Лікарський контроль при фізичних тренуваннях працівників водного транспорту в умовах рейсів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство охорони здоров`я України

Дніпропетровська державна медична академія

На правах рукопису

УДК: 796.056-614.23

14.01.24 - лікувальна фізкультура та спортивна медицина

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Лікарський контроль при фізичних тренуваннях працівників водного транспорту в умовах рейсів

Мавед Олена Олегівна

Дніпропетровськ - 2008



Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Українському науково-дослідному інституті медицини транспорту (Одеса) МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Клапчук Василь Васильович, Дніпропетровський державний інститут фізичної культури і спорту Міністерства України у справах сім`ї, молоді та спорту, завідувач кафедри фізичної реабілітації.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Горлов Олександр Олександрович, Кримський державний медичний університет ім.С..І. Георгієвського МОЗ України, завідувач кафедри лікувальної фізкультури та спортивної медицини з курсом фізіотерапії;

доктор медичних наук, доцент Михалюк Євген Леонідович, Запорізький державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри фізичної реабілітації та спортивної медицини з курсом фізичного виховання і здоров`я.

Захист дисертації відбудеться 21.11.2008 р. о 13_годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.601.01 при Дніпропетровській державній медичній академії за адресою: 49027, м. Дніпропетровськ, пл. Жовтнева, 4.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Дніпропетровської державної медичної академії (49044, м Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, 9).

Автореферат розісланий 21.10.2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради доктор медичних наук, професор Кобеляцький Ю.Ю.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Дослідниками проблеми (А.І.Гоженко, 2005; М.І. Голуб`ятников, 2007; О.М. Ігнатьєв з співавт.2006; М.І. Голуб`ятников, 2007) встановлено, що рівень гіподинамії у моряків на суднах морського флоту, незважаючи на скорочення чисельності команди, вельми виражений. Це обумовлює зміни психофізіологічних показників, які свідчать про значні дезадаптаційні зрушення в організмі моряків при виконанні тривалих рейсів (А.А.Мозер, В.Л. Архиповский, Е.В.Казакевич, 2003; Л.М. Шафран, Д.П.Тімошина, 2005). В зв`язку з цим виникає нервово-психічне перенапруження, а також зменшення працездатності з подальшим виникненням і розвитком преморбідних станів серцево-судинної, дихальної, центральної нервової систем, опорно-рухового апарату.

За останні роки в зв`язку з відсутністю на борту транспортних суден медичних працівників підвищився рівень захворювань, які виявляються у пізні строки, а також смертність членів команд в рейсах (О.Ю. Нетудихатка, 2005). Для осіб операторських професій (судноводіїв, радіооператорів, механіків) потрібен високий рівень пильності, спостереженості, уваги, волі, оперативного мислення, емоційної стабільності, а також рухових якостей і доброї координації. Зазначені особливості трудової діяльності працівників водного транспорту свідчать про необхідність використання ними індивідуально - дозованих фізичних вправ як загальнозміцнюючого, так і професійно-прикладного характеру, що грають істотну роль в відновленні психофізичного стану, розширенні рухових можливостей при підвищенні якості і надійності професійної діяльності (Л.М. Шафран з співавт., 2007).

Встановлено (В.І.Курпатов, 2007), що тільки деяка частина плавскладу під керівництвом активістів - інструкторів, частіше самостійно підтримують свій фізичний стан або спортивну форму в окремих видах спорту. Таких людей на кожному судні не більше 7-10 % від чисельності екіпажу, хоча це важливо для досягнення ефекту активного відпочинку та фізичної реабілітації.

Для медичного забезпечення фізичних тренувань працівників водного транспорту в умовах рейсів потрібна наукова розробка питань лікарського контролю. Однак такі дослідження раніше не проводилися. Тому це є актуальним для оптимізації рухової активності плавскладу, що буде сприяти забезпеченню надійності спеціалістів і безпеці плавання згідно національним і міжнародним вимогам.

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота пов`язана з темою Українського НДІ медицини транспорту МОЗ України «Розробка методологічних підходів до зниження шкідливого впливу транспорту на здоров`я працюючого населення і оточуючого середовища» ( № держрегістрації 0106 u 004968).

Мета дослідження: науково обгрунтувати, розробити і дати рекомендації з лікарського контролю при застосуванні професійно орієнтованих програм фізичної реабілітації для відновлення фізичного стану, психофізіологічних показників і збільшення рухових можливостей моряків в умовах тривалих рейсів. моряк руховий психофізіологічний лікарський

Задачі дослідження:

1. Дати загальну оцінку характеру праці, факторів суднового середовища і рухової активності в різних професійних і вікових групах плавскладу під час рейсів.

2. Науково обґрунтувати, розробити і застосувати професіонально орієнтовані програми фізичної реабілітації моряків під час рейсів.

3. Порівняти динаміку гемодинамічних, фізичних, психофізіологічних показників, а також захворюваності осіб, які займалися фізичними тренуваннями за розробленими програмами і в групі контролю.

4. Вияснити значення фізичних вправ у збереженні базових біологічних ритмів і пристосувальних реакцій плавскладу при пересіченні суднами часових поясів.

5. На основі отриманої інформації розробити практичні рекомендації і впровадити їх в систему охорони здоров`я (медичного забезпечення оздоровчої фізичної культури на водному транспорті).

Об`єкт дослідження. Фізичний і психофізіологічний стан працівників водного транспорту в період тривалих рейсів.

Предмет дослідження. Медичне забезпечення фізичних тренувань в режимі вільного часу різних професійних і вікових груп моряків.

Методи дослідження. Анкетування, вивчення вибірок з історій хвороб і амбулаторних карт, первинне та повторне лікарське обстеження, антропометричні, фізіологічні, психофізіологічні, соціально-гігієнічні, оцінка фізичного стану, аналіз результатів провели за допомогою статистичної оцінки вірогідності відмінності за t- критерієм Ст`юдента з використанням програмного забезпечення Microsoft Excel 2003, а також корреляційного і факторного аналізу.

