Гіперкінетичні розлади та розлади поведінки у підлітків (патогенез, клініка, корекція, профілактика)

Підсумком дослідження стала розробка сучасної концепції етіопатогенезу гіперкінетичних розладів і розладів поведінки у підлітків (рис 3). В основі патогенезу гіперкінетичних розладів і розладів поведінки у підлітків лежать три основних генотипово зумовлених чинники: мінімальна мозкова дисфункція (ММД) і, як наслідок, сформований синдром дефіциту уваги з гіперактивністю (СДУГ); уроджена функціональна незрілість лімбіко-ретикулярного комплексу, яка створює дисбаланс властивостей темпераменту та дизрегуляцію функціонування ВНС. Біологічна неповноцінність головного мозку у вигляді його незрілості зумовлена перинатальною патологією, спричиняє надалі порушення розвитку і дозрівання окремих його структур. Останнє проявляється затримкою розвитку функціональних систем, зокрема ферментативних, а також центрів, які забезпечують нейропсихічну діяльність (когнітивні процеси, емоційне реагування, поведінкові реакції). Дисбаланс, що виник, визиває дизрегуляцію координаторної і регуляторної діяльності центральної нервової системи (ЦНС). Збій у системі адаптаційних процесів в організмі обмежує можливості для гармонійного функціонування нервової системи та психічної діяльності підлітків.

Одним із пріоритетних напрямів сучасної медицини є психопрофілактика гіперкінетичних розладів і розладів поведінки у підлітків, при цьому ефективність профілактики багато в чому визначається цілеспрямованістю заходів. Психопрофілактичні підходи гіперкінетичних розладів і розладів поведінки у підлітків мають формуватися на основі виявлених чинників ризику й прогностичних критеріїв даних розладів. Водночас, заходам первинної профілактики мають передувати заходи психогігієни, оскільки для оптимального психічного функціонування дитини необхідне дотримання сприятливих умов пре- та перинатального періодів (табл. 9).

Заходи первинної профілактики припускають професійний підхід до родопомочі та підтримку резерву адаптаційних можливостей організму і нервово-психічної діяльності.

Проведення вторинної профілактики необхідно організовувати в руслі раннього виявлення чинників ризику формування гіперкінетичних розладів і розладів поведінки у підлітків.

Заходи третинної профілактики гіперкінетичних розладів і розладів поведінки передбачають динамічне спостереження за підлітками після виписки зі стаціонару й продовження психотерапевтичного впливу.

Аналіз катамнестичного спостереження у продовж трьох років показав, що проведення лікувально-корекційних заходів у підлітків з гіперкінетичними розладами і розладами поведінки забезпечило позитивну динаміку стану підлітків клінічної групи у 67,32±3,23% випадків, що проявлялось редукцією симптомів дезадаптації.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.3. Сучасна концепція етіопатогенезу гіперкінетичних розладів і розладів поведінки у підлітків

Таблиця 9. Програма психогігієни та психопрофілактики гіперкінетичних розладів і розладів поведінки у підлітків

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВИСНОВКИ

1. У дисертації наведено теоретичне обґрунтування і нове рішення наукової проблеми гіперкінетичних розладів і розладів поведінки у підлітків. На основі мультимодального дослідження виявлено патогенетичні механізми їх формування, розкрито клініко-психопатологічну специфіку і особливості синдромогенезу; визначено прогностичні критерії; розроблено комплекс профілактичних заходів на різних етапах надання медичної і психологічної допомоги.

2. Клініко-психопатологічна симптоматика у підлітків з гіперкінетичними розладами і розладами поведінки представлена такими синдромами: психопатоподібним (52,48±3,44%), астено-невротичним (24,75±2,98%), астено-абулічним (12,87±2,31%) і тривожно-депресивним (9,90±2,06%). Особливою специфікою цих синдромів є наявність реципрокних взаємин конституціональних особливостей нервової системи (властивості темпераменту) з функціонуванням вегетативної нервової системи, соціально-психологічними чинниками (психічна депривація, несприятливий соціальний статус підлітків) і показниками фізичного розвитку підлітків.

