Наукове й експериментальне обґрунтування складу і технології настойок складних та їх стандартизація

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК: 615.07:615.014.2:615.322

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора фармацевтичних наук

Наукове й експериментальне обґрунтування складу і технології настойок складних та їх стандартизація

15.00.01 - технологія ліків та організація фармацевтичної справи

Вишневська Лілія Іванівна

Харків - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі якості, стандартизації та сертифікації ліків Інституту підвищення кваліфікації спеціалістів фармації Національного фармацевтичного університету Міністерства охорони здоров'я України.

Науковий консультант: доктор фармацевтичних наук, професор Георгіянц Вікторія Акопівна, Національний фармацевтичний університет, завідувачка кафедри якості, стандартизації та сертифікації ліків Інституту підвищення кваліфікації спеціалістів фармації.

Офіційні опоненти:

доктор фармацевтичних наук, професор Гладух Євгеній Володимирович, Національний фармацевтичний університет (м. Харків), професор кафедри промислової фармації;

доктор фармацевтичних наук, професор Коритнюк Раїса Сергіївна, Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика (м. Київ), завідувачка кафедри фармацевтичної технології і біофармації;

доктор фармацевтичних наук, професор Мазулін Олександр Владиленович, Запорізький державний медичний університет, завідувач кафедри фармакогнозії, фармацевтичної хімії та технології ліків факультету післядипломної освіти.

Захист відбудеться « 26 » червня 2009 року о 10⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.605.02 при Національному фармацевтичному університеті за адресою: 61002, м. Харків, вул. Пушкінська, 53.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного фармацевтичного університету (61168, м. Харків, вул. Блюхера, 4).

Автореферат розісланий “ 26 ” травня 2009 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради, д-р фарм. наук, проф. Дмитрієвський Д.І.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Сучасні медицина та фармація розвиваються у напрямку створення безпечних натуральних препаратів, які за ефективністю не поступалися б синтетичним лікарським засобам. За статистикою Всесвітньої Організації Охорони Здоров'я (ВООЗ), до 80% населення планети віддають перевагу препаратам природного походження. Частка продукції з рослинної сировини у загальному обсязі світового фармацевтичного ринку складає 40-50%. За прогнозом ВООЗ, у подальшому цей показник буде збільшуватися.

Інтерес населення до застосування лікарських рослин і ліків, отриманих на їх основі, обумовлений тим, що при правильному дозуванні вони практично нетоксичні, нешкідливі, відносно доступні, ефективні та у деяких випадках завдяки комплексності дії не мають конкурентів серед синтетичних ліків. Значні ресурси, доступність сировини, можливість культивування роблять рослинну сировину перспективним об'єктом дослідження з метою розробки нових лікарських засобів.

Як відомо, більшість захворювань являють собою складний симптомокомплекс, пов'язаний з етіологічними та патогенетичними чинниками. У зв'язку з цим будь-яка фармакотерапія поєднує у собі етіотропні, патогенетичні та симптоматичні заходи. Часто це вимагає застосування декількох лікарських засобів, що збільшує вірогідність та кількість виникнення побічних ефектів, а також вартість лікування. Перспективним з огляду на це є створення багатокомпонентних лікарських засобів, що забезпечували б комплексну дію на усі ланки патологічного процесу.

Однак вітчизняний фармацевтичний ринок має відносно незначний асортимент лікарських засобів, у тому числі фітотерапевтичних, з комплексною дією. Тому розширення асортименту комплексних препаратів з використанням лікарських рослин, що вирощуються в Україні, для лікування, зокрема захворювань бронхолегеневої та сечостатевої системи, є актуальним для вітчизняної фармацевтичної науки і практики.

Для створення цих препаратів необхідно теоретично визначити і експериментально встановити технологічні властивості лікарської рослинної сировини, вид лікарської форми, провести фармакотехнологічні випробування, підібрати метод екстрагування, розробити технологію препаратів, дослідити їх мікробіологічні та фармакологічні властивості, стабільність у процесі зберігання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Національного фармацевтичного університету («Фармакогностичне вивчення біологічно активних речовин, створення лікарських засобів рослинного походження», № державної реєстрації 0103U000476) та проблемної комісії «Фармація» МОЗ і АМН України.

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є наукове й експериментальне обґрунтування розробки складу, технології і виду лікарської форми, а також стандартизація виробництва, розробка та валідація методів контролю якості складних настойок комплексної дії на основі лікарської рослинної сировини (бруньок березових, квіток липи, квіток бузини чорної, квіток нагідок, квіток ромашки, кореневищ аїру, коренів алтеї, коренів солодки, коренів кропиви, кореневищ з коренями оману, листя кропиви, листя м'яти перцевої, листя шавлії, плодів софори, трави барвінку малого, трави буркуну, трави грициків, трави деревію, трави звіробою, трави кропиви собачої, трави материнки, трави чистотілу, трави чебрецю).

Для досягнення поставленої мети, з урахуванням різноманітності та мінливості хімічного складу лікарської рослинної сировини, необхідно було вирішити такі завдання:

аналіз та узагальнення даних сучасних джерел літератури, а також здійснити аналіз номенклатури лікарських засобів щодо стану ринку лікарських препаратів рослинного походження;

наукове та експериментальне обґрунтування вибору лікарської форми та методології розробки лікарських препаратів у вигляді складних настойок комплексної дії;

за допомогою модельного скринінгу здійснення попереднього прогнозу щодо доцільності включення до складу складних настойок певних лікарських рослин з урахуванням біологічно активних речовин, що забезпечують необхідний набір фармакологічних ефектів;

проведення досліджень з фармацевтичної розробки складних настойок для лікування органів дихання, гінекологічних захворювань та захворювань передміхурової залози, для чого провести комплекс технологічних, фізико-хімічних, фармакологічних і біологічних досліджень для обґрунтування оптимального складу лікарських препаратів;

обґрунтування і розробка технології складних настойок та методики контролю якості лікарських препаратів і аналітичної нормативної документації на препарати «Бронхофіт», «Гінекофіт» і «Простатофіт»;

розробка методики технологічного контролю запропонованих складних настойок «Бронхофіт», «Гінекофіт» та «Простатофіт»;

розробка нормативної документації (технічний та технологічні регламенти промислового виробництва складних настойок «Бронхофіт», «Гінекофіт», «Простатофіт» і аналітична нормативна документація);

дослідження стабільності, встановлення фізико-хімічних властивостей запропонованих препаратів та обґрунтування термінів і умов їх зберігання;

упровадження розроблених лікарських препаратів у промислове виробництво ТОВ НВФК «Ейм».

