Порушення мікробіоценозів у дітей першого року життя (прогнозування, профілактика та лікування)

У 68,8 % дітей 2-ої та 59,2 % 3-ої гр. встановлено високі концентрації IL-6 в межах (0,35-0,98) pg/ml та (0,96-2,76) pg/ml. Разом з тим, відмічалось зменшення кількості рецепторного компоненту (sIL-6r) та підвищення показників співвідношень IL-6/sIL-6r, що обумовлювало зниження кінцевої результативної активності IL-6 пропорційно зростанню ступеня КД.

Залежність концентрації IL-8, який забезпечує активну проліферацію В-клітин з синтезом визначених антитіл, від ступеня КД найбільш вірогідна: у 86,6 % дітей 2-ої гр. IL-8 визначався в межах (6,47-12,05) pg/ml, а у всіх дітей 3-ої гр. - (19,42-27,03) pg/ml.

Синтез TNF вірогідно підвищувався порівняно з контрольною групою у всіх дітей з КД І-ІІ ст., а при більш вираженому мікробному навантаженні він майже з рівною частотою (59,2 %) мав як надмірно високі [(19,8-27,8) pg/ml)], так і низькі значення, що пояснюється зниженням ефективності синтезу TNF або нечутливістю відповідних рецепторів та сприяє підтриманню патологічного процесу в умовах персістенції ППБ.

Підвищення концентрацій протизапального цитокіну IL-10, який попереджує розвиток імунної гіперчутливості та полегшує перебіг запального процесу кишечнику, виникало залежно від ступеня тяжкості КД (Р_1-3<0,05; Р_1-2<0,05). Відносно IL-4 відмічалась зворотна залежність - досить високі показники у дітей контрольної групи і вірогідне зниження у дітей 2-ої гр., що свідчило про низьку продукцію гістіоцитів, В-л та збільшення цитотоксичної активності Т-л, макрофагів при збільшенні бактеріальної агресії (3-я гр.).

Отримані результати доводять, що у 55,4 % дітей з КД (86,6 % в 2-ій гр. та у 26,5 % в 3-ій гр.) з різним ступенем активності розвиваються запальні процеси по Тh-1 типу, про що свідчать збільшення концентрації прозапальних (IL-6, IL-8, IL-6/sIL-6R, TNF) та зниження протизапальних цитокінів (IL-4). Подібна залежність може бути обумовлена антигенним навантаженням, спричиненим персістенцією вірулентної флори (ППБ). У 44,6 % дітей з КД (13,3 % - 2-ої та 73,5 % - 3-ої гр.) профіль цитокінів в більшій мірі відповідав Th2-типу (підвищення IL-6, IL-4) з переходом В-л в IgG-продукуючі плазматичні клітини, які не виділяються в просвіт та не здатні забезпечити захист поверхні слизової від персістуючого інфекту. Як наслідок цих процесів - активна проліферація ППБ та збільшення їх вірулентних властивостей.

Визначення концентрацій ІЛ у дітей на грудному та штучному вигодовуванні не виявило вірогідної залежності в дослідних групах (Р>0,05).

При дослідженні стану місцевого імунітету у обстежених дітей встановлено зниження SIgA в копрофільтратах залежно від проліферативної активності ППБ. Так у дітей з КД І-ІІ ст. його вміст складав [(0,41±0,06) g/l], а при КД ІІІ-ІV ст. лише [(0,07±0,02) g/l]порівняно з групою контролю [(0,83±0,07) g/l], Р<0,05. У дітей без порушень мікробіоти кишечнику 86,2 % IgA представлено дімерною формулою з включенням секреторного компоненту (SIgA), у дітей з КД І-ІІ ст. - 54,6 %, а при КД ІІІ-ІV ст. - тільки 35,0 %.

Для оцінки патогенетичних механізмів патологічних процесів в умовах персістенції ППБ визначали коефіцієнти кореляційної залежності (r) між окремими цитокінами, біохімічними показниками СО, факторами місцевого імунітету та абсолютною кількістю ППБ у кишечнику.

Доведено зворотно пропорційну залежність між синтезом ІЛ-8 та TNF (r=- 0,331) при рівні значимості кореляційної залежності (Р=0,05) та прямо пропорційну - між ІЛ-6 та TNF (r=+0,325, Р=0,012). Біологічна суть цього явища, що здається парадоксальною, зводиться до того, що ІЛ-6 та ІЛ-8 ніби завершують формування запального процесу, виявляють значно більш високу активність в процесах активації термінальної фази диференціювання В-клітин з синтезом плазматичних IgA-клітин (Р.М. Хаітов, 1997). При проведенні кореляційного аналізу виявлено прямо пропорційну залежність між IL-10 та TNF (r=+0,417, Р=0,014), що пояснюється основною функцією IL-10 - пригнічення продукування цитокінів Тh-1 типу і активованими макрофагами. Характер розподілу дітей підтверджував існування певної залежності між TNF та IL-4 (r=- 0,593, Р=0,001), IL-4 та sIL-6r (r=+0,335, Р=0,05), що могло обумовлювати дефекти функціонування факторів вродженої резистентності. Враховуючи те, що надвисокі концентрації TNF як частини місцевої відповіді на бактеріальну інфекцію призводять до активації апоптозу ендотелію, погіршують якість регенерації епітелію, стимулюють зростання синтезу ІL-6 та IL-10, це може свідчити про прогностично несприятливий перебіг захворювань.

Прямо пропорційна залежність між IL-6, IL-8 та абсолютною кількістю ППБ в кишечнику доводить обумовленість надмірного їх синтезу суперантигенними навантаженням слабоінвазивними мікроорганізмами або їх тривалою персістенцією (табл. 3). Зважаючи на те, що цілий ряд патоген-асоційованих молекулярних патернів ліпополісахаридів (LPS), пептидогліканів, мурамілдипептидаз, молекул ДНК, бактеріальних та грибкових ліпопротеідів запускають комплекс активованих медіаторів запалення на поверхні епітеліального прошарку ШКТ визначення концентрацій IL-6, IL-8 може використовуватись для оцінки активності запального процесу, спричиненого ППБ, його прогнозу та можливості рецидивів.

Кореляція між IL-6, TNF та складовою СО (ГАГ) визначала патогенетичну обумовленість взаємозалежності між кількістю ППБ, епітеліальними клітинами, слизом та в кінцевому результаті визначає якість відновленої архітектоніки СО.