3. Специфіка клінічних і поведінкових порушень при різних психопатологічних розладах характеризується: для підлітків із психопатоподібними розладами високим рівнем вживання психоактивних речовин (50,00±4,76%), кримінальною (17,00±3,58%) та суїцидальною (9,00±2,72%) поведінкою. Астено-невротичний синдром характерний для підлітків молодшої вікової групи і підлітків із психічною депривацією; у структурі особистості переважає несприятливий варіант типу вищої нервової діяльності з високим рівнем гальмівних процесів і інертністю, низьким показником урівноваженості і високою схильністю до збудження; дисоціальна поведінка має токсикоманічну спрямованість; криміногенна і аутоагресивна активність не виражені. Астено-абулічні розлади частіше проявляються у підлітків 13-15 років, відзначається високий рівень криміногенної активності (30,00±8,81%), яка вірогідно частіше спостерігається у підлітків, які виховуються в родині (88,90±10,26%), і висока схильність до вживання психоактивних речовин (45,00±9,56%). У пацієнтів із тривожно-депресивними розладами найвищий рівень вживання психоактивних речовин (65,00±10,45%); відсутня схильність до кримінальних вчинків і суїцидальної поведінки; виражена гетероагресія є еквівалентом нереалізованої аутоагресії.

4. У формуванні гіперкінетичних розладів і розладів поведінки у підлітків базовою основою є морфофункціональна та нейрофізіологічна неспроможність лімбіко-ретикулярного комплексу. Потенційним чинником є сполучення дисбалансу нейровегетативної регуляції з особистісними відмінностями підлітків (висока емоційна нестійкість (45,05±3,43%), інтровертовані риси характеру (18,32±2,67%)) на тлі низького й патологічно низького рівня фізичного розвитку підлітків (57,92 ±3,40%).

5. У формуванні гіперкінетичних розладів і розладів поведінки у підлітків головне значення мають: розлади церебрального гомеостазу внаслідок порушення функціонування надсегментарних вегетативних механізмів і неспецифічних систем мозку з перевагою діяльності трофотропної системи (r=0,71); наявність органічного ураження головного мозку з порушенням електричної активності (ФВ=0,030591) і лікворною гіпертензією (ФВ=0,032723); властивості темпераменту з перевагою інертних процесів (ФВ=0,037190); порушення функціонування вегетативної нервової системи зі зниженням вегетативного забезпечення діяльності (r=0,63; r=0,47; r=0,66) і формуванням патологічного церебрального типу вегетативної реактивності (r=-0,44; r=-0,43; r=-0,32); порушення церебральної гемодинаміки за дистонічним типом (r=0,85); дисгармонійність фізичного розвитку (r=0,53); особливості психопатологічних проявів (психопатоподібний і астено-абулічний синдроми r=-0,41); міжсистемна неузгодженість діяльності вегетативної нервової системи (r=0,63; r=0,47; r=0,66; r=0,32); несприятливий соціальний статус родини («неблагополучна родина»), психічна депривація (r=-0,39; r=-0,35; r=-0,30).

Предикторами формування гіперкінетичних розладів і розладів поведінки у підлітків є: генетично зумовлена неспроможність конституціональних особливостей підлітків у вигляді властивостей темпераменту, які перебувають в умовах патогенетичного конфлікту (сполучення високого рівня гальмівних процесів з рухливістю і урівноваженістю нервових процесів); сполучення низького рівня фізичного розвитку з дизрегуляцією функціонування вегетативної нервової системи й високою емоційною нестійкістю у структурі особистості підлітків.

6. Чинниками ризику формування соціальної дезадаптації у підлітків є: тривожно-депресивний синдром у структурі психопатологічних порушень; сформований синдром вегетативної дистонії; наявність дисфункції вегетативної нервової системи з порушенням церебральної гемодинаміки; порушення біоелектричної активності головного мозку; низький рівень фізичного і затримка темпів статевого розвитку; неврологічні симптоми в діапазоні мінімальної мозкової дисфункції; низький рівень ендогенного мелатоніну в сироватці крові; низький рівень рухливості нервових процесів. Чинники антиризику: гармонійний фізичний розвиток; нормальний рівень гальмівних і високий показник урівноваженості нервових процесів у структурі властивостей темпераменту; біологічно зумовлені висока й помірна емоційна стійкість.