Об'єкти дослідження. Об'єктами дослідження стали: лікарська рослинна сировина (бруньки березові, квітки липи, квітки бузини чорної, квітки нагідок, квітки ромашки, кореневища аїру, корені алтеї, корені кропиви, корені солодки, кореневища з коренями оману, листя кропиви, листя м'яти перцевої, листя шавлії, плоди софори, трава барвінку малого, трава буркуну, трава грициків, трава деревію, трава звіробою, трава кропиви собачої, трава материнки, трава чистотілу, трава чебрецю), напівпродукти (фітокомпозиції лікарської рослинної сировини для складних настойок «Бронхофіт», «Гінекофіт» та «Простатофіт») та готові рослинні лікарські препарати - настойки складні «Бронхофіт», «Гінекофіт» і «Простатофіт».

Предмет дослідження. Предметом дослідження було теоретичне обґрунтування складу, фармацевтична розробка, розробка технології складних настойок «Бронхофіт» (для використання у терапії захворювань бронхолегеневої системи), «Гінекофіт» (для лікування гінекологічних захворювань) та «Простатофіт» (для лікування захворювань передміхурової залози); дослідження складу і вмісту біологічно активних речовин у лікарській рослинній сировині (ЛРС), напівпродуктах та у готових лікарських засобах (ГЛЗ); фармакологічне підтвердження терапевтичного ефекту розроблених складних настойок; стандартизація технологічного процесу; стандартизація підходів до оцінки якості розроблених рослинних лікарських засобів (ЛЗ).

Методи дослідження. При вирішенні поставлених у роботі завдань були застосовані органолептичні, технологічні, хімічні, фізичні, фізико-хімічні (абсорбційна спектрофотометрія в УФ- та видимій ділянці, хроматографія в тонкому шарі сорбенту, високоефективна рідинна хроматографія, газова хроматографія), фармакологічні та мікробіологічні методи досліджень, комп'ютерний прогноз фармакологічної активності окремих БАР та методи математичної статистики, що дозволяють об'єктивно оцінювати якісні і кількісні показники досліджуваної лікарської рослинної сировини і препаратів на її основі на підставі одержаних статистично оброблених результатів.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше в Україні проведені систематичні наукові дослідження з фармацевтичної розробки рідких пероральних ЛЗ комплексної дії на основі рослинної сировини, стандартизації технологічного процесу, в результаті яких запропоновані науково обґрунтовані методичні підходи до розробки складу та технології виробництва складних настойок.

Обґрунтовані критерії для стандартизації та оцінки якості комплексних рослинних ЛЗ на основі даних щодо складу і вмісту в них біологічно активних речовин (БАР) з урахуванням закономірностей їх переходу з рослинної сировини до напівпродуктів та ГЛЗ, виготовлених при використанні розробленої технології.

Досліджені закономірності переходу біологічно активних речовин, що забезпечують фармакологічну дію, з ЛРС до деяких напівпродуктів чи ГЛЗ, на основі чого обґрунтовано та здійснено стандартизацію розроблених складних настойок.

У результаті обробки даних літератури, якісної та кількісної оцінки лікарської рослинної сировини, вивчення перспектив сировинного забезпечення та на підставі результатів попереднього модельного скринінгу та фізико-хімічних і технологічних досліджень розроблено оптимальний склад оригінальних композицій лікарських рослин для виробництва складних настойок «Бронхофіт», «Гінекофіт» та «Простатофіт».

З використанням сучасних методів дослідження вивчено фізико-хімічні властивості розроблених препаратів, запропоновано методики якісного та кількісного аналізу діючих речовин в них, затверджена аналітична нормативна документація на оригінальні лікарські засоби - настойки складні «Бронхофіт», «Гінекофіт» та «Простатофіт».

У результаті проведених фармакотехнологічних випробувань ЛРС та композицій на її основі розроблено промислову технологію оригінальних складних настойок «Бронхофіт», «Гінекофіт» та «Простатофіт».

Теоретично обґрунтовані та експериментально підтверджені показники якості ЛЗ на нові лікарські препарати в умовах промислового виробництва ТОВ НВФК «Ейм».

Вперше проведена валідація технологічного процесу та аналітичних методик запропонованих оригінальних препаратів.

Новизна проведених досліджень з розробки оригінальних рослинних композицій відображена у заявках на патенти № А200612669 «Фітотерапевтичний засіб для лікування бронхолегеневих захворювань «Бронхофіт» (рішення про видачу патенту на винахід № 5462/1); № А200610550 «Фітотерапевтичний засіб для лікування гінекологічних захворювань «Гінекофіт» (рішення про видачу патенту на винахід № 5451/1).

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення роботи полягає в тому, що на підставі експериментальних досліджень вперше створені технології трьох складних настойок: «Бронхофіт» (реєстрація МОЗ України №UA/3546/02/01, ТПР 64-22716897-024-07) для використання у терапії захворювань бронхолегеневої системи; «Гінекофіт» (реєстрація МОЗ України №UA/4322/-1/01, ТПР 64-22716897-014-03) для лікування гінекологічних захворювань та «Простатофіт» (реєстрація МОЗ України UA/ 4204/01/01; ТПР 64-22716897-015-03) для лікування захворювань передміхурової залози, технічний регламент на виробництво екстракційних препаратів ТхР 64-22716897-025-07, що впроваджені у промислове виробництво ТОВ НВФК «Ейм», м. Харків.

За результатами досліджень розроблені та впроваджені у фармацевтичну практику інформаційні листи: «Метод використання настойки складної «Гінекофіт» у терапії гінекологічних захворювань і контроль якості в умовах аптек» № 138 - 2006; «Метод використання настойки складної «Бронхофіт» в терапії захворювань бронхолегеневої системи і контроль якості в умовах аптек» № 137 - 2006; «Метод використання настойки складної «Простатофіт» для лікування захворювань передміхурової залози і контроль якості в умовах аптек» № 139 - 2006 упроваджені у роботу аптеки № 9 (м. Харків) і спеціальної медичної санітарної частини № 13, клінічної міської лікарні № 17 та міської клінічної лікарні № 2 (акти впровадження від 26.03.2008, 27.03.2008); «Контроль якості настойки складної «Простатофіт» в умовах контрольно-аналітичних лабораторій та аптек» № 136 - 2007; «Контроль якості настойки складної «Бронхофіт» в умовах контрольно-аналітичних лабораторій та аптек» № 137 - 2007; «Контроль якості настойки складної «Гінекофіт» в умовах контрольно-аналітичних лабораторій та аптек» № 138 - 2007 - упроваджені у роботу Чернігівської, Сумської, Одеської та Волинської обласних державних інспекцій з контролю якості лікарських засобів (акти впровадження від 12.01.2009, 20.01.2009, 27.01.2009).