Зворотна залежність між SIgA та кількістю ППБ свідчить про пригнічення основних імунологічних механізмів кишечного бар'єру в умовах збільшення мікробної проліферативної активності. Разом з тим, інтенсивність секреції ГП з ентероцитів, рівень якого залежить від щільності мікробного засівання кишечнику (ф=+0,721) та відображає інтенсивність альтеративних процесів СО кишечнику, супроводжується зниженням концентрацій SIgA.

Отже, кореляційний аналіз виявив високий ступінь взаємозв'язку між показниками колонізаційної резистентності приепітеліальних структур кишечнику, локального та системного імунітету. Незалежно від причин це призводить до підвищення проникності у внутрішнє середовище організму імунологічно значимих високомолекулярних фрагментів харчових і бактеріальних білкових молекул і за наявності перехресно реагуючих субстанцій - до формування з часом аутоімунної відповіді на них.

Проведено аналіз цитокінового профілю дітей одно- шестимісячного віку з клінічними ознаками дермоінтестінального синдрому, що був асоційованим з порушенням мікрофлори кишечнику. У 59,4 % дітей виявлені достовірно високі відносно контролю концентрації IL-4, IL-6, IL-10, а у 40,6 % дітей - прозапальних IL-8 та TNF. При аналізі фекальної мікрофлори у цих дітей визначено два основних варіанта дисбіотичних змін. У дітей з підвищеним синтезом IL-4, IL-6, IL-10 вміст індигенної мікрофлори (біфідо - [lg (5,2±0,1) КУО/г]і лактобактерій - [lg (5,8±0,6) КУО/г]був достовірно нижчим порівняно з дітьми, цитокіновий профіль яких характеризувався підвищенням IL-8 та TNF (біфідо - [lg (8,5±0,4) КУО/г], лактобактерії - [lg (7,2±0,7) КУО/г]), Р<0,05. При цьому абсолютна кількість ППБ (стафілококи, гриби роду Кандіда, ентерококи та ін.) була вірогідно вищою, ніж в контролі, але не різнилася в групах: [lg (9,2±0,04) КУО/г]та [lg (10,1±0,05) КУО/г], відповідно, Р>0,05.

Отримані дані свідчили, що у дітей з високими концентраціями IL-8 і TNF запускалась імунна відповідь по Th1-типу. При цьому з різним ступенем активності на перший план виступали запальні реакції в результаті антигенного навантаження, спричиненого ППБ, а в основі патогенетичних процесів у цих дітей лежав розвиток бактеріальної гіперчутливості на агресію ППБ та дріжджів. Вагоме зменшення кількості біфідо-, лактофлори при активній проліферації ППБ супроводжувалось синтезом IL-6 та IL-4, IL-10 при зниженні концентрацій прозапальних сироваткових цитокінів та опосередковано визначало активність Th2-лімфоцитів. Хронічна незбалансованість активації Th-клонів в обох варіантах призводила до розвитку імунопатологічних станів та при переключенні на домінуючий вплив Th2-л знижувала потенціал ефективного ланцюга імунної системи, який визначав персістенцію вірусів, вірулентних бактерій та грибів з підвищенням активності механізмів синтезу IgЕ.

Проведеними дослідженнями показано, що спектр і динаміка продукуємих цитокінів в умовах активної проліферації ППБ з високою імуногенною і гістидиндекарбоксілазною активністю, які сприяють нагромадженню в біотопах високих концентрацій гістаміну з індукують IgE-антитіла, визначаються також концентраціями біфідо-, лактофлори.

Отримані результати дають підставу розглядати дисбіоз як інфекційно- алергійний стан з пошкодженням слизового бар'єру кишечнику та пригніченням імунобіологічних реакцій організму.

Визначення ролі Th1- і Th2 - профілів призводить до розуміння того, що постійний контроль за складом фекальної мікрофлори може змінити імунну відповідь в той чи інший бік і привести до відновлення імунологічного балансу. Закономірності відносно формування харчової та бактеріальної гіперсенсибілізації необхідно враховувати при проведенні комплексу терапевтичних заходів у такої категорії дітей.

На підставі отриманих результатів розроблена система профілактично-лікувальних заходів, спрямованих на відновлення та підтримку з перших днів життя фізіологічних мікробіоценозів дітей з ризиком розвитку мікроекологічних порушень. В основу запропонованої системи профілактики та лікування порушень мікробіоценозів у дітей покладені принципи, засновані на аналізі особливостей клінічного перебігу та результатів проведених досліджень:

1. Послідовна мікробіологічна корекція повинна розпочинатись у вагітних та продовжуватись у матерів-годувальниць після визначення категорій жінок груп ризику розвитку дисбіозів у їх новонароджених.

2. Створення фізіологічної мікробіоти у новонароджених є одним із найважливіших механізмів їх адаптації до умов навколишнього середовища, що визначає необхідність контролю та підтримки спрямованого заселення основних біотопів з перших днів життя.

3. Біотерапевтичні засоби повинні бути доведено безпечними та ефективними.

4. Комплексне, системне та послідовне застосування способів мікроекологічної корекції є найбільш обґрунтованим та дозволяє усунути недоліки існуючих на сьогоднішній день біотерапевтичних засобів.

5. Тривалість лікування, добова доза та необхідність підтримуючих (протирецидивних) курсів доцільно визначати, ґрунтуючись на ступені прогнозованого ризику, тяжкості клініко-бактеріологічних симптомів дисбіозу.

6. У дітей на штучному вигодовуванні перевагу має застосування продуктів функціонального харчування, які забезпечують дитину збалансованими харчовими нутрієнтами найбільш наближеними за складом до грудного молока, мають оздоровлюючі та імуннорегуляторні властивості, перш за все, шляхом оптимізації мікроекологічного статусу кишечнику.

Розроблений алгоритм передбачає підтримання мікробіологічної константи організму дитини в залежності від визначеного ступеня ризику розвитку дисбіотичних станів, характеру вигодовування, імунологічних та цитопротекторних властивостей організму немовляти (рис. 1).

У новонароджених при високому ступені ризику розвитку порушень мікробіоти рекомендовано:

а) при грудному вигодовуванні - матері та дитині курси мультикомпонентних пробіотиків кожні 3 місяці (20-30 днів);

б) при штучному вигодовуванні - високоадаптовані молочні суміші з додаванням пребіотичних волокон (олігосахаридів або лактулози) та підтримуючі (протирецидивні) курси пробіотиків кожні 3 місяці (20-30 днів).

У дітей з низьким прогнозованим ризиком розвитку порушень мікробіоти на грудному вигодовуванні доцільно обмежитись призначенням мультипробіотиків тільки жінці-годувальниці, а при штучному - використовувати високоадаптовані суміші.