7. Прогностично несприятливими чинниками формування соціальної дезадаптації у «проблемних» школярів є: сполучення вегетативної дизрегуляції з перевагою функціонування ерготропної системи (r=-0,45; r=-0,45; r=-0,78) і дисгармонійного фізичного розвитку (r=-0,32; r=-0,29); наявність резидуально-органічної патології головного мозку з порушенням церебральної гемодинаміки (r=0,76; r=0,45); структурна організація родини «мати+вітчим» (r=-0,54) і виховання опікунами (r=0,36); патологічний церебральний тип вегетативної реактивності (r=0,31) і зниження вегетативного забезпечення діяльності (r=-0,36; r=-0,32; r=-0,32).

Інформативними критеріями адаптованого соціального функціонування «проблемних» школярів є наявність уроджених властивостей нервової системи з високим рівнем рухливості й урівноваженості нервових процесів (r=0,56; r=0,43); задовільні показники церебральної гемодинаміки (r=0,65) і нейро-гуморального функціонування (r=0,31); структурна організація родини «мати+батько» із щирістю у взаєминах (r=-0,64; r=-0,54).

8. У дорослих особин щурів лінії Вістар вплив стресорганізуючого чинника спричиняє глибокі порушення гіпокампа, який бере участь у формуванні моторних компонентів складних рухових актів, зниження резерву адаптаційних механізмів організму; до впливу стресорганізуючого чинника менш толерантні самці. У піддослідного потомства пре- і постнатальний стрес спричиняє порушення вегетативного регулювання і складної рухливої активності, що свідчить про неспроможність центральних механізмів структур головного мозку; у загальній структурі поведінки на тлі стресу домінують пасивно-оборонні форми.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. До превентивних заходів щодо формування гіперкінетичних розладів і розладів поведінки у підлітків включати скринінгові дослідження з метою виявлення групи ризику серед підліткового населення чоловічої статі. Критеріями включення підлітків до групи ризику є наявність симптомів психічної субадаптації (гіперактивність, імпульсивність, дефіцит уваги, недотримання моральних і соціальних норм).

2. У роботі підліткової медичної служби використовувати пакет програм, які забезпечують визначення прогностичних критеріїв формування гіперкінетичних розладів і розладів поведінки у підлітків, основними складовими яких є:

- раннє виявлення і лікування резидуально-органічної патології у підлітків;

- дослідження функціонування вегетативної нервової системи з метою ранньої діагностики і корекції синдрому вегетативної дистонії і патологічних типів вегетативної реактивності у підлітків;

- виявлення клініко-психопатологічних порушень і шкідливих звичок у підлітків;

- дослідження особистісних відмінностей і властивостей темпераменту у підлітків;

- проведення електрофізіологічних досліджень для виявлення порушень електричної активності головного мозку, церебральної гемо- і ліквородинаміки;

- дослідження рівня мелатоніну в сироватці крові.

3. Психокорекційні заходи у підлітків з гіперкінетичними розладами й розладами поведінки проводити з урахуванням специфіки синдромогенезу даних розладів: визначення властивостей темпераменту, функціонування вегетативної нервової системи, електрофізіологічних характеристик головного мозку; оцінка стану церебральної гемодинаміки; виявлення неврологічної симптоматики в діапазоні мінімальної мозкової дисфункції.

4. Формування програми профілактики гіперкінетичних розладів і розладів поведінки у підлітків проводити з урахуванням етапу надання медичної допомоги дитячо-підлітковому населенню: на першому етапі - лікарям акушерам-гінекологам і лікарям загальномедичної практики/сімейної медицини вживати психогігієнічні заходи спрямовані на попередження пренатальної і інтранатальної патології; на другому етапі - лікарям-педіатрам і дитячим невропатологам - заходи первинної психопрофілактики соматоневрологічної патології і психосоціальних впливів; на третьому етапі - спеціалізованої медичної допомоги рекомендовані лікувально-корекційні і профілактичні заходи щодо неврологічних й психопатологічних проявів, а також - проведення психотерапії.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Мозговая Т.П. Эмоциональные расстройства у несовершеннолетних с аномальным формированием личности /Т.П. Мозговая //Український вісник психоневрології - Х., 2002.- Т.10, вип.2(31). -С. 172-173.

