Метаболічно-біоенергетичні аспекти патогенезу та лікування патології нервової системи при первинному гіпотиреозі

Негативні зміни плазмових складових ліпідного обміну у хворих із ПГ середнього та тяжкого ступіня, дисметаболічною енцефалопатією (II і III стадії), ДМЕПН, ДМЕМПН та ДМНМС поєднувалися з порушенням клітинної його ланки. Прогресуюче зменшення кількості ліпофагоцитів за даними зниження СГК (табл. 1, рис. 2) свідчило про низьку фагоцитарну активність лейкоцитів в умовах дефіциту тиреоїдних гормонів в організмі, пов'язану зі збільшенням атерогенного потенціалу крові (r = -0,41; p<0,05) і деструктивними процесами в клітинах в результаті оксидантного стресу (r = -0,39; p<0,05). гіпотиреоз щитовидний залоза неврологічний

Порушення в системі біогенних моноамінів при ПГ середнього ступеня тяжкості свідчили про перенапруження і виснаження САС з відносним «відновленням» її гормонально-медіаторного дисбалансу завдяки зниженню активності гормональної ланки (зниження вмісту адреналіну на 24,3% і 10,3%) і підвищенню - медіаторної (збільшення вмісту норадреналіну на 12,9% і 7,1% щодо показників у хворих із ПГ легкого ступеня і контролю відповідно). Такі ж самі тенденції зберігалися і в разі наростання тяжкості неврологічного дефіциту. ДМЕ II стадії і ДМЕПН супроводжувалися зниженням рівня адреналіну на 19,1% і 24,4% щодо показника ДМЕ I стадії практично до контрольних величин і підвищенням вмісту норадреналіну в порівнянні з показником при ДМЕ I стадії і контролем. Тяжкий ступінь ПГ і форминеврологічного дефіциту - ДМЕ III стадії і ДМЕМПН, що часто спостерігалися при ньому, - характеризувалися виснаженням симпатоадреналової системи і зниженням рівня всіх катехоламінів та їхніх попередників в крові щодо контролю, а також гормонально-медіаторним зрушенням у бік відносного підвищення активності медіаторної ланки САС за даними зниження (p<0,05) співвідношення А/НА до 0,068 ± 0,005, 0,072 ± 0,005 і 0,068 ± 0,004 у.о. відповідно (в контролі - 0,079 ± 0,003 у.о.).

Активація САС з переважанням гормональної її ланки при ДМЕ I стадії збігалася з симпатичною спрямованістю вегетативної дисфункції (за даними індексу Кердо); виснаження й пригнічення симпатоадреналової системи в міру прогресування тяжкості ПГ та його неврологічних ускладнень поєднувалися з наростанням парасимпатикотонії (r = +0,71; р<0,05). Вірогідні (p<0,05) кореляційна залежність між рівнем особистісної тривожності і вмістом адреналіну (r = +0,64) при ДМЕ I стадії і обернено пропорційна залежність між вмістом А і рівнем депресії за шкалою Гамільтона при ДМЕ II (r = -0,32) та III стадій (r = -0,64) відображали роль дисбалансу системи катехоламінів у визначенні структури і вираженості емоційних розладів при первинному гіпотиреозі. Здобута залежність між вмістом адреналіну і рівнем ліпідів (r = +0,39; p<0,05) підтверджувала взаємозв'язок порушення обміну катехоламінів і процесів атерогенезу у хворих із ПГ.

Вміст стабільних метаболітов NO у хворих із ПГ знижувався в міру посилювання основного захворювання та його неврологічних ускладнень, але залишався вищим за контроль при ПГ середньої тяжкості, ДМЕ II стадії, ДМЕПН і ДМНМС, що було пов'язано з рецепторопосередкованою стимуляцією ендотелію НА, рівень якого в крові хворих даних груп був збільшений. Зниження рівня нітритів при тяжкому ПГ, ДМЕ III стадії і ДМЕМПН на 35,9%, 35,2% і 34,8% нижче за контроль відповідно відображало сукупний негативний вплив на розвиток ендотеліальної дисфункції дефіциту тиреоїдних гормонів, гіпонорадренемії, гіперхолестеринемії, гіпер-ЛПНГ-емії у даних груп пацієнтів.

Виявлені при ДМЕ I та II стадій обернена залежність між вмістом ліпідів і швидкістю кровотоку в СМА (r = -0,63; -0,67; p<0,01) та позитивна залежність між індексом опору RP в СМА і вмістом катехоламінів (r = +0,54; +0,37; p<0,05) та стабільних метаболітів NO (r = +0,39; +0,16; p<0,05), а також позитивна залежність у хворих із поліневропатичним синдромом між індексом RP в а. tibialis post. і рівнем катехоламінів (r = +0,43; p<0,05) свідчили про негативний вплив вазоактивних речовин крові на стан гемодинаміки та компенсаторні можливості депресорних систем в умовах гіпотиреозу. Негативна кореляційна залежність при ДМЕ III стадії між індексом опору RP в СМА і вмістом нітритів (r = -0,43; p<0,05) відображала патогенетичну роль виснаження системи оксиду азоту в розвитку мозкових дисциркуляций.

Порушення системи НАК при середньому ступені тяжкості ПГ, ДМЕ II стадії , ДМЕПН і ДМНМС виявлялося зростанням рівня збудливих амінокислот аспартату й глутамату в поєднанні з деяким зниженням вмісту ГАМК, що призводило до збільшення коефіцієнта глутамат/ГАМК на 6,8%, 5,5%, 5,9% і 5,6% відповідно. Тяжкий ступінь ПГ, ДМЕ III стадії і ДМЕМПН супроводжувалися односпрямованим зниженням амінокислотного пулу не тільки порівняно з контролем, а й з показниками попередніх стадій основного захворювання і неврологічних синдромів, що свідчило про виснаження як збудливих, так і гальмівних нейромедіаторних систем. При цьому зростання щодо контролю коефіцієнта глутамат/ГАМК на 10,1%; 9,3% і 8,2% при ПГ тяжкого ступеня, ДМЕ III стадії і ДМЕМПН відповідно відображало більш виражене у міру прогресування тяжкості ПГ та його неврологічних ускладнень пошкодження гальмівних механізмів, спрямованих на адаптацію, ніж збудливих.

Виявлені залежності (p<0,05) зміни потужності - (r = -0,45), - (r = -0,39) ритмів ЕЕГ, латентності показника Р300 (r = +0,51) і коефіцієнта глутамат/ГАМК підтверджували, що відносне переважання збудливих амінокислот в умовах гіпотиреозу спричиняло порушення функціональної активності мозку з формуванням «пологих» типів ЕЕГ та когнітивних розладів. Позитивна залежність (p<0,05) між коефіцієнтом глутамат/ГАМК і вмістом прооксидантів (r = +0,49), рівнем катехоламінів (r = +0,39); і негативна - між коефіцієнтом глутамат/ГАМК і вмістом глутатіону (r = -0,41) відображали взаємозв'язок дисбалансу системи НАК, активації процесів пероксидації та дискатехоламінемії у хворих із ПГ.