При позитивному результаті (відсутність клінічної симптоматики, фізіологічних показниках мікробіот) - продовження біотерапевтичної корекції за визначеною схемою.

Негативний результат (клінічні прояви "кишкового синдрому", часті інфекційні захворювання та рецидиви основного захворювання, бактеріальна та харчова гіперсенсибілізація, дисбіози ІІ-ІV ст.) визначає необхідність подальшої біотерапевтичної корекції по схемі, запропонованій для дітей з високим ризиком дисбіозу.

Додатково таким дітям доцільно проводити адекватний курс високоактивних антимікробних препаратів, репарантів, ферментів, вітамінів, гепатопротекторів. При наявності суттєвого залуження кишечного середовища (рН>6,4) для підвищення життєстійкості нормофлори та створення комфортних умов для її проліферації поряд з застосуванням продуктів функціонального харчування (олігосахариди, коротколанцюжкові жирні кислоти та ін.) та пробіотиками виникає необхідність в додатковому призначенні препаратів лактулози по 5-10 мл/добу 7-10 днів з поступовим зменшенням до повної відміни протягом 5-6 тижнів. При розвитку харчової гіперсенсибілізації до білків коров'ячого молока та збільшенні екскреції білка з калом проводиться його заміна на більш доступний до засвоєння, адаптований або гідролізований.

Надане теоретичне узагальнення дає можливість оптимізувати методи клінічного застосування останніх досягнень мікробної екології та є обґрунтуванням для вирішення наукової проблеми - підвищення ефективності профілактики та лікування мікроекологічних порушень у дітей, починаючи з перших днів життя.

Контролем ефективності впровадження системи в практику охорони здоров'я стали визначення стану здоров'я, захворюваності, фізичного розвитку, динаміка показників мікроекологічного, імунологічного, біохімічного статусу у дітей з розрахованим високим коефіцієнтом ризику розвитку КД протягом першого року життя.

В умовах консультативної поліклініки ДУ "Інституту ПАГ АМНУ" проведені спостереження за 215 доношеними новонародженими, яким проводилась комплексна корекція мікробіологічних порушень (1-а гр. - 57 на грудному, 2-а гр. - 48 дітей, які вигодовувались високоадаптованими молочними сумішами з пребіотиками (галакто-, фруктоолігосахарів), та у дітей, яким в силу різних причин подібна система в повному обсязі не була застосована (3-я гр. - 54 дитини на грудному вигодовуванні, 4-а гр. - 56 дітей, які отримували традиційні високоадаптовані молочні суміші).

В катамнестичних дослідженнях в групах дітей з проведеною мікроекологічною корекцією частота діагностики функціональних розладів ШКТ (закреп, діарея, диспепсичні розлади) зменшилась в 4,2 раза, аліментарнозалежних станів (гіпотрофія, гіповітаміноз) - в 3,0, дефіцитних анемій - в 1,5, а рахітичних деформацій - 1,7 раза, інфекційно-алергічних захворювань шкіри - в 2,0 раза. Діти, яким не проводилась корекція, в 2,3 раза частіше хворіли на гострі інфекційні захворювання (ШКТ та дихальної системи), в 2,1 - ЛОР-органів, в 3,6 раза частіше потребували лікування в умовах стаціонарів, що було безпосередньою ознакою визначення тяжкості перебігу хвороби.

В динаміці перших місяців життя у дітей, які отримували комплекс заходів мікроекологічної корекції при вигодовуванні грудним молоком та сумішами з олігосахаридами, частота виявлення та інтенсивність симптомів вірогідно різнилися від дітей при традиційному введенні грудного чи штучного вигодовування: кишкові дисфункції (Р _2-4<0,05, Р _1-3<0,05), абдомінальний больовий (Р _1-3<0,05, Р _1-2<0,05), дискінетичний, диспепсичний (Р _2-4<0,05, Р _1-3<0,05).

Частота захворюваності на інфекційну патологію в 2-ій гр. була вірогідно вищою (43,7 %), ніж в 1-ій гр. (14,0 %), що обумовлено наявністю в грудному молоці факторів імунологічного захисту. Разом з тим, загальна кількість інфекційних захворювань на одну дитину протягом року в 1-й гр. (0,84) була в 2,3 раза нижчою, ніж в 3-й (1,94), а в 2-й (1,8) - в 1,3 раза меншою, ніж в 4-й гр. (2,55). Тобто, при відсутності відповідної корекції мікробіот у дітей 3-ої гр. показник інфекційної захворюваності відповідав такому у дітей 2-ої гр., що свідчить, з одного боку, на користь імунорегуляторних та репаративних властивостей пребіотичних компонентів, які входять до складу сумішей, а з іншого - повністю забезпечують організм життєво важливими нутрієнтами, які беруть участь в процесах імунного захисту. Кількість дітей в 3-ій та 4-ій групах, які хворіли більше шести раз на рік була в 3,6 раза вищою, ніж в 1-ій та 2-ій. Вірогідну різницю мала і бальна оцінка між 1-ю - (0,45±0,06), 2-ю - (0,72±0,03) та 3-ю - (1,42±0,07), 4-ю групами - (1,46±0,08), Р _2-4 < 0,05, Р _1-3<0,05.

Більшість дітей 1-ї та 2-ї гр. наприкінці першого року життя мали нормофізичний розвиток, відповідно 84,3 % та 79,2 %. У 57,3 % дітей 4-ї групи відмічався дисгармонічний розвиток (Р _2-4<0,05). Нами відмічено збільшення масо-ростових показників у кожної третьої дитини на штучному вигодовуванні (34,1 %), що з одного боку свідчило про якість сучасних високоадаптованих сумішей, а з іншого - про досить високий вміст білку в сумішах.