Метод виготовлення складних настойок упроваджено в технологічний та виробничий процес ТОВ НВФК «Ейм» (м. Харків), ТОВ Фармацевтична фабрика (м. Івано-Франківськ), ТОВ «ДКП Фармацевтична фабрика» (м. Житомир), у навчальний процес кафедри заводської технології ліків Національного фармацевтичного університету, курсу технології ліків Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського, кафедри технології ліків Запорізького державного медичного університету, кафедри технології ліків і біофармації НМАПО імені П.Л. Шупика, кафедри технології ліків і біофармації Львівського державного університету імені Данила Галицького (акти впровадження від 12.03.2008, 26.08.2008, 10.11.2008, 10.05.2008, 17.06.2008, 09.06.2008, 26.12.2008, 12.01.2009).

Методи аналізу складних настойок впроваджені в технологічний та виробничий процес ТОВ НВФК «Ейм» (м. Харків), ТОВ «ДКП Фармацевтична фабрика» (м. Житомир), у навчальний процес кафедри аналітичної хімії НФаУ, кафедри фармакогнозії з медичною ботанікою Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я.Горбачевського (акти впровадження від 12.03.2008, 10.11.2008, 03.09.2008, 08.07.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. У комплексних дослідженнях, проведених колективом співавторів публікацій, особисто дисертантом здійснено:

Ї науковий аналіз та інтерпретація літературних даних з фармакологічної активності лікарської рослинної сировини та ЛЗ на їх основі;

Ї постановку цілей і завдань досліджень, а також планування усіх експериментальних робіт;

Ї експериментальну роботу за темою дисертації;

Ї науковий аналіз результатів експериментальних досліджень;

Ї теоретичне обґрунтування методології і критеріїв стандартизації складу і технології рідких пероральних лікарських форм на основі рослинної сировини;

Ї наукове обґрунтування і оформлення фармацевтичної розробки та технологічної документації на розроблені ЛЗ;

Ї наукове забезпечення розробки методик якісного та кількісного визначення діючих і допоміжних речовин у розроблених ЛЗ, встановлення термінів їх придатності.

Персональний внесок у всіх опублікованих зі співавторами (Георгіянц В.А., Пісковацьким Ю.Г., Яковенко В.К., Чистяковим О.Г., Гарною Н.В. та ін.) вказується за текстом дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження, висновки і пропозиції викладались на науково-практичних міжнародних конференціях, симпозіумах та конгресах: II Міжнародній науково-практичній конференції «Створення, виробництво, стандартизація, фармакоекономічні дослідження лікарських засобів та біологічно активних добавок» (м. Харків, 2006); VI Всеукраїнській науково-практичній конференції «Клінічна фармація в Україні» (м. Харків, 2007); Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів та молодих вчених «Актуальні питання створення нових лікарських засобів» (м. Харків, 2007); конференції Analiza farmaceutyczna I diagnostyka laboratoryjna a zdrowie czіowieka (м. Білосток, Польща, 2007); VII Всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю «Клінічна фармація в Україні» (м. Харків, 2007); III Всеукраїнській науково-практичній інтернет-конференції «Сучасність, наука, час. Взаємодія та взаємовплив» (м. Київ, 2007); II Международной научной конференции молодых ученых-медиков (м. Курськ, 2008); Ювілейній науково-практичній конференції з міжнародною участю «Фармакогнозія XXI століття. Досягнення та перспективи» (м. Харків, 2009); Українській науково-практичній конференції «Проблеми синтезу біологічно активних речовин та створення на їх основі лікарських субстанцій» (м. Харків, 2009).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 50 наукових праць, у тому числі 22 статті у фахових виданнях, 22 тез доповідей, 6 інформаційних листів.

Обсяг та структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 341 сторінці машинопису, складається із вступу, огляду літератури (розділ 1), експериментальної частини власних досліджень (розділи 2-6), загальних висновків, списку використаних джерел літератури і 26 додатків. Робота ілюстрована 60 таблицями та 38 рисунками і схемами. Список використаної літератури включає 442 джерела, серед яких 191 є іноземним.

Основний зміст роботи

Сучасні аспекти створення лікарських препаратів на основі рослинної сировини (огляд літератури). Аналіз літературного огляду дозволив встановити, що з урахуванням великого попиту на фітопрепарати і багатоплановість їх дії на організм через комплекс біологічно активних речовин є доцільним створювати лікарські засоби на основі складних фітокомпозицій для лікування органів дихання, гінекологічних захворювань та захворювань передміхурової залози. В огляді наведено критичний аналіз лікарських засобів на основі рослинної сировини з урахуванням діючих речовин та відповідних фармакологічних ефектів.

Проаналізовано основні наукові досягнення у галузі технології екстракційних фітопрепаратів та її сучасний стан.

На основі проведеного аналізу наукової літератури окреслено найбільш раціональні напрямки для розробки складу цільових комплексних фітозасобів.

Обґрунтування загальної концепції створення складних настойок та об'єкти і методи їх дослідження. Враховуючи, що фармакотераптевтична ефективність лікарських засобів залежить від низки взаємопов'язаних факторів, найважливішими з яких є спроможність біологічно активних речовин оптимально виявляти спрогнозований фармакологічний ефект та допоміжних речовин його забезпечувати, експериментальні роботи з метою виявлення нових джерел біологічно активних субстанцій ми починали з вивчення даних літератури. Наступним етапом був вибір лікарської форми, розробка складу та технології оригінальних рослинних композицій з комплексною дією, розробка методик аналізу, валідація технологічного процесу і стандартизація виробництва. лікарський фармацевтичний настойка

У розділі також наведена характеристика лікарської рослинної сировини та допоміжних речовин і методи досліджень, застосовані при виконанні роботи, як загальноприйняті, так і розроблені або модифіковані нами.