Наростання тяжкості ПГ і неврологічного дефіциту супроводжувалося поступовим збільшенням вмісту ММПФ у крові (табл. 1). Так збільшення рівня ЛДГ у міру зростання тяжкості неврологічних ускладнень ПГ відображало погіршення в умовах гіпотиреозу стану гліколітичних процесів, які є важливою складовою енергетичного обміну в клітині. Динаміка рівнів АсТ і АлТ мала такі ж самі тенденції. Відзначене суттєве підвищення вмісту КФК щодо контролю (p<0,001) при середньому і тяжкому ступені ПГ, ДМЕ II і III стадій, ДМЕПН і ДМЕМПН з максимальним значенням при ДМНМС (у 2,5 раза), було свідоцтвом наростання деструктивних процесів у клітинах, порушення внутрішньоклітинних біоенергетичних процесів, а також біохімічним маркером дисметаболічних нервово-м'язових синдромів при ПГ. Проте підвищення рівня КФК при ДМНМС у хворих із ПГ (у 2,5 раза щодо контролю) не досягало значень аналогічного показника у разі спадкових нервово-м'язових захворювань згідно з даними літератури (у десятки разів вищі норми) [Гехт Б.М. зі співавт., 1982; Дубчак Л.В. зі співавт., 2002; Sutton J.R. et al., 1996; Sansone V. et al., 2000], що можна розглядати як диференціально-діагностичний критерій ДМНМС при ПГ. Рівень ЛФ при ДМЕ II і III стадіях, ДМЕПН, ДМЕМПН і ДМНМС збільшувався щодо показника ДМЕ I стадії, та був нижчим за контроль після струмектомії, що було свідотством порушення окисно-відновних та внутрішньоклітинних процесів при ПГ. Виявлені позитивні залежності (p<0,05) між рівнями ферментів і вмістом прооксидантів (r = +0,25), інтегральним показником ІХЛ (r = +0,38), вмістом адреналіну (r = +0,32), метаболітів NО (r = +0,33), ліпідів (r = +0,36), коефіцієнтом глутамат/ГАМК (r = +0,31) підтверджували роль негативних чинників дисметаболізму та ендотоксикозу в умовах гіпотиреозу в розвитку деструктивних процесів клітинних мембран, маркером чого було збільшення в крові вмісту ММПФ.

Порушення біоенергетичного гомеостазу у хворих із ПГ характеризувалося тенденцією до зниження вмісту основного макроерга АТФ при легкому ступені ПГ і ДМЕ I стадії, яка набувала вірогідного й прогресуючого характеру при ПГ середнього і тяжкого ступеня, ДМЕ II і III стадії, ДМЕПН, ДМЕМПН і ДМНМС у поєднанні з дисбалансом аденілової системи за даними зростання коефіцієнта АДФ/АТФ на 7,6 1,4% (p<0,05) щодо контролю (табл. 1, рис. 2).

Вміст лактату і пірувату в крові хворих наростав у порівнянні з контролем прямо пропорційно в міру прогресування тяжкості ПГ та його неврологічних ускладнень (табл. 1, рис. 2). Деяке зниження рівнів молочної та піровиноградної кислот при ДМЕ III стадії (у порівнянні з показниками при ДМЕ II стадії) і ДМЕМПН (у порівнянні з даними при ДМЕПН) було пов'язане зі зниженням гліколітичних процесів загалом і свідчило про зниження швидкості утилізації глюкози клітинами нервової тканини при тяжких формах неврологічних ускладнень ПГ. Зростання коефіцієнта П/Л щодо контролю в 1,9 раза у хворих із ПГ свідчило про блокування аеробних циклів окиснення глюкози з підвищенням анаеробного метаболізму.

Комплексна оцінка кореляційних залежностей між показниками метаболічного і біоенергетичного гомеостазу при ПГ різної етіології дала змогу виявити низку закономірностей. Так, при ПГ на тлі АІТ найбільший спектр взаємозв'язків мали атерогенні показники ліпідтранспортної системи, рівень яких був вірогідно вищим, ніж при післяопераційному ПГ. При цьому зростання вмісту ліпідів сприяло збільшенню (p<0,05) рівнів первинних прооксидантів (r = +0,54) та ММПФ (r = +0,34) і зниженню вмісту нітритів (r = -0,39) та антиоксидантних резервів (r = -0,42). Взагалі здобуті дані свідчили про роль надмірного вмісту субстрату окиснення ЛПНГ і ХС у розвитку оксидантного стресу, порушенні окисно-відновних процесів, взаємозв'язку ендотеліальної дисфункції і процесів атерогенезу у хворих із ПГ.

При ПГ після струмектомії вираженіша активація процесів СРО ліпідів більш за інші системи справляла багатовекторний вплив на різні ланки метаболічного гомеостазу. Збільшення вмісту прооксидантів, переважно вторинних, супроводжувалося зростанням рівнів ліпідів (r = +0,27), нітритів (r = +0,42) і коефіцієнта глутамат/ГАМК (r = +0,51). Виражене прискорення процесів СРО при ПГ після струмектомії призводило до накопичення надмірної кількості переважно вторинних продуктів ПОЛ. Водночас у хворих із ПГ на тлі АІТ зв'язок між ДК і МДА був позитивним, що побічно свідчило про уповільнення окиснення первинних продуктів до вторинних та їхнє переважне накопичення.

Особливістю кореляційних взаємозв'язків при ПГ різної етіології була вірогідна залежність показників ліпідної системи у хворих із ПГ після струмектомії з рівнем адреналіну (r = +0,39), а при ПГ на тлі АІТ із вмістом НА (r = +0,33), що збігалося з даними про розвиток гормонально-медіаторного дисбалансу симпатоадреналової системи зі зрушенням у бік активації її гормональної ланки при післяопераційному варіанті захворювання і активації медіаторної ланки при ПГ на тлі АІТ. А відсутність взаємозв'язку дисферментемії зі зміною тиреоїдного статусу після струмектомії і наявність вірогідної (p<0,05) кореляції з показниками оксидантної (r = +0,48) та антиоксидантної систем (r = -0,41) доводила пряму залежність порушення окисно-відновних процесів і дисферментемії від вираженості окисного стресу, розвитку мембранної патології і виснаження АОС. Тим часом у групі хворих із ПГ на тлі АІТ рівень ферментів у крові вірогідно корелював (p<0,05) з рівнем ТТГ (r = +0,45) і підвищенням атерогенного потенціалу крові (r = +0,38).