Бактеріологічні дослідження основних біотопів новонароджених з групи ризику показали, що наприкінці раннього неонатального періоду становлення системи мікробіоценозу у них порушено, що проявлялось вірогідним зниженням індигенної мікрофлори та інтенсивним заселенням кишечнику, ротоглотки та шкіри ППБ з переважанням патогенних видів стафілококу та грибкової флори. Результати бактеріологічного дослідження дітей у місячному віці показали, що діти 1-ї гр. мали високу концентрацію біфідо- [lg (11,2±0,5)]КУО/г і лактобактерій [lg (8,6±0,7)]КУО/г. ППБ в цій групі були виділені: Klebsiella у 38,5 %, Proteus - у 28,0 %, Сitrobacter - у 38,5 %, стафілококи з ознаками патогенності - у 10,5 %, а гриби роду Candida в епідеміологічно значущій концентрації - лише у 15,7 % дітей. Переважно двокомпонетні асоціації ППБ встановлені у 14,0 % дітей 1-ї гр. Переведення дітей 2-ї гр. на вигодовування сумішшю з пребіотиками дозволило підтримувати фізіологічні концентрації біфідо- [lg (9,4±0,7)]КУО/г і лактобактерій [lg (7,25±0,4)]КУО/г порівняно з їх даними в неонатальному періодах та у дітей 4-ої гр., Р _2-4<0,05. При цьому практично у всіх дітей 1-ої та 2-ої гр. виявлені лакто- та біфідумбактерії в діагностичних титрах. Концентрація біфідобактерій у дітей 2-ї гр. залишалася нижчою, ніж в 1-ій гр. (Р _1-2<0,05), що обумовлено більш вираженими біфідогенними властивостями грудного молока, вмістом імунологічних факторів, які перешкоджають колонізації кишечнику патогенними бактеріями, грибами та вірусами. По іншим якісним та кількісним показникам мікробіоценозу кишечнику вірогідних відмінностей між дітьми 1-ї та 2-ї гр. не виявлено. Діти 3-ої гр. мали низькі концентрації пробіотичної мікрофлори порівняно з дітьми 1-ої гр., але вищі, ніж в 4-ій (Р _1-3<0,05, Р _3-4<0,05). Виражені негативні тенденції в стані мікробіоценозу кишечнику зберігались у найменш захищеної групи дітей на штучному вигодовуванні, у яких виявлено низький рівень індигенної флори, високу частота висівання та концентрацію ППБ (Р _2-4<0,05, Р _3-4<0,05). Дво-, трикомпонентні асоціації ППБ виявлені у 36 (64,3 %) цих дітей.

Результати катамнестичних мікробіологічних досліджень свідчили, що впровадження лікувально-профілактичного комплексу у 84,3 % дітей 1-ої та у 79,1 % дітей 2-ої груп дозволило стримати розвиток тяжких клінічнозначимих форм КД, справляло виражений позитивний вплив на стан мікробіоценозу кишок - підтримання популяційної стабільності біфідо- лактофлори протягом року та зменшення колонізаційної агресивності ППБ (рис. 2).

Рис. 2. Частота дисбактеріозу кишечнику у дітей протягом першого року життя.

Встановлено, що у всіх групах дітей в періоді новонародженості спостерігається дещо підвищена екскреція білків (2,77 мг/мл) та знижена продукція слизу (0,16 мкмоль/мл ГАГ) в кишечнику порівнянні із дітьми шестимісячного віку, Р<0,05. Подібні вікові особливості вказували на напруження цитопротекторних процесів у новонароджених та підтверджували необхідність заходів по поліпшенню засвоєння молочного білка, протекції та відновленню мукоцелюлярного покриву (рис. 3). У дітей 4 гр. вже з перших місяців життя відмічається підвищення концентрації ГАГ, ЗФ та ВФ (Р _2-4<0,05, Р _3-4<0,05), що свідчило про подразнення слизової оболонки кишечнику та її альтерацію. В подальшому ці процеси посилюються, інтенсивно змінюючи формування цитопротекторного бар'єру та приепітеліального прошарку СО. Застосування системи мікроекологічної корекції у дітей 2-ої гр. дозволило не тільки запобігти розвитку КД за рахунок створення оптимальних ендогенних умов для колонізації кишечнику індигенною мікрофлорою, а й оптимізувати регенераційні і функціональні здібності ентероциту, процеси цитопротекції, стримати патологічне формування мукоцелюлярного покриву кишечнику та утримувати його на рівні дітей на грудному вигодовуванні.

В результаті проведеного комплексу заходів біотерапевтичної корекції протягом перших місяців життя утримувались відносно стабільні концентрації імуноглобулінів, специфічних (SIgA в слині) та неспецифічних (лізоцим) факторів місцевого імунітету кишечнику на рівні їх у дітей на грудному вигодовуванні, що опосередковано свідчило про вирівнювання балансу Th1- та Th2- клітинної ланки імунної системи, збільшення здатності протидіяти адгезії мікроорганізмів, їх токсинів, харчових і бактеріальних алергенів на епітелії СО.

Таким чином, доведено нормалізуючий вплив на організм системи мікроекологічної корекції, що проявлялось в підтриманні задовільного нутрітивного статусу дитини, функціонального стану ШКТ, фізичного розвитку, зниженні частоти інфекційної захворюваності, гіперсенсибілізації, створенні оптимальних ендогенних умов для колонізації кишечнику власною БЛ-флорою, оптимізації регенераційних і функціональних здібностей ентероциту, процесів цитопротекції та урівноваженні балансу Th1- та Th2- клітинної ланки імунної системи на локальному та системному рівнях.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне обґрунтування і нове вирішення актуальної проблеми педіатрії - покращення стану здоров'я дітей першого року життя шляхом прогнозування розвитку порушень мікробіоценозів кишечнику та розробки системи профілактично-лікувальних заходів мікроекологічної корекції на підставі вивчення змін функціонального стану кишечнику, особливостей мікроекологічних порушень, стану слизового бар'єру кишечнику та імунологічної реактивності організму.

1. Порушення мікробіоценозу кишечнику має суттєвий вплив на стан здоров'я та фізичний розвиток дітей першого року життя, що проявляється збільшенням частоти інфекційних захворювань (у 68,1 % дітей з дисбіозом І-ІІ ст. та 90,0 % дітей з дисбіозом ІІІ-ІV ст.), маніфестацією дермо-інтестинальних алергічних реакцій (22,5 % і 51,5 %) та супроводжується дисгармонійним фізичним розвитком - у 18,1 % та 69,3 % дітей, відповідно.

2. Захворювання ШКТ, дихальних шляхів, ЛОР-органів, шкіри у дітей першого року життя в 73,9 % випадків асоціюються з порушеннями складу фекальної мікрофлори та в 75,5 % - з дисбіозом шкіри та/або ротоглотки. Збільшення бактеріальної контамінації кишечнику потенційно-патогенними бактеріями визначає тяжкість клінічного перебігу, розвиток ускладнень, рецидивів основного захворювання, спричиняє зміни функціональної активності ШКТ, порушує нутрітивний статус з розвитком аліментарнозалежних станів та клінічних проявів харчової гіперсенсибілізації.