Маркетингові дослідження ринку фітопрепаратів та наукове обґрунтування складу фітокомпозицій для лікування захворювань бронхолегеневої та сечостатевої систем. З метою удосконалення товарно-асортиментної політики ТОВ НВФК «Ейм» нами проведено маркетингові дослідження, пов'язані з визначенням ринкової ніші та конкурентного середовища для підприємства. Стратегічними цілями ТОВ НВФК «Ейм» є відбір, розробка та виробництво нових ліків у рідкій лікарській формі; використання передових технологій і сучасного обладнання; виробництво якісної продукції, встановлення обґрунтованих цін.

Як показали результати маркетингових досліджень, існує тенденція до зростання кількості захворювань органів дихання та сечостатевої системи. Отже, нові препарати користуватимуться попитом, особливо якщо цінова політика буде стратегічно виваженою, а ціни будуть нижчими за ринкові (адекватною є стратегія низьких цін). На підставі аналізу структури фармацевтичного ринку України за фармакотерапевтичними групами, лікарськими формами і структурою захворюваності обґрунтована перспективність виробництва засобів, що впливають на сечостатеву та респіраторну систему в рамках виробничої програми ТОВ НВФК «Ейм».

Аналіз засобів, що застосовуються при кашлі та застудних захворюваннях, виявив, що позиція лідера належить Україні - 67% від усього асортименту препаратів даної групи на фармацевтичному ринку. Лікарськими формами, які найчастіше використовуються при лікуванні органів дихання, є сиропи, розчини та краплі - 47%.

Як відомо, ефективність будь-якої фармакотерапії обумовлена її здатністю впливати на чинники, що викликають захворювання (етіотропна терапія), втручатись в окремі фази патологічного процесу (патогенетична терапія), усувати симптоми, які супроводжують хворобу (симптоматична терапія). Основним завданням наших досліджень була розробка комплексних лікарських засобів, які б дозволили одночасно впливати на весь складний симптомокомплекс захворювань, на етіотропні та патогенетичні чинники, забезпечуючи таким чином різнобічну терапевтичну дію.

Перший етап фармацевтичної розробки лікарських засобів полягав у обґрунтуванні їх складу на основі даних наукової та народної медицини із оптимізацією цих досліджень комп'ютерним прогнозуванням фармакологічної дії біологічно активних речовин за програмою PASS (Prediction of Activity spectra of substances). Виходячи з частоти згадувань у літературі лікарської рослинної сировини з актуальними видами дії для вищезазначених патологій нами для подальших досліджень та створення лікарського засобу було обрано: кореневища аїру, корені алтеї, корені солодки, кореневища з коренями оману, квітки липи, бузини чорної, ромашки, нагідків, листя кропиви, м'яти перцевої, шавлії, трава чебрецю.

З даних прогнозу фармакологічної активності нами були відібрані ефекти, що тією чи іншою мірою стосуються етіотропної, патогенетичної та симптоматичної терапії захворювань, які супроводжуються кашлем. При цьому ми звернули увагу тільки на ті БАР, індекс активності яких був вищим за 50%. За результатами комп'ютерного прогнозування біологічної активності діючих речовин, комплексному препарату з відібраної рослинної сировини мають бути притаманні антибактеріальна, противірусна, протизапальна, відхаркувальна, протикашльова, бронходилатаційна, спазмолітична, а також мембраностабілізувальна та мембранопротекторна активність.

Аналіз структури фармацевтичного ринку гінекологічних препаратів за АТС-класифікацією G02CX02 показав, що найширше представлена на цьому товарному сегменті ринку Німеччина, асортимент препаратів якої складає 43%. Як лікарська форма переважають таблетки вагінальні - 46%.

Запропонований склад рослин для настойки складної «Гінекофіт» має забезпечити антибактеріальну, протизапальну, спазмолітичну, мембраностабілізувальну та мембранопротекторну активності. Виходячи з частоти згадувань у літературі лікарської рослинної сировини нами відбирались найбільш застосовувані рослини з актуальними видами дії. Для подальших досліджень та створення лікарського засобу були взяті: трава барвінку малого, кореневища аїру, квітки ромашки, трава звіробою, трава чистотілу, трава деревію, трава грициків звичайних, трава материнки, квітки нагідок.

Комп'ютерне прогнозування біологічної активності діючих речовин підтвердило, що препарату з відібраної рослинної сировини з високим ступенем вірогідності будуть притаманні антибактеріальна, протизапальна, спазмолітична, а також мембраностабілізувальна та мембранопротекторна активності.

За аналізом структури фармацевтичного ринку препаратів, які застосовуються при простатиті та доброякісній гіпертрофії передміхурової залози, нами виявлено, що провідне місце на цьому товарному сегменті ринку посідає Україна, за лікарською формою позицію лідера займають капсули та супозиторії ректальні -- по 20 % кожна.

Як показали результати PASS-прогнозу, для лікування психосексуальної дисфункції у чоловіків найбільшу активність мали компоненти кореневищ аїру - -каламен, азулен, ментон, евгенол; алкалоїди чистотілу: сангвінарин, хелеретрин, берберин; кумарини буркуну - дигідрокумарин, мелілотозид, прегіспанолон. Найбільш перспективними для лікування ДГПЗ за розрахунками програми є урсолова кислота (трава собачої кропиви); бензиловий спирт, сабінен, каламен, акорон (кореневища аїру); камфора, борнеол, -пінен, -пінен, -терпінен, 1,8-цинеол (листя шавлії, бруньки берези); хамазулен (квітки ромашки); дигідрокумарин, мелілотозид (трава буркуну); прегіспанолон (трава собачої кропиви). До сполук, які мають бути перспективними при лікуванні репродуктивних захворювань у чоловіків, можуть бути віднесені акорон (кореневища аїру), борнеол, -туйон, ментон, бензальдегід (листя шавлії); сангвінарин, хелеретрин (алкалоїди чистотілу); хамазулен (квітки ромашки).

Виходячи з аналізу фармакологічних ефектів окремих БАР та їх композиції ми запропонували склад препарату «Простатофіт», від якого очікуємо антибактеріальну, протизапальну, спазмолітичну, мембраностабілізувальну, аналгезивну, антинеопластичну активності.

Наступним етапом фармацевтичної розробки став вибір лікарської форми. Нами було враховано, що до неї висуваються такі вимоги, як відповідність лікувальному призначенню, біодоступність лікарської субстанції у даній лікарській формі та відповідна фармакокінетика, рівномірність розподілу ЛС у масі допоміжних речовин, а звідси точність дозування, стабільність у процесі зберігання, відповідність нормам мікробіологічної чистоти, зручність прийому та ін. Як лікарська форма для перорального вживання нами запропонована настойка, перевагами якої є те, що спирт - універсальний екстрагент для амфіфільних сполук (більшість БАР відібраних рослин), завдяки чому діючі речовини у ній знаходяться в більш доступному для клітин організму розчиненому стані, одночасно проявляє антисептичні властивості, зменшуючи мікробну контамінацію препарату.