2. Мозговая Т.П. Биологическая основа гиперкинетических и поведенческих расстройств /Т.П. Мозговая //Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения.- Симферополь, 2002.- Т. 138, часть 1.- С. 144-145.

3. Гавенко В.Л. Особливості фізичного розвитку дітей і підлітків з гіперкінетичними розладами /В.Л. Гавенко, Т.П. Мозгова //Вісник Вінницького державного медичного університету. - Вінниця, 2003. -№2/2. - С. 858-859. (Дисертантом проведено дослідження фізичного розвитку, формування групп, статистичну обробку та аналіз здобутих результатів).

4. Мозговая Т.П. Особенности показателя качества жизни подростков с гиперкинетическими и поведенческими расстройствами /Т.П. Мозговая Журнал психиатрии и медицинской психологии.- Донецк, 2004.-№3(13).

5. Мозгова Т.П. „Портрет” психічної депривації дітей і підлітків з гіперкінетичними та поведінковими розладами /Т.П. Мозгова //Архів психіатрії.- К., 2004. -Т.10, №4(39). - С. 55-56.

6. Мозговая Т.П. Сравнительная характеристика личностных особенностей подростков в контексте социальной дезадаптации /Т.П. Мозговая //Архів психіатрії.- К., 2005. -Т.11, - №2(41). - С. 125-130.

7. Мозговая Т.П. Взаимосвязь личностных особенностей и показателей вегетативной нервной системы у подростков с гиперкинетическими и поведенческими расстройствами /Т.П. Мозговая //Архів психіатрії .-К., 2005.- Т.11, - №4(43). - С. 169-172.

8. Мозговая Т.П., Горбач Т.В., Губина-Вакулик Г.И., Звягинцева Т.В. Изучение поведенческих стереотипов у крыс линии Вистар при моделировании стрессорганизующей реакции /Т.П. Мозговая, Т.В. Горбач, Г.И. Губина-Вакулик, Т.В. Звягинцева //Медицина сьогодні і завтра .- Х., 2006.- №2.- С. 17-22. (Дисертантом проведено дослідження поведінкових стереотипів щурів при моделюванні стресорганізуючої реакції, формування груп, статистичну обробку і аналіз здобутих результатів).

9. Мозговая Т.П. Влияние стрессорганизующей реакции на формирование поведения у потомства крыс линии Вистар /Т.П. Мозговая Експериментальна і клінічна медицина .- Х.,- 2006. - №2. - С. 29-36.

10. Мозговая Т.П. Предикторы гиперкинетических и поведенческих расстройств у подростков с психической депривацией /Т.П. Мозговая Український вісник психоневрології. -Х., 2006.- Т.14, вип.4(49).- С. 54-58.

11. Мозговая Т.П. Ранние нейровегетативные нарушения у подростков с гиперкинетическими и поведенческими расстройствами /Т.П. Мозговая Експериментальна і клінічна медицина.- Х., 2007.- №2 .- С. 129-135.

12. Гавенко В.Л., Мозговая Т.П. Состояние вегетативного тонуса у подростков с гиперкинетическими и поведенческими расстройствами /В.Л. Гавенко, Т.П. Мозговая //Медицина сьогодні і завтра.- Х., 2007, №2.- С. 122-126. (Дисертантом проведено дослідження вегетативного тонусу у підлітків, формування групп, статистичну обробку і аналіз здобутих результатів).

13. Мозговая Т.П. Особенности вегетативной реактивности подростков с гиперкинетическими и поведенческими расстройствами /Т.П. Мозговая Український вісник психоневрології.- Х., 2007.- Т.15, вип.2(51). - С. 86-91.