Порушення процесів енергоутворення (за даними зниження вмісту в крові АТФ) у хворих із ПГ на тлі АІТ було пов'язане (p<0,05) з накопиченням прооксидантів (r = -0,65), катехоламінів (r =-0,37), лактату (r = -0,27) в крові, а рівень молочної кислоти в крові зростав в умовах гіпернорадреналінемії (r = +0,37) та збільшення активності ММПФ (r = +0,29). У хворих із післяопераційним ПГ зниження вмісту в крові АТФ було пов'язане (p<0,05) із збільшенням вмісту прооксидантів (r = -0,55), виснаженням неферментативної ланки АОС (r = +0,31), підвищенням коефіцієнта глутамат/ГАМК (r = -0,30) і активності мембранопов'язаних ферментів (r = -0,57). Збільшенню вмісту молочної кислоти у хворих цієї групи сприяли зростання рівнів прооксидантів (r = +0,29), ферментів (r = +0,42) і зниження активності ферментативної ланки АОС (r = -0,41).

Для оцінки реакції нативних клітин в умовах ПГ було досліджено стан біоелектричного потенціалу ядра клітин букального епітелію. Здобуті дані свідчили, що у хворих із ПГ спостерігалося вірогідне (p<0,05) збільшення відсотка відхилення від норми показника ЕНЯ (підвищення IЕНЯ) прямо пропорційно тяжкості ПГ (на 20 ± 3%, 35 ± 6% і 41 ± 3% при легкому, середньому і тяжкому ступені відповідно) та його неврологічних ускладнень (на 21 ± 4%, 31 ± 7%, 34 ± 8% та 39 ± 5% при ДМЕ, ДМЕПН, ДМНМС і ДМЕМПН відповідно). Це свідчило про порушення електрокінетичних властивостей ядер, ядерно-мембранного потенціалу клітин та внутрішньоклітинних біоенергетичних процесів у хворих із ПГ, а також доводило можливість використання показника ЕНЯ як маркера тяжкості ураження нервової системи в умовах гіпотиреозу.

Доказом зв'язку між порушенням біоенергетичного та метаболічного гомеостазу та їхнього негативного впливу безпосередньо на клітини у хворих із ПГ стали рівняння регресійної залежності вмісту основного макроергічного сполучення АТФ і показника стану внутрішньоклітинних процесів (IЕНЯ) від найбільш суттєвих чинників дисметаболізму, що має важливе прогностичне значення.

У = 769,72 - 1,24 Х1 - 0,23 Х2 -0,21 Х3 - 0,68 Х4 + 1,35 Х5 - 1,42 Х6 + 0,21 Х7,

деУ - вміст АТФ;Х4 - коефіцієнт глутамат/ГАМК;

Х1 - коефіцієнт атерогенності;Х5 - вміст вітаміну Є;

Х2 - вміст ДК; Х6 - вміст адреналіну;

Х3 - рівень ЛДГ; Х7 - вміст пірувату

У = 1,64 +0,00066 Х1 + 0,016 Х2 - 0,026 Х3 + 0,0023 Х4 + 0,0022 Х5 - 0,15 Х6 - - 0,0025 Х7 + 0,031 Х8,

Де У - показник IЕНЯ;

Х1 - вміст ДК; Х5 - рівень ЛДГ;

Х2 - інтегральний показник Fe-ІХЛ;Х6 - ср. гістохімічний коефіцієнт;

Х3 - вміст глутатіону; Х7 - вміст АТФ;

Х4 - рівень АсТ; Х8 - рівень лактату

Про вірогідність обох рівнянь свідчив критерій Фішера (F), який дорівнював F = 7,6733 та F = 8,6211 відповідно і значно перевищував критичне значення Fкр = 1,5513. Отримані рівняння підтверджували нашу концепцію про патогенетичну роль порушення енергетичного та метаболічного гомеостазу у формуванні неврологічних ускладнень ПГ та давали змогу прогнозувати тяжкість пошкодження клітин та вираженість неврологічної симптоматики (за даними підвищення IЕНЯ) при ПГ залежно від метаболічних та біоенергетичних розладів.

На підставі розробленої метаболічно-біоенергетичної концепції формування неврологічних ускладнень в умовах ПГ нами було оптимізовано схеми лікування, доцільність і ефективність яких доведена результатами спостереження за двома групами хворих протягом 2,5 місяця. Перша група (А-1) хворих, що складалася з 38 жінок і 4 чоловіків з неврологічними ускладненнями на тлі ПГ, віком від 40 до 56 років (середній вік склав 46,4 року), одержувала препарати альфа-ліпоєвої кислоти (АЛК) в дозуванні 600 мг/добу внутрішньовенно краплинно протягом 10 днів, потім 600 мг /добу перорально упродовж 2 місяців (загалом тривалість лікування склала 2,5 місяця). Друга (група А-2) - 35 жінок і 5 чоловіків з різною неврологічною симптоматикою, зумовленою ПГ, віком 42-57 років (середній вік 49,9 року) одержувала статини в дозуванні 20 мг /добу всередину упродовж 2,5 місяця.

Усі пацієнти обох груп перебували у стадії субкомпенсації за основним захворюванням (рівень ТТГ в крові варіював від 4,2 до 7,2 мМЕ/л). Замісна гормональна терапія в групах А-1 і А-2 проводилася препаратами L-Т4 в індивідуальному дозуванні, яке коливалося від 75 до 200 мг одноразово за добу вранці до їжі і не змінювалася протягом всього часу дослідження (2,5 місяця), що дозволяло оцінити терапевтичні можливості досліджуваних препаратів.

Результатом застосування терапії АЛК+тироксин стали тенденція до зниження рівня ТТГ з 5,7 ±1,5 МЕ/мл до 5,1 ±1,2 МЕ/мл, зменшення вираженості оксидантного стресу за даними вірогідного (p<0,05) зниження вмісту в крові ДК на 23,8%, МДА на 17%, інтенсивності спонтанної, Fe2+- і H2O2-ІХЛ на 26,2%, 6% і 36,8% відповідно і посилення антирадикального резерву (підвищення вмісту в крові глутатіону, СОД, вітамінів С і Є) (рис. 3).

Оцінка кінетики індукованої хемілюмінесценції в процесі лікування комбінацією АЛК+тироксин виявила зниження амплітуди «швидкого» спалаху Н2О2-ІХЛ (показника ОС) з 43345,1±622,4 імп. до 24355,3±568,4 імп. (p<0,001) у сполученні з тенденцією до підвищення маркера АОС - коефіцієнта загасання з 1,82 ± 0,22 у.о. до 1,94 ± 0,19 у.о., що підтверджувало зниження оксидантного потенціалу на тлі терапії. А вірогідне зниження інтегрального показника Fe2+-ІХЛ з 91753,9 ± 9138,3 у.о. до 69221,6 ± 10023 у.о. (p<0,01) відображало регрес дисбалансу системи ОС-АОС в процесі лікування.