Наукова новизна одержаних результатів:

- вперше проведено комплексне наукове дослідження впливу розроблених і застосованих під лікарським контролем професійно орієнтованих програм занять фізичними вправами з метою превентивних фізичних тренувань, фізичної реабілітації і зниження рівня захворюваності моряків в період тривалого плавання;

- вперше одержані наукові дані про вплив фізичних вправ на стабілізацію циркадних біологічних ритмів моряків при пересіченні часових поясів;

- на підставі біоритмологічних змін швидкості реакції і рівня уваги судноводіїв і механіків отримано теоретичне підтвердження аварійних ситуацій, що відбуваються на флоті саме у проміжки часу (20.00 - 0 годин) при уповільнених реакціях на слухові і зорові сигнали;

- науково обґрунтовані нові підходи з оцінки характеру праці плавскладу і виявлені причино-слідові зв`язки, які впливають на втому, гіподинамію, зниження працездатності і виникнення симптомів захворювань;

- одержала подальший розвиток методика суб`єктивної оцінки впливу факторів оточуючого середовища, заселеності і нової економічної обстановки на морських суднах на самопочуття моряків і їх відношення до фізичної культури.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблені для практики охорони здоров`я методичні рекомендації з лікарського контролю при регламентованих фізичних навантаженнях в умовах самостійного виконання фізичних вправ в період плавання на суднах, які дозволяють зберігати високий рівень працездатності спеціалістів, належної адаптованості до умов зовнішнього середовища в період широтних пересувань і знизити кількість звернень за медичною допомогою в період тривалого плавання. Запропоновано і захищено патентом на корисну модель спосіб профілактики десинхронозу при пересічені суднами часових поясів.

Для лікарського контролю розроблені критерії з розподілу моряків на медичні групи при заняттях фізичною культурою та з дозування фізичного навантаження за частотою серцевих скорочень, відносною потужністю, енерговитратами та за числом повторень фізичних вправ.

Видані і впроваджені на морських суднах фірми «Бласко», допоміжного портового флоту, паромної переправи «Іллічівськ-Варна» методичні рекомендації «Методичне забезпечення фізичної культури у моряків в умовах рейсу», а також в Кримському республіканському лікарсько -фізкультурному диспансері, в лекційні курси, практичні заняття 3-х профільних кафедр вищих медичних та фізкультурних закладів освіти України, що підтверджено актами впровадження.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто проведено патентно-інформаційний пошук за темою дисертації, опрацювання літературних джерел, визначення мети та задач дослідження. Безпосередньо дисертантом організовані та проведені дослідження за обраними методиками на суднах під час стоянок у портах, в поліклініках та при профвідборі, а також здійснені вибірки з історій хвороб і амбулаторних карт. Особисто виконана статистична обробка даних, аналіз та узагальнення отриманих результатів, написано текст дисертації, сформульовані основні положення, які виносяться на захист, висновки і практичні рекомендації. Написані та передані для впровадження методичні рекомендації. У спільних публікаціях здобувачу належать: літературний та патентний пошук, проведення досліджень, анкетування та опитування плавскладу, статистична обробка, узагальнення даних та підготовка висновків, написання фрагментів статей.

Апробація роботи. Матеріали дисертації оприлюднено на засіданні кафедри морської медицини і професійних захворювань Одеського державного медичного університету (2002, 2003 рр.), на засіданні Проблемної комісії «Проблемы адаптации человека к условиям Мирового океана» (Одеса, 2003), на Всеукраїнському міжгалузевому семінарі - практикумі: «Ответственность судовладельца и работодателя за охрану здоровья и жизни людей на борту судна согласно требованиям национального и международного законодательства» (Одесса, 2003), на засіданні секції «Экологическая медицина и барофизиология» Вченої ради державного наукового центру Російської федерації - науково-дослідного інституту медико-біологічних проблем Російської Академії наук (Москва, 2005), на 3-ій Міжнародній науково-практичній конференції «Основні напрями розвитку фізичної культури, спорту та фізичної реабілітації» (Дніпропетровськ, 2007).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 11 наукових праць, з яких 1 навчальний посібник, 9 журнальних статей в виданнях, рекомендованих ВАК України, 1 патент на корисну модель. Одноосібних публікацій -5.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, шести розділів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаної літератури. Текст дисертації представлений на 214 сторінках комп`ютерного набору, включає 50 таблиць, 13 рисунків. У роботі використано 220 джерел наукової та спеціальної літератури, з яких 122 іноземні. 

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал та методи дослідження. Дослідження охоплюють 398 моряків, які працювали на суднах судноплавних компаній під українським та іноземними прапорами на протязі 2002 - 2007 рр., у тому числі суб`єктивне опитування на суднах (анкетування) - 398 осіб, проведення поглиблених досліджень - 177осіб, вибірка з історій хвороб моряків - 177 осіб.

В роботі використовували наступні методи дослідження: електрокардіографія (ЕКГ), систолічний, діастолічний та пульсовий тиск (СТ, ДТ. ПТ), ударний та хвилинний об`єм серця (УО, ХО) та периферичний опір (ПО) за номограмою Ю.А. Чижа з співав. (1976); оцінка при степ-тесті типів реакції серцево-судинної системи (ССС) на фізичне навантаження та аеробної продуктивності організму, максимальне споживання кисню (МСК) за номограмою Астранда (1984), кібернетична обробка даних за методом В.С. Генеса (1967); математична обробка результатів за методикою А.К.Чарикова (1984); адаптаційний потенціал (АП) системи кровообігу за методикою Баєвського Р.М. (2007), проста слухомоторна реакція (ПСМР), критична частота злиття світлових миготінь (КЧЗМ), коректурна проба з кільцями Ландольта (КЛ), динамометрія, максимальна м`язова сила (МС), статична витривалість м`язів кисті (СВ), крокометрія. Проводили анкетування, оцінювали самопочуття, активність, настрій (САН) за методикою Доскіна В.А. з спіавт. (1975); для отримання інформації про навантаження (розумове і фізичне) моряків в рейсі проведені наступні дослідження: фахограми засобом мультимоментних спостережень і самофотографії свого робочого часу та часу відпочинку. Оцінювали економічну ефективність. Аналіз результатів провели за допомогою статистичної оцінки вірогідності розрізнень за t-критерієм Ст`юдента з використанням програмного забезпечення Microsoft Excel 2003, а також корреляційного та факторного аналізу.

З числа моряків, які знаходились під наглядом, 110 виконували фізичні вправи за розробленими нами програмами (основна група) та 67 склали контрольну групу осіб, які не займались фізичною культурою. За результатами первинного лікарського обстеження всі моряки основної групи були розділені на 3 медичні групи, після чого вони отримували лікарську консультацію перед рейсом з організації, індивідуальних форм, методики дозування фізичного навантаження та з самоконтролю.

В першу медичну групу (ослаблену) включались особи 1-го і 2-го функціональних класів з хвилинним споживанням кисню (МСК) до 60 % від належного хвилинного споживання кисню (НМСК). Їм рекомендувалась тренувальна інтенсивність фізичного навантаження на рівні 40% від НМСК, характерна для легкої фізичної праці (2,5-5 ккал/хв) з ЧСС 110-120 уд/хв. При тренуванні вправи з подоланням опору та обтяженістю не застосовували.