3. Основними предикторами мікроекологічних порушень є несприятливі фактори анте- пери-, постнатального періодів, які визначають вихідну протиінфекційну та імунологічну компетентність організму дитини першого року життя. Найбільш поширеними серед них є обтяжений акушерський анамнез (у 84,4 % дітей з дисбіозом ІІІ-ІV ст., 55,6 % - І-ІІ ст. та 4,1 % - без дисбіозу); екстрагенітальна патологія у матерів (на одну дитину відповідно 2,12, 1,23 та 0,24); високий інфекційний індекс під час вагітності (1,8, 1,5 та 0,84); внутрішньоутробне інфікування та гнійно-септичні процеси неонатального періоду (92,2 %, 18,7 %); сімейний алергологічний анамнез (у 36,1 % дітей при дисбіозах І-ІV ст. та 10,0 % дітей без дисбіозу).

4. На підставі проведеного покрокового дискримінантного аналізу соціально-економічних та медико-біологічних факторів ризику створена математична модель прогнозування розвитку мікроекологічних порушень основних біотопів, яка дозволяє з імовірністю 90,5 % розраховувати їх розвиток у конкретної дитини і відповідно проводити індивідуалізовані лікувально-профілактичні заходи.

5. Збільшення мікробної агресії кишечнику супроводжується закисленням або залуженням кишечного вмісту, що впливає на метаболізм слизу та його структурну дезорганізацію. Процеси зв'язування вуглеводів з білками зазнають виразного пригнічення в умовах лужного середовища та активації - при синтезі глікопротеінів в умовах закислення кишкового вмісту.

6. При високій контамінації кишечнику ППБ [Lg (14,8±3,6) КУО/г]розвиваються кількісні та молекулярно-структурні зміни окремих складових вуглеводвмісних комплексів: збільшується концентрація ГАГ [(0,75±0,06) мкмоль/мг], загальної [(5,67±0,80) мкмоль/мг]та вільної фукози [(4,49±0,27) мкмоль/мг], знижується вміст БЗГ [(1,88±0,17) мкмоль/мг]. Наявність прямого корелятивного зв'язку між абсолютною кількістю ППБ та концентрацією ГАГ (ф=+0,721), рівнем вільної (ф=+0,802) та загальної фукози (ф=+0,728) при зворотно пропорційній залежності між концентраціями SIgA та ППБ в кишечнику (ф=- 0,631), глікозаміногліканами (ф=- 0,513), вільною фукозою (ф=- 0,514) свідчить про пригнічення одного з локальних захисних механізмів кишечного бар'єру (SIgA) в умовах проліферації бактеріальних алергенів та інтенсивної секреції фукоглікопротеідів з ентероцитів.

7. Направленість змін в обміні фукозовмісних глікопротеінів, гліколіпідів (ГАГ, фукоз, гексоз) та секреторних імуноглобулінів, яка визначається ступенем бактеріальної агресії кишечнику ППБ, доводить порушення захисних функцій слизової оболонки кишечнику та зниження її колонізаційної резистентності з ризиком розвитку бактеріальної та харчової гіперсенсибілізації, запально-деструктивних змін на локальному і системному рівнях.

8. У дітей з порушеннями мікробіоти кишечнику в періоді ремісії основного захворювання імунологічні процеси характеризуються дисбалансом Th1- і Th2- лімфоцитів, про що свідчить відповідний цитокіновий профіль:

- у 86,6 % дітей з мікробними дисбіозами І-ІІ ст. розвивається імунна відповідь по Тh-1 типу (підвищується концентрація прозапальних IL-1в, IL-6 та IL-8 та знижується - протизапальних IL-4);

- у 73,5 % дітей з дисбіозом ІІІ-ІV ст. домінує імунна відповідь з підвищенням прозапальних (IL-8, IL-6, TNF) та протизапальних (IL-4 і IL-10) цитокінів.

9. Дисбаланс T-клонів (Th1 і Th2) та синтез відповідних цитокінів у дітей з харчовою алергією визначається кількістю індигенної мікрофлори: при концентрації біфідо- [lg (8,5±0,4) КУО/г]і лактобактерій [lg (7,2±0,7) КУО/г]збільшується синтез прозапальних IL-8 та TNF, а при зменшенні біфідо- [lg (5,2±0,1) КУО/г]і лактобактерій [lg (5,8±0,6) КУО/г]- IL-4, IL-6, IL-10.

10. Розроблений алгоритм лікувально-профілактичних заходів з застосуванням біопрепаратів та продуктів функціонального харчування для дітей першого року життя з високим ризиком розвитку порушень мікроекології, який передбачає підтримання мікробіологічної константи організму дитини в залежності від визначеного ступеня ризику розвитку дисбіотичних станів та характеру вигодовування, має виражений нормалізуючий вплив на організм, що проявляється в підтриманні задовільного нутрітивного статусу у 74,3 % дітей, функціонального стану ШКТ - 83,9 %, гармонізації фізичного розвитку - 84,3 %, відсутності інфекційних захворювань - 52,3 % та проявів гіперсенсибілізації у 83,9 % дітей протягом першого року життя.

11. Запровадження комплексу мікроекологічної корекції дозволяє у 84,3 % дітей на грудному та у 79,1 % дітей на штучному вигодовуванні сформувати фізіологічну неонатальну екосистему з селективним пригніченням контамінтальних бактерій та протягом року стримати розвиток тяжких форм дисбіозу кишечнику, оптимізувати процеси цитопротекції з фізіологічним мукоцелюлярним покривом, регенераційні і функціональні здібності ентероциту, утримувати високі концентрації специфічних (SIgA) і неспецифічних (лізоцим) факторів місцевого імунітету.

Практичні рекомендації. У дітей з перших днів життя в умовах пологових будинків, дитячих амбулаторій та стаціонарів рекомендовано визначати ризик розвитку порушень мікроекології кишечнику з використанням методу математичного прогнозування, який дає можливість з вірогідністю 90,5 % прогнозувати виникнення порушень колонізаційної резистентності та своєчасно формувати групи ризику зазначених станів.

Дітям першого року життя з ризиком розвитку порушень мікробіот в практику охорони здоров'я рекомендується включення алгоритму лікувально-профілактичних заходів з застосуванням біопрепаратів та продуктів функціонального харчування, який передбачає підтримання мікробіологічної константи організму дитини залежно від визначеного ступеня ризику розвитку дисбіотичних станів та характеру вигодовування.

При високому ризику розвитку КД у дітей на грудному вигодовуванні призначати курси мультикомпонентних пробіотиків кожні 3 місяці тривалістю 20-30 днів матері та дитині; при штучному вигодовуванні поряд з курсами пробіотикотерапії - продукти функціонального харчування (високоадаптовані молочні суміші з пребіотичними компонентами), які здійснюють позитивний вплив на підтримку фізіологічної константи мікробіот.