Після проведеного лікування було відзначено позитивну (p<0,05) динаміку плазмових показників ліпідного обміну (зниження рівня ХС на 11,4 %, ХС ЛПНГ на 12,3 % та коефіцієнта атерогенності в 1,2 раза), але за відсутності зміни клітинної його ланки; вірогідне (p<0,05) підвищення рівня дофаміну в крові до контрольних величин і зниження рівня адреналіну в 1,1 раза; збільшення вмісту стабільних метаболітів оксиду азоту в крові на 24,9%; зниження коефіцієнта глутамат/ГАМК до контрольних величин, що пов'язано переважно зі зниженням рівня глутамата в крові. Виявлене підвищення вмісту основного макроергічного сполучення в крові - АТФ на 10,1% і зниження рівнів лактату та пірувату на 14,6% і 24,3% (p<0,05) відповідно відображало регрес енергетичного дефіциту і зменшення вираженості метаболічного ацидозу під впливом АЛК у хворих із ПГ.

Нівелювання різних метаболічних порушень у хворих із ПГ під впливом терапії, яка включало альфа-ліпоєву кислоту і тироксин, сприяло поліпшенню функціонального стану клітин букального епітелію, відновленню мембранно-ядерного потенціалу, що підтверджувалося зменшенням відсотка відхилення фактичних показників ЕНЯ після лікування від даних до лікування на 41,4 %.

Зазначені метаболічні ефекти АЛК зумовили поліпшення після проведеного лікування спонтанної і викликаної біоелектричної активності мозку, когнітивного потенціалу, структурно-функціонального стану периферичного нервового волокна (за даними електроміографії), регрес астенічного, депресивного, дисомнічного синдромів, мнестичних порушень, сенсорних та моторних периферичних розладів.

Додавання аторвастатину до традиційної замісної гормональної терапії дало змогу у хворих із неврологічними ускладненнями ПГ вірогідно (p<0,05) знизити вміст ХС на 23,5%, тригліцеридів на 8%, ХС ЛПНГ на 42,6%, коефіцієнта атерогенності на 27,9% і підвищити рівень антиатерогенного класу - ХС ЛПВГ і вміст внутрішньоклітинного жиру за даними СКГ на 6,8% (рис. 4).

Такі зміни сприяли вірогідному регресу гемодинамічних розладів - підвищенню СШК у ВСА на 19,1%, у СМА на 11,9% і в основній артерії на 11,1% на тлі зниження індексу RP у ВСА на 18,3%, в середній мозковій артерії на 11,6% і в основній артерії на 5,8%. Слід зазначити, що із 14 пацієнтів групи А-2 з асиметрією кровотоку в каротидних басейнах після проведеного лікування у 4 (28,6%) хворих було відзначено повне нівелювання асиметрії, у 7 (50% ) хворих - вірогідне поліпшення кровотоку в інтракраніальному відділі на тлі зменшення відсотка асиметрії в екстракраніальному відділі, у 3 (21,4%) пацієнтів вірогідної динаміки не відзначалося. У судинах кінцівок було виявлено: у aa. radialis - підвищення швидкості кровотоку з 23,7 ± 3,4 до 27,3 ± 3,9 см/с (p<0,05) та зниження індексу периферичного опору з 3,2 ± 0,4 до 2,9 ± 0,5 у.о. (p<0,05), в aa. tibialis post. - підвищення ССК з 33,9 ± 3,8 до 37,1 ± 3,5 см/с (p<0,05) і зниження індексу периферичного опору з 3,1 ± 0,3 до 2,8 ± 0,3 у.о. (p<0,05).

Додавання до замісної терапії аторвастатину дало змогу вірогідно (p<0,05) знизити вміст ДК на 13,1%, активність спонтанної ХЛ на 19,2%, H2O2-індукованої ХЛ на 37,1%, підвищити вміст глутатіону на 6,7% і вітаміну Є на 19,5%; забезпечити позитивну спрямованість кінетики H2O2- і Fe2+-ІХЛ, вірогідне (p<0,05) зниження рівня адреналіну на 6,1%, підвищення вмісту стабільних метаболітов NO на 23,6%, зменшення вираженості енергетичного дефіциту за даними збільшення вмісту АТФ і зниження рівня лактату на 10,3%. Ці позитивні зміни, на наш погляд, були пов'язані з гіполіпідемічною дією аторвастатину, поліпшенням гемодинаміки і зменшенням
гіпоксії. Результатом регресу метаболічних та біоенергетичних порушень після проведеного лікування стали відновлення цілісності клітинних структур та мембранно-ядерного потенціалу клітин за даними підвищення ЕНЯ клітин букального епітелію на 23,3%, а також позитивна динаміка вегетативних порушень, цефалгічного, гіпертензивного та атактичного синдромів, поліпшення спонтанного і викликаного біоелектрогенезу.

Таким чином, використовування разом із гормональною терапією препаратів альфа-ліпоєвої кислоти сприяло більш вираженому зменшенню оксидантного стресу і ацидозу, позитивній динаміці вмісту біогенних моноамінів та нейромедиторних амінокислот, поліпшенню процесів нейродинаміки, когнітивного потенціалу, структури і функції периферичного нервового волокна, а також значущому регресу астенічного і депресивного синдромів, дисомнічних та мнестичних порушень, сенсорних і моторних периферичних розладів.

Додавання до традиційної гормональної терапії аторвастатину статистично значущо нівелювало порушення плазмово-клітинних показників ліпідного обміну і вмісту вазоактивних речовин в крові, що сприяло поліпшенню церебральної та периферичної гемодинаміки, біоелектричної активності мозку, регресу вегетативних порушень, цефалгічного, гіпертензивного та атактичного синдромів.

Слід відзначити, що препарати альфа-ліпоєвої кислоти і аторвастатин у комплексі із замісною гормональною терапією, впливаючи на різні ланки метаболічного гомеостазу, поліпшували енергозабезпечення і підвищували вміст основних макроергів у крові хворих із ПГ обох груп. Виявлений регрес енергетичного дефіциту сприяв зменшенню клінічних і нейрофізіологічних проявів основних форм неврологічного дефіциту - дисметаболічної енцефалопатії, енцефалополіневропатії, енцефаломієлополіневропатії і нервово-м'язових синдромів у хворих із ПГ.

ВИСНОВКИ

1. У дисертації наведено теоретичне обгрунтування і нове розв'язання наукової проблеми встановлення ролі порушення метаболічного і біоенергетичного гомеостазу у формуванні різних варіантів неврологічних розладів при первинному гіпотиреозі для розробки патогенетичної концепції і удосконалення шляхів їхньої медикаментозної корекції.

2. У хворих із первинним гіпотиреозом спостерігається багаторівневе ураження нервової системи з розвитком енцефалопатії різних стадій
(100% хворих), енцефалополіневропатії (69%), енцефаломієлополіневропатії (23,8%) і нервово-м'язових синдромів (49,5%), які мають прогредієнтний тип перебігу у міру прогресування тяжкості первинного гіпотиреозу. Гіпотиреоз на тлі АІТ характеризується великою питомою вагою сукупного ураження всіх рівнів нервової системи, а післяопераційний - ізольованою енцефалопатією та нервово-м'язовими синдромами.

