных АТ-ІІІ и протеина С. В то время, как у больных низинной местности отмечалась более выраженная депрессия фибринолиза, хотя у Ѕ больных с более активным контактным фибринолизом. Полученые данные касающиеся активности фибринолиза и антикоагулянтного звена системы гемостаза, раскрыли гемостазиологическую сущность адаптационных возможностей плазмы крови при разных условиях проживания.У больных с ГБ при оценке кардиогемодинамических детерминант у женщин-горянок при дезадаптации механизмов с формированием ЛГ более вовлеченным выявился правый желудочек из выявленными диастолическими нарушениями, в то время, как у мужчин-горцев преобладало ремоделирование левого желудочка. В условиях проживання в горной местности у 71,8% женщин с ГБ и легочной гипертензией (ЛГ) отмечается суточное снижение АД по типу “non-dipper“, в то время, как у женщин без ЛГ его распространенность вдвое ниже (31,3%). У мужчин- горцев с ГБ и ЛГ доминирует ночная гипертензия у 88,2% больных с достоверным повышением вариабельности АД, в то время, как без ЛГ тип «night-peaker» наблюдается только у 29,6% мужчин. Установлено взаимосвязь липидного спектра крови с выраженностю ишемических изменений в горных районах проживання с повышением наболее атерогенных его фракций, особенно у женщин. Стратификация модифицированных и немодифицированных факторов риска у больных с ГБ, жителей горных районов Закарпатской области, позволила выделить наиболее весомые факторы риска формирования ЛГ и ИБС у мужчин и женщин. На основании клинических особенностей течения ГБ и ИБС осуществлена стратификация факторов риска с установлением их предсказательной ценности с учетом условий проживания в горной местности; выявление групп повышенного риска осложнений и проведение у этой категории больных более тщательного наблюдения и осуществление вторичной профилактики ИБС и ГБ.

Ключевые слова: гипертоническая болезнь, ишемическая болезнь сердца, клиника, диагностика,стратификация риска, горная местность.

SUMMARY

Vayda M. F. Clinical development, changes of hemostasis, blood lipids, cardiohemodynamic and stratification of risk complication in hypertonic disease and ischaemic heart disease in mountainous regions of Transcarpathian. Manuscript.

Dissertation for academic degree candidate of medical sciences in speciality 14.01.11- cardiology. - National Medical University named by O.O.Bohomolets, Kyiv, 2009.

In this work is offered the decision of actual scientific-practical problem in cardiology - the optimization of diagnostics of hypertonic desease (HD) and ischemic heart desease (IHD) in men and women living on high altitude. The work is based on the data of 363 examined patients, 171 with HD, 192 with IHD and on the retrospective analysis of 399 histories of desease. Control group included 48 healthy low- and highlanders men and women. We received the data about diagnostic value of non-invasive instrumental methods of study in patients with HD and IHD. Based on the studying of changes in the system of plasma hemostasis, lipid changes were demonstrated pathogenetic differences of HD and IHD on high altitude. The pecularities of the clinical picture were studied by monitoring the HR, ischemic changes, electric unstability of miocard, intracardial hemodynamics, with submitting close correlative associations. Patients with HD while grading the cardiohemodynamics determinant in women high-landers in condition of disfunctioning of adjusting mechanisms with forming LH more significant were parameters of the right ventriculus with finding diastolic errors, and in men high-landers the process of remodeling in the left ventriculum took place. There was found out a connection of lipid spectr of blood with ischemic changes depending on the geographical issue. We received the data reffering the activity of the fibrinolytic and anticoagulative systems of hemostasis, reaserched the hemopathophysiological role of the adjusting possibilities of plasma depending on altitude.

Lots of many-factored predicting tables and models for men and women with HD and IHD taking into consideration the geographical position with the goal to make groups of high risk and performing more detailed examinations in these groups.

Key words: ischaemic heart disease, arterial hypertension, diagnosis, prognosis

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АЧТЧ- активований частковий тромбопластиновий час

АТ ІІІ- антитромбін ІІІ

АГ- артеріальна гіпертензія

АТ- артеріальний тиск

ГЛШН- гостра лівошлуночкова недостатність

ГХ- гіпертонічна хвороба

ДАТ- діастолічний артеріальний тиск

ДМАТ- добовий моніторинг АТ

ДМ ЕКГ- добове моніторування ЕКГ

ЗХС -загальний холестерин

ЕГ-есенціальна гіпертензія

ЕКГ-електрокардіограма

ІХС -ішемічна хвороба серця

КА- коефіцієнт атерогенності

ЛПВЩ- ліпопротеїди високої щільності

ЛПДНЩ, ЛПНЩ ліпопротеїди дуже низької щільності, ліпопротеїди низької щільності

НПЦ-негативна передбачувана цінність

ПС- протеїн С

ПТЧ- протромбіновий час

ПАТ- пульсовий артеріальний тиск

ППЦ - позитивна передбачувана цінність

СерАТ- середній артеріальний тиск

САТ- систолічний артеріальний тиск

ТГ- тригліцериди

ТЧ- тромбіновий час

ФАК- фібринолітична активність крові

ФГ- фібриноген

ФК- функціональний клас

ХЗФ- час ХІІа-залежного еуглобулінового лізису

ЧЕЛ-час еуглобулінового лізису згустка

ЧСС- частота серцевих скорочень

ЦД- цукровий діабет 2 типу

DI- добовий індекс, або ступінь нічного зниження АТ

95% ДІ(95% СІ)- 95% довірчий інтервал

Размещено на Allbest.ru