14. Мозговая Т.П. Особенности синдромогенеза у подростков с гиперкинетическими расстройствами и расстройствами поведения /Т.П. Мозговая //Медицина И… Х., 2007.- №3 - 4(18).- С. 19-25.

15. Мозговая Т.П. Нарушения вегетативной реактивности у подростков с расстройствами поведения /Т.П. Мозговая //Экспериментальная и клиническая медицина.- Х., 2007.- №4. - С. 103-110.

16. Мозговая Т.П., Губина-Вакулик Г.И., Горбач Т.В. Гистологический анализ эпифиза и гипофиза мозга родителей и потомков при моделировании стресса /Т.П. Мозговая, Г.И. Губина-Вакулик, Т.В. Горбач //Лікарська практика. - Х., 2007.- №4(58). - С. 95-98. (Дисертантом проведено гістологічний аналіз епіфіза і гіпофіза мозку батьків і нащадків щурів при моделюванні стресу, статистичну обробку і аналіз здобутих результатів).

17. Мозговая Т.П. Характеристика астено-абулических расстройств у подростков с криминальным поведением /Т.П. Мозговая //Вісник проблем біології і медицини.- 2007. - вип.4. - С. 137-141.

18. Мозговая Т.П. Факторы риска формирования расстройств поведения у подростков /Т.П. Мозговая //Лікарська практика. - 2007.- №5(59).- С. 87-91.

19. Мозговая Т.П. Нейрофизиологические нарушения у подростков с гиперкинетическими расстройствами и расстройствами поведения /Т.П. Мозговая //Лікарська практика. - 2007.- № 6 (60).- С. 97-103.

20. Т.П. Мозговая. Особенности вегетативного обеспечения деятельности

у подростков с расстройствами поведения /Т.П. Мозговая //Медицина сьогодні і завтра. - Х., 2007, №4.- С. 94-106.

21. Мозговая Т.П. Роль семейного фактора в формировании гиперкинетических расстройств и расстройств поведения у подростков /Т.П. Мозговая //Лікарська практика.- 2008.- № 1 (61). - С. 101 -105.

22. Пат. 33638 Україна, МПК А 61 В 10/02. Спосіб ранньої діагностики розладів поведінки у підлітків /Гавенко В.Л., Мозгова Т.П.; заявник і патентовласник Харківський держ. мед. ун-т.- u 2007 10823; заявл.01.10.07; опубл. 10.07.08., Бюл. №13. (Дисертантом особисто проведено обстеження підлітків, статистичну обробку та аналіз здобутих результатів, запропоновано критерії ранньої діагностики).

23. Мозговая Т.П. Особенности неврологической симптоматики у подростков с гиперкинетическими и поведенческими расстройствами /Т.П. Мозговая Український вісник психоневрології. - Х., 2007.- Т.15, вип.1(50). - С.212.

24. Мозговая Т.П. Синдромальная характеристика подростков с гипер-кинетическими и поведенческими расстройствами /Т.П. Мозговая //Психічне здоров”я .- К., 2007. - Вип.3(16). - С.53.

25. Порушення статевого розвитку у підлітків з гіперкінетичними та поведінковими розладами: матеріали наукового симпозіуму [„Невротичні розлади у дітей та підлітків: патогенез, клініка, реабілітація”], (Харків, 20 травня 2003 р.) /Х.: ін-т охорони здоров'я дітей та підлітків АМН України, 2003. - с.73-74.

26. Особенности лечения поведенческих расстройств у подростков: матеріали науково-практичної конференції [„Сучасні фармакотерапевтичні підходи в дитячій психіатрії ”], (Харків, 25-26 трав. 2005 р.) /Х.: АМН України, ін-т неврології, психіатрії та наркології, 2005. - С.78.

27. Роль особенностей темперамента в нарушениях социального функционирования подростков: матеріали науково-практичної конференції Актуальні питання психіатрії”], (Полтава, 2005 р.) /Полтава: М-во охорони здоров'я, Українська мед. стомат. акад., 2005. - С. 52-53. (Дисертантом проведено дослідження властивостей темпераменту у підлітків, формування групп, статистичну обробку здобутих результатів).