У дітей з низьким прогнозованим ризиком розвитку порушень мікробіоти на грудному вигодовуванні мультипробіотики доцільно призначати тільки жінці-годувальниці, а при штучному - використовувати високоадаптовані суміші.

При позитивному результаті (відсутність клінічної симптоматики, фізіологічних показниках мікробіот) - продовження біотерапевтичної корекції за визначеною схемою протягом першого року життя. При отриманні негативного результату (клінічні прояви "кишкового синдрому", часті інфекційні захворювання та рецидиви основного захворювання, бактеріальна та харчова гіперсенсибілізація, дисбіози ІІІ-ІV ст.) подальшу біотерапевтичну корекцію проводити по схемі, запропонованій для дітей з високим ризиком дисбіозу. Додатково таким дітям доцільно проводити адекватний курс високоактивних антимікробних препаратів, репарантів, ферментів, вітамінів, гепатопротекторів.

Для диференційної діагностики функціональних та органічних захворювань кишечнику рекомендовано визначення концентрації ГАГ та ЗФ. Розвиток запального процесу супроводжується зростанням концентрації ГАГ понад 0,75 мкмоль/мг, ЗФ - 2,98 мкмоль/мг. Своєчасна діагностика зазначеної патології сприятиме підвищенню ефективності патогенетичного лікування та стане об'єктивним критерієм його оцінки. Спосіб діагностики може бути застосований у амбулаторних та стаціонарних дитячих медичних закладах районного та обласного рівнів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Дитяче харчування та засоби догляду за малюками в Україні / [Отт В.Д., Місник В.П., Коваленко Г.Б., Муквіч О.М. та ін.]; під наук. ред. В.Д. Отт. - К.: Гармонія, 1999. - 132 с. (Здобувачем особисто підготовлено IV розділ монографії).

2. Муквич Е.Н. Новый мультипробиотик "Апибакт" и перспективы его применения в лечении детей с заболеваниями органов пищеварения, ассоциированными с дисбиозом кишечника / Е. М. Лук'янова, Ю.Г. Антипкин, Д.С. Янковский, Е.Н. Муквич // Здоровье женщины. - 2005. - № 1(21). - С. 205-211. (Здобувачем особисто проведено аналіз літератури, статистична обробка даних і підготовка до друку).

3. Муквіч О.М. Профілактика та лікування мікроекологічних порушень у дітей раннього віку / Ю.Г. Антипкін, О.Г. Шадрін, О.М. Муквіч //Современная педиатрия. - 2008. - № 3(20). - С. 133-137. (Здобувачем особисто проведено аналіз отриманих результатів у дітей, статистична обробка даних, висновки, підготовка до друку).

4. Муквіч О.М. Микробиоценоз и функциональное состояние слизистого барьера кишечника у детей, вскармливаемых смесью с пребиотиками / В.Д. Отт, О.М. Муквіч, В.К. Тищенко // Здоровье женщины. - 2003. - № 3(15). - С. 115-118. (Здобувачем особисто зібрано матеріал, проведено аналіз даних бактеріологічного та біохімічного обстежень, здійснена статистична обробка даних).

5. Муквіч О.М. Вплив суміші "Nutrilon" з пребіотиком на імунологічні та цитопротекторні процеси у дітей з порушеннями мікрофлори кишечника / О.М. Муквіч, В.Д. Отт // Современная педиатрия. - 2005. - № 1 (6). - С. 175-180. (Здобувачем особисто проведено аналіз та узагальнення отриманих даних цитокінового профіля крові та глікопротеінів в копрофільтратах, статистична обробка даних, підготовка до друку).

6. Муквіч О.М. Ефективність молочної суміші "НАН від 6 місяців з біфідобактеріями" у дітей з кишковим дисбактеріозом / В.Д. Отт, О.М. Муквіч // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2001. - № 5(387). - С. 48-51. (Здобувачем особисто отримано матеріал та проведена їх статистична обробка).

7. Муквич Е.Н. Некоторые аспекты диагностики и диетотерапии пищевой гиперчувствительности у детей / Е.Н. Муквич // Современная педиатрия. - 2007. - № 4 (17). - С. 119-122.

8. Муквіч О.М. Сучасні дані про роль пребіотиків в дитячому харчуванні / В.Д. Отт, О.М. Муквіч // Проблеми харчування. - 2005. - № 2 (7). - С. 30-34. (Здобувачем особисто проведено узагальнення отриманих даних, їх аналіз, підготовка до друку).

9. Муквіч О.М. Лікувально-профілактична ефективність функціонального харчування у дітей раннього віку з харчовою алергією / О.Г. Шадрін, О.М. Муквіч, В.М. Фісун [та ін.]// Современная педиатрия. - 2008. - № 2(19). - С. 118-122. (Здобувачем особисто проведено узагальнення отриманих даних, описані вступ, результати та висновки).

10. Муквіч О.М. Особливості формування місцевого імунітету у дітей на ранньому штучному вигодовуванні / О.Г. Шадрін, О.М. Муквіч // Здоровье ребенка. - 2008. - № 2 (11). - С. 7-9. (Здобувачем особисто проведено аналіз показників місцевого імунітету у дітей перших місяців життя, статистична обробка даних, висновки, підготовка до друку).

11. Муквіч О.М. Прогнозування розвитку патологічних мікробних симбіозів у дітей першого року життя / О.М. Муквіч // Репродуктивное здоровье женшины. - 2008. - № 3 (37). - С. 225-227.

12. Муквіч О.М. Порівняльна оцінка впливу протирецидивних курсів мультипробіотика "Апібакт" на стан здоров'я та фізичний розвиток дітей / О.М. Муквіч // Перинатологія та педіатрія. - 2008. - № 2 (34). - С. 92-96.

13. Муквіч О.М. Особливості корекції функціональних дисфункцій кишечнику та порушень цитопротекторного бар'єру у дітей / О.М. Муквіч // Современная педиатрия. - 2008. - № 1 (18). - С. 71-75.

14. Муквіч О.М. Оцінка цитокінового профілю дітей із порушеннями мікробіоти кишечнику та його патогенетична обумовленість / О.М. Муквіч // Здоровье ребенка. - 2008. - № 4 (13). - С. 55-58.

15. Муквіч О.М. Порушення мікробіоценозу кишечнику та його корекція при гастроентерологічних захворюваннях дітей раннього віку / О.Г. Шадрін, О.М. Муквіч, Т.О. Лисяна // Здоровье женшины. - 2008. - № 3 (34). - С. 171-175. (Здобувачем особисто проведено забір матеріалу, аналіз отриманих результатів, статистична обробка даних).