3. Характерним для початкової стадії дисметаболічної енцефалопатії є переважання ерготропної регуляції і симпатикотонія, підвищення рівня тривожності, помірна гіпотимія, легкі мнестичні порушення (24-27 б. за шкалою MMSE), переважання гіперсинхронного (37,4%) та дезорганізованого типів ЕЕГ (42,8%), розвиток зовнішньої (33,3%) гідроцефалії. Прогресування енцефалопатії супроводжується зривом адаптаційних регуляторних механізмів, розвитком відносної парасимпатикотонії, вираженої депресії та когнітивного дефіциту (17-24 б. за шкалою MMSE), наявністю стійких порушень біоелектрогенезу (переважання десинхронного типу ЕЕГ і подовження латентності піку Р300), гемодинамічних (зниження швидкості кровотоку та еласто-тонічних властивостей судинної стінки) і структурних церебральних змін - гідроцефалія (93,7%) і осередки зниженої щільності (43,8%).

4. Поліневропатичний синдром при ПГ характеризується превалюванням сенсорно-вегетативної форми (55,8%), ЕМГ-ознаками первинно демієлінізуючого ураження з подальшим аксональним пошкодженням і УЗДГ-ознаками порушення гемодинаміки в дистальних відділах кінцівок (зниження швидкості кровотоку і підвищення індексу опору). Дисфункція черепно-мозкової іннервації виявляється переважно патологією зорових та слухових шляхів, раннім діагностичним критерієм якої є зміна викликаних акустичних (збільшення латентності піку III на 52% і подовження міжпікової латентності інтервалу І-ІІІ на 32%) і зорових потенціалів (збільшення латентності на 43% і зниження амплітуди на 48% піку Р100).

5. Мієлопатичний синдром діагностується при ПГ тяжкого ступеня, проявляється ознаками пірамідної недостатності центрального типу та є маркером тяжкості ураження нервової системи в умовах гіпотиреозу. Зміни нервово-м'язової системи при первинному гіпотиреозі представлені переважно гіпертрофічною міопатією (у 56,3%) і псевдоміотонією (у 59,1%), маркером яких є максимальне по групі хворих підвищення рівнів КФК (до 211,2 ± 11,7 МЕ/л) і ЛДГ (до 542,1 ± 41,1 МЕ/л) щодо контролю (84,4 ± 9,5 МЕ/л та 382,4 ± 22,3 МЕ/л відповідно).

6. Важливими ланками метаболічного дисбалансу при ПГ є активація процесів ВРО (накопичення ДК, МДА, підвищення інтенсивності СХЛ і ІХЛ), пригнічення АО-резервів організму (зниження рівня глутатіону, SH-груп, вітаміну Є і С), підвищення атерогенного потенціалу крові (зростання рівня коефіцієнта атерогенності і зниження ХС ЛПВГ), порушення системи біогенних моноамінів, оксиду азоту, нейромедіаторних амінокислот (відносне переважання збудливих НАК) і дисферментемія (зниження рівня ЛФ і підвищення вмісту КФК і ЛДГ), що прямо пропорційно наростають залежно від прогресування гіпотиреозу і тяжкості його неврологічних ускладнень.

7. У хворих із ПГ виявляється активація первинних процесів ВРО ліпідів за даними кінетики Н2О2-індукованої ХЛ (підвищення амплітуди «швидкого» спалаху в 2,9; 3,2; 3,9 і 4 рази щодо контролю при ДМЕ, ДМЕПН, ДМЕМПН і ДМНМС відповідно), а також дисбаланс про- та антиоксидантної систем (підвищення розрахункового інтегрального показника Fe2+-індукованої ХЛ в 1,9; 2,0; 3,1 і 3,1 раза відповідно), що прямо пропорційно наростають у міру прогресування тяжкості неврологічної симптоматики.

8. Порушення клітинної ланки ліпідного обміну (за даними зниження середнього гістохімічного коефіцієнта) у хворих із ПГ пов'язане з активацією процесів ВРО ліпідів, збільшенням атерогенного потенціалу крові та є маркером підвищення проникності клітинних мембран, плазмово-клітинного перерозподілу вмісту ліпідів, порушення захисних функцій організму і тяжкості неврологічної симптоматики.

9. Основою біоенергетичного дисбалансу при первинному гіпотиреозі є розвиток енергетичного дефіциту і лактатацидозу, які наростають у міру прогресування тяжкості неврологічних ускладнень ПГ, тиреоїдного дисбалансу і метаболічних порушень.

10. Прямо пропорційне погіршення біоенергетичного стану нативних клітин букального епітелію при формуванні енцефалопатії, енцефалополіневропатії, нервово-м'язових синдромів та енцефаломієлополіневропатії (зниження ЕНЯ на 21%, 31%, 34% та 39% відповідно) є маркером тяжкості неврологічних ускладнень ПГ.

11. Визначальну роль у розвитку неврологічних ускладнень ПГ відіграють токсико-дисметаболічні та біоенергетичні порушення. Розлади гемодинаміки є вторинним механізмом, що закріплює і посилює тяжкість неврологічної симптоматики.

12. Маркерами дисметаболізму при ПГ на тлі АІТ є підвищення вмісту атерогенних показників ліпідтранспортної системи, що тісно пов'язано з розвитком оксидантного стресу, дискатехоламінемією, порушенням окисно-відновних та енергетичних процесів. Первинний гіпотиреоз після струмектомії характеризується більш вираженою активацією процесів ВРО ліпідів, яка спричиняє порушення метаболічного гомеостазу і процесів енергозабезпечення.

13. Побудовані математичні моделі-рівняння підтверджують концепцію про взаємозв'язок змін енергетичного і метаболічного гомеостазу у хворих із неврологічними ускладненнями ПГ і дають змогу прогнозувати розвиток енергодефіциту залежно від змін оксидантно-антиоксидантної та нейрогуморальних систем, а також порушення внутрішньоклітинних процесів і тяжкість неврологічної симптоматики (за даними IЕНЯ) залежно від розладів метаболічних та біоенергетичних процесів в умовах ПГ.

14. Застосування препаратів нейрометаболічної, антиоксидантної (альфа-ліпоєва кислота) і гіполіпідемічної дії (статини) на тлі гормональної замісної терапії сприяє поліпшенню стану метаболічного та біоенергетичного гомеостазу, регресу нейрофізіологічних та клінічних проявів неврологічних ускладнень ПГ.

СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Товажнянская Е.Л. Метаболические аспекты формирования неврологических осложнений при первичном гипотиреозе / Е.Л.Товажнянская // Международный медицинский журнал. - 2008. - Т. 14, № 3(55). - С. 13-17.

2. Товажнянская Е.Л. Состояние энергетического гомеостаза у больных с неврологическими осложнениями первичного гипотиреоза / Е.Л. Товажнянская // Експериментальна і клінічна медицина. - 2008. - № 3. - С. 121-125.