До другої медичної групи (середньої) ввійшли особи 3-го функціонального класу з МСК до 75% від НМСК. Для них передбачалась тренувальна інтенсивність фізичного навантаження на рівні 60% від НМСК, характерна для фізичної праці середньої важкості ( 5-7,5 ккал/хв) з ЧСС 120-140 уд/хв. Дозування навантаження при заняттях з обтяженістю рекомендувалось в межах 25% від індивідуального максимуму повторів за 30 с.

В третій медичній групі (сильній) були особи 4-го і 5-го функціональних класів з аеробною здібністю за МСК більше 75% від НМСК. Вони могли виконувати тренувальні навантаження з інтенсивністю 75% НМСК, характерні для важкої фізичної праці (7,5- 10 ккал/хв) при ЧСС 140-160 уд/хв. При використанні обтяжень дозування навантаження було на рівні 50% від індивідуального максимуму повторень за 30 с.

Методику тренувань ми будували в залежності від превалювання інтенсивності і тривалості м`язової роботи і груп м`язів, які не були завантажені в період несення вахти. Межі навантажень, тривалість занять і самоконтроль займають в даній роботі провідне місце.

Результати досліджень та їх обговорення. Констатовано, що фактична тривалість робочого дня представників різних морських професій істотно відрізняється і складає в середньому 12,8-14,0 годин у судноводіїв, 10,8-13,0 годин - у механіків, 10,2-13,3 годин - у матросів, 8,4-10,3 год. - у мотористів. Істотну роль в цьому грає тип судна, на якому працює спеціаліст. Причому, весь робочий час у судноводіїв і механіків зайнято операторською, інтелектуальною роботою, а у матросів і мотористів 30% робочого часу зайнято працею переважно з фізичним компонентом.

З метою отримання інформації про пересічення суднами часових поясів проведено аналіз їх роботи на протязі одного року ( табл.1).

Таблиця 1 - Характеристика роботи суден на протязі року (n =48)

Етапи роботи судна	Універсальн.	Балкер	Контейнеровоз	Ро-ро 60	Газовоз
Ходовий час до експлуатаційного (%)	43,0±1,0	61,0±2,1	70,0±2,5	68,0±2,8	79,0±3,0
Швидкість руху (вузли)	17,5	15,0	25,3	25,5	17,5
Число пересічених судном годинних поясів за добу (кількість)	0,10	0,15	0,30	0,30	0,20

Найбільш високий показник десинхронозу, типовий для роботи контейнеровозів, Ро-ро-30, Ро-ро-60, який, приблизно, в 2 рази вище, ніж на балкарах, і в 3 рази вище, ніж на універсальних суховантажних. Наведені вище дані дозволяють відмітити, що умови праці на різних типах суден учиняють виражений вплив на стан фізіологічних функцій осіб плавскладу, рівень яких значно впливає на самопочуття, працездатність і надійність під час виконання своїх виробничих обов`язків.

Шляхом суб`єктивної оцінки факторів, які діють в найбільшому ступені негативно на самопочуття моряків, складена рангова таблиця. Перелічені фактори (табл. 2), які викликають скарги у членів екіпажів більшості морських суден, складають основну частину причин змін стану здоров`я під час перебування на судні.



Таблиця 2 - Суб`єктивна оцінка впливу суднових факторів (n = 398), М±m

Суднові фактори	Сума балів
Хімічний фактор	3,225± 0,07
Зміна біоритмів ( перевод годинника)	2,987±0,03
Конфлікт на судні	2,345±0,04
Шум	1,565±0,08
Вібрація	1,434±0,03
Хитавиця	1,343±0,03
Умови відпочинку	1,132±0,02
Монотонія, гіподінамія	0,944±0,008
Мікроклімат, коливання температури	0,815±0,006
Відрив від берега	0,656±0,005?
Електромагнітні поля	0,465±0,002
Статична електрика	0,356±0,005

Для вивчення причинно-наслідкового зв`язку між скаргами, що виникають, і проявами передхвороби була проведена спроба кореляційного аналізу з даними оцінки факторів суднового середовища (табл. 3), які дозволили отримати коефіцієнти парних кореляцій, що відбивають силу дії факторів на організм.

Таблиця 3 - Зв`язок самопочуття моряків з факторами суднового середовища (квадрати коефіцієнтів парних кореляцій, r)

Фактори ризику	Головний біль	Запаморочення	Біль в серці	Шум у вухах	Запори	Біль у шлунку	Пору-шен. сну	Втома	Роздратованість	Тужливий настрій
Шум	0,855	0,370	0,875	0,544	0,789	0,437	0,361	0,830	0,247	0,454
Вібрація	0,342	0,766	0,020	0,418	0,102	0,445	0,345	0,114	0,233	0,068
Хитавиця	0,339	0,251	0,785	0,430	0,319	0,147	0,242	0,172	0,890	0,328
Висока tє	0,333	0,241	0,334	0,340	0,193	0,130	0,355	0,323	0,240	0,159
Зміна часу	0,777	0,734	0,340	0,331	0,191	0,698	0,458	0,550	0,598	0,832
Відрив від сім`ї	0,288	0,490	0,172	0,500	0,328	0,309	0,200	0,094	0,610	0,322
Монотон.	0,590	0,440	0,128	0,604	0,185	0,126	0,380	0,215	0,413	0,379
Хімічний фактор	0,577	0,744	0,170	0,743	0,175	0,523	0,522	0,544	0,662	0,356

Примітка. Жирним виділені коефіцієнти зв`язку середнього і високого ступеню.

Отримані коефіцієнти дозволили виявити причини виникнення фізіологічних відхилень, що дало можливість проводити профілактичні заходи. Квадрати коефіцієнтів парних кореляцій (0,300 - 0,500) свідчать про істотну залежність наслідків від причини в середньому (0,501 - 0,700) і високому (більш 0,701) ступені зв`язку, тобто, причинної обумовленості передпатологічних змін, які виникають у наслідку перебування на судні.

З метою визначення рухової активності при переміщенні моряків по судну проведена її оцінка за допомогою крокоміра (табл.. 4).