28. Синдром дефицита внимания с гиперактивностью - современная проблема психиатрии: матеріали наукового симпозиуму [„Роль сім'ї в реабілітації дітей раннього віку з психоневрологічними порушеннями”], (Харків, 15 червня 2006 р.) /Х.: ін-т охорони здоров'я дітей та підлітків АМН України, 2006. - С. 69-73.

29. Превентивні заходи гіперкінетичних розладів і розладів поведінки у підлітків: матеріали науково-практичної конф. [„Превентивна медицина: проблеми та перспективи”], Харків, Харківський держ. мед. ун-т, 2007.

30. Проблема здоровья современных школьников: 1 міжнародна науково-практична конф. [„Гендер, екологія, здоров”я” ], (Харків, 23-24 жовтня 2007 р.) /Харківський держ. мед. ун-т. - Х., 2007. - С.116.

31. Невротические расстройства у подростков с нарушениями поведения: матеріали науково-практичної конференції [„Сучасні аспекти лікування психічних розладів”], (Чернівці, 26-27 жовт. 2007 р.) /М-во охорони здоров'я, Буковинський держ. мед. ун-т. Чернівці: Книги-ХХ1, 2007.- С. 116.

АНОТАЦІЯ

Мозгова Т.П. Гіперкінетичні розлади та розлади поведінки у підлітків (патогенез, клініка, корекція, профілактика) - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за фахом 14.01.16 - психіатрія. Державна установа „Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України”. Харків, 2008.

Дисертація присвячена проблемі вивчення формування гіперкінетичних розладів і розладів поведінки у підлітків. На основі комплексного інтегрального дослідження встановлено взаємозв'язок і взаємовплив психосоціальних, генотипічних, клініко-психопатологічних і нейро-гуморальних чинників, визначені структура й закономірності синдромогенезу, виявлена роль конституціональних особливостей, нейрофізіологічних і нейровегетативних механізмів. У ході дослідження виявлено патогенетичні механізми й предиктори формування гіперкінетичних розладів і розладів поведінки у підлітків, визначено чинники ризику й антиризику, прогностичні критерії формування соціальної дезадаптації.

Запропонована етіопатогенетична концепція формування гіперкінетичних розладів і розладів поведінки дала змогу розробити систему ранньої діагностики, корекції і профілактики формування соціальної дезадаптації у підлітків.

Обґрунтовано програму індивідуального прогнозу, яка визначила алгоритм проведення диференційованих превентивних заходів.

Ключові слова: гіперкінетичні розлади, розлади поведінки, підлітки, механізми формування, корекція, профілактика, прогноз.

АННОТАЦИЯ

Мозговая Т.П. Гиперкинетические расстройства и расстройства поведения у подростков (патогенез, клиника, коррекция, профилактика) - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.16 - психиатрия. Государственное учреждение „Институт неврологии, психиатрии и наркологии АМН Украины”. Харьков, 2008.

В диссертационной работе представлены результаты комплексного клинико-психопатологического, психодиагностического, электрофизиологического и биохимического исследования 202 подростков с гиперкинетическими расстройствами и расстройствами поведения (диагностические рубрики МКБ-10 F90 и F91); 56 подростков - «проблемных» школьников и 49 социально адаптированных подростков.

Установлена роль психосоциальных, генотипических, клинико-психопатологических и нейрогуморальных факторов, конституциональных особенностей, нейрофизиологических и нейровегетативных механизмов в формировании гиперкинетических расстройств и расстройств поведения, определена структура и закономерности синдромогенеза. Выявленная клинико-психопатологическая симптоматика представлена следующими синдромами: психопатоподобным (52,48±3,44%), астено-невротическим (24,75±2,98%), астено-абулическим (12,87±2,31%) и тревожно-депрессивным (9,90±2,06%).

Установлено, что предикторами формирования гиперкинетических расстройств и расстройств поведения у подростков являются: генетически обусловленная несостоятельность конституциональных особенностей подростков в виде свойств темперамента, состоящих в условиях патогенетического конфликта (сочетание высокого уровня тормозных процессов с подвижностью и уравновешенностью нервных процессов) и сочетание низкого уровня физического развития с дизрегуляцией функционирования вегетативной нервной системы и высокой эмоциональной неустойчивостью в структуре личности подростков.