16. Муквіч О.М. Алгоритм мікроекологічної корекції основних біотопів дітей першого року життя / О.Г. Шадрін, О.М. Муквіч // Здоровье ребенка. - 2008. - № 3 (12). - С. 79-83. (Здобувачем особисто проведено аналіз та узагальнення отриманих результатів у дітей).

17. Муквіч О.М. Характеристика імунних реакцій при гіперчутливості у дітей з мікроекологічними порушеннями кишечника / О.М. Муквіч // ПАГ. - 2008. - № 5(429). - С. 21-24.

18. Патент на винахід 55913А Україна, UA, C12N1/20, A 61K35/74. Спосіб одержання пробіотика "Апібакт" / Д.С. Янківській, Г.С. Димент, А.М. Філенко, О.П. Потребчук, Л.Д. Товкачевська, В.М. Дубонос, В.А. Передерій, О.М. Муквіч; заявник та патентовласник ТОВ - фірма "О.Д. Пролісок". - № 2002076088; заяв. 22.072007; опубл. 15.04.2003, Бюл. "Промислова власність"№ 4.

19. Патент на корисну модель 27748 Україна, UA, МПК (2006), А 61В 10/00. Спосіб діагностики функціональної та органічної патології кишечнику у дітей / О.М. Муквіч, О.Г. Шадрін, В.К. Тищенко; заявник та патентовласник ДУ "Інститут ПАГ АМНУ" - № 200707984; заяв. 16.07.2007; опубл. 12.11.2007, Бюл. № 18.

20. Муквіч О.М. Оцінка стану здоров'я дітей першого року життя з мікробними дисбіозами кишечника // Перинатологія та педіатрія. - 2008. - № 3 (35). - С. 117-120.

21. Муквіч О.М. Вплив характеру вигодовування на стан здоров'я та мікробіоценоз основних біотопів у дітей перших місяців життя / О.Г. Шадрін, О.М. Муквіч, Т.Л. Марушко, Т.О. Лісяна // Современная педиатрия. - 2008. - № 4 (21). - С. 159-164. (Здобувачем особисто проведено аналіз та узагальнення отриманих результатів у дітей, статистична обробка даних).

22. Муквіч О.М. Клінічна та біологічна роль пребіотиків в дитячому харчуванні / В.Д. Отт, О.М. Муквіч // Перинатологія та педіатрія. - 2004. - № 2. - С. 52-56. (Здобувачем особисто проведено підбір літературних джерел та їх аналіз).

23. Муквіч О.М. Дисбіоз кишечнику та його корекція при гастроентерологічних захворюваннях дітей раннього віку / О.Г. Шадрін, О.М. Муквіч, Т.О. Лісяна [та ін.]// Роль пробіотиків в охороні здоров'я матері та дитини: [зб. наук. праць / наук. ред. акад. НАН та АМН України, проф. О. М. Лук'янова]. - К., 2006. - С. 37-42. (Здобувачем особисто проведено аналіз отриманих результатів, статистична обробка даних, висновки, підготовка до друку).

АНОТАЦІЯ

Муквіч О.М. Порушення мікробіоценозів у дітей першого року життя (прогнозування, профілактика та лікування). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.10 - педіатрія. - ДУ "Інститут педіатрії, акушерства і гінекології АМН України". - Київ, 2008.

Робота присвячена питанням прогнозування, профілактики та лікування мікроекологічних порушень кишечнику у дітей першого року життя.

Вивчено залежність між станом здоров'я, фізичним розвитком дітей першого року життя та наявністю дисбіотичних змін кишечнику. Встановлено вплив ступеня бактеріального навантаження ППБ кишечнику на тяжкість клінічного перебігу, розвиток ускладнень, рецидивів основного захворювання, функціональну активність ШКТ, нутрітивний статус.

Виявлені основні предиктори мікроекологічних порушень та створена математична модель прогнозування розвитку кишечного дисбіозу, яка дозволяє своєчасно проводити індивідуалізовані профілактично-лікувальні заходи.

Досліджені біохімічні маркери захисного слизового бар'єру кишечнику (рН, ГАГ, фукоз, гексоз), рівні про- та протизапальних цитокінів, локального імунного захисту при різних ступенях бактеріальної агресії кишечнику. Встановлені основні патогенетичні механізми дисбіотичних розладів, які обумовлюються кількісними та молекулярно-структурними змінами окремих складових вуглеводовмісних комплексів, дисбалансом Th1- і Th2- лімфоцитів, про що свідчить відповідний цитокіновий профіль, зниженням локальних захисних специфічних (SІgA) та неспецифічних (лізоцим) механізмів.

Розроблений алгоритм лікувально-профілактичних заходів з застосуванням біопрепаратів та продуктів функціонального харчування для дітей першого року життя з високим ризиком розвитку порушень мікроекології та доведена його ефективність в катамнезі 12 місяців.

Ключові слова: дисбактеріоз, біотоп, діти, слизова оболонка, глікопротеіни, імуноглобулін, цитокін, функціональне харчування, мультипробіотик, пребіотик.

АННОТАЦИЯ

Муквич Е.Н. Нарушения микробиоценозов у детей первого года жизни (прогнозирование, профилактика и лечение). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.10 - педиатрия. - ГУ "Институт педиатрии, акушерства и гинекологии АМН Украины". - Киев, 2008.

Работа посвящена вопросам прогнозирования, профилактики и лечения микроэкологических нарушений кишечника у детей первого года жизни.

Изучена зависимость состояния здоровья, физического развития детей первого года жизни от наличия дисбиотических изменений кишечника. Доказано, что степень бактериальной обсемененности ППБ кишечника определяет тяжесть клинического течения, развитие осложнений и рецидивов основного заболевания, изменения функциональной активности ЖКТ у 94,4 % детей, нарушает нутритивный статус с высокой частотой (95,5 %) развития алиментарнозависимых состояний и пищевой гиперсенсибилизации (37,6 %).

Выявлены основные предикторы микроэкологических нарушений кишечника, создана математическая модель прогнозирования их развития, которая позволяет своевременно проводить лечебно-профилактические мероприятия.

Доказано, что при увеличении микробной агрессии происходят существенные нарушения пищеварения и структурная дезорганизация общего функционирования ЖКТ, которые сопровождаются колебаниями кислотно-щелочного баланса кишечного содержимого и определяют изменения в метаболизме слизи и ее структурной дезорганизации.