Таблиця 4 - Особливості рухової активності плавскладу за кількістю кроків протягом доби в залежності від вантажепід`ємності судна, (М±m, n=193)

Посада	Вантажепід'ємність судна (брутто регістрових тон)
	До 1000	1001-3000	3001-7000	7001-15000	Более 15000
Судноводій, n=28	4020 552	4076800	5000340	6150127	722590 Х
Механік, n= 38	5500 110	5000140	5140 400	6800 550	6300 170 Х
Матрос, n= 74	10000 1800	11000 1300	12200 1500	12800 1800	140001600 Х
Моторист, n =37	8900 1200	9200 800	9400 900	10200 1400	14000 600 Х
Обслуг.персонал n=16	15000 2200 х	15670 1800 х	17800 1400 х	20200 1800 х	200001500 хХ

Примітка: х- відмінність показників р<0,05 -у капітанів, судноводіїв, механіків, матросів, мотористів від даних обслуговуючого персоналу; Х - відмінність показників р<0,05 на суднах тонажу 1000-15000 тон від показників на суднах тонажем більше 15000 тон

Від тонажу судна, отже від його розмірів (довжини, ширини, осадки), розмірів машинного відділення, потужності енергетичного блоку залежить кількість фізичного навантаження на кожного члена екіпажу (табл.4).

ЕКГ- дослідження проведені у 177 моряків до і після рейсів (110 осіб основної групи і 67 осіб контрольної групи). В основній групі до початку рейсів відзначалися наступні ЕКГ-зміни: синусова аритмія (4 особи), що не сполучалася з іншими ЕКГ-змінами (екстрасистоліэю, різко вираженою брадикардією), синусова брадикардія (6 осіб), високий зубець R (11 осіб), інтервал QТ (> 0,55 с) (7 осіб), зсув інтервалу ST над ізолінією > 1 мм (13чіл ). У контрольній групі зазначені ЕКГ- зміни істотно не відрізнялися від таких в основній групі. Через 6 місяців після тривалих фізичних навантажень в основній групі частіше, ніж на початку рейсів, виявлялися: синусова аритмія (16 осіб), синусова брадикардія (15 осіб), високий зубець R (25 осіб), зсув інтервалу ST над ізолінією > 1 мм (20 осб ), високий зубець Т V 2-V4 (21 осіб). У контрольній групі через 6 місяців після початку рейсів збільшилося число обстежених з інтервалом QТ (> 0,55 с) (з 3-х до 6 чоловік).Негативний зубець Т, що не виявлявся на початку дослідження, з'явився у 3 обстежених. Інші ЕКГ- показники вірогідно не змінилися в порівнянні з вихідними даними.

Таким чином, проведені дослідження показали, що виконувані протягом 6 місяців фізичні вправи, впливають на діяльність серцево-судинної системи й свідчать про добру адаптивну здатність і витривалість в осіб, що виконують фізичні вправи в умовах тривалого плавання.

Гіподинамія, якій були піддані особи контрольної групи, свідчить про порушення пристосувальних реакцій під впливом середовища перебування й може якоюсь мірою служити об'єктивним показником дезадаптації у моряків під час плавання.

В таблиці 5 представлені результати гемодинамічних змін у моряків, які виконували фізичні вправи на протязі 6- ти місяців в порівнянні з особами контрольної групи. За цей період змінилися: ЧСС, особливо в другій медичній групі (з 67,0±1,2 до 63,0±0,2 уд/хв., р<0,05; СТ в 1-ій ( з 1405 до 1325, р<0,05 ) та 3-ій ( з 1206 до 1154 мм.рт.ст., р<0,05) групах; ДТ в 2-ій групі (з 86,30,8 до 80,30,4., (р<0,05).

Змінилися також типи реакції ССС моряків на фізичні навантаження (табл.5).

Через 6 місяців фізичних тренувань нормотонічна реакція зареєстрована у 77% осіб основної групи і 38% осіб контрольної групи, а саме: у 66% судноводіїв замість 56% до початку рейсу; у 76% механіків замість 65%; у 90% матросів замість 88%; у 78% мотористів замість 75% до рейсу.

Таблиця 5 - Розподіл плавскладу за типами реакції після стандартного фізичного навантаження, (абс.), (Р±m)

Типи реакції	Основна група, n =110	Контрольна група, n=67
	До рейса	Через 6 міс.	До рейса	Через 6 міс.
Нормотонічний	80 (73±4%)	85(77±4%)	33(49±6 %)	25(37±6%)
Дистонічний	0( 0+ 1%)	0(0+1%)	0 ( 0+2%)	5 (7±3 %)

Дані табл. 5 ( при t=1,41- 1,94)ілюструють виражену тенденцію до зменшення кількості моряків з нормотонічними реакціями в контрольній групі і збільшення чисельності в основній групі, а також зменшення кількості моряків з гіпертонічними реакціями в основній групі і збільшення в контрольній групі.За цей період часу в осіб контрольної групи відмічається наступні зміни: кількість осіб з нормотонічним типом реакції зменшилась у судноводіїв з 55% до18%, у судномеханіків - з 62% до 32%, у матросів - з81% до 53%, у мотористів - з 63% до 50%. Вірогідно змінилися також показники ударного, хвилинного об`ємів серця та периферійного опору. Адаптаційний потенціал в осіб основної групи за 6 місяців збільшився по-різному в 3-ьох групах (з 3,00 до 2,70 уо в другій групі і з 2,50 до 2,10 уо - в 3-ій групі, р<0,05), що свідчить про покращення гемодинаміки, стан якої може бути віднесений до групи «задовільної адаптації». При цьому, в групі контролю на протязі 6 місяців цей показник залишався на низькому рівні (3,01-3,25 уо), який відповідає стану організму моряка як «напруження механізмів адаптації» і «незадовільної адаптації». Цей показник характеризує стан здоров`я як результат взаємодії організму з оточуючим середовищем (табл. 6).