Процентне співвідношення компонентів у фітокомпозиціях обґрунтовували теоретично з урахуванням внеску кожного компонента у виявлення кінцевого лікувального ефекту та експериментально, оцінюючи активність рослинних компонентів. При цьому ми враховували і явище інтерференції, оскільки спостерігали, що деякі види лікарської рослинної сировини виявляли більшу активність при настоюванні окремо, а в суміші змінювали її, посилюючи чи послаблюючи дію інших компонентів.

Таким чином, у результаті проведених досліджень ми зупинились на таких складах. Фітокомпозиції містять, у грамах: для настойки «Бронхофіт» - кореневищ аїру 9,0, коренів алтеї 9,0, квіток липи 9,0, квіток бузини чорної 8,0, кореневищ з коренями оману 7,0, квіток нагідок 9,0, листя кропиви 8,0, листя м'яти перцевої 8,0, квіток ромашки 7,0, коренів солодки 9,0, трави чебрецю 8,0, листя шавлії 9,0; для настойки «Гінекофіт» - кореневищ аїру 22,0, квіток ромашки 24,0, трави барвінку малого 20,0, трави чистотілу 20,0, трави звіробою 20,0, трави деревію 24,0, трави грициків 24,0, трави материнки 22,0, квіток нагідок 24,0; для настойки «Простатофіт» - коренів кропиви 20,0, кореневищ аїру 20,0, квіток ромашки 20,0, трави буркуну 20,0, трави чистотілу 20,0, трави кропиви собачої 20,0, бруньок березових 20,0, плодів софори 20,0, листя шавлії 20,0 на 1000 мл настойки.

Вивчення фармакотехнологічних властивостей рослинної сировини та її композицій і розробка технології складних настойок «Бронхофіт», «Гінекофіт», «Простатофіт». У рамках фармацевтичної розробки нами проведено визначення основних технологічних параметрів лікарської рослинної сировини та її сумішей, розрахунок та вивчення процесу екстрагування.

Результати визначення вмісту вологи, питомої, об'ємної та насипної маси лікарської рослинної сировини для настойок «Бронхофіт», «Гінекофіт» і «Простатофіт» наведені у табл. 1.

Таблиця 1 Результати визначення вмісту вологи, питомої, об'ємної та насипної маси лікарської рослинної сировини для настойок «Бронхофіт», «Гінекофіт» і «Простатофіт»

Найменування сировини	Вміст вологи, %	Питома маса, г/см3	Об'ємна маса, г/см3	Насипна маса, г/см3
Бруньки березові	7,53±0,37	1,2949±0,0211	0,782±0,041	0,494±0,026
Квітки бузини чорної	5,80±0,15	1,4790±0,0173	0,532±0,024	0,235±0,015
Квітки липи	8,43±0,32	1,4144±0,0280	0,627±0,042	0,319±0,017
Квітки нагідок	6,95±0,29	1,4591±0,0193	0,671±0,035	0,237±0,011
Квітки ромашки	7,07±0,17	1,2544±0,0237	0,539±0,040	0,156±0,007
Кореневища аїру	7,55±0,28	1,5267±0,0298	0,875±0,037	0,350±0,015
Кореневища і корені оману	6,83±0,25	1,3852±0,0195	0,871±0,034	0,311±0,015
Корені алтеї	6,52±0,21	1,4770±0,0278	0,877±0,057	0,301±0,020
Корені кропиви	7,25±0,27	1,3685±0,0227	0,865±0,047	0,322±0,027
Корені солодки	6,94±0,31	1,3679±0,0297	0,836±0,055	0,263±0,023
Листя кропиви	7,35±0,19	1,4654±0,0199	0,673±0,036	0,357±0,018
Листя м'яти перцевої	8,46±0,25	1,5802±0,0231	0,646±0,044	0,289±0,010
Листя шавлії	7,95±0,26	1,3495±0,0274	0,356±0,032	0,143±0,011
Плоди софори	9,33±0,48	1,6840±0,0319	1,114±0,580	0,617±0,038
Трава барвінку малого	7,05±0,32	1,4654±0,2480	0,632±0,032	0,253±0,013
Трава буркуну	8,35±0,31	1,3333±0,0229	0,645±0,026	0,231±0,011
Трава деревію	6,92±0,26	1,5007±0,0276	0,633±0,023	0,255±0,017
Трава грициків	7,33±0,29	1,3705±0,0195	0,641±0,037	0,242±0,019
Трава звіробою	8,22±0,36	1,3314±0,0189	0,657±0,32	0,253±0,012
Трава кропиви собачої	6,95±0,37	1,2593±0,0168	0,648±0,041	0,211±0,011
Трава материнки	7,46±0,23	1,3622±0,0208	0,639±0,024	0,268±0,015
Трава чебрецю	6,67±0,32	1,5102±0,0242	0,622±0,038	0,256±0,011
Трава чистотілу	7,56±0,28	1,4782±0,236	0,654±0,028	0,262±0,012

Примітка. n=5.

З результатів табл. 1 видно, що лікарська рослинна сировина містить вологи від 5,80% до 9,33%, має питому вагу в діапазоні від 1,2544 г/см³ до 1,6840 г/см³, об'ємну масу - від 0,356 г/см³ до 1,114 г/см³ і насипну масу - від 0,143 г/см³ до 0,617 г/см³.

Результати визначення пористості, нарізності та вільного об'єму шару лікарської рослинної сировини для настойок «Бронхофіт», «Гінекофіт» і «Простатофіт» наведені у табл. 2.