3. Товажнянська О.Л. Ефективність альфа-ліпоєвої кислоти при лікуванні неврологічних ускладнень первинного гіпотиреозу / О.Л. Товажнянська // Клінічна фармація. - 2008. - № 3. - С. 8-11.

4. Товажнянская Е.Л. Аторвастатин в лечении больных первичным гипотиреозом с неврологическими осложнениями и гиперлипидемией / Е.Л. Товажнянская // Международный медицинский журнал. - 2008. - Т. 14., № 2. - С. 22-26.

5. Григорова И.А. Особенности формирования гипотиреоидных полиневропатий / И.А. Григорова, Е.Л. Товажнянская // Український неврологічний журнал. - 2008. - № 2. - С. 67-72. (Дисертантом проведений літературний огляд, збір та аналіз отриманих даних, підготовлено роботу до друку).

6. Товажнянська О.Л. Стан церебральної гемодинаміки та ліпідного обміну у хворих на дисметаболічну енцефалопатію при гіпотиреозі / О.Л. Товажнянська // Український вісник психоневрології. - 2007. - Т. 15, вип. 3(52). - С. 22-24.

7. Товажнянская Е.Л. Состояние процессов свободнорадикального окисления и витаминов-антиоксидантов у больных с энцефаломиелополиневропатией на фоне первичного гипотиреоза / Е.Л. Товажнянская // Український вісник психоневрології. - 2006. - Т. 14, вип. 4(49). - С. 24-27.

8. Товажнянская Е.Л. Вегетативные пароксизмальные состояния у больных с первичным гипотиреозом / Е.Л. Товажнянская // Вісник психіатрії та психофармакотерапії. - 2006. - № 2(10). - С. 151-153.

9. Товажнянская Е.Л. Электроэнцефалографические корреляты развития дисметаболической энцефалопатии на фоне первичного гипотиреоза / Е.Л. Товажнянская // Проблеми ендокринної патології. - 2006. - № 3. - С. 15-20.

10. Григорова І.А. Особливості біоелектричної активності головного мозку у хворих з первинним гіпотиреозом залежно від тиреоїдного статусу в крові. І.А. Григорова, О.Л. Товажнянська, Н.П. Маклакова // Експериментальна і клінічна медицина. - 2006. - № 3. - С. 128-130. (Дисертантом проведений літературний огляд, взята участь у зборі матеріалів, виконаний аналіз отриманих даних, підготовлено роботу до друку).

11. Товажнянська О.Л. Кінетика Fe2+-індукованої хемілюмінесценції у хворих з дисметаболічною енцефалопатією на тлі гіпотиреозу / О.Л. Товажнянська // Врачебная практика. - 2005. - № 1. - С. 80-84.

12. Григорова И.А. Особенности спонтанной и вызванной биоэлектрической активности головного мозга при гипотиреозе / И.А. Григорова, Е.Л. Товажнянская, Е.А. Руднева // Международный медицинский журнал. - 2005. - № 1. - С. 42-44. (Дисертантом проведений літературний огляд, взята участь у зборі матеріалів, виконаний аналіз отриманих даних, підготовлено роботу до друку).

13. Григорова І.А. Інтенсивність процесів вільно-радикального окислювання у хворих з дисметаболічною енцефалопатією на тлі гіпотиреозу /І.А. Григорова, О.Л. Товажнянська // Ліки України. - 2004. - № 1. - С. 24-27. (Дисертантом проведений літературний огляд, збір та аналіз даних, підготовлено роботу до друку).

14. Григорова І.А. Стан ліпідного обміну у хворих з дисметаболічною енцефалопатією на тлі гіпотиреозу / І.А. Григорова, О.Л. Товажнянська // Актуальные проблемы медицины и биологии : зб. наук. праць. - Київ, 2004. - № 1. - С. 44-48. (Дисертантом проведений літературний огляд, взята участь у зборі матеріалів, аналізі отриманих даних, підготовлено роботу до друку).

15. Сучасні аспекти вивчення гіпотиреоїдних поліневропатій / І.А. Григорова, Є.Г. Дубенко, О.Л. Товажнянська, Л.А. Ломова // Медичні перспективи. - 2004. - Т. IX, № 3. - С. 65-69. (Дисертантом проведений літературний огляд, взята участь у зборі та аналізі даних, підготовлено роботу до друку).

16. Товажнянская Е.Л. Состояние вегетативной нервной системы у больных гипотиреозом / Е.Л. Товажнянская, Л.А. Ломова // Медицина сегодня и завтра. - 2004. - № 3. - С. 95-98. (Дисертантом проведений літературний огляд, збір матеріалів, аналіз отриманих даних, підготовлено роботу до друку).

17. Товажнянская Е.Л. Состояние оксидантно-антиоксидантной системы у больных гипотиреозом / Е.Л. Товажнянская // Медицина сегодня и завтра. - 2003. - № 3. - С. 166-170.

18. Товажнянская Е.Л. Частота заболеваемости и клинические особенности гипотиреоидной полинейропатии / Е.Л. Товажнянская, Л.А. Ломова // Вісник проблем біології і медицини. - 2003. - Вип 6. - С. 71-74. (Дисертантом проведений літературний огляд, взята участь у зборі матеріалів, виконаний аналіз отриманих даних, підготовлено роботу до друку).

19. Григорова И.А. Оценка степени тяжести состояния больных с патологией нервной системы на фоне гипотиреоза по показателю электроотрицательности ядер клеток буккального эпителия / И.А. Григорова, Е.Л. Товажнянская, Е.И. Залюбовская // Медицина сегодня и завтра. - 2002. - № 3. - С. 50-52. (Дисертантом проведений літературний огляд, взята участь у зборі матеріалів, виконаний аналіз отриманих даних, підготовлено роботу до друку).

20. Товажнянская Е.Л. Неврологические синдромы гипотиреоза / Е.Л. Товажнянская, Л.А. Ломова // Врачебная практика. - 2002. - № 6. - С. 97-100. (Дисертантом проведений літературний огляд, взята участь у зборі матеріалів, виконаний аналіз отриманих даних, підготовлено роботу до друку).

21. Товажнянська О.Л. Роль процесів вільнорадикального окислення ліпідів в ураженні нервової системи при первинному гіпотиреозі / О.Л. Товажнянська // Український медичний альманах. - 2005. - Т. 8, № 4. - С. 248-249.

22. Основні органічні захворювання головного мозку : навч. посіб. / В.Л. Гавенко, І.А. Григорова, Г.О. Самардакова [та ін.]; за заг. ред. В.Л. Гавенка, І.А. Григорової. - Харків : НТУ «ХПІ», 2008. - 228 с. - Бібліогр.: с. 147-166. (Дані дослідження дисертантом викладені у сьомій главі посібника).