Таблиця 6 - Порівняльні показники гемодинаміки моряків через 6 місяців в основній і контрольній групах (М±m)

Медична група	n	МСК л/хв	ЧСС уд/хв	СТ мм.рт.ст	ДТ мм.рт.ст	АП, уо	УО, мл	ХО, мл	ПО, дін
1перед рейсом основна 6 мес контроль 6 мес	62 30 32	2,10,08 2,50,09 2,10,02	70,51,1 67,00,4 72,50,5	1405 1325 1422	92,00,5 88,00,4 92,00,5	3,16 3,00 3,17	46,11,0 53,31,9 45,21,1	332033 357132 327728	218932 176528 217033
2перед рейсом основна 6 мес контроль 6 мес	63 45 18	2,40,04 3,00,04 2,20,04	67,01,2 63,00,2 70,00,3	1324 1303 1352	86,30,8 80,30,4 86,30,4	3,00 2,70 3,10	50,21,9 55,21,4 51,01,1	336334 354018 329019	190034 172523 190018
3 перед рейсом основна 6 мес контроль 6 мес	52 35 17	3,50,07 3,80,06 3,30,05	62,30,9 60,20,3 62,30,4	1206 1154 1251	75,10,4 72,00,3 75,10,2	2,50 2,10 2,80	51,31,1 58,61,7 52,01,0	319527 352718 323924	185037 158713 180022

На підставі порівняння показників КЧЗМ(табл.7) (44,1 0,8 і 38,6 0,9 Гц; р<0,05) осіб до 40 років і (42,4 0,3 і 37,2 1,9 Гц; р<0,05) осіб після 40 років, швидкості реакції на простий слуховий подразник (158,3 2,8 і 176 1,6 с; р<0,05) в осіб до 40 років і (160,7 2,1 і 195,21,2 с; р<0,05) в осіб після 40 років, максимальної м`язової сили (1,64 0, 05 і 1,18 0,06 атм; р<0,05) в осіб до 40 років і (1,58 0,07 і 1,00 0,09 атм; р<0,05) в осіб після 40 років доведена ефективність фізичних тренувань і зменшення втомлюваності моряків на протязі робочого часу.

На протязі 6-місячних занять вірогідно покращились показники фізичної підготовленості плавскладу у віці до 40 років. У них збільшилась кількість віджимань від підлоги (з 11,5 2,3 до 11,5 2,3 раз; р< 0,05); підтягувань на перекладці (з < 0,05 до 14,6 2,3 раз; р< 0,05); тривалості утримання кута ( з 1,02 0,03 до 16,4 2,3 с; р< 0,05); стрибка у висоту (з 25,3 1,2 до 25,3 1,2 см; р< 0,05); стрибка у довжину (з 160,0 6,8 до 210,5 3,5 см; р< 0,05); гнучкості у хребті (з +6,6 1.7 до -5,6 1,2 см; р< 0,05). Аналогічні показники встановлені в осіб плавскладу у віці після 40 років (табл. 8).

Таблиця 7 - Антропометричні і фізіологічні показники в кінці рейсу в основній і контрольній групах в залежності від віку

Показники	До 40 років (n=107)	Після 40 років(n=70)
	Основна група	Контрольна група	Основна група	Контрольна група
Росто - вагова різниця (уо)	96,4 2,8	89,1 1,6 х	93,8 1,8	81,62,7 хХ
КЧЗМ (Гц)	44,1 0,8	38,6 0,9 х	42,4 0,3	37,2 1,9 х
ПСМР (мс)	158,3 2,8	176,0 1,6 х	160,7 2,1	195,21,2 хХ
МС (атм)	1,64 0, 05	1,18 0,06 х	1,58 0,07	1,00 0,09 х
СВ (с)	35,6 0,65	17,50,75 х	34,3 0,64	16,10,73 х
КЛ (увага, кільк)	25,5 1,5	22,440,65	24,4 1,4	20,650,32
КЛ (швидк., біт/с)	1,720,07	1,440,04 х	1,680,05	1,220,05 хХ
САН (бал)	6,40.14	5,40,41 х	6,00,11	5,20,65 х

Примітки: 1. критична частота злиття миготінь -КЧЗМ, проста слухомоторна реакція - ПСМР, максимальна сила - МС, статична витривалість- СВ, кільця Лондольта, увага, швидкість - КЛ, самопочуття, активність, настрій - САН; 2. «х» - вірогідність розбіжностей р < 0,05 основної і контрольної групи; «Х» - вірогідність розбіжностей р < 0,05 групи осіб різного віку.

Таблиця 8 - Динаміка показників фізичної підготовленості під впливом фізичних тренувань на протязі 6-ти місяців в залежності від віку

Показники	До 40 років (=62	Після 40 років (=48)
	Начало занять	Через 6 місяців	Начало занять	Через 6 місяців
Віджим. від підлоги, кільк.	11,5 2,3	30,7 2,3 Х	5,8 1,5	22,4 3,4 Хх
Віджимання за 30 с, кільк.	10,2 1,8	33,7 3,7 Х	5,2 0.8	29,6 4,6 Хх
Підтягув. на перекл., кільк.	2,6 0,3	14,6 2,3 Х	0,12 0,06	8,8 1,3 Хх
Підведення ніг за 20 с, кільк.	10,7 0,2	16,7 3,5 Х	4,1 0,2	14,8 2,3 Хх
Утримання кута 90 град., с	1,02 0,03	16,4 2,3 Х	0,2 0,02	7,4 1,2 Хх
Стрибок в висоту, см	25.3 1,2	44,5 1.7 Х	16,4 1,2	34,7 3,4 Хх
Стрибок в довжину, см	160,0 6,8	210,5 3,5 Х	120 5,5	170,7 3,4 Хх
Широка стійка, см	60,8 3,4	44,8 3,4 Х	65,3 3,4	48,8 3,4 Хх
Нахил, см	+6,6 1.7	-5,6 1,2 Х	+12,6 2,0	-2,4 1,6 Хх

Примітка: Х - вірогідність розбіжностей при р < 0,05 згідно критерію Ст`юдента між первинними показниками і через 6 місяців; х - вірогідність розбіжностей при р < 0,05 між показниками в осіб різного віку.

Біологічні ритми, які існують в будь-якому живому організмі, особливо чітко впливають на організм людини, яка перебуває на морському судні, що перетинає годинні пояси під час руху в широтному напрямі зі сходу на захід і, навпаки, - з заходу на схід.

Частина ритмів має незначні відхилення від середніх показників, частина змінюється істотно, впливаючи на самопочуття, працездатність, втомленість. Таке узгодження між ритмами, яке залежить від з`явлення та дії сонячної енергії і світла, і закладеними в людині його власними ритмами, до яких він адаптований, вимагає певного часу (інколи до 7-10 діб) для нормалізації і приведення біоритмів даної особи до середньої «місцевої» норми за основними фізіологічними і біохімічними параметрами.

ЧСС в осіб, які виконують фізичні вправи відрізняється від показників ЧСС у осіб контрольної групи як у звичайних умовах, так і під час змін суднового часу на 4 години по відношенню до київського (рис). Ще більші розрізнення даного показника зареєстровано при зрушенні часу на 8 і 12 годин. Аналогічні зміни встановлені за показниками систолічного артеріального тиску, статичної витривалості м`язів кисті, критичної частоти злиття миготінь і часу простої слухомоторної реакції .



