Клініко-патогенетичні аспекти прогнозування, лікування та профілактики анемії вагітних при запальних захворюваннях нирок

Знайдені нами ланки патогенезу, надали можливість запропонувати комплексний метод лікування, який включав лікарські засоби, що мають антибактеріальну, протизапальну, детоксикуючу, мембраностабілізуючу, антиоксидантну, гепатопротекторну, та імуномоделюючу дії. Крім того, феротерапію поєднували з використанням вітамінів та мікроелементів.

Розроблена схема лікування була апробована у 101 вагітної із анемією на фоні запальної патології нирок, групою порівняння стали 57 вагітних із аналогічною патологією, у терапії яких було застосовано загальноприйняту схему лікування.

При збереженні основних принципів терапії гестаційного та хронічного ПН у період загострення (режим, дієта, призначення антибактеріальної, інфузійної, дезінтоксикаційної терапії та симптоматичних засобів) розроблена нами схема включала амоксиклав, за непереносимості пеніцилінів застосовувався цефтріаксон та цефіксим, із врахуванням часової специфіки організації функціонування нирок.

У І половині вагітності призначали:

• амоксиклав (амоксицилін до 14 тижня вагітності) у дозі 1,2 г тричі на добу, із початковим внутрішньовенним введенням (до нормалізації температури) за гострого або високо активного процесу з подальшим переходом на пероральний прийом, загальна тривалість курсу 14 днів, мінімальна активність допускала використання таблетованих форм препарату;

• лактувіт - 5 мл 2 рази на добу - вранці та ввечері, натщесерце або під час прийому їжі, тривалість застосування залежала від феротерапії;

• антибактеріальні препарати рослинного походження (канефрон, уролесан);

• дуфастон - 20 мг з метою підтримки функціональної активності фето-плацентарного комплексу;

• сорбіфер дурулес - корекція залізодефіцитного стану у вагітних;

• мультивітамінні комплекси.

У ІІ половині вагітності призначали:

• амоксиклав - 1,2 г тричі на добу, мінімальна активність допускала використання таблетованих форм препарату, при підвищеній чутливості - цефтріаксон внутрішньовенно - 2 г на ніч протягом 5 днів, далі - цефіксим 0,4 г на ніч до 14 днів від початку лікування;

• лактувіт 5 мл 2 рази на добу вранці та ввечері, натщесерце або під час прийому їжі, тривалість застосування залежала від феротерапії;

• антибактеріальні препарати рослинного походження (канефрон, уролесан);

• антраль - 0,2 г 3 рази на день, впродовж 3 тижнів;

• сорбіфер дурулес - корекція залізодефіцитного стану у вагітних;

• мультивітамінний препарат.

Застосування лікувального комплексу сприяло зниженню рівня трансферину з 4,1±0,11 г/л до 3,5±0,28 (р0,05) та нормалізації відсотка насичення його залізом з 12,7±0,39 % до 24,6±2,83 % (р0,01). Загальна залізозв'язувальна властивість сироватки крові знижувалася з 125,2±3,51 до 92,9±8,09 мкмоль/л (р0,01), сироваткове залізо з 20,3±1,47 мкмоль/л до 17,9±1,76 мкмоль/л (р>0,05).

Відновлення депо катехоламінів у пацієнток з поєднаною патологією за застосування комплексної схеми супроводжувалося підвищенням їх вмісту у еритроцитах з 155,4±0,57 од. с. я. до 132,6±1,09 (р0,01), врівноваженням процесів АОЗ, показник ГП знижувався з 218,7±6,32 за 1 хв/г Hb до 156,9±4,09 (р0,01), ГТ - з 154,8±3,41 мкмоль НАДФН2 за 1 хв/г Hb до 139,2±1,84 та ГР з 2,4±0,05 нмоль ГВ за хв/г Hb до 2,1±0,05 після лікування. Було ліквідовано диспротеїнемію, а саме показник загального білка збільшився з 61,8±1,18 г/л до лікування, до 73,8±1,62 г/л після лікування, альбуміни з 35,8±1,18 г/л до 46,1±0,92 г/л (р0,01) відповідно. Відбулася корекція дисліпопротеїдемії, а саме загальний холестерол зменшився з 4,7±0,21 ммоль/л до 3,9±0,13 ммоль/л після лікування, ХС ЛПНЩ з 2,5±0,21 ммоль/л до 1,97± 0,38 (р0,05) відповідно, ХС ЛПДНЩ з 1,04±0,078 ммоль/л до 0,8±0,08 ммоль/л після лікування.

Зменшення у сироватці крові Ig М з 1,34±0,058 мг/мл до 1,07±0,054 та Іg G з 13,5±0,36 мг/мл до 12,6±0,26 мг/мл (р0,01), що є підтвердженням патогенетичності використаної терапевтичної схеми.

Під дією загальноприйнятих засобів лікування спостерігалося підвищення концентрації катехоламінів у еритроциті з 155,4±0,57од. с. я. до 138,4±0,78 (р0,01), але практично не змінювалася активність ферментів глутатіонового циклу, що говорить про недостатню ефективність антиоксидантного захисту та триваючі процеси пероксидації.

При співставленні результатів оцінки вивчення функціональних зв'язків між досліджуваними показниками у вагітних, що отримали загальноприйняте лікування, і вагітних, що приймали запропонований комплекс лікарських засобів було виявлено зниження з 19,29 % до 9,9 % загрози передчасних пологів та частоти розвитку прееклампсії з 33,33 % до 13,86 % (р0,05), хронічної плацентарної недостатності з 31,01 % до 18,35 %, поліпшення стану плода у 15,82 %, що підтверджує ефективність комплексної терапії. Внаслідок зменшення процента передчасного розриву плідних оболонок з 26,31 % до 17,82 % та зниження частоти розвитку аномалій пологової діяльності з 12,28 % до 6,93 %, вдалося вірогідно підвищити частку нормальних пологів з 38,6 % до 67,32 % (р0,05) та зменшити кількість патологічних втрат крові з 43,86 % до 25,74 % (р<0,05), чим скоротити відсоток післяпологових анемій з 70,17 % до 36,63 % (р<0,05) та запобігти тяжкій анемізації цих жінок.

Отже, поєднання запропонованих препаратів дозволило зруйнувати «хибне коло» неефективного еритропоезу шляхом нормалізації взаємозв'язків між імунною, ендокринною та симпатичною нервовою системами, що позитивно вплинуло на перебіг вагітності, знизило в 2 рази частоту таких гестаційних ускладнень як прееклампсія, загроза переривання вагітності та плацентарна недостатність, поліпшило внутрішньоутробний стан плода та його адаптаційні можливості.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення актуальної наукової проблеми сучасного акушерства - визначення механізмів патогенезу, варіантів клінічного перебігу та вивчення нових підходів щодо зниження акушерської і перинатальної патології у жінок з анемією при запальних захворюваннях нирок на підставі встановлення особливостей розвитку та впливу поєднаної патології на перебіг вагітності та функціональний стан фетоплацентарного комплексу у взаємозв'язку з порушеннями показників функції нирок, симпато-адреналової регуляції процесів адаптації, гемопоезу, імунного статусу та метаболічного гомеостазу шляхом удосконалення й оптимізації методів діагностики та розробки і впровадження комплексу лікувально-профілактичних заходів.

Клінічний перебіг вагітності та пологів у жінок з анемією при запальній патології нирок характеризується збільшенням акушерських та перинатальних ускладнень, а саме: прееклампсії (34,81 %), загрози переривання вагітності (62,65 %), хронічної плацентарної недостатності (31,01 %), передчасного розриву плідних оболонок (20,89 %), аномалій пологової діяльності (8,86 %) та схильністю до патологічної крововтрати (19,62 %), що призводить до підвищення частоти ускладнень післяпологового періоду (48,73 %), порушень періоду адаптації новонародженого (17,61 %), до зростання негативних перинатальних наслідків вже за помірного ступеня зниження гемоглобіну. Анемія частіше (51,28 %) виявлялася до 28 тижня вагітності, терміни її розвитку залежали від ураження нирок.

Аналіз материнської смертності показав, що фатальне ураження нирок є основною причиною летальності жінок, що загинули до ІІІ триместру. Розвиток анемії при запальній патології нирок суттєво підвищує ризик материнських втрат шляхом збільшення у вагітних частоти акушерських кровотеч (67,44 %) та прееклампсії (43,54 %).

Ураження нирок при поєднаній патології має характер тубулопатії, що супроводжується перебудовою часової організації функції нирок із підвищенням екскреції основних осмотично-активних речовин (Na, K) та бактерій у нічні години, збільшенням добової екскреції міді, зниженням виведення магнію та цинку, що порушує обмін заліза, процеси синтезу катехоламінів та імунологічну реактивність.

Дослідження ролі симпато-адреналової системи у патогенезі анемії при запальній патології нирок дозволило розробити спосіб кількісної оцінки депо катехоламінів в еритроцитах на основі їх гістохімічного контрастування з подальшим мікро-денситометричним вимірюванням концентрації. Виснаження еритроцитарного депо катехоламінів діагностується за зниженням показників до 155,4 од. с. я. та розвивається на тлі підвищення процесів ПОЛ, асоціює з пригніченням активності основних ферментів глутатіонового циклу, факторів АОЗ еритроцитів. Диспротеїнемія, що супроводжує поєднану патологію, реалізується в основному за рахунок зниження альбумінової фракції, синтез глобулінів активується та підтримується запальним процесом на достатньо високому рівні. Дисліпідемія за анемічного синдрому при пієлонефриті характеризується підвищенням процесів атерогенезу, що очевидно є однією з ланок патогенезу плацентарної недостатності та загрози переривання вагітності.

Неадекватна реакція зниження синтезу еритропоетину у відповідь на гіпоксію при анемії вагітних із запальним ураженням нирок зумовлена збільшенням продукції прозапальних цитокінів (TNF-б, ІFN-г, IL-1б,), що пов'язано із залученням у вогнище ураження сегменту звивистої частини проксимальних канальців, які межують із перетубулярними клітинами кіркової речовини, відповідальними за синтез гормону; пошкодження даних структур підтверджує дворазове підвищення концентрації в2-МГ сечі. Пригніченню синтезу ЕПО сприяє недостатність стимулюючого впливу плацентарних гормонів внаслідок прогресуючого зниження рівня прогестерону та плацентарного лактогену, що також є проявом формування плацентарної дисфункції у цих жінок.

У зв'язку із особливостями основного збудника (E. coli) хронічний запальний процес у нирках активує переважно гуморальну ланку імунітету, що виражається підвищенням рівнів Ig М та G.

Морфологічним субстратом формування плацентарної недостатності (31,01 %) жінок із поєднаною патологією є гальмування розвитку хоріальних ворсин, що реалізується більш ніж двократним збільшенням питомої ваги трофобластичних та вільозних відростків і прогресуючим зниженням концентрації плацентарного лактогена у синцитіотрофобласті, що порушує внутрішньоутробний розвиток плоду та є негативним фактором.

Поєднання анемії вагітних із запальним процесом нирок змінює трактування загальноприйнятих показників обміну заліза: підвищення загальної залізозв'язуючої властивості сироватки та зниження концентрації СЗ; супроводжується зростанням концентрації у сироватці крові трансферину та феритину, що, як білки гострої фази запалення, втрачають діагностичне значення критеріїв сидеропенії та анемії. Вірогідними ознаками порушення обміну заліза у жінок із поєднаною патологією є підвищення загальної залізозв'язуючої властивості сироватки крові та зниження коефіцієнту насичення трансферину залізом.

Знайдені нові ланки патогенезу анемії при запальній патології нирок про що свідчать дисфункція симпато-адреналової системи під дією інфекційного стресу із розвитком перебудови імунологічної реактивності, пригнічення високими рівнями прозапальних цитокінів, адекватного гіпоксії синтезу еритропоетину, що робить необхідним внесення до комплексної схеми лікування, окрім феротерапії, ефективного антибактеріального середника (амоксиклав або цефтріаксон), препарату із детоксикуючим ефектом (лактувіт) та обов'язкового використання засобу із імуномодулюючими властивостями (антраль).

Застосування розробленого лікувального комплексу сприяє зниженню рівня трансферину та нормалізації відсотка насичення його залізом, загальної залізозв'язувальної властивості сироватки. Відновлення депо катехоламінів супроводжується врівноваженням процесів АОЗ та ліквідацією диспротеїнемії, дисліпопротеїдемії, зменшенням у сироватці крові імуноглобулінів М та G, що є підтвердженням їх патогенетичності.

Свідченням ефективності запропонованої терапії є дворазове зниження загрози передчасних пологів та частоти розвитку прееклампсії, в 1,7 - хронічної плацентарної недостатності і поліпшення внутрішньоутробного стану плода. Внаслідок зменшення в 1,5 рази процента передчасного розриву плідних оболонок та двократного зниження частоти розвитку аномалій пологової діяльності вдалося достовірно підвищити частку нормальних пологів і в 1,7 рази зменшити кількість патологічних втрат крові, чим удвічі скоротити відсоток післяпологових анемій та запобігти тяжкій анемізації цих жінок.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Виходячи з прогнозованого подальшого зростання в Україні частоти захворювань сечових шляхів та анемії у вагітних, необхідним є створення диспансерної групи, до якої слід віднести жінок із ускладненим анамнезом з патології сечових шляхів, безсимптомною бактеріурією та загальновідомими факторами ризику анемії: (вагітні, старші 30 років та юні жінки, які народжують вперше), жінок, у яких вагітність наступила з коротким (до 2 років) інтервалом між пологами, або робота яких пов'язана з професійними шкідливостями, а також жінок з безпліддям, запальними процесами придатків, порушенням менструального циклу та невиношуванням.

2. Внесення до схеми лікування гострого, або активного хронічного запального процесу нирок у І, ІІ триместрі гестації дуфастону в дозі 20 мг дозволить знизити високий відсоток загрози переривання вагітності, формування плацентарної недостатності та є засобом профілактики анемії, особливо її тяжких форм, завдяки імуномоделюючим властивостям препарату.

3. Діагностичними критеріями залізодефіциту при поєднаній патології є підвищення показників загальної залізозв'язуючої властивості сироватки крові > 80 мкмоль/л та зниження відсотка насичення трансферину залізом < 20 %.

4. Комплексна схема лікування запальної патології нирок, що поєднується із анемією у вагітних з ІІ триместру гестації, окрім феротерапії, повинна включати: амоксиклав у дозі 1,2 г тричі на добу, внутрішньовенно (до нормалізації температури) за гострого або високо активного процесу з подальшим переходом на пероральний прийом; при підвищеній чутливості - цефтріаксон внутрішньовенно по 2 г на ніч протягом 5 днів, далі - цефіксим 0,4 г на ніч до 14 днів від початку лікування, мінімальна активність допускає використання таблетованих форм препарату; лактувіт 5 мл 2 рази на добу вранці та ввечері натщесерце або під час прийому їжі, тривалість застосування залежить від феротерапії; антраль - 0,2 г 3 рази на день, впродовж 3 тижнів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Публікації у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України:

1. Калугіна Л. В. Екстрагенітальна патологія як предиктор пізнього гестозу // Галицький лікарський вісник. - 2004. - Т. 11, № 4. - С. 22-23.

2. Вдовиченко Ю. П., Калугіна Л. В. Актуальні аспекти материнських втрат при патології нирок // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2005. - № 1. - С. 60-63. (Особистий внесок здобувача: набір матеріалу, проведення клініко-статистичного аналізу материнської смертності, наукова інтерпретація та підготовка роботи до друку; роль співавтора полягала у врегулюванні організаційних питань, надавав консультативну допомогу).

3. Калугіна Л. В. Особливості перебігу пієлонефриту у вагітних з анемією // Клінічна та експериментальна патологія. - 2005. - Т. 4, № 3. - С. 60-63.

4. Калугіна Л. В. Стан циркадіанних ритмів екскреторної функції нирок у жінок з анемією вагітних на тлі хронічного пієлонефриту // Галицький лікарський вісник. - 2005. - Т. 12, № 4. - С. 45-46.

5. Калугіна Л. В. Стан перекисного окиснення ліпідів та антиоксидантного захисту у жінок з анемією вагітних на тлі хронічного пієлонефриту // Клінічна та експериментальна патологія. - 2005. - Т. 4, № 4. - С. 28-30.

6. Вдовиченко Ю. П., Калугина Л. В. Патология почек как фактор риска материнской смертности // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П. Л. Шупика. - К., 2005. - Вып. 14, кн. 3. - С. 84-90. (Особистий внесок здобувача: набір матеріалу, проведення клініко-статистичного аналізу материнської смертності, наукова інтерпретація та підготовка роботи до друку; роль співавтора полягала у врегулюванні організаційних питань, надавав консультативну допомогу).

7. Калугіна Л. В. Стан глутатіон-залежної ферментної системи еритроцитів у жінок з анемією вагітних на тлі хронічного пієлонефриту // Український журнал гематології та трансфузіології. - 2005. - № 6(5). - С. 34-36.

8. Калугіна Л. В. Адренергічна регуляція процесів адаптації у вагітних з анемією на тлі хронічного пієлонефриту // Клінічна та експериментальна патологія. - 2006. - Т. 5, № 2. - С. 30-32.

9. Калугіна Л. В. Вміст глутатіону в еритроцитах жінок з анемією вагітних на тлі хронічного пієлонефриту // Український журнал гематології та трансфузіології. - 2006, № 2(6). - С. 35-36.

10. Вдовиченко Ю. П., Калугіна Л. В. Нові аспекти патогенезу анемії вагітних при захворюваннях нирок запального ґенезу // Репродуктивное здоровье женщины. - 2006. - № 2(26). - С. 40-41. (Особистий внесок здобувача: набір матеріалу, формування груп, клініко-лабораторне та інструментальне обстеження пацієнтів, статистична обробка результатів дослідження та підготовка статті до друку; роль співавтора - надав консультацію при оформленні роботи).

11. Калугіна Л. В Комп'ютерно-мікроденситометричні параметри вмісту катехоламінів в еритроцитах у жінок з анемією вагітних на тлі хронічного пієлонефриту // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2006. - Т. 5, № 3. - С. 33-35.

12. Калугіна Л. В. Стан циркадіанних ритмів бактеріурії у жінок з анемією вагітних на тлі хронічного пієлонефриту // Буковинський медичний вісник. - 2006. - Т. 10, № 4. - С. 58-61.

13. Вдовиченко Ю. П., Калугіна Л. В. Прозапальні цитокіни сироватки крові у жінок з анемією вагітних на тлі хронічного пієлонефриту // Репродуктивное здоровье женщины. - 2006. - № 4(29). - С. 74-76. (Особистий внесок здобувача: формування груп, клініко-лабораторне та інструментальне обстеження пацієнтів, статистична обробка результатів дослідження, наукова інтерпретація результатів та підготовка статті до друку; роль співавтора полягала у формулюванні висновків).

14. Вдовиченко Ю. П., Калугіна Л. В. Вплив терапії гестагенами на розвиток анемії вагітних у жінок з патологією нирок запального генезу // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - К., 2006. - Вип. 15, кн. 3. - С. 97-102. (Особистий внесок здобувача: провела формування груп, курацію пацієнток, клініко-лабораторне та інструментальне обстеження, та підготувала статтю до друку; роль співавтора - консультативна допомога).

15. Зміни мікрофлори порожнини товстої кишки у хворих на хронічний пієлонефрит / М. В. Патратій, В. О. Калугін, Л. С. Малюх, Л. В. Калугіна // Галицький лікарський вісник. - 2006. - Т. 13, № 2. - С. 50-52. (Особистий внесок здобувача: провела огляд літератури за темою, статистичну обробку результатів дослідження, сформулювала висновки та підготувала статтю до друку; співавтори: Патратій М. В. - клініко-лабораторне обстеження пацієнтів; Малюх Л. С. - інструментальне обстеження, Калугін В. О. надав консультацію при оформленні матеріалу до друку).

16. Калугіна Л. В. Діагностичні критерії анемії вагітних на тлі запальних захворювань нирок // Галицький лікарський вісник. - 2007. -Т. 14, № 2. - С. 34-36.

17. Давиденко І. С., Калугіна Л. В. Порушення дозрівання хоріального дерева плаценти при анемії у вагітних у поєднанні з пієлонефритом (морфологічне дослідження при строкових пологах) // Клінічна та експериментальна патологія. - 2007. - Т. 6, № 3. - С. 34-37. (Особистий внесок здобувача: провела збір гістологічного матеріалу, статистичну обробку результатів дослідження та підготувала статтю до друку; роль співавтора - участь у виконанні морфологічних досліджень).

18. Калугіна Л. В. Стан гуморального імунітету у вагітних з анемією на тлі запальних захворювань нирок // Галицький лікарський вісник. - 2007. - Т. 14, № 3. - С. 31-33.

19. Калугіна Л. В. Екскреція з сечею в2-мікроглобуліну як критерій пошкодження ниркової тканини у вагітних з анемією на тлі запальних захворювань нирок // Галицький лікарський вісник. - 2007. - Т. 14, № 4. - С. 45-47.

20. Калугіна Л. В. Прогнозування материнської смертності та основних гестаційних ускладнень у жінок з анемією на тлі запальних захворювань нирок // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - К., 2007. - Вип. 16, кн. 5 - С. 148-155.

21. Калугіна Л. В. Клініко-патогенетичні аспекти прогнозування, лікування та профілактики анемії вагітних при запальних захворюваннях нирок // Репродуктивное здоровье женщины. - 2007. - № 5 (37). - С. 79-83.

Патенти:

22. Патент на корисну модель № 20305 Україна, МПК (2006) А 61 В 10/00. Спосіб оцінки стану симпато-адреналової регуляції процесів адаптації у вагітних. Автори: Л. В. Калугіна, Ю. П. Вдовиченко (Україна). Заявл. № u 200608381 від 26.07.2006; Опубл. - 15.01.2007; Бюл. № 1. - 3 с. (Особистий внесок здобувача: належить ідея розробки винаходу, провела клініко-лабораторне та інструментальне обстеження пацієнтів, статистичну обробку результатів дослідження та підготувала заявку до подачі; проф. Ю. П. Вдовиченко - консультативна допомога).

23. Патент на корисну модель № 20306 Україна, МПК (2006) А 61 К 38/00. Спосіб корекції анемічного синдрому у вагітних жінок з захворюваннями на хронічний пієлонефрит. Автори: Ю. П. Вдовиченко, Л. В. Калугіна (Україна). Заявл. № u 200608386 від 26.07.2006; Опубл. - 15.01.2007; Бюл. № 1. - 5 с. (Особистий внесок здобувача: належить ідея розробки даного методу лікування, проведення клініко-лабораторного, інструментального обстеження та лікування пацієнтів, статистична обробка результатів дослідження та підготовка заявки до подачі; проф. Ю. П. Вдовиченко - консультативна допомога).

Матеріали конференцій та збірників праць, тези доповідей:

24. Калугіна Л. В. Особливості перебігу хронічного гломерулонефриту в жінок репродуктивного віку (Матеріали конференції) // Клінічна та експериментальна патологія. - 2004. - Т. 3, № 3. - С. 29-32.

25. Вдовиченко Ю. П., Калугіна Л. В. Особливості материнської смертності при анеміях вагітних на тлі запальних захворювань нирок (Матеріали конференції) // Вісник наукових досліджень. - 2005. - № 2(39). - С. 14-16. (Особистий внесок здобувача: проведення клініко-статистичного аналізу материнської смертності, наукова інтерпретація та підготовка доповіді і презентації, а також статті до друку; роль співавтора - надання консультативної допомоги).

26. Калугіна Л. В. Особливості циркадіанних ритмів екскреторної функції нирок у жінок з анемією вагітних на тлі хронічного пієлонефриту в умовах водного навантаження: Матеріали конференції // Буковинський медичний вісник. - 2005. - Т. 9, № 4. - С. 158-160.

27. Калугіна Л. В Система глутатіону у жінок з анемією вагітних на тлі хронічного пієлонефриту // ХІ Конгрес світової федерації українських лікарських товариств: Тези доповідей. - Полтава-Київ-Чікаго, 2006. - C. 223.

28. Калугина Л. В. Роль эритропоетина в развитии анемии беременных на фоне пиелонефрита // Сборник трудов ежегодного Санки-Петербургского нефрологического семинара. - СПб., 2006. - С. 77-78.

29. Калугіна Л. В. Цитокіновий профіль вагітних з анемією на тлі пієлонефриту // ІХ з'їзд Всеукраїнського Лікарського Товариств: Тези доповідей. - Вінниця-Київ, 2007. - С. 168.

30. Калугіна Л. В. Роль комп'ютерної мікроденситометрії еритроцитів в оцінці симпато-адреналової регуляції процесів адаптації у вагітних // Патолого-анатомічна діагностика хвороб людини: здобутки, проблеми, перспективи. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, 21-22 травня 2007. - Чернівці, 2007. - С. 107-108.

31. Калугіна Л. В. Досвід застосування гестагенів у вагітних жінок з хронічним пієлонефритом та його вплив на розвиток анемії // Нове в гематології та трансфузіології. - К., 2007. - Вип. 6. - С. 135-136.

АНОТАЦІЯ

Калугіна Л. В. Клініко-патогенетичні аспекти прогнозування, лікування та профілактики анемії вагітних при запальних захворюваннях нирок. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.01 - акушерство та гінекологія. - Національна медична академія післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика, МОЗ України, Київ,2008.

Робота присвячена вивченню патогенезу анемії у вагітних при запальних захворюваннях нирок, обґрунтуванню призначення комплексного лікування, що стабілізує обмін заліза, а саме знижує рівень трансферину та нормалізує насичення його залізом, загальної залізозв'язувальної властивості сироватки, функціональної активності симпато-адреналової системи, процесів антиоксидантного захисту. У дисертації показано, що прийом запропонованого комплексу лікарських засобів знизив в 2 рази відсоток загрози передчасних пологів і частоту розвитку прееклампсії, в 1,7 - хронічну плацентарну недостатність, поліпшив внутрішньоутробний стан плоду, зменшив в 1,5 рази процент передчасного розриву плідних оболонок, двократно - аномалій пологової діяльності та в 1,7 - кількість патологічних втрат крові, удвічі скоротився відсоток післяпологових анемій у цих жінок. На підставі отриманих результатів вирішено проблему діагностики та лікування анемії вагітних при поєднаній патології, обґрунтовано новий науковий напрямок у клінічному акушерстві «Імуноендокринологія, питання формування та варіанти корекції вторинних імунодефіцитів у вагітних».

Ключові слова: анемія вагітних, запальні захворювання нирок, патогенез, прееклампсія, невиношування вагітності, лікування.

АННОТАЦИЯ

Калугина Л. В. Клинико-патогенетические аспекты прогнозирования, лечения и профилактики анемии беременных при воспалительных заболеваниях почек. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.01 - акушерство и гинекология. - Национальная медицинская академия последипломного образования им. П. Л. Шупика, МЗ Украины, Киев, 2008.

Работа посвящена вопросам изучения патогенеза анемии у беременных, обусловленной воспалительными заболеваниями почек, аспектам прогнозирования, обоснованию комплексного лечения и профилактики данной патологии, снижению частоты осложнений беременности и родов. В диссертации приведены данные клинических наблюдений за 396 беременными. Основную группу составляли 193 особы с патологией почек воспалительного генеза. В группу сравнения вошли 103 беременных с железодефицитной анемией без тяжелой экстрагенитальной патологии. Контрольную группу сформировали 100 пациенток с физиологическим течением гестации.

Впервые проведен детальный клинико-статистический анализ случаев материнской смертности в Украине при сопутствующей патологии почек, констатировано, что преэклампсия является основной причиной летальности данных пациенток. Развитие анемии при воспалительных заболеваниях почек меняет структуру причин смерти, выводя акушерские кровотечения на первое место.

На основании оценки течения беременности и родов у женщин основной группы доказано негативное влияние сочетанной патологии на увеличение частоты угрозы прерывания беременности (62,65 %), плацентарной недостаточности (31,01 %), преэклампсии (34,81 %), что подтвердило актуальность избранной темы.

В результате проведенных исследований предложена концепция генеза анемии беременных при воспалительной патологии почек. Пусковым моментом и ведущим фактором является инфекционный стресс, и сопровождающая его, дисфункция симпатоадреналовой системы. Поражение почек при сочетанной патологии носит характер тубулопатии, повреждение воспалительным процессом проксимальных канальцев вызывает нарушение эритропоэз-регулирующей функции почек, а подавление синтеза ЭПО связано с гиперпродукцией провоспалительних цитокинов (TNF-б, ІFN-г, IL- 1б), снижение уровня в плазме крови активаторов синтеза ЭПО - прогестерона и плацентарного лактогена. К «порочному кругу» можно отнести, вызванные воспалением, нарушения оксидантно-антиоксидантного гомеостаза, которые вместе с дефицитом железа и изменением синтеза белков и липопротеидов, ведут к повышенной гибели эритроцитов в связи с деструкцией их мембран. Следовательно, сокращение продолжительности жизни эритроцитов на фоне неадекватного гипоксии синтеза ЭПО, являются причинами формирования анемии у беременных с воспалительными заболеваниями почек, что ведет к развитию патологии беременности и родов.

С позиций, найденных патогенетических факторов при сочетанной патологии был предложен комплексный метод лечения. При сохранении основных принципов терапии гестационного и хронического ПН в период обострения разработанная схема включала амоксиклав или цефтриаксон и цефиксим, с учетом часовой специфики организации функционирования почек. Лактувит назначали с целью профилактики дисбиотических нарушений, характерных при приеме антибиотиков. Антраль - с целью снижения активности ПОЛ и повышения реактивности систем антиоксидантной защиты эритроцитов. Ферротерапию (сорбифер дурулес) сочетали с приемом поливитаминов и микроэлементов. Включение в схему лечения в І половине гестации дуфастона снижало частоту развития тяжелых форм анемии и угрозы прерывания беременности.

Применение лечебного комплекса способствовало нормализации концентрации в сыворотке крови трансферрина и насыщения его железом, общей железосвязывающей способности сыворотки и сывороточного железа, восстановлению депо катехоламинов, процессов АОЗ, устранению диспротеинемии, дислипопротеинемии, снижению уровня в сыворотке крови иммуноглобулинов М и G.

Эффективность комплексной терапии подтвердили результаты изучения функциональных связей между выше перечисленными показателями у беременных, в основной и группе, что принимали общепринятое лечение. Снизился в два раза процент угрозы преждевременных родов и частота преэклампсии, в 1,7 - хроническая плацентарная недостаточность, в 1,5 раза - преждевременный разрыв плодных оболочек и двукратно - развитие аномалий родовой деятельности. Кроме того, удалось достоверно повысить количество нормальных родов и в 1,7 раза уменьшить частоту патологических кровопотерь, чем в два раза сократить процент послеродовых анемий.

На основании полученных результатов определены критерии диагностики и лечения анемии при сочетанной патологии, обосновано новое научное направление в клиническом акушерстве «Иммуноэндокринология, вопросы формирования и варианты коррекции вторичных иммунодефицитов у беременных».

Ключевые слова: анемия беременных, воспалительные заболевания почек, патогенез, преэклампсия, невынашивание беременности, лечение.

SUMMARY

Kalugina L. V. Clinico-pathological aspects of prognosticating, treating and preventing anemia of pregnant in inflammatory diseases of kidneys. - Manuscript.

The thesis for obtaining the academic degree of Doctor of Medical Sciences in speciality 14.01.01 - Obstetrics and Gynecology. - P. L. Shupyk National Medical Academy of Post-Graduate Education, Ukraine MHP, Kyiv, 2008.

The research deals with a study of the pathogenesis of anemia of pregnant in gravidas with kidney's inflammatory diseases, the substantiation of administering multimodality therapy that stabilizes iron metabolism, namely reduces the levels of transferrin and normalizes its saturation with iron. The general iron-binding property of the serum, the functional activity of the sympathoadrenal system, the processes of the antioxidant defense. It has been shown that the intake of the proposed complex of remedies has decreased 2 times the percentage of the threat of preterm delivery and the rate of preeclampsia development, chronic placental insufficiency 1.7 times, has improved the intrauterine condition of the fetus, has administered 1.5 times the percentage of a preterm rupture of the fetal membranes and twofold - the anomalies of the labor activity and 1.7 times - the number of blood pathological losses, the percentage of postpartum anemia has reduced twice in these women. On the basis of the obtained findings the problem of diagnostic and treatment of anemia of pregnant with combined pathology has been solved, a new scientific trend in clinical obstetrics has been substantiated «Immunoendocrinology, questions of forming and variants of correcting secondary immunodeficiency in gravidas»

Key word: anemia of pregnant, inflammatory kidney diseases, pathogenesis, preeclampsia, miscarriage pregnancies, treatment.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АОЗ - антиоксидантний захист

ГП - глутатіонпероксидаза

ГР - глутатіонредуктаза

ГТ - глутатіон-S-трансфераза

ЕФН - екскреторна функція нирок

ЗДА - залізодефіцитна анемія

KA - катехоламіни

МА - малоновий альдегід

МС - материнська смертність

ПОЛ - перекисне окислення ліпідів

СЗ - сироваткове залізо

с-ЕПО - сироватковий еритропоетин

ТФ - трансферин

ФН - феритин

ХС ЛПВЩ - ХС ліпопротеїди високої щільності

ХС-ЛПДНЩ - ХС ліпопротеїди дуже низької щільності

ХС-ЛПНЩ - ХС ліпопротеїди низької щільності

в2-МГ - в2 мікроглобулін

GSH - глутатіон відновлений

Ig - імуноглобуліни

IL-1б - інтерлейкіни-1б

ІNF-г - інтерферон-г

TNF-б - фактор некрозу пухлин-б

Размещено на Allbest.ru