Таблиця 2 Результати визначення пористості, нарізності та вільного об'єму шару лікарської рослинної сировини для настойок «Бронхофіт», «Гінекофіт» і «Простатофіт»

Найменування сировини	Пористість сировини	Нарізність шару сировини	Вільний об'єм шару сировини
Бруньки березові	0,3943	0,3731	0,6203
Квітки бузини чорної	0,6412	0,5571	0,8411
Квітки липи	0,5566	0,4913	0,7745
Квітки нагідок	0,5409	0,6462	0,8376
Квітки ромашки	0,5770	0,7041	0,8748
Кореневища аїру	0,4276	0,5995	0,7707
Кореневища і корені оману	0,3749	0,6137	0,7582
Корені алтеї	0,4060	0,6581	0,7969
Корені кропиви	0,3749	0,6224	0,7640
Корені солодки	0,3894	0,6851	0,8077
Листя кропиви	0,5446	0,4650	0,7564
Листя м'яти перцевої	0,5908	0,5530	0,8171
Листя шавлії	0,7355	0,5994	0,8940
Плоди софори	0,3402	0,4522	0,6385
Трава барвінку малого	0,5672	0,5904	0,8305
Трава буркуну	0,5217	0,6440	0,8297
Трава деревію	0,5820	0,6094	0,8367
Трава грициків	0,5365	0,6316	0,8293
Трава звіробою	0,5152	0,6080	0,8100
Трава кропиви собачої	0,4854	0,6744	0,8324
Трава материнки	0,5390	0,5924	0,8121
Трава чебрецю	0,5861	0,5904	0,8305
Трава чистотілу	0,5601	0,5971	0,8228

Примітка. n=5.

Результати досліджень елементного складу лікарської рослинної сировини розроблених нами настойок показують, що у представлених складових у найбільшій кількості накопичуються такі елементи: Са - від 650 мг/кг до 34876 мг/кг; К - від 4318 мг/кг до 22800 мг/кг; Fe - від 63 мг/кг до 1900 мг/кг; Zn i Cu - до 27 мг/кг; Ba - від 10,2 мг/кг до 102,4 мг/кг; Sr - від 15,3 мг/кг до 246,3 мг/кг. Крім того, в межах можливостей методу було визначено, що у лікарських рослинах практично відсутні арсен, меркурій, стибій, ванадій і германій, що характеризує екологічну чистоту лікарської рослинної сировини.

Для розробки оптимальної технології виробництва формували фітокомпозиції зазначених вище рослин, у яких визначали основні властивості, які впливають на технологічний процес і повноту екстракції. Результати досліджень наведено у табл. 3.

Таблиця 3 Основні технологічні параметри сумішей лікарської рослинної сировини для настойок «Бронхофіт», «Гінекофіт» та «Простатофіт»

№ з/п	Назва технологічного параметра	Одиниці виміру	Результати визначень з фітокомпозицій:
			«Бронхофіт»	«Гінекофіт»	«Простатофіт»
1	Вміст вологи	%	8,42±0,37	8,25±0,42	8,93±0,31
2	Вміст екстрактивних речовин	%	29,51±0,78	38,50±0,96	31,30±0,85
3	Питома маса	г/см3	1,4229±0,0217	1,5293±0,0241	1,4153±0,0305
4	Об'ємна маса	г/см3	0,653±0,022	0,717±0,028	0,670±0,023
5	Насипна маса	г/см3	0,241±0,024	0,244±0,009	0,258±0,012
6	Пористість шару сировини	?	0,5406	0,5310	0,5264
7	Нарізність шару сировини	?	0,6301	0,6598	0,6143
8	Вільний об'єм шару сировини	?	0,8301	0,8405	0,8172
9	Розмір часток	мм	0,15-7,5	0,15-6,0	0,15-6,0
10	Плинність	сек/100 г	63,69±2,45	79,25±3,27	85,17±2,68
11	Кут природного укосу	град.	37,51±0,85	44,73±1,05	48,57±0,97

Примітка. n = 5.

Одержані результати аналізу лікарської рослинної сировини та її сумішей використано для розрахунків процесу екстракції та розробки технології складних настойок «Бронхофіт», «Гінекофіт» і «Простатофіт».

Наступним завданням фармацевтичної розробки був вибір оптимальної концентрації етанолу, враховуючи природу різних груп біологічно активних речовин, що входять до складу розроблених нами фітокомпозицій (полісахариди, флавоноїди, гідроксикоричні кислоти, кумарини, ефірні олії, терпеноїди). Нами вивчались вода очищена та розчини з різним вмістом етанолу - 10, 20, 30, 40, 50, 60, 70, 80 та 90%.

Якість витяжок оцінювали згідно з вимогами ДФУ до настойок за загальною статею «Настойки» за відносною густиною, вмістом етанолу, сухим залишком, кількісним визначенням біологічно активних речовин.

Для настойки складної «Бронхофіт» вивчали залежність виходу екстрактивних речовин, суми флавоноїдів та суми полісахаридів від вмісту спирту етилового в екстрагенті.

Враховуючи, що у настойці складній «Бронхофіт» нам необхідно забезпечити наявність усіх груп БАР, які відповідають за фармакологічний ефект препарату (полісахариди, флавоноїди, терпеноїди), як екстрагент був обраний спирт етиловий 40%.

Результати хроматографічного аналізу індивідуальних настойок та настойки складної «Бронхофіт», виготовленої з використанням 40% спирту етилового, підтвердили наявність полісахаридів, флавоноїдів та терпеноїдів, які забезпечують основні види фармакологічної дії. Запропонований екстрагент дозволяє забезпечити присутність у настойці таких груп флавоноїдів, як флавоноли (кемпферол, кверцетин) та глікозиди кверцетину (ізокверцитрин, рутин і гіперозид), гідроксикоричних кислот - кавової, п-кумарової та ферулової, кумаринів - скополетину, дафноретину, скополіну та скиміну, практично всіх груп терпеноїдів, наявних у вихідній сировині, та полісахаридів.

Для настойки складної «Гінекофіт» вивчали залежність виходу сухого залишку, суми флавоноїдів та суми гідроксикоричних кислот від вмісту спирту етилового.

Результати визначення кількісного вмісту суми гідроксикоричних кислот та суми флавоноїдів у настойці складній «Гінекофіт», свідчать, що концентрація спирту етилового значно впливає на вихід цих БАР з рослинної сировини.

Максимальний вихід суми гідроксикоричних кислот та суми флавоноїдів спостерігається при вмісті етанолу 70%.

Як і для настойки «Бронхофіт», нами проведені тонкошарові хроматографічні дослідження якісного складу БАР за умови екстракції 70% спиртом. У випадку використання 70% спирту в настойку переходять такі похідні гідроксикоричних кислот, як хлорогенова та неохлорогенова кислоти, які не були виявлені в умовах використання як екстрагенту 40% спирту (настойка «Бронхофіт»). Слід зазначити, що, незважаючи на підвищення концентрації спирту, в настойці «Гінекофіт» виявлено ті ж самі флавоноїди, що були ідентифіковані у настойці «Бронхофіт». Це цілком природно, оскільки більшість з них є глікозидами, що краще розчиняються у спирто-водних сумішах. Серед кумаринів, що екстрагуються 70% спиртом у настойку складну «Гінекофіт», виявлено кумарин та умбеліферон у порівнянні з настойкою «Бронхофіт». На хроматограмі настойки складної проявилися жовтогарячі плями з R_f = 0,6 та 0,3 відповідно, аналогічні плями проявилися на хроматограмі індивідуальної настойки трави чистотілу внаслідок наявності алкалоїдів ізохінолінової природи.