Рис. Порівняльні дані хронотропної реакції серця моряків за київським часом і із зрушенням часу в 4 години у осіб основної і контрольної груп

Члени екіпажів, які виконували фізичні вправи, значно легше переносили зміну годинних поясів, а рухова активність сприяла швидкій перебудові фізіологічних функцій організму, стійкості до несприятливих факторів дії, а також тривалому зберіганню працездатності. Фізична активність сприяла більш швидкому формуванню нового добового стереотипу у моряків в далекому плаванні, підтриманню високого рівня працездатності в період тривалого плавання.

Інтегральним критерієм в оцінці впливу факторів оточуючого середовища або засобів оптимізації умов праці на суднах є кількість осіб, які звертаються за медичною допомогою і хворіли з тимчасовою втратою працездатності. Використовуючи отримані дані про захворюваність на морському флоті (табл. 9), можливе планування і персональна розробка рухових режимів для плавскладу різного віку, професій і напруженості праці, а також рекомендацій з оптимізації режиму праці і відпочинку конкретного контингенту. Вибірка листків обліку втрати працездатності моряків, які виконують фізичні вправи, і методом випадкової вибірки - листків осіб контрольної групи методом випадкової вибірки, дозволила отримати порівняльні дані кількості днів втрати працездатності.

Таблиця 9 - Порівняльні дані захворюваності з тимчасовою втратою працездатності в основній і контрольній групі

Клас захворювань	Основна група (n=110)	Контрольна група (n=67)
	Число випадків на 100	Число днів на 100	Трив.1 випад-ка	Число випадків на 100	Число днів на 100	Трив.1 випад-ка
Нерв. сист, орг. почуття	1,7	12,5	7,3	2,9	22,9	7,8
Органи кровообігу	2,5	13,8	5,5	7,1	48,6	6,8
Органи дихання	13,3	65,0	4,8	30,6	160,0	5.2
Органи травлення	2,2	22,8	10,4	2,5	29,0	11,6
Шкіра та підшк клітков.	1,7	11,0	6,4	1,8	13,8	7,6
Кістково-м`язова сист.	4,6	15,8	3,4	5,8	26,4	5,7
Нещасні вип., травми	2,5	18,0	7,2	4,5	51,0	11,3
Інші	5,5	31,6	5,7	12,6	73,0	5,8
Всього	34,0	190,5	5,6	67,8	492,5	7,0

За всіма хворобами на 100 працюючих витрачається в контрольній групі 492,5 днів втрати працездатності, а в групі осіб, які підвищують свою фізичну активність фізичними вправами - 190,5 днів, тобто в 2,58 рази менше або економічний ефект складає 258%.



ВИСНОВКИ

У роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі лікарського контролю при відновленні фізичного стану, психофізіологічних показників, підвищення рухових можливостей працівників водного транспорту в умовах рейсів шляхом застосування професійно орієнтованих програм фізичного тренування.

1. Умови оточуючого середовища на плавзасобах (шум, вібрація, хитавиця, хімічний фактор, соціальна і статева депривація, гіподинамія, монотонія, зміна біологічних ритмів, температура, барометричний тиск і відносна вологість повітря) сприяють виникненню дезадаптаційних зрушень фізіологічних та психофізіологічних показників моряків;

- під час рейсів рухова активність моряків коливається від 4000 кроків за добу у судноводіїв, 5000-7000 кроків у механіків, 8000-12000 - у мотористів, 10000-14000 у матросів, до 20000 кроків - у обслуговуючого персоналу, а тривалість робочого часу на протязі доби складає: у судноводіїв - від 12,8 до 14,0 годин, у механіків -10,8 - 13,0 годин, у матросів - 10,2-13,3 годин, у мотористів - 8,4- 10,3 годин.

2. Науково обґрунтовані, розроблені і застосовані під лікарським контролем професійно орієнтовані програми фізичної реабілітації моряків під час рейсів для кожної з 3-х медичних груп, сформованих за ступенем розходження фактичного максимального споживання кисню і належного максимального споживання кисню, а також запропоновані нові критерії для розподілу моряків на медичні групи та з дозування фізичного навантаження за частотою серцевих скорочень, відносною потужністю, енерговитратами та числом повторень фізичних вправ.

3. Встановлені після 6-місячних фізичних навантажень достовірні розбіжності між показниками моряків основної і контрольної груп:

- у моряків основної групи збільшився процент максимального споживання кисню в 1 медичній групі на 16%, в 2-й - на 36%, в 3-й -на 15,1%; частота серцевих скорочень зменшилася на 6,9% в 1 -й медичній групі, на 10% - в 2-й групі, на 2,4% - в 3-й групі; систолічний тиск зменшився відповідно за групами на 7; 3,7 і 5,7 %; ударний об`єм збільшився на 17,9% в першій медичній групі, на 8,2% -в 2-ій групі і на 12,6% -в 3-ій групі; зменшився периферичний опір в 1-ій медичній групі на 18,6%, в 2-ій групі -на 9,2%, в 3-ій групі - на 11.8%; адаптаційний потенціал покращився на 5,3% в 1-ій медичній групі, на 12,9% - в 2-ій групі і на 25% в 3-ій групі;

- проведені ЕКГ-дослідження показали, що фізичні вправи, які виконували моряки основної групи на протязі 6 місяців, позитивно впливають на діяльність серцево-судинної системи (збільшилась кількість осіб з синусовою аритмією ( з 4 до 16 осіб), синусовою брадикардією (з 6 до 15 осіб); високий R визначався у 25 осіб проти 11 до початку занять), зрушення інтервалу ST над ізолінією > 1 мм зустрічалось у 20 осіб замість 13 до початку занять; в 2 рази збільшилась кількість осіб з високим Т V2-V4 (21 проти 11) і свідчить про добру адаптивну здібність, витривалість осіб, які виконували свої професійні обов`язки в умовах тривалого плавання;

- в контрольній групі в результаті гіподинамії через 6 місяців після початку рейсів збільшилась кількість обстежених з інтервалом QТ (> 0,55 с) (з 3-х до 6 осіб); негативний Т, який не виявлявся на початку дослідження, з`явився у 3 осіб. Решта ЕКГ- показників вірогідно не змінювались порівняно з початковими даними;

- встановлена ефективність розроблених фізичних тренувань за імовірною відмінністю наступних показників в осіб, які виконували фізичні вправи і в осіб контрольної групи за показниками: росто-вагової різниці - 96,4±2,8 і 89,1±1,6 уо (Р<0,05); критичної частоти злиття миготінь - 44,1±0,8 і 38,6±0,9 Гц (Р<0,05); простої слухомоторної реакції - 158,3±2,8 і 176,0 мс (Р<0,05); максимальної сили - 1,64±0,05 і 1,18±0,06 атм (Р<0,05); статичної витривалості - 35,6±0,65 і 17,5±0,75 с (Р<0,05); розумової працездатності - 1,72±0,07 і 1,44±0,0,04 біт/с (Р<0,05); самопочуття, активності, настрою - 6,4±0,14 і 5,4±0,41 балів (Р<0,05).