23. Товажнянская Е.Л. Роль порушення системи біогенних моноамінів у розвитку вегетативної дисфункції у хворих з гіпотиреозом / Е.Л. Товажнянская // Український вісник психоневрології. - 2007. - Т. 15, вип. 1(50). - С. 125-126.

24. Пат. №70258 А, Україна, МПК А61В10/00. Спосіб оцінки збалансованості вегетативного забезпечення хворих на гіпотиреоз / Григорова І.А., Товажнянська О.Л., Абашин В.М.; заявник та патентовласник - Харківський держ. мед. ун-т. - №20031213416; заявл. 31.12.03; опубл. 15.09.04, Бюл. № 9. (Дисертантом проведений літературний огляд, взята участь у зборі матеріалів, виконаний аналіз отриманих даних).

25. Shvadchenko U. Disorders of power processes and cognitive dysfunction at patients with hypothyroid encephalopathy / U. Shvadchenko, O. Tovazhnyanska // 1st International Scientific Interdisciplinary Congress for medical students and young doctors. Kharkiv, 21-23 May 2008. - Kharkiv, 2008 - P. 104-105. (Дисертантом проведений літературний огляд, збір матеріалів, аналіз отриманих даних, підготовлено роботу до друку).

26. Григорова І.А. Дисферментемія у хворих з патологією нервової системи на тлі первинного гіпотиреозу / І.А. Григорова, О.Л. Товажнянська // Експериментальна та клінічна ендокринологія: від теорії до практики : Наук.-практ. конф. з міжнар. участю. Харків, 22-23 лютого 2007 р. - Харків, 2007. - С. 38-39. (Дисертантом проведений літературний огляд, збір та аналіз отриманих даних, підготовлено роботу до друку).

27. Товажнянская Е.Л. Роль оксида азота в формировании патологии нервной системы при первичном гипотиреозе / Е.Л. Товажнянская // Сучасні підходи в лікуванні захворювань. Тромбоемболічні стани : VI Конф. Харківської обласної клінічної лікарні. Харків, 2007 р. - С. 75-76.

28. Товажнянская Е.Л. Состояние когнитивных функций у больных с гипотиреоидной энцефалопатией / Е.Л. Товажнянская // V Конф., присвячена 110-річчю Харківської обласної клінічної лікарні. Харків, 2-3 листопада 2006 р. - Харків, 2006. - С. 68-69.

29. Григорова И.А. Изменение плазменно-клеточных показателей липидного обмена при первичном гипотиреозе / И.А. Григорова, Е.Л. Товажнянская // Метаболічні спадкові захворювання: II Український Конгрес. Харків, 4-7 жовтня 2005 р. - Харків, 2005. - С. 101. (Дисертантом проведений літературний огляд, збір та аналіз отриманих даних, підготовлено роботу до друку).

30. Григорова И.А. Оценка степени тяжести поражения нервной системы у больных с гипотиреозом / И.А. Григорова, Е.Л. Товажнянская, Т.В. Колупаева // Особливості ендокринної патології в різних вікових періодах: проблеми та шляхи вирішення : Наук.-практ. конф. з міжнар. участю. Харків, 24-25 листопада 2005 р. - Харків, 2005. - С. 31-32. (Дисертантом проведений літературний огляд, взята участь у зборі матеріалів, виконаний аналіз отриманих даних, підготовлено роботу до друку).

31. Григорова И.А. Состояние оксидантной и антиоксидантной систем у больных с дисметаболической энцефалопатией на фоне гипотиреоза / И.А. Григорова, Е.Л. Товажнянская // International Journal on immunorehabilitation. - 2004. - Т. 6, № 1. - С. 180. (Дисертантом проведений літературний огляд, взята участь у зборі матеріалів та аналізі отриманих даних, підготовлено роботу до друку)

32. Григорова И.А. Вызванные потенциалы головного мозга при гипотиреозе / И.А. Григорова, Е.Л. Товажнянская, Е.А. Руднева // Роль сучасних методів діагностики в лікуванні та реабілітації хворих: III Конф. Харківської обласної клінічної лікарні. Харків, 10 листопада 2004 р. - Харків, 2004. - С. 22-23. (Дисертантом проведений літературний огляд, взята участь у зборі матеріалів, аналізі отриманих даних, підготовлено роботу до друку)

33. Товажнянська О.Л. Стан імунної системи у хворих з гіпотиреоїдною полінейропатією / О.Л. Товажнянська, Л.А. Ломова // Український вісник психоневрології. - 2002. - Т. 10, вип. 1(30). - С. 135. (Дисертантом проведений літературний огляд, взята участь у зборі та аналізі отриманих даних, підготовлено роботу до друку).

34. Григорова И.А. Перспективы диагностики и патогенетического лечения больных с гипотиреозом / И.А. Григорова, Е.Л. Товажнянская // Патогенетичні аспекти фармакотерапії ендокринних захворювань : Наук.-практ. конф. Харків, 6-7 лютого 2002 р. - Харків, 2002. - С. 37. (Дисертантом проведений літературний огляд, збір та аналіз отриманих даних, підготовлено роботу до друку).

35. Товажнянская Е.Л. Клинические особенности полинейропатического синдрома у больных с гипотиреозом / Е.Л. Товажнянская, Л.А. Ломова // Медицина третього тисячоліття: Конф. молодих вчених ХДМУ. Харків, 17-18 січня 2001 р. - Харків, 2001. - Ч. II. - С. 62. (Дисертантом проведений літературний огляд, взята участь у зборі матеріалів та аналізі отриманих даних, підготовлено роботу до друку).

АНОТАЦІЯ

Товажнянська О.Л. Метаболічно-біоенергетичні аспекти патогенезу та лікування патології нервової системи при первинному гіпотиреозі. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.15-нервові хвороби. ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України», Харків, 2009.

У дисертації на основі комплексного обстеження 281 хворого із первинним гіпотиреозом (ПГ) розроблено концепцію патогенетичної ролі порушення метаболічного і біоенергетичного гомеостазу у формуванні різних варіантів неврологічних розладів при первинному гіпотиреозі. Встановлено багаторівневе ураження нервової системи при ПГ, визначено основні неврологічні форми - енцефалопатія, енцефалополіневропатія, енцефаломієлополіневропатія та нервово-м'язові синдроми, їхні клініко-інструментальні особливості та прогредієнтний перебіг у міру прогресування тяжкості первинного гіпотиреозу. Доведено, що основними патогенетичними ланками формування неврологічних ускладнень при ПГ є інтенсифікація вільнорадикального окиснення, виснаження антиоксидантного резерву, підвищення атерогенного потенціалу крові, дисбаланс нейромедіаторних систем, розвиток енергетичного дефіциту та лактатацидозу. Визначено взаємозв'язки між тиреоїдним дисбалансом, метаболічними та біоенергетичними порушеннями, клінічними та структурно-функціональними проявами неврологічного дефіциту. Виділено метаболічні критерії прогнозу шодо розвитку неврологічних порушень при ПГ. Розроблено комплексні патогенетично обгрунтовані схеми лікування неврологічних ускладнень ПГ та доведено їхню ефективність.

Ключові слова: первинний гіпотиреоз, неврологічні ускладнення, метаболічні порушення, енергетичний дефіцит, лікування.

Товажнянская Е.Л. Метаболически-биоэнергетические аспекты патогенеза и лечения патологии нервной системы при первичном гипотиреозе. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.15-нервные болезни. ГУ «Институт неврологии, психиатрии и наркологии АМН Украины», Харьков, 2009.

В диссертации на основе комплексного обследования 281 больного
с первичным гипотиреозом (ПГ) легкой, средней и тяжелой степени тяжести, возникшим на фоне аутоиммунного тиреоидита (АИТ) или после тиреоидэктомии, разработана концепция патогенетической роли нарушения метаболического и биоэнергетического гомеостаза в формировании различных вариантов неврологических нарушений при первичном гипотиреозе и усовершенствованы пути их медикаментозной коррекции.

У больных с ПГ установлено многоуровневое поражение нервной системы, выделены основные неврологические формы - энцефалопатия различных стадий (100% больных), энцефалополиневропатия (69% больных), энцефаломиелополиневропатия (23,8% больных) и нервно-мышечные синдромы (49,5% больных), показано их прогредиентное течение по мере прогрессирования тяжести ПГ. Выявлено, что гипотиреоз на фоне АИТ характеризуется большим удельным весом сочетанного поражения различных уровней нервной системы, а послеоперационный - изолированной энцефалопатией и нервно-мышечными синдромами.

В работе определены основные клинико-инструментальные особенности дисметаболической энцефалопатии (ДМЭ), которая на начальной стадии характеризовалась вегетативной дисфункцией с компенсаторным преобладанием эрготропной регуляции и симпатикотонией, высоким уровнем тревожности, гипотимией и легкими когнитивными нарушениями. ДМЭ ІІ и ІІІ стадии сопровождалась срывом адаптационных регуляторных механизмов и развитием относительной парасимпатикотонии, снижением уровня тревожности, нарастанием выраженности депрессии и когнитивной дисфункции по шкале MMSE. Полиневропатический синдром при ПГ характеризовался преобладанием сенсорно-вегетативной формы (55,8%), миелитический - признаками пирамидной недостаточности центрального типа, нервно-мышечные синдромы появлялись в виде гипертрофической миопатии (56,3%), псевдомиотонии (59,1%) и патологической мышечной утомляемости (28,1%). Комплексное инструментальное обследование выявило прогрессирующее нарушение спонтанного биоэлектрогенеза (с преобладанием дезорганизованного и десинхронного типов ЭЭГ), вызванной активности мозга (затягивание латентности и снижение амплитуды пика Р 300, а также периферических компонентов акустических стволовых и зрительных потенциалов), стойких церебральных (при II и III стадиях ДМЭ) и периферических (при полиневропатиях) гемодинамических нарушений (ухудшение скоростных характеристик и эласто-тонических свойств сосудистой стенки), структурных изменений вещества мозга (гидроцефалия, очаги пониженной плотности) и периферических нервов (дистальный демиелинизирующий процесс со вторичным аксональным повреждением по данным ЭМГ).

Системное изучение метаболического и биоэнергетического гомеостаза доказало, что в основе патогенеза формирования неврологических осложнений у больных с ПГ лежат интенсификация процессов СРО с истощением антиоксидантного резерва (преимущественно неферментативного его звена) и дисбалансом оксидантно-антиоксидантной системы (по данным кинетики Н2О2- и Fe-индуцированной хемилюминесценции); повышение атерогенного потенциала крови с гиперхолестеринемией, гипер-ЛПНП-емией, снижением антиатерогенных факторов и содержания внутриклеточного жира (по данным СГК); дисбаланс систем биогенных моноаминов, оксида азота, нейромедиаторных аминокислот и маркерных мембраносвязанных ферментов; развитие энергетического дефицита (по данным снижения содержания в крови АТФ) и лактатацидоза. Выявленные метаболические и биоэнергетические нарушения нарастали по мере прогрессирования тяжести ПГ, были корреляционно связаны между собой, с тиреоидным дисбалансом и выраженностью неврологического дефицита (по данным клинико-инструментального обследования), нарушением внутриклеточных биоэнергетических процессов и изменением ядерно-мембранного потенциала нативных клеток (по данным снижения процента электроотрицательности ядер клеток буккального эпителия). У больных с неврологическими осложнениями ПГ с помощью регрессионного анализа выявлены прогностически значимые метаболические факторы развития энергетического дефицита в организме, а также диагностически-прогностические факторы нарушения структурно-функционального состояния нативных клеток и тяжести неврологической симптоматики. Установлено, что нарушение гемодинамики у больных с ПГ связано с нарушением нейрогуморального гомеостаза и является вторичным патогенетическим фактором формирования неврологического дефицита.

Доказана эффективность комплексного патогенетического лечения больных с ПГ с использованием препаратов альфа-липоевой кислоты и аторвастатина на фоне гормональной терапии для уменьшения метаболических и биоэнергетических нарушений, клинических и структурно-функциональных проявлений неврологических осложнений ПГ.

Ключевые слова: первичный гипотиреоз, неврологические осложнения, метаболические нарушения, энергетический дефицит, лечение.

Tovazhnyanska O.L. Metabolic-bioenergetic aspects of a pathogeneses and treatment of a pathology of nervous system at an initial hypothyroidism. - Manuscript.

Dissertation for the doctor of medical science degree in speciality 14.01.15 - nervous diseases. “Institute of Neurology, Psychiatry and Narcology of the Academy Medical Sciences of Ukraine” State Institution, Kharkiv, 2009.

In the dissertation on the basis of complex research 281 of a patient with initial hypothyroidism (IH) a concept was developed concerning pathogenetic role of infringement of metabolic and bioenergetic homeostasis in formation of different variants of neurological frustration caused by initial hypothyroidism. Multilevel affection of nervous system caused by IH, certain basic neurological forms - an encephalopathy, encephalopolyneuropathy, encephalomyelopolyneuropathy and nervous-muscular syndromes, their clinic-tool features and progressing course were detected. It was proved, that the basic pathogenetic factors of formation of neurological complications caused by IH are intensification of free-radical oxidations, declination of antioxidant reserve, rising of atherogenous potential of a blood, neuromediator systems disbalance, development of energetic deficiency and lactatacidosis. Interrelations were revealed between thyroid disbalance, metabolic and bioenergetic infringements, clinical, structural and functional displays of neurological disorders. Metabolic prediction criteria of development of the neurological pathology caused by IH were singled out. Complex pathogenetic treatment of neurological complications caused by IH was developed and its efficiency was proved.

Key words: initial hypothyroidism, neurological complications, metabolic infringements, power deficiency, treatment.

Размещено на Allbest.ru