Установленные нарушения защитных функций слизистых оболочек кишечника (SIgA, рН, синтез ГАГ, фукоз, гексоз), направленность изменений в обмене фукозосодержащих гликопротеинов и гликолипидов определялись степенью бактериальной агрессии кишечника потенциально-патогенными бактериями и свидетельствовали о снижении колонизационной резистентности слизистой оболочки с риском развития воспалительно-деструктурных и аллергических реакций на локальном и системном уровнях.

При анализе цитокинового профиля у детей с нарушением колонизационной резистентности выявлен дисбаланс Th1- и Th2- лимфоцитов. У 86,6 % детей с дисбиозом І-ІІ ст. формируется иммунный ответ по Тh-1 типу (повышается концентрация IL-1в, IL-6, IL-8 и снижается - IL-4), а у 73,5 % детей с дисбиозом ІІІ-ІV ст. повышен синтез IL-8, IL-6, TNF и IL-4 и IL-10 цитокинов.

Установлена зависимость между характером бактериальной контаминации кишечника и показателями системного иммунитета. В условиях повышенной бактериальной контаминации дисбаланс T-клонов с запуском механизмов бактериальной или пищевой гиперсенсибилизации и синтезом соответствующих цитокинов определялся количеством индигенной бифидо-лактофлоры.

Разработан и внедрен в практику алгоритм лечебно-профилактических мероприятий с применением биопрепаратов и продуктов функционального питания для детей первого года жизни с высоким риском развития нарушений микроекологии, который предусматривает поддержание микробиологической константы организма ребенка в зависимости от степени риска развития дисбиоза, характера вскармливания, микробной нагрузки ППБ, иммунологических и цитопротекторных особенностей. Доказано, что применение системы биотерапевтической коррекции оказывало выраженное нормализующее влияние на организм, что проявлялось в поддержании удовлетворительного нутритивного статуса у 74,3 % детей, функционального состояния ЖКТ (83,9 %), гармонизации физического развития (84,3 %), отсутствии инфекционных заболеваний (52,3 %) и гиперсенсибилизации (83,9 %) детей на протяжении первого года жизни.

Ключевые слова: дисбактериоз, биотоп, дети, слизистая оболочка, гликопротеины, иммуноглобулин, цитокин, функциональное питание, мультипробиотик, пребиотик.

SUMMARY

Mukvich E.N. Disordered microbiocenosis in children of first-year of life (prognostication, prophylaxis and treatment). - Manuscript.

Dissertation for the Doctor of Medical Sciences degree in specialty 14.01.10 - Pediatrics. - SI "Institute of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology Academy of Medical Sciences of Ukraine". - Kyiv, 2008.

Work is devoted to the questions of prognostication, prophylaxis and treatment of microecologic disorders of intestine in children of the first year of life.

Researched dependency between general health, physical development of children of the first year of life and the disbiotic changes of intestine. Proved that the PPB bacterial number of intestine determines severity of clinical course, development of complications and relapses in main disease, causes changes in functional activity of GIT in 94,4 % children, violates nutritional status accompanied with the high-frequency (95,5 %) of development of alimentary-depending states and food hypersensivity (37,6 %).

Discovered main predictors of microecological disorders and elaborated mathematical model of prognostication of development of microecological disorders of basic biotopes, which allows to assess the possibility of their development and to carry out timely medical and preventive measures.

Proved that the activation of microbial aggression on intestine is followed by the significant maldigestion and structural disorganization of the general functioning of GIT accompanied with acidulation and alkalization of intestinal material, which cause change in metabolism of mucous and its structural disorganization.

Determined disorders of protective functions of mucous membranes of intestine (SIgA, pH, synthesis of GAG, fucose, hexose), directivity of changes in metabolism of fucose-bearing glycoproteins and glicolipids were determined by the degree of bacterial aggression on intestine and certified the decline in colonization resistance with the risk of development of inflammatory-destructive, allergic and autoimmune reactions on local and system levels.

Analysis of cytokine profile in children with disorders in colonization resistance of mucous membranes in the period of remission of the main disease detected the misbalance of Th1- and Th2-lymphocytes: 86,6 % children with disbiosis at I-II stage showed the immune response of Th1-type and 73,5 % children with disbiosis at ІІІ-ІV - the increased synthesis of pro- (IL-1в, IL-8, IL-6, TNF) and anti-inflammatory (IL-4 and IL-10) cytokines.

Proved dependency between the character of bacterial contamination of intestine and indexes of system immunity. In the conditions of high bacterial persistence of PPB the misbalance of T-clones with the startup of the mechanisms of bacterial or atopic sensibilization and synthesis of respective cytokines was determined by the quantity of indigenic bifido-lactoflora.

Pathogenically grounded, developed and put in practice the scheme of medical and preventive measures with the use of bioproducts and functional food stuffs for the children of the first year of life having the high risk of development of disordered microecology, which provides for the maintenance of microbiological constant of organism of the child depending on the degree of risk of development of disbiosis, character of feeding, microbial loading of PPB, immunological and cytoprotective features of organism. Proved that the application of the system of biotherapeutic correction caused normalizing influence on organism, which was expressed in maintenance of satisfactory nutritional status in 74,3 % children, functional status of GIT (83,9 %), harmonization of physical development (84,3 %), absence of infectious diseases (52,3 %) and hypersensibilization (83,9 %) of children during the first year of life.

Key words: disbacteriosis, biotop, children, mucous, glycoproteins, immunoglobulin, cytokine, functional feeding, multiprobiotic, prebiotic.

ПЕРЕЛIК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

абс. ч. - абсолютне число

БЛ-флора - біфідо-лактобактерії

БЗГ - зв'язана з білком гексоза

В-л - В-лімфоцити

ВФ - вільна фукоза

ГАГ - глікозаміноглікани

ГРІ - гостра респіраторна інфекція

ГП - глікопротеіни

ЗФ - загальна фукоза

Ig A, Ig G, Ig M, SІg A, Ig E - імуноглобуліни

IL-1в, ІL-6, ІL-8, ІL-6r, ІL-4, ІL-10, TNF - інтерлейкіни

КД - кишковий дисбактеріоз

КУО - колоніє утворюючі одиниці

М - середньоарифметична величина

m - середньоарифметична похибка

n - кількість дітей у групі

ППБ - потенційно-патогенні бактерії

Р - вірогідність

рН - кислотність

ст. - ступінь

CО - слизова оболонка

SD - стандартні відхилення

Th1, Th2 - популяції Т-лімфоцитів

ШКТ - шлунково-кишковий тракт.

Размещено на Allbest.ru

...