- в осіб, які використовували фізичні вправи, порівняно з особами контрольної групи, зменшується число випадків з тимчасовою втратою працездатності на 100 працюючих з 67,8 до 34,0, тривалість одного випадку з 7,0 до 5,6 дня; в класі захворювань органів дихання число випадків зменшується з 30,6 до 13.3, тривалість одного випадку з 5,2 до 4,8 дня; в класі нещасних випадків їх число стає меншим з 4,5 до 2,5 і тривалість одного випадку з 11,4 дня до 7,2 дня. Цим доведена економічна ефективність (258%) використання фізичних вправ за відмінністю числа випадків і втрати днів непрацездатності в осіб, які використовували фізичні вправи і осіб контрольної групи.

4. Фізичні вправи позитивно впливають на збереження оптимального рівня адаптивних пристосувальних реакцій плавскладу при пересіченні часових поясів і базових біологічних ритмів систолічного тиску, частоти серцевих скорочень навіть при зрушенні суднового часу до 4 та 8 або 12 годин порівняно з київським часом;

- фізичні вправи під час рейсів позитивно впливають на розвиток у моряків професійно необхідних фізичних якостей: сили і витривалості згиначів рук (з 2,6 разів до 14,6; (Р<0,05), та розгиначів рук (з 11,5 до 30,7 разів; (Р<0,05), м`язів живота (з 10,7 разів до 16,7; (Р<0,05), гнучкості хребта (з +6,6 см. до - 5,6 см; (Р<0,05 ).

5. На підставі проведених досліджень розроблені і впроваджені програми фізичних тренувань в режимі вільного часу моряків для покрашення їх фізичного і психофізичного стану, збільшення рухових можливостей під час тривалих рейсів, що має істотне значення для медичного забезпечення оздоровчої фізичної культури на водному транспорті.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. При заняттях фізичними вправами працівників водного транспорту в умовах рейсів основним питанням успішності тривалих занять зі зростанням навантаження є лікарський контроль до, у період занять і після них. При цьому всі, що займаються, діляться на три медичні групи.

У першу медичну групу (ослаблену) включаються особи із МСК до 60 % від НМСК. Їм рекомендується тренувальна інтенсивність фізичного навантаження на рівні 40% від НМСК з ЧСС 110-120 уд/хв.

У другу медичну групу (середню) входять особи із МСК до 75% від НМСК. Для них передбачають тренувальну інтенсивність фізичного навантаження на рівні 60% від НМСК з ЧСС 120-140 уд/хв.

У третій медичній групі (сильній) повинні бути особи з аеробною здатністю за МСК понад 75% від НМСК. Вони можуть виконувати тренувальні навантаження з інтенсивністю 75% НМСК при ЧСС 140-160 уд/хв.

2. Для оцінки аеробної спроможності найбільш прийнятим для морських суден є визначення МСК непрямим способом за допомогою номограми Астранда. При цьому може бути використаний як степ - тест, так і велоергометр.

3.Доцільно використовувати наступні три програми тренувань:

а) для розвитку м'язової сили, зміцнення зв'язок і сухожиль, що забезпечується періодами інтенсивної роботи протягом декількох секунд;

б) для тренування анаеробної здатності організму як резерву високої професійної працездатності шляхом застосування навантажень крайньої інтенсивності, що тривають близько 1 хвилини й чергуються з 4-х хвилинними перервами для відпочинку або легкими вправами;

в) для розвитку максимальної аеробної здатності шляхом навантаження великих м'язових груп протягом 3-5 хв. на субмаксимальному, 60-75% від МСК рівні, що чергуються з періодами відпочинку або легких вправ. Ці програми може доповнювати розроблена нами програма для забезпечення максимальної рухливості в суглобах шляхом збільшення амплітуди рухів.

4. Тривалість тренування на велотренажері для осіб першої групи повинна бути не менш 25 - 30 хвилин, для другої - 15 - 20 хв і для третьої- 8 - 10 хвилин. На велотренажері, що не має пристроїв, що регулюють навантаження в одиницях потужності, дозування встановлюється за частотою пульсу відповідно до формул: для чоловіків ЧП = 165 - А - Т (уд/хв), для жінок ЧП = 190 - А - Т (уд/хв.), де ЧП - частота пульсу у хвилину, А - вік у літах, Т - тривалість вправи на велоергометрі у хвилинах.

5. Програмуються заняття за допомогою суматора й дозатора. Суматор призначений для визначення тижневого тренувального завдання в очках залежно від віку й функціонального стану. Після визначення тижневого завдання в очках за допомогою дозатора здійснюється вибір характеру вправ, їхня потужність і тривалість.

6. Для профілактики десинхронозу у моряків при перетинанні годинних поясів необхідно за 5 діб перед перетинанням годинних поясів і 5діб після перетинання виконувати фізичні вправи не менш 40-50 хвилин у добу з максимальним можливим фізичним навантаженням при частоті серцевих скорочень осіб до 30 років - 165 уд/хв; 30-39 років - 160 уд/хв; 40-49 років - 150 уд/хв; 50-59 - 140 уд/хв; після 60 років - 130 уд/хв.

7. Після тривалих рейсів додаткові лікарські обстеження моряків проводять після хвороби й травм. Для оцінки впливу занять фізичними вправами під час рейсу варто проводити кожні 3-4 тижня самооцінку фізичних та фізіологічних показників, а повторне лікарське обстеження - після рейсу.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Нетудыхатка О.Ю. Психофизиологический профессиональный отбор моряков - основа профилактики аварийности судов. Учебное пособие. Одеса: Юридическая литература, 2002.- 57 с. / Нетудыхатка О.Ю., Горчаков С.В. Мавед Е.О. (Дисертантом особисто проведені психофізіологічні дослідження у моряків, зробдено літературний пошук, написана 1 глава).

2. Лобенко А.А Аварийность и человеческий фактор / А.А. Лобенко, О.Ю. Нетудыхатка, С.В. Горчаков, Е.О. Мавед // Вісник морської медицини.- 2003.- №3.- С. 56-61.(Дисертант особисто провела дослідження аварійних випадків, які залежали від людського фактору, опрацювала літературу, зробила висновки). .