Проведені хімічні дослідження показали, що настойка складна «Гінекофіт» при екстракції 70% етиловим спиртом містить БАР, що забезпечують фармакологічний ефект, притаманний групам флавоноїдів, кумаринів, гідроксикоричним кислотам та алкалоїдам.

Для настойки складної «Простатофіт» вивчали залежність виходу екстрактивних речовин, суми кумаринів та ефірної олії.

Вихід ефірної олії, яка міститься в більшості рослинної сировини фітокомпозиції «Простатофіт» починається, коли вміст спирту етилового становить понад 30% і зростає зі збільшенням вмісту етанолу в складі екстрагенту.

Нами було проведено попередні дослідження щодо екстракції БАР у настойці складній для лікування захворювань чоловічої сечостатевої сфери. З урахуванням природи основних БАР як модель складної настойки ми використали настойку на 70% етиловому спирті.

Попередні хімічні та хроматографічні дослідження показали, що настойка складна «Простатофіт» містить флавоноїди, кумарини, гідроксикоричні кислоти та алкалоїди.

Таким чином, у результаті проведеної роботи нами було доведено, що оптимальним екстрагентом для вилучення БАР з фітокомпозиції «Бронхофіт» є спирт етиловий 40%, а для фітокомпозицій «Гінекофіт» та «Простатофіт» - спирт етиловий 70%.

У виробництві екстракційних препаратів одним з найважливіших параметрів є тривалість власне процесу екстракції, що забезпечує максимальну концентрацію діючих речовин у готовому продукті. З метою визначення швидкості вилучення біологічно активних речовин із фітокомпозицій «Бронхофіт», «Гінекофіт» та «Простатофіт» ми проводили дослідження процесу екстракції. Екстрагування здійснювали комбінованим методом: настоювання з періодичним перемішуванням для фітокомпозицій «Бронхофіт» 40% етиловим спиртом, а для «Гінекофіт» та «Простатофіт» - 70% за таких умов екстрагування: наважку сировини 200,0 г заливали відповідною кількістю екстрагенту і настоювали протягом 24 год, періодично перемішуючи та відбираючи проби екстракту для аналізу через певні проміжки часу. Після 24 год екстрагування екстракт зливали, до сировини додавали нову порцію екстрагенту, продовжуючи настоювання з періодичним перемішуванням та відбиранням проб екстракту для аналізу. Кількість екстрагенту з урахування його поглинання регулювали таким чином, щоб наприкінці експерименту отримати настойки «Бронхофіт», «Гінекофіт» та «Простатофіт» відповідно до нормативних показників АНД на них. Попередньо були визначені коефіцієнти поглинання екстрагенту сировиною та вміст екстрактивних речовин для фітокомпозицій «Бронхофіт», «Гінекофіт» і «Простатофіт» (табл. 4).

Таблиця 4 Вміст екстрактивних речовин та коефіцієнтів поглинання екстрагенту для фітокомпозицій «Бронхофіт», «Гінекофіт» і «Простатофіт»

Назва показника	Фітокомпозиція «Бронхофіт»	Фітокомпозиція «Гінекофіт»	Фітокомпозиція «Простатофіт»
Вміст екстрактивних речовин, %	29,51±0,78	38,50±0,96	31,30±0,85
Коефіцієнти поглинання екстрагенту	3,71±0,16	2,97±0,19	2,73±0,17

Примітка. n=5.

Графічні залежності кінетики вилучення екстрактивних речовин, суми полісахаридів, суми флавоноїдів та терпеноїдів для настойки «Бронхофіт», суми гідроксикоричних кислот і суми флавоноїдів для настойки «Гінекофіт», ефірної олії і суми кумаринів для настойки «Простатофіт» залежно від тривалості процесу наведені на рис. 1.

Рис. 1. Графічні залежності кінетики екстрагування БАР із фітокомпозицій «Бронхофіт», «Гінекофіт» та «Простатофіт»

Аналізуючи графічні залежності виходу екстрактивних речовин від часу екстрагування, можна виділити два періоди процесу. Перший - швидкої екстракції, тривалість якого складає близько 7 год, для I та II настоювання; другий - повільної екстракції, швидкість якого значно менша. Графічні залежності кінетики екстрагування БАР залежно від тривалості процесу наведені на рис. 2.

Дослідження з фармацевтичної розробки процесу екстракції дозволили обрати оптимальну технологію. Оскільки на I період екстрагування можна впливати за рахунок більшого ступеня подрібнення сировини, збільшення поверхні зіткнення твердої та рідкої фаз і створення інтенсивних гідродинамічних умов (пульсації, циркуляції), то підвищення швидкості процесу в II періоді дуже ускладнено і залежить тільки від збільшення коефіцієнта дифузії в порах та клітинах твердої фази. Величина коефіцієнта дифузії важко піддається впливу і незначно зростає тільки при підвищенні температури і зменшенні в'язкості екстрагенту. У зв'язку з цим виявилось цікавим визначення коефіцієнта дифузії екстрактивних речовин із фітокомпозицій «Бронхофіт», «Гінекофіт» та «Простатофіт».

Рис. 2. Вихід БАР залежно від часу екстракції для складних настойок «Бронхофіт», «Гінекофіт», «Простатофіт»

Для визначення коефіцієнтів дифузії екстрактивних речовин із сумішей ЛРС для настойок «Бронхофіт», «Гінекофіт» та «Простатофіт» попередньо розраховували початкові і поточні концентрації екстрактивних речовин у сировині, тобто С_о , С_і , С_і /С_о (табл. 5 та рис. 3).

Таблиця 5 Зміни вмісту екстрактивних речовин у лікарській рослинній сировині від тривалості процесу екстрагування

Час, с	Фітокомпозиція «Бронхофіт»	Фітокомпозиція «Гінекофіт»	Фітокомпозиція «Простатофіт»
	Со, %	Сі, %	Сі /Со	Со, %	Сі, %	Сі /Со	Со, %	Сі, %	Сі /Со
3600	29,51	16,498	0,559	38,50	22,754	0,591	31,30	16,843	0,538
10800	29,51	10,059	0,341	38,50	19,058	0,495	31,30	13,782	0,440
18000	29,51	9,945	0,337	38,50	18,486	0,480	31,30	12,088	0,386
25200	29,51	9,359	0,317	38,50	17,789	0,462	31,30	11,397	0,364
32400	29,51	8,764	0,297	38,50	17,595	0,457	31,30	11,354	0,363
39600	29,51	8,173	0,277	38,50	17,407	0,452	31,30	10,047	0,321
68400	29,51	6,591	0,223	38,50	16,441	0,427	31,30	9,492	0,303
86400	29,51	5,973	0,202	38,50	15,987	0,415	31,30	9,011	0,288

На основі даних, наведених у табл. 5, будували графічні залежності зміни вмісту екстрактивних речовин у сировині від тривалості процесу екстрагування.

Рис. 3. Вміст екстрактивних речовин в сировині залежно від тривалості екстракції

Як видно з рис. 3, починаючи з 2-ої год екстрагування для настойки «Простатофіт» та з 3-ої год для настойок «Бронхофіт» і «Гінекофіт» графіки поступово стають більш пологими і після 7-ої год екстрагування графіки набувають вигляду прямої лінії, тобто залежать від молекулярної дифузії всередині часток лікарської рослинної сировини. Тому для розрахунків коефіцієнтів дифузії у фітокомпозиціях «Бронхофіт», «Гінекофіт» та «Простатофіт» нами були використані дані, які належать до фрагмента прямої лінії.

Результати досліджень вказують на те, що чим менше значення коефіцієнта дифузії, тим повільніше відбувається процес вивільнення екстрактивних біологічно активних речовин з лікарської рослинної сировини. При цьому спостерігається зменшення коефіцієнта молекулярної дифузії залежно від тривалості процесу екстрагування. Цю зміну можна пояснити тим, що екстрактивні та біологічно активні речовини нерівномірно розміщені в об'ємі часток, а вихідним матеріалом є суміші різних видів сировини.

Процес екстрагування відбувається у дві стадії: стадія 1 - швидкого екстрагування і стадія 2 - повільного екстрагування. Оскільки 2 стадія процесу залежить від молекулярної дифузії всередині часток сировини, тобто від коефіцієнта дифузії, то у промислових умовах для збільшення виходу екстрактивних і біологічно активних речовин слід збільшувати тривалість процесу екстрагування у другому періоді.

Таким чином, враховуючи результати наукових експериментальних досліджень з фармацевтичної розробки препаратів, а також відпрацьовану апаратурну схему виробництва в умовах ТОВ НВФК «Ейм», нами запропоновано для одержання складних настойок використання методу ремацерації, інтенсифікованого примусовим перемішуванням екстрагенту.

Розробка методик стандартизації діючих речовин у настойках складних «Бронхофіт», «Гінекофіт», «Простатофіт» і обговорення мікробіологічної та фармакологічної активності. Критерії стандартизації для настойок визначали за ДФУ 1 вид., доповнення 1 та 2, стаття «Настойки» за такими показниками: опис, ідентифікація, вміст етанолу чи відносна густина, сухий залишок, важкі метали, об'єм вмісту контейнера, мікробіологічна чистота, кількісне визначення.

При розробці АНД на настойки складні «Бронхофіт», «Гінекофіт» та «Простатофіт» нами були враховані результати попередніх досліджень БАР лікарської рослинної сировини препаратів, внесок окремих БАР у фармакологічну активність комплексних настойок. З урахуванням фізико-хімічних та фармакологічних властивостей БАР нами були визначені групи речовин, присутність яких є необхідною для надання зазначеної дії, розроблено пробо-підготовку та методики якісного та кількісного визначення відповідних біологічно активних речовин.

Виходячи з цього у складній настойці «Бронхофіт» методом ТШХ ми ідентифікували терпеноїди та флавоноїди, наявність полісахаридів доводили реакцією осадження зі спиртом етиловим 96%. Кількісне визначення полісахаридів проводили ваговим методом, суму флавоноїдів у перерахунку на гіперозид - спектрофотометричним методом.

Основні діючі речовини складної настойки «Гінекофіт» - флавоноїди та гідроксикоричні кислоти - визначали хроматографічно, наявність алкалоїдів - за реакцією з розчином калій тетрайодобісмутату, кількісно визначали суму флавоноїдів у перерахунку на гіперозид та суму гідроксикоричних кислот у перерахунку на хлорогенову кислоту спектрофотометричним методом.

Основні діючі речовини настойки складної «Простатофіт» - кумарини - визначали хроматографічно, алкалоїди і поліфенольні сполуки - за реакцією з розчином калій тетрайодобісмутату та ферум (III) хлоридом відповідно, кількісно визначали суму похідних кумарину у перерахунку на кумарин спектрофотометричним методом і ефірні олії методом перегонки з водяною парою.

Усі розроблені методики валідовано відповідно до вимог ДФУ. У процесі валідації було розглянуто такі характеристики, як діапазон застосування, специфічність, лінійність, збіжність, правильність, відтворюваність. Для всіх методик досягнуто прийнятних результатів.

Мікробіологічні дослідження розроблених настойок складних проводили відповідно до національної частини розділу 5.1.4 ДФУ, як для готових лікарських засобів категорії 3А.

У препараті допускається загальне число життєздатних аеробних мікроорганізмів: не більше 10 бактерій і не більше 10 грибів в 1 мл. Не допускається наявність бактерій родини Enterobacteriaceae, Staphylococcus aureus, Pseudomonas aeruginosa в 1 мл.

На основі розроблених методик контролю якості складних настойок «Бронхофіт», «Гінекофіт» та «Простатофіт» було розроблено АНД.

Фармакологічні дослідження складних настойок «Бронхофіт» і «Гінекофіт» та випробування їх мікробіологічної чистоти проводились на базі ДП «ДНЦЛЗ» (м. Харків). Фармакологічні дослідження настойки складної «Простатофіт» проводились Чистяковим О.Г. під керівництвом проф. Дроговоз С.М. на кафедрі фармакології НФаУ.

Вивчення протикашльової дії складної настойки «Бронхофіт» проводили на моделі гострого експериментального бронхіту у мурчаків. Результати наведених досліджень показали, що «Бронхофіт» виявляє виражену дозозалежну протикашльову дію в умовах моделі гострого бронхіту.

Результати експериментальних досліджень пневмопроте...