Изучение функционирования ВНС подростков выявило высокую распространенность отдельных симптомов вегетативных нарушений и сформированного синдрома вегетативной дистонии среди обследованных подростков. Патогенетически значимыми являются симптомы нарушения мозгового кровообращения, инициирующие расстройства церебрального гомеостаза и нарушения функционирования надсегментарных вегетативных механизмов и неспецифических систем мозга; высокий уровень метеочувствительности подростков, свидетельствующий о снижении резерва адаптационных механизмов ВНС и нарушении баланса в функционировании неспецифических интегративных систем мозга; симптомы нарушения периферического кровообращения, которые можно расценить как проявления внутрисистемной дезинтеграции с нарушением физиологических соотношений между симпатической и парасимпатической системами. Превалирование симпатикотонии в состоянии исходного вегетативного тонуса обследованных подростков свидетельствует о том, что в организации исходных вегетативных нарушений ведущая роль принадлежит эрготропным механизмам. Нарушение регуляции на уровне надсегментарных вегетативных аппаратов, взаимосвязанных с центрами поведения, может рассматриваться как один из механизмов формирования поведенческих расстройств у подростков.

Определены факторы риска формирования расстройств поведения у подростков:

1) органическая основа в виде „мягкой” неврологической симптоматики, проявляющейся вялой реакцией зрачков на свет, нарушением сухожильных рефлексов, асимметрией носогубных складок, наличием тиков; 2) нарушения биоэлектрической активности головного мозга с высокой судорожной активностью и дисфункцией нижнестволовых структур; 3) нарушения церебральной гемодинамики по дистоническому типу; 4) содержание уровня мелатонина в сыворотке крови подростков <7,345 ед.

Проведенная программа статистического анализа позволила выделить диагностические и прогностические признаки гиперкинетических расстройств и расстройств поведения у подростков. Разработаны алгоритм и система индивидуального прогноза формирования расстройств поведения у здоровых подростков.

Предложенная современная концепция этиопатогенеза гиперкинетических расстройств и расстройств поведения у подростков определяет проведение патогенетически обоснованной программы лечебно-коррекционных мероприятий.

Разработана комплексная программа проведения психогигиенических и психопрофилактических мероприятий гиперкинетических расстройств и расстройств поведения у подростков на различных этапах оказания медико-санитарной помощи в условиях работы детско-подростковых лечебно-профилактических и учебно-воспитательных учреждений и женских консультаций.

Ключевые слова: гиперкинетические расстройства, расстройства поведения, подростки, механизмы формирования, коррекция, профилактика, прогноз.

Annotation

Mozgova T. P. Hyperkinetic disorders and behaviour disorders of adolescents (pathogenesis, clinic, adjustment, preventive measures) - A. manuscript.

Dissertation for the doctor science degree in cpeciality 14.01.16 - psychiatry. Public Institution “Institute of neurology, psychiatry and narcology of the Academy of Medical Science of Ukraine”. Kharkiv, 2008.

The thesis is devoted to the problems of formation of hyperkinetic disorders and behaviour disorders of teenagers. On the basis of complex integral research the interconnection and interplay psychosocial, genotypic, clinic psychopatological and neurohumoral factors are set, the structure and regularity of syndromohenesis, the role of constitutional peculiarities, neurophysioligical and neurovegetative mechanisms are made. During the research the pathogenetic mechanisms and predictors of formation of hyperkinetic disorders and behaviour disorders of adolescents are shown, the factors of risk and antirisk are set, prognostic criteria of formation of social desadaptation are made.

Proposed etiopathogenic concept of formation of hyperkinetic disorders and behaviour disorders is allowed to develop the system of earlier diagnostics, adjustment and preventive measures of formation of social desadaptation at adolescents.

The program of individual prognosis is developed and it determined the algorithm of differentiation of preventive measures.

Key words: hyperkinetic disorders, behaviour disorders, adolescents, mechanisms of formation, adjustment, preventive measures, prognosis.

Размещено на Allbest.ur