3. Нетудыхатка О.Ю. Субъективная оценка факторов судовой среды и своего состояния моряками транспортного флота / О.Ю. Нетудыхатка, С.В. Горчаков, Е.О. Мавед //Вісник морської медицини.- 2003. -№3.- С. 50-58. (Дисертантом особисто проведено опитування моряків щодо факторів оточуючого середовища і самопочуття на борту судна, узагальнені дані, зроблені висновки).

4. Нетудыхатка О.Ю. Влияние физической активности на изменение биологических ритмов моряков / О.Ю. Нетудыхатка, Е.О. Мавед // Вісник морської медицини.- 2004.- №1.- С.117-123. (Дисертант особисто вивчила фізичну активність у моряків в різні періоди плавання, зробила літературний пошук з біоритмології, опрацювала дані, зробила висновки).

5. Мавед Е.О. Субъективная оценка судових факторов в новых экономических условиях работы флота / Е.О. Мавед // Вісник морської медицини.- 2004.- №3.- С. 11-17.

6. Мавед Е.О. Роль физических тренировок в укреплении психофизиологического статуса моряков в условиях длительных рейсов / Е.О. Мавед // Медична реабілітація, курортологія і фізіотерапія.- 2004.- № 3 .- С. 58 - 61.

7. Нетудихатка О.Ю. Двигательная активность транспортников и здоровье / О.Ю.Нетудихатка, Е.О.Мавед// Наукові записки міжнародного гуманітарного університету.- Одесса, 2005.- Вип. 3.- С. 120-127. (Дисертант провела дослідження рухової активності моряків за допомогою крокоміра, обробила та узагальнила дані, зробила висновки).

8. Мавед О.О. Фізіологічні кореляти при виконанні фізичних вправ у моряків/ О.О. Мавед // Актуальні проблеми транспортної медицини.- 2007.-№4.- С. 84-86.

9. Мавед О.О. Фізична активність як основа стану здоров'я моряків / О.О. Мавед //Спортивний вісник Придніпров`я. -2008.- №1.- С.62-66.

10. Фізична реабілітація плавскладу в умовах тривалого плавання/ О.О.Мавед// Актуальні проблеми транспортної медицини.- 2008.-№3.- С. 87-93.

11. Патент на корисну модель 30355 Україна, UA МПК А61Н 39/00 Спосіб профілактики десинхронозу / Нетудихатка О.Ю., Мавед О.О., Клапчук В.В.; u 2007 11613, заявл. 22.10.2007; опублік. 25.02.2008, Бюл.№4. (Дисертант виконала патентний пошук, запропонувала ідею подання заявки, підготувала графіки і цифри біоритмів у моряків, сформулювала технологію способу).



АНОТАЦІЯ

Мавед О.О. Лікарський контроль при фізичних тренуваннях працівників водного транспорту в умовах рейсів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.24 - лікувальна фізкультура та спортивна медицина.- Дніпропетровська державна медична академія, Дніпропетровськ, 2008.

Дисертація присвячена питанням удосконалення медичного забезпечення виконання фізичних вправ моряками в режимі вільного часу на морських суднах під час плавання. В динаміці занять фізичними вправами спостерігаються позитивні зміни фізичного стану та психофізіологічних, показників, які корелюють із збільшенням швидкості реакції, зменшенням втомленності, збільшенням м`язової сили і статичної витривалості, збільшенням кількості і швидкості переробки розумової інформації, а також покращенням самопочуття, активності, настрою в кінці робочого періоду, через 6 місяців виконання фізичних вправ. Ефективність фізичних вправ у моряків встановлена при корекції і нормалізації біологічних ритмів, які порушуються під час перетинання судном часових поясів. Виявлений різний рівень захворюваності моряків, як результат ефективності запроваджених фізичних навантажень у моряків основної групи порівняно з особами контрольної групи. Економічний ефект застосованих програм склав 258%. Ключові слова: моряки, фізичні вправи, психофізіологічні, антропометричні показники, біоритми, корекція, захворюваність.



АННОТАЦИЯ

Мавед Е.О. Врачебный контроль при физических тренировках работников водного транспорта в условиях рейсов. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.24 - лечебная физкультура и спортивная медицина.- Днепропетровская государственная медицинская академия, Днепропетровск, 2008.

Диссертация посвящена вопросам усовершенствования медицинского обеспечения выполнения физических упражнений моряками в режиме свободного времени на морских судах во время плавания.

Впервые проведено комплексное научное исследование влияния разработанных и примененных под врачебным контролем профессионально ориентированных программ занятий физическими упражнениями с целью превентивных физических тренировок, физической реабилитации, снижения уровня заболеваемости моряков в период длительного плавания; впервые получены научные данные о влиянии физических упражнений на стабилизацию циркадных биологических ритмов моряков при пересечении часовых поясов; научно обоснованы новые подходы в оценке характера труда плавсостава и выявлены причинно-следственные связи, влияющие на утомление, гиподинамию, снижение работоспособности и возникновение симптомов заболевания.

Для врачебного контроля разработаны критерии распределения моряков на медицинские группы при занятиях физической культурой, дозирования физических нагрузок по частоте сердечных сокращений относительно мощности, энерготрат, количества повторений физических упражнений.

Коэффициенты парных корреляций свидетельствуют о причинной обусловленности предпатологических и патологических изменений, которые возникают в результате пребывания на судне и контакта с указанными раздражающими факторами. Так в значительной степени перевод часов оказывает на моряка влияние, которое вызывает негативные реакции.

Полученные показатели шагометрии отличались не только в возрастных группах, но и на судах разных типов (от 4000 шагов у судоводителй до 20000 у лиц обслуживающего персонала). Соответственно, повышается двигательная активность.

За 6 месяцев занятий физическими упражнениями изменились: частота сердечных сокращений (с 67,0±1,2 до 63,0±0,2 уд/мин, р<0,05); систолическое давление (с 140±5 до 132±5 мм.рт.ст., р<0,05); диастолическое давление (с 86,3±0,8 до 80,3±0,4 мм.рт.ст., р<0,05), ударный объем сердца (с 46,1±1,8 до 53,3±1,9 мл, р<0,05) и периферическое сопротивление сосудов (с 1850±37 до 1587±13 дин, р<0,05) ; адаптационный потенциал у лиц основной группы за 6 месяцев увеличился с 2,50 до 2,10 уе, (р<0,05), что свидетельствует об улучшении гемодинамики, состояние которой может быть отнесено к «удовлетворительной адаптации